Міжрегіональна економічна інтеграція в Україні: теоретико-методологічні засади дослідження і механізм регулювання

Проведена з використанням індексу ентропії Тейла декомпозиція міжрегіональної асиметрії на міжмакрорегіональну та внутрішньомакрорегіональну дозволяє стверджувати, що протягом досліджуваного періоду значно зросла міжмакрорегіональна диференціація економічного розвитку регіонів (у 2007 році ця компонента склала 73% загальної асиметрії регіонального розвитку при 44% у 1996 році). При цьому внутрішньомакрорегіональна асиметрія економічного розвитку починаючи з 2002 року мала тенденцію до скорочення, хоча й незначними темпами (рис. 4), а це свідчить про посилення соціально-економічного співробітництва та процесів міжрегіональної інтеграції всередині виділених макрорегіонів, а отже, про активізацію формування певних внутрішньомакрорегіональних ринків.

Рис. 4. Динаміка індексів асиметрії економічного розвитку регіонів України з декомпозицією на міжмакрорегіональну та внутрішньомакрорегіональну асиметрію за 1996-2009 рр.

В дисертаційній роботі оцінювання -конвергенції -конвергенція передбачає скорочення міжрегіональної диференціації показників ВРП, ВДВ чи інших показників доходів у розрахунку на одну особу. регіонального розвитку в Україні здійснено з використанням наступних показників диференціації: зважений коефіцієнт варіації (СV), коефіцієнт Джині (Gini), індекс Тейла (ІТ), розмах між максимальним і мінімальним значенням логарифмів ВДВ на одну особу (Range). Аналіз -конвергенції -конвергенція вказує на прискорений розвиток бідніших регіонів, який призводить до поступового згладжування міжрегіональних асиметрій. -конвергенція доводить існування стійкої (довготривалої) тенденції до зближення рівнів економічного розвитку, натомість випадкові шоки можуть призводити до короткострокового зменшення міжрегіональних розбіжностей і, як наслідок, -конвергенції. регіонального розвитку проведено за допомогою тестування моделей абсолютної -конвергенції, умовної -конвергенції, мінімально умовної -конвергенції в специфікації просторового лага. Якщо перші дві моделі дозволили визначити загальні тенденції щодо темпів економічного розвитку регіонів України, то остання слугувала для оцінки гіпотези про вплив розвитку регіонів на розвиток їх сусідів (просторове поширення розвитку), а також про існування в Україні «клубів» конвергенції. Проведені розрахунки дозволили сформулювати наступні висновки:

– за показником -дивергенції регіонального розвитку Україна втричі перевищує Європейський Союз (де чи не найголовнішою ціллю регіональної політики визначено конвергенцію регіонального розвитку). Дивергенцію регіонального розвитку можна класифікувати як слабку, однак прогресуючу. Аналіз -конвергенції дозволив виділити два періоди економічної дивергенції українських регіонів: період сильної дивергенції (1996-2000 рр.) та період слабкої дивергенції із наявністю тенденції зниження темпів зростання дивергенції внутрішньодержавного економічного простору (2001-2008 рр.);

– оцінка моделі абсолютної в-конвергенції не дає статистично значущої оцінки коефіцієнта конвергенції, хоча й не заперечує її наявність, що не дозволяє підтвердити існування ні абсолютної конвергенції, ні абсолютної дивергенції розвитку регіонів України;

– результати оцінки мінімально умовної моделі в-конвергенції в специфікації просторового лага доводять, що середні темпи розвитку українських регіонів позитивно кластеризовані (регіони, які характеризуються високими темпами розвитку, переважно знаходяться в оточенні таких самих сусідів, і навпаки). Отже, траєкторії розвитку регіонів суттєво різняться залежно від того, у який просторовий кластер потрапляють ці регіони. Крім того, за інших рівних умов, регіони з низькими початковими значеннями ВДВ на одну особу демонстрували вищі середні темпи розвитку протягом 2001-2008 рр. Середньостатистичному українському регіону для подолання половини відстані, яка відділяє його економіку від стійкого стану рівноваги, потрібно 32,2-32,8 року, що відповідає швидкості конвергенції близько 2,11-2,14% щорічно;

– аналіз впливу державної фінансової допомоги на темпи росту ВДВ регіону (гіпотеза в-конвергенції) показав, що регіони, які отримали більші трансферти з державного бюджету, продемонстрували нижчі темпи росту. Позитивний вплив на регіональний розвиток мали лише державні інвестиції в основний капітал, а їх вкрай низька ефективність обумовлена дуже малими обсягами. Зазначене доводить необхідність переходу від державної регіональної політики «допомоги» до політики «сприяння», оскільки ефективна державна регіональна політика, спрямована на інвестиційну підтримку регіонів (а не фінансова допомога регіонам), спроможна не лише скоротити масштаби міжрегіональної диференціації рівнів соціально-економічного розвитку, а й забезпечити підвищення темпів розвитку національної економіки;

– в сучасних умовах ключовими чинниками досягнення успіху регіонів у геоекономічному просторі стає ефективність функціонування регіональних інноваційних систем, нарощення їх потенціалу шляхом участі у міжрегіональному трансфері технологій, рівень кластеризації економіки, здатність до комерціалізації інновацій, обсяги залучених інвестицій та фінансування інноваційного розвитку, реалізація інтелектуально-інноваційного і креативного потенціалу населення регіону. В Україні до регіонів - лідерів, які демонстрували позитивні темпи зростання за окресленими показниками, можна віднести лише м. Київ та Харківську область. Натомість більшість українських регіонів протягом досліджуваного періоду характеризувались негативними тенденціями. Зниження асиметричності інноваційного розвитку українських регіонів, яке мало місце протягом останнього десятиліття, не можна детермінувати як позитивний результат залучення усіх регіонів до інноваційної діяльності, оскільки дослідження довели їх поступове віддалення від інноваційної моделі розвитку та «самоусунення» України з інноваційного шляху розвитку.

У четвертому розділі «підходи до регулювання розвитку інтеграційних процесів у міжрегіональних економічних системах» удосконалено теоретичну модель економічного розвитку міжрегіональної системи, досліджено зарубіжний досвід регулювання міжрегіональних інтеграційних взаємодій та окреслено напрямки його адаптації до українських реалій, наведено оцінку процесів формування міжрегіональних систем в економіці України.

Більшість запропонованих у літературі теоретичних моделей акцентує увагу на міжрегіональній конкуренції як рушійній силі розвитку. При цьому інший аспект міжрегіональних економічних взаємодій - міжрегіональне економічне співробітництво, позитивні зовнішні ефекти, які розвиток одних регіонів спричиняє щодо інших, - розглядається як другорядний.

Для оцінки взаємозв'язків між процесами посилення міжрегіональної економічної інтеграції, регіональної спеціалізації, дивергенції регіонального розвитку, економічного розвитку національної економіки загалом в роботі сформована теоретична модель економічного розвитку міжрегіональної системи, яка за своїм змістом становить модифікацію стандартної неокласичної моделі. Модель описує поведінку міжрегіональної економічної системи, яка являє собою систему з п взаємопов'язаних регіонів. Модель включає низку рівнянь, об'єднаних в блоки виробництва, використання доходів і руху факторів виробництва між регіонами. На відміну від існуючих, запропонована модель дозволяє враховувати не лише зовнішні торговельні, фінансові та міграційні потоки системи регіонів, а й їх внутрішні взаємозв'язки.

Так, сукупний обсяг міжрегіональних товаропотоків для пари регіонів (i; j) визначає гравітаційна модель типу

, (2)

де Y_i,t, Y_j,t - ВРП регіону i чи j у періоді t; у_i,t, у_j,t - ВРП регіону i чи j у періоді t на 1 зайнятого; у_t - ВВП у періоді t на 1 зайнятого в національній економіці; E_ij,t - вивіз продукції та послуг регіону i в регіон j за період часу t; M_ij,t - ввіз продукції та послуг із регіону j у регіон i за період часу t; d_ij - відстань між адміністративними центрами регіонів i та j; a_ij - параметр, що відображає пропускну спроможність і вартість послуг транспортних комунікацій між адміністративними центрами регіонів i та j; h - чутливість обороту міжрегіональної торгівлі до відмінностей у рівнях економічного розвитку регіонів; G_ij=G_ji - коефіцієнт гравітації, який відображає вплив усіх інших факторів на обсяг міжрегіональної торгівлі.

Динаміку капіталу визначає балансове рівняння, яке пов'язує зміни запасу капіталу в регіоні з введенням у дію нових виробничих потужностей у результаті реалізації інвестиційних проектів зі зносом наявних виробничих потужностей

,(3)

де z_i,t - річна норма амортизації капіталу регіону i в періоді t.

Міграційний приріст чисельності трудових ресурсів визначається диференціацією рівня доходів населення:

, (4)

де m_t - параметр, що залежить від рівня розвитку регіональних ринків житла, адміністративних бар'єрів та інших чинників, які розглядаються в моделі як екзогенні; L_i,t - трудові ресурси регіону і на початок періоду t.

Дослідження властивостей моделі проведено шляхом експериментів, які імітують поведінку міжрегіональної економічної системи, що включає чотири регіони (найбільш розвинутий, середнього рівня розвитку, депресивний, відсталий), що різняться за обсягами капіталу, ефективністю використання трудових ресурсів, обсягами обміну товарами та послугами з іншими регіонами (рис. 5).

Представлені результати розрахунків доводять, що одночасне досягнення цілей мінімізації рівня міжрегіональної диференціації та максимізації економічної ефективності на загальнонаціональному рівні є можливим. Активна регіональна інвестиційна політика уряду спроможна не лише вивести економічно слабкі регіони на траєкторію економічного зростання та попередити поглиблення міжрегіональної асиметрії, а й забезпечити підвищення темпів розвитку національної економіки загалом.

Таким чином, просторове та видове розширення спектра міжрегіональних інтеграційних взаємодій повинно стати засадничим чинником переходу від етапу відновлювального розвитку до етапу стійкого інвестиційного розвитку, здійснення ефективних просторових трансформацій у високополяризованій національній економіці, визначення раціональної траєкторії входження регіонів до складу глобальної економічної системи.

Рис.5. залежність результатів економічного зростання від рівня активності державної регіональної інвестиційної політики

До основних імперативів формування міжрегіональних економічних систем в структурі національної економіки України віднесено наступні: 1) модернізація та активізація інтеграційних соціально-економічних взаємодій регіонів з метою консолідації інвестиційних ресурсів і суспільних сил для реалізації міжрегіональних проектів; 2) глобальна інтеграція, оскільки для збереження цілісності економічного простору країни в процесі входження до світового господарства необхідне формування потужних, стійких, конкурентоспроможних у глобальному середовищі елементів просторової структури; 3) обґрунтована децентралізація влади та розширення повноважень регіональних органів влади; 4) ефективна реструктуризація національної економіки, оскільки існуюча структура в багатьох випадках є архаїчною та зумовлює не лише збереження, а й розширене відтворення просторової поляризації України.

У п'ятому розділі «Державна політика міжрегіональної економічної інтеграції в Україні» сформульовано концептуальні засади формування та реалізації державної політики міжрегіональної інтеграції, розроблено організаційно-економічний механізм регулювання міжрегіональних економічних взаємодій, визначено напрями та обґрунтовано інструментарій удосконалення державної регіональної політики у світлі формування конвергентної моделі регіонального розвитку.

В роботі доведено необхідність формування та реалізації державної політики міжрегіональної інтеграції, спрямованої на забезпечення єдності соціально-економічного простору України та усунення перешкод, які виникають на шляху міжрегіональних потоків, стимулювання їх мобільності. Державна політика міжрегіональної інтеграції розглядається як сукупність стратегічних заходів, засобів, механізмів, інструментів і взаємоузгоджених дій органів державної влади національного та регіонального рівнів, а також місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку держави на засадах соціально-економічної міжрегіональної інтегрованості, формування єдиного економічного простору в країні, стимулювання інтеграційних взаємодій між регіональними економічними системами та їх економічними агентами.

Цільовими орієнтирами державної політики міжрегіональної інтеграції визначено: єдність економічного простору держави; конкурентоспроможність країни, регіонів, бізнесу; зниження рівня асиметрії міжрегіонального розвитку.

Авторська концепція державної політики міжрегіональної інтеграції ґрунтується на сукупності взаємопов'язаних принципів: інституційності, субсидіарності, синергізму, взаємодії, партнерства (співрегулювання), співфінансування, системності.

Засадничим імперативом реалізації цілей державної політики міжрегіональної інтеграції є її позиціонування як політики узгодження інтересів. Адже в умовах ринку для держави можливою є лише одна форма впливу на процеси міжрегіональної інтеграції, які повинні базуватись винятково на добровільних засадах та економічному ефекті, - це узгодження інтересів у трикутнику «державний центр регіональні органи влади бізнес». Найгострішими протиріччями, які породжують сучасні бар'єри між суб'єктами інтеграційного процесу, визначено у відносинах:

– державний центр регіональні органи влади - регіони потерпають від надмірної централізації повноважень і податкових надходжень, натомість уряд не влаштовує недобросовісне лобіювання регіональних інтересів і регіональний сепаратизм;

– держава бізнес - представників бізнесу не влаштовує відсутність чітких і стабільних правил ведення бізнесу у національному масштабі, що породжує непрозорість, корупцію, а уряд висуває зустрічні претензії щодо уникнення сплати податків (через зменшення бази оподаткування) та вивезення капіталу за межі країни;

– регіональні органи влади бізнес - більшість протиріч інтересів бізнесу та регіональних органів управління лежить поза законодавчими чи міжбюджетними відносинами. Зокрема бізнес уникає соціального партнерства і виводить фінансові потоки за межі регіону, водночас регіональні органи влади намагаються встановити адміністративні бар'єри, які торкаються переважно представників середнього та дрібного бізнесу.

Держава, регулюючи міжрегіональні взаємодії, виступає у двох ролях: як економічний суб'єкт і як інститут. з усіх суб'єктів міжрегіональної інтеграції саме держава найбільшою мірою володіє цілісним баченням бажаного стану інтеграції регіональних економічних систем, відповідно до якого формує інституційні засади міжрегіональної інтеграції, використовує адміністративні та економічні інструменти регулювання міжрегіональних взаємодій.

Виходячи з означених проблем у регулюванні міжрегіональної інтеграції, в дисертаційній роботі розроблено організаційно-економічний механізм регулювання міжрегіональної інтеграції, дія якого спрямована на гармонізацію інтересів господарюючих суб'єктів із загальнодержавними. Механізм передбачає обов'язкове врахування двох аспектів, які визначають напрям міжрегіональних інтеграційних взаємодій: 1) потреб та інтересів суб'єктів інтеграції; 2) зовнішніх впливів (стимулів та бар'єрів) з боку регіональних та державних органів влади.

Державна політика міжрегіональної інтеграції України реалізується заходами економічної, регіональної, просторової, бюджетної, інвестиційної, інноваційної, соціальної, соціогуманітарної, міграційної та екологічної політики. У запропонованій концепції державної політики міжрегіональної інтеграції особливе місце відводиться заходам державної регіональної політики. Саме вона повинна взяти на себе основне навантаження щодо подолання дезінтеграційних тенденцій розвитку регіонів України та охоплювати спеціальні заходи, спрямовані на просторову інтеграцію економіки держави.

В дисертації наголошується на необхідності цілеспрямованого державного регулювання регіонального розвитку, яке актуалізується, зважаючи на наступні аргументи: по-перше, в умовах ринкової економіки проявилися «пробіли ринку», в тому числі у разі зростання віддачі від масштабу (потенціал кластера), які не можуть бути усунуті силами самих регіонів та вимагають макроекономічного регулювання; по-друге, вдала регіональна політика та стимулювання економічного розвитку відсталих і депресивних регіонів дозволяють зменшити значні витрати на проведення соціальновирівнювальної політики.

Виходячи з результатів емпіричних досліджень характеру міжрегіональної економічної асиметрії в Україні, детерміновано, що основними об'єктами державної регіональної політики повинні стати не лише окремі регіони, а й крупні макрорегіони або міжрегіональні кластери, що характеризуються відносною однорідністю територій, які вони включають, і здатні підвищувати ефективність участі в міжрегіональному поділі праці на основі випереджального розвитку галузей спеціалізації (на рівні окремих регіонів і тим паче локальних територіальних утворень, що опинилися в стані тривалої депресії, такі передумови можуть бути відсутніми)

В роботі запропоновано поетапний підхід до реалізації державної регіональної політики, спрямованої на формування моделі конвергентного розвитку регіонів України. На першому етапі недоцільною є концентрація засобів і зусиль на питаннях подолання відсталості і депресивності найбільш кризових локальних ареалів макрорегіонів. Натомість варто концентруватися на стимулюванні розвитку найперспективніших галузей і полюсів зростання, здатних забезпечити найбільший динамізм розвитку макрорегіонів. Це дозволить сформувати у межах макрорегіонів динамічні центри зростання, здатні передавати імпульси розвитку іншим територіям, що входять до складу такого макрорегіону, і помітно поліпшити гравітаційний потенціал всіх його територій (який визначається рівнем транспортних витрат, пов'язаних із доступом до містких ринків продукції і ресурсів); акумулювати в результаті реалізації ефективних інвестиційних проектів фінансові ресурси, необхідні для розвитку відсталих регіонів у межах макрорегіону.

Виконання цих завдань дозволить на другому етапі практично реалізувати ефективну підтримку центрів зростання «другого порядку» кожного макрорегіону, що володіють дещо меншим потенціалом розвитку. Використовуючи створені на першому етапі фінансові ресурси і ринкові можливості, можна буде підготувати й реалізувати інвестиційні проекти, орієнтовані на забезпечення збалансованого розвитку відсталих регіонів.

І лише на третьому етапі реалізації стратегічних цілей регіонального розвитку можуть бути вирішені соціально-економічні проблеми найбільш слаборозвинених і депресивних ареалів макрорегіонів.

Така політика може не лише скоротити масштаби міжрегіональної економічної асиметрії, а й забезпечити підвищення темпів зростання національної економіки загалом. Проте ці ефекти повною мірою можуть проявитись лише в довготерміновому періоді за умови проведення ефективної державної бюджетної політики, яка передбачає перерозподіл фінансових ресурсів між багатими та бідними регіонами, виходячи з пріоритету національних інтересів. Такий перерозподіл не відповідає критерію Парето-оптимуму. Проте, позитивний ефект такого перерозподілу для системи загалом у довгостроковій перспективі може істотно перевищити тимчасові втрати успішних регіонів. Крім того, за умови збереження дивергенційних тенденцій в регіональному розвитку України її економічний простір перетворюватиметься у біполярний: з одного боку, кілька економічно благополучних регіонів, а з іншого - деградуюча периферія, неспроможна ефективно інтегруватися не тільки в світову, а й у внутрішню економіку. Втрати від обмеження внутрішнього ринку міжрегіональним обміном лише між благополучними регіонами за символічної участі периферії можуть бути більшими, ніж економічні вигоди від реалізації ефекту масштабу та агломераційної економії, і зумовити зниження темпів зростання в країні загалом.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми - розробки теоретико-методологічних засад формування політики економічної інтеграції регіонів України та обґрунтування інструментарію регулювання внутрішньодержавних інтеграційних процесів з метою досягнення єдності економічного простору, забезпечення конкурентоспроможності держави, регіонів, бізнесу в глобальному вимірі, формування конвергентної моделі регіонального розвитку в Україні. Комплексне дослідження наукових засад залучення регіону до інтеграційних взаємодій внутрішньодержавного і глобального рівнів, розкриття ключових детермінант міжрегіональної економічної інтеграції, визначення моделей імплементації інтеграційного підходу до просторового розвитку держави є підставою для таких висновків:

1. Збільшення масштабів глобалізації світового господарства перетворюють національні регіони на самостійних гравців у міжрегіональному і світовому просторі. Така ситуація актуалізує значення міжрегіональної економічної інтегрованості країни, розвинутого внутрішнього ринку країни, єдності її економічного простору, які виступають критеріальними умовами формування конкурентоспроможних у глобальному економічному середовищі (між)регіональних економічних систем. Зазначене обґрунтовує доцільність і необхідність використання інтеграційного підходу до формування раціональної моделі регіонального розвитку національної економіки.

2. Еволюція міжрегіональної економічної інтеграції характеризується поступальним рухом по спіралі, кожен виток якої являє собою інтеграційний цикл, що включає чотири стадії. Апробація еволюційної концепції міжрегіональної економічної інтеграції на прикладі розвитку економіки України дозволила виділити чотири стадії інтеграційного циклу в період 20-х рр. - початок 90-х рр. 20 ст., після чого відбувся перехід до нового витка еволюції у розвитку міжрегіональної інтеграції. Перша його стадія, яку можна охарактеризувати як період дезінтеграції та сепаратизму, охоплює 1993-1999 рр. (дезінтеграція внутрішнього економічного простору України проявилась у переорієнтації внутрішньодержавних міжрегіональних економічних зв'язків на зовнішній ринок). Початок нового століття характеризувався посиленням економічних зв'язків між регіонами України, що безперечно стало одним із чинників початку економічної стабілізації, а відтак і економічного зростання в країні. Сучасний етап розвитку міжрегіональної економічної інтеграції в Україні відповідає другому етапу еволюційного циклу. Згідно з концепцією циклічних змін, майбутнє України пов'язане з активізацією міжрегіональних інтеграційних процесів та формуванням міжрегіональних економічних систем (стадія ІІІ).

3. Проведення оцінки міжрегіональних економічних взаємодій в Україні ускладнене відсутністю методичного інструментарію та статистичних даних щодо обороту товарів, послуг, капіталу, міграційні і вантажні потоки у міжрегіональному розрізі. Для вирішення зазначеної проблеми розроблено методичний підхід до аналізу міжрегіональних економічних взаємодій, визначено систему показників оцінки міжрегіональних потоків (адаптованої для використання органами державної статистики), запропоновано методику оцінки просторового розподілу внутрішньодержавних торговельних потоків. Цей методичний інструментарій дозволив виявити особливості економічних взаємодій українських регіонів та окреслити сучасні детермінанти розвитку внутрішнього ринку України і забезпечення єдності її економічного простору.

4. Посилення міжрегіональних інтеграційних тенденцій в Україні відбувалось на тлі зростання асиметричності її економічного простору. Зазначене детермінує необхідність активізації участі держави у вирішенні проблеми шляхом формування чіткої концепції подолання дивергентності міжрегіонального соціально-економічного розвитку; розробки повноцінної нормативно-правової бази державної регіональної політики, що зробить можливим закріплення довгострокових стратегічних пріоритетів регіонального розвитку; закріплення відповідальності за реалізацію державної регіональної політики за однією інституцією - Міністерством регіонального розвитку та будівництва одночасно з фінансовими ресурсами на проведення регіональної політики.

6. Продуктом просторового поширення процесів економічної інтеграції є міжрегіональні економічні системи, які можуть функціонувати у вигляді таких організаційних форм як макрорегіони, економічні райони, єврорегіони, міжрегіональні кластери. Доведено необхідність функціональної трансформації економічного простору України, каталізатором якої може стати імплементація моделі міжрегіональних кластерів, оскільки останні є найбільш ефективними регіональними моделями нарощення міжнародної конкурентоспроможності країн. В дисертації доведено, що реалізація кластерної моделі на основі міжрегіональної економічної інтеграції «знизу», яка передбачає наявність передумов інтеграції та (або) реальних напрацювань соціально-економічної взаємодії, економічну зацікавленість влади та бізнесу у налагодженні інтеграційних зв'язків, дозволить синтезувати креативне середовище регіону шляхом запуску спіралі «виробничий сектор - інтелектуальна інфраструктура - органи державного управління» та отримати низку позитивних ефектів міжрегіональної інтеграції.

7. Моделювання розвитку міжрегіональної економічної системи на основі активізації міжрегіональних інтеграційних взаємодій, поглиблення економічної інтеграції і раціоналізації використання економічного потенціалу регіонів доводить сумісність цілей мінімізації рівня міжрегіональної диференціації та максимізації економічної ефективності на загальнонаціональному рівні. Це дозволило дійти висновку, що модель розвитку системи регіонів лише на засадах міжрегіональної конкуренції не може розглядатись як єдина рушійна сила розвитку в сучасних умовах. Сьогодні на передній план виходить інший аспект міжрегіональних взаємодій - міжрегіональне економічне співробітництво та просторове поширення резонансних позитивних ефектів розвитку регіонів-епіцентрів по території міжрегіональної економічної системи.

8. В залежності від ступеня участі держави у процесах регулювання міжрегіональної економічної інтеграції виділено типи міжрегіональної інтеграції - інтеграція «знизу», інтеграція «зверху», змішаний тип інтеграції. Інтеграція «знизу» характеризується мінімальним впливом держави на процес взаємодії економічних (забезпечення законодавчого та правового порядку, створення інфраструктури). При цьому основна ініціатива інтеграційних взаємодій належить не державі, а її економічним агентам. Продуктами такого виду інтеграції стають трансрегіональні бізнес-групи. Інтеграція «зверху» передбачає повне державне регламентування економічних зв'язків господарюючих суб'єктів. Змішаний тип міжрегіональної інтеграції базується на симбіозі ринкового механізму та механізму державного регулювання економіки.

Доведено, що в Україні сьогодні переважає міжрегіональна інтеграція «знизу», натомість найефективнішим її типом визначено змішаний тип міжрегіональної інтеграції, який базується на постійному діалозі бізнесу та влади та за якого держава бере на себе функції регулятора інтеграційних процесів. Змішаний тип міжрегіональної інтеграції результується у формування міжрегіональних економічних систем, визначальним мотивом розвитку яких є основний принцип інтеграційних взаємодій - добровільність та взаємна економічна вигода.

9. До комплексу основних інструментів інтенсифікації інтеграційних взаємодій в межах міжрегіональних економічних систем включені: спільна програма міжрегіональної інтеграції; спільний бюджет розвитку взаємодіючих регіонів (консолідуючий інвестиційні ресурси, необхідні для реалізації програми міжрегіональної інтеграції); позабюджетний фонд підтримки міжрегіональних ініціатив та інновацій (існування якого зумовлене необхідністю відмежування зазначених потреб від жорстко регульованого бюджетного процесу); локальні інвестиційні програми міжрегіональної інтеграції підтверджені фінансовими джерелами реалізації (емісія цінних паперів, інвестиційні кредити, пряме вкладання коштів учасників тощо); угоди регіонів - учасників інтеграційного процесу з крупними інвесторами про внесок у програми інтеграції та преференції, які отримає інвестор; спільні облігаційні позики регіонів (формуються з метою інвестиційного використання наявних на їх територіях заощаджень); концесії, які надаються кількома регіонами єдиному стратегічному інвестору; формування та розвиток інфраструктури міжрегіональних інтеграційних взаємодій (розглядається як «несуча конструкція» процесу інтеграції регіональних систем).

10. Процес міжрегіональної інтеграції в Україні гальмується існуванням низки бар'єрів на шляху економічних потоків, фрагментарністю і високою поляризованістю економічного простору, нерозвиненістю внутрішнього ринку, дивергентним характером регіонального розвитку. Усунення цих проблем належить до компетенції центральних органів державної влади, тому зумовлює необхідність втручання держави шляхом формування і реалізації політики міжрегіональної інтеграції. Позиціонування політики міжрегіональної інтеграції як політики усунення протиріч між суб'єктами інтеграційного процесу вимагає зміни форм і методів регулювання як на національному, так і на регіональному рівнях, основними напрямком яких є відмова від владних відносин, побудованих лише по вертикалі, та перехід до горизонтальних мережевих відносин. Політика реалізується через механізм регулювання інтеграційних взаємодій, основними завданнями якого є підготовка інтеграційних взаємодій інструментами зниження міжрегіональної соціально-економічної асиметрії, подолання міжрегіональних бар'єрів, які склались на попередніх етапах розвитку; запуск процесу інтеграційних взаємодій інструментами підтримки та активізації елементів наявного в регіональних економічних системах потенціалу інтеграційних взаємодій; розвитку процесу міжрегіональної економічної інтеграції інструментами інвестування частини отриманого синергетичного ефекту з метою розширеного відтворення потенціалу інтеграційних взаємодій у міжрегіональній економічній системі.

11. Українській регіональній політиці притаманне певне протиріччя: з одного боку, реальна ситуація та законодавчо визначені цілі регіонального розвитку доводять необхідність використання інструментів конкурентної регіональної політики, а з іншого - в інструментах та фінансовій допомозі регіонам домінують цілі компенсаційної (вирівнюючої) регіональної політики. Особливості регіонального розвитку в Україні доводять недоцільність як відмови від політики компенсаційного характеру, так і протистояння її задач з конкурентною політикою державного регулювання. Компенсаційна регіональна політика спрямована на інтерналізацію позитивних зовнішніх ефектів за рахунок фінансових інструментів, а заходи конкурентної - на інтенсифікацію підприємницької активності та інноваційних процесів у регіонах, формування конкурентоспроможних у національному і глобальному просторі міжрегіональних економічних систем. Такий підхід дозволяє досягати зниження міжрегіональної асиметричності шляхом активізації механізмів просторового резонансного поширення розвитку і зменшення розриву між «точками росту» і периферійними територіями в макрорегіональному масштабі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Сторонянська І. Міжрегіональні інтеграційні процеси в Україні : тенденції та перспективи розвитку : [монографія] / Ірина Сторонянська. - Львів : ІРД НАН України, 2009. - 392с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).

2. Сторонянська І. З. Регіони України : пошук моделі конвергентного розвитку : [монографія] / І. З.Сторонянська. - Львів : ІРД НАНУ, 2008. - 144с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).

3. Сторонянська І. З. Міжрегіональна інтеграція в Україні : [монографія] / І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц. - Львів : ІРД НАНУ, 2007. - 292с. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження міжрегіональної інтеграції; проаналізовано сучасний стан і тенденції соціально-економічних взаємодій регіонів України; розроблено інструментарій управління процесами міжрегіональної інтеграції в Україні.

4. Сторонянська І. З. Міжнародне міжрегіональне співробітництво : на прикладі Західного регіону України / І. З.Сторонянська. - Львів : ІРД НАНУ, 2002. - 222с.

5. Регіональна політика та механізми її реалізації : [монографія] ; [Долішній М. І., Злупко С. Й., Вовканич С. Й., Сторонянська І. З. та ін.] ; за ред. акад. НАН України Долішнього М. І. - К. : Наукова думка, 2003. - 504с. Особистий внесок здобувача: сформовано механізм державного регулювання міжрегіонального співробітництва; розглянуто єврорегіони як форму організаційного оформлення міжрегіональних зв'язків.

6. Регіональні суспільні системи / НАН України. Інститут регіональних досліджень ; відп.ред. Л. К. Семів. - Львів, 2007. - 496с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). Особистий внесок здобувача: визначено роль соціально-економічних взаємодій в структурі формування інтегрованих регіональних суспільних систем; визначено тенденції розвитку соціально-економічних зв'язків регіонів України; розроблено механізм управління процесами соціально-економічної міжрегіональної інтеграції регіональних суспільних систем.

7. Інтелектуально-інноваційний розвиток регіонів в контексті євроінтеграції / НАН України. Інститут регіональних досліджень ; наук. ред. Семів Л. К. - Львів, 2009. - 483с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). Особистий внесок здобувача: окреслено інтелектуально-інноваційні чинники диференціації соціально-економічного розвитку регіонів України; детерміновано основні проблеми фінансування інноваційного розвитку регіонів України; проаналізовано соціогуманітарні аспекти міжрегіональних взаємодій.

Статті у наукових фахових виданнях

8. Сторонянська І. З. Шляхи вдосконалення механізму регулювання міжнародного міжрегіонального співробітництва прикордонних регіонів України / І. З. Сторонянська // Науковий вісник Ужгородського університету. - Ужгород, 2002. - Вип.12. - С.130-132. (Серія "Економічна").

9. Сторонянська І. З. Тенденції розвитку регіонів та процеси регіональної економічної інтеграції: досвід Європейського Союзу / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток регіонів України. В 4-х ч. / НАНУ. ІРД; редкол. : відп. ред. М. І. Долішній. - Львів, 2003. - Вип. 6 (XLIV). - Ч.2. - С.159-167.

10. Сторонянська І. З. Методичні аспекти оцінки диференціації економічного розвитку регіонів України / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика : досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України : [зб. наук. пр.]. НАН України. ІРД. - Львів, 2003. - Вип. 5 (ХLІІІ). - Ч.1. - С.263-271.

11. Сторонянська І. З. Внутрішні та зовнішні чинники дезінтеграції регіонів України / І. З.Сторонянська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми реалізації регіональної політики : [зб. наук. пр.] / НАН України. ІРД. - Львів, 2003. - Вип. 2 (ХL). - C.55-62.

12. Сторонянська І. З. Теоретико-методологічні засади дослідження взаємодії та внутрідержавної інтеграції регіонів / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи : [зб. наук. пр.] / НАН України ; редкол. : відп. ред. академік НАНУ М. Долішній.- Львів, 2004. - Вип. 3 (XLII). - Ч.1. - С.66-77.

13. Сторонянська І. З. Чинники дезінтеграції регіонів України та шляхи формування моделі внутрідержавної міжрегіональної інтеграції / І. З. Сторонянська // Регіональна економіка. - 2004. - №2. - С.72-79.

14. Сторонянська І. З. Перспективи соціально-економічного розвитку регіону в системі національного прогнозування / І. З. Сторонянська // Науковий вісник Чернівецького університету : [зб. наук. пр.] - Чернівці : Рута, 2004. - Вип.205. - С.26-30. (Серія «Економіка»).

15. Сторонянська І. З. Міжрегіональна інтеграція : поняття, підходи, європейський досвід / І. З. Сторонянська // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ : Економічні науки. - Чернівці : АНТ Лтд., 2004. - Вип. ІІ. - С.301-308.

16. Сторонянська І.З. Формування системи показників оцінки міжрегіональних соціально-економічних зв'язків та взаємодій / І.З.Сторонянська // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету : [зб. наук. пр.]. - Кіровоград : КНТУ, 2005. - Вип.7, ч.ІІ. - С.237-242 (Серія «Економічні науки»).

17. Сторонянська І. З. Концептуальні засади міжрегіональної соціально-економічної взаємодії та інтеграції / І. З. Сторонянська // Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні : [наук. збірник] ; за ред. В. Є. Швеця. - Львів : Інтереко, 2005. (Формування ринкової економіки в Україні. - Спецвипуск 15 (ч.1)). - С.141-146.

18. Сторонянська І. З. Перспективні напрями вирішення проблем соціально-економічного розвитку гірських територій прикордонного регіону / І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток Карпат : сучасний розвиток та стратегія дій : [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіон. досл. ; редкол. : відп. ред. акад. НАН України М. І. Долішній. - Львів, 2006. - Вип.6 (62). - С.60-71.

19. Сторонянська І. З. Оцінка асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів України та обґрунтування пріоритетів державної регіональної політики / І. З. Сторонянська // Регіональна економіка. - 2006. - №4. - С.101-111.

20. Сторонянська І. З. Методичні підходи до оцінки рівня внутрідержавної інтегрованості регіонів України / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціально-економічний розвиток регіону : діагностика, стратегія, управління : [зб. наук. пр.] / НАН України. Інститут регіональних досліджень ; редкол. : відп. ред. академік НАН України М. І. Долішній. - Львів, 2006. -Випуск 4 (60). - С.581-590.

21. Сторонянська І. З. Напрямки та методи аналізу міжрегіональних потоків / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем : [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень ; редкол. : відп. ред. д.е.н., проф. Бойко Є. І. - Львів, 2007. - Вип.5 (67). - С.494-508.

22. Сторонянська І. З. Еволюційна концепція міжрегіональних інтеграційних процесів / І. З. Сторонянська // Економіка і право. - 2007. - №2(18). - С.42-47.

23. Сторонянська І. З. Міжрегіональна інтеграція в державних стратегіях регіонального розвитку : світовий досвід та українські реалії / І. З. Сторонянська // Вісник Тернопільського національного економічного університету : [зб. наук. праць]. - 2007. - №2. - С.164-173 (Серія «Економічна»).

24. Сторонянська І. З. Соціогуманітарні аспекти інтеграції регіонів України / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ресурсне забезпечення інтелектуально-інноваційного розвитку регіону : [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень ; редкол. : відп. ред. д.е.н., проф. Бойко Є. І. - Львів, 2007. - Вип.3 (65). - С.322-338.

25. Сторонянська І. З. дивергентність інноваційного розвитку регіонів України та шляхи її подолання / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Інноваційний розвиток регіональних суспільних систем : [зб. наук. праць] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол. : Є. І. Бойко (відп. ред.). - Львів, 2008. - Вип. 5(73). - С.87-100.

26. Сторонянська І. З. Процеси конвергенції / дивергенції соціально-економічного розвитку регіонів України : підходи до оцінки / І. З. Сторонянська // Регіональна економіка. - 2008. - №2. - С. 73-84.

27. Сторонянська І. З. Міжрегіональні соціально-економічні взаємодії як основа інтегрованого розвитку національної економіки / І. З. Сторонянська // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2008. - №2(18). - С. 33-41.

28. Сторонянська І. З. Методичні засади оцінки -конвергенції економічного розвитку регіонів України / І. З. Сторонянська // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії : [зб. наук. праць]. - Краматорськ, 2008. - №2 (12). - С.263-264.

29. Сторонянська І. З. Внутрідержавна інтеграція України : основні протиріччя та завдання державної політики / І. З. Сторонянська // Економіка і право. - 2008. - №1. - С.75-79.

30. Сторонянська І. З. Роль міжрегіонального співробітництва у формуванні інноваційної системи України / І. З. Сторонянська // Економічні науки : [зб. наук. пр.] / Луцький національний технічний університет. ; редкол. : відп. ред. д.е.н., проф. Герасимчук З. В. - Луцьк, 2008. - Випуск 5 (17). - Ч.4. - С.64-80 (Серія «Регіональна економіка»).

31. Сторонянська І. З. Формування міжрегіональних систем в економіці України / І. З. Сторонянська // Економіка і право. - 2009. - № 1. - С. 136-140.

32. Сторонянська І. З. Формування державної політики міжрегіональної інтеграції України / В. С. Кравців, І. З. Сторонянська // Збірник наукових праць. Економічні науки. ПВНЗ «Буковинський університет». - Чернівці : Книги - ХХІ, 2009. - С. 5-20. Особистий внесок здобувача: визначення цілей, принципів, заходів державної політики міжрегіональної інтеграції України.

33. Сторонянська І. З. Економічна інтеграція в контексті просторового підходу / І. З. Сторонянська // Вісник Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) : [збірник наукових праць]. - 2009. - №2 (5) серпень. - С. 35-40.

34. Сторонянська І. З. Стратегічні цілі та пріоритети державного регулювання процесів економічної інтеграції регіонів України / І. З. Сторонянська // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. - 2009. - №3. - С. 201-207.

35. Сторонянська І. З. Концептуальні засади формування та реалізації державної політики міжрегіональної інтеграції України / І. З. Сторонянська // Вісник Львівської фінансової державної академії. - 2009. - №15. - С.36-43.

36. Сторонянська І. З. Активізація діяльності інноваційних підприємств важелями податкового стимулювання / І. З. Сторонянська, Р. В. Ільєнко // Вісник національного університету водного господарства та природокористування : [зб. наук. пр.]. - Рівне, 2009. - Вип. 2 (46). - С. 299-306. (Серія «Економіка»). Особистий внесок здобувача: проаналізовано міжрегіональну асиметричність фінансування інноваційної діяльності в Україні.

37. Сторонянська І. З. Бюджетна політика в умовах формування моделі конвергентного регіонального розвитку в Україні / І. З. Сторонянська // Економіка України. - 2010. - №3. - С. 43-52.

Статті у інших виданнях

38. Сторонянська І. З. Теоретико-методологічні аспекти мезорегіональної інтеграції прикордонного регіону / І. З. Сторонянська // Соціально-економічні аспекти промислової політики : теоретичні аспекти регіонального розвитку та моделі інноваційного розвитку територій : [збірник наук. праць] / НАН України. Ін-т економіки промисловості ; відп. ред. Амоша О. І. - Т.1. - Донецьк, 2002. - С.57-62.

39. Сторонянська І. З. Економічна інтеграція України : регіональний аспект / І.З.Сторонянська // Стосунки Сходу та Заходу України : суб'єкти, інтереси, цінності : [зб. наук. праць] ; наук. ред. І. Ф. Кононов. - Луганськ : Луганський нац. пед. ун-т ім. Т.Шевченка, 2007. - С.206-213.

40. Сторонянська І. З. Ринковий потенціал територій та кластеризація регіонального розвитку в україні / І. З. Сторонянська // Теорія та практика ринкових перетворень : економічний та соціальний контекст : [зб. наук. пр.]. - Вінниця: Вінницький інститут економіки Тернопільського національного економічного університету, 2008. - Том 1. - С.65-70.

41. Сторонянська І. З. Суб'єктно-об'єктна система регулювання міжрегіональної інтеграції / І. З. Сторонянська // Державотворення та правотворення в Україні : проблеми та перспективи : [збірник наук. пр.]. - Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. - С.381-386.

42. Сторонянська І. З. динаміка розвитку регіонів україни : чинники та тенденції / І. З. Сторонянська // Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору : [збірник наук. пр.]. - Сімферополь : Кримський інститут бізнесу, 2008. - С.64-69.

Тези доповідей та матеріали науково-практичних конференцій

43. Сторонянська І. З. Регулювання процесів міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону / І. З. Сторонянська // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ : [зб. наук. пр.] : за мат-лами ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (9-10 квітня 2002 року, Чернівці). - Чернівці, 2002. - Вип. ІІ. - С.241-249 (Серія "Економічні науки»).

44. Сторонянська І. З. Теоретико-методологічні аспекти міжрегіональної інтеграції / І. З. Сторонянська // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ : мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. (15-16 квітня 2003 року, Чернівці). - Чернівці, 2003. - Вип. І. - С.18-22 (Серія "Економічні науки»).

45. Сторонянська І. З. Проблеми соціалізації економіки регіону / І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес : мат-ли міжвузівської наук.-метод. конф. (25 листопада 2005р.). - Кривий Ріг : Мінерал, 2005. - С.44-46. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано критерії оцінки соціалізації регіону.

46. Сторонянська І. З. Фінансові аспекти інтеграції регіонів України / І. З.Сторонянська // Фінансово-кредитне стимулювання зростання : мат-ли міжнар. наук.-практ. конф. (3-5 червня 2005 року) ; відп. ред. Р. А. Слав'юк. - Луцьк : РВВ «Вежа», 2005. - С.611-613.

47. Сторонянська І. З. Соціально-економічний розвиток гірських територій прикордонного регіону : проблеми та підходи до управління / І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц // Сталий розвиток Карпат : сучасний розвиток та стратегія дій : тези доповідей міжнар. наук.-практ. конференції / редкол. : відп. ред. Кравців В. С. - Львів : ІРД НАНУ, 2006. - С.20-23. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано значення прикордонного розташування гірських територій у залучення до інтеграційних процесів.

48. Сторонянська І. З. Кластерна концепція міжрегіональної інтеграції / І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц // Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція : мат-ли ХV Міжнар. науково-практ. конференції, (11-12 травня 2006 року). - Чернівці, 2006. - Ч.1. - С.50-54. Особистий внесок здобувача: оцінено рівень кластеризації регіонів України.

49. Сторонянська І. З. Міжрегіональна інтеграція як стратегічний пріоритет регіонального розвитку / І. З. Сторонянська // Всеукр. наук.-практ. конф. [«Теорія і практика стратегічного управління розвитком РСС»] : [зб. тез доповідей] ; (м.Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007р.). - С.14-16.

50. Сторонянська І. З. Диференціація просторового розвитку України : макрорегіональний аспект / І. З. Сторонянська // Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України : мат-ли ІV Всеукр. наук. конф. (Київ, 16-17 травня 2007р.). - К. : ВГЛ «Обрії», 2007. - С.51-53.

51. Сторонянська І. З. Внутрідержавна торговельна інтегрованість регіонів України / І. З. Сторонянська // Маркетинг та логістика в системі менеджменту : тези доповідей VII Міжнар. наук.-практ. конф. (6-8 листопада 2008р.). - Львів : В-во НУ «Львівська політехніка», 2008. - С.431-434.

52. Сторонянська І. З. Пріоритети фінансування інноваційнної моделі регіонального розвитку в Україні / І. З. Сторонянська, Н. І. Данко, О. І. Західна // Стратегии развития Украины в глобальной среде : мат-лы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. (7-9 ноября 2008 г.).- Симферополь : ЦРОНИ, 2008. - Т.1. - С.207-210. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано напрями активізації венчурного фінансування інноваційної діяльності.

53. Сторонянська І. З. Оцінка конвергентності інноваційного розвитку регіонів України / І. З. Сторонянська // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні : мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. (м.Київ, 23-24 жовтня 2008 р.) - У 3 ч. / РВПС України НАН України. - К. : РВПС України НАН України, 2008. - Ч.3. - С.258-261.

54. Сторонянська І. З. Чинники інтеграції українського суспільства / І. З. Сторонянська // Регіональні проблеми людського та соціального розвитку : тези доп. і повідом. Міжнар. наук.-практ. конференції (Донецьк, 4-5 листопада 2008 р.) : В 2т. / НАН України. Ін-т економіки промисловості ; редкол. : О. І. Амоша (відп.ред.) та ін. - Донецьк, 2008. - Т.2. - С.166-169.

55. Сторонянська І. З. Шляхи оптимізації взаємодії влади та бізнесу у процесах міжрегіональної інтеграції / І. З. Сторонянська // Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки : мат-ли ІІ Міжнародної науково-практ. конф. (30 травня - 1 червня 2008р., Сімферополь-Ялта). - Сімферополь : Кримський інститут бізнесу, 2008. - С.3-41.

56. Сторонянська І. З. Інституції сприяння міжрегіональній інтеграції як інструмент управління взаємодією регіонів України / І. З. Сторонянська // Сучасні проблеми економіки та управління : мат-ли ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 7 грудня 2007р.). - Львів : Апріорі, 2008. - С.407-410.