Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦіОНАЛЬНА АКАДЕМіЯ НАУК УКРАїНи

іНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РиНКу та еКОНОМіКО-еКОЛОГіЧних досліджень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Формування механізму управління ефективністю підприємства (на прикладі харчової промисловості)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Гончарук Анатолій Григорович

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант

доктор економічних наук, професор

Продіус Іван Прокопович,

Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Бутенко Анатолій Іванович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,

завідувач відділу розвитку підприємництва

доктор економічних наук, професор

Мізюк Богдан Михайлович,

Львівська комерційна академія,

декан факультету менеджменту

доктор економічних наук, професор

Орлов Олівер Олексійович,

Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки та менеджменту

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вплив світової фінансово-економічної кризи та інших зовнішніх і внутрішніх чинників виявив нездатність існуючих ринкових і державних механізмів забезпечити ефективне функціонування промислового виробництва. Нові умови господарювання, що характеризуються падінням попиту і нестачею інвестиційних ресурсів, спонукають до пошуків нових механізмів забезпечення ефективного розвитку бізнесу. При скороченні випуску продукції і економії ресурсів ефективність стає важливим об'єктом процесу управління, в якому є необхідною участь не лише керівництва підприємства та його працівників, але й держави, чия функція має полягати в сприянні підприємствам в здійсненні управління ефективністю своєї діяльності.

Особливої гостроти проблема низької ефективності набуває для однієї з найбільш ресурсоємних галузей економіки України - харчової промисловості. Жорстка внутрішня і міжнародна конкуренція, постійна зміна запитів споживачів і прискорений технологічний прогрес вимагають від підприємств даної галузі безперервного і стійкого зростання ефективності діяльності, забезпечення якого можливо лише за умови використання сучасних ринкових методів оцінки, аналізу і управління ефективністю підприємства.

Проблема забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств завжди була в центрі уваги вітчизняних вчених. Різні її аспекти представлено в роботах О. Амоші, І. Булєєва, Б. Буркинського, А. Бутенка, Б. Валуєва, В. Гєйця, В. Герасимчука, Л. Ермоловіч, В. Захарченка, П. Малишева, Б. Мізюка, В. Мікловди, О. Орлова, Б. Плишевського, І. Продіуса, М. Смєхова, Т. Хачатурова, М. Чумаченко, О. Янкового та ін. В той же час, вітчизняні наукові розробки в основному орієнтовані на умови командно-адміністративної або перехідної економіки і не відповідають сучасним умовам господарювання, а практичний досвід успішної роботи наших підприємств в умовах ринку поки недостатній для вироблення власних механізмів підвищення ефективності.

Виникає необхідність у формуванні моделі управління ефективністю підприємства на основі вивчення сучасної зарубіжної ринкової методології і кращих прикладів її практичного використання. Серед наукових досліджень в сфері управління ефективністю можна виділити роботи М. Армстронга, К. Бауера, Дж. Грема, П. Друкера, Р. Кампа, Р. Каплана, А. Нілі, Д. Нортона, Д. Парментера, А. Прайса, Г. Стюарта, Дж. Харрінгтона та ін. Зусиллями даних учених був створений фундамент сучасної ринкової методології управління ефективністю підприємства, дієвість якої підтверджена тисячами успішних практичних прикладів. Основоположними дослідженнями в сфері сучасної ринкової мікроекономічної теорії оцінки і аналізу ефективності підприємства є роботи Д. Айгнера, Р. Банкера, В. Купера, Т. Купманса, X. Лейбенстайна, К. Лоуелла, Е. Роудса, М. Фаррелла, А. Чарнса, С. Шмідта та ін. Спираючись на фундаментальні дослідження названих вчених і враховуючи особливості функціонування українських промислових підприємств, можна побудувати адекватний механізм управління, спрямований на забезпечення безперервного і стійкого зростання ефективності підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались згідно планів науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України за темами: “Управління трансформаційними процесами в промисловому секторі України” (2005-2008 рр., номер державної реєстрації 0105U007209), де автором обґрунтовано концептуально-методологічні положення сучасної теорії управління ефективністю підприємства; “Обліково-аналітичні інструменти інноваційної трансформації промислового сектору економіки України” (2007-2009 рр., номер державної реєстрації 0106U013171), де автором розроблено систему оцінки ефективності підприємства та методичні положення з трьохрівневого аналізу ефективності промислового виробництва; “Формування стратегії організаційного розвитку суб'єктів господарювання в умовах глобалізації світової економіки” (2009-2010 рр., номер державної реєстрації 0109U002626), де автором розроблено організаційний механізм управління ефективністю підприємства, а також відповідно до гранту Президента України за темою “Формування механізму оцінки і управління ефективністю промислового підприємства” (затверджений розпорядженням Президента України № 336/2008 від 16.12.2008 р., НДР GP/F27/0108), де автором розроблено методологічні та методичні положення з формування загального механізму управління ефективністю промислового підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка та теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних і методичних положень з управління ефективністю промислового підприємства в ринкових умовах господарювання та розробка адекватного механізму і практичних рекомендацій з підвищення ефективності підприємств харчової промисловості України.

Основна ідея дослідження полягає у формуванні механізму управління ефективністю промислового підприємства на основі розробки методологічних, методичних й організаційних підходів до управління, оцінки і аналізу ефективності на різних рівнях управління промисловим виробництвом з урахуванням основних положень сучасної ринкової методології, кращих прикладів її практичної реалізації та існуючих умов господарювання вітчизняного бізнесу.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі визначено конкретні завдання:

- розробити та обґрунтувати методологічні та методичні положення з формування загального механізму управління ефективністю промислового підприємства;

- обґрунтувати концептуально-методологічні положення теорії управління ефективністю підприємства; розширити та уточнити понятійно-термінологічний апарат методології управління ефективністю підприємства;

- запропонувати організаційний механізм управління, що забезпечує безперервне та стале зростання ефективності промислових підприємств;

- розробити методичні положення щодо аналізу ефективності промислового виробництва, що з мінімальними витратами часу і ресурсів забезпечать результати, які необхідні для успішного управління ефективністю підприємства;

- проаналізувати ефективність підприємств харчової промисловості України на основі розроблених методичних положень і виробити практичні рекомендації з підвищення ефективності;

- вдосконалити методологічний підхід до виміру економічної ефективності промислового виробництва, з метою врахування його основних факторів та усунення недоліків вибору індикаторів, що характеризують ці фактори;

- запропонувати модель мотивації персоналу, що забезпечує комплексне вирішення завдань управління ефективністю за основними напрямами;

- розробити систему оцінки ефективності підприємства, що забезпечує здійснення контрольної та моніторингової функції управління ефективністю підприємства;

- обґрунтувати та удосконалити методологічні і методичні положення теорії оцінки та аналізу ефективності підприємства;

- розробити методичні рекомендації з вибору та використання сучасних програмно-інформаційних засобів в управлінні ефективністю підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління ефективністю діяльності підприємств.

Предмет дослідження складає сукупність методологічних, концептуальних, методичних положень та прикладних аспектів формування механізму управління ефективністю діяльності промислового підприємства в ринкових умовах господарювання.

Методи дослідження. Методологія дослідження побудована на основі сучасної мікроекономічної теорії і теорій управління ефективністю промислового підприємства в ринкових умовах господарювання.

Інформаційну базу дослідження склали: наукові роботи та розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань оцінки, аналізу і управління ефективністю підприємства; офіційні статистичні дані про результати роботи харчової промисловості; чинні законодавчі і нормативно-правові акти України про регулювання діяльності підприємств; річні і квартальні звіти різних підприємств і об'єднань харчової промисловості; власні спостереження і розрахунки автора.

Для вирішення поставлених завдань були використані різні методи дослідження: ретроспективний і системний аналіз - при дослідженні та систематизації теоретичних і методологічних положень з оцінки, аналізу і управління ефективністю; економіко-математичне моделювання - при розробці і оцінці комплексного вимірника економічної ефективності; дедуктивний метод, детерміновані і стохастичні економетричні методи (методи найменших квадратів, стохастичний граничний аналіз), непараметричні методи статистичного і економічного аналізу (індексні методи, аналіз середовища функціонування, метод оболонки вільного розміщення), методи математичного програмування (лінійного і цілочисельного програмування), двокритеріальний аналіз ефективності - при розробці аналітичного і методичного забезпечення управління ефективністю промислових підприємств та аналізі ефективності підприємств харчової промисловості України; системний аналіз, індексний метод, модульний метод розробки алгоритмів, організаційне проектування і управлінське моделювання - при виробленні методичних і організаційних нововведень з формування механізму управління ефективністю підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих в дисертаційній роботі основних положень, висновків і рекомендацій полягає в тому, що вони в сукупності вирішують важливу науково-практичну проблему розробки і розвитку теоретико-методологічних основ формування механізму управління, що забезпечує безперервне і стійке зростання ефективності промислового підприємства, та обґрунтування організаційних підходів і методичних положень, необхідних для його практичної реалізації в ринкових умовах господарювання. Конкретні результати дослідження, які характеризують його наукову новизну, відображено в наступних теоретичних, методологічних і методичних розробках:

Вперше:

- розроблено та обґрунтовано теоретико-методологічні та методичні положення з варіативного бенчмаркингу ефективності: введено поняття «варіативний бенчмаркинг ефективності», що розглядається як метод управління, який використовує різні види бенчмаркингу та різні джерела удосконалення задля підвищення ефективності діяльності підприємства; сформульовано основні принципи, умови і проблеми, що вирішуються різними видами бенчмаркингу; запропоновано модель здійснення зовнішнього бенчмаркингу, що дозволяє з'єднати воєдино декілька основних функцій менеджменту і чітко розбити процес управління ефективністю на ряд етапів; розроблено методику здійснення внутрішнього бенчмаркингу на промисловому підприємстві, що забезпечує безперервність процесу управління ефективністю; вироблено алгоритм здійснення вибору виду бенчмаркингу в конкретній господарській ситуації; сформульовано економічні критерії міжнародного бенчмаркингу ефективності;

- запропоновано методичні положення з трьохрівневого аналізу ефективності промислового виробництва, в яких реалізовано принцип поетапного здійснення міжгалузевого, галузевого та внутрішньофірмового аналізу ефективності за особливою процедурою, що передбачає ранжирування та подальший розгляд лише найкращих та найгірших галузей, підприємств та їхних підрозділів і процесів, та забезпечує аналітичну базу і вироблення рекомендацій щодо проведення варіативного бенчмаркингу ефективності;

- розроблено організаційний механізм управління, що об'єднує систему дій та взаємозв'язків організаційних структур, які в сукупності забезпечують безперервне та стале зростання ефективності промислових підприємств. Суб'єктами управління в цьому механізмі виступає керівництво підприємств та запропоновані автором галузеві агенції з бенчмаркингу (ГАБ) і регіональні агенції з бенчмаркингу (РАБ). Системи ГАБ і РАБ функціонально доповнюють одна одну й сприяють прискореному розвитку різних галузей промисловості;

Удосконалено:

- понятійно-термінологічний апарат методології управління ефективністю підприємства, зокрема, уточнено: поняття «управління ефективністю», що визначено як особливий підхід менеджменту, створений для забезпечення ефективної роботи підприємства і описує відповідну методологію, виміри, процеси, методи, системи і програмне забезпечення; поняття «організаційний механізм управління ефективністю підприємства» і «загальний механізм управління ефективністю підприємства», що набули системного характеру та ув'язано з головною задачею управління ефективністю - забезпечення безперервного та стійкого зростання ефективності діяльності підприємства;

- методологічний підхід до виміру економічної ефективності промислового виробництва, шляхом введення комплексного вимірювача економічної ефективності, який на відміну від існуючого показника багатофакторної продуктивності враховує зміну чотирьох основних факторів виробництва (праці, засобів та предметів праці, підприємництва) та усуває методологічні недоліки вибору індикаторів, що характеризують ці фактори;

- методологічні та методичні положення з формування загального механізму управління ефективністю промислового підприємства: сформульовано базові поняття та принципи формування механізму; обґрунтовано його структуру, організаційні, економічні й мотиваційні складові та розроблено відповідне методичне забезпечення; представлено структурно-логічну та функціонально-операційну моделі загального механізму управління ефективністю промислового підприємства, що складається з сукупності організаційних структур, конкретних економічних і мотиваційних інструментів, важелів, методів управління, які реалізують чітку послідовність дій, спрямованих на забезпечення безперервності і стійкості процесу підвищення ефективності підприємства;

- модель мотивації персоналу у відповідності до системи управління ефективністю підприємства, що на відміну від існуючих моделей поєднує системи стимулювання персоналу і змагальності та спрямована на комплексне вирішення трьох завдань управління ефективністю: підвищення продуктивності праці, зниження матеріаломісткості і енергоємності продукції, скорочення втрат від браку і простоїв, що забезпечує зростання ефективності виробництва;

Дістало подальший розвиток:

- методологічні і методичні положення з оцінки ефективності діяльності підприємства: введено поняття «відносної галузевої» та «гібридної» ефективності, що допускають використання різних вимірників і можливість агрегування даних при здійсненні оцінки ефективності; запропоновано систему оцінки ефективності підприємства, що об'єднує три існуючі в теорії та практиці види вимірювачів ефективності - основні показники результативності, показники продуктивності та ключові індикатори ефективності, що дозволяє комплексно вирішувати проблему оцінки ефективності діяльності підприємства й здійснювати контрольну й моніторингову функцію процесу управління ефективністю підприємства; класифіковано методи та моделі оцінки ефективності виробництва за засобами і орієнтацією оцінювання; сформульовано та узагальнено вимоги до відбору даних, переваги і недоліки параметричних і непараметричних методів оцінки ефективності виробництва, основними з яких є, відповідно, методи найменших квадратів, стохастичний граничний аналіз та індекси продуктивності, аналіз середовища функціонування, метод оболонки вільного розміщення;

- методичне забезпечення автоматизації процесу управління ефективністю шляхом розробки методичних рекомендацій з вибору та використання сучасних програмно-інформаційних засобів в управлінні ефективністю підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних і методичних положень, аналітичних і організаційних підходів та інструментів, що дозволяють сформувати цілісний механізм управління ефективністю промислового підприємства, а також поліпшити ефективність діяльності інших суб'єктів управління. Вони використовуються в практичній діяльності:

- центральних органів влади при здійсненні функцій державного управління (планування, моніторинг, аналіз, регулювання й ін.) ефективністю галузей промисловості, а також інших видів економічної діяльності; розробці й виконанні державних програм розвитку промисловості або окремих її галузей;

- місцевих органів влади при розробці й виконанні регіональних програм розвитку промисловості, інноваційного розвитку, розвитку підприємництва; забезпеченні сталих темпів зростання ефективності промислового виробництва й економіки регіону;

- промислових підприємств при здійсненні різних аспектів господарської, аналітичної й управлінської діяльності, спрямованої на підвищення ефективності виробництва;

- інвестиційних компаній і аналітичних центрів при здійсненні галузевого й міжнародного аналізу ефективності й виявленні найбільш й найменш ефективних підприємств;

- вищих навчальних закладів при підготовці фахівців (магістрів) з економічних і управлінських спеціальностей як основи навчальної дисципліни "Управління ефективністю підприємства" або одного з розділів загальних дисциплін, пов'язаних з економікою, аналізом і управлінням діяльністю підприємств і галузей.

Низка наукових результатів дисертації, зокрема, методичні положення з трьохрівневого аналізу й організаційні заходи щодо створення галузевих агенцій з бенчмаркингу викликали інтерес з боку Міністерства промислової політики України й плануються до використання при розробці й реалізації Державної програми розвитку промисловості України й у поточних планах і діяльності Міністерства (довідка №12/4-4-228 від 17.07.2007 р.).

Науково-методичні, організаційні і практичні рекомендації дисертації знайшли місце в системі управління економікою Одеської області і сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємств і розвитку економіки регіону (довідка №1730 від 23.07.2009 р.).

Отримані наукові результати впроваджені в діяльність низки підприємств харчової промисловості й забезпечують зростання ефективності виробництва, зокрема: методики здійснення бенчмаркингу ефективності, модель мотивації персоналу й система оцінки ефективності впроваджені в діяльність ЗАТ "Одесакондитер" (довідка №97/8 від 07.11.2007 р.), ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" (довідка №16/7-1 від 21.12.2007 р.), ВАТ "Котовський цукровий завод" (довідка №08/11 від 31.03.2008 р.), ПП «Альгіс-К» (довідка №14-08 від 10.04.2008 р.), ВАТ “Могилів-Подільський консервний завод” (довідка №1203 від 15.09.2008 р.), ВАТ «Саратський завод продовольчих товарів» (довідка №11/09 від 05.11.2009 р.).

Отримані результати використовуються при ухваленні рішень в інвестиційних компаніях та аналітичних центрах. Зокрема, методичні положення з трьохрівневого аналізу ефективності промислового виробництва, ряд положень запропонованої методології управління ефективністю підприємства, а також результати аналізу ефективності підприємств харчової промисловості використані в діяльності ТОВ «Одеський брокерський дім» (довідка №21/08 від 25.04.2008 р.), ТОВ «Фін Брок» (довідка №32-08 від 18.06.2008 р), а також Міжнародного центру перспективних досліджень (довідка №177 від 22.12.2008 р.).

Теоретичні розробки й практичні результати дисертації введені в навчальний процес в Одеському національному політехнічному університеті й використані в лекційних курсах і практичних заняттях (довідка №1238/67-06 від 30.07.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Усі наукові розробки, представлені в дисертації, що виносяться на захист, є результатом власних досліджень і авторських здобутків. Це стосується також наукових праць, виданих автором за досліджуваною темою. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи автора і вказані в переліку основних публікацій. У даній дисертаційній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися автором і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях і симпозіумах: 3-й Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія і тактика розвитку виробничо-господарських систем” (Гомель, 2003 р.); 1-й Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу `2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); 3-й Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень `2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні розробки науки і техніки» (Білгород, 2004 р.); 1-й Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні перспективи розвитку України” (Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління економічними процесами промислових підприємств» (Харків, 2006 р.); 5-й Міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум - 2006»» (Харків, 2006 р.); 4-й Міжнародній конференції з менеджменту “Managing Global Organizations: Challenges, Opportunities and Strategies” (Індор, 2006 р.); 5-му Міжнародному симпозіумі з DEA та управлінню ефективністю (Хайдерабад, 2007 р.); 8-й Міжнародній конференції з операційного та кількісного менеджменту “Emerging Perspectives of Decision Making in a New Globalized World: Theory, Practice and Future Directions” (Бангкок, 2007 р.); 2-й Міжнародній конференції з менеджменту “Globalization: Opportunities and Challenges” (Ахмедабад, 2007 р.); 2-й Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми, перспективи” (Житомир, 2008 р.); 6-й Міжнародній конференції з менеджменту “Modern and Ancient Management: Directions for Future of Management Thought” (Грейтер Ноїда, 2008 р.); 4-й Міжнародній конференції з менеджменту “Vision 2020: Managerial Challenges and Strategies” (Ахмедабад, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Инновационный путь развития РФ как важнейшее условие преодоления мирового финансового кризиса» (Москва, 2009 р.); 9-й Міжнародній конференції з операційного та кількісного менеджменту “Emerging Trends and Challenges in Teaching and Practicing of Decision Sciences” (Лос-Анджелес, 2009 р.); 8-й Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в ринкових умовах» (Алушта, 2009 р.), 5-й Міжнародній науково-практичній конференції “Vedecky Prumysl Evropskeho Kontinentu 2009“ (Прага, 2009 р.); Міжнародній конференції з технології та управління бізнесом “ICTBM-10“ (Дубаї, 2010 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 65 наукових працях загальним обсягом понад 100 д.а., у тому числі: 4 монографії загальним обсягом 65 д.а. (дві самостійні - 19,30 та 16,74 д.а.), науково-методичний посібник, 35 статей у наукових журналах, 12 статей у збірниках наукових праць та 13 тез доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях. Особисто автору належить 80 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 448 сторінок тексту, у тому числі основний зміст роботи викладений на 401 сторінці. Робота містить 36 таблиць, 47 рисунків, список використаних джерел з 561 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розглянуто доцільність розробки наукової проблеми, сформульовано мету і задачі дослідження, наведено основні результати дисертаційної роботи і рівень їхньої наукової новизни, а також викладене їхнє практичне значення.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи ефективності як економічної категорії” використовуючи ретроспективний підхід, досліджуючи генезис та парадигму, визначено сутність ефективності як економічної категорії. Відзначено, що ефективність виробництва зазвичай пов'язують з його метою й розуміють як результативність, повноту досягнення мети, співвідношення отриманого результату й витрат. Таке розуміння ефективності, що йде від класичної школи, міцно ствердилося в економічній теорії. Однак, оскільки економічних цілей може бути багато, то й ефективність стає поняттям неоднозначним і диференційованим. Це змусило автора класифікувати ефективність та розкрити поняття окремих її видів, зокрема: економічної, технічної, аллокативної, структурної, соціальної ефективності, Х-ефективності, тощо. Встановлено, що існуючі розуміння, трактування й деталізація видів ефективності вказують не тільки на багатогранність і багатоаспектність категорії, але в той же час і на незавершеність процесу пізнання ефективності, розкриття сутності й досягнення однозначності в її інтерпретації дослідниками й практиками.

Досліджуючи фактори ефективності, що зустрічаються в економічній літературі, встановлено, що вони більш різноманітні, ніж типи ефективності. У зв'язку з цим було класифіковано фактори ефективності на внутрішні та зовнішні, та виділено й вивчено групи найбільш важливих з них, зокрема: рівень цін і ступінь конкуренції, державне економічне регулювання, ступінь децентралізації управління й лібералізації економіки, рівень розвитку науки й інвестиції в НДДКР, синергія, фінансові, природно-кліматичні, психологічні, політичні, тощо.

Дослідження основних критеріїв і показників ефективності виробництва, які в загальному вигляді були підрозділені автором на одномірні й багатомірні, дозволило сформулювати їхні переваги й недоліки. Встановлено, що використання одномірних показників ефективності (продуктивності праці, фондовіддачі й ін.) дає можливість зробити певні висновки про окремі аспекти діяльності підприємств і динаміку їхніх змін, але, крім особливих випадків, не дозволяє надати загальну (інтегровану) оцінку ефективності підприємства як складної системи, що залежить від безлічі факторів, та ранжувати підприємства галузі за рівнем ефективності. Використання багатофакторної продуктивності суттєво підвищує ступінь комплексності оцінки ефективності виробництва. Однак протиріччя, що виникають при її визначенні, змусили автора шукати шляхи вдосконалення відповідної методології.

Результатом методологічних пошуків автора став комплексний вимірник економічної ефективності, що враховує вплив чотирьох основних факторів виробництва (праці, предметів праці, основного капіталу й підприємницьких інновацій), який, незважаючи на деякі незначні складності має значні переваги перед іншими вимірниками ефективності виробництва, зокрема: враховує вплив усіх основних кількісно вимірних факторів виробництва; дозволяє виразити загальну ефективність через окремі показники й визначити вплив окремих факторів на загальну ефективність виробництва; може обчислюватися як для окремих підприємств, так і для галузей, регіонів і економіки в цілому; допомагає менеджменту визначити загальну картину ефективності підприємства (галузі, регіону, країни):

, (1)

де EE - комплексний вимірник економічної ефективності (сукупна факторна продуктивність); Y - випуск продукції; F (K, L, M, E) - виробнича функція; L, K, M, E - фактори виробництва: відповідно, праця, основний капітал (засоби праці), витрати матеріально-сировинних ресурсів (предмети праці) та вкладення в підприємницькі інновації (підприємництво); ,,, - параметри виробничої функції, що визначають еластичності випуску продукції за основними факторами виробництва; y - середня ефективність використання праці (продуктивність праці); g - середня ефективність використання засобів праці (фондовіддача); m - середня ефективність використання предметів праці (матеріаловіддача); e - середня ефективність реалізації підприємницьких інновацій (відношення випуску продукції до загальних витрат на підприємницькі інновації); - параметри функції.

У другому розділі “Концептуально-методологічні положення теорії управління ефективністю підприємства”, досліджуючи теорію управління ефективністю підприємства, автор встановлює, що у вітчизняній науці трактування поняття «управління ефективністю» значно обмежується і зводиться до оперативного регулювання діяльності. На практиці переважна більшість керівників вітчизняних підприємств використовують в ухваленні рішень, пов'язаних з управлінням ефективністю, лише прямі фінансові показники діяльності. Проте вони здебільшого орієнтовані на минуле і містять мало контрольної інформації, необхідної для прийняття рішень.

Автором визначено поняття «управління ефективністю» як особливий підхід менеджменту, що створений для забезпечення ефективної роботи підприємства і описує методологію, виміри, процеси, методи, методики, системи і програмне забезпечення, які використовуються для оцінки, аналізу, контролю і забезпечення зростання ефективності діяльності на різних підприємствах.

Пошуки адекватного випереджаючого повсякденно-стратегічного механізму управління ефективністю змусили автора дослідити широкий спектр методів, що складають сучасну методологію управління ефективністю, серед яких: збалансована система показників; ключові індикатори ефективності; цільове управління; повне управління продуктивністю; процесно-орієнтоване управління; концепція економічної доданої вартості; бенчмаркинг. По кожному з перелічених методів автором розкрита сутність, представлений механізм управління ефективністю, сформульовані загальні й розрізнювальні ознаки, основні переваги й недоліки. Розглянуто можливість об'єднання різних методів управління ефективністю на одному підприємстві. Визначено, що у зв'язку з тим, що кожний з методів має свої недоліки, які можуть як взаємно виключатися, так і підсилюватися, що може ставити під сумнів ефективність системи управління, тому до вибору того чи іншого методу управління ефективністю необхідно підходити обережно, особливо, при реалізації двох і більше методів на одному підприємстві.

Обґрунтовуючи використання бенчмаркингу в управлінні ефективністю підприємства, сформульовані і згруповані умови і проблеми, що оптимально вирішуються різними його видами на промисловому підприємстві. Встановлено, що бенчмаркинг є універсальним засобом, різні його види взаємно доповнюють один одного, не допускаючи кризових ситуацій, що робить його одним з найбільш дієвих методів управління ефективністю і розвитком підприємства.

Введено поняття “варіативний бенчмаркинг ефективності”, що розглядається як метод управління, що використовує різні види бенчмаркингу та різні джерела удосконалення задля підвищення ефективності діяльності підприємства. Методологія варіативного бенчмаркингу ефективності спрямована на обрання кількох видів бенчмаркингу, поєднання яких в змозі забезпечити безперервне та стійке зростання ефективності діяльності підприємства.

Визначено, що у практиці вітчизняних промислових підприємств для забезпечення ефективності бенчмаркинг майже не використовується, що пов'язано, з одного боку, із слабкістю існуючої методологічної бази і відсутністю методичних рекомендацій з його застосування на практиці, з іншого боку, з важко переборними практичними проблемами, що виникають при його використанні в діяльності українського бізнесу. У зв'язку з цим, виникає потреба у виробленні методичних положень з використання бенчмаркингу в управлінні ефективністю підприємства і вирішенні практичних проблем, що перешкоджають його розвитку у вітчизняній промисловості. Тут важливим є застосування різних видів бенчмаркинга, включаючи міжнародний, за якими автором сформульовані умови використання та проблеми, що вирішуються (табл. 1).

Таблиця 1

Умови та проблеми, що вирішуються різними видами бенчмаркингу

Вид бенчмаркингу	Умови та проблеми
Стратегічний бенчмаркинг	Необхідність заміни існуючої стратегії, що стала неефективною за якимось причинами: поява принципово нових технологій, зміна умов роботи на ринку, кардинальні зміни вимог клієнтів тощо.
Конкурентний бенчмаркинг	Зниження чи низький рівень відносної ефективності у ключових галузях чи видах діяльності в порівнянні з іншими підприємствами у тому ж секторі (галузі). Необхідність пошуку способів усунення розриву в ефективності.
Процесний бенчмаркинг	Недоліки в окремих елементах чи в цілому виробничого (збутового, логістичного тощо) процесу, що не дозволяють досягати високої ефективності виробництва. Необхідність швидких покращень основних процесів.
Функціональний бенчмаркинг	Необхідність поліпшення діяльності, товарів чи послуг, для яких не існує аналогів (конкурентів) на ринку. Існують різного роду складнощі (недоступність інформації, опір конкурентів тощо) із проведенням бенчмаркингу у своїй галузі. Неефективність (вкрай низька ефективність) діяльності чи неможливість подальшого розвитку, що потребує кардинальних змін у бізнесі, інновацій.
Внутрішній бенчмаркинг	Наявність явних лідерів та/чи аутсайдерів серед структурних підрозділів підприємства. Наявність таємності чи інших перешкод для обміну інформацією з іншими підприємствами галузі. Повна відсутність досвіду проведення бенчмаркингу. Обмеженість ресурсів та часу.
Зовнішній бенчмаркинг	Повна відсутність чи нестача ефективних методів роботи всередині підприємства. Відсутність інноваційних рішень на підприємстві.
Міжнародний бенчмаркинг	Відсутність ефективних конкурентів на внутрішньому ринку. Необхідність підвищення якості й конкурентоспроможності до світового рівня у зв'язку з виходом на зовнішній ринок тощо.

За результатами дослідження існуючих методів управління, що мають приклади успішної реалізації в практиці великих зарубіжних промислових компаній, серед яких концепція гнучкого виробництва "Лін" (Lean Manufacturing), система безперервного вдосконалювання "Кайзен" (Kaizen), система загального догляду за устаткуванням (Total Productive Maintenance), обслуговування засноване на надійності (Reliability-centered Maintenance), система "Шести сигм" (Six Sigma), система управління ланцюжками поставок (Supply Chain Management) і метод аналізу основної причини (Root Cause Analysis), встановлено, що, незважаючи на те, що вони спрямовані на вдосконалення різних аспектів господарської діяльності: організації виробництва, управління персоналом, технічного обслуговування, системи контролю якості, постачання й збуту, - усі вони забезпечують значну економію часу й ресурсів підприємств, прискорення оборотності активів, зростання прибутковості і в сучасному виді можуть розглядатися як діючі методи підвищення ефективності діяльності підприємств. Разом з тим, при використанні даних методів на вітчизняних промислових підприємствах необхідний зважений підхід, що враховує всі їх недоліки, а також специфіку ведення бізнесу (комерційну, технологічну й управлінську) і національні відмінності (нормативно-правові, кліматичні, психологічні тощо).

В третьому розділі “Методологічні та методичні положення теорії оцінки і аналізу ефективності підприємства”, враховуючи тісний взаємозв'язок категорій оцінки і аналізу, особливо в процесі управління, визначено, що вони мають розглядатися спільно як ядро системи управління, що забезпечує базу для вироблення управлінських рішень.

Встановлено, що у вітчизняній науці не існує єдиного методологічного підходу до оцінки ефективності підприємства. Існуючі підходи є або однобічними, що розкривають суть лише одного вузького аспекту ефективності, або дуже складними для сприйняття, що не дають можливості однозначно оцінити стан і тенденції зміни ефективності підприємства. Схожа ситуація складається з підходами до проведення аналізу ефективності підприємства.

Відмічено, що в сучасних умовах, коли підприємства є самостійними суб'єктами господарювання і зацікавлені в мінімізації витрат як на виробництво, так і на управління, використання ними складних методик оцінки і аналізу, розроблених для соціалістичних підприємств, економічно недоцільно, оскільки вони вимагають значних витрат часу і ресурсів і в ринкових умовах нездатні давати об'єктивну інформацію про рівень абсолютної і відносної ефективності підприємства, її чинники і резерви зростання. Управління підприємством, що працює в умовах нестабільності і жорсткої конкуренції вимагає пошуку нових методичних підходів, здатних швидко і точно оцінювати їх роботу порівняно з основними конкурентами, виявляти основні чинники, резерви зниження витрат, визначати потенціал і шляхи підвищення ефективності.

Вирішення даної проблеми може бути знайдене за допомогою сучасних ринкових методів мікроекономічного аналізу ефективності, які розглядають підприємство як одиницю, що приймає рішення. Такі методи можна підрозділити на граничні й неграничні, параметричні й непараметричні.

Аналізуючи параметричну методологію оцінки ефективності, автором встановлено, що детерміновані методи з даної групи (методи найменших квадратів) дозволяють виявляти інформацію про структуру витрат, встановлювати характер і ступінь впливу різних змінних на випуск продукції, вони відносно прості в обчисленні. Разом з тим, для одержання достовірних результатів із застосуванням цих методів потрібна більша вибірка (набір даних), одержання якої найчастіше неможливо. Крім того, результати застосування детермінованих методів є досить чутливими до обраної функціональної форми моделі й не враховують вплив випадкових факторів, які можуть робити істотний внесок у зміну випуску продукції. Остання проблема вирішується за допомогою стохастичного граничного аналізу (SFA), який, незважаючи на складний математичний апарат і процедуру обчислення, дозволяє враховувати певний вид випадкової помилки й оцінювати елемент неефективності; він придатний для моделювання впливу інших факторів на ефективність (якості, навколишнього середовища й ін.), спирається на сильну теорію перевірки значимості. Разом з тим, цей параметричний метод дозволяє врахувати лише один вихідний параметр виробництва, вимагає низки припущень щодо функціональної форми моделі, розміщення випадкової помилки й має інші недоліки, що обмежують його застосування в реальних практичних ситуаціях.

Досліджуючи методологію непараметричної оцінки ефективності, автором встановлено, що вона не передбачає необхідності припущень щодо наявності будь-яких функціональних форм. Найбільш простими непараметричними методами є індекси продуктивності (індекс Торнквіста, Фішера, Хікса-Мурстіна, Малмквіста й ін.), які не вимагають великої кількості спостережень, прості в обчисленні й дозволяють здійснювати декомпозицію зміни сукупної факторної продуктивності на ряд складових елементів: зміни технічної, аллокативної ефективності; технологічні зміни; зміна ефективності масштабу; ринкова стійкість тощо. У той же час, дані для їхнього обчислення (наприклад, ціни на ресурси) найчастіше є недоступними, і умова збалансованості для панельної вибірки також може бути нездійсненою у практичних ситуаціях. Ці обмеження індексного методу усуваються граничними непараметричними методами (аналізом середовища функціонування (DEA), методом оболонки вільного розміщення), що мають високий ступінь універсальності застосування. Вони: дають можливість включати в модель кілька вхідних і вихідних параметрів, що дозволяє обходитися без розрахунку єдиного показника використання ресурсів або випуску продукції; виключають необхідність вибору функціональної форми виробничої функції або функції витрат; дозволяють проводити аналіз ефективності у випадках, коли досить важко формально пояснити взаємозв'язок між численними ресурсами й результатами функціонування виробничої системи; дозволяють оцінити внесок кожного з ресурсів у сукупну ефективність (або неефективність) підприємства й оцінити рівень неефективності використання того чи іншого ресурсу; дають можливість оцінити різні види ефективності виробництва - технічну, економічну, ефективність масштабу тощо.

Доводячи доцільність використання непараметричних граничних методів оцінки ефективності діяльності підприємств в дослідженні, автор відзначає, що недоліки, які їм властиві (відсутність тестів на помилки, чутливість результатів до спостережень), можуть бути усунуті шляхом ретельного підходу до відбору вхідних і вихідних параметрів, застосування комбінованих методів (наприклад, комбінації DEA і SFA) і розширення вибірки аналізованих підприємств. Крім того розширення методу DEA (модель, що заснована на резервах; модель суперефективності тощо), що з'явилися в останні роки, дозволяють значно розширити можливості аналізу ефективності (виявляти резерви зниження витрат і зростання випуску, ранжирувати ефективність та ін.), що робить його важливим інструментом в управлінні ефективністю виробництва на різних рівнях.

Розглядаючи можливість використання агрегованих даних для оцінки ефективності, автором введено показник відносної галузевої ефективності, що являє собою відношення галузевої ефективності даної галузі до галузевої ефективності найкращої галузі промисловості. Введений показник не збігається із прийнятими в теорії й практиці показниками ефективності: з одного боку, він не є технічною ефективністю, оскільки, крім кількісних результатів і ресурсів, може включати також і їхні ціни; з іншого боку, він не є загальною (економічною) ефективністю, оскільки в якості ваг можуть бути використані не тільки ціни, але й інші ваги (наприклад, час). Разом з тим, враховуючи деякі загальні принципи й елементи, він являє собою гібрид технічної й економічної ефективності, який за певних умов буде наближатися до однієї з них.

Використання подібного агрегованого показника на більш низькому рівні, при порівнянні ефективності окремих підприємств дасть деяку проміжну величину між технічною й економічною ефективністю, відхилення від яких буде залежати від характеру агрегування й ваг і буде дорівнювати величині аллокативної (не)ефективності. Таку ефективність названо гібридною. Вона є відносною ефективністю та приймає значення в інтервалі [0…1]. Автором представлено математичну модель оцінки гібридної ефективності h у дрібній та лінійній формах:

(2)

де - відповідно доходи від r-го продукту й витрати i-го ресурсу по j-му підприємству; - відповідно ваги r-го продукту й i-го ресурсу.

Досліджуючи сучасні інструменти аналізу, автором розглянуто можливість спільної двомірної оцінки ефективності й прибутковості за допомогою "матриці ефективності - прибутковості". Встановлено, що ці дві характеристики виробництва є взаємодоповнюючими і їх спільне використання в управлінні ефективністю забезпечить розширену інформаційну базу для прийняття рішень на різних рівнях управління в промисловості - корпоративному, галузевому й міжгалузевому.

В результаті методологічного дослідження автором розроблено методичні положення з трьохрівневого аналізу ефективності промислового виробництва (рис. 1), які дозволяють: укрупнено оцінювати ефективність галузей промисловості й складати відповідний рейтинг; виділяти із загальної сукупності кращі й гірші підгалузі й підприємства; встановлювати фактори ефективності виробництва; виявляти резерви зниження витрат і зростання обсягів виробництва, а також тенденції зміни ефективності окремих підприємств і підгалузей; визначати потенціал зростання ефективності та виробляти рекомендації щодо його використання для різних підгалузей, підприємств та їх окремих підрозділів.

Можливість використання розроблених методичних положень на рівні підприємства, галузі і промисловості в цілому робить їх універсальним інструментом аналізу ефективності промислового виробництва.

У четвертому розділі “Аналіз ефективності підприємств харчової промисловості України” викладено результати проведеного автором емпіричного аналізу ефективності підприємств харчової промисловості України (підсекції DA за КВЕД) з одномоментної вибірки, що включає 658 підприємств, загальний випуск продукції яких складає понад 63% від загального обсягу виробництва галузі, з використанням традиційних і розроблених ним методичних положень.

Зокрема, вірогідно визначено, що обсяг випуску продукції Y на підприємствах харчової промисловості (вибірки) більш ніж на 93% визначається чотирма статистично значимими факторами: персоналом L, основним капіталом K, матеріальними витратами M й підприємницькими інноваціями E: управління промисловий інформаційний

. (3)

Причому визначальну роль у формуванні кінцевого продукту відіграють матеріальні витрати. Виявлений зростаючий ефект масштабу. Встановлено, що найбільш ефективною формою підприємництва в харчовій промисловості є середній бізнес. Великий бізнес частіше забезпечує середній рівень ефективності виробництва, зростання ефективності тут стримується неефективністю системи управління й застарілими методами організації роботи, негнучкістю структури виробництва й тривалою пристосовністю до кон'юнктури ринку, неповним завантаженням виробничих потужностей (найчастіше надлишкових і застарілих) і іншими чинниками. Найменш ефективною формою підприємництва в харчовій промисловості є малий бізнес переважна більшість представників якого в умовах, що склалися не в змозі конкурувати із середніми й великими компаніями й змушена приховувати значну частину своєї діяльності в "тіні".

За результатами міжгалузевого та групового аналізу із загальної кількості розглянутих чотирицифрових видів діяльності (класів) за двома критеріями (ефективність і прибутковість) автором відібрано три кращі класи (табл. 2), які є двигуном росту ефективності галузі, і гірші чотири класи (табл. 3), що стримують це зростання.

Таблиця 2

Результати ранжирування чотирицифрових видів промислової діяльності з групи лідерів

Код и найменування групи за КВЕД	Значення супер-ефективності, %	№ в рейтингу	Підгрупа
16.00 Виробництво тютюнових виробів	276,5	1	Л
15.96 Виробництво пива	119,4	2	Л
15.11 Виробництво м'яса	117,5	3	Л
15.91 Виробництво дистильованих алкогольних напоїв	115,8	4	Л
15.93 Виробництво виноградних вин	93,5	5	С
15.13 Виробництво м'ясних продуктів	86,7	6	С
15.98 Виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв	78,6	7	А
15.97 Виробництво солоду	69,4	8	А

Л - класи-лідери; С - класи із середньою ефективністю; А - класи-аутсайдери.

Поглиблений аналіз ефективності лідируючих галузей харчової промисловості ("Виробництво тютюнових виробів", "Виробництво м'яса" і "Виробництво пива") виявив значні резерви зниження витрат за рахунок внутрішніх галузевих факторів, які в загальній сумі становлять: по матеріальних витратах 222,9 млн. грн., по основному капіталу 228,5 млн. грн., по чисельності персоналу 12,5 тис. чол. Використання міжнародного бенчмаркингу дозволило підвищити резерви відповідно до 594,5 млн. грн., 424,6 млн. грн. і 23,6 тис. чол. Повне використання виявлених у ході аналізу резервів на основі вироблених рекомендацій і адаптації кращого міжнародного досвіду дозволить лідируючим галузям в середньому знизити матеріалоємність продукції на 3,9%, підвищити фондовіддачу в 2,2 рази й підняти продуктивність праці в 3,8 рази.

Кращими підприємствами в лідируючих галузях харчової промисловості визнано ЗАТ "Філіп Морріс Україна", ЗАТ "Бершадський пивокомбінат" і ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат". Висока ефективність цих компаній визначається наявністю достатнього капіталу (іноземного або вітчизняного), сучасних технологій, високого рівня автоматизації виробництва й кваліфікованого персоналу, якісного менеджменту й диверсифікованості виробництва (вертикальної або горизонтальної), що забезпечують великий випуск продукції при відносно невисоких питомих витратах виробництва. Вони можуть стати еталонами, на яких будуть орієнтуватися менш ефективні підприємства й галузі харчової промисловості при здійсненні бенчмаркингу ефективності.

Таблиця 3

Результати ранжирування чотирицифрових видів промислової діяльності з групи аутсайдерів

Код и найменування групи за КВЕД	Значення супер-ефективності, %	№ в рейтингу	Підгрупа
15.86 Виробництво чаю та кави	160,3	1	Л
15.62 Виробництво крохмалю та крохмальних продуктів	153,9	2	Л
15.43 Виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів	147,8	3	Л
15.42 Виробництво рафінованих олії та жирів	116,2	4	Л
15.87 Виробництво прянощів та приправ	112,7	5	Л
15.71 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах	106,8	6	Л
15.84 Виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів	98,9	7	С
15.88 Виробництво продуктів дитячого харчування та дієтичних продуктів	96,4	8	С
15.81 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів	94,1	9	С
15.41 Виробництво нерафінованих олії та жирів	90,4	10	С
15.82 Виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання	87,4	11	А
15.83 Виробництво цукру	86,0	12	А
15.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості ...

Страница:

•  1 
•  2 

автореферат "Формування механізму управління ефективністю підприємства (на прикладі харчової промисловості)" скачать

Подобные документы

• Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП "Каравай" м. Житомир

  Сутність ефективності виробництва, її показники: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність. Аналіз управління ефективністю виробництва. Модель сучасного хлібопекарського підприємства як основа удосконалення управління ефективністю виробництва.
  
  дипломная работа [214,5 K], добавлен 22.03.2013
  

• Організаційно-економічний механізм управління ефективністю праці (на прикладі машинобудівної промисловості)

  Прийняття управлінських рішень, спрямованих на аналіз ринкової кон’юнктури - одна з умов успішного функціонування підприємств машинобудівної промисловості. Принципи організаційно-економічного механізму управління раціональним використанням ресурсів.
  
  статья [45,7 K], добавлен 19.09.2017
  

• Управління ефективністю розвитку ВАТ молокозавод "Самбірський"

  Загальна характеристика підприємства та ринку. Аналіз фінансово–економічного стану цього підприємства. Порівняльний аналіз діяльності молокозаводу. Формування цілей та стратегії розвитку підприємства. Вибір і оцінка інвестиційних проектів розвитку.
  
  курсовая работа [98,2 K], добавлен 17.04.2011
  

• Формування соціально-економічного механізму управління підприємства (за матеріалами Сільськогосподарського ТОВ Агрофірма "Ольгопіль")

  Основи управління сільськогосподарським підприємством в сучасних умовах, особливості формування стратегії управління у кризовий період. Напрямки вдосконалення системи управління на основі комплексної реструктуризації державного підприємства "Новатор".
  
  дипломная работа [774,4 K], добавлен 12.02.2013
  

• Управління прибутком підприємства (за матеріалами ДП ВК "Краснолиманська")

  Теоретичні аспекти формування, розподілу і управління прибутком підприємства. Аналіз фінансово-економічних показників підприємства вугільної промисловості. Політика оперативного управління фінансовими ресурсами підприємства, охорона праці та безпека.
  
  дипломная работа [606,4 K], добавлен 05.11.2011
  

• Антимонопольне управління діяльністю підприємства

  Сутність антимонопольної діяльності підприємства. Аналіз механізму управління діяльністю підприємства. Монополізм у нашій державі. Зловживання монопольним становищем на ринку. Шляхи вдосконалення управління антимонопольною діяльністю підприємства.
  
  курсовая работа [50,7 K], добавлен 10.01.2011
  

• Джерела формування основних засобів підприємства та шляхи їх оптимізації

  Основні засоби: сутність, формування; ремонт, управління, модернізація та їх заміна на прикладі ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг": аналіз фінансово-господарської діяльності, розрахунок і оцінка економічної ефективності використання основних засобів.
  
  курсовая работа [109,4 K], добавлен 17.01.2011
  

• Управління формуванням капіталу виноробних підприємств

  Теоретико-методичні засади і практичні рекомендації з удосконалення механізму управління формуванням капіталу виноробних підприємств Південного регіону України. Економіко-математична модель оптимізації управління капіталом виноробного підприємства.
  
  автореферат [49,9 K], добавлен 11.04.2009
  

• Управління амортизаційною політикою на прикладі публічного підприємства "Сумиобленерго"

  Роль амортизації у фінансово-господарській діяльності суб’єктів господарювання та практичні проблеми управління відтворенням основних фондів. Підходи до формування та управління амортизаційною політикою на прикладі публічного підприємства "Сумиобленерго".
  
  дипломная работа [544,9 K], добавлен 06.07.2011
  

• Ефективність управління активами підприємства

  Сутність та класифікація активів підприємства, методи управління та показники ефективності даного процесу. Формування та управління необоротними та оборотними активами підприємства. Шляхи підвищення ефективності управління активами в організації.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.06.2012
  

• Проведення аналізу умов господарювання та результатів фінансово-господарської діяльності підприємства

  Організаційний устрій та структура управління підприємства. Забезпеченість підприємства основними факторами виробництва. Характеристика системи управління зовнішньоекономічною діяльністю. Організація експортних операцій та міжнародного бізнесу.
  
  отчет по практике [73,4 K], добавлен 12.11.2011
  

• Аналіз управління інвестиційною діяльністю підприємства

  Економічна сутність, аспекти інвестицій та їх класифікація. Умови залучення і використання фінансових інвестицій. Основні проблеми управління інвестиційною діяльністю підприємства та шляхи їх вирішення. Розробка організаційно-економічної моделі.
  
  курсовая работа [271,2 K], добавлен 16.01.2011
  

• Контроль розрахунків по оплаті праці та аналізу трудових ресурсів (на матеріалах Управління пенсійного фонду в Рокитнівському районі)

  Економічна сутність оплати праці та ефективність використання трудових ресурсів в органах державного управління. Ознайомлення із системою фінансування та ефективністю використання бюджетних коштів Управлінням пенсійного фонду в Рокитнівському районі.
  
  дипломная работа [597,3 K], добавлен 25.04.2013
  

• Управління основними засобами підприємства

  Оцінка практики управління основними засобами на підприємстві. Розміри, динаміка і структура основних фондів, показники їх зношування. Напрями відтворення та шляхи поліпшення використання. Значення, склад та структура основних засобів ПСП "Рідна земля".
  
  курсовая работа [147,3 K], добавлен 10.02.2013
  

• Управління прибутком підприємства (на прикладі ДП "Фокстрот-Житомир" ТОВ "Фокстрот")

  Основи управління прибутком на підприємстві. Економічна сутність прибутку підприємства, система управління. Правові засади управління прибутком підприємства. Оцінка системи управління прибутком на підприємстві ДП "Фокстрот-Житомир" ТОВ "Фокстрот".
  
  дипломная работа [165,5 K], добавлен 27.05.2010
  

• Управління оборотним капіталом підприємства

  Сутність оборотного капіталу, його значення в системі управління фінансами підприємства. Особливості формування та використання оборотного капіталу торговельних підприємств. Аналіз стану оборотних активів і джерел їх авансування на прикладі ТОВ "АД Шина".
  
  дипломная работа [689,5 K], добавлен 14.10.2014
  

• Вдосконалення шляхів формування та використання прибутку підприємства (на прикладі ПАТ "ТНТ")

  Теоретичні аспекти управління прибутком на підприємстві. Фінансово-економічний аналіз діяльності публічного акціонерного товариства "ТНТ". Основні фактори формування і використання прибутку на підприємстві, аналіз ефективності його використання.
  
  курсовая работа [294,4 K], добавлен 17.01.2015
  

• Нематеріальні ресурси підприємства, їх формування та ефективність використання

  Поняття та класифікація нематеріальних активів, оцінка вартості та амортизація. Аналіз структури та динаміки нематеріальних ресурсів на підприємстві, показників ефективного використання. Покращення управління нематеріальними ресурсами підприємства.
  
  курсовая работа [65,2 K], добавлен 27.07.2011
  

• Комерційна діяльність підприємства ТОВ "Укренергогарант"

  Структура управління матеріально-технічним забезпеченням та основні функції комерційних служб підприємства. Аналіз управління збутом та комунікаційну політику організації. Організація закупок матеріальних ресурсів. Управління комерційним персоналом.
  
  курсовая работа [1008,8 K], добавлен 18.05.2014
  

• Управління прибутком підприємства

  Теоретичні основи організації управління прибутком на підприємстві. Управління прибутком та рентабельністю на ЗАТ "Тканини". Аналіз розподілу прибутку на підприємстві. Рекомендації щодо створення комплексної методики управління прибутком на підприємств.
  
  курсовая работа [84,5 K], добавлен 04.04.2007
  

Другие документы, подобные "Формування механізму управління ефективністю підприємства (на прикладі харчової промисловості)"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам