Формування системи соціально-економічного розвитку сільських територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

УДК 332:352:316.334.55+504

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Кульганік Оксана

Михайлівна

Київ-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник -доктор економічних наук, професор, академік НААН України, заслужений діяч науки та техніки України Терещенко Віктор Кирилович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри аграрної соціології та розвитку села

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник, членкор НАН України Бородіна Олена Миколаївна, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень кандидат економічних наук, доцент Кафлевська Світлана Геннадіївна, Вінницький національний аграрний університет, завідувач кафедри організації агробізнесу

Захист відбудеться «31» травня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природо-користування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоре- сурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий «28» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічна криза в аграрному секторі економіки призвела до негативних змін у сільському життєвому середовищі. Серед найгостріших проблем сільських територій є низький рівень життя населення, занепад виробничої та соціальної сфер, недостатній обсяг фінансування сільського сектору, нераціональне використання земельних ресурсів. Відтік населення із села став закономірним процесом: посилилась як внутрішня, так і зовнішня міграція, підвищилась смертність та скоротилась тривалість життя, що обумовило зменшення чисельності сільського населення в Україні протягом 1990-2008 рр. на 2,2 млн осіб, або на 13,3 % та скорочення сільської поселенської мережі на 341 населений пункт.

Вирішення вищезазначених проблем має стати одним з пріоритетних напрямів державної політики України, яка повинна передбачати формування ефективної системи соціально-економічного розвитку сільських територій: мобілізацію трудових, фінансових, матеріальних та організаційних ресурсів, посилення соціального захисту населення, відновлення соціальної інфраструктури, розвиток підприємництва, збереження екологічної стабільності. Особливої уваги потребує розвиток системи місцевого самоврядування в сільських територіальних громадах, врегулювання міжбюджетних відносин, більш чіткий розподіл повноважень і ресурсів між владними структурами різних рівнів.

Значний внесок у дослідження соціально-економічного розвитку сільських територій зробили такі вчені: О.А. Бугуцький, О.М. Бородіна, О.Г. Булавка, М.Х. Вдовиченко, І.Ф. Гнибіденко, В.С. Дієсперов, О.Ю. Єрмаков, В.К. Збарський, С.Г. Кафлевська, С.М. Кваша, Ю.С. Коваленко, Д.Ф. Крисанов, Л.І. Михайлова, І.Р. Михасюк, М.К. Орлатий, І.В. Прокопа, В.К. Терещенко, Л.О. Шепотько, Д.В. Шиян, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин, К.І. Якуба та ін. У працях цих дослідників досить ґрунтовно висвітлені основні проблеми розвитку сільських територій, проте недостатньо приділено увагу питанням формування цілісної системи соціально-економічного розвитку сільських територіальних громад та не повною мірою досліджено ступінь впливу держави на даний процес. Наукова та практична важливість вирішення цих питань обумовили актуальність і вибір теми, визначення мети та завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри аграрної соціології та розвитку села Національного університету біоресурсів і природокористування України за темами: “Удосконалення системи самоуправління сільськими територіями” (номер державної реєстрації 0103u005379) та “Обґрунтування напрямів сталого розвитку сільських громад та територій як основи підвищення ефективності місцевого самоврядування в умовах адміністративно-територіальної реформи” (номер державної реєстрації 0106u006294). У наукових програмах здобувачем проведено дослідження щодо формування системи розвитку сільських територій в яку входять економічна, соціальна, екологічна сфери, проведено аналітичні розрахунки, соціологічні дослідження у сільських та селищних радах, розроблено комплекс заходів щодо удосконалення самоуправління у сільських громадах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ та розробка практичних рекомендацій для забезпечення системи соціально-економічного розвитку сільських територій з метою формування ефективної державної політики, спрямованої на відродження сільських населених пунктів та підвищення рівня життя населення. Відповідно до мети визначені такі завдання:

- узагальнити теоретичні положення щодо сутності соціально-економічного розвитку сільських територій з метою формування ефективної системи;

- визначити особливості методології дослідження соціально-економічного розвитку сільських територій для комплексної систематизації показників його виміру;

- проаналізувати економічний потенціал та рівень соціально-демографічного розвитку сільських територій на сучасному етапі, виявити основні резерви їх підвищення;

- оцінити екологічні ризики в контексті забезпечення еколого-економічної безпеки життєдіяльності сільського населення;

- розробити практичні рекомендації удосконалення системи місцевого самоврядування на рівні сільських територіальних громад;

- обґрунтувати напрями державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій та сформувати підходи до рейтингової оцінки для визначення місця сільського району в регіональній системі.

Об'єктом дослідження є процес соціально-економічного розвитку сільських територій.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних положень та прикладних засад формування ефективної системи соціально-економічного розвитку сільських територій.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є комплексний підхід, системно-структурний аналіз та діалектичний метод наукового пізнання. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: абстрактно-логічний (при визначенні мети, завдань, формулюванні висновків, дослідженні вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, нормативно-правових актів, формуванні системи соціально-економічного розвитку сільських територій); порівняльного аналізу (при здійсненні аналізу багаторічних даних соціально-економічних процесів, тенденцій, явищ); табличний і графічний (при відображені аналітичної та статистичної інформації, наочному зображенні схем взаємозв'язку і розвитку окремих дій); аналітичний (при аналізі фінансово-економічного стану підприємств); статистичних групувань (при групуванні сільських територій за кількістю та щільністю наявного населення); кореляційно-регресійного аналізу (при оцінці екологічного стану сільських територій); експертний (при опитуванні голів сільських, селищних рад); соціологічний (при характеристиці респондентів, розрахунку стандартних відхилень); економіко-математичного моделювання (при розрахунку коефіцієнта асиметрії регіону, коефіцієнта Джині в розподілі середньомісячного доходу в сільських і міських районах); екстраполяційний (при економічному прогнозуванні та розробці заходів щодо забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій на перспективу).

Інформаційну базу дослідження склали теоретичні та методичні розробки вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційно-публіцистичні видання, законодавчі та нормативно-правові акти України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Вінницькій області, державних адміністрацій, районних, сільських та селищних рад, звітність сільськогосподарських підприємств, результати соціологічних опитувань сільських та селищних голів, матеріали власних досліджень і спостережень здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, такі:

вперше:

- запропоновано новий підхід до формування системи соціально-економічного розвитку сільських територій на основі: врахування асиметрії економічного розвитку районів та їх рейтингового позиціонування; логістичної моделі маркетингової політики на сільському ринку праці, що дозволить розробляти комплексні стратегії розвитку сільських територій на регіональному рівні (С. 5-6, 13-14);

удосконалено:

- систему показників аналітичної оцінки еколого-економічного стану сільських територій з метою виявлення екзогенних та ендогенних чинників, побудована кореляційно-регресійна модель залежності між результативною та факторними ознаками, що дозволило спрогнозувати захворюваність населення між обсягами ймовірних викидів у повітряний басейн, небезпечних відходів з метою розробки заходів для створення екологобезпечних умов для життєдіяльності сільського населення ( С. 9-10);

- підходи до формування соціальної інфраструктури сільських територій за рахунок розширення мережі соціальних послуг, відповідно до європейських стан-дартів, при активній участі державних органів влади та місцевого самоврядування, сільськогосподарських товаровиробників, галузевих профспілок, приватних структур, інших ініціативних груп (С. 9, 13);

- організаційну структуру формування молочного кластера, на прикладі Вінницької області, як одну із важливих складових соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності регіону, ефект якого полягає у збільшені виробництва молочної продукції, створенні додаткових робочих місць, зростанні кількості зайнятих, залученні інвестицій, підвищенні рівня освіти та кваліфікації працівників (С. 12-13);

дістали подальшого розвитку:

- науково-практичні підходи до формування комплексної методології дослід-ження соціально-економічного розвитку сільських територій в розрізі її складових, що дало можливість визначити мету, заходи (зокрема, інструменти і джерела фінансування), систематизувати економічні індикатори сучасного стану села (С. 7);

- напрями удосконалення системи місцевого самоврядування сільських тери-торіальних громад з урахуванням європейського досвіду, що підвищує ефективність управління органів місцевого самоврядування, забезпечує розширення можливостей за рахунок функціонування системного механізму самоуправління й розробки захо-дів для налагодження зв'язків та співпраці між владними структурами, соціальними групами та неурядовими організаціями (С. 10-11);

- організаційні підходи до створення мережі сервісних центрів, як системи обслуговування галузей сільського господарства, та надання послуг на селі, що дасть можливість збільшити поголів'я високопродуктивних сільськогосподарських тварин, стабілізувати продовольчий баланс вітчизняної продукції (С. 8, 12-13).

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні практичних та методичних рекомендацій щодо формування соціально-економічного розвитку сільських територій. Основні результати проведеного дисертаційного дослідження впроваджено у практичну діяльність Вінницької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи № 01-1-34-3585 від 22.06.2009 р.), Головного управління економіки Вінницької області (акт впровадження результатів дисертаційної роботи № 1722/03 від 25.05.2009 р.), Вінницької районної ради (акт впровадження результатів дисертаційної роботи № 878 від 15.06.2009 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчально-методичному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні дисциплін “Соціально-економічний розвиток сільських територій”, “Організація системи місцевого самоврядування” (акт від 25.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій розроблені та обґрунтовані нові наукові положення, рекомендації та висновки щодо вирішення проблем формування та функціонування системи соціально-економічного розвитку сільських територій. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення і рекомендації, що є результатом особистих наукових досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати, викладені в дисертації, доповідались та обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові концепції та практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів” (м. Донецьк, Донецький економіко-гуманітарний інститут, 5-6 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах перехо-ду до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська державна фінансова академія, 21 березня 2008 р.); Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства, 15-16 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 23 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 10 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації” (м. Вінниця, Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, 24 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (м. Вінниця, Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, 11 березня 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 9 науко-вих працях загальним обсягом 3,46 друк. арк., з них 6 статей у фахових виданнях обсягом 2,84 друк. арк., з яких 2,54 друк. арк. належить особисто автору, та 3 тези конференцій обсягом 0,62 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 188 найменувань. Робота містить 50 таблиць, 52 рисунки, 7 додатків. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено на 199 сторінках друкованого тексту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи системи соціально-економічного розвитку сільських територій” розкрито сутність соціально-економічного розвитку сільських територій, сформовано їх систему та визначено особливості методології дослідження.

У дисертаційній роботі на основі теоретичних узагальнень запропоновано авторське бачення сутності сільської території, як територіально-просторового комплексу, який включає землі сільськогосподарського та несільськогосподарсь-кого призначення, природно-заповідного фонду; містить ресурсний потенціал; поєднує сукупність сільських населених пунктів, де зосереджена адміністративно-управлінська, виробничо-економічна, соціально-культурна діяльність. До невід'ємних складових сільських територій віднесено поселенську мережу, органи місцевого самоврядування, людський потенціал, виробничо-господарську та соціальну сферу, екологізацію життєдіяльності населення.

Аналіз сучасних поглядів дозволив критично оцінити вітчизняну нормативно-правову базу, висвітлити переваги державної підтримки в країнах Європейського Союзу щодо депресивності територій. Виходячи з цього в роботі розкрито сутність понять “система”, “механізм”, “економічний механізм” та “механізм соціально-економічного розвитку”. Розроблена система соціально-економічного розвитку сільських територій розглядається на трьох рівнях і включає функціональні підсистеми механізму, складові ланки, засоби, відносини, цілі та заходи, що сприяють їх стабілізації та сталому розвитку (рис. 1). Проведене дослідження дозволило встановити, що на макро- і мікрорівнях необхідне поглиблення взаємоузгодженого співробітництва між сільськими та міськими соціально-економічними системами та інтеграції їх розвитку.

Сільська економіка, як виробнича сфера (аграрні підприємства, несільськогосподарські види діяльності, підсобні господарства тощо), так і виробнича інфраструктура, насамперед базуються на використанні місцевих ресурсів, але для її ефективного функціонування необхідним є зв'язок з міським ядром національного господарства, що сприятиме кращому забезпеченню населення країни продовольчими товарами, промисловою сировиною, більш повному використанню рекреаційного потенціалу села, налагодження системи збуту сільськогосподарської продукції, поліпшенню доступу селян до консультаційних, інноваційних й інших видів діяльності.

У дисертаційній роботі обґрунтовані методологічні підходи до дослідження соціально-економічного розвитку сільських територій, виділена система найбільш загальних принципів, методів і способів її пізнання, яка передбачає чіткий розподіл організаційно-управлінської структури, економічної, соціально-демографічної та екологічної сфер з метою забезпечення вирішення найактуальніших проблем на селі, визначення їх територіальних особливостей, для досягнення сталого розвитку сільських територій та формування комплексної стратегії. Автором доповнена система індикаторів соціально-економічного розвитку сільських територій з виділенням трьох рівнів: економічного (загальноекономічні, показники сільського, лісового, рибного господарства, деревообробного комплексу, переробної промисловості, розвиток підприємництва), соціально-демографічного (демографічні процеси, рівень життя населення, стан соціальної сфери та інфраструктури); екологічного (природно-ресурсного потенціалу, рекреаційного розвитку).

У другому розділі “Оцінка сучасного стану соціально-економічного розвитку сільських територій” проведено діагностику економічного потенціалу аграрного сектору та зайнятості населення, оцінено стан соціально-демографічного розвитку сільських громад, досліджено еколого-економічну безпеку життєдіяльності населення сільських територій.

Проведені дослідження свідчать, що основою територіально-господарського комплексу сільської місцевості Вінницької області є аграрний сектор, в якому відбуваються структурні зрушення. Важливою складовою сільської економіки в трансформаційний період стали особисті селянські господарства. Спостерігається скорочення кількості особистих селянських господарств на 10 % (376,7 тис. од. у 2008 р.) та частки у виробництві валової продукції сільського господарства області з 64,3 % 2004 р. до 54,3 % у 2008 р.

Встановлено, що в області за досліджуваний період зросли кількість та розмір фермерських господарств. Так, середній розмір загальної земельної площі у користуванні одного фермерського господарства, збільшився з 92 га у 2004 р. до 135 га у 2008 р. і кількість їх зросла за аналізований період з 1218 од. до 1395 од., або на 14 відсотки.

В області недостатньо розвинена сільська виробнича інфраструктура та нена-лагоджена система збуту сільськогосподарської продукції. Протягом 2005-2008 рр. кількість заготівельних пунктів скоротилась на 41 одиницю, в окремих районах, таких як Жмеренський, Козятинський, Оратівський та Піщанський, вони відсутні взагалі. Жодного обслуговуючого кооперативу немає у Іллінецькому, Крижопільському, Погребищенському, Чернівецькому та Чечельницькому районах.

Проведене дослідження економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств свідчить, що, незважаючи на певні недоліки, аграрна сфера області адаптується до ринкових умов та зміцнює свої фінансові позиції (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка рівня економічної ефективності сільського господарства мисливства та лісового господарства Вінницької області

У дисертації розроблена методика двовимірної матриці рейтингової оцінки Вінницької області у площині “економічний розвиток - соціальний розвиток”. Матриця являє собою зони: успіху, задовільну, незадовільну, рівноваги, критичну та зону лиха. Виходячи з матриці рейтингової оцінки з порівняння розвитку соціальних та економічних індикаторів, можна зробити висновок, що досить високий щабель за рейтингом області займають такі райони, як Бршадський, Вінницький, Немирівський, Хмільницький. А от до зони лиха відносяться Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Погребищенський, Теплицький, Чернівецький та Чечельницький райони. За цією рейтинговою системою пропонується здійснювати аналогічне оцінювання соціально-економічного розвитку районів в інших регіонах України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і обґрунтовано практичні рекомендації щодо формування ефективної системи соціально-економічного розвитку сільських територій. На основі проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції.

1. Теоретичне узагальнення сутності сільської території дає підстави стверджувати, що сільська територія - це соціально-економічна категорія, що охоплює територіально-господарський комплекс; зосереджує багатофункціональне природне середовище з властивими їй кількісними, структурними та іншими характеристиками; включає сукупність сільських населених пунктів, які відрізняються за ознаками (чисельність жителів, величина поселення, суспільний поділ праці). Встановлено, що головною функцією села залишається забезпечення продовольчої безпеки держави, а домінуючим видом зайнятості сільського населення є аграрне виробництво.

2. На основі авторського визначення соціально-економічного розвитку сільських територій, сформовано систему, яка передбачає тісну взаємозалежність соціальних та економічних процесів з включенням формуючих і інституційних факторів, між якими існує безперервний зв'язок. Складові ланки цієї системи (поселенська мережа, органи місцевого самоврядування, людський потенціал, виробничо-господарська та соціальна сфери, екологізація життєдіяльності населення) прагнуть до саморегулювання та саморозвитку, але їх функціонування не буде ефективним без формування сприятливого макроекономічного середовища.

3. У результаті дослідження загальних принципів методології вивчення сільських територіально-просторових утворень встановлено, що особливе місце при їх досліджені займає організаційно-управлінська структура, економічна, соціально-демографічна, екологічна сфери. Відповідно до зазначених пріоритетів запропоновані інструменти розвитку сільських територій та можливі джерела фінансування для підвищення добробуту сільських жителів та задоволення їх потреб.

4. Аналіз сучасного стану сільських територій засвідчив, що внаслідок нераціонального використання земельних ресурсів області, неналагодженої системи збуту продукції, недостатньої кількості обслуговуючих кооперативів, кредитних спілок, скорочення зайнятості та підвищення безробіття сільського населення, низького рівня заробітної плати, незадовільного матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, інвестиційної непривабливості сільських районів - економічний потенціал використовується не в повній мірі. Тому з метою забезпечення ефективності функціонування аграрного сектору запропоновано організаційні підходи до створення сервісних центрів як системи обслуговування галузей тваринництва та рослинництва на селі. Мультиплікаційний ефект від їх діяльності залежить від формування локального до загальнодержавного ринку, збільшення обсягів продажу продукції, надходження коштів у вигляді податкових платежів та прибутку до сільських бюджетів.

5. Дослідження проблем розвитку сільських громад дають можливість констатувати, що причини соціально-демографічної кризи полягають у скороченні чисельності сільського населення, зниженні народжуваності, зростанні смертності, старінні населення, його міграції та процесу урбанізації. Така демографічна ситуація погіршує формування й ефективне використання продуктивних сил досліджуваного регіону. Проаналізувавши нормативно-правову базу, визначено невідкладні завдання щодо стабілізації демографічних процесів у сільській місцевості.

Соціальний розвиток сільських територій Вінницької області обумовлюється скороченням мережі об'єктів соціальної інфраструктури про що свідчить поглиблення негативних тенденцій. Так, за 1995-2008 рр. на 28 % скоротилася кількість дитячих дошкільних закладів, 9,3 загальноосвітніх навчальних закладів, 13,0 - дитячих оздоровчих закладів, 11 - будинків культури, 26 - бібліотек, 61,7 - кіноустановок, 38 - лікарняних закладів, 4,2 - станцій швидкої медичної допомоги, 55 % - магазинів. Як наслідок у 970 населених пунктах відсутні дитячі заклади, у 263 - торговельні заклади, у 1222 - заклади громадського харчування, у 751 - відділення зв'язку. Для створення комфортних умов проживання сільського населення нами запропонована модель функціонування сільської соціальної інфраструктури, яка передбачає розширення необхідних об'єктів.

6. Обґрунтовано і виділено найважливіші екологічні ризики, оцінено вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на сільські території. Зокрема, ускладнена процедура фінансування природоохоронних заходів у ряді випадків зумовлює локальне погіршення екологічного стану, що підтверджує побудована кореляційно-регресійна модель впливу викидів та утворень шкідливих речовин на захворюваність населення. У результаті розрахунків виявлено, що поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища та капітальні інвестиції вкладені в основні засоби природоохоронного призначення не повністю враховують ті збитки, які отримує населення від викидів та наявності шкідливих речовин, що підвищує вірогідність збільшення захворюваності та смертності людей. Визначені напрями еколого-економічної безпеки життєдіяльності сільського населення полягають у поступовому переході від полігонного захоронення до промислової переробки твердих побутових відходів, дотримання вимог екологічної безпеки, проведення комплексу природоохоронних заходів.

7. У результаті проведеного соціального опитування голів сільських, селищних рад визначено недоліки їх управління, зокрема у 59 % опитаних відсутні стратегічні програми соціально-економічного розвитку сільських територіальних громад, що не стимулює розвиток громади; 58,1 % стверджують, що їх ради недостатньо забезпечені ресурсами для здійснення зв'язків з громадськістю. Запропоновані заходи щодо удосконалення самоуправління органів місцевого самоврядування полягають у розробленій концепції співпраці голів із зацікавленими сторонами для забезпечення соціально-економічного розвитку громади, та формування їх самодостатності.

8. Визначено напрями державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій. Запропоновано організаційну структуру молочного кластера, яка позитивно впливатиме на розвиток сільської місцевості та сприятиме інвестиційній привабливості. Здійснено прогнозування чисельності сільського населення, тенденцій розвитку малого підприємництва та виробництва валової продукції у Вінницькій області, що враховуватиметься при складанні програм соціально-економічного розвитку регіону.

9. За допомогою економіко-математичного моделювання доведено, що в процесі управління розвитком сільських територій стримуючим чинником виступає явище економічної асиметрії, що невпинно призводить до занепаду інших елементів цілісної господарської системи. Розроблена матриця рейтингової оцінки доповнює аналіз асиметричності та позиціонує сільські райони за соціальним та економічним розвитком, що дає змогу визначити місце даного району в регіональній системі. Це дозволило розробити логістичну модель маркетингової політики на сільському ринку праці, яка передбачає формування сприятливого середовища для створення робочих місць з метою усунення асиметричності розвитку та дозволить створити ефективну комплексну стратегію від місцевого до регіонального рівня з поетапним процесом створення умов, які б сприяли усуненню депресивності сільських територій.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кульганік О.М. Людський потенціал в системі сталого розвитку сільських територій / О.М. Кульганік // Регіональний збірник наукових праць з економіки. - Донецьк: “Прометей”, 2007. - Вип. 3(24). - С. 79-84.

2. Кульганік О.М. Генезис та еволюція поняттєво-категоріального апарату сільських територій / О.М. Кульганік // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2008. - Вип. 33. - С. 152 - 170.

3. Ткачук В.А. Концептуальні засади формування соціальної сфери сільських територій / В.А. Ткачук, О.М. Кульганік // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. - 2008. - № 3(59). - С. 49-61. (Особистий внесок: автору належить проведений аналіз основних нормативно-правових актів щодо розвитку соціальної сфери села й визначенні основні причини її гальмування; розробку моделі формування об'єктів соціальної інфраструктури сільських територій та пропозиції щодо поліпшення життєвого середовища сільського населення).

4. Кульганік О.М. Теоретичні засади формування ефективного механізму соціально-економічного розвитку сільських територій / О.М. Кульганік // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - Вип. 120. - С. 311-317.

5. Кульганік О.М. Характеристика демографічних процесів в сільській місцевості Вінницького регіону / О.М. Кульганік // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - Вип. 124. - С. 186 - 92.

6. Воронецька І.С. Маркетингові аспекти політики зайнятості сільського насе-лення / І.С. Воронецька, О.М. Кульганік // Агроінком. - 2008. - № 11 - 12. - С. 99 - 106. (Особистий внесок: автор обґрунтувала стан регіонального ринку праці й розробила модель маркетингової політики сільського ринку праці).

В інших виданнях

7. Кульганік О.М. Основні напрями розвитку місцевого самоврядування сільських територіальних громад /О.М. Кульганік: матерали ІІІ Міжнар. форуму молодих вчених [«Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи»], (Харків, 15 - 16 травня 2008 р.) / Харківський національний технічний університет сільського господарства. - Х.: ХНТУСГ,2008. - Т. I. - С. 64 - 65.

8. Кульганік О.М. Система взаємозв'язків соціально-економічного розвитку сільських територій / О.М. Кульганік: тези Міжнар. наук.-прак. конф. [«Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства»], (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.) / Дніпропетровська державна фінансова академія. - Д.: ДДФА, 2008. - Т. II. - С. 181- 182.

9. Кульганік О.М. Моніторинг системи самоврядування сільських територіальних громад / О.М. Кульганік: зб. наук. праць Міжнар. наук.-прак. конф. [«Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації»], (Вінниця, 24 квітня 2009 р.) / Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. - В.: Центр підготовки навчально-методичних видань ВТЕІ КНТЕУ, 2009. - Ч. 1.- С. 87 - 95.

АНОТАЦІЯ

Кульганік О.М. Формування системи соціально-економічного розвитку сільських територій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

В дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо ефективного формування системи соціально-економічного розвитку сільських територій. Досліджено економічну сутність сільських територій, визначено систему соціально-економічного розвитку та сформовано комплексну методологію її дослідження.