Розвиток і підвищення ефективності виробництва молокопродукції на підприємствах АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.1:637.14:338.432

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток і підвищення ефективності виробництва молокопродукції на підприємствах АПК

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Рудич Алла Іванівна

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Аранчій Валентина Іванівна Полтавська державна аграрна академія, перший проректор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Березін Олександр Вікторович, Полтавський університет споживчої кооперації завідувач кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Марченко Валерій Анатолійович Інститут тваринництва УААН завідувач лабораторією моніторингу, ринку сільськогосподарської продукції та менеджменту.

Захист відбудеться 26 березня 2010 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01. у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25. молокопродукція ціна рентабельність

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 23 лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України важливим питанням є пошук шляхів ефективного функціонування продовольчого ринку, оскільки його стан визначає рівень забезпеченості населення продуктами харчування.

Стратегічним завданням аграрної політики держави є насамперед формування ефективного конкурентоспроможного агропромислового виробництва, здатного забезпечувати продовольчу безпеку країни та нарощування експорту окремих видів сільськогосподарської продукції й продовольства. Основою для підвищення ефективності виробництва продукції та подальшого зростання доходів сільського господарства є зростання технологічного рівня аграрного виробництва, впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій.

В основі сучасної української методології визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва лежать праці таких науковців як В.Я.Амбросов, О.А.Бугуцький, М.Й.Малік, П.І.Гайдуцький, М.Я.Дем'яненка, П.М.Макаренка, О.В.Березіна, М.І.Кісіля, М.Ф.Кропивка, В.Я.Месель-Веселяк, П.Т.Саблук, В.В.Юрчишин. Завдяки дослідженням названих учених були узагальненні та вдосконаленні існуючі методики визначення ефективності аграрного виробництва.

Питанням розвитку молочного скотарства й виробництва молока, теоретичним і практичним аспектам формування та функціонування ринку молока і молочної продукції присвячено ряд наукових праць вчених економістів-аграрників: П.С.Березівського, В.І.Бойка, Н.К.Васильєвої, В.В.Ковриги, В.Н.Зимовця, Л.А.Євчук, М.П.Коржинського, Л.В.Курносенка, А.М.Михайлової, В.А.Марченка, В.О.Пабата та інших.

Особливі властивості молока і продуктів його переробки зумовлюють необхідність стабільного розвитку виробництва та реалізації цих продуктів: безперебійного забезпечення населення молочними продуктами та гарантованого надходження сировини до переробних підприємств. Тому ефективний розвиток молокопродуктового підкомплексу можливий лише в умовах злагодженої роботи всіх підприємств пов'язаних із виробництвом, переробкою та реалізацією молока і молокопродуктів.

Актуальність теми дослідження також обумовлена відсутністю науково-прикладних розробок стосовно розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу, недостатньо розкриті теоретичні і методичні підходи до розвитку організаційних засад інтеграції виробників і переробної сфери, формування напрямів виходу із кризи і стабілізації економічного розвитку підприємств підкомплексу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконані відповідно до наукової теми Полтавської державної аграрної академії „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550). Внесок автора в дослідженні академії - вивчення розвитку виробництва конкурентоспроможної молокопродукції в регіоні, обґрунтування шляхів підвищення ефективності її виробництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретико-методологічних положень та методичних аспектів ефективного розвитку виробництва продукції молочного скотарства, вивчення тенденцій розвитку галузі та виявлення потенційних резервів, розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо стабілізації та нарощування економічної ефективності виробництва і переробки продукції молочного скотарства, удосконалення економічних взаємовідносин на етапі інтеграційних процесів та ринкових перетворень.

Відповідно до вказаної мети поставлені такі основні завдання:

- розкрити теоретичну сутність категорії економічна ефективність, її критерій та систему показників, особливості їх формування для аграрних підприємств;

- визначити особливості впливу показників якості молокопродукції на рівень формування ціни та рентабельність її виробництва;

- здійснити комплексний аналіз стану та ефективності виробництва і переробки молока в досліджуваному регіоні;

- дослідити проблеми та тенденції розвитку виробничого потенціалу підприємств-виробників продукції молочного скотарства;

- визначити й обґрунтувати шляхи інтеграції виробництва й переробки молокопродукції в регіоні на основі функціонування кластерів;

- розробити концепцію розвитку молочного скотарства з урахуванням сучасних умов та наявних резервів підвищення його ефективності;

- з'ясувати вплив організаційних аспектів підвищення ефективності виробництва на основі мотивації та стимулювання праці;

- визначити стратегічні напрямки ефективної діяльності спеціалізованих підприємств на основі малозатратних технологій виробництва та оптимального поєднання галузей для сільськогосподарських виробників;

- розробити ефективні стратегії розвитку галузі молочного скотарства та форм інноваційної діяльності підприємств з переробки молока.

Об'єктом дослідження є показники розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах та система економічних взаємовідносин між виробничою та переробною сферами.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування економічної ефективності виробництва продукції підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на вимогах об'єктивних економічних законів; основних положеннях економічної теорії; теоретичних положеннях аграрної економічної науки; концепціях та ідеях, закладених в законодавчих та нормативно-правових актах з питань розвитку АПК й регулювання у досліджуваному нами підкомплексі.

У процесі роботи використані такі методи дослідження: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), статистико-економічні (групування, порівняння, системного та факторного аналізу, індексний, кореляційний, дисперсійний, графічний), що лягли в основу аналітичної оцінки функціонування молокопродуктового підкомплексу та результатів діяльності підприємств галузі; розрахунково-конструктивний та експериментальний (при розробці пропозицій підвищення ефективності виробництва молокопродукції) тощо.

Інформаційною базою послужили звітність сільськогосподарських підприємств, матеріали Державного Комітету статистики України та Міністерства аграрної політики України, розробки науково-дослідних установ, матеріали періодичних видань, спостереження автора у процесі роботи. У просторовому розрізі використана інформація 2001-2007 рр., хронологічні рамки досліджень охоплюють період 1990-2008 рр.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ комплексного дослідження ефективності виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства в аграрному секторі з урахуванням регіональних та організаційно-виробничих особливостей. До найвагоміших результатів дисертаційного дослідження, що характеризують наукову новизну, належать:

вперше:

- запропоновано форму інтеграції виробників молочної продукції та підприємств по її переробці на засадах формування кластерів молокопродукції, що буде сприяти об'єднанню зусиль підприємств і суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності, та забезпечуватиме переваги у конкурентній боротьбі;

удосконалено:

- методику оцінки ефективності виробництва продукції на підприємствах молокопродуктового підкомплексу шляхом визначення впливу додаткових показників якості продукції на величину прибутку та рівень рентабельності виробництва підприємства;

набули подальшого розвитку:

- стратегічні напрямки розвитку ефективного господарювання підприємств молокопродуктового підкомплексу через створення та функціонування спеціалізованих підприємств де молоко займає 50% у структурі товарної продукції, та використовують малозатратні технології;

- напрями підвищення економічної ефективності виробництва молока за рахунок концентрації виробництва та його переважного розміщення в господарствах що мають в структурі товарної продукції не менше 25-30 відсотків молока;

- організаційно-економічні аспекти розвитку молочного скотарства через удосконалення системи мотивації та стимулювання праці за додаткових показників якості продукції, які впливають на її ціноутворення.

Практичне значення роботи. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та можливості використання на основі теоретичних і методичних підходів шляхів розв'язання завдань ефективного виробництва, переробки та реалізації молоко продукції. Впровадження у виробництво результатів дослідження спрямоване на підвищення економічної ефективності виробництва продукції на підприємствах молокопродуктового підкомплексу регіону.

Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо розвитку і підвищення ефективності підприємств молокопродуктового підкомплексу заслухані, схвалені та рекомендовані до впровадження у виробничу діяльність господарств даної галузі спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (№01-24/201 від 02 грудня 2009 року). Наукові рекомендації автора щодо підвищення ефективності виробництва молока та його переробки знайшли схвалення і прийняті до впровадження в ДП НДГ „Ювілейний” ПДАА Полтавського району (довідка № 0-07 від 8 січня 2010 року), ЗАТ „Гадячсир” Гадяцького району Полтавської області (довідка № 01-09 від 6 січня 2010 року) та Асоціації «Полтавамолоко» (довідка № 01-127 від 24 листопада 2009 року). Матеріали дослідження використовувались навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії у ході викладання дисциплін „Статистика”, „Теорія економічного аналізу”, „Економічний аналіз”, „Фінансовий аналіз” (довідка № 7-01-226 від 17 грудня 2009 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Основні положення досліджень і наукові результати, приведені в дисертації отримані автором особисто. З наукових праць, написаних у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. У процесі науково-дослідних робіт автором використовувалися такі форми апробації одержаних результатів як обговорення з спеціалістами підприємств агропромислового комплексу, обласних та районних органів управління, із науковцями, публікації, виступи на конференціях. Матеріали досліджень розглядалися на науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародної науково-практичної конференції „Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (Хмельницький, ХЕУ, 2008 р.), Міжнародної науково-практичної конференції „Економік аграрних підприємств: проблеми теорії та практики” (Полтава, ПДАА, 2008 р.), Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економіка і підприємництво: теоретико-методологічні аспекти обліку, фінансів та аудиту” (Полтава, ПДАА, 2008 р.). Результати дослідження відображені також у щорічних наукових звітах кафедри економічної теорії та економічних досліджень Полтавської державної аграрної академії й апробовані на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу академії.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені у 13 публікаціях загальним обсягом 2,3 умовних друкованих аркушів у журналах і збірниках наукових праць та збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Із них 9 публікацій, загальним обсягом 1,7 друкованих аркуша - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Результати дисертаційного дослідження викладені на 215 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина займає 180 сторінок. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Вона містить 38 таблиць, 17 рисунків і 11 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 184 найменування і міститься на 15 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - „Теоретичні засади формування ефективного виробництва і переробки молока ” - розглядаються теоретичні і методичні аспекти економічної ефективності виробництва в молокопродуктовому підкомплексі, досліджуються проблеми та тенденції галузі виробництва та переробки молока в Україні, аналізується методика оцінки ефективності функціонування підприємств агропромислового комплексу.

Визначено, що ефективність виробництва, як економічна категорія, відображає дії виробників, які використовують засоби виробництва з метою одержання високих результативних показників діяльності. В ній відображається взаємозв'язок виробничих відносин з продуктивними силами та методами управління процесом виробництва.

Критерій ефективності уособлює основну мету виробництва, суть якої полягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Критерієм економічної ефективності аграрного виробництва є збільшення маси чистої продукції при найменших затратах на одиницю її виробництва.

Для визначення економічної ефективності агропромислового виробництва необхідно визначити одержаний результат та зіставити його з витратами матеріальних і трудових ресурсів. Тому доцільно використовувати наступну систему показників в розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь, 1 середньорічного працівника, 1 людино-годину, 100 гривень виробничих витрат, 1000 гривень основних виробничих засобів:

? вартість валової продукції;

? дохід від реалізації продукції робіт, послуг;

? прибуток;

? рівень рентабельності та норма прибутку.

Економічна ефективність підприємств молокопродуктового підкомплек-су охоплює діяльність сільськогосподарських товаровиробників, переробні підприємства і торгівлю. На нашу думку, під ефективністю виробництва підприємств молокопродуктового підкомплексу слід розуміти певний раціональний спосіб організаційного, економічного, технічного, технологічного і соціального характеру, що базується на доцільному поєднанні земельних відносин, засобів виробництва, капіталу і трудових ресурсів. Ефективність виробництва є комплексним відображенням кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний період. Визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів. Такими результатами можуть бути обсяги виробленої продукції в натуральному чи вартісному виразі або прибуток.

Прибуток - одна з вагомих економічних категорій, що розкриває сутність економічного ефекту, проте не дає змоги зробити остаточні висновки про ефективність роботи підприємства. Оскільки прибуток не показує якою ціною отримані результати. Звідси для отримання об'єктивної оцінки ефективності виробництва необхідно враховувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ці результати.

Для підприємницьких структур АПК, що функціонують в умовах ринкової економіки, головним критерієм ефективності господарювання є прибутковість. Тому кожне аграрне підприємство вимірює прибутковість через визначення абсолютної величини прибутку на різних етапах його формування під впливом певних факторів.

На наш погляд, при визначенні рентабельності провідне місце повинен посідати показник прибутку від звичайної діяльності. Як відомо, він акумулює прибуток від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності та найбільш повно характеризує результати діяльності підприємства. Ряд вчених акцентує увагу на такий показник як поріг рентабельності, а саме - рівень, при якому постійні витрати повністю окупаються одержаними прибутками.

При визначенні показників рентабельності є багато загальноприйнятих підходів. В дисертаційній роботі запропоновано використовувати норму прибутку через процентне відношення прибутку до авансованого капіталу. Доведено, що придатними методами обґрунтування стратегії підвищення рівня рентабельності і забезпечення достатнього запасу фінансової міцності є аналіз доходів підприємства на основі прибутку з урахуванням факторів його зміни. Прибуток разом із собівартістю утворюють ціну виробництва продукції. Причому, жорстка конкуренція змушує товаровиробників постійно відшукувати резерви зниження витрат, а одержаний прибуток співвідносити в першу чергу з авансованим капіталом.

На думку сучасних економістів-аграрників на основі концепції ціни виробництва, остання формується на базі собівартості, норми прибутку та авансованого капіталу, тобто серед основних елементів економічного механізму, які впливають на рівень ефективності аграрних підприємств провідну роль відіграє ціновий механізм.

В дисертації розглядається методика еквівалентної ціни, що полягає в обґрунтуванні нормативної собівартості виробництва і збуту продукції та маси прибутку на авансований капітал, виходячи з норми прибутку на капітал. Формування еквівалентної ціни передбачає визначення потреби активів на виробництво певної продукції при заданій продуктивності й обраній технології виконання виробничо-трудових операцій. Рівень ціни залежить від технологічних параметрів, нормативів витрат ресурсів та їхньої вартості за видом продукції, норми прибутку на рівні середньої по економіці й нормативної собівартості виробництва-реалізації.

Підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва в сучасних умовах господарювання є надзвичайно актуальною проблемою. Ефективність виробництва в галузях АПК - складна економічна категорія, яка залежить від рівня використання комплексу чинників, зокрема природних, економічних, науково-технічних, соціальних і віддзеркалює розвиток функціонування виробничих сил та виробничих відносин.

Сьогодні актуальною є проблема інтеграційних процесів аграрної сфери. Загальною передумовою успішної підприємницької діяльності в умовах агропромислової інтеграції є наявність відповідних ринкових інститутів. В розвинених країнах це долається шляхом створення кластерів - об'єднань з урахуванням галузевих ознак. На ринку в даному випадку конкурує не окреме підприємство, а їх комплекс - кластер. Кластери створюються географічно-сконцентрованою групою підприємств, які об'єднані одним життєвим циклом продукції, проте виконують різні виробничі функції - від виробництва сировини до реалізації готової продукції.

Ефективне функціонування ринку молока і молочної продукції не можливе без запровадження заходів його регулювання з боку держави, що забезпечать мобільність ресурсів, стабільність доходів галузі, еластичність попиту на молокопродукти.

У другому розділі - „Стан та оцінка ефективності виробництва і переробки молока в регіоні ” - здійснений аналіз стану виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами в Полтавській області, визначено ефективність діяльності молокопереробних підприємств регіону та досліджено оцінку економічної ефективності виробництва продукції на підприємствах молокопродуктового підкомплексу.

Виробництво продукції молочного скотарства залежить в першу чергу від чисельності поголів'я великої рогатої худоби і вже потім від годівлі, утримання, порідного складу, тощо. В період до 1990 року за екстенсивної системи організації галузі саме поголів'я давало змогу досягти відносно високих показників виробництва молока. Високих результатів і найвагоміших показників скотарство досягло на початку 90-х років. Проте вже через декілька років у громадському секторі розпочався період занепаду галузі. Найбільше вплинуло на скорочення обсягів виробництва продукції галузі суттєве зменшення чисельності тварин за всіма групами.

Динаміка поголів'я тварин за останні роки показує щорічне зменшення, як по великій рогатій худобі, так і по молочному стаду. За останні більш як десять років поголів'я корів в Полтавській області скоротилося на 174,5 тисяч голів або 75,4%.

Починаючи з початку 90-х років сформований раніше ресурсний потенціал галузі щорічно вичерпується, і так недостатньо розвинена матеріально-технічна база має тенденцію до послаблення. В Полтавській області за досліджуваний період 2001-2007 рр. основні засоби виробничого призначення за основним видом діяльності скоротилися на 32,8%, площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 15,4%, показник навантаження на робітника галузі скоротився на 20,0%.

Із діючих більш як 2 тисяч господарських товариств, приватних підприємств, виробничих кооперативів різних форм власності 16,8% займаються виробництвом продукції тваринництва та 15,1% - продукції молочного скотарства, де розводять худобу переважно симентальської, чорно-рябої, червоно-рябої та білоголової української порід, що характеризуються порівняно не високою оплатою та нижчою собівартістю корму. Витрати кормів на виробництво 1 центнера молока становлять 1,41 центнерів кормових одиниць, в тому числі концентрованих - 0,26, при нормі для корів із продуктивністю 3000 кг на рік, відповідно, 1,5 і 0,28.

Аналіз динаміки обсягів виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення показав, кардинально різні тенденції (табл.1).

Таблиця 1 Виробництво продукції молочного скотарства за категоріями господарств Полтавської області , тис. т

Показники	Роки	Відхилення
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	абсолютне	відносне, %
Сільськогосподарські підприємства, тис. т	273,0	277,8	259,9	218,8	224,9	246,8	245,1	241,8	-31,2	88,6
питома вага, %	46,4	41,0	37,4	33,5	33,4	32,7	30,6	35,5	-10,9	х
Господарства населення, тис. т	315,7	401,0	435,2	434,9	447,6	507,3	554,8	439,4	123,7	139,2
питома вага, %	53,6	59,0	62,6	66,5	66,6	67,3	69,4	64,5	10,9	х
Загальне виробництво, тис. т	588,7	678,8	695,1	653,7	672,5	754,1	799,9	681,2	92,5	115,7
структура , %	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	х	х

За останні вісім років в регіоні спостерігається зменшення виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами на 11,4%, що середньому за рік складає 2,75 тис. т. Питома вага цих підприємств у загальному виробництві молока в області в складає 35,5%, тоді як господарства населення складають більш ніж 64,5 % загального виробництва.

Серед показників ефективності важливе місце займає середньорічний надій на одну корову. В сільськогосподарських підприємствах області відмічається збільшення продуктивності корів за 2001-2007рр. на 1831 кілограм (97,2%), в господарствах населення ці показники складають 1162 кілограми (38,2%) (рис.1). Пропорційність продуктивності тварин та валового виробництва є нерівномірною, збільшення середньорічного надою майже в п'ять разів перевищує виробництво молока.

Формування ринку молока в області забезпечується в останні роки за рахунок господарств населення. В 2007 році в загальному обсязі реалізованої продукції переробним підприємствам 62,4% складають господарства населення та 36,5% - сільськогосподарські підприємства.

Рис. 1. Динаміка продуктивності корів Полтавської області

Економічну ефективність виробництва формують такі показники як собівартість та ціна реалізації продукції. Щодо напрямку розвитку цих показників в сільськогосподарських підприємствах Полтавського регіону спостерігається чітка тенденція до зростання як виробничої собівартості так і собівартості реалізованої продукції на 64,07 та 63,49 гривні або більше ніж у два рази. Рівень ціни реалізації 1 центнера молока також характеризується підвищенням більше ніж у два рази і складає 125,85 гривень (табл.2).

Таблиця 2 Економічна ефективність виробництва продукції молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області

Показники	Роки	2007 р. до 2001р., %
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Валове виробництво молока , тис. т	277,8	259,9	218,8	224,9	246,8	245,1	241,8	87,1
Середньорічний надій молока від однієї корови, кг	2179	2146	2113	2671	3352	3461	3715	170,5
Виробнича собівартість 1 центнера молока, гривень	56,47	61,26	58,15	83,87	98,56	105,37	120,54	213,5
Собівартість 1 центнера реалізованої продукції: молока, гривень	58,12	62,02	61,03	83,71	100,01	109,52	121,61	209,2
Середня ціна реалізації 1 центнера молока, гривень	60,85	53,65	72,07	89,86	120,29	109,38	125,85	206,8
Рівень рентабельності виробництва молока, %	4,8	-13,2	18,3	7,4	20,6	-0,1	3,5	х

Дослідження економічної ефективності виробництва молока по сільськогосподарських підприємствах базувалося на розрахунку індексу прибутку, який показує збільшення на 127,8%, або в абсолютному виразі 573,4 тис. грн. Застосування індексної системи факторів впливу дозволило виявити зміну прибутку за рахунок таких факторів: 1) кількість реалізованої продукції збільшила його рівень на 46,7% або на 209,4 тис. грн.; 2) зміна цін реалізації молочної сировини вплинула на рівень прибутку та викликала його збільшення близько в 20 разів; 3) рівень собівартості продукції зменшив величину прибутку в абсолютному виразі на 15307,5 тис. грн. Взаємодія цих факторів сприяла збільшенню рівня прибутку від виробництва та реалізації молока в Полтавській області.

Для дослідження забезпеченості молочною сировиною переробних підприємств Полтавської області взято підприємства Асоціації «Полтавамолоко». Основною умовою розрахунків за здане молоко є його якість, а саме відсоток жиру, білку та охолодженість, саме ці фактори формують рівень закупівельної ціни (табл.3).

Таблиця 3 Якість молока що надійшло на підприємствах асоціації «Полтавамолоко» в 2007-2008 рр.

Підприємства	Частка в молоці, %	Відхилення 2008 р.
		жиру	білку
	жиру	білку	до 2007 р.	до норми	до 2007 р.	до норми
	2007 р.	2008 р.	2007 р.	2008 р.
ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»	3,41	3,47	2,96	2,95	0,06	0,07	-0,01	-0,05
ВАТ «Глобинський маслозавод»	3,60	3,60	2,93	2,95	-	0,20	0,03	-0,05
ВАТ «Білоцерківський маслозавод»	3,40	3,43	2,87	2,88	0,03	0,03	0,01	-0,12
ВАТ «Решетилівський маслозавод»	3,37	3,68	2,85	2,83	0,31	0,28	-0,02	-0,17
ВАТ «Хорольський МКК»	3,50	3,60	2,93	2,95	0,10	0,20	0,02	-0,05
ВАТ «Лубенський молокозавод»	3,57	3,59	2,90	2,92	0,02	0,19	0,02	-0,08
ЗАТ «Пирятинський сирзавод»	3,54	3,57	2,98	2,99	0,03	0,17	0,01	-0,01
Всього по асоціації	3,48	3,56	2,92	2,92	0,08	0,16	-	0,08

Динаміка індексів цін на молочну продукцію має виражену варіацію, та попри все спостерігається чітка тенденція до підвищення. Амплітуда коливань в 2008 році складає 18,5 % (табл.4).

Таблиця 4 Індекси цін виробників на окремі споживчі товари (відсотків до попереднього року)

Види молочної продукції	Роки	Відхилення (пунктів)
	2006	2007	2008
Молоко оброблене рідке	101,5	156,7	142,3	40,8
Масло вершкове	104,4	150,8	148,6	44,2
Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний	100,1	125,2	130,1	30,0
Сир твердий	114,7	154,3	143,6	28,9
Молоко, йогурт, кефір, сметана, ацидофілін	103,4	135,4	140,2	6,8

Наші дослідження показують, що зростання рівня споживчих цін не зумовлюють збільшення прибутковості переробних підприємств та не має чіткої тенденції, щодо підвищення ефективності виробництва для всіх молокопереробних підприємств Полтавської області (табл. 5).

Таблиця 5 Динаміка рівня рентабельності виробництва у молокопереробних підприємствах Полтавської області, %

Підприємства	Роки	Відхилення 2007 р. від 2003 р. (+,-) пунктів
	2003	2004	2005	2006	2007
ВАТ «Глобинський маслозавод»	19,2	21,4	24,3	28,7	30,9	+ 11,7
ВАТ «Білоцерківський маслозавод»	13,5	19,6	19,8	27,3	25,7	+ 12,2
ВАТ «Решетилівський маслозавод»	18,3	16,9	20,1	19,2	17,4	- 0,9

Так, протягом 2003-2007 рр. ВАТ «Білоцерківський маслозавод» зміцнив своє становище в галузі, про що свідчать показники ефективності діяльності підприємства. Зниження прибутковості на ВАТ «Решетилівський маслозавод» відбулося в наслідок підвищення рівня собівартості продукції, погіршення її якості та неефективній виробничо-збутовій діяльності.

В умовах розвитку переробки сільськогосподарської сировини безпосередньо в аграрних підприємствах не можна вирішити проблеми забезпечення регіону молочною продукцією в необхідній кількості, асортименті та відповідній якості, забезпечуючи при цьому рівномірну прибутковість на всіх стадіях інтеграційного процесу. Тому виникає необхідність створення інтегрованих переробних підприємств з участю сільськогосподарських товаровиробників всіх організаційних форм, а також розвиток кооперації з метою якісної переробки та реалізації продукції.

У третьому розділі - «Напрями розвитку та підвищення економічної ефективності виробництва і переробки молока» - запропоновано напрями ефективних стратегій виробництва на підприємствах молокопродуктового підкомплексу, обґрунтовано заходи що забезпечують прибутковість молочного скотарства, місце спеціалізації у формуванні високоефективного виробництва, визначено економічні відносини товаровиробника та переробного підприємства, їх економічні вигоди.

Стратегія розвитку молокопродуктового підкомплексу повинна враховувати не тільки недостатній рівень виробництва та споживання молока, низький рівень наявних виробничих потужностей підприємств галузі, низький рівень мотивації праці, але й орієнтуватися на розвиток матеріально-технічної бази та технологічного переозброєння як сільськогосподарських товаровиробників так і підприємств молочної промисловості. Для вирішення першочергових кроків розробки такої стратегії необхідно:

- створити оптимальні умови для залучення до галузі молочного скотарства інвестиційних ресурсів, розробити систему заходів з інвестиційної привабливості молокопродуктового підкомплексу, забезпечити залучення капіталу вітчизняних та іноземних інвесторів;

- відновити чисельність поголів'я та удосконалити структуру поголів'я основного стада, зберігати унікальний генофонд племінної худоби, збільшити племінне поголів'я корів, розповсюджувати кращий генетичний матеріал та раціонально його використовувати.

Одним із стратегічних напрямків розвитку підприємств молоко-продуктового підкомплексу Полтавської області є створення великих підприємств, котрі базуються на прогресивних технологіях і оснащенні сучасним обладнанням. В даному випадку створюються умови для зберігання, охолодження та подальшого транспортування молока, що в свою чергу дає можливість підвищення якості молочної сировини.

Інтенсифікація як одна із форм розширеного відтворення у різних галузях має свої характерні особливості і проявляється у більш інтенсивній експлуатації наявного виробничого потенціалу, залучення в оборот додаткових ресурсів для одержання більшої кількості конкурентоспроможної продукції. До основних технологічних процесів, які суттєво впливають на виробництво продукції молочного скотарства належать:

- диференційована годівля тварин біологічно повноцінними кормами, збалансованими за поживними елементами;

- спрямований вплив на інтенсивність розвитку великої рогатої худоби та її продуктивність шляхом селекції та племінної справи;

- організація відтворення стада;

- створення оптимальних умов утримання, годівлі і догляду худоби.

Комплексна механізація - основний шлях підвищення продуктивності праці, провадження якої сприяє зниженню собівартості продукції. Ефективність механізації залежить від рівня удосконаленості машин, раціональності їх використання, технології виробництва та режиму утримання тварин. Як відомо, на Україні більше 90% корів утримуються на прив'язі і дояться в стійлах в доїльні відра або в молокопровід. Причому в молокопровід дояться близько 15% корів. І тільки лише близько 10% корів утримуються безприв'язно і дояться в доїльних залах на установках "Тандем" і "Ялинка". Сьогодні в області широко використовують сучасні доїльні установки АДМ-8А-2, які дають значний економічний ефект. Вони призначені для доїння корів у стійлах безпосередньо в молокопровід, транспортування молока в молочне відділення, групового обліку молока, фільтрації, охолодження й подавання його у міскості для зберігання. Відмінною особливістю їх є механічне піднімання скляного трубопроводу для проїзду в корівник мобільного кормороздавача, удосконалена фільтрація молока, автоматизована система промивання і дезинфекції обладнання.

Підвищення економічної ефективності виробництва молока можна досягти на основі оптимального поєднання галузей сільськогосподарського підприємства. Так, при дослідженні структури товарної продукції виявлена наступна залежність, чим вищий рівень питомої ваги продукції молочного скотарства в загальному обсязі, тим вищий рівень її прибутковості. На основі групування встановлено, що питома вага молока в структурі товарної продукції повинна становити 25-30%, що забезпечує формування рентабельності виробництва (табл.6).

Таблиця 6 Вплив рівня спеціалізації на ефективність виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами Полтавської області

Показники	Групи підприємств за питомою вагою продукції молочного скотарства в загальному обсязі реалізованої, %	У середньому
	І - до 10	ІІ - 10-15	ІІІ - 15-20	IV - 25-30	V - понад 30
Кількість підприємств у групі	10	12	8	4	2	36
Частка продукції молочного скотарства в обсязі реалізованої продукції, %	4,5	13,8	17,5	26,1	31,4	16,8
Вироблено продукції, тис. грн.: на 100 га сільськогосподарських угідь; на 1000 грн. витрат виробництва	8,3 0,9	14,5 1,3	19,7 1,5	21,6 1,5	33,7 1,7	19,6 1,2
Собівартість 1 центнера реалізованої продукції (молока), грн.:	132,59	115,18	114,34	105,34	99,46	113,41
Прибуток (збиток) на 1 центнер молока грн. :	6,12	7,49	7,56	9,45	12,14	8,05
Рівень рентабельності (збитковості) молока, %:	2,6	4,4	7,1	11,4	15,9	8,5

Дослідженнями встановлено, що у спеціалізованих підприємствах по відгодівлі та вирощуванню великої рогатої худоби, за умови утримання м'ясо-молочних порід, рівень прибутковості виробництва молока забезпечується при рівні товарної продукції в межах 50 відсотків.

Модернізація виробництва молокопродукції повинна починатися з розвитку високоякісної сировинної бази - виробництва молока, племінного поголів'я та високопродуктивного молочного стада. Шляхи розв'язання проблеми галузі, на наш погляд, вирішуються такими варіантами: перший - підприємства переробної галузі можуть надавати технічну або партнерську допомогу господарствам, консультувати їх; другий - окремі молокозаводи створюватимуть власні тваринницькі ферми із залученням внутрішніх і зовнішніх інвесторів; третій - варіант створення вертикально-інтегрованих холдингів чи кластерів у молочні галузі досліджуваного регіону.

Метод кластеризації активно застосовується під час аналізу й здіснення аграрної політики в розрізі регіонів, з метою визначення рівня спеціалізації та концентрації агропромислового виробництва, ефективності державних заходів підтримки і сприяння галузевому розвитку, оцінки товарного забезпечення й міри задоволення споживчих потреб населення області.

Аналіз низки результативних наукових досліджень із застосуванням кластерного методу обумовив об'єктивну необхідність використання даного способу класифікації з метою розподілу існуючої функціональної сукупності об'єктів молокопродуктового підкомплексу Полтавської області на споріднені групи, для детального їх аналізу й розробки окремих стратегій подальшого розвитку.

В кластері передусім забезпечується об'єднання зусиль підприємців, органів управління, суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності на певній території, що дає переваги у конкурентній боротьбі, сприяє впровадженню інновацій і раціональної організації постачання, ефективності виробництва й збуту, завдяки підвищенню конкурентоспроможності продукції, проведенню гнучкої політики в досліджуваному регіоні.

Висновки

Дисертаційні дослідження дають підставу зробити такі висновки:

1. Економічна ефективність порівнює результати і витрати виробництва та проявляється у скороченні затрат праці та ресурсів на одиницю корисного результату. На нашу думку, найважливішими показниками економічної ефективності виробництва продукції галузі є: прибуток на одну голову і на 1 центнер продукції, рівень рентабельності, норма прибутку. Збільшення прибутку та рентабельності виробництва можна досягти двома шляхами: зниження собівартості продукції та підвищення ціни реалізації. У зв'язку з цим вивчаються додаткові показники якості продукції, що впливають на величину прибутку та рівень рентабельності виробництва підприємства. Організаційно-економічні аспекти розвитку молочного скотарства з урахуванням якості сировини, забезпечують удосконалення системи мотивації та стимулювання праці, що впливають на її ціноутворення.

2. Аналіз основних показників розвитку молочного скотарства в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах показав, що ситуація в галузі з 90-х років значно погіршилась. За останні більш як десять років поголів'я корів в області скоротилося на 174,5 тисяч голів або на 75,4%, при цьому спостерігається підвищення продуктивності корів на 97,2%, зменшились обсяги виробництва молока 11,4%.

3. Вивчення наявності та використання ресурсного потенціалу скотарства у досліджуваних підприємствах свідчать, що їх рівень не відповідає сучасним вимогам. Розвиток скотарства необхідно спрямувати на розширене відтворення стада на базі нарощування поголів'я корів на підприємствах усіх форм власності. Першочерговим завданням для галузі повинно стати збереження існуючого рівня концентрації виробництва продукції з подальшим його нарощуванням. Виробничий потенціал сільськогосподарських підприємств забезпечить можливість мати уже в 2011 році виробництво молока з розрахунку на 100 гектар сільськогосподарських угідь - 1750 центнерів.

4. Економічна криза та розвиток інфляційних процесів вплинули на об'єктивність оцінок економічного стану підприємств з використанням вартісних показників. Загальна тенденція до скорочення валової продукції сільськогосподарських підприємств простежується чітко. Рентабельність виробництва молока порівняно з попереднім роком збільшилася і склала 3,5%. Протягом 2001-2007 рр. темпи підвищення собівартості виробництва продукції молочного скотарства відповідали темпам зростання середніх цін реалізації, їх рівень підвищився в 2 рази.

5. Проведений в дисертаційній роботі аналіз причин зниження ефективності скотарства дозволив визначити, що основними з них є:

- надмірна енерго-, матеріало- і трудомісткість виробничих процесів у багатьох підприємствах;

- виробництво неконкурентоспроможної продукції;

- недосконалість відносин власності як при виробництві, так і при переробці продукції галузі;

- відсутність еквівалентності обміну між промисловими ресурсами, що споживаються молочним скотарством, та кінцевою продукцією галузі;

- низька платоспроможність населення та відсутність мотивації у переробних підприємств до закупки якісної сировини за еквівалентними цінами.

6. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил та виробничих відносин реформування галузі скотарства повинно здійснюватися шляхом створення спеціалізованих підприємств, які застосовують малозатратну технологію виробництва. Пропонується відновити діяльність підприємств, що спеціалізуються на виробництві молока в поєднанні з вирощуванням та відгодівлею у співвідношенні в товарній продукції до 50%. Для сільськогосподарських підприємств оптимальне поєднання галузей забезпечить прибутковість виробництва молока при 25-30% доходів у структурі товарної продукції.

7. Проведені дослідження та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду переконливо свідчать про необхідність державного регулювання економічних відносин в агропромисловому комплексі та стимулювання виробництва продукції за допомогою комплексу економічних важелів. Основними з них є створення відповідної законодавчої бази, поєднання державного регулювання розвитку галузі з економічною свободою суб'єктів її ринку, здійснення соціально-економічного захисту товаровиробників.

8. Молокопереробні підприємства повинні впроваджувати прогресивні технології переробки молока, що сприятиме скороченню витрат сировини, поліпшенню її якості, збільшення рівня механізації та автоматизації виробництва, що забезпечить конкурентоспроможність молокопродукції.

9. Ефективним важелем відродження виробництва, що доведено практикою зарубіжних країн, є інтеграція сільськогосподарських товаровиробників з промисловими переробними та торговельними підприємствами. Окрім вже існуючої інтеграції виробництва і переробки продукції скотарства на господарському рівні, необхідно сформувати інтегровані господарські структури кластерного характеру на регіональному і галузевому рівнях.

10. Удосконалення системи взаємовідносин партнерів у молоко- продуктовому підкомплексі Полтавської області можна досягти шляхом організації кластерної регіональної структури, що буде сприяти об'єднанню зусиль підприємств і суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності, та забезпечуватиме переваги у конкурентній боротьбі. Представники державних служб з регулювання попиту та пропозиції, громадського контролю мають забезпечити цій новій формі співробітництва адаптованість до ринкових умов. В діяльності інтегрованих систем визначальне місце належить ціновому механізму, завдання якого - спрямувати діяльність на забезпечення економічної заінтересованості всіх учасників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях

1. Рудич А.І. Формування ринку продукції молочного скотарства на Полтавщині / А.І. Рудич // Економіка АПК. - 2000. - №3. - С.85-87.

2. Рудич А.І. Інтеграція виробництва і переробки молока в Полтавській області / Дорогань Л.О., А.І. Рудич // Полтава: Вісник Полтавської державної академії. - 2000. - №5. - С.79-82. (особистий внесок - розкрито теоретичні аспекти інтеграції та практичні особливості в даному регіоні ).

3. Рудич А.І. Основні тенденції у виробництві і заготівлі молока в Полтавській області / Дорогань Л.О., А.І. Рудич // Полтава: Вісник Полтавської державної академії. - 2000.-№6. -С.94-98. (особистий внесок - розрахунок та аналіз показників динаміки виробництва молока)

4. Рудич А.І. Економічні проблеми формування ринку молока в Полтавській області / Дорогань Л.О., А.І. Рудич // Полтава: Вісник Полтавської державної академії. - 2002.-№4. -С.91-94 (особистий внесок - розкриті проблеми розвитку виробництва і переробки молока ).

5. Рудич А.І. Тенденції розвитку молокопродуктового підкомплексу Полтавщини / А.І. Рудич // Полтава: Науковий вісник Полтавського національного технічного університету „Економіка і регіон” -2003.- №1.- С.103-105.

6. Рудич А.І. Аналіз факторів економічної ефективності виробництва молока в Полтавській області / Дорогань Л.О., А.І. Рудич // Полтава: Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 3. - С. 163-167 (особистий внесок - проаналізований стан виробництва молокопродукції сільськогосподарськими підприємствами області).

7. Рудич А.І. Інформаційні ресурси та аспекти їх вірогідності / А.І. Рудич // Харків: Вісник ХНТУСГ: економічні науки. - Вип.72. - 2008. - С. 349-354.

8. Рудич А.І. Методика узагальненої оцінки фінансового стану під-приємства / А.І. Рудич // Збірник наукових праць. - Полтава: ПДАА. - 2008. - С.82-85.

9. Рудич А.І. Роль фінансової інформації та загальна оцінка фінансового стану підприємства / А.І. Рудич // ” Збірник наукових праць Хмельницький: ХЕУ. - 2008. - С. 321-324.

10. Рудич А.І. Узагальнена оцінка факторів формування конкуренто-спроможності переробних підприємств / А.І. Рудич // Харків: Вісник ХНТУСГ: економічні науки. - Вип.83. - 2009. - С. 252 - 257.

В інших виданнях

11. Рудич А.І. Динаміка роздрібних цін на АТ «Полтавамолпрод» / А.І.Рудич // Збірник наукових праць молодих вчених „Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук", Полтава: ПСГІ. - 1997. - № 19. - С. 229-231.

12. Рудич А.І. Економічні взаємовідносини сфери виробництва та інду-стрії переробки молока / А.І. Рудич // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук», Полтава: ПСГІ.-1997. №19. - С.231-234.

13. Рудич А.І. Ринок молока Полтавщини: проблеми та перспективи розвитку / А.І. Рудич // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень 2004». - Том 50. - Економіка АПК.- Дніпропетровськ: 2004. - С. 52-55.

Анотація

Рудич А.І. Розвиток і підвищення ефективності виробництва молоко продукції на підприємствах АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет, м. Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню та узагальненню теоретичних і методичних засад, розробці методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності виробництва молокопродукції.

Розглянуто теоретичні й методичні аспекти економічної ефективності виробництва в молоко продуктовому під комплексі, досліджено тенденції розвитку молокопродуктового підкомплексу України, проаналізована методика оцінки ефективності функціонування підприємств молоко- продуктового підкомплексу. Здійснено аналіз стану виробництва молока у Полтавській області, проведена оцінка економічної ефективності виробництва молокопродукції сільськогосподарськими підприємствами та досліджена ефективність функціонування молокопереробних підприємств. Проведено пошук резервів зміцнення та розвитку молочного скотарства сільськогосподарських підприємств, здійснено формування ефективних стратегій ринкового розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу та проведена розробка удосконалення економічних взаємовідносин в інтегрованих кластерних формуваннях з виробництва, переробки та реалізації молока та молочної продукції.

Ключові слова: молокпродуктовий підкомплекс, виробництво, переробка, реалізація, ефективність, конкурентоспроможність, прибуток, рентабельність, інтеграційні зв'язки, ринок, стратегія.

Аннотация

Рудич А.И. Развитие и повышение эффективности производства молокопродукции на предприятиях АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению теоретических и методических принципов, разработке теоретических и практических рекомендаций по повышению эффективности производства на предприятиях молокопродуктового подкомплекса.

Рассмотрены теоретические и методические аспекты экономической эффективности производства продукции в регионе, исследованы тенденции развития молокопродуктового подкомплекса Украины, проанализирована методика оценки эффективности деятельности продукции предприятий комплекса. Осуществлен анализ состояния производства молока в Полтавской области, произведена оценка экономической эффективности производства продукции сельскохозяйственными предприятиями региона, исследована эффективность функционирования молокоперерабатывающих предприятий. Проведен поиск резервов укрепления и развития кормовой базы сельскохозяйственных предприятий, также осуществлено формирование эффективных стратегий рыночного развития предприятий подкомплекса. Проведена разработка экономических взаимоотношений в интегрированных формированиях по производству, переработке и реализации молока.

Развитие сельского хозяйства характеризуется неопределенностью в вопросах теоретического обоснования и практического воплощения экономических законов в сферу производства продукции животноводства. Экономическую эффективность производства продукции в молокопродуктовом подкомплексе нужно характеризовать системой показателей, которые учитывают специфику отрасли. Важнейшими показателями экономической эффективности производства молока является уровень прибыли на одну голову и на 1 центнер продукции, а также уровень рентабельности. Повышение экономической эффективности животноводства должно рассматриваться на государственном уровне, и в первую очередь, в направлении решения вопросов ценообразования.

В работе установлено, что молокопродуктовый подкомплекс в настоящее время находится в кризисном состоянии. Производство молока в Украине в целом и в Полтавской области в частности, ежегодно уменьшается. Главной причиной через сокращение количества поголовья крупного рогатого скота и коров, а также уменьшение производства продукции молочного скотоводства в результате незаинтересованности товаропроизводителей в развитии отрасли из-за ее убыточности. Молокопродуктовый подкомплекс Полтавской области включает в себя сельскохозяйственных товаропроизводителей, молокоперерабатывающие предприятия и торговые организации, которые занимаются реализацией молока и продуктов его переработки.

Основной причиной значительного сокращения поголовья скота и коров и производства продукции животноводства является незаинтересованность товаропроизводителей в развитии животноводческой отрасли из-за неэффективного функционирования отрасли кормопроизводства и племенного дела. У...