Формування та ефективне використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

аграрного сектора економіки України, який базується на подальшій інтенсифікації виробництва, впровадженні у виробництво досягнень НТП, заміні живої праці уречевленою, першочергові зусилля слід спрямувати на підвищення оплати сільської праці.

Низький рівень заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах є одним із головних чинників непропорційності граничних продуктів - праці й основних засобів, отже, незбалансованості цих елементів аграрного ресурсного потенціалу та низької ефективності їх використання. Сільськогосподарські підприємства областей України з найвищим рівнем заробітної плати у 2000-2007 рр. мали тенденцію до підвищення рівня фондозабезпеченості, на відміну від його зниження у господарствах з найнижчою оплатою праці, скорочення кількості працівників відбувалося у них значно повільніше. Унаслідок цього виробництво валової продукції з розрахунку на 100 га с.-г. угідь було вище на чверть, а продуктивність праці - наполовину. Нарощування аграрного ресурсного потенціалу та підвищення ефективності його використання нерозривно пов'язані з підвищенням заробітної плати. Не варто сподіватися на формування оптимального за складом і високоефективного за рівнем віддачі ресурсного потенціалу без належної оплати праці найманих працівників.

Реальна заробітна плата у сільськогосподарських підприємствах України та Харківської області у пореформений період зростала повільніше, ніж продуктивність праці. Продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2000-2007 рр. зросла на 239,9 %, а реальна (скоригована на індекс інфляції) середньомісячна оплата праці - на 187,7 %. Для подолання розриву між рівнем оплати сільської праці та середньої оплати по національній економіці, для виконання вимог Європейської соціальної хартії та загальнодержавної програми «Відродження села», забезпечення оптимального співвідношення між наявними трудовими ресурсами та засобами виробництва у сільськогосподарських підприємствах, створення передумов для розвитку виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу, подолання диспаритету цін на фактори виробництва - заробітна плата найманих працівників аграрних підприємств на даному етапі економічного розвитку може підвищуватися випереджаючими темпами порівняно з продуктивністю праці.

Обґрунтованість висновків щодо взаємопов'язаності змін продуктивності й оплати праці, а також інших економічних параметрів значною мірою залежить від досконалості та коректності використання методичного інструментарію, зокрема статистичних групувань. При використанні статистичних групувань в економічних дослідженнях досліджувані об'єкти слід розглядати з позицій і економічної статики, і економічної динаміки. Динамічні групування, в яких як групувальна ознака та результативні показники використовуються не статичні дані, а тенденції зміни досліджуваних показників, є більш інформативними, і саме за їх результатами доцільно прогнозувати тенденції розвитку економічних систем та об'єктів.

Використання статичних і динамічних групувань для дослідження взаємозв'язку продуктивності й оплати сільської праці призвело до різних висновків про співвідношення темпів підвищення продуктивності та номінальної оплати праці. Статичні групування виявили випереджаючі темпи підвищення продуктивності праці, а динамічні - підвищення оплати праці. У ланцюгу причинно-наслідкових зв'язків при статичному аналізі стосовно рівня продуктивності й оплати сільської праці фактором або причиною є продуктивність праці, а результатом або наслідком - його оплата; при розгляді цього взаємозв'язку у динаміці причиною є оплата праці, а наслідком - її продуктивність.

Рівень заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах є важливим чинником формування тенденцій розвитку господарств різних категорій (сільськогосподарських підприємств і господарств населення - табл. 6).

Таблиця 6 Тенденції зміни питомої ваги господарств населення у загальному обсязі виробництва валової продукції залежно від рівня заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах областей України*

* Розраховано за даними: Сільське господарство України за 2006 рік: Стат. зб. - К.: Держкомстат, 2007. - С. 198, 201, 213; Сільське господарство України за 2007 рік: Стат. зб. - К.: Держкомстат, 2008. - С. 202, 205, 217.

У пореформений період лише в областях із найнижчим рівнем заробітної плати найманих працівників сільськогосподарських підприємств питома вага господарств населення в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції мала тенденцію до зростання. У середньому за 2000-2007 рр. цей показник щороку збільшувався на 0,3 %. В областях із найвищим рівнем заробітної плати найманих працівників сільськогосподарських підприємств питома вага господарств населення в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції скорочувалася найбільш швидкими темпами - у середньому на 1,7 % щороку. Унаслідок таких тенденцій у 2003-2007 рр. простежується абсолютно чітка закономірність: чим вище заробітна плата найманих працівників сільськогосподарських підприємств певного регіону, тим нижче у ньому питома вага господарств населення в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції.

Більш висока сталість господарств населення в умовах аграрної кризи, порушення паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, обумовлена високим рівнем натуралізації виробництва у цих господарствах, більш широким використанням живої праці, значним зниженням (навіть нижче прожиткового мінімуму) ціни робочої сили у порівнянні з цінами на засоби виробництва. У міру збільшення заробітної плати найманих працівників сільськогосподарських підприємств вище прожиткового мінімуму й у порівнянні з доходами працівників господарств населення можна прогнозувати зменшення питомої ваги цих господарств в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції.

У п'ятому розділі «Шляхи підвищення ефективності формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств» наведено теоретичне узагальнення факторів підвищення ефективності формування та використання трудового потенціалу, обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення підготовки фахівців для аграрного сектора та підтримки з боку держави механізмів мотивації учасників виробничого процесу у сільському господарстві, узагальнено іноземний досвід формування трудового потенціалу сільськогосподарських товаровиробників.

При розробці перспектив мобілізації факторів росту продуктивності й ефективності праці для найбільш динамічного розвитку аграрного сектора та суспільства у цілому найдоцільніше орієнтуватися не на підвищення показників нижчого рівня (продуктивної сили праці, продуктивності живої праці), а на більш узагальнені показники (ефективність сукупної праці, ефективність виробництва).

Рівень кваліфікації працівників сільськогосподарського виробництва, зокрема зайнятих в аграрних підприємствах, має надзвичайно важливе значення для нарощування трудового потенціалу та для підвищення ефективності виробництва. У 2007 р. продуктивність та оплата праці у сільськогосподарських підприємствах України, в яких питома вага спеціалістів з вищою освітою перевищувала 70 %, були більш ніж в 1,5 раза вище відповідних показників по сільськогосподарських підприємствах з питомою вагою спеціалістів із вищою освітою до 52 %.

За роки незалежності України відбулися істотні зміни у співвідношеннях обсягів підготовки фахівців із вищою освітою, середньою спеціальною освітою та робітничих кадрів. Якщо у 1990 р. на кожного випускника університету або інституту Міністерства аграрної політики припадало більш ніж два випускники коледжу або технікуму, то у 2007 р. це співвідношення наблизилося до одиниці. Така зміна є виправданою з огляду створення великої кількості господарюючих суб'єктів унаслідок реформування аграрного сектора економіки на засадах приватної власності та необхідності його поступового наближення до загальнодержавного рівня питомої ваги фахівців із вищою освітою. Збільшення частки підготовлених спеціалістів з вищою освітою, згортання підготовки кадрів робітничих професій в Україні потребує змін у програмах освітньої діяльності вищих навчальних закладів. Пропонуємо включити у програму підготовки фахівців одержання випускниками вузів робітничих професій.

Дослідження тенденцій зміни обсягів підготовки фахівців для аграрного сектора економіки показало, що в Україні загострюється суперечність між потенційними можливостями вищих навчальних закладів у підготовці спеціалістів і кількістю випускників загальноосвітніх шкіл, бажаючих вступити до вузів. Починаючи з 2005/06 навчального року кількість зарахованих на навчання до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за денною формою навчання по Харківській області перевищувала кількість випускників середніх. Це неминуче призведе до ліквідації конкурсного відбору та посилення диференціації студентів за рівнем базової загальноосвітньої підготовки і вимагатиме індивідуалізації освітнього процесу. З метою підвищення якості підготовки фахівців із вищою освітою в Україні необхідно поступово відійти від фіксованих строків підготовки бакалаврів і магістрів на контрактних засадах. Головним критерієм при визначенні строку навчання має бути не тільки виконання студентом відповідного навчального плану, а й оволодіння необхідним обсягом знань, умінь, навичок.

Важливим чинником нарощування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств і підвищення ефективності його використання може бути державна підтримка аграрного сектора. Розрахунки, проведені по сільськогосподарських підприємствах Східного степового району Харківської області, показали, що збільшення обсягів державної підтримки по окремих підприємствах дуже часто супроводжується виплатою в них більш низької заробітної плати та орендної плати за землю, скороченням чисельності працівників (табл. 7).

Існуючі програми державної підтримки розвитку сільського господарств в Україні спрямовані насамперед на підвищення мотивації власників сільськогосподарських підприємств і не пов'язані з мотивацією найманих працівників та власників земельних часток (паїв) як орендодавців для діючих сільськогосподарських підприємств. Для подолання такої суперечності необхідно включити у Положення про надання державної підтримки за відповідними програмами такі пункти як додаткові вимоги до претендентів на її одержання: обов'язкова виплата орендної плати за орендовані землі не нижче мінімально встановленого рівня; обов'язкова виплата заробітної плати не нижче прожиткового мінімуму з поетапним наближенням цього рівня до середнього показника по національній економіці; збереження відповідної кількості робочих місць на підприємстві, яке одержує державні субсидії.

Таблиця 7Вплив бюджетної підтримки сільськогосподарських підприємств Східного степового району Харківської області на формування їх трудового потенціалу у 2007-2008 рр.

Важливою умовою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема ефективності використання трудового потенціалу, успішної конкуренції вітчизняних сільгосптоваровиробників на світових ринках є вивчення та запровадження іноземного досвіду формування і використання трудового потенціалу, а також державної підтримки цих процесів.

Рівень трудозабезпеченості сільськогосподарського виробництва у США, Канаді та найбільш розвинених країнах ЄС поступається відповідним показникам сільгосппідприємств України. У розвинених країнах світу відбувається поступове скорочення чисельності працівників, безпосередньо зайнятих у сільськогосподарському виробництві, але це скорочення, як правило, компенсується підвищенням продуктивності праці. Ефективність використання трудового потенціалу в аграрному секторі розвинених країн світу на порядок вище, ніж у сільськогосподарських підприємствах України. Це пояснюється, з одного боку, значно вищим рівнем механізації й автоматизації виробничих процесів, застосуванням інноваційного типу розвитку, з іншого - більш високою мотивацією до високопродуктивної праці. Незважаючи на низьку привабливість і відносно низький рівень оплати сільської праці у розвинених країнах світу, наймані працівники у США, Канаді та найбільш економічно розвинутих країнах ЄС за два дні заробляють більше, ніж середньостатистичний працівник сільськогосподарського підприємства в Україні за місяць. Високий рівень матеріального стимулювання фермерів значною мірою забезпечується державною підтримкою сільськогосподарського виробництва та державним регулюванням ринків аграрної продукції. Оскільки у більшості розвинених країн світу домінують фермерські господарства, в яких використовується переважно сімейна праця, державна підтримка спрямована насамперед на підтримку доходів фермерів і лише опосередковано впливає на доходи найманих працівників. Домінування в Україні кількості найманих працівників над кількістю власників сільськогосподарських підприємств робить необхідним більш активне втручання держави не тільки у формування доходів власників сільськогосподарських підприємств, а й у формування доходів найманих працівників.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми теоретико-методологічного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Результати дослідження дозволяють сформулювати такі висновки.

1. Місце категорії «трудовий потенціал» у системі близьких за змістом категорій слід визначити у такий спосіб: інтегруючи у собі зміст категорій «робоча сила», «трудові ресурси», «людський капітал», «персонал», «кадри», трудовий потенціал відображає найбільш широкий спектр можливостей наявного ресурсу праці суспільства. Трудовий потенціал має двоїсту природу і може розглядатися як складова ресурсного та виробничого потенціалів сільськогосподарських підприємств. Під трудовим потенціалом як складовою ресурсного потенціалу підприємства слід розуміти сукупну чисельність працівників із відповідним станом здоров'я, освітнім, фаховим та інтелектуальним рівнями, які (працівники) беруть участь у сільськогосподарському виробництві. Під трудовим потенціалом як складовою виробничого потенціалу слід розуміти здатність конкретної кількості працівників за даної продуктивної сили праці та суспільно нормальної інтенсивності праці виробляти певну кількість споживчих вартостей.

2. Розширене відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств як складової виробничого потенціалу може здійснюватися за одним із таких типів: інтенсивний, пов'язаний з якісними змінами, коли збільшення виробництва споживчих вартостей досягається за рахунок зростання продуктивності праці; екстенсивним - зростання відбувається без суттєвих якісних змін і повністю обумовлене збільшенням чисельності працівників; інтенсивно-екстенсивним або екстенсивно-інтенсивним, коли приріст продукції зумовлений підвищенням продуктивності праці та збільшенням чисельності працівників. У сільськогосподарських підприємствах Харківської області відбувається звужене відтворення трудового потенціалу як складової виробничого потенціалу, що пояснюється недостатнім зростанням продуктивності праці для компенсації втрат, пов'язаних зі скороченням чисельності зайнятих працівників (скорочення трудового потенціалу як складової ресурсного потенціалу). Чисельність працівників сільськогосподарських підприємств у цілому по Україні скоротилася за 2000-2007 рр. на 68,5 % , із 2475 тис. осіб до 778 тис., а по Харківській області - на 68,6 %, із 121 тис. до 38 тис. Темп скорочення уповільнюється, і при збереженні встановлених тенденцій можна очікувати у найближчій перспективі стабілізацію трудового потенціалу аграрних підприємств.

3. Формування трудового потенціалу аграрних підприємств тісно пов'язане з рівнем конкуренції на ринку аграрної праці. У порівнянні з іншими сегментами ринку праці цей рівень є одним із найвищих. Навантаження на одне вільне робоче місце претендентами на працевлаштування у сільському господарстві у 2007 р. складало 20 осіб. У короткостроковому періоді високий рівень конкуренції на ринку аграрної праці сприяє підвищенню трудозабезпеченості сільськогосподарських підприємств. У динаміці спостерігається обернена закономірність: в областях з навантаженням на одне вільне робоче місце до шести осіб рівень трудозабезпеченості сільськогосподарських підприємств у 2001-2007 рр. знижувався щороку у середньому на 0,27 працівника на 100 га с.-г. угідь, а в областях з навантаженням понад 18 осіб середньорічне скорочення трудозабезпеченості склало 0,68 працівника. Теоретичне узагальнення ситуації на ринку праці вимагає введення в економічний обіг категорії «конкурентне поле», яке обмежується, з одного боку, мінімальним рівнем заробітної плати та певною кількістю працівників, згодних за таку плату працювати у сільському господарстві, з іншого - максимальною заробітною платою, яку можуть запропонувати сільськогосподарські роботодавці та за яку зможе працевлаштуватись у сільському господарстві відповідна кількість працівників.

4. Основною причиною скорочення чисельності сільського населення в області є його природний рух. У сільській місцевості Харківської області з розрахунку на 1000 жителів кількість померлих у 2008 р. склала 21,2 особи, а кількість народжених - лише 9,0 осіб. Разом із тим демографічні процеси втратили вирішальне значення для формування чисельності зайнятого сільського населення. Основною причиною її скорочення стало зменшення попиту на робочу силу сільськогосподарських підприємств і зростання рівня безробіття. У районах Харківської області з питомою вагою сільського населення до 40,0 % середньорічний темп скорочення питомої ваги працівників сільськогосподарських підприємств у загальній кількості сільського населення у 2000-2009 рр. складав 0,9 %, а у районах з питомою вагою сільського населення понад 60 % - 1,7 %.

5. Найбільш тісний зв'язок показників трудозабезпеченості сільськогосподарських підприємств виявлено з такими показниками розвитку соціальної інфраструктури, як забезпеченість сільських поселень фельдшерсько-акушерськими пунктами, дитячими дошкільними та клубними закладами. На рівень показника трудозабезпеченості сільськогосподарських підприємств істотно впливають: рівень сукупних доходів сільських домогосподарств, рівень забезпечення сільських населених пунктів загальноосвітніми школами, питома вага сільського населення у складі наявного населення області. Забезпеченість населених пунктів загальноосвітніми закладами є важливою передумовою відтворення трудового потенціалу аграрного сектора у довгостроковій перспективі.

6. Ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств України у цілому та Харківської області зокрема має тенденцію до підвищення. Продуктивність праці у цілому по сільськогосподарських підприємствах України у 2003-2007 рр. зростала у середньому на 6063 грн за рік. По сільгосппідприємствах Харківської області аналогічний показник склав 6955 грн. У 2007 р. рівень продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах України досяг 42745 грн. - на 66,8 % більше, ніж у 1990 р., по Харківській області - відповідно 53614 грн і 52,1 %. Стрімке зростання вартісних показників продуктивності праці в останні роки пов'язане насамперед зі змінами у структурі валової продукції рослинництва та тваринництва: збільшення питомої ваги соняшнику, приросту птиці, зменшення питомої ваги приросту ВРХ і свиней, виробництва молока. Не менш важливе значення для зростання вартісних показників продуктивності праці мало її підвищення у тваринництві, що є наслідком більш швидкого розвитку процесу концентрації виробництва.

7. Для підвищення об'єктивності й аналітичності показників, які характеризують зміни продуктивності праці у сільському господарстві, доцільно доповнити методичний інструментарій економічного аналізу вартісними індексами продуктивності праці фіксованого складу й індексами структурних зрушень витрат праці. Якщо за 1990-2006 рр. вартісний показник погодинної продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах України зріс на 14,7 %, то вартісний індекс погодинної продуктивності праці фіксованого складу становив лише 0,747, а індекс структурних зрушень витрат праці - 1,534. Отже, основним чинником зростання вартісних показників продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах є структурні зрушення витрат праці. Реалізація запропонованого заходу потребує відновлення у бухгалтерському та статистичному обліку й у звітності обліку витрат праці на виробництво окремих видів продукції.

8. Використання порівнянних цін 2005 р., як і порівнянних цін попередніх років, для вимірювання вартості валової продукції, на основі якої будуються вартісні показники продуктивності праці, формує різновигідність вкладання праці у виробництво різних видів сільськогосподарської продукції. З метою удосконалення вартісних показників продуктивності праці і підвищення їх об'єктивності доцільно використовувати спеціальні порівнянні ціни на сільськогосподарську продукцію. Такі ціни слід визначати як добуток коефіцієнта співвідношення трудомісткості виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з трудомісткістю зерна у базисному періоді та порівняної ціни на зерно.

9. Поряд із паритетом цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, яка споживається у сільському господарстві, обов'язковим є дотримання паритету заробітної плати та цін на засоби виробництва промислового походження (паритету цін на фактори виробництва). Співвідношення заробітної плати та засобів виробництва у сільському господарстві за 1990-2007 рр. погіршилося у чотири-п'ять разів, що призвело до посилення тенденцій до натуралізації виробництва та зниження ефективності використання трудового потенціалу.

10. Низький рівень заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах є одним із головних чинників непропорційності граничних продуктів - праці й основних засобів, незбалансованості цих елементів аграрного ресурсного потенціалу та низької ефективності їх використання. Отже, рівень заробітної плати в умовах приватної власності залишається важливим чинником нарощування аграрного ресурсного потенціалу. Сільськогосподарські підприємства областей України з найвищим рівнем заробітної плати у 2000-2007 рр. мали тенденцію до підвищення рівня фондозабезпеченості, на відміну від його зниження у господарствах з найнижчою оплатою праці. Внаслідок цього виробництво валової продукції з розрахунку на 100 га с.-г. угідь у них було вище на чверть, а продуктивність праці - наполовину.

11. Реальна заробітна плата у сільськогосподарських підприємствах України та Харківської області у пореформений період зростала повільніше, ніж продуктивність праці. Продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2000-2007 рр. зросла на 239,9 %, а реальна середньомісячна оплата праці - на 187,7 %. Для подолання розриву між рівнем оплати сільської праці та середньої оплати по національній економіці, для виконання вимог Європейської соціальної хартії та загальнодержавної програми «Відродження села», забезпечення оптимального співвідношення між наявними трудовими ресурсами та засобами виробництва у сільськогосподарських підприємствах, створення передумов для розвитку виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу, подолання диспаритету цін на фактори виробництва - темп зростання заробітної плати найманих працівників аграрних підприємств на даному етапі розвитку може випереджати темп зростання продуктивності праці. Для підвищення обґрунтованості висновків щодо взаємопов'язаності зміни продуктивності й оплати праці доцільно використовувати динамічні групування, в яких як групувальна ознака та результативні показники використовуються не статичні дані, а тенденції зміни досліджуваних показників.

12. Рівень заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах є важливим чинником формування тенденцій розвитку господарств різних категорій (сільськогосподарських підприємств і господарств населення). В областях із найнижчою заробітною платою у сільськогосподарських підприємствах за 2000-2007 рр. спостерігалося зростання питомої ваги господарств населення у вартості валової сільськогосподарської продукції, а в областях із найвищим рівнем оплати праці цей показник мав тенденцію до зменшення у середньому за рік на 1,7 %. Більш висока сталість господарств населення в умовах аграрної кризи обумовлена високим рівнем натуралізації виробництва, більш широким використанням живої праці, значним зниженням (навіть нижче прожиткового мінімуму) заробітної плати у порівнянні з цінами на засоби виробництва. У міру підвищення заробітної плати найманих працівників сільськогосподарських підприємств вище прожиткового мінімуму й у порівнянні з доходами працівників господарств населення можна прогнозувати зменшення питомої ваги цих господарств в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції.

13. Важливим напрямом підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств є підвищення кваліфікації працівників. У 2007 р. продуктивність й оплата праці у сільськогосподарських підприємствах України, в яких питома вага спеціалістів з вищою освітою перевищувала 70 %, були більш ніж в 1,5 раза вище відповідних показників сільськогосподарських підприємств із питомою вагою спеціалістів з вищою освітою до 52 %. За роки незалежності України відбулися істотні зміни у співвідношеннях обсягів підготовки фахівців для аграрного сектора з вищою, середньою спеціальною освітою та робітничих кадрів. Якщо у 1990 р. на кожного випускника університету або інституту Міністерства аграрної політики припадало більш ніж два випускники коледжу або технікуму, то у 2007 р. це співвідношення наблизилося до одиниці. Збільшення частки підготовлених спеціалістів з вищою освітою вимагає і сучасних змін у програмах освітньої діяльності вищих навчальних закладів. З метою підвищення якості підготовки фахівців із вищою освітою в Україні вважаємо за доцільне у програму підготовки фахівців включити отримання випускниками ВНЗ робітничих професій. Необхідно поступово відійти від фіксованих строків підготовки бакалаврів і магістрів на контрактних засадах. Головним критерієм при визначенні строку навчання має бути не тільки виконання студентом відповідного навчального плану, а й оволодіння необхідним обсягом знань, умінь, навичок.

14. Важливим чинником нарощування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств і підвищення ефективності його використання може бути державна підтримка аграрного сектора. Існуючі програми державної підтримки розвитку сільського господарств в Україні спрямовані насамперед на підвищення мотивації власників сільськогосподарських підприємств і не пов'язані з мотивацією найманих працівників. Такий підхід є поширеним у найбільш розвинених країнах світу, в яких у структурі зайнятих у сільськогосподарському виробництві домінують саме власники, але він є малоефективним для сільськогосподарських підприємств України, в яких більшість зайнятих на виробництві є найманими працівниками. Для подолання такої суперечності необхідно включити у Положення про надання державної підтримки за відповідними програмами такі пункти як додаткові вимоги до претендентів на її одержання: обов'язкова виплата орендної плати за орендовані землі не нижче мінімально встановленого рівня; обов'язкова виплата заробітної плати не нижче прожиткового мінімуму з поетапним наближенням цього рівня до середнього показника по національній економіці; збереження відповідної кількості робочих місць на підприємстві, яке одержує державні субсидії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Олійник Т.І. Формування й ефективне використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств: [монографія] / Т.І. Олійник. - Харків: (Магда Ltd), 2008. - 338 с. - (Харк. нац. аграр. ун-т. ім. В.В. Докучаєва).

2. Олійник Т.І. Формування регіонального ринку праці: теоретичний аспект / Т.І. Олійник // Механізм ефективного розвитку економіки аграрної сфери АПК України: [кол. монографія: за ред. Г.І. Мостового, Г.О. Андрусенка, Л.М. Анічина].- Харків, 2006. - С. 102 - 113. - (Вид- во ХарРІ НАДУ «Магістр»).

3. Олійник Т.І. Проблеми продуктивності і оплати праці в Україні в умовах реформування аграрного сектора економіки / Т.І. Олійник// Ринкова трансформація економіки АПК: [кол. монографія; за ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва]. - У 4-х чч. - Ч.1. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 422-425.

4. Олійник Т.І. Мотивація праці та діяльності у фермерських господарствах / Т.І. Олійник // Ринкова трансформація економіки АПК: [кол. монографія; за ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва]. - У 4-х чч. - Ч.2. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 422-425.

5. Олійник О.В. Економічний механізм підвищення продуктивності та ефективності праці в сільському господарстві / О.В. Олійник, Т.І. Олійник // Проблеми економіки АПК і формування його кадрового потенціалу : [кол. монографія; за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є Мазнєва]. - У 2-х тт. - Т.1. - К.: ІАЕ, 2000. - С. 667-672. - ( Особистий внесок автора: з'ясування впливу продуктивної сили й інтенсивності праці на підвищення продуктивності й ефективності праці у сільському господарстві).

Статті у наукових фахових виданнях

6. Олійник Т.І. Потреба державної підтримки формування механізмів мотивації виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств / Т.І. Олійник // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту с.-г.: Економічні науки. - Харків, 2009. - С. 217-226. - (Вип. 84).

7. Олійник Т.І. Державна підтримка аграрного сектора економіки України / Т.І. Олійник // Економіка АПК. - 2009. - №7. - С. 80-85.

8. Олійник Т.І. Іноземний досвід формування трудового потенціалу сільгосптоваровиробників та їх державної підтримки / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2009. - № 9 - С. 30 - 47. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

9. Олійник Т.І. Державне регулювання формування трудового потенціалу АПК / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2008. - № 9. - С. 45 - 50. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

10. Олійник Т.І. Конкуренція та конкурентоспроможність на ринку аграрної праці / Т.І. Олійник // Економіка АПК. - 2008. - № 4. - С. 109-114.

11. Олійник Т.І. Соціально-економічні чинники формування рівня трудозабезпеченості сільськогосподарських підприємств України / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2008. - № 3. - С. 63-74. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

12. Олійник Т.І. Новий погляд на співвідношення темпів росту продуктивності праці і її оплати / Т.І. Олійник // Зб. наук. праць Луганськ. НАУ; за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ, 2007.- С. 112-117. - № 73 (96).

13. Олійник Т.І. Удосконалення методів визначення вартісних показників продуктивності сільської праці / Т.І. Олійник // Україна: аспекти праці. - 2008. - № 1. - С. 40 - 44.

14. Олійник Т.І. Демографічні передумови формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області / Т.І. Олійник // Агроінком. - 2008. - № 1-2. - С. 60 - 64.

15. Олійник Т.І. Динамічні групування сільськогосподарських підприємств за рівнем продуктивності і оплати праці / Т.І. Олійник // Статистика України. - 2007. - № 4. - С. 29 - 33

16. Олійник Т.І. Проблеми фінансового забезпечення розвитку трудового потенціалу аграрного сектора / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 9. - С. 24 - 29. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

17. Олійник Т.І. Проблеми та перспективи розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі України / Т.І. Олійник // Економіка України. - 2007. - № 7. - С. 56- 64.

18. Олійник Т.І. Демографічна основа формування трудового потенціалу аграрного сектора Харківщини / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 3. - С. 155-163. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

19. Олійник Т.І. Трудовий потенціал як складова виробничого потенціалу аграрних підприємств / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 2. - С. 182-188. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

20. Олійник Т.І. Ціна робочої сили як чинник нарощування аграрного ресурсного потенціалу // Економіка АПК. - 2007. - №3. - С. 76-80.

21. Олійник О.В. Паритет цін на продукцію та на фактори виробництва / О.В. Олійник, Т.І. Олійник // Економіка АПК. - 2007. - № 7. - С. 120-125. (Особистий внесок автора: обґрунтовано поняття «паритет цін на фактори виробництва»).

22. Олійник Т.І. Продуктивність праці та структурні зміни в сільському господарстві / Т.І. Олійник, І.О. Олійник // Економіка АПК. - 2006. - № 4. - С. 122-127. (Особистий внесок автора: з'ясування істотного впливу змін галузевої структури на формування вартісних показників продуктивності праці).

23. Олійник Т.І. До проблеми індексного аналізу динаміки продуктивності праці в сільському господарстві / Т.І. Олійник // Статистика України. - 2006. - №1. - С. 15-19.

24. Олійник Т.І. Оплата праці у сільськогосподарських підприємствах в умовах ринку / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2006. - №11. - С. 199-206.

25. Олійник Т.І. Методичні підходи до оцінки ефективності відтворення трудових ресурсів у аграрному секторі / Т.І. Олійник, В.В. Макогон // Агроінком. - 2006. - № 9-10. - С. 65-69. - (Особистий внесок автора: обґрунтовано типи відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств).

26. Олійник О.В. Паритет цін і його рух / О.В. Олійник, Т.І. Олійник // Економіка АПК. - 2006. - № 8. - С. 114 - 119. (Особистий внесок автора: виявлення впливу порушення паритету цін сільськогосподарської та промислової продукцію на співвідношення рівнів оплати праці у різних галузях національної економіки).

27. Олійник Т.І. Шляхи удосконалення відтворення соціальної сфери села / Т.І. Олійник // Зб. наук. праць Луганськ. НАУ; за ред. В.Г.Ткаченко. - № 38(50). - Луганськ, 2004. - С. 229-233. (Серія «Економічні науки»).

28. Олійник Т.І. Формування середнього класу як стабілізаційного ядра суспільного розвитку в Україні / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2004. - № 4. - С. 139-144. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

29. Олійник Т.І. Трудовий потенціал села як безумовний фактор виробництва у сільському господарстві / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2004. - № 3. - С. 124-128. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

30. Олійник Т.І. Методологія вимірювання продуктивності та ефективності праці в постреструктуризаційний період розвитку економіки України / Т.І. Олійник // Вісник ХНАУ. - 2001. - № 9. - С. 90-95. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

Опубліковано за матеріалами конференцій

31. Олійник Т.І. Державна підтримка і конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств на ринках землі і праці / Т.І. Олійник // Трансформація земельних відносин до ринкових умов господарювання: стенограма Одинадцятих річних зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників (Київ, 26-27 лют. 2009 року]. - К.: ННЦ ІАЕ, 2009. - С. 165-167.

32. Олійник Т.І. Формування трудового потенціалу й ефективність використання земель сільськогосподарських підприємств / Т.І. Олійник // Трансформація земельних відносин до ринкових умов господарювання: матеріали регіон. річних зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників (Харків, 5 лют. 2009 р.). - Харків, 2009. - С. 66-70.

33. Олійник Т.І. Дохідність сільської праці та тенденції формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств / Т.І. Олійник // Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період: матеріали Десятих річних зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників (Київ, 10-11 квіт. 2008 року]. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008. - С. 311-315.

34. Олійник Т.І. Обґрунтування необхідності підвищення заробітної плати в сільському господарстві та його фінансові джерела / Т.І. Олійник // Фінансові проблеми формування та розвитку аграрного ринку: матеріали Дев'ятих річних зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників (Київ, 26-27 трав. 2007 р.). - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - С.567-571.

35. Олійник Т.І. Роль держави у подоланні диспаритету цін на фактори виробництва в умовах вступу України до СОТ / Т.І. Олійник // Роль держави у відродженні економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників у розвитку аграрного виробництва в умовах вступу до СОТ: матеріали регіон. річних зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників (Харків, 27-28 листоп. 2007 р.). - Харків, 2007. - С. 77-81.

36. Олейник Т.И. Тенденции, факторы и перспективы развития хозяйств разных категорий в аграрном секторе экономики Украины / Т.И. Олейник // Проблемы развития транзитивной экономики: инновационность, устойчивость, глобализация: материалы междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 22-23 мая 2007 г.). - Минск: БГЭУ, 2007. - С. 266-268.

37. Олійник Т.І. Проблеми продуктивності і оплати праці в Україні в умовах реформування аграрного сектора економіки / Т.І. Олійник // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: [зб. матеріалів Всеукр. наук. конф.]: У 2-х тт.- Т.1 - К.: ІАЕ УААН, 2003. - С. 231-235.

38. Олейник А.В. Социально-экономические проблемы земельной реформы в Украине / А.В. Олейник, Т.И. Олейник // Аграрные реформы в странах Центральной и Восточной Европы: опыт и проблемы. тез. докл. междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 155-летию БСХА. - Горки, 1995.- С. 52-53. (Особистий внесок автора: встановлено тенденції зміни формування трудового потенціалу внаслідок проведення земельних реформ в Україні).

39. Олейник А.В. Экономические и социальные проблемы земельной реформы в Украине / А.В. Олейник, Т.И. Олейник // Социальные проблемы развития села в условиях аграрной реформы: тез. докл. науч.-практ. конф. 22-24 июня 1994 г. - М., 1994. - С. 39-40. (Особистий внесок автора: встановлено рівень впливу земельної реформи на підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства).

40. Олейник А.В. Условия эффективного функционирования производственного потенциала сельского хозяйства при переходе к рыночным отношениям / А.В. Олейник, Т.И. Олейник // Обеспечение эффективного функционирования производственного потенциала АПК России в условиях рыночных отношений: тез. докл. межрегион. науч.-практ. конф. мол. ученых и специалистов. - Воронеж, 1993. - С. 18-20. (Особистий внесок автора: розкрито вплив ефективного використання трудового потенціалу на ефективність функціонування виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств України у ринкових умовах).

41. Олійник О.В. Шляхи виходу з кризи і критерії економічного росту / О.В. Олійник, Т.І. Олійник // Сучасне село України: шляхи виходу з кризи: тез. доп. респ. наук.- практ. конф. - Ч. ІІ. - Умань, 1992. - С. 31-32. (Особистий внесок автора: обґрунтовано критерії виходу українського села із кризи - рівень продуктивності та ефективності праці).

Публікації в інших виданнях

42. Олійник Т.І. Методичні вказівки до розробки рекомендаційного проектного розділу магістерської роботи / Т.І. Олійник // Методичні вказівки до розробки рекомендаційного проектного розділу магістерської роботи для студентів спеціальності 8.050107 «Економіка підприємства»; за ред. В.Й. Шияна, В.П. Мартьянова та ін. ХНАУ, 2005. - С. 78-82. (Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва).

43. Олійник Т.І. Питання соціально-економічного розвитку господарств з високим рівнем концентрації виробництва / Т.І. Олійник, О.В. Шупило // Зб. наук. праць Луганськ. НАУ у 3-х тт. - Т 1. / За ред. В.Г.Ткаченко. - № 14 (26).- Луганськ, 2002. - С. 170-174. (Особистий внесок автора: з'ясовано можливості самостійного вирішення соціально-економічних питань забезпечення формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств з високим рівнем концентрації виробництва).

44. Олейник А.В. Повышение интенсивности труда как важнейшее направление интенсификации сельскохозяйственного производства / А.В. Олейник, Т.И. Олейник // Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва та формування продовольчого ринку України в нових умовах господарювання. - Харків, 1995. - С. 39-45. (Особистий внесок автора: уточнення сутності категорії «інтенсивність праці»).

45. Олейник А.В. Интенсивность труда как фактор повышения эффективности использования ресурсного потенциала / А.В. Олейник, Т.И. Олейник // Экономический механизм хозяйствования в условиях рыночных отношений в агропромышленном комплексе: [сб. науч. тр. ХГАУ]. -. Харьков, 1994. - С. 80-85. (Особистий внесок автора: встановлено рівень впливу інтенсивності праці на підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства).

46. Шиян В.И. Интенсивность сельскохозяйственного труда и методы её измерения / В.И. Шиян, А.В. Олейник, Т.И. Олейник // Социальные проблемы развития фермерства в нечерноземной зоне Российской Федерации: [сб. науч. тр.]. - Санкт-Петербург, 1993. - С. 93-100. (Особистий внесок автора: встановлено рівень інтенсивності сільськогосподарської праці та запропоновано методику її вимірювання на рівні підприємства).

47. Шиян В.Й. Методичні питання визначення співвідношення темпів росту продуктивності та її оплати / В.Й. Шиян, О.В. Олійник, М.І. Бєленкова, Т.І. Олійник // Продуктивність і оплата праці в нових умовах господарювання: [респ. міжвідомч. тематич. наук. зб.; відповід. за вип. О.А. Бугуцький, М.П. Поліщук]. - Вип. 88. - К., 1992. - С. 20-24. (Серія «Економіка і організація сільського господарства»). - (Особистий внесок автора : обґрунтовано методичний підхід до аналізу співвідношення темпів зростання ефективності праці й її оплати).

48. Олейник А.В. Влияние различий в плодородии земель на эффективность труда в сельскохозяйственном производстве / А.В. Олейник, Т.И. Олейник, Л.А. Сколотий // Земельные отношения в условиях перехода к рыночной экономике: тез. докл. науч.-практ. конф. / Харьк. гос. аграр. ун-т. - Харьков, 1991. - С. 109-111. (Особистий внесок автора: проведено аналіз показників ефективності праці).

Размещено на Allbest.ru