Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

УДК 658.527

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПОТОКОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

ГРЕБІНЧУК ОЛЕСЯ

МИКОЛАЇВНА

Запоріжжя 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Корінєв Валентин Леонідович, Класичний приватний університет, завідувач кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Череп Алла Василівна, Запорізький національний університет, завідувач кафедри фінансів і кредиту;

кандидат економічних наук, доцент Колісник Юлія Олексіївна, ТОВ “Ді. Ем. Ес. Консалтинг”, м. Київ, консультант з питань інформатизації.

Захист відбудеться «23» червня 2011р. о 14.00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.17.127.01 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий 20 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Томарева

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Повсюдний перехід машинобудівних підприємств до ринкових відносин потребує розробки та впровадження нових підходів до оперативного управління роботою в умовах постійних змін внутрішніх умов діяльності та ускладнення зовнішніх проявів ринкового механізму функціонування. Це вимагає якнайшвидшого запровадження дієвої системи контролю за процесами формування коштів незавершеного виробництва, технологічної собівартості продукції, розробки методів і прийомів оперативного впливу на параметри функціонування потокового виробництва для обов'язкового досягнення мети вчасного й повного виконання виробничих завдань.

Питаннями всебічного обґрунтування процесу виконання виробничих завдань підприємства займався ряд наукових організацій, окремі вітчизняні вчені та зарубіжні науковці. Суттєвий внесок у методологію та теоретичну базу моделювання потокових виробничих процесів зробили Дж.Л. Гібсон, Н. Дж. Еквілайн, Л. Канторович, Ф. Лобов, М. Мескон, С. Митрофанов, М. Оглезнєв, Ф. Парамонов, Н. Сачко, М. Сей, Р. Фатхутдінов, Р.Б. Чейз та ін. Теоретичну базу ефективного оперативного управління поточними виробничими процесами на машинобудівних підприємствах в умовах їх ринкового функціонування закладено у працях вітчизняних науковців, зокрема А. Берсуцького, І. Бойчика, М. Войнаренка, В. Гончарова, М. Йохни, А. Колобова, О. Кравчука, О. Орлова, Й. Петровича, В. Пономаренка, А. Семенова, Г. Семенова, В. Ткаченка, Р. Тяна, П. Харіва, Б. Холода, Л. Федулової, А. Череп, М. Чумаченка.

Проте вітчизняні машинобудівні підприємства потребують сьогодні всебічного наукового обґрунтування значного обсягу практичних аспектів особливостей організації потокового виробництва: розробки критерію оптимальності і визначення кінцевої мети оперативного управління роботою виробничих центрів потокового виробництва машинобудівної продукції в умовах їх трансформування з переважно виробничих до виробничо-логістичних структур; аналітичного дослідження комплексу методів оперативного управління потоковим виробництвом, розробки комплексних підходів до заощадження витрат на незавершене виробництво за безумовного виконання оперативних завдань, але за можливості маневрування черговістю запуску партій деталей у виробництво, коригування тривалості виробничого циклу їх обробки, нормативного заділу деталей, постійного оновлення організаційних та технологічних умов проходження потокового виробництва; розробки системи показників комплексного оцінювання ефективності здійснення оперативного управління в умовах часткової та повної автоматизації виробництва.

Важливість та актуальність проблеми вдосконалення методів оптимізації процесів прийняття управлінських рішень стосовно окремих аспектів організації виробництва в умовах потокового виробництва, нагальна необхідність здійснення комплексного підходу до їх реалізації зумовили вибір теми дисертації, мету й завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Класичного приватного університету за темою “Розробка методики підвищення ефективності виробництва на основі стратегічних планів” (номер державної реєстрації 0106U0009728). Автором досліджено особливості здійснення та перспективи підвищення рівня ефективності оперативного управління потоковими виробничими процесами на машинобудівних підприємствах України.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка й удосконалення теоретико-методичних підходів та обґрунтування практичних рекомендацій щодо оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

- дослідити теоретичні засади оперативного управління промисловими підприємствами, зокрема, в умовах їх перетворення на виробничо-збутові корпоративні структури;

- виявити тенденції розвитку потокового виробництва на підприємствах машинобудування України;

- визначити сутність оперативного управління потоковим виробництвом з урахуванням особливостей запровадження на машинобудівних підприємствах принципів ощадливого використання матеріально-виробничих запасів;

- обґрунтувати механізм розробки та регулювання оперативних планів потокового виробництва;

- удосконалити інформаційні моделі окремих процедур потокового виробництва, що пов'язують між собою головні операції з обробки даних у процесі оперативного управління;

- обґрунтувати систему вартісних методів оцінювання результатів оперативного управління машинобудівними підприємствами при організації робіт за затвердженим графіком потокового виробництва;

- розробити концепцію оперативного управління потоковими лініями машинобудівних підприємств з метою мінімізації вартості витрат незавершеного виробництва;

- удосконалити метод розрахунку загального рівня організації оперативного управління потоковим виробництвом на основі системи показників оцінювання.

Об'єкт дослідження - процес оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах.

Предмет дослідження - теоретико-методичні основи та практичні засади оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах з метою підвищення рівня його організації та результативності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано систему сучасних загальнонаукових методів: системного аналізу, індукції та дедукції - у процесі встановлення змісту понять “управління”, “оперативне управління”, “потокове виробництво”, “оперативне управління потоковим виробництвом”, окреслення теоретичних засад використання цих визначень (розділ 1, пп. 1.1, 1.2, 1.3); класифікації - при систематизації визначень “оперативне управління”, системи цілей оперативного управління, типів виробництва, класифікації потокових ліній, порівняльній характеристиці основних форм потокового виробництва (розділ 1, пп. 1.1, 1.2, 1.3); статистичного і порівняльного аналізу - при оцінюванні стану розвитку промислового виробництва в Україні (розділ 2, пп. 2.1); графічний - для наочного подання результатів дослідження.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, наукові праці провідних економістів, офіційні дані Держкомстату України, дані бухгалтерської та фінансової звітності промислових підприємств, аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці методичних та організаційних засад комплексного застосування оптимізаційних методів оперативного управління потоковим виробництвом на підприємствах машинобудування, обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення окремих процедур такого управління на потокових виробничих лініях і зводиться до такого:

вперше:

- розроблено концепцію оперативного управління потоковим виробництвом, що дає змогу в процесі виконання виробничого завдання мінімізувати витрати коштів на незавершене виробництво в результаті перегляду черговості включення виробів до операційного завдання;

удосконалено:

- визначення поняття оперативного управління потоковим виробництвом, яке, на відміну від відомих, всебічно враховує у процесі його здійснення вимоги мінімізації обсягу ресурсів, що дає змогу організувати виробництво більшого обсягу високоякісної та різноманітної продукції;

- вартісні методи оцінювання результатів оперативного управління шляхом врахування відхилень фактичної собівартості продукції потокового виробництва від її нормативного значення, що дає можливість знизити фактичну собівартість товарної продукції підприємства;

- метод комплексного оцінювання рівня організації оперативного управління потоковим виробництвом, що дає змогу підвищити ефективність оперативного управління, який, на відміну від відомих, враховує результативність здійснення попередніх та наступних бізнес-процесів підприємства;

дістали подальшого розвитку:

- механізм розробки та регулювання оперативних планів діяльності, який, на відміну від існуючих, враховує вимоги операційного менеджменту щодо реалізації конкурентних переваг та забезпечення високого класу виробництва з метою мінімізації витрат незавершеного виробництва.

- інформаційні моделі підпроцесів оперативного управління потоковим виробництвом, що, на відміну від існуючих, пов'язують між собою головні операції з обробки відповідних даних, застосування яких дає змогу мінімізувати час виконання головних та обслуговуючих бізнес-процесів підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і конкретних пропозицій, які можуть широко використовуватись для вирішення прикладних проблем оперативного управління потоковим виробництвом на сучасних машинобудівних підприємствах.

Основні методичні розробки та рекомендації автора реалізовано у роботі фахівців владних структур (довідка організації роботодавців Кіровоградської області № 515/310-05 від 13.05.2010 р., довідка Головного управління економіки Кіровоградської ОДА № 16-324/1 від 10.06.2010 р.). Інтеграція розроблених моделей і методів у практичну діяльність базових підприємств машинобудування ВАТ “Гідросила” (довідка № 03/840-1 від 29.03.2010 р.), ВАТ “Червона зірка” (довідка № 443/310-02 від 21.04.2010 р.), ДП “АСЗ №2” ВАТ ЛуАЗ (довідка №57/07 від 18.03.2010 р.) дає можливість досягати поточної економії коштів за рахунок коригування серійних графіків випуску продукції, заощаджувати витрати на формування незавершеного виробництва та підвищити загальний рівень оперативного управління потоковою виробничою діяльністю.

Теоретичні положення, методи й моделі, що становлять наукову новизну дисертації, використовуються у навчальному процесі Кіровоградського інституту комерції при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Економіка підприємства ІІ”, “Автоматизація рішення обліково-аналітичних задач”, “Менеджмент”, “Система технологій промисловості” (довідка № 87/02 від 08.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації, які винесено на захист, розроблені й обґрунтовані автором самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що належать авторові особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації проведених досліджень доповідались на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки: освіта, теорія і практика” (м. Кривий Ріг, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Efektivni nastroje modernich - 2010” (м. Прага, Чехія, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Vedecky pokrok na rozmezi tisicileti - 2010” (м. Прага, Чехія, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (м. Тернопіль, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Наука в інформаційному просторі” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), а також на наукових семінарах і конференціях у Кіровоградському національному технічному університеті, Кіровоградському інституті комерції.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 11 наукових публікаціях загальним обсягом 4,42 друкованих аркуші, з них 7 статей у наукових фахових виданнях, 4 статті - в інших виданнях; особисто автору належить 4,05 друкованих аркуші.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст роботи викладено на 203 сторінках, що включає 19 таблиць, 27 рисунків. Список використаних джерел (204 найменування) займає 20 сторінок, 11 додатків викладено на 106 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Теоретичні основи оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах” - розглянуто основні теоретичні положення щодо сутності процесу управління, визначено особливості організації потокового виробництва на сучасних промислових підприємствах України, розроблено методи оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах в умовах становлення їх як виробничо-збутових корпоративних структур.

Визначено, що сутністю управління є здійснення цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт шляхом формування інформації про його стан, прийняття на основі обробки даних коригувальних рішень та їх реалізації із застосуванням специфічних прийомів, способів, методів діяльності для досягнення мети функціонування організації.

Універсальними функціями управління є планування, організація, регулювання, стимулювання та мотивація, контроль, які, залежно від типу виробництва, характеру продукції, інших особливостей виробничої діяльності, набувають спеціальних ознак.

Залежно від масштабу та періоду втілення, рівня деталізації та конкретизації цілей управління поділяється на стратегічне, тактичне й оперативне. Періодичний кругообіг управлінської інформації забезпечує здійснення функцій передбачення майбутніх показників діяльності, можливість порівнювати з ними значення поточних результатів виробництва, вносити корективи до затверджених планів, організовувати їх виконання, заохочувати працівників до участі в реалізації планів різного горизонту розробки, контролювати рівень досягнення кінцевої мети діяльності.

Характерною особливістю потокового виробництва є організація комплексу взаємопов'язаних за тактом випуску готових виробів ліній, які розташовуються за ходом технологічного процесу та спеціалізуються на виготовленні одного чи декількох конструктивно і технологічно подібних виробів або напівфабрикатів. Це здійснюється з метою реалізації переваг потокового виробництва: вузької спеціалізації робочих місць та окремих працівників, мінімізації маршрутів переміщення виробів, їх односпрямованості, безперервності виробничого процесу, високого рівня ритмічності виконання окремих операцій.

В основу управління потоковим виробництвом покладається технічне, а також пов'язане з ним, побудоване з урахуванням особливостей сучасного етапу діяльності машинобудівних підприємств економічне обґрунтування конкретного різновиду організації потокових ліній механічної обробки деталей (виробів) або їх потокового збирання.

На основі проведеного групування існуючих визначень оперативного управління, критичного аналізу їх змісту запропоновано авторське визначення сутності оперативного управління в умовах ощадливого виробництва, зміст якого полягає у послідовному виконанні специфічних управлінських функцій зі всебічного обґрунтування поточних виробничих завдань, їх комплексного забезпечення обмеженими виробничими ресурсами, організації своєчасного випуску продукції на основі витрат коштів у межах їх нормативної величини, своєчасному задоволенні попиту споживачів продукції, дієвому заохоченні працівників до ефективного використання виробничого потенціалу, здійсненні диспетчерського контролю ходу виробництва, оперативного усунення відхилень від затвердженої програми виробництва в процесі формування, аналізу та використання потоків управлінської інформації (рис. 1).

Рис. 1. Функції оперативного управління потоковим виробництвом

Досліджено особливості здійснення оперативного управління потоковим виробництвом у середовищі функціонування сучасного машинобудівного підприємства, що діє в умовах комплексного впливу факторів зовнішнього середовища (постачальників ресурсів, споживачів продукції, сторонніх організацій та інституцій) на його внутрішню виробничо-збутову систему (збутову, виробничу підсистеми та підсистему матеріально-технічного постачання).

Перспективним напрямом застосування у процесі організації випуску невеликих партій виробів досвіду організації масштабного виробництва, створення умов для використання сучасного швидкісного обладнання, скорочення витрат часу на його налагодження та економії часу на усунення організаційно-технічних недоліків виробництва є використання групового методу обробки. Він полягає в реалізації ефективних методик групування деталей, видів робіт та технологічних процесів; класифікації та конструюванні групових пристосувань та інструментальних налагоджень; цільовій модернізації та спеціалізації обладнання; запровадженні групових потокових ліній.

Кінцевою метою функціонування сучасного підприємства є забезпечення організаційної та економічної стабільності господарської діяльності на основі підвищення ефективності управління матеріальними потоками, запасами, процедурами замовлень, потоковими виробничими процедурами як ключовими функціями створеної на ньому багаторівневої системи управління.

На основі дослідження існуючих переваг та недоліків застосовуваних на підприємствах систем управління запасами запропоновано послідовність розробки та регулювання оперативних планів діяльності з метою мінімізації витрат виробництва, у тому числі, незавершеного. Це забезпечує можливість у максимально повному обсязі врахувати вимоги операційного менеджменту щодо реалізації конкурентних переваг підприємства та забезпечення високого класу виробництва продукції. Використання запропонованої послідовності розробки та регулювання оперативних планів діяльності, що реалізується у рамках функціонування системи планування виробничих ресурсів MRP ІІ, забезпечує не лише ефективне вирішення задач мінімізації рівня запасів матеріальних ресурсів та незавершеного виробництва, але й коректне прогнозування потреби у матеріальних ресурсах, сприяє суттєвому скороченню тривалості виробничого циклу виготовлення продукції на потокових лініях.

У другому розділі - “Дослідження оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах” - проведено аналіз сучасного стану оперативного управління потоковим виробництвом на підприємствах, досліджено особливості оперативного управління в умовах організації потокового виробництва на базових машинобудівних підприємствах, здійснено оцінювання його ефективності.

Аналіз динаміки обсягів виробництва промислової продукції за останні роки функціонування національної економіки незалежної України дає змогу пересвідчитись, що саме вони становлять основу поступального соціального та економічного розвитку її господарського комплексу. Як свідчать дані, складені на основі офіційної статистичної звітності, рентабельність операційної діяльності промислового виробництва протягом останніх років зберігала стабільну тенденцію до зниження.

Очевидним є факт, що виготовлення основних видів промислової продукції здійснюється на підприємствах, де переважає серійний тип виробництва, для якого характерним є виготовлення продукції на потокових лініях, короткий виробничий цикл обробки деталі (вузла), організація виробництва великими партіями, яке формується під впливом попиту, що постійно коливається.

На переважній більшості базових для виконання дослідження підприємств запроваджено систему управління виробничими ресурсами класу ERP, що базується на використанні стандарту MRP ІІ. Застосування автоматизованої системи управління дає змогу підприємствам виконувати постачання готової продукції її споживачам точно в зазначений домовленістю термін, швидко реагувати на зміну попиту на продукцію, підтримувати оптимальну ціну реалізації.

Характерною особливістю сучасних автоматизованих систем управління, що базуються на використанні зазначених стандартів, є детальна регламентація головних та обслуговуючих бізнес-процесів, серед яких найбільш важливими є ті, що пов'язані: з формуванням планів виробництва, планових завдань цехам (виробництвам) і плану закупівель, здійсненням контролю за їх виконанням; зі створенням виробничих замовлень, здійсненням аналізу можливості виконання та підготовки замовлень до виконання, видачею документів відповідальним особам на виконання замовлень, обліком виготовленої продукції, побічних продуктів та браку, списанням матеріальних та трудових витрат за виконаними замовленнями, складанням звітів за завершеними виробничими замовленнями, закриттям замовлень для формування звітів за фактичними витратами; зі здійсненням обліку товарних матеріальних цінностей за всіма структурними підрозділами підприємства, плануванням потреби у переміщенні цінностей між структурними підрозділами у процесі виробництва основної продукції, обліку та контролю виконаних переміщень цінностей у процесі забезпечення діяльності усіх структурних підрозділів; зі здійсненням управлінського обліку, визначенням стандартної собівартості виробів за діючими нормами, проведенням оцінювання запасів та виробничих замовлень, моделюванням витрат, ретроспективною оцінкою стандартної собівартості, а також управлінням фінансовою діяльністю (рис. 3).

Рис. 3. Елементи комплексної організації оперативного управління потоковим виробництвом

Оперативне управління виробництвом в умовах автоматизації його окремих функцій реалізується в ході організації процесів створення виробничого замовлення; аналізу можливості виконання і коригування замовлень; видачі завдань у виробництво; складанні звіту про виконання виробничих замовлень; обліку браку; оперативного управління ливарним виробництвом; оперативного управління потоковим виробництвом; закриття виробничого замовлення та завершення звітного періоду.

У третьому розділі - “Напрями вдосконалення оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах” - описується послідовність застосування запропонованих автором вартісних методів оцінювання результатів оперативного управління обсягами діяльності за затвердженим графіком потокового виробництва, виводяться правила оперативного коригування витрат незавершеного виробництва шляхом управління параметрами функціонування потокових ліній, деталізуються окремі положення запропонованого універсального методу комплексного оцінювання рівня організації процесу оперативного управління на підприємствах сфери матеріального виробництва.

Запропоновано підходи до реалізації вартісних методів оцінювання результатів оперативного управління обсягами діяльності за затвердженим графіком потокового виробництва, послідовність розрахунку цільової, нормативної, визнаної величини змінних витрат на формування собівартості виконання затвердженого плану виробництва товарної продукції в умовах потокового виробництва.

Обґрунтовано напрями та прийоми коригування нормативної величини змінних витрат при формуванні технологічної собівартості продукції потокового виробництва, послідовність розрахунку фактичної собівартості товарного випуску підприємства, визначення розміру штрафної функції - величини відхилення фактичної собівартості продукції від її нормативного значення протягом оперативного періоду управління потоковим виробництвом. Обґрунтовано доцільність застосування альтернативних розрахунків величини витрат на формування собівартості потокового виробництва, що базується на визначенні тривалості відпрацьованого періоду сукупного операційного циклу виготовлення партії деталей та фактичної технологічної собівартості години роботи обладнання цеху потокового виробництва. Запропоновано метод оперативного коригування витрат на незавершене виробництво машинобудівної продукції шляхом управління ключовими параметрами потокових ліній, правила оперативного регулювання фактичного обсягу незавершеного виробництва з метою його поточної тимчасової мінімізації за конкретною номенклатурною позицією виробу (деталі) у процесі щоденного цілеспрямованого перебирання фактичних позицій виробництва окремих їх видів.

Визначення щоденної нормативної величини витрат незавершеного виробництва може бути здійснено в процесі розробки та коригування оперативних планів потокового виробництва у ході виконання функцій оперативного управління потоковим виробництвом з урахуванням вимог операційного менеджменту щодо реалізації конкурентних переваг та забезпечення високого класу виробництва: до формування деталізованого плану, розрахунку планового обсягу випуску товарної продукції та витрат на формування нормативного розміру незавершеного виробництва; визначення ресурсів (матеріалів, обладнання, чисельності працівників, фонду заробітної плати), що є необхідними для виконання планових завдань; визначення величини нормативного заділу в натуральних і вартісних показниках та ресурсів, що є необхідним для його створення й підтримання.

Засобом оперативного управління обсягами незавершеного потокового виробництва є регулювання його вартості на основі цілеспрямованих припустимих коригувань добових (змінних) оперативних планів організації потокового виробництва на основі: перегляду черговості виконання окремих позицій оперативних завдань з урахуванням рівня укомплектування виробництва деталями виробів; регулювання виробничих завдань під впливом зміни оперативно-технічних умов потокового виробництва; внесення змін до величини нормативного рівня заділів партій деталей; оперативного перерахунку розмірів запуску партій деталей у виробництво з метою оптимізації витрат на його незавершений обсяг.

Прийняті у практичній діяльності різновиди організації потокового виробництва та можливості його інформаційного супроводження на конкретних підприємствах передбачають різні варіанти періодичності видачі оперативних виробничих завдань. Особливо наочно регулювання обсягу незавершеного виробництва виявляється в ході комплексного формування виробничих завдань, за якого від підрозділу автоматизованого управління виробництвом до безпосередніх виконавців надходить лише перелік критичних деталей, що підлягають обов'язковому, першочерговому виготовленню. Останній набір робіт, що включаються до оперативного завдання, визначається керівництвом дільниці самостійно.

Розроблено концепцію оперативного управління потоковим виробництвом. Згідно неї оперативне регулювання фактичного обсягу незавершеного виробництва з метою його часової мінімізації за конкретною номенклатурною позицією виробництва і-ї деталі може бути здійснено у процесі щоденного цілеспрямованого перегляду фактичних обсягів виробництва окремих видів продукції (деталей) (табл. 1) у такій послідовності: оперативний промисловий потоковий план

- першочерговим та неминучим є витрачання коштів на формування обсягу незавершеного виробництва у розмірі, що є необхідним для виходу з аварійної зони зриву оперативного плану (позиція 1) та поповнення нормативного заділу у мінімальному розмірі тривалості виробничого циклу (позиція 2);

- ідентифікація конкретного виробу (деталі) за позицією 3 означає, що у керівництва є можливість здійснити тимчасову, протягом періоду тривалості страхового запасу (К) ризикову економію коштів на формування незавершеного виробництва в обсязі добутку тривалості страхового запасу у днях та середньої денної суми витрат на формування розміру незавершеного виробництва на потоковому виробництві і-ї деталі;

- оптимальний розмір витрат коштів на формування обсягів незавершеного виробництва (за виконання умов позиції 4) дає змогу дільниці потокового виробництва працювати у ритмічному режимі протягом усього планового періоду та використовувати мінімальні ризикові оперативні можливості заощадження коштів згідно з попереднім пунктом;

Таблиця 1 Градація ступеня укомплектування виробами оперативного завдання дільниці згідно концепції оперативного управління потоковим виробництвом

Ступінь укомплектування виробництва деталями виробів	Методика розрахунку	Умовні позначення
1. Аварійна зона зриву оперативного плану	(Nпл - Nфакт) > Знорм = = З1 + З2 = Qум Ч Т + Qум Ч К	Nпл - номер планового добового комплекту (ДК) і-ї деталі, шт.; Nфакт - номер фактичного ДК і-ї деталі, шт.; Nкомпл - номер ДК і-ї деталі, що є ознакою повного завершення місячного плану потокового виробництва, шт.; Знорм - нормативний заділ і-ї деталі, шт.; З1 - нормативний заділ і-ї деталі на період тривалості виробничого циклу, шт.; З2 - нормативний заділ і-ї деталі на страховий період, шт.; Qум - умовна кількість і-х деталей у ДК, шт.; Т - тривалість виробничого циклу виготовлення і-ї деталі, днів; К - страховий запас і-ї деталі, днів - вартість змінних витрат на формування ДК
2. Критична точка повного використання нормативного заділу деталі	(Nпл - Nфакт) = Qум Ч Т
3. Зона гранично можливого відставання від плану виробництва для забезпечення нормального режиму роботи потокової лінії	(Nпл - Nфакт) ? Qум Ч К
4. Зона виконання завдань у запланований термін	Nпл = Nфакт
5. Зона недостатнього поточного перевиконання плану виробництва	Nфакт < Nкомпл
6. Зона комплектного поточного перевиконання плану виробництва	Nфакт = Nкомпл
7. Зона надмірного випередження плану виробництва	Nфакт - Nкомпл < Знорм
8. Зона максимально доцільного перевиконання плану виробництва	Nфакт = Nкомпл + Знорм або Nфакт - Nкомпл = Знорм
9. Зона надлишкового перевиконання плану виробництва	Nфакт - Nкомпл > Знорм

- ідентифікація конкретної деталі за позиціями 5, 6, 7, 8 означає, що у керівництва є можливість здійснити тимчасову, протягом періоду та в сумі, відповідно,

та; (для позиції 5)

та; (для позиції 6)

та; (для позиції 7)

та; (для позиції 8)

безризикову економію коштів на формування незавершеного виробництва;

- ідентифікація конкретної номенклатурної позиції за 9-м рівнем означає, що витрати на формування незавершеного виробництва було здійснено у надлишковому, економічно необґрунтованому розмірі, вже після повного забезпечення ними поточного планового періоду. Обсяг цього понаднормативного перевиконання планового завдання означає фактичне заморожування обігових коштів підприємства у незавершеному виробництві в межах:

- як мінімум, різниці між фактичними витратами на запланований і надлишковий обсяг незавершеного виробництва планового періоду та фактичними витратами коштів на формування нормативного обсягу незавершеного виробництва планового періоду діяльності;

- як максимум, різниці між фактичними надлишковими витратами на незавершене виробництво та фактичними витратами коштів на формування обсягу незавершеного виробництва планового періоду діяльності у випадку застосування 2-ї та 4-ї позицій.

Розроблено метод комплексного оцінювання рівня організації процесу оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах, а також багаторівневу систему показників оцінювання ефективності здійснення бізнес-процесів управління їх виробничою та збутовою діяльністю в умовах запровадження елементів автоматизованої системи управління. Метод враховує необхідність здійснення комплексного оцінювання рівня організації виконання специфічних функцій оперативного управління виробництвом, до переліку яких входить широкий спектр завдань управління виробництвом.

Для розрахунку сукупного рівня організації оперативного управління процесом потокового виробництва в умовах функціонування виробничо-збутової системи розроблено та застосовано спеціальний метод. Згідно з ним, сукупний рівень організації процесу оперативного управління потоковим виробництвом може бути адекватно визначено за системою оцінювання значення добутку трьох коефіцієнтів рівня організації пов'язаних бізнес-процесів , які комплексно враховують:

- рівень організації здійснення базових бізнес-процесів, що передують здійсненню бізнес-процесу “Оперативне управління виробництвом” ;

- безпосередній рівень організації бізнес-процесу “Оперативне управління потоковим виробництвом” ;

- рівень організації здійснення пов'язаних з оперативним управлінням наступних бізнес-процесів підприємства (табл. 2).

Передбачається, що коефіцієнт рівня організації бізнес-процесів, що передують процесу оперативного управління потоковим виробництвом, визначається:

де - коефіцієнт рівня організації бізнес-процесу технічної підготовки потокового виробництва;

- коефіцієнт рівня організації бізнес-процесу планування потокового виробництва, запасів та закупівель;

- коефіцієнт рівня організації бізнес-процесу введення нормативної довідкової інформації про потокове виробництво.

Коефіцієнт рівня організації бізнес-процесу “Оперативне управління потоковим виробництвом” розраховується за відношенням:

деКЗЗМ - коефіцієнт забезпечення виробничих замовлень матеріалами;

КВВЕ - коефіцієнт відхилення фактичних витрат електроенергії за виконаними у звітному періоді виробничими замовленнями від запланованих;

КМОБ - коефіцієнт здійснення матеріальних та операційних витрат на остаточний брак протягом періоду діяльності;

КВВЗ - коефіцієнт виконання виробничих SFC-замовлень;

КРВ - коефіцієнт ритмічності виробництва;

КФЗП - коефіцієнт фактичного завантаження виробничих потужностей;

ККСМ - коефіцієнт рівня контролю списання матеріалів за виробничими замовленнями;

ККСМС - коефіцієнт рівня контролю списання матеріалів за виробничою собівартістю.

Коефіцієнт рівня організації бізнес-процесів, що йдуть за процесом оперативного управління потоковим виробництвом, визначається таким чином:

де - коефіцієнт рівня організації бізнес-процесу обліку виробничих витрат;

- коефіцієнт рівня організації бізнес-процесу управління матеріальними потоками в умовах потокового виробництва.

Таблиця 2 Коефіцієнти комплексного рівня організації оперативного управління потоковим виробництвом ВАТ “Гідросила”

Бізнес-процес, коефіцієнт	Період (місяць 2010 р.)
	Лютий	Травень	Серпень	Листопад
1. Бізнес-процеси, що передують оперативному управлінню потоковим виробництвом
1.1. Технічна підготовка потокового виробництва	2,325	2,592	2,538	2,565
1.2. Планування виробництва, запасів та закупівель	2,937	2,298	2,848	2,848
1.3. Введення нормативної довідкової інформації	1,0	1,0	1,0	1,0
Комплексний коефіцієнт рівня управління групою процесів	6,83	5,96	7,23	7,31
2. Бізнес-процес оперативного управління виробництвом
Комплексний коефіцієнт рівня управління бізнес-процесом	0,803	0,582	0,82	0,837
3. Бізнес-процеси, що здійснюються після завершення оперативного управління
3.1. Облік виробничих витрат	0,99	1,176	0,97	0,97
3.2.Управління матеріальними потоками	1,0	0,729	1,0	1,0
Комплексний коефіцієнт рівня управління групою процесів	0,99	0,857	0,97	0,97
Коефіцієнт комплексного рівня оперативного управління на дільницях потокового виробництва	5,428	2,974	5,750	5,934

Коливання розрахованого за запропонованою методикою коефіцієнта комплексного рівня оперативного управління сукупністю бізнес-процесів на дільницях потокового виробництва базового підприємства ВАТ “Гідросила” становить від мінімального значення 2,974 у травні до максимального 5,934 у листопаді 2010 р.

ВИСНОВКИ

У підсумку проведеного дослідження автором досягнуто мету дисертаційної роботи, яка полягає в розробці та вдосконаленні теоретичних і методичних підходів щодо оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах та розробці шляхів підвищення його ефективності. Реалізація поставленої мети дає змогу зробити такі висновки:

1. Дослідження теоретичних засад оперативного управління сучасними промисловими підприємствами дає змогу стверджувати, що вони формуються в умовах їх перетворення на виробничо-збутові корпоративні структури. Це виявляється в необхідності максимально повного врахування впливу факторів зовнішнього середовища (постачальників ресурсів, споживачів продукції, сторонніх організацій та інституцій) на внутрішню організацію діяльності (у складі збутової підсистеми, виробничої підсистеми та підсистеми матеріально-технічного постачання). При оцінюванні рівня досягнення мети оперативного управління необхідно комплексно враховувати рівень задоволення об'єктивної потреби виробничої системи у забезпеченні організаційної та економічної стабільності господарської діяльності на основі підвищення ефективності управління матеріальними потоками, запасами, процедурами замовлень, потоковими виробничими процесами як ключовими функціями створеної на ньому багаторівневої системи управління.

2. Аналіз динаміки обсягів виробництва промислової продукції за останні роки функціонування національної економіки незалежної України показав, що саме підприємства машинобудування становлять основу поступального соціального та економічного розвитку її господарського комплексу. Як свідчать дані, що складені на основі офіційної статистичної звітності, питома вага промислового виробництва протягом останніх років суттєво зростала і до останнього часу зберігала стабільну тенденцію до нарощування. Виготовлення основних видів промислової продукції здійснюється сьогодні на підприємствах з переважаючим потоковим серійним типом виробництва, для якого характерним є високий рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, короткий цикл обробки предметів праці, випуск продукції великими партіями, гнучке пристосування до коливань кінцевого попиту. Необхідними умовами подальшого розвитку потокового виробництва є запровадження стандартів управління потребою в матеріалах (MRP) у складі інтегрованих систем управління ресурсами підприємства (ERP). Підвищення рівня організації процесу управління, заощадження виробничих ресурсів зумовлює досягнення мети діяльності підприємства, що полягає у забезпеченні постачання готової продукції її споживачам точно в зазначений домовленістю термін, швидкій реакції на зміну попиту, підтримці оптимальної ціни реалізації продукції.

3. На основі узагальнення та аналізу теоретичних підходів сформульовано визначення сутності оперативного управління в умовах ощадливого виробництва, зміст якого полягає у послідовному виконанні специфічних управлінських функцій зі всебічного обґрунтування поточних виробничих завдань, їх комплексного забезпечення обмеженими виробничими ресурсами, організації своєчасного випуску продукції на основі витрат коштів у межах їх нормативної величини, своєчасному задоволенні попиту споживачів продукції, дієвому заохоченні працівників до ефективного використання виробничого потенціалу, здійсненні диспетчерського контролю ходу виробництва, оперативного усунення відхилень від затвердженої програми виробництва у процесі формування, аналізу та використання потоків управлінської інформації. Ефективна організація оперативного управління передбачає чітку реалізацію послідовності операцій циклу потокового виробництва, що включає до свого складу блоки моделювання виробничих процесів; формування розкладу роботи виробничих центрів на поточний крок управління; обліку й аналізу його фактичного виконання; внесення змін до оперативних виробничих завдань з метою мінімізації витрат виробничих ресурсів.

4. Кінцеву мету мінімізації величини витрат виробництва, у тому числі, незавершеного, відповідно до вимог операційного менеджменту щодо реалізації конкурентних переваг та забезпечення високого класу виробництва, може бути досягнуто у процесі вдосконалення механізму розробки планів потокового виробництва у такій послідовності: формування деталізованого плану, розрахунок планового обсягу випуску товарної продукції та витрат на формування нормативного розміру незавершеного виробництва; визначення ресурсів (матеріалів, обладнання, чисельності працівників, фонду заробітної плати), що є необхідними для виконання планових завдань; розрахунок величини нормативного заділу в натуральних показниках та вартості ресурсів, що є необхідними для його створення та підтримання.

Засобом оперативного управління обсягами незавершеного виробництва є регулювання його вартості на основі цілеспрямованих припустимих коригувань щоденних оперативних планів управління потоковим виробництвом на основі процедур, що полягають у: послідовному перегляді черговості виконання оперативних завдань з урахуванням рівня укомплектування потокового виробництва деталями виробів; регулюванні щоденних виробничих завдань під впливом зміни оперативно-технічних умов потокового виробництва; внесенні змін до величини нормативного рівня заділів партій деталей; оперативному перерахунку розмірів запуску партій деталей у виробництво з метою оптимізації витрат на його незавершений обсяг.

5. На основі виокремлення та встановлення характеру зв'язку між основними операціями з обробки даних про використання матеріальних ресурсів розроблено інформаційні моделі окремих процедур оперативного управління виробництвом в умовах автоматизації його окремих функцій. Моделі відображають особливості збирання та використання інформації з метою максимального заощадження часу виконання процесів створення виробничого замовлення; аналізу можливості виконання і коригування замовлень; видачі завдань у виробництво; складанні звіту про виконання виробничих замовлень; обліку браку; оперативного управління ливарним виробництвом; оперативного управління потоковим виробництвом; закриття виробничого замовлення та завершення звітного періоду.

6. У процесі апробації методів оперативного управління подано пропозиції щодо вдосконалення вартісного оцінювання результатів діяльності за затвердженим графіком потокового виробництва, послідовність розрахунку цільової, нормативної, визнаної величини змінних витрат на формування собівартості затвердженого плану виробництва товарної продукції в умовах потокового виробництва. Обґрунтовано напрями та прийоми коригування нормативної величини змінних витрат при формуванні технологічної собівартості продукції потокового виробництва, послідовність розрахунку фактичної собівартості товарного випуску підприємства, визначення розміру штрафної функції - величини відхилення фактичної собівартості продукції від її нормативного значення протягом оперативного періоду управління, що дає можливість знизити фактичну собівартість товарної продукції підприємства.

7. Розроблено концепцію оперативного управління, що дає змогу в процесі виконання добового (змінного) завдання мінімізувати витрати коштів на незавершене виробництво в результаті коригування нормативних параметрів функціонування потокових ліній. Як результат встановлено, що коригування витрат на незавершене виробництво полягає у періодичному застосуванні правил оперативного регулювання виробництва з метою його тимчасової мінімізації за конкретною номенклатурною позицією у процесі щоденного цілеспрямованого аналізу фактичних показників виробництва окремих видів виробів, перегляду черговості їх включення до операційного завдання, управління розміром партії запуску деталей в обробку, використання аналітичних можливостей вивчення структури тривалості процесу виготовлення партії деталей з метою його скорочення. Розроблено послідовність та сформульовано правила регулювання розмірів коштів на формування незавершеного потокового виробництва на оперативному проміжку часу, розроблено послідовність проведення кількісного розрахунку впливу чинників на процес формування нормативної вартості витрат потокового виробництва, систему внесення змін до оперативних планових завдань, що забезпечують скорочення витрат на випуск машинобудівної продукції у ході поточного коригування процесу потокового виробництва.

8. Удосконалено метод розрахунку рівня організації оперативного управління потоковим виробництвом машинобудівного підприємства в умовах запровадження на ньому серійного випуску продукції, що враховує результативність організації попередніх та наступних бізнес-процесів підприємства. Запропонована послідовність враховує особливості організації виробничих процесів, що здійснюються одночасно з оперативним управлінням, моделює взаємозв'язок між показниками функціонування потокового виробництва, параметрами здійснення виробничого процесу у масштабах всього підприємства, зовнішніми управлінськими впливами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Гребінчук О.М. Система функціонально-виробничих моделей управління підприємством / О.М. Гребінчук // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. - 2007. - №11. - С. 236-240.

2. Гребінчук О.М. Оптимізація ключових параметрів потокового виробництва при оперативно-календарному плануванні на машинобудівному підприємстві / О.М. Гребінчук // Економіка та держава. - 2010. - №5. - С. 50-53.

3. Гребінчук О.М. Інформаційне забезпечення системи оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівному підприємстві / О.М. Гребінчук // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. - 2010. - №17. - С. 416-421.

4. Гребінчук О.М. Оптимізація виробничих процесів в умовах функціонування потокових ліній / В.Л. Корінєв, О.М. Гребінчук // Вісник Запорізького національного університету: Економічні науки. - 2010. - №2(6). - С. 27-36 (Особистий внесок: запропоновано комплексний підхід щодо оптимізації розкладу роботи гнучких потокових ліній).

5. Гребінчук О.М. Автоматизація оперативного управління потоковим виробництвом / О.М. Гребінчук // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - № 3. - С. 45-50.

6. Гребінчук О.М. Стратегічне, тактичне та оперативне управління виробництвом машинобудівних підприємств [Електронний ресурс] / О.М. Гребінчук // Ефективна економіка. - 2010. - № 10. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua.

7. Гребінчук О.М. Організація потокового виробництва на машинобудівному підприємстві / О.М. Гребінчук // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - 2010. - № 18. - Ч. 1. - С. 378-383.

Матеріали науково-практичних конференцій:

8. Гребінчук О.М. Оперативне управління виробництвом, як організаційно-планова система / О.М. Гребінчук // “Efektivni nastroje modernich - 2010” - Dil 8 Ekonomicke vedy. - Praha : Education and Science s.r.o., (27 квітня - 05 травня 2010).

9. Гребінчук О.М. Гнучкі виробничі системи на потокових лініях машинобудівних підприємств / О.М. Гребінчук // Vedecky pokrok na rozmezi tisicileti - 2010 : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ; Dil 10 Ekonomicke vedy. - Praha : Education and Science s.r.o., (27 травня - 05 червня 2010).

10. Гребінчук О.М. Перебіг виробничих процесів в умовах функціонування потокових ліній машинобудівних підприємств / О.М. Гребінчук // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : матеріали VII Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (м. Тернопіль, червень, 2010 р.).

11. Гребінчук О.М. Нормативні засади оперативного управління основним виробництвом на машинобудівному підприємстві / О.М. Гребінчук // Наука в інформаційному просторі : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (16-17 вересня 2010 р.) : в 5 т. - Д. : Біла К.О., 2010.

АНОТАЦІЯ

Гребінчук О.М. Оперативне управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

Дисертацію присвячено розробці методичних й організаційних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу оперативного управління потоковим виробництвом на машинобудівних підприємствах.

У роботі розроблено концепцію оперативного управління потоковим виробництвом, що дає змогу в процесі виконання виробничого завдання мінімізувати витрати коштів на незавершене виробництво в результаті перегляду черговості включення деталей до операційного завдання.

Удосконалено визначення поняття оперативного управління потоковим виробництвом, що передбачає всебічне врахування у процесі його здійснення вимог мінімізації обсягу ресурсів для виробництва більшого обсягу високоякісної та різноманітної продукції. Розроблено механізм комплексного оцінювання рівня організації оперативного управління потоковим виробництвом, що дає можливість врахувати результативність здійснення попередніх та наступних бізнес-процесів підприємства. Запропоновано вартісні методи оцінювання результатів оперативного управління, що передбачають можливість розрахунку відхилень фактичної собівартості продукції потокового виробництва від її нормативного значення.

Набули подальшого розвитку інформаційні моделі підпроцесів оперативного управління потоковим виробництвом, застосування яких дає змогу мінімізувати час виконання головних та обслуговуючих бізнес-процесів підприємства. Обґрунтовано послідовність розробки та регулювання оперативних планів потокового виробництва з метою мінімізації витрат незавершеного виробництва, що дає можливість врахувати вимоги операційного менеджменту щодо реалізації конкурентних переваг та забезпечення високого класу виробництва.

Ключові слова: оперативне управління, потокові лінії, незавершене виробництво, бізнес-процеси підприємства, модель, розрахунок рівня організації оперативного управління, управління собівартістю, мінімізація витрат.

...