Інституції у розвитку та регулюванні аграрного ринку: теорія, методологія і організація

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

ІНСТИТУЦІЇ У РОЗВИТКУ ТА РЕГУЛЮВАННІ АГРАРНОГО РИНКУ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

ШПИКУЛЯК Олександр Григорович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік УААН МАЛІК Микола Йосипович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу розвитку підприємництва і кооперації

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН МАКАРЕНКО Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, проректор з наукової роботи

доктор економічних наук, доцент МОРОЗ Олена Омелянівна, Вінницький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри підготовки менеджерів

доктор економічних наук, професор, академік УААН ЮРЧИШИН Володимир Васильович, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу економіки та політики аграрних перетворень

Захист відбудеться “23” лютого 2010 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212).

Автореферат розісланий “22” січня 2010 р.

В. о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради, М.М. Федоров

АНОТАЦІЯ

Шпикуляк О.Г. Інституції у розвитку та регулюванні аграрного ринку: теорія, методологія і організація. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, Київ, 2010.

В роботі визначено теоретико-методологічні основи й обґрунтовано принципи інституціонального забезпечення розвитку та регулювання аграрного ринку в Україні. Вперше з позицій еволюціоністського підходу й інституціональної методології обґрунтовано значення інституцій та інститутів у розвитку та регулюванні аграрного ринку, виявлено методологічну сутність, роль і особливості формування та функціонування соціального капіталу на селі.

Обґрунтовано сутнісні характеристики ринку, зокрема аграрного, в основу покладено динамізм, взаємозалежність зв'язків економічних агентів в інституціональному механізмі. Висвітлено інституціональні особливості функціонування аграрного ринку в умовах трансформаційної економіки як системи інституцій та інститутів, що структурують відносини учасників ринкового обміну в процесі ціноутворення, інфраструктурних змін, регуляторних впливів держави, формування соціального капіталу. Визначено засади інституційного забезпечення розвитку та регулювання ринку, цінового й інфраструктурного механізмів, національні особливості економічних відносин.

Розкрито методологічні та методичні основи функціонування аграрного ринку, формування політики узгодження інтересів його учасників. Сформульовано концептуальні засади інституціонального забезпечення регулювання аграрного ринку та розвитку інститутів ринкової інфраструктури і цінового механізму.

Ключові слова: інституція, інститут, інституціоналізм, ринок, аграрний ринок, ціноутворення, ціна, конкуренція, інфраструктура, соціальний капітал.

АННОТАЦИЯ

Шпикуляк А.Г. Институции в развитии и регулировании аграрного рынка: теория, методология и организация - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр «Институт аграрной экономики» УААН, Киев, 2010.

В работе определены теоретико-методологические основы и практически обоснованы принципы институционального обеспечения развития и регулирования аграрного рынка в Украине. С теоретической точки зрения определена сущность институционализма, категории «рынок», роль и особенности формирования социального капитала в институциональной системе аграрного рынка, который является институтом-функцией, консолидирующим фактором взаимодействий между людьми, результатом проявления доверия. Впервые с позиций эволюционистского подхода, институциональной методологии обосновано значение институций и институтов в развитии и регулировании аграрного рынка, определены методологическая сущность, а также особенности формирования и функционирования социального капитала на селе. Раскрыты сущностные характеристики рынка и в частности аграрного, в основу которых положен динамизм, взаимозависимость связей в институциональном механизме.

Раскрыта методология функционирования институций и институтов в условиях рынка. Определено, что рыночный процесс базируется на взаимодействии участников, в основе которого методология функционирования институций и институтов, среди них выделены базисные - труд и управление; собственность и предпринимательство; конкуренция и конкурентоспособность; ценообразование и цена, социальный капитал, как гарант поступательного развития общества. Отмечено, что в условиях рынка определяющая роль в обеспечении социально-экономического процесса взаимодействия агентов принадлежит экономическим институциям и институтам.

Установлены институциональные особенности функционирования аграрного рынка в условиях трансформационной экономики как системы институций и институтов, влияющих на отношения участников рыночного обмена в процессе ценообразования, инфраструктурных изменений, регуляторные функции государства, формирование социального капитала. Определено, что механизмы функционирования аграрного рынка функционируют в зависимости от национальных его особенностей. Институциональные основы этого процесса характеризуются несовершенством преобразований в развитии инфраструктуры рынка, кооперации и формировании социального капитала, механизма ценообразования, конкуренции и конкурентоспособности продукции.

В исследовании определены национальные особенности формирования институциональной системы развития и регулирования аграрного рынка, функционирования институций и механизмов, поддержки сельскохозяй-ственного производства, ценового механизма и ценовой политики, достижения эффективности аграрного рынка. Отечественная система институций и институтов регулирования аграрного рынка оказалась недееспособной, недостаточно функциональной в нынешней структуре рыночных отношений, существуют специфические особенности, предопределяющие необходимость государственного вмешательства в ценообразование, осуществление поддержки массового производителя.

Рассмотрены методологические и методические основы функциони-рования аграрного рынка, формирования политики согласования интересов участников. Сформулированы концептуальные основы институционального регулирования аграрного рынка и обеспечения развития его инфраструктуры, повышения роли ценового механизма, а также концептуальные положения совершенствования институтов с учетом отечественных особенностей функционирования экономических отношений.

Регуляторная политика предусматривает создание условий для эффективного использования аграрного потенциала и уменьшения несоответствия в доходах аграрной отрасли по сравнению с другими сегментами национальной экономики. Совершенствование институциональной системы регулирования и саморегулирования аграрного рынка обеспечивается путем: оптимизации ценового механизма, развития института предпринимательства, целевого использования средств финансовой поддержки, формирования системы кооперативных структур и институционально-правового обеспечения развития института социального капитала, формирования саморегулирующих организаций. Ценовой механизм аграрного рынка должен учитывать интересы крестьянства, обеспечивая прибыльность сельскохозяйственной деятельности на уровне, достаточном для формирования эквивалентности межотраслевого обмена. В инфраструктурном звене рынка аграрная политика должна быть направлена на формирование действенной инфраструктуры рыночного и информационного обеспечения товаро-производителей. Приоритетом нужно считать создание оптовых рынков сельскохозяйственной продукции, формирование системы профессиональных и межпрофессиональных объединений, общественных организаций по защите экономических интересов товаропроизводителей. Необходимым являются усиление пропаганды поддержки создания институтов негосударственного регулирования аграрного рынка, эффективных организаций самозащиты сельхозтоваропроизводителей, разработка и принятие соответствующих нормативных актов по организации их деятельности.

Ключевые слова: институция, институт, институционализм, рынок, аграрный рынок, ценообразование, цена, конкуренция, инфраструктура, социальный капитал.

ANNOTATION

Shpykulyak O.G. The developmental and regulational institutions of the agrarian market: theory, methodology, management. -- Manuscript.

The thesis for the Doctor's Degree in Economics in Specialty 08.00.03. - economics and management of the national economy (economics of AIC). - National Scientific Centre "Institute of Agricultural Economics" of the UAAS, Kiev, 2010.

The theoretical and methodological bases of the institutional development and regulation of agricultural market in Ukraine is formed and practically grounded. For the first time the significance of the institutions and institutes for the development and management of the agrarian market is proved and analysed from the point of the institutional methodology. The evolutional approach towards the functional and formational peculiarities, role and methodological nature of the social capital in the rural areas is applied. The essential characteristics of the market (particularly the agrarian one) which is based on dynamic, interdependent relations of economic agents in institutional arrangements is justified. The institutional features of the functioning of agricultural markets under the transformational economy as a system of institutions and instituts that structure the relationship of participants in the process of market exchange, pricing, infrastructure changes, regulatory impacts of the stateand the formation of social capital are highlighted. The framework of institutional development and regulation of market, infrastructure and pricing mechanisms, the progress piculiarities of national relations are considered.

The methodological and methodical basis of the functioning of agricultural market, policy coordination of interests of participants are studied. The conceptual patterns of the institutional regulation of agricultural market, institutional support, infrastructure development, improvment of the price mechanism, and the formation of social capital are suggested.

Key words: instituion, institute, institutionalism, market, agrarian market, pricing, price, competitiveness, infrastructure, social capital.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування вітчизняної теорії і практики функціонування ринкової економіки відбувається під впливом фундамен-тальних постулатів світової економічної науки. Україна, вступивши на шлях розбудови ринкових відносин в аграрній сфері економіки, зіштовхнулася з проблемами інституціонального характеру. Оцінка інституціональних умов формування ринкового механізму вказує на розбалансованість інституцій та механізмів розвитку і регулювання аграрного ринку. Проблемами є: 1) повільна адаптація ринкових інституцій та інститутів до умов вітчизняної системи агрогосподарювання; 2) незадовільна модифікація старих і формування ринкових інститутів; 3) неузгодженість системи регулювання аграрного ринку, інституцій та інститутів з традиційними економічними відносинами; 4) відсутність комплексного бачення концептуальних засад інституціонального забезпечення розвитку та регулювання аграрного ринку. Саме тому розвиток інститутів та інституцій в Україні слід розглядати як фундаментальну проблему, вирішення якої сприятиме ефективному функціонуванню аграрного ринку.

Парадигма інституціоналізму знайшла відображення у працях фундаторів інституціональної теорії А. Алчіана, Д. Белла, Дж. Б'юкенена, Т. Веблена, О. Вільямсона, В. Гамільтона, Дж. К. Гелбрейта, Дж. Кларка, Дж. Коммонса, Р. Коуза, У. Мітчелла, Д. Норта, В. Ойкена, М. Олсона, У. Ростоу. Подальший розвиток цього напряму досліджень у новітній історії людства відображено в напрацюваннях С. Архієрєєва, В. Вольчика, Т. Гайдая, В. Гейця, А. Гриценка, Р. Капелюшнікова, С. Кірдіної, В. Радаєва, В. Тамбовцева, М. Туган-Барановського, А. Чухна, А. Шастітко, В. Якубенка та ін. Проте, залишається чимало проблем теоретико-методологічного змісту, які потрібно вирішувати через розбудову інституціональної парадигми, зокрема стосовно визначень і сутності категоріального апарату та місця наукових дефініцій в економічній науці.

Аграрний аспект інституціоналізму, формування інституцій, інститутів та механізмів регулювання аграрного ринку висвітлено у дослідження вітчизняних науковців В. Андрійчука, В. Бойка, М. Гладія, М. Дем'яненка, М. Йохна, Г. Калетніка, С. Кваші, І. Кириленка, Ю. Коваленка, М. Коденської, М. Корецького, М. Кропивка, М. Латиніна, Ю. Лопатинського, А. Мазура, П. Макаренка, М. Маліка, В. Месель-Веселяка, О. Мороз, Т. Осташко, Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Ситника, М. Федорова, О. Шпичака, В. Юрчишина та ін.

Однак, незважаючи на значні теоретико-методологічні напрацювання і велику кількість досліджень розвитку й регулювання аграрного ринку, проблема інституцій потребує більш ґрунтовного розкриття у теоретичному, методологічному та організаційному плані. Існує нагальна потреба розвитку вітчизняної аграрної економічної науки і практики ринкових відносин через опрацювання концепцій та рекомендацій з удосконалення інституціональної системи аграрного ринку. Контекст досліджень у цьому напрямку окреслює необхідність і вимагає ґрунтовної характеристики, оцінки інституцій та інститутів, розробки концептуальних положень розвитку аграрного ринку.

Недостатність розроблення теоретико-методологічних підходів щодо формування ефективних, адекватних вирішенню проблем вітчизняного аграрного ринку інституцій свідчить про об'єктивну необхідність проведення досліджень піднятої проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися в межах науково-технічної програми ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН НТП 44 «Науково-методологічне забезпечення підвищення ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва» як складова частина тем: «Розробити теоретико-методологічні засади ціноутворення і функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації економіки» (номер державної реєстрації 0106U006643), керівником якої був автор, і «Розробити теоретико-методологічні засади інституціональних та структурних трансформацій агропромислового виробництва на основі кооперації та вертикальної інтеграції» (номер державної реєстрації 0106U006636), в межах яких дисертантом обґрунтовано інституціональні підходи до розуміння сутності взаємодій інституцій, інститутів і механізмів у процесі регулювання аграрного ринку; удосконалено методологічні засади й концептуальні положення ціноутворення на сільськогосподарську продукцію та функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації; інституціональні засади його функціонування, відносин економічних агентів у механізмі ціноутворення та формування інфраструктури ринку й конкурентоспроможності продукції; визначено методологічну сутність, роль і особливості формування соціального капіталу на селі в контексті впливу господарської реформи; обґрунтовано концептуальні положення формування й удосконалення інституцій та інститутів розвитку й регулювання аграрного ринку, підвищення ролі цінового механізму, розвитку ринкової інфраструктури й відносин у формуванні соціального капіталу на селі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних і практичних засад формування та функціонування інституціональної системи розвитку й регулювання аграрного ринку. Мета роботи зумовила постановку і необхідність вирішення відповідних завдань:

- обґрунтувати сутність інституцій та інститутів як базових категорій і визначити засади застосування методології інституціоналізму в механізмі функціонування та регулювання ринку;

- поглибити визначення теоретичної сутності категорії «ринок» та його регулювання, визначивши базові економічні інститути й основи їх взаємодії у ринковій економічній системі;

- визначити інституціональні засади функціонування аграрного ринку та його інфраструктури;

- виявити особливості функціонування інституту ціни й запропонувати методологічні підходи до формування цін на сільськогосподарську продукцію в умовах ринку;

- обґрунтувати сутність та методологічний підхід до визначення ролі й особливості формування соціального капіталу в розвитку аграрної сфери;

- оцінити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції й ефективність аграрного ринку в умовах функціонування інститутів та інституцій його розвитку;

- охарактеризувати інституціональну систему розвитку аграрного ринку, визначивши механізми регулювання, інституції підтримки сільського господарства, функціонування цінового механізму, засади цінової політики в аграрній економіці;

- обґрунтувати концептуальні положення й окреслити напрями формування та місце і значення інституцій в регулюванні аграрного ринку;

- визначити напрями удосконалення і засади підвищення значимості цінового механізму й інституту ціни в регулюванні аграрного ринку;

- розробити концептуальні положення інституційного забезпечення розвитку ринкової інфраструктури та інститутів аграрного ринку.

Об'єктом дослідження є інституціональна система регулювання аграрного ринку в Україні, інституції та інститути ринкового механізму господарювання.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування та функціонування інституціональної системи розвитку і регулювання аграрного ринку.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є інструментарій міждисциплінарного синтезу - соціально-філософські методи, методологічні підходи, концепції й гіпотези класичної науки. Застосовано фундаментальні положення інституціональної, неокласичної та еволюційної теорій, методологічні постулати аграрної економічної науки з проблем дослідження ринку, механізмів його функціонування й регулювання.

У вирішенні завдань дослідження визначальне місце відведено загальнонауковим методам наукового пошуку, а саме: історико-логічному та діалектичному - для аналізу еволюції інституціональної парадигми, визначення сутності базових її категорій, складових інституціональної системи розвитку й регулювання аграрного ринку; особливостей і методології функціонування аграрного ринку та його продуктових сегментів; окреслення сутності теоретичних концепцій соціального капіталу.

Для узагальнення наукової думки і систематизації теоретико-методичних підходів до обґрунтування ролі інституцій та механізмів у регулюванні аграрного ринку застосовано монографічний метод; абстрактно-логічний використано для визначення особливостей функціонування аграрного ринку, інституціональної системи його розвитку та регулювання, становлення соціального капіталу. Застосовувалися методи статистичної оцінки емпіричних параметрів розвитку аграрного ринку, економічних інституцій та інститутів, соціального капіталу, економічних відносин ринкових агентів, зокрема: групування - для визначення місця кооперативів у структурі аграрного бізнесу; порівняльний та індексний - для оцінки динаміки зміни витрат на виробництво у структурі собівартості аграрного продукту, за статтями калькуляції; графічний - для наочного відображення показників оцінки параметрів економічних відносин у системі розвитку-регулювання аграрного ринку.

Інформаційною базою дослідження є результати наукового пошуку в процесі вирішення проблеми, законодавчо-нормативні акти України, які регулюють інституційну систему аграрного ринку, матеріали державних статистичних органів і публікації у періодичних виданнях, офіційна інформація органів влади, наукові статті та монографічні дослідження науковців, тези доповідей на науково-практичних конференціях, власні напрацювання автора, опубліковані раніше.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методологічному та практичному обґрунтуванні формування й функціонування інституцій в розвитку та регулюванні ринку з позицій еволюціоністського підходу до оцінки економіко-соціальних змін в аграрній економіці. Найбільш значущими науковими результатами, одержаними автором особисто, є:

вперше:

- визначено сутність інституціоналізму з позиції системного підходу до оцінки, ролі та значення інституцій та інститутів для розбудови ринкових взаємодій, виходячи з інституціональної теорії як продукту міждисциплінарного синтезу (п. 1.1, 1.3);

- з інституціональної точки зору визначено сутність категорії «ринок», яка розглядає його як процес еволюційних зв'язків економічних агентів з метою задоволення потреб, координації взаємодій і узгодження стимулів через механізм цін та здійснення трансакцій, системи інституцій та інститутів, які структурують взаємовідносини у процесі обміну (п. 1.2);

- визначено сутність, роль і особливості формування соціального капіталу на селі в інституціональній системі аграрного ринку, який є інститутом-функцією, консолідуючим фактором людських взаємодій, результатом проявів довіри (п 2.5, 3.3);

- обґрунтовано концептуальні положення розвитку інститутів аграрного ринку, в основу яких покладено необхідність урахування вітчизняних особливостей функціонування економічних відносин, поєднання базисних і похідних інститутів, завершення інституціоналізації власності, вдосконалення цінового механізму, забезпечення функціональності ринкової інфраструктури, підвищення соціальних стандартів сільського розвитку і формування соціального капіталу, розвиток кластерної форми організації аграрного виробництва (п. 5.4);

удосконалено:

- інституціональні засади розвитку аграрного ринку й обґрунтування методології його функціонування та регулювання з урахуванням таких особливостей, як недовіра агровиробників до інститутів ринку; дисбаланс у розподілі доходів між учасниками продуктового ланцюга; низький платоспроможний попит населення та високий рівень його самозабезпечення продовольством; диспаритет цін і нееквівалентність обміну; системна залежність від імпорту, особливо високозатратних сільськогосподарських продуктів; відсутність ефективного механізму фінансового забезпечення виконання програм розвитку галузі; неефективність державного регулювання; байдужість селянина до власності та системне його відчуження від засобів праці (п. 3.1, 3.4, 4.1, 4.4, 4.5, 5.2);

- розкриття сутності регулювання ринку та механізмів його здійснення за інституціональним підходом, що полягає в необхідності всебічного врахування інституціональних факторів і системної розбудови узгоджувальних «відносин» між державними та ринковими регуляторами (п. 1.4, 5.1);

- підходи щодо оцінки ролі кооперації в забезпеченні соціально-економічного розвитку села і формуванні соціального капіталу, як консолідуючої складової усталеного його розвитку на засадах узгодженого об'єднання селян для спільного господарювання (п. 3.3);

- концептуальні підходи до оцінки ефективності та регулювання ринку із застосуванням методики визначення типологічних характеристик продуктових ринків з урахуванням особливостей їх конкурентності та необхідності посилення координації між учасниками та інститутами держави (п. 3.1, 4.5);

дістали подальший розвиток:

- тлумачення понять «інституція» та «інститут» як економічних категорій, відповідно до яких інституції є правила, сформовані формальними й неформальними утвореннями суспільно-економічних формацій, які впливають на поведінку учасників ринку, а інститут - організаційно оформлена система правил і норм, які консолідовано у формі організації (підприємства, інфраструктура, державні органи), закону (нормативно-правові акти) та функції-правила (ринок, ціноутворення, конкуренція, праця, власність) (п. 1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4);

- концептуальні положення та інституційне забезпечення розвитку інфраструктури ринку як системи сформованих інститутів, що передбачають необхідність створення дієвої ринкової інфраструктури маркетингу сільськогосподарської продукції й інформаційного забезпечення, відіграють структуроутворювальну роль у регулюванні товаропотоків, забезпеченні прозорості ціноутворення, формуванні каналів збуту, визначаючи ступінь організованості ринку (п. 3.2, 5.3);

- концептуальні положення формування інституцій та механізмів регулювання аграрного ринку, в основу яких покладено необхідність поєднання фундаментальних принципів ринкового менеджменту, таких як мотивація, контроль, організація і координація, реалізованих через відповідні інституції та інститути зі свободою підприємництва, із саморегулюванням ринкових відносин, застосуванням наукового підходу до інституціонального забезпечення регуляторної політики в контексті розвитку базисних і похідних інститутів ринку (п. 4.2, 5.1);

- напрями підвищення ролі цінового механізму в регулюванні аграрного ринку та забезпеченні еквівалентності міжгалузевого обміну, унормуванні цін, що є необхідною умовою формування можливостей для розширеного відтворення (п. 4.4, 5.2.);

- методичні підходи до оцінки витрат і цінової конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції й ефективності функціонування аграрного ринку з інституціональної точки зору, в основу яких покладено методологічну залежність поведінки економічних агентів від формальних і неформальних інституційних норм розвитку ринкових відносин (п. 3.5, 4.5).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення і рекомендації дисертаційного дослідження слугують обґрунтуванням особливостей функціонування аграрного ринку в частині визначення структури інституцій та механізмів його регулювання, узгодження взаємозв'язків між інституціями й інститутами в розвитку ринку, засад формування соціального капіталу. Концептуальні положення дисертаційного дослідження можуть бути взяті за основу при опрацюванні та впровадженні концепції регулювання аграрного ринку на базі аналізу й оцінки перспектив розвитку інституціональної системи ринкового механізму, що забезпечить утвердження узгодженої системи відносин, підвищення соціально-економічного ефекту агрогосподарювання.

Пропозиції і рекомендації щодо удосконалення інституціональної системи регулювання, створення дієвих інституцій та інститутів ринкового механізму в частині формування кооперативних каналів збуту продукції, удосконалення організаційно-економічного механізму ринкової інфраструк-тури, створення системи моніторингу та забезпечення ефективності розвитку аграрного ринку прийняті до впровадження Міністерством аграрної політики України (довідка №19/1 - 396 від 25.11.2009).

Наукові розробки з оцінки результативності діяльності аграрних підприємств, формування інституціональних умов функціонування системи маркетингу та здійснення моніторингу ефективності господарювання прийняті до впровадження Томашпільською районною державною адміністрацією Вінницької області (довідка №01-01-31-2047 від 24.11.2009).

Науково-методичні розробки щодо оцінки інституціональних умов розвитку підприємства, здійснення моніторингу витрат-ефективності виробництва, проведення оцінки минулих і планування майбутніх показників діяльності використовуються в організації економічної роботи Приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» Томашпільського району Вінницької області (довідка №110 від 26.08.2009).

Пропозиції щодо інституціонального забезпечення розвитку й регулювання аграрного ринку використовуються в навчальному процесі Вінницького державного аграрного університету при викладанні дисциплін «Менеджмент» і «Маркетинг» (довідка №01-873 від 9.07.2009).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового пошуку за темою дисертації одержано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані ідеї, положення та висновки, що є результатом особистого наукового пошуку автора.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації увійшли до щорічних наукових звітів здобувача як одного з розробників і керівника наукової тематики, які обговорювалися на засіданнях в ННЦ «ІАЕ» УААН. Окремі матеріали роботи використано при розробці програм і пропозицій Мінагрополітики України щодо забезпечення функціонування аграрного ринку.

У процесі виконання дисертаційного дослідження результати наукового пошуку доповідались на науково-практичних конференція, симпозіумах, конгресах вчених економістів-аграрників, серед яких: «Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК» (м. Мелітополь, 13-15 червня 2005 р.); «Наукові напрями розвитку наукових систем - основа підвищення продуктивності в агропромисловому комплексі» (м. Київ, 24-27 жовтня 2006 р.); «Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку» (м. Житомир, 16-18 травня 2007 р.); «Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу» (м. Луцьк, 2-3 липня 2007 р.); «Генезис інституційної системи транзитивних економік: Міжнародна науково-практична конференція (м.Чернівці, 7-8 травня 2008 р.); «Наукове та професійне забезпечення розвитку обліку та фінансів аграрного сектору в умовах глобалізації» (м. Київ, 18-19 вересня 2008 р.); Теоретичний семінар «Наукові основи економічного розвитку аграрного виробництва в умовах глобалізації суспільства» на тему «Теоретичні надбання академіка І.І.Лукінова та їх значення у розвитку аграрного виробництва України» (Лукіновські читання) (м. Київ, 10 жовтня 2008 р.); «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (м. Луцьк, 10-11 жовтня 2008 р.); «Аграрний форум - 2008» (м. Суми, 15-18 жовтня 2008 р.); «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.); «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (м. Умань, 5-6 червня 2009 р.); Одинадцяті річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників «Трансформація земельних відносин до ринкових умов» (м. Київ, 26-27 лютого 2009 р.); «Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи»: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених (у заочній формі) (м. Київ, 2009 р.); «Проблеми управління навчальним процесом при підготовці фахівців напряму «Облік і аудит»» (м. Суми, 10-11 грудня 2009 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 75 наукових праць загальним обсягом 69,8 друк. арк., з них: одноосібна монографія - обсягом 30,1 друк. арк.; розділи у двох колективних монографіях - 13,4 друк. арк.; 38 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України - 14,95 друк. арк.; 22 публікації в інших виданнях - 8,0 друк. арк.; 12 публікацій тез доповідей і науково-практичних конференцій - 3,35 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, 9 додатків і пропозицій виробництву та інститутам державної влади на 53 сторінках, списку використаних джерел (438 найменувань) на 44 стор., містить 48 таблиць і 47 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 486 сторінок комп'ютерного тексту, основна частина - 389 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади інституціо-налізму і регулювання в ринковій економіці» - визначено сутність базових категорій інституціональної теорії як методології міждисциплінарного пошуку в економіці, обґрунтовано сутність ринку, а також його регулювання в контексті інституціональної парадигми.

Дослідження дають підстави стверджувати, що еволюція економічної думки сформувала розуміння категорій понятійного апарату, які стосуються інституціоналізму. Ареал інституціональних проблем поєднує в собі економічні, соціальні, політичні та правові питання.

Термін “інституціоналізм” походить від категорій “інститут” або “інституція”, що означають звичаї, порядок у суспільстві, правила, які можуть бути закріплені, оформлені у вигляді нормативного акта, організації, установи. Фундаментальним принципом цього напряму є твердження, що важливою, системоутворювальною складовою економіки є інститути у формі структур, порядку, що набуває форми закону або установи, а також інституції - “правила гри”, звичаї, порядок, традиції, що спільно консолідують обмеження і стимули. Інституціоналізм є швидкозростаючим напрямом наукової думки, що пропонується як методологічна база досліджень у багатьох галузях наукового пошуку. Предметний базис інституціоналізму складний, пропагує еволюціо-ністський підхід до методології досліджень економічних явищ.

Інституції формуються і функціонують на благо добробуту індивіда, організацій та суспільства, а в ринковому механізмі набувають форми інститутів. Інститути - це правила, відносно стійкі, сформовані традиціями суспільно-економічного буття організаційні одиниці та нормативно-правові акти, у тому числі економічного спрямування. Вони є структурними одиницями регулювання та саморегулювання економіки і ринку.

Ринок як визначне надбання інноваційно-спрямованих суспільних формацій дає можливість людству розвиватися, зосереджуючи акценти на ефективності суспільного буття в усіх його проявах, передусім економічних. Категорію ринку можна розглядати як інститут, організаційно оформлену систему інституцій та інститутів, які структурують взаємовідносини суб'єктів у процесі обміну. Ринок функціонально підлягає впливу регуляторного механізму, створеного державою, яка окреслює параметри й межі його конституцій, обмежуючи дії “невидимої руки”.

Методологія функціонування ринку формується через інституції, які характеризують ступінь взаємодії структур, споживачів, регуляторні впливи на конкурентну політику фірм, перерозподіл створеного продукту. Економічна природа ринку відображається через економіко-фінансові механізми функціонування господарської системи, інституціональна - через сукупність ринкових і державних інститутів.

В Україні продовжується формування інституціонального середовища розбудови ринкового механізму функціонування економіки: створюються правові й економічні інститути ринкового спрямування, які слід класифікувати за сферою життєдіяльності та галузевою приналежністю. Економічними інституціями та інститутами вважаємо сформовані правила, норми традиції - інституції; утворення, такі як власність, економічна ментальність, а також організаційно-правові структури, установи, організації - інститути, що консолідують і спрямовують взаємодії індивідів в економіці (рис. 1).



Рис. 1. Система ієрархій і структура економічних інституцій та інститутів ринку*

Інститути економіки і ринку забезпечують формально-функціональне оформлення суспільного буття в частині визначення обмежень поведінки учасників. Природа і функціональна змістовність ринку інституціональна за структурою, що дає підстави вважати його інституціональною системою, яка дотримується принципів комплексності, саморегулювання і конкуренції, а це вимагає регулювання, щоб збалансувати інтереси виробників, споживачів, держави.

Суспільство, формуючи економічний базис свого розвитку, історично визначило інституціональну структуру регулювання ринку як систему взаємозалежних утворень, що створюють інституціональну структуру впливів держави й ринку на поведінку економічних агентів. Дана інституціональна структура є органічно вбудованою системою економічних відносин, регуляторів, інституцій та інститутів. Проте базисом організації ринкових процесів є інституціональний механізм, економічні інститути ринку.

У другому розділі - «Методологія функціонування інституцій та інститутів в умовах ринку» - розкрито методологічні засади взаємодії інституцій та інститутів ринку в економічній системі ринкового механізму, предметну і функціональну залежність між ними, визначено теоретичні засади соціального капіталу як інституту економіки й ринку.

Основоположним інститутом в соціально-економічній методології ринкових взаємодій є праця, як джерело добробуту та інструмент створення благ, засіб формування підвалин функціональності інших інститутів, таких як власність, влада, управління, конкуренція, підприємництво, ціноутворення, витрати тощо. Працю, як економічний інститут, потрібно вважати всеосяжним, присутнім у всіх можливих аспектах діяльності людини, джерелом і засобом досягнення цілей.

Невід'ємною складовою інституціональної системи ринку є інститут управління, інституціональні ознаки якого утверджуються через механізм державного управління ринком і проявляються в інституціях, інститутах та механізмах регулювання.

Праця й управління слугують зв'язувальною ланкою між економічними агентами на мікро- та макрорівні господарських взаємодій. Це випливає з аксіоми про те, що праця - основа суспільного прогресу, а управління - базис узгодження функцій людини з природою та організаційними утвореннями.

Інституціональні основи функціонування ринку забезпечують інститут власності та підприємництва. Власність - інститут, сукупність організаційно оформлених правил, прав щодо володіння, користування і розпорядження активами, благами. Підприємництво слугує механізмом задоволення потреб, йому притаманні динамізм і еволюційність. Інституціональна концепція підприємництва полягає у визначенні його як динамічної системи відносин економічних агентів в умовах ринку у визначених суспільством та державою правил, традицій, норм.

Ринок вимагає від учасників змагальності, а невід'ємним його атрибутом є конкуренція як інститут, сукупність інституцій (правил і норм), які опосередковують суперництво виробників і споживачів, параметри розвитку ринку формуються навколо конкурентоспроможності, зокрема в ціноутворенні.

Ідентифікація інституцій за значимістю розкриває особливу їх природу, а важливим економічним інститутом ринку є ціна як інструмент перерозподілу вартостей. Ринок ще більше утвердив архіважливість ціни, тому інституціональні зміни в ціноутворенні фундаментально впливають на розвиток економічних відносин. Ціна, як економічна категорія, уособлює грошове вираження вартості товару та інститут регуляторно-контролюючого спрямування, покликаний формувати мотиви і стимули учасників ринкового процесу, вартісно опосередковувати відносини, здійснювати інституціональне регулювання.

Важливим інститутом економіки й ринку визначено соціальний капітал як сукупність зв'язків, інституцій, колективів, об'єднань, структур використання господарського потенціалу, людського та інтелектуального капіталу; як консолідуючий фактор економіко-соціальних ролей особистості в соціумі та господарській діяльності. Даний вид капіталу існує у двох формах: 1) структурна - включає соціальні ролі, мережі та інші структури; 2) когнітивна - спільні норми, цінності, традиції. Він консолідує відносини і функціональні приналежності інститутів в умовах ринку, надаючи їм соціальної спрямованості.

У третьому розділі - «Механізм функціонування і розвитку аграрного ринку» - виявлено особливості функціонування аграрного ринку з інституціонального погляду, визначено засади формування та інституційне забезпечення ринкової інфраструктури, роль кооперації й інститути формування соціального капіталу на селі, економічні відносини агентів ринку в механізмі ціноутворення, здійснено оцінку витрат та конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств.

Трансформації економічної і господарської систем породили проблеми ефективності аграрного ринку, який функціонує як складне динамічне утворення, але йому притаманні незрілі зміни. Причина криється у відсутності ефективної нормативно-правової бази, незавершеності реформи, модифікації старих інститутів і створення нових, в інституціональних ризиках.

Аграрний ринок залишається недостатньо організованим, дерегульова-ним, на його продуктових сегментах відсутні ефективні маркетингові канали збуту продукції (табл. 1). Ці проблеми носять переважно інституціональний характер: монополізм на ринках продовольства і затратний характер ціноутворення на продукцію, споживану сільським господарством, диспаритет цін і нееквівалентність обміну; зростання виробничих витрат і зниження цінової конкурентоспроможності продукції; дисфункціональність ринкової інфраструктури; недосконалість ринкового механізму й неефективність інститутів регулювання ринку. Інститути здебільшого не зовсім ринкові, що перешкоджає розвитку конкуренції, довіри, формуванню ефективного соціального капіталу, мотивацій, інфраструктури.

Інституціональна природа інфраструктури аграрного ринку полягає у встановленні й дотриманні правил, норм, традицій торгівлі, а її функціонування означає поширення інституцій на учасників товарообмінних процесів. Інститути інфраструктури є поєднувальною ланкою між виробником і споживачем, вони реалізують норми і правила регламентування поведінки економічних агентів, підвищують ефективність управління ринком. Від інфраструктури залежить шлях товару від виробника до кінцевого споживача, що визначає мотиви їхньої поведінки: виробника - продукувати товар, а споживача - купувати. Нинішнє інституційне забезпечення в частині інфраструктури є однією із фундаментальних перешкод на шляху розбудови ефективного аграрного ринку, збалансування попиту і пропозиції, реалізації товару за найбільш вигідними для виробника цінами. В сегменті інфраструктури найбільш вагому регулівну роль відіграє інститут оптової торгівлі - біржі, оптові ринки.

Таблиця 1. Типологічні характеристики аграрних ринків за основними сегментами*

Типоло-гічна характе-ристика	Проблеми	Напрями удосконалення відносин
Зерновий сегмент
Висококонкурентний ринок з державним регулюванням і ситуативними проявами монополії та олігополії з боку зернотрейдерів при закупівлях урожаю	1) товар (зерно), який продається переважно низької якості; 2) невідрегульованість ціноутворення і балансів попиту-пропозиції внутрішнього ринку; 3) недосконала інтервенційна політика держави; 4) часте адміністрування в управлінні з боку держави; 5) відсутність ефективного механізму захисту інтересів виробників зерна щодо перерозподілу вартості в маркетинговому ланцюгу	1) розширення географії експорту українського зерна; 2) мінімізація застосування методів ручного управління ринком; 3) обмеження адміністрування ринку виключно ситуаціями, що становлять загрозу продовольчій безпеці держави; 4) дотування виробництва високоякісного зерна за шкалою зростання з узгодженням щодо обсягів; 5) удосконалення механізму регулювання ціноутворення на зерно; 6) підвищення ефективності інтервенційної політики держави; 7) формування кооперативних каналів збуту; 8) лобіювання інтересів аграріїв на зовнішніх ринках і перехід на виробництво високоякісного конкурентоспроможного зерна
Молочний сегмент
Монопсонія	1) значні сезонні коливання цін закупівлі молокопродукції; 2) антиконкурентні дії переробників; 3) низька якість - безпечність сировини; 4) переважання дрібних господарств, що пояснює стихійність наповнення ринку; 5) висока собівартість виробництва	1) розвиток кооперації і підтримка великотоварного виробництва; 2) розвиток племінної справи; 3) формування новітньої матеріально-технічної бази; 4) стимулювання виробників якісного і безпечного молока-сировини; 5) формування міні-ферм з власною переробкою молокопродукції
Сегмент овочів і фруктів
Висококонкурентний ринок	1) стихійність, неорганізованість і відсутність регулювання з боку держави; 2) відсутність експорту та мінімальне задоволення внутрішнього споживання вітчизняними господарствами	1) підтримка вітчизняних виробників овочів і фруктів; 2) розбудова інфраструктури оптової торгівлі; 3) мінімізація непрозорого імпорту; 4) підвищення вимог до безпечності продукції
М'ясний сегмент
Монопсонія	1) висока залежність від імпорту і нестабільність внутрішнього виробництва; 2) яскраво виражена монопсонія, особливо на регіональному рівні; 3) “сприяння” імпорту низькоякісного м'яса; 4) непрогнозованість галузі та демотивація виробників з боку держави; 5) постійні стрибки цін і монополізація каналів збуту посередниками (перекупниками)	1) зниження собівартості виробництва м'яса; 2) стимулювання і підтримка проектів з розвитку великотоварного виробництва; 3) мінімізація імпорту м'ясної сировини; 4) реалізація ефективної інтервенційної політики зі стабілізації цінової кон'юнктури; 5) сприяння формуванню конкурентного ринку і запобігання монопольним змовам торговців-посередників за рахунок стимулювання централізованих закупівель м'яса у дрібних виробників; 6) розвиток кооперативних структур

Правові й інфраструктурні інститути аграрного ринку в Україні створено, проте виконання ними своїх безпосередніх завдань не забезпечується, відсутній ефективний моніторинг аграрного ринку, не всім структурам доступна економічна інформація через проблемність системного її поширення.

Пряму залежність від структур організації господарських взаємодій на селі має формування соціального капіталу, забезпеченням яких завжди була кооперація, виконуючи дві функції: економічну (консолідація зусиль і можливостей учасників кооперативних формувань для досягнення результатів): соціальну (надання виробництву цільової спрямованості в розподілі результатів спільної діяльності), проте спостерігається згортання кооперативного руху.

Розвиток і результати діяльності підприємств залежать від економічних відносин у механізмі ціноутворення, які базуються на інтересі кожного отримати відшкодування вкладеного капіталу і праці. Поте механізм формування ціни є одним із найбільш проблемних аспектів розвитку та регулювання аграрного ринку, не забезпечує регульованого ціноутворення, що є предметним відображенням можливостей забезпечення прибуткової діяльності, індикатором необхідності регулювання ринкових процесів.

У межах дослідження інституцій та механізмів регулювання аграрного ринку необхідною є оцінка конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції у площині ціноутворення, а саме - з позиції аналізу існуючої номенклатури витрат, темпи зміни яких з інституціональної точки зору залежать у тому числі від організаційної форми підприємництва (табл. 2).

Таблиця 2. Середньорічні темпи приросту витрат на сільськогосподарську продукцію аграрних підприємств за 2001-2008 рр.*

Показник	Сільськогосподарські підприємства	У тому числі
		Господарські товариства	Приватні підприємства	Фермерські господарства	Сільськогосподарські кооперативи	Державні підприємства	Інші
Витрати на оплату праці	1,127	1,145	1,108	1,239	0,987	1,100	1,314
Відрахування на соціальні заходи	1,550	1,591	1,514	1,708	1,410	1,523	1,462
Матеріальні витрати в собівартості продукції - всього	1,182	1,210	1,156	1,345	0,982	1,066	1,269
Амортизація	1,147	1,189	1,162	1,382	0,872	0,991	1,295
Інші витрати (вкл. плату за оренду), усього	1,139	1,162	1,114	1,294	0,944	1,062	1,260
У тому числі орендна плата за:
земельні частки (паї)	1,117	1,127	1,118	1,300	0,960	1,074	1,231
майнові паї	0,980	0,985	0,960	1,107	0,906		1,167
Витрати - всього	1,171	1,198	1,148	1,331	0,976	1,074	1,278

* Для розрахунку середньорічного темпу приросту використано формулу , де Y_n - останнє значення ряду; Y₁ - перше значення ряду; n - кількість років.

Проте економічні, інституціональні трансформації періоду становлення ринку спричинили проблеми, які обмежують конкурентні можливості товаровиробників. Тому формування аграрного ринку знаходиться у фазі, коли потрібно активно сприяти підвищенню конкурентоспроможності продукції, що вимагає покращення інституціонального забезпечення механізму функціонування і розвитку ринкових відносин.

У четвертому розділі - «Інституції та механізми регулювання аграрного ринку» - наведено характеристику інституціональної системи регулювання, розкрито функціонування інституцій та механізмів ринку, підтримки сільського господарства, здійснено оцінку ефективності регулювання аграрного ринку, цінового механізму та цінової політики.

Інституціональна система регулювання ринку - це сукупність інституцій та інститутів ринкового й державного впливу на відносини економічних агентів у системі «виробництво-обмін-розподіл-споживання». Регулювання ринку, а також формування його інституціональної структури здійснюється державою на макро-, а інколи й на мікрорівні (поведінка фірм і домогосподарств). В Україні галузеве (аграрний ринок і сільське господарство) регулювання здійснюють інститути або органи, які у правовому полі можуть впливати на ринок. Проте інституціональне забезпечення має комплекс невідповідностей, неринкових інституцій (табл. 3).

Таблиця 3. Інституціональні проблеми розвитку та регулювання аграрного ринку в Україні*

Проблеми	Наслідки	Результати
Нестабільність аграрної політики	Часті змінювані «правила гри»	Паліативність (негативні результати) господарських взаємодій
Неефективність цінового механізму	Диспаритет цін, нееквівалентність міжгалузевого обміну; недотримання об'єктивних економічних законів господарювання	Недоотримання господарюючими суб'єктами доходів, збитковість окремих виробництв
Вибірковий протекціонізм	Поширення підтримки не на всіх суб'єктів господарювання	Обмеження можливостей підприємців господарювати в рівноконкурентних умовах
Незавершеність аграрної реформи	Відсутність інституціональних умов для капіталізації землі	Зберігання відчуження селянина від головного засобу виробництва; розвиток тіньового ринку землі; неринковий характер перерозподілу земельних активів
Відсутність функціональних недержавних структур захисту інтересів селян (саморегулівні організації) - професійні та міжпрофесійні об'єднання, продуктові союзи ...

Подобные документы

• Теоретичні засади еволюції механізму державного регулювання аграрного ринку

  Основні теоретичні аспекти генезису змісту поняття механізму державного регулювання економіки. Вивчення сутності державного регулювання аграрного сектору економіки та його впливу на забезпечення соціального розвитку та продовольчої безпеки країни.
  
  статья [25,3 K], добавлен 11.09.2017
  

• Сучасний стан та тенденції розвитку інфраструктури ринку

  Інфраструктура як економічна категорія, її сутність та функції. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні, порівняння з іншими країнами. Роль держави у формуванні ринкової інфраструктури, її проблеми і перспективи подальшого розвитку.
  
  курсовая работа [83,7 K], добавлен 22.11.2014
  

• Інвестиції в розвитку аграрного сектору

  Теоретичні засади аналізу інвестиційної інфраструктури агро-промислового комплексу України. Нормативне забезпечення аналізу аграрного сектору. Місце та роль інвестицій в розвитку АПК система статистичних показників розвитку інфраструктури комплексу.
  
  курсовая работа [43,8 K], добавлен 01.07.2019
  

• Інститути ринкової економіки та їх розвиток в Україні

  Сутність і основні елементи інфраструктури ринку. Біржа як інститут ринкової економіки. Банківські та небанківські інституції. Інфраструктура ринку праці. Характеристика діяльності інституціональної системи в Україні. Проблеми та перспективи її розвитку.
  
  курсовая работа [42,0 K], добавлен 15.11.2011
  

• Формування української ринкової системи

  Основне поняття ринку, умови його формування та розвитку. Особливості становлення ринкових інститутів та відносин в Україні. Сутність основних елементів ринку. Закони попиту та пропозиції. Ринкова ціна, кон'юнктура. Перспективи розвитку економіки України.
  
  курсовая работа [30,1 K], добавлен 08.12.2008
  

• Максимізація прибутку фірми-монополіста в короткостроковому і довгостроковому періоді

  Визначення і дослідження сутності ринку, інфраструктури ринкового господарства, механізму функціонування ринку. Характеристика ринкової інфраструктури України в сучасних умовах. Основні ознаки ринку, сутність та аналіз поведінки фірми-монополіста.
  
  курсовая работа [368,6 K], добавлен 23.02.2011
  

• Концептуальні основи аналізу національної економіки

  Економічні теорії та базисні інститути національної економіки. Характеристика економічного потенціалу. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Інституціональні чинники її розвитку. Функціонування інфраструктури національного ринку.
  
  тест [18,3 K], добавлен 15.01.2010
  

• Ринок житла в Україні

  Аспекти розвитку та формування ринку житла: нормативно-правове регулювання ринку. Процес розвитку та формування: аналіз ринку житла, особливості розвитку в Київській області, застосування цільових облігацій. Шляхи удосконалення, іпотечне кредитування.
  
  дипломная работа [794,9 K], добавлен 13.08.2008
  

• Інвестиційний процес функціонування сільськогосподарських підприємств на ринку зерна

  Економічна сутність ринку зерна та організаційно-економічні засади його розвитку в сучасних умовах. Основні напрями та джерела інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на ринку зерна. Тенденції розвитку вітчизняного зерновиробництва.
  
  статья [72,1 K], добавлен 24.04.2018
  

• Ринок нерухомості України

  Теоретичні засади формування ринку нерухомості: сутність та структура. Аналіз та оцінка розвитку житлового, земельного ринку України та ринку комерційної і промислової нерухомості. Шляхи покращення механізму стимулювання вітчизняного ринку нерухомості.
  
  курсовая работа [414,6 K], добавлен 13.08.2011
  

• Обґрунтування стратегії розвитку ринку конкурентоспроможного зерна

  Вирішення проблеми наповнення ринку зерном. Заходи, спрямовані на оптимізацію усіх сфер діяльності АПК. Типові для агроформувань загрози на зерновому ринку. Проблеми формування ринку конкурентоспроможного зерна. Основні методи цінового регулювання.
  
  статья [21,2 K], добавлен 20.08.2013
  

• Державна політика регіонального розвитку в перехідний період до ринку

  Сутність регіонального розвитку, роль держави в його регулюванні в умовах перехідного періоду до ринку. Правове забезпечення державної регіональної політики в Україні. Аналіз економічних та соціальних показників, які характеризують сучасний стан регіонів.
  
  контрольная работа [3,1 M], добавлен 16.02.2012
  

• Фондовий ринок

  Сутність та роль фондового ринку в умовах ринкової економіки. Суб’єкти фондового ринку та особливості механізму фондової біржі. Державні органи регулювання. Номінальні держателі цінних паперів. Проблеми та перспективи удосконалення фондового ринку України
  
  курсовая работа [60,1 K], добавлен 25.03.2009
  

• Сутність та складові механізму ефективного розвитку виробничих підприємств

  Побудова мотиваційного механізму на виробничих підприємствах. Формування цілей, стимулів і методів трудової діяльності. Організація економічного впливу на управлінський процес. Забезпечення державного регулювання та ринкової саморегуляції виробництва.
  
  статья [109,8 K], добавлен 11.09.2017
  

• Структура і функції ринку

  Виникнення і суть ринку, його структура, функції і умови формування, державні і недержавні методи регулювання. Умови, необхідні для нормального функціонування реального ринку. Особливості становлення ринкових відносин в Україні. Моделі ринкової економіки.
  
  реферат [410,5 K], добавлен 21.10.2012
  

• Ринок робочої сили та особливості його розвитку в Україні

  Сутність, функції ринку робочої сили та соціально-економічні закономірності його формування. Шляхи та резерви підвищення використання трудових ресурсів. Оцінка рівня зайнятості населення. Аналіз показників механізму державного регулювання ринку праці.
  
  реферат [180,2 K], добавлен 16.04.2016
  

• Теоретичні засади дослідження та регулювання споживчого ринку

  Споживчий ринок в системі забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України. Умови виникнення ринку. Поняття зовнішнього середовища. Основні ознаки кейнсіанської та монетарної теорій. Інформаційне та методичне забезпечення дослідження ринку.
  
  научная работа [71,6 K], добавлен 30.06.2013
  

• Ринок праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки

  Поняття праці як фактору виробництва. Умови виникнення та функціонування ринку. Мікроекономічна характеристика ринку праці: аналіз механізму дії, структура та функції, попит та пропозиція на ньому. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні.
  
  реферат [215,1 K], добавлен 28.11.2010
  

• Ринок, його характерні ознаки та види

  Сутність ринку. Ознаки ринку і умови його функціонування. Інфраструктура ринкового господарства та механізм функціонування ринку. Механізм функціонування ринку. Ринкова інфраструктура України в сучасних умовах. Задачі розвитку міжбіржової торгівлі.
  
  курсовая работа [139,4 K], добавлен 03.06.2007
  

• Соціально-орієнтована ринкова економіка як оптимальна модель ринку

  Теоретичні засади та об’єктивність процесу побудови соціального ринкового господарства в Україні. Сутність соціально-орієнтованої ринкової економіки. Характеристика основних соціалізуючих складових ринкової економіки. Забезпечення економічної свободи.
  
  курсовая работа [37,0 K], добавлен 27.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам