Інституції у розвитку та регулюванні аграрного ринку: теорія, методологія і організація

Обмежені можливості селянина донести до влади свої проблеми і захистити власні інтереси, брати участь у формуванні й обговоренні політики регулювання аграрного ринку

Невідповідність заходів державної політики реальним потребам селян-учасників аграрного ринку щодо захисту їхніх інтересів

Інфраструктура ринку

Недієздатність, неефективність, недостатнє законодавче забезпечення функціонування

Відсутність у селян можливостей виходу на організований аграрний ринок

Розбудова ефективного, регульованого аграрного ринку, який би виконував покладені на нього функції (селективна, соціальна, стимулююча, виявлення ринкових цін), характеризується незавершеністю. Вона полягає у незабезпеченні ринком сприятливого економічного механізму господарювання на землі, незбалансованості ринків, що обумовлює стагнацію, та вносить деструктивні зміни в управління ринком (перевиробництво, стрибки цін тощо). Ринок стає ефективнішим для учасників лише за умови дієвості, а отже - адаптованості інституцій та інститутів.

Вплив інституцій та механізмів регулювання аграрного ринку має пірамідальний характер, одночасно діючи на господарську, соціальну, продовольчу і мотиваційну системи. Недієздатність інститутів і механізмів регулювання аграрного ринку унеможливлює високоефективний розвиток. Існуюча система підтримки сільського господарства України знижує конкурентоспроможність галузі, а вирішальним фактором стимулювання конкурентоспроможності аграрного бізнесу є ціна та ціновий механізм.

Український селянин живе і господарює в інституціональних умовах невизначеності, адже не створено підґрунтя для реального переходу до принципів взаємної відповідальності. Слід враховувати також особливості культури й ментальності, які притаманні жителям села та суб'єктам, зайнятим в аграрній сфері. Все це потрібно враховувати при визначенні інституційних параметрів сприяння мінімізації негативних трансформацій аграрного укладу. В національній аграрній сфері сформувався феномен економічної культури, в основі якої притаманні лише українській аграрній дійсності економічні та соціальні інститути.

Координація взаємодій між учасниками ринку відбувається як стихійно, так і під впливом формальних інституційних меж, адже окремі типи ринків функціонують за типом організацій, наприклад біржі. Проте для більшості ринків характерна децентралізація, хоча держава залишає за собою функції регулювання, які притаманні сучасним організованим ринкам із визначеними “правилами гри”. З огляду на недостатнє інституційне забезпечення аграрного ринку селянин вимушено має справу з торговцями-посередниками, які сформували тіньовий сегмент інфраструктури, що монопольно управляє закупівельно-збутовою діяльністю на рівні сіл і, диктуючи ціни, перерозподіляє левову частку доходів від продажу продукції (особливо тваринницької) на свою користь.

Процеси, які відбуваються на аграрному ринку України, мають ознаки системної кризи, що зумовлено: тривалим періодом адаптації економіки до ринкових умов; диспаритетом цін на продукцію сільського господарства та промисловості; недостатністю продовольчого забезпечення і низьким рівнем доходів населення; відсутністю цивілізованого ринку землі; техніко-технологічною відсталістю та низькою ефективністю аграрного виробництва. Для того щоб ринкова економіка відповідала законам функціонування ринкового механізму, має бути сформована адекватна модель державної політики щодо забезпечення ефективності аграрного ринку.

У п'ятому розділі - «Концептуальні засади інституціонального забезпечення розвитку та регулювання аграрного ринку» - розроблено концептуальні положення формування інституцій регулювання, удосконалення цінового механізму, інституційного забезпечення ринкової інфраструктури і розвитку інститутів аграрного ринку.

Трансформації аграрного укладу підтвердили необхідність вибору моделі господарського порядку, яка б відповідала національним особливостям розвитку ринку, забезпечувала виконання заходів регуляторного впливу, а інституціональне забезпечення концентрувало зусилля держави на вирішенні базисних і похідних завдань. Базисними завданнями є формування і розбудова: ефективного інституту праці; дієвого інституту власності; прогнозованого і цілеспрямованого інституту управління й влади. Похідні: розбудова ефективного інституту аграрного ринку; удосконалення інституту ціни; розвиток інституту організації і підприємництва; конкуренції і конкурентоспро-можності; інституту маркетингу та інфраструктури; соціального капіталу та саморегулівних організацій; удосконалення державних інститутів.

Регулювання аграрного ринку в частині інституціонального забезпечення повинно враховувати національні особливості, але головним принципом має бути ефективне поєднання державних і ринкових інститутів. Формування інституціональної системи і механізмів регулювання аграрного ринку в Україні повинно спрямовуватися на: становлення конкурентоспроможного сільсько-гоподарського виробництва і аграрного підприємництва; підвищення рівня соціально-економічного розвитку села і сільських територій за рахунок сприяння зростанню дохідності сільськогосподарської праці; поліпшення екологічної складової аграрної економіки.

Розвиток ефективного інституційного середовища аграрного ринку потребує удосконалення інфраструктури, зокрема: забезпечення структурної реорганізації інституційної бази формування маркетингових каналів збуту сільськогосподарської продукції; підвищення ролі держави у створенні інсти-тутів ринкової інфраструктури; забезпечення органічно доповнюваної взаємодії об'єктів інфраструктури з метою синхронізації розвитку маркетингових складників ринкового механізму.

Концептуальне бачення розвитку інститутів аграрного ринку ґрунтується на комплексному аналізі й методологічних положеннях, а також оцінці сучасного стану їх організації у системі функціонування аграрної економічної системи як на макро-, так і на мікрорівні. Інститути аграрного ринку повинні розвиватися відповідно до традицій функціонування вітчизняної господарської системи. В основу зазначених аспектів інституціонального розвитку необхідно покласти стратегію розвитку базисних (власність, праця, управління, влада) і похідних (ціна, конкуренція, підприємництво, інфраструктура, регулювання тощо) інститутів (рис. 2).

інституція аграрний ринок капітал



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема стратегії розвитку інститутів аграрного ринку*

Модель розвитку інститутів потребує постійного удосконалення в процесі розбудови регуляторного механізму. Суть концептуального бачення вирішення проблеми полягає у створенні стабільних умов функціонування економіки й ринку, яке передбачає ефективне поєднання інституцій та інститутів (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Концептуальна модель інституціонального середовища і розвитку інститутів аграрного ринку*

Інституціональна структура аграрного ринку в Україні включає в себе суб'єкти аграрного бізнесу, державні та недержавні установи із забезпечення функціонування виробництва, інфраструктуру, інститути дорадництва й інформаційного забезпечення. В основу розбудови ринкових інститутів і створення сприятливого інституціонального середовища аграрного бізнесу слід покласти заходи, спрямовані на завершення реінституціоналізації приватної власності у формуванні інституційних норм капіталізації землі; удосконалення цінового механізму щодо справедливого перерозподілу доходів між учасниками продуктового ланцюга; покращення функціональності ринкової інфраструктури та інформаційного забезпечення виробників; підвищення соціальних стандартів сільського розвитку і формування соціального капіталу.

Подальше формування ринкового інституціонального середовища вимагає від держави спрямування аграрної політики на забезпечення адаптованих до вітчизняних реалій механізмів взаємодії економічних агентів. В основі цього процесу має бути інституціоналізація соціально-економічних відносин, результативною ознакою якої повинні стати: раціональний розподіл-використання ресурсів аграрної сфери; ринкове ціноутворення на продукцію; функціональна й доступна інфраструктура; підвищення соціальних стандартів життя на селі.

Концептуальні засади розвитку інститутів аграрного ринку передбачають удосконалення: інститутів-організацій - сільськогосподарські підприємства, інфраструктура, державні установи; інститутів права - законодавчо-нормативні акти; інститутів-функцій - ринок, конкуренція, праця, власність, ціноутворення.

Аграрна реформа, яка здійснюється в Україні та спрямована на підвищення ефективності аграрного ринку, вважається нами проявом фундаментальних інституціональних змін. Першочергової модернізації й функціонального удосконалення потребують такі інститути, як власність, регулювання ринку й підтримка виробників, організація та розміщення виробництва, контрактація й договірні відносини, ціноутворення та інфраструктура, землекористування. Важливим залишається удосконалення техніко-технологічних характеристик виробничої й обслуговуючої підсистем, що дасть змогу знизити рівень трансакційних витрат.

За певних умов, для забезпечення прискореного розвитку ринкових відносин інститути можуть бути запозичені з іншого інституціонального середовища. Проте, такі залучені інститути не завжди приживаються, що спостерігається в процесі вітчизняних аграрних перетворень. Для запобігання дисфункціональності запозичених інститутів держава повинна враховувати вимоги середовища, в якому вони мають діяти.

Становлення ефективного аграрного ринку, а головне - інститутів його розвитку, не є можливим під впливом рудиментів минулого (неринкових інститутів). Тому в аграрній сфері потрібно сформувати таку інституціональну структуру, яка забезпечить рівноконкурентні “правила гри”, упорядкованість трансакцій, об'єктивність економічних законів, недопущення дисфункціональності ринку.

Одним із першочергових і перспективних за значимістю завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності інституціональної системи аграрного ринку, є розвиток інституту кластеризації. За допомогою цього інституту можна реально поєднати ресурси різних за галузевою приналежністю суб'єктів ринку для вирішення проблем сільського соціуму.

Кластери можуть створюватися як спеціалізовані, так і універсальні (комплексні). Перші повинні об'єднувати учасників (наукові установи, навчальні заклади, виробників та ін.), які спеціалізуються на конкретному виді діяльності - вирощування великої рогатої худоби, свиней, виробництво молока, зерна, цукрових буряків тощо. Другі (універсальні) - установи і підприємства, територію з широким колом різних видів діяльності.

Розвиток інституту кластеризації дозволить створити ефективні інституціональні умови для задіяння усіх ресурсів підвищення конкурентоспроможності галузі й забезпечення соціально-економічного добробуту села. Цей інститут дає можливість у ринкових умовах запровадити цілеспрямовану організацію і забезпечити стійкість взаємовідносин контрагентів. Створення кластерів в аграрній сфері - один із шляхів залучення інвестицій та інновацій, мінімізації витрат, зокрема трансакційних, підвищення ефективності саморегулювання аграрного ринку, активізації формування міжпрофесійних організацій.

В цілому аграрний ринок потребує формування інституцій і механізмів, які забезпечать урегульованість відносин між економічними агентами.

Вирішення окреслених проблем, які визначено нами як інституціональні, лежить у площині удосконалення системи управління аграрним ринком. Найважливішим кроком є формування інфраструктури інституцій та інститутів ринкового й інформаційного супроводу дрібних товаровиробників, а забезпечувальну роль повинні відігравати професійні об'єднання і громадські організації, насамперед щодо консолідації зусиль саморегулювання, що визначатиме конкурентоспроможність аграрних товаровиробників.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення теоретико-методологічних засад функціонування й трансформації інституціональної системи, розробку концептуальних положень розвитку інституцій та інститутів аграрного ринку, удосконалення інституційного забезпечення ринкової інфраструктури, підвищення ролі цінового механізму в регулюванні ринку.

1. Інституціоналізм як методологія міждисциплінарного наукового пошуку в теорії економічної науки виходить з позиції широкоаспектності суджень про соціально-економічні ринкові процеси. Існують дві різнопланові категорії - “інституція” й “інститут”, які становлять методологічну основу інституціональної теорії, а також є невід'ємними, взаємозалежними атрибутами економіки і головне - ринку та механізмів його регулювання. Інституції є правилами, які впливають на поведінку учасників ринку, а інститут - організаційно-оформлена система правил і норм, які консолідовано у вигляді організації (підприємства, інфраструктура, державні органи), закону (нормативно-правові акти), функції-правила (ринок, ціноутворення, конкуренція, праця, власність).

2. Серед інституцій та інститутів ринкового механізму найбільш вагому роль відіграють економічні - правила, норми традиції - інституції; утворення, такі як власність, національна економічна ментальність, а також організаційно-правові структури, установи, організації - інститути.

3. Господарська поведінка людини у процесі еволюції господарсько-торговельних відносин створила один із найбільш дієвих і значимих феноменів - ринок, як структуровану і консолідовану систему, середовище взаємодії економічних агентів. Ринок необхідно розглядати як утворення, у якому панівними є товарно-грошові відносини, а рушійною силою розвитку - економічний інтерес індивіда. Він як саморегулівна система функціонує на основі принципів, закладених історично, проте обов'язковим його атрибутом є регуляторні механізми, функції і державна політика регулювання.

4. Регулювання ринку передбачає створення умов, що забезпечуються розвинутою інституціональною системою, дають простір для здійснення господарської діяльності або запровадження державою обмежень. В регулюванні задіяні інституції й механізми ринку, які слід розглядати як систему взаємозалежних утворень, що формують інституціональну структуру впливів держави й ринку на поведінку економічних агентів. Перед інститутом регулювання стоять завдання формування середовища господарських взаємодій, у якому учасники ринку зможуть ефективно задовольняти потреби, забезпечуючи реалізацію власних інтересів і стабільність соціально-економічної системи суспільства.

5. Аграрний ринок - це складна система відносин, спрямованих на поєднання ресурсів аграрної сфери, праці, інфраструктури з метою функціонального забезпечення процесу виробництва-реалізації сільськогоспо-дарської продукції; ринок благ, продукованих в аграрній сфері - на землі. Функціонування аграрного ринку є складним динамічним процесом і в національному масштабі все ще залишається кризовим, особливо в умовах сьогодення, незважаючи на сприятливі перспективи аграрного розвитку. Відсутність ефективного механізму поглинання ризиків перевиробництва, неадекватність спеціалізованого середовища замість матеріалізації вигід спричинили комплекс негативів (зниження внутрішніх цін на сільгосппродукцію-сировину та попиту).

6. Економіка вітчизняної аграрної сфери перебуває у стані докорінних структурних і інституціональних трансформацій періоду становлення ринку, що зумовлює необхідність формування економічного інтересу ефективно господарювати на землі. Вирішальним фактором стимулювання конкуренто-спроможності є ціна і ціновий механізм, застосовуваний державою для її регулювання. Ціна виступає джерелом формування доходів агровиробників, індикатором оцінки добробуту нації, тому проблема ефективності цінового механізму є фундаментальною по відношенню до формування економічного інтересу господарювання, виходячи з реалій сучасного аграрного розвитку.

7. Вплив інституцій та механізмів регулювання аграрного ринку має пірамідальний характер, водночас здійснюючи вплив на господарську, соціальну, продовольчу і мотиваційну системи. Недієздатність інститутів і механізмів регулювання аграрного ринку унеможливлює високоефективний розвиток і породжує кризові явища (зернові, м'ясні кризи тощо). У зв'язку з цим існуюча інституціональна система може вважатися кризовою, а механізми регулювання ринку - ситуативно-ефективними і недієздатними, що потребує постійного удосконалення його інституціональної структури.

8. Інституціональна парадигма сприяння розвитку ефективного аграрно-продовольчого ринку в контексті розбудови політики регулювання, інституційного забезпечення повинна передбачати: обмеження адміністрування ринків виключно ситуаціями, які загрожують продовольчій безпеці нації; врахування інтересів споживачів і виробників в однаковому обсязі; гарантування доходів виробникам через забезпечення прибутковості авансованого у виробництво капіталу, враховуючи вартість землі, на рівні середньому по економіці держави; оптимізацію кількісно-якісних характеристик ринкової інфраструктури; сприяння активізації процесів кооперування, перш за все формування кооперативних каналів збуту сільгосппродукції; удосконалення системи прогнозування ринків, моніторингу ситуацій, зокрема широкого застосування балансів попиту і пропозиції; підвищення ефективності біржової системи; законодавче врегулювання функцій ринкових і державних інститутів.

9. Підтримка сільського господарства означає надання дотацій, субсидій, преференцій товаровиробникам. Методологічно вона базується на можливостях держави, умовах і реаліях формування підвалин продовольчої й економічної безпеки нації. Рівень і мотиваційні пріоритети підтримки з боку держави актуалізуються під впливом об'єктивних факторів формування цін і доходів виробників, виходячи із стратегічно-ситуативної розбудови означеного сегменту економіки.

10. Ефективність ринку залежить від середовища взаємодії економічних агентів, яке формується інституціями та інститутами. Таке твердження випливає із досліджень теоретико-методологічних постулатів економічної науки, що характеризують природу і закони ринкового механізму. Вивчення можливостей і доцільності такої постановки питання дає підстави та зумовлює необхідність втілення результатів наукової праці в процесі пошуку методологічних підходів до оцінки й розбудови аграрного ринку в контексті інституціональної методології.

11. Соціальний капітал - це система зв'язків, відносин між людьми, організаційної і колективної взаємодії, які спрямовані на досягнення індивідуальних та колективних цілей, реалізуються з метою задоволення індивідуальних і суспільних потреб. Цей капітал формується під впливом інституцій, акумулює соціальні зв'язки за рахунок відносин, сформованих ментальністю та традиціями, забезпечуючи певну результативність міжагентських відносин на ринку. Формування соціального капіталу в розвитку аграрного ринку відбувається за рахунок кооперації, яка виступає спеціальним інститутом захисту інтересів селянства; забезпечує можливості самоуправління й саморозвитку сільської поселенської мережі, акумулюючи ресурси; стимулює прояви ініціатив сільгосптоваровиробників.

12. Формування інституціональної системи і механізмів регулювання аграрного ринку в Україні повинно спрямовуватися на: становлення конкурентоспроможного оптимально затратного сільськогосподарського вироб-ництва і аграрного підприємництва, що є основою стабільної продовольчої безпеки, за рахунок: утвердження ринкових інституцій та інститутів, прийнятних для національного агровиробника; завершення реформаційних процесів, особливо щодо формування ринку землі та її капіталізації; зниження затратності й підвищення техніко-технологічної оснащеності галузі, особливо тваринництва; врахування інтересів виробників, особливо дрібнотоварних, при формуванні програм їхньої підтримки; формування розгалуженої ринкової інфраструктури і організованого аграрного ринку; диференціації державного регулювання аграрних ринків за персоніфікованим підходом з урахуванням особливостей функціонування кожного з них.

13. Виходячи із виключної важливості проблеми ціноутворення і цінового регулювання ринку, ціновий механізм має бути перспективним щодо необхідності формування ринкових принципів функціонування аграрної економіки. Держава через ціновий механізм повинна сприяти протекціонізму конкурентоспроможності виробленої продукції в аграрній сфері через забезпечення еквівалентності обміну, формуванню ринкових принципів функціонування аграрної економіки.

14. Концептуальні положення інституційного забезпечення розвитку ринкової інфраструктури мають передбачати виконання наступних дій у напрямі: розвитку інститутів інфраструктури ринку, в основу якого покладена пропаганда їх доступності для економічних агентів, на базі врахування національних особливостей, традицій товарного обміну; забезпечення структурної реорганізації існуючої інституційної бази формування маркетингових каналів збуту сільськогосподарської продукції в напрямі максимального врахування інтересів безпосередніх виробників; підвищення ролі держави у створенні інститутів ринкової інфраструктури на засадах пайової участі разом з виробниками аграрного продукту; забезпечення взаємодії об'єктів інфраструктури з метою синхронізації розвитку маркетингових складників ринкового механізму.

15. Концептуальні положення розвитку інститутів аграрного ринку базуються на необхідності врахування вітчизняних особливостей функціонування економічних відносин, поєднанні базисних і похідних інститутів, завершенні інституціоналізації власності, удосконаленні цінового механізму, забезпеченні функціональності ринкової інфраструктури та подоланні асиметрій у поширенні інформації, підвищенні соціальних стандартів сільського розвитку та формуванні соціального капіталу, кластерної форми організації аграрного виробництва.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Шпикуляк О. Г. Інституції аграрного ринку / О. Г. Шпикуляк - К. : ННЦ «ІАЕ» УААН, 2009. - 470 с.

Розділи в монографіях

2. Малік М. Й. Кадровий потенціал аграрних підприємств: управлінський аспект / Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. - К. : ННЦ "ІАЕ", 2005. - 370 с. (особисто автору належить здійснений аналіз формування кадрового потенціалу та оцінка ефективності менеджменту аграрних підприємств).

3. Формування і розвиток ринку зерна в Україні / [Шпикуляк О. Г., Воскобійник Ю. П., Саблук Р. П., Овсянніков О. В.]. - К. : ННЦ "ІАЕ", 2008. - 190 с. (особисто автору належить обґрунтування теоретичних аспектів розвитку ринку та інституціональних засад його функціонування, оцінка особливостей формування та розвитку ринку зерна в частині ціноутворення на продукцію, формування кон'юнктури й регулювання).

Статті у фахових наукових виданнях

4. Шпикуляк О. Г. Менеджмент і здійснення кадрової політики аграрного підприємства / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2004. - № 12. - С. 132-136.

5. Шпикуляк О. Г. Управлінська праця в аграрному підприємстві та підходи до її нормування в контексті підвищення ефективності управлінських рішень / О. Г. Шпикуляк // Агроінком. - 2004. - № 11-12. - С. 25-27.

6. Шпикуляк О. Г. Ефективність управління аграрним підприємством / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2005. - № 3. - С. 22-25.

7. Шпикуляк О. Г. Про вартість робочої сили в сільському господарстві / О.Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2005. - № 6. - С. 119-122.

8. Шпикуляк О. Г. Трудовий потенціал села та кадрове забезпечення аграрних підприємств / О. Г. Шпикуляк // Агроінком. - 2005. - № 5-6. - С. 62-64.

9. Шпикуляк О. Г. Розвиток малих підприємств у сільському господарстві / Л. О. Вдовенко, О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2005. - № 7. - С. 38-42. (особисто автору належать сформовані теоретичні аспекти розвитку малих підприємницьких форм у сільському господарстві).

10. Шпикуляк О. Г. Організація трудових колективів в аграрних підприємствах / О. Г. Шпикуляк // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2005. - Вип. 1. - С. 289-292.

11. Шпикуляк О. Г. Розвиток ринку праці на селі в умовах господарської реформи / О. Г. Шпикуляк // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. Вип. 2. - 2005. - С. 335-340.

12. Шпикуляк О. Г. Розвиток підприємництва в аграрному секторі економіки / М. Й. Малік, О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2006. - № 4. - С. 3-10. (особисто автору належить аналіз розвитку підприємництва в аграрному секторі та пропозиції щодо підвищення його ефективності в частині мотивації персоналу).

13. Шпикуляк О. Г. Динаміка становлення соціального капіталу на селі / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2006. - № 6. - С. 140-148.

14. Шпикуляк О. Г. Ціновий механізм формування економічного інтересу господарювання в аграрній сфері / О. Г. Шпикуляк // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2006. - Вип. 2. - С. 188-194.

15. Шпикуляк О. Г. Категорія соціального капіталу в економічній теорії / О. Г. Шпикуляк // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2006. - Вип. 3-4 (20-21). - С. 321-323.

16. Шпикуляк О. Г. Інституціональні основи формування соціального капіталу на селі / Шпикуляк О. Г. // Продуктивність агропромислового виробництва : наук.-практ. зб. № 4 (НДІ "Украгропродуктивність"). - К., 2006. - С. 139-151.

17. Шпикуляк О. Г. Мотивація формування людського та соціального капіталу в аграрній сфері / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2006. - № 10. - С. 135-141.

18. Шпикуляк О. Г. Мотивація трудової діяльності в економіці та організації: теоретичний аспект : зб. наук. праць Вінницьк. держ. аграр. ун-ту / О. Г. Шпикуляк. - 2006. - Вип. № 29. - С. 136-149.

19. Шпикуляк О. Г. Концептуальні основи ціноутворення в умовах аграрної економіки: теоретико-методологічний аспект / О. Г.Шпикуляк // Економіка АПК. - 2007. - № 2. - С. 107-114.

20. Шпикуляк О. Г. Формування соціального капіталу на селі в умовах господарської реформи / О. Г. Шпикуляк // Агроінком. - 2007. - № 3-4.- С. 78-82.

21. Шпикуляк О. Г. Підтримка сільського господарства в системі регулювання аграрного ринку / О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник, О. В. Овсянніков // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 4. - С. 66-70. (особисто автору належить аналіз підтримки сільського господарства та запропоновані засади підвищення її ефективності у ціновому регулюванні аграрного ринку).

22. Шпикуляк О. Г. Формування конкурентоспроможності в аграрній економіці / О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник, О. В. Овсянніков // Агроінком. - 2007. - № 9-10. - С. 4-8. (особисто автору належить оцінка цінової конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції за витратами та пропозиції щодо її підвищення за рахунок оптимізації виробничих витрат).

23. Малік М. Й. Підприємництво у розвитку аграрного ринку / М. Й. Малік, О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2007. - № 11. - С. 138-149. (особисто автору належать удосконалені теоретичні засади, аналіз та пропозиції з підвищення ефективності аграрного підприємництва).

24. Шпикуляк О. Г. До проблеми моніторингу витрат-ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах / О. Г. Шпикуляк // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. Серія: Фінанси і кредит. - 2007. - Вип. 2 (23). - С. 235-241.

25. Шпикуляк О. Г. Цінова політика як фактор стабілізації відтворюваль-них процесів в аграрній економіці // Економічні науки. Серія "Облік і фінанси": зб. наук. праць. Луцьк. нац. техн. ун-ту / О. Г. Шпикуляк. - 2007. - Вип. 4 (16). Ч.2. - С. 220-229.

26. Шпикуляк О. Г. І досі ефективність державного регулювання ринку зерна в Україні залишається низькою / В. П. Саблук, О. Г. Шпикуляк // Зерно і хліб. Вип. 1. - 2008. - С. 7. (особисто автору належить оцінка особливостей державного регулювання ринку зерна в Україні та пропозиції щодо його удосконалення).

27. Шпикуляк О. Г. Концепція ціноутворення на сільськогосподарську продукцію / [П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. Я. Дем'яненко, Г. М. Підлісецький, М. М. Федоров, О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник, О. В. Овсянніков, В. П. Саблук, Л. М. Пархоменко] // Економіка АПК. - 2008. - № 1. - С. 3-20. (особисто автору належить обґрунтування теоретичних засад формування ціни у ринковій системі господарювання, пропозиції з удосконалення механізму використання еквівалентних цін для регулювання ціноутворюючих процесів, підвищення дохідності аграрного виробництва; концептуальні положення щодо удосконалення інституцій цінової політики у регулюванні аграрного ринку).

28. Шпикуляк О. Г. Інституціональні особливості розвитку підприєм-ництва та соціального капіталу в аграрній сфері / О. Г. Шпикуляк // Агросвіт. - 2008. - № 11. - С. 4-10.

29. Шпикуляк О. Г. Інституціональні аспекти регулювання аграрного ринку / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2008. - № 5. - С. 114-121.

30. Шпикуляк О. Г. Ціна як фактор впливу на фінансові результати аграрних підприємств / О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник, О. В. Овсянніков // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2008. - Вип. 1(24). - С. 60-67. (особисто автору належить обґрунтування теоретичних та методичних засад оцінки ролі ціни у формуванні фінансових результатів аграрних підприємств за сучасних умов господарювання).

31. Шпикуляк О. Г. Політика регулювання в системі аграрного ринку / О. Г. Шпикуляк // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. Серія: «Економіка і менеджмент» - 2008. - Вип. 7/2 (30). - С. 29-35.

32. Шпикуляк О. Г. Інститут витрат в економічній теорії і практиці господарювання : зб. наук. праць: Економічні науки "Серія економічна теорія та економічна історія". - Луцьк, 2008. - Вип. 5(19), Ч. 2. - С. 323-332.

33. Шпикуляк О. Г. Роль лізингу у розвитку аграрного підприємництва / О. Г. Шпикуляк // Агросвіт. - 2008. - № 23. - С. 2-4.

34. Шпикуляк О. Г. Фінансові проблеми розвитку ринку зерна в Україні / Саблук Р. П., Шпикуляк О. Г. // Економіка АПК. - 2008. - № 12. - С. 69-75. (особисто автору належить обґрунтування теоретичних засад розвитку ринку зерна та аналіз цінової ситуації й прибутковості виробництва, пропозиції з вирішення фінансових проблем зернопродуктового підкомплексу в частині ціноутворення).

35. Шпикуляк О. Г. Навіть за сприятливої світової кон'юнктури вітчизняні зернові аграрії знову втратили нагоду поповнити свої фінанси / В. І. Власов, О. Г. Шпикуляк, Г. Г. Ткач // Зерно і хліб. - 2009. - № 3 (55). - 52 с. (особисто автору належить оцінка втрат вітчизняних виробників зерна внаслідок відсутності у них організованого доступу до зовнішніх ринків збуту продукції).

36. Шпикуляк О. Г. Проблеми розвитку та регулювання аграрного ринку / О. Г. Шпикуляк // Економіка АПК. - 2009. - № 7. - С. 120-127.

37. Шпикуляк О. Г. Регулювання аграрного ринку як інститут узгод-ження інтересів сільськогосподарських товаровиробників / О. Г. Шпикуляк : зб. наук. праць / За ред. М. І. Бахмата. - Вип. 17. - Т. 2. - Кам'янець-Подільський, 2009. - С. 615-616.

38. Шпикуляк О. Г. Фінансові проблеми ринку зерна в Україні / Саблук Р. П., Шпикуляк О. Г. // Економіка і управління. - 2009. - № 2. - С. 37-43. (особисто автору належить обґрунтування теоретичних засад розвитку ринку зерна та аналіз витрат і прибутковості виробництва).

39. Шпикуляк О. Г. Інститут ціни в теорії і методології економічної науки: еволюція поглядів і досліджень / О. Г. Шпикуляк // Стратегія розвитку України. - 2009. - №1-2. - С. 173-178.

40. Шпикуляк О. Г. Ринок в теорії і методології економічної науки: наукові концепції і типологія / О. Г. Шпикуляк // Вісн. Сумськ. нац. аграр. ун-ту. - 2009. - Вип. 1. - С. 183-191.

41. Шпикуляк О. Г. Інституції та державна політика у регулюванні аграрного ринку : зб. наук. праць Вінницьк. держ. аграр. ун-ту / О. Г. Шпикуляк. - 2009. - Вип. № 39. - Т. 2. - С. 74-87.

Публікації в інших наукових та спеціалізованих виданнях

42. Шпикуляк О. Г. Прояви трудової дискримінації та їх вплив на кадровий потенціал і мотивацію праці в аграрному підприємстві // Наук.-практ. зб. - Продуктивність агропромислового виробництва. - К. - 2004. - № 1. - С. 114-118.

43. Реформування та створення умов для економічного зростання агропромислового комплексу / Федоров М. М., Месель-Веселяк В. Я., Саблук П. Т., Шпикуляк О. Г. та ін. / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся та Західного регіону України. - К.: Урожай, 2004. - 560 с. - С. 17-52. (особисто автору належить обґрунтування особливостей розвитку підприємницьких форм у розвитку агропромислового виробництва в зоні Полісся та Західного регіону України).

44. Реформування та створення умов для економічного зростання агропромислового комплексу / Ситник В. П., Месель-Веселяк В. Я., Саблук П. Т., Шпикуляк О. Г. та ін. / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України; за ред. М. В. Зубця та ін. - К. : Логос, 2004. - 776 с. - С. 33-86 (особисто автору належить обґрунтування особливостей розвитку підприємницьких форм у розвитку агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України).

45. Реформування та створення умов для економічного зростання агропромислового комплексу / Третяк А. М., Саблук П. Т., Федоров М. М., Месель-Веселяк В. Я., Шанін О. В., Шпикуляк О. Г. та ін. / Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України; за ред. М. В. Зубця та ін. - К. : Логос, 2004. - 844 с. - Розд. 2. - С. 47-99 (особисто автору належить обґрунтування особливостей розвитку підприємницьких форм у розвитку агропромислового виробництва в зоні Степу України).

46. Концепція розвитку сільських територій до 2030 року. Проект / [П. Т. Саблук, М. Й. Малік, О. Г. Булавка, В. М. Скупий, В. А. Пулім, О. Г. Шпикуляк та ін.]. - К. : ННЦ "ІАЕ", 2007. - 46 с. (особисто автору належить обґрунтування сутності соціального капіталу та особливостей його становлення у розвитку сільських територій).

47. Комплексна програма розвитку сільського господарства Київської області у 2008-2010 роках та на період до 2015 року / Саблук П. Т., Федоров М. М., Месель-Веселяк В. Я., Воскобійник Ю. П. та ін. - К. : Центр наукового забезпечення АПВ Київської області, 2008. - 284 с. (особисто автору належать пропозиції щодо розвитку аграрного ринку в Київській області).

48. Витрати та ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах (моніторинг) [за ред. О. Г. Шпикуляка, Ю. П. Воскобійника]. - К. : ННЦ ІАЕ, 2008. - 350 с. (особисто автору належить розробка та апробація на прикладі зернових і зернобобових культур методологічного підходу щодо організації-здійснення щорічного моніторингу витрат-ефективності виробництва сільськогосподарської продукції для покращення інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на мікрорівні в умовах нестабільності інституціональних умов аграрного бізнесу).

49. Витрати та ефективність виробництва продукції в сільськогоспо-дарських підприємствах (моніторинг) / [О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник, О. В. Овсянніков та ін.]; за ред. О. Г. Шпикуляка, Ю. П. Воскобійника, О. В. Овсяннікова. - К. : ННЦ ІАЕ, 2007. - 294 с. (особисто автору належить розробка та апробація на прикладі зернових і зернобобових культур методологічного підходу щодо організації-здійснення щорічного моніторингу витрат-ефективності, державної підтримки виробництва сільськогоспо-дарської продукції для покращення інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на мікрорівні в умовах нестабільності зовнішніх факторів й інституціональних умов аграрного бізнесу).

50. Ціноутворення та нормативні витрати в сільському господарстві / теорія, методологія, практика / [за ред. П. Т. Саблука, Ю. Ф. Мельника, М. В. Зубця, В. Я. Месель-Веселяка; у співавторстві О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник та ін.]. - К., 2008. / Т. 1. Теорія ціноутворення та технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур / [за ред. П. Т. Саблука, Ю. Ф. Мельника, М. В. Зубця, В. Я. Месель-Веселяка]. - К. : ННЦ ІАЕ, 2008. - 698 с. (особисто автору належить визначення місця і ролі ціни у розвитку ринкового механізму економічних відносин, систематизація визначень сутності інституту ціни за еволюційним підходом, аналіз особливостей ціноутворення на сільськогосподарську продукцію в частині оцінки вартості витратоутворюючих факторів, пропозиції з удосконалення концептуальних положень ціноутворення на сільськогосподарську продукцію та механізму регулювання цін у частині інституціонального забезпечення підвищення дохідності і підтримки аграрного виробництва).

51. Ціноутворення та нормативні витрати в сільському господарстві / теорія, методологія, практика / [за ред. П. Т. Саблука, Ю. Ф. Мельника, М. В. Зубця, В. Я. Месель-Веселяка; у співавторстві О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник та ін.]. - К., 2008. / Т. 2. Нормативна собівартість і ціни на сільськогосподарську продукцію / [за ред. П. Т. Саблука, Ю. Ф. Мельника, М. В. Зубця, В. Я. Месель-Веселяка]. - К. : ННЦ ІАЕ, 2008. - 649 с. (особисто автору належать пропозиції до визначення нормативної собівартості і цін на сільськогосподарську продукцію в частині розподілу й оптимізації витрат)

52. Технології вирощування зернових і технічних культур в умовах Лісостепу України [за ред. П. Т. Саблука, Д. І. Мазоренка, Г. Є. Мазнєва; у співавт. В. Я. Месель-Веселяк, О. Г. Шпикуляк, Р. П. Саблук, Ю. П. Воскобійник]. - К., 2009. - С. 754. (особисто автору належать пропо-зиції до формування нормативної собівартості зернових і технічних культур).

53. Технології та нормативи витрат на вирощування кормових та зернофуражних культур [за ред. П. Т. Саблука, Д. І. Мазоренка, Г. Є. Мазнєва; у співавт. В. Я. Месель-Веселяк, О. Г. Шпикуляк, Р. П. Саблук, Ю. П. Воскобійник]. - К., 2009. - С. 754. (особисто автору належать пропозиції до формування нормативної собівартості кормових та зернофуражних культур).

54. Шпикуляк О. Г. Основні тенденції розвитку ринку кукурудзи / О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник // Agroexpert - Практичний посібник аграрія. - 2009.- № 3(8). - С. 52. (особисто автору належать аналітичні висновки щодо сучасного стану і прогнозу розвитку ринку кукурудзи в Україні).

55. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив : практ. посіб. / Кол. авт.: Саблук П. Т., Лузан Ю. Я., Малік М. Й., Шпикуляк О. Г., Воскобійник Ю. П. та ін. - К. : Аграрна освіта, 2009. - 128 с. (особисто автору належать пропозиції з формування кооперативної системи збуту сільськогосподарської продукції).

56. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив : практ. посіб. / Кол. авт.: Саблук П. Т., Лузан Ю. Я., Малік М. Й., Шпикуляк О. Г., Воскобійник Ю. П. та ін. - К. : ННЦ ІАЕ, 2009. - 52 с. (особисто автору належать пропозиції з формування кооперативної системи збуту сільськогосподарської продукції).

57. Методичні рекомендації щодо створення та функціонування кооперативних оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції / Гриценко М. П., Воскобійник Ю. П., Лузан Ю. Я., Саблук П. Т., Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. та ін. - К. : Аграрна освіта, 2009. - 16 с. (особисто автору належать пропозиції з формування і розміщення кооперативних оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції).

58. Методичні рекомендації щодо формування і прогнозування балансів продукції сільського господарства / О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник, А. В. Розгон та ін. - К. : ННЦ "ІАЕ", 2009. - 52 с. (особисто автору належать визначення місця і ролі, особливостей використання балансів сільськогосподарської продукції в регулюванні аграрного ринку).

59. Функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації економіки / [Саблук П. Т., Білорус О. Г., Кваша С. М., Шпикуляк О. Г. та ін.]. - К. : ННЦ ІАЕ, 2009.- 56 с. (особисто автору належать визначення сутності ринку й засад функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації, підхід до визначення типологічних характеристик продуктових ринків).

60. Шпикуляк О. Г. Довідник соціальних стандартів, нормативів, вимог і обмежень (для використання при плануванні соціально-економічного розвитку сільських громад і територій) [за ред. П. Т. Саблука, М. Ф. Кропивка, О. Г. Булавка, М. М. Ксенофонтова; у співавт. В. Я. Месель-Веселяк, О. Г. Шпикуляк, Р. П. Саблук, Ю. П. Воскобійник та ін.]. - К. : ННЦ ІАЕ, 2009. - 120 с. (особисто автору належать пропозиції щодо формування стандартів при організації збуту сільськогосподарської продукції).

61. Структура та розвиток аграрних формувань // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку / Малік М. Й., Минка А. П., Шпикуляк О. Г. ; за ред. П. К. Канінського. - К. : ННЦ ІАЕ, 2005. - 292 с. - С. 73-76. (особисто автору належать оцінка тенденцій та аналітичні висновки щодо розвитку сільськогосподарських підприємств).

62. Методичні рекомендації з формування і функціонування системи маркетингу аграрних підприємницьких структур / Малік М. Й., Пулім В. А., Охріменко Ю. В., Шпикуляк О. Г., Воскобійник Ю. П. та ін. - К. : ННЦ ІАЕ, 2009. - 49 с. (особисто автору належать пропозиції щодо формування кооперативних каналів збуту сільськогосподарської продукції).

63. Методичні рекомендації з удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування інфраструктури аграрного ринку / Саблук П. Т., Шпикуляк О. Г., Воскобійник Ю. П., Розгон А. В. та ін. - К. : ННЦ ІАЕ, 2009.- 44 с. (особисто автору належить аналіз і пропозиції щодо розвитку та підвищення ефективності функціонування інфраструктури аграрного ринку як інституціональної системи його регулювання).

Тези доповідей і науково-практичних конференцій

64. Шпикуляк О. Г. Стимулювання праці в аграрному підприємстві / О. Г. Шпикуляк // Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК : 2-а Міжнар. наук.-практ. конф., 13-15 черв. 2005 р., м. Мелітополь / Таврійська держ. агротехн. акад. : тези доп. - Запоріжжя : ГУ "ЗІДМУ", 2005. - 260 с. - С. 250-251.

65. Шпикуляк О. Г. Становлення соціального капіталу в аграрній сфері трансформаційної економіки / О. Г. Шпикуляк // Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку : міжнар. симпозіум, Україна, м. Житомир, 16-18 трав. 2007 р. : доповіді. - Житомир, 2007. - С. 28-34.

66. Шпикуляк О. Г. Фактор ренти у ціноутворенні на аграрну продукцію / О. Г. Шпикуляк // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 17 трав. 2007 р.) - К., 2007. - С. 59-66.

67. Шпикуляк О. Г. Цінова політика в аграрній економіці / Шпикуляк О. Г. // Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу : наук.-практ. конф., (Луцьк, 2-3 лип. 2007 р.) : тези доп. - Луцьк, 2007. - 4 с.

68. Шпикуляк О. Г. Інституційне забезпечення інноваційного розвитку сільського господарства / О. Г. Шпикуляк : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 жовт. 2007 р. Ч. 1. - С. 332-333.

69. Шпикуляк О. Г. Формування конкурентоспроможності продукції сільського господарства в умовах СОТ : ІV Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 18-19 верес. 2008 р. : тези доп. / О. Г. Шпикуляк. - К., 2008. - 346 с. - С. 116-121.

70. Шпикуляк О. Г. Регулювання аграрного ринку як інституціональна система його стабілізації / О. Г. Шпикуляк : матеріали XXVIII міжнар. наук.-практ. конф. [“Генезис інституційної системи транзитивних економік”], (Чернівці, 7-8 трав. 2008 р.). - Чернівці : Рута, 2008. - 224 с. - С. 90-92.

71. Шпикуляк О. Г. Проблеми ціноутворення у розвитку аграрного ринку / О. Г. Шпикуляк, Ю. П. Воскобійник // Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку : наук. зб. за матер. VІІ Пленуму Спілки економістів України та Всеукр. наук.-практ. конф. - К., 2009.- С. 168-171. (особисто автору належать оцінка і пропозиції щодо вирішення проблем ціноутворення у розвитку аграрного ринку).

72. Шпикуляк О. Г. Проблеми забезпечення дохідності агропромис-лового виробництва в Україні в постіндустріальний період : матеріали Десятих річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 10-11 квіт. 2008 р.) / Бойко В. І., Булавка О. Г., Власов В. І., Кропивко М. Ф., Малік М. Й., Месель-Веселяк В. Я., Підлісецький Г. М., Рябоконь В. П., Саблук П. Т., Саблук В. П., Федоров М. М., Шпикуляк О. Г. - К. : ННЦ "ІАЕ". - 99 с. (особисто автору належить аналіз дохідності і конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції).

73. Шпикуляк О. Г. Інститут витрат у формуванні дохідності та конкурентоспроможності аграрного виробництва / О. Г. Шпикуляк // Теоретичні надбання академіка І.І. Лукінова та їх значення у розвитку аграрного виробництва України (Лукіновські читання) 10 жовт. 2008 р. - К., 2009. - С. 79-91.

74. Шпикуляк О. Г. Конкурентоспроможність продукції як інститут ринкової економіки: теоретичний аспект : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. ["Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин"], (Умань, 5-6 черв. 2009 р.) / О. Г. Шпикуляк. - Умань : Видавець "Сочінський", 2009. - Ч. ІІ. - 238 с. - С. 210-212.

75. Шпикуляк О. Г. Інституціональна система розвитку та регулювання аграрного ринку / Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених / Редкол. : П. Т. Саблук та ін. - К. : ННЦ ІАЕ, 2009. - 442 с. - С. 146-152.

Размещено на Allbest.ru

...