Організаційно-економічні основи розвитку земельних відносин в аграрному природокористуванні

Методичні основи системи земельних відносин економіки аграрного природокористування. Організації оренди земель сільськогосподарського використання. Оцінка економічної ефективності використання земельних ресурсів в умовах переходу на нові форми власності.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2015
Размер файла 75,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку Та економіко-екологічних

досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Організаційно-економічні основи розвитку земельних відносин в аграрному природокористуванні

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Сафонова ВІРА ІВАНІВНА

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»

Науковий консультант доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Новиков Юрій Миколайович,

Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»,

завідувач кафедри фінансів і кредиту

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор, член. кор. НААН, України

Макаренко Петро Миколайович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи

доктор економічних наук, професор,

Бабміндра Дмитро Іванович,

Головне управління Держкомзему Запорізької області, начальник

доктор економічних наук,

старший науковий співробітник,

Садченко Олена Василівна,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,

головний науковий співробітник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Радикальні перетворення в аграрному секторі та перший досвід підприємництва загострили проблему відповідного формування інфраструктури земельних ринкових відносин та їх адекватного забезпечення, які деякою мірою визначаються здатністю і темпами адаптації до ринкового середовища, інтеграційними зв'язками організаційно-правових суб'єктів, системою науково-методичного забезпечення.

У ході земельної реформи докорінно змінився земельний устрій аграрного сектору (ліквідована монополія держави на земельну власність і розвивається різноманіття форм власності та форм господарювання). Разом з тим реформування аграрного сектору проводилося без цілеспрямованої стратегії подальшого розвитку земельних відносин, що негативно позначилося на стані природних ресурсів (земельних і водних), економіці сільськогосподарського виробництва та економіці аграрного природокористування. По більшості позицій недостатньо науково обґрунтована концепція розвитку сільськогосподарського виробництва і земельних відносин (відсутні системність і комплексність розвитку земельних відносин у контексті з економікою природокористування, соціальна спрямованість і забезпечення охорони навколишнього середовища, правова й нормативна база по ряду найважливіших аспектів носять суперечливий та непослідовний характер). Це призвело до порушення екологічно сформованого сільськогосподарського землекористування, до затяжної кризи в сільському господарстві, різкого зниження економічної ефективності використання природних ресурсів (землі та води), щорічного збільшення площ невикористаної ріллі, невисокого рівня державного регулювання аграрного сектору та управління земельними ресурсами на різних рівнях.

Сьогодні очевидно, що виробництво сільськогосподарської продукції не може далі спиратися тільки на базові галузеві науки - економіку і організацію сільського господарства, без урахування науки аграрного природокористування. Саме на основі законів економіки природокористування має бути побудоване вдосконалення земельних відносин, які виступають сьогодні гальмом подальшого розвитку цієї життєво важливої галузі національної економіки.

Крім того, створення ринкової економіки в Україні, як основної мети її розвитку, на сучасному етапі має потребу у формуванні відносин, які раніше не були властиві країні, але були прийняті світовим співтовариством. Розвиток України по шляху соціально-орієнтованого ринкового господарювання пов'язаний зі створенням і розвитком різних типів ринків: ринку праці, ринку капіталу, ринку інновацій, ринку землі і т.п. Економіка нового ринкового типу проявляється в розвитку всіх видів ринків і встановленні домінування приватної власності на землю та інші засоби виробництва. Особливу актуальність, сьогодні набувають охорона природних ресурсів та їх раціональне використання в зонах меліорацій.

Загальнотеоретичні проблеми стимулювання природоохоронної діяльності аналізуються в роботах провідних вітчизняних і закордонних вчених-дослідників: Б.В. Буркинського, Т.П. Галушкіної, С.І. Дорогунцова, В.Г. Ковальова, М.Я. Лемєшева, М.Т. Мелешкіна, А.С. Новоторова, М.М. Паламарчука, О.В. Садченко, В.Г. Сахаєва, В.М. Степанова, В.М. Трегобчука, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика, Б.В. Щербицького, Н.Ф. Реймерса, та багатьох інших. аграрний природокористування економічний земельний

Проблеми розвитку економіки аграрних земельних відносин, ефективного використання землі, її грошової оцінки були предметом дослідження багатьох вітчизняних вчених-економістів: М.О. Андреішина, В.Г. Андрійчука, Д.І. Бабміндри, П.Ф. Веденічева, В.П. Галушко, А.П. Даниленка, Б.М. Данилишина, І.І. Лукінова, П.М. Макаренка, В.Я. Мессель-Веселяка, І.Р. Михасюка, Ю.М. Новикова, П.Т. Саблука, А.М. Третьяка, М.М. Федорова, О.В. Чаянова, В.І. Шияна, В.В. Юрчишина та інших. Ідеї відтворювальної єдності виробництва та природокористування, їхніх зв'язків з діяльністю людини розвивали В.І. Вернадський, Т.С. Хачатуров, Т.П. Галушкіна, І.М. Шабуніна тощо.

Разом з тим, розробка методологічних, методичних і практичних організаційно-економічних основ регулювання земельних відносин України в тісному зв'язку з економікою природокористування продовжують залишатися досить актуальними і вимагають концептуального рішення. У цей час вимагають подальшого розвитку теоретичні та методологічні основи формування ринку землі і його інфраструктури, включаючи державний земельний банк (фактично банк агарного природокористування), організації сільськогосподарської оренди, ефективного використання земельних і водних ресурсів в агроекосистемі та збереження екологічного стану навколишнього середовища й охорони земель, апробації розробок безпосередньо у виробництві.

Науково-теоретична та практична значимість зазначених проблем, їх актуальність і цільова спрямованість обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися відповідно до наукової тематики Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» «Наукове забезпечення переходу галузей Агропромислового комплексу Криму на ринкові відносини» (№ держреєстрації 0107U001317, розділ 17), а також завдань першого рівня: «Розробка й удосконалення методики та методів оцінки земель сільськогосподарського користування та застосування їх з метою оренди, іпотеки, оподатковування»; №110/ 285-пр. «Розробка інноваційного проекту організації й функціонування системи регіонального агромаркетингу» (№ держреєстрації 01080U001673), де автором обґрунтовані методичні підходи до оцінки вартості земель сільськогосподарського користування, оренди, іпотечного кредитування, оподаткування, а також запропонована система заходів щодо оздоровлення аграрного природокористування.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних і прикладних основ реалізації концепції організаційно-економічного регулювання аграрних земельних відносин в економіці природокористування.

Багатогранність поставленої мети визначила вирішення такого комплексу завдань:

- обґрунтувати методологічні основи понятійно-категорійного апарату аграрного природокористування на основі ретроспективного аналізу теоретичних положень, термінів «економіка аграрного природокористування», «аграрне природокористування», «земельні відносини аграрного природокористування» та проаналізувати функціонування системи аграрного природокористування з погляду досягнення стійкого розвитку; предмет і об'єкт науки економіки аграрного природокористування, розглянути концепцію використання землі як природного ресурсу і господарської діяльності, розкрити взаємозв'язок водних і сільськогосподарських земельних ресурсів у природокористуванні, дослідити агроекологічне зонування території - основу раціонального аграрного землекористування;

- сформувати методолого-методичні основи системи земельних відносин економіки аграрного природокористування: сутність, особливості, орієнтири і характеристики; виявити закономірності та тенденції в розвитку аграрних земельних відносин, обґрунтувати концепцію розвитку ринкових аграрних земельних відносин природокористування, проаналізувати трансформацію власності на землю й обґрунтувати науково-методичні основи організації оренди земель сільськогосподарського використання;

- обґрунтувати методологію оцінки економічної ефективності використання земельних ресурсів в умовах переходу на нові форми власності та господарювання в аграрному природокористуванні, проаналізувати вплив на ефективність використання земельних ресурсів різних організаційних форм підприємств агробізнесу, їх розмірів, включаючи підприємства зі зрошуваною системою землеробства, використання управлінського потенціалу агроформувань і уточнити уявлення про підвищення економічної ефективності галузі;

- обґрунтувати теоретичні і методичні аспекти розрахунку альтернативної грошової оцінки земель сільськогосподарського користування (на відміну від нормативної) та способи практичної її реалізації як бази регуляторної політики земельних відносин: методичні підходи до визначення ефективності використання аграрного виробничого потенціалу в аграрному природокористуванні, економічного збитку від недоодержання продукції в зрошуваному землеробстві та розрахунку екологічного збитку і визначенню компенсаційних платежів з урахуванням різних видів деградації ґрунтів і створення на цій основі фонду відтворення родючості ґрунтів; обґрунтувати методичні підходи розрахунку впливу зміни факторів родючості ґрунтів на грошову оцінку землі по районах АР Крим;

- опираючись на методико-методологічні основи економіки аграрного природокористування, дослідити напрямки подальшого вдосконалення державного регулювання ринкових земельних відносин, у тому числі обґрунтувати проект економічного експерименту по скасуванню мораторію на купівлю-продаж землі та створенню Державного земельного (іпотечного) банку України, формування ефективних основ правового й нормативного регулювання взаємин між установами інфраструктури ринку землі та розробити рекомендації з формування стимулюючої системи оподатковування сільгосптоваровиробників, а також обґрунтувати нормативи орендної плати й іпотечного кредитування.

Об'єкт дослідження - процес організаційно-економічного розвитку земельних відносин в аграрному природокористуванні, як форми використання компонентів природно-ресурсного потенціалу, в умовах становлення приватної власності на землю.

Предмет дослідження: теоретико-прикладні основи формування організаційно-економічного механізму економіки аграрного природокористування ринкового типу, спрямовані на підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів, їх збереження і відтворення.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження стали: основні принципи діалектики стосовно до економічних процесів; сукупність методів, прийомів і принципів наукового пізнання. Методологічну основу досліджень становлять фундаментальні положення еколого-економічної теорії, для систематизації якої використаний метод логічного аналізу - для розкриття сутності понять «аграрне природокористування», «економіка аграрного природокористування», «земельні відносини», теоретичних узагальнень і формування висновків, аналізу й синтезу, аналогії й зіставлень, системно-структурної, формалізації - п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3; сучасна концепція використання землі як природного ресурсу - п. 1.2; метод асоціації і аналогій - для класифікації факторів, які впливають на функціонування системи аграрного природокористування - п. 1.3.

Дослідження проводилися в рамках системно-функціонального підходу як базового методологічного інструментарію, що визначає світоглядні позиції автора. Обґрунтованість основних результатів дослідження базується на методах: системного аналізу - для виявлення закономірностей діалектики земельних відносин України й визначення концептуальних напрямків, обґрунтування і розробки методологічних і методичних положень по організації, функціонуванню й розвитку земельних відносин - п. 2.1, 2.2, 2.3; монографічного - для вивчення використання земельних ресурсів в АР Крим і виявлення тенденцій у розвитку земельних відносин і вдосконалення економічного механізму - 3.1, 3.2, 3.3; економіко-статистичного - для кореляційного аналізу впливу факторів на грошову оцінку землі - п. 4.1, 4.2, 4.3; порівняльно-економічного - при вивченні етапів становлення та розвитку земельних відносин, процесів земельних реформ, виявленні основних тенденцій і закономірностей їх розвитку - п. 4.1, 4.2, 4.3; економіко-математичного при оптимізації розмірів підприємств п. 3.2; розрахунково-конструктивного - для обґрунтування раціональних параметрів прогнозу розвитку сільського господарства та використання земель аграрного природокористування - 5.1, 5.2, 5.3. У процесі дослідження використовувалися рішення Уряду України і АР Криму та інших директивних органів з питань розвитку аграрного сектора, наукові публікації вітчизняних і закордонних вчених по розглянутій проблемі.

Наукова новизна одержаних результатів. Головним результатом досліджень є розробка теоретичних, методологічних і методичних положень, концепцій і практичних пропозицій, що визначають формування, функціонування і розвиток організаційно-економічних основ розвитку ринкових земельних відносин в аграрному природокористуванні України.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

- науково обґрунтована концепція вдосконалення організаційно-економічних основ державного регулювання ринкових земельних відносин аграрного природокористування на основі організації державного земельного (іпотечного) банку, що буде виконувати, поряд с іншими, функції природоохоронного та облікового значення;

- сформульовано наукове бачення і розкрито сутність поняття економіки аграрного природокористування, предмет і метод цієї науки, побудованої на принципах раціонального використання й охорони природних ресурсів з урахуванням їх обмеженості та забезпечення стійкого розширеного відтворення родючості ґрунтів при постійному підвищенні економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції;

- науково обґрунтована процедура практичної реалізації механізму купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення з урахуванням природоохоронного фактору.

удосконалено:

- сутнісь поняття земельних відносин аграрного природокористування як елементу суспільних відносин, що виникають із приводу права власності й управління земельними ресурсами, шляхом включення поряд з економічним регулюванням (податки, орендна плата, іпотека, ціноутворення), і екологічного - поліпшення та збереження навколишнього середовища; охорона природних ресурсів і збереження родючості ґрунтів; зменшення ерозійних процесів; забруднення земель радіонуклідами, важкими металами, пестицидами і інше;

- методичні аспекти альтернативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що ґрунтуються на фактичних даних виробництва всього обсягу продукції рослинництва в порівнянних цінах;

- трактування суті поняття ринку земель сільськогосподарського призначення, що крім прийнятих положень має доповнюватись системою функціональних взаємин між установами інфраструктури, продавцями (власниками) та покупцями (майбутніми користувачами) земель сільськогосподарського призначення з питань встановлення їх вартості.

дістало подальший розвиток:

- теоретичні засади розвитку земельних відносин в частині обґрунтування їх організаційно-економічних положень, виявлення й систематизації основних економічних і юридичних передумов, що визначають їхній розвиток;

- визначення аграрного виробничого потенціалу в напрямі встановлення вартості використання ресурсів (землі, води, людського капіталу, основних і оборотних фондів) в грошовій формі;

- використання методу кореляції у взаємозв'язку фактичної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, факторів родючості ґрунтів та виробництва (на прикладі районів АР Крим), що дозволяє установити кількісний і якісний вплив зниження вмісту гумусу, фосфору та інших елементів на родючість ґрунтів;

- визначення показника економічної оцінки збитку від недоодержання продукції у результаті нераціонального використання зрошуваних земель, що дозволяє розрахувати величину штрафних санкцій, які направляються до фонду відтворення родючості ґрунтів ;

- науково-методичні основи формування організаційно-економічного механізму регулювання орендних відносин в аграрному природокористуванні;

- дослідження фінансового механізму розвитку аграрного природокористування, що містить у собі теоретико-методологічні принципи побудови та розрахунку величини іпотечного кредитування для господарств різних виробничих типів;

- методичні рекомендації визначення величини єдиного земельного податку, що вирівнює соціально-економічні умови функціонування сільськогосподарських підприємств різних виробничих типів і сприяє раціональному використанню сільськогосподарських угідь;

- методичний підхід до розрахунку оптимальних розмірів суб'єктів аграрного господарювання, що дозволяють найбільш раціонально використовувати сільськогосподарські угіддя з урахуванням частки зрошуваних земель у їх земельній площі й рівня інтенсивності виробництва;

- теоретико-методологічні підходи до регулювання й удосконалення управління ринком земельних ресурсів, які передбачають самостійне функціонування установ його інфраструктури;

- науково-методичний підхід до оцінки впливу стану кадрово-управлінського потенціалу на показники використання земельних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення проведених досліджень полягає в тому, що методологічні положення, розроблені в дисертації, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій, які реалізуються в органах регіонального управління та господарської діяльності сільськогосподарських підприємств регіону, зокрема: РДА Джанкойського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 01-13/4773 від 19.11.2009 р.), Красногвардійською державною адміністрацією в АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 1756/01-11 від 27.11.2009 р.), Міністерством АПК АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 41/762 від 29.12.2008 р.), РДА Сімферопольського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 5571/ 04-05 від 31.12.2009 р.), РДА Нижньогірського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 10-09-1179 від 30.12.2009 р.), РДА Білогірського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 4886/ 01-18 від 31.12.2009 р.), РДА Совєтського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 354/ 01-13 від 24.03.2010 р.), РДА Ленінського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 121/ 08-3 від 24.03.2010 р.), РДА Сакського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 01.1-16/265 від 26.03.2010 р.), Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (довідка про використання науково-методичних розробок № 2722/ 1-4 від 26.03.2010 р.), Управлінням екологічної інспекції Північно-Кримського регіону (довідка про використання науково-методичних розробок № 033-30 від 25.03.2010 р.), РДА Бахчисарайського району АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 02-32/376 від 29.03.2010 р.), Асоціацією фермерів і землевласників Криму (довідка про використання науково-методичних розробок №6 від 10.02.2010 р.), Міністерством фінансів АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок № 352/ 18-06 від 17.02.2010 р.), Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим (довідка про використання науково-методичних розробок №646/ 10-29 від 13.05.2010 р.).

Теоретичні розробки та практичні рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет» (довідка № 1424-а від 14.10. 2009 р.), Висновки дисертації можуть бути практичною основою для подальшого вдосконалення організаційно-економічних основ розвитку земельних відносин, ринку землі аграрного природокористування України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом особистого наукового дослідження автора. Йому належать наукові ідеї, теоретичні й методологічні розробки, методичні й практичні рекомендації, які становлять внесок в економіку аграрного природокористування. Всі опубліковані роботи виконані самостійно, у них відбиті основні положення та результати дослідження. У даній роботі матеріали й висновки кандидатської дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних, національних, регіональних наукових та науково-практичних конференціях і одержали позитивну оцінку зокрема: на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу ПФ «Кримський агротехнологічний університет» НАУ (м. Сімферополь, 2006 і 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукові напрями розвитку нормативних систем - основа підвищення продуктивності агропромислового комплексу в підприємствах півдня України» (м. Ялта, Массандра, 2006р.), I Міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теорія та практика - 2006». (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал Світу - 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції « Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Наслідки земельної реформи та упередження помилок у землекористуванні України при її проведенні після зняття мораторію на купівлю-продаж землі» (м. Київ, 2007 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції. (м. Сімферополь, 2008 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні питання світової науки - 2007», (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 2007 р.), IV Мezinarodni vedecko - prakticka konference «Vedecky prumysl evropskeho kontinentu - 2007». (Praha, 2007 р.), IV Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Naukowym progress na rubiezy tysiacleci - 2008», Materialy IV Miedzynarodowej naukowi - praktycznej konferencji «Naukowy potencjal swiata - 2008» у мережі Інтернет, Економічний вплив управлінського потенціалу агроформуваннь на ефективність використання земельних ресурсів, V Міжнародній науково-практичній конференції. Ступінь розуміння сутності сучасної аграрної реформи в Україні керівниками й фахівцями агроформувань (Софія 2009), V Мezinarodni vedecko-prakticka konference. Оцінка й пропозиції по використанню сільськогосподарських угідь (Praha - 2009).

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 45 наукових працях, з них 4 монографії (3 - без співавторів), 12 статей у наукових журналах, 15 статей у збірниках наукових праць, 14 у матеріалах наукових конференцій. Загальним обсягом публікацій 70,5 др. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (457 найменувань на 38 сторінках) та 33 сторінки додатків. Дисертація викладена на 456 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі основного тексту 430 сторінок, з них 60 аналітичних таблиць, 41 рисунок, 11 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розглядається доцільність наукової проблеми, її сутність, стан і значення, вихідні дані для розробки, обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовані мета, завдання, проблемна ситуація, об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлені наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, їх апробація і можливість використання результатів дослідження, представлена інформація про публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи аграрних земельних відносин у контексті економіки природокористування» розкрито сутність аграрних земельних відносин і економіки природокористування, її предмет і об'єкт. Відсутність загальноприйнятих трактувань понять «аграрне природокористування», «економіка аграрного природокористування» обумовили необхідність поглибленого вивчення цих категорій, що дозволило сформулювати авторське наукове бачення й розкрити сутність цих понять, які базуються на критеріях раціонального використання та охорони природних ресурсів, їх обмеженості та стійкого розширеного відтворення родючості ґрунтів. Сьогодні стійкий соціально-економічний розвиток України можливий тільки при збалансованій, гармонічній взаємодії суспільства та природи. В умовах науково-технічного прогресу з'явилися такі складні проблеми, як раціональне використання природних ресурсів, освоєння нових джерел енергії, збереження навколишнього середовища.

В авторському тлумаченні «аграрне природокористування» - в широкому понятті - це наука про використання сукупності природних ресурсів (земельних і водних) для виробництва сільськогосподарської продукції за умови відтворення родючості ґрунтів, оптимального використання водних ресурсів і недопущення екологічного збитку навколишнього середовища.

Виходячи з економіко-екологічної імперативності суспільного виробництва, автор обґрунтовує, що на сучасному етапі розвитку аграрне природокористування перебуває в стадії ринкової реструктуризації з метою пошуку найбільш раціональних форм використання сільськогосподарського природно-ресурсного потенціалу, взаємин між суб'єктами землеволодіння і землекористування, запобігання та попередження негативного впливу їх господарської діяльності на еколого-економічне збалансування аграрних ландшафтів, що можливо тільки при системному підході дослідження аграрного сектору. Системний підхід є методологією аналізу і синтезу об'єктів природи, виробництва й суспільства як систем.

Тому основною метою системи аграрного природокористування є формування ефективного механізму використання й відтворення елементів природи (землі, води), що дозволив би забезпечити стабільний, стійкий розвиток суспільного виробництва без шкоди для нормального функціонування еколого-економічної системи, без негативного впливу господарської (виробничої) діяльності людини (рис. 1).

Для одержання більш повних характеристик і концепції використання природно-ресурсного потенціалу автор обґрунтовує його значення в аграрному природокористуванні, що значно впливає на територіальну організацію сільськогосподарського виробництва через політичні, економічні, соціальні, екологічні, технологічні та організаційно-правові фактори, які у свою чергу визначають специфіку виробництва.

Відповідно до цього автором дана характеристика особливостей землі як унікального природного ресурсу та засобу господарської діяльності в аграрному природокористуванні, необхідної матеріальної передумови процесу праці та базису існування всього людства - складового елементу єдиної продуктивної сили природи.

На підставі того, що антропогенна діяльність спричиняє порушення використання природних ресурсів, екологічного балансу сільськогосподарських ландшафтів, автором дана класифікація екологічних проблем використання природних ресурсів в аграрному природокористуванні (табл.1).

Таблиця 1

Класифікація екологічних проблем використання природних ресурсів в аграрному природокористуванні

Фактори

Показники

Причини

Природний

- природна ерозія (вітер - вітрова ерозія або дефляція; різке коливання температури повітря й поверхонь об'єктів; вода - водна ерозія, що переміщається; водорозчинні кислоти, хімічне й фізичне забруднення середовища; вплив біологічних факторів - витоптування, біохімічний вплив і т.д.);

- природні шкідники, хвороби й бур'яни;

- збільшення народонаселення.

- обмеженість природних ресурсів;

- межа самовідновлення природних систем;

- межа еластичності екосистем

Антропогенний

- технічне перетворення (підземне будівництво, видобуток корисних копалин);

- штучна ерозія (осушення боліт, оголення землі й ін.);

- помилкове господарювання (порушення гідрологічного режиму, неефективне сільськогосподарське виробництво, випалювання рослинності, винищування лісів);

- забруднення (теплоенергетичне, транспортне, сільськогосподарське, комунально-побутове, промислове);

- відвід під будівництво (гідротехнічне, транспортне, промислове, житлове).

- недосконалість технологічних процесів;

- гносеологічні (недостатнє знання законів природи, природних процесів);

- організаційні (недосконалість господарського механізму, з екологічних питань);

- морально-естетичні (моральне виховання людини);

- політичні

Екологічний

- забруднення повітря;

- забруднення землі;

- забруднення води

- господарська діяльність людини

Інтенсивне сільськогосподарське використання земель часто призводить до негативних наслідків: дегуміфікації, фізичної деградації, переущільненню, розвитку водної й вітрової ерозії, забрудненню ґрунтів токсичними речовинами і т.д., що веде до поступового зниження родючості та втрати земель.

Автором показано взаємозв'язок водних і земельних ресурсів у зрошуваному землеробстві, узагальнено оцінку ефективності їхнього використання. Раціональне використання водних і земельних ресурсів можливе тільки при економічно обґрунтованих нормах зрошувального поливу сільськогосподарських культур. Запропоновано агроекологічне зонування території як основи раціонального аграрного землекористування.

Автор виділяє економіку аграрного природокористування як самостійну науку, що обумовлено об'єктивною необхідністю розкриття закономірностей ефективного використання земельних і водних ресурсів при виробництві сільськогосподарської продукції в умовах посилення водогосподарського напруження та процесу деградації земельних ресурсів. Під економікою аграрного природокористування розуміється розділ економічної науки, що вивчає: а) закономірності розвитку виробничих аграрних відносин у їх діалектично нерозривному взаємовідношенні з навколишнім середовищем; б) антропогенний вплив на природні фактори з метою ефективного їх використання для виробництва сільськогосподарської продукції; в) систему постійного відтворення, відтворення поновлюваних природних ресурсів, включаючи родючість ґрунтів і запобігання збитку заподіяного земельним і водним ресурсам у процесі їх використання.

Системоутворюючою ознакою всіх економічних наук є виробничі відносини. Економіка природокористування входить у групу організаційно-економічних наук. Автором визначено предмет і об'єкт економіки аграрного природокористування (рис. 2).

У цьому зв'язку економіка аграрного природокористування повинна вивчати не тільки еколого-економічні закономірності відтворення родючості ґрунтів й ощадливих витрат водних ресурсів, що виснажуються, але і запропонувати конкретний механізм вирішення проблеми ефективного використання цих ресурсів. У цьому плані варто підкреслити роль держави у формуванні державного земельного банку, що зіграє важливу роль у поліпшенні використання земельних ресурсів шляхом пільгового іпотечного кредитування, як для сільськогосподарського виробництва, так і для відтворення родючості ґрунтів.

В авторському розумінні об'єктом економіки аграрного природокористування є процеси виробництва сільськогосподарської продукції у взаємозв'язку і взаємодії з природними ресурсами (земельними і водними), що входять до еколого-економічних систем різного масштабу й рівня. Комплексний характер екологічних проблем, інтегрованих в об'єкт економіки аграрного природокористування обумовлює наявність взаємозв'язків з економічними і природничими науками. Економіка аграрного природокористування безпосередньо пов'язана з агрономічними науками. Методологічну основу її становить охорона навколишнього середовища й економіка природних ресурсів.

У першу чергу необхідно було досліджувати: екологічні наслідки проведення земельної реформи та становлення приватної власності на землю шляхом паювання, що потягнуло зниження рівня агротехніки, внесення добрив, погіршення використання меліоративних систем, як важливого важеля інтенсифікації виробництва; погіршення структури використання земель, що знижує рівень відтворення природних ресурсів; систему та методи екологічного природоохоронного господарювання.

У другому розділі «Методологія побудови і розвитку аграрних земельних відносин у природокористуванні» на основі методу логічного аналізу обґрунтовано зміст, особливості, мета, завдання, орієнтири, принципи й характеристики, закономірності та тенденції в розвитку аграрних земельних відносин, що забезпечують стійкий розвиток сільського господарства, що дозволило визначити значення екологічної проблеми в аграрних земельних відносинах природокористування.

У роботі узагальнено і поглиблено теоретико-методологічні підходи організаційно-економічного регулювання земельних відносин в Україні в напрямку їхнього трансформування до умов ринкової економіки. Запропонована автором система земельних відносин аграрного природокористування визначає коло суб'єктів, об'єктів і зміст земельних відносин у ринкових умовах (рис. 3), основою яких є приватна власність на землю та її оренда.

У ході аграрної реформи і трансформації земельних відносин міняється соціально-економічне мислення людей у питаннях їхніх відносин до власності, землі, майна, господарюванню, підприємництва. У роботі досліджена сутність термінів «земельні відносини», «власність на землю», наукове трактування сутності ринку земель сільськогосподарського призначення, що має свою інфраструктуру, особливості, передумови і проблеми становлення.

Автором запропоновано найбільш прийнятне для досліджень земельних відносин аграрного природокористування їх понятійне трактування. Земельні відносини варто розуміти як сегмент суспільних відносин, які виникають між суб'єктами із приводу права власності й управління земельними ресурсами з позицій землеволодіння і землекористування через ринкові форми та методи раціонального їх використання (економічне регулювання - податки, орендна плата, іпотека; екологічне регулювання - поліпшення, збереження навколишнього середовища; охорона природних ресурсів - збереження відтворення родючості ґрунтів), а також при розподілі доходів, отриманих у результаті їхнього використання (рис. 3).

У ході земельної реформи змінилася форма власності на землю. Так, в Україні за станом на 01.07.2007 р. в державній власності залишилося 29,6 млн. га (49,1%) земель, а в приватній збільшилося до 30,6 млн. га (50,7%), тоді як в 1990 р. весь земельний фонд України був повністю державним. Ще більш помітно змінилася структура сільськогосподарських угідь: у державній власності залишилося 27,3%, а в приватній власності зосередилося 72,5%. При проведенні земельної реформи проводиться ідея становлення приватного землевласника як умова «суспільного процвітання». У роботі визначена мотивація відновлення приватної власності, негативні та позитивні її сторони.

У цьому зв'язку є всі підстави вважати, що приватна власність є одним з обов'язкових атрибутів сучасної економіки. Проте, це лише один з елементів загального механізму присвоєння. Крім того, позитивні сторони приватної власності можуть виявитися тільки в оптимальному об'єднанні її загального механізму різноманітних структур (приватнопідприємницької, сімейної, акціонерної і т.п.). Тому, лише змішана економіка, що функціонує на основі оптимального об'єднання різних форм приватної власності, регулювання і управління ними, сприяє демократизації, обмеженню економічного простору та негативних наслідків його нецивілізованих варіантів.

Перехід до ринкової економіки, а також криза, що виникла в аграрному секторі, вимагали якісно нових земельних відносин, що у свою чергу зумовило проведення земельної реформи. Автором установлені чотири групи взаємозалежних між собою причин, які визначили необхідність реформування земельних відносин аграрного природокористування.

У третьому розділі «Стан і результати використання аграрних земельних ресурсів в умовах ринкового розвитку» досліджені трансформаційні перетворення в аграрному природокористуванні та показано становлення нових земельних відносин у ринкових умовах розвитку України та встановлення превалювання орендних відносин, розглянуто ефективність використання земельних ресурсів, трансформація сільськогосподарських підприємств, оптимізація їх розмірів, подано оцінку впливу кадрово-управлінського потенціалу агроформувань АР Крим на ефективність використання земельних ресурсів, показано вплив нових форм господарювання на ефективність використання земельних ресурсів, подано оцінку екологічних наслідків аграрної реформи.

Поклавши в основу оцінки економічної ефективності економіки обов'язкові більш високі темпи приросту валової доданої вартості відносно приросту проміжного продукту, автором обґрунтовано наступну формулу:

Е=ДВДВ/Д ПС 1, (1)

де: Е - підвищення ефективності економіки, ВДВ - валова додана вартість; ПС - проміжне споживання. Автором зроблені розрахунки підвищення ефективності економіки АР Крим і економіки сільського господарства (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка ефективності економіки АР Крим та економіки його сільського господарства (приріст відносно до попереднього року %)

Роки

Економіка АР Крим

Економіка сільського господарства АР Крим

Валова додана вартість

Проміжне споживання (ПС)

Відношення приросту ВДВ до ПС

Валова додана вартість

Проміжне споживання

(ПС)

Відношення приросту ВДВ до ПС

Сума

млн. грн

ДВДВ

Сума

млн. грн

Д ПС

ВДВ/

ПС

Сума

млн. грн

ДВДВ

Сума млн. грн

Д ПС

ВДВ/ПС

2001

5492

-

6763

-

1,102

996,0

-

1375

-

2002

6033

1,10

6865

1,01

1,108

893

0,896

1540

1,12

0,8

2003

7309

1,21

8262

1,20

1,069

950

1,063

1663

1,08

0,96

2004

9308

1,27

12102

1,46

0,869

1175

1,236

1962

1,18

1,048

2005

12937

1,39

15681

1,29

1,162

1371

1,167

2315

1,18

0,988

2006

16689

1,29

19539

1,25

1,035

1299

0,94

2569

1,11

0,846

2007

20874

1,25

24325

1,24

1,008

1610

1,239

3109

1,21

1,024

2008

26509

1,27

31379

1,29

0,984

1992

1,237

3856

1,24

0,997

2001-2008

-

4,82

4,64

1,04

2,00

2,80

0,71

Розрахунки показали, що в цілому економіка АР Крим була досить ефективною за виключенням сільського господарства. У дисертації була вирішена задача за дослідженням впливу використаних ресурсів на валову додану вартість на основі рівняння множинної регресії:

У=0,0392Х1+0,3922Х2+0,03911Х3-0,0596Х4+2454,999 при R=0,97, (2)

де: Х1 - основні засоби, млн. грн; Х2 - оборотні засоби, млн. грн; Х3 - посівні площі, млн. грн.; Х4 - людський капітал, млн. грн.

Рішення цієї задачі дозволяє зазначити, що збільшення оборотних коштів на 100 млн. грн. буде сприяти росту валової доданої вартості галузі на 39,2 млн. грн. Залучення у виробництво землі із грошовою оцінкою 100 млн. грн. (12341 га посівних площ) буде сприяти збільшенню валової доданої вартості на 3,4 млн. грн., що на один гектар землі склало 2755 грн.

Одержання Україною незалежності та вступ її в ринкові умови розвитку не принесло економічного зросту в країні. Сьогодні стан сільського господарства в Україні гірше, ніж у більшості інших постсоціалістичних країнах. Аналіз, проведений по всіх районах АР Крим, підтвердив, що в 2008 р. виведено із сільськогосподарського обороту - 392,5 тис. га землі (18,6% всієї площі сільгоспугідь), а в Україні близько 6 млн. га (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка ефективності використання сільськогосподарських угідь у різних формах господарювання АР Крим

Показники

Сільськогосподарські підприємства

Фермерські

господарства

Господарства

населення

Роки

Роки

Роки

1990

1995

2008

1990

1995

2008

1990

1995

2008

Валова продукція, у порівнянних цінах 2005р, млн. грн.

5268,2

1996,5

2026,0

-

-

97,2

1304,7

1492,0

2113,3

Число працівників, тис. чол.

151,4

128,6

54,9

-

1,9

3,6

100,2

108,8

115,5

Площа сільськогосподарських угідь, тис. га

1729,2

1657,1

924,3

-

23,4

127,8

42,6

72,6

407,7

Продуктивність земельних ресурсів (валова продукція з 1 га), тис. грн/га

3,04

1,20

2,19

-

-

0,760

30,62

20,50

5,18

Дослідження показали (табл. 3), що продуктивність земель у сільськогосподарських підприємствах становить 72% рівня 1990 р, а в господарствах населення знизилась в 5,9 разів. Сьогодні в порівнянні з дореформеним періодом урожайність, яки є підсумковим критерієм якості ґрунтів, кількості внесених добрив, якості механічної обробки ґрунту та інтенсивності використання сільськогосподарських угідь, знизилася більш ніж в 1,5 рази. Однією із причин зниження родючості земель сільськогосподарського призначення є зменшення кількості внесених добрив.

Сьогодні матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств не дозволяє забезпечити інтенсивну, якісну обробку землі. Аналіз динаміки змісту гумусу і живильних речовин в основних ґрунтах Криму показав, що відбувається повсюдне зниження родючості ґрунтів через негативні впливи на землі, різкого скорочення обсягів робіт по поліпшенню земель.

Так, за даними ґрунтових обстежень, в 2,5-5 разів знизилися обсяги проведення агрохімічних заходів, в 5-7 разів - меліоративних і інших видів робіт, більш ніж в 2,5-3 рази скоротилося внесення в ґрунти органічних добрив і в 4-5 разів - мінеральних. Відбулося значне скорочення чисельності керівників і фахівців (у два рази), що працюють у сільському господарстві, їх освітній рівень знизився. Так, якщо в 1995 р. 85,4 % всіх керівників мали вищу освіту, то в 2005 р. усього 36,6 %.

Складна ситуація склалася в зрошуваному землеробстві. Скоротилася кількість господарств із великими зрошуваними масивами і з'явилось більше господарств із невеликими зрошуваними площами. Це приводить до зменшення рівня механізації сільськогосподарських робіт, втрати води та зниження ефективності зрошуваного землеробства. У цілому державні зрошувальні системи Криму зношені на 43%, в т.ч. зрошувальні системи сільськогосподарських підприємств - на 50%.

Продуктивність зрошуваних земель знизилась на 61,7 %, а продуктивність поливного гектара - на 30,1 %, оскільки не вся зрошувана площа використовувалася для поливу (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка ефективності використання зрошуваних земель у порівнянні з богарними в сільськогосподарських підприємствах АР Крим

Показники

Роки

2002-2007 до

1986-1990, %

1986-1990

2002-2007

Сільськогосподарські угіддя, тис. га

1735,0

1345,0

77,5

у тому числі зрошувані, тис. га

380,0

201,0

52,9

Валова сільськогосподарська продукція, млн. грн. (у порівнянних, цінах 2005р.),

у тому числі на зрошуваних землях

на богарі

3901,1

1537,0

2364,0

946,7

294,0

652,7

24,3

19,1

27,6

Прибуток,

усього,

у т.ч. на зрошуваних землях,

на богарних землях

млн. руб.

498,6

299,7

198,9

млн. грн..

78,2

101,3

-23,1

20,3

26,1

-11,6

Для аграрного сектору дуже важлива проблема збереження родючості ґрунтів. Тенденції техногенного розвитку аграрного сектору ведуть до екологічної кризи в сільському господарстві. Зовнішні прояви цієї кризи полягають у великомасштабній деградації і втратах сільськогосподарських угідь через ерозію, зменшення змісту в ґрунті гумусу та поживних речовин, засолення, заболочування, перевантаження важкою технікою, падіння природної родючості, забруднення водних ресурсів хімічними продуктами й відходами тваринництва.

Таким чином, перехід до стійкого розвитку сільського господарства можливий тільки при наявності комплексної програми екологізації АПК у цілому, що включає дві програми: - екологізація сільського господарства (боротьба з ерозією ґрунтів, застосування органічних добрив, агролісомеліорація і т.п.); - прискорення розвитку виробничо-збутової сфери АПК (інфраструктура і переробна промисловість), що дозволить скоротити втрати сільськогосподарської продукції, що у свою чергу знизить навантаження на природний фактор.

У четвертому розділі «Методологічні основи оцінки землі і екологічного збитку як бази регуляторної політики земельних відносин» вивчені й узагальнені методологічні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та обґрунтовано альтернативний методичний підхід до їхньої грошової оцінки, що знайшов практичне використання в методичних підходах при: - визначенні виробничого потенціалу в сільському господарстві, - розрахунку впливу фактору родючості ґрунтів на грошову оцінку землі по районах АР Крим, - розрахунку екологічного збитку від незадовільного використання сільськогосподарських земель; - розрахунку нормативу орендної плати; - визначенні величини іпотечного кредитування.

Показано, що цінність природних ресурсів (обмеженість, рідкість і незамінність) обумовлює оцінку земельних ресурсів в аграрному природокористуванні, яку необхідно здійснювати з урахуванням сучасної та майбутньої їхньої корисності. Автором визначено мету оцінки землі. Оцінка земель в аграрному природокористуванні є основою регулювання земельних відносин при оподатковуванні і укладанні цивільно-правових угод, при визначенні внесків у статутний капітал підприємств, оформленні застави, визначенні ціни купівлі-продажу, оренді та інших цілей, передбачених законодавством і цілей бухгалтерського та податкового обліку.

У цьому зв'язку автором запропоновано методичний підхід до розрахунку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, що базується на фактичних показниках всієї виробленої продукції сільськогосподарських культур (зернових, технічних, кормових і т.д.) на цих землях і фактичній рентабельності їх виробництва (табл. 5).

Запропонований автором альтернативний підхід дає можливість оцінити ті процеси, які проходять у сільському господарстві, судити про ефективність використання землі та її реальній грошовій оцінці. Цей методичний підхід відображає зміни, які відбулися за час реформи в сільському господарстві України.

Формалізуючи запропонований підхід, грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення можна представити так:

, (3)

де: ГОЗ - грошова оцінка 1 га землі; ВВПр - вихід валової продукції рослинництва на 1 га посівної площі; Кр - коефіцієнт рентабельності рослинництва; КНпр - коефіцієнт нормативного прибутку; АР - абсолютна рента; Т - строк капіталізації. Запропонований автором методичний підхід може бути основою розрахунку ринкової вартості земель сільськогосподарського призначення з використанням коефіцієнта співвідношення попиту та пропозиції і визначення виробничого потенціалу в сільському господарстві.

Перехід до ринкових відносин загострив проблему використання аграрного ресурсного потенціалу як сукупності природних, матеріально-технічних і трудових ресурсів сільського господарства України і робить актуальною проблему підвищення економічної ефективності його використання. Аграрний виробничий потенціал виражається вартісною оцінкою всіх використовуваних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції.

Таблиця 5

Методичний підхід до визначення грошової оцінки землі в Україні

Показники

Роки

Алгоритм розрахунку показників

1990

2004

2005

2006

2007

Валова продукція сільського господарства в порівнянних цінах 2005р., млрд. грн.

145,8

92,5

92,6

94,7

88,8

ВП*

у тому числі рослинництва (без плодів, ягід і винограду), млрд. грн.

66,6

55,6

54,0

54,9

49,7

ВПс*

Посівна площа, млн. га

32,4

26,7

26,0

26,1

26,0

S*

Вихід валової продукції рослинництва на 1 га посівної площі, грн/га

2055,5

2082,4

2076,9

2103,4

1911,5

ВВПс=ВПс/S

Коефіцієнт рентабельності рослинництва

0,78

0,22

0,08

0,11

0,27

Кр=*Факт.

Виробничі витрати, грн/га

1154,8

1706,9

1923,1

1894,9

1505,1

ВВ=ВВПс/(1++Кр)

Коефіцієнт нормативного прибутку

0,23

0,06

0,02

0,03

0,08

КHпр=0,3хКр

Нормативна вартість продукції, грн/га

1420,4

1809,3

1961,5

1951,8

1625,6

Нв=ВВх(1+

+КHпр)

Диференційна рента, грн/га

635,1

283,1

115,4

156,6

285,9

ДР=ВВПс-Нв

Абсолютна рента, грн/га

112

112

112

112

112

АР=1,6ц зерна х 70 грн.

Загальна рента, грн /га

747,1

395,1

227,3

263,6

397,9

ЗР= ДР + АР

Строк капіталізації, років.

33

33

33

33

33

Т=33

Грошова оцінка 1 га, грн.

24654,0

13030,0

7504,0

8699,0

13130,7

ГОЗ=ЗРх Т

Грошова оцінка ріллі, млрд. грн.

798,8

347,9

195,1

227,0

341,4

ГОр= Sх ГОЗ

Автором виявлено, що споживче відношення до землі неминуче супроводжується втратою її продуктивних властивостей і погіршенням екології і, як слідство, веде до зниження грошової оцінки землі. Виявлено, що негативний вплив на навколишнє середовище підсилюється через порушення норм водоспоживання при вирощуванні рису і скидання забруднених вод у Сиваш і Каркинитську затоку Чорного моря. З 1991 р. практично не вводились нові зрошувані землі, скоротилось водоспоживання на зрошення, порушилась агротехніка оброблення сільськогосподарських культур і, як результат, знизилась їхня врожайність, а, отже, і обсяги виробництва. Сьогодні - розвиток сільського господарства неможливий без його еколого-економічної оцінки. Екологічна ситуація в АР Крим продовжує погіршуватися. Зазначені проблеми ведуть до забруднення навколишнього середовища, що викликає в населення АР Крим погіршення здоров'я та значних економічних збитків. В усіх напрямках виробничо-господарської діяльності суспільства має місце екологічна неграмотність і безвідповідальність. Автором запропоновано методичний підхід визначення екологічного збитку, викликаного незадовільним використанням зрошуваних земель, що вимірюється зниженням вартості грошової оцінки земель, що розрізняються меліоративним станом через їх нераціональне використання, що призвело до втрати родючості (табл. 6).

...

Подобные документы

  • Поява різних форм власності на земельні ділянки внаслідок приватизації сільськогосподарських ресурсів. Доцільність запровадження фінансових технологій розвитку земельних відносин в рамках побудови системи іпотечного кредитування та вступу України до СОТ.

    статья [25,2 K], добавлен 31.01.2011

  • Місце, роль землі в галузях матеріального виробництва та її оптимальний розподіл. Правове регулювання охорони та використання земельних ресурсів. Класифікація земель України та напрямки їх використання. Аналіз використання земель у Рівненській області.

    курсовая работа [104,5 K], добавлен 28.03.2011

  • Основні досягнення земельної реформи в Україні. Приватизація сільськогосподарських угідь країни. Розподіл земельного фонду України за формами власності. Оренда земельних часток. Основні напрями державної політики у сфері регулювання земельних відносин.

    реферат [356,8 K], добавлен 15.01.2011

  • Початок самостійного розвитку економічної теорії. Виникнення політичної економії. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом. Розвиток відносин власності в Україні. Еволюція форм організації суспільного виробництва.

    шпаргалка [138,9 K], добавлен 27.11.2010

  • Аграрне виробництво, як єдність продуктивних сил і відносин економічної власності. Суб’єкти і об’єкти підприємництва в аграрному секторі. Рентні відносини та реалізація аграрних відносин в умовах ринкової економіки. Напрямки реформування АПК України.

    курсовая работа [356,6 K], добавлен 09.12.2010

  • Організаційна характеристика підприємства. Стан та ефективність використання земельних ділянок, трудових і матеріальних ресурсів. Аналіз фінансових результатів діяльності. Функції і структура економічної служби, пропозиції по удосконаленню її організації.

    отчет по практике [42,8 K], добавлен 06.10.2013

  • Нормативно-правове поле господарської оцінки земельних ділянок та об’єктів нерухомості підприємств України. Оцінка сукупного зносу будівель і споруд з урахуванням їх фізичного, функціонального застарівання. Методичні підходи до оцінки земельних ділянок.

    курсовая работа [137,6 K], добавлен 10.08.2011

  • Загальна оцінка витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами. Аналіз структури, стану та рівня використання земельних угідь.

    курс лекций [1,1 M], добавлен 03.07.2009

  • Механізм використання економічних відносин в аграрному секторі. Фактори, які визначають та забезпечують функціонування даних відносин. Особливості та проблеми реформування аграрних відносин та аграрної політики в Україні в сучасних ринкових умовах.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 02.01.2014

  • Використання інформаційних ресурсів на всіх рівнях інфраструктури суспільства. Використання інтелектуальної власності. Можливість правового захисту. Проблеми інтелектуальної власності. Поняття управління інтелектуальною власністю та його принципи.

    контрольная работа [1,2 M], добавлен 13.08.2008

  • Зміст економічної системи та її структурні елементи. Рівні економічної системи та їхні основні суб’єкти. Відносини власності як елемент економічної системи. Новітні тенденції у розвитку відносин власності.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 10.04.2007

  • Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка розвитку галузі рослинництва. Оцінка майнового стану, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства.

    курсовая работа [73,3 K], добавлен 12.09.2014

  • Регулювання національної економіки. Можливість країни в умовах ринкових відносин виробляти товари й послуги. Ефективність використання всіх економічних ресурсів і праці. Мобілізація внутрішніх чинників розвитку національної інноваційної системи.

    реферат [20,0 K], добавлен 14.12.2011

  • Перспективи впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Позитивні та негативні наслідки зняття мораторію на купівлю-продаж земель. Порівняння показників ринків землі в європейських країнах. Реформування земельних відносин в Україні.

    статья [153,8 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття та суть економічних виробничих відносин. Аналіз відносин власності в контексті економічних відносин. Економічні потреби через призму економічних відносин. Економічні інтереси - рушійна сила економічних відносин.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 10.04.2007

  • Економічна необхідність ефективного використання трудових ресурсів торговельних підприємств. Класифікація трудових ресурсів, оцінка ефективності їх використання. Організаційно-економічна характеристика діяльності ПП "Гал–Ф", аналіз продуктивності праці.

    дипломная работа [262,2 K], добавлен 22.04.2010

  • Ставлення до власності в історичні часи та її вагомий вплив на предмети виробничого призначення. Поняття, типи, форми і види власності у системі економічних відносин. Способи привласнення благ та методи господарювання, як багатоманітність форм власності.

    курсовая работа [96,0 K], добавлен 18.09.2014

  • Основи аналізу оплати праці на підприємстві. Елементи і принципи організації оплати праці. Форми і системи оплати праці. Заробітна платня в умовах ринкової економіки. Формування і використання коштів на оплату праці. Чинники які впливають на оплату праці.

    курсовая работа [74,3 K], добавлен 08.12.2008

  • Розрахунок показників ефективності використання виробничих і трудових ресурсів. Оцінка техніко-економічної інформації, виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, методика впровадження заходів і управління ними.

    курсовая работа [638,9 K], добавлен 18.11.2014

  • Критерії і показники ефективності управління підприємством в умовах ринкової економіки. Оцінка якості управління. Методика оцінки економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення системи управління. Концепція стратегічного управління.

    контрольная работа [41,0 K], добавлен 11.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.