Апробація результатів. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися, а також були схвалені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луцького державного технічного університету (м. Луцьк, 1997-2002 рр.); науково-методичних семінарах кафедри міжнародної економіки Приватного вищого навчального закладу Луцький гуманітарний університет у 2004-2009 рр.; міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (м. Львів, 1998 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Київ-Трускавець, 1998 р.); науково-практичній конференції “Волинь 2010” (м. Луцьк, 1999 р.); III, ІV міжнародній науково-практичній конференції „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2000, 2002 рр.); ІІ науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки” (м. Луцьк, 2004 р.); міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції “Економіка України в умовах посилення глобалізаційних процесів: виклики і перспективи” (м. Львів, 2009 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності” (м. Сімферополь, 2009 р.); ІІ науково-практичній конференції молодих аспірантів, здобувачів і студентів “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Луцьк, 2009 р.)

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць, з них 18 одноосібно (наукові статті, тези доповідей на конференціях) загальним обсягом 4,4 д.а., з яких особисто автору належать 4,3 д.а. У фахових виданнях України опубліковано 8 статей, обсягом 2,5 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 180 сторінках, 4 додатків на 7 сторінках, списку використаних джерел із 188 найменувань на 18 сторінках. Загальний обсяг дисертації викладений на 215 сторінках, ілюстрований 20 рисунками, містить 29 таблиць, які займають 10 сторінок та 22 формули.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і завдання дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення, надано інформацію про їх впровадження й апробацію.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади формування системи управління якістю продукції машинобудівного підприємства” досліджено сутність понять “якість”, “управління якістю”, “система управління якістю продукції”, узагальнено досвід вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань управління якістю продукції, запропоновано власний підхід до визначення системи управління якістю продукції, визначено основні складові, що впливають на розвиток системи управління якістю продукції та узагальнено існуючі підходи до її побудови, запропоновано методичні рекомендації для самооцінки діяльності підприємства з метою підвищення її результативності.

Виготовлення якісної продукції розглядається як динамічний процес, що потребує постійного удосконалення. Дослідження сутності категорії “якість” дозволило встановити, що з розвитком суспільства забезпечення якості продукції досягається не лише сукупністю технічних параметрів та відповідністю стандартам, але й розглядається з позиції задоволення споживачів конкретною потребою. При цьому рівень відповідності поточним і перспективним вимогам покупців є основною передумовою ефективного функціонування підприємств та забезпечення конкурентоспроможності виробів.

Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції в машинобудуванні необхідно визначити ті фактори, які вже сьогодні наша промисловість може застосувати на практиці для випуску високоякісних виробів. Основними чинниками впливу на якість продукції визначено: забезпечення якості продукції на всіх етапах технологічного процесу, безперервне впровадження у виробничий процес науково-технічних досягнень, постійний контроль за дотриманням відповідності якості виробів встановленим стандартам, висококваліфікований персонал, функціональний підхід до управління якістю продукції, створення на підприємстві результативної системи управління якістю продукції.

Забезпечення високої якості досягається шляхом впровадження сучасних принципів та методів управління якістю. Практика функціонування вітчизняних машинобудівних підприємств показує, що основною проблемою на шляху підвищення ефективності їх діяльності є недостатня спрямованість на використання загальних принципів управління якістю продукції.

На основі вивчення зарубіжного досвіду управління якістю продукції, концепції Total Quality Management (TQM) та міжнародних стандартів ISO серії 9000 розроблено рекомендації до адаптування принципів управління на вітчизняних підприємствах з урахуванням особливостей машинобудування.

Узагальнення принципів управління якістю продукції, дослідження ресурсів і чинників, що впливають на забезпечення якості виробів, дозволило виділити і конкретизувати методи, інструменти та важелі впливу на розвиток системи управління якістю продукції машинобудівного підприємства (рис. 1).

Використання сучасних методів управління якістю продукції (адміністративно-розпорядчих, економічних, соціально-психологічних, технологічних) забезпечує розвиток системи управління якістю продукції шляхом: задоволення запитів споживачів, підвищення позитивного іміджу і репутації підприємства, зростання продуктивності праці, приросту прибутків, поліпшення якості і конкурентоспроможності продукції, забезпечення економічної стійкості підприємства, раціональне використання всіх видів ресурсів, підвищення якості управлінських рішень, впровадження новітніх досягнень техніки і технології.

Дослідження еволюційного розвитку вітчизняних систем управління якістю дозволило виявити притаманні їм переваги і недоліки та розробити власне визначення поняття “система управління якістю продукції”, що розглядається як сукупність технічних, технологічних і управлінських заходів в усіх сферах діяльності, від маркетингових досліджень і розробок до післяпродажного обслуговування, за участю всіх членів колективу, при раціональному використанні засобів та предметів праці з метою отримання максимального прибутку та задоволення потреб споживачів.

Визначено місце і роль системи управління якістю продукції в діяльності машинобудівного підприємства, що розглядається нами як відкрита система із врахуванням впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища з метою її розвитку. Вдосконалено основні підходи до побудови системи управління якістю продукції: функціональний та процесний, що забезпечує синергічний ефект від їх взаємодії.

Примітка: розроблено автором

Функціональний підхід до управління якістю продукції передбачає управління взаємопов'язаними процесами організації як системою для досягнення поставлених цілей, що базується на плануванні, організуванні, мотивуванні, контролюванні та регулюванні якості виробів. Процесний підхід до управління якістю продукції ґрунтується на постійному удосконаленні всіх стадій виготовлення якісної продукції: проектування, розроблення, виготовлення, реалізація та використання.

Для якісного здійснення виробничих процесів система управління якістю продукції повинна бути забезпечена відповідними ресурсами на вході, а на виході має формуватись висока якість продукції.

Побудова системи управління якістю продукції базується на вимогах чинних стандартів та нормативних документів. Проведені дослідження свідчать про важливість гармонізації національних стандартів з міжнародними стандартами ISO для системи управління якістю з метою підвищення конкурентоспроможності продукції. Основою системи управління якістю з позиції стандартів ISO серії 9000 є розробка структури документації. В роботі розглянуто типову структуру документів системи управління якістю, яка складається з позиції рівневої диференціації: політики якості, діяльності на рівні підрозділів, процесів виконання роботи, нормативних документів з метою визначення необхідних елементів даної системи.

Міжнародні стандарти ISO серії 9000 мають рекомендаційний статус, але їх вимоги є основою для створення системи управління якістю продукції. Проведені на вітчизняних підприємствах дослідження свідчать про формальне існування систем управління якістю продукції, а їх сертифікація згідно з вимогами міжнародних нормативних документів є обов'язковою умовою співпраці з українськими або зарубіжними партнерами.

З метою оцінки діяльності машинобудівного підприємства в роботі проведено аналіз моделей якості, які є основними інструментами самовдосконалення підприємства. Найвідоміші з них: модель премії ім. Е. Демінга, зорієнтована на стратегічний контроль якості продукції; премія ім. М. Болдріджа - на сприяння підвищенню досконалості і конкурентоспроможності підприємства; Європейська модель досконалості, основою якої є концепція загального управління якістю (TQM). Кожна модель має свої особливості, розроблені показники оцінки, проте всі вони базуються на використанні принципів TQM. До кожної групи входить певне число критеріїв, що мають свою питому вагу в загальній сумі балів оцінки підприємства.

На основі проведеного аналізування різних моделей, що застосовуються для оцінки діяльності в галузі якості, подальшого розвитку набули методичні рекомендації самоаналізу діяльності підприємства в основу яких, на відміну від чинних положень, покладено такі основні критерії: формування ієрархії органів управління, виробничий процес і реалізація продукції, управління персоналом, результати діяльності. Для самооцінки експертним шляхом оцінюється кожен критерій окремо і отримана сума балів є показником результативності діяльності підприємства в цілому.

Підприємства, що впровадили вимоги міжнародних стандартів ІSО серії 9000 і мають зареєстровані системи управління якістю продукції, використовують самооцінку для подальшого удосконалення робіт з управлінню якістю. Зіставлення своїх досягнень з критеріями премій за якістю (національною або європейською) дає такі переваги: формулюється єдина мета для підприємства, підвищується професійний ріст персоналу, виявляються пріоритети для удосконалення, розширюються можливості для розширення ринків збуту.

Акцентовано увагу на тому, що запропоновані методичні рекомендації до самоаналізу дають можливість підприємству оцінити результативність своєї діяльності.

У другому розділі “Аналізування та оцінювання системи управління якістю продукції машинобудівних підприємств” розглянуто стан розвитку підприємств машинобудівної промисловості, визначено витрати, що впливають на якість продукції, досліджено існуючі системи управління якістю продукції та їх відповідність вимогам міжнародних стандартів, проведено моніторинг витрат на якість продукції з використанням статистичних методів.

Аналізування діяльності підприємств машинобудування України дозволило визначити основні проблеми, які негативно впливають на їх розвиток: недостатня платоспроможність споживачів продукції, застарілість основних засобів, низький рівень кваліфікації кадрового потенціалу, повільна адаптація підприємств до роботи в ринкових умовах. Це зумовило скорочення обсягів реалізації машинобудівної продукції (табл. 1).

Таблиця 1Обсяги реалізованої машинобудівної продукції в Україні, тис. грн.

Примітка: розраховано автором на основі даних Державного комітету статистики України

Інноваційна активність машинобудівних підприємств недостатня. Так, у 2009 р. впроваджено більше 300 нових технологій, з них маловідходних і ресурсозберігаючих лише 120, виробництво нових видів техніки склало 450 одиниць. Найбільша частка реалізованої інноваційної машинобудівної продукції була у 2004-2006 рр., у 2009 р. цей показник становив 8,4%, що на 7,6% менше рівня 2005 р.

На більшості підприємств витрати на задоволення очікувань споживача щодо якості складають значні суми, завдяки цьому складові основних витрат на якість уже визначені. За класифікацією Фейгенбаума, вони поділяються на такі групи: попереджувальні заходи, контроль якості, витрати внаслідок невідповідностей (внутрішній і зовнішній брак). Важливим є взаєморозуміння і взаємоузгодженість за елементами витрат на якість. Статті витрат повинні бути постійними, не можуть дублювати одна одну; елемент, включений в одну статтю, не повинен повторюватись в іншій.

Випуск неякісної продукції супроводжується втратами. Так, ВАТ “ЛуАЗ” отримало прямі збитки від сплати штрафів за неякісну продукцію у 2009 р. в розмірі 47,5 тис. грн. (у 2008 р. - 50 тис. грн.). Від 2 до 5 % продукції покупці повернули для усунення дефектів. При цьому доцільно врахувати шкоду від втрати престижності товарів підприємства та скорочення замовлень постійних клієнтів.

В роботі розглянуто методи управління витратами на випуск якісної продукції, проведено аналіз досягнутої якості, виокремлено проблеми, що виникають при визначенні цілей для її забезпечення. Встановлено вплив інвестицій на попереджувальні заходи, зазначено, що їх підвищення, супроводжується суттєвим зниженням втрат (табл. 2).

Таблиця 2 Моніторинг витрат на випуск якісної продукції у ВАТ “ЛуАЗ”, млн. грн.

Примітка: розраховано автором

Моніторинг витрат у ВАТ “ЛуАЗ” підтвердив припущення про те, що загальні витрати на якість за період 2007-2009 рр. знизилися в 1,5 рази за рахунок впровадження заходів із попередження браку (майже у 3 рази), при цьому витрати на внутрішній і зовнішній брак знизилися майже у 1,5 рази. Це позитивно вплинуло на рівень витрат у собівартості продукції, їх частка знизилась.

Зростання ролі стандартизації і сертифікації в діяльності підприємств зумовлює необхідність використання на практиці міжнародних стандартів ISO серії 9000 з метою формування необхідних вимог до системи управління якістю продукції та підтвердження відповідності цим стандартам шляхом проведення сертифікації як продукції, так і системи управління якістю продукції. У машинобудуванні впровадили та сертифікували систему управління якістю продукції близько 14,0% підприємств (станом на 01.01.2010).

Результати моніторингу впроваджених систем управління якістю продукції свідчать про стійку тенденцію до зростання кількості виданих сертифікатів. Впродовж 2006-2009 рр. темпи зростання становлять 160%. Позитивні зміни у динаміці цих показників зумовлені: активізацією робіт у сфері якості на загальнодержавному та регіональному рівнях; пропагуванням передових методів управління, що застосовують у Європі та світі; посиленням конкуренції на ринку товарів, робіт та послуг; розширенням можливостей виходу підприємств, що сертифікували власну систему управління якістю продукції, на зовнішні та внутрішні ринки; євроінтеграційними процесами в Україні тощо.

Одним із визначальних елементів системи забезпечення якості продукції й процесу управління нею є використання статистичних методів, які сприяють об'єктивній оцінці кількісних і якісних характеристик продукції, зменшенню витрат, удосконаленню якості та підвищують ефективність виробництва.

При аналізуванні системи управління якістю продукції використано дані про кількість невідповідностей вимогам ISO серії 9000, що виявлені при внутрішніх аудитах. Побудована в дисертації діаграма Парето наочно відображає причини всіх виявлених відхилень, пов'язаних з функціонування системи управління якістю продукції, та ідентифікує порушення для усунення яких приймаються відповідні заходи. Використана в роботі причинно-наслідкова діаграма Ісікави дала можливість виявити пріоритетні чинники впливу на виробничий процес виготовлення якісної продукції.

Результати проведеного дослідження свідчать про необхідність розробки методичних підходів до побудови сучасної системи управління якістю продукції.

У третьому розділі “Розвиток системи управління якістю продукції на машинобудівних підприємствах” запропоновано методичні підходи до створення та впровадження ефективної системи управління якістю продукції, розроблено механізм мотивування та контролювання її розвитку, модель системи управління якістю продукції машинобудівного підприємства.

У дисертації впровадження системи управління якістю продукції доповнено такими етапами як оцінка існуючого стану системи управління якістю продукції, розробка стратегії і політики для її впровадження та функціонування, навчання персоналу, розробка методичних рекомендацій з впровадження вимог стандартів ISO серії 9000, оцінка рівня задоволення споживачів параметрами якості продукції. Це дає можливість проводити оцінку існуючого стану управління якістю продукції, розробляти політику з підвищення якості продукції та визначати основні напрями діяльності машинобудівного підприємства, пов'язані із плануванням, забезпеченням та постійним підвищення якості виробів; удосконалювати програму навчання персоналу; проводити розробку нормативних документів, що базуються на вимогах міжнародних стандартів; навчати робітників і спеціалістів методам роботи з управління якістю продукції та розповсюджувати необхідні нормативні документи всім структурним підрозділам; освоювати виконавцем в режимі самоконтролю такі завдання як рішення про доопрацювання операцій, виявлення й виправлення дефектів і недоліків виконаної операції з документальним оформлення всієї роботи; впроваджувати принципи самоконтролю, проводити виконавцями дослідження і аналіз технологічного процесу, кінцевий вихідний контроль продукції; сертифікувати систему управління якістю продукції. Отримання сертифікату відповідності, є підтвердженням того, що існуюча на підприємстві система управління якістю продукції відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000. Оцінка та покращення основних технічних параметрів якості продукції сприяє підвищенню стабільності виробничого процесу, конкурентоспроможності виробу при його проектуванні, виготовленні та експлуатації. Економічні параметри якості продукції дають змогу оцінити витрати споживача на придбання та експлуатацію виробів і виконують аналітичну та стимулюючу функцію. Аналітична функція дозволяє визначити витрати, пов'язані із забезпеченням встановленого рівня якості продукції, стимулююча - спонукає до підвищення якості виробів.

Проведення самооцінки діяльності є основою для визначення напрямків подальшого удосконалення результатів роботи, створення сприятливих умов для розробки та впровадження на підприємствах системи управління якістю продукції, підвищення якості та конкурентоспроможності виробів, створення передумов для прийняття участі в Українському національному конкурсі якості та отримання Європейської нагороди з якості. За підсумками конкурсу в Україні, нагороду “За найвищу якість” отримують підприємства, які мають понад 400 балів (Європейська нагорода з якості - понад 550 балів).

На основі розроблених методичних рекомендацій щодо самооцінки діяльності (разом з експертами з питань управління якістю продукції) проведено аналіз, за результатами якого визначено рівень відповідності системи управління якістю продукції вітчизняних підприємств національним та європейським вимогам до якості. Зокрема, результати самооцінки діяльності Волинських машинобудівних підприємств (ВАТ “ЛуАЗ” - 141 бал, ВАТ “СКФ Україна” - 149 балів, ДП МО України ЛРЗ “Мотор” - 143 бали) свідчать про недосконалість існуючих систем управління якістю продукції (табл. 3). Слід зауважити, що ідеальна модель ділової досконалості має 1000 балів, з яких 500 - це можливості, а 500 - результати діяльності.

На основі результатів аналізування діяльності підприємств розроблено практичні рекомендації з усунення виявлених недоліків: постійне забезпечення якості продукції, покращення методів управління, удосконалення елементів системи управління якістю продукції, які забезпечать випуск конкурентоспроможних виробів.

Таблиця 3 Основні критерії самооцінки діяльності машинобудівних підприємств, бали

Примітка: розраховано автором

Обґрунтовано, що керівництво системою управління якістю повинен очолювати керівник, який відповідає за економічні результати роботи підприємства. Виділення загальної функції управління якістю слід покласти на спеціальний відділ, який підпорядкований керівнику підприємства.

Розроблено організаційну структуру проекту впровадження системи управління якістю продукції. Дана структура узгоджена із загальною структурою управління машинобудівним підприємством. Вона передбачає створення координаційно-робочої групи на чолі з директором підприємства з метою розробки плану впровадження системи управління якістю продукції. Координаційна рада з якості продукції - орган управління на чолі з генеральним директором, вона займається вирішенням стратегічних завдань. Виконавчим органом управління якістю продукції є відділ управління якістю продукції, підпорядкований директору з якості. Зовнішнім консультантом виступає організація, що займається сертифікацією виробів та систем управління якістю продукції. якість продукція стимулювання праця

Сформульовано розподіл завдань у підрозділах між менеджерами та іншими посадовими особами, який пропонуємо здійснювати за допомогою матриці функціонального розподілу повноважень. Це дало змогу визначити рівень участі відділів у виконанні робіт щодо забезпечення конкурентоспроможності виробів, сферу компетенції фахівців з управління якістю, диференціацію обов'язків між ними та їх доцільність, ефективність управління, невиконані функцій управління, дублювання обов'язків підрозділів, керівників та членів виробничого колективу.

Запропоновано систему преміювання за впровадження та удосконалення системи управління якістю продукції. Основою матеріального стимулювання окремого працівника є оцінка якості його праці за кількісними і якісними показниками роботи та встановлення матеріальної відповідальності за виготовлення неякісних, дефектних виробів. Преміювання працівників за удосконалення та розвиток системи управління якістю продукції пропонується здійснювати з використанням коефіцієнту якості роботи (Кя.р.):

де nj - кількість випадків виконання j-го заходу з удосконалення системи управління якістю продукції понад передбачені службовими обов'язками або завданням на роботу, од.; Нпідв.j - встановлений норматив підвищення коефіцієнту якості роботи за виконання вказаних заходів, відносна величина; Кзн.і - коефіцієнт зниження, який відображає негативний вплив на роботу системи управління якістю продукції; Кш - коефіцієнт стягнення за порушення, що вираховуються із заробітної плати працівника.

Таким чином заробітна плата працівників з урахуванням якості роботи буде розраховуватись за формулою:

Зя.р. = З (1 + Кя.р.) ,

де З - основна заробітна плата працівника з урахуванням доплат (Д) та премій (Пр):

З = Зт,в + Д + Пр ,

де Зт,в - величина почасової чи відрядної заробітної плати робітника, посадовий оклад управлінського працівника.

Зазначено, що в системі мотивації пріоритетними є підготовка і перепідготовка кадрів. Для впровадження системи управління якістю продукції працівники організації повинні бути ознайомлені з політикою якості, основними завданнями підприємства та стратегічними цілями.

Розроблена програма навчання з управління якістю продукції передбачає її диференціацію, спрямовану на навчання керівників, спеціалістів і робітників, зорієнтовану на рівень відповідальності кожного структурного підрозділу. Основна мета проведення навчання працівників - підвищення якості роботи, зменшення плинності кадрів, підвищення ефективності використання робочого часу, точності роботи, забезпечення прояву творчої ініціативи, підвищення гнучкості системи управління якістю продукції.

Важливе місце в системі мотивації відіграють моральні методи стимулювання. Висока оцінка праці кожного робітника сприяє розвитку творчої ініціативи, підвищує рівень задоволення роботою, спонукає працювати краще, постійно удосконалюючи свій професійний рівень. За постійну розробку заходів в галузі підвищення якості продукції, якісне виконання своїх основних завдань працівники підприємства нагороджуються грамотами, одержують подяки, отримують почесні звання, можуть бути представлені до урядових нагород тощо.

Впровадження на вітчизняних підприємствах системи управління якістю продукції дає змогу підвищити якість виробів, зміцнити конкурентоспроможність машинобудівного підприємства на світовому ринку, сприяє зростанню прибутку та зниженню витрат, тобто підвищує результативність діяльності підприємства. Проте, система управління якістю продукції потребує певних витрат. Обґрунтовано необхідність оптимізації витрат, що пов'язані з її розробленням та впровадженням на всіх стадіях виробництва. В межах дисертаційного дослідження оптимізаційна модель використовуватиметься для планування витрат, які включаються у систему управління якістю продукції.

Метою оптимізації планування витрат, що включаються у систему управління якістю продукції з використанням економіко-математичного моделювання, є досягнення результативності від впровадження цієї системи. Оптимізація сприятиме росту фінансових результатів діяльності підприємства. За цільову функцію прийнято відношення прибутку від реалізації продукції до витрат підприємства. Для визначення обмежень оптимізаційного моделювання враховано такі умови: максимізації прибутку діяльності машинобудівного підприємства можна досягнути за рахунок збільшення обсягу збуту продукції, але він не повинен перевищувати попит (балансова умова оптимізаційної моделі); обсяг постачання не повинен перевищувати потреби у комплектуванні на відповідній стадії виробництва; втрати від браку продукції не повинні перевищувати нормативів машинобудівних підприємств. За цих умов економіко-математична модель матиме вигляд задачі лінійного програмування:

е , , , ;

;

, , , ;

, ;

, , , ;

, ;

;

;

,

де е - результативність діяльності підприємства; - прибуток від продажу і-го виду продукції на l-му ринку, , n - кількість видів продукції, , де k - кількість ринків; - витрати на розробку та впровадження системи управління якістю; - сукупні операційні витрати на і-тий вид продукції, j-ї стадії виробництва, , де m - кількість стадій; - витрати від браку і-го виду продукції; - обсяг збуту і-го виду продукції; - накладні витрати на l-му ринку; - постійні витрати, const; - змінні витрати; - витрати на придбання t-го виду комплектування, , де s - індекс виду комплектування, g - індекс постачальника, , де w - кількість постачальників; - потреба у комплектуванні (матеріалах) на j-ій стадії виробництва; - витрати на заробітну плату робітників, r - розряд робітників, ; Cp - інші змінні витрати, які впливають на випуск якісної продукції; - витрати на рекламу, - витрати на проходження процедури стандартизації, - транспортні витрати та - інші витрати; - множник s-го виду, ; - капітальні витрати пов'язані із розробкою та впровадженням системи управління якістю; - збільшення поточних витрат у р-му періоді, пов'язане із впровадженням системи управління якістю продукції, грн., , де h - кількість періодів; f - мінімальний рівень витрат підприємства; - попит на продукцію машинобудівного підприємства; - виробнича програма; - максимальна потреба у t - му виді комплектування; -норма втрат від браку.

Апробацію оптимізаційної моделі (4) проведено у ВАТ “Луцький автомобільний завод”. Встановлено, що впровадження системи управління якістю продукції протягом 2009-2013 років забезпечить ріст прибутку від реалізації автомобілів на 2641 тис. грн., мікроавтобусів торгової марки “IVAN” - 1700 тис. грн.; мікроавтобусів “БОГДАН” - 700,5 тис. грн. Загальний ефект від впровадження системи управління якістю складе понад 7 млн. грн. Зростання прибутку забезпечать оптимізація змінних витрат, зменшення витрат на створення та впровадження системи управління якістю із 1776 тис. грн. у 2009 р. до 70,5 тис. грн. у 2013 р. До визначальних складових системи управління якістю продукції, що сприятимуть максимізації прибутку є якість комплектування машинобудівної продукції, капітальні витрати на формування та оновлення технологічної бази, рівень кваліфікації робітників та управлінського персоналу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливого науково-практичного завдання удосконалення методико-прикладних аспектів управління якістю продукції на машинобудівних підприємствах шляхом розвитку системи управління якістю продукції з врахуванням обумовлених та передбачуваних потреб споживачів. Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки:

1. Узагальнення еволюційного розвитку управління якістю продукції дало підстави сфокусувати діяльність машинобудівного підприємства на задоволенні очікувань споживачів, оскільки саме їх потреби дають можливості до побудови результативної системи управління якістю продукції.

2. Якість продукції є основою для ефективного функціонування підприємства. Ґрунтуючись на вивченні економічного змісту понять “якість”, “управління якістю”, “система управління якістю”, набуло подальшого розвитку поняття “система управління якістю продукції”, яке визначено як сукупність технічних, технологічних і управлінських заходів в усіх сферах діяльності, від маркетингових досліджень і розробок до післяпродажного обслуговування, за участю всіх членів колективу, при раціональному використанні засобів та предметів праці з метою отримання максимального прибутку.

3. На основі проведеного аналізу переваг та недоліків існуючих систем управління якістю продукції обґрунтовано необхідність розвитку системи управління якістю продукції, що базується на адаптованому комплексі організаційно-економічних методів і засобів з врахуванням специфіки виготовлення продукції машинобудівними підприємствами. Застосування основних принципів побудови системи управління якістю продукції, зокрема принципів TQM, на практиці забезпечує підвищення якості продукції, синергічна взаємодія функціонального та процесного підходів сприяє комплексному вирішенню завдань, поставлених перед керівниками машинобудівного підприємства щодо управління якістю продукції.

4. Узагальнено методологічні засади самоаналізу діяльності підприємства на основі визначення показників ефективності та результативності системи управління якістю продукції. В основу методичних рекомендацій покладено такі критерії: формування ієрархії органів управління, виробничий процес і реалізація продукції, управління персоналом, результати діяльності. За оцінками експертів здійснено аналізування критеріїв вагомості та ранжування показників якості продукції. Впровадження запропонованих методичних рекомендацій на машинобудівному підприємстві дозволить менеджерам отримувати достовірні показники результатів діяльності із управляння якістю з метою розроблення коригувальних та попереджувальних заходів.

5. Обґрунтовано та доповнено етапи процесу впровадження системи управління якістю продукції з врахуванням вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000, концепції TQM, сертифікації системи управління якістю продукції та одночасною оцінкою задоволення потреб споживачів. Це дозволить фахівцям з якості підвищити ефективність виробництва машинобудівної продукції. Визначено підходи до побудови організаційної структури реалізації проекту впровадження системи управління якістю продукції для розподілу функцій управління, запропоновано введення до штату промоутерів, основним завданням яких є виконання поставлених завдань у сфері управління якістю. На основі розподілу завдань і повноважень при прийнятті рішень побудовано матрицю відповідальності за якість продукції, що дозволить керівникам машинобудівного підприємства визначити загальну і персональну відповідальності працівників і структурних підрозділів підприємства.

6. Пропонується методичне забезпечення мотивації персоналу в системі управління якістю продукції, практична реалізація якого передбачає преміювання за досягнення високої якості продукції з використанням коефіцієнту якості роботи. Основний принцип такого стимулювання передбачає відповідність винагороди реальному вкладу працівника в загальну справу. Керівникам підприємства запропоновано використовувати систему безперервного навчання персоналу, яка включає методи статистичного контролю, внутрішні аудити якості машинобудівної продукції та забезпечує професійний ріст працівників.