Розвиток галузевих ринків в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 339.13.017; 338.012

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Розвиток галузевих ринків в умовах глобалізації

Ігнатюк Анжела Іванівна

Київ ? 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Базилевич Віктор Дмитрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан економічного факультету

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Горняк Ольга Василівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри економічної теорії та історії економічної думки - доктор економічних наук, професор Диба Михайло Іванович, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" МОН України, декан кредитно-економічного факультету

- доктор економічних наук, професор Лагутін Василь Дмитрович, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики

Захист відбудеться 12 листопада 2010 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 90-А, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 02033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.

Автореферат розісланий 11 жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.Д. Залєвська-Шишак

Анотації

Ігнатюк А.І. Розвиток галузевих ринків в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі на основі використання неокласичних та інституціональних теорій досліджено функціонування, закономірності розвитку галузевих ринків в умовах глобалізації, надано обґрунтовані методичні та практичні рекомендації щодо ефективної державної галузевої політики.

Проаналізовано еволюцію теорії галузевих ринків, запропоновано авторське визначення галузевого ринку, глобального галузевого ринку, класифікацію ринків на рівні галузей економіки.

Визначено головні тенденції та суперечності розвитку галузевих ринків в умовах глобалізації, інституційне забезпечення їх розвитку. Висвітлено сутність, напрями, види галузевої політики та особливості її проведення в Україні.

Обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до визначення пріоритетних видів діяльності економіки на основі теорій довгострокового техніко-економічного розвитку, міжнародної торгівлі та конкурентоспроможності, а також стратегічних напрямів розвитку галузевих ринків в Україні.

Ключові слова: галузевий ринок, глобальний галузевий ринок, структура ринку, бар'єри входження на ринок, злиття та поглинання, галузева політика, пріоритетні види діяльності, змови на галузевих ринках, стратегічна конкуренція, хижацька поведінка.

Игнатюк А.И. Развитие отраслевых рынков в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.01 - Экономическая теория и история экономической мысли. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

В диссертационной работе на основе комплексного, системного исследования отраслевых рынков в условиях глобализации определены теоретико-методологические основы их развития, представлены обоснованные методические и практические рекомендации относительно ведения эффективной государственной отраслевой политики.

Автором определено, что теория отраслевых рынков анализирует отношения на мезоуровне экономической системы, рассматривает проблемы поведения участников рынка в условиях несовершенной конкуренции, возможный результат их взаимодействия, влияние на общественное благосостояние, государственное регулирование, и в своем развитии прошла четыре этапа развития: первый (конец ХVІІІ - начало ХІХ в.) - исследование рыночных отношений в работах экономистов классической и неоклассической школы политической экономии; второй (конец ХІХ - начало ХХ в.) - дедуктивный анализ отраслевых рыночных отношений на основе цен, объема выпуска продукции, их воздействия на эффективность, размещение ресурсов и экономическое благосостояние, а также эмпирический анализ, когда на описательном уровне изучались история и развитие отдельных фирм и отраслей; третий (конец ХІХ - начало ХХ в.) - обоснование теорий монополистической и несовершенной конкуренций; выделение теории отраслевых рынков, ее развитие на основе институционального направления, гарвардской и чикагской школ; четвертый (начиная с 70-х годов ХХ в.) - исследование фирмы, несовершенной конкуренции, государственного регулирования; проблем вертикальных отношений между фирмами, дифференциации продукции, инновационных параметров развития отраслей; анализ глобальных отраслевых рынков, монополистической и олигополистической конкуренций на международных рынках.

На основе разных трактований, учитывая методологические подходы, предмет исследования теории отраслевых рынков предложено определение отраслевого рынка как совокупности отношений между продавцами, которые занимаются одинаковым видом деятельности, то есть осуществляют процесс производства с помощью похожих ресурсов и создают одинаковый по целевому назначению товар, и покупателями, которые формируют спрос на данный товар, по поводу купли-продажи этого товара или услуги.

Диссертантом показано влияние глобализации на функционирование отраслевых рынков, эволюцию их структурных характеристик, барьеры входа фирм на рынки отраслей и их модификация в условиях глобализации мировой экономики. Определено, что глобальный отраслевой рынок - это совокупность отношений между продавцами, которые представлены транснациональными корпорациями, и покупателями по поводу купли-продажи стандартизированного продукта определенного вида деятельности в едином мирохозяйственном пространстве на основе сетевой организации производства и обмена товарами.

Исследование результатов деятельности ведущих компаний мира позволило сделать выводы относительно их преобладания на отраслевых рынках добычи и переработки нефти и газа, банковских услуг, страхования, электроники и электрического оборудования, инжиниринга и конструкторских разработок, розничной торговли, что свидетельствует о технологических изменениях в экономике. Среди них наибольше всего представлены американские, французские, китайские, немецкие и английские компании.

В диссертационной работе проанализированы формы стратегической конкуренции, мотивы и последствия слияний и поглощений, сговоры на отраслевых рынках в условиях трансформирования мирохозяйственной среды.

Раскрыты специфика институционально-организационной системы регулирования глобальных отраслевых рынков; сущность, задания, направления государственной отраслевой политики; выбор приоритетных видов на основе теории технико-экономического развития, моделей экономики, теорий международной торговли и конкурентоспособности. Определено, что отраслевая политика - это система экономических целей, стратегических и тактических задач развития национальных отраслевых рынков, которые воплощены в государственных (правительственных) программах, инструментов и механизмов, обеспечивающих их решение.

Автором обосновано, что отраслевая политика в Украине базируется на общесистемных и селективных инструментах регулирования отраслевых рынков, среди которых антимонопольные, инвестиционные, внешнеэкономические, патентно-лицензионные. Объектами селективной политики являются аграрные рынки, топливно-энергетический комплекс, добыча, обогащение и агломерация каменного угля, горно-металлургический комплекс, химическая отрасль, машиностроение, дорожное хозяйство, жилищно-коммунальное хозяйство.

На основе статистического анализа составлены рейтинги эффективности украинских компаний по видам экономической и промышленной деятельности, что позволило сделать вывод о недостаточном развитии высокотехнологичных отраслей, ориентирования украинской экономики на добычу и первичную переработку сырья.

Ключевые слова: отраслевой рынок, глобальный отраслевой рынок, структура рынка, барьеры входа на рынок, слияния и поглощения, отраслевая политика, приоритетные виды деятельности, сговоры на отраслевых рынках, стратегическая конкуренция, хищническое поведение.

Ignatyuk A.I. The development of the industrial markets in the context of globalization. A manuscript.

The dissertation is for getting a doctorate degree in economics on specialty 08.00.01. - Economic theory and history of economic thought. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2010.

Theoretical and methodological principles of industrial markets development were defined; reasoned methodological and applicative recommendations about effective national industrial markets' policy based on the integrated, systematic research in the context of globalization were presented in the dissertation.

The evolution of industrial markets' theory was analyzed, the author's definition of industry market and global industry market was suggested, and the classification of markets at the level of national economy branches was made.

The main tendencies, conflicts of industry markets development in the context of globalization and institutional support of their development were identified. The essence, trends, forms of industrial policy and its specific aspects in Ukraine were presented.

Theoretical and methodological approaches to the identification of the priority kinds of economic activity based on the theories of long-term technical and economic development, international trade and competitiveness, as well as strategic directions of industrial markets development in Ukraine were reasoned.

Key words: industrial market, global industrial market, structure of the market, barriers to market entry, merger and acquisition, industrial policy, foreground forms of activity, collusions at industrial markets, strategic competition, rival's behavior.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Сучасний розвиток світової економіки демонструє суперечливі тенденції глобалізації, які призводять до радикальної зміни співвідношення різних секторів і галузей економіки. Посилюється нерівномірність розвитку національних економік, вплив ТНК і глобальних компаній на ринки окремих країн, зростають бар'єри входження фірм до світового економічного простору. За цих умов економіка України характеризується суттєвими диспропорціями в галузевій структурі суспільного виробництва, втратою конкурентних позицій підприємств на агропромислових галузевих ринках, зменшенням частки наукоємної промислової продукції тощо. Забезпечення конкурентоспроможності економіки України неможливе без підвищення питомої ваги високотехнологічних галузей, галузей інформаційних та нанотехнологій, виробництва продукції поглибленої переробки і кінцевого споживання з високою часткою доданої вартості, посилення впливу інноваційної складової розвитку агропромислового комплексу.

У світлі глобалізаційних викликів і необхідності нового етапу економічного розвитку України підвищується значущість наукового обґрунтування національних галузевих пріоритетів, формування на цій основі ефективної економічної політики, що ґрунтується на теорії промислової організації (теорії галузевих ринків). Складання міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків (СНР), а також порівняння національної статистичної інформації України з міжнародною зумовили необхідність визначення галузей на основі класифікації видів діяльності статистичних одиниць (КВЕД) на вищих рівнях. Це дозволило досліджувати провідні тенденції у світовій економіці, зокрема у сфері послуг, фінансовій діяльності, виробництві нових товарів тощо. Крім цього, в умовах розвитку й глобалізації ринкових відносин виникає потреба в дослідженні діяльності підприємств, які пов'язані як галузевими ознаками, так і ринком, конкурентними відносинами, споживчим попитом, що вимагає теоретико-методологічного аналізу ринкових відносин на рівні галузей економіки, тобто галузевих ринків.

Кожний галузевий ринок має специфічні ознаки, однак існують спільні риси їх функціонування, зокрема концентрація ринку на рівні галузі, бар'єри входження на галузевий ринок, диференціація продукції, вертикальні взаємозв'язки між фірмами, цінова дискримінація, стратегічна поведінка фірм, тенденції глобалізації тощо. Теоретичне осмислення цих процесів дає змогу розширити та систематизувати напрями ефективного функціонування й розвитку галузевих ринків і економіки в цілому, визначити напрями регулювання галузевих ринків у сучасних умовах.

Врахування нових тенденцій у практиці функціонування галузевих ринків в умовах глобалізації та трансформації економічних систем потребує теоретичного аналізу реальної економічної ситуації, виокремлення галузевої політики в структурі загального регулювання економіки як на національному, так і на світовому рівнях, з метою розробки ефективних інструментів впливу на розвиток окремих видів економічної діяльності та галузевої структури економіки.

Таким чином, актуальність теоретичного аналізу функціонування й розвитку галузевих ринків пов'язана з необхідністю вирішення трьох груп проблем української економіки: підвищенням ефективності функціонування галузевих ринків, подоланням галузевих диспропорцій у структурі економічної системи, посиленням конкурентоспроможності національної економіки в світовому економічному просторі.

Розв'язання цих завдань можливе на основі дослідження інституціональних засад функціонування галузевих ринків, що поєднують ринковий механізм саморегулювання, державне регулювання та формування ефективних інститутів, які б забезпечували реалізацію національних інтересів розвитку української економіки в умовах глобалізації.

Стан наукової розробки проблеми. Теоретико-методологічна база для дослідження галузевих ринків почала формуватись у працях представників класичної та неокласичної теорії, які започаткували специфічний напрям дослідження, а саме теорію промислової організації, що набула розвитку в працях Е. Мейсона, Дж. Бейна, Е. Чемберліна та Дж. Робінсон на основі дослідження взаємозв'язків між структурою галузевого ринку, поведінкою фірм на ринку та результативністю його функціонування.

Значний внесок у дослідження теоретико-методологічних аспектів функціонування галузевих ринків зробили такі зарубіжні економісти, як У. Баумоль, Дж. Бейн, Д. Вернон, О. Вільямсон, В. Віскузі, Д. Гарінгтон, А. Діксіт, Л. Кабраль, Р. Кейвз, Р. Коуз, А. Лернер, В. Лір, Д. Морріс, М. Портер, Д. Росс, М. Спенс, Дж. Стіглер, Г. Хемел, Д. Хей, К. Хітер, Ф. Шерер, Р. Шмалензі та інші.

Подальше поглиблення аналізу галузевих ринків було пов'язано з вивченням проблем олігополістичних ринків, зокрема стратегічною взаємодією між фірмами та бар'єрами входження (М. Спенс, А. Діксіт, Д. Крепе, Р. Уілсон, А. Волінський та ін.); диференціацією продукції і рекламою (Ж. Габжевич, Ж.-Ф. Тіссе, Р. Шмалензі, П. Мілгром, Дж. Роберте); розмірами фірми та вертикальною інтеграцією (Л. Телсер, А. Алчян, Г. Демсец, Б. Клейн, Р. Кроуфорд, Г. Марвел, Г. Метьюсон, Р. Унтер та ін.); ринковою владою й антимонопольною політикою (Дж. Мак-Гі, О. Вільямсон, М. Уотерсон та ін.); глобальною конкуренцією й глобальними компаніями, інтеграцією теорій міжнародної торгівлі та галузевих ринків (Т. Левітт, П. Кругман, Е. Хелпман, М. Меліц).

З 90-х років ХХ ст. почали активно досліджувати галузеві ринки російські економісти, серед яких С. Авдашева, А. Вурос, Н. Розанова, В. Третяк, А. Шастітко, А. Юданов. Вони аналізували особливості функціонування галузевих ринків в умовах транзитивної економіки, зокрема інноваційні чинники діяльності підприємств галузей економіки, вертикальні відносини між підприємствами, антимонопольне регулювання в умовах переходу до ринкової економіки, особливості галузевої політики в умовах глобалізації.

В Україні дослідження галузевих ринків розпочалися наприкінці ХІХ ст., а їх результати знайшли відображення у працях таких відомих економістів, як Д. Піхно, М. Туган-Барановський, А. Рафалович, С. Фармаковський, Н. Назаревський, П. Фомін та інших. Першим дослідником тенденцій функціонування й розвитку галузевих ринків не тільки в Україні, а й загалом в Російській імперії став професор політичної економії Київського університету Д. Піхно. Українські вчені тих часів зробили вагомий внесок у розробку проблем визначення сутності монополій, розміру фірми й концентрації ринку, олігопольної узгодженої поведінки, наслідків монополізації окремих ринків та економіки в цілому.

Нині дослідженню ринкових відносин на галузевому рівні присвячено праці сучасних вітчизняних економістів, зокрема, В. Базилевича, В. Бодрова, З. Варналія, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Герасименко, О. Горняк, Н. Гражевської, М. Диби, П. Єщенка, В. Лагутіна, Ю. Пахомова, О. Пустовойта, П. Саблука, А. Старостіної, В. Точиліна, А.Філіпенка, Г. Филюк, А. Чухна та інших. У працях цих дослідників висвітлюються проблеми галузевої структури української економіки та напрями її вдосконалення; формування інституційних засад розвитку ринкових відносин в умовах транзитивної економіки; змін в антимонопольному регулюванні, галузевій політиці; функціонування ринків в умовах глобалізації; ефективної діяльності галузевих ринків.

Разом з тим потребує систематизації науковий пошук закономірностей організації функціонування галузевих ринків, а саме: процесів концентрації ринків і причин, що її обумовлюють; ринкової влади фірм на ринках; диференціації продукції, її впливу на позиції компанії на ринку та роль реклами у цьому процесі; поведінки фірми в умовах стратегічної взаємодії з іншими фірмами тощо, а також впливу діяльності компаній на суспільний добробут. Потребують більш ґрунтовного дослідження проблеми визначення пріоритетних видів діяльності з метою надання аргументованих висновків щодо напрямів державного регулювання галузевих ринків.

Усвідомлення актуальності, теоретико-практичного значення проблеми, нагальності її вирішення для практики реформування національної економіки обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка у межах комплексної науково-дослідної держбюджетної теми економічного факультету "Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя" № 06БФ 040-01 (реєстраційний номер 0106U006542). Особистий внесок автора у розроблення зазначеної теми полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад дослідження розвитку галузевих ринків в умовах глобалізаційних процесів, наданні практичних рекомендацій щодо реалізації галузевої політики в Україні. Проведене дослідження та сформульовані висновки є певним внеском у розвиток теорії галузевих ринків та практику їх глобального розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне, системне дослідження галузевих ринків в умовах глобалізації, визначення основних тенденцій їх функціонування й розвитку, надання обґрунтованих методичних і практичних рекомендацій щодо проведення ефективної державної галузевої політики.

Для досягнення сформульованої мети було передбачено постановку та розв'язання комплексу таких завдань:

- виявити теоретико-методологічні засади, етапи формування й напрями розвитку теорії галузевих ринків,

- систематизувати основні теоретико-методологічні підходи до аналізу ринків на галузевому рівні;

- обґрунтувати авторський підхід до визначення сутності категорії "галузевий ринок" і класифікації ринків на галузевому рівні;

- висвітлити тенденції та суперечності впливу глобалізації на функціонування галузевих ринків;

- дослідити еволюцію структурних ознак галузевих ринків в умовах глобалізації;

- визначити особливості стратегічної конкуренції фірм на галузевих ринках у сучасних умовах;

- з'ясувати сутність та чинники бар'єрів входження на галузеві ринки за умов глобалізації;

- проаналізувати особливості інституційно-організаційної системи регулювання галузевих ринків в умовах поглиблення світогосподарських зв'язків;

- розкрити основні напрями та інструменти галузевої політики в умовах глобалізації;

- систематизувати теоретичні засади визначення пріоритетних галузей національної економіки;

- виявити особливості формування українських галузевих ринків в умовах трансформації економіки;

- здійснити обґрунтування стратегічних напрямів розвитку національних галузевих ринків.

Об'єктом дослідження є система економічних відносин з приводу формування та еволюції галузевих ринків.

Предметом дослідження є закономірності та суперечності функціонування і розвитку галузевих ринків в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є творче осмислення сукупності теорій і наукових підходів щодо розвитку галузевих ринків, обґрунтованих у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Предмет і мета дослідження зумовили використання таких методологічних та методичних надбань вітчизняної і світової економічної науки: факторний, структурно-функціональний аналіз, системний підхід ? для поглиблення аналізу сутності та структури галузевих ринків, здійснення їх науково обґрунтованої класифікації (п.1.3); історико-генетичний та порівняльно-типологічний методи історико-економічних досліджень - з метою виявлення генезису концептуальних засад функціонування галузевих ринків (п.1.1, 1.2); на основі типології зв'язків, оперування категоріями загального, особливого та специфічного виявлено соціально-економічну природу та закономірності розвитку галузевих ринків за умов глобалізації (п. 2.1); поєднання аналізу та синтезу, абстрактного та конкретного стало інструментом дослідження національних пріоритетних напрямів розвитку економіки (розд. 4); метод економіко-математичного моделювання використано для удосконалення моделі щодо стандартизації продукції в умовах мережевих ринкових структур (2.1); методи графічного аналізу застосовані при побудові моделей бар'єрів входження на ринки, контролю за рівнем цін і рівнем добробуту (п. 2.3, 3.3); аналіз статистичних даних використано для дослідження тенденцій діяльності найбільших корпорацій світу, формування та розвитку галузевих ринків України (п. 2.2, 5.1); з метою встановлення рейтингу ефективності діяльності підприємств за видами економічної діяльності застосовано статистичний аналіз на основі багатовимірних середніх (п. 5.3).

Інформаційною базою дослідження є статистичні матеріали міжнародних організацій (ЮНКТАД, СОТ), статистичні матеріали Європейської Комісії, Національного бюро статистики Китаю, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства вугільної промисловості України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Антимонопольного комітету України; законодавчі та нормативні акти України з питань галузевого регулювання, реалізації структурної, інвестиційної, інноваційної, антимонопольної політики; Укази Президента України; аналітичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України; результати наукових досліджень Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному теоретико-методологічному дослідженні функціонування і розвитку галузевих ринків в умовах глобалізації та розробці на цій основі методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності їх функціонування в трансформаційній економіці України. Найвагомішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є:

вперше:

? здійснено комплексний, системний аналіз функціонування та розвитку галузевих ринків в умовах глобалізації, що дозволило дати авторське визначення й розкрити сутність:

галузевого ринку як сукупності відносин між продавцями, що займаються однаковим видом діяльності, тобто здійснюють процес виробництва за допомогою схожих ресурсів, створюють однаковий за цільовим призначенням товар, і покупцями, які формують попит на нього, з приводу купівлі-продажу цього товару;

глобального галузевого ринку як сукупності відносин між продавцями, що представлені транснаціональними корпораціями, та покупцями з приводу купівлі-продажу стандартизованого продукту певного виду діяльності в межах єдиного світогосподарського простору на основі мережевої організації виробництва й обміну товарами;

? проаналізовано еволюцію теорії галузевих ринків і виокремлено чотири етапи: 1) зародження теорії галузевих ринків на основі аналізу ринкових відносин у працях економістів класичної політичної економії, формування науково-методологічних засад дослідження природи фірми (кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст.); 2) виокремлення двох напрямів розвитку теорії галузевих ринків: теоретико-дедуктивного аналізу ? на основі дослідження цін, обсягу випуску фірм, їх впливу на ефективність, розміщення ресурсів, економічний добробут; та емпіричного, коли на описовому рівні вивчалися історія й розвиток окремих фірм і галузей, а також концентрація структури та поведінка однієї або кількох галузей у працях представників неокласичної школи (кінець ХІХ ? початок ХХ ст.); 3) поєднання двох напрямів дослідження, виникнення теорій монополістичної та недосконалої конкуренції, виокремлення теорії галузевих ринків, її розвиток у межах інституційного напряму

(20?70 рр. ХХ ст.); 4) сучасний етап розвитку: дослідження фірми, недосконалої конкуренції, державного регулювання; проблем вертикальних відносин; диференціації продукції; інноваційних чинників розвитку галузей; аналіз глобалізації галузевих ринків, монополістичної та олігополістичної конкуренції на міжнародних ринках тощо (з 70-х рр. ХХ ст.);

? на основі статистичного аналізу видів економічної діяльності в Україні виявлено тенденції уповільненого розвитку високотехнологічних видів діяльності, переробної промисловості, будівництва, сільського господарства, а також спрямованість української економіки на добування та первинну переробку сировини, зокрема, провідні позиції суб'єктів добувної промисловості, підприємств, що займаються виробництвом і розподілом електроенергії, газу та води, а також фінансовою діяльністю; серед промислових підприємств - виробники коксу та продуктів нафтоперероблення, електроенергії, газу і води, а також добувної промисловості, що дозволило обґрунтувати висновок про необхідність проведення активної державної підтримуючої селективної галузевої політики при виробництві сільськогосподарської продукції, а також у високотехнологічних галузях, зокрема в авіабудуванні, космічній галузі, інформаційних технологій тощо;

удосконалено:

? класифікацію галузевих ринків у частині її систематизації та розширення за такими критеріями: за видами економічної діяльності (в Україні - за КВЕД), охопленням території (глобальні, міжнародні, національні, регіональні, місцеві), рівнем конкуренції (конкурентні ринки, ринки природної монополії, з індивідуальним домінуванням, з колективним домінуванням), реагуванням на стадії економічного циклу (ринки зі стабільним та циклічним характером розвитку), динамікою витрат (із зростаючими, постійними та спадними витратами), стадіями зрілості попиту (піонерні, зростаючі, розвинені, затухаючі), висотою бар'єрів входження (із вільним входженням, неефективними, ефективними бар'єрами, блокованим входженням);

? обґрунтування теоретико-методологічних підходів до визначення пріоритетних видів економічної діяльності на основі: теорій довгострокового техніко-економічного розвитку, міжнародної торгівлі та конкурентоспроможності, основою яких є конкурентні переваги, кластери, інтелектуальне лідерство; моделей економічного розвитку країни (ресурсно-, експортно-, інноваційно-орієнтовані, імпортозаміщення); завдань економічної політики щодо подолання криз, наслідків стихійних лих, війн тощо;

? систематизацію провідних тенденцій функціонування галузевих ринків в умовах глобалізації, а саме: 1) фундаментальні зміни в організації виробництва: підвищення мобільності ресурсів і об'єднання географічно поділеного світу; формування мережевого характеру відносин між фірмами, продавцями і покупцями; розширення існуючих і створення нових зв'язків між видами діяльності як у межах компанії, так і за її межами на основі інформаційних технологій; здіснення виробництва, купівлі-продажу продукції, матеріалів і компонентів по всьому світу; збільшення економії за рахунок масштабів виробництва; безперервне підвищення продуктивності у мікроелектроніці та комунікаційній техніці; 2) трансформацію відносин конкуренції між фірмами: істотний вплив конкурентних позицій фірми в одній країні на її позиції в інших країнах; збільшення кількості галузей, де компанія може отримувати конкурентні переваги; зростання обсягів виробництва ТНК і глобальних компаній, отримання на цій основі панівного становища на більшості глобальних і міжнародних галузевих ринках; обмеження конкуренції за рахунок зменшення кількості учасників галузевих ринків, формування олігопольних структур на міжнародних і глобальних ринках; 3) виникнення та розвиток нових видів діяльності фірм; 4) зростання стандартизації продукції тощо;

? визначення суперечностей, притаманних розвитку глобальних галузевих ринків та інституційно-організаційної системи їх регулювання, а саме: локальні та глобальні тенденції розвитку галузевих ринків; збільшення обсягів виробництва ТНК і глобальних компаній, їх пануюче становище на більшості галузевих ринків і входження на ринки нових компаній; фінансова й інвестиційна централізація ресурсів у межах національних галузевих ринків і залучення ресурсів для розвитку обмеженої кількості країн світу; національні інтереси й інтереси світового капіталу, міжнародних корпорацій, міжнародних інвестиційних інститутів на галузевих ринках; потреба у вільному переміщенні технологій, ресурсів і продукції та наявний рівень транспортної інфраструктури; неспроможність існуючої системи регулювання ефективно вирішувати проблеми на глобальному рівні, протистояти кризам, надавати обґрунтовані рекомендацій щодо розвитку національних економік;

? обґрунтування специфічних структурних ознак галузевих ринків в умовах глобалізації, а саме: провідна роль найбільших компаній світу на галузевих ринках видобування та переробки нафти і газу, банківських послуг, автомобілебудування, виробництва металу, електроніки та електричного обладнання, страхування, роздрібної торгівлі, інжинірингу та конструкторських розробок; зміна видів економічної діяльності серед провідних компаній світу та позицій найбільших фірм у світових рейтингах відображає технологічні зміни в економіці; зростання монопольної влади фірм на основі сервісної диференціації; посилення стандартизації продукції;

? виявлення тенденцій трансформації бар'єрів входження на ринки в умовах глобалізації, серед яких: великий розмір початкових інвестицій, зростання капітальних витрат за рахунок підвищення ролі реклами та вартості бренду з метою просування продукції на ринки; збільшення витрат на дослідницько-конструкторські роботи, оскільки частка постійних витрат суттєво зростає при зменшенні граничних витрат; збільшення мінімально ефективного розміру фірми під впливом додатних мережевих ефектів; відкладення попиту, оскільки споживач, по-перше, сподівається на зниження цін, по-друге, на швидку появу більш продуктивної технології; виокремлення часу як фактору успіху при входженні на ринки;

набули подальший розвиток:

? характеристика головних стратегій компанії та наслідків їх застосування в умовах глобалізації в частині протидії входженню на ринок за рахунок: ціноутворення й обмеження обсягу випуску; збільшення інвестицій з метою зменшення витрат; збільшення витрат конкурентів; перехоплення ініціативи та розмноження торговельних марок; витіснення конкурентів і монополізації ринків шляхом хижацьких дій та мережевих ефектів; розширення на основі злиття і поглинань; узгоджених дій між фірмами;

? систематизація суперечностей розвитку галузевих ринків України в умовах трансформації з метою визначення напрямів їх ефективного регулювання, а саме: експлуатація наявних сировинних і матеріально-технічних ресурсів та застарілих технологій без їх якісного оновлення; суттєві структурні диспропорції, що проявляються у розвитку добувних видів діяльності, виробництві й розподілі газу та води; диспропорції у напрямку прямих інвестицій, їх обмежене надходження у високотехнологічні галузі; недостатній розвиток внутрішніх ринків з боку пропозиції вітчизняних компаній; низькі адаптаційні можливості сільськогосподарських підприємств; суттєве падіння обсягів виробництва у тваринництві; декапіталізація сільськогосподарських підприємств, обмежене інвестування в основний капітал, а також недостатній розвиток високотехнологічних галузей з використанням нано-, біотехнологій, мікроелектроніки тощо;

? обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку галузевих ринків України, зокрема: 1) у довгостроковій перспективі: створення вітчизняної наноіндустрії, розвиток галузей на основі енергозберігаючих технологій, ефективного використання енергетичних ресурсів; екологічне спрямування діяльності національних виробників; 2) у середньостроковій перспективі: стимулювання авіабудування, космічної галузі, машинобудування, будівництва та вдосконалення автомобільних доріг;

3) у короткостроковому періоді: сприяння подоланню криз на галузевих ринках.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові положення та висновки, сформульовані в дисертації, поглиблюють усвідомлення сутності, форм, напрямів розвитку галузевих ринків в умовах глобалізації. Запропоновані наукові положення, рекомендації та висновки можуть бути використані при розробці законодавчих актів галузевого регулювання, в практичній діяльності міністерств, навчальному процесі при висвітленні проблем функціонування галузевих ринків у низці економічних дисциплін.

Результати дослідження і пропозиції щодо тенденцій розвитку конкурентних відносин в Україні на основі моніторингу конкурентного середовища на базі показників структури ринків використано у науково-дослідній роботі Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики Антимонопольного комітету України "Визначення форм прояву та специфічних особливостей монополізму в економіці України. Розробка механізмів моніторингу частки монопольних утворень у загальному обсязі товарів (робіт, послуг), вироблених в Україні, та у ВВП" (номер державної реєстрації 0101U004845) (довідка № 158/07 від 21.12.2007).

Викладені в дисертаційній роботі висновки та пропозиції щодо пріоритетності розвитку галузей економіки України, підвищення інноваційного розвитку та конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств на світових ринках використано Верховною Радою України у процесі підготовки проекту Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" (довідка № 03/4 - 182533 від 16.09.2008).

Науково-практичні висновки та рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств гірничо-видобувного комплексу на світових ринках шляхом модернізації й оновлення виробничих фондів використані Департаментом перспективного розвитку та координації підготовчих робіт Міністерства вугільної промисловості України у процесі підготовки проекту Закону України "Про засади функціонування ринку енергетичного вугілля" (довідка № 993/01/01-01 від 10.11.2008).

Аналітичні матеріали та науково-практичні висновки про необхідність підвищення конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств на світових ринках шляхом модернізації й оновлення виробничих фондів використовувалися Департаментом розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики України у процесі підготовки нормативно-правових актів та аналітичних матеріалів, зокрема при підготовці розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 №219-р "Про затвердження плану організаційних заходів щодо сприяння розвиткові сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та забезпечення доступу особистих селянських і фермерських господарств на ринок аграрної продукції" (довідка № 19-1/144 від 29.04.2009).

Нові теоретичні підходи, висновки та рекомендації, запропоновані дисертантом, враховані в процесі підготовки підручника "Мікроекономіка" (розд. 7?10) за ред. В.Д. Базилевича (К.: Знання, 2007; К.: Знання, 2008), практикуму "Мікроекономіка" (теми 7?10) за ред. В.Д. Базилевича (К.: ВПЦ "Київський університет", 2008; К.: Знання, 2010), підручника "Мікроекономіка" (розд. 6?9) у співавторстві (К.: МАУП, 2005), підручника "Політична економія" (підрозд. 3.1) за ред. Г.А. Оганяна (К.: МАУП, 2003), а також використовуються в навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін "Мікроекономіка", "Економіка галузевих ринків" (довідка № 013/121 від 16.02.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід щодо комплексного аналізу функціонування галузевих ринків в умовах глобалізації та обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку галузей економіки України, форм та інструментів їх регулювання на основі узагальненої теорії і практики функціонування галузевих ринків. Наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ідеї та висновки, що напрацьовані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях та методологічних семінарах кафедри економічної теорії, на засіданнях Вченої ради економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка впродовж 2007-2010 рр.

Найважливіші теоретичні, методологічні та методичні положення й результати дисертаційної роботи доповідались автором та одержали позитивну оцінку на 31 міжнародній науковій та науково-практичній конференції, а саме: Науково-практичній конференції "Правове регулювання підприємництва в Україні" (14 жовтня 1997 р., м. Київ); Науково-практичній конференції "Роль юридичних знань і юридичної культури у становленні і розвитку підприємництва в Україні" (10 грудня 1998 р., м. Київ); Міжвузівській науковій конференції "Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку" (29 листопада 1999 р., м. Київ); Міжнародній науково-методичній конференції "Еволюція економічного розвитку та економічної теорії (проблеми дослідження та викладання)" (26?27 квітня 2000 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна економічна наука і освіта в Україні: теорія, методологія, практика" (25 жовтня 2000 р., м. Київ); Всеукраїнській науковій конференції "Держава в умовах системної трансформації економіки і суспільства" (27 жовтня 2000 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи" (24?25 жовтня 2003 р., м. Львів); Міжнародній науковій конференції "Німці в історії Київського університету: ідейний спадок М.Х. Бунге у контексті історичного минулого та сучасності" (26 травня 2004 р., Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Стан та розвиток економічної науки у Київському університеті: ретроспектива, сучасність і перспектива" (15?16 червня 2004 р., м. Київ); Науково-практичній конференції "Основні засади розвитку вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу" (20 жовтня 2004 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції "Парадигма економічної теорії: суть та протиріччя" (17 березня 2005 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції "М.Х. Бунге - видатний учений, педагог, державник" (Бунгівські читання) (11?12 травня 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Творча спадщина М. І. Зібера: основні напрямки економічних досліджень в контексті еволюції економічного знання та сучасної економічної науки" (10?11 листопада 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Формування нової парадигми страхування" (1?2 грудня 2005 р., м. Київ); VI Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні" (14?15 квітня 2006 р., м. Київ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації" (6?7 грудня 2006 р., м. Київ); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність національної економіки" (23?24 березня 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Творча спадщина Є. Є. Слуцького: розвиток наукових ідей в економічній науці" (26?27 квітня 2007 р.,м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційний розвиток менеджменту в сучасних умовах" (16?17 травня 2007 р., м. Київ); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України" (4?6 жовтня 2007 р., м. Київ); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасної економіки" (26?27 вересня 2007 р., м. Черкаси); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці" (6 листопада 2007 р., м. Київ); VІ Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України" (4?6 жовтня 2007 р., м. Алушта); I Всеукраїнській науково-практичній конференції "Державне управління та державна служба зайнятості: питання теорії та виклики практики" (9 листопада 2007 р., м. Київ); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність національної економіки" (28?29 березня 2008 р., м. Київ); V Міжнародній науково-практичній конференції "Теория и практика экономики и предпринимательства" (5?7 травня 2008 р., м. Алушта); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми вдосконалення інституційних умов функціонування української економіки" (10?12 вересня 2008 р., м. Одеса); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасної економіки" (24?26 вересня 2008 р., м. Черкаси); V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України" (20?22 жовтня 2008 р., м. Київ); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність національної економіки" (27 березня 2009 р., м. Київ); VІ Міжнародній науково-практичній конференції "Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи" (22?23 жовтня 2009 р., м. Київ); Х Міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність національної економіки" (26 березня 2010 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи викладені в 41 наукових працях загальним обсягом 46,1 друк. арк., у тому числі в одноосібній монографії "Галузеві ринки: теорія, практика, напрями регулювання" (27 обл.-вид. арк.), 1 колективній монографії (особисто автору належать 0,7 друк. арк.), 25 статтях у провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць (особисто автору належать 15,7 друк. арк.), 5 статтях у наукових виданнях (особисто автору належать 1,8 друк. арк.), 9 публікаціях у наукових збірниках як тези доповідей і виступів на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях (особисто автору належать 0,9 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, переліку використаних джерел і 16 додатків. Основний зміст дисертації викладений на 410 сторінках комп'ютерного тексту, що містять 40 таблиць, 35 рисунки, 32 формули.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан наукової розробки проблеми, окреслено зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, сформульовано мету, завдання, визначено предмет, об'єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано дані щодо їх апробації.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження функціонування ринків на галузевому рівні" ? висвітлено сутність та етапи розвитку теорії галузевих ринків, еволюцію методологічних підходів до їх аналізу, надано авторське тлумачення поняття "галузевий ринок" на основі дослідження різних підходів до сутності даної категорії, запропоновано класифікації галузевих ринків за різними критеріальними ознаками. галузевий глобалізація інституційний конкурентоспроможність

Дисертантом визначено теорію галузевих ринків як один із розділів економічної теорії, що аналізує відносини економічних суб'єктів та їх поведінкові функції на мезорівні економічної системи, в частині поведінки учасників ринку в умовах недосконалої конкуренції, можливі результати їхньої взаємодії, вплив на суспільний добробут та державне регулювання.

Автором запропоновано виділення чотирьох етапів формування і розвитку дослідження галузевих ринків (див. табл.1). Перший етап (кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст.) ? зародження теорії галузевих ринків на основі аналізу ринкових відносин: конкуренції, попиту, пропозиції, олігополії; формування методологічних засад дослідження природи фірми. Другий етап (кінець ХІХ ? початок ХХ ст.) характеризується виокремленням двох напрямів розвитку теорії галузевих ринків: теоретико-дедуктивного аналізу на основі цін, обсягу випуску фірм, їх впливу на ефективність, розміщення ресурсів та економічний добробут, а також емпіричного аналізу, спрямованого на вивчення історії й розвитку окремих фірм і галузей, структури та поведінки однієї або кількох галузей на описовому рівні.

Третій етап (20?70-ті рр. ХХ ст.) характеризується поєднанням двох напрямів дослідження, виникненням теорій монополістичної та недосконалої конкуренції, виокремленням теорії галузевих ринків та її розвитком у межах інституційного напряму, гарвардської та чиказької шкіл економічної теорії. Четвертий етап (70-ті рр. ХХ ст. - наш час) характеризує сучасний розвиток теорії галузевих ринків на основі дослідження фірми, недосконалої конкуренції, державного регулювання; проблем вертикальних відносин; диференціації продукції; інноваційних чинників розвитку галузей; глобалізації галузевих ринків, монополістичної та олігополістичної конкуренції на міжнародних ринках тощо.

Таблиця 1. Етапи розвитку теорії галузевих ринків

У дисертаційній роботі відзначається, що у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. емпіричні аспекти розвитку галузевих ринків досліджувалися у працях українських економістів Д. Піхна, М. Туган-Барановського, П. Струве, А. Рафаловича, С. Фармаковського, Н. Назаревського, П. Фоміна та інших. Українські вчені аналізували тенденції збільшення розмірів фірм на основі акціонерної форми власності, виникнення нових організаційних форм підприємницької діяльності, таких як картелі, синдикати, трести; досліджували проблеми визначення сутності монополій, розміру фірми й концентрації ринку, олігопольної узгодженої поведінки, наслідків монополізації окремих ринків та економіки в цілому.

Дисертантом проаналізовано два основних підходи до аналізу галузевих ринків: у межах гарвардської та чиказької шкіл. Теоретична база дослідження галузевих ринків у гарвардській школі була сформована в працях Е. Мейсона, Дж. Бейна, Е. Чемберліна, Дж. Робінсон й умовно отримала назву системного підходу на основі парадигми "структура - поведінка - результат". Методологія дослідження економіки галузевих ринків у межах чиказької школи спирається на мікроекономічні моделі аналізу, дослідження проблеми вибору з точки зору закономірностей прийняття оптимальних рішень. Також досліджені підходи до аналізу галузевих ринків з позицій економістів австрійської школи та інституціоналістів, теорій змагальних ринків; моделі п'яти сил конкуренції, розробленої М. Портером; теорії фірми, що застосували Д. Хей і Д. Морріс.