Розвиток сільськогосподарської кооперації

Таблиця 3. Результати дослідження неприбуткового статусу діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у Південному регіоні України, 2008 р.

В обстежених кооперативах Південного регіону існує неправильне уявлення про неприбутковий статус їх функціонування. Лише 61,5 % із всіх СОК працюють на неприбутковій основі, інші, хоча і були зареєстровані як неприбуткові, стали працювати на комерційній основі. Такі кооперативи за своєю суттю і принципами не є кооперативами, тому компрометують ідею кооперації в регіоні.

Встановлено, що неприбутковий характер кооперативу реалізується шляхом обслуговування його клієнтів-власників за собівартістю, тобто максимально можливе зниження ціни обслуговування клієнтів-власників, що не дозволяє отримувати прибутки. Якщо кооператив краще спрацював і отримав додаткові кошти, то ці кошти він розподіляє між своїми клієнтами-власниками пропорційно господарській участі і не має підстави вважати його прибутковим підприємством. Статус кооперативу як неприбуткової організації стосується не ефективності роботи кооперативу, а розподілу коштів, які в некооперативному підприємстві вважаються прибутком. В якості приклада в роботі розглянуто досвід обслуговуючого багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу “Південний союз” Голопристанського району Херсонської області. Одержаний фінансовий результат кооператив розподіляє між членами кооперативу, а не ставить за мету одержання прибутку для себе. Цій меті слугує система ціноутворення в кооперативі та механізм розподілу кінцевого фінансового результату, що надає можливість йому діяти на неприбутковій основі й надавати послуги за собівартістю.

Важливим напрямом господарської діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є маркетинг. Питома вага регіону в загальній кількості маркетингових кооперативів у 2008 р. склала 16,7 %. Наочним прикладом кооперативного маркетингу є функціонування постачальницько-збутових кооперативів як перспективної форми вертикальної інтеграції сільськогосподарських товаровиробників. Усі маркетингові функції, які товаровиробник не в змозі виконувати самостійно, покладаються на обслуговуючий кооператив. Це дає їм можливість здійснювати маркетингову діяльність на професійному рівні. Актуальним є створення маркетингових кооперативів, в яких товаровиробники об'єднують свою продукцію в більші за обсягом партії, наймають кваліфікованих спеціалістів з маркетингу та реалізують продукцію на ринку за більш вигідною ціною.

Дослідженням встановлено, що маркетинг використовується переважно не як цілісна система управління виробничо-збутовою діяльністю, а у вигляді окремих маркетингових заходів, спрямованих на досягнення конкретних ринкових цілей. Це пов'язано з нестачею фахівців у даній сфері, дефіцитом засобів, недостатнім досвідом ринкової діяльності. Для вирішення цієї проблеми, насамперед, потрібно, щоб розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в регіоні став пріоритетом, стратегічною метою не тільки самих сільськогосподарських товаровиробників, а й органів управління всіх рівнів, наукових установ, освітніх закладів й інших зацікавлених державних і громадських організацій.

У п'ятому розділі - «Концептуальні засади забезпечення ефективного розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні» - обґрунтовано методологічні засади моделювання розвитку кооперації, розглянуто й узагальнено суть державної підтримки кооперації та шляхи її удосконалення, висвітлено й обґрунтовано взаємодію різних видів сільської кооперації, здійснено розрахунки, пов'язані з плануванням беззбитковості кооперативних підприємств.

Мета розвитку кооперативного сектора полягає в реалізації можливостей кооперації та ефективному використанні її потенціалу для економічного зростання і соціальної орієнтації багатоукладної економіки України.

Об'єднання в кооперативний сектор повинно відбуватися двома шляхами: внутрішньосистемною інтеграцією кооперативних утворень і створенням загальнонаціонального кооперативного сектора економіки. Кооперативний сектор економіки в Україні реально існує, розвивається, однак практично не знайшов офіційного визнання. Одна із причин - розрізнене існування всіх видів кооперативів. Необхідна їх інтеграція. Вищою формою інтеграції в кооперації є вертикальна, під якою розуміємо створення національного кооперативного об'єднання. Таким об'єднанням може стати асоціація, союз. Створення єдиного національного об'єднання відповідає загальній тенденції суспільного розвитку. Теоретичною основою інтеграції кооперативів в загальнонаціональне об'єднання є соціальна природа всіх видів кооперативів.

Інтеграція вітчизняного кооперативного руху повинна здійснюватися не тільки на національному рівні, але і на рівні регіонів (рис. 3). Цьому може сприяти створення регіональними союзами кооперативів різних видів своїх асоціацій (регіональних кооперативних центрів). Перспективним є створення багатоцільових кооперативів.

Сама природа кооперативу вимагає особливого підходу і підтримки з боку держави. Система державного регулювання повинна базуватися на ряді принципів. По-перше, необхідно виходити з того, що товаровиробники працюють на самофінансуванні й конкретні заходи їхньої підтримки є додатковими, спрямованими на забезпечення прийнятних економічних умов господарювання.

Рис. 5. Перспективна модель кооперативної структури регіонального масштабу

По-друге, субсидії, дотації, пільги й інші регулюючі важелі й інструменти повинні орієнтувати товаровиробників на більш ефективне господарювання та застосовуватися диференційовано. У цілому система державного регулювання повинна базуватися на цільовому програмному підході (табл. 4).

Таблиця 4. Заходи державного регулювання і підтримки розвитку кооперації

З метою розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні важливо мати механізм державної підтримки створення і діяльності кооперативних підприємств, який повинен включати законодавчу і нормативно-правову базу, усунення адміністративних бар'єрів; кредитно-фінансову і інвестиційну підтримку кооперативних підприємств; інформаційне забезпечення і сприяння в організації безпеки і захисту кооперативів в АПК від протиправних зазіхань і складатися з таких блоків: 1) заходи правового характеру; 2) заходи економічної підтримки; 3) заходи інформаційної підтримки.

Мета діяльності виробничого кооперативу - конкурентна стійкість на ринку і прибутковість. Звідси важливість коректного прогнозування ступеню ефективності функціонування і величини можливого прибутку. З цього приводу створено модель прогнозу продуктивності, в основу якої покладено балансові дослідження плану надходження і витрат. Формально балансову модель прибутку складали планова сума грошових надходжень, сума витрат на операційну діяльність, сума відрахувань на амортизацію і нарахувань по кредиту (якщо вони мали місце). У символьному зображенні баланс складатимуть:

УZ_o = УZ_{пл .}-УV_пл.-АМ_пл.- К¹_пл.,

де: УZ_пл.- планова сума грошових надходжень по операційній діяльності;

УV_пл.- планова сума витрат грошових ресурсів на операційну діяльність;

АМ_пл. - планова сума амортизаційних відрахувань;

К¹_пл. - планова сума відсотків за кредит.

Тобто загальний валовий операційний прибуток становитиме W=Z·1,3, а маржинальний операційний дохід -

МОД = Q_пр - V¹¹

як різниця між ним і постійними витратами, або між обсягом продажу продукції й змінними витратами. Функціональна схема управління прибутком на основі беззбитковості передбачає вирішення таких задач: визначення критичного обсягу виробництва; встановлення оптимального обсягу виробництва, що необхідний для отримання прибутку і відповідного для цього рівня операційних витрат; розрахунок обсягу додаткового замовлення, яке необхідне для ефективної роботи і самофінансування. Отже, контроль за прибутком здійснюється в системі ”витрати - реалізація - прибуток", який процедурно складається із вирішення прикладних задач: оцінки міри прибутковості і підприємницького ризику; прогнозу запасу фінансової міцності; розробки асортиментної політики; пошуку шляхів виходу з кризового стану (якщо в цьому є потреба). Якщо розглядати проблему беззбитковості з урахуванням різноманітної номенклатури продукції кооперативу, то у разі наявності визначеної кількості продуктів розрахунок критичного обсягу виробництва (Q^k) можна здійснити:

,

де Q_i - кількість реалізованих продуктів i-го виду; C_i - ціна реалізації продукції і-го виду ; У_зв - питома вага змінних витрат у ціні реалізації; V¹_П - постійні витрати; і = 1,2….n - номенклатура продукції кооперативу.

Після проходження критичного обсягу виробництва прибуток становитиме:

,

де K_Ti - кількість реалізованої продукції і-го виду після проходження порогу рентабельності; MD_і - маржинальний дохід від продукції і-го виду,

МD = C_і+V_з¹¹

УК_Т - загальна кількість реалізованої продукції.

Додавання до процесу розрахунків моделей визначення основних параметрів рентабельності (реалізованої продукції, активів, власного капіталу, інвестицій, продажів) створюють системний розрахунковий комплекс, придатний до реалізації процедур в автоматизованому режимі.

Квінтесенцією вирішення проблеми управління системами формування прибутку як показника ефективності кооперативу вважається моделювання і створення автоматизованих процедур для проведення розрахунків. Можливість імітації процедур планування прибутку кооперативу на основі автоматизації розрахунків із суто теоретичних проблем перетворюється в зручну прикладну задачу. Алгоритмом передбачається реалізація методів прямого розрахунку, нормативних методів і балансових підходів, що робить запропонований комплекс цілком придатним для практичного застосування.

кооперація економічний неприбутковий дохід

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад і запропоновано авторське вирішення практичної проблеми розвитку сільськогосподарської кооперації в аграрному секторі економіки України. Отримані результати дослідження дозволили обґрунтувати висновки та висунути пропозиції, що відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети:

1. Методологічні засади наукового обґрунтування стратегії розвитку сільськогосподарської кооперації передбачають структурну трансформацію існуючих і створення нових, більш ефективних кооперативних систем для реалізації потенціалу кооперації, активізації її ролі в соціально-економічному розвитку країни, подоланні деструктивних явищ в агропромисловому виробництві, збалансованому сільському розвитку, інтеграції аграрного сектора країни до світового економічного простору. Враховуючи масштабність і складність стратегічних цілей сільськогосподарської кооперації, її розвиток здійснюватиметься в три етапи: на першому - необхідно сформувати первинні кооперативи, на другому - забезпечити масове створення територіальних та галузевих об'єднань кооперативів, на третьому - завершити формування кооперативної системи загальнонаціонального масштабу.

2. Теоретично доведено, що сільськогосподарську кооперацію слід розглядати як соціально-економічне явище, оскільки її сутність базується на здійсненні спільної економічної діяльності та забезпеченні соціального розвитку сільських територій. На пореформеному етапі сільськогосподарська кооперація знаходить своє поширення у двох формах: виробничій та обслуговуючій. Попри певні відмінності в економічній природі, економічних механізмах господарювання та інструментах задоволення економічних інтересів своїх членів, виробничі і обслуговуючі кооперативи виконують важливу місію захисту інтересів вітчизняних товаровиробників у протистоянні зростаючій експансії посередницького бізнесу, конкурентного тиску з боку зростаючої концентрації капіталу, інших деструктивних щодо відтворення аграрної сфери чинників.

3. Визначено, що ключовим мотиваційним чинником розвитку сільськогосподарської кооперації є досягнення синергетичного ефекту кооперативної взаємодії, тобто результату, який можливо отримати лише за допомогою групових дій. В результаті пошуку доказів наявності синергетичних зв'язків за допомогою математичного моделювання встановлено, що комплексне застосування інструментарію математичного аналізу сприяє ідентифікації наявності таких зв'язків в залежності від умов функціонування кооперативі, а головне, - надає можливості визначення їх параметрів у кількісних виразах. Кооперативи слід розглядати як ієрархічні, складні і, з точки зору кібернетичного управління, відносно великі системи. Отже, синергія кооперативної взаємодії - основа забезпечення системності у формуванні кооперативного руху.

4. Підтверджено, що загальними для всіх типів кооперативів є організаційні принципи, які відображають сутність кооперативних організацій як засобу захисту соціально-економічних інтересів їх членів. Зокрема для умов пореформеного етапу уточнено, що кооператив - це демократичне, незалежне і самоврядне підприємство, що організовується на принципах відкритості та добровільності членства, колективно-дольовій власності, особистій участі членів у господарській діяльності, забезпеченні обслуговування своїх членів за собівартістю, розподілі доходів між членами відповідно до їх індивідуальної участі в господарській діяльності. Гносеологічне значення кооперативних принципів полягає в тому, що вони попереджують виникнення і поширення псевдокооперативних утворень, що дискредитують ідею кооперації і перешкоджають реалізації її потенціалу.

5. В результаті аналізу, здійсненого на матеріалах кооперативних підприємств Південного регіону, виявлено, що за останні роки кількість сільськогосподарських виробничих кооперативів постійно скорочується, а їх економічна роль поступово зменшується. Встановлено, що причини, які заважають розвитку виробничих кооперативів, закладені у самій природі цих організацій. Основною з них є подвійний статус членів виробничого кооперативу: вони одночасно діють у двох взаємовиключних якостях: з одного боку, - це власники капіталу; з іншого, - наймані працівники. Дане протиріччя доповнюється протилежністю інтересів членів, які більше не працюють в кооперативі, але мають там майнові паї, та тих, хто продовжує працювати. Ці чинники унеможливлюють швидку адаптацію виробничих кооперативів до ринкових умов. Вирішення проблеми ринкової адаптації сільськогосподарських виробничих кооперативів вимагає також реалізації різноманітних заходів, до яких належать здійснення системних організаційно-структурних перетворень, розвиток інфраструктури аграрного ринку, вдосконалення міжгалузевих зв'язків, розвиток міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції, розвиток зовнішньоекономічної діяльності виробничих кооперативів.

6. Удосконалення управління економічною діяльністю сільськогосподарського виробничого кооперативу передбачає визначення основних стратегічних орієнтацій, найголовнішою з яких вважається отримання прибутку як цільова функція виробничого підприємства. Прибуток є джерелом підвищення матеріального статку членів кооперативу (фонд споживання), а також забезпечення розширеного відтворення виробництва. За допомогою економіко-математичного моделювання встановлено, що для нарощування виробничих потужностей та структурно-технологічного оновлення виробництва в перші три роки після створення кооперативу необхідно реінвестувати 71 % суми отриманого чистого прибутку, у наступний трирічний період - 62,8 %, а далі - 17 % щорічно. Проте в реальності ці параметри носять лише рекомендаційний характер, оскільки можуть зазнати впливу багатофакторних змін у господарській діяльності.

7. Теоретично доведено та емпірично підтверджено, що одним з основних чинників погіршення фінансово-економічного стану аграрного сектора є нераціональна система економічних стосунків між господарюючими суб'єктами, яка виникла внаслідок відсутності їх належної взаємодії, в т. ч. через недостатній розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Проте окремі приклади переконливо доводять, що обслуговуючі кооперативи успішно забезпечують досягнення взаємної економічної вигоди членів кооперативів на основі їх безпосередньої участі в ухваленні управлінських рішень, в процесі ціноутворення щодо виробленої ними продукції та отримані послуги, а також у формуванні, розподілі та використанні отриманих доходів. Однак потенціал обслуговуючої кооперації ще не реалізується належним чином. Особливо це стосується використання кооперативної ідеї у розбудові інфраструктури аграрного ринку.

8. Характерною ознакою сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу як підприємницької структури особливого типу є його неприбутковий статус. Він не стосується ефективності роботи кооперативу, а лише особливого порядку розподілу його фінансового результату. Неприбутковий характер обслуговуючих кооперативів реалізується через обслуговування його клієнтів-власників за собівартістю. Якщо кооператив краще спрацював і отримав додатковий дохід, який у звичайних підприємствах став би прибутком, то ці кошти кооператив розподіляє між своїми членами пропорційно участі в господарській діяльності кооперативу як кооперативні виплати. Проте за кооперативом залишається право остаточного вибору і застосування моделі своєї фінансової діяльності, тобто він може працювати і як прибуткова структура.

9. Для забезпечення подальшого системного і поступального розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів обґрунтовано і запропоновано систему організаційно-економічних заходів, зокрема: а) удосконалення законодавчої бази за двома напрямами - зміцнення правового статусу й удосконалення державного регулювання господарської діяльності потенційних кооператорів (фермерських господарств, особистих селянських господарств, інших форм господарювання), а також поліпшення правової бази формування й функціонування самих кооперативів на основі прийняття окремого законодавчого акту про сільськогосподарську обслуговуючу кооперацію; б) посилення державної фінансової підтримки обслуговуючих кооперативів на конкурсній основі; в) інформаційне й консультаційне забезпечення обслуговуючих кооперативів, створення спеціалізованих баз даних, підготовка професійних кадрів для кооперативів, активізація відповідних наукових досліджень.

10. З розвитком кооперації слід очікувати посилення її соціальної місії. Насамперед це стосується зростання добробуту селян завдяки підвищенню їх економічної активності, створенню робочих місць та забезпеченню справедливої винагороди за витрачену працю. Демократичні принципи управління кооперативними підприємствами сприятимуть зміцненню місцевого самоврядування, посиленню ролі сільської громади у вирішенні гострих соціальних проблем, виявленню їх неформальних лідерів. Соціальний розвиток тісно пов'язаний із посиленням екологічної спрямованості діяльності кооперативів головним чином у трьох напрямах: збереженні довкілля, раціональному використанні природних ресурсів та виробництві й маркетингу екологічно безпечної продукції.

11. Обґрунтовано, що відродження і розвиток сільськогосподарської кооперації неможливі без всебічної державної підтримки розвитку кооперативних підприємств і формування кооперативного руху. За сучасних умов пріоритетними напрямами такої підтримки мають стати такі: формування матеріально-технічної бази і виробничої інфраструктури кооперативних підприємств; надання дотацій і компенсацій при закупівлі кооперативами для своїх членів відповідних засобів виробництва; виділення інвестиційних кредитів на основі адресного розподілу ресурсів за умови обов'язкового обґрунтування їх потреби та моніторингу ефективності використання; сприяння створенню багатоступеневої системи сільськогосподарської кооперації - сукупності кооперативів різних видів і рівнів, з одного боку, як господарської структури, а іншого, - спілки усіх сільських кооператорів, здатну взаємодіяти із закордонними і міжнародними кооперативними організаціями; підтримка кооперативної науки і освіти.

12. Доведено необхідність і обґрунтовано перспективи подальшої ко-еволюції і компліментарності різних видів кооперації (насамперед, сільськогосподарської, кредитної, споживчої). Це визначається єдиною економічною природою та організаційними принципами діяльності цих структур. В перспективі слід очікувати створення кооперативних союзів (асоціацій) на регіональному та національному рівнях за галузевими, територіальними та функціональними ознаками, формування системи представницьких організацій сільських кооператорів, створення громадських організацій сприяння та захисту кооперативного руху. Це дасть можливість очікувати значного піднесення ролі кооперації у формуванні ринкової економічної системи і демократичного суспільства.

13. Характерною особливістю концептуального бачення та важливою умовою успішної реалізації теоретичних припущень щодо переваг кооперативів на практиці у майбутньому слід вважати вибір оптимальної моделі управління кооперативною діяльністю у відповідності з умовами зовнішнього і внутрішнього середовища кооперативного підприємства, здатної гнучко реагувати на їх зміни. Науково-прикладне значення такої економіко-математичної моделі полягає у забезпеченні автоматизації процедур розрахунку показників дохідності кооперативів у багатоваріантному режимі. Модель управління ефективною діяльністю сільськогосподарського кооперативу дозволяє приймати управлінські рішення на альтернативній основі завдяки застосуванню багатопараметричних моделей зв'язку основних показників економічної діяльності кооперативів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ушкаренко Ю.В. Сільськогосподарська кооперація в еволюційному вимірі: монографія / Ю.В. Ушкаренко. - Херсон: Айлант, 2009. - 404 с.

2. Ушкаренко Ю.В. Кооперативне право: Практично-методичний посібник. - Херсон: Айлант, 2002. - 88 с.

3. Ушкаренко Ю.В. Кооперативне право: Навчально-методичні рекомендації. - Херсон: Айлант, 2003. - 28 с.

4. Ушкаренко Ю.В. Правосуб'єктність кооперативних сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник. - Херсон: Айлант, 2003. - 176 с.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Гавриш Н.С. Організаційно-правові проблеми розвитку сільськогосподарських кооперативів / Н.С. Гавриш, Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 24]. - Херсон: Айлант, 2002. - С. 196-204. (особистий внесок - визначено організаційні аспекти розвитку кооперативів).

6. Ушкаренко Ю.В. Економічний механізм функціонування кооперативних підприємств / Ю.В. Ушкаренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2004. - № 3 (27). - С. 73-78.

7. Ушкаренко Ю.В. Можливості застосування досвіду кооперативних товариств Данії у розвитку агропромислового виробництва України / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 30]. - Херсон: Айлант, 2004. - С. 200-206.

8. Ушкаренко Ю.В. Кооперація і проблема колективних дій / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 35]. - Херсон: Айлант, 2004. - С. 146-150.

9. Ушкаренко Ю.В. Формування економічних взаємовідносин в обслуговуючих кооперативах / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 37]. - Херсон: Айлант, 2005. - С. 279-283.

10. Ушкаренко Ю.В. Власність і право власності сільськогосподарських кооперативів: розвиток на сучасному етапі / Ю.В. Ушкаренко, В.В. Зубенко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 40]. - Херсон: Айлант, 2005. - С. 239-247. (особистий внесок - досліджено питання правового режиму майна сільськогосподарських кооперативів).

11. Ушкаренко Ю.В. Кооперація і екологія: економіко-правові проблеми / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 42]. - Херсон: Айлант, 2005. - С. 254-260.

12. Ушкаренко Ю.В. Еволюція кооперативних принципів / Ю.В. Ушкаренко // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - № 1. - 2005. - С. 156-160.

13. Ушкаренко Ю.В. Кооперація як суб'єкт процесу ціноутворення на аграрному ринку / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 43]. - Херсон: Айлант, 2006. - С. 278-284.

14. Ушкаренко Ю.В. Принципи та напрями державної підтримки розвитку сільськогосподарської кооперації / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 46]. - Херсон: Айлант, 2006. - С. 215-221.

15. Ушкаренко Ю.В. Становлення сільськогосподарської кооперації в Південному регіоні / Ю.В. Ушкаренко, І.К. Шевцов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 47]. - Херсон: Айлант, 2006. - С. 353-361. (особистий внесок - обґрунтовано перспективи розвитку сільськогосподарської кооперації в Південному регіоні України).

16. Ушкаренко Ю.В. Формування та порядок використання майнових фондів сільськогосподарських кооперативів в умовах ринкової економіки / Ю.В. Ушкаренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. -№ 2. - С. 154-158.

17. Ушкаренко Ю.В. Моделювання розвитку сільськогосподарської кооперації в АПК / Ю.В. Ушкаренко // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК.- Львів: Львів. держ. аграрний університет, 2006. - [вип. 13]. - С. 112-116.

18. Ушкаренко Ю.В. Теоретичні засади тлумачення поняття “сільськогосподарський кооператив” / Ю.В. Ушкаренко // Збірник наукових праць Луганського НАУ. - 2006. - № 60/83. - С. 155-159. - [Серія “Економічні науки”].

19. Ушкаренко Ю.В. Взаимодействие сельскохозяйственных и других типов кооперативных организаций // Экономические науки. - 2006. - [Вып. 95]. - С. 39-47.

20. Uєkarenko Y.V. Kooperasiyanin iqtisadi m?zmunu v? ?sas ?lam?tl?ri (Экономическое содержание кооперации и ее основные признаки) / Y.V. Uєkarenko // Ekologiya v? su t?s?rrьfati - 2007. - № 2. - С. 58-63.

21. Зіновчук В.В. Основні напрями розвитку виробничих кооперативів в сільському господарстві / В.В. Зіновчук, І.В. Бурачек, Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 48]. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 235-242. (особистий внесок - проведено анкетне обстеження діяльності виробничих кооперативів на прикладі Південного регіону України).

22. Ушкаренко Ю.В. Механізм державної підтримки кооперативних підприємств / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 50]. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 277-283.

23. Ушкаренко Ю.В. Сільськогосподарська кооперація: проблеми розвитку в Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 51]. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 82-91.

24. Ушкаренко Ю.В. До питання членства у сільськогосподарських виробничих кооперативах Південного регіону / Ю.В. Ушкаренко, І.К. Шевцов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 54]. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 237-241. (особистий внесок - з правової точки зору досліджено інститут членства у виробничих кооперативах).

25. Ушкаренко Ю.В. Дотримання кооперативних принципів як одна з умов ефективного функціонування кооперативних підприємств / Ю.В. Ушкаренко, І.К. Шевцов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 55]. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 166-172. (особистий внесок - встановлено загальні риси і закономірності прояву кооперативних принципів).

26. Ушкаренко Ю.В. Сільськогосподарські кооперативи як об'єкт економічних досліджень / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 56]. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 278-283.

27. Ушкаренко Ю.В. Методологічні проблеми визначення кооперативу / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 57]. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 247-254.

28. Ушкаренко Ю.В. Кооперативне підприємництво і кооперативне підприємство: економіко-правовий аспект / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 58]. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 215-224.

29. Ушкаренко Ю.В. Перспективи ринкової адаптації виробничих кооперативів у Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 59]. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 263-270.

30. Ушкаренко Ю.В. Перспективи розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко, І.К. Шевцов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 60]. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 257-264. (особистий внесок - надано оцінку внутрішнім і зовнішнім умовам господарювання).

31. Ушкаренко Ю.В. Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко // Економіка АПК. - 2008. - № 10. - С. 31-37.

32. Ушкаренко Ю.В. Використання кооперативної ідеї в процесі формування інфраструктури аграрного ринку в Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко // Збірник науков. праць Уманського ДАУ. - 2008. - [вип. 69]. - С. 204-210.

33. Ушкаренко Ю.В. Об'єктивні передумови створення і функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 61]. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 253-259.

34. Ушкаренко Ю.В. Особливості управління в сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах у Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко // Вісник Харківського НАУ. - 2009. - № 5. - С. 194-203.

35. Ушкаренко Ю.В. Проблеми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарських виробничих кооперативах в Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко // Вісник Харківського НТУСГ: Економічні науки. - [вип. 83]. - Харків, 2009. - С. 264-270.

36. Ушкаренко Ю.В Особливості маркетингової діяльності в сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах у Південному регіоні України / Ю.В. Ушкаренко, І.К. Шевцов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 62 Ч. 2]. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 81-86. (особистий внесок - виявлено причини, що уповільнюють розвиток системи маркетингу).

37. Ушкаренко Ю.В. Особливості організаційної структури та структури управління в сільськогосподарських виробничих кооперативах Південного регіону України / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 63]. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 227-231.

38. Ушкаренко Ю.В. Ефективність використання праці в сільськогосподарських виробничих кооперативах Південного регіону України / Ю.В. Ушкаренко, А.І. Соловйов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 64]. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 315-321. (особистий внесок -здійснено розрахунок ефективності використання праці у виробничих кооперативах).

39. Ушкаренко Ю.В. Використання інституційного підходу при створенні кооперативу / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 65]. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 170-175.

40. Ушкаренко Ю.В. Теорія кооперації в контексті радикальних економічних перетворень / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 66]. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 274-280.

41. Ушкаренко Ю.В. Обґрунтування і забезпечення системності у формуванні кооперативного сектора АПК / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 67]. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 242-249.

42. Ушкаренко Ю.В. Прогнозування беззбитковості сільськогосподарського кооперативу / Ю.В. Ушкаренко // Вісник Харківського НТУСГ: Економічні науки. [вип. 92]. - Харків, 2009. - С. 319-328.

43. Ушкаренко Ю.В. Особливості трансакційного аналізу кооперативної власності / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 68]. - Херсон: Айлант, 2010. - С. 228-236.

44. Ушкаренко Ю.В. Стратегічні цілі розвитку сільськогосподарської кооперації в АПК України / Ю.В. Ушкаренко // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. [вип. 69]. - Херсон: Айлант, 2010. - С. 261-270.

Размещено на Allbest.ru