Фінансовий ринок у трансформаційній економіці: закономірності формування та розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана"

УДК 330.3:336.76. (043.3)

Спеціальність 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Фінансовий ринок у трансформаційній економіці: закономірності формування та розвитку

Смагін Володимир Леонтійович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий консультант: член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Савчук Володимир Сафронович, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", проректор з наукової роботи, завідувач кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Лагутін Василь Дмитрович, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики;

- доктор економічних наук, професор Осецький Валерій Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії;

- доктор економічних наук, професор Полозенко Дмитро Васильович, ДННУ "Академія фінансового управління" при Міністерстві фінансів України, завідувач відділом бюджетних видатків соціальної сфери.

Захист відбудеться "26" листопада 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1 ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий "__" жовтня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Ю.К. Зайцев.

Анотація

Смагін В.Л. Фінансовий ринок у трансформаційній економіці: закономірності формування та розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки. - ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана". - Київ, 2010.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретико-методологічних та практичних аспектів формування, функціонування та розвитку фінансового ринку у трансформаційній економіці.

В теоретичному аспекті за допомогою наукового інструментарію економічної теорії, фінансової теорії обґрунтовані наукові підходи до розкриття сутності фінансового ринку, його структури із врахуванням його особливостей функціонування в трансформаційній економіці. З'ясовано, що він, як система має комплекс взаємопов'язаних структурних сегментів (окремих ринків) в єдності й цілісності із специфічними фінансовими відносинами і функціями.

Систематизований якісний склад суб'єктів фінансового ринку, які є учасниками ринкових відносин в процесі руху об'єктів ринку - фінансових активів.

Здійснено аналіз еволюційного розвитку фінансового ринку протягом ХХ ст., а також розглянуто інституційні зміни, як спосіб підвищення цивілізованості фінансового ринку та його ролі у підвищенні ефективності та зростання сучасного національного виробництва із урахуванням інституціонального середовища.

Визначено основні проблеми щодо використання потенціалу фінансового ринку для відновлення економічного зростання та підвищення добробуту суспільства. Запропоновано ряд заходів, щодо вдосконалення державної політики на фінансовому ринку, як складової загальнодержавної стратегії проведення соціально-економічних реформ.

Ключові слова: фінанси, фінансова система, фінансовий ринок, власність, фінансові ресурси, фінансові активи, фінансові інститути, фінансова політика, трансформаційна економіка, інституціональне середовище, інвестиції, інвестор, інфраструктура ринку.

Аннотация

Смагин В.Л. Финансовый рынок в трансформационной экономике: закономерности формирования и развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.01- Экономическая теория и история экономической мысли. - ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана". - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических основ формирования и развития финансового рынка в условиях трансформации экономической системы. В работе сформулированы концептуальные основы расширения возможностей финансового рынка как источника инвестиционных ресурсов для динамичного роста экономики Украины.

Раскрыто содержание и структура финансового рынка, дана классификация его субъектов в процессе институционализации рыночной среды, где осуществляется движение объектов рынка - финансовых активов и обеспечивается эффективное функционирование всей инфраструктуры данного сегмента рыночной экономики. С целью формирования целостного научного базиса для исследования финансового рынка, осуществлен анализ эволюции научных взглядов представителей различных экономических течений на формирование данного сегмента рыночной экономики в ХІХ-ХХ веках.

Для анализа содержания финансового рынка в экономической системе определены необходимые наиболее существенные функции данного сегмента рыночной экономики. Наиболее базовые из них - перераспределение прав собственности на финансовые активы, обеспечение перелива капитала между отраслями экономики, доступ до свободного капитала субъектов рынка, привлечение, мобилизация и перераспределение капитала путем имитирования активов, информационная функция.

Аргументировано, что с определенной эволюционной сменой объекта исследования меняется, соответственно, и методология. При этом, институциональное направление есть наиболее важным для анализа транзитивных экономических систем, поскольку игнорирование базисных основ институциональной эволюции экономических систем нарушает баланс формальных и неформальных правил поведения экономических субъектов на всех уровнях хозяйствования.

Реализован системный подход к комплексному осмыслению финансового рынка с экономико-теоретических, организационно-экономических позиций как абсолютно самостоятельного института рыночной экономики, который включен в более общую систему общественного воспроизводства. Определена его основная задача для трансформационной экономики - сформировать институциональный механизм для привлечения в экономику инвестиционным путем налаживания и оптимизации отношений между субъектами рынка, которые имеют свободные денежные средства для инвестирования и субъекта ми рынка, для которых эти деньги необходимы.

Отражено, что финансовый рынок как единая система имеет комплекс взаимосвязанных структурных сегментов (отдельных рынков) в единстве и целостности со своими специфическими финансовыми отношениями и функциями.

Определена взаимосвязь таких категорий как "финансовый капитал", "финансовые активы" и "финансовые ресурсы", что обеспечивает возможность уточнить и дополнить существующие определения и подходы, конкретизировать значение этих категорий в структуре финансового рынка.

Систематизированы основные компоненты механизма функционирования финансового рынка такие как: аккумуляция временно свободных денежных средств, формирование финансового капитала, обеспечение взаимодействия продавцов финансовых активов (эмитентов) и покупателей (инвесторов), перелив капитала в наиболее эффективные сектора экономики.

В рамках определения необходимого уровня институционального обеспечения эффективности функционирования финансового рынка в общественном воспроизводстве предложено формирование отечественной модели финансового рынка, которая должна соответствовать требованиям рыночной инновационной экономики, оптимальному соотношению институциональных и финансовых рисков.

Сформулированы институциональные особенности регулирующего влияния государства на финансовый рынок. Он включает действия формальных и неформальных институтов государства относительно рыночной среды, институциональные особенности отношений между субъектами властных структур, их индивидуальные, и очень часто корыстные мотивы поведения в решении социально-экономических задач, что говорит о многовекторном сембиозе государственно-властного влияния в рамках институциональной динамики на формирование института финансового рынка.

Обоснована необходимость повышения эффективного государственного регулирования финансового рынка на базе современных форм, методов и механизмов с использованием практического опыта в разных страна мира. Сформулированы основные направления улучшения системы регулирования финансового рынка в трансформационной экономике через разработку стратегически сбалансированной государственной финансовой политики.

Обобщены закономерности функционирования финансового рынка в условиях трансформационной экономики с позиции его субъектно-объектной основы: показаны (раскрыты) характерные черты отечественного рынка - нестабильность, деформированость, противоречивость, преобладание текущих задач над стратегическими целями. Приведены дополнительные доказательства того, что финансовый рынок - необходимая составляющая эффективного развития отношений собственности.

Раскрыт многоаспектный характер взаимосвязи финансового рынка и инвестиционного процесса. Подчеркнута необходимость формирования более эффективной структуры и инструментария финансового рынка с целью перераспределения движения финансовых ресурсов в реальный сектор национальной экономики. Охарактеризованы основные тенденции развития финансового рынка в условиях современной глобализации, трансформации его инструментов та инфраструктуры.

Предложен комплекс институциональных изменений для дальнейшего развития финансового рынка в Украине: изменение законодательства и ограничение до минимума возможностей его свободного изложения; уменьшение дескридитационных полномочий чиновников; усовершенствование судебной системы в направлении неизбежности наказания за нарушение установленных норм, формирование в обществе атмосферы непринятности коррупционного поведения.

Ключевые слова: финансы, финансовая система, собственность, финансовые ресурсы, финансовые активы, финансовые институты, финансовая политика, трансформационная экономика, институциональная среда, инвестор, инфраструктура рынка.

Summary

Smagin V.L. Financial market in the transitional economy: patterns of formation and development.

Dissertation for the Doctor of Economics degree in the specialty 08.00.01 - Economics and history of economic thought. - SHEE Vadym Hetman Kyiv National Economic University. - Kyiv, 2010.

The dissertation investigates the theoretical, methodological and practical aspects of the formation, operation and development financial market in transforming economies.

In the theoretical aspect of using scientific tools of economic theory, finance theory grounded scientific approaches to the elucidation of the financial market, its structure in view of its features functioning at transforming economy. It was found that it, as a complex system of interconnected structural segments (some markets) in the unity and integrity of financial relations and specific functions.

A systematic qualitative composition of financial market players who are participants of market relations in the process of movement of objects market - financial assets.

The analysis of the evolutionary development of the financial market during the twentieth century. And examined institutional change as a way to increase financial market civilization and its role in increasing efficiency and growth of modern national production, taking into account the institutional environment.

The main problems regarding the potential of financial markets to restore economic growth and welfare of society. A number of measures to improve public policy in the financial market as a component of national strategy for socio-economic reforms.

Keywords: finance, financial system, financial market, property, financial resources, financial assets, financial institutions, financial policy, transformation economy, institutional environment, investment, investor, market infrastructure.

1. Загальна характеристика робота

Актуальність теми. Фінансовий ринок завжди був важливим елементом національної економіки. З його допомогою суспільство здійснює вплив на формування структури суспільного виробництва і результати національного господарювання. В умовах ринкової економіки роль фінансового ринку значно зростає, він стає впливовим інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Саме у фінансовому ринку переплітається великий спектр різнорівневих інтересів і суперечностей. Нині в Україні у сфері фінансового ринку концентруються одні з найгостріших проблем економічного життя держави.

За сучасних умов у країнах із розвиненою ринковою економікою запроваджено ефективні моделі функціонування фінансового ринку. Водночас трансформаційні процеси, які тривають в Україні, мають свої особливості й потребують вивчення надбань світової економічної науки та пошуку способів ефективного використання зарубіжного досвіду. За умови трансформації економіки важливе значення має обґрунтування економічної природи й суті фінансового ринку, його зв'язку з іншими економічними категоріями, зміни місця і ролі в економічній системі суспільства. Однак нині тут існує ще багато нерозв'язаних теоретичних і практичних проблем, які лише загострилися з початком світової фінансово-економічної кризи наприкінці 2008 року.

Фінансовий ринок є одним з найважливіших складових економічної системи, що інтегрує економічні та фінансові відносини в єдине ціле. Досвід країн із трансформаційною економікою 90-х років ХХ ст. показав, що за слабкого керування процесів, що відбуваються на фінансовому ринку, економіка виявляється неспроможною розв'язати гострі проблеми макроекономічної розбалансованості. З урахуванням нових умов і реальної ситуації в українській економіці теоретичні проблеми фінансового ринку, соціально-економічні закономірності його функціонування й державного регулювання, пошуку оптимальної для цього етапу теоретичної моделі вимагають нових політико-економічних досліджень і напрацювання науково обґрунтованих практичних рекомендацій. Ця проблематика для економічної теорії особливо є актуальною в умовах формування соціального ринкового господарства за підпорядкування державної антикризової програми широким заходам зі стимулювання розвитку суспільного виробництва.

Тому очевидно, що використання фінансового ринку як найдієвішого інструменту державного регулювання соціально-економічних процесів висуває перед економічною наукою і практикою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення й практичного розв'язання.

Вагомий внесок у розвиток теорії фінансів, зокрема фінансового ринку, зробили такі відомі зарубіжні вчені, як Д. Б'юкенен, К. Віксель, Дж. Гелбрейт, С. Глазьєв, К. Ерроу, В. Мау, Г. Марковіц, А. Маршалл, Ф. Модільяні, А. Пігу, П. Самуельсон, Дж. Стігліц, Дж. Тобін, Ю. Фама, Дж. Хікс, В. Шарп та інші. Серед вітчизняних учених, які досліджували теоретичні аспекти фінансового ринку і його вплив на розвиток національної економіки, слід назвати О. Василика, В. Гейця, А. Гриценка, А. Даниленка, Б. Кваснюка, В. Корнєєва, М. Крупку, В. Лагутіна, Д. Лук'яненка, І. Лютого, І. Малого, О. Мозгового, В. Опаріна, В. Осецького Б. Панасюка, Ю. Пахомова, Д. Полозенка, М. Савлука, В. Савчука, В. Федосова, А. Чухна, В Шелудько та інших науковців.

Водночас у сучасній економічній науці небагато фундаментальних наукових досліджень, присвячених теоретико-методологічним засадам фінансового ринку в трансформаційній економічній системі. Потребують поглибленого теоретичного розроблення і практичної реалізації питання активнішого використання фінансового ринку для розвитку відносин власності, забезпечення структурної перебудови економіки, досягнення її збалансованості, активізації інвестиційного процесу. Бракує наукових досліджень, які комплексно, з позицій інституціональної теорії, розкривають соціально-економічні закономірності становлення та розвитку фінансового ринку в трансформаційній економіці. Вельми часто немає єдності думок з питань навіть сутності фінансового ринку, не кажучи вже про практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення його функціонування. Такий стан речей не сприяє розробленню теоретичної концепції розвитку українського фінансового ринку в умовах трансформаційної економіки.

Актуальність, науково-теоретична й практична значущість проблем розвитку фінансового ринку, недостатня їхня вивченість і опрацьованість обумовили вибір теми, мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана" за темою "Закономірності та особливості формування нової економічної системи в Україні" (номер державної реєстрації 0101U002949); особисто автором у межах цієї теми підготовлено розділ 2 "Методологія дослідження фінансового ринку в трансформаційній економіці" та підрозділи 2.1. "Сучасна методологія дослідження інституціоналізації фінансового ринку в трансформаційній економіці". 2.4. "Специфіка функцій та соціально-економічних цілей фінансового ринку в умовах системної трансформації суспільства";

- за темою: "Сучасне постіндустріальне суспільство та шляхи його формування в Україні (номер державної реєстрації 0107V001332); особисто автором в межах цієї теми підготовлено розділ 5 "Напрямки подальшого розвитку фінансового ринку в Україні" та підрозділи 5.1. "Відновлення економічного зростання на основі потенціалу фінансового ринку", 5.4. "Напрями вдосконалення державної політики на фінансовому ринку", в яких здійснено комплексний аналіз соціально-економічних закономірностей розвитку фінансового ринку в трансформаційній економіці України та розглянуто напрямки його подальшого розвитку з перспективою функціонування в постіндустріальному суспільстві.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад функціонування і розвитку фінансового ринку в умовах трансформаційної економічної системи у контексті його впливу на розвиток відносин власності та активізацію інвестиційного процесу, окреслення концептуальних засад, принципів та інститутів, на основі яких можливе забезпечення ефективної спрямованості розвитку фінансового ринку в нашій країні, обґрунтування напрямів удосконалення вітчизняного фінансового ринку.

Досягнення означеної мети передбачало розв'язання таких завдань:

- розкрити теоретико-методологічні засади дослідження фінансового ринку;

- з позицій методології інституціоналізму та неоінституціоналізму з'ясувати зміст і структуру фінансового ринку в сучасних сформованих ринкових системах та в системах трансформаційного періоду;

- визначити роль фінансового ринку в структурі ринкових відносин в умовах трансформаційної економічної системи;

- розглянути еволюцію теоретичних моделей фінансового ринку, їхній зміст, механізми й інструменти реалізації;

- виділити соціально-економічні фактори, що впливають на процес формування й розвитку фінансового ринку в економіці України;

- на основі політико-економічного підходу визначити необхідні умови впливу фінансового ринку на розвиток відносин власності;

- дослідити інституціональні засади розвитку фінансового ринку в сучасних умовах;

- розкрити теоретичні засади впливу фінансового ринку на процес інвестиційної діяльності в сучасних умовах;

- проаналізувати напрями й умови досягнення збалансованості структури фінансового ринку як важливої складової трансформаційних перетворень;

- виявити закономірності інституціональних змін та їх вплив на процес розвитку фінансового ринку;

- визначити закономірності регулювання фінансового ринку на різних етапах його становлення та розвитку;

- розробити пропозиції щодо розвитку фінансового ринку в Україні з позицій поліпшення його функціональних можливостей.

Об'єктом дослідження є фінансово-кредитна підсистема економічної системи.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають на фінансовому ринку в умовах трансформаційної економіки.

Методи дослідження. У дисертації в межах системного підходу використані методологічні підходи і положення різних шкіл економічної теорії: класичної політичної економії, марксизму, інституціоналізму та неоінституціоналізму, кейнсіанства, монетаризму тощо. Системний підхід дозволив провести комплексний аналіз взаємозв'язків і взаємовпливів фінансового ринку. Особливого значення у процесі дослідження набули класичні положення діалектичної логіки про об'єктивність розгляду фінансових процесів і явищ, загальний і універсальний зв'язок між ними, розвиток і взаємоперехід функцій, властивостей і тенденцій розвитку фінансового ринку.

У дисертаційному дослідженні використано історичний та логічний методи (для виявлення закономірностей еволюції вчення про фінансовий ринок, його ролі у суспільному відтворенні), методи абстрактного і конкретного (для дослідження закономірностей розвитку в Україні). У роботі метод абстрагування поєднувався з інституціональним аналізом фінансового ринку. Для досягнення мети роботи застосовано низку загальнонаукових і специфічних методів дослідження взаємозв'язаних та послідовно застосованих у загальній логіці дисертаційного дослідження: класифікаційно-аналітичний метод - у дослідженні основних суб'єктів і об'єктів фінансового ринку; методи статистичного аналізу - для оцінки стану та динаміки фінансового ринку в Україні.

Теоретико-методологічну основу дисертації становлять фундаментальні положення з наукових праць зарубіжних та вітчизняних учених щодо теоретичної сутності, функцій і ролі фінансового ринку в економічній системі суспільства.

Особливе значення було надано інституціональному підходу до вивчення соціально-економічних явищ і процесів, що пов'язані із функціонуванням і розвитком фінансового ринку.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти державних органів, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Держкомстату України, наукова монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних наукових виданнях, офіційні публікації МВФ і Світового банку тощо.

Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист, полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад функціонування і розвитку фінансового ринку в умовах трансформаційних економічних систем.

Основні положення, які формують наукову новизну дослідження і виносяться на захист, полягають у такому:

уперше:

- сформовано розуміння фінансового ринку як інституту, що формує сукупність взаємодіючих моделей поведінки його учасників - контрагентів, які регулюють, синхронізують компоненти попиту і пропозиції на фінансові ресурси та активи в певному часі і просторі з метою одержання прибутку. Таке уявлення про сутність фінансового ринку дозволяє чітко сформувати політику економічного зростання та розвитку на принципах граничної корисності потенціалу фінансового ринку;

- обґрунтовано теоретичну модель фінансового ринку за умов трансформації економічної системи, основними принципами якої є: використання фінансового ринку з метою забезпечення сталого економічного зростання та розвитку на засадах інноваційної економіки; необхідності врахування взаємодії та взаємовпливів формальних і неформальних інститутів, які забезпечують ефективне функціонування фінансового ринку; підвищення рівня цивілізованості функціонування фінансового ринку; забезпечення оптимального співвідношення інституційних та фінансових ризиків щодо інвестиційних можливостей фінансового ринку;

- запропонована періодизація інституційних змін розвитку фінансового ринку України з виділенням трьох етапів: перший етап (1992-1999 рр.) - період первинної інституціоналізації - створення та формування інститутів фінансового ринку, в процесі якого здійснений перехід від монополії державної власності до багатоманітності форм власності із завершенням сертифікатної приватизації та формуванням ринкових цін, що засвідчило створення інституційного базису ринкової економіки, а відповідно і ринкової системи економічних відносин на фінансовому ринку; другий етап (2000-2007 рр.) - період вторинної інституціоналізації - функціонування, трансформації інститутів фінансового ринку, де критерієм зрілості є завершення формування системи інститутів фінансового ринку та забезпечення повного розкриття всіх її функцій та форм прояву. Умовою такого функціонування фінансового ринку вважаємо зрілість базисних ринкових інститутів, що забезпечують економічне зростання та самовідтворення інституціонального середовища ринкової економіки; третій етап (починаючи з 2008 р.) - період функціонування фінансового ринку в межах якого відбувається подолання критичного розходження між цілями і інструментами їх досягнення в реальному секторі економіки та на фінансовому ринку; оптимізація попиту та пропозиції грошей на фінансовому ринку з реальними можливостями суспільного відтворення;

удосконалено:

- визначення сутності механізму розвитку фінансового ринку в умовах трансформаційної економіки, який розглядається як комплекс взаємозв'язаних заходів еволюційного характеру, що реалізується в рамках самоорганізації фінансового ринку і політики держави щодо його регулювання, розкриті особливості інституціонального середовища розвитку українського фінансового ринку, поглиблення тіньових відносин, макрофінансові диспропорції, розширення фіктивної діяльності, розвиток світової фінансової кризи;

- розуміння специфіки взаємозв'язку внутрішніх і зовнішніх (глобалізацій-них) чинників, що впливають на вибір моделі фінансового ринку; трансформація вітчизняної фінансової системи поєднується з трансформаційним станом світових фінансів - переходом від взаємодії національних фінансових систем до глобалізації важелів управління міжнародними фінансовими ринками;

- трактування й обґрунтування послідовності станів розвитку інфраструктури фінансового ринку в трансформаційній економіці з урахуванням специфіки макро- і мікроекономічного аналізу; встановлено, що сучасний стан його функціонування пов'язаний з підвищенням ефективності діяльності інфраструктурних учасників фінансового ринку;

- підходи щодо основних напрямків подальшого розвитку фінансового ринку в трансформаційній економіці України при виході з кризи: відновлення довіри всіх суб'єктів економіки до інститутів фінансового ринку; реалізація економічного зростання на основі більш ефективного використання потенціалу фінансового ринку; детінізація фінансових відносин і фінансового ринку; створення мегарегулятора на фінансовому ринку; зменшення дефіциту державного бюджету та подолання на цій основі інфляційних процесів; проведення пенсійної реформи.

набуло дальшого розвитку:

- положення про зв'язок розвитку фінансового ринку, динаміки нагромадження капіталу (капіталоутворення) та економічного зростання; встановлено, що вітчизняний фінансовий ринок вельми слабо реагує (з погляду процесу капіталоутворення) на потреби розвитку великомасштабного конкурентоспроможного суспільного виробництва. Що викликає труднощі переходу до інвестиційно-інноваційного типу економічного зростання в умовах сучасної фінансової кризи;

- розуміння сутності та функцій поняття "фіктивний фінансовий капітал" за умов трансформаційної економічної системи, яка є специфічним об'єктивним інститутом фінансового ринку, що відбиває особливі (негативні) зміни в системі економічних відносин, що пов'язані з відривом фінансової сфери від реальної економіки; розширенням фіктивно тіньового характеру національного виробництва;

- визначення соціально-економічного механізму підвищення функціональних можливостей фінансового ринку через уточнення алгоритму аналітично-прогностичної оцінки інституційних ризиків при забезпеченні належних фінансових умов для розвитку відносин власності, розширення інвестиційного потенціалу, підвищення соціального добробуту.

Практичне значення одержаних результатів.

Одержані наукові результати є насамперед теоретико-методологічною базою поглиблення дослідження проблем фінансового ринку, що розвивається в умовах трансформаційних економічних систем, пошуку сучасних форм посилення динамізму відносин власності, які б сприяли зростанню ефективності суспільного виробництва, становленню якісно нової системи фінансової діяльності, забезпеченню більш високого рівня розвитку системи фінансових відносин у цілому.

Цінність одержаних наукових результатів полягає передусім у дальшому розвитку теорії фінансового ринку трансформаційної економіки, а також розробленні рекомендацій щодо прискорення інституційних змін з метою підвищення цивілізованості фінансового ринку в економіці України.

Висновки, пропозиції, рекомендації, сформульовані в дисертаційній роботі, можуть стати базою для визначення цілей, принципів, інструментів державного регулювання розвитку фінансового ринку в економіці України.

Запропоновані в роботі рекомендації щодо вдосконалення організації та інститутів фінансового ринку в умовах системної трансформації економіки України прийняті до впровадження Міністерством юстиції України (довідка №20-52/198 від 10.06.10), Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України (довідка №7539/33-10 від 14.06.10), Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (довідка №01/8979 від 04.06.10), Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (довідка №17/4 від 15.06.10).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі в Українському інституті розвитку фондового ринку ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" при викладанні дисциплін "Фондовий ринок", "Ринок фінансових послуг" за магістерською програмою "Фінансовий ринок" (спеціальність "Фінанси") (довідка №60/1 від 03.06.10), а також у навчальному процесі ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана" при викладанні студентам курсів лекцій, проведенні практичних занять та розробці тематики магістерських робіт студентам із спеціалізації "Економічна теорія" з дисциплін: "Політична економія", "Трансформаційна економіка", "Соціальна економіка", "Економіка державного сектору" (довідка від 11.06.10).

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Автором зроблений внесок у розроблення теоретико-методологічних засад функціонування фінансового ринку в умовах трансформаційної економічної системи й обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення інституціональних змін у цій сфері. Усі висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, здобуті автором особисто та викладені в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження.

Результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на наукових, науково-практичних конференціях різних рівнів, зокрема: Міжнародній науковій конференції "Європа на порозі нового тисячоліття" (м. Київ, 5 травня 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Молодь на зламі тисячоліть: нове тисячоліття - нові проблеми?" (м. Київ, 16 травня 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Україна: поступ у майбутнє" (м. Київ, 20-21 жовтня 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Дії соціальних партнерів щодо адаптації економіки України до членства в СОТ та упередження негативних соціальних наслідків" ( м. Київ, 15-16 травня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансово-кредитна система України: проблема та шляхи її вирішення" (м. Дніпропетровськ, 17-18 листопада 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні" (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка підприємства: теорія і практика" (м. Київ, 23-24 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "За забезпечення сталого розвитку банківської діяльності" (м. Київ, 11 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку" (м. Київ, 3-4 квітня 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Контролінг у бізнесі: теорія і практика" (м. Київ, 18-19 квітня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів" (м. Сімферополь, 24-25 квітня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Становлення і розвиток банківської системи України в умовах ринкових перетворень в економіці" (м. Тернопіль, 21-22 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів" (м. Київ, 20-21 листопада 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 41 наукова праця загальним обсягом 132,17 д.а., з яких особисто автору належить 32,63 д.а.; з них: 1 монографія загальним обсягом 13,48 д.а., 21 стаття в наукових фахових виданнях, 19 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 365 сторінок друкованого тексту, у тому числі 11 таблиць на 7 стор. та 15 рисунків на 8 стор. Список використаних джерел містить 329 найменувань. У дисертаційній роботі 6 додатків на 6 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність теми дослідження, сформульовано його мету, завдання, об'єкт і предмет, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 "Загальнотеоретичні засади дослідження фінансового ринку" висвітлюються концептуальні підходи до загальнотеоретичних проблем дослідження фінансового ринку, охарактеризовані сутність, механізм, структура та роль фінансового ринку в ринковій економічній системі. Формування наукових уявлень про фінансовий ринок є складним багатоаспектним та поліструктурним науковим процесом, розуміння якого можливе лише в межах багаторівневого підходу на основі використання широкого масиву засобів отримання економічного знання. Теоретико-економічне розуміння ринку невіддільне від аналізу його генези, сутнісних характеристик, конкретно-історичних форм та характеристик.

Початковим посиланням теоретико-методологічного дослідження фінансового ринку є визнання того, що він є складовим структури загальної ринкової економічної системи. Цей сегмент - відносно самостійний, зі своїм економічним змістом, породженим розвитком товарно-грошових відносин. Поява фінансів і фінансового ринку була історично обумовленою. Спочатку фінансовий ринок виник у формі грошового ринку, але відтак, з розвитком фінансово-кредитних установ та виробничого сектору, з'явилася потреба в обміні різноманітними фінансовими активами. Це й стало поштовхом для виникнення фінансів і фінансового ринку у вигляді ринку ліквідних фінансових активів.

В роботі показано, що основним пріоритетом дослідження є визначенням сутності ринку як системи, або певної сукупності економічних відносин. Адже на фінансовому ринку функціонує певна підсистема економічних відносин між підприємницьким сектором, домогосподарствами, державою й фінансовими посередниками із приводу мобілізації тимчасово вільних коштів для здійснення операцій з фінансовими активами.

Сутність фінансового ринку як економічної категорії виявляється через економічні відносини з приводу купівлі-продажу фінансових активів, у процесі яких формуються попит і пропонування, а також ціни на них з метою фінансового забезпечення національного виробництва. Метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та результативне розміщення заощаджень в економіці, ефективний перелив інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей час є потреба в капіталі.

Фінансовий ринок з'явився разом з появою фінансів за умови достатньо високого рівня розвитку товарно-грошових відносин. Розвиток товарного виробництва та ринку на певному історичному етапі спричинив появи в його учасників потреби в додатковому капіталі для дальшого розширення виробничого процесу. Фінансовий ринок тим самим став важливим каналом фінансування товарного виробництва.

У рамках теоретико-економічного аналізу фінансовий ринок розглянуто як сферу концентрації й перерозподілу фінансових активів на основі торгівлі ними. Забезпечуючи їх мобілізацію, розподіл та ефективне використання, фінансовий ринок сприяє прискоренню обігу і швидшому зростанню функціонуючого капіталу, що має особливе значення у відтворювальному процесі, забезпечуючи вільний взаємозв'язаний зустрічний рух фінансових активів для найбільш ефективного їх використання.

У процесі дослідження було виявлено, що виникнення фінансових (на відміну від матеріальних) активів - головної форми багатства в ринковій економічній системі - пов'язане з розвитком відносин власності. Поява та рух фінансових активів формує ринок, на якому різні дематеріалізовані субстанції багатства (переважно гроші) продаються й купуються як особливий товар. Торгівля фінансовими активами супроводжується специфічними процедурними нормами, правилами й регламентом щодо зміни прав власності.

У дисертаційному дослідженні визначено ще один важливий аспект сутності фінансового ринку як економічної категорії: обґрунтовано, що фінансовий ринок як об'єкт теоретичного дослідження не можна розглядати поза відтворенням фінансового капіталу. Об'єктивною основою функціонування фінансового ринку є рух (обіг) фінансового капіталу. Зазначимо, що фінансовий капітал - це капітал, утілений у фінансових активах, насамперед цінних паперах. Лише фінансові активи є "представниками" фінансового капіталу, які й відбивають економічний зміст його руху. Завдяки фінансовим активам фінансовий ринок стає специфічною формою взаємозв'язку фінансового капіталу й реального промислового капіталу суспільства.

З політико-економічного погляду фінансовий ринок є сферою реалізації економічних відносин, які відображають рух фінансового капіталу й виявляються у сфері функціонування й розвитку фінансового капіталу. Саме з цих позицій фінансовий ринок можна розглядати як ринок фінансового капіталу. Однак за своїм змістовним наповненням фінансовий ринок є ширшим, ніж ринок фінансового капіталу, адже він охоплює й інші форми вияву фінансових відносин.

Поряд з аналізом сутності фінансового ринку, автором досліджена його структура, яка розвивається відповідно до впливу об'єктивних факторів. Незважаючи на те що формування оптимальної структури фінансового ринку в трансформаційних економіках ускладнюється несприятливими обставинами економічного й політичного характеру, актуальним практичним завданням є досягнення збалансованої структури ринку на основі розвинутої системи відносин власності. Завдяки збалансованості структури забезпечується єдність усіх сегментів фінансового ринку. Ідеться про тенденцію до поєднання банківської і суто фінансової сфер; відбувається процес формування поліформізму і зрощування фінансово-кредитних інститутів. фінансовий ринок соціальний економічний

Окреслено головну структурну проблему розвитку сучасного фінансового ринку в трансформаційних економіках, яка полягає в необхідності пошуку оптимального співвідношення між банківським сектором і фондовим ринком. У процесі еволюції структура фінансового ринку значно ускладнюється; при цьому насамперед трансформуються його фінансові активи та інструменти. Характерною ознакою наявного фінансового ринку в країнах з трансформаційною економікою є те, що генерування нових, більш ефективних фінансових інструментів набуває статусу пріоритетної стратегічної проблеми. Нині, коли фінансовий ринок в умовах трансформаційної економіки недостатньо розвинений, його суб'єкти мають гостру потребу в нових, більш надійних і привабливих фінансових інструментах, що відкрили б додаткові перспективи інвестування в реальний сектор економіки. Віддаючи належне різноманітним трактуванням структури фінансового ринку, автор вважає за потрібне диференціювати два його базових сегменти - фондовий (ототожнюваний з ринком цінних паперів) та кредитний. Поділяється фінансовий ринок на такі сегменти за функціональною ознакою, тобто за тими функціями, які різноманітні активи можуть виконувати у сфері ринкового перерозподілу тимчасово вільних грошових коштів.

Кожен зі згаданий сегментів фінансового ринку є незалежною ринковою структурою, зі специфічними фінансовими відносинами. Ці агреговані сегменти, своєю чергою, поділяються на фінансові під сегменти: депозитний ринок, кредитний ринок, ринок державних цінних паперів, ринок корпоративних цінних паперів, ринок похідних цінних паперів та ін. При цьому, на наш погляд, треба врахувати особливості фінансових відносин, в які вступають суб'єкти в ході реалізації своїх економічних інтересів на певних сегментах фінансового ринку. Реалізація цих відносин повинна базуватися на певних принципах та правилах (інститутах).

Узагальнення характеристики місця фінансового ринку в процесі суспільного відтворення беззаперечно засвідчило, що фінансовий ринок покликаний обслуговувати відтворювальний процес, формувати й забезпечувати фінансові відносини в усьому різноманітті їх виявів (рис. 1).

Рис 1. Місце фінансового ринку в процесі суспільного відтворення

Згідно з інституційним підходом до дослідження фінансового ринку якісний рівень спрямування руху фінансових ресурсів до найбільш ефективних споживачів через реалізацію фінансових активів суттєво залежить від рівня інституціоналізації базових суб'єктів ринку - емітентів, інвесторів та інших суб'єктів-посередників. Інститут фінансового посередництва з'явився з історичною закономірністю в процесі розподілу праці під час обслуговування кругообігу фінансових активів, набувши бізнесового характеру. Відокремлення суб'єктів - посередників пояснюється не егоїстичними міркуваннями чи груповими економічними інтересами, а високопрофесійними вимогами до рівня їхньої підготовки і відповідної якості надання послуг суб'єктам фінансового ринку. Водночас завдяки фінансовому ринку забезпечується участь інвесторів у розподілі та перерозподілі прав власності.

Суб'єктний аналіз розглядається автором як важливий напрям економіко-теоретичного дослідження фінансового ринку. Суб'єкти ринку, здійснюючи свою діяльність, вступають в економічні відносини між собою; реалізація цих відносин відбувається в процесі руху ринкових об'єктів - фінансових активів, кругообіг яких є органічною складовою загального кругообігу фінансового капіталу. Схематично взаємодію суб'єктів фінансового ринку із приводу перерозподілу фінансових активів і ресурсів зображено на рис. 2.

Рис. 2. Роль об'єднань учасників і саморегульованих організацій як суб'єктів фінансового ринку

Ретроспективний огляд становлення теорії фінансового ринку, здійснений у дисертації, довів, що ця теорія має в історії економічної думки глибоке коріння. В її становлення та розвиток зробили вагомий внесок чимало видатних економістів, які обґрунтували значення фінансового ринку для розуміння закономірностей функціонування економічних систем. Однак саме ХХ ст. стало періодом найгрунтовнішого розроблення теоретичних засад функціонування фінансового ринку. На початку ХХІ ст. теорія фінансового ринку еволюціонує в напрямі органічного поєднання глибокого академізму відповідних концепцій із практичною їх спрямованістю.

У розділі 2 "Методологія дослідження фінансового ринку в трансформаційній економіці" розглянуті сучасні методи дослідження інституціоналізації фінансового ринку за умов трансформаційної економіки. Значна увага приділена аналізу теоретичних моделей, впливу відносин власності на розвиток фінансового ринку та специфіці функцій фінансового ринку трансформаційної економіки.

Щодо трансформаційної економічної системи, то, на думку дисертанта, основоположним методологічним підґрунтям дослідження фінансового ринку є таке триєдине твердження: по-перше, функціонування фінансового ринку невіддільне від процесу руху власності та капіталу; по-друге, перспективи й напрями розвитку фінансового ринку визначаються загальними тенденціями ринкових трансформацій у країнах з перехідною економікою; по-третє, фінансовий ринок є складником процесу інвестиційного забезпечення економічного розвитку країни Цей методологічний засновок визначає структуру та логіку дальшого дослідження, розставляє акценти на найважливіших питаннях і напрямах теоретико-економічного розуміння фінансового ринку в Україні. Ідеться насамперед про системність розуміння сутності фінансового ринку, комплексний вибір методів та інструментів його дослідження.

Акцентується увага на інституціональному напрямку дослідження формування і розвитку фінансового ринку, оскільки тільки цей напрямок дає змогу знайти найбільш адекватні відповіді на складні питання трансформації економічної системи, а також синтезувати наукові досягнення інших напрямів економічної теорії. Останнім часом стало зрозумілим, що ігнорування базисних засад інституціональної еволюції економічної системи, дисбаланс формальних і неформальних правил економічного волевиявлення призвели до формування досить ліберальних моделей економіки з високим рівнем монополізації, тінізації, корупційним перерозподілом фінансових капіталів, що призвело до значного відриву фінансового сектору від реальної економіки. Саме методологія інституціоналізму набуває особливої актуальності для аналізу транзитивних економічних систем, які нині перебувають у динаміці і трансформації.

У плані методології дослідження трансформаційної економіки, якщо розглядати інститути як історично мінливі соціальні обмеження, а інституціональну динаміку - у взаємодії із соціальними групами особливих інтересів, фінансовий ринок, на думку автора, являє собою інститут, який охоплює взаємодіючі моделі поведінки його учасників - контрагентів, які регулюють, синхронізують компоненти попиту і пропонування на фінансові ресурси та активи у визначеному часі й обсязі з метою одержання майбутнього доходу. Останній дає можливість учасникам даного ринку задовольнити особисті потреби й реалізувати економічні інтереси через активну і раціональну діяльність в інституціональному середовищі.

Сучасна економічна теорія пропонує різні моделі функціонування фінансового ринку, які можуть бути застосовані для умов трансформаційної економіки. За результатами здійсненої в роботі оцінки адекватності згаданих моделей фінансового ринку нинішнім економічним реаліям України встановлено, що найбільш адекватною теоретичною моделлю вітчизняного фінансового ринку є синтез загальновизнаної регульованої та інституціональної моделей.

Обґрунтовано, що теоретична модель фінансового ринку в трансформаційній економічній системі має відповідати: 1) вимогам ринкової економіки, оскільки без цього фінансова сфера не задовольнятиме потреб економіки і населення; 2) фінансовим можливостям економіки, тобто враховувати наявні фінансові ресурси, можливості внутрішньої їх мобілізації та залучення в разі потреби із зовнішніх джерел; 3) інноваційному потенціалу економіки, адже модель має вміщувати новітні фінансові та інформаційні технології за всіма напрямами функціонування фінансового ринку; 4) вимогам зовнішнього середовища економіки, тобто враховувати можливі загрози з боку зовнішнього середовища і передбачати заходи щодо їх усунення або суттєвого зниження рівня впливу. Схема теоретичної моделі фінансового ринку за умов трансформаційної економіки зображена на рис 3.



Рис. 3. Теоретична модель фінансового ринку трансформаційної економіки

Відповідно до окресленої моделі фінансовий ринок функціонує з урахуванням загальних і специфічних принципів фінансового управління. Ідеться про принципи системного підходу, синергетичного ефекту, гнучкості й динамічності, координації дій учасників та ін. Сукупність відносин, що акумулюються цими принципами, набуває форми реалізації фінансової політики.

Проведено інституціональний аналіз процесу впливу фінансового ринку на розвиток відносин власності, пов'язаних зі створенням і закріпленням прав власності. Відносини власності дають можливість пояснити формування інституту вільного підприємництва й пов'язану з ним соціально-економічну відповідальність за розвиток суспільного виробництва. Погоджуючись із тим, що власність не тотожна всій системі економічних відносин, хоч і становить їх основу, дисертант вважає за необхідне особливо наголосити на її інституціональному змісті. У дослідженні економічного змісту власності акцент на права й обов'язки, що набуваються з правом власності. Обґрунтовано, що права володіння, користування та розпорядження не вичерпують інституціонального змісту власності, яка зобов'язує власника до виконання певних норм і правил щодо реалізації суспільних інтересів. Звідси випливає, що для підтримки стабільності фінансового ринку необхідна максимальна захищеність власності інвесторів.

Власники в Україні й досі зорієнтовані лише на захист своїх прав власності, що, безумовно, обмежує їхню виробничу та інвестиційну діяльність. Дисертантом доведено, що інвестиційній активності перешкоджає дефіцит форм вияву фінансових активів у системі прав власності - у вигляді свідоцтв про власність. Як причину антиінвестиційної поведінки суб'єктів господарювання за умов трансформаційної економіки, крім власне якості самого фінансового ринку, у роботі відзначається, й брак надійної захищеності прав власності. Установлено, що неефективність відносин власності пов'язана насамперед із нерозвиненістю інститутів її захисту.

Для теоретичного розуміння сутності, ролі та місця фінансового ринку як механізму перерозподілу власності в приватизаційному процесі взято до уваги, що саме приватизація визначає первинну структуру фінансового капіталу в трансформаційних економіках, тенденції перерозподілу прав власності, а також обумовлює особливості становлення й розвитку фінансового ринку. Процес перерозподілу прав власності (боротьба за контроль у корпораціях) є у свою чергу важливим фактором модифікації механізму функціонування фінансового ринку. Фінансовий ринок, насамперед така його складова, як ринок корпоративних цінних паперів, ініційований процесом приватизації, слугує основним механізмом перерозподілу прав власності. Отже, можна стверджувати, що фінансовий ринок - це одночасно і умова, й результат трансформації відносин власності. Подолання деформацій в розподілі прав власності в сучасному корпоративному секторі України є найбільш значущою умовою завершення інституціоналізації вітчизняного фінансового ринку.

...