Територіальна організація лісового комплексу України в умовах трансформації продуктивних сил

1 - проекти, пов'язані зі зменшенням викидів (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області);

2 - проекти, пов'язані зі зменшенням викидів та поглинанням ПГ (Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська області); за допомогою підвищення рівня лісистості, нарощування ресурсного та екологічного потенціалів лісів і переходу до застосування ґрунтозберігаючих технологій, рівень поглинання викидів ПГ можна очікувати на рівні 45-50%.

3 - проекти, пов'язані з поглинанням ПГ (Вінницька, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська області); за допомогою підвищення рівня лісистості, нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів і переходу до застосування ґрунтозберігаючих технологій держава зможе забезпечити 75-80% поглинання викидів ПГ щорічно.

4 - проекти, пов'язані з економічним стимулюванням суб'єктів лісового господарства (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Рівненська, Чернівецька, Чернігівська області); необхідне державне економічне стимулювання лісогосподарських підприємств, встановлення пільгового кредитування, зменшення розмірів оподаткування, залучення додаткових інвестицій, у тому числі іноземних.

Для виконання цих цілей у другій і третій зонах потрібні кошти в розмірі 5,5-6,2 млрд грн. щорічно, що реально можна акумулювати при повному фінансуванні державної цільової програми "Ліси України" на 2010-2015 роки (50% коштів) та прийнятті дієвої програми із захисту ґрунтів і землеробства.

Захисне лісорозведення - це невід'ємна складова частина наукової системи ведення сільського господарства, що застосовується з метою попередження негативного впливу природно-антропогенних факторів на польові угіддя і сільськогосподарські культури, які на них вирощуються. Тому лісові насадження та полезахисні смуги слід розглядати не лише як надійну охорону родючості, а й як невід'ємну її складову. Агролісомеліорація є цілісною системою лісогосподарських заходів, спрямованих на покращення грунтово-гідрологічних умов певного регіону, забезпечення більш високого рівня еколого-економічної ефективності ведення сільського господарства та нарощування обсягів виробництва в галузях харчової та переробної промисловості агропромислового комплексу за рахунок підвищення якості продукції, що виробляється. У лісовідтворенні України склалася системна кризова ситуація, коли фактично відбувається лише відтворення лісів в обсягах, в яких вони експлуатуються, а кількість полезахисних лісових смуг і захисних насаджень з кожним роком зменшується. Цей процес повинен мати прогресивний характер, а в сучасній ситуації про досягнення оптимального рівня полезахисної лісистості в середньостроковий період не може йти мови.

Вклад лісового господарства у вирішення продовольчої безпеки слід розглядати в площині рівня загального економічного розвитку держави та добробуту її громадян. У державі з високорозвинутою економікою недеревна продукція лісу використовується переважно як «делікатес», який може дозволити собі людина з високим рівнем достатку. У країні, в якій економіка переживає період стагнації, експлуатація недеревних ресурсів лісу значно зростає, і в лісистих регіонах становить основу для виживання людей у цей період. Значення лісових ресурсів у забезпеченні продовольчої безпеки можна розглядати у двох аспектах: перший як ефект, що створюють лісові насадження в інших галузях народного господарства (сільське, водне та ін.), у результаті чого підвищується збір валової продукції та покращується її якість; другий -як величину натуральних показників продуктів лісу, що використовуються для задоволення потреб суспільства в продуктах харчування.

У п'ятому розділі “Стратегічні напрями територіальної організації лісового комплексу України” обґрунтовано на перспективу пріоритети в розвитку лісового комплексу України та розроблено довгостроковий прогноз.

Пріоритетним напрямом розвитку лісового комплексу є зростання й підвищення ефективності виробництва на основі вдосконалення його структури, інтенсифікації виробничого потенціалу, досягнень науково-технічного прогресу, раціонального й комплексного використання лісосировинних ресурсів. Особливе значення матиме підвищення якості, споживчих властивостей і конкурентоспроможності продукції, зміцнення експортного потенціалу (табл. 2).

Основними завданнями структурної перебудови лісового комплексу слід вважати: удосконалення форм власності на ліси і землі лісового фонду; перебудову структури фінансового забезпечення; розвиток інфраструктури, у тому числі соціальної та маркетингової спрямованості; поліпшення організаційної структури управління лісами. Потребує вдосконалення і розміщення сфери переробки ресурсів лісу, оскільки на нинішньому етапі виробництво продукції деревообробної і целюлозно-паперової промисловості у м. Києві та області досягає майже 25% загального виробництва продукції.

Таблиця 2. Прогнозні показники розвитку лісового господарства до 2020 року*

* 1995 р. - за матеріалами лісовпорядкування 1988 р., 2000 р. відповідно за 1996 р., 2005 р. - за 2002 рік.

** Дані за 2006 рік

На перебіг подій з розвитку лісового комплексу можуть вплинути як внутрішні, так і зовнішні фактори. До них слід віднести: погіршення фінансового стану лісового господарства, неефективну приватизацію, погіршення умов реалізації деревини і кон'юнктури ринку, зниження конкурентоспроможності лісопродукції, зменшення площі лісів унаслідок їх переводу в інші угіддя, несприятливі техногенні умови, природні стихійні явища і катастрофи.

Стратегічним завданням лісогосподарського виробництва України є максимально можливе забезпечення лісоспоживачів власними лісосировинними ресурсами та поліпшення екологічної ситуації. Ця проблема вирішуватиметься на основі врахування таких складових лісових відносин, як фінансово-економічні, правові, організаційні, управлінські засади у сфері охорони, використання і відтворення лісових ресурсів. Передумовою прогнозування лісогосподарського комплексу є реальний стан лісових ресурсів і чітке визначення цілей лісової політики у таких напрямах:

· досягнення оптимального співвідношення централізації і децентралізації управління лісами та лісогосподарським виробництвом;

· організації ведення господарства з урахуванням тенденцій у суміжних галузях, урізноманітнення форм реалізації права власності на землі лісового фонду і ліси з метою підвищення еколого-економічної ефективності їх використання та відтворення;

· визначення доцільності передачі частини земель лісового фонду в комунальну, колективну або індивідуальну власність з урахуванням їх ресурсного і природоохоронного значення, а також особливостей соціально-економічної та екологічної ситуації, що склалася в Україні;

· розумного поєднання інтересів використання лісосировинних ресурсів і збереження біологічного різноманіття, посилення природоохоронної функції лісів незалежно від їх цільового призначення;

· організаційно-правової реструктуризації лісового фонду з метою поступового подолання недоліків існуючого розподілу лісів.

Невідкладного вирішення потребує проблема розробки чіткого механізму відповідальності суб'єктів господарської діяльності, органів центральної і регіональної виконавчої влади та місцевого самоврядування за конкретне виконання окреслених показників. Питання цільового фінансування повинне вирішуватися на міжгалузевому рівні з метою пошуку альтернативних бюджетному джерел на базі державних гарантій щодо подальшого володіння, користування і розпорядження кінцевою продукцією лісовирощування.

Існуючі на сьогодні форми господарювання певною мірою стримують економічний розвиток лісогосподарського комплексу. В перспективному ж періоді будуть здійснюватись цілеспрямовані заходи щодо їх удосконалення, які передбачатимуть виважене збалансування впливу важелів державного управління з цивілізованими ринковими відносинами суб'єктів господарської діяльності (рис 4).

Основна мета, якої необхідно досягти в результаті певних змін (реформ) у сфері власнісного статусу лісів, є створення відповідних, зокрема інституціональних, умов для максимально можливої ефективності регулювання (як державного, так і недержавного) процесами охорони, використання та відтворення лісоресурсного потенціалу. Дослідженням встановлено, що реалізація поставленої мети практично неможлива без відповідної зміни структури певної частини об'єктів лісового фонду. Надійною методологічною і методичною базою цього є їх еколого-економічна оцінка, встановлення кількісних і якісних параметрів та визначення суб'єктів власності. Оскільки в Україні намічається досить стійка тенденція суттєвого посилення місцевого самоврядування, вкрай необхідним стає поступове відродження інститутів приватного і комунального (муніципального) лісоволодіння на базі колишніх колгоспних, радгоспних і міських лісів, значні площі яких на цей час все більше стають занедбаними.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.4. Система регулювання розвитку лісового комплексу України

Серед напрямів удосконалення інституціонального забезпечення належного рівня управління лісами і лісогосподарською діяльністю незалежно від форм власності і господарювання в них є суттєве теоретико-методологічне, методичне і практичне посилення ролі державних інститутів (зокрема державних органів влади). Це зумовлюється не потребами вирішення ситуативних завдань, а виходить на рівень теоретико-методологічного обґрунтування інституціональної організації міжгалузевого і національного рівня, оскільки значення лісу виходить за межі галузевої сфери, набуває територіально-просторового міжвідомчого характеру, тобто представляє загальнодержавні інтереси.

Згідно з таким методологічним підходом до реформування інституціональних засад державної системи управління лісовим комплексом, ця система має бути звільнена від невластивих їй (за сутністю вирішуваного питання) суто виробничих, господарських та комерційних функцій. Тобто функції оперативного управління виробничо-господарською діяльністю мають бути інституціоналізовані як виключна прерогатива підприємств лісового господарства, які є безпосередньо матеріальними виробниками.

Важливим теоретико-методологічним постулатом, на якому має базуватися подальша розробка системи методичних підходів і практичних заходів, є той, що зосереджує управління лісами на державному рівні, а лісогосподарською діяльністю - у підприємницьких структурах, які діють за ринковими принципами, і не суперечить розвиткові інститутів різних форм власності на ліси та форм ведення лісогосподарювання. Державні інститути і господарські суб'єкти, незважаючи на часто протилежну спрямованість їхніх інтересів і функцій, у методологічному аспекті мають подібні інституціональні засади. Це є важливим фактором розвитку інституціонального забезпечення сфери охорони, використання та відтворення лісоресурсного потенціалу (розширення площі лісів, підвищення їх продуктивності, збільшення лісосировинної бази для забезпечення потреб споживачів власними ресурсами та поліпшення загальної екологічної ситуації).

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання у вигляді розробки методологічних засад і методичних положень, поглибленні понятійно-термінологічного апарату та обґрунтуванні нової парадигми створення ефективної системи територіальної організації лісового комплексу України на основі його кластеризації та формування ефективної лісової політики відповідно до національних інтересів та вимог перехідної економіки. Головні наукові та практичні результати роботи такі:

1. Визначено соціально-економічну сутність просторової організації лісового комплексу як процесу переходу від індустріального освоєння і експлуатації природних ресурсів території до інноваційної моделі розвитку, характерною рисою якої є те, що основну частину доданої вартості отримує центр управління інноваційним процесом. У роботі доведено, що просторовий розвиток лісового комплексу повинен будуватися на основі стратегічного планування із створенням механізму узгодження планів просторового розвитку різних територіальних регіональних і адміністративних рівнів. Основна їх мета - підвищення ефективності господарської діяльності лісоресурсної сфери на певній території та перехід її галузевих структур на ринкові засади екологічно збалансованого розвитку. Просторова організація лісового комплексу - це діяльність з організації та впорядкування його економічного простору, як відтворювального процесу елементів цього простору, що функціонує як система речових і енергетичних потоків (сировини, товарів і послуг, капіталів тощо) та комплекс організаційних заходів щодо управління елементами і зв'язками території.

2. Сформульовано поняття економічний простір лісового комплексу, як територіальну частину фізичного простору, в якій зосереджені взаємопов'язані об'єкти лісового комплексу: землі лісового фонду, лісові екосистеми, лісогосподарські, мисливські, лісозаготівельні, деревообробні підприємства, об'єкти інфраструктури (транспортні лісоторгові та інженерні мережі). Економічний простір лісового комплексу, являє собою середовище функціонування і розвитку елементів продуктивних сил, взаємовідносин суб'єктів лісоресурсної сфери з державними органами влади, місцевим самоврядуванням, регіональними і міждержавними структурами, що забезпечуватиме його наповнюваність і здатність зберігати свою структуру, форму, стійке положення під впливом різних факторів.

3. Вперше обґрунтовано концептуальні основи формування економічного простору лісового комплексу. Визначено, що економічний простір лісового комплексу представлений економічною, екологічною та соціальною підсистемами. Йому зважаючи на його функціональне призначення, притаманні такі ознаки: пропорційно-зворотні зв'язки, ієрархічність (глобальний, регіональний, національний і локальний рівні), фізичні й абіотичні межі, відкритість системи, стан динамічної рівноваги. Економічний простір лісового комплексу має свою особливу структуру, кількісний стан якого визначається терміном «архітектура», а якісний - «густота». Під архітектурою простору розуміють наявність матеріально організованого середовища з логічною структурою, складом, формами, організацією і зв'язками відповідних елементів продуктивних сил лісового комплексу, основне призначення якої - забезпечити відновлення і самоорганізацію лісогосподарського виробництва в масштабах окремого регіону. Категорія «густота» ідентифікується нами як придатність та доступність ресурсів, основних фондів, робочої сили і тіснота економічних зв'язків (відносин) між компонентами економічного простору. Якість цього простору визначається лісівничо-екологічними характеристиками лісового фонду як ресурсного потенціалу та економічними параметрами лісового середовища і підприємств лісового комплексу.

4. У дослідженні розроблено методологічне визначення поняттю лісовий комплекс як економічно (ринково) доцільної системи підприємств, діяльність яких пов'язана з використанням лісових ресурсів і які розвиваються внаслідок (на основі) досягнення конкурентних переваг і географічної концентрації на умовах державно-приватного партнерства. В залежності від природних, соціально-економічних, історичних умов, матеріально-технічної бази, кінцевої продукції (послуги), конкурентоспроможної на світовому ринку, та циклу, який лежить в основі цієї системи, нами виділені такі лісові підкомплекси: лісопромисловий, лісопродовольчий, лісорекреаційний, лісополезахисний, лісоекологічний. Структура кожного лісового підкомплексу буде складатися з елементів: ядра; обслуговуючої інфраструктури; науково-навчальних закладів дослідницького типу. Щодо територіальної структури лісового комплексу то її доцільно розглядати на трьох базових рівнях - макро- (лісовий комплекс), мезо-(лісові підкомплекси) та мікрорівень (лісові підприємства).

5. У дисертації дістали подальший розвиток теоретичні підходи до дослідження лісоресурсного потенціалу як сукупності лісових ресурсів і лісорослинних умов, які перебувають у залежності від певних географічних зон та забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих та естетичних потреб людини і суспільства. Враховуючи вартість ресурсів деревини, значення полезахисних лісових смуг для захисту і збільшення врожаю, захисних насаджень для запобігання ерозії земель, а також вартість продукції побічного лісокористування та застосовуючи корегуючі коефіцієнти екологічних функцій лісу, можна припустити, що вартість ЛРП у грошовому виразі становитиме приблизно 21-24 млрд дол. США, а за світовими цінами - 62-67 млрд дол. США. Втратами лісоресурсного потенціалу можна вважати ту частину названих ресурсних можливостей, яка з певних причин не використана належним чином і не може бути використана в майбутньому внаслідок суттєвого пошкодження (250-300 млн дол. США щорічно).

6. У роботі на основі аналізу сучасного стану лісового комплексу доведено, що його модернізація внаслідок специфічного характеру лісогосподарського виробництва та законодавчого декларування виключно державної форми власності на ліси та лісогосподарські підприємства значно поступається своїми темпами порівняно з іншими секторами економіки. Модернізація лісового комплексу повинна спрямовуватися на раціоналізацію системи й технології проведення лісозаготівель, урізноманітнення відомчо-власнісного статусу суб'єктів лісового комплексу та оновлення основних виробничих фондів. У практиці господарювання можливі такі напрями здійснення екологізації лісового комплексу: природозберігаючий (раціоналізація господарської діяльності, спрямована на вдосконалення матеріального виробництва і нематеріальної сфери); природоохоронний (природоохоронна діяльність і екологічна орієнтація розміщення виробництва); прикладний, або практичний (застосування стандартів, сертифікація лісів).

7. У дисертації за кількістю поглинання СО₂ лісами, наявних площ неугідь та низькопродуктивних земель, які доцільно використати для лісорозведення та можливостей нарощування ресурсного й екологічного потенціалів лісів і при умові застосування ґрунтозберігаючих технологій, ми вважаємо, що територія України поділяється на чотири зони, в яких можуть ефективно реалізовуватися пріоритетні напрями використання інвестиційних капіталів від міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів: 1 - проекти, пов'язані зі зменшенням викидів; 2 - проекти, пов'язані зі зменшенням викидів та поглинанням ПГ; 3 - проекти, пов'язані з поглинанням ПГ; 4 - проекти, пов'язані з економічним стимулюванням суб'єктів лісового господарства.

8. На основі аналізу показників зовнішньоекономічної діяльності в роботі виявлено, що дія сучасних економіко-правових механізмів держави із запобігання перетікання ресурсів і коштів в економіки інших держав є малоефективною, щоб не сказати навпаки - сприятливою. Лише за 2001 р. втрати держави від експорту лісоматеріалів необроблених становили 40,8 млн дол. США та лісоматеріалів поздовжніх розпилених - 110 млн дол. США (повна собівартість заготівлі лісоматеріалів 63,86 грн./м³, а ціна - 71,88 грн./ м³). Для виходу з цієї ситуації необхідно ввести квоти на експорт деревини та виробів з неї й видавати експортні ліцензії на експорт деревини і виробів з неї (коди товарів згідно з УКТ ЗЕД 4403-4407) виключно державним підприємствам.

9. У роботі розроблено пріоритетні напрями структурної перебудови лісового комплексу, основними з яких є: удосконалення форм власності на ліси і землі лісового фонду; перебудова структури фінансового забезпечення; розвиток інфраструктури, у тому числі соціальної та маркетингової спрямованості; поліпшення структур управління лісами як основи переходу галузі на засади екологічно збалансованого (сталого) розвитку. Потребує вдосконалення і розміщення сфера переробки ресурсів лісу, оскільки на нинішньому етапі виробництво продукції деревообробної і целюлозно-паперової промисловості у м. Києві та області досягає майже 25% загального обсягу продукції.

10. На основі соціально-економічної оцінки сучасних тенденцій розвитку економіки, зроблено висновок, що розвиток деревообробних виробництв, целюлозно-паперової промисловості і виробництва меблів у перспективі до 2015 року спрямовуватиметься на зростання й підвищення ефективності виробництва на основі вдосконалення його структури, інтенсифікації використання виробничого потенціалу, досягнень науково-технічного прогресу, раціональне й комплексне використання лісосировинних ресурсів. Особливе значення матиме підвищення якості, споживчих властивостей і конкурентоспроможності продукції, зміцнення експортного потенціалу.

11. Розроблено теоретико-методологічні засади раціонального використання, охорони і відтворення лісових ресурсів в умовах домінування в економіці ринкової інфраструктури, яка значною мірою формуються під впливом інституціональної теорії, хоч і не обмежуються лише її рамками. Розгляд і аналіз ринкової інфраструктури через призму нового інституціоналізму зумовлений першочерговою необхідністю створення і подальшого вдосконалення ринкових інститутів у країнах із перехідною економікою, до яких належить Україна. Інституціональна економічна теорія паралельно із теорією власності спроможні стати методологічною основою виконання цього завдання.

12. На підставі аналізу інституціональної теорії зроблено висновок, що важливим теоретико-методологічним постулатом, на якому має базуватися подальша розробка системи методичних підходів і практичних заходів, є той, що зосереджує управління лісами на державному рівні, а лісогосподарською діяльністю - у підприємницьких структурах, діє за ринковими принципами, не суперечить розвиткові інститутів різних форм власності на ліси та форм ведення лісогосподарювання. Державні інститути і господарські суб'єкти, незважаючи на часто протилежну спрямованість їхніх інтересів і функцій, у методологічному аспекті мають подібні інституціональні засади. Це є важливим фактором розвитку інституціонального забезпечення сфери охорони, використання та відтворення лісоресурсного потенціалу (розширення площі лісів, підвищення їх продуктивності, збільшення лісосировинної бази для забезпечення потреб споживачів власними ресурсами та поліпшення загальної екологічної ситуації).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

Лицур І.М Еколого-економічні проблеми просторової організації лісового комплексу України: [монографія] / І. М. Лицур. - К.: РВПС України НАН України, 2010. - 320 с.

Лицур І. М. Теоретико-методологічні основи еколого-економічної безпеки (на прикладі лісових ресурсів Карпат): [монографія] / І. М. Лицур. - К.: Наук. світ, 2004. - 139 с.

Лицур І. М. Проблеми збалансованого лісокористування в системі сталого розвитку // [Я. В. Коваль, В. С. Бондар, О. А. Голуб та ін.]. - К.: Наук. світ, 2005. - 224 с. (Особистий внесок: підрозділи 1,3; 3,1; 3,3; 4,3; 5,1; 5,2; 5,4).

Лицур І. М. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та трансформацій / під заг. ред. чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. - К.: ЗАТ "Нічлава", 2006. - 704 с. (Особистий внесок: в частині 3 автору належать розділи 1, 3, 4).

Лицур І. М. Рентні відносини в системі модернізації національного господарства / під заг. ред. чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - 518 с. (Особистий внесок: підрозділи 3,3; 3,4).

Лицур І. М. Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України: теоретико-методологічні основи дослідження / за ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - 220 с. (Особистий внесок: підрозділ 2,4).

Статті у наукових фахових виданнях:

Лицур І.М. Генезис еколого-економічної безпеки та її місце в системі національної безпеки / І. М. Лицур // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]; у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - Ч. 1. - С. 221-227.

Лицур І.М. Модернізація лісового комплексу як передумова його перспективного розвитку / О.А.Голуб, І. М. Лицур // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - С. 200-206. (Особистий внесок: опрацьовано шляхи модернізації лісового господарства).

Лицур І.М. Стан і тенденції використання лісоресурсного потенціалу України / О.А.Голуб, Р.Б.Бабич, І. М. Лицур // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - С. 96-103. (Особистий внесок: розроблено напрями ефективного використання лісоресурсного потенціалу).

Лицур І. М. Основні показники еколого-економічної безпеки лісових систем / І. М. Лицур // Науковий вісник Національного аграрного університету: [зб. наук. праць]. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 71. - С. 119-125.

Лицур І.М. Основні загрози виникнення небезпечних стихійних явищ / І. М. Лицур // Науковий вісник УкрДЛТУ: [зб. наук.-техн. праць]. - Львів: УкрДЛТУ, 2004. - Вип. 14.2. - С. 146-150.

Лицур І.М. Стратегічні напрями промислового розвитку лісоресурсних комплексів регіонів України / О.А.Голуб, І. М. Лицур, І.Я. Антоненко // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - С. 114-123. (Особистий внесок: опрацьовано теоретико-методологічні засади розвитку лісового комплексу).

Лицур І.М. Перспективи розвитку форм власності на лісові ресурси в Україні / І. М. Лицур // Стратегія розвитку України. - 2004. - № 1-2. - С. 364-370.

Лицур І.М. Стан лісоресурсного потенціалу та перспективи його збалансованого використання / О.А.Голуб, І. М. Лицур, І.Я. Антоненко // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]; у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - Ч. 1. - С. 224-229. (Особистий внесок: розроблено напрями ефективного використання лісоресурсного потенціалу).

Лицур І.М. Оцінка ефективності програмних заходів у сфері лісового комплексу / І. М. Лицур, І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - С. 95-100. (Особистий внесок: опрацьовано теоретико-методологічні засади розвитку лісового комплексу).

Лицур І.М. Плата за ресурси у сфері фінансування лісового господарства України / І. М. Лицур, О.С. Дзюбенко, М.А. Степаненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [щорічник наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - С. 225-232. (Особистий внесок: удосконалено напрями фінансування лісового господарства).

Лицур І.М. Стан і перспективи функціонування полезахисних лісових смуг у світлі земельної реформи / І. М. Лицур // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]; у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - Ч. 2. - С. 216-220.

Лицур І.М. Проблеми модернізації лісопромислового комплексу / І. М. Лицур // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - С. 126-131.

Лицур І.М. Лісоресурсний потенціал України / І. М. Лицур // Науковий вісник НЛТУ: [зб. наук.-техн. праць]. - Львів: НЛТУ, 2005. - Вип. 15.7. - С. 170-174.

Лицур І.М. Знищення полезахисних лісових смуг як фактор нестабільності в сільському господарстві / І. М. Лицур // Вісник Сумського національного аграрного університету: [зб. наук. праць]. - Суми: СНАУ, 2005. - № 3-4. - С. 268-274.

Лицур І.М. Засади екологічно збалансованого розвитку лісового господарства / І. М. Лицур, О.А.Голуб, І.Я. Антоненко // Науковий вісник Національного аграрного університету: [зб. наук. праць]. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 103. - С. 100-108. (Особистий внесок: опрацьовано напрями переходу лісового комплексу на засади сталого розвитку).

Лицур І.М. Теоретико-методологічні засади дослідження економічного простору лісоресурсного комплексу України // І. М. Лицур, Т.Б. Кияк // Економіка природокористування і охорони довкілля: [щорічник наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 332-337. (Особистий внесок: досліджено теоретико-методологічні основи економічного поля лісового комплексу).

Лицур І.М. Принципи сталого землекористування / І. М. Лицур // Науковий вісник Національного аграрного університету: [зб. наук. праць]. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 104. - С. 213-217.

Лицур І.М. Лісівничо-економічні тенденції лісоресурсного відтворення / Я.В. Коваль, І. М. Лицур // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]; у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - Ч. 2. - С. 201-207. (Особистий внесок: визначено основні складові розширеного лісо ресурсного відтворення).

Лицур І.М. Лісова наука у раді з вивчення продуктивних сил України НАН України / І. М. Лицур // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: [міжвід. наук.-техн. збірник]. - Львів: НЛУ, 2006. - Вип. 30. - С. 85-93.

Лицур І.М., Напрями екологізації лісогосподарського виробництва / І. М. Лицур, С.В. Розвод // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 112-117. (Особистий внесок: визначено основні складові екологізації лісового комплексу).

Лицур І.М. Використання лісових ресурсів Полісся в світлі концепції енергозбереження / І. М. Лицур // Науковий вісник Національного аграрного університету: [зб. наук. праць]. - К.: НАУ, 2007. - Вип. 106. - С. 99-105.

Лицур І.М. Вклад лісового господарства у вирішення продовольчої безпеки / І. М. Лицур // Науковий вісник Національного аграрного університету: [зб. наук. праць]; у 3 ч. - К.: НАУ, 2007. - Вип. 110. (Ч. 1). - С. 85-88.

Лицур І. М. Стан і перспективи збільшення лісистості території України / І. М. Лицур, В. В. Цимбалюк // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]; у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - Ч. 2. - С. 283-287. (Особистий внесок: визначено заходи з підвищення лісистості території України).

Лицур І.М. Особливе значення міждержавних природоохоронних територій для України в сучасному геополітичному просторі / І. М. Лицур, Міщук І.С. // Економіка природокористування і охорони довкілля: [щорічник наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 167-174. (Особистий внесок: опрацьовано значення природо-заповідного фонду у економічному просторі).

Лицур І.М. Стан основних засобів лісового господарства і деревообробних підприємств / І. М. Лицур // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка: [зб. наук.-техн. праць]. - Х.: ХНТУ, 2009. - Випуск 77. - С. 378-392.

Лицур І.М. Теоретичні підходи до розуміння просторового розвитку / І. М. Лицур, О.М. Колосок // Економіка природокористування і охорони довкілля: [щорічник наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 69-73. (Особистий внесок: визначено основні напрями просторового розвитку лісового комплексу).

Лицур І.М. Теоретичні підходи до розуміння просторової організації / І. М. Лицур, О.М. Колосок, П.П. Мельник // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]; у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 143-148. (Особистий внесок: визначено основні напрями просторової організації лісового комплексу).

Лицур І.М. Трансформація землекористування в сільському господарстві як складова земельної реформи в Україні / І. М. Лицур, Н.І. Паляничко // Вісник Львівського національного аграрного університету: [зб. наук. праць]. - Львів: ЛНАУ, 2009. - №13. - С.111-115. (Особистий внесок: розроблено основи оцінки земель лісогосподарського призначення).

Матеріали конференцій:

Лицур І.М. Регіональні проблеми сталого розвитку лісогосподарського виробництва / О.А. Голуб, Р.Б. Бабич, І. М. Лицур // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України]. - К.: ВГЛ “Обрій”, 2004. - С. 251. (Особистий внесок: опрацьовано напрями переходу лісового господарства на засади сталого розвитку).

Лицур І.М. Пріоритетні напрямки реформування й розвитку лісоресурсної сфери / Я.В. Коваль, І. М. Лицур // Матеріали Міжнар. ювілейної конф. присвяченої 75-річчю УкрНДІЛГА [Ліс, наука, суспільство]. - Харків: УкрНДІЛГА, 2005. - С. 141-142. (Особистий внесок: визначено напрями реформування лісового комплексу).

Лицур І. М. Основні напрямки переходу лісового господарства на засади сталого розвитку / І. М. Лицур, Т. Б. Кияк // Матеріали доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [Наукові основи ведення сталого лісового господарства]. - Івано-Франківськ: Екор, 2005. - С. 170-173. (Особистий внесок: опрацьовано напрями переходу лісового господарства на засади сталого розвитку).

Лицур І.М., Пріоритетні напрямки раціонального використання лісоресурсного потенціалу / Я.В. Коваль, І. М. Лицур, І.Я. Антоненко // Матеріали доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. [Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища]. - Львів: ТзОВ “ЗУКЦ”, 2005.- С. 77-79. (Особистий внесок: розроблено напрями ефективного використання лісоресурсного потенціалу).

Лыцур И.Н. Экономическая лесная наука в Украине / И.Н Лыцур // Проблемы лесоведения и лесоводства (Институту леса НАН Беларуси - 75 лет): сб. наук. тр. ИЛ НАН Беларуси. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2005. - С. 374-376.

Лыцур И.Н. Частная собственность на леса как приоритетное направление перехода лесного хозяйства на принципы устойчивого развития / И.Н Лыцур. // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. [Устойчивое развитие лесов и рациональное использование лесных ресурсов]. - Минск: БГТУ, 2005. - С. 89-91.

Лицур І.М. Лісові рекреаційні ресурси / І. М. Лицур, О. С. Дзюбенко, М. А. Степаненко // Тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. [Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку]. - Львів: ЛІЕТ, 2005. - С. 16-18. (Особистий внесок: досліджено теоретико-методологічні основи рекреаційних ресурсів лісів).

Лицур І.М. Територіальне удосконалення управління лісогосподарською діяльністю / І. М. Лицур // Матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених [Формування та проблеми розвитку підприємництва в економічних системах]. - К.: ІВЦ Видавництво "Політехніка", 2005. - С. 120-122.

Лицур І.М. Актуальні проблеми економічного розвитку лісового господарства України / І. М. Лицур, С.О. Круть // Матеріали наук. конф. молодих учених РВПС України НАН України [Актуальні проблеми економічного розвитку України]. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - С. 20-22. (Особистий внесок: визначено пріоритетні напрями розвитку лісового господарства).

Лицур І.М. Ліс як об'єкт просторового розвитку лісопромислового виробництва / І. М. Лицур // Матеріали міжнар. наук.-теор. конф. [Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні]; у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 216-218.

Лицур І.М. Основні проблеми розвитку лісівничої освіти в Україні / І. М. Лицур // Тези доповідей учасників конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів ННІ лісового і садово-паркового господарства НАУ. - К.: «Логос», 2006. - С. 120-121.

Лицур І.М. Лісоресурсний потенціал в розвитку продовольчого комплексу України / І. М. Лицур // Матеріали наук. читань [Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики]. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 83-86.

Лицур І.М. Методичні підходи до економічної оцінки природних (лісових) ресурсів / І. М. Лицур, Н.С. Дворяшина // Матеріали міжнар. наук.-практ. форуму [Теорія і практика розвитку АПК]; у 2 т. - Львів: ЛДАУ, 2006. - Т 2. - С. 3-7. (Особистий внесок: визначено методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів).

Лицур І.М. Стан і перспективи економічної лісової науки / І. М. Лицур, С.О. Круть // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства (до 150-річчя витоків кафедри лісівництва)]. - Львів: НЛТУ України, 2006. - С. 196-198. (Особистий внесок: досліджено перспективні напрями розвитку лісівничої економічної науки).

Лицур І.М. Напрями здійснення екологізації виробництва / І. М. Лицур, А.Г. Лащенко // Матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених [Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства]. - Харків: ХНАУ, 2006. - С. 85-86. (Особистий внесок: визначено основні складові екологізації лісового комплексу).

Лицур І.М. Формування лісів комунальної власності територіальних громад / М.Г. Ступень, І. М. Лицур, Л.І. Митрошина // Матеріали наук.-практ. конф. [Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку]. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 73-75. (Особистий внесок: визначено напрями переходу лісів зеленої зони міста в комунальну власність).

Лицур І.М. Концептуальні підходи до визначення сутності економічного простору лісоресурсного комплексу / І. М. Лицур // Матеріали наук.-практ. конф. [Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку]. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 217-221.

Лицур І.М. Формування комунальної власності на ліси / І. М. Лицур // Тези доповідей учасників конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів ННІ лісового і садово-паркового господарства НАУ. - К.: Логос, 2007. - С. 38-39.

Лицур І.М. Експортне мито на деревину як інструмент вилучення рентного доходу лісового господарства / І. М. Лицур // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах]; у 3 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - Ч. 3. - С. 115-123.

Лыцур И.Н. Эколого-экономические аспекты развития природоохранного фонда Украины / И.Н Лыцур // Материалы ІІ междунар. науч.-практ. конф. [Эколого-экономический механизм сохранения биоразнообразия особо охраняемых природных территорий Республики Беларусь]. - Брест: Альтернатива, 2007. - С. 153 -157.

Лицур І.М. Концептуальні підходи до територіальної організації лісового господарства / І. М. Лицур // Тези наук. конф. присвяченій 85-річчю з дня народження проф. Б.Ф. Остапенка. - Харків: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2007. - С. 73-75.

Лицур І.М. Теоретичні підходи до розуміння просторового розвитку / І. М. Лицур // Матеріали ІV Всеукр. наук. конф. [Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України]. - К.: ВГЛ “Обрій”, 2007. - С. 50-51.

Лицур І.М., Наукові основи сталого землекористування / І. М. Лицур, А.О. Харламова // Матеріали міжнар. наук.-практ. форуму [Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів]. - Львів: ЛДАУ, 2007. - С. 216-220. (Особистий внесок: досліджено теоретико-методологічні основи сталого землекористування).

Лыцур И.Н. Система финансирования лесного хозяйства Украины / И.Н Лыцур // Материалы междунар. науч.-практ. конф. [Рациональное использование и воспроизводство лесных ресурсов в системе устойчивого развития]. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2007. - С. 79-83.

Лыцур И.Н. Проблемы и перспективы развития лесного хозяйства Украины / И.Н Лыцур // Труды Восьмой междунар. науч. конф. молодых ученых [Региональная наука]. - М.: СОПС, 2008. - С. 45-56.

Лицур І.М. Напрями використання деревних ресурсів радіоактивно-забруднених лісів України / І. М. Лицур // Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. - К.: Соцінформ, 2008. - С. 110-112.

Лицур І.М. Вплив лісів на пом'якшення змін клімату в рамках виконання Україною міжнародних зобов'язань / І. М. Лицур, В.В. Цимбалюк // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Стратегія забезпечення сталого розвитку України]; у 3 т. - К.: Логос, 2008. - Т 2. - С. 145-150. (Особистий внесок: досліджено напрями інвестування коштів в розвиток лісового господарства).

Лыцур И.Н. Современное состояние и проблемы сохранения биоразнообразия в Украине / И.Н Лыцур // Материалы ІІІ междунар. науч.-практ. конф. [Эколого-экономический механизм сохранения биоразнообразия особо охраняемых природных территорий]. - Брест: Альтернатива, 2008. - С. 70-73.

Лицур І.М. Вплив населення на розвиток і розміщення продуктивних сил / І.Б. Зозуля, І. М. Лицур, Р.Б. Таратула // Матеріали міжнар. наук.-практ. форуму [Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК]. - Львів: Львів. нац. агроуніверситет, 2008. - С. 307-311. (Особистий внесок: досліджено лісоресурсну складову цього процесу).

Лицур І.М. Сталий розвиток чи еколого-економічна безпека? / І. М. Лицур // Матеріали ІІ Українському екологічному конгресі [Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України]; у 2 ч. - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2008. - Ч.2. - С. 154-159.

Лицур І.М. Аналіз інвестиційної діяльності в лісопромисловому комплексі / І. М. Лицур // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні]; у 3ч. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.2. - С. 276-279.

Лицур І.М. Вчення П.С. Погребняка про ґрунтово-кліматичний потенціал типів лісу / І. М. Лицур, Я.В. Коваль // Матеріали ювілейної міжнар. наук. конф. [Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення]; у 3ч. - К.: РВПС України НАН України, 2009. - Ч. 3. - С. 287-289. (Особистий внесок: опрацьовано праці П.С. Погребняка з економічної тематики).

Лицур І.М. Стратегічно просторове планування розвитку лісового господарства / І. М. Лицур, І.Б. Зозуля // Тези доповідей учасників конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів та 63 студентської наукової конференції ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП. - К.: НУБіП, 2009. - С. 58-59. (Особистий внесок: досліджено наукові основи стратегічного планування розвитку лісового господарства).

Лицур І.М. Кластери як елемент просторової організації систем господарювання / І. М. Лицур // Матеріали 4 міжнар. наук.-практ. конф. [Реформування економіки України: стан та перспективи]. - К.: МІБО КНЕУ, 2009. - С. 147-148.

АНОТАЦІЯ

Лицур І.М. Територіальна організація лісового комплексу України в умовах трансформації продуктивних сил. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних основ формування лісового комплексу як економічно (ринково) доцільної системи підприємств, діяльність яких пов'язана з використанням лісових ресурсів, що розвиваються внаслідок (на основі) досягнення конкурентних переваг і географічної концентрації на умовах державно-приватного партнерства. Узагальнено та розкрито теоретичні основи поняття економічний простір лісового комплексу, що розкривається як територіальна частина фізичного простору, в якій зосереджені взаємопов'язані об'єкти лісового комплексу, що забезпечують його наповнюваність і здатність зберігати свою структуру, форму та стійкість під впливом різних факторів. Здійснена оцінка лісоресурсного потенціалу, під яким розуміють сукупність лісових ресурсів і лісорослинних умов, що перебувають у залежності від певних географічних зон та забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих та естетичних потреб людини і суспільства в даний час і можуть бути використані в майбутньому. Виявлено економіко-правові відносини господарсько-інституціональних утворень та їх взаємозв'язків із центральними та комунальними територіальними інституціональними утвореннями (владно-контролюючими органами відповідного рівня) на основі упорядкування системи форм власності на лісові ресурси, вдосконалення нормативів їх використання та відтворення, які вважаються основним підґрунтям щодо забезпечення максимально можливого рівня збалансованості виробничих структур лісового комплексу. Розроблено прогноз розміщення і розвитку лісового комплексу на тривалу перспективу.

Ключові слова: лісовий комплекс, територіальна організація, просторовий розвиток, економічний простір, лісоресурсний потенціал, екологізація, модернізація, прогноз.

АННОТАЦИЯ

Лыцур И.Н. Территориальная организация лесного комплекса Украины в условиях трансформации производительных сил. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.06. - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ и усовершенствованию методических подходов формирования территориальной организации лесного комплекса Украины.

Изложены теоретико-методологические основы формирования лесного комплекса как экономически (рыночно) целесообразной системы предприятий, деятельность которых связана с использованием лесных ресурсов и которые развиваются вследствие (на основе) достижения конкурентных преимуществ и географической концентрации на условиях государственно-частного партнерства. Обобщенны и раскрыты теоретические основы понятия экономического пространства лесного комплекса территориальной части физического пространства, где сосредоточены взаимосвязанные объекты лесного комплекса, которые обеспечивают его наполняемость и способность сохранять свою структуру, форму и стойкость под влиянием различных факторов. Осуществлено комплексное исследование территориальных форм и условий пространственной организации экономики; архитектоники и выражение закономерностей построения и развития стойких связей, которые обеспечивают пространственную целостность и возможность сохранения основных его свойств при внутренних и внешних изменениях, способы размещения и связанности элементов продуктивных сил. Осуществлена оценка лесоресурсного потенциала, под которым понимают совокупность лесных ресурсов и лесорастительных условий, находящихся в зависимости от определенных географических зон и обеспечивают удовлетворение экономических, экологических, социальных, культурно-оздоровительных и эстетических потребностей человека и общества в данное время и могут быть использованы в будущем. Выявлены экономико-правовые отношения хозяйственно-институциональных образований и их взаимосвязей с центральными и коммунальными территориальными институциональными образованиями (властно-контролирующими органами соответствующего уровня) на основе упорядочения системы форм собственности на лесные ресурсы, усовершенствование нормативов их использования и воспроизведения, которые считаются основой для обеспечения максимально возможного уровня сбалансированности производственных структур лесного комплекса. Разработан прогноз размещения и развития лесного комплекса на долгострочную перспективу.

Ключевые слова: лесной комплекс, территориальная организация, пространственное развитие, экономическое пространство, лесоресурсный потенциал, екологизация, модернизация, прогноз.

THE SUMMARY

Lytsur I.N. Territorial the organisation of a wood complex of Ukraine in the conditions of transformation of productive forces. - the Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the Doctor of Economics on a speciality 08.00.06. - nature use management and preservation of the environment Economy. - Council about studying of productive forces of Ukraine NAS of Ukraine, Kiev, 2010.

The dissertation is devoted working out of theoretic-methodological bases and improvement of methodical approaches of formation of the territorial organisation of a wood complex of Ukraine.

Theoretic-methodological bases of formation of a wood complex as economically expedient system of the enterprises are stated, which activity is connected with use of wood resources, which develop owing to (on a basis) achievement of competitive advantages and geographical concentration on the terms of state-private partnership. Theoretical bases of concept of economic space of a wood complex which, in our understanding, is a territorial part of physical space where the interconnected objects of a wood complex which provide its ability to keep the structure, the form and firmness under the influence of different factors are concentrated are generalised and opened. Complex research of territorial forms and conditions of the spatial organisation of economy is carried out; expression of laws of construction and development of proof communications which provide spatial integrity and possibility of preservation of its basic properties at internal and external changes, ways of placing and coherence of elements of productive forces. The estimation of resource potential as which understand set of wood resources and vegetative conditions which are in dependence from certain geographical zones is carried out and provide satisfaction of economic, ecological, social, cultural-improving and aesthetic requirements of the person and a society at present or can be used in the future. Are revealed economic-legal relations economic formations and their interrelations with the central and municipal territorial formations (imperiously-supervising bodies of corresponding level) on the basis of streamlining of system of patterns of ownership on wood resources, improvement of specifications their use and reproduction which maintenance of the greatest possible level of equation of industrial structures of a wood complex is considered the basic. The forecast of placing and development of a wood complex for long prospect is developed.