Управління відтворенням основних засобів в корпораціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Спеціальність: 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Управління відтворенням основних засобів в корпораціях

Левицька Інна Ванадіївна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Київ)

Науковий консультант доктор економічних наук, професор ЗАЇНЧКОВСЬКИЙ Анатолій Олександрович, Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Київ)

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор Підлісецький Гліб Макарович Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України, зав. відділу цін на матеріальні ресурси

доктор економічних наук, професор Крисанов Дмитро Федосович Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України, пров. наук. співр. відділу форм і методів господарювання в агропромисловому комплексі

доктор економічних наук, професор Прядко Володимир Васильович Буковинська державна фінансова академія Міністерства фінансів України

Захист дисертації відбудеться 30 червня 2011 року о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.01 у Національному університеті харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68, ауд. А-311.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету харчових технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68

Автореферат розісланий 31 травня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.26.058.01 д.е.н., проф. І.В.Федулова

1. Загальна характеристика роботи

основний засіб харчовий амортизація

Актуальність теми. Інтеграція промислових підприємств України в систему світової конкуренції висуває, як одну із найбільш важливих в управлінні виробництвом, проблему випуску продукції високої якості, що може бути забезпечено лише через покращення технологічних процесів та використання сучасної техніки. Якість та інтенсивність відтворювальних процесів визначають темпи впровадження інновацій на виробництві, які забезпечують економію ресурсів, формують виробничий потенціал підприємства.

Питання відтворення основних засобів та управління цими процесами вивчається вже давно. Але останнім часом ця проблема меншою мірою висвітлюється у наукових працях, оскільки увагу науковців привертають питання управління інвестиціями та інвестиційною діяльністю без визначення особливостей інвестування у відтворювальні процеси.

Проблеми процесів відтворювання розглядали як представники класичної школи, так і сучасної економічної науки: А. Богданов, Д. Крисанов, Ф. Кене, К. Маркс, В. Немчинов, А. Орлеанський, В. Поздняков, С. Покропивний, П. Суізі, І. Трахтенберг, Г.Фельдман, Ш. Хошимура та інші.

Значний внесок у дослідження теоретичних проблем управління зробили західні економісти І. Ансофф, Г. Ассель, Ж. Ламбен, М. Мак-Дональд, М. Мескон, А. Томпсон, Ф. Котлер. Даний напрямок досліджень широко висвітлюється у працях вітчизняних науковців таких як: О. Азарян, О. Виноградов, А. Войчак, А. Заїчковський, Е. Голубков, Л. Довгань, В. Прядко, Г.Тарасюк, А. Шегда, А. Череп, М. Мартиненко, Т. Мостенська, С. Оборська,

А. Романов, В. Руделіус.

Питання корпоративного управління та корпоративної власності розглянуті у працях А. Бандуріна, Л. Зінатуліна, Б. Блека, Р. Крекмана, Р. Брейлі, С. Майєрса, А. Голубєвої, М. Грідчиної, А. Демба, Ф. Ройбауера, В. Євтушевського, А. Куделі, С. Кукури, С. Орєхова, В. Сєлєзньова, С. Чернишова та інших.

Проте поза увагою науковців залишаються питання, пов'язані зі стратегією оновлення основних засобів, залежністю процесів відтворення від змін зовнішнього середовища, вибору інноваційної моделі, особливостей корпоративних прав та ін.

Вивчення питань, пов'язаних із особливістю протікання процесів відтворення на підприємствах харчової промисловості, чинниками впливу на їх інтенсифікацію, обранням найкращих пропорцій між простим та розширеним відтворенням на підприємствах, фінансовим забезпеченням процесу заміни основних засобів та багато інших вивчені недостатньо. Відсутність комплексного підходу до процесу планування, організації, мотивації та контролю при управлінні відтворенням основних засобів викликала потребу у проведенні наукового дослідження.

В умовах обмежених фінансових ресурсів важливим є питання темпів відтворювальних процесів, що пов'язано із обранням оптимальних термінів експлуатації обладнання та методу нарахування амортизації, оптимізацією витрат на проведення ремонтних робіт, здійснення модернізації, реконструкції тощо.

Особливої актуальності питання управління відтворювальними процесами набувають в умовах загострення конкурентної боротьби, коли конкурентні переваги забезпечуються якісними характеристиками товарів, а темпи науково-технічного прогресу визначають високі темпи оновлення основних засобів. Саме в цих умовах виникає потреба інноваційного спрямування розвитку підприємств, що можуть забезпечити відповідні темпи оновлення основних засобів.

Оновлення основних засобів на інноваційній основі вимагає від підприємств нових підходів у визначенні темпів та пропорцій відтворювальних процесів, а існування різних організаційно-правових форм суб'єктів підприємництва визначає різні можливості підприємств щодо обрання джерел їх фінансування.

Разом із цим, опрацювання за даною тематикою різних спеціальних джерел показало, що питання, пов'язані із управлінням відтворювальних процесів в корпораціях та на підприємствах, набувають особливої актуальності в умовах вступу України у СОТ, що висуває особливі вимоги до створення конкурентних переваг, та є такими, що потребують подальшого дослідження як у науковому, так і практичному аспектах.

З урахуванням вищевказаного тема дисертаційної роботи актуальна. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності управління процесами відтворення в корпораціях та на підприємствах дозволить підвищити якість стратегічних і тактичних рішень, які приймає менеджмент та власники, та ув'язати пропорції та форми відтворення з тенденціями розвитку економіки країни та ринку товару.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту та адміністрування Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: «Удосконалення стратегічного планування на підприємстві» (державний реєстраційний номер 0107U008668). «Формування ефективних систем відтворення основних фондів підприємства харчової промисловості» ( державний реєстраційний номер 0111U002082) «Управління консалтинговою діяльністю в сфері АПК» (реєстраційний номер 0110U005067).

Автором досліджено проблему управління відтворювальними процесами та забезпечення за рахунок цього конкурентних переваг підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є розроблення методології управління процесами відтворення в корпораціях шляхом визначення пропорцій відтворення основних засобів в сучасних умовах із урахуванням темпів науково-технічного прогресу, що проявляється у врахуванні перебігу середніх хвиль економічного циклу, можливостей використання моделей інноваційного розвитку, які забезпечать найбільш доцільні темпи оновлення активної частини основних засобів.

Відповідно до мети, в ході наукового дослідження, були поставлені та вирішені такі завдання:

- проаналізовано та узагальнено існуючі теоретичні підходи теорії відтворення;

- визначено основні чинники впливу на процеси відтворення в корпораціях та корпоративних об'єднаннях;

- визначено роль інновацій в управлінні процесами відтворення;

- уточнено роль амортизації у процесах відтворення;

- уточнено теоретичні підходи до процесів простого та розширеного відтворення;

- охарактеризовано підходи щодо визначення ефективності протікання процесів відтворення;

- охарактеризовано стан основних засобів підприємств харчової промисловості Вінницької області та здійснено порівняння з показниками по Україні;

- визначено чинники, що впливають на терміни експлуатації основних засобів;

- визначено напрями впливу держави для інтенсифікації відтворення основних заходів;

- визначено проблеми фінансування процесів відтворення та чинники впливу на обрання джерел фінансування;

- обґрунтовано роль амортизації як джерела фінансування процесів оновлення основних засобів та визначено вплив бази нарахування амортизації на політику оновлення основних засобів;

- визначено взаємозв'язок інвестиційних рішень та управління відтворювальними процесами;

- визначено особливості фінансування оновлення основних засобів в корпораціях;

- обґрунтовано доцільність орієнтації корпорації при визначенні темпів та пропорцій відтворення на певну модель інноваційного розвитку;

- визначено місце харчової промисловості у розвитку економіки Вінницької області та стан основних засобів підприємств з виробництва продуктів, напоїв та тютюнових виробів;

- охарактеризовано політику відтворення основних засобів на підприємствах харчової промисловості Вінницької області;

- охарактеризовано вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на стан відтворювальних процесів підприємств харчової промисловості та розроблено методику визначення відповідності темпів та форм відтворення умовам зовнішнього та внутрішнього середовища;

- визначено взаємозв'язок між перебігом економічних циклів та управлінням процесами відтворення в корпораціях;

- обґрунтовано можливості перерозподілу грошових потоків корпорації як інструменту управління відтворенням;

Об'єктом дослідження виступає процес управління відтворенням основних засобів в корпораціях (підприємствах харчової промисловості та корпоративних об'єднаннях).

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, організаційні та прикладні аспекти процесів відтворення, вивчення взаємозв'язків та взаємозалежностей при управлінні процесами відтворення підприємств.

Методи дослідження. Дисертаційна робота побудована на теоретичних положеннях економічної теорії, економіки підприємства, менеджменту, корпоративного управління.

При написанні дисертації використовувались наступні методи наукового пізнання: теоретичних узагальнень - для обґрунтування основних положень теорії відтворення; групування, графічний, статистичний - для характеристики та визначення тенденцій розвитку харчової промисловості Вінницької області; метод порівняння та фінансового аналізу - для визначення стану відтворювальних процесів та джерел їх фінансування на підприємствах галузі; економіко-математичні методи - для обґрунтування темпів та пропорцій процесів відтворення на підприємствах харчової промисловості; абстрактно-логічний метод використано при узагальненнях та формулюванні висновків.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, обласного комітету статистики Вінницької області, статистичні дані та фінансові звіти підприємств харчової промисловості Вінницької області, наукові публікації в українській та зарубіжній періодиці, ресурси Інтернет, результати досліджень, проведених автором.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у поглибленні існуючих теоретичних положень теорії відтворення, обґрунтуванні необхідних темпів та пропорцій процесів відтворення та визначенні особливостей протікання процесів відтворення у корпораціях.

В результаті проведення наукових досліджень автором одержані наступні результати:

вперше:

Ш запропоновано методику взаємоув'язки стратегічних рішень з темпами та пропорціями відтворення при врахуванні фази середнього економічного циклу, що дозволяє здійснювати формування підтримуючих стратегій та ефективних політик підприємства в площині управління процесами відтворення основних засобів;

Ш запропоновано підхід до визначення впливу макроекономічної динаміки на процеси відтворення підприємств через відтворювальні функції кожної із фаз економічного циклу, що забезпечить найвищу ефективність виробництва та зробить результати процесів відтворення більш прогнозованими;

Ш розроблено теоретичний підхід, який забезпечує вбудовування процесу відтворення активної частини основних засобів у обрану модель інноваційного розвитку підприємства, що дозволяє визначити напрям дії підприємств для забезпечення конкурентних переваг на ринку;

удосконалено:

Ш методичний підхід до оцінювання ефективності протікання процесів відтворення на підприємствах та в корпоративних об'єднаннях через групи показників, які характеризують інтенсивність процесів відтворення та ступінь придатності основних засобів;

Ш методичний підхід визначення необхідного обсягу фінансування та обґрунтування джерел фінансування, які дозволяють поєднати припустимий рівень ризику та доцільні економічно обґрунтовані витрати;

Ш методику визначення стратегічного напряму розвитку підприємства (вихід з ринку, утримання ринку, розширення ринку) залежно від співвідношення типів відтворювальних процесів (звужене, просте, розширене), темпів відтворювальних процесів, фінансових можливостей підприємства, вибору моделі інноваційного розвитку та типу інновацій;

Ш методичний підхід до забезпечення ефективного протікання процесів відтворення за рахунок визначення відповідності темпів та масштабів відтворення умовам розвитку ринку та стану внутрішнього середовища;

Ш методика проведення аналізу та визначення можливих коригуючих змін у типі процесу відтворення залежно від напряму впливу та дії чинників зовнішнього середовища на стан ринку товару, що дозволяє визначити відповідність процесів відтворення корпорації стану зовнішнього середовища;

Ш теоретичний підхід до обґрунтування формування та реалізації інноваційної стратегії підприємства через забезпечення процесів відтворення активної частини основних засобів на інноваційній основі в межах середніх циклів економічного розвитку;

набуло подальшого розвитку:

Ш теорія управління процесами відтворення в частині конкретизації понять «основні засоби», «основні фонди», уточнені підходів до класифікації основних засобів через запровадження класифікаційних ознак «основних засобів за участю у виробничому процесі» та за «ступенем фізичного зносу», уточнено та деталізовано етапи процесів відтворення та визначено особливості їх протікання;

Ш теоретичний підхід до визначення чинників макро- та мікросередовища, які здійснюють вплив на темпи та тип відтворення активної частини основних засобів підприємств;

Ш теоретичний підхід щодо обґрунтування використання амортизаційного фонду як джерела розширеного відтворення основних засобів в умовах прискорення темпів науково-технічного прогресу та впровадження технологічних інновацій у виробництво;

Ш теоретичні підходи до визначення доцільності умов використання конкретних методів нарахування амортизації для забезпечення процесів відтворення основних засобів підприємств із врахуванням етапів ЖЦТ, завантаженості виробничих потужностей при виробництві продукції тощо;

Ш теоретичний підхід до обґрунтування економічно доцільних темпів відтворення на підприємствах харчової промисловості;

Ш напрями державного регулювання процесів відтворення через розроблення та впровадження мотиваційного механізму узгодження інтересів всіх зацікавлених сторін з метою прискорення відтворювальних процесів;

Ш теоретичний підхід щодо визначення впливу інвестиційних рішень як невід'ємної складової процесу відтворення та інструменту реалізації політики відтворення в корпораціях;

Ш теоретичний підхід щодо визначення особливостей фінансування процесів відтворення в корпораціях, що визначається їх організаційно-правовою формою;

Ш теоретичний підхід Ш. Хошимури з позиції адаптації розподілу обсягів фінансування на відтворювальні процеси в межах вертикального корпоративного об'єднання через перерозподіл одержаної корпорацією додаткової вартості;

Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення та практичні рекомендації, сформульовані і обґрунтовані у дисертаційній роботі, виступають інструментом забезпечення ефективного процесу відтворення основних засобів, що дає можливість визначити обсяги, темпи та пропорції відтворення, потребу у фінансуванні та джерела фінансування. Впровадження запропонованого підходу дозволить підвищити конкурентоздатність підприємства та підвищити ефективність його діяльності у конкурентному середовищі.

Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес: Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ при викладанні дисциплін: «Економіка підприємства», «Планування діяльності підприємств» (акт впровадження № 23/01-448 від 12.10.2010 р.), Національного університету харчових технологій при викладанні дисциплін «Економіка агроформувань», «Економіка підприємства», «Фінансовий менеджмент» (акт впровадження від 19.10.2010 р.). Науково-практичні та теоретичні результати дисертації знайшли застосування при написанні навчального посібника для студентів економічних спеціальностей «Економіка підприємства» (лист Міністерства освіти і науки України 1.4/18?Г?2365 від 26.12.07)

Одержані результати використані Головним управлінням економіки Вінницькою облдержадміністрацією при визначенні інвестиційних пріоритетів області із врахуванням інноваційного спрямування інвестиційних коштів при розробці комплексної програми розвитку області до 2015 року (Акт про впровадження №2960/03 від 28.10.2010 р.); підприємствами харчової промисловості Вінницької області: ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (Акт про впровадження 23/81?№123 від 12.10.2010 р.); ВАТ «Вінницький міський молочний завод» (Акт про впровадження №173 від 26.10.2010 р.); ПАТ «Концерн Хлібпром» (Акт про впровадження №4/239 від 28.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом наукових досліджень автора. При написанні дисертаційної роботи автором використано лише ті ідеї та одержані результати, які є особистими розробками автора. Із опублікованих у співавторстві праць здобувачем використовувались лише положення, які є особистими результатами проведених досліджень.

Наукові положення, висновки та рекомендації одержані автором самостійно. Основу одержаних результатів складає опрацювання наукових публікацій та результати аналізу статистичних даних. Виконана робота є особистим внеском автора в економічну науку.

Апробація результатів дослідження. Положення, викладені в дисертаційній роботі, та результати проведених досліджень автором доповідались на наукових конференціях, круглих столах, наукових семінарах. Більшість матеріалів знайшло відображення у виданих тезах доповідей на Міжнародних та українських наукових та науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція (Житомир, ЖДУ, 2006 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція (Київ, НУХТ, 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція (Ялта - Вінниця, ВТЕІ КНЕУ, 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція (Вінниця, ВТЕІ КНТЕУ, 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція (Київ, Національний авіаційний університет, 2008 р.); ІУ Міжнародна науково-практична конференція (Київ, НУХТ, 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція (Київ, Національний авіаційний університет, 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція (Вінниця, ВТЕІ КНТЕУ, 2009 р.); УІ Міжнародна науково-практична конференція (Київ, НУХТ, 2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція (Київ, НУХТ, 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (Київ, НУХТ, 2010 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених (Київ, НУХТ, 2011 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 38 наукових працях, у тому числі 23 статтях у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 13,7 д.а., з яких здобувачеві особисто належить 12,9 д.а., у одноосібній монографії загальним обсягом 15,5 д.а.; 3 колективних монографіях, навчальному посібнику, 12 тезах доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи становить 502 сторінки, з них 397 сторінок основного тексту, 84 таблиці, 44 рисунки та 7 додатків, викладених на 60 сторінках. Список використаної літератури налічує 243 найменування, який викладено на 24 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі викладено основні проблеми управління відтворенням основних засобів у корпораціях.

У вступі роботи обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет дослідження, визначено наукову новизну та висвітлено практичну цінність роботи.

У першому розділі «ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ПРОЦЕС ІХ ВІДТВОРЕННЯ» зроблено теоретичний огляд підходів до визначення основних засобів та їх ролі у процесі виробництва та забезпечення конкурентоспроможності продукції. Визначена відмінність понять виробничі фонди та виробничі засоби, основні фонди та основні засоби, проаналізовано підходи до класифікації основних засобів як основи правильного обліку й планування відтворення основних засобів підприємств є їхня класифікація. Найбільше економічне значення має видова класифікація, згідно з якою всі основні фонди за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види.

Узагальнюючи існуючі підходи до класифікації основних засобів, запропоновано наступну узагальнену класифікацію, яку доцільно використовувати у рамках дослідження, що проводиться. В якості класифікаційних ознак виступає: поділ основних засобів залежно від участі у виробничому процесі, залежно від сфери функціонування, за видами згідно з П(С)БО 7, за функціональною ознакою відповідно до податкового обліку, за роллю, яку ОЗ відіграють у процесі виробництв, за галузевою належністю, за віковим складом, за функціональним призначенням та видом діяльності (виробнича, комерційна, банківська), за галузями народного господарства, за натурально-речовими ознаками (за групами), за використанням, за ознакою належності, за формами власності, за можливістю нарахування амортизації, за участю у виробничому процесі, за ступенем фізичного зносу. Такий підхід дозволить вирішити проблеми планування та управління процесами оновлення основних засобів на економічно обґрунтованих засадах.

Останнім часом для підприємств харчової промисловості стали характерними тривалий період оберненості виробничих засобів, дуже повільне їх оновлення, що тягне за собою зростання експлуатаційних витрат на утримання основних засобів (ремонти, обслуговування тощо) та втрати від неефективного використання - збільшення кількості простоїв, обсягів браку та ін. Використання в галузі застарілих основних засобів призводить до зростання втрат сировини та матеріалів при виробництві продукції. В галузі накопичуються негативні наслідки уповільнення темпів оновлення основних засобів, які зі збільшенням періоду відкладання вирішення цієї проблеми все більшою мірою ускладнюють процес виходу із ситуації, що склалась.

Визначення пропорцій відтворювальних процесів залежить від дії багатьох чинників. На макрорівні вибір співвідношення споживання - накопичення залежить від стану економіки країни, стану галузі, міжнародної конкуренції, умов грошового обігу, фази перебігу економічних циклів тощо.

На мікрорівні обсяги накопичення та співвідношення визначаються не в останню чергу дією суб'єктивних чинників. Оскільки саме власником підприємства визначається достатній рівень споживання у вигляді відсотків на вкладений капітал (дивіденди), винагорода менеджменту та працівникам тощо.

Проведені дослідження дали можливість зробити висновок, що, крім фізичного та морального зносу, необхідно враховувати соціальну складову зносу.

Відтворення основних засобів складається із двох стадій циклу відтворення: інвестиційної та експлуатаційної. В економічній літературі інколи експлуатаційну стадію відтворювального циклу (процес часткового відшкодування) ототожнюють із простим відтворенням основних засобів.

Взаємозв'язок видів зносу обладнання та форм його відшкодування представлена на рис. 1. Для забезпечення ефективності відтворювальних процесів виникає питання оптимізації термінів експлуатації основних засобів і вирішення питання визначення раціональних термінів їх експлуатації. Темпи відтворення основних засобів залежать від процесів створення та використання виробничих потужностей. Інноваційні процеси при заміні основних засобів визначаються термінами створення нових основних засобів та періодом їх експлуатації. В умовах інноваційного розвитку виробничих процесів та загострення конкуренції моральний знос може суттєво випереджати фізичний, що призводить до зменшення термінів експлуатації машин та обладнання. Неврахування при визначенні нормативних термінів експлуатації обладнання впливу морального зносу може стати причиною втрати конкурентоспроможності підприємством.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Взаємозв'язок видів зносу основних засобів та форм його відшкодування

Відтворювальні процеси повинні бути орієнтовані на період часу, який забезпечує оновлення основних засобів в межах раціональних термінів експлуатації обладнання, вони мають відповідати часу створення принципово нового обладнання та технологій, які забезпечують більш ефективне використання сировини, матеріалів, всіх інших видів ресурсів та дають можливість випуску продукції, що відповідає існуючим потребам споживачів або формує нові потреби.

Розвиток виробництва та випуск конкурентоспроможної продукції підприємствами може підтримуватися за рахунок інтенсифікації відтворювальних процесів, Що сприяє підтримці необхідного технічного рівня основних засобів, дозволяє впроваджувати у виробництво досягнення науково-технічного прогресу, забезпечувати випуск продукції на інноваційній основі.

Вирішального значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних засобів набуває своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Проте практична реалізація інтенсифікації відтворювальних процесів потребує мобілізації значних фінансових ресурсів. Забезпечити інтенсифікацію відтворення основних засобів можна за рахунок: орієнтації вітчизняного машинобудівного комплексу на потреби галузі, створення нових імпортозаміщуючих зразків потокових ліній, машин та обладнання; забезпечення завершеності відтворювального циклу: проектування > виробництво > розподіл > запровадження > експлуатація нової техніки шляхом інтеграції науки і практичної діяльності підприємств; формування та реалізації власної інвестиційної стратегії, побудованої на інноваційних засадах; побудови мотиваційного механізму, який узгоджує інтереси власників, менеджменту та зацікавлених сторін у прискоренні відтворювальних процесів на підприємстві.

В умовах зростання вартості зовнішнього фінансування все більшого значення набувають внутрішні джерела фінансування процесів відтворення, саме тому у сучасних умовах одним із основних джерел фінансування виступає амортизація. Економічно обґрунтовані темпи оновлення знаходяться у прямій залежності від щорічного розміру суми нарахованої амортизації та інвестиційних можливостей підприємства щодо залучення додаткових ресурсів у відтворювальні процеси. Використання такого підходу забезпечує лише потенційно можливі темпи відтворення основних засобів, тоді як економічно доцільними будуть темпи оновлення, які зможуть забезпечити відтворювальні процеси відповідно до темпів науково-технічного прогресу в галузі та вимог конкурентної ситуації на ринку.

У другому розділі «ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЦЕСІВ ВІДТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ» визначено роль джерел та обґрунтовано можливості фінансування процесів відтворення підприємств харчової промисловості в умовах, що склались.

Амортизація виступає грошовим виразом лише фізичного зносу основних засобів. Говорячи про вплив морального старіння на процес амортизації автор дотримується позиції, що моральний знос впливає на темпи та суму накопиченої амортизації і, крім того, на вибір методу нарахування амортизації. При чітко визначеній можливості щодо використання методів нарахування амортизації кожен з них може бути використаний у відповідних умовах функціонування підприємства і впливати на цінову, відтворювальну, інвестиційну та інноваційну політики підприємства. Формування та використання амортизаційного фонду є важливим ланцюгом загальної системи відтворення основних засобів підприємства, в той же час лише амортизаційного фонду не вистачає на забезпечення відновлення зношених основних засобів. Процес перевтілення амортизаційного фонду у основні засоби розглядається як самостійний процес кругообігу основних фондів, оскільки саме визначення амортизації дозволяє зробити такі висновки, що зумовлене наступним: амортизація розглядається як процес перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію; амортизація розглядається як процес відшкодування вартості основних засобів в наслідок їх фізичного зносу; накопичена сума амортизації може використовуватись не лише на придбання основних засобів (інвестування), а може бути авансована у придбання оборотних активів для забезпечення безперервності виробничих процесів.

Єдиної думки фахівців щодо термінів експлуатації основних засобів не існує. Оскільки як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання основних засобів. Терміни експлуатації активної частини основних засобів повинні бути оптимальними і забезпечувати мінімальні витрати суспільної праці. Витрати повинні бути мінімізовані з позицій використання їх у виробничому процесі протягом всього періоду функціонування. Економічно обґрунтовані норми амортизації дозволяють: забезпечити повне відшкодування вартості основних засобів, які вибули із експлуатації; встановити реальні витрати на виробництво продукції (через перенесення вартості основних засобів на її виробництво).

Для забезпечення достатності накопичених коштів, що забезпечать ефективність процесу відшкодування, необхідно чітко визначитись із базою нарахування амортизації. Це дозволить проведення індексації основних засобів та нарахування амортизації здійснювати на відновну вартість засобів праці.

Автор дотримується позиції, що надлишок коштів амортизаційного фонду понад потреби простого відтворення не є результатом науково-технічного прогресу, а виступає результатом недоліків системи нарахування амортизації або пов'язаний із переоцінкою основних засобів. За рахунок збільшення вартості основних засобів відбувається збільшення амортизаційних відрахувань і, як наслідок, - зменшення фінансового результату, бази оподаткування і платежів до бюджету, що дозволяє забезпечити фінансування розширеного відтворення на підприємстві.

Постійне перевищення нарахованої амортизації над щорічним вибуттям основних засобів зумовлено додатковим залученням коштів і являє собою накопичену амортизацію введених основних засобів. Через механізм прискореної амортизації підприємства мають можливість регулювати темпи відтворення основних засобів.

Особлива ринкова позиція підприємств харчової промисловості, що зумовлена випуском продукції повсякденного попиту, високими темпами оберненості активів, відносно високою ліквідністю товарів підприємств харчової промисловості, високими експортними можливостями підприємств галузі вимагає від них інтенсифікації темпів відтворювальних процесів та дозволяє забезпечити ці темпи.

Потреба у фінансуванні відтворювальних процесів за рахунок зовнішніх джерел фінансування викликається декількома причинами, серед яких найбільш важливі: помилки у амортизаційній політиці підприємства; необхідність розширення діяльності; високі темпи інфляції в країні тощо. Питання про вибір джерел фінансування відтворювальних процесів вирішується із врахуванням дії наступних чинників та пріоритетів, визначених підприємством: вартість капіталу, що залучається для забезпечення відтворення у визначених масштабах; рівень віддачі коштів, що вкладаються; обрана (оптимальна) структура капіталу; ступінь прийнятного для підприємства ризику; економічні інтереси інвесторів та реципієнтів.

Ситуація на ринку позикового капіталу у сукупності зі скороченням обсягів виробництва призводить до проведення інвестиційної політики підприємствами, яка спрямована на вирішення не стратегічних задач, що пов'язані із забезпеченням процесу розширеного відтворення активної частини основних засобів, а на підтримку основних засобів у робочому стані, що викликає переорієнтацію коштів на поточні та капітальні ремонти.

Для акціонерних товариств фінансування відтворювальних процесів можливе за рахунок емісії акцій. Це джерело розширеного відтворення має як переваги, так і недоліки, які визначаються специфікою цього цінного паперу.

В умовах нестачі необхідного обсягу фінансування процесів відтворення інвестиції часто змінюють спрямованість з технічного переозброєння на поповнення оборотних активів. Оновлення виробництва здійснюється ефективно в тому разі, коли власник планує діяльність підприємства на тривалу перспективу, а його перебування в бізнесі не носить короткотермінового характеру і не передбачає швидкого перепродажу активів. Лише в цьому разі виникає потреба в інвестуванні у відтворення основних засобів і вирішення проблеми відтворення на інноваційній основі.

Автором розглянуто поняття відтворювальних інвестицій та визначено їх відмінності від інших видів інвестицій. Інноваційне спрямування інвестиційних коштів визначає довгостроковий характер джерел інвестиційних вкладень. За даними досліджень більше 80% підприємств потребують інвестицій і відчувають проблеми із залученням інвестиційних ресурсів.

Визначені підприємством пріоритети при обранні об'єктів інвестування багато в чому залежать від типу відтворювального процесу та напрямків технічного переозброєння, які ув'язуються із ринковою стратегією підприємств. Потреба в машинах та обладнанні безпосередньо пов'язана зі стратегічними цілями підприємства, оскільки саме вирішення стратегічних завдань визначає розмір необхідних потужностей, темпи їх нарощування, якісний склад активної частини основних засобів, інноваційність технологій, а обрані пріоритети асортиментної політики будуть визначати потребу в засобах праці, їх якісний склад та потужність.

При плануванні промислових інвестицій особливого значення набуває вибір часу впровадження нової технології. Вибір часу ускладнюється неоднозначністю проблем, що виникають при впровадженні нової технології. З одного боку, скорочення темпів використання технологій викликає появу новітніх товарів на ринку, але реакція споживачів на це важко прогнозована. Втрати підприємств від недовикористання технологій здорожчують впровадження нових технологій, але, якщо впровадження нової технології затягується, підприємство буде мати обмежений ринок товару, зумовлений втратою традиційних споживачів.Вкладення інвестицій у основні засоби для корпорацій має менший ризик за рахунок диференціації спрямування коштів. Ефективність вкладання коштів буде залежати від вміння здійснювати перерозподіл інвестиційних потоків. Реалізувати такий підхід легше в межах корпорації, що підтверджується рівнянням Беллмана. Процеси відтворення на підприємствах повинні бути невід'ємною складовою його стратегічного розвитку. Протягом тривалого періоду відбувалась еволюція у поглядах щодо визначення впливу інновацій на стан економіки, роль інновацій у формуванні пропозиції. Теорія інновацій розглядає моделі, якими описується вплив науково-технічного прогресу на стан та розвиток економіки, продуктивність галузей промисловості та окремих підприємств. Розроблені моделі інноваційного розвитку дозволяють визначити вплив інновацій на економічний розвиток систем і, відповідно на якість процесів відтворення. Узагальнення запропонованого підходу представлено рис.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Класифікація моделей ендогенного технічного прогресу

Залежність між характеристиками відтворювальних процесів та стратегічним напрямом розвитку підприємств представлена в табл. 1.

Таблиця 1 Співвідношення типів відтворювальних процесів, їх характеристик та моделей інноваційного розвитку

Стратегічний напрям розвитку підприємства	Фінансові можливості підпр.	Темпи відтворювальних процесів	Тип відтвор. процесів	Модель інноваційного розвитку	Тип інновацій
Вихід з ринку	Критичний фінансовий стан	Уповільнення з орієнтацією на експлуатаційну фазу відтворювального циклу	Звужене відтворення	Не використовується	Не використовується
Утримання ринку:
а) в межах існуючого товарного портфелю	Задовільний фінансовий стан	Відповідно до амортизаційної політики, орієнтованої на лінійні методи нарахування амортизації	Просте відтворення	Холла та Джонса	Продуктові інновації в рамках існуючого товарного портфелю
б) диверсифікація пропозиції	Хороший фінансовий стан	Відповідно до амортизаційної політики, орієнтованої на прискорені методи нарахування амортизації	Розширене відтворення	Рамсея-Касса-Купманса	Продуктові інновації, орієнтовані на існуючий ринковий сегмент
Розширення ринку
а) в межах існуючого товарного асортименту	Хороший фінансовий стан	Інтенсифікація процесів відтворення	Розширене відтворення	П.Ромера (горизонтальний тип технічного прогресу)	Продуктові інновації
б) диверсифікація пропозиції	Хороший фінансовий стан	Інтенсифікація процесів відтворення	Розширене відтворення	П.Ромера, Гроссмана та Хелпмана (вертикальний тип технічного прогресу)	Процесові інновації

З позицій відтворення основних засобів особливу цікавість викликає модель, яка пов'язує зростання із оптимізацією споживання (визначенні функції корисності споживання за моделлю Рамсея-Касса-Купманса). Позитивний темп приросту забезпечується у разі, коли віддача капіталу перевищує норму амортизації та суб'єктивну дисконтну ставку. Розвиток підприємства, його ефективність все більше залежить від споживача, який все більшою мірою орієнтований на економічну доцільність та ефективність продукції, що пропонується виробником. Такий підхід відображає модель вертикальної форми науково-технічного прогресу у сфері споживчих товарів Гроссмана - Хелпмана.

Тип відтворювальних процесів на підприємствах визначається: обраною стратегією, фінансовим станом підприємства, його амортизаційною політикою. В той же час реалізація відтворювального процесу може бути досягнута з орієнтацією на одну із моделей інноваційного розвитку і відповідного типу інновацій.

У розділі 3 «СТАН СИРОВИННОЇ БАЗИ ТА ВИРОБНИЦТВА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, НАПОЇІВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ».

Продовольча безпека країни - одна із основних складових економічної незалежності та чинник стабілізації економічної ситуації, зняття соціальної напруги тощо. Продовольча безпека визначається станом обсягами та доступністю вироблених продуктів. Виробництво продуктів харчування для Вінницької області є одним із найбільш економічно доцільних видів діяльності. Це пов'язано із тим, що харчова промисловість області має високо розвинуту сировинну базу. Показники виробництва продукції сільського господарства на одну особу перевищують показник виробництва в середньому по Україні на 70%, або на 1578 грн.

Конкурентна боротьба на ринку продовольчих товарів у після кризовий період буде визначатись кількістю підприємств, які працюють на ринку, перенесенням конкуренції на якісні характеристики товарів, послабленням цінової конкуренції. В обсягах реалізованої продукції підприємствами з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Вінницька область займає одне із провідних місць. У Вінницькій області зосереджено біля 400 промислових підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, що складає майже 5% загальної кількості українських підприємств із визначеного виду діяльності.

По більшості представлених харчових продуктів обсяги виробництва із року в рік зростають, що демонструє можливості адаптації підприємств до змін зовнішнього середовища, гнучкість до змін споживчого попиту, поступове розширення ринку, розширення можливостей реалізації продукції за межами області, що дозволяє говорити про конкурентоспроможність продукції підприємств харчової промисловості Вінниччини на внутрішньому ринку.

Суттєво (у 2-5 разів) перевищує рівень середнього по Україні виробництво на одну особу у Вінницькій області яловичини і телятини парних чи охолоджених та морожених, масла вершкового, цукру білого кристалічного бурякового.

Протягом періоду, що досліджується, фондовіддача основних засобів, а також віддача машин та обладнання, не має стійких тенденцій. Відсутня залежність між зростанням чистого доходу та зміною вартості основних засобів та машин і обладнання. Чіткої політики щодо оновлення основних засобів підприємства, що досліджувались, не демонструють. Спостерігається різке коливання як коефіцієнтів оновлення основних засобів виробничого призначення в цілому, так і машин та обладнання. При цьому для різних років характерна наявність різних тенденцій по різних групах основних засобів.

Практично всі підприємства демонстрували поступове щорічне зростання амортизації не лише у абсолютному вимірюванні, але й у відсотках до загальних витрат до 2008 року. Проте на підприємствах, для яких характерне зменшення загальної суми витрат у наслідок скорочення виробництва, у 2009 році при незмінних обсягах використовуваних основних засобів, можна побачити зростання питомої ваги амортизації. Це характерне для ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат» та ВАТ «Вапнярський молокозавод». Із загальної суми нарахованої за весь період амортизації лише ВАТ «Вапнярський молокозавод» витратив на 100%, натомість ВАТ «Могилів-Подільський консервний завод», ПАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат», ВАТ «Бершадьмолоко», ВАТ «Літинський молочний завод» не використали нараховану суму амортизації. Найбільша різниця між нарахованою сумою амортизації та її використанням у ВАТ «Бершадьмолоко», де невикористаною залишилось майже 76% нарахованої амортизації.

При спрямуванні капітальних інвестицій переважало капітальне будівництво та придбання (виготовлення) нематеріальних активів. Хоча по окремих підприємствах частка витрат суттєво коливалась: від 38,6% на ВАТ «Бершадьмолоко» до 2,6% - ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат» по капітальному будівництву, в той же час всі підприємства у придбання нематеріальних активів спрямували за цей період від 47,8% (ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат») до 84,1% (ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат») капітальних витрат.

На всіх підприємствах, діяльність яких аналізується, незначна частка капітальних витрат на придбання нематеріальних активів - від 0 (ВАТ «Вапнярський молокозавод», ВАТ «Могилів-Подільський консервний завод») до 0,5 - ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат». Виняток - ВАТ «Літинський молочний завод», на якому ці витрати склали 12,2%.

Наближається до критичної межі ступінь зносу машин і обладнання на чотирьох із шести представлених підприємств. При збереженні існуючих тенденцій на них створюється загроза втрати конкурентоспроможності продукції на ринку відповідних товарів.

У розділі 4 «СТАН ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВІДТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» визначено основні тенденції, що характерні для процесів відтворення основних засобів підприємств харчової промисловості Вінницької області, та охарактеризовано використання основних засобів.

Стан та розвиток матеріальної бази виробництва, особливо її активної частини, безпосередньо залежить від темпів оновлення та обсягів фінансування у основний капітал. Саме ці показники визначають рівень якісних параметрів стану та розвитку виробничих процесів на підприємствах та ступінь задоволення потреб споживачів.

Для підприємств харчової промисловості, виробництва напоїв та тютюнових виробів характерне зниження коефіцієнту зносу за цей період з 47,5% у 2000 році до 40,7% у 2008. Таким чином, можна говорити про те, що в галузі відбувається виведення застарілих основних засобів. Підтвердженням цієї тези виступає те, що у 2008 році вартість основних засобів, на які повністю нарахована амортизація, в цілому по промисловості склала 139538,5 тис. грн. Для підприємств з випуску харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів вартість таких основних засобів склала 37029,3 тис. грн.

Проведений аналіз свідчить, що основні засоби, що виводяться із виробничих процесів, переважно реалізуються на сторону, а ліквідації підлягає їх незначна частина.

Лише за рахунок нарахованої суми амортизації покриття витрат на придбання основних засобів підприємствами харчової промисловості Вінницької області не можливе. Достатньо високим рівнем покриття витрат на придбання основних засобів за рахунок амортизації характеризуються 2005 та 2006 роки, де цей показник склав 60% та 81,9% від загальної потреби у коштах, відповідно. Таким чином, можна зробити висновки, що як джерела відтворювальних процесів амортизаційного фонду підприємствам галузі не вистачає. Нестача коштів на придбання основних засобів може бути покрита за рахунок власних коштів - частини прибутку, що реінвестується, або ж за рахунок джерел зовнішнього фінансування.

Питання інвестування оновлення основних засобів характеризуються різними підходами у сучасній економічній науці. Викликано це, не в останню чергу, неоднозначністю тлумачення самої категорії інвестиція та існування різних підходів щодо особливостей фінансування процесу відтворення основних засобів та джерел його здійснення.

З метою забезпечення методики дослідження до кваліфікаційних ознак інвестицій автором запропоновано внести додаткову ознаку, яка визначатиме напрям використання інвестицій у виробничому процесі: в основні засоби (на просте відтворення; на розширене відтворення); в оборотні активи;

Ефективність інвестиційних процесів як в країні, так і на підприємствах визначає відтворювальна структура інвестицій. Інвестиції в харчову промисловість, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів протягом періоду, що аналізується, складають майже одну п`яту обсягів інвестицій промисловості. Не дивлячись на постійне зростання абсолютного значення іноземних інвестицій у виробництво продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів, - за досліджуваний період обсяг прямих іноземних інвестицій збільшився більше ніж удвічі, питома вага їх у загальних обсягах інвестицій в промисловість поступово зменшується.

Більшість підприємств харчової промисловості мають акціонерну форму власності, що накладає певний відбиток на якість та зміст інвестиційних процесів і, відповідно, процесів відтворення основних засобів. Особливістю протікання процесу відтворення в корпораціях є те, що корпорації мають розширений набір інвестиційних інструментів та спрощений доступ до фінансових ринків.

У основний капітал підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Вінницької області було інвестовано у 2008 році 548973 тис. грн. у фактичних цінах. Для інвестицій у підприємства харчової промисловості та виробництва напоїв Вінницької області характерна стрімка позитивна динаміка протягом періоду, що аналізується. Найвищими темпами приросту інвестицій характеризуються виробництво готових кормів для тварин та підприємства м'ясної промисловості 945 та 172,7 разів, відповідно. За цей період інвестиції у підприємства м'ясної промисловості зросли з 233 тис. грн. до 40232 тис. грн. У підприємства молочної промисловості спрямовано у 2000 році - 5775 тис. грн., а у 2008 - 98969 тис. грн.

Розподіл обмежених інвестиційних ресурсів можливий шляхом вибору альтернативи: спрямування у «вузькі» місця технологічних процесів - модернізація обладнання (ситуаційний підхід); інвестування у нове обладнання та покращення технології виробництва продукції або у перспективні розробки та випуск інноваційної продукції (інноваційний підхід).

Підтримання коефіцієнтів оновлення основних засобів на рівні 2007-2008 років дозволить інтенсифікувати процеси заміни застарілого обладнання на підприємствах галузі та протягом 5-6 років здійснити повну заміну фізично та морально зношених основних засобів на підприємствах харчової промисловості, виробництва напоїв та тютюнових виробів. Такі темпи оновлення основних засобів дозволять утримувати достатній рівень конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Для підприємств харчової промисловості найбільш доступними джерелами покриття інвестиційних витрат забезпечення відтворювальних процесів виступають: кредити банків (вітчизняних та іноземних), кошти портфельних та стратегічних інвесторів, емісія цінних паперів, лізинг. Збільшення потоку інвестицій має призвести до активізації інноваційної діяльності підприємств, викликати пожвавлення на ринку досліджень та наукових розробок, що, в свою чергу, дозволить перейти на випуск якісно нових продуктів.

Передумовою для виживання підприємств та утримання ними ринкових позицій виступають нові та покращені товари, які пропонуються ринку. З огляду на це інноваційна активність визначає темпи та якість оновлення виробничого капіталу підприємств.

Вступ України у СОТ висуває нові вимоги до рівня якості продукції, забезпечення конкурентних переваг. Цього можна досягти високими темпами впровадження інновацій на підприємствах галузі. Варто зазначити, що обсяги можливого фінансування та стан фінансового ринку обмежують можливості підприємств до впровадження інновацій. Існуючий стан інноваційної активності підприємств галузі не може забезпечити достатніх конкурентних переваг вітчизняній продукції а ні на внутрішньому ринку, а ні на зовнішньому.

Найбільш важливими цілями інвестиційної діяльності підприємств харчової промисловості України повинні стати: підвищення інноваційного потенціалу за рахунок зростання інноваційної складової; модернізація виробництва за рахунок впровадження інноваційних технологій.

Визначаючи напрями спрямування інвестицій у процеси відтворення, слід зазначити найбільш актуальні: стимулювання інновацій та інноваційних технологій виробництва товарів; створення ефективної інноваційної інфраструктури, що забезпечує трансфер результатів сектору досліджень та розроблень у діяльність підприємств; створення нормативно-правової бази з підтримки інноваційної діяльності підприємств.

Найвищий ефект при реалізації політики відтворювальних процесів викликають інвестиції в основний капітал, якщо вони мають інноваційне спрямування. Інноваційне спрямування інвестицій дозволяє: забезпечувати розширене відтворення на підприємствах; при заміні обладнання ліквідовувати моральний знос 2 типу; забезпечувати високі конкурентні переваги; формувати потреби споживача.

...