Управління відтворенням основних засобів в корпораціях

При реалізації інноваційної політики як складової стратегії відтворення необхідно: скорочення термінів морального зносу основних засобів; заміна обладнання в процесі зносу, як правило, принципово новим; зростання вартості висококваліфікованої праці, що викликає зростання платоспроможного попиту на товари та послуги; амортизація виступає джерелом фінансування розширеного відтворення основних засобів; використання амортизації в процесі виробництва для поповнення як основного, так і оборотного капіталу.

Для визначення стану відтворювальних процесів доцільно використовувати як натуральні, так і вартісні показники, які дозволять визначити технічний стан основних засобів, рівень витрат на їх утримання у працездатному стані, з'ясувати їх якісні характеристики, темпи оновлення. Процеси відтворення доцільно розглядати через показники, які характеризують процеси компенсації зносу основних засобів - виділення коштів підприємством, що спрямовуються на ремонт та відновлення основних засобів для ліквідації зносу.

На нашу думку, більш доцільне використання системи вартісних показників, оскільки саме вартісні показники дозволяють здійснювати планування на всіх рівнях управління відтворювальними процесами. До вартісних показників стану відтворювальних процесів відносять нарахування та використання амортизаційного фонду, витрати на відшкодування у собівартості продукції, обсяги фінансування та джерела покриття витрат на процеси відтворення тощо.

Визначення співвідношення коефіцієнтів введення та вибуття основних засобів дозволяє визначитись із напрямом переваг, які формують політику оновлення основних засобів. У разі, якщо відношення коефіцієнту введення до коефіцієнту вибуття основних засобів підприємства перевищує одиницю політика основних засобів спрямована на прирощення вартості та поповнення основних засобів, натомість, якщо цей показник менше одиниці, можна говорити про політику, спрямовану на заміну застарілих основних фондів підприємства.

Дослідити динаміку змін співвідношення коефіцієнтів введення та вибуття на досліджуваних підприємствах можна за даними табл. 2.

Таблиця 2 Коефіцієнти, що характеризують рух основних засобів

Рік	Коефіцієнти	Рік	Коефіцієнти
	введення	вибуття	Співвідн. введення та вибуття		введення	вибуття	Співвідн. та вибуття
ВАТ Бродецький цукровий завод	ВАТ Бершадьмолоко
2006	0,1249	0,0334	3,7	2006	0,1891	0,0362	5,2
2007	0,0645	0,0506	1,3	2007	0,1778	0,0153	11,6
2008	0,1372	0,0436	3,1	2008	0,1627	0,0062	26,2
2009	0,0001	0,0430	0,0	2009	0,0992	0,0069	14,4
ВАТ Могилів-Подільський консервний завод	ВАТ Вапнярський молокозавод
2006	0,1753	0,0072	24,3	2006	0,0645	0,0052	12,4
2007	0,0739	0,0036	20,5	2007	0,1341	0,0041	32,7
2008	0,0912	0,0012	76,0	2008	0,2016	0,0167	12,1
2009	0,1516	0,0026	58,3	2009	0,2387	0,0153	15,6
ВАТ Вінницький олійножировий комбінат	ВАТ Літинський молочний завод
2006	0,0640	0,0058	11,0	2006	0,0989	0,0281	3,5
2007	0,0148	0,0136	1,1	2007	0,1106	0,0092	12,0
2008	0,1552	0,0125	12,4	2008	0,1156	0,0165	7,0
2009	0,0512	0,0020	25,6	2009	0,1010	0,0194	5,2

Доцільно використовувати середньоарифметичну при розрахунку вартості введення та вибуття основних засобів за певний період. В цьому разі показники будуть більш достовірними для визначення показників руху основних засобів та термінів їх оновлення, оскільки вони будуть описувати середні тенденції, що характерні для підприємства у періоді, що досліджується. Підтвердженням цього може бути розрахунок термінів оновлення основних засобів (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахункові терміни оновлення основних засобів для підприємств, що досліджуються

Роки	Підприємства
	ВАТ Бродецький цукровий завод	ВАТ Могилів-Подільський консервний завод	ВАТ Вінницький олійножировий комбінат	ВАТ Бершадь молоко	ВАТ Вапнярський молоко завод	ВАТ Літинський молочний завод
2006	7,0	4,7	14,7	4,4	14,6	9,4
2007	14,5	10,2	12,0	4,2	6,5	8,0
2008	6,2	10,0	5,7	4,8	4,0	7,8
2009	6,8	5,6	27,3	8,4	3,2	9,1
За весь період:
підхід, запроп. групою російських авторів	2,39	1,25	0,68	0,93	0,99	1,83
авторський підхід	9,59	4,99	3,42	3,7	4,0	7,33

Розрахунок за середньоарифметичною є більш реалістичним.

У 5 розділі «МЕТОДОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА В КОРПОРАЦІЯХ» визначено основні напрями ефективного управління процесами відтворення. Для забезпечення ефективного управління процесами відтворення автором запропоновано підхід, який дозволяє визначити темпи та пропорції відтворення, що відповідатимуть умовам зовнішнього середовища, стану внутрішнього середовища

Забезпечення найбільшої відповідності процесів відтворення стану зовнішнього та внутрішнього середовища можливе при врахуванні відповідності темпів та масштабів відтворення умовам розвитку ринку: стану зовнішнього та внутрішнього середовища корпорації. Відповідність стану зовнішнього середовища визначається: станом ринку, перспективами розвитку ринку, на якому працює підприємство, відповідністю рівня купівельної спроможності населення обсягам пропозиції, потребами у впровадженні інновацій та доступом до інновацій, станом законодавчого поля країни, станом фондового ринку, станом економіки країни тощо. В роботі запропонована методика визначення відповідності темпів та масштабів відтворення стану зовнішнього та внутрішнього середовища, що дозволяє визначити напрям зміни процесів відтворення залежно від стану змінних, що аналізуються, та відповідної зміни ринкового середовища.

Процеси відтворення на підприємствах мають бути пов'язані із макроекономічною динамікою, що забезпечить найвищу ефективність виробництва та зробить результати процесів відтворення більш прогнозованими.

При визначені впливу зовнішнього середовища зроблено висновок, що на темпи та пропорції відтворення значний вплив здійснює циклічний розвиток економіки. Визначивши основні чинники впливу на процеси економічного зростання, можна здійснювати управлінський вплив на темпи та пропорції відтворення, що забезпечить найкращі умови його протікання (визначення часу введення основних засобів, доцільності розширення активної частини основних засобів, оптимізації ризиків та мінімізації витрат та втрат, адаптація до зміни умов зовнішнього середовища тощо).

Розглянуто теорію циклів та визначено взаємозв'язок економічних циклів та процесів відтворення. Розвиток економіки характеризують як багатомірний процес, який передбачає не лише кількісні, а й якісні зміни. Такого ж підходу вимагає й аналіз протікання та впливу відтворювальних процесів на стан корпорацій. При цьому поняття розширеного відтворення необхідно розглядати не з позицій економічного розвитку, а економічного зростання, враховуючи його вплив на зміну кількісних та якісних характеристик підприємства, галузі, структури пропозиції та споживання, економіки.

Використання моделей економічного розвитку та концепцій економічного зростання при управлінні процесами відтворення виступає потужним інструментом при прогнозуванні цих процесів.

При здійсненні кругообігу реальних благ відбуваються процеси, які характеризуються впорядкованістю змін та коливань, тобто відбуваються коливання сукупної економічної діяльності. Під впливом цих коливань протікають також процеси відтворення та відбуваються зміни характеристик суб'єктів господарювання.

Використання теорії циклів при управлінні процесами відтворення на підприємствах дозволяє прогнозувати зміни не лише ринкової кон'юнктури, а й відповідно темпи та пропорції відтворення, забезпечити використання основних засобів найбільш ефективно, спрогнозувати час придбання, введення та вибуття основних засобів. Для пояснення природи впливу економічних циклів на відтворювальні процеси в дисертаційній роботі використано теоретичний підхід, розроблений Е.Хансеном.

Аналіз існуючих теоретичних підходів до циклічності розвитку економічних явищ дозволив з'ясувати, що для планування процесів відтворення найбільшу цікавість являють середні цикли - цикли Жюгляра, в основі протікання яких лежать процеси перевиробництва, зростання цін та інфляція. Однією із причин виникнення таких циклів вважають періодичність інвестиційного процесу. При цьому відбувається не лише коливання у рівні завантаженості потужностей, але й коливання у обсягах інвестицій в основний капітал.

Аналіз теорії середніх циклів дав можливість з'ясувати, що кожна із фаз циклу виконує певні відтворювальні функції. На фазі кризи ліквідується перенакопичення капіталу, що пізніше призводить до оновлення капіталу на інноваційній основі. В умовах кризи примусово здійснюється заміна окремих елементів основного капіталу або повна його заміна. Можна говорити про те, що криза виступає умовою оновлення капіталу на інноваційних засадах, що викликає покращення якості продукції та підсилення конкурентної позиції окремих підприємств.

Відтворювальна функція депресії - пристосування до нових пропорцій відтворювальних процесів, що реалізується через забезпечення пропорцій відтворення відповідно реальному попиту та пропозиції на товарних ринках.

Стадія пожвавлення стимулює розширене відтворення, що дозволяє досягнути докризового рівня виробництва.

Стадія підйому підсилює диспропорції та протиріччя у механізмі відтворення, створюючи передумови перевищення пропозиції над попитом, поступово викликаючи руйнацію існуючих пропорцій: накопичення-споживання.

Однією із причин виникнення середніх циклів виступають різні терміни експлуатації основних засобів (різних елементів основного капіталу) - активної частини (машин і обладнання) та пасивної (будівель, споруд), вплив на які науково-технічного прогресу проявляється по-різному. Використання теорії циклів дозволяє планувати темпи та масштаби процесів відтворення, для того, щоб на пожвавленні, іще перед фазою підйому, забезпечити довгострокові конкурентні переваги високого порядку.

При побудові кривої середнього циклу використовувались показники темпів приросту ВВП до 1990 року. Одержана крива дозволила здійснити описання середнього циклу (циклу Жюгляра). Тривалість цього циклу в Україні більша, ніж визначена у літературі. З 1991 року до 1995 року тривала фаза падіння, з 1996 до 1998 продовжувалась депресія. У 1998 році середній цикл досягнув дна, і, починаючи з цього періоду відбувається підйом, фаза пожвавлення досягла піку у 2008 році. Поворотними точками циклу можна визначити 1990 рік - найвища точка циклу (пік) та 1998 рік - найнижча точка циклу (дно). З 2008 року почалася чергова фаза стискання (падіння) нового середнього циклу. Тривала фаза падіння та короткий період підйому формують викривленні пропорції відтворювальних процесів.

Врахування економічних циклів при плануванні процесів відтворення дає можливість прогнозувати найкращий час для придбання основних засобів та визначати пропорції відтворення (табл. 4).

Таблиця 4 Взаємозалежність фаз циклу та процесу відтворення основних засобів

Фаза економічного циклу	Період	Вартість засобів праці	Доступність зовнішніх джерел фінансування	Вплив фази циклу на процес відтворення
			за одержаними результатами	за результатами, висвітленими у літературних джерелах	за одержаними результатами	за результатами, висвітленими у літературних джерелах
Криза (падіння)	1990-1995	Поступове здешевлення засобів праці	Стрімке зростання вартості зовнішніх джерел фінансування	Поступове зниження вартості зовнішніх джерел фінансування	Дестимулююча роль високої вартості інвестицій, звуження процесів відтворення	Стимулювання інвестицій у нові підприємства, технології, обладнання
Депресія	1996-1998	Дешеві засоби праці	Поступове зниження вартості зовнішніх джерел фінансування	Низька вартість зовнішніх джерел фінансування	Поступова активізація на ринку засобів праці, орієнтація на просте відтворення	Формування нових пропорцій відтворення, початок впровадження інновацій
Пожвавлення	1999-2007	Зростання вартості основних засобів	Поступове зростання вартості зовнішніх джерел фінансування	Поступове зростання вартості зовнішніх джерел фінансування	Формування нових пропорцій відтворення, початок впровадження інновацій	Розширене відтворення
Підйом	2007-2008	Найвища вартість основних засобів	Стабілізація вартості зовнішніх джерел фінансування	Найвища вартість зовнішніх джерел фінансування	Короткий період розширеного відтворення, який провокує зміну пропорцій відтворення	Зростання інвестицій та реального капіталу, після піку розширеного відтворення відбувається поступове порушення пропорцій відтворення

Відповідність можливостей самого підприємства (корпорації) процесам відтворення можна визначити через: якість технологічних процесів, доступність корпорації до інновацій, склад та кваліфікацію персоналу, у тому числі інженерного, та того, що обслуговує обладнання, достатність джерел фінансового забезпечення для підтримання обладнання у робочому стані, склад відділу, що формує та реалізує технічну політику, відповідність технологій вимогам ринкового попиту стратегічним та тактичним цілям корпорації. Такий аналіз доцільно проводити за відповідністю виробничої, кадрової, фінансової, облікової, амортизаційної, інноваційної, фінансової та інвестиційної політик шляхом співставлення запланованих цільових параметрів з фактичними та відповідність досягнутих критеріїв темпам розвитку ринку, та забезпеченням цих темпів необхідними параметрами відтворювальних процесів. Це дозволить привести у відповідність потреби розвитку ринку, можливості корпорації та темпи процесів відтворення, які відповідатимуть необхідним темпам зростання ринку товарів, що випускаються корпорацією.

Концентрація капіталу в Україні призводить до створення корпоративних об'єднань. Головним інструментом контролю в корпораціях поступово стає контроль за грошовими потоками, що дозволяє акумулювати необхідні грошові кошти для операційної діяльності, та здійснювати ефективну інвестиційну політику як окремих структурних підрозділів, так і холдингу в цілому. Визначення політики відтворення основних засобів в цьому разі має бути орієнтоване на доцільність та ефективність як конкретного структурного підрозділу, так і корпорації в цілому.

Однією із основних особливостей корпорацій є можливість акумулювання грошових коштів для здійснення відтворення основних засобів у необхідних темпах та масштабах за рахунок перерозподілу грошових потоків та визначення пріоритетів інноваційної діяльності в рамках об'єднання.

Корпоративні об'єднання, переключаючи грошові потоки і здійснюючи перерозподіл грошових коштів між його учасниками, створюють умови для розширеного відтворення за рахунок власних джерел фінансування, що значно здешевлює процес відтворення основних засобів та прискорює темпи впровадження досягнень науково-технічного прогресу у діяльність підприємств-учасників об'єднання.

Для корпорацій полегшений доступ до кредитних ресурсів; фінансова стійкість корпорацій (в наслідок диверсифікації діяльності) вища, ніж у підприємств інших організаційних форм; комерційний та фінансовий ризики підприємств-учасників корпорації нижчий; можливості акумулювання необхідних коштів для забезпечення процесів відтворення в корпораціях значно вищі.

Для визначення пропорцій відтворювальних процесів та розподілу додаткової вартості в корпораціях доцільно використати матричний метод, приймаючи за основу підхід, запропонований Ш. Хошимурою в книзі «Теорія відтворювання та накопичення капіталу». Одержана модель дозволила описати процеси відтворення у корпоративних об'єднаннях. При цьому залежно від принципу утворення корпоративного об'єднання - вертикального чи горизонтального буде змінюватись математична інтерпретація при плануванні відтворення у вертикальних та горизонтальних холдингах.

Приймаємо наступні позначення:

С - постійний капітал корпорації; V - змінний капітал корпорації; M - додаткова вартість корпорації; W - загальна вартість продукції корпорації.

Таким чином сукупний продукт корпорації буде мати наступний вигляд:

С + V + M = W (1)

Приймаючи кількість структурних підрозділів як і, можна зазначити, що для кожного структурного підрозділу вартість продукції буде мати вигляд:

Сі + Vі + Mі = Wі (2)

Оскільки корпорація складається із декількох структурних підрозділів, кожний із яких створює вартість, у загальному вигляді вартість створеної продукції корпорації буде мати вигляд суми продукції окремих структурних підрозділів. Сукупний продукт корпорації на виході можна описати наступною формулою:

(3)

Використовуючи елементарні матричні методи сумарний продукт корпорації можна записати у вигляді багатомірної матриці. Продукція кожного структурного підрозділу показана у відповідному рядку.

С1 V1 M1

С2 V2 M2

С3 V3 M3

……………

Сi Vi Mi

Для забезпечення розширеного відтворення має відбутись або перерозподіл у використанні прибавочного продукту або його зростання у разі незмінного споживання власниками. В цій матриці кожний окремий рядок демонструє потребу кожного структурного підрозділу у змінному та постійному капіталі та формування додаткової вартості у структурних підрозділах. працюючими. Тобто частина прибавочного продукту повинна приймати участь у відтворювальних процесах у вигляді зростання або змінного, або постійного капіталу.

Ввівши позначення одержаних матриць як А,В,С,D, рівність можна записати у вигляді:

АВ-1= СD-1

А = СD-1В, В= DС-1А, С= АВ-1С, D= ВА-1С,

при ¦А¦? 0, ¦В¦? 0, ¦С¦? 0, ¦D¦? 0

Для розширеного відтворення має виконуватись умова

?Сі > 0; ?Vі>0

Для простого відтворення має виконуватись умова

?Сі = 0; ?Vі=0

При звуженому відтворенні

?Сі < 0; ?Vі<0

Використання наведеного підходу дозволить з'ясувати відповідність процесів відтворення стану середовища корпорації, спростити проблему прогнозування темпів відтворення та визначення його масштабів, визначити необхідний обсяг фінансування та обґрунтувати напрями вкладання коштів для забезпечення збалансованого розвитку корпорації.

Висновки

В дисертаційній роботі визначено та вирішено важливу наукову проблему, яка полягає у визначенні методології управління процесами відтворення в корпораціях. Економічно обґрунтовані темпи відтворення забезпечують найбільш повне використання виробничих потужностей, сприяють використанню у виробництві більш досконалих основних засобів та формують конкурентні переваги підприємства. Запропонована автором методологія управління процесами відтворення в корпораціях ґрунтується на поєднанні положень теорій відтворення, циклів та додаткової вартості із врахуванням основних засад теорій інвестицій, інновацій, розвитку. Проведені дослідження управління процесами відтворення в корпораціях дозволили автору зробити наступні висновки.

1. Аналіз існуючих теоретичних підходів у науковій та навчальній літературі свідчить про те, поняття виробничі фонди та виробничі засоби часто ототожнюються. Узагальнення існуючих точок зору та врахування сутнісних характеристик основних фондів дозволило автору визначити основні фонди як засоби праці, що беруть участь у створенні продукту протягом ряду виробничих циклів, втрачаючи поступово загальну вартість та зберігаючи споживну вартість та речову форму, а основні засоби як засоби виробництва, корисність яких визначається використанням при виготовленні або переміщенні предметів праці. Існуючі підходи до класифікації основних засобів пропонується доповнити наступними класифікаційними ознаками: за участю у виробничому процесі: ті, що обслуговують основне виробництво (основне технологічне обладнання), ті, що обслуговують допоміжне виробництво, основні фонди інфраструктури (транспорті засоби, приміщення складів та інші); за ступенем фізичного зносу: ті, що відпрацювали нормативний термін експлуатації, ті, що не відпрацювали нормативний термін експлуатації.

2. Здійснений аналіз наукової літератури та вивчення стану відтворювальних процесів на підприємствах дозволили з'ясувати основні чинники, які визначають темпи відтворення: темпи інфляції; циклічність економічного розвитку (тривалість циклів та фаз економічних циклів); стан законодавчої бази; попит на продукцію (темпи старіння продукції, якість); рівень купівельної спроможності населення; ефективність використання та комбінування чинників виробництва; ефективність управління; рівень адаптації до змін зовнішнього середовища. Зроблено висновок, що високі темпи науково-технічного прогресу унеможливлюють здійснення простого відтворення, оскільки з накопиченням капіталу, удосконаленням техніки та технології виробництва, зростанням продуктивності праці частка капіталу, що авансується на придбання засобів виробництва, зростає більшими темпами, ніж частка капіталу, що витрачається на просте відтворення. Таким чином, виробництво може здійснюватись у зростаючих обсягах за рахунок впровадження основних засобів більшої продуктивності.

3. Головним завданням відтворювальних процесів на підприємствах харчової промисловості виступає забезпечення відповідності рівня розвитку промисловості рівню науково-технічного прогресу, свідченням чого є впровадження інновацій на підприємствах галузі.

4. Існують два погляди на роль амортизації у процесах відтворення: можливе використання лише на забезпечення простого відтворення та можливість використання на цілі розширеного відтворення. Акумулювання щорічних амортизаційних відрахувань та використання їх на придбання нових або модернізацію діючих основних засобів характерне для простого відтворення, хоча і в цьому разі можуть бути присутні елементи розширеного відтворення, оскільки нові засоби праці, як правило, більш досконалі. У відповідності до цього можна визнати розширеним відтворенням відтворення фондів у обсягах, що дорівнюють вибуттю в наслідок спрацьованості і зносу, у тому випадку, якщо знову введені фонди (навіть у тому ж обсязі) більш продуктивні, технологічні, менш енергомісткі та володіють кращими якостями, ніж основні засоби, що вибувають. Амортизація може використовуватись для розширеного відтворення іще до заміни зношених засобів праці, але такі можливості відносно малі, тому розширене відтворення може бути забезпечене переважно за рахунок додаткових вкладень коштів, що спрямовуються на створення нових виробничих потужностей і робочих місць та на удосконалення техніки й технології виробництва.

5. Розуміючи неоднозначність трактування поняття простого та розширеного відтворення основних засобів в літературі нами пропонується теоретичний підхід, що базується на наступних припущеннях: відтворювальний процес - це процес постійного відновлення та безперервного повторювання процесу виробництва; масштаби відтворення визначають тип відтворювального процесу; віднесення форми відтворення до певного типу відтворювальних процесів залежить від задач, які вирішуються в процесі відтворення. Форми розширеного відтворення основних фондів та методи оновлення виробничого потенціалу є взаємопов'язаними елементами єдиного виробничого процесу, які доповнюють один одного.

6. Існують розбіжності у поглядах щодо визначення ефективності протікання процесів відтворення. Часто інтенсивність відтворювальних процесів характеризується часом обертання основного капіталу. Використання такого підходу не дає можливості визначити дійсний стан відтворювальних процесів, оскільки: визначений показник характеризує частину нарахованої амортизації у поточному році; такий підхід не придатний при використанні прискорених (нерівномірних) методів нарахування амортизації; цей показник не відображає реальних термінів заміни обладнання при недоамортизації основних засобів або переамортизації, навіть якщо прийняти до уваги розрахунок щорічних показників. Для визначення інтенсивності відтворювальних процесів обґрунтовується доцільність використання коефіцієнтів: введення, виведення та оновлення основних засобів, їх співставлення в динаміці та коефіцієнту зносу (придатності) основних засобів.

7. В результаті проведеного аналізу встановлено, що на підприємствах харчової промисловості зосереджена значна частка обладнання, яке експлуатується за межами нормативних термінів. Питання раціональних термінів експлуатації основних засобів лежить в площині використання виробничих потужностей, можливостей підприємства здійснювати своєчасну заміну основних засобів. Визначення раціональних (оптимальних) термінів експлуатації основних засобів зумовлене можливістю підвищення обґрунтованості прийняття рішень як виробниками основних засобів, так і тими, хто буде їх експлуатувати щодо: ефективності процесу часткового відшкодування; потреби у запасних частинах і тривалості їх випуску; обсягу ринку нових засобів виробництва виробниками обладнання; розрахунків бізнес-планів при використанні засобів праці; норм амортизації і можливих методів нарахування амортизації; управління оновленням основних засобів на підприємствах.

8. Стан основних засобів, рівень їх інноваційності вимагає від держави прийняття заходів щодо інтенсифікації процесів відтворення. Забезпечити інтенсифікацію відтворення основних засобів можна за рахунок: орієнтації вітчизняного машинобудівного комплексу на потреби галузі, створення нових імпортозаміщуючих зразків потокових ліній, машин та обладнання; забезпечення завершеності відтворювального циклу: проектування > виробництво > розподіл > запровадження > експлуатація нової техніки шляхом інтеграції науки і практичної діяльності підприємств; формування та реалізації власної інвестиційної стратегії, побудованої на інноваційних засадах; побудови мотиваційного механізму, який узгоджує інтереси власників, менеджменту та зацікавлених сторін у прискоренні відтворювальних процесів на підприємстві.

9. В результаті проведеного аналізу встановлено, що суттєвими проблемами сучасних підприємств є зниження темпів заміни основних засобів, накопичення застарілого обладнання. Для компенсації зносу та забезпечення відтворювальних процесів на підприємствах виникає проблема пошуку необхідного обсягу фінансування за рахунок джерел, які дозволяють поєднати припустимий рівень ризику та доцільні економічно обґрунтовані витрати. Питання про вибір джерела фінансування вирішується із врахуванням дії таких чинників: вартості та ефективності віддачі капіталу, що залучається, співвідношення власного та позикового капіталу (структури пасивів), економічні інтереси інвесторів та позикодавців.

10. В умовах зростання вартості зовнішнього фінансування одним із основних джерел фінансування виступає амортизація. Автором запропоновано підхід до визначення доцільності використання певних методів нарахування амортизації при врахуванні етапу життєвого циклу товару, диференціації діяльності підприємства, рівномірності експлуатації основних засобів тощо. Вибір методу нарахування амортизації визначається багатьма чинниками, але найбільш відповідають потребі інтенсифікації відтворювальних процесів прискорені методи нарахування амортизації, оскільки за їх допомогою стало можливим врахування впливу не лише показників фізичного зносу основних засобів але й морального. Для виваженої політики оновлення основних засобів суттєвого значення набуває проблема вартості, на яку нараховується амортизація. Необхідність здійснення переоцінок основних засобів пов'язана із впливом ряду чинників, серед яких: розвиток науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці, інфляційні процеси, зміна купівельної спроможності грошових одиниць (як внутрішньої, так і зовнішньої валюти), зміною ринкової вартості активів тощо. У світі проблеми переоцінки основних засобів пов'язані із теорією справедливої вартості.

11. Інвестиційні рішення для підприємств виступають невід'ємною складовою відтворювальних процесів і є інструментом реалізації політики відтворення. При плануванні інвестицій у відтворювальні процеси особливого значення набуває вибір часу впровадження нової технології, який ускладнюється неоднозначністю проблем, що при цьому виникають. Конкурентний статус підприємства та його інвестиційні потреби залежать один від одного та формують інвестиційну політику підприємства, яка визначає темпи оновлення основних засобів та тип відтворювального процесу на підприємстві. Уповільнення темпів відтворювальних процесів, зниження їх ефективності може створити передумови розвитку негативних тенденцій у обсягах і спрямуванні інвестицій на зміну та оновлення основних засобів.

12. Вивчення проблеми фінансування процесів відтворення в корпораціях дало можливість прийти до висновку, що в силу особливостей організаційно-правової форми корпорації, воно буде залежати від багатьох чинників, а саме: забезпечення балансу інтересів інвесторів та власників; ув'язки із традиціями компанії (персоналом, ринком), при орієнтації на нові рішення традиційних проблем; орієнтації на потенційні зміни смаків споживачів і, відповідно, попиту на товарному ринку; забезпеченні своєчасного виходу товару на ринок.

13. Аналіз існуючих моделей, якими науковці описують вплив науково-технічного прогресу на стан та розвиток економіки, на продуктивність галузей промисловості та окремих підприємств, дозволяє зробити висновок, що з позицій відтворення основних засобів особливу цікавість викликає модель, яка пов'язує зростання із оптимізацією споживання, в якій позитивний темп приросту досягається, коли віддача капіталу перевищує норму амортизації та суб'єктивну дисконтну ставку. Такий підхід базується на визначенні функції корисності споживання за моделлю Рамсея-Касса-Купманса.

Автором запропоновано визначення стратегічного напряму розвитку підприємства (вихід з ринку, утримання ринку, розширення ринку) залежно від співвідношення типів відтворювальних процесів (звужене, просте, розширене), темпів відтворювальних процесів, фінансових можливостей підприємства, вибору моделі інноваційного розвитку та типу інновацій.

14. У результаті проведеного аналізу визначена провідна роль харчової промисловості для розвитку Вінницької області. Це підтверджується наявним сировинним та виробничим потенціалом області, темпами розвитку харчових виробництв. Підприємства виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів утримують 58,8% загального обсягу реалізованої промислової продукції області, що характеризує виробництво харчових продуктів як один із перспективних напрямів діяльності.

У промисловому виробництві Вінницької області 33% загальної вартості основних засобів промисловості припадає на підприємства харчової промисловості. Відбулось зниження коефіцієнту зносу основних засобів до 40,7% у 2008 р. Коефіцієнт оновлення основних засобів - 10,6%. За рахунок нарахованої суми амортизації покриття витрат на придбання основних засобів здійснювалось на 37,8%, таким чином у більшості підприємств суми нарахованої амортизації не вистачає на придбання основних засобів навіть для забезпечення процесів простого відтворення.

15. Проведений аналіз управління процесами відтворення на підприємствах харчової промисловості Вінницької області дозволяє зробити висновок, що на них відсутня чітко розроблена політика оновлення основних засобів, а дії, що характеризують процес відтворення на цих підприємствах, визначаються відсутністю стратегічного спрямування. Терміни покриття залишкової вартості сумою нарахованої амортизації, залежно від підприємства, коливається в межах від 5,2 року по ВАТ «Літинський молочний завод» до 20,7 року на ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат». Таким чином, визначення порядку нарахування та використання амортизації є одним із головних чинників, що визначає масштаби процесів відтворення на підприємствах. Інтенсифікацію процесів відтворення можна забезпечити через переоцінку основних засобів для збільшення бази нарахування амортизації та прискорення темпів виведення застарілих основних фондів.

16. Забезпечення ефективного протікання процесів відтворення можливе лише за рахунок визначення відповідності темпів та масштабів відтворення умовам розвитку ринку: стану зовнішнього та внутрішнього середовища корпорації. Відповідність стану зовнішнього середовища визначається: станом ринку, перспективами розвитку ринку, на якому працює підприємство, відповідністю рівня купівельної спроможності населення обсягам пропозиції, потребами у впровадженні інновацій та доступом до інновацій, станом законодавчого поля країни, станом фондового ринку, станом економіки країни та ін. Для здійснення аналізу автором пропонується методика проведення аналізу та визначення можливих коригуючих змін у типі процесу відтворення із зазначенням напрямів проведення аналізу залежно від напряму впливу та дії чинників зовнішнього середовища на стан ринку товару. Проведення аналізу за представленим алгоритмом дозволяє визначити відповідність процесів відтворення корпорації стану зовнішнього середовища.

17. Поняття розширеного відтворення пов'язують безпосередньо із економічним розвитком досліджуваного об'єкту. Доведено, що при розширеному відтворенні відбуваються також зміни якісних характеристик основних засобів, що тягне за собою і якісні зміни продукції, і якісні зміни власне підприємства. Використання моделей економічного розвитку та концепцій економічного зростання при управлінні процесами відтворення виступає потужним інструментом при прогнозуванні цих процесів. Розглядаючи підприємство як мікросистему можна здійснити прогнозування поведінки цієї системи в умовах кризи та циклічності економіки. Процеси відтворення на підприємствах мають бути пов'язані із макроекономічною динамікою, що забезпечить найвищу ефективність виробництва та зробить результати процесів відтворення більш прогнозованими, оскільки кожна із фаз циклу виконує певні відтворювальні функції. Не дивлячись на негатив, який несуть кризи, варто зазначити, що від циклу до циклу розвивається матеріальний базис виробництва, удосконалюються форми організаційного розвитку, встановлюються на новому рівні пропорції обміну, розподілу, пропозиції та споживання. Найбільшою мірою на процеси відтворення впливає перебіг середніх циклів

Розуміння взаємозв'язку економічних циклів та відтворювальних процесів дає можливість передбачення розвитку ринку та обсягів інвестицій, цін інвестиційних ресурсів та можливості розвитку інновацій. Автором запропоновано узагальнення ролі фаз економічного циклу у протіканні процесу відтворення, яке представлене визначеною взаємозалежністю фаз економічного циклу та процесів відтворення через зміну вартості основних засобів, вартість зовнішніх джерел фінансування, вплив фази циклу на процес відтворення.

18. Особливу роль у забезпеченні процесів відтворення відіграють фінансові можливості підприємства.

Особливості формування грошових потоків у корпораціях визначають специфіку управління ними та створюють передумови альтернативності спрямування. Правильно обрані напрями та пропорції реінвестування одержаного корпорацією прибутку, крім того, що мінімізують ризики, дозволяють забезпечити необхідний рівень віддачі вкладених коштів шляхом забезпечення відповідних пропорцій відтворення основних засобів.

Для управління відтворювальними процесами в корпораціях запропоновано використання матричного методу, в основі якого покладено підхід, запропонований Ш. Хошимурою, який дозволить описати процеси відтворення у корпоративних об'єднаннях, створених за типом холдингів. При цьому залежно від принципу утворення корпоративного об'єднання - вертикального чи горизонтального буде змінюватись математична інтерпретація при плануванні відтворення.

В основу запропонованого підходу покладено припущення, що при розширеному відтворенні до вартості продукції, що випускається при незмінному обсязі (при простому відтворенні), додаються прирощені вартості постійного та змінного капіталу, що спрямовані на реінвестування, із частини додаткової вартості, яка перерозподіляється між структурними підрозділами залежно від визначених стратегічних пріоритетів корпорації та очікувань власників.

Література

Монографії

1. Левицька І.В. Відтворення основних засобів: теорія і практика / І.В. Левицька : монографія / ? Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2010. - 272 с.

2. Левицька І.В. Характеристика сільськогосподарського виробництва як передумова забезпечення продовольчої безпеки України / І. Федулова, І. Левицька // Сільське господарство ? харчова промисловість ? сільські території [колективна монографія] / За ред. Тетяни Мостенської, Барбари Хмілєвськи, Юрія Білана, Марека Вігер. ? Київ ? Варшава : «Прінт Груп», 2009. - С. 17 ? 24.

3. Левицька І.В. Фінансовий аналіз та інвестиційно-інноваційний розвиток підприємств харчової промисловості України в контексті їх взаємовпливу / Левицька І.В., Форкош Н.М. // Інноваційно-інвестиційна діяльність як чинник стабілізації економіки держави та регіонів : [колективна монографія у 2 т. / за ред. д.е.н. проф. А.В.Череп] - Запоріжжя : Запорізький національний технічний університет Запоріжжя, 2010. - Т.2. - С. 245? 252

Статті у фахових виданнях

4. Левицька І.В. Аспекти управління корпоративною власністю в умовах перехідної економіки /Левицька І.В. // Вісник Хмельницького національного університету : Економічні науки. - 2007. ? Т.2. ? С. 46? 49 (0,3 д.а.).

5. Левицька І.В. Методи оцінювання бізнесу. Аналіз та можливості застосування /Левицька І.В. // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2007. ? №22. ? С. 125-128 (0,3 д.а.)..

6. Левицька І.В. Теоретичні підходи до визначення корпоративного управління / Мостенська Т.Л., Новак В.О., Марченко В.М., Левицька І.В.// Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2008. ? №24. ? С.103 - 107 (0,3 д.а.)..

7. Левицька І.В. Проблеми підвищення ефективності в інтеграційних об'єднаннях /Левицька І.В., Кудіна В.В. // Наукові праці Національного університету харчових технологій. ? 2009. ? №30. ? С.75?76 (0,3 д.а.)..

8. Левицька І.В. Проблеми підвищення ефективності управління холдингами / Левицька І.В. // Наукові праці Національного університету харчових технологій. ? 2009. ? №31. ? С.42?44 (0,3 д.а.).

9. Левицька І.В. Механізм формування ефективної системи корпоративного управління / Левицька І.В. // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2010. - Вип. ІІІ (39). Економічні науки. ? С. 148?153 (0,3 д.а.).

10. Левицька І.В. Інвестиційне забезпечення оновлення основних засобів підприємств харчової промисловості /Левицька І.В. Скопенко Н.С. // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2010. ? №32. ? С.127?128 (0,3 д.а.).

11. Левицька І.В. Аналіз стану та визначення основних тенденцій розвитку інвестиційних процесів в сучасних умовах /Левицька І.В. // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2010. ? №33. ? С.134?137 (0,3 д.а.).

12. Левицька І.В. Забезпечення інтересів інвесторів при вкладанні коштів / Левицька І.В. // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2010. ? №34. ? С.56?58 (0,3 д.а.).

13. Левицька І.В. Механізм інвестування відтворення основних засобів / Левицька І.В. // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2010. ? №36. ? С.77?82 (0,3 д.а.).

14. Левицька І.В. Характеристика сировинної бази підприємств з виробництва харчових продуктів Вінницької області /Левицька І.В.// Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Економічні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. ? 2010. ? №3 (7). ? С.49?58 (0,3 д.а.).

15. Левицька І.В. Характеристика відтворювальних процесів на підприємствах харчової промисловості Вінницької області /Левицька І.В. // В Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Економічні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. ? 2010. ? №4 (8). ? С.52?58 (0,3 д.а.).

16. Левицька І.В. Проблеми інтенсифікації відтворювальних процесів на підприємствах харчової промисловості /Левицька І.В. // Економіка харчової промисловості - Щоквартальний науковий журнал ? Одеса. - 2010. - №3(7). - С.14-18 (0,3 д.а.).

17. Левицька І.В. Сучасні тенденції формування та розвитку інтегрованих об'єднань в АПК та харчовій промисловості України /Левицька І.В. Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2010. -№37. - С.65-71(0,3 д.а.).

18. Левицька І.В. Використання моделей ендогенного інноваційного розвитку при визначенні стратегії розвитку підприємств /Левицька І.В.// Вісник Черкаського університету: Економічні науки. - 2010 - №45. - С. 167-173(0,3 д.а.).

19. Левицька І.В. Економічний розвиток: теоретичні підходи / Левицька І.В. // Збірник наукових праць Академії муніципального управління. - 2010. - Випуск № 36. - С.125-131(0,3 д.а.).

20. Левицька І.В. Аналіз стану та визначення основних тенденцій розвитку інвестиційних процесів у сучасних умовах / Левицька І.В.// [Електронний ресурс] Проблеми системного підходу в економіці - 2010. - Випуск 1. - Режим доступу до журн. : URL http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/index.html/ (0,3 д.а.).

21. Левицька І.В. Економічні цикли і пропорції відтворення / Левицька І.В. // Регіональна бізнес-економіка та управління / Науковий, виробничо-практичний журнал. - Вінниця. : - 2011. - №1 (29). - С.10-16 (0,3 д.а.).

22. Левицька І.В. Амортизація як чинник прискорення процесів відтворення на підприємствах /Левицька І.В. // Вісник Хмельницького національного університету : Економічні науки. - 2011. - №2. - Т.1. - С. 106-113 (0,3 д.а.).

23. Левицька І.В. Середні цикли та їх роль у протіканні процесів відтворення основних засобів на підприємстві / Левицька І.В. // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки - 2011. - № 2(56). - С.254-258 (0,3 д.а.).

24. Левицька І.В. Модель забезпечення пропорцій відтворення основних засобів у корпораціях / Левицька І.В. // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. праць. - Вип. № 5 (120). - К. : НДЕІ. 2011. - С.165-170 (0,3 д.а.).

25. Левицька І.В. Фінансове забезпечення інтенсифікації процесів відтворення на підприємствах /Левицька І.В.// «Цукор України» - 2011. -№4 (64). - С.18-22 (0,3 д.а.).

26. Левицька І.В. Методика визначення масштабів відтворення основних засобів в корпораціях /Левицька І.В.// Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»: збірник наукових праць: економічні науки. - Харків: НТУ «ХПІ». - 2011. - №45. - С. 43-52 (0,3 д.а.).

Матеріали конференцій та тези доповідей

27. Левицька І.В. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємств як фактор посилення конкурентних переваг /Левицька І.В. : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства], (Житомир, 16-17 листопада 2006 р.) / Рада по вивченню продуктивних сил України, Житомирський державний університет ім. І. Франка. - Житомир : ЖДУ. - 2006. - С. 144-147.

28. Левицька І.В. Аналіз методів оцінки бізнесу / Левицька І.В. : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку], (Київ, 15-16 березня 2007 року) / Національний університет харчових технологій - К. : НУХТ. - 2007. - С. 91

29. Левицька І.В. Формування стратегії корпоративного управління / Левицька І.В. : збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції [Сучасний стан і тенденції розвитку економіки регіонів в контексті євроінтеграційних 2007 року)], ( м. Ялта, 10-11 квітня 2007 року) / Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. - Ялта-Вінниця: ВТЕІ КНЕУ. - 2007. - С. 313- 317.

30. Левицька І.В. Становлення механізму оперативного контролінгу на промислових підприємств України / Левицька І.В. : збірник наукових праць по матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції [Пріоритети економічного розвитку України: історія сьогодення], (м. Вінниця, 14-17 вересня 2007 рік) / Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. - Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ. - 2007. - С. 166- 171.

31. Левицька І.В. Проблеми управління акціонерними товариствами / Левицька І.В. : матеріали міжнародної науково - практичної конференції [Сучасні проблеми менеджменту], (м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.) / Національний авіаційний університет. - К. : Національний авіаційний університет. - 2008. - С.113-114.

32. Левицька І.В. Характеристика корпоративної та акціонерної власності: проблеми теорії /Левицька І.В. : матеріали ІУ Міжнародної науково-практичної конференції [Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку], (м. Київ) / Національний університет харчових технологій - К. : НУХТ. - 2008. - С. 88- 89.

33. Левицька І.В. Проблеми корпоративного менеджменту /Левицька І.В. : матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Сучасні проблеми менеджменту], ( м. Київ, 19 листопада 2009 рік) / Національний авіаційний університет - К. : Національний авіаційний університет. - 2009. - С. 82- 83.

34. Левицька І.В. Контролінг, як складова процесу управління в холдингах / Левицька І.В. : збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції [Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації], (м. Вінниця, 24 квітня 2009 рік) / Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ - Вінниця : ВТЕІ КНТЕУ. - 2009. - Ч.1. - С. 288-293.

35. Левицька І.В. Проблеми інтенсифікації оновлення основних засобів/ Левицька І.В. : матеріали УІ Міжнародної науково-практичної конференції [Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку] (м. Київ, 13-14 травня 2010 рік), / Національний університет харчових технологій. - К. : НУХТ. - 2010. - С. 17.

36. Левицька І.В. Соціальна форма зносу основних засобів /Левицька І.В. : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Новітні технології, обладнання, безпека та якість харчових продуктів: сьогодення та перспективи], (м. Київ, 27-28 вересня 2010 рік) / Національний університет харчових технологій. - К. : НУХТ. - 2010. - С. 74.

37. Левицька І.В. Необхідність активізації інвестиційних процесів у харчовій промисловості /Левицька І.В. : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [Участь молоді в розвитку економіки та суспільства], (м. Київ, 23 березня 2010) / Національний університет харчових технологій. - К. : НУХТ. - C. 23.

38. Левицька І.В. Інноваційний розвиток підприємств харчової промисловості / Левицька І.В. : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених [Участь молоді в розвитку економіки та суспільства України], (м. Київ, 17-19 лютого 2011 рік) / Національний університет харчових технологій. - К. : НУХТ. - С. 5-6.

Анотація

Левицька І.В. Управління відтворенням основних засобів в корпораціях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Національний університет харчових технологій, Київ, 2011.

У дисертації досліджено стан відтворення основних засобів на підприємствах харчової промисловості. Проведена класифікація основних засобів, охарактеризовані особливості відтворювальних процесів та особливості їх протікання на підприємствах харчової промисловості.

Розкрито сутність процесу відтворення на основних етапах життєвого циклу товарів.

Розглянута економічна сутність амортизації як джерела забезпечення відтворення основних засобів на підприємстві. Досліджені існуючі погляди ролі амортизації у процесах відтворення, зокрема розглянуто особливості підходів в основі яких лежить необхідність використання амортизації лише на забезпечення простого відтворення та необхідність використання на цілі розширеного відтворення. У дисертаційній роботі визначено темпи розширеного відтворення фондів у обсягах, що дорівнюють вибуттю в наслідок спрацьованості і зносу.

Запропоновано теоретичний підхід, який базується на припущеннях, що відтворювальний процес - це процес постійного відновлення та безперервного повторювання процесу виробництва.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що на підприємствах харчової промисловості зосереджена значна частка обладнання, яке експлуатується за межами нормативних термінів.

Проведене дослідження інвестицій та здійснене статистичне дослідження процесів інвестування на підприємствах харчової промисловості. Визначено роль інновацій у реалізації темпів відтворення основних засобів.

Розкриті методологічні підходи до управління процесами відтворення в корпораціях. Розкрита модель визначення відповідності масштабів відтворення умовам розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища корпорації. Досліджено роль економічних циклів у визначенні темпів відтворення основних засобів, проаналізовано вплив середніх циклів на процеси відтворення основних засобів в харчовій промисловості.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що в сучасних умовах мають місце зниження темпів заміни основних засобів, накопичення застарілого обладнання.

Запропоновано підхід до визначення доцільності використання певних методів нарахування амортизації при врахуванні етапу життєвого циклу товару, диференціації діяльності підприємства, рівномірності експлуатації основних засобів тощо.

Визначені чинники забезпечення організаційно-правової форми корпорації, до яких було віднесено: забезпечення балансу інтересів інвесторів та власників; ув'язки із традиціями компанії (персоналом, ринком), при орієнтації на нові рішення традиційних проблем; орієнтації на потенційні зміни смаків споживачів і, відповідно, попиту на товарному ринку; забезпеченні своєчасного виходу товару на ринок.

Проаналізовані економічні моделі прогнозування впливу науково-технічного прогресу на стан та розвиток економіки, на продуктивність галузей промисловості та окремих підприємств.

Автором запропоновано визначення стратегічного напряму розвитку підприємства залежно від співвідношення типів відтворювальних процесів, темпів відтворювальних процесів, фінансових можливостей підприємства, вибору моделі інноваційного розвитку та типу інновацій.

У роботі визначені відповідності між темпами, масштабами відтворення та умовами розвитку ринку. Автором запропонована методика проведення аналізу та визначення можливих коригуючих змін у типі процесу відтворення із зазначенням напрямів проведення аналізу залежно від напряму впливу та дії чинників зовнішнього середовища на стан ринку товару.

Розуміння взаємозв'язку економічних циклів та відтворювальних процесів дає можливість передбачення розвитку ринку та обсягів інвестицій, цін інвестиційних ресурсів та можливості розвитку інновацій. Автором запропоновано узагальнення ролі фаз економічного циклу у протіканні процесу відтворення, яке представлене визначеною взаємозалежністю фаз економічного циклу та процесів відтворення через зміну вартості основних засобів, вартість зовнішніх джерел фінансування, вплив фази циклу на процес відтворення.

...