Трансформація інституту вищої освіти в умовах становлення економіки знань

Дослідження показало, що в Україні виділення фінансових коштів вищим навчальним закладам здійснюється на основі поданої бюджетної пропозиції, яка багаторазово корегується міністерством освіти і науки. Сума бюджетного фінансування, як правило, базується на рівні показників минулого року і практично не передбачає видатків розвитку. Нагальною необхідністю стає вдосконалення нормативного методу фінансування освіти, що передбачає, по-перше, визначення науково-обґрунтованого рівня нормативу фінансування, який виконує функцію гарантування державою мінімально можливого (або середнього) обсягу фінансових ресурсів, необхідних для того, щоб ВНЗ міг виконати ліцензійні вимоги. По-друге, необхідно надати цим нормативам стимулюючого характеру, щоб націлити навчальні заклади на певні кількісні та якісні результати (прогресивні орієнтири), посилити їх відповідальність.

У роботі вдосконалено методологічні підходи до аналітичної оцінки економічної ефективності фінансового забезпечення вищої освіти на основі розроблених автором: 1) моделі, що описує сукупні суспільні витрати на освіту, 2) мотиваційної моделі фінансування освіти; 3) структурно-функціональної моделі фінансового забезпечення розвитку вищої освіти і науки України, 4) формули розрахунку нормативу державного фінансування вищого навчального закладу виходячи з витрат на одного студента. Запропонована в роботі аналітична оцінка економічної ефективності вищої освіти відрізняється від існуючих методик оцінки ефективності комплексним підходом до оцінки широкого спектру прямих і непрямих результатів освітньої діяльності й дає можливість забезпечити баланс між державними і недержавними фінансовими ресурсами розвитку вищої освіти.

Як показало дослідження, у сучасній освітній практиці використовується широке коло джерел фінансування. Запропонована у роботі модель, що описує сукупні суспільні витрати на освіту, має такий вигляд:

,

де: Р - суспільні витрати на освіту (СВО);

G - державне фінансування;

A(t) - індивідуальні витрати в певний період часу;

k, l - період часу;

B(t) - витрати підприємств та організацій за певний період часу;

m, n - період часу;

С - благодійні внески (пільги, пожертви, гранти);

D - зовнішні ресурси.

Застосування державою методів економічного регулювання потоків бюджетного фінансування вищої освіти (персоніфіковане фінансування, поворотне субсидування, надання грантів і кредитування) дозволяє ринковими засобами змінити пріоритети вищих навчальних закладів на задоволення інтересів замовників освітніх послуг -- особи, держави та роботодавців.

У роботі обґрунтовано концептуальні засади удосконалення економічного механізму функціонування вищої освіти в умовах постіндустріальної парадигми розвитку суспільства, що ґрунтуються на необхідності визнання освіти в якості не лише високоефективних інвестицій, але й інституту розвитку людини і суспільства на основі акумуляції, примноження, поширення та комерціалізації знань. Саме така принципова установка обґрунтована як необхідна спрямовуюча державної політики щодо розвитку інституту вищої освіти у напрямі активізації її ролі у забезпеченні становлення економіки знань.

Основним резервом забезпечення взаємозв'язку економічного механізму функціонування освіти з ефективністю реалізації її економічної функції є впорядкування системи закладів освіти через їх укрупнення й інтеграцію. У роботі обґрунтовано, що дослідницький університет може бути сучасною формою інтеграції науки, освіти й ринку праці. Сутність дослідницького університету - інтеграція навчального процесу, фундаментальних та прикладних наукових досліджень через об'єднання ресурсів багатьох суб'єктів задля дієвого створення умов для самореалізації громадян на сучасних ринках висококваліфікованої, інноваційної праці. У роботі систематизовано такі організаційно-правові форми дослідницького університету: 1) дослідницький університет як асоціація навчальних і наукових закладів різного рівня; 2) дослідницький університет як регіональний навчально-науковий округ; 3) дослідницький університет у формі корпорації відносно автономних навчальних і наукових закладів. Інтеграція навчальних і наукових закладів у дослідницький університет, побудована на регіональному принципі, дасть можливість разом використовувати наявну навчально-наукову матеріальну базу і розвивати її, а також залучати професорсько-викладацький склад, забезпечувати ступеневу систему освіти, зменшити навантаження на державний бюджет скороченням терміну навчання для випускників технікумів і коледжів, динамічно реагувати на демографічну ситуацію на регіональному рівні, активізувати наукові дослідження тощо.

У розділі 5 «Концептуальні основи стратегії розвитку інституту вищої освіти України відповідно до вимог економіки знань» обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку вищої освіти у концепції інноваційного розвитку України запропоновано основні напрями внутрішніх організаційних змін у системі вищої освіти, визначено основні цілі, інструменти та форми економічної політики держави щодо формування системи вищої освіти, адекватної до потреб економіки знань.

У роботі визначено стратегічні пріоритети розвитку вищої освіти у концепції інноваційного розвитку України: а) забезпечення інноваційної спрямованості системи вищої освіти шляхом: підвищення рівня комп'ютеризації, активізації науково-технічної та інноваційної діяльності ВНЗ та збільшення обсягу її бюджетного фінансування; утворення інноваційних структур в системі освіти; б) підвищення результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок шляхом: інтеграції університетського сектору наукових досліджень і розробок до світової інноваційної системи, збільшення частки наукових та науково-технічних досліджень у ВНЗ, врахування кон'юнктури світового ринку під час визначення пріоритетних напрямів розвитку освіти, науки, техніки та інноваційної діяльності; в) забезпечення розширеного відтворення знань на основі інтеграції діяльності ВНЗ, академічних та галузевих наукових установ шляхом: підвищення рівня фондоозброєності сектору наукових досліджень і розробок, концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності, посилення взаємодії освіти та науки, створення університетів дослідницького типу на базі провідних вищих навчальних закладів, стимулювання процесу підвищення кваліфікації, розвитку системи дистанційного навчання.

Унікальність сучасних умов діяльності вищої освіти зумовлена поєднанням багатьох різнорідних зовнішніх чинників (всепланетної глобалізації, європейської інтеграції, актуалізації завдання усунення екологічних та інших загроз для стійкого розвитку людства та ін.) і внутрішніх освітньо-культурних імперативів (узгодження потреб держави із запитами населення щодо освіти, розширення доступу молоді до вищих рівнів освіти, усунення елементів корупції з освіти, збереження набутого у минулому рівня якості освіти й запровадження європейських стандартів навчальних планів і заключної компетентності випускників тощо). Основними особливостями розвитку вищої освіти України у наш час є: екстенсифікація (розширення мережі ВНЗ та їх контингенту), модернізація (зміна структурної побудови системи вищої освіти й оновлення змісту навчання), європеїзація (входження України в європейський простір вищої освіти і наукових досліджень).

Стратегічними завданнями трансформації вищої освіти в Україні є перехід зростаючих кількісних показників у прогресивні якісні. Цей процес має базуватися на таких засадах: формулювання національної ідеї освіти, зміст якої полягає у орієнтації на економіку знань при збереженні й примноженні національних освітніх традицій; розвиток вищої освіти, який повинен підпорядковуватись не лише законам ринкової економіки, але й враховувати соціальні, політичні, духовні, культурні та морально-психологічні національні цінності; прогрес у вітчизняній вищій освіті слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських.

У роботі обґрунтовані пріоритети основних напрямів підвищення ефективності функціонування вищої освіти: підвищення якості освіти, посилення її практичної складової у сукупності з наданням фундаментальних знань, врівноваження попиту і пропозиції на ринку освітніх послуг, посилення кореляції рівня оплати праці з рівнем кваліфікації працівників. Пріоритетними завданнями розвитку вищої освіти у цьому контексті у роботі визнані такі: переорієнтація вищих навчальних закладів на задоволення потреб особистості й регіонів відповідно до потреб ринку праці; забезпечення відповідності вищої освіти сучасним вимогам і умовам прогресивного майбутнього розвитку в напрямі економіки знань; забезпечення безперервної освіти громадян, застосування більш гнучких програм, сприяння доступності вищої освіти впродовж усього життя людини; демократизація відносин між викладачами і студентами на принципах взаємної поваги; адаптація змісту вищої освіти через державні стандарти до потреб суспільства; трансформація структури та обсягів підготовки, навчальних планів і програм відповідно до нових вимог.

У розвиток цих ідей вказано на необхідність значних змін в економічній політиці держави задля розширення поля і досягнення високого рівня ефективності використання знань, як-то: сприяння заохоченню широкомасштабного використання інтелектуального капіталу шляхом формування ефективного інвестиційного режиму; розширення ємності внутрішнього ринку технологій та збільшення попиту на результати вітчизняних НДДКР; стимулювання всебічного розвитку інтелектуального потенціалу особистості, що передбачає активний вплив держави на всіх етапах формування людського капіталу; вдосконалення державного впливу на розбудову національного високотехнологічного виробництва та його підтримка на зовнішньому ринку; створення інституційного середовища генерування високопродуктивного знаннєвого ресурсу шляхом поліпшення системи вищої освіти і науки та формування дієвих систем захисту прав інтелектуальної власності.

У роботі охарактеризовані умови й чинники забезпечення та підвищення соціально-економічної ефективності вищої освіти, доведено, що вона може бути забезпечена стратегічно орієнтованою державною політикою на основі чітких принципів управління диверсифікованими навчальними закладами, послідовної стимулюючої податкової політики, організаційного сприяння, продуманого механізму фінансового регулювання і фінансового забезпечення закладів освіти.

Пропозиції по вдосконаленню фінансування вищої освіти зумовлюються особливістю управління фінансами освіти, що характеризується розпорошеністю цієї функції між різними відомствами України (Міністерство фінансів, Міністерство соціальної політики, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Міністерство аграрної політики та продовольства та ін.). Це ускладнює формування бюджетних видатків для потреб навчальних закладів. Залучення ж додаткових коштів навчальними закладами дає змогу самостійно задовольнити такі фінансово-економічні потреби, як матеріальне стимулювання своїх працівників, удосконалення матеріально-технічної бази тощо, що впливає на систему соціально-психологічних та економічних мотивацій усіх учасників навчально-виховного процесу і на результати їх діяльності. На основі здійсненого комплексного аналізу було з'ясовано, що обсяг фінансування залежить від низки чинників, кожен з яких перебуває під впливом економічних і соціальних інститутів: рівня ВВП, розмірів доходів населення, податкового законодавства, способу формування державного бюджету, обсягів державного замовлення на підготовку фахівців, рівня акредитації вищого навчального закладу, попиту споживачів на освітні послуги, обсягів прийому студентів за контрактами, спонсорської допомоги, проведення госпрозрахункових науково-дослідних робіт, отримання грантів для здійснення інноваційних проектів, конкурентоспроможності ВНЗ, суб'єктивного фактору керівника ВНЗ та ін.

Обґрунтовані такі напрями соціально-економічної політики держави щодо формування системи вищої освіти, адекватної до потреб економіки знань: удосконалення системи підготовки науково-педагогічних працівників відповідно до майбутніх потреб; забезпечення збалансованої структури підготовки фахівців з вищою освітою відповідно до потреб національної економіки і європейських вимог; завершення реформування мережі ВНЗ, створення укрупнених регіональних університетів; підвищення оплати праці до конкурентоспроможного рівня; впровадження державної цільової програми для розширення можливостей людського розвитку у системі освіти; впорядкування й оновлення матеріальної бази системи освіти; поліпшення умов навчання для людей із особливими потребами; забезпечення ВНЗ навчальною літературою у необхідному обсязі (в т.ч. мовами національних меншин); задоволення освітніх та мовних потреб українців, які проживають за межами України; вирішення проблемних питань ефективного зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників середньої школи для вступу до вищих навчальних закладів та ін.

На основі аналізу організаційних змін у вищій освіті, обґрунтовано такі пропозиції: громадський контроль у сфері освіти; гуманізація цілей освіти і гуманітаризація навчального процесу; розширення практики студентського самоврядування для формування громадянської компетентності; використання лише тієї частини інформаційно-комп'ютерних технологій, що прогресивно спрямовують знання учнів і студентів; доцільне звернення до елементів ринкового саморегулювання у секторі вищої освіти; суттєве підвищення заключної компетентності випускників ВНЗ та ін.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється у розробці теоретико-методологічних засад трансформації інституту вищої освіти та стратегічних пріоритетів її розвитку в умовах становлення економіки знань і обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо формування ефективного механізму її функціонування в Україні:

У ході дослідження встановлено, що вищу освіту можна визначити як важливий суспільний інститут із огляду на наявність у його структурі усталених правил та зразків поведінки, специфічних культурних елементів та ознак. Інституційна єдність вищої освіти досягається збалансованим поєднанням системи освіти, яка відображає нормативні характеристики освіти, процесу освіти, що розкриває її неперервність та динамічність, та результату освіти, що виявляється сформованим рівнем знань і вмінь випускників.

Досліджено механізм впливу вищої освіти на економічне зростання: вдосконалення системи освіти, підвищення якості освітнього процесу, нарощення людського капіталу призводить до підвищення продуктивності через збільшення продуктивності праці, нарощення креативного, інтелектуального потенціалу населення, розширення масштабів нових розробок та відкриттів, розвиток ділових якостей, підприємливості, підвищення сприйнятливості нових ідей, економічних новацій, технічних розробок.

Теоретико-економічний аналіз закономірностей становлення інформаційного суспільства й економіки знань показав, що ключовими його характеристиками є трансформація основних факторів виробництва: фізичний капітал поступається місцем інтелектуальному капіталу, а звичайна, репродуктивна праця перетворюється на інтелектуальну, творчу, інноваційну. Саме така трансформація обумовлює нові вимоги до вищої освіти як інституту прогресивного перетворення суспільства.

Основними завданнями вищої освіти як чинника формування економіки знань визнано: нагромадження інтелектуального, соціального і людського капіталів; сприяння поширенню інноваційної культури, зміцнення підвалин духовності, розширення демократії; розширення можливостей людей реалізуватися у трудовій сфері, що є важливою умовою швидкого інноваційного розвитку; підготовка молоді до виконання нових, складніших трудових функцій у системі економіки знань; формування нового способу життя, який інтегрує у собі людський розвиток, соціальну стабільність, екологічну рівновагу та безперервну творчість.

Систематизація й дослідження основних груп чинників, що впливають на трансформацію вищої освіти у процесі переходу українського суспільства до сучасної ринкової економіки, а також тих, які впливають на освіту в процесі подальшого руху суспільства до соціально орієнтованої ринкової економіки, до суспільства знань дозволило виявити важливі тенденції. Характерна для радянської системи гарантована, безкоштовна для споживача, немобільна, орієнтована на потреби виробництва вища освіта у сучасній Україні набула інших ознак: негарантована (обмежена матеріальними можливостями родини), мобільна, неефективна, значною мірою зорієнтована на потреби навчальних закладів. За умови успішної дії систематизованих у роботі чинників характерна для межі тисячоліть неефективна вища освіта має докорінно трансформуватися. Вища освіта в економіці знань характеризується такими основними ознаками: ефективність, доступність, мобільність, орієнтація на потреби людини.

Як показало дослідження сучасних тенденцій розвитку вищої освіти в умовах постіндустріальної парадигми та пов'язаних із цим модифікацій економічного механізму функціонування освіти, найважливішими особливостями, які визначають траєкторію та масштаби трансформації інституту вищої освіти в умовах формування економіки знань, є: глобалізація ринків освітніх послуг та ринку праці, посилення впливу непрямих чинників на кінцевий інвестиційний ефект від отримання освіти, перетворення освіти на підприємницький вид діяльності при одночасному зростанні її ролі як суспільного і приватного блага особливого значення.

Поліфункціональність системи вищої освіти обумовила таку систематизацію в роботі її основних функцій: соціально-економічні, соціально-політичні, соціокультурні. Зростаюче значення соціально-економічних функцій освіти пояснюється абсолютною пріоритетністю людського й інтелектуального капіталу серед факторів економічного розвитку в сучасних умовах. На цій основі обґрунтовано сутність механізму реалізації економічної функції вищої освіти, що полягає у систематизації економічних результатів освітньої діяльності, що можуть проявлятися на нано-, мікро- та макрорівнях не лише у вигляді зростання доходів усіх індивідуальних та колективних суб'єктів економічних відносин, але й у широкому спектрі непрямих результатів, які не завжди виявляються у безпосередніх економічних здобутках, однак створюють позитивне середовище для посилення економічного ефекту вищої освіти.

Політекономічний аналіз економічної функції вищої освіти дає підґрунтя розглядати механізм її реалізації в економіці знань як регульовану систему взаємодії організаційних, економічних, соціальних, нормативно-правових важелів, напрямів дії та інституційних чинників, динамічно пов'язаних між собою, що дозволяє забезпечити: відтворення головної продуктивної сили суспільства; накопичення знаннєвого потенціалу; динамічність системи відтворення й розширення знань; удосконалення суспільних (передусім, економічних) відносин; гармонізацію інтересів у суспільстві на основі соціального партнерства; весь комплекс атрибутів якості робочої сили; процес праці із забезпечення навчання, який є складовою процесу відтворення робочої сили і складовою суспільного відтворення загалом.

На основі проведеного аналізу обґрунтовано основні пріоритети удосконалення механізму реалізації економічної функції вищої освіти в умовах становлення економіки знань: трансформація внутрішнього економічного механізму функціонування інституту вищої освіти та посилення взаємодії з інститутами зовнішнього середовища (з бізнесовими структурами, з ринком праці, з органами державного управління). Це забезпечить підвищення ефективності функціонування вищої освіти: підвищення її якості, посилення практичної складової разом з наданням фундаментальних знань, врівноваження попиту і пропозиції на ринку освітніх послуг, посилення кореляції заробітної плати працівників із рівнем їх кваліфікації та ін.

Дослідження економічного потенціалу системи вищої освіти показало, що це - економічна спроможність галузі освіти виконувати свою місію та функції, яка забезпечується її людськими, матеріально-технічними та інформаційними ресурсами. Аналіз цих складових економічного потенціалу дав змогу сформувати основні напрями його вдосконалення за рахунок підвищення кваліфікації й трудової мотивації викладацького корпусу, технологічного оновлення та ефективнішого використання матеріальної бази, кардинального розширення використання сучасних інформаційних ресурсів.

У результаті дослідження соціально-економічної ефективності освітньої діяльності виділено такі групи результативних індикаторів ефективності вищої освіти: а) показники витрат; б) показники продукту (досягнення поставлених цілей); в) показники ефективності залежно від напрямів, що реалізуються у ході виконання освітньої програми (витрати ресурсів на одиницю показника продукту (економність), відношення максимальної кількості отриманого продукту до витраченого обсягу ресурсів (продуктивність); досягнення визначеного результату (результативність); г) показники якості, які відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні освітніх послуг споживачам.

Доведено, що економічний механізм функціонування вищої освіти слід цілеспрямовано формувати як сукупність форм, методів, інструментів та способів роботи основних суб'єктів освітньої діяльності, інструментів і методів державного регулювання діяльності ВНЗ, підпорядкованих стратегії розвитку вищої освіти, що забезпечуватиме системне ефективне функціонування всієї сфери вищої освіти та виконання нею своєї суспільної місії.

Дослідження виявило необхідність удосконалення нормативного методу фінансування вищої освіти, що передбачає визначення науково обґрунтованих нормативів фінансування й надання цим нормативам стимулюючого характеру. В роботі удосконалено методологічні підходи до аналітичної оцінки економічної ефективності фінансового забезпечення вищої освіти на основі розроблених автором: 1) моделі, що описує сукупні суспільні витрати на освіту, 2) мотиваційної моделі фінансування освіти; 3) структурно-функціональної моделі фінансового забезпечення розвитку вищої освіти і науки України, 4) формули розрахунку нормативу державного фінансування вищого навчального закладу виходячи з витрат на одного студента. Застосування державою методів економічного регулювання бюджетного фінансування вищої освіти (персоніфіковане фінансування, поворотне субсидування, надання грантів і кредитування) дозволяє ринковими засобами переключити діяльність ВНЗ із задоволення, насамперед, власних інтересів на задоволення інтересів замовників освітніх послуг - особистості, держави та роботодавців.

Важливим резервом забезпечення взаємозв'язку економічного механізму функціонування вищої освіти з ефективністю реалізації її економічної функції є впорядкування системи закладів освіти через їх укрупнення й інтеграцію. У роботі обґрунтована сучасна форма інтеграції науки, освіти й ринку праці, якою має стати дослідницький університет. Сутність дослідницького університету - інтеграція навчального процесу, фундаментальних та прикладних наукових досліджень через об'єднання ресурсів багатьох суб'єктів задля створення умов для інноваційного розвитку країни та самореалізації громадян (зокрема, і на будь-яких ринках праці).

У роботі обґрунтовані процедури та інструментарій державного регулювання економічної діяльності вищих закладів освіти в напрямах: послаблення прямого адміністративного втручання й жорсткого контролю, використання ряду непрямих методів управління, розширення наукової та господарської автономії навчальних закладів, удосконалення системи фінансового забезпечення. Визначені в роботі стратегічні пріоритети розвитку інституту вищої освіти у концепції інноваційного розвитку України, запропоновані основні напрями внутрішніх організаційних змін у системі вищої освіти, сформульовані основні цілі, інструменти та форми економічної політики держави дозволять сформувати систему вищої освіти, адекватну до потреб економіки знань.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Куклін О.В.Економічні аспекти вищої освіти: Монографія / О.В. Куклін. - К.: Знання України, 2008. - 331 с. - (19,3 д. а.).

Куклін О.В. Підприємництво в освіті: Базовий курс лекцій та тести: Навчальний посібник / О.В. Куклін. - Черкаси: Інтеграл-Техноімпекс, 2006. - 114 с. - (4,8 д. а.).

Куклін О.В. Шкільний курс основ економіки та методика його викладання: Базовий курс лекцій та тести: Навчальний посібник / О.В. Куклін. - Черкаси: Інтеграл-Техноімпекс, 2006. - 168 с. - (6,1 д. а.).

Куклін О.В. Основні виміри економічної ефективності вищої освіти / О.В. Куклін // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць. - Київ: КНЕУ, 2007. - Випуск 19. - С. 104-110. - (0,35 д. а.).

Куклін О.В. Економічна освіта в Україні в умовах розгортання інформатизаційних та глобалізаційних процесів / О.В. Куклін // Науково-теоретичний фаховий журнал „Вісник аграрної науки Причорномор'я” Миколаївського державного аграрного університету. - Миколаїв: МДАУ, 2007. - Випуск 2(40). - С. 107-114. - (0,38 д. а.).

Куклін О.В. Необхідність адаптації економічної освіти в Україні до умов глобального світового ринку / О.В. Куклін // Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2007. - Випуск 15. - С. 416-421. - (0,56 д. а.).

Куклін О.В. Економічна освіта в Україні в умовах розгортання інформаційних освітніх технологій / О.В. Куклін // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 18: У 3-х частинах. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - Частина ІІІ. - С. 60-65. - (0,60 д. а.).

Куклін О.В. Економічна ефективність та організація освіти / О.В. Куклін // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: ТОВ ТРК „РКТ”, 2007. - № 73 (96) (Серія „Економічні науки”). - С. 103-112. - (0,60 д. а.).

Куклін О.В. Управління якістю освіти: економічний аспект / О.В. Куклін // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Економіка та менеджмент. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2007. - Випуск 6-7 (26-27). - С. 334-340. - (0,61 д. а.).

Куклін О.В. Структурні зміни в системі вищої освіти в умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки / О.В. Куклін // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. - Київ: КНЕУ, 2008. - Випуск 19. - С. 47-54. - (0,44 д. а.).

Куклін О.В. Удосконалення економічної моделі освіти в умовах формування ринково орієнтованої економіки України / О.В. Куклін // Вчені записки (ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана): Зб. наук. праць. - Київ: ТОВ ВПД „Формат”, 2008. - Випуск 10. - С. 15-22. - (0,58 д. а.).

Куклін О.В. Соціальна спрямованість економічної функції освіти / О.В. Куклін // Економічний простір: Зб. наук. праць. - № 14. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 220-229. - (0,50 д. а.).

Куклін О.В. Економічна складова управління якістю освіти / О.В. Куклін // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 246: В 5 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 488-496. - (0,35 д. а.).

Куклін О.В. Вдосконалення фінансування освіти / О.В. Куклін // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - № 6. - С. 159-167. - (0,81 д. а.).

Куклін О.В. Економічна і соціально-політична функція освіти / О.В. Куклін // Економіка, менеджмент, підприємництво. Зб. наук. праць. - Луганськ: Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля, 2008. - № 19(І)/2008. - С. 260-266. - (0,54 д. а.).

Куклін О.В. Пошук нової освітньої парадигми в умовах ринкових трансформацій / О.В. Куклін // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: Класич. прив. ун-т, 2008.- № 4.- С. 95-99.- (0,50 д. а.).

Куклін О.В. Особливості функціонування та розвитку освіти в умовах адміністративно-планового господарства / О.В. Куклін // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. - 2008. - № 3(45). - С. 106-111. - (0,55 д. а.).

Куклін О.В. Соціально-економічна функція і ефективність освіти / О.В. Куклін // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 11. Випуск 20. Частина 1: Зб. наук. праць. - Одеса: „Букаєв В.В.”, 2008. - С. 233-243. - (0,70 д. а.).

Куклін О.В. Економічна функція освіти і підвищення якості навчання / О.В. Куклін // Вісник Херсонського національного технічного університету. - Херсон: ХНТУ, 2008. - № 3(32). - С. 222-226. - (0,52 д. а.).

Куклін О.В. Трансформація економічної функції освіти / О.В. Куклін // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - № 7. - С. 17-23. - (0,40 д. а.).

Куклін О.В. Особливості управління приватним сектором вищої освіти в Україні / О.В. Куклін // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Випуск 250: В 9 т. - Т. VІІ . - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. -

С. 1672-1678. - (0,41 д. а.).

Куклін О.В. Внесок освіти в розвиток людських ресурсів / О.В. Куклін // Культура народів Причорномор'я. - 2009. - № 160. - С. 24-26. - (0,26 д. а.).

Куклін О.В. Фінансування вищої школи як засіб управління якістю освіти / О.В. Куклін // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Серія: економіка і менеджмент. - Черкаси: СУЕМ, 2009. - № 1(15). - С. 48-60. - (0,60 д. а.).

Куклін О.В. Еволюція економічної функції освіти / О.В. Куклін // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Випуск 251: В 6 т. - Т. І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 100-105. - (0,35 д. а.).

Куклін О.В. Освіта адміністративно-командної системи господарювання / О.В. Куклін // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки. Економічні науки. - Луцьк: ВДУ, 2009. - № 7 (липень). - С. 133-138. - (0,70 д. а.).

Куклін О.В. Університети в умовах становлення економіки знань / О.В. Куклін // Теорії мікро-макроекономіки: Зб. наук. праць. - Випуск 32. - Київ: Академія муніципального управління, 2009. - С. 157-162. - (0,40 д. а.).

Куклін О.В. Державні та приватні вищі навчальні заклади в системі

реалізації економічної функції освіти / О.В. Куклін // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. - Вып. 2, т. 1. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики промышленности, 2009. - С. 140-149. - (0,56 д. а.).

Куклін О.В. Фінансово-економічний механізм освітньої діяльності: аналіз, проблеми, перспективи / О.В. Куклін // Науковий вісник ЧДІЕУ. Серія 1, Економіка: Зб. наук. праць. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2010.- № 2(6) - С. 24-30. - (0,55 д. а.).

Куклін О.В. Бюджетування як метод удосконалення фінансово-економічного забезпечення освітньої діяльності / О.В. Куклін // Вчені записки: Зб. наук. праць. - Київ: КНЕУ, 2010. - Випуск 12. - С. 112-116. - (0,40 д. а.).

Куклін О.В. Фінансові механізми функціонування вищої освіти / О.В. Куклін // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. - Київ: КНЕУ, 2010. - Випуск 24. - С. 362-369. - (0,40 д. а.).

АНОТАЦІЯ

Куклін О.В. Трансформація інституту вищої освіти в умовах становлення економіки знань. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки. - ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. - Київ, 2011.

У роботі здійснено наукове опрацювання еволюції наукової думки щодо сутності та ролі освіти у соціально-економічному розвитку суспільства, сутності й значення інституту вищої освіти в інституційній структурі суспільства, досліджено економічні детермінанти й суспільні результати функціонування інституту вищої освіти.

Досліджено основні закономірності становлення інформаційного суспільства й економіки знань; тенденції трансформації умов і чинників розвитку вищої освіти, основні вектори орієнтації її розвитку на потреби економіки знань. Систематизовано функції вищої освіти, системно охарактеризовано її економічну функцію, досліджено особливості реалізації економічної функції вищої освіти в Україні.

Досліджено тенденції трансформації економічного механізму функціонування вищих навчальних закладів, розвиток інституційних форм та інструментів фінансування вищої освіти, обґрунтовано взаємозв'язок економічного механізму функціонування вищих навчальних закладів із ефективністю реалізації економічної функції вищої освіти.

Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку вищої освіти у концепції інноваційного розвитку України, запропоновано основні напрями внутрішніх організаційних змін у системі вищої освіти, визначено основні цілі, інструменти та форми економічної політики держави щодо формування системи вищої освіти, адекватної до потреб економіки знань.

Ключові слова: вища освіта, інститут вищої освіти, економіка знань, інноваційний розвиток, економічний механізм, вищі навчальні заклади, функції вищої освіти, економічна функція вищої освіти, фінансування вищої

освіти.

АННОТАЦИЯ

Куклин О.В. Трансформация института высшего образования в условиях становления экономики знаний. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - ГВУЗ „Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”. - Киев, 2011.

Работа содержит научное исследование эволюции научной мысли относительно сущности и роли образования в социально-экономическом развитии общества, сущности и значения института высшего образования в институциональной структуре общества, экономических и социальных результатов функционирования института высшего образования.

В ходе исследования установлено, что высшее образование можно определить как важнейший общественный институт, учитывая наличие в его структуре сложившихся правил и образцов поведения, специфических культурных элементов и признаков. Институционное единство высшего образования достигается сбалансированным соединением системы образования, которая отражает нормативные характеристики образования, процесса образования, раскрывающего её непрерывность и динамичность, и результата образования, проявляющегося в сформированном уровне знаний и навыков выпускников.

Исследованы закономерности становления информационного общества и экономики знаний; тенденции трансформации условий и факторов развития высшего образования, а также основные векторы ориентации развития высшего образования на потребности экономики знаний.

Систематизация и исследование основных групп факторов, влияющих на трансформацию высшего образования в процессе перехода украинского общества к современной рыночной экономике, а также тех, что влияют на образование в процессе дальнейшего движения общества к социально ориентированной рыночной экономике, к обществу знаний выявили важные тенденции. Характерное для советской системы гарантированное, бесплатное для потребителя, немобильное, ориентированное на потребности производства высшее образование в современной Украине приобрело другие признаки: не гарантированное, мобильное, неэффективное, в значительной степени сориентированное на потребности учебных заведений. При условии успешного действия систематизированных в работе факторов современное неэффективное высшее образование должно в корне трансформироваться. Высшее образование в экономике знаний характеризуется такими основными признаками: эффективность, доступность, мобильность, ориентация на потребности людей.

Важнейшими особенностями, определяющими траекторию и масштабы трансформации института высшего образования в условиях формирования экономики знаний, являются: глобализация рынков образовательных услуг и рынка труда, усиление влияния непрямых факторов на конечный инвестиционный эффект образования, превращение образования в предпринимательский вид деятельности при возрастании его роли как общественного и частного блага особого значения.

Систематизированы функции высшего образования, системно охарактеризовано его экономическую функцию, обосновано сущность и содержание понятия "реализация экономической функции высшего образования", исследованы особенности реализации экономической функции высшего образования в Украине.

Исследованы тенденции трансформации экономического механизма функционирования высших учебных заведений, развитие институциональных форм и инструментов финансирования высшего образования в современных условиях, обоснована взаимосвязь экономического механизма функционирования высших учебных заведений с эффективностью реализации экономической функции высшего образования.

Работа содержит научное обоснование структуры понятия «экономический механизм функционирования высшего образования», состоящей в совокупности организационно-экономических форм хозяйствования основных субъектов образовательной деятельности (их классификация разработана по критериям управления, финансирования и собственности), методов и инструментов государственного регулирования деятельности учреждений высшего образования, стратегии развития системы высшего образования, обеспечивающей системное функционирование и выполнение общественных функций всей сферой высшего образования.

В работе обоснована современная форма интеграции науки, образования и рынка труда, каким должен стать исследовательский университет. Сущность исследовательского университета - интеграция учебного процесса, фундаментальных и прикладных научных исследований через объединение ресурсов многих субъектов для создания условий для самореализации граждан на разных рынках труда.

Предложены процедуры и инструментарий государственного регулирования экономической деятельности высших учебных заведений в направлениях: смягчения прямого административного вмешательства и жёсткого контроля, использования ряда непрямых методов управления, расширения научной и хозяйственной автономики учебных заведений, усовершенствования системы финансового обеспечения. Обоснованы стратегические приоритеты развития высшего образования в концепции инновационного развития Украины, предложены основные направления внутренних организационных изменений в системе высшего образования, определены основные цели, инструменты и формы экономической политики государства относительно формирования системы высшего образования, адекватного потребностям экономики знаний.

Ключевые слова: высшее образование, институт высшего образования, экономика знаний, инновационное развитие, экономический механизм, высшие учебные заведения, функции высшего образования, экономическая функция высшего образования, финансирование высшего образования.

SUMMARY

Kuklin. O.V. Transformation of higher educational institution in conditions of forming economic knowledge. - Manuscript.

Dissertation for the Doctor of Economics degree in the specialty 08.00.01 - Economics and history of economic thought. - SHEE „Vadym Hetman Kyiv National Economic University”. - Kyiv, 2011.

The scientific study of the evolution of scientific thought regarding the nature and role of education in socio-economic development of nature and significance of the institute of higher education in the institutional structure of society has been carried out, the determinants of economic and social results of functioning of the institute of higher education have been investigated.

The work researches the basic laws of information society formation and knowledge economy; transformation tendencies of the conditions and factors in the development of higher education, the main vectors of the orientation of its development to the needs of the knowledge economy. The functions of higher education have been systematized. The work gives the systematic characteristic of economic function, the features of the implementation of the economic function of higher education in Ukraine.

The tendencies in transformation of the economic mechanism of functioning of institutions of higher education, the development of institutional forms and instruments of financing higher education have been studied, interrelation of the economic mechanism of functioning of higher educational institutions with efficiency of realisation of economic function of higher education has been proved.

The strategic priorities of higher education development in the concept of innovative development of Ukraine have been substantiated, the basic directions of internal organizational changes in higher education system have been offered, the main objectives, instruments and forms of the state economic policy, on the formation of the higher education system that is adequate to the needs of the knowledge economy have been defined.

Key words: higher education, institutions of higher education, knowledge economy, innovation development, economic mechanism, higher education institutions, functions of higher education, economic function of higher education, funding for higher education.

Размещено на Allbest.ru