Організаційно-економічний механізм постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

УДК 658.016.1:621](477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Мошенець Руслана Олександрівна

Львів 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертації. Масштабні приватизаційні процеси в Україні призвели до переходу великої кількості машинобудівних підприємств на постприватизаційний етап розвитку. В умовах ринку оптимізування функціонування організаційно-економічного механізму підприємства є найперспективнішим способом удосконалення його діяльності та досягнення стратегічних цілей. Ознайомившись з матеріалами вітчизняних машинобудівних підприємств можемо стверджувати, що недосконале функціонування організаційно-економічних механізмів є причиною виникнення негативних ефектів. З огляду на це, актуальним завданням є удосконалення сутності організаційно-економічного механізму підприємства, дослідження взаємозв'язків між його підсистемами та формування ефективної моделі розвитку підприємства на постприватизаційному етапі.

У науковій літературі докладно описано приватизацію, проблеми постприватизаційної підтримки підприємств, способи залучення інвестицій на приватизовані підприємства. Найвідомішими у цих напрямках є праці О.М. Бондаря, В.М. Гейця, Н.Ю. Горлач, С.А. Давимуки, О.Є. Кузьміна, П.В. Круша, В.І. Павлова, А. Рапачинського, О.Д. Рябченка, Г.Г. Тарасенко, І.Л. Теплиць, С.В. Філиппової, Р. Фрідмана, В.В. Черноіванова, М.В. Чечетова, М.П. Хохлова. Проблемами розвитку підприємства, зокрема здійсненням на ньому інноваційно-інвестиційної діяльності, займалися такі вчені, як І.В. Алєксєєв, О.Д. Вовчак, А.С. Завербний, Т.І. Кужда, В.Г. Федоренко, Д.М. Черваньов. Незважаючи на велику кількість наукових праць і досягнення в теорії та практиці управління приватизованими підприємствами, є частина питань, які залишаються постійним об'єктом дискусій. До них потрібно зарахувати: поняття постприватизаційного розвитку підприємства, сутність та значення організаційно-економічного механізму підприємства та шляхи розвитку підприємства на постприватизаційному етапі. Значною мірою суперечності виникають через відсутність чіткості у формуванні понять, через недосконалість у класифікації певних понять менеджменту.

Необхідність подальшого удосконалення теоретичних та методико-прикладних основ формування та використання ефективного організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств обумовила актуальність теми дисертаційної роботи, мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний з науковими напрямами кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» - «Проблеми корпоративного управління в машинобудуванні і приладобудуванні» (номер державної реєстрації №0107U009521), а також з держбюджетною темою ДБ/ТЕОР Національного університету «Львівська політехніка» «Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади» (номер державної реєстрації 0107U000837), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2006р. №732, на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва у 2007 - 2008 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних положень і методико-прикладних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність виконати у роботі такі завдання:

- уточнити сутність поняття постприватизаційний етап розвитку підприємства;

- удосконалити хронологічну класифікацію постприватизаційних етапів розвитку машинобудівних підприємств;

- виділити чинники, що визначають формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств;

- сформувати ефективну модель розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі;

- удосконалити метод прогнозування розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку підприємств.

Предметом дисертаційної роботи є теоретичні і прикладні положення щодо формування та використання організаційно-економічного механізму розвитку підприємств на постприватизаційному етапі.

Теоретичною базою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів із проблем приватизаційних процесів та постприватизаційної підтримки підприємств. Використано законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, які стосуються приватизації підприємств, їхньої постприватизаційної підтримки та інвестиційної діяльності. Під час дослідження вивчені та проаналізовані матеріали машинобудівних підприємств, які зазнали впливу приватизаційних процесів, а також матеріали наукових джерел, в яких відображені напрацювання вітчизняних і зарубіжних авторів за цією тематикою.

Методи дослідження. У дисертації використано такі методи дослідження: систематизації та узагальнення: - під час розроблення класифікації проблем, на які наражається підприємство у разі постприватизаційного етапу, під час удосконалення принципів управління підприємством, які входять до компонентів організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі, виокремлення особливостей чинного організаційно-економічного механізму (п. 1.1, 1.2, 2.3); індукції і дедукції - під час уточнення сутності поняття «постприватизаційний розвиток підприємств» та «організаційно-економічний механізм підприємства» (п. 1.2, 2.1); статистичного аналізу - під час аналізування функціонування підприємств в постприватизаційний період (п. 2.2); структуризації цілей - під час формування цілей підприємства на постприватизаційному етапі (п. 2.3); моделювання - під час розроблення моделі розвитку підприємства на постприватизаційному етапі (п. 3.1) тощо.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців за проблемою; дані статистичної та фінансової звітності машинобудівних підприємств України; статистичні матеріали Державного комітету статистики України тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій щодо удосконалення формування та використання організаційно - економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. Автор отримала такі результати:

уперше:

- сформовано модель розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі, яка включає елементи підсистем цього механізму (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати на оплату праці, собівартість реалізованої продукції) та враховує ризики постприватизаційного етапу;

удосконалено:

- метод прогнозування постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств на базі Fuzzy-технології, який, на відміну від існуючих, об'єднує особливості постприватизаційного етапу розвитку машинобудівних підприємств;

- класифікацію чинників, що визначають формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. Удосконалена класифікація відрізняється від відомих поділом факторів залежно від особливості функції, яку вони виконують (конструктивну чи деструктивну);

набули подальшого розвитку:

- поняття постприватизаційного розвитку підприємства, яке, на відміну від відомих, грунтується на виділені його особливостей та принципі здійснення безповоротних змін;

- хронологічна класифікація постприватизаційних етапів розвитку машинобудівних підприємств. На відміну від відомих підходів, етапи виділено з врахуванням видів кризових явищ, що були характерними для певних етапів (економічні, організаційні, технічні, технологічні, фінансові, соціальні та психологічні кризові явища).

Практичне значення одержаних результатів. Серед основних положень дисертації практичне значення мають розроблена модель розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі з урахуванням елементів підсистем його організаційно-економічного механізму та методичні рекомендації з прогнозування розвитку підприємств на постприватизаційному етапі. Зазначені авторські розробки практично застосовують у діяльності таких машинобудівних підприємств: ВАТ «Львівагромашпроект» (довідка № 1.1/390 від 12.05.10р.), ВАТ «Завод Львівсільмаш» (довідка № ГД. 03/106 від 28.05.10р.).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисципліни «Підприємництво та менеджмент» (довідка про впровадження № 67-01-2047 від 24.12.2010 р.).

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, автор отримала особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження були розглянуті та схвалені на 9 науково-практичних конференціях: VII міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Україна - ЄС - Європа: нові виклики та модернізація відносин» (м. Київ, 18 квітня 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки і практики» (м. Харків, 22 - 23 травня 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Індустрія гостинності в країнах Європи» (м. Сімферополь - Ялта, 28 грудня 2007р. - 2 січня 2008р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта та наука в умовах глобальних викликів» (м. Сімферополь, 13 червня 2008р.); XVI міжнародній науково-практичній конференції «Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність» (м. Таллінн, Естонія, 10 - 11 квітня 2008р.); 9-ій міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 23 - 25 травня 2008р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки» (м. Сімферополь, 29 - 30 травня 2009р.); Регіональній науково-практичній конференції «Конфлікти в умовах регіону та механізми їх попередження в контексті корпоративної культури» (м. Тернопіль, 22 жовтня 2009р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку соціально-економічних систем в контексті глобалізаційних викликів» (м. Хмельницький, 22 - 25 вересня 2010р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 16 одноосібні. У фахових виданнях України опубліковано 6 праць.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки. Основний зміст роботи викладено на 172 сторінках. Робота містить 21 таблицю та 23 рисунки, список використаних джерел із 208 назв, також додатки розміщено на 28 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та основні завдання, предмет та об'єкт, теоретичну та методологічну базу дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні та прикладні засади функціонування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку на мікроекономічному рівні» уточнено тлумачення поняття «постприватизаційний розвиток машинобудівних підприємств» та «організаційно-економічний механізм підприємства», а також виділено і проаналізовано чинники, які визначають формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств.

Встановлено, що в результаті реалізації приватизаційного процесу підприємство переходить на новий етап розвитку. Постприватизаційний етап розвитку виокремлюється, оскільки здійснення приватизації підприємства призводить до масштабних перетворень у всіх сферах його діяльності, що мають характер, не притаманний іншим етапам життєвого циклу підприємства. Здійснена класифікація впливу кризових явищ за видами на різних етапах постприватизаційного розвитку вітчизняних підприємств, а також порівняльний аналіз української приватизації з аналогічними перетвореннями в Угорщині, Польщі, Чехії, Словаччині та на території колишньої НДР показали, що більшість проблем у функціонуванні та розвитку підприємств на постприватизаційному етапі безпосередньо пов'язані із недосконалим організаційно-економічним механізмом.

Організаційно-економічний механізм машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі складається з двох підсистем (підсистеми забезпечення та функціональної підсистеми), компонентів (організаційна структура управління підприємством, персонал та інформація) та елементів впливу (підприємницькі інтереси та інвестиції), що взаємодіють між собою за допомогою лінійних та функціональних зв'язків. Підсистема забезпечення об'єднує правове, ресурсне, нормативно-методичне, наукове, технічне, інформаційне забезпечення управління підприємством. Функціональна підсистема об'єднує планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання постприватизаційного розвитку підприємства. Організаційно-економічний механізм постприватизаційного розвитку підприємства - це механізм взаємодії підсистем, компонентів та елементів функціонування приватизованого підприємства, що взаємодіють за допомогою лінійних та функціональних зв'язків та зазнали незворотних змін внаслідок реалізації приватизаційного процесу.

За результатами виконаних досліджень виокремлено чинники, що визначають формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. Встановлено, що чинники, які визначають формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств, можуть мати як конструктивний, так і деструктивний характер впливу.

До чинників зовнішнього середовища, які конструктивно впливають на постприватизаційний розвиток підприємств, належать: сприяння державних органів; позитивне ставлення споживачів і партнерів; доступність інформації про стан галузі.

До чинників внутрішнього середовища, які конструктивно впливають на постприватизаційний розвиток підприємств, можна зарахувати наявність зацікавленого у розвитку підприємства власника; реструктуризацію боргів підприємства; кадрові зміни, перенавчання та перекваліфікація працівників; широкі можливості для залучення інвестицій. Чинниками зовнішнього середовища, які здійснюють деструктивний вплив на розвиток підприємства на постприватизаційному етапі, є: нестабільність законодавчої бази; нееластичність податкових схем; жорстка конкуренція в межах галузі; інфляційні процеси; висока вартість кредитних коштів; висока вартість імпорту нових технологій. До чинників внутрішнього середовища, які деструктивно впливають на розвиток підприємства на постприватизаційному етапі, належать: низький рівень мотивації працівників; ненадійність постачальників та логістичних схем; відсутність напрацьованих партнерських зв'язків; критичний рівень дефіциту багатьох видів ресурсів; неадекватність цілей підприємства його можливостям на постприватизаційному етапі; низька якість сировини.

Встановлено, що посприватизаційний розвиток підприємства - це розвиток його організаційно-економічного механізму, який відбувається під впливом незворотних змін, спричинених реалізацією приватизаційного процесу, і стосується всіх без винятку елементів внутрішнього середовища підприємства. Причому для ефективного постприватизаційного розвитку підприємства функціонування підсистем організаційно-економічного механізму (функціональної та підсистеми забезпечення), компонентів (організаційна структура управління підприємством, персонал, інформація) та елементів (підприємницьких інтересів та інвестицій) повинно бути взаємоузгодженим та враховувати конструктивний та деструктивний вплив постприватизаційного етапу. Доведено, що організаційно-економічний механізм постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств являє собою узгоджену систему, елементи якої функціонують під впливом конструктивних та деструктивних чинників постприватизаційного етапу та особливостей машинобудівної галузі, та яка розвивається за рахунок залучення інвестицій та регулюється підприємницькими інтересами.

У другому розділі «Аналізування функціонування організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств» проаналізовано діяльність вітчизняних машинобудівних підприємств на постприватизаційному етапі та досліджено особливості чинного організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку цих підприємств.

У результаті аналізування діяльності машинобудівних підприємств на постприватизаційному етапі (ВАТ «Автоливмаш», ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», ВАТ «Завод «Львівсільмаш», ЗАТ «Запорізький завод важкого кранобудування») встановлено, що їхнє функціонування є недостантньо ефективним. Для вивчення функціонування організаційно-економічних механізмів підприємств пропонується на підставі фінансової звітності підприємств проаналізувати такі елементи, що відображають функціонування його підсистем: для підсистеми забезпечення (виробничі запаси (m1), незавершене виробництво (m2)), для функціональної підсистеми (витрати на оплату праці (m3), собівартість реалізованої продукції (m4)), а саме обчислити їх темп зростання.

Внаслідок обчислення темпу зростання виробничих запасів (m1) виявлено позитивну тенденцію, проте зростання обсягу виробничих запасів є нестабільним і відбувається, переважно, хаотично, а не внаслідок реформування підсистеми забезпечення організаційно-економічного механізму окремо взятого підприємства. Обчислення темпу зростання незавершеного виробництва (m2) свідчить про стагнацію функціонування підприємств, а деяке зменшення цієї статті фінансової звітності на окремих підприємствах пов'язаний із, передусім, згортанням діяльності, спричиненим світовою економічною кризою, а не позитивними тенденціями у функціонуванні підсистем забезпечення їх організаційно-економічних механізмів. Обчислення темпу зростання виробничих запасів та незавершеного виробництва реалізованої продукції машинобудівних підприємств протягом 2005 - 2009 рр. наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Темпи зростання елементів m1, m2, моделі розвитку машинобудівних підприємств протягом 2005 - 2009 років

У результаті обчислення темпу зростання витрат на оплату праці (m3), виявлено позитивні тенденції діяльності функціональної підсистеми організаційно-економічних механізмів, проте, ці зміни необхідно розглядати у контексті функціонування організаційно-економічного механізму загалом. Динаміка темпу зростання собівартості реалізованої продукції (m4) свідчить про хвилеподібне функціонування цього елемента цільової підсистеми організаційно-економічних механізмів машинобудівних підприємств. Причому зниження собівартості продукції відбувається не за рахунок реформування функціонування цільової підсистеми організаційно-економічних механізмів підприємств чи технічного переоснащення виробництва. Цей елемент зазнав впливу деструктивних чинників внутрішнього та зовнішнього середовища найбільше. Обчислення темпу зростання виручки від реалізації продукції та собівартості реалізованої продукції машинобудівних підприємств протягом 2005 - 2009 рр. наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Темпи зростання елементів m3 та m4 моделі розвитку машинобудівних підприємств протягом 2005 - 2009 років

Особливості чинного організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств визначають напрям їх розвитку в Україні. Встановлено, що особливості чинного організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств визначаються наявністю певних проблем, саме втратою здатності протистояти деструктивним чинникам внутрішнього та зовнішнього середовища.

У третьому розділі «Формування організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств» розкрито особливості моделювання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств, здійсненню прогнозування постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств та описано використання запозичень під час постприватизаційного розвитку, що загалом сприяє формуванню та використанню ефективного організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку.

Модель розвитку організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі - це економічна модель, що включає елементи двох підсистем організаційно-економічного механізму та враховує сумарний фінансовий ризик, якого зазнає приватизоване машинобудівне підприємство, а також кількість працівників для визначення показника розвитку організаційно-економічного механізму на постприватизаційному етапі. Для розрахунку критеріїв оцінювання значень показників моделі розвитку досліджуваних підприємств використано дані фінансової звітності підприємств. Модель грунтується на ранжованих значеннях, які визначають значення окремого елемента для організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівного підприємства. Якщо ранжоване значення елемента належить проміжку [0,0; 0,2], то вплив елемента на діяльність приватизованого підприємства нівелюється, якщо ранжоване значення елемента належить проміжку [0,3; 0,5], то елемент є додатковим, якщо ранжоване значення елемента належить проміжку [0,6; 0,8], то елемент є переважаючим у розвитку підприємства, а якщо ранжоване значення елемента належить проміжку [0,9; 1,0], то то елемент є домінуючим серед елементів, що впливають на постприватизаційний розвиток підприємства. Для фінансового ризику та кількості працівників машинобудівного підприємства ранжування здійснено окремо (табл. 3).

Таблиця 3. Значення коефіцієнтів µi, б, в для елементів підсистем організаційно-економічного механізму, фінансового ризику та кількості працюючих на машинобудівному підприємстві

Отже, виокремивши окремі елементи організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі, можемо розрахувати показники підсистем механізму.

Показники підсистем організаційно-економічного механізму для моделі розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі пропонується розраховувати наступним чином. Показник підсистеми забезпечення організаційно-економічного механізму підприємства (p1) розраховую так:

, (1)

де µ1 - ранжоване значення m1;

µ2 - ранжоване значення m2.

Показник функціональної підсистеми організаційно-економічного механізму (p2) розраховується у вигляді:

, (2)

де µ3 - ранжоване значення m3;

µ4 - ранжоване значення m4.

Зважаючи на необхідність включення до такої моделі елементів двох підсистем організаційно-економічного механізму, перша складова показника розвитку (s1) підсистем організаційно-економічного механізму підприємства матиме такий вигляд:

. (3)

Зважаючи на особливості постприватизаційного етапу варто оцінити вплив фінансового ризику на елементи підсистем організаційно-економічного механізму. Тому друга складова показника розвитку організаційно-економічного механізму (s2) матиме такий вигляд:

, (4)

де б - ранжоване значення r.

Отже, загальна формула показника розвитку (R) організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі буде такою:

, (5)

де в - ранжоване значення k.

Таким чином, можна встановити межі значень показника розвитку підприємства на постприватизаційному етапі (R), які лежать у проміжку [0; 4,44]. Тому пропонується три ймовірних сценарії розвитку машинобудівних підприємств на постприватизаційному етапі, поділивши отриманий проміжок на три рівні частини. Так, якщо R належить проміжку [0; 1,48], то підприємство занепадає в результаті незадовільного функціонування його організаційно-економічного механізму та впливу великої кількості ризиків, що потребує негайного реформування. Якщо R належить проміжку (1,48; 2,96], то приватизоване підприємство функціонує нормально, проте для ефективного розвитку необхідно здійснити оптимізування функціонування його організаційно-економічного механізму. Якщо R належить проміжку (2,96; 4,44], то підприємство успішно розвивається на постприватизаційному етапі, що виражається у досягненні ним високих фінансових результатів та розвитку в усіх аспектах його функціонування.

Послідовність реалізування моделі розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі

Отже, модель розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі передбачає виконання таких етапів.

1. Вибір джерел інформації для аналізування розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі. Оскільки особливості постприватизаційного етапу є ще мало дослідженими, то вибираючи джерел а інформації, варто орієнтуватися на фінансову звітність підприємств за попередні звітні періоди як таку, що відображає об'єктивний стан підприємства після реалізації приватизаційного процесу.

2. Формування системи вхідних даних для розрахунків (підсистеми організаційно-економічного механізму підприємства). Як встановлено, ефективне функціонування організаційно-економічного механізму є визначальним для постприватизаційного розвитку підприємства, отже під час формування моделі розвитку необхідно за основу брати підсистеми цього механізму.

3. Вибір елементів підсистем, що мають найважливіше значення для розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі. Елементами, що мають найважливіше значення для розвитку підприємства на постприватизаційному етапі, є елементи підсистеми забезпечення (виробничі запаси (m1), незавершене виробництво (m2)) та елементи функціональної підсистеми (витрати на оплату праці (m3), собівартість реалізованої продукції (m4).

4. Визначення ранжованих значень елементів підсистем організаційно-економічного механізму. Оцінювання елементів підсистем організаційно-економічного механізму дасть змогу визначити, які елементи із пропонованих найвагоміше впливають на постприватизаційний розвиток. Ранжовані значення елементів підсистем обирають відповідно до даних фінансової звітності підприємств, а саме щодо сум, які фігурують у статтях фінансової звітності.

5. Обчислення показників підсистем організаційно-економічного механізму (p1 і p2), яке дасть змогу оцінити стан кожної підсистеми та встановити, функціонування якої із них потребує реформування. Обчислюють згідно із запропонованими формулами.

6. Обчислення першої складової показника розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі (s1). Перша складова показника розвитку організаційно-економічного механізму являє собою суму показника розвитку підсистеми забезпечення (p1) і показника розвитку функціональної підсистеми (p2).

7. Коригування на ризики (r) та обчислення другої складової показника розвитку (s2). Як встановлено, на приватизоване машинобудівне підприємство найбільше впливають фінансові ризики, врахування яких у моделі розвитку дасть змогу отримати докладне уявлення про стан такого підприємства на постприватизаційному етапі.

8. Обчислення показника розвитку організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі (R). Показник розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі являє собою частку від ділення другої складової s2 на ранжоване значення кількості працівників машинобудівного підприємства k і відображає стан машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі.

9. Формування різних сценаріїв поведінки залежно від значення показника розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі. Пропоновані три сценарії розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі дадуть можливість реформувати організаційно-економічний механізм відповідно до стану та потреб підприємства на постприватизаційному етапі.

10. Визначення потенційного інвестора для кожної стадії розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі. Характеристики інвестора для кожного сценарію нададуть можливість пожвавити інвестиційну діяльність підприємства та сформувати оптимальну структуру інвестиційних ресурсів відповідно до його стану.

11. Удосконалення функціонування організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства. Обчислений показник розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі дозволить реформувати та удосконалити функціонування його організаційно-економічного механізму за допомогою планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання постприватизаційного розвитку машинобудівного підприємства.

12. Постприватизаційний розвиток машинобудівного підприємства. Застосування пропонованої моделі на машинобудівних підприємствах дозволить удосконалювати їх діяльність на постприватизаційному етапі та оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ, що забезпечить їх розвиток в довгостроковій перспективі. Модель розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства на рис. 2.

В результаті обчислення за формулами, що пропонується використовувати для моделі розвитку організаційно-економічного механізму машинобудівного підприємства, отримано значення показників розвитку R організаційно-економічних механізмів машинобудівних підприємств протягом 2005 - 2009 рр. (табл. 4).

Таблиця 4. Показник розвитку R організаційно-економічних механізмів машинобудівних підприємств на постприватизаційному етапі протягом 2005 - 2009 років

Динаміку показників розвитку (R) машинобудівних підприємств протягом 2005 - 2009 рр. представлено на рис. 2.

постприватизаційний розвиток машинобудівний підприємство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка показників розвитку (R) машинобудівних підприємств протягом 2005 - 2009 років

Постприватизаційний етап розвитку машинобудівних підприємств характеризується значним ступенем невизначеності, що висуває особливо високі вимоги до якості прогнозування діяльності та розвитку таких підприємствах. Пропонується для прогнозування постприватизаційного розвитку підприємств використовувати послідовність прогнозування на основі Fuzzy-технології, яка об'єднує такі етапи. Як джерела інформації для прогнозування постприватизаційного розвитку підприємств варто обирати інформацію, отриману в результаті реалізації моделі розвитку підприємства на постприватизаційному етапі, та фінансова звітність підприємства. Даними для прогнозування постприватизаційного розвитку підприємств слугує інформація про кількість домінуючих та переважаючих елементів, інформація про прибуток, отриманий протягом попередніх періодів, та дані щодо кількості працівників підприємства. Потім визначаються коефіцієнти для сумарної кількості домінуючих та переважаючих елементів (d+p), валового прибутку підприємства (P) і кількості працівників підприємства (k), що становлять необхідні дані для прогнозування постприватизаційного розвитку на основі Fuzzy-методу. Ступінь впевненості в отриманні підприємством прибутку (v) визначається шляхом множення ранжованого значення валового прибутку, який отримує підприємство протягом попереднього звітного періоду, на сумарну кількість домінуючих та переважаючих елементів (d+p), та подальшого ділення цього добутку на ранжоване кількості працівників підприємства. Як результат, складається прогноз щодо постприватизаційного розвитку підприємства. Отримання прибутку є визначальним для подальшого постприватизаційного розвитку машинобудівного підприємства, але необхідно враховувати те, що різні підприємства за розміром отримують прибуток різної величини. Тому доцільно при прогнозуванні отримання підприємством прибутку враховувати чисельність працівників. Таким чином, формула визначення ступеня впевненості в отриманні підприємством прибутку матиме вигляд:

, (6)

де v - ступінь впевненості в отриманні підприємством прибутку;

q - фактичний валовий прибуток підприємства за попередній період;

d - кількість домінуючих елементів підсистем організаційно-економічного механізму підприємства;

p - переважаючих елементів підсистем організаційно-економічного механізму підприємства;

в - ранжоване значення кількості працівників машинобудівного підприємства.

Значення складових прогнозу обчислюється відповідно до фактичних даних про діяльність машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі (табл. 5).

Таблиця 5. Значення складових прогнозу на основі Fuzzy-технології

В результаті проведених розрахунків отримано результати, що свідчать про низьку ймовірність отримання прибутку на постприватизаційному етапі, зважаючи на те, що межі значень для ступеня впевненості в отриманні прибутку машинобудівним підприємством на постприватизаційному етапі - [0,1; 27] (табл. 6).

Таблиця 6. Прогноз впевненості в отриманні підприємством прибутку на основі Fuzzy-методу протягом 2005 - 2009 років

Зважаючи на особливості Fuzzy-методу, вважаємо, що тенденція до зростання ступеня впевненості в отриманні прибутку підприємством на постприватизаційному етапі (v) означатиме максимізацію прибутку підприємства в майбутньому. Таке твердження є вірним, оскільки розвиток машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі призводить до збільшення кількості домінуючих та переважаючих елементів у складі його організаційно-економічного механізму, що підтверджують результати аналізування діяльності таких підприємств та моделювання постприватизаційного розвитку.

Інвестиції є одним із елементів впливу організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. Для залучення інвестицій необхідно орієнтуватися на стан розвитку організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі, тобто, вибираючи інвестора, варто орієнтуватися на показник розвитку, отриманий внаслідок реалізації приватизаційного процесу на підприємстві. Важливим завданням інвестиційної діяльності приватизованого підприємства є створення сприятливого інвестиційного клімату в результаті реалізації певних заходів. Застосування пропонованої моделі розвитку дасть змогу машинобудівному підприємству обирати інвестора, пропозиції та вимоги якого відповідають стану цього підприємства на постприватизаційному етапі. Враховуючи результати моделі розвитку щодо можливих станів машинобудівних підприємств, необхідно сформувати вимоги щодо потенційного інвестора для кожного випадку. Якщо R Є [0; 1,48], за якого функціонування організаційно-економічного механізму підприємства є неефективним, необхідно повністю реформувати організаційно-економічний механізм та залучати інвестора, який би раніше стикався з аналогічними випадками, має бути особисто зацікавленим у розвитку цього підприємства, володів максимально великими інвестиційними коштами, він повинен бути готовий їх спрямувати на переоснащення підприємства, готовим до можливої економічної невдачі. Якщо R Є (1,48; 2,96], за якого машинобудівне підприємство функціонує нормально, але для розвитку на постприватизаційному етапі необхідно переглянути ризики та шукати такого інвестора, який допоміг би їх мінімізувати, а також був готовим до можливих втрат, і свідомо обирав співвідношення «ризик - користь», володів доволі значними ресурсами та розумів, що результат від інвестування коштів у підприємство буде вагомим лише тоді, коли підприємство перейде до Сценарію 3. Якщо R Є (2,96; 4,44], за якого машинобудівне підприємство успішно функціонує і розвивається на постприватизаційному етапі, пошук інвестора має бути спрямований на шукання ресурсів для впровадження нових технологій. Інвестор має бути зацікавленим у вкладанні коштів в розвиток нових технологій, не прагнути одержати швидкий прибуток, а бути зорієнтованим на перспективу, володіти значними інвестиційними коштами, прагнути покращити свій особистий імідж через участь у новітніх проектах з високими екологічними, соціальними стандартами тощо.

Встановлено, що формування та використання ефективного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств передбачає певну послідовність дій, під час виконання яких забезпечується розвиток машинобудівного підприємства в довгостроковому періоді. Доведено, що вона містить такі блоки заходів.

1. Визначення постприватизаційного етапу як особливого для розвитку машинобудівного підприємства. Визначення постприватизаційного етапу як особливого відбувається усвідомленням безповоротності змін, які відбуваються з організаційно-економічним механізмом підприємства, а також виявлення впливу кризових явищ, характерних для цього етапу.

2. Виокремлення чинників, що визначають формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівного підприємства, а також виявлення характеру їх впливу.

3. Формування організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі. Організаційно-економічний механізм машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі складається із підсистем організаційно-економічного механізму (функціональної та підсистеми забезпечення), компонентів (організаційної структури управління підприємством, його персоналу, інформації) та елементів (підприємницьких інтересів та інвестицій). Формування організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі являє собою приведення всіх його складових до узгодженого функціонування відповідно до особливостей постприватизаційного етапу та машинобудівної галузі, за рахунок залучення інвестицій та за рахунок регулювання підприємницькими інтересами.

4. Аналізування функціонування підприємства в постприватизаційний період. Визначення тенденції розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі відбувається за допомогою розрахунку пропонованих та якісних показників, а також обчислення темпу зростання елементів підсистем організаційно-економічного механізму .

5. Виокремлення особливостей чинного організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств в Україні. Для виокремлення особливостей чинного організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств необхідно досліджувати особливості функціонування кожної підсистеми організаційно-економічного механізму конкретного машинобудівного підприємства.

6. Реалізування моделі розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі. Використання моделі розвитку організаційно-економічного механізму підприємства на постприватизаційному етапі полягає здійсненні послідовних кроків з подальшим визначенням сценаріїв розвитку окремого машинобудівного підприємства.

7. Прогнозування розвитку машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі на основі Fuzzy-технології. Прогнозування постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств, передусім, зводиться до прогнозування отримання ними прибутку, тому доцільним є використання як базису елементів моделі розвитку як таких, що визначають ефективність діяльності цих підприємств.

8. Оптимізування інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства. Оптимізують інвестиційну діяльність підприємства на постприватизаційному етапі за допомогою вибору характеристик потенційного інвестора залежно від Сценарію постприватизаційного розвитку підприємства.

9. Використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівного підприємства полягає у використанні результатів моделювання та прогнозування постприватизаційного розвитку, а також впровадження рекомендацій щодо оптимізування інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства.

10. В результаті розрахунку меж значень показника розвитку організаційно-економічного механізму можна стверджувати, що моментом завершення постприватизаційного етапу як кризового для розвитку машинобудівного підприємства завершується у момент, коли досягаються наступні умови: досягається максимальне значення показника показника розвитку (R) організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівного підприємства , яке дорівнює 4,44; ступінь впевненості в отриманні прибутку, який отримуємо внаслідок прогнозування постприватизаційного розвитку на основі Fuzzy-методу, має тенденцію до зростання і в кінцевому результаті досягає значення близького до 27; приватизоване підприємство переходить до Сценарію 3, при чому здійснює активну інвестиційну діяльність.

Запропоновані умови, при яких постприватизаційний розвиток машинобудівного підприємства вважається завершеним, дозволяють визначити момент, коли підприємство переходить до нормального розвитку, при якому особливості постприватизаційного етапу не чинять на нього вплив.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств є складним та довготривалим процесом, який спрямований на забезпечення постприватизаційного розвитку та містить запропонований комплекс заходів, що містять моделювання організаційно-економічного механізму підприємства, прогнозування його постприватизаційного розвитку та оптимізування інвестиційної діяльності.

Висновки

Дисертація містить теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо удосконалення формування організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. Наведені у дисертаційній роботі теоретичні та практичні результати сприятимуть удосконаленню управління постприватизаційним розвитком машинобудівних підприємств.

1. Ефективна діяльність та розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств, на яких було реалізовано приватизаційний процес, неможливі без формування організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку. Формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку вимагає аналізування чинників внутрішнього та зовнішнього середовищ та характеру їх впливу. Усе це доводить необхідність розроблення теоретичних та методичних засад формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств. Встановлено, що постприватизаційний розвиток підприємства - це розвиток організаційно-економічного механізму, який відбувається під впливом незворотних змін, спричинених реалізацією приватизаційного процесу, і стосується всіх без винятку елементів внутрішнього середовища підприємства. Причому, функціонування підсистем організаційно-економічного механізму (функціональної та підсистеми забезпечення), компонентів (організаційна структура управління підприємством, персонал та інформація) та елементів впливу (підприємницьких інтересів та інвестицій) повинно бути взаємоузгодженим та враховувати конструктивний та деструктивний вплив постприватизаційного етапу. Організаційно-економічний механізм постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств являє собою узгоджену систему, елементи якої функціонують під впливом конструктивних та деструктивних чинників постприватизаційного етапу та особливостей машинобудівної галузі, та яка розвивається за рахунок залучення інвестицій та регулюється підприємницькими інтересами.

2. Уточнений категорійний апарат за проблематикою (поняття «постприватизаційний розвиток машинобудівних підприємств»; «організаційно-економічний механізм машинобудівного підприємства на постприватизаційному етапі», «модель розвитку») дає змогу розвинути теоретичні засади моделювання постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств, що дає можливість власникам та керівникам підприємств обгрунтовано управляти розвитком підприємства на постприватизаційному етапі.

3. Чинники, що визначають формування та використання організаційно-економічного механізму постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств, виокремлені із врахуванням особливості впливу, який вони здійснюють на постприватизаційний розвиток підприємства. Використання цієї класифікації дасть змогу керівникам машинобудівних підприємств здійснювати управління розвитком приватизованих підприємств і, на підставі отримання докладної та достовірної інформації ухвалювати раціональні управлінські рішення щодо регулювання чинної моделі розвитку.

4. Виконане аналізування за обраними кількісними та якісними показниками діяльності машинобудівних підприємств на постприват...