Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка будівництва)

УДК 331.2:69.003

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організація оплати праці науковців у будівництві

Івлєв Сергій

Сергійович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Ушацький Сергій Андрійович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри організації і управління будівництвом

Науково-дослідний інститут будівельного виробництва, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться «_____» _______________ 2011 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський просп., 31.

Автореферат розісланий «_____» _______________ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03 В. М. Погорельцев

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актуальність дисертації визначається практичною потребою реформування організаційно-трудових відносин в напрямку вирішення проблеми регулювання оплати праці науковців в галузі будівництва, як функції стимулювання професійно-ділових якостей працівника в залежності від кінцевого результату роботи.

Незважаючи на державне регулювання заробітної плати науковців у будівництві, за змістом функція заробітної плати перетворилася на різновид соціальної виплати, що не пов'язана з обсягом, складністю та результатами праці, що руйнує основи економічного та соціального розвитку суспільства. За роки незалежності, в наслідок від'їзду із країни інтелектуальної еліти, найбільш висококваліфікованих фахівців інженерних спеціальностей і точних наук, значно знизився науковий потенціал. Питома вага вчених вищої категорії на сьогодні складає лише 4 %, а в будівельній галузі чисельність кандидатів і докторів наук ? 0,66 % від загальної чисельності науковців в Україні.

Аналіз існуючої системи оплати праці наукових працівників у будівництві галузі довів, що ні сама система, ні рівень оплати праці не стимулює розроблення конкурентоспроможних інноваційних розробок і не забезпечує справедливої винагороди за кінцевий результат наукової діяльності. Оплата праці слабо пов'язана з кваліфікацією кадрів, їх освітою, професійною підготовкою, складністю та відповідальністю трудових функцій і ефективністю інноваційних розробок.

В державному класифікаторі професій за окремими кодами виділені професіонали будівельної галузі в т.ч. наукові співробітники. Але відсутність дескрипторів (описів) посад за класифікаціями наукових робіт у будівництві призводить до невизначеності при розробленні посадових інструкцій для науковців. При встановленні кваліфікаційних та професійних вимог до претендентів на посади наукових співробітників використовуються нормативні документи часів Радянського Союзу, якими обмежуються вимоги тільки наявністю диплома та термінами перебування на посадах і не враховуються наукові здобутки.

Питання організації оплати праці науковців будівельної галузі вивчено недостатньо і вимагають проведення додаткових досліджень в напряму розроблення нормативно-методичної бази. Вихід з даної ситуації - розроблення сучасної моделі оплати праці, як інструмента інноваційного розвитку науки у будівництві, що відповідає рівню кваліфікаційної характеристики. Отже, актуальність даної дисертаційної роботи обумовлена нагальною науково-практичною потребою створення методичної основи організації оплати праці науковців у будівництві в залежності від певних критеріїв оцінки кінцевого результату роботи та професійно-ділових якостей працівника.

Зв'язок роботи з державними програмами та планами. Основні результати дисертаційної роботи спрямовані на реалізацію Програми створення та постійного оновлення галузевої нормативної бази з праці та професійної класифікації у будівництві, затвердженої наказом Держбуду України від 28.12.2004 № 243 до 2015 р. Здійснення досліджень передбачено Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1375 «Про Концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні»; Кодексом законів про працю України. Тематика досліджень та одержані результати відповідають напрямам досліджень кафедри організації і управління будівництвом Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) та Управління економіки та розвитку будівельної діяльності Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розроблення відповідних методичних рекомендацій щодо удосконалення механізму організації оплати праці наукових працівників у будівництві в залежності від певних критеріїв оцінки кінцевого результату роботи та професійно-ділових якостей працівника.

Досягнення поставленої мети визначило постановку і вирішення наступних задач:

- дослідження економічної сутності заробітної плати, як функції матеріального стимулювання розробки інновацій;

- аналіз тенденцій, закономірностей та проблем чинної у будівництві системи оплати праці науковців;

- визначення економічних та соціальних критеріїв оцінки факторів, які впливають на рівень оплати праці;

- розробка методики визначення посадових окладів науковців будівельної галузі за шкалою коефіцієнтів з урахуванням міжпосадової різниці, рівень надбавок і доплат в залежності від умов виконання наукових досліджень і наявності наукового ступеня та вченого звання;

- обґрунтування рекомендацій щодо розроблення сучасних вимог до персоналу та кваліфікаційних характеристик професій науковців у будівництві;

- обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення організації заробітної плати з урахуванням певних критеріїв оцінки кінцевого результату роботи та професійно-ділових якостей наукових працівників у будівництві.

Об'єкт дослідження - оплата праці наукових співробітників в науково-дослідних та дослідно-конструкторських підприємствах будівельної галузі в сучасних умовах.

Предмет дослідження - теоретичні, методологічні і практичні механізми організації оплати праці науковців будівельної галузі та раціональні організаційні умови мотивації праці.

Методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення завдань дослідження пов'язано з використанням комплексу методів.

Теоретичною основою дослідження є економічна теорія розвитку ринкових відносин, методи аналізу і синтезу, ранжування, аналогія (індукція та дедукція), розподіл пріоритетів, ситуаційний підхід. Встановлення коефіцієнтів співвідношень посадових окладів науковим працівникам проводилось на основі економіко-математичного моделювання тарифних систем, які включають тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. При визначенні співвідношень посадових окладів використано метод порівняльного аналізу, метод системного аналізу та угрупувань при формуванні груп складності робіт та рівнів новизни. Побудова моделі заробітної плати здійснювалася за допомогою економічного і логічного аналізу на основі проведених досліджень стимулювання розроблення та впровадження у виробництво інноваційних проектів.

Інформаційною базою дослідження є звітні матеріали та колективні договори державних підприємств науково-дослідних і дослідно-конструкторських інститутів, що підпорядковані Мінрегіонбуду, Галузеві угоди між різними міністерствами та профспілками працівників, законодавчі акти з економічних та соціальних питань, статистичні дані Державного комітету статистики України, матеріали періодичних наукових видань і науково-практичних конференцій та інтернет-джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні методики організації оплати праці науковців будівельної галузі. Вперше розроблені:

- класифікація факторів оцінювання оплати праці наукових працівників у залежності від важливості, складності, новизни та ефективності наукових і науково-технічних розробок у будівництві;

- методичні підходи щодо формування шкали коефіцієнтів співвідношень посадових окладів наукових працівників, на підставі ранжування їх за тарифними розрядами та міжпосадової різниці;

- механізм встановлення посадових окладів з урахуванням наявності наукового ступеню та вченого звання, як фактора збереження найбільш цінного наукового потенціалу.

Одержали подальший розвиток:

- метод матеріального стимулювання науковців, в залежності від кінцевого результату роботи;

- моделі оцінки винагороди, в залежності від ефективності науково-технічної продукції;

- вимоги до кваліфікаційних характеристик професій наукових співробітників у будівництві з урахуванням розвитку будівельної науки;

- існуюча модель складових заробітної плати наукових працівників будівельної галузі з урахуванням вимог ринкової економіки.

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій викладено авторські науково-методичні положення та розробки. З наукових публікацій, виданих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого дослідження здобувача.

Наукове значення роботи. Теоретичне значення наведених у дисертації наукових результатів полягає в розвитку теорії мотивації праці стосовно особливостей етапу організації заробітної плати науковців, як у будівництві, так і в інших галузях. Розроблені в дисертації наукові положення дозволяють використати системний підхід до організації оплати праці.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні теоретичних та методичних положень, практичних рекомендацій щодо удосконалення організації оплати праці наукових працівників в науково-дослідних підприємствах будівельної галузі.

Рекомендації, за результатами досліджень, спрямовані на розвиток соціального партнерства, удосконалення системи колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин та економічних інтересів працівників і роботодавців.

Методика оцінки винагороди, в залежності від економічного ефекту використання науково-технічної продукції, може бути застосована при визначенні її ринкової ціни. Рекомендації, щодо врахування в складі договірної ціни на науково-технічну продукцію винагороди, у вигляді частки економічного ефекту від впровадження науково-технічної продукції у будівництві втілені в ДСТУ-Н Б Д.1.1-8:2008 «Правила визначення вартості наукових та науково-технічних робіт у будівництві».

Апробація результатів. Основні наукові результати та висновки дисертації розглянуті та одержали схвалення на конференціях та семінарах, зокрема: Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економіки» Національної Академії Управління; Міжнародна науково-практична конференція «Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес» ПДАБА; Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» ПДАБА; Міжнародна науково-технічна конференція «Інноваційні технології в будівництві» ВНТУ; науково-практичні та наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів в КНУБА (2008-2009 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень відображені у 13 опублікованих роботах, з яких 7 опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженому ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури кількістю 159 найменувань. Загальний обсяг дисертації складає - 177 сторінки, в т.ч., список використаної літератури - 15 сторінок, обсяг додатків - 24 сторінок. В основній частині дисертації нараховується 34 таблиць і 9 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, мета та завдання дослідження, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів. В першому розділі наведено дані аналізу сучасного стану розвитку будівельної науки, відображений вітчизняний і закордонний досвід з питань організації оплати праці науковців. Наведено критичний аналіз підходів та нормативів, що використовуються при встановленні посадових окладів науковців та доплат і надбавок. Окреслена потреба створення методичної системи організації оплати праці науковців будівельної галузі.

Проблемам теоретичних і методологічних підходів організації заробітної плати на підприємствах різних галузей господарства, в тому числі будівництва, присвячено багато праць вітчизняних і закордонних вчених. Перші дослідження теорії на дану тему відображені в роботах Е. Мейо, А. Сміта, Ф. Тейлора. Проблему розглядали вітчизняні вчені: Базилюк А.В., Беркута А.В., Богиня Д.П., Гойко А.Ф., Данюк В.М., Дмитренко Г.А., Закорко О.П., Ізмайлова К.В., Колот А.М., Новіков В.М., Семикіна М.В. Рекітар Я.А.,Ушацький С.А., Чухно А.А., Федоренко В.Г., Шапіро С.І. та інші. Окремі напрямки досліджуваної проблеми відображені в роботах російських вчених-економістів: Абалкіна Л.И., Барановської Н.І., Беклешова В.К, Горелова Н.А., Іонаса Б.Я., Казанського Ю.Н, Кієвського В.Г., Панібратова Ю.П., Степанова Ю.С., Струміліна С.Г. та інших.

Запровадження та використання форм і систем оплати праці на підприємствах регулюється Законом України „Про оплату праці” та Кодексом законів про працю України, Галузевою угодою між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та Профспілкою працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України (далі - Галузева угода) та колективними договорами підприємств. Відповідно до норм цих актів законодавства тарифна система є основою організації оплати праці, яка включає тарифні сітки за розрядами (посадами), тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Проведений аналіз виявив певні недоліки Галузевої угоди. Так посадові коефіцієнти для науковців встановлені безсистемно і необґрунтовано, не забезпечують міжпосадової різниці відносно професійно-творчих якостей науковця, для деяких посад - не відповідають структурній ієрархії. Міжпосадовий діапазон змін коефіцієнтів за посадами знаходиться в межах від 5,334,4 %%, що не відповідає реаліям. Ще одним важливим недоліком Галузевої угоди, на відміну від угод інших галузевих міністерств, є неврахування чинними посадовими окладами наявності вченого звання та наукового ступеня основних наукових співробітників (головний, провідний, старший, науковий та молодший).

Чисельний склад працівників, що займаються науковою діяльністю в державних науково-дослідних підприємствах, підпорядкованих Мінрегіонбуду, станом на 01.07.2010 року складав 3114 осіб, з них 17 докторів та 148 кандидатів наук. Обсяг робіт виконаний ними за І півріччя 2010 року склав 95,6 млн. грн., заробітна плата від 1217 до 4360 гривень на місяць. Це свідчить про необхідність досконального обґрунтовування порядку оплати праці науковців, виходячи з результатів їх індивідуальної діяльності та оцінки особистого внеску у кінцеві результати роботи підприємства.

Сучасний рівень заробітної плати в сфері будівельної науки в значній мірі сприяє збільшенню плинності кадрів, відтоку висококваліфікованих спеціалістів у недержавний сектор, штучному зниженню дійсної вартості людського капіталу, що негативно впливає на мотивацію до праці, а отже, і на якість впровадження і використання науково-технічної продукції (НТП). Аналіз діючої вітчизняної моделі оплати праці науковців довів її неспроможність виконання своїх функцій в повній мірі, зокрема стимулюючу та мотиваційну.

У другому розділі викладено зміст, призначення, структурно-логічна формалізація, параметри та критерії відбору факторів впливу на рівень зарплати, що складає теоретичну основу даної роботи. Проаналізовано методичні особливості існуючої системи оплати праці науковців в будівельній сфері. Організація досліджень передбачила розробку структурованої моделі заробітної плати науковців будівельної галузі (рис. 1), відбір та класифікацію факторів оцінювання оплати праці наукових працівників, в залежності від важливості, складності, новизни та ефективності наукових і науково-технічних розробок у будівництві; методичних підходів для побудови шкали коефіцієнтів співвідношень посадових окладів наукових працівників, на підставі ранжування їх за тарифними розрядами та міжпосадовою різницею.

Розмір заробітної плати повинен залежати від умов праці, індивідуального трудового внеску кожного працівника. Забезпечення зацікавленості працівників у підвищенні власної кваліфікації та якості продукції пов'язано з реалізацією мотиваційної, відтворювальної та соціальної функції.

Існуюча система оплати праці в Україні пов'язана з особливостями перехідного періоду та світовою фінансовою кризою, а саме: збереження зайнятості і попередження безробіття ціною заниження заробітної плати, стримування інфляції, зростання нелегальної діяльності та вторинної зайнятості, посилення мобільності робочої сили.

Передумови досліджень визначили об'єкт, предмет і мету дослідження, що в свою чергу визначила перелік та зміст задач дослідження та визначило напрям пошуку методологічної основи роботи. Структурна схема формування змісту та процесу організації дослідження представлена на рис. 2.

Проведений порівняльний аналіз класифікацій наукових та науково-технічних робіт (НТР), дозволив класифікувати ці роботи у будівництві за складністю (табл.1) та новизною (табл. 2).

Таблиця 1 Характеристика параметрів складності наукових та науково-технічних робіт

Рис. 3 Рівень коефіцієнтів посадових окладів за різними варіантами

Найбільш привабливим є варіант «3», коли міжпосадова різниця з початку зростає на 20 відсотків, а далі зростання зменшується і становить 17,5; 15; 12,5; 10 %%, а потім знову зростає і становить 12,5 и 15 %%. Враховуючи сучасний економічний стан виходу країни з кризи, пропонується першочергово скорегувати чинні коефіцієнти посадових окладів на рівні, що встановлені за варіантом «1», який найбільш наближений до коефіцієнтів, що встановлені Галузевою угодою, з подальшим поступовим наближенням коефіцієнтів міжпосадової різниці до «3» варіанту.

Оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для ефективної самостійної творчої діяльності, підвищення престижу професії науковця, тим самим стимулювати залучення талановитої молоді в науку та прагнення до підвищення кваліфікації.

За результатами досліджень, з урахуванням надбавок, за чинним законодавством України, та економічного стану будівельної галузі в період виходу з кризи розроблено шкалу коефіцієнтів посадових окладів, що наведені в табл. 3.

1. Івлєв С.С.. Щодо врахування економічної ефективності при визначенні договірної ціни науково-технічної продукції у будівництві./ С.С. Івлєв, Н.П. Івлєва /- Науково-виробничий журнал „Будівництво України”. - №10, - 2008. С. 9-12. (В роботі здобувачу належить обґрунтування в договірній ціні винагороди у вигляді частки економічного ефекту від НТП у будівництво).

2. Івлєв С.С.. Новітні підходи формування коефіцієнтів співвідношень посадових окладів науковців в будівельній галузі.// Програма Міжнародної науково-технічної конференції “Інноваційні технології в будівництві”, ВНТУ: Вінниця, 2010 - С.17.

3. Івлєв С.С. Проблема формування ціни науково-дослідних робіт у будівництві./ С.С. Івлєв, Н.П. Івлєва // Програма Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми економіки» К.: Національна Академія Управління, 2007 - С.56.

6. Івлєв С. ДСТУ Н Б Д.1.1-8:2008 „Правила визначення вартості наукових та науково-технічних робіт у будівництві”./ Л. Варченко, Н.Івлєва, C.Івлєв, В.Кіцюк, П.Кривошеєв, Ю. Немчинов, Ю. Слюсаренко, В.Тарасюк / - Укрархбудінформ К: 2008 - с. 21.

АНОТАЦІЇ

Івлєв С.С. Організація оплати праці науковців в будівництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка будівництва). Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2011.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми організації оплати праці науковців в будівництві. Об'єктивною необхідністю є удосконалення теоретичної та методичної системи реформування організації оплати праці та розроблення нормативної бази щодо удосконалення механізму організації заробітної плати наукових працівників у будівництві в залежності від оцінки кінцевого результату роботи та професійно-ділових якостей працівника.

Запропоновано метод організації оплати праці науковців в будівництві з урахуванням факторів оцінювання оплати праці в залежності від важливості, складності, новизни та ефективності наукових і науково-технічних розробок у будівництві. Розроблені методичні підходи до формування шкали коефіцієнтів співвідношень посадових окладів наукових працівників з урахуванням наявності наукового ступеня та вченого звання. Визначено найбільш привабливим підхід, при побудові шкали міжпосадових коефіцієнтів прогресивно-регресивною. Запропоновано нові рівні коефіцієнтів посадових окладів, які враховують обґрунтовану міжпосадову різницю, а також можливість отримання винагороди у вигляді частки економічного ефекту від впровадження науково-технічної продукції у будівництво.

Встановлені вимоги до персоналу в кваліфікаційних характеристиках професій науковців у будівництві з урахуванням критеріїв: кваліфікація, компетенція, навички, професійно-трудові стандарти.

Вирішення питання оплати праці забезпечить зацікавленість кожного працівника у реалізації резервів і можливостей підвищення результатів індивідуальної та колективної праці.

Ключові слова: заробітна плата, посадовий оклад, доплата та надбавка, кваліфікаційна характеристика, науковий ступень, вчене звання, науковці у будівництві.

Ивлев С.С. Организация оплаты труда научных сотрудников в строительстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика строительства). Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2011.