Соціалізація трансформаційної економіки: закономірності та суперечності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 330.342.146:330.526

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Соціалізація трансформаційної економіки: закономірності та суперечності

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Галушка Зоя Іванівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, ВАРНАЛІЙ Захарій Степанович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти:

академік НАН України, доктор економічних наук, професор ЛІБАНОВА Елла Марленівна Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, директор член-кореспондент НАН України,

доктор економічних наук, професор ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», заступник директора соціалізація трансформаційний економіка

доктор економічних наук, професор ДУЧИНСЬКА Ніна Іванівна Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, завідувач кафедри економічної теорії

Захист відбудеться 15 квітня о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 11 березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук А.Д. Залєвська-Шишак

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. У другій половині ХХ ст. соціалізація економіки в розвинених країнах стала однією з головних закономірностей соціально-економічного розвитку. Одночасно сформувалися різні моделі соціальної ринкової економіки, які розрізняються за: місцем соціальної політики держави в системі національних пріоритетів; масштабами державного сектора; механізмом розподілу соціальних функцій між державою, приватним сектором і громадянським суспільством; особливостями цілей і механізмів соціальної політики (континентальна, англосаксонська, скандинавська, південно-європейська). Вивченню цих моделей на початку 1990-х років приділялась велика увага науковцями у постсоціалістичних країнах, адже в той час необхідно було сформувати національні системи соціального захисту та визначити пріоритети подальшого розвитку.

Досвід ринкового реформування економіки постсоціалістичних країн показав, що соціальні перетворення дуже складні, неоднозначні, часто носять суперечливий характер. У ході ринкових трансформацій визначилися соціальні пріоритети державної політики, сформувалися національні моделі систем соціального захисту населення. Ринкова організаційна культура розвивається через становлення різноманітних форм власності, лібералізацію економічних відносин, демократизацію систем управління, підвищення соціальної відповідальності усіх суб'єктів господарювання. Під впливом науково-технічного прогресу змінюються зміст і характер праці, поліпшується якість людського капіталу, великого значення набуває інтелектуальна власність. Громадяни все більше усвідомлюють, що соціальне становище й добробут кожного визначають знання, вміння, досвід, інтелектуальний потенціал, а соціальними цінностями стають поняття справедливості, соціальної відповідальності, колективної солідарності, соціальний капітал, економічна культура бізнесу. Але поряд із позитивними проявами соціалізації існують негативні тенденції розвитку соціальних процесів: вимушене безробіття, бідність, майнове розшарування, загрозлива диференціація доходів; обмеження для певних категорій населення у доступі до суспільних благ, прав володіння, користування й розпорядження об'єктами власності; корупція, тіньові економічні відносини; неефективна система соціального захисту тощо. Це створює загрози соціальній безпеці.

У ході ринкової трансформації економіки відбуваються кардинальні зміни у відносинах власності, принципово змінюється соціальна роль держави, формуються ринкові суспільно-економічні інститути, розширюються функції соціальної відповідальності бізнесу, зростає вплив громадянського суспільства на процеси соціалізації. Ці процеси мають закономірний характер, визначають шляхи й механізми розвитку соціально-економічних відносин та способи розв'язання соціальних проблем. Разом з тим, їх специфіка у кожній країні зумовлена об'єктивними та суб'єктивними чинниками національного характеру. З цим пов'язана неоднакова соціальна ефективність ринкового реформування економіки в різних країнах.

В трансформаційний період надзвичайно актуальним стає завдання пошуку національної моделі змішаної економіки з чітко визначеними, реальними й суспільно узгодженими соціальними пріоритетами. Воно пов'язується з об'єктивною необхідністю: наукового обґрунтування загальних закономірностей соціалізації та національних особливостей становлення й розвитку соціальної ринкової економіки; пояснення причин виникнення та способів розв'язання соціальних суперечностей; об'єктивної оцінки стану соціальної безпеки та можливостей її забезпечення й підтримання у довгостроковій перспективі; визначення шляхів розвитку соціалізованої економіки на основі врахування специфіки національних, історичних, культурних, моральних, правових та інших чинників.

Стан наукової розробки проблеми. В історії економічної думки основи теорії соціалізації були закладені в теоріях утопічного соціалізму й добробуту, а пізніше знайшли своє втілення в теоріях суспільного вибору, соціальної динаміки, філософії господарства, метафізики економіки, соціального капіталу, теоріях управління.

Методологічні засади дослідження процесів соціалізації економіки розроблено найвідомішими представниками економічної та соціальної думки: М. Вебером, Дж. Б'юкененом, К. Ерроу, Дж. С. Коулманом, А. Маршаллом, Д. Нортом, А. Пігу, В. Парето, І. Пригожиним, А. Сеном, П. Сорокіним, Ф. Фукуямою, Дж. Ходжонсом, К. Ясперсом. Вони розглядали соціалізацію економіки переважно як засвоєння та використання суб'єктами господарювання специфічної системи знань, цінностей і норм, необхідних для успішного функціонування економіки та задоволення потреб учасників економічних відносин.

Механізми та результати соціалізації економіки розвинених країн, основи соціального та господарського порядку, а також принципи соціальної політики держав цих країн аналізуються у працях Д. Белла, Л. Ерхарда, Я. Корнаї, Х. Ламперта, А. Мюллера-Армака, Р. Масгрейва, В. Ойкена, В. Рьопке, Р. Тітмуса, А. Шюллера та інших учених.

Дослідження особливостей соціалізації економіки постсоціалістичних країн широко представлено в публікаціях Л. Абалкіна, Л. Бальцеровича, В. Биченкова, Р. Грінберга, С. Кірдіної, Л. Семашко, В. Полтеровича, О. Рубінштейна, Г. Явлінського та інших авторів.

Вагомий внесок у розвиток теорії соціалізації здійснили такі українські вчені, як: В. Базилевич, Г. Башнянин, Л. Бевзенко, З. Варналій, Б. Гаврилишин, А. Гальчинський, Т. Гайдай, В. Геєць, В. Гришкін, А. Гриценко, О. Грішнова, Н.Дєєва, Н. Дучинська, П. Єщенко, Ю. Зайцев, В. Ільїн, Б. Кваснюк, А. Колот, І. Комарницький, Е. Лібанова, І. Мазур, І. Малий, В. Мандибура, А. Мокій, В. Мунтіян, В. Новіков, О. Новікова, Б. Пасхавер, С. Пирожков, І. Прибиткова, В. Попов, В. Решетило, В. Тарасевич, В. Тропіна, М. Чумаченко, А. Чухно та інші вчені.

Як у теоріях соціалізації економіки, так і в практиці їх застосування існують певні розбіжності, насамперед, у розумінні самого поняття соціалізації. Ця суперечливість має багато форм прояву - від визначення економічного змісту процесів соціалізації до форм і методів її здійснення.

Недостатня узгодженість методологічних підходів у поясненні соціалізації зумовлює той факт, що багато її проблем залишаються не розв'язаними та дискусійними з таких причин: певне ігнорування загальнонаукових підходів до аналізу соціальних систем; зосередження на окремих проблемах забезпечення суспільного добробуту, переважно на вивченні ролі держави або ринку у розв'язанні соціальних проблем; використання узагальнених соціально-економічних показників, які не дають можливості визначити й порівняти якісні оцінки життєвого рівня та добробуту суспільства; неготовність передбачити та пояснити закономірності трансформації соціально-економічних процесів; певне ігнорування специфіки процесів соціалізації в умовах інверсійного типу ринкових трансформацій; недостатність обґрунтування взаємозв'язку між закономірностями трансформаційної економіки та причинами виникнення соціальних суперечностей; невизначеність критеріїв оцінки результатів соціалізації економіки, її кількісних і якісних параметрів.

Необхідність теоретичного та прикладного опрацювання цих проблем і визначила тему дисертації, її мету, завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою комплексних наукових досліджень держбюджетної теми кафедри економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Інституціональний механізм сталого розвитку України в умовах відкритої економіки» (номер державної реєстрації 0106 U 003614). Особистий внесок автора у рамках організації й проведення досліджень зазначеної теми полягає у розробці теоретико-методологічних засад процесів соціалізації економіки та забезпечення умов соціальної безпеки України. Проведене дослідження та сформульовані висновки являють собою вагомий внесок у розвиток теорії соціалізації трансформаційної економіки, який полягає у виявленні сутності, закономірностей, чинників та механізмів соціалізації трансформаційної економіки; удосконаленні наукового інструментарію вивчення стану та показників соціальної безпеки; дослідженні суперечностей соціалізації та поясненні їх сутності, видів, форм прояву, причин виникнення та шляхів розв'язання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є системно-концептуальне дослідження теоретико-методологічних і практичних основ соціалізації трансформаційної економіки, необхідних для забезпечення соціальної спрямованості розвитку економіки й гарантування соціальної безпеки, а також визначення закономірностей і перспектив розвитку соціалізованої економіки, виявлення суперечностей соціалізації, обґрунтування пропозицій щодо ролі державної влади, сфери бізнесу та громадянського суспільства в розв'язанні найважливіших соціальних завдань в умовах трансформації соціально-економічних відносин в Україні.

Відповідно до поставленої мети було передбачено постановку та розв'язання таких завдань методологічного та практичного характеру:

- дослідити економічну сутність й історичні форми соціалізації економіки, розкрити її теоретико-методологічні засади;

- виявити загально-історичні закономірності та сучасні особливості процесів соціалізації економіки;

- розкрити сутність та специфічні риси соціалізації економіки у трансформаційному суспільстві;

- удосконалити науковий інструментарій щодо визначення економічного змісту соціалізації та впливу різних сфер соціальних відносин на процеси соціалізації та їхню національну специфіку;

- визначити закономірності соціалізації трансформаційної економіки - при переході від командно-адміністративної до ринково-регульованої змішаної економічної системи;

- встановити взаємозв'язок між закономірностями трансформаційної економіки та причинами виникнення соціальних суперечностей;

- здійснити класифікацію суперечностей соціалізації трансформаційної економіки, пояснити їх сутність, види, форми прояву, причини виникнення та шляхи розв'язання;

- проаналізувати стан системи соціальної безпеки як важливого показника соціалізації економіки;

- надати оцінку соціальним наслідкам ринкової трансформації економіки;

- провести аналіз показників соціалізації, визначити реальний стан соціальної безпеки, загроз та можливостей її підтримання;

- розробити рекомендації щодо розподілу функцій соціальної відповідальності між державою, сферою бізнесу і громадянським суспільством;

- дослідити роль економічної культури та соціального капіталу в розвитку соціалізованої економіки;

- обґрунтувати механізми розв'язання соціальних проблем та перспективи розвитку соціалізованої економіки України.

Об'єктом дослідження є система соціально-економічних відносин, які виникають між суб'єктами соціалізації в процесі ринкової трансформації економіки.

Предметом дослідження є загальні закономірності, особливості та суперечності процесів соціалізації трансформаційної економіки.

Методи дослідження. У дисертації застосовуються як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження соціалізації та її суперечностей. Зокрема, застосування історико-генетичного методу дозволяє визначити час, джерела та причини зародження соціальних суперечностей, простежити ступінь їх прояву та способи розв'язання на різних стадіях суспільного розвитку (2.1; 3.1). Використання системного методу дає можливість показати причини виникнення соціальних суперечностей та їхню національну специфіку (3.1-3.2). Застосування діалектичного методу слугує науковим підходом до пояснення причин виникнення та шляхів розв'язання цих суперечностей (3.1-3.3). Соціосинергетичний підхід використовується для пояснення суті та механізмів динаміки соціальних систем (1.3). Структурно-функціональний підхід лежить в основі аналізу взаємозв'язку динаміки соціальних та економічних процесів (1.3; 3.2). Використання методів стратегічного дослідження (PEST-, SWOT- аналіз) дозволяє дослідити вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на стан соціальної безпеки в Україні (2.3). Поєднання загального, часткового і одиничного дає можливість виявити загально-історичні закономірності та національні особливості процесів і суперечностей соціалізації (1.2; 2.1; розділ 5), пояснити причини надмірної диференціації суспільства (4.2). Метод порівняльного аналізу застосовується для вивчення динаміки соціально-економічних показників (3.3; 4.1; 4.2).

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативні акти з питань соціальної політики, дані офіційної статистики України, аналітичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного інституту стратегічних досліджень, Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Міністерства фінансів України, Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, аналітико-статистичні огляди, довідкові та аналітичні документи міжнародних організацій, монографії, збірники, наукові статті з проблем соціалізації, дані економічних і політичних оглядів, тижневиків, а також наукові публікації, розміщені в мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів та особистий внесок автора полягають у комплексному дослідженні розвитку теоретичних концепцій соціалізації економіки, розробці методологічних засад і методичних підходів до аналізу сутності та закономірностей соціалізації в умовах трансформаційної економіки, визначенні видів, форм прояву та причин виникнення суперечностей соціалізації. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результати, які характеризують наукову новизну дослідження й особистий внесок автора, полягають у наступному:

вперше:

- визначено соціалізацію трансформаційної економіки як надання соціальної спрямованості розвитку економічних процесів та формування й підтримання умов соціальної безпеки шляхом пристосування суспільства до ринкової організаційної культури на засадах: 1) демократизації відносин власності; 2) лібералізації економічних відносин і розвитку ринкової конкуренції; 3) впровадження відносин соціального партнерства між суб'єктами соціалізації; 4) активної участі громадян в соціально-економічних відносинах; 5) пошуку ефективних механізмів узгодження економічних інтересів і розв'язання соціальних суперечностей;

- встановлено, що інверсійний характер ринкової трансформації зумовлює специфічні закономірності соціалізації економіки постсоціалістичних країн: 1) відхід від одержавлених механізмів регулювання соціальних процесів до їх індивідуалізації та подальшого усуспільнення на основі приватної власності; 2) формування ринку праці та ринків соціальних благ і послуг, які раніше гарантувалися державою і вважалися безоплатними; 3) зміна принципів функціонування системи соціального страхування; 4) глибока диференціація населення за доходами та за розмірами нагромадженого багатства; 5) розвиток соціальної конкуренції; 6) поява нових об'єктів соціальних інтересів; 7) формування організаційної структури та ринкової культури суспільства, за яких держава, бізнесові структури, громадянське суспільство починають виконувати нові соціальні функції; 8) виникнення та поширення недобросовісної конкуренції, корупції, тіньового сектору економіки; 9) наростання інтернаціонального характеру соціалізаційних процесів.

- виділено основні види суперечностей соціалізації трансформаційної економіки, пов'язані з системними структурними змінами та інверсійним характером ринкових трансформацій, здійснено їх класифікацію на суперечності, зумовлені: 1) рівнем розвитку продуктивних сил і трансформаційним характером економічних відносин; 2) процесом глобалізації; 3) специфікою функціонування суспільно-політичних інститутів; 4) особливостями національного господарського менталітету суспільства; 5) формами та методами здійснення соціальної політики держави. Визначено причини виникнення, форми прояву та засоби розв'язання цих суперечностей;

- побудовано структурно-функціональну модель соціальної системи, яка дозволяє упорядкувати співвідношення її основних елементів та показати їх роль у функціонуванні й розвитку економічних систем. Автором обґрунтовано, що: специфіка економічної системи закладається комплексом базових цінностей, які домінують в суспільстві; організаційна структура суспільства формується через норми, правила суспільної поведінки, процедури й специфічні механізми їх реалізації; елементи організаційної структури втілюються у формуванні політичного, господарського і культурного порядку, тобто механізмах узгодження інтересів і дій різних суб'єктів;

удосконалено:

- систематизацію наукових підходів щодо встановлення змісту та напрямів соціалізації економіки з виділенням теорій утопічного соціалізму, добробуту, суспільного вибору, соціального ринкового господарства, філософії господарства, економічної соціодинаміки, соціального капіталу, метафізики економіки, які у процесі історичного розвитку економічних відносин заклали основи дослідження найважливіших соціальних проблем - від побудови моделей справедливого суспільства та вивчення джерел зростання добробуту до механізмів перерозподілу доходів і прийняття колективних рішень, визначення показників якості життя, формування національних моделей «держави добробуту», нагромадження людського та соціального капіталу;

- науково-методологічні засади оцінювання стану системи соціальної безпеки - на основі стратегічного аналізу досліджено вплив чинників зовнішнього середовища на систему соціальної безпеки (PEST-аналіз), визначено сильні й слабкі сторони, можливості та загрози соціальної безпеки (SWOT-аналіз). Обґрунтовано ефективність використання методів стратегічного аналізу для формування принципів соціальної політики держави;

- науковий інструментарій дослідження економічного змісту соціалізації шляхом застосування структурно-функціональної моделі соціальної системи та сферного підходу в дослідженні взаємозв'язку економічних, соціальних, культурних, правових та інших чинників, які впливають на процеси соціалізації, визначають їхню національну специфіку;

набули подальший розвиток:

- трактування змісту соціальної безпеки як системи економічних відносин, притаманних соціалізованій економіці, пов'язаних зі встановленням міри соціальної відповідальності держави, корпорацій, господарських суб'єктів і громадянського суспільства за створення умов для реалізації творчих здібностей людини, зростання добробуту, гарантування соціальної захищеності та соціальної стабільності в суспільстві. Її основна суть визначається гарантіями ефективної зайнятості й можливістю отримувати доходи, достатні для забезпечення матеріальних і духовних потреб та зростання добробуту; відповідністю мінімальних доходів мінімальним стандартам; надійністю системи соціального забезпечення та соціального страхування; стабільністю суспільного життя; захистом прав власності, цивільних і політичних прав; свободою вибору видів діяльності, можливостями самореалізації особистості; дотриманням принципів соціальної справедливості тощо;

- обґрунтування моделі системи соціальної безпеки, яка передбачає взаємозв'язок і взаємодію 6 підсистем (адаптаційної, інформаційної, цільової, функціональної, оцінки рівня соціальної безпеки та суб'єктної), кожна з яких включає свої специфічні елементи, що забезпечують відновлення та функціонування всієї системи. Соціальну безпеку представлено як відкриту систему, яка характеризується взаємозалежністю і підпорядкованістю структурних елементів і підсистем, їх здатністю пристосуватись до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

- наукові підходи до оцінки стану соціальної безпеки через застосування системи якісних та кількісних індикаторів. Зокрема, до якісних характеристик соціальної безпеки віднесено дотримання принципів соціальної справедливості, солідарності, субсидіарності у формуванні, розподілі та перерозподілі доходів, зрілість соціального капіталу, відсутність соціальних ризиків, можливість відтворення соціальної безпеки у довгостроковому періоді; до кількісних - відповідність доходів визначеним соціальним стандартам, зростання реальних доходів, мінімізація кількості депривацій у самооцінці соціального становища, частка бідних, ступінь диференціації (нерівномірності) у розподілі доходів, показники добробуту, індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) та інші;

- методологічні основи обґрунтування етапів здійснення державою функції соціальної відповідальності: визначення ролі та механізмів впливу держави на процеси соціалізації економіки; оцінка стану соціальної безпеки; визначення засобів реалізації функції соціальної відповідальності держави; розробка та впровадження заходів, спрямованих на соціалізацію економіки та гарантування соціальної безпеки; оцінка ефективності засобів соціальної відповідальності держави;

- наукове визначення головних напрямів та форм прояву сучасної соціалізації економіки, трактування національних особливостей та внутрішніх механізмів розвитку соціалізації трансформаційної економіки, а також розвитку функцій соціальної відповідальності держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Практичне значення одержаних результатів. Системний аналіз процесів соціалізації й закономірностей їх розвитку, а також соціально-економічних суперечностей, які виникають у ході трансформації економіки, та способів їх розв'язання надає можливість застосування наукових підходів до соціальної політики й визначення функцій соціальної відповідальності держави, сфери бізнесу і громадянського суспільства як засобів підтримання соціальної безпеки у довгостроковій перспективі.

Результати стратегічного аналізу щодо викликів та ризиків соціально-економічної політики України, проблем забезпечення соціальних стандартів, зміцнення системи соціальної безпеки України були використані при написанні розділу «Забезпечення якості життя» Білої книги державної політики «Україна у 2009 році: конституційний процес і перші кроки», розробленої в межах підготовки щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України ( акт про впровадження від 16.04.2010 р. № 293/170).

Розробки автора, практичні висновки та пропозиції щодо стимулювання соціальної відповідальності бізнесу були використані у роботі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, зокрема, при підготовці Національної доповіді «Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні» на виконання Указу Президента України від 9 серпня 2008 року № 698/2008 «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності» (Довідка від 11.02.2009 р. № 1101).

Науково-практичні висновки щодо визначення принципів соціального оподаткування були використані в науково-дослідній роботі «Податкові важелі вирішення соціально-економічних проблем розвитку України», що виконувалася на замовлення ДПА України за програмою 3507020 «Прикладні розробки у сфері оподаткування, фінансового права та діяльності податкової служби», державний реєстраційний номер 0110U002275 (акт про впровадження від 09.12.2009 р. №134/1).

Аналітичні матеріали та практичні рекомендації щодо механізмів формування та розподілу коштів регіонального бюджету були використані для обґрунтування соціальних програм розвитку Буковини, зокрема, при розробці Комплексної програми соціальної підтримки малозабезпечених верств населення «Турбота» та Програми реалізації державної політики з питань сім'ї, дітей та молоді Чернівецької області на 2009 рік (Акт про впровадження від 24.04.2009 р. № 01.35/54-754).

Теоретичні розробки та практичні рекомендації дисертаційної роботи були використані у процесі дослідження проблем лібералізації та соціалізації економіки в країнах, що межують з Європейським Союзом (Україні, Молдові та Білорусі). Автор узяла участь у міжнародному дослідницькому проекті «Либерализация и социализация трансформационных экономик стран Пограничья», який був складовою програми міжнародного Центру перспективних наукових досліджень та освіти в галузі соціальних та гуманітарних наук (CASE) «Социальные трансформации в Пограничье: Беларусь, Украина, Молдова» (виписка із протоколу засідання регіональної ради центру СASE від 11.12.2008р.).

Основні теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів «Економічна теорія», «Політична економія», «Макроекономіка», «Економічна політика» на економічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка від 19.04.2010 р. № 132/4).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням і містить авторські розробки щодо комплексного теоретичного і практичного аналізу сутності, закономірностей розвитку та суперечностей процесів соціалізації трансформаційної економіки, їхньої національної специфіки, а також концептуальних засад дослідження соціальної безпеки як результату соціалізації й механізмів реалізації функцій соціальної відповідальності усіх економічних суб'єктів. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї та положення, які напрацьовані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича протягом 2007-2010 років, а також на засіданнях кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертаційної роботи доповідалися автором та отримали позитивну оцінку на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях і методологічних семінарах, а саме: VIII Науково-практичній конференції «Наука і освіта `2005» (7-21 листопада 2005р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития» (01 -15 жовтня 2006 р., м. Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис інституційної системи сучасної економіки України» (13-14 жовтня 2007 р., м. Чернівці); Міжнародній науковій конференції «Соціальна відповідальність як фактор розвитку громадянського суспільства» (20-21 лютого 2008 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Industriela si cercetarea: modalitati de integrare» (16 квітня 2008 р., м. Кишинів); XXVIII Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис інституційної системи транзитивних економік» (7-8 травня 2008 р., м. Чернівці); Міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (15-16 травня 2008 р., м. Хмельницький); Науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України» (19 вересня 2008 р., м. Ірпінь); Науково-практичному семінарі з міжнародною участю «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (16-18 грудня 2008 р., м. Тернопіль); XI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні складові регіонального розвитку в контексті Європейської інтеграції» (21-22 травня 2009 р., м. Феодосія); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економічного і соціального розвитку в умовах світової кризи» (14-15 жовтня 2009 р., м. Донецьк); Міжнародній науково-практичній конференції «Інституційна природа ринкових трансформацій» (16-17 жовтня 2009 р., м. Чернівці); Науково-практичній конференції «Міжнародне співробітництво України у сфері оподаткування. Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів» (23 жовтня 2009 р., м. Ірпінь); Міжнародній науковій конференції «Социальные трансформации в Пограничье - Беларусь, Украина, Молдова: итоги (2008-2010 гг.)» (26-28 лютого 2010 р., м. Вільнюс); Науковій конференції міжнародної асоціації інституціональних досліджень «Проблемы современной экономики и институциональная теория» (14 жовтня 2010 р., м. Київ); Науково-практичній конференції «Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів» (22 жовтня 2010 р., м. Ірпінь);

Науково-практичні результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях «круглих столів»: «Фіскальна політика України в умовах фінансової та економічної кризи» (29 травня 2009 р., м. Ірпінь); «Актуальні проблеми податкової політики України в сучасних умовах» (14 травня 2010 р., м. Житомир); «Податковий кодекс України як економічна конституція держави» (15 жовтня 2010 р., м. Умань); «Конкурентний розвиток підприємництва в Україні» (23 листопада 2010 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи опубліковані у 60 наукових працях загальним обсягом 84,1 д.а., з них: одноосібна монографія «Соціалізація трансформаційної економіки: особливості, проблеми, пріоритети» (22,3 д.а.); 3 колективні монографії (особисто автору належить 7,8 д.а.); 4 навчальні посібники (3 із них - з грифом МОН України; особисто автору належить 31,3 д.а.); 31 стаття у провідних фахових наукових журналах (особисто автору належить 16 д.а.); 4 праці у наукових виданнях (1,8 д.а.); 14 тез за матеріалами конференцій та круглих столів (особисто автору належить 3,6 д.а.); 3 публікації у зарубіжних виданнях (1,3 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 411 сторінках комп'ютерного тексту, що містять 26 таблиць, 26 рисунків, 4 формули. Робота має 16 додатків. Список використаних джерел включає 465 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми соціалізації трансформаційної економіки, вивчення її закономірностей та суперечностей, проаналізовано стан розробки проблеми, значення теорії соціалізації економіки для розв'язання соціальних проблем та формування принципів соціальної політики держави в Україні. Визначено мету, завдання, предмет та об'єкт дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значимість роботи, наведено дані про апробацію одержаних наукових результатів.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи дослідження процесів соціалізації трансформаційної економіки» - здійснено ретроспективний аналіз теорій соціалізації економіки, визначено теоретичні засади економічного змісту та оцінки історичних форм соціалізації економіки, методологічні підходи до вивчення закономірностей структурного взаємозв'язку та динаміки економічних і соціальних процесів в умовах ринкової трансформації.

За результатами проведених досліджень визначено, що методологічною основою теорії соціалізації трансформаційної економіки є теорії утопічного соціалізму, добробуту, суспільного вибору, соціального ринкового господарства, соціодинаміки, філософії господарства, метафізики економіки, соціального капіталу, які, розвиваючись, змінювали підходи як до суті та способів вимірювання соціальної ефективності економіки, так і до механізмів формування та функціонування національних моделей соціального ринкового господарства. Разом з економічними підходами до проблем соціалізації у даному розділі досліджуються соціологічні погляди, які спрямовані на врахування поняття соціальної організації й соціальних інститутів в аналізі цих проблем.

У результаті ретроспективного аналізу виявлено, що теорії соціалізації економіки, змінюючи одна одну, концентрувались на розв'язанні найнагальніших соціальних проблем, які виникали в різних країнах за різних урядів та механізмів господарювання. Встановлено, що у багатьох випадках вони не лише суперечили одна одній, але й не могли запропонувати ефективні механізми соціалізації економіки. Причини суперечливості та неспроможності цих теорій пояснюються тим, що: 1) соціально-економічна дійсність дуже багатогранна та може мати безліч варіантів розвитку, і швидкість її змін часто випереджає темпи її усвідомлення та розуміння, - цим пояснюється різноманітність підходів різних учених до вивчення одних і тих же проблем і висвітлення їх з різних поглядів; 2) вплив суб'єктивних чинників на соціальні процеси дуже значний, особливо це помітно в дослідженні підходів у соціальній політиці, при вивченні поведінки господарських суб'єктів, окремих індивідів у процесі реалізації їхніх потреб, інтересів, цілей; 3) проблеми зростання добробуту - це відображення фундаментальних проблем економічного вибору, які не можуть бути вирішені через безмежність потреб та обмеженість ресурсів; 4) не існує однозначного розуміння поняття добробуту, найчастіше визначаються соціально прийнятні стандарти, й тому не можна з певною мірою достовірності встановити, якими будуть параметри цього поняття у найближчому майбутньому; 5) поведінка будь-якого суб'єкта ринку спирається на могутній фундамент соціального досвіду, який формує і його суб'єктивні уявлення про особистий добробут і соціальну безпеку; 6) економічні теорії не завжди враховують механізми розвитку соціальних відносин, особливо, коли причини цих змін не пов'язані з економічними інтересами.

На основі досліджуваних теорій та врахування світового досвіду соціалізаційних процесів доведено, що соціалізація економіки - це історична загальнокультурна, загальносвітова закономірність суспільного розвитку, яка на кожному етапі має свої конкретно-історичні форми прояву, цілі, механізми здійснення. Виділено такі головні аспекти (фактори та механізми) її розвитку: 1) історичні форми соціалізації як процесу усуспільнення виробництва та економічних відносин існують так само довго, як і саме людське суспільство - від первіснообщинних форм спільного добування засобів існування до сучасних механізмів формування соціального капіталу; 2) початкові форми соціалізації економіки існували у вигляді усуспільнення землі, засобів виробництва, праці, капіталу й історично змінювалися під впливом зростання продуктивних сил, розподілу праці та спеціалізації, що об'єктивно визначало взаємну залежність учасників економічних відносин і у виробництві, і у споживанні; 3) процеси усуспільнення одночасно супроводжувалися виникненням механізмів відчуження факторів виробництва від їх власників, що зумовлювало виникнення майнової нерівності, соціальної диференціації, експлуатації - це прояв суперечностей соціалізації, які історично виконували роль рушійної сили розвитку, засобу узгодження економічних інтересів; 4) у розвитку ринкової економіки зростала роль індивіда, зовнішніми рамками його поведінки виступали політичні, соціальні і культурні фактори - існуючі у даний час суспільно-політичні інститути; 5) в командно-адміністративній економічній системі соціалізація виступала формою реалізації суспільної власності на засоби виробництва й виражалася в гарантованості для членів суспільства прав на працю, певний рівень споживання, безкоштовну освіту, охорону здоров'я, соціальне забезпечення тощо; 6) у сучасному суспільстві соціалізація пов'язується з підвищенням ролі людського й соціального капіталу, зростанням добробуту та якості життя, з розвитком функцій соціальної відповідальності держави, сфери бізнесу, громадянського суспільства.

Дисертантом встановлено, що в економічній літературі сутність соціалізації трансформаційної економіки здебільшого визначається як соціальна спрямованість її розвитку, керована, переважно, з боку держави - через інструменти соціальної політики. Показано, що, як правило, науковцями не враховується початковий зміст соціалізації як способу пристосування суспільства до існуючих механізмів функціонування економіки з метою сприйняття правил, норм, цінностей, способів поведінки, необхідних для реалізації потреб та інтересів у нових ринкових умовах. Доведено, що для забезпечення надійних механізмів соціального розвитку важливо показати місце учасників соціалізації в цьому процесі; фактори, які дозволяють кожному реалізувати себе, досягти бажаного соціального статусу й добробуту; інституціональні гарантії соціальної безпеки. Великого значення надається рівню розвитку людських здібностей, формуванню людського капіталу, що перетворює людину на головну цінність та чинник ефективності соціально-економічного розвитку.

Виходячи з цього та враховуючи специфіку досліджуваного етапу розвитку соціально-економічних відносин, у дисертації визначено соціалізацію трансформаційної економіки як надання соціальної спрямованості розвитку економічних процесів та формування й підтримання умов соціальної безпеки шляхом пристосування суспільства до ринкової організаційної культури через: 1) трансформацію відносин власності, яка сприяє демократизації соціально-економічних відносин; 2) лібералізацію економічних відносин та захист ринкової конкуренції; 3) впровадження відносин соціального партнерства та становлення й виконання функцій соціальної відповідальності органами державної влади, суб'єктами господарської діяльності, громадськими організаціями; 4) активну участь громадян в соціально-економічних відносинах, пов'язану із підвищенням соціального статусу, досягненням успіху, визнанням, отриманням відповідної винагороди та задоволенням потреб; 5) визначення механізмів узгодження економічних інтересів та розв'язання соціальних суперечностей. Вона орієнтована на формування національної моделі соціального ринкового господарства.

Автором доведено, що соціалізація має системний характер, виступає результатом взаємодії низки чинників як економічного, так і соціально-політичного, культурного характеру, стосується розвитку виробництва і суспільних відносин, залежить від загального стану суспільства, господарського менталітету населення, ступеня зрілості соціального капіталу, соціальної відповідальності її акторів (суб'єктів). Наголошено, що для того, щоб зрозуміти її закономірності, пояснити суперечності, виявити шляхи подальшого розвитку, необхідно проаналізувати взаємозв'язок економічних і соціальних процесів як фактора соціальної динаміки й гарантування соціальної безпеки. Головне - знайти системний взаємозв'язок між усіма елементами економічної системи, які безпосередньо визначають цю динаміку і соціальну ефективність її розвитку.

Вивчення соціалізації трансформаційної економіки ґрунтується на принципах системного аналізу, враховуючи, що, як і будь-яка система, економічна система має такі характеристики: 1) її поведінка залежить від закону композиції (поєднання) складових елементів, підпорядковується принципам системної ієрархічності; 2) різні стани елементів можуть змінювати властивості всієї системи; 3) закономірності поведінки різних систем - універсальні.

Методологічним принципом аналізу виступає синергетичний підхід, який передбачає врахування таких характеристик системи: відкритість; наявність біфуркацій; нерівноважність економічних процесів; безповоротність економічної еволюції; невизначеність майбутнього; принцип підпорядкованості (наявність низки параметрів, які описують поведінку системи); соціальна система може складатися із систем різного віку, які у певний спосіб взаємодіють між собою і складають специфіку сучасного стану системи.

Структурно-функціональний аналіз економічної системи дозволив зробити висновок про те, що специфіка економічної системи закладається організаційною культурою як комплексом базових цінностей, які домінують в суспільстві. Через норми, правила суспільної поведінки, процедури й специфічні механізми реалізації, закладені організаційною культурою суспільства, формується його організаційна структура - формальні та неформальні інститути. Організаційна структура - це частково самоорганізаційний (внутрішній) механізм, а частково - організаційний (зовнішній), який створений суспільством для координації соціальних процесів. Самоорганізаційний механізм - це неформальні інститути, які визначаються глибинними властивостями соціального середовища історією, релігією, культурою тощо. Організаційний механізм передбачає формування формальних інститутів, необхідних для координації суспільних дій. До них відносяться права власності, форми влади, державний механізм координації соціальних відносин. Елементи організаційної структури втілюються у формуванні соціального порядку, тобто механізмах узгодження інтересів і дій різних суб'єктів.

У другому розділі - «Об'єктивна спрямованість та механізми соціалізації економіки» - проаналізовано світовий досвід соціалізації економіки, визначено механізми поєднання соціального й господарського порядку та розподілу функцій соціальної відповідальності між суб'єктами соціалізації в різних моделях соціальної ринкової економіки, визначено вплив соціалізаційних процесів на стан соціальної безпеки в Україні.

На основі аналізу світового досвіду соціалізації встановлено, що найважливішим фактором розвитку соціалізованої економіки є створення державою сприятливих умов для самоорганізації та взаємодії суб'єктів господарювання на принципах рівноваги інтересів, що приводить до виникнення позитивного синергетичного ефекту. До таких умов віднесено: 1) зміну ролі держави в економіці - вона повинна включатися в економічні взаємовідносини як самостійний господарський суб'єкт, що реалізує загальнодержавні потреби та інтереси; 2) утвердження цінностей, які забезпечують спільні інтереси, співробітництво і взаємодопомогу між людьми; 3) забезпечення для кожної людини умов до саморозвитку, розширення меж її можливостей, що дозволяє кожному знайти своє місце в суспільстві, механізми досягнення власних цілей; 4) розширення мережевих структур бізнесового та небізнесового спрямування; 5) формування та нагромадження соціального капіталу.

У дисертації обґрунтовано, що для розуміння механізмів, які забезпечують соціальну відповідальність держави, сфери бізнесу і громадянського суспільства, необхідно показати їх місце в системі гарантування соціальної безпеки суспільства шляхом аналізу взаємодії та визначення функцій їхньої соціальної відповідальності. Встановлено взаємозв'язок державних інтересів із системою інтересів, суб'єктами яких виступають бізнесові структури і громадянське суспільство, визначена їхня специфіка та механізми реалізації на різних рівнях організаційної структури суспільства.

З цією метою побудовано модель системи соціальної безпеки, яка показує взаємозв'язок та взаємодію шести підсистем (адаптаційної, цільової, інформаційної, функціональної, оцінки рівня соціальної безпеки та суб'єктної), кожна з яких містить свої специфічні елементи, що забезпечують відновлення та функціонування всієї системи (Рис.1).

У дисертації доведено, що соціальна безпека передбачає: 1) узгодженість усіх елементів соціальної системи та її відповідність об'єктивним законам функціонування суспільства; 2) стабільність і збалансованість суспільних відносин, які забезпечують єдність і взаємозумовленість системи інтересів у суспільстві; 3) стійкість відтворення мотивів позитивної поведінки та продуктивної взаємодії різних соціальних суб'єктів; 4) відсутність загроз її існуванню.

Система соціальної безпеки визначена як об'єктивний результат соціалізації трансформаційної економіки. Аргументовано, що соціальна безпека виражає внутрішню суть соціалізованої економіки, соціальне спрямування розвитку суспільства, економічні й соціальні цілі держави, прагнення широких верств населення. Таким чином, вона виступає як найважливіший результат процесів соціалізації, характеризує стан суспільного виробництва, соціальної сфери, охорони внутрішнього конституційного порядку, зовнішньої безпеки, культури, при якому досягається такий рівень соціальних умов і соціальних благ - матеріальних, духовних, екологічних, психологічних тощо, які забезпечують якість життя людини і суспільства в цілому.



Рис.1. Модель системи соціальної безпеки суспільства

Джерело: складено автором самостійно

Складність наукового дослідження цих проблем пояснюється необхідністю врахування низки специфічних для кожної країни національно-історичних, соціокультурних, моральних, психологічних та інших чинників, які зумовлюють особливості господарського менталітету, пріоритети у формуванні потреб та інтересів різних суб'єктів, принципи їхньої поведінки за тих чи інших формальних чи неформальних обставин.

У даному розділі дисертації дається оцінка стану соціальної безпеки в Україні, здійснено PEST-та SWOT-аналіз системи соціальної безпеки, виявлено сильні та слабкі сторони, а також загрози соціальної безпеки та можливості її підтримання у довгостроковій перспективі.

Основні показники стану соціальної безпеки в Україні представлені у таблиці 1. Ці дані показують, що за більшістю параметрів стан соціальної безпеки в Україні протягом 2008-2010 років характеризувався як небезпечний.

Для якісної оцінки соціальної безпеки запропоновано застосовувати такі методичні підходи: ширше використання прийнятих для міжнародних порівнянь показників (матеріальний добробут населення; умови проживання населення; соціальне середовище; стан і охорона здоров'я; рівень освіти населення; демографічний розвиток; екологічна ситуація; фінансування людського розвитку); застосування порівняльних методів аналізу й оцінки поточної соціально-економічної ситуації в країні в поєднанні з експертною оцінкою рішень, які приймаються на найвищому державному рівні з питань соціальної політики та соціальної сфери; використання методів кластерного аналізу, які охоплюють окремі аспекти соціальних проблем; вивчення динаміки розвитку стану загроз у сфері соціальної безпеки України у поєднанні та з урахуванням існуючих національних інтересів і пріоритетів системи забезпечення національної безпеки України.

У третьому розділі - «Загальні закономірності та національні особливості соціалізаційних процесів» - визначено загальні закономірності соціалізації економіки та її особливості у період трансформації командно-адміністративної економічної системи в змішану, розкрито види суперечностей соціалізації трансформаційної економіки, причини їх виникнення, форми прояву, засоби розв'язання.

Встановлено, що загальні закономірності соціалізації сучасної економіки стосуються удосконалення та зміни фундаментальних основ функціонування суспільства:

1. Соціалізація виробництва відбувається під впливом розвитку НТП й веде до: усуспільнення виробництва; виникнення нових сфер виробництва; стрімкого зростання галузей невиробничої сфери; гуманізації виробничих технологій, що веде до формування людського капіталу, змінює місце і роль людини у виробництві, її функції, пов'язані із новим характером праці, використанням якісно нових предметів праці, отриманням і переробкою інформації, участю у прийнятті управлінських рішень тощо.

2. Із розвитком ринкових механізмів та сучасними зрушеннями у відносинах власності відбуваються значні зміни в соціальному становищі суб'єктів економічних відносин: наймана робоча сила перетворюється на власників засобів виробництва, зменшується міра відчуження результатів праці; державне регулювання економічних процесів замінюється ринковими механізмами, що формує ринкову економічну свідомість й розуміння власної відповідальності за соціальну безпеку; відбувається реформування ринкової організаційної культури суспільства, національних систем менеджменту, які ґрунтуються на нормах господарського законодавства та особливостях національного господарського менталітету.

Таблиця 1 Значення показників соціальної безпеки в Україні в 2008-2010рр.

Показники, одиниці виміру	Порогові значення	Фактичні значення	Зона безпеки
		2008 р.	2009 р.	2010 р. на 01.07
Частка населення із сукупними витратами, які нижче 75 % медіанного рівня сукупних витрат (рівень бідності), %	не більше 25	27,5	27	26	небезпечна
Частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які нижче прожиткового мінімуму, %	не більше 40	50,9	29,3	21,4	безпечна
Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів	не менше 3	2,18	2,91	2,7	небезпечна
Відношення мінімального розміру пенсії за віком до прожиткового мінімуму, разів	не менше 1,5-2	1,01	1	1	небезпечна
Відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до індексу споживчих цін, разів	не менше 1	1,10	1,5	1,03	безпечна
Відношення сукупних витрат 10 % найбільш забезпеченого населення до 10 % найменш забезпеченого, разів	не більше 8	4,7	2,4	5,3	безпечна
Частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств, %	не більше 50	54,2	53,2	51,8	небезпечна
Рівень безробіття (за методологією МОП), %	не більше 10	6,6	9,9	8,5	безпечна
Рівень тривалого безробіття у працездатному віці (відношення чисельності безробітних понад шість місяців до загальної чисельності безробітних), % ...

Подобные документы

• Підприємство як суб'єкт ринкової економіки

  Обґрунтування теоретико-методологічних основ функціонування підприємства як суб’єкта ринкових відносин та визначення його місця в структурі національної економіки. Аналіз динаміки показників діяльності підприємництва в Україні. Шляхи подолання проблем.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 14.01.2016
  

• Формування ефективних інститутів в умовах трансформаційної економіки

  Історія розвитку інституційної теорії. Особливості інституціональної структури в умовах перехідної економіки. Проблеми формування ефективних ринкових інститутів. Становлення громадянського суспільства як фактор підвищення інституціональних перетворень.
  
  дипломная работа [107,7 K], добавлен 25.08.2010
  

• Концепція непослідовності політики у часі

  Методика дослідження механізмів функціонування економіки, моделі для аналізу і реформування реальної економіки. Дослідження бізнес-циклів, проблем монетарної і фіскальної політики, економіки праці. Інструментарій для аналізу непослідовності політики.
  
  реферат [27,1 K], добавлен 20.07.2010
  

• Дослідження проблеми тіньової економіки в умовах переходу України до ринку

  Сутність, причини та види тіньової економіки. Проблеми тіньової економіки в Україні. Напрямки зниження рівня тінізації економіки в Україні. Тіньова економіка - суттєва перешкода забезпеченню сталого розвитку економіки. Функціонування тіньової економіки.
  
  курсовая работа [38,5 K], добавлен 27.05.2007
  

• Фактори ризику лізингової угоди в умовах трансформаційної економіки

  Поняття та зміст підприємницького ризику. Класифікація ризиків суб'єктів лізингових відносин. Методи і прийоми моделювання ситуацій для оцінки ступеня ризику. Способи мінімізації ризиків та види гарантій позичальника. Сумарне поручительство лізингодавця.
  
  реферат [33,9 K], добавлен 21.04.2011
  

• Пріоритети трансформації перехідної економіки в Україн

  Перехід від адміністративної системи регулювання економіки до ринкової системи. Формування перехідної економіки, аналіз її розвитку в Україні. Тенденції розвитку перехідної економіки в Україні, пріоритети її трансформації та проблеми функціонування.
  
  курсовая работа [598,1 K], добавлен 24.09.2016
  

• Державна політика забезпечення економічної трансформації

  Зміст і структура ринкової трансформації економіки України та функції держави в процесі. Трирівнева модель ринкової трансформації. Центри економічної влади в Україні. Поточні складові політики трансформування економіки. Державна власність та регулювання.
  
  реферат [79,4 K], добавлен 20.03.2009
  

• Моделі формування промислової політики в умовах сучасної економіки

  Дослідження основних моделей формування та реалізації промислової політики в сучасній Україні. Визначення її першочергових завдань, а саме: розробки і впровадження інновацій та формування інвестиційного попиту на продукцію вітчизняного виробництва.
  
  статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017
  

• Перехідна економіка та її закономірності

  Трансформаційна економіка як особливий стан еволюційного процесу суспільного розвитку, її моделі та основні завдання. Закономірності трансформації в межах ринкової системи. Суперечності адміністративно-командної економіки. Моделі переходу до ринку.
  
  лекция [26,0 K], добавлен 01.07.2009
  

• Держава і ринок: філософія взаємодії

  Використання екуменічного підходу до дослідження трансформаційної економіки України. Нові методологічні аспекти аналізу держави в транзитивній економіці. Суспільні цінності у системі формування, прийняття та реалізації економіко-політичних рішень.
  
  монография [631,5 K], добавлен 27.12.2010
  

• Цивілізаційна парадигма дослідження ґенези господарської системи: методологічний аспект

  Аналіз елементів господарювання. Обґрунтування науково-практичних рекомендації щодо формування нової доктрини господарського розвитку в конкретно-історичних умовах сучасної трансформації національної економіки із застосуванням цивілізаційного підходу.
  
  статья [23,6 K], добавлен 11.09.2017
  

• Основні проблеми економіки України та шляхи їх розв'язання в інтересах народу

  Характеристика сучасного стану економіки України, її актуальні проблеми в контексті світової кризи. Аналіз пріоритетних шляхів здійснення соціальної політики. Напрямки економічного впливу державних органів, проведення роздержавлення та приватизації.
  
  курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.07.2011
  

• Інвестиції як основний фактор економічного зростання та розвитку

  Економічна сутність інвестицій, сучасний стан інвестиційної політики в Україні. Проблеми формування механізмів залучення інвестиційних ресурсів у розвиток економіки. Критерії розподілу капітальних видатків для забезпечення ефективного зростання економіки.
  
  курсовая работа [155,6 K], добавлен 24.03.2019
  

• Основи підприємництва

  Основні положення теорії та практики підприємництва як провідної форми господарювання в сучасних умовах ринкової економіки в Україні. Практичні завдання з актуальних питань підприємницької діяльності, приклади та можливі варіанти їх розв’язання.
  
  учебное пособие [4,2 M], добавлен 12.07.2010
  

• Досвід реформування економіки України

  Стабілізація фінансової політики уряду країни – стабілізація в Україні в цілому. Реалізація стабілізаційної програми реформування економіки України. Ринкова трансформація економіки України. Підсумки розвитку економіки України за останнє десятиріччя.
  
  контрольная работа [40,1 K], добавлен 20.03.2009
  

• Держава та ринок

  Історія виникнення ринку, його основні поняття та функції. Класифікація кризових явищ економіки. Необхідність та роль державного контролю у системі ринкових відносин. Проблеми становлення ринку в Україні в умовах переходу до ринкової економіки.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 27.12.2010
  

• Аграрні відносини в Україні

  Механізм використання економічних відносин в аграрному секторі. Фактори, які визначають та забезпечують функціонування даних відносин. Особливості та проблеми реформування аграрних відносин та аграрної політики в Україні в сучасних ринкових умовах.
  
  курсовая работа [49,4 K], добавлен 02.01.2014
  

• Перспективи підвищення ефективності національної економіки України

  Економічний зміст категорії "ефективність національної економіки". Чинники ефективності функціонування економічної системи. Виробнича функція для національної економіки. Економічний розвиток і трансформації промислової політики у світі: уроки для України.
  
  курсовая работа [388,0 K], добавлен 30.09.2011
  

• Структурна політика аграрного сектору економіки країн Європи та шляхи її реалізації в Україні

  Вказано на необхідність оцінити вплив підходів до структурної політики аграрного сектору економіки країн Європи. Виокремлено шляхи її реалізації в умовах сучасних глобальних процесів. Процес реформування сільськогосподарського виробництва в Україні.
  
  статья [29,2 K], добавлен 11.09.2017
  

• Відносини власності в Україні

  Підприємства колективної власності в Україні. Формування багатоукладності відносин. Головні особливості розвитку багатоукладної економіки в Україні. Сучасні проблеми роздержавлення і приватизації в країні. Перехідний період України до ринкових відносин.
  
  курсовая работа [107,3 K], добавлен 07.09.2016
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам