Прикордонне співробітництво регіону в контексті трансформаційних процесів (на матеріалах Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ „УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Лизанець Олександр Володимирович

УДК 339.94(477.87)

ПРИКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

(на матеріалах Закарпатської області)

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Ужгород - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту і маркетингу економічного факультету ДВНЗ „Ужгородський національний університет” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Гаврилко Петро Петрович,

Ужгородський навчальний центр Київського національного торговельно-економічного університету Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України,

завідувач кафедри економіки, бухгалтерського обліку та фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НААН України

Лендєл Михайло Андрійович,

ДВНЗ „Ужгородський національний університет” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Пушак Ярослав Ярославович,

Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів

старший науковий співробітник відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин у регіоні

Захист відбудеться „26” травня 2011 року о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий „21” квітня 2011 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.Г.Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Прикордонне співробітництво розглядається як один з можливих напрямів розв'язання економічних проблем та підвищення життєвого рівня населення прикордонних регіонів. При цьому головною метою зазначеного співробітництва є ліквідація негативних наслідків периферійного розміщення територій, тобто їх віддаленості від головних економічних центрів країни з одночасним використанням тих можливостей, які відкриваються у зв'язку з близькістю території сусідньої країни. Така співпраця є істотним чинником поліпшення клімату взаємного порозуміння та розвитку економічних відносин, одним з важливих засобів ліквідації диспропорцій економічного і соціального розвитку по обидва боки кордону.

Важливість сучасного розвитку прикордонного співробітництва України та її регіонів у Східних (Українських) Карпатах відповідно до європейських критеріїв обумовлена низкою об'єктивних чинників, які вже впливають на розвиток прикордонних регіонів України або ж визначатимуть їх майбутнє в коротко-строковій та середньостроковій перспективах, насамперед: зовнішньополітичною стратегією зближення України з ЄС, включенням прикордонного співробітництва у перелік пріоритетів Концепції державної регіональної політики, схваленої у травні 2001 р., увагою уряду України до питання активізації участі регіонів та громад у транскордонному співробітництві, формуванням нового зовнішнього кордону між Євросоюзом та Україною, можливістю скористатися досвідом прикордонної співпраці Угорщини та Польщі, які впродовж другої половини 90-х років ХХ ст. виконували функцію „зовнішніх регіонів” ЄС і отримали доступ до нових форм допомоги Євросоюзу.

Комплексному теоретично-практичному дослідженню питань прикордонного економічного співробітництва в умовах ринкової трансформації присвятили свої праці українські вчені І. О. Бочан, Н. Б. Даниленко, Ю. Г. Козак, В. В. Козик, Д. Г. Лук'яненко Ю. В. Макогон, Н. А. Мікула, І. Р. Михасюк, Л. А. Панкова, В. І. Чужиков та ін. Розроблення наукових основ забезпечення сталого розвитку України та її регіонів знайшло висвітлення в публікаціях вітчизняних вчених, зокрема В. М. Гейця, М. А. Голубця, Л. С. Гринів, С. І. Дорогунцова, В. С. Кравціва. Дослідженню питань прикордонних економічних зв'язків регіонів присвячені праці М. І. Долішнього, Б. І. Дяченка, М. А. Лендєла, А. Г. Мазура, В. П. Мікловди, М. І. Пітюлича, С. В. Сембера, Д. М. Стеченка та ін.

Разом з тим, незважаючи на наявність значного наукового доробку з цих питань, дослідженнями не охоплено всього спектру особливостей прикордонного співробітництва в Україні та її регіонах. Це, передусім, стосується виокремлення пріоритетів удосконалення форм прикордонних зв'язків та стратегічних орієнтирів прикордонного економічного співробітництва, у першу чергу на регіональному рівні. Важливим при цьому є врахування підходів щодо фінансової підтримки та стимулювання розвитку гірських прикордонних територій, що проявляється в обсягах інвестицій в основний капітал, з метою подолання депресивності та забезпечення сталого розвитку регіону, що є підставою проведення дисертаційного дослідження відповідно до розробленої теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт економічного факультету ДВНЗ „Ужгородський національний університет” „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (державний реєстраційний номер 0105U004082).

У ході виконання дослідження автором розроблено рекомендації щодо пріоритетів подальшого удосконалення форм і стратегічних орієнтирів прикордонного економічного співробітництва регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-теоретичних та практичних підходів і рекомендацій щодо засад розвитку транскордонного співробітництва, вироблення практичних рекомендацій з удосконалення форм прикордонних економічних зв'язків регіону. Для досягнення поставленої мети було окреслено таке коло завдань:

- обґрунтувати теоретико-методичні засади прикордонних зв'язків, етапи та особливості співробітництва;

- узагальнити європейський досвід і механізми управління соціально-економічними процесами прикордонного співробітництва;

- охарактеризувати етапи еволюційного становлення та розвитку регіональної прикордонної співпраці;

- визначити роль і місце прикордонного співробітництва в економічному та соціальному розвитку регіону;

- проаналізувати особливості зовнішньоекономічних зв'язків прикордонного регіону за видами економічної діяльності;

- визначити пріоритети подальшого удосконалення форм прикордонних економічних зв'язків та розробити стратегічні орієнтири економічного розвитку регіону з метою активізації прикордонного співробітництва на перспективу.

Об`єктом дослідження є процеси трансформаційних змін у сфері прикордонного співробітництва на регіональному рівні.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів прикордонного співробітництва та його вплив на економічний розвиток Закарпатської області.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених досліджень є положення сучасної економічної теорії з проблем прикордонного співробітництва в контексті трансформаційних перетворень. У роботі використано наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з проблем прикордонних економічних зв'язків та перспективних напрямів їх розвитку за пріоритетними видами діяльності в пореформений період; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України; статистична та звітна інформація, яка характеризує нормативно-правове забезпечення, фінансову підтримку, передусім гірських регіонів, матеріали науково-дослідних робіт ДВНЗ „Ужгородський національний університет”, результати власних досліджень автора.

У процесі наукового дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких найважливішими є: монографічний - при дослідженні об'єктивного характеру етапів становлення і розвитку прикордонного співробітництва як ключового елементу економічного і соціального розвитку регіону; системно-структурного підходу - при дослідженні трансформаційних процесів прикордонного співробітництва в умовах становлення ринкової економіки; статистико-економічного аналізу - при дослідженні особливостей зовнішньоеконо-мічних зв'язків прикордонного регіону за видами економічної діяльності; порівняль-ного аналізу - при дослідженні основних напрямів удосконалення форм прикор-донних економічних зв'язків та вибору підходів у наданні фінансової допомоги гірським регіонам; економіко-математичного моделювання - при розробці сценаріїв економічного розвитку регіону за показником валового регіонального продукту (ВРП) з урахуванням методики Інституту економічного прогнозування НАН України, а також стратегічних орієнтирів прикордонного співробітництва.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретико-методичних основ прикордонного співробітництва в умовах ринкових трансформацій. Основні результати, які визначають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

· запропоновано класифікацію регіонів на внутрінаціональному рівні на старо- і новоприкордонні та неприкордонні, а в межах прикордонних регіонів - виокремлення суходільних і приморських, що дасть можливість сформувати індивідуальні підходи до вибору механізмів управління прикордонними територіями;

удосконалено:

· визначення поняття „єврорегіон” як організаційної форми прикордонного співробітництва між територіальними економічними одиницями чи громадами, або місцевими органами влади прикордонних регіонів сусідніх держав, що на відміну від існуючого, спрямована на врегулювання взаємоузгоджених заходів у провідних видах економічної діяльності суб'єктів господарювання з метою розв'язання спільних проблем в інтересах людей, що населяють його територію та забезпеченні їх життєдіяльності;

· визначення особливостей зовнішньоекономічних зв'язків староприкор- донного регіону за видами економічної діяльності, які раніше розглядалися за галузевою класифікацією;

дістали подальший розвиток:

· теоретичні підходи до обґрунтування заходів фінансової допомоги гірським територіям прикордонного регіону, виходячи з досвіду Європейського Союзу, що передбачає забезпечення їх конкурентоспроможності, передусім за рахунок збільшення обсягів інвестицій в основний капітал;

· концептуальні засади перспективного розвитку прикордонного співробітництва за наздоганяючою моделлю, що передбачає подолання депресивності в соціально-економічному розвитку регіону на перспективу до 2025 р.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування запропонованих методичних підходів щодо розвитку прикордонного співробітництва регіону за провідними видами економічної діяльності, що сприятиме подальшому вдосконаленню форм прикордонних економічних зв'язків на перспективу, передусім з країнами-членами Євросоюзу.

Рекомендації і пропозиції автора викладені у доповідних записках „Пріоритети прикордонних економічних зв'язків регіону в умовах розширення Європейського Союзу на Схід”, „Перспективи подальшого удосконалення форм прикордонних економічних зв'язків Закарпатської області” та „Стратегічні орієнтири прикордонного економічного співробітництва Закарпатської області”, використані головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму (довідка № 05/1-07/1074 від 08. 12. 2010 р.), головним управлінням економіки (довідка № 01/859 від 09. 12. 2010 р.) Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатською обласною радою (довідка № 1445/01-16 від 08. 12. 2010 р.) при формуванні Програми економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2011 рік, а також на коротко-, середньо- і довготривалу перспективи сталого розвитку області.

Матеріали досліджень використані при викладенні навчальних курсів „Економічна політика”, „Державне регулювання економіки”, „Міжнародні економічні відносини” та в системі підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за напрямом „Економічна теорія та менеджмент” в Ужгородському навчальному центрі Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 20 від 24 січня 2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій проведено комплексне дослідження науково-теоретичних положень прикордонного співробітництва в контексті трансформаційних процесів, його еволюційного становлення і концептуальних засад перспективного розвитку на регіональному рівні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційному дослідженні використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на всеукраїнських і міжнародних науково-прак-тичних конференціях, зокрема: Першій міжнародній науково-практичній конферен-ції „Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності в сучасних умовах глобаліза-ційних процесів у світовій економіці” (Ужгород, 26-28 квітня 2010 р.); VІІ Міжна-родній науково-практичній конференції „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 14-16 квітня 2010 р.) та наукових конфе-ренціях професорсько-викладацького складу Ужгородського центру Київського національного торговельно-економічного університету за період 2009-2010 рр.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, з яких 3 у співавторстві, загальним обсягом 4,85 д.а., в тому числі 4,3 д.а. належить особисто автору, з них 8 - у наукових фахових виданнях, 2 - у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг основного тексту дисертації становить 193 сторінки комп'ютерного тексту, містить 40 таблиць, 7 рисунків, а також 9 додатків, список використаної літератури з 177 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт та предмет дослідження. Висвітлено наукову новизну одержаних результатів та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію основних положень.

У першому розділі - „Теоретико-методичні основи прикордонного співробітництва” здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення сутності зазначеного співробітництва, розглянуто європейський досвід прикордонних зв'язків, можливості його застосування в Україні та її регіонах, зокрема в Закарпатській області, а також механізми управління соціально-економічними процесами в умовах прикордонного співробітництва.

Прикордонне співробітництво є формою міжнародного співробітництва, що передбачає дві основні умови: сусідні території та регіональний або локальний характер співпраці. Воно виходить за рамки єврорегіонального співробітництва і не потребує створення спільних структур по обидва боки кордону. Прикордонне співробітництво європейських країн є добре налагодженим механізмом взаємодії їх місцевих органів влади та регіональних громад, що підкріплений відповідним законодавчим забезпеченням, добре скоординованими програмами регіонального розвитку та активною участю неурядових організацій.

Для якісного здійснення процесу прикордонного співробітництва, з урахуванням досвіду центральноєвропейських країн, необхідні відповідні передумови, передусім побудова незалежної, демократичної, соціальноорієнтованої, правової держави з ліберальною ринковою економікою, що створює реальні умови для реалізації так званих чотирьох свобод: вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Саме ці свободи є необхідними передумовами результативної прикордонної співпраці.

З метою обґрунтування наукових положень стосовно того, що периферійні регіони є економічно слаборозвинутими, автором дисертаційної роботи згруповані адміністративні області та міста Київ і Севастополь за окремими показниками (територія, чисельність наявного населення, валовий регіональний продукт, в тому числі в розрахунку на одну особу), які характеризують певною мірою рівень соціально-економічного розвитку. На внутрідержавному рівні виділено такі групи регіонів:

· староприкордонні суходільні, до яких належать західні регіони України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська та Чернівецька області);

· новоприкордонні суходільні, до складу яких включені 7 регіонів (Вінницька, Житомирська, Київська, Луганська, Сумська, Харківська та Чернігівська області), які набули такого статусу після розпаду Радянського Союзу й утворення незалежних держав (Російська Федерація, Білорусь, Молдова);

· приморські, які представлені шістьма адміністративними одиницями (АР Крим, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська та Херсонська області), а також м. Севастополь;

· неприкордонні, які також представлені шістьма областями (Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська) та м. Київ.

Дослідження свідчать, що на староприкордонні регіони припадає найменша частка як території, так і населення, а також валового регіонального продукту. При цьому відставання в економічному розвитку регіонів цієї групи посилюється. Аналогічна ситуація і в групі новоприкордонних регіонів. Дещо вищі аналізовані показники у групі приморських регіонів, а найбільш розвинутими є неприкордонні регіони, де аналізовані показники вищі від середньоукраїнських.

Проблема зближення регіонів у світовій, і особливо в західноєвропейській економіці, завжди стояла дуже гостро, однак, незважаючи на потужний механізм стимулювання розвитку одних територій і стримування розвитку інших, справжнє вирівнювання навряд чи коли-небудь відбудеться. Разом з тим, як переконує світовий досвід, нехтувати стратегією вирівнювання не можна, тому що це обов'язково призведе до втрати економічної і політичної єдності. Роль і значення зовнішніх факторів при цьому суттєво зростатиме.

Наприкінці ХХ ст. з'явилися нові форми внутрішньої регіоналізації. До них відносять транскордонні регіони (єврорегіони), а також інноваційні зони економічного зростання та світові регіони. Сьогодні у країнах Західної, Центральної та Східної Європи функціонує понад 150 прикордонних об'єднань у формі єврорегіонів, а також стабільно розвивається міжтериторіальна співпраця.

Розгляд теоретичних аспектів прикордонної співпраці дає можливість сформувати авторське визначення сутності поняття „єврорегіон” як форми прикордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, спрямованої на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права для розв'язання спільних проблем в інтересах людей, що населяють його територію по обидва боки державного кордону.

Перевагами прикордоння є суміжність територій та невелика віддаленість підприємств і організацій - суб'єктів зовнішньоекономічних зв'язків, що вже само по собі є важливим ресурсом до інтегрування. Крім того, в переважній більшості прикордонні регіони характеризуються більш високою, порівняно з іншими територіями, питомою вагою сформованої інтеграційної інфраструктури, в тому числі локальною.

Передумовами співпраці соціального характеру є етнічна близькість населення, що проживає на прикордонних територіях, значна частина якого володіє мовою або мовами населення країн-сусідів, високий рівень міжособових контактів, близькість елементів соціальної психології, культури. Вказані фактори є визначальними і в процесі формування прикордонних регіонів.

Багатоаспектність проблеми становлення і розвитку прикордонного співробітництва підтверджує дискусійність і неоднозначність досліджуваної теми.

У другому розділі - „Регіональні особливості трансформаційних процесів прикордонного співробітництва” - висвітлено результати дослідження еволюційних процесів становлення і розвитку прикордонної співпраці регіону. Детальний аналіз цих процесів здійснено на прикладі природноекономічних зон Закарпатської області. Обґрунтовано регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв'язків за провідними видами економічної діяльності та еколого-економічні особливості розвитку гірських територій прикордонного регіону.

Незважаючи на появу нових форм прикордонного співробітництва як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях, слід визнати, що співробітництво прикордонних регіонів України і сусідніх держав Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) поки що не існує як цілісне, системне явище. Воно ще не повністю виконує важливу функцію соціально-економічного підйому регіонів суміжних країн. Проте політична воля з боку державного керівництва України і країн Центрально-Східної Європи до розвитку добросусідських прикордонних відносин і прикордонного співробітництва існує. Але додаткових зусиль, в тому числі й від української сторони, потребує активізація дій з метою реалізації практичних кроків на міжрегіональному рівні.

У зв'язку з розширенням Європейського Союзу на Схід, до кордонів України, виникає необхідність вироблення стратегії використання переваг прикордонного співробітництва Закарпаття з територіями держав-сусідів, а також більш віддалених європейських держав, у нових геополітичних та геоекономічних умовах для того, щоб нейтралізувати негативні наслідки, які виникли у зв'язку з введенням візового режиму, запровадженням сусідніми державами нового законодавства у сфері регулювання зовнішньоекономічних зв'язків.

Прикордонні регіони відіграють специфічну роль у реалізації провідних тенденцій світового розвитку, а саме в зовнішньоекономічній діяльності, в тому числі в лібералізації зовнішньої торгівлі з метою нарощування потенціалу прикордонного товарообігу, активізації міждержавного переміщення населення. Основою взаємного обміну є переважно товари і послуги, вироблені за рахунок місцевих ресурсів. Основні показники зовнішньої торгівлі товарами і послугами в розрізі природноекономічних зон регіону подано в табл. 1.

Зростання обсягів торгівлі товарами і послугами в цілому по області (табл. 1) та в розрізі природноекономічних зон спостерігалося до 2008 р., а в 2009 р. відбувся значний спад внаслідок негативного впливу світової фінансової кризи. Сальдо зовнішньої торгівлі у 2009 та 2004 рр. в цілому по області було активним (позитивним), передусім за рахунок передгірної та гірської зон. Коефіцієнт покриття експортом імпорту по області становив 1,0 в аналізованих роках (крім 2008 р.), у передгірній і гірській природноекономічних зонах - від 1,1 до 2,0, а в низинній імпорт не покривався експортом в жодному з аналізованих років. Водночас більш детальне дослідження свідчить, що у зовнішній торгівлі послугами зовнішньоторговельне сальдо було позитивним у 2004 та 2009 р. за рахунок гірської та передгірної природноекономічних зон. У низинній природно-економічній зоні в аналізованих роках цей показник був пасивним (від'ємним). Враховуючи, що на низинну природноекономічну зону припадає більше 87 % зовнішньої торгівлі регіону, і що узагальнюючі показники такої діяльності, як сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами в аналізованих роках було пасивним (від'ємним), а коефіцієнт покриття експортом імпорту становив менше 1,0, доцільно посилити відповідальність суб'єктів зовнішньоторговельної діяльності за ефективність експортно-імпортних операцій.

Таблиця 1. Основні показники зовнішньої торгівлі товарами і послугами в розрізі природноекономічних зон Закарпатської області (млн. дол. США)

Об'єктами класифікації у КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються у секції та підсекції у переробній промисловості. Експортно-імпортну діяльність за видами економічної діяльності в розрізі секцій КВЕД відображають показники табл. 2, дані якої свідчать, що в аналізованих роках загалом по області коефіцієнт покриття експортом імпорту становив менше 1,0, особливо низьким він був у секціях:

Таблиця 2. Експорт-імпорт товарів та коефіцієнт покриття експортом імпорту за видами економічної діяльності Закарпаття (млн. дол. США)

F - будівництво, G - торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, І - діяльність транспорту і зв'язку, а в 2009 р. це стосується і секції О - надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту. Водночас у секції D - переробна промисловість коефіцієнт покриття експортом імпорту в аналізованих роках становив більше 1,0, особливо цей показник був високим у підсекції DD - оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів. На основі цього аналізу (коефіцієнт покриття експортом імпорту) чітко простежується і значення показника - сальдо зовнішньої торгівлі. В тих секціях та підсекціях, де коефіцієнт покриття експортом імпорту більший за 1,0 відповідно і зовнішньоторговельне сальдо є активним (позитивним), а там, де коефіцієнт менше 1,0, зовнішньоторговельне сальдо є пасивним (від'ємним).

Зовнішньоторговельна діяльність у регіоні починає розвиватися з 1995 р. У 2009 р. порівняно з 1996 р. обсяги експорту товарів і послуг зросли у 8,8 разу, імпорту - у 7,4 разу, зокрема товарів - у 9,9 та 7,6 разу, послуг відповідно у 3,8 та 12,1 разу. Торгівлю з суб'єктами області вели партнери з 98 країн світу. Серед партнерів найвагомішими були Угорщина, Чеська Республіка, Німеччина, Словаччина, Австрія, Італія. Водночас, як видно з табл. 1, у 2009 р. відбувся спад в експортно-імпортній діяльності товарами та послугами в цілому по регіону та в розрізі природноекономічних зон.

На противагу експорту-імпорту товарами, сальдо зовнішньої торгівлі по яких від'ємне, у торгівлі послугами воно, навпаки, в цілому позитивне. На зовнішньому ринку послуг у 2009 р. 157 суб'єктів господарювання співпрацювали з партнерами з 95 країн світу. Експорт послуг становив 43,7 , імпорт - 25,7 млн. дол. США, що менше, ніж у попередньому році. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 18,0 млн. дол. США. Як і в попередні роки, основу експорту та імпорту становлять транспорті послуги (рис. 1).

Рис. 1. Сальдо зовнішньої торгівлі послугами за видами економічної діяльності в Закарпатській області (млн. дол. США).

Важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграють прямі іноземні інвестиції (ПІІ), що передбачають довгострокові економічні взаємовідносини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора щодо суттєвого впливу на управління підприємством-резидентом з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Інвестиційний клімат регіону привабливий для прямих іноземних інвестицій, в той час як портфельні інвестиції за своїми обсягами незначні. СЕЗ „Закарпаття” та ТПР регіону відіграють провідну роль в освоєнні іноземних інвестицій на території Закарпатської області. Так, із 355,0 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (ПІІ), освоєних у регіоні на початок 2010 р., на СЕЗ „Закарпаття” та ТПР припало 307,4 млн. дол. США, або 86,6 % до всього обсягу ПІІ області, в тому числі на СЕЗ „Закарпаття” - 229,7 млн. дол. США (64,7 %), а на ТПР відповідно 77,7 (21,9 %).

Провідну роль у наданні іноземних інвестицій на території пріоритетного розвитку регіону та СЕЗ „Закарпаття” відіграють сусідні країни-члени Євросоюзу, які межують із Закарпатською областю. Зокрема, у 2000 р. на їх частку припало 28,6 % (26,3 із 92,2 млн. дол. США), а в 2009 р. - 22,0 % (78,2 із 355,0 млн. дол. США) всього обсягу іноземних інвестицій.

Екологічну ситуацію в регіоні ускладнює густа мережа магістральних транснаціональних газо- та нафтопродуктопроводів, яка через перевали гірських територій збігається у низинній природно-економічній зоні, розгалужуючись до сусідніх країн, в основному в Угорщину та Словаччину, а далі - в країни Західної Європи. Крім того, густа мережа ліній електропередач вивела з лісогосподарської діяльності тисячі гектарів лісового фонду, передусім у гірській та передгірній природноекономічних зонах.

У період трансформації прикордонного співробітництва в умовах переходу та становлення ринкової економіки особливо актуальні еколого-економічні засади розвитку гірських територій, а тому необхідна чітка перспектива удосконалення розвитку такої співпраці на регіональному рівні.

Третій розділ „Концептуальні засади розвитку прикордонного співробітництва регіону на перспективу” присвячений дослідженню пріоритетів подальшого удосконалення форм прикордонних економічних зв'язків, визначенню стратегічних орієнтирів прикордонного економічного співробітництва регіону на перспективу.

Оптимістичний стратегічний сценарій довгострокового розвитку Закарпатської області можливий лише за умови виконання державою певних регуляторних функцій. При цьому на шляху прискорення економічного зростання має забезпечуватись впровадження інновацій як пріоритетної складової загальної стратегії підвищення конкурентоспроможності регіонів та країни в цілому, захист вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках і підтримка конкуренції з метою забезпечення тісної інтеграції виробництва, фінансів, науки, освіти, сприяння випереджальному розвитку науково-технічної сфери.

У процесі дослідження застосовано класифікацію країн світу за рівнем доходу, прийняту Світовим банком, відповідно до показника „валовий внутрішній (регіональний) продукт” (ВВП/ВРП) у розрахунку на душу населення. Відмітимо, що більшість прикордонних регіонів Українських Карпат і сусідніх країн відносяться до регіонів із середнім доходом. На основі цієї класифікації нами розроблено рейтинг та стратегічну модель соціально-економічного розвитку для прикордонних регіонів Українських Карпат і сусідніх країн (табл. 3).

Проведені дослідження свідчать про значну диференціацію показника ВВП (ВРП) у розрахунку на 1 особу в аналізованих прикордонних регіонах країн Українських Карпат. У соціально-економічному розвитку за аналізованим показником до регіонів з високим доходом відносяться Кошицький та Пряшівський краї Словаччини та Боршод-Абауй-Земпленська область Угорщини, в яких валовий внутрішній продукт у розрахунку на 1 особу на 1 січня 2010 р. становив відповідно 42,2; 12,7 та 14,7 тис. дол. США (за рейтингом вони посідають відповідно перше, третє та друге місця). До регіонів з вищим середнім доходом за рейтингом відносяться Саболч-Сатмар-Березька область Угорщини (6754 дол. США ВВП на 1 особу), повіт Марамуреш у Румунії (5953 дол. США), Підкарпатське воєводство в Польщі (4845 дол. США), а також Україна та регіони Українських Карпат, однак цей показник значно нижчий від аналогічного середньоукраїнського, а ще більше від прикордонних регіонів аналізованих країн.

Таблиця 3. Рейтинг та стратегічна модель соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів Українських Карпат і сусідніх країн за ВВП (у цінах, що є міжнародно-зіставними; у цінах та паритетах купівельної спроможності (ПКС) 2005 року)

Отже, стратегічна модель соціально-економічного розвитку для всіх аналізованих регіонів є наздоганяючою, за винятком Кошицького і Пряшівського країв Словаччини та Боршод-Абауй-Земпленської області Угорщини. В Кошицькому краї ВВП у розрахунку на 1 особу випереджає аналогічний середньонаціональний показник, в тому числі й окремих промислово розвинутих країн.

Однак у 2009 р. порівняно з 2008 р. ВВП в Україні знизився на 15,2 %. Така ж тенденція характерна і для всіх регіонів, в тому числі регіонів Українських Карпат. Водночас за весь період незалежності в Україні триває демографічна криза, яка проявляється у зменшенні кількості населення, а тому ВРП у розрахунку на 1 мешканця буде зростати швидшими темпами, ніж ВВП в цілому. На Закарпатті цю негативну тенденцію подолано вже в 2007 р., в той час як в Україні станом на 01.01. 2010 р. порівняно з 2009 р. кількість постійного населення зменшилось на 180,8 тис. осіб, а порівняно з 1991 р. - на 6,0 млн. осіб.

Враховуючи, що в Україні найвищий спад валового внутрішнього продукту, а в регіонах Українських Карпат, і, зокрема, в Закарпатській області - валового регіонального продукту, ця ситуація була врахована при розробленні стратегічних орієнтирів економічного розвитку регіонів Українських Карпат, в тому числі й Закарпатської області за відповідними сценаріями на коротко-, середньо- і довготривалу перспективу з урахуванням методології Інституту економічного прогнозування НАН України (табл. 4).

прикордонний співробітництво регіон

Таблиця 4. Сценарії економічного розвитку України, в тому числі регіонів Українських Карпат на перспективу до 2025 р. за валовим внутрішнім продуктом (ВРП) (в розрахунку на 1 особу, дол. США;у цінах, що є міжнародно-зіставними у цінах та паритетах купівельної спроможності (ПКС) 2005 року)

Такі розрахунки (табл. 4) нами здійснено на основі оптимістичного, помірного та песимістичного сценаріїв за методологією Інституту економічного прогнозування НАН України. Проте у свої дослідження ми ввели сценарій наздоганяючого розвитку, оскільки регіони Українських Карпат значно відстають за показником середньоукраїнського індикатора ВРП у розрахунку на 1 особу, а Закарпатська і Чернівецька області є депресивними регіонами щодо економічного розвитку. Зокрема, у базовому 2009 р. ВРП у розрахунку на 1 особу в Закарпатській області становив 63,0 % по відношенню до аналогічного середньоукраїнського показника, а по Чернівецькій області - 47,5 %. При дотриманні темпів приросту ВРП у розмірі 5 % як в Україні, так і регіонах Українських Карпат, в тому числі й Закарпатській області відставання аналізованих регіонів не буде подолано, а Закарпаття і Чернівеччина і надалі залишатимуться депресивними. Тому нами введена наздоганяюча модель розвитку, за якою середньорічні темпи приросту ВРП по регіонах становитимуть 8 %, а по Україні - 5 %. Такі середньорічні темпи приросту по Україні дозволять їй у довгостроковій перспективі за економічним розвитком (ВВП у розрахунку на 1 особу) наблизитись до розвинених країн світу, а Закарпатській області вийти з депресивності й наблизитись до середьноукраїнського показника. Однак остаточні відмінності за цим показником Закарпатською областю не будуть подолані й до 2015 р., оскільки ВРП у розрахунку на 1 особу становитиме 78,9 % до аналогічного середьноукраїнського показника (в базовому 2009 р. цей показник становив 63,0 %).

Отже, за сценаріями економічного розвитку для Закарпатської області доцільно обрати наздоганяючу модель не тільки стосовно України, але й суміжних прикордонних країн-членів Євросоюзу, що сприятиме більш тісному прикордонному співробітництву.

Стратегічні орієнтири прикордонного економічного співробітництва регіону в подальшому повинні бути спрямовані на реалізацію інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку і в СЕЗ „Закарпаття” за видами економічної діяльності та в інтеграційному угрупованні „Карпатський єврорегіон”.

Стратегія, націлена на подолання розриву в рівнях економічного розвитку прикордонних регіонів Українських Карпат, передбачає підвищення ефективності економіки, завдяки чому вони можуть виграти конкуренцію за інвестиції (в тому числі й прямі іноземні), без чого не можна досягти стратегічних цілей в умовах прикордонного економічного співробітництва, оскільки практично всі види економічної діяльності Закарпатської області мають суттєві проблеми, пов'язані з нестачею інвестиційних ресурсів не тільки для розширеного відтворення виробництва, а і для підтримки в робочому стані існуючого.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розкрито теоретичні аспекти прикордонного співробітництва з урахуванням європейського досвіду та можливості його використання в Україні, визначено тенденції та напрями розвитку прикордонних економічних зв'язків за видами економічної діяльності й у розрізі природноекономічних зон регіону, розроблено стратегічні орієнтири на основі сценаріїв економічного розвитку прикордонних регіонів. Отримані результати дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Визначальною особливістю міжнародних економічних відносин у другій половині ХХ ст. є інтенсивний розвиток прикордонного співробітництва у Західній Європі. На сучасному етапі його становлення суттєвого значення набуває диференціація прикордонних регіонів за їх соціально-економічним розвитком. Зазначені регіони були нами класифіковані за групами: староприкордонні суходільні, новоприкордонні суходільні, приморські, неприкордонні. Проведені дослідження на внутрінаціональному рівні підтвердили істотне відставання у соціально-економічному розвитку староприкордонних регіонів порівняно з новоприкордонними, і особливо приморськими та неприкордонними.

2. У транскордонній співпраці важливе місце відводиться єврорегіонам, в тому числі Карпатському єврорегіону, як найвищій організаційній формі прикордонних відносин. Важливими інструментами цієї співпраці, в тому числі в межах єврорегіонів, є реалізація програм прикордонного співробітництва, ініційованих Євросоюзом. За період 2004-2008 рр. фінансова допомога Україні була надана в рамках чотирьох програм сусідства, а саме: Польща-Білорусь-Україна, Словаччина-Угорщина-Україна, Румунія-Україна та КАДСЕС (CADSES - Центрально-європейський адріатично-дунайський південно-східний європейський простір).

3. Розширення ЄС до кордонів України вимагає вироблення стратегії використання переваг співробітництва Закарпаття із прикордонними територіями сусідніх держав, а також більш віддалених європейських держав у нових геополітичних та геоекономічних умовах. Міжнародні угоди та інші документи про прикордонне співробітництво регіонів Українських Карпат позитивно вплинули на географічну структуру експорту, імпорту товарів, послуг та прямих іноземних інвестицій з сусідніми державами. У 2009 р. порівняно з 1996 р. обсяги експорту товарами і послугами зросли у 9,3 разу, імпорту - у 7,6 разу. На країни ЄС припадає 93,0 % загального обсягу експорту.

4. Дослідження підтвердило, що інвестиційний клімат регіону привабливий для прямих іноземних інвестицій, в той час як обсяги портфельних інвестицій незначні. Найбільші обсяги іноземних інвестицій в економіку регіону надходять за рахунок реалізації інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку та у СЕЗ „Закарпаття” за провідними видами економічної діяльності, першість серед яких належить промисловості.

5. Серед основних проблем Закарпатської області, які потрібно вирішити з метою переходу до збалансованого розвитку, є: забезпечення узгодженого соціально-економічного розвитку та міжрегіонального використання і обміну природними ресурсами; забезпечення особливого підходу до господарського освоєння найбільш цінних у рекреаційному відношенні територій та належного рівня екологічної безпеки; вирівнювання показників інвестиційної привабливості; розширення прав щодо здійснення самостійної зовнішньоекономічної діяльності; розвиток співробітництва з регіонами країн-сусідів, реалізація спільних економічних, природоохоронних, соціальних проектів, вирішення існуючих проблем у рамках реалізації загальнонаціональних інтересів.

6. Дослідження стану гірських територій прикордонного регіону, які належать до депресивних, свідчить насамперед про нереалізовані інвестиційні можливості і природно-ресурсний потенціал у межах природноекономічних зон. Периферійність, маргінальність та специфічність цих територій виступають основними факторами, які регламентують вибір підходів до здійснення антикризового управління їх розвитком. Пріоритетними напрямами нарощування енергетичних потужностей регіону слід вважати: будівництво мікро-, міні-, малих та середніх гідроелектростанцій, а також модернізацію існуючих; будівництво каскаду ГЕС на ділянці міжнародної р. Тиса між населеними пунктами Буштино і Вилок, Бедевля і Тячів з метою управління водними ресурсами басейну міжнародної ріки; запровадження електро- та теплогенеруючих установок з використанням енергії вітру, сонця, термальних вод, виробництва біогазу, інших екологічно чистих джерел енергії; розвиток малої теплоенергетики з використанням відходів деревини; розробку і експлуатацію малих газових родовищ області.

7. У процесі дослідження розроблено стратегічні орієнтири оптимістичного, помірного та песимістичного сценаріїв економічного розвитку з показника ВВП (ВРП) з урахуванням методології Інституту економічного прогнозування НАН України. У свої дослідження ми ввели сценарій наздоганяючого економічного розвитку, оскільки регіони Українських Карпат значно відстають за показником середньоукраїнського індикатора ВРП на 1 особу, а Закарпатська і Чернівецька області є депресивними. Для аналізованих регіонів, у тому числі Закарпатської області, доцільно обрати наздоганяючу модель (середньорічні темпи приросту ВРП 8 %) не тільки стосовно України, але й суміжних прикордонних країн-членів Євросоюзу, що сприятиме прикордонному співробітництву.

8. Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області на перспективу повинна бути спрямована на розвиток ділової прикордонної інфраструктури та співпраці між місцевими і регіональними громадами країн-сусідів. Стратегічні орієнтири прикордонного економічного співробітництва регіону полягають у реалізації інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку і в СЕЗ „Закарпаття” та в міжрегіональній асоціації „Карпатський єврорегіон” за видами економічної діяльності. Мінімальні потреби реального сектора економіки регіону в інвестиціях для забезпечення високих темпів економічного зростання значно перевищують нинішній рівень, а тому внутрішній інвестиційний потенціал є недостатнім для вирішення стратегічних орієнтирів соціально-економічних завдань розвитку в умовах прикордонного співробітництва. Для Закарпаття завдання наздогнати передові прикордонні регіони Словаччини та Угорщини не є імперативом - це лише шанс, яким можна скористатися з метою забезпечення сталого розвитку регіону.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Публікації у фахових виданнях:

1. Лизанець О. В. Географічна структура зовнішньоторговельної діяльності прикордонного регіону / О. В. Лизанець // Науковий в...