У дисертації обґрунтовано, що інерційність адміністративно-правого підходу до управління економічним розвитком ТСБР зумовлена низкою організаційних, правових та фінансово-економічних проблем, що формують інституційні бар'єри застосування інноваційних технологій в управлінській діяльності суб'єктів управління цим процесом в Україні. Чинником, що об'єктивно блокує економічний розвиток ТСБР в Україні, є надзвичайна їх подрібненість. Так, в Україні ТСБР, порівняно з Польщею, в 2,4 рази менші за площею та в 3,8 рази за чисельністю населення, а зі Швецією, відповідно, в 30,1 та 7,7 рази.

Врахування вихідних положень теорії організації дало змогу визначити, що основним критерієм ефективності управління економічним розвитком ТСБР є ефективність самої ТСБР, її функціонування та розвитку. Взято за основу, що ефективність управління економічним розвитком ТСБР виражається за допомогою таких складових: дієвість -- рівень досягнення поставленої мети; економічність -- рівень використання муніципальних ресурсів; якість -- рівень відповідності передовим світовим технологіям управління; прибутковість -- співвідношення між валовими доходами муніципальної системи та її сумарними витратами; продуктивність -- співвідношення кількості виробленого продукту до спожитих ресурсів; якість життя -- ступінь комфортності життєвого середовища та задоволення потреб і запитів членів територіальних громад в процесі життєдіяльності в межах ТСБР; інноваційність -- рівень впровадження інноваційних управлінських технологій. Врахування вказаних ознак обумовлює застосування до оцінки ефективності управління економічним розвитком ТСБР системи експертних оцінок.

Традиційно ефективність управління економічним розвитком ТСБР розглядається з позиції ефективності управлінської діяльності органів місцевого самоврядування, що є обмеженим підходом, оскільки не враховує те, що цей розвиток є продуктом діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності та об'єктом впливу різних суб'єктів управління. Врахування теоретичної концепції ієрархічності управління економічним розвитком ТСБР як економічних систем, дозволило розглядати його ефективність за низкою зрізів, що формують інтегральну ефективність управління економічними розвитком цих спільнот (табл. 2). Її можна зобразити наступною функціональною залежністю:

Е_ТСБР = f (E_г, Е_н, Е_р, Е_м, Е_мікро), (1)

де Е_ТСБР -- інтегральна ефективність управління економічним розвитком ТСБР, E_г -- глобальна ефективність управління економічним розвитком ТСБР, Е_н -- національна ефективність управління економічним розвитком ТСБР, Е_р -- регіональна ефективність управління економічним розвитком ТСБР, Е_м -- муніципальна ефективність управління економічним розвитком ТСБР, Е_мікро -- мікроекономічна ефективність управління економічним розвитком ТСБР.

Бар'єрами емпіричного визначення інтегральної економічної ефективності ТСБР є недосконалість загальнодержавної статистики щодо ТСБР та безпосередньо муніципального статистичного моніторингу, низький рівень економічної грамотності суб'єктів управління економічним розвитком ТСБР, відсутність державної муніципальної політики, точковість й хаотичність економічної політики органів місцевого самоврядування. Оскільки муніципальний зріз ефективності управління економічним розвитком ТСБР безпосередньо визначає ефективність місцевої економічної політики, для його оцінки застосовано методику оцінки кредитного рейтингу ТСБР.

Сучасні економічні тенденції розвитку людської цивілізації характеризуються низкою інтеграційних процесів, серед яких проблеми глобалізації і регіоналізації стали провідними темами наукових досліджень останнього десятиріччя. Однак поза сферою наукового пошуку опинилося дослідження процесів, що протікають на первинних рівнях територіальної ієрархії національних утворень та одержали в авторській інтерпретації назву муніципалізація. Вичленування зазначеної загальносвітової тенденції дозволяє доповнити картину архітектоніки світової економічної системи ХХІ століття та відшукати важелі забезпечення її антикризового розвитку. Системний аналіз економічного розвитку ТСБР більшості європейських країн, США, Канади, Австралії дозволив стверджувати, що муніципалізація -- це процес посилення організаційної і правової автономії та ресурсного зміцнення ТСБР, що покликаний забезпечити національну ідентифікацію країн в умовах глобалізації та регіоналізації.

Таблиця 2

Складові інтегральної ефективності управління економічним розвитком ТСБР

У роботі обґрунтовано, що як прояви муніципалізації слід розглядати: інституціоналізацію адміністративно-територіального устрою на первинному рівні; впровадження сучасних технологій управління економічним розвитком ТСБР на засадах менеджменту; корпоратизацію муніципальних економічних систем; зростання питомої ваги бюджетів місцевого самоврядування в консолідованих бюджетах країн; створення національних та наднаціональних систем політичного та економічного захисту автономії муніципальних утворень; зростання потенціалу внутрішньодержавних та міждержавних економічних зв'язків між ТСБР.

У третьому розділі «Технології управління економічним розвитком територіальних спільнот базового рівня: методологічні та прикладні аспекти» представлено результати комплексного дослідження теоретичних та практичних аспектів застосування концепції технологічного підходу до управління економічним розвитком ТСБР.

Узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду муніципального управління дозволило виокремити декілька підходів до формування концептуальних засад управління економічним розвитком ТСБР: 1) нормативно-правовий; 2) інтуїтивно-ситуаційний; 3) інноваційно-технологічний. Третій підхід передбачає управління економічним розвитком ТСБР на основі застосування системи економічних інструментів, що реалізуються через сукупність управлінських технологій, які, в свою чергу, передбачають використання низки спеціальних управлінських процедур. Система інструментів управління економічним розвитком ТСБР може бути представлена як технологічна мережа (рис. 2), оскільки використання одного інструмента передбачає обов'язкове застосування технологій іншого. В дисертації обґрунтовано, що цей підхід найбільше відповідає сучасним умовам з огляду на необхідність модернізації управління економічним розвитком ТСБР.

Інноваційно-технологічний підхід до управління економічним розвитком ТСБР базується на концепції менеджменту, яка відповідає якісно новим принципам та дозволяє розглядати управління економічним розвитком ТСБР не як адміністративно створеними територіальними одиницями, а як складними системами, що є суб'єктами економічних, соціальних і політичних відносин. Метою управління їх розвитком, відповідно до цього підходу, є забезпечення інвестиційної привабливості через використання факторів, що визначають конкурентні переваги території, зумовлюють її конкурентоздатність у порівнянні з іншими ТСБР.

Оцінка рівня використання сучасних технологій управління економічним розвитком ТСБР засвідчила, що останні в Україні не достатньо розвинуті. В роботі суб'єктів управління цим процесом використовуються фрагментарно лише деякі з відпрацьованих у світовій практиці технологій управління економічним розвитком ТСБР (стратегічне планування, випуск облігацій місцевої позики, промоція ТСБР).

Застосування інноваційно-технологічної концепції управління економічним розвитком ТСБР дозволить реалізувати наступні завдання: формування його науково-методологічної основи та врахування світового досвіду; забезпечення програмованості управління економічними процесами на локальному рівні; впровадження засад управління економічним розвитком ТСБР на принципах менеджменту. Формування системи технологій управління муніципальним економічним розвитком потребує концентрації зусиль управлінської науки в контексті прикладної реалізації теоретичних концепцій економічного розвитку ТСБР на основі міждисциплінарного підходу крізь призму модернізаційної парадигми.

Технології управління є важливим чинником, який спроможний сповільнити чи прискорити економічний розвиток ТСБР, що визначається ефективністю функціонування певних економічних сфер, виявом якого є відповідні економічні процеси. Це, в свою чергу, дозволяє визначити пріоритетні напрямки модернізації управління цим розвитком через удосконалення чи впровадження певних технологій (табл. 3).

Реалізація технологічної концепції до управління економічним розвитком ТСБР має враховувати ситуаційний підхід, оскільки неадекватне необґрунтоване використання різноманітних управлінських технологій може зумовити неефективність управлінських рішень та призвести до незадовільних наслідків. Так, кожен з вказаних напрямків модернізації (див. табл. 3) потребує певних підходів, адаптованих до умов конкретних ТСБР з урахуванням їх класифікаційних ознак (тип системоутворюючого поселення, чисельність населення, економіко-географічне положення, рівень диверсифікованості економіки, адміністративний статус, функціональна соціально-економічна спрямованість).

15

Размещено на http://www.allbest.ru/

У роботі обґрунтовано, що необхідною умовою для забезпечення організаційних, нормативно-правових та ресурсних передумов імплементації технологій інструментарію управління економічним розвитком ТСБР в діяльність управлінських суб'єктів повинна стати зміна ідеології управління цим розвитком на основі: дотримання принципу ефективності управління економічним розвитком ТСБР, корпоратизації ТСБР, формування механізму ресурсного об'єднання ТСБР, підвищення професійного рівня суб'єктів управління економічним розвитком ТСБР, завершення формування нормативно-правової бази управління економічним розвитком ТСБР, структурної трансформації виконавчих органів місцевого самоврядування, формування належного ресурсного забезпечення економічного розвитку ТСБР.

Таблиця 3

Пріоритетні напрямки модернізації технологій управління економічним розвитком територіальних спільнот базового рівня

В умовах обмеженості внутрішніх ресурсів ТСБР забезпечити їх економічний розвиток можна за рахунок залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів, що зумовлює актуальність проблеми підвищення їх інвестиційної привабливості, яка, в свою чергу, визначається конкурентоздатністю економіки ТСБР, що формується на основі її конкурентних переваг. З огляду на те, що на сьогодні між ТСБР, які є корпоративними утвореннями, має місце конкурентна боротьба за право надання просторової бази для розвитку бізнесу, особлива увага в роботі приділена розробці методологічної бази оцінки конкурентних переваг ТСБР, вибору її індикаторів.

Для оцінки конкурентних переваг ТСБР, а відповідно й їх інвестиційної привабливості в дисертації запропоновано методичний інструментарій, що базується на експертній рейтинговій оцінці конкурентоздатності та конкурентного потенціалу ТСБР. Конкурентна перевага ТСБР розглядається як її привабливість для інвестицій, порівняно з іншими ТСБР - конкурентами. Конкурентна перевага чи конкурентний статус інтегрують в собі дві складові -- конкурентоздатність і конкурентний потенціал ТСБР. Тому, для виявлення конкурентних переваг ТСБР треба розраховувати обидва показники. Оцінювати конкурентний статус ТСБР в роботі запропоновано за формулою:

КС_ТСБР = А·КЗ+В·КП, (2)

де КЗ -- конкурентоздатність ТСБР, КП -- конкурентний потенціал ТСБР, А та В -- вагові коефіцієнти, що відображають внесок КЗ та КП в конкурентний статус ТСБР. А та В визначаються експертно, наприклад, за десятибальною шкалою, а потім нормуються за допомогою формул:

А = А_б / (А_б + В_б); В = В_б / (А_б + В_б), (3)

де А_б, В_б -- рівні А та В, що визначені за допомогою експертної бальної оцінки.

Конкурентоздатність, яка відображає ефективність функціонування ТСБР в короткотерміновому періоді, запропоновано визначати за формулою:

(4)

де І_n -- нормативний індекс безпеки ведення бізнесу на даній території (відсутність військового стану, екологічне благополуччя), дорівнює 1 або 0; І_k -- зважена сума оцінок параметрів стану ТСБР, тобто I_k = У б_i ·A_i, де б_i -- відносна значимість показника (нормований параметр); A_i -- відносна оцінка показника у порівнянні з базовою, яку має ідеальна ТСБР чи найбільш сильний конкурент; І_е -- ціна діяльності в даній ТСБР як зважена сума оцінки відносних затрат діяльності (вартість оренди, комунальних послуг, додаткове оподаткування): І_е = У в_i ·В_i, де в_i -- відносна значимість показника (нормований параметр), В_і - відносна оцінка показника у порівнянні з базовою, яку має ідеальна ТСБР чи найбільш сильний конкурент.

Емпіричний аналіз показав, що економічний розвиток ТСБР є результатом продуктивної дії економічних відносин, що виникають в процесі володіння, використання та розпорядження власністю суб'єктами економіки цих спільнот на основі застосування системи технологій управління матеріальним майном та фінансовими ресурсами. В ТСБР присутні всі види власності, які в сукупності становлять економічну базу її розвитку: приватна, комунальна (муніципальна), державна, колективна (кооперативна, корпоративна, громадських організацій), що є свідченням багатоукладності муніципальної економічної системи. Управління власністю в ТСБР проілюстровано за допомогою схеми (рис. 3). Вказана схема синтезує логічний ланцюг функціонування власності: наявність власності -- технології використання та розпорядження власністю -- економічна ефективність управління власністю, що значною мірою визначає динаміку розвитку економічної системи ТСБР.

У четвертому розділі «Механізм забезпечення економічної безпеки економіки ТСБР» обґрунтовано методологічні засади забезпечення економічної безпеки економіки ТСБР; сформовано антикризову концепцію економічного розвитку ТСБР; визначено концептуальні засади формування місцевої економічної політики та збалансування інтересів суб'єктів управління економічним розвитком ТСБР.

Системний підхід до розуміння національної економіки дозволив висунути гіпотезу про необхідність дослідження національної економічної безпеки крізь призму економічної безпеки не лише регіонів, а й ТСБР. Використання існуючих підходів до розуміння економічної безпеки та врахування особливостей ТСБР, дозволило стверджувати, що економічна безпека муніципальної економічної системи -- це система забезпечення стабільного стійкого функціонування економіки ТСБР як самостійного корпоративного суб'єкта економічних відносин в умовах агресивного впливу зовнішнього середовища та загострення конкуренції з іншими ТСБР.

15

Размещено на http://www.allbest.ru/

У роботі виокремлено та досліджено такі ідентифікатори, що визначають сутність економічної безпеки економіки ТСБР: 1) наявність на території ТСБР суб'єктів господарювання -- фізичних та юридичних осіб, зокрема центральних офісів цих структур; 2) можливість органів місцевого самоврядування за допомогою технологій місцевої економічної політики впливати на перебіг економічних процесів на муніципальному рівні, в т.ч. рівень незалежності місцевого економічного управління; 3) структура й характер дохідної бази місцевого бюджету з позиції співвідношення власних доходів та зовнішніх трансфертів; 4) спроможність суб'єктів місцевої економічної системи забезпечити погашення залучених кредитних ресурсів, в т.ч. за облігаціями муніципальної позики; 5) рівень конкурентоздатності економіки ТСБР загалом та її окремих суб'єктів зокрема; 6) ступінь збалансованості фінансових потоків між ТСБР та зовнішнім середовищем, тобто сальдо «платіжного балансу» економіки ТСБР; 7) рівень ризикозахищеності економіки ТСБР від зовнішніх та внутрішніх ризиків; 8) характер місцевої економічної кон'юнктури, тобто рівень амплітуди її коливань з позиції ймовірності виникнення кризових ситуацій; 9) рівень розвитку локальних ринків та інститутів ринкової інфраструктури, їх інтегрованість в ринкові структури вищого ієрархічного порядку; 10) ступінь інноваційності управління економічним розвитком ТСБР, зокрема використання сучасних технологій його економічного інструментарію. Кожен із вказаних елементів певним чином визначає ступінь місцевої економічної безпеки та є предметом окремого дослідження.

Оцінку економіки ТСБР в рамках визначення її економічної безпеки запропоновано проводити з позиції розвитку економічних процесів та врахування набору індикаторів економічної безпеки, які дозволяють сигналізувати про загрозливу небезпеку та здійснювати комплекс програмно-цільових заходів щодо стабілізації обстановки. Для економічної безпеки ТСБР принциповими є пороги показників, тобто граничні значення, недотримання (перевищення або недосягнення) яких призводить до початку руйнівних, нерегламентованих процесів в економіці цих спільнот. Такі індикатори порогових ситуацій можуть проявлятися, як окремо, так і в комплексі, тому в роботі запропоновано два рівні індикаторів порогових ситуацій: 1-й пороговий рівень показника для конкретної ТСБР, який може стати критичним в сукупності з іншими показниками; 2-й пороговий рівень показника, досягнення якого безпосередньо призведе до настання критичної ситуації щодо економічної безпеки ТСБР.

Для всебічної характеристики причин та наслідків критичних ситуацій в економічному розвитку ТСБР їх аналіз запропоновано проводити за такими блоками: потенціал матеріального виробництва; зайнятість населення; рівень життя населення; сфера забезпечення економічного правопорядку; бюджетно-фінансова сфера; науково-технічний потенціал; навколишнє природне середовище; демографічні процеси.

Аналіз критичних для економічної безпеки ТСБР ситуацій доцільно здійснювати за певним алгоритмом: збирання інформації для оцінки критичних ситуацій; оцінка рівня загроз економічній безпеці ТСБР із застосуванням методів розпізнавання образів; розрахунок основних показників для оцінки критичних ситуацій за сферами життєдіяльності ТСБР; оцінка критичних ситуацій в ТСБР за сферами життєдіяльності (на підставі отриманих показників можна провести ранжування ТСБР за рівнем загроз економічній безпеці та впливом на національну економічну безпеку); визначення додаткових показників для ТСБР, що характеризуються високим рівнем критичної ситуації (для основних показників доцільно уточнити динаміку в ретроспективному періоді, починаючи з певного базового року; проведення системного аналізу причин та наслідків критичних ситуацій для загрозливих за рівнем економічної безпеки ТСБР; розроблення заходів, спрямованих на локалізацію і нейтралізацію впливу вогнищ муніципальних критичних ситуацій.

Вплив ТСБР з високим рівнем загроз економічній безпеці (вогнища загроз) на національну чи регіональну економічну безпеку країни можна визначити на підставі комплексного аналізу, що враховує: відносні розміри вогнища загроз, його роль в макроекономічних та регіональних процесах, обсяг ресурсів, необхідних для локалізації та нейтралізації наслідків критичних явищ. Для визначення пріоритетних ТСБР щодо підтримки їх економічної безпеки доцільно здійснити інтегральну оцінку рівня загроз та їх ранжування за ступенем наростання загроз економічній безпеці. Оцінку рівня загроз на економічну безпеку ТСБР з метою підвищення її достовірності можна проводити поетапно двома методами: з використанням апарату математичної теорії розпізнавання образів (дискримінантного аналізу) та методами порівняльного аналізу й бальної оцінки.

Проведений аналіз показав, що всі елементи муніципальної економічної системи та її зовнішнього середовища можуть бути джерелами кризового стану. Закономірний циклічний розвиток чи випадкові кризи можуть бути викликані різноманітними чинниками (політичними, природними, економічними, соціальними). У дисертації обґрунтовано, що криза економіки ТСБР може загрожувати національній економічній безпеці, якщо: а) дія окремих чинників дестабілізації (або їх сукупності) досягає такого ступеня гостроти (або глибини подолання порогових рівнів), за якого можуть спостерігатися незворотні зміни окремих сфер (або їх сукупності) економіки ТСБР, що, по-перше, позначається на економіці суміжних спільнот, по-друге, позначається на економіці регіону, а, відповідно, й на національній економіці загалом; б) ліквідація наслідків подолання кризових явищ в ТСБР в короткостроковій перспективі виходить з-під контролю на муніципальному рівні та стає можливою тільки при додатковому (понадлімітному) фінансуванні з централізованих джерел (державного, обласного або районного бюджетів). З іншого боку, циклічний розвиток макроекономічної системи відображається на всіх її підсистемах, в тому числі на ТСБР.

У роботі визначено, що однією з вагомих складових концепції антикризового економічного розвитку ТСБР є концепція корпоратизації її економіки. Проведене дослідження дозволило визначити необхідність розгляду корпоратизації муніципальної економічної системи в двох зрізах: інституційно-територіальному, що включає проектування принципів функціонування корпорації на ТСБР, та майновому, що охоплює процес акціонування комунальних організацій. Корпоративний підхід до розуміння економіки ТСБР дозволяє порівняти її з акціонерним товариством, учасники якого об'єдналися з метою реалізації спільних інтересів. З цієї позиції економіка ТСБР в дисертації розглядається як «соціальна корпорація» мешканців та суб'єктів підприємництва.

Економічний розвиток ТСБР є складними процесом, що має певні орієнтири, специфічні характеристики, ступінь інтенсивності. Для того, щоб цей розвиток відповідав інтересам держави, регіону чи територіальної громади, його потрібно регулювати з боку суб'єктів управління економічним розвитком ТСБР, що визначає необхідність формування місцевої економічної політики органами місцевого самоврядування та державної муніципальної економічної політики органами державної влади.

В організації власної економічної діяльності кожна ТСБР має виходити із специфіки умов своєї території та вирішувати це завдання на основі проведення місцевої економічної політики, яка продовжує та конкретизує загальнодержавну та регіональну політику. Економічна політика в рамках економіки ТСБР виражається системою економічної візії та локальних заходів регулятивного характеру, що здійснюються органами місцевого самоврядування, які прямо чи опосередковано впливають на економічне зростання, кон'юнктуру попиту та пропозиції, перерозподіл національного доходу з метою зменшення соціальної нерівності. Значимість цієї політики обумовлюється й тим, що всі суб'єкти економічної діяльності, що розташовані на території ТСБР, споживають її ресурси, тому об'єктивно повинні враховувати інтереси локальної спільноти. З урахуванням різних типів ТСБР класифіковано місцеву економічну політику за об'єктами цілеспрямованої дії, а саме на: формування сприятливого економічного середовища малого підприємництва та раціональне використання наявних місцевих ресурсів й інфраструктури (об'єктом впливу є економічне середовище малого бізнесу); зниження напруги на місцевому ринку праці та мінімізацію рівня безробіття (об'єктом впливу є економічно активне населення); проведення активної інвестиційної політики (об'єктом цілеспрямованого впливу є капітал); використання природних ресурсів ТСБР (об'єктом впливу є система природокористування та забезпечення екологічної рівноваги).

Необхідним чинником подолання кризових явищ в економіці, забезпечення гармонійного територіального розвитку в Україні має стати формування державної муніципальної економічної політики. Відсутність такої політики як системи заходів, що здійснюються органами державної влади різного рівня з метою забезпечення ефективного управління економічним розвитком ТСБР, а, відповідно, й держави в цілому, -- є причиною поглиблення диспропорцій в територіальній структурі національної економіки, загострення протиріч між органами виконавчої та представницької влади, розбіжностей у реалізації загальнодержавних, регіональних та локальних інтересів. Державну муніципальну економічну політику доцільно розглядати через систему технологій її реалізації. Всі заходи державної муніципальної економічної політики можна поділити на обмежувальні та заохочувальні. Перші мають спрямовуватися в основному на обмеження зростання найбільших міських агломерацій. До прикладу, у м'якому вигляді обмежувальними заходами мають бути стягування з підприємців додаткових платежів при будівництві, в жорсткому вигляді -- різного роду заборони на будівництво. Всі заохочувальні заходи мають спрямовуватися на стимулювання економічного зростання в тих ТСБР (групах ТСБР), що відстають за рівнем свого економічного розвитку від середніх показників по країні.

У п'ятому розділі «Формування комплексного механізму модернізації технологій управління економічним розвитком територіальних спільнот базового рівня» сформовано механізм узгодження стратегічних векторів економічного розвитку ТСБР, регіону та держави; розроблено пропозиції щодо осучаснення технологій управління та застосування інтеграційних процесів у забезпеченні економічного розвитку ТСБР в умовах ресурсної обмеженості; обґрунтовано засади модернізації економічних інструментів соціального розвитку ТСБР.

Для забезпечення стабільності економічного розвитку ТСБР необхідним є вироблення відповідної стратегії її розвитку та спеціального інструментарію стратегічного планування. Адже за відсутності чітко сформульованих орієнтирів, науково обґрунтованих цілей та завдань економічного розвитку в ТСБР виникає багато проблем (неможливість скоординувати різнорівневі плани функціонування галузево-функціональних комплексів, що розташовані на їх території, складність в узгодженні діяльності та мотивації суб'єктів ринку, неузгодженість в розподілі та використанні всіх ресурсів території, складність в оцінці ефективності економічного розвитку ТСБР). Цілісність, сталість економічного розвитку ТСБР повинні визначатись і достатнім чином забезпечуватись досягненням довгострокових цілей, сформульованих у спеціальних документах (стратегіях, планах, програмах), а також реалізацією управлінських функцій органів управління.

В контексті висунутої в роботі концепції ієрархічності управління економічним розвитком ТСБР обґрунтовано необхідність використання ієрархічного підходу до формування національної та регіональних стратегій розвитку, що мають підсилюватися відповідними муніципальними стратегіями з урахуванням ефекту синергії. Розв'язання проблеми узгодження розробки й реалізації загальнодержавної, регіональних і муніципальних стратегій економічного розвитку потребує формування нової сучасної моделі територіальної організації управління на принципах регіонального та муніципального менеджментів.

Для вирішення питань місцевого значення виникає потреба в господарській співпраці, об'єднанні матеріальних, фінансових та інших ресурсів, координації діяльності ТСБР та їх підсистем, як в регіональному, так і національному масштабах, що є важливим напрямком модернізації технологій забезпечення їх економічного розвитку в умовах ресурсної обмеженості. Економічний розвиток ресурсно та просторово невід'ємно пов'язаний з певною територією, від характеристик та особливостей якої великою мірою залежить його спрямованість та динаміка. Відповідно до теорії організації її комплексний розвиток можливий лише за умови цілеспрямованого розвитку всіх її елементів, що є повноцінними носіями системних властивостей. Враховуючи, що частина технологій управління економічним розвитком ТСБР вже використовується, в роботі зроблено акцент на застосуванні інтеграційних технологій, технологій локального маркетингу, фінансового забезпечення, структурної трансформації, проектного менеджменту, ризик-менеджменту, муніципальної логістики та кластеризації.

Одним із шляхів забезпечення життєздатності ТСБР, покращення соціально-економічної ситуації та створення передумов для динамізації економічного розвитку є їх інтеграція з метою об'єднання зусиль для задоволення спільних економічних та соціальних інтересів. Виокремлено дві форми інтеграції ТСБР: функціональне (проектне) об'єднання або міжмуніципальна господарська кооперація; територіальне (адміністративне) об'єднання або комунізація. Для встановлення чітких критеріїв територіального об'єднання окремих поселень на законодавчому рівні необхідно врахувати їх історичні, етнічні, культурні, соціальні особливості та економічну доцільність інтеграції. З цього приводу в дисертації запропонована система інтеграційних критеріїв, використання яких дозволить уникнути штучності при формуванні комунізованих адміністративно-територіальних одиниць.

Важелями економічного зацікавлення ресурсозабезпечених ТСБР щодо формування об'єднаної спільноти з нежиттєздатними утвореннями могли б стати: надання субвенцій з державного бюджету; передача державних часток в статутних фондах підприємств в управління органам місцевого самоврядування; закріплення окремих загальнодержавних податків за місцевими бюджетами; передача земельних ділянок, що перебувають в державній власності, в комунальну власність. Застосування цих засобів може привести до зменшення можливості виникнення чи посилення несприятливих тенденцій в ТСБР із значним ресурсним потенціалом, фінансово-економічної компенсації зростання управлінського, соціального та економічного навантаження на їх системи.

Визначено найбільш проблемні інструменти управління економічним розвитком ТСБР та розроблено рекомендації з модернізації технологій їх реалізації. Зокрема, впровадження локального маркетингу потребує застосування технологій моніторингу соціально-економічного стану та розвитку ТСБР, комплексного ресурсного аналізу, просування та промоції конкурентних переваг економіки ТСБР. Удосконалення системи фінансових чинників економічного розвитку ТСБР має базуватися на технологіях: забезпечення прозорості та об'єктивності розподілу державних трансфертів, насамперед субвенцій -- з метою селективної підтримки певних програм на місцевому рівні, санації проблемних локальних спільнот, стимулювання формування й підтримки ТСБР як полюсів економічного зростання; бюджетування -- для забезпечення фінансового збалансування розвитку сфер-донорів та реципієнтів економічної системи ТСБР. Реалізація програм структурної трансформації економіки ТСБР повинна передбачати формування виробничих мереж, залучення чи переорієнтацію інвестиційних потоків у ті сфери економіки, розвиток яких може забезпечити ланцюговий ефект економічного зростання. Технологіями імплементації елементів проектного менеджменту можуть стати стратегування відбору муніципальних економічних проектів, узгодження інтересів учасників проектного фінансування, проведення комплексної експертизи проектів. Як модернізаційні технології ризик-менеджменту запропоновано використовувати: ідентифікацію ризикових ситуацій, профілактику ризиків на основі формування пакету дій із запобігання несприятливих наслідків їх настання. Для застосування інструментарію муніципальної логістики необхідними є модернізація: системи управління ресурсними потоками (імітаційне та геоінформаційне моделювання, резервування на основі визначення величини страхового запасу та можливих напрямків руху ресурсів); просторового планування території з врахуванням оптимізації розміщення інфраструктурних одиниць в ТСБР. Для врахування потенціалу кластеризації економічної діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності, що є технологією реалізації економічних проектів в умовах недостатності ресурсів, оскільки передбачає їх консолідацію, доцільним є формування кластерів, наприклад, для сільських ТСБР-- у сфері виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, розвитку «зеленого» туризму; для монофункціональних малих міських ТСБР -- при здійсненні диверсифікації економічної діяльності; для середніх та великих ТСБР -- у царині утворення науково-технічних парків. Вказані напрямки дозволяють сформувати комплексний механізм модернізації технологій управління економічним розвитком ТСБР.

У дисертації обґрунтовано, що основним завданням економічного розвитку ТСБР має бути створення матеріально-фінансових умов для забезпечення її соціального розвитку, що є місією функціонування будь-якої економічної системи. З огляду на це, автором модернізація економічних інструментів соціального розвитку ТСБР розглядається з таких позицій: модернізації технологій функціонування та розвитку функціонально-галузевих комплексів економіки ТСБР (бюджетування, застосування концесії, формування «електронного муніципалітету»); удосконалення економічних технологій реалізації муніципальної соціальної політики (встановлення муніципальних соціальних стандартів, мотивація суб'єктів господарювання до реалізації місцевих соціальних програм); впровадження економічних інструментів у функціонування соціальної інфраструктури (формування самоокупних комплексів соціального обслуговування, приватизація частини об'єктів соціальної інфраструктури, впровадження технології муніципального соціального замовлення на конкурсних засадах).

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі виявлення та концептуалізації новітніх проявів економічного розвитку ТСБР та управління цим процесом запропоновано нове бачення й вирішення актуальної та важливої наукової проблеми -- формування теоретичних та методологічних засад модернізації технологій управління економічним розвитком ТСБР в умовах трансформаційних змін в Україні, а також обґрунтовано необхідність реалізації комплексу заходів в межах розробленої інноваційної концепції ієрархічності управління цим розвитком на засадах модернізаційної парадигми. Результати дослідження зумовили формулювання висновків концептуального, методологічного та науково-практичного спрямування:

1. ТСБР є територіально-просторовою, економічною, соціальною, політичною та екологічною системою. Чинниками реалізації соціальних завдань, досягнення політичних цілей, забезпечення використання природних ресурсів є економічні процеси. Це дало підстави висунути гіпотезу про пріоритетність розгляду ТСБР як економічної системи, яка є елементом економічних систем вищого ієрархічного порядку -- регіональної, національної та глобальної, що дозволяє розглядати її як визначальний елемент їх функціонування. В свою чергу ТСБР містить у своєму складі економічні підсистеми, які взаємодіючи між собою визначають стійкість її економіки: підприємницьку, фінансову, інфраструктурну, ресурсо-майнову, зовнішньоекономічну. Вказаний підхід дозволив: дослідити ТСБР як об'єкт зовнішніх економічних впливів, що визначають, великою мірою, ситуацію в муніципальній економічній системі; розглянути процеси, які протікають в ТСБР з позиції економічної ефективності; поглибити розуміння ТСБР як корпорації, поширити його на взаємодію локальних територіальних утворень; позиціонувати ресурси ТСБР як ресурс економічного розвитку; обґрунтувати необхідність формування системи регуляторів для забезпечення коригування саморозвитку економічної системи ТСБР; створити передумови для застосування системи інструментарію управління її економічним розвитком.

2. Економічний розвиток ТСБР, як процес зміни, зростання та покращення кількісних та якісних характеристик муніципальної економічної системи шляхом раціоналізації використання виробничих, природних, трудових, фінансово-інвестиційних ресурсів, нарощування економічного потенціалу на основі підприємництва та рівноправного поєднання різних форм власності для задоволення потреб місцевого населення, є багатовимірним. Це обумовлено поліфакторністю його формування та особливою природою як чинника та поштовху інших типів розвитку. Економічна й управлінська науки містять багато теорій економічного розвитку ТСБР, які в дисертації оцінено з позиції адекватності існуючим реаліям та певним чином систематизовано. Зроблено висновок про доцільність побудови управління таким специфічним об'єктом як економічний розвиток ТСБР на засадах синтезу таких теорій: розміщення, місцевого економічного розвитку, узагальнюючих, міждисциплінарних та менеджменту.

3. Розуміння ТСБР як динамічних відкритих організацій, що володіють властивістю інтегративності, дало можливість обґрунтувати концепцію ієрархічності управління економічним розвитком ТСБР. Це дозволило розглядати їх як об'єкт управлінського впливу з боку суб'єктів різного ієрархічного рівня та функціональної природи. Визначено, що управління економічним розвитком ТСБР має реалізуватися на глобальному, макроекономічному, мезоекономічному, локальному та мікро- рівнях.

4. У зарубіжній та вітчизняній науці недостатньо уваги приділяється питанню модернізації управління економічним розвитком, зокрема його активної частини -- управлінських технологій. Однак саме модернізація управління повинна бути вихідною точкою модернізації будь-якої системи як процесу її осучаснення з метою забезпечення адекватності умовам зовнішнього середовища й синхронізації розвитку системи та економічних, соціальних, науково-технологічних процесів, що відбуваються в людській цивілізації. Модернізація технологій управління економічним розвитком ТСБР має бути результатом дії управлінських суб'єктів центрального, регіонального та місцевих рівнів, кожен з яких має свої цілі та важелі осучаснення управлінських технологій. Концепція модернізації як постійного удосконалення технологій управління економічним розвитком ТСБР відповідно до вимог сучасності дозволить формувати нову парадигму економічного розвитку базових територіальних утворень як визначального компоненту розвитку національної економіки.

5. Проведений емпіричний аналіз дозволив констатувати, що в Україні на сучасному етапі ТСБР як економічні системи перебувають в умовах трансформаційних змін, що зумовлено їх переходом від системи адміністративно-командного до ринкового типу, серед яких виокремлено наступні: зміна структури економіки ТСБР в процесі приватизації державних підприємств та передачі в комунальну власність об'єктів державної власності; поява елементів теорії муніципального дуалізму; формування «моделі взаємодії» у реалізації владних повноважень на рівні ТСБР в процесі реалізації адміністративної реформи. Виявлено, що, якщо загалом економіка України є економікою ринкового типу з елементами державного регулювання, то на рівні багатьох ТСБР, особливо малих, перехідний період затягнувся, на зміну командно-адміністративній економіці прийшла економіка нерегульованого ринку або, в деяких ТСБР, натурального господарства.

6. Ефективність управління економічним розвитком ТСБР є характеристикою системи муніципального управління, яка пов'язана із його здатністю формулювати цілі цього розвитку з урахуванням зовнішніх і внутрішніх умов функціонування та досягати їх шляхом використання соціально схвалених засобів за встановленого співвідношення витрат і результатів. З урахуванням концепції ієрархічності управління економічним розвитком ТСБР його ефективність запропоновано розглядати в розрізі глобальних, національних, регіональних, муніципальних та мікроекономічних критеріїв, що формують інтегральну ефективність управління цим розвитком.

7. Визначено загальносвітову тенденцію муніципалізації як економічного зміцнення ТСБР, що доповнюється модернізацією технологічного, організаційного та нормативно-правового забезпечення управління економічним розвитком цих спільнот. Обґрунтовано її об'єктивні та суб'єктивні прояви, що є реакцією на посилення глобалізації та регіоналізації, покликаною зрівноважити дестабілізуючий і руйнуючий вплив на стабільність та цілісність загальносвітової і національних економічних систем сил протилежного спрямування.

8. У дисертації обґрунтовано технологічну концепцію управління економічним розвитком ТСБР, яка, на відміну від нормативно-правового та інтуїтивно-ситуаційного підходів, передбачає застосування системи взаємозалежних економічних інструментів, що реалізуються через сукупність управлінських технологій, які, в свою чергу, використовують низку спеціальних управлінських процедур. Ця система може бути представлена як технологічна мережа, що підтверджено застосуванням методу матричного аналізу. Реалізація технологічної концепції до управління економічним розвитком ТСБР має враховувати ситуаційний підхід, що обумовлено багатоманітністю типів ТСБР та нестабільністю чинників зовнішнього економічного середовища їх функціонування й розвитку. Вихідними умовами забезпечення імплементації технологій управління економічним розвитком ТСБР в діяльність суб'єктів управління цим процесом мають стати: дотримання принципу ефективності управління, корпоратизація ТСБР, формування належного ресурсного забезпечення економічного розвитку ТСБР та механізму їх ресурсного об'єднання, підвищення професійного рівня суб'єктів та завершення становлення нормативно-правової бази управління економічним розвитком ТСБР. Технологічна концепція сприятиме реалізації конкурентних переваг ТСБР, що в роботі запропоновано оцінювати з урахуванням їх конкурентоздатності та конкурентного потенціалу, які визначають інвестиційну привабливість економіки цієї спільноти, на основі використання системи технологій управління власністю ТСБР (продаж, оренда, застава, концесія, акціонування, приватизація, іпотека, лізинг, спільне використання, довірче управління).