Науково-методологічні засади результативності функціонування сучасних економічних систем

25

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Вінницький національний аграрний університет

УДК 330.3:338.24:303.22:51-77

НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ПОЛІЩУК НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

Вінниця 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Калетнік Григорій Миколайович, Вінницький національний аграрний університет, ректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Башнянин Григорій Іванович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, професор Нижник Віктор Михайлович, Хмельницький національний університет, проректор з фінансово-економічної діяльності, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин;

доктор економічних наук, доцент Ткачук Ольга Михайлівна, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, завідувач кафедри економіки підприємства та міжнародної економіки.

Захист відбудеться “25” листопада 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.03 у Вінницькому національному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, ауд. 2220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, ауд. 3214.

Автореферат розісланий “24” жовтня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. О. Пчелянська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший прогрес потребує вибору оптимальних інноваційних векторів розвитку сучасних економічних систем, спрямованих на досягнення їх конкурентоспроможності, позитивних змін інвестиційних можливостей, певного технологічного укладу, ефективних зрушень у соціальній сфері, оптимізації податково-бюджетних та кредитно-грошових умов тощо. Протягом останніх років в Україні на різних рівнях чітко спостерігалася позитивна динаміка результативності різноманітних економічних процесів, але її темпи мають бути значнішими. Потребує вдосконалення методологія дослідження економічних процесів, яка дозволяла б визначатися з напрямками більш результативного функціонування економічних систем. Оскільки однією з головних задач дослідження економічних процесів залишається знаходження і застосування дієвого методологічного інструментарію для пізнання, вимірювання й оцінювання кількісних й якісних складових цих процесів та їх результатів, то, перш за все, актуальними стають методологічні проблеми, пов'язані не лише з якісною стороною (ефективністю) функціонування економічних систем як потоку певних економічних процесів, а й з кількісною (масштабністю), тобто з результативністю. Це вказує на актуальність даної проблеми та її значення для розробки науково-методологічної концепції щодо результативності функціонування сучасних економічних систем.

Актуальність теми дослідження визначається й тим, що сучасний нестабільний стан економіки України, масштабні загрози розвитку більшості економічних процесів потребують нових підходів до визначення домінантних умов реалізації державної економічної політики. В цьому контексті забезпеченню задекларованої інноваційної спрямованості економічного розвитку країни повинно сприяти адекватне оцінювання результативності функціонування економічних систем на мікро-, мезо- та макрорівнях і знаходження індикаторів регулювання її рівня за кінцевими наслідками.

Кількісне обґрунтування параметрів функціонування економічних систем отримало значного розвитку протягом другої половини минулого століття, насамперед, завдяки науковим працям західних вчених В. Велфе, Р. Вінна, М. Еванса, Л. Клейна, Ф. Кушнірського, В. Леонтьєва, Г. Менк'ю, Д. Ромера, Дж. Сакса, П. Самуельсона, Я.Тінбергена, К. Холдена та інших. Дослідження теоретичних і практичних аспектів управління (регулювання) складними динамічними системами, котрими є економічні системи, отримали розвитку завдяки науковим доробкам П. Друкера, Г. Менша, М. Портера, Б. Санто, М. Туган-Барановського, К. Фрімена, Й. Шумпетера тощо.

В останні п'ятнадцять років дістало подальшого розвитку економіко-математичне моделювання в контексті управління економічними системами в країнах з транзитивною економікою, котре орієнтовано на національну специфіку, у тому числі в Україні. Вагомий внесок у розвиток цього напрямку зроблено у працях Ю. Архангельського, О. Бакаєва, В. Бесєдіна, Г. Бондаренко, Ю. Василенка, В. Вітлинського, О. Власика, В. Вовка, В. Геєця, В. Голікова, М. Гольцберга, В. Єлейко, О. Ємельянова, Н. Дубро-віної, О. Карагодової, Т. Клебанової, О. Корольова, Н. Костіної, М. Кузубова, І. Лук'яненко, І. Ляшенко, М. Михалевича, О. Полякової, М. Скрипниченко, В. Точиліна, О. Черняка, О. Ястремського та інших.

Наукові праці вітчизняних та закордонних авторів В. Андрієнка, Ю. Бажала, В. Бєлкіна, Д. Богині, П. Буніча, А. Водолазського, Л. Воротіної, О. Вострокнутова, В. Данюка, Г. Дмитренка, Л. Жеглова, І. Каору, М. Козоріз, В. Козубенка, А. Колота, Л. Костіна, Л. Кунельського, В. Лагутіна, В. Новожилова, М. Осадька, Н. Павлов-ської, В. Пінзеника, В. Радукіна, А. Ревякіна, О. Рубана, М. Смейди, О. Турецького, О. Уманського, Джеймса Х. Харрінгтона, А. Чухна та інших присвячені дослідженню різних сторін процесу праці: її ефективності, продуктивності, інтенсивності тощо.

Роботи Г. Башнянина, І. Бланка, Н. Брюховецької, А. Бусигіна, Х. Гендлера, Л. Гітельмана, Г. Калетніка, В. Колемаєва, О. Куроченка, Л. Лігоненко, В. Нижника, В. Онікієнка, Н. Петракова, М. Плакунова, О. Ткачук, А. Хорина, В. Черняка та інших пов'язані не лише з різними сторонами процесу праці, але й поєднані з механізмом управління національною економікою як складною динамічною системою.

Проте у науковій літературі, пов'язаній з процесним управлінням відмічається відсутність єдиного, адекватного економічній ситуації підходу до оцінювання рівня результативності функціонування економічних систем. Розробка методів такого оцінювання на рівні підприємства, регіону та національної економіки була й залишається одним з найважливіших напрямків відповідних наукових досліджень. Задача підвищення дієвості економічної діяльності на всіх рівнях господарювання потребує використання науково обґрунтованих основ теорії, методології та практики побудови комплексної системи оцінювання результативності цієї діяльності з погляду її кінцевих наслідків.

Як показує досвід, потребують уточнення підходи, які в процесі дослідження параметрів функціонування економічних систем мають на меті не тільки забезпечити нормальне функціонування, а й поліпшити його параметри, сприяти розвитку систем (зокрема, за рахунок зміни їх параметрів, структури, складу тощо). Актуальності набуває проблема пошуку таких аспектів управління економічними системами, які можна було б застосовувати одночасно на всіх рівнях господарювання (від підприємства - до національної економіки) для оцінювання результативності їх функціонування з єдиних позицій.

Користуючись загальними принципами і методами результативної економічної діяльності, знаючи умови та особливості їх застосування, кожну економічну систему слід систематично аналізувати щодо результативності її діяльності з метою оцінювання стану й динаміки розвитку, своєчасного визначення відповідних факторів оптимізації цієї діяльності та використання одержаних даних для забезпечення динамічного та ефективного функціонування економічної системи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційної роботи відповідають напрямам досліджень, спрямованих на виконання програми економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2005-2015 рр., затвердженої 23-ю сесією Вінницької обласної ради народних депутатів 12.10.2005 р., та концептуальним засадам стратегії економічного та соціального розвитку України на 2010-2011 рр., в межах яких запропоновано й впроваджено методологію оцінювання та регулювання рівня результативності функціонування економічних систем. Дисертація виконувалась в межах таких держбюджетних тем: “Дослідження результативності складових процесів діяльності суб'єктів господарювання ” (2004-2005 рр., № ДР 0104U009536, дисертант - керівник-виконавець), де здійснено вивчення сутності та структури економічних процесів, вимірювання параметрів цих процесів, моделювання й оцінювання на основі кінцевих результатів; досліджено теоретичні та практичні питання методології регулювання результативності функціонування економічних систем від мікро- до макрорівня; “Теоретичні дослідження створення інформаційної системи управління соціально-економічним розвитком регіону” (2005-2008 рр., № ДР 0107U004646, дисертант - один з виконавців), де розроблено рекомендації щодо створення інформаційної системи управління соціально-економічним розвитком регіону в контексті програм державного регулювання; “Моделювання складових результативності функціонування систем ” (2009-2012 рр., № ДР 0110U003507, автор - керівник-виконавець), де на підґрунті проведеного аналізу функціонування економічних систем на мезо- та макрорівнях розроблені, запропоновані та впроваджені моделі розвитку систем вказаних ієрархічних рівнів. Дисертація та остання держбюджетна тема скоординовані з тематикою науково-дослідної роботи кафедри економічної кібернетики Вінницького національного аграрного університету в частині удосконалення господарського механізму регулювання результативності діяльності підприємств різних форм власності та інших суб'єктів господарювання, в межах якої обґрунтовано необхідність дослідження результативності функціонування економічних систем; запропоновано теоретичні, методологічні та практичні підходи до оцінювання та регулювання зазначеної результативності.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних і практичних засад оцінювання та забезпечення результативності функціонування сучасних економічних систем різних ієрархічних рівнів.

Відповідно до мети дослідження окреслено такі основні його завдання:

- розкрити сутність поняття економічний процес” і економічна система” та запропонувати їх авторське тлумачення;

- виявити тенденції розвитку основних економічних процесів й обґрунтувати необхідність вимірювання, оцінювання, моделювання і регулювання рівня результативності функціонування економічних систем на мікро-, мезо- та макрорівнях;

- доповнити теоретичний, методологічний та модельний інструментарій, пов'язаний з економічними процесами з точки зору їхніх кінцевих результатів, з функціонуванням економічної системи як потоком економічних процесів та регулюванням рівня результативності цього функціонування на основі зазначеного інструментарію;

- обґрунтувати методи вимірювання стану і рівня розвитку економічної системи за кінцевими результатами й відповідні показники як індикатори раціональності управління (регулювання) та підходи до їх оцінювання;

- розробити моделі складових результативності функціонування економічної системи з використанням системного підходу до оцінювання цієї результативності та реалізувати ці моделі за умов доступності і недоступності інформації про внутрішню організацію, структуру та поведінку елементів системи з відповідною оцінкою адекватності моделей реаліям економіки;

- здійснити оцінювання потенціалу економічного зростання України на основі порівняльного аналізу результатів розрахунків відповідних складових результативності функціонування економічних систем різних рівнів;

- розробити систему моделей, орієнтованих на стимулювання дій щодо забезпечення результативного функціонування економічної системи;

- ідентифікувати витрати економічного процесу його результатам при здійсненні макроекономічного аналізу чинників розвитку економічних систем;

- розробити методику розрахунку та використання показників на основі Системи національних рахунків, котрі дозволяють розширити бачення тих видів економічної діяльності, інституціональних секторів тощо, які не враховуються вітчизняною статистикою;

- запропонувати моделі складових результативності функціонування економічних систем як інструменти регулювання її рівня;

- раціоналізувати організаційну структуру управління економічними системами України, що сприятиме формуванню та реалізації ефективної економічної політики.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування сучасних економічних систем України на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Предмет дослідження - теоретичні, методологічні та організаційно-практичні аспекти забезпечення результативності функціонування сучасних економічних систем. економічний система моделювання рахунок

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались такі методи: аналогії (при уточненні сутності складових результативності економічного процесу у вигляді припущення про двоїстість (дуальність) економічного процесу (процес як вигода та процес як носій витрат); при з'ясуванні питання щодо масштабності економічного процесу тощо); аналізу та синтезу, індукції і дедукції (при визначенні понять, пов'язаних з економічними процесами, наслідками цих процесів з точки зору кінцевих результатів та з управлінням зазначеними процесами; при уточненні понять економічного процесу та економічних систем, функціонування економічних систем та понять, пов'язаних з управлінням економічними системами тощо); конкретно-історичний (при врахуванні еволюції поглядів на оцінювання кінцевих результатів економічного процесу); економіко-математичного моделювання, математичної статистики й логіки, програмування та розрахунків на ПЕОМ (для знаходження способів вимірювання об'єктів дослідження і відповідних показників, пов'язаних з результативністю процесів, як індикаторів; для побудови відповідних моделей взаємозв'язку об'єктів дослідження та підходів до їх оцінювання; при вирішенні проблеми практичного забезпечення засобів регулювання розвитку економічних систем як складової частини управління функціонуванням економічних систем тощо); порівняння (для оцінювання стану і динаміки основних показників рівня результативності функціонування економічних систем).

Інформаційну базу дослідження склали: облікові, аналітичні та звітні дані окремих підприємств Вінниччини; матеріали Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України; законодавчі та нормативно-правові акти України, а також вітчизняні та зарубіжні наукові публікації.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведеного дослідження обґрунтовано ряд положень, які містять наукову новизну, зокрема:

вперше:

- розроблено теоретичний, методологічний і модельний інструментарій дослідження складових результативності економічних процесів, котрий на відміну від існуючого розрізняє поняття результативності та ефективності і містить таку систему показників, використання яких забезпечує адекватне оцінювання цих складових та надає можливість глибшого пізнання економічних процесів за їх кінцевими наслідками;

- обґрунтовано методику дослідження економічних систем, яка передбачає розгляд їх функціонування як потоку взаємопов'язаних економічних процесів із виокремленням в кожному з них складових результативності - вхідних змінних (показників ресурсності та витратності), а також вихідних показників (доходності й масштабності), що дає змогу реалізувати системний і логістичний підходи до управління рівнем результативності функціонування економічної системи та формує основу для розробки математичного інструментарію опису економічних процесів з точки зору системно-процесного управління;

- розроблено методи оцінювання продукту економічного процесу у вартісній формі та рівня його результативності на основі системи показників цієї результативності, що забезпечує високу точність такого оцінювання в економічних системах різних ієрархічних рівнів;

- запропоновано класифікацію витрат з поділом їх на продуктивні та супутні з відповідними їм показниками продуктивної та супутньої витратності за ознакою участі у створенні масштабного продукту економічного процесу, що дозволяє при макроекономічному аналізі чинників економічного розвитку за методологією Системи національних рахунків одночасно враховувати не тільки компоненти виробництва та доходів, а й витрат;

- розроблено модель функціонування економічної системи, яка базується на оцінюванні результативності економічних процесів через змішану факторну залежність як функцію двох змінних за трьома способами: розрахунком показників ресурсності та витратності; ресурсності та доходності; витратності та доходності процесу. Такий підхід забезпечує врахування закономірностей і залежностей між причиною та результатом, а також умов, в яких діє причина, що сприяє вищому рівню керованості економічних систем;

- розроблено методику вимірювання й оцінювання рівня результативності функціонування економічної системи через систему показників як індикаторів раціональності управління та запропоновано відповідні межі зазначеного рівня, а також управлінські дії щодо його досягнення, що уможливлює врахування властивості рівноваги системи і підтримання оптимального режиму її функціонування та розвитку;

- запропоновано підхід до врахування рейтингових значень показників складових результативності з деталізацією цих показників за видами економічної діяльності, інституціональними секторами та складниками ВВП тощо, котрий сприяє розширенню бачення тих видів діяльності, які не враховуються вітчизняною статистикою. Цей підхід забезпечує знаходження напрямів управлінських впливів на поводження економічної системи при розробці концепції функціонування та соціально-економічного розвитку регіонів і країни;

удосконалено:

- тлумачення сутності складових результативності економічного процесу, що базується на припущенні про двоїстість (дуальність) економічного процесу (процес як вигода та процес як носій витрат), за рахунок чого реалізується якісно новий підхід до розгляду економічного процесу та економічної системи з позицій класичної теорії менеджменту;

- механізм регулювання рівня результативності функціонування економічної системи як на мікро- (оптимізація), так і на макрорівні (економічне зростання) у вигляді піраміди, яка, враховуючи мету та критерії регулювання результативності, відображає напрямок комунікаційних зв'язків (обмін інформацією) та ієрархію досягнення певного рівня результативності - мети розвитку системи, а також у вигляді принципової схеми багаторівневої функціональної системи регулювання зазначеного рівня результативності;

- методологічний підхід до оцінювання складових результативності економічного процесу, який відбувається в умовах недоступності інформації про його внутрішню структуру та принципи формування (системи типу чорної скриньки ”), через продукцію на вході та виході у формі статичній (через адитивну, кратну, мультиплікативну або змішану факторну залежність) і динамічній (через індекси), що дозволяє зменшити втрати від прийняття управлінських рішень;

- напрями інституціональної трансформації структури управління економічними системами України, зокрема шляхом розгортання діяльності аналітичного центру сприяння економічному розвитку, що забезпечуватиме удосконалювання процесів формування та реалізації національної економічної політики;

дістали подальшого розвитку:

- методологія дослідження економічних процесів, яка проводиться за схемою “вивчення (пізнання) - вимірювання - моделювання - оцінювання - управління (регулювання)”, що уможливлює пізнання економічного процесу як складової функціонування економічних систем від мікро- до макрорівня та регулювання розвитку економічних систем;

- тлумачення поняття “економічний процес”, який розглядається як сукупність послідовних дій, пов'язаних з виробництвом, обміном, розподілом і використанням економічного продукту - всього того, що створюється економікою та в економіці, що дало змогу розглядати економічні системи з позицій керованості процесом їх функціонування;

- твердження, що розгляд відповідних економічних процесів як складових частин функціонування економічних систем на мікро-, мезо- й макрорівнях з метою оцінювання результатів цих процесів сприяє визначенню станів поводження систем;

- методика оцінювання економічного процесу (зокрема процесу праці) за кінцевими результатами, яка побудована за алгоритмом “ресурсність - доходність - масштабність - продуктивність - ефективність - результативність економічного процесу”, що уможливлює встановлення пріоритетних напрямів функціонування і розвитку економічних систем;

- підходи до забезпечення оптимального рівня результативності економічного процесу на основі стимулювання дій учасників процесу, котре характеризує спосіб мотивації, згідно з яким оплата працівників залежить від рівня результативності процесу. Такий спосіб стимулювання є кількісним обґрунтуванням принципу розподілу у відповідності з ефективністю процесу та його масштабністю (згідно з тим, як отримано кінцевий продукт і скільки його отримано), тобто у відповідності з його ефективністю і продуктивністю, що дозволяє підтримувати конкурентоспроможність й фінансову стійкість системи на рівні підприємства та регіону;

- тлумачення змісту економічної системи як складної та цілеспрямованої керованої, динамічної (від підприємства та його підрозділів - до національної економіки), яка є множиною взаємопов'язаних, взаємозалежних елементів економічної природи, котрі утворюють єдине ціле та підпорядковані певній спільній меті (зокрема, раціоналізації управління результативністю), що дає змогу визначати й конкретизувати властивості стану і руху систем.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження можуть використовуватися при розробці механізмів управління сучасними економічними системами на базі оцінювання та регулювання рівня результативності їх функціонування на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Запропоновані концептуальні і методологічні підходи, методичний інструментарій та практичні рекомендації використані при розробці заходів покращення діяльності окремих підприємств Вінниччини й регіону, а також для підготовки документів аналітичного та програмного характеру.

Практичне оцінювання результативності функціонування економічних систем на всіх ієрархічних рівнях управління уможливлює: збалансування економічних і соціальних процесів, найважливіших пропорцій формування й використання ресурсів, порівняння результатів функціонування економічних систем, оцінювання впливу окремих факторів, виявлення невикористаних резервів, забезпечення дієвості господарювання окремих суб'єктів, взаємовідносин держави і господарюючих систем тощо. Отримані результати використані для аналізу й прогнозування результативності функціонування систем на мікро-, мезо-, макрорівнях.

Результати дослідження використані при розробці програм розвитку економіки України у Міністерстві аграрної політики та продовольства України (довідка № 2902-23/13 від 09.06.2011 р.). Концептуальні положення й прикладні розробки дисертаційної роботи використані Головним управлінням економіки Вінницької облдержадміністрації при оцінюванні перспектив та виявленні резервів розвитку регіону і враховані при розробці програми економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2005-2015 рр. (довідки № 730-04 від 02.03.2007 р., № 2308/03 від 29.04.11 р., № 2309/03 від 17.05.11 р.).

Окремі положення дисертаційної роботи використані в навчальному процесі при підготовці фахівців напряму “Економіка та підприємництво” за програмами підготовки бакалаврів та магістрів при викладанні дисциплін “Методи і моделі прийняття рішень в аналізі і аудиті”, “Стратегічний аналіз”, “Економічний аналіз” у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ (довідка інституту від 29.11.2005 р. та довідка Управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації від 22.11.2005 р., № 2987/01) та “Економічна кібернетика”, “Математичні методи економічного аналізу”, “Оптимізаційні методи вирішення сучасних економічних задач” у Вінницькому національному аграрному університеті за програмами підготовки бакалаврів та магістрів (довідка університету № 01-1095 від 02.06.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Подані в роботі наукові результати, висновки та рекомендації одержані автором самостійно. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, зазначено у списку публікацій. Робота не містить матеріалів кандидатської дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських регіональних конференціях (позиції [40]- [63] списку опублікованих наукових праць за темою дисертації).

Публікації. За тематикою досліджень опубліковано 63 наукових праці загальним обсягом 68,2 друк. арк., у тому числі 3 монографії (дві з яких - одноосібно) та 36 статей (обсягом 18,22 друк. арк.) і 24 тези або доповіді на конференціях (обсягом 5,8 друк. арк.), причому у фахових журналах опубліковано 34 статті обсягом 16,85 друк. арк. (з них 17 статей обсягом 9,1 друк. арк. опубліковано особисто та 17 статей обсягом 7,75 друк. арк. - у співавторстві, серед яких дисертанту належить 3,7 друк. арк.). Серед робіт, опублікованих у співавторстві (обсягом 15,29 друк. арк.), дисертанту належить 6,97 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків (10 сторінок). Загальний обсяг роботи становить 453 сторінки, вона містить 50 таблиць на 77 стор. та 62 рисунки на 62 стор. (з них 13 табл. та 2 рис. займають 19 окремих сторінок). Список використаних джерел складається з 352 найменувань і займає 35 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теорія і методологія дослідження результативності економічного процесу як складової функціонування економічної системи” розглянуто теоретико-методологічні підходи до характеристики складових результативності економічного процесу як компонента функціонування економічної системи; вимірювання, моделювання та оцінювання результативності економічного процесу; систему моделей і алгоритм розрахунку показників результативності економічного процесу та їх прикладний аспект.

Обґрунтовано, що результатом будь-якого економічного процесу є його продукти: продукт як доход (результат процесу з позицій вигоди), продукт як витрати (результат процесу з позицій витрат), загальний продукт (результат процесу як з позицій вигоди, так і з позицій витрат). Кожному економічному процесові поставлено у відповідність масштабний продукт у вигляді продукту як доходу та тієї частини витрат, яка пропорційна частці продукту як доходу у загальному продукті; він є кінцевим продуктом процесу, оскільки надалі в економічній діяльності участі не бере. Для оцінювання вартості продуктів в подальшому призначені відповідні показники: вартість продукту як доходу (доходність), витрати у вартісному виразі (витратність), вартість загального продукту (ресурсність), вартість масштабного продукту (масштабність).

Дослідження економічних процесів дозволило розглянути результативність економічного процесу та відповідні моделі й показники в них розглянути в новому, більш широкому розумінні: показник результативності економічного процесу характеризує процес як з кількісної сторони, у вигляді показника масштабності процесу, так і з якісної, з урахуванням показника його ефективності, і є добутком цих показників. Необхідність дуального підходу до зазначених дефініцій пояснюється дуальністю економічного процесу в класичній теорії менеджменту, а також семантикою термінів.

Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що ресурсність економічного процесу (наприклад, випуск для процесу отримання валової доданої вартості) є економічною категорією, яка сумарно характеризує цей процес та його дієвість з точки зору процесу як вигоди і як затрат. Безпосередніми складовими частинами ресурсності економічного процесу є доходність (наприклад, чиста валова додана вартість для процесу її отримання) і витратність цього процесу (наприклад, проміжне споживання для процесу отримання валової доданої вартості). Доходність економічного процесу є економічною категорією, котра характеризує цей процес з точки зору процесу як вигоди. Витратність економічного процесу характеризує цей процес з точки зору процесу як витрат. Масштабність економічного процесу (прикладами є валова додана вартість плюс та частина проміжного споживання, яка відповідає частці валової доданої вартості у випуску для процесу отримання валової доданої вартості) є економічною категорією, котра сумарно характеризує цей процес з точки зору процесу як вигоди і як тієї частини витрат, що відповідає частці доходності у ресурсності. Вона характеризує економічний процес з кількісної сторони.

Результати дослідження дали змогу побудувати схему пізнання стану та дієвості економічного процесу за кінцевими результатами на основі алгоритму “ресурсність - доходність - масштабність - продуктивність - ефективність - результативність економічного процесу”. Інструктивно-описові схеми складових частин ресурсності економічного процесу та їх взаємозв'язку (доходності - характеристики вигоди процесу та кількісної складової його результатів, витратної частини ресурсності - характеристики процесу з точки зору процесу як витрат, масштабності - характеристики масштабу процесу) подано у вигляді відповідних рисунків та таблиці. Вони відображують взаємозв'язок складових частин ресурсності процесу з точки зору характеристики процесу та їхніх безпосередніх складових (рис. 1).

Рис. 1 Агрегована геометрична модель складових показника ресурсності V економічного процесу: 1 - частина показника витратності , яка припадає на частку показника доходності у показнику ресурсності (продуктивна витратність); 2 - інша частина показника витратності , яка припадає на частку показника витратності у показнику ресурсності (супутня витратність)

При цьому показник ресурсності є сумою показника доходності та показника витратності . Одна частина показника витратності припадає на частку показника витратності у показнику ресурсності, інша частина - на частку показника доходності у показнику ресурсності. Показник масштабності процесу є сумою показника доходності та тієї частини показника витратності, яка припадає на частку показника доходності у показнику ресурсності, або різницею показника ресурсності та тієї частини показника витратності, яка припадає на частку показника витратності у показнику ресурсності.

На рис. 1 наведено запропоновану нову класифікацію витрат із відповідними їй показниками продуктивної та супутньої витратності за ознакою участі витрат у створенні масштабного продукту економічного процесу.

Визначено, що показник ефективності економічного процесу є відношенням показників ресурсності і витратності . Обґрунтовано, що показник ефективності процесу (як і показник масштабності процесу ) містить: 1) кількісну складову, яка вказує скільки одиниць доходності припадає на одиницю витратності, тобто вказує на ступінь раціональності отримання доходності по відношенню до витратності, характеризуючи ефективність економічного процесу з точки зору вигоди (продукт як вигода); 2) якісну складову, яка вказує на те, як використовуються витрати на отримання кожної одиниці доходності, характеризуючи ефективність економічного процесу з точки зору витратності (продукт як витрати), що не суперечить концепції класичної теорії менеджменту в контексті дуальності економічного процесу, де цей процес (зокрема, процес виробництва) розглядається одночасно як з позицій вигоди, так і з позицій витрат.

Розрахунково-аналітичні підходи до результативності економічного процесу знайдено як наслідок того, що при дослідженні процесу важливим є одночасне врахування кількісної та якісної його характеристик, а тому мірою результативності економічного процесу може бути добуток відповідних показників його масштабності й ефективності . Відповідні показники перемножуються, бо враховуються і перший, і другий (логічне множення). Показник результативності R економічного процесу вимірюється у гривнях на одного учасника процесу за певний період (зазвичай за рік) і одночасно характеризує цей процес як з точки зору його продуктивності, так й ефективності.

Обґрунтовано твердження щодо залежності зміни показника масштабності економічного процесу від показників доходності та частки витратності у ресурсності, зміни рівня ефективності процесу від зміни його кількісної та якісної складових частин, зміни рівня результативності процесу від зміни його показників масштабності та ефективності процесу і представлено відповідні рівняння.

Запропоновано величину стимулювання дій учасників певного економічного процесу щодо зростання рівня результативності процесу розраховувати як добуток базисної величини стимулювання та індексу результативності економічного процесу . Ступінь соціальної спрямованості (справедливості) величини залежить від вибору базисного рівня . В залежності від конкретної ситуації, яка потребує стимулювання зростання масштабності або ефективності процесу, можна обчислювати величину стимулювання, користуючись індексом масштабності або індексом ефективності процесу відповідно - складовими індексу результативності .

Оскільки дослідженню економічних явищ та процесів має передувати побудова відповідної факторної системи, то систему статичних показників результативності економічного процесу запропоновано подати через змішану факторну залежність як функцію двох змінних (складових показника ресурсності ) трьома наступними способами:

1) показників ресурсності та витратності процесу ;

2) показників ресурсності та доходності процесу ;

3) показників витратності та доходності процесу .

Доведено, що властивості усіх трьох функцій адекватні реальній економіці від мікро- до макрорівня, тому економіку будь-якого ієрархічного рівня можна заміщати цими функціями як моделями.

Для системи, в якій зовнішньому спостерігачеві доступні лише вхідні та вихідні величини, а внутрішня будова та процеси, що в ній відбуваються, невідомі, на основі складових показників результативності економічного процесу як системи типу “чорної скриньки” шляхом побудови алгоритмів в статичній формі (через адитивну, кратну, мультиплікативну або змішану факторну залежність), а для вивчення тенденції зміни показників в динамічній формі (через індекси) доведено можливість вивчення закономірностей поводження “скриньки”.

У розділі подано цільові показники складових частин результативності економічного процесу як індикатори процесу для кожного i-го періоду (табл. 1; .

Таблиця 1

Структурована взаємопов'язана система авторських цільових показників для обчислення складових результативності економічного процесу з метою управління

Доведено, що кожний із розглянутих у дисертації показників має цілком певне теоретичне і практичне значення. Такі показники можна обчислювати у реальних, номінальних та інших величинах (в залежності від мети дослідження).

З метою окреслення логіки послідовності одержання результатів розрахунків за комплексом показників складових результативності розроблено відповідну ієрархію керуючих впливів для змінення, при потребі, ситуації стосовно рівня результативності економічного процесу.

У другому розділі “Праця як головний економічний процес та об'єкт вимірювання, моделювання й оцінювання результативності функціонування економічної системи” послідовно розглянуто масштабний продукт і ефективність процесу праці як складові частини його результативності; вимірювання, моделювання та оцінювання кількісної складової результативності процесу праці; модельний та аналітичний інструментарій і оцінювання якісної складової результативності процесу праці; оцінювання результативності процесу праці з метою управління ним.

Результативність процесу праці розкрито як результативність базового економічного процесу, котрий є основою економічної системи. Обґрунтовано, що результативність праці характеризує процес праці з кількісної сторони, у вигляді масштабності, та якісної, з урахуванням ефективності праці.

Встановлено, що розв'язати проблему вимірювання й моделювання масштабності процесу праці способом, який був би прийнятним для усіх ланок сфер виробництва, товарного обігу чи послуг (від рівня підприємства та його підрозділів до національного рівня), можна, виходячи із концептуальних та методологічних підходів першого розділу через показники ресурсності , доходності , витратності , розглядаючи показник масштабності процесу як суму показника доходності та тієї частини показника витратності, що припадає на частку живої праці у сукупній, або також як різницю сукупної праці та тієї частини показника витратності, що припадає на частку минулої праці у сукупній, а закономірність зміни показника масштабності подати в індексній формі у вигляді добутку (перший індекс вказує на те, як використовується жива праця для одержання показника масштабності праці, а другий - на те, як використовується минула).

Наведені розрахунки показників масштабності процесу праці для підприємств Вінниччини та економіки України вказують на можливість оцінювання масштабності процесу за авторською методикою з використанням виявленої закономірності зміни показника масштабності. Обґрунтовано, що кращих результатів з точки зору масштабності процесу праці досягнуто у тій господарській ланці за певний проміжок часу, де більшою є величина показника масштабності процесу в розрахунку на одного працівника, тобто в господарській ланці з більшою продуктивністю.

З точки зору комплексної характеристики результатів економічного процесу необхідно знати, як саме досягнуто певного рівня продуктивності, що визначає необхідність врахування фактора ефективності праці. Доведено, що ефективність праці містить дві складові частини: кількісну і якісну. Показником кількісної складової ефективності праці має бути відношення результату цієї праці до результату минулої: ; він вказує на те, скільки нової (живої) праці витрачається на зберігання минулої . Показником якісної складової ефективності праці є відношення результату сукупної праці до результату живої:

.

Цей показник вказує, скільки минулої праці приєднує кожна одиниця живої . Доведено також, що ефективність процесу праці Е можна виразити відповідним показником, який вказує, скільки сукупної праці припадає на одиницю минулої або у скільки разів збільшується нова споживча вартість у порівнянні з минулою.

Оцінювання ефективності праці здійснюється шляхом порівняння досягнутого рівня ефективності праці з базисним її рівнем. Розрахунки зазначеного рівня виявили можливість використання запропонованого підходу до вимірювання, моделювання й оцінювання ефективності праці на всіх ієрархічних рівнях економіки України. Обґрунтовано, що кращих результатів, з точки зору ефективності праці, досягнуто у тій господарській ланці за певний проміжок часу, де більшою є величина індексу ефективності праці. Важливим при цьому є з'ясування того, за рахунок якої саме складової досягнуто певного результату - кількісної чи якісної.

Саме одночасне врахування продуктивності праці та її ефективності забезпечує можливість оцінювання показника результативності праці. Встановлено, що результативність праці, як і її продуктивність, є функцією процесу праці протягом певного часу, а саме: функцією живої праці. Міра результативності праці розглядається у вигляді добутку показників масштабності (продуктивності) та ефективності праці як показників кількісної та якісної складових результативності.

У ході дослідження використано те, що на процес праці розповсюджуються всі твердження, отримані для економічного процесу. Зокрема, такими є твердження щодо залежності зміни показника масштабності процесу праці від показників доходності та частки витратності у ресурсності, зміни рівня ефективності процесу від зміни його кількісної та якісної складових частин, зміни рівня результативності процесу від зміни його показників масштабності та ефективності процесу; представлено відповідні рівняння.

Оцінювання результативності праці здійснено шляхом порівняння досягнутого рівня результативності праці з базисним її рівнем. Доведено можливість використання авторської методики до вимірювання, моделювання та оцінювання результативності праці на мікро-, мезо- та макрорівнях через закономірність зміни цієї результативності. Обґрунтовано, що кращих результатів, з точки зору результативності праці, досягнуто у тій господарській ланці за певний проміжок часу, де величина показника результативності праці в розрахунку на одного працівника є більшою.

Для стимулювання дій учасників процесу щодо рівня результативності праці запропоновано використати індекс її результативності.

Невирішена повною мірою проблема сумірності (порівнюваності) живої та минулої праці, вирішується в авторському алгоритмі таким чином. На мікрорівні господарювання показником ресурсності є доход від реалізації без ПДВ, показником витратності - матеріальні та амортизаційні витрати; на макрорівні показником ресурсності є випуск, показником витратності - проміжне споживання. Надалі спрацьовує зазначений у розділі 1 показник результативності економічного процесу.

Розрахунок показників, пов'язаних з результативністю економічних процесів, здійснюється за зазначеним в дисертації алгоритмом шляхом обчислення на ЕОМ.

Третій розділ “Методологія та практика оцінювання результативності функціонування економічних систем на мікрорівні” присвячено методологічним та практичним підходам до оцінювання результативності функціонування підприємства; методам, моделям та практиці оцінювання результативності процесів формування та розподілу прибутку підприємства; стимулюванню дій щодо оптимізації рівня результативності функціонування підприємства.

Досліджено складові процеси діяльності підприємства та відповідні їм показники. Цей розділ містить приклади і пропозиції практичного застосування одержаних результатів дослідження.

Розглядаючи у ході дослідження економічні процеси на підприємстві з точки зору формування та розподілу доходів як потоки процесів, що настають один за одним: праці, розподілу чистого прибутку, спрямування розподіленого чистого прибутку, спрямування нерозподіленого чистого прибутку тощо, пов'язуючи з кожним із зазначених процесів відповідні ресурсність, доходність, витратність, масштабність (як вартості відповідних продуктів) на основі результатів, отриманих у розділі 1 для будь-якого економічного процесу (табл. 1), одержали систему показників, пов'язаних зі складовими результативності діяльності підприємства для кожного з процесів. Це дозволило здійснити порівняльний аналіз рівня результативності підприємств Вінниччини, виявити тенденції функціонування економічних систем цього рівня з метою подальшого регулювання складових їх результативності.

Доведено, що з метою стимулювання дій учасників процесу щодо результативної діяльності підприємства необхідно враховувати нижчевикладене. По-перше, принципом, який повною мірою може реалізовуватися в реальних умовах, є розподіл не за індивідуальними результатами економічного процесу, а всього підприємства. По-друге, при розробці системи стимулювання (яка є елементом розподільчих відносин, складовою частиною регулювання результативності діяльності підприємства) треба враховувати розглянуті в роботі економічні процеси на підприємстві. В цьому контексті запропонована відповідна економіко-математична модель.

Обґрунтовано, що основним із зазначених вище процесів є процес праці. Саме він визначає, в основному, прибуток підприємства. Доведено, що запропоновані та розглянуті на конкретних прикладах підприємств Вінниччини підходи щодо стимулювання результативної їх діяльності (як структурних елементів в ієрархії економічної системи держави) можна застосувати для регулювання рівня функціонування економічної системи в усіх ланках сфер виробництва, товарного обігу і послуг.

У четвертому розділі “Аналітичні, концептуальні та методологічні підходи до оцінювання результативності економічного стану і розвитку регіону та країни” досліджено особливості оцінювання результативності економічного стану і розвитку регіону та країни на основі системи національних рахунків; прийоми оцінювання результативності процесу утворення первинного регіонального доходу та їх практичне застосування; теоретичні та прикладні аспекти оцінювання результативності процесів виробництва, розподілу і використання національного доходу; теоретичні та прикладні аспекти порівняльної характеристики модельного і аналітичного оцінювання результативності промисловості й інших видів економічної діяльності.

Здійснено аналіз економічного стану і розвитку регіону та країни, а також висвітлені питання, пов'язані з моделюванням й оцінюванням результативності процесу утворення регіонального первинного доходу процесів виробництва, розподілу та використання національного доходу, видів економічної діяльності тощо.

З'ясовано, що з Системою національних рахунків пов'язані такі процеси: 1) утворення валової доданої вартості; 2) виробництва валового внутрішнього продукту; 3) отримання чистого внутрішнього продукту; 4) утворення валового прибутку (змішаного доходу); 5) утворення чистого прибутку (чистого змішаного доходу); 6) утворення валового національного доходу; 7) утворення чистого національного доходу; 8) утворення валового наявного доходу; 9) утворення чистого наявного доходу; 10) утворення валового заощадження; 11) утворення чистого заощадження. З кожним із зазначених процесів у відповідності з результатами розділу 1 пов'язані певні вхідні та вихідні змінні - ресурсність, доходність, витратність, масштабність. За допомогою відповідних показників Системи національних рахунків як вхідних змінних та авторських підходів щодо дослідження складових результативності економічних процесів на прикладі економічної системи України здійснено оцінювання результативності процесів виробництва, розподілу та використання національного доходу.

Обґрунтовано, що основні показники для розрахунків результативності процесу формування первинного регіонального доходу такі: ресурсністю є випуск продукції, доходністю цього процесу можна вважати валову додану вартість, витратністю вказаного процесу - проміжне споживання. Процесу формування первинного регіонального доходу відповідає певна масштабна продукція. Використання значень основних вхідних величин: випуску продукції , проміжного споживання та похідної величини - валової доданої вартості регіонів України та країни в цілому за ряд років (в середньому за рік на одного працівника; в гривнях), дозволило одержати за допомогою відповідних зазначених вище формул показники масштабності , ефективності , результативності процесу отримання первинного регіонального доходу і відповідні індекси. На їх основі здійснено аналіз динаміки результативності зазначеного процесу як по Вінницькій області, так і по Україні в цілому, а також порівняльний аналіз показників складових результативності процесу отримання первинного доходу Вінницької області і середніх показників по Україні. Внесено пропозиції щодо включення цих показників до офіційних статистичних даних і даних з виконання програм розвитку регіонів та країни в цілому. Запропоновані підходи до оцінювання результативності процесу отримання регіонального доходу можна застосувати для аналізу та регулювання цього процесу. Адекватність окреслених моделей щодо динаміки відповідних показників у ретроспективному періоді й екстраполяція виявленої тенденції на наступні періоди дозволяє застосовувати їх також для здійснення прогнозних розрахунків за цими моделями.