Теоретико-методологічні засади функціонування малих підприємств будівельного комплексу України в умовах трансформації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

08.00.04 - економіка і управління підприємством (економіка будівництва)

Теоретико-методологічні засади функціонування малих підприємств будівельного комплексу України в умовах трансформації економіки

Рижакова Галина Михайлівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту в будівництві Київського національного університету будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Федоренко Валентин Григорович, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Офіційні опоненти:

Доктор економічних наук, професор Тян Рево Борисович, завідувач кафедри «Фінанси» Придніпровської державної академії будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Доктор економічних наук, професор Варналій Захарій Степанович, начальник Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету Державної податкової служби України

Доктор економічних наук, професор Кухленко Олег Васильович, завідувач кафедри маркетингу Київського національного університету технології та дизайну Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України»

Захист відбудеться «30» листопада 2011р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03. у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: м. Київ-03680, Повітрофлотський пр., 31, Київський національний університет будівництва і архітектури

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці КНУБА за адресою: м. Київ-03680, Повітрофлотський пр., 31, Київський національний університет будівництва і архітектури

Автореферат розісланий «28» жовтня 2011р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Погорєльцев

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід від командно-адміністративної економіки до ринкової вплинув на розвиток будівельної галузі в нашій країні. трансформаційні процеси та їх специфіка у значній мірі окреслили сучасний стан будівельного комплексу (БК) у структурі української економіки. За умов переходу до ринкової моделі економіки, будівельний комплекс є одним з найважливіших комплексів національної економіки, від якого залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цього комплексу для економіки України можна пояснити наступним чином: будівельний комплекс, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей національної економіки. Більш того, заслуговує на увагу економічний ефект від розвитку цього комплексу, який полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. З огляду на це, трансформація будівельного комплексу сприяє вирішенню багатьох соціальних проблем, тобто, у свою чергу, розвиток будівельного комплексу в умовах діяльності ринкових механізмів спрямований на стабілізацію стану соціальної безпеки як кожної окремої людини, так і держави в цілому.

Загальновідомо, що важливим індикатором ділового й економічного зростання промислових комплексів і галузей є масштаб і характер діяльності суб'єктів малого підприємництва. У цьому контексті малі підприємства, як інституційна складова будівельного комплексу, повинні стати носієм виробничої мобільності, ринкової гнучкості, інноваційної сприйнятливості, універсальним інструментом перспективної трансформації будівельного комплексу.

Необхідність ринкової децентралізації БК, принципові зміни у відносинах власності, виникнення нових організаційно-правових форм суб'єктів господарювання об'єктивно зумовлені особливостями перехідного періоду до ринкової економіки. Однак, існуючі методи визначення ефективних напрямків розвитку малих підприємств будівельного комплексу (МП БК) не в повній мірі враховують вплив множини факторів як на ринку постачання та збуту, так і при визначенні джерел фінансування та механізму державної підтримки підприємств малого бізнесу. Так у США, на відміну від України (близько 26%), більше 70% валового національного продукту в будівництві створюється підприємствами малого бізнесу. В результаті потенціал МП БК України залишається нереалізованим.

Відсутність сучасних теоретико-методичних економічних, аналітичних інструментів, які б надали можливість прибутково функціонувати МП БК з забезпеченням для них задовільного рівня ризику в конкурентному середовищі, обумовили вибір теми дисертаційної роботи і визначили її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Наукові дослідження пов'язані з планами науково-дослідних робіт Київського національного університету будівництва і архітектури: «Моніторинг проблем будівництва житла в Україні та підготовка пропозицій щодо вдосконалення фінансово-кредитних механізмів житла» (номер державної реєстрації 21/68/240600/08), «Механізм мотивації людського капіталу в будівельній галузі» (номер державної реєстрації 0111U004529), які тісно пов'язані з реалізацією Постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 р. №168 „Про визначення вартості будівництва, виконання програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002 - 2010 рр.”, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. №668 „Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, Закону України від 25.12.2008 р. №800-VI „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, в межах яких теоретично обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення, регулювання, трансформації будівельного комплексу України. Автор приймала безпосередню участь у виконанні зазначених робіт, зокрема у розробці економіко-математичних і статистичних моделей, проведенні аналітичних і прогнозних розрахунків, експертних оцінок проблем і перспектив, щодо розвитку та використання потенціалу малих підприємств в будівельному комплексі, видозміні його структури, відтворенні виробничих і соціальних активів, шляхом ефективного використання мобільних спеціалізованих будівельних МП, діяльність яких спрямовується на прискорення трансформації економіки України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних і прикладних засад оцінювання та регулювання процесів трансформації МП будівельного комплексу з урахуванням закономірностей, тенденцій та пріоритетних напрямків розвитку в умовах ринкових економічних перетворень, входження України в світовий економічних простір, неоднакового соціально-економічного стану окремих регіонів.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність визначення і вирішення таких завдань:

· проаналізувати теоретичні і методичні підходи щодо визначення змісту поняття «будівельний комплекс», «малі підприємства будівельного комплексу», розкрити їх складові і форми;

· визначити концептуальні підходи до трансформації БК (в умовах ринкових змін теорія галузевої реструктуризації традиційного БК має бути переосмислена, що вимагає розробки нових науково-методологічних положень міжгалузевих принципів оновлення його структури та регулювання економічних складових елементів);

· розгорнути витоки елементів в теорії трансформації БК в галузевому, регіональному та державному аспектах;

· узагальнити типології ринкових БК;

· поглибити теоретико-методичні основи визначення категорії «мале підприємство» в межах функціонування БК на сучасному етапі соціально-економічного розвитку;

· систематизувати і удосконалити класифікацію малих підприємств як інституційної складової в системі економічних відносин БК;

· узагальнити зарубіжний досвід розвитку і підтримки МП (в тому числі в галузі будівництва та інвестиційної діяльності) та окреслити можливі шляхи його використання для регулювання економічних процесів функціонування МП БК України;

· визначити фактори внутрішнього і зовнішнього середовища та їх вплив на функціональні особливості МП БК;

· проаналізувати умови економіко-правового середовища, в межах якого відбувається становлення МП БК;

· дослідити тенденції та виявити причини і склад соціально-економічних факторів, які стримують розвиток МП БК;

· виявити закономірності впливу рівня розвитку МП на обсяги будівельного виробництва;

· розробити методику побудови комплексних інтегральних показників оцінки ефективності діяльності МП БК в умовах трансформації економіки з використанням економіко-математичних методів на основі визначення оптимальних ставок оподаткування;

· розробити заходи з удосконалення регуляторного середовища функціонування МП БК, спрямованих на створення податкового механізму державного стимулювання розвитку МП БК та обґрунтування інструментарію оптимізації державного впливу на розвиток МП за допомогою визначення раціональної ставки оподаткування.

Об'єктом дослідження є виробнича діяльність МП БК в умовах економічних перетворень та ринкової трансформації економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних засад розвитку малих підприємств в будівельному комплексі та вдосконалення механізму державного регулювання і підтримки їх діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали загальнонаукові методи пізнання, концептуальні положення теорії ринкової економіки, методологічні засади комплексного та системного аналізу. Для дослідження поставленої у роботі мети використано широкий спектр методів: абстрактно-логічний, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, історичний (для з'ясування суті та причин становлення БК та його складової - МП, уточнення категорій та термінів); формалізації, структурно-функціональних оцінок, аналогії, системного аналізу (для визначення функцій МП БК, чинників розвитку, дослідження інституційно-правового середовища); статистичний, ретроспективного аналізу, аналітичного групування (для вивчення стану та специфіки діяльності МП в системі БК та господарсько-будівельних комплексів регіонів за принципом адміністративно-територіального поділу та галузевої ознаки, оцінки фінансових інструментів стимулювання та обмеження діяльності МП БК); економіко-математичні: багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз - для виявлення зв'язку між чинниками, які впливають на стан розвитку МП БК, лінійного та нелінійного програмування - при побудові оптимізаційних моделей визначення раціональної ставки податку як фактора обмежень та стимулів, експертних оцінок; теорії ризик-менеджменту, диверсифікації (при розробленні механізму державного стимулювання розвитку МП БК та обґрунтування інструментарію та напрямків державного регуляторного впливу на розвиток інвестиційної складової БК).

Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення світової економічної науки, монографічні та інші наукові досягнення сучасної зарубіжної і вітчизняної думки, дослідження провідних фахівців, присвячені проблемам ринкової трансформації економіки, економічним відносинам та сукупним механізмам її регулювання, що складається в процесі реструктуризації БК та функціонування МП.

Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі, нормативні та інструктивні документи, дані статистичної звітності Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, а також публікації в спеціальних та періодичних виданнях України, документи міжнародних організацій, ресурси Іnternet.

Наукова гіпотеза - провідною науковою гіпотезою є те, що визначальною умовою поліпшення якості функціонування МП в Україні є системне поліпшення та оздоровлення податкового клімату щодо них. Загально-аналітичним підґрунтям є розроблена в роботі система економіко-математичних моделей.

Наукова новизна дисертації полягає у системному дослідженні процесів функціонування МП БК та визначенні їх взаємозалежності від структурних чинників розвитку економіки, обґрунтуванні показників і методичних підходів до оцінки та моделювання ефективності розвитку МП БК, виявленні на цій основі сучасних принципів і напрямків активізації та вдосконалення державного регулювання даного сектору економіки на сучасному етапі його ринкової трансформації. Особливістю наукового дослідження є те, що в роботі уперше МП БК розглянуто з наступних позицій: як економічна категорія, як особливий вид бізнесу та як складовий елемент механізму розширеного відтворення виробничого потенціалу БК в системі економічних відносин.

Найбільш суттєвими науковими результатами, отриманими особисто дисертантом, такі що виносяться на захист, є наступні:

Уперше:

розроблено концепцію розширеного відтворення потенціалу МП БК в режимі індикаторів стимулів і обмежень з позиції теорії регулювання розвитку складних соціально-економічних систем, в якій обґрунтовано теоретико-методологічні основи міжгалузевих принципів оновлення економічних складових елементів та реструктуризації традиційного БК;

обґрунтовано та виділено головні мікро- і макроекономічні функції діяльності МП. На цій основі, з'ясовано їх роль у забезпеченні сталого розвитку БК, на підставі кількісно-якісного аналізу виявлено особливості побудови організаційної структури БК: розвиток територіального БК, як економічної системи, обумовлює оптимальне співвідношення великих, середніх та малих підприємств, певні механізми їх взаємодії, в залежності від виробничо-технологічної структури та умов функціонування в межах визначеної території;

запропоновано методику побудови комплексних інтегральних показників (відносного і абсолютного) для оцінювання потенціалу МП в межах будівельного комплексу регіону. За ознакою диференціації малих підприємств БК, на підставі отриманих значень, створено укрупнені господарсько-будівельні комплекси, впорядковано регіони України за рангами показників стимуляторів (найвищі значення) та дестимуляторів (найнижчі значення);

розроблена економетрична модель регіональної диференціації МП БК з використанням принципово оновленої системи параметрів, яка доповнює апарат фінансових інструментів економічної діагностики та дозволяє приймати зважені управлінські рішення в процесі розробки регіональних програм економічного та соціального розвитку;

підвищено рівень комплексності регіональних досліджень розвитку МП БК завдяки доповненню офіційної статистичної інформації значеннями розроблених синтетичних показників та можливості визначення галузевих пріоритетів розвитку регіонів, концентрації джерел фінансування з метою подолання негативних рецесійних тенденцій в БК;

розроблена економетрична модель оцінки діяльності МП БК за ретроспективними макроекономічними показниками, яка надала додаткове методологічне забезпечення концепції потенціалу МП БК в режимі індикаторів стимулів і обмежень та доповнила її доказами щодо необхідності зміни критерію чисельності працівників МП (збільшення), як подолання фактору обмежень;

розроблено економетричні моделі життєвого циклу будівельних МП (за вибіркою по фракціям: спеціалізований вид будівельної діяльності, територіальна ознака), які дозволяють:

· визначити критичне значення ставки податку, що відповідає нульовій рентабельності БК;

· визначити показник рентабельності МП БК при застосуванні встановленої ставки податку на рівні Т%;

· визначити показники прибутку та рентабельності для БК в цілому, фрактальної виборки МП БК, або окремого МП при заданому рівні обсягу виробництва (ціни) та витрат за умови застосування «толерантного» значення ставки податку;

моделюванням доведено, що найбільший ефект у створенні біфуркаційного моменту розвитку МП БК є оптимально визначена ставка податку, яка має подвійну економічну природу - може бути обмежувальним та стимулюючим фактором діяльності підприємства, галузі, регіону.

Удосконалено:

методологічне застосування універсальних закономірностей процесу диференціації малих підприємств для формування укрупнених господарських будівельних комплексів на основі нового уявлення про типологію будівельних комплексів, поєднавши принцип галузевої структури та територіальності;

концептуальний підхід до оцінки діяльності МП з використанням методів лінгвістичної змінної (мале підприємництво, малий бізнес, малі підприємства) і багатовимірного статистичного аналізу, які можуть бути використані при проведенні прогнозування напрямків регуляторної політики держави, конструювання режимів її реалізації, визначення оптимальної стратегії розвитку МП БК;

методичні підходи по оцінці впливу факторів розвитку МП БК на соціально-економічну ситуацію в регіонах України, визначення індикаторів оцінки вагомості внеску МП як суб'єкта економічних відносин в галузевий потенціал регіону;

методику оцінювання МП БК регіону, як якісної категорії економічного аналізу. На відміну від інших методик, у ній використано досконаліша процедура тріангуляції матриці зв'язків між об'єктами та частковими показниками. Це дало змогу простіше і швидше виконувати ранжування регіонів за потенціалом МП БК, розрахованим за сукупністю статистичних та експертних показників, створити укрупнені господарсько-будівельні комплекси за поєднанням двох ознак: територіально-адміністративної та галузевої;

методику оцінки ефективності застосування різних систем оподаткування малих підприємств БК (довгострокові контракти в будівництві, спрощена та загальна система оподаткування, податок з доходу(виручки), податок на поставлений дохід, що надає змогу приймати оптимальні рішення на основі даних балансу при прогнозуванні на довгостроковий, середньостроковий та короткостроковий періоди.

Набули подальшого розвитку:

Періодизація еволюції концепції регулювання підприємницької діяльності з урахуванням обліку сучасних тенденцій розвитку МП БК та їх адаптації в умовах трансформації економіки країни;

методичні підходи до формування і розвитку ефективних конкурентних структур будівельних організацій та обґрунтування можливості застосування класичного оптимізаційного підходу при вирішенні завдань ОПР;

методологія кількісного і якісного визначення поняття «мале підприємство», як економічної категорії з позицій вирішення питання колізії нормативно-правових актів;

визначення перспективних шляхів та методів адаптації зарубіжного досвіду розвитку і підтримки МП в галузі будівництва та інвестиційної діяльності з метою вдосконалення механізму державного регулювання та стимулювання діяльності МП БК;

методика використання системного підходу як методологічного інструментарію дослідження МП БК. Це виразилось у застосування множинної регресії. На засадах системного підходу оцінено ефективність функціонування організаційно-економічного механізму регулювання МП, виявлено причини, що стримують розвиток МП БК та призводять до поглибленої деформації та дестабілізації складних соціально-економічних систем.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методологічного інструментарію формування і реалізації пріоритетних та прогресивних форм реструктуризації МП будівельного комплексу на основі створеного економіко-математичного апарату програмно-цільового планування та здійснити обґрунтування і впровадження національних, регіональних і місцевих програм їх підтримки в умовах ринкової трансформації економіки країни.

Результати дослідження та пропозиції щодо розробки стратегії функціонування МП БК, обґрунтування та удосконалення методів податкового стимулювання їх розвитку, зокрема, критеріїв та принципів пільгового оподаткування МП БК, системи показників оцінки ефективності надання пільг, спрямування коштів, що заощадили підприємства від сплати податків, на розширення відтворення підприємництва, висновки стосовно адаптації зарубіжного досвіду досвіду підтримки МП в галузі будівництва та інвестиційної діяльності використана як методологічна основа при підготовці законопроектів та удосконаленні чинного законодавства - Закону України від 02.12.2010р. №2756-VІ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», проект Закону України « Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», реєстр №8521, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності » №3395-VІ від 19.05.2011р. (лист Комітету з питань фінансів, банківської діяльності та митної політики Верховної Ради України від 08.09.2011 р. №244/16-2011).

Пропозиції та результати проведеного аналізу сучасного стану МП БК використано при підготовці Концепції програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва на 2011-2012рр. (затверджена рішенням Київради від 23.12.10 №412/5224), Програми соціально-економічного розвитку міста Києва на 2011рік (затверджена рішенням Київради від 30.12.10 №574/5386) та Стратегії розвитку міста Києва до 2025р. (проект). Довідка про впровадження від 05.08.2011р. №058-06/1070 видана Головним управлінням з питань регуляторної політики та підприємництва Київської міської державної адміністрації.

Наукові напрацювання, рекомендації і одержані результати, використані при підготовці аналітичних матеріалів та учбово-методичного комплексу у Центрі професійного навчання працівників органів Державної податкової служби України, при розробці науково-дослідної теми з удосконалення податкової політики для формування Основних засад грошово-кредитної політики на 2010 рік та при розробці Стратегії розвитку податкової системи України на період до 2012 року (довідка №152-н/8 від 15.09.2011р.).

Наукові положення та результати дисертації використовуються у навчальному процесі Київського національного університету будівництва і архітектури при розробці методичного забезпечення і викладанні навчальних дисциплін: «Виробничий менеджмент», «Інноваційний менеджмент», «Економіка будівництва» (довідка №01/3 від 26.09.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо визначення територіальних особливостей і напрямків вдосконалення діяльності будівельного комплексу, його значення для соціально-економічного розвитку регіонів, а також заходів, що підвищують ефективність діяльності БК за рахунок визначення рушійною силою трансформаційного процесу - МП БК, що дозволило сформувати нову функціональну структуру діяльності будівельного комплексу та визначити механізми, що забезпечують позитивну динаміку та «біфуркаційний» момент розвитку МП БК на підставі застосування раціональної ставки оподаткування.

Наукові положення, висновки й рекомендації отримані автором самостійно і є його особистим внеском у розвиток економічної науки.

Публікації: За темою дисертації опубліковано 54 наукові праці, у тому числі дві індивідуальні монографії (28, 72 др. арк. і 14, 78 др. арк.), 32 статті у фахових наукових журналах, збірниках наукових праць, а також 20 тез доповідей в матеріалах конференцій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукових розробок і досліджень автора з теми дисертації апробовані і отримали позитивну оцінку на багатьох міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових та науково-практичних конференціях, економічних семінарах і круглих столах. Основні з них: Всеукраїнська науково-практична конференція «Устойчивое развитие городов: современные технологии управления городским и региональным развитием» (Харків, 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція «Дні науки - 2007» (Дніпропетровськ, 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2007р.); Друга науково-практична конференція «Проблеми розвитку малого бізнесу» (м. Луцьк, 2007р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Економічні проблеми ринкової трансформації України» (м. Львів, 2007р.); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу» (м. Хмельницький, 2008р.); Восьма щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Эффективность реализации научного и промышленного потенциала в современных условиях» (п. Славське, 2008р.); Міжнародна науково-практична конференція «Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи» (м. Львів, 2009р.); Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Экономика и управление: инновационные пути развития», (м. Санкт-Петербург, 2010р.); Міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-правові засади перспектив розвитку економіки України» (м. Тернопіль, 2010р.); Восьма міжнародна науково-практична конференція «Конкурентоздатність національної економіки в умовах глобалізації: проблеми й шляхи її підвищення» (м. Донецьк, 2010р.); Міжнародна науково-практична конференція «Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва», (м. Київ, 2010р.); Міжнародна науково-теоретична конференція «Кризис экономической системы как фактор нестабильности современного общества» (м. Москва, 2011р.); Міжнародна науково-практична конференція «Глобальні процеси: економічний та соціологічний виміри», (м. Запоріжжя 2011р.) та щорічних звітних наукових конференціях Київського національного університету будівництва і архітектури (2007-2011рр.).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 412 стор., в тому числі основний текст займає 348 стор., 34 таблиці і 21 рисунок - 47 стор., що не містять тексту, список використаних джерел із 387 найменувань - 41 стор. і 8 додатків - 23 стор.

2. Основний зміст роботи

резерв малий підприємництво будівельний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи дослідження механізму розвитку малих підприємств будівельного комплексу в умовах реформування економіки» - з позиції сучасної фінансово-економічної науки з'ясовані теоретичні засади становлення БК та його інституційної складової - МП, сформульовані принципи розробки класифікації функціонування БК в сучасній економіці та проведена систематизація якісних і кількісних критеріїв визначення МП в межах дії БК, науково обґрунтовані макро- і мікроекономічні функції діяльності МП та запропоновано подальші напрями теоретичних досліджень процесів реструктуризації БК з позиції розвитку складних соціально-економічних систем.

На основі вивчення наявних підходів до визначення категорії «промисловий комплекс», «виробничий комплекс», «господарський комплекс» та «мале підприємництво», «малий бізнес», уточнено суть таких понять як «будівельний комплекс» (БК) та «мале підприємство», «малі підприємства будівельного комплексу» (МП БК). Доведено, що з'ясування сутності БК необхідно починати із визначення структури та територіально-функціональної організації регіону, оскільки новою інституційною складовою в сучасних умовах соціально-економічного розвитку регіонів, ефективного регулювання міжгалузевих зв'язків становиться новітня територіально-виробнича форма оптимізації господарювання - МП.

В економічній науці назріла необхідність розробки і уточнення понятійного апарату будівельного комплексу і його організаційних форм існування, поглибленого дослідження особливостей і перспектив розвитку та державного регулювання процесів формування МП БК, що надасть змогу глибше дослідити і вивчити інвестиційні процеси, форми і методи відтворення виробничого потенціалу БК в системі економічних відносин.

Незважаючи на значну кількість публікацій, фундаментальні фахові дослідження БК, в основному, ґрунтуються на функціональних, технологічних, виробничих, споживчих і організаційних галузевих ознаках.

Різні аспекти розвитку МП БК і його складових досліджують як вітчизняні так і зарубіжні вчені. Вагомий внесок у дослідження БК та його складових ланок належить: І. Ансоффу, А. М. Асаулу, А. Є. Ачкасову, В. Ф. Бесєдіну, Є. В. Бондаренку, А. Ф. Гойку, С.В. Дідуру, О. В. Кухленку, Т. А. Пушкар, А. Ф. Толмачовій, Р. Б. Тяну, С. А. Ушацькому, В. Г. Федоренку, О.В. Федосовій, Л.М. Шаблистій та ін.

Проблеми розвитку ринкових відносин та підприємництва завжди були в колі особливої уваги вчених - економістів. Значним внеском в основу наукових засад щодо розвитку підприємництва стали праці: А. Сміта, Д. Рікардо, М. Туган-Барановського, Й. Шумпетера, Дж. М. Кейнса, Г. Марковіца. Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід назвати: С. З. Варналія, В.М. Лича, В. І. Ляшенка, О. В. Панько, О.Н. Червону та ін. В той же час, питання макроекономічного регулювання БК та методичний вузол економічної теорії про ефективність функціонування МП до теперішнього часу розглядались відокремлено. Очевидним, що для науково-практичного вирішення проблеми підтримки і розвитку МП, як невід'ємної економічної складової БК, та стимулюючого фактору економічного зростання будівельної галузі, потрібний комплексний підхід до методологічної розробки фінансового механізму функціонування МП в системі економічних та інституційних відносин БК.

Російськими вченими-економістами пропонується дискусія з питання щодо феноменальної сутності дефініції БК, меж його дослідження в контексті економічного розвитку видів діяльності і господарських зв'язків в перехідних період російської економіки. Критерієм віднесення підприємств до будівельного комплексу виділений зв'язок суб'єктів господарської діяльності, інститутів, що залучені в процеси інвестування, будівництва, експлуатації і споживання нерухомості, пов'язаних єдиними економічними або технологічними ризиками. Водночас, українській дослідник проблем розвитку будівельного комплексу В. Г. Федоренко підкреслює, що “в умовах ринкової економіки при обмеженості фінансових ресурсів українських підприємств будівельного комплексу, особливої актуальності набуває питання пошуку джерел їх фінансування, формування раціональної структури інвестицій та забезпечення інвестиційної діяльності на всіх рівнях (міжгалузевому, міжрегіональному, світовому)”.

За загальнонауковою точкою зору визначення поняття «БК» не має внутрішньої концептуальної єдності досліджуваної проблеми функціонування соціально-економічної системи, оскільки перманентна еволюція структури і складу учасників БК повинна поєднати різні види виробництв і інституційних структур, що забезпечують, в результаті своєї взаємопов'язаної діяльності, створення кінцевої будівельної продукції.

МП БК, як об'єкт економічного аналізу і прогнозування, включає капітальне будівництво, будівельне виробництво, а також сукупність галузей і окремих сфер діяльності, що в основному орієнтовані на обслуговування будівельного виробництва та забезпечення його матеріально-технічними ресурсами, проектно-вишукувальними, науково-дослідними та експериментально-конструкторськими роботами, спеціалізованими кадрами, тощо.

Автор пропонує новий теоретичний погляд на сутність і зміст МП БК, як соціально-економічної системи (табл.1). З позицій системного аналізу МП БК - сукупність суб'єктів господарської діяльності та інститутів, що задіяні в процесах інвестування, будівництва, експлуатації та споживання кінцевого продукту (послуги).

Таблиця 1 Структурні елементи економіко-виробничої системи підприємств БК

Складові частини комплексу	Виробничі галузі, організації, установи
І. Капітальне будівництво (галузь, що безпосередньо реалізує кінцеву мету комплексу)	Будівельне виробництво: підрядні будівельно-монтажні організації, господарський спосіб
ІІ. Галузі, виробники товарів та постачальники послуг для будівництва:
а) предмети праці, матеріали, вироби конструкції	Сукупність галузей і окремих виробництв промисловості будівельних матеріалів; промисловість будівельних конструкцій та деталей; виробництво санітарно-технічного обладнання; виготовлення конструкцій та деталей для будівництва в складі машинобудування та металообробки, а також в складі лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості
б) спеціалізовані засоби праці в складі активної частини основних фондів будівельного комплексу	Будівельне і шляхове машинобудування, виробництво технологічного обладнання для промисловості будівельних матеріалів.
в) ремонтні, монтажні, транспортні послуги, послуги оптової торгівлі товарами виробничо-технічного призначення	Заводи капітального ремонту агрегатів та вузлів будівельних машин, автомобілів. Станції технічного обслуговування і ремонту будівельних машин та ін.. Виробництво монтажних заготовок
ІІІ. Організації та установи, що сприяють функціонуванню МП БК, розвитку науково- технічного прогресу і реалізації основної цілі комплексу:
а) Організації, що здійснюють функції регулювання та управління	Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Управління (відділи) капітального будівництва місцевих органів виконавчої влади
б) Організації матеріально-технічного забезпечення та виробничо-технічної комплектації	Відділи МТЗ, ВТК, спеціалізованих транспорт
в) Науково-дослідні та проектні організації, проектно-конструкторські бюро	НДІ, проектні, вишукувальні, експериментально-конструкторські організації з виробництва та галузей, що входять до складу комплексу
г) Установи по підготовці спеціалізованих кадрів	Будівельні ВНЗ, технікуми, коледжі, ПТУ, учбові комбінати
IV. Девелоперські організації, компанії з управління активами	Юридичні особи, які відповідно до статутної діяльності, здійснюють управління нерухомістю та реалізацією інвестиційних проектів

Будівельний комплекс регіону - це економіко-виробнича система матеріального виробництва, в якій капітальні вкладення в нове будівництво, модернізацію, капітальний ремонт, реконструкцію основних фондів перетворюється в готові до експлуатації об'єкти будівництва, а також процес формування системи взаємозв'язків між учасниками будівельного виробництва.

Функціонування та всі якісні перетворення будівельного комплексу в нашій країні об'єктивно відбувалися в реальних часових інтервалах. Дослідники визначають, і з ними можна погодитись, чотири якісно різних станів розвитку будівельного комплексу: доперебудовний (1988 - 1990 рр.); перехідний, гібридно-нестійкий (1990-1994 рр.); нецивілізовано-ринковий (1994 - 1998 рр.); цивілізовано-ринковий (1998 - 2008 рр.).

Неймовірно важкі перетворення в будівельному комплексі були ускладнені загальним кризовим станом вітчизняної економіки, спадом інвестиційної діяльності, високими темпами інфляції, кризою неплатежів тощо. Скорочення більш ніж в 3 рази попиту на будівельну продукцію, інфляція, нестача оборотних коштів, недієва амортизаційна політика визначили низький стан виробничого апарата галузі, рівень зайнятості та спрямованість дій господарюючих суб'єктів у цій сфері.

За умов фінансової кризи 2008 року з'явився новий стан - катастрофічний (2008 - 2010 рр.), що призвів до зниження купівельної спроможності населення, зростання цін та обмеження іпотечного кредитування. Брак обігових коштів змусив забудовників скорочувати обсяги робіт, зупиняти будівництво об'єктів, у тому числі з високим рівнем готовності будівельних споруд. Як наслідок, зменшилося споживання будівельних матеріалів та виробів, що погіршило фінансовий стан підприємств будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів, призвело до зниження виробництва в усіх суміжних галузях, скорочення робочих місць, зменшення надходжень до бюджету тощо.

Забезпечення пріоритетного розвитку будівельного комплексу України, відповідно до загальних напрямів та прогнозів соціально-економічного розвитку держави, є однією з найважливіших проблем економічної політики на сучасному етапі, в умовах ринкової трансформації економіки. Формування цілісної системи управління МП БК, орієнтованої на подолання спаду будівельного виробництва і задоволення соціальних потреб суспільства в кінцевій продукції і послугах галузі вимагає структурної перебудови БК, в першу чергу, на основі розвитку та удосконаленні існуючих організаційних форм, а саме - малих підприємств.

В залежності від мети дослідження використовують різні методичні підходи до визначення МП, але у визначенні термінів МП теоретики не мають єдиного уявлення. Автор пропонує новий методологічний підхід до визначення МП на грунті кількісно-якісного аналізу характерних особливостей їх функціонування. Перевагами якісного підходу є його теоретичне обґрунтування та врахування широкого спектру особливостей МП. Цей підхід розглядає МП як особливу організацію зі специфічними рисами головними з яких є: сприйнятливість до інновацій, високий ступінь залежності від зовнішнього середовища і невизначеності діяльності, прагнення до постійного розвитку та швидкої адаптації до змін. Основними недоліками якісного підходу є складність його практичного застосування, яка зумовлена складністю доступу до внутрішньої інформації підприємств та широким спектром критеріїв. Тому для вирішення конкретних практичних завдань статистичного дослідження, оподаткування, бухгалтерського обліку при визначенні МП використовують кількісний підхід. В його основі покладені критерії: кількість зайнятих осіб, обсяг виробництва, балансова вартість активів. Але, при цьому, слід враховувати, що чинні нормативно-правові акти мають різні підходи до визначення кількості зайнятих осіб при віднесенні суб'єкта господарювання до певної категорії МП (табл. 2.).

Таблиця 2 Нормативно-правові критерії визначення підприємств, віднесених до категорії малих

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про державну підтримку малого підприємництва від 19 жовтня 2000 року N 2063-III	Господарський кодекс України (від 16.01.2003 № 436- IV)	У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"
Суб'єктами малого підприємництва є: юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не	Стаття 63. Види та рганізаційні форми підприємств 7. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств. Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких	1. Установити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:курсом Національного банку України щодо гривні. юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік

галузі. Детально розглянуто досвід функціонування підприємств будівельного комплексу США, побудовано економетричні моделі, які надали змогу дослідити динаміку та фактори випереджаючого розвитку будівельного сектору економіки США за період 2005-2010рр., визначити структурні елементи та особливості процесів реформації, довести їх відповідність закономірностям, визначеним сучасною теоретико-економічною базою.

Сучасний етап економічного реформування, що проходить в Україні та її регіонах, можливо охарактеризувати як епоху ринку, що розвивається, коли перехідний період трансформації галузей і сфер діяльності практично завершений і сформовані об'єктивні передумови до поступального росту та якісного вдосконалення системи суспільного відтворення. Одним із елементів трансформації повинно стати мале підприємництво.

Незважаючи на програмний характер заходів по активізації розвитку, малий бізнес в Україні, на відміну від більшості закордонних країн, не грає істотної ролі в соціально-економічному розвитку суспільства.

За показниками розвитку малих і середніх підприємств спостерігається значне відставання України не тільки від розвинених країн (зокрема США, Японії й Великобританії), але й від країн пострадянського простору, наприклад, Польщі та Угорщини.

Так, частка малих і середніх підприємств у загальній чисельності зайнятих становить: 54% - у США, 58% - у Великобританії, 78% - у Японії. У Польщі та Угорщині цей показник становить «відповідно» 61% й 65%. В Україні за підсумками 2009 р. на малих підприємствах було зайнято 19% працюючих.

Показники частки малих і середніх підприємств у ВВП у всіх згаданих країнах перевищують 50%. В Україні внесок малих підприємств у загальний обсяг реалізованої продукції скоротився з 8, 1% - в 2000р. до 4, 8% - в 2009 р.

Таблиця 3 Основні показники для підприємств малого бізнесу в країнах ЄС в 2009 році (за винятком фінансового сектора)

	Загалом	Малого і середн. бізнесу	Мікро підприємства (до 10 працівників)	Малі підприємства (10-50 працівників)	Середні підприємства (50-250 працівників)	Великі підприємства (понад 250 працівників)
Кількість підприємств, млн	19, 65	19, 60	18, 04	1, 35	0, 21	0, 04
Частка в загальному обсязі, %	100, 0	99, 8	91, 8	6, 9	1, 1	0, 2
Кількість зайнятих, млн	126, 7	85, 0	37, 5	26, 1	21, 3	41, 7
Частка в заг. обсязі, %	100, 0	67, 1	29, 6	20, 6	16, 8	32, 9
Додана вартість, млрд. EUR	5360	3090	1120	1011	954	2270
Частка в заг. обсязі, %	100, 0	57, 6	20, 9	18, 9	17, 8	42, 4

Слід зазначити, що у світовій практиці склались різноманітні критерії визначення малого підприємництва. В одних країнах з ринковою економікою таким критерієм є чисельність працівників малого підприємства, в інших - або обсяги виробництва товарів, робіт, послуг, або - розмір статутного капіталу, або ? вказані критерії в комплексі.

За даними аналітичного центру Oxford Economics «Розвиток глобальної будівельної галузі до 2020 року», темпи росту глобальної будівельної галузі складуть 70%, з 7, 2 трильйонів доларів США до 12 трильйонів доларів США в 2020 році, при цьому США, Китай та Індія забезпечать більш, ніж 4, 8 трильйони доларів. В США очікується різке циклічне підвищення будівельної галузі з двократним зростанням в короткостроковій перспективі, як в секторі житла так і в секторі нежитлового фонду.

Така різноманітність підходів до визначення параметрів малого підприємництва пояснюється специфічними особливостями розвитку економіки тієї чи іншої країни, практики національного підприємництва кожної країни, спрямованості політики кожної держави щодо підтримки малого підприємництва. Але загальною рисою всіх наведених визначень є саме відображення кількісних параметрів - безпосередньо результатів господарської діяльності або кількості найманих працівників.

Для забезпечення ефективної державної підтримки й розвитку сектора МП, у США в 1956 р. було організовано спеціальне відомство "Адміністрація малого бізнесу" (Small Busіness Admіnіstratіon - SBА), підпорядковане безпосередньо Президентові країни, не афілійоване ні з якими іншими державними структурами. Визначення критеріїв віднесення підприємства до категорії малих знаходиться в компетенції даного органу.

Для забезпечення об'єктивної оцінки стану ринку МП і розробки ефективних рекомендацій з удосконалення державної політики підтримки підприємництва, основні напрямки діяльності агентства зосереджені на: ідентифікації різних джерел інформації і їхньому використанні для створення власних баз даних, що забезпечують кількісну оцінку результатів діяльності МП; ініціюванні нових соціально-економічних досліджень про діяльність МП, проведених власними силами й зовнішніми організаціями; підвищенні рівня й глибини досліджень процесів, що відбуваються в секторі МП; усілякому поширення отриманих результатів досліджень у науковому співтоваристві й у структурах влади різних рівнів, а також серед інших зацікавлених сторін.

З 1 жовтня 2000 SBA ввела новий «Стандарт розміру малих підприємств», розроблений на основі Північноамериканської промислової класифікаційної системи.

SBA встановила два основні стандарти:

- до 500 працівників - для більшості галузей промисловості та гірничої справи;

- середній річний дохід до 6 млн. доларів США - для більшості невиробничих галузей.

Проте існує цілий ряд винятків:

1. Будівництво:

- підрядники, які виконують загальнобудівельні роботи і займаються спорудженням важких конструкцій, - середній річний дохід до 28, 5 млн. доларів США;

- підрядники, які виконують спеціальні будівельні роботи, - середній річний дохід до 12 млн. доларів США.

2. Виробництво:

- більшість виробничих (промислових) підприємств - кількість працівників до 500;

- окремі виробничі (промислові) підприємства - число працівників до 1500.

На основі даних американської державної програми еталонного тестування системи "Іnput-output", більш відомої в науковій літературі як міжгалузевий баланс, за допомогою програмного комплексу Borland Developer Studio 2006, було розроблено укрупнену економетричну та динамічну виробничо-мотиваційну модель підприємств БК, яку розширено та адаптовано фінансовими показниками системи національних рахунків. Модель дозволила визначити величину, ранг та взаємозв'язок факторів, що мають вплив на функціонування БК.

Як видно з рис. 1, для того, щоб будь-яке підприємство у складі будівельного комплексу виконало певний обсяг робіт, що дорівнює доходу або виручці від реалізації (у тому числі ПДВ та інші податки), тобто сформувати output-вихід, воно повинне придбати або одержати на вході - іnput товари й послуги підприємств інших галузей. У формі 2 балансового звіту «Звіт про фінансові результати» будь-якого вітчизняного підприємства будівельного комплексу - це стаття матеріальні витрати.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Укрупнена динамічна виробничо-мотиваційна модель взаємодії підприємств будівельного комплексу (БК) з підприємствами інших галузей

Далі, за допомогою найнятого персоналу, у формі 2 балансового звіту - стаття компенсація (заробітна плата й пенсійні та соціальні витрати), використовуючи свої позареалізаційні активи - стаття амортизація, підприємства БК організують випуск і продаж (output-вихід) своєї продукції. Зрозуміло, що крім витрат на персонал й амортизацію в доданій вартості повинні бути враховані процентні виплати за залучені інвестиції й кредити, а також доход власників, акціонерів та прибуток до оподатковування. Для того, щоб одержати дохід підприємству БК, у тому числі ПДВ та інші податки, - у моделі це output-вихід (GOC), необхідно скласти величину доданої вартості, що створюється підприємством БК (GPС) в процесі розширеного виробництва і товари й послуги підприємств інших галузей (ІІ), математично даний процес можна відобразити у вигляді простої функціональної залежності:

GOC=f(GPС, ІІ) або GOC= GPС + ІІ,

де, GOC - обсяг виробництва, дохід(виручка від реалізації) підприємства будівельного комплексу;

GPC - додана вартість підприємства будівельного комплексу; ІІ - товари і послуги інших галузей.

Відзначимо також ряд важливих моментів, що є необхідних для подальшої розробки, побудови моделей та їх аналізу. При цьому функціональні залежності можуть бути описані у вигляді вектора середньої величини (лінійна функція) або у вигляді лінійної регресійної залежності, що більш точні, ніж середні значення, тому, що більш вірогідно, проходить через всю розглянуту область точок вихідних даних. Розрахувавши ці залежності, на наступному етапі був побудований коридор керування, тобто ще дві функціональні залежності - мінімальне та максимальне функціональні значення. На даному етапі аналізу отримується відповідь на практичне запитання: який рівень розвитку необхідно підтримувати в будівельно-інвестиційній галузі для забезпечення нормального розвитку економіки США за останні 5років (2005-2010 рр.).

Практично необхідно розрахувати функціональну середню регресійну залежність показника ВВП будівельної галузі від ВВП економіки США та відобразити коридор керування й/або динаміки розвитку будівельної галузі, тобто мінімальні й максимальне функціональні значення. Для наочності процесу побудови - відобразимо середні, мінімальні й максимальну функціональні залежності у вигляді графіків (Рис. 2). За результатами проведених розрахунків отримано результат: у будівельно-інвестиційній галузі підтримувався середній рівень розвитку в розмірі 0, 0498 або 4, 98% (регресійна залежність). При цьому динаміка зміни (варіація) за досліджений період даного показника була незначна, що підтверджує коефіцієнт кореляції (вірогідності апроксимації), що близький одиниці - R2=0, 9861. Про що також свідчать функції (mіn, max), які описують коридор керування, ризиків і динаміки. Так, зокрема , мінімальне значення в економіці США підтримувалося на середньому рівні біля Mіn=4, 3%, а максимальний рівень розвитку будівельно-інвестиційної галузі досягав значень біля Max=5, 9%.

Рис. 2 Залежність показника ВВПБК від ВВП економіки США (ВВПЕК) за період 2005-2010 рр.

Таблиця 4 Показники для побудови моделі підприємства будівельного комплексу США

Наіменування	GPС	IBTGPC	COMPGPC	CCAGPC	NINTGPC	PBTGPC
Підприємства БК в GOC	65, 6	1, 4	43, 5	3, 6	0, 6	16, 5
Підприємства БК в GPC	100, 0	2, 2	66, 3	5, 5	0, 9	25, 1
Середні компенсаційні виплати підприємства БК (дол. США)	4285

Завдяки збалансованій політиці доходів і цін США досягає необхідного сукупного попиту, динаміки ВВП, набуває необхідні інвестиції та мінімізує інфляційні ризики. І тільки в умовах криз вони активно застосовують податково-бюджетну та грошово-кредитну політику для розвитку позитивних і нейтралізації негативних процесів. Всі розрахунки переконливо доводять, що головною в економічній політиці суспільства є політика доходів, податково-бюджетна і грошово-кредитна політика. Звідси випливає підтвердження положень закону Оукена, відповідно до якого при невеликому щорічному зростанні реального ВНП (не перевищує 2, 5%) рівень безробіття зберігається практично постійним, а при більш глибокій зміні ВНП (додатково від 2% ) його зміни породжують зрушення безробіття у зворотний бік на 1%. Регулярність фінансово-економічних криз це результат нерозуміння цього об'єктивного економічного закону.

Третій розділ - «Методологія системного аналізу процесів ринкової трансформації економічних складних соціально-економічних систем та нові підходи до визначення ефективності діяльності МП БК». На перехідному, етапі при переході економіки від централізованого управління до ринкової, особливо актуальним є питання системного уявлення соціально-економічних процесів, системного зображення ринкової економіки, її складових, територіальних і галузевих економічних систем, первинних економічних структур (підприємств, організацій, фірм).

Застосування системного аналізу в економіці і управлінні необхідне там, де має місце складність і невизначеність ситуацій.

Особливості системного підходу до ринкової економіки на макрорівні проявляються в дослідженні економіки країни як системи макропоказників і їх взаємозв'язків: доходів та витрат, попиту та пропозиції, виробництва та ресурсів, засобів виробництва та праці тощо. Між цими показниками існують балансові співвідношення, які забезпечують ефективне використання ресурсів. Використовуючи системний підхід до дослідження процесу формування економічних показників, розроблено структурну схему функціонування МП БК в системі інвестиційного перерозподілу ресурсів на макрорівні (рис. 3), за логікою якої можна прослідкувати процеси взаємодії між елементами економіки та утворення економічних показників діяльності МП БК.

...