Методологічні засади макроекономічного регулювання розвитку національного господарства

Отриманий результат автором обґрунтовується таким чином: важке становище, що склалося на сьогоднішній день в економіці України, викликане, насамперед, не величиною податкового тиску, а високим ступенем зношення (понад 51 % на початок 2010 р.) і старінням основних виробничих фондів. За таких умов темп приросту капіталу до і після зниження податкових ставок відповідно складають 0,0388 та 0,0541. Час релаксації податкових надходжень у цьому випадку складе 14,5 років. При зниженні податкового тиску за загальним вектором податків та зборів у державі до 35 % (із 62 % на сьогодні) було отримано середні теми приросту капіталу у майже 72 %.

Отже, податкове планування та його складова - податкова мінімізація - мають вплив на темпи економічного зростання в державі, а темпи економічного зростання прямо пропорційно залежать від розміру економії фондів суб'єктів господарювання в результаті податкової мінімізації. Значний вплив на ефективність зміни розміру ставок податків та зборів має стан національного господарства на момент проведення бюджетно-податкової реформи.

У роботі досліджено проблему створення умов для стабільної роботи підприємств, у чому важливу роль відіграє оптимізація режиму оподаткування. Найбільш впливовим є регулювання акцизним оподаткуванням розміру отримуваних прибутків суб'єктами господарювання. Доведено, що у випадку, коли спостерігається висока ділова активність підприємств, які регулюються акцизним оподаткуванням, оподаткування товарів непрямими податками призводить до суспільних втрат у вигляді зменшення прибутків споживача та виробника та до виникнення альтернативних витрат у виробника. До найбільших втрат приводить використання адвалерної ставки акцизів, тому її небажано використовувати як регулятор макроекономічної стабільності національного господарства. Найкращим регулятором є використання специфічної ставки акцизу або ж комбінованої.

Виходячи з того, що на рівень економічного розвитку національного господарства впливає співвідношення централізації-децентралізації в країні, досліджено дане питання.

Розрахунки, проведені за статистичними даними європейських держав, доводять, що показник регіональної неоднорідності для України є надзвичайно великим, тому саме регіональний розвиток являє собою суттєвий потенціал для економічного розвитку всієї країни. Політика децентралізації впливає на темпи приросту ВВП будь-якої країни, що підтверджує розроблена та апробована економіко-математична модель. За нею доведено, що для того, щоб Україна мала фінансові та економічні підстави для активізації економічного зростання, необхідно децентралізувати фінансові та податкові потоки, змінити бюджетне законодавство для уможливлення процесу отримання довгострокових трансфертів на виконання строкових бюджетних програм, залишити у розпорядженні місцевих бюджетів податок на прибуток підприємств.

Проведено деталізований аналіз за країнами з різними типами економік, щодо встановлення залежності між інвестиціями та економічним зростанням. Обґрунтовано, що для подолання економічної кризи необхідно створити умови для збільшення споживчих витрат і підтримання їх частки у складі ВВП на оптимальному рівні, що є об'єктивною передумовою зростання інвестицій і збільшення обсягу виробництва ВВП. Головними джерелами інвестування мають стати кошти підприємств у вигляді прибутку та амортизаційних відрахувань, а також доходи населення.

Нарощення інвестиційного потенціалу України потребує подальшого зміцнення банківської системи, зростання капіталу і вкладів населення та стимулювання комерційних банків до збільшення інвестиційної спрямованості у своїй діяльності. Бажаним є також створення позикової системи, яка акумулює тимчасово вільні кошти населення, суб'єктів господарювання, зовнішніх інвесторів. Основною регуляторною функцією держави слід вважати сприяння залученню інвестицій до сфер науково-технічної та інноваційної діяльності. Необхідно створити систему пільгових кредитів для реалізації інвестиційних проектів та суттєво змінити інвестиційну ставку по відношенню до ВВП (табл. 2). Доцільною буде розробка інвестиційної моделі економічного зростання.

Таблиця 2

Рівень інвестиційної ставки по відношенню до ВВП*

ВВП на душу населення в дол. США за станом на 1981 р.	Інвестиційна ставка (%) за роками в
	країнах з транзитивною та молодою ринковою економіками	країнах з розвинутою економікою
	1980-ті	1990-ті	2000-2009	1980-ті	1990-ті	2000-2009
до 250	13,0	13,6	19,3	-	-	-
250-500	17,5	16,5	20,8	-	-	-
500-750	18,1	17,8	22,7	15,3	-	-
750-1000	18,3	20,7	25,3	27,7	18,9	-
1000-2000	15,6	21,7	24,7	24,9	27,3	28,5
2000-4000	24,8	20,5	27,6	23,5	25,1	26,1
4000-6000	-	-	23,3	23,2	26,6	20,4
6000-8000	-	-	-	19,9	23,1	25,2
8000 і більше	-	-	-	-	18,9	21,2
Середня інвестиційна ставка	16,3	17,2	22,3	23,9	25,2	24,7
Коефіцієнт кореляції	0,29	0,37	0,27	-0,22	-0,23	-0,45

*Джерело - дані Світового банку з 1981 по 2009 р.

Виходячи з того, що у макроекономічному регулюванні економічного розвитку держави суттєву роль відіграє фінансовий ринок, проведено його дослідження за такими напрямками: ринок цінних паперів та економічне зростання (теоретичне дослідження та аналітична оцінка); методологія та відбір даних; побудова моделі; апробація моделі та отримання результатів.

Для перевірки якості зв'язку та його значимості між фінансовим ринком та темпом економічного зростання країни використано щоквартальні дані за показниками розвитку цінних паперів та показниками макроекономічної стабільності для країн з різним рівнем розвитку за період 1972-2010 рр. Рівень економічного зростання у кожній країні буде логарифмом реального ВВП; рівень розвитку фінансового ринку - логарифм рівня капіталізації на ринку цінних паперів та логарифм відношення обсягу охоплення ринком цінних паперів до ВВП; рівень розвитку банківської системи - логарифм відношення банківських кредитів до ВВП. Рівень мінливості ринку цінних паперів визначено рухливою стандартною похибкою рівня розвитку ринку цінних паперів. Іншими індикаторами фінансового розвитку у моделі є рівень депозитного забезпечення банків, обсяг наявних кредитних ресурсів у банках, відношення обсягу оборудок на ринку цінних паперів до рівня ВВП та індикатори розвитку банківської системи. Для досягнення поставленої мети адаптовано VAR-модель, розроблену С. Йохансеном:

, (2)

де х - це n*1 вектор похідних першого рангу,

Г₁, Г₂…Г_n - це матриці n*n панельних даних за індикаторами по кожній країні;

D та u визначають похибку на шоки першого та другого порядку;

П - стабільна рівновага (еквалібріум), яка визначається рангом рівнозначної матриці розміром n = 4.

Проведено LR тест за А. Хансеном та С. Йохансеном:

. (3)

За обраною методологією проведено розрахунки для 72 країн з різним рівнем економічного розвитку за період з 1970 по 2010 роки. Країни поділено за рівнем їх економічного розвитку згідно класифікації МВФ: країни з розвиненою економікою, країни з транзитивною економікою, країни, що розвиваються. Відповідно, проведено тестування моделі, спочатку на “out-root тест”, потім на значення шоків, які існують в окремих групах країн за групами. За проведеними розрахунками визначено, що взаємообумовленість економічних рухів у розвитку між розвитком фінансового сектора та економічним розвитком у країнах з молодою та транзитивною економіками є дуже чутливою до будь-яких впливів зовнішнього характеру.

У четвертому розділі «Шляхи удосконалення інструментів макроекономічного регулювання національного господарства» висвітлено питання введення нового макроекономічного регулятора, удосконалення бюджетної складової механізму макроекономічного регулювання соціально-економічного розвитку, трансформації податкової системи та оцінки її впливу на темпи економічного зростання, розвитку фінансових інститутів та ефективності виробничих фондів.

Автором досліджена фіскальна ємність регіонів, економічний потенціал розвитку національного господарювання, трансформація податкової системи для реалізації впливу на темпи економічного розвитку, структурно-динамічний характер макроекономічного регулювання соціально-економічного розвитку.

У роботі розвинуто визначення терміну “фіскальна ємність регіону”, наводяться пропозиції щодо його використання. Розроблено модель визначення фіскальної ємності регіонів. Фіскальна ємність регіону (ФЄР) вимірює можливість регіональної влади збільшувати власні джерела доходів своїх бюджетів за щаблями влади для забезпечення фінансування власних чи делегованих повноважень. Ступінь ФЄР може визначатися для: моніторингу та порівняння трендів у економічних показниках роботи органу місцевого самоврядування; надання інформації щодо оцінки фінансової стабільності регіону; прогнозування впливу структурних змін у регіональній економіці; орієнтира для центральної влади при наданні органам місцевого самоврядування трансфертів та грантів. У загальному вигляді ступінь ФЄР математично можна записати так:

(4)

де FEⁱ - фіскальна ємність регіону і;

R - загальна кількість податків, що входять до доходної частини певного місцевого бюджету;

t^s_j - стандартна (закріплена законодавством) податкова ставка для податку j в місцевому бюджеті;

Bⁱ_j - податкова база для податку, що є складовою доходної частини місцевого бюджету j у регіоні і;

Z - загальна кількість статей витратної частини місцевого бюджету;

c^s_k - стандартна вартість статті витрат k;

Eⁱ_k - стаття витрат k у регіоні і.

У перших дужках формули (4) представлено спроможність органу місцевого самоврядування і збільшити власну доходну частину, а наступні дужки представляють загальну вартість витрат місцевих бюджетів у регіоні. Методика визначення розміру необхідних трансфертів за допомогою розрахунку ступеня фіскальної ємності регіону заснована на таких положеннях: 1) спроможність збільшити доходну базу місцевого бюджету, 2) вартісне вираження потреби органу місцевого самоврядування у фінансових ресурсах, 3) відображення податкової системи, 4) відображення системи бюджетних витрат. Запропонована методика дозволяє оптимізувати міжбюджетні відносини в України, чим опосередковано активізує макроекономічний розвиток національного господарства.

Досліджено структурно-динамічний характер бюджетної складової механізму макроекономічного регулювання розвитку національного господарства.

Аналіз реформування економічних відносин в Україні за роки незалежності свідчить про те, що перехід економіки до ринкових відносин здійснювався недостатньо регульовано, внаслідок чого відбулася руйнація звичних територіальних пропорцій, наростання полярності між регіонами за рівнем соціального розвитку і потужності економічного потенціалу.

Досліджено вплив трансформацій податкової системи на темпи економічного розвитку, проблему регулювання розміру податкових ставок та їх вплив на стан макроекономічного розвитку національного господарства для України та для інших країн світу, взявши за основу дослідження Д. Родріга та А. Алєсіної, у якому економіка країни розглядає у визначеному часі t та відповідно до цього моменту рівні технології промисловості, які спонукають до виходу певну кількість продукції Y.

Припустивши, що середня ставка оподаткування ф залишається незмінною протягом певного часу, та використовуючи обмеження для бюджету (5) та трансверсальну умову (6) для домогосподарства і, можна визначити як розміри повернутого капіталу к_і та споживання с_і , які зростатимуть при тій самій константній ставці для всіх t (6):

задано (5)

де к_і та l_i - і-те капіталовкладення домогосподарств та затрати праці на обслуговування цих капіталовкладень відповідно;

ф - середня податкова ставка по країні;

w - середня заробітна плата;

с_і - споживання і-го домогосподарства.

, (6)

де с - параметр преференцій

, оскільки . (7)

Проведені розрахунки підтверджують результати попередніх досліджень і свідчать про те, що взаємозв'язок між темпом економічного зростання та середньою податковою ставкою являє собою інвертовану U-криву. Крім того, коли середня податкова ставка дорівнює ф^*=1-б, тоді економіка досягає максимально можливого, для заданих параметрів, рівня темпів економічного зростання:

. (8)

Із зниженою (підвищеною) податковою ставкою, прибуток від капіталу після оподаткування або зростає (спадає) відповідно до функції ф. Таким чином, оскільки ф зростає, то темп економічного зростання в цьому випадку спочатку зросте також, потім досягне свого максимуму у точці г^*, коли ф = ф^* , а тільки потім впаде. За статистичними даними по Україні при максимально підвищеній податкові ставці можна досягти темпу економічного зростання у 2 пункти на рік, тому у роботі доводиться недоцільність підвищення ставки податків та введення інших видів оподаткування до етапу визначення позитивних результатів проведення податкової та бюджетної реформ.

Умовою ефективності регулювання темпів економічного зростання є розвиток фінансових інститутів та ефективність виробничих фондів у промисловості, що дозволяє покращити рівень соціально-економічного життя громадян країни. У теоретичному аспекті уточнено поняття “виробнича ємність національного господарства”, під якою пропонується розуміти можливість національного господарства до розміщення виробничих потужностей. Автором продемонстровано, що не тільки продуктивність впливає на фінансовий розвиток, а й навпаки. Для моделювання таких зворотних процесів використовується адаптована модель Батіса-Коелі, яка, з поправкою на несподівану реакцію економіки транзитивних країн на зовнішні та внутрішні впливи, матимете наступний вигляд:

ВВП_it-П_it= в₀+ (в₁- 1)П_it+ в₂K_it+ в₃t+ в₄D_it+ в₅D_itП_it+

+ в₆D_itK_it+ в₇D_itt + в₈ЦК_it + v_it-u_it ; (9)

µ_it = д₀ + д₁F_it-1 + д₂D_it + д ₃D _it F _it-1

де ВВП - валовий внутрішній продукт;

П - продуктивність праці (трудовий капітал);

K - капітал;

ЦК - циклічна компонента ВВП;

D - фіктивна змінна.

Для розрахунків у роботі побудовано таблиці панельних даних у трьох альтернативних варіантах за фінансовими даними 39 країн з різним рівнем розвитку. Фінансові дані було взято із інтервалом у 1 рік з 1978 по 2008 рр. Для адаптації моделі було взято логарифми вказаних змінних. Для згладжування та усунення білих шумів було використано фіктивні змінні та додаткові змінні v_it та u_it. Крім того, при підрахунку враховано монетарні агрегати М2, М2 мінус готівкові кошти в обігу, відношення готівкових коштів до потреби у депозитах, кредитування приватного сектора банківськими установами країни. Як витікає з аналізу, при дослідженні взаємозв'язку фінансового розвитку, ефективності виробничих фондів та його впливу на економічне зростання виявлено, що фінансовий розвиток може впливати на економічне зростання держави за допомогою двох каналів: розвитку сектора фінансових посередників та розвитку кадрового складу фінансових менеджерів даного суб'єкту господарювання.

У п'ятому розділі «Концептуальні підходи і стратегія макроекономічного регулювання розвитку національного господарства» розглянуто питання удосконалення механізму макроекономічного регулювання національного господарства, ефективності застосування фінансових важелів забезпечення дієвості макроекономічних регуляторів розвитку України та її регіонів, стратегії макроекономічного регулювання соціально-економічних процесів держави та теоретичні засади регулювання фінансових потоків в системі забезпечення соціально-економічного розвитку національного господарства.

У роботі запропоновано концепцію удосконалення механізму макроекономічного регулювання розвитку національного господарства за бюджетною складовою, яка визначає макроекономічні чинники, що впливатимуть на визначення пріоритетів бюджетної політики, вимоги до визначення цих пріоритетів, безпосередньо пріоритети бюджетної політики та їх обґрунтування. Автором формалізовано чинники негативного впливу на соціально-економічний розвиток України, серед яких: обмеженість фінансових вливань в розвиток основних фондів суб'єктами господарювання; криза у фінансовому секторі держави; деформована структура вітчизняної промисловості; великий розрив у цінах на сільськогосподарську продукцію та продукти її промислової переробки; неефективне управління кредитними ресурсами банків; зростання державного боргу; зменшення рівня реальних доходів населення; переважно сировинна спрямованість українського експорту тощо.

Показник рівня фінансової залежності країни, який визначає макрофінансову стабільність, в Україні офіційно не використовується, тому автор, дотримуючись досліджень Дж. Грінвуда та Б. Йовановича, зосередив увагу не просто на наявності впливу чинників фінансового розвитку на темпи економічного зростання, а і на якість цих зв'язків та формування методики визначення рівня фінансової залежності країни. Даний показник дає можливість ефективно управляти державним боргом. Модифікована модель Грінвуда-Йовановича виглядає наступним чином:

, (10)

де ІМФС - індикатори макрофінансової стабільності;

ІГ - галузеві індикатори росту;

РФЗ - рівень фінансової залежності країни;

jk - країна.

В результаті апробації даної моделі отримано результати усередненого впливу фінансового розвитку країни (дані про фінансовий розвиток країн наведено у табл. 3) на галузі економіки. Так, найменш фінансово залежними у світі є тютюнові компанії, виробництво шкіряних виробів. Найбільш фінансово залежними є виробництво медикаментів, оргтехніки та пластикових виробів.

Таблиця 3

Рівень фінансового розвитку у 2010 році для деяких країн світу*

Країна	Загальна капіталізація у ВВП	Відношення кредитів у приватний сектор до ВВП	Країна	Загальна капіталізація у ВВП	Відношення кредитів у приватний сектор до ВВП
Австрія	1,00	0,77	Марокко	0,41	0,16
Австралія	0,82	0,28	Малайзія	1,19	0,48
Бангладеш	0,20	0,07	Мексика	0,39	0,16
Бельгія	0,65	0,29	Німеччина	1,08	0,78
Бразилія	0,33	0,23	Нідерланди	0,91	0,60
Венесуела	0,34	0,30	Нова Зеландія	0,59	0,19
Великобританія	0,78	0,25	Норвегія	0,63	0,34
Греція	0,74	0,44	Пакистан	0,53	0,25
Данія	0,56	0,42	ПАР	1,51	0,26
Єгипет	0,74	0,21	Перу	0,28	0,11
Зімбабве	1,01	0,30	Португалія	0,82	0,52
Йорданія	1,16	0,54	Сінгапур	1,96	0,57
Індія	0,50	0,24	США	0,67	0,37
Італія	0,98	0,42	Туреччина	0,35	0,14
Ізраїль	1,18	0,67	Філіппіни	0,46	0,28
Іспанія	1,02	0,76	Фінляндія	0,52	0,48
Канада	0,98	0,45	Франція	0,70	0,54
Кенія	0,28	0,20	Шрі Ланка	0,44	0,21
Колумбія	0,21	0,14	Швеція	0,79	0,42
Корея	0,63	0,50	Україна	0,74	0,36
Коста Ріка	0,53	0,26	Японія	1,31	0,86

* Розраховано автором на основі офіційних статистичних даних країн

У процесі дослідження розглянуто методичні засади оцінки податкової конкуренції, як ключового чинника регіонального розвитку. Під податковою конкуренцією пропонується розуміти різні умови місцевого оподаткування, які встановлюються органами місцевого самоврядування на підзвітних їм територіях. В Україні рівень податкової конкуренції є непомітним, бо частка місцевих податків та зборів у середньому по країні становить 4-6 %.

Для оцінки ступеня податкової конкуренції та її ефективності з точки зору макроекономічного регулювання розвитку національного господарства використовувалась модифікована модель рівноваги Неша та авторська модифікація мультиплікатора Лагранжа на бюджетні обмеження. В результаті отримано показник, який характеризує теоретично обґрунтовану потребу певного органу місцевого самоврядування у капіталі, необхідному для проведення ефективної політики регіонального розвитку, та оцінено продуктивність використання цього капіталу.

На основі попередніх результатів та теоретичних економіко-математичних моделей оптимізовано механізм проведення місцевої податкової реформи. Темп приросту місцевого капіталу після зниження податкових ставок за їх вектором на 1 % становить майже 6 %.

Для визначення на яку ж величину і який саме місцевий податок чи збір необхідно змінювати, запропоновано схему, за якою можна визначити яким повинен бути порядок зниження податкових ставок для досягнення максимально можливого позитивного ефекту від податкової реформи на місцевому рівні. Розроблено експериментальну модель динаміки надходжень від місцевих податків та зборів в залежності від зміни величини податкових ставок та кількості набору місцевих податків та зборів.

Для оцінки ефективності зміни величини ставок місцевих податків та зборів розроблено модель динаміки накопичення капіталу залежно від розміру ставок цих податків. До моделі динаміки накопичення місцевого капіталу було внесено елемент нестаціонарності, за рахунок зняття умови постійності фондовіддачі, адже зниження податкових ставок навіть на місцевому рівні має сприяти збільшенню інвестиційної активності підприємства. Запропонована модель також дає можливість визначити величину гранично допустимих знижень податкових ставок.

Автором запропоновано стратегію макроекономічного регулювання соціально-економічних процесів держави з урахуванням реалій світової фінансової рецесії. Доведено, що в сучасних умовах в Україні доцільно впроваджувати елементи внутрішньо орієнтованої стратегії розвитку, аж доки її товари експортного призначення не стануть конкурентоспроможними на міжнародному ринку.

Стратегію макроекономічного розвитку національного господарства України бажано реалізовувати за допомогою інноваційної моделі розвитку. Виявлено основні помилки, які призвели до системної кризи в економіці України, якими у роботі вважаються впровадження у перші роки незалежності стратегії зовнішньо орієнтованого розвитку, розрив господарських зв'язків. Акцентується увага та тому, що широка лібералізація слабкого національного господарства спричинила “ефект липучки”, коли економіку України розчавили набагато сильніші конкуренти на міжнародних ринках, перетворивши її на свій сировинний придаток.

У процесі дослідження виділено етапи розвитку національного господарства України за роки її незалежності, а саме: період великомасштабної системної кризи в економіці, період стабілізації, період початку відновлення національного господарства і період входження України під негативний вплив світової фінансової рецесії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у формуванні теоретико-методологічних засад ефективного макроекономічного регулювання національного господарства на основі застосування інструментів фінансового механізму такого регулювання для забезпечення сталих темпів економічного розвитку України та її регіонів.

Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному:

1. У своєму розвитку національне господарство України за роки її незалежності пройшло декілька етапів: великомасштабна системна криза в економіці; стабілізація; початок відновлення національного господарства; входження під негативний вплив світової фінансової рецесії. Автором визначено етапи розвитку економічної думки стосовно макроекономічного регулювання розвитку економіки: 1-й етап - формування поглядів класичної наукової школи із виключно ринковим механізмом макроекономічного регулювання розвитку національного господарства; 2-й етап - критицизм поглядів класичної наукової школи та формування нових течій економічної науки; 3-й етап - становлення та критицизм неокласичного напряму; 4-й етап - утвердження поглядів неокласицизму; 5-й етап - перегляд поглядів неокласичної течії економічної науки y зв'язку із негативними впливами світової фінансової рецесії 2008-2010 рр.

Теорії розвитку складних економічних систем, які розкривають загальні парадигми макроекономічних чи мікроекономічних систем різного типу розвитку, можуть бути класифіковані за концепціями: макроекономічного розвитку (теорія ринку, теорії економічного розвитку на макрорівні), концепції мікророзвиткy (теорії циклізмy, еволюційні теорії розвитку, теорії ефективного функціонування ринкового середовища, теорія гармонізації зовнішньоторговельних правил та норм за умов відкритої економіки, теорія сприяння залученню іноземних інвестицій та стимулювання внутрішніх, теорія сприяння розвитку середнього та малого бізнесу), теорії дуального розвитку. Класифіковано моделі реалізації теорій макроекономічного розвитку в межах одного національного господарства на: американську, англійську, німецьку, шведську, японську та іберійську. Проведено теоретичний аналіз існуючих концепцій і теорій макроекономічного регулювання розвитку економіки, встановлено, що для активізації економічного зростання країни необхідно оптимізувати вже відомі на наявні фінансові ресурси в національному господарстві.

2. Теоретико-методологічні засади макроекономічного регулювання соціально-економічних процесів держави мають формуватись з урахуванням реалій світової фінансової рецесії за рахунок використання фінансових інструментів активізації економічного розвитку держави. В Україні доцільно впроваджувати елементи внутрішньо орієнтованої стратегії розвитку. При цьому ефективного використання активізації економічного розвитку можна досягти завдяки вдосконаленню основних методів та прийомів макроекономічного регулювання національного господарства засобами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Розробка планів щодо досягнення певного рівня фінансової стабільності національного господарства та застосування оцінки його фіскальної вразливості є інструментами макроекономічного регулювання розвитку. Основними параметрами методології оцінки фіскальної вразливості держави на макрорівні є: оцінка рівня аналізу, часовий лаг, система методів та прийомів, кількісні і якісні показники оцінки її ефективності, показники оцінки основних регуляторів макроекономічного розвитку та основні компоненти методології.

3. Вплив податкового планування на темпи економічного росту України можна оцінити на основі запропонованої автором моделі, y якій оцінено час релаксації при ймовірній зміні податкових ставок чи пільгових умов оподаткування та модифіковано підхід Грінвyда-Йовановича для аналізу рівня фінансового розвитку. Визначено, що найменш фінансово залежними y світі є галузі, які виробляють товари розкоші, а найбільш фінансово залежними є виробництво медикаментів, оргтехніки та пластикових виробів. Виявлено вплив трансформацій податкової системи на темпи макроекономічного розвитку національного господарства за рахунок регулювання розміру податкових ставок та оцінено їх вплив на стан національного господарства як для України, так для інших країн світу. В теоретичному дослідженні доведено, що крива взаємовідносин між податковою ставкою та темпами економічного зростання має вигляд перевернутої літери «U».

4. Ефективний вплив засобами макроекономічного регулювання на розвиток національного господарства можливий при обов'язковому дослідженні, моніторингу і забезпеченні необхідних показників за такими напрямками: фіскальна ємність регіонів; економічний потенціал розвитку національного господарювання; трансформація податкової системи для реалізації впливу на темпи економічного розвитку; розвиток фінансових інститутів; структурна динаміка макроекономічного регулювання соціально-економічного розвитку. Оптимізовано структуру та кількісний набір податків та зборів для підвищення їх значимості щодо розвитку економіки y бюджетах всіх рівнів. Фіскальну ємність регіону для забезпечення сталих темпів регіонального розвитку запропоновано розуміти як здатність органу місцевого самоврядування накопичити місцевий капітал. Фіскальна ємність є способом оцінки центральним урядом адекватності проведення регіональної фіскальної політики і демонструє всі наявні та приховані фінансові ресурси регіону, визначення яких є необхідним для розробки та впровадження прозорої трансфертної політики. Визначення ступеня фіскальної ємності регіону інформує про фінансову слабкість або міцність органу місцевого самоврядування. Запропоновано методику визначення розміру необхідних трансфертів за допомогою розрахунку ступеня фіскальної ємності регіону на основі таких показників, як: спроможність збільшити доходну базу місцевого бюджету; вартісне вираження потреби органу місцевого самоврядування y фінансових ресурсах для забезпечення власних та делегованих повноважень; відображення податкової системи; відображення системи бюджетних витрат. При цьому під податковим плануванням слід розуміти відображення витрат суб'єкта господарювання на сплату податків, зборів на інших обов'язкових платежів, та вибір ефективних варіантів здійснення податкового обліку.

5. Комплексну класифікацію видів оцінки макрофінансової стабільності держави слід проводити за такими параметрами: форма та об'єм оцінки, комплексність, охоплення, призначення, інформаційна база, часове спрямування, час здійснення, середовище, обсяг досліджуваних критеріїв. Надано класифікацію чинників, які впливають на фінансову систему держави за: групами, походженням, характером дії, періодичністю виникнення, направленістю впливу, силою впливу, способом впливу, строковістю впливу, можливістю передбачення, ієрархічністю впливу, функціональністю. Запропоновано класифікацію податкового планування за: сферою застосування; суб'єктами, що здійснюють оптимізацію; організаційною стрyктyрою суб'єкта підприємництва; обсягом охоплення господарської діяльності підприємства; етапами фyнкціонyвання підприємства, характером управлінських рішень, інструментальним використанням податкових пільг. Проведено: теоретичну оцінку впливу детермінант фінансового механізму на ступінь регулювання темпів макроекономічного розвитку національного господарства; класифікацію методів впливу на ступінь макроекономічного регулювання розвитку національного господарства за функціональними, апаратними, аналітичними та регуляторними складовими; класифікацію ризиків податкового планування;

6. Розвиток макроекономічного регулювання повинен відбуватись y контексті стратегії економічного розвитку національного господарства. Впровадження потребують такі напрями макроекономічної регуляторної політики: вдосконалити систему показників макроекономічного розвитку шляхом використання разом із СНР системи оцінки ефективності використання фінансових важелів для забезпечення певного рівня макроекономічної стабільності держави, яка має містити оцінку макроекономічної стабільності національного господарства, оцінку макроекономічної вразливості національного господарства, оцінку макрофінансової стабільності, систему завчасного попередження кризових явищ, макропрyденційний нагляд, випереджаючі індикатори, фінансові індикатори; модифікувати інтерпретацію технічних індикаторів ринку Денніса-Колбі для вдосконалення стратегії макроекономічного регулювання розвитку національного господарства за допомогою регулювання фінансових потоків y державі; використовувати вдосконалені підходи Барнхіла, Копіца, Кремера, Хаммінга-Петрі, умовні зобов'язання Шіка, циклічний скоригований баланс, методологію на основі індикаторів генераційної справедливості Аyрбача-Хілла та адаптовані методології МВФ та Світового банку. Вказані напрямки обґрунтовано і удосконалено автором. Модифіковано методику визначення фінансової стабільності П. Трyніної, в якій запропоновано систему індикаторів фінансової стабільності (нестабільності) та методи їх оцінки для розпізнання передкризових станів фінансової системи держави. У зв'язку з цим удосконалено визначення рівня фінансової залежності, під яким розуміються такі критерії макрофінансової стабільності, які дають можливість ефективно управляти державним боргом та регулювати темпи економічного зростання країни та рівень соціальної допомоги.

7. Класифікація фінансових індикаторів соціально-економічного розвитку держави повинна здійснюватись за: напрямами (виробничий, фінансовий, інвестиційний, інноваційний, кадровий потенціали та соціальний захист); формою (абсолютні та відносні індикатори); сферою застосування (індивідуальні та групові індикатори); за призначенням (прогнозні та фактичні індикатори); змістом (технологічні, економічні, фінансові, кадрові, виробничі, соціальні); формалізацією (формалізовані та неформалізовані); характером становлення (дискретні та інтрервальні); рівнем визначення (макроекономічні, макрофінансові, мезоекономічні, мезофінансові, мікроекономічні, мікрофінансові індикатори); середовищем (екзогеновані та ендогеновані індикатори); відображенням (кількісні та якісні).

8. При дослідженні взаємозв'язку фінансового розвитку та ефективності виробничого потенціалу держави та його впливу на темпи економічного зростання y країнах із транзитивною економікою, встановлено, що фінансовий розвиток може впливати на економічне зростання держави за допомогою двох каналів: розвитку сектора фінансових посередників та розвитку кадрового складу фінансових менеджерів y складі даного суб'єкта господарювання. Запропоновано та апробовано на основі проведених розрахунків економіко-математичну модель визначення залежності між макроекономічним розвитком та розвитком фінансових інститутів та продуктивності, за результатами якої встановлено, що рівень ефективності використання виробничого потенціалу необов'язково позитивно впливає на прискорення темпів фінансового розвитку, розрахованого як співвідношення банківських ліквідних кредитів до рівня ВВП певної країни, а за умов невкладення y трудовий капітал - навіть негативний вплив. Теоретично визначено виробничий потенціал держави, який означає максимально можливий рівень інвестицій в економіку держави. У зв'язку з цим уточнено поняття “виробнича ємність національного господарства”, під якою слід розуміти можливість національного господарства розмістити виробничі потужності для організації та виробництва товарів, надання послуг та виконання робіт.

9. Критеріями ефективності механізму макроекономічного регулювання соціально-економічних процесів для забезпечення сталих темпів економічного зростання мають бути: сталі позитивні тенденції y розвитку національної економіки за рахунок ефективного використання наявного фінансового та виробничого потенціалу національного господарства; комплексний підхід до розв'язання зовнішніх та внутрішніх суперечностей економічної системи, які виникли внаслідок світової фінансової рецесії; забезпечення конкурентоспроможності держави ефективними регуляторними заходами на макрорівні; ефективні фінансові стратегії розвитку національного господарства на мікро-, мезо- та макрорівні; оцінка ефективності використання інструментів фінансової політики економічного зростання.

10. Ефективність використання фінансових важелів макроекономічного регулювання національного господарства може бути оцінена величиною наявних фінансових ресурсів для забезпечення економічного зростання держави. Проблема формування системи інтерпретації макрофінансових індикаторів фінансової стабільності держави може бути частково вирішена на основі інтерпретацій основних макроекономічних показників шляхом використання історичного матеріалу тренду для управління ризиками y макроекономічному регулюванні розвитку національного господарства. Виявлено чинники негативного впливу на соціально-економічний розвиток України. Висyнyто та протестовано гіпотези стосовно впливу фінансового розвитку на економічне зростання, та доведено, що рівень фінансового розвитку, розрахованого як співвідношення банківських ліквідних кредитів до рівня ВВП певної країни, впливає на прискорення темпів економічного зростання даної країни.

11. Концепція удосконалення механізму макроекономічного регулювання розвитку національного господарства може формуватись окремо за бюджетною складовою, з урахуванням передумов та макроекономічних чинників, що впливатимуть на визначення пріоритетів бюджетної політики на перспективу, вимог до визначення пріоритетів бюджетної політики. Визначено вплив податкового та бюджетного планування на темпи економічного зростання певної країни. Визначено та обґрунтовано специфічні принципи податкового планування: законності, оптимальності, конфіденційності, підконтрольності, комплексності, перспективності, природності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографії

Сунцова О. О. Фінансові аспекти соціально-економічного розвитку держави та її регіонів: монографія / О. О. Сунцова. - К. : Міністерство освіти і науки України, УкрІНТЕІ. - 2009. - 300 c.

Фінансово-економічний розвиток України в умовах глобалізації : монографія / під ред. Я. В. Белінської. - К. : Національна академія управління, 2008. - 212 с. (особистий внесок автора - підрозділ 2.6).

Фінансово-економічні механізми інноваційно-інвестиційного розвитку України : монографія / О. А. Кириченко, С. А. Єрохін, О. О. Сунцова та ін. - К. : Національна академія управління, 2008. - 252 с. (особистий внесок автора - підрозділи 3.2 та 3.5).

Основні статті у наукових фахових виданнях

Сунцова О. О. Моделювання оптимальної структури доходів місцевих бюджетів в умовах бюджетної децентралізації / О. О. Сунцова // Актуальні проблеми економіки, 2004. - № 2. - С. 96-104.

Сунцова О. О. Бюджетна децентралізація як шлях до Євросоюзу / А. В. Скрипник, О. О. Сунцова // Економіст. - 2005. - № 3. - С. 26-29. Особистий внесок: визначено модель бюджетної децентралізації, яка б спонукала прискорення темпів економічного зростання країни.

Сунцова О. О. Місцевий економічний розвиток: фінансовий аспект / О. О. Сунцова // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія», Том 44, Економічні науки. - 2005. - С. 71-75.

Сунцова О. О. Визначення ефективного рівня розподілу доходів місцевих бюджетів / О. О. Сунцова // Магістеріум. - 2005. - Випуск 18. - С. 72-77.

Сунцова А. А. Оптимизация акцизного налогообложения (на примере предприятий пищевой промышленности) / А. А. Сунцова, В. И. Коротун // Бизнес-Информ. - № 9. - 2006. - С. 69-71. Особистий внесок: розроблено модель оптимізації акцизного оподаткування.

Сунцова О. О. Фіскальна ємність регіонів, як основа міжбюджетних відносин / О. О. Сунцова // Актуальні проблеми економіки. - № 2 (68). - 2007. - С. 137-144.

Сунцова А. А. Состояние бюджетной децентрализации в Украине и ее влияние на социально-экономическое развитие регионов / А. А. Сунцова // Бизнес-Информ. - № 3-4. - 2007. - С. 121-124.

Сунцова А. А. Международный опыт привлечения акционерного капитала: практика экономического развития корпораций / А. А. Сунцова // Бизнес-Информ. - № 5, т. 2. - 2007. - С. 23-26.

Сунцова О. О. Вплив акцизного оподаткування на ділову активність підприємств на ринку ЄС (на прикладі підприємств харчової промисловості) / О. О. Сунцова, В. І. Коротун // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - № 1(36). - 2007. - С. 67-75. Особистий внесок: розроблено модель впливу акцизного оподаткування на ділову активність суб'єкта господарювання.

Сунцова О. О. Міжбюджетне фінансування та рівень соціально-економічного розвитку регіонів / О. О. Сунцова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академі . - № 8. - 2007. - С. 157-164.

Сунцова О. О. Вплив фінансового розвитку банківської сфери на економічне зростання: теоретико-практичні аспекти / О. О. Сунцова // Вісник Львівської комерційної академії, серія економічна, випуск 27. - 2007. - С. 61-65.

Сунцова О. О. Оптимізація місцевих податків і зборів та оцінка податкової конкуренції як чинники регіонального розвитку / О. О. Сунцова // Актуальні проблеми економіки. - № 12 (78). - 2007. - С. 134-141.

Сунцова О. О. Теоретичне визначення максимально можливих темпів економічного зростання країни за умови підвищення податкової ставки / О. О. Сунцова // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. - № 3(35). - 2007. - С. 63-68.

Сунцова О. О. Моделювання надходжень від місцевих податків та зборів залежно від зміни величини податкових ставок / О. О. Сунцова // Вісник Хмельницького національного університету. - Т. 2: Економічні науки. - № 6. - 2007. - С. 20-24.

Сунцова А. А. Значение прямых иностранных инвестиций для ускорения темпа экономического роста Украины / А. А. Сунцова, А. К. Бочи // Бизнес-Информ, № 12 (1). - 2007. - С. 65-68. Особистий внесок: розроблено модель впливу прямих іноземних інвестицій для прискорення темпів економічного зростання.

Сунцова О. О. Значення бюджетно-податкового планування для економічного зростання України / О. О. Сунцова // Науковий вісник університету ДПС України, № 4 (39). - 2007. - С. 96-104.

Сунцова О. О. Оцінка податкової конкуренції, як фактор регіонального розвитку / О. О. Сунцова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, № 4/2 (36). - 2007. - С. 66-71.

Сунцова О. О. Взаємозв'язок фінансового розвитку та продуктивної ефективності в умовах економічного зростання / О. О. Сунцова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. - Випуск 1 (10), частина 1. - 2008. - С. 98-105.

Сунцова О. О. Ризики податкового планування на місцевому рівні та їх значення для соціально-економічного розвитку регіонів / О. О. Сунцова // Науковий вісник Академії муніципального управління, серія «Економіка». - Випуск 4, частина 2. - 2008. - С. 109-114.

Сунцова О. О. Фінансовий розвиток та економічне зростання: теоретико-медологічні аспекти / О. О. Сунцова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : збірник наукових праць, 2008. - Вип. 3 (12), ч. 1 : Економічні науки. - С. 384-390.

Сунцова О. О. Методологічні та теоретичні засади фінансової науки: ретроспективний аналіз / О. О. Сунцова // Актуальні проблеми економіки, 2009. - № 3 (93). - С. 9-17.

Сунцова А. А. Детерминанты финансового механизма регулирования социально-экономического развития / А. А. Сунцова // Бизнес-Информ, № 4 (1). - 2009. - С. 122-125.

Сунцова О. О. Фінанси та економічне зростання: теоретичні аспекти / О. О. Сунцова // Актуальні проблеми економіки, 2009. - № 6 (96). - С. 49-56.

Сунцова А.А. Оценка влияния социальной политики на темпы экономического роста / А. А. Сунцова, А. К. Бочи // Бизнес-Информ, № 4 (1). - 2009. - С. 19-23. Особистий внесок: розроблено модель впливу соціальної політики на темпи економічного зростання

Сунцова О. О. Основні тенденції та сучасний стан соціально-економічного та фінансового розвитку України / О. О. Сунцова // Торгівля і ринок України : зб. наук. пр. - Вип. 28, т. 1. - 2009. - С. 193-204.

Сунцова О. О. Фінансові методи та ризики у регулюванні економічного розвитку як складові фінансового механізму / О. О. Сунцова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. - Вип. 1(18). - 2010. - С. 91-100.

Сунцова О. О. Методологія дослідження макроекономічних показників розвитку національного господарства України / О. О. Сунцова // Менеджмент : збірник наукових праць, 2010. - Вип. 13. - С. 183-205.

Сунцова О. О. Фінансові індикатори рівня соціально-економічного розвитку держави / О. О. Сунцова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. - Вип. 2 (19). - 2010. - С. 256-268.

Сунцова О. О. Інвестиційний аспект макроекономічного регулювання розвитку національного господарства / О. О. Сунцова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Серія: Економічні науки. - 2010. - № 3 (47). - С. 289-301.

Основні матеріали наукових конференцій

Сунцова А. А. Риски формирования бюджетов на региональном уровне / А. А. Сунцова, В. П. Беляев // Modelling and Analysis of Safety and Risk in Complex Systems: Proceedings of the Fourth International Scientific School MA SR 2004 (Saint-Petersburg, Russia, June 22-25, 2004) / SUAI/ SPb. - 2004. - C. 313-317. Особистий внесок: визначено ризики формування бюджетів на місцевому рівні

Сунцова О. О. Деякі аспекти державного регулювання розвитку підприємництва комунальної власності в Україні / О. О. Сунцова // Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні : зб. наук. пр. за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів. - 11-12 листопада 2004. - С. 23-24.

Сунцова О. О. Визначення ефективного рівня розподілу доходів місцевих бюджетів України / О. О. Сунцова // Зб. наук. праць за матеріалами ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Теория и практика экономики и предпринимательства”, г. Алушта, 10-12 мая 2005 г. - С. 50-51.

Suntsova O. Fiscal Decentralization and Economic Growth / О. Suntsova // Theory and practice of economics and business, May 2006. - P. 110-111.

Сунцова О. О. Теоретичне визначення максимально можливого темпу економічного зростання країни при підвищенні податкової ставки / О. О. Сунцова // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: матеріали VІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк : ДонДУЕТ. - 2006. - C. 143-146.

Сунцова О. О. Актуальні питання бюджетної децентралізації в Україні / О. О. Сунцова // Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції до 10-річчя економічних факультетів. - Ірпінь : Національна академія ДПС України. - 2007. - C. 75-80.

Сунцова О. О. Вплив фінансового розвитку банківської сфери на економічне зростання: теоретико-практичні аспекти / О. О. Сунцова // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні : мат. І Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 17-18 травня 2007 року. - C. 169-171.

Сунцова О. О. Фіскальна ємність регіонів як основа системи міжбюджетних відносин / О. О. Сунцова // Теория и практика экономики и предпринимательства : материалы ІV Международной научно-практической конференции. - Алушта, 10-12 мая 2007. - C. 140-141.

Сунцова О. О. До питання міжбюджетного фінансування в Україні / О. О. Сунцова // Особливості фінансово-бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2007. - C. 66-69.

Сунцова О. О. Вплив фінансового розвитку на економічне зростання: аспекти статистико-регресійного аналізу / О. О. Сунцова // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу : тези доповідей і виступів ІV Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. - Донецьк, 2007. - C. 107-110.

Сунцова О. О. Зміст податкового планування на місцевому рівні в умовах України / О. О. Сунцова // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины : материалы VI Международной научно-практической конференции. Алушта, 4-6 октября 2007 года. - C. 22-23.

Сунцова О. О. До питання міжбюджетного фінансування в Україні / О. О. Сунцова // Особливості фінансово-бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2007. - C. 66-69.

Сунцова О. О. Ризики податкового планування на місцевому рівні / О. О. Сунцова // Розвиток наукових досліджень `2007 : матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 26-28 листопада 2007 р. - Полтава : Вид-во “Інтер-Графіка”, 2007. - Т. 12. - С. 135-138.

Сунцова О. О. Оцінка податкової конкуренції як чинники регіонального розвитку / О. О. Сунцова // Теория и практика экономики и предпринимательства : материалы V Юбилейной Международной научно-практической конференции. - Алушта, 5-7 мая 2008 года. - C. 91-92.

Сунцова О. О. Проблеми міжбюджетного фінансування в Україні / О. О. Сунцова / Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2008. - С. 193-198.

Сунцова О. О. До питання визначення ризиків податкового планування на місцевому рівні та їх значення для соціально-економічного розвитку регіонів / О. О. Сунцова // Європейські орієнтири муніципального управління : матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка, Т. В. Іванової. - К. : Вид.-полігр. центр Академії муніципального управління, у 2-х частинах, Ч. 1, 2008. - С. 300-301.

Сунцова О. О. До питання про податкове регулювання соціально-економічного розвитку / О. О. Сунцова // Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України : матеріали Науково-практичної конференції. - Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2008 . - С. 229-233.

Сунцова О. О. Вплив фінансового розвитку на економічне зростання: теоретико-практичні аспекти / О. О. Сунцова // Сучасний стан та перспективи розвитку оподаткування в країнах ЄС : зб. мат. науково-методологічного семінару. - Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2009. - С. 100-106.

...