Послуги пенітенціарної системи в середовищі з порушеним економічним забезпеченням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Послуги пенітенціарної системи в середовищі з порушеним економічним забезпеченням

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економіка пенітенціарної системи держави будується за сполукою ринкових принципів взаємодії і адміністративно-командних схем відтворення процесів життєзабезпечення, що змінюються. Передумови ефективного розвитку і налагодження виробництва засновуються на здійсненні господарської і економічної діяльності, в якій провідною формою відносин є послуга, що надається державі, регіональним утворенням, підприємцям чи індивідуальним споживачам осередками виправних колоній і казенних підприємств. Осередки пенітенціарної системи держави як носії функціональної економічної системи, здійснюють життєзабезпечувальні і економічні процеси завдяки використання трудового ресурсу, але без розробки наукових рекомендацій для сфери послуг не взмозі досягти належних темпів економічного росту. Окрім того, економічна функція залишається недостатньо визначеною і за виробничими процесами промислової сфери, виробництва корисного продукту, речовини і енергії і за множиною робіт, операцій і функцій надання послуги.

Систематизований ряд наукових розробок, методичних положень і практичних рекомендацій із проблеми організації надання послуг пенітенціарною системою в Україні і зарубіжних державах вказує на те, що теорія і практика розробок присвячені важливим питанням удосконалення суспільно-економічних відносин, що скорочують невиробничі видатки. Керуючись цим, вимагає дослідження, визначення місця, значення і ролі для держави сфери послуг пенітенціарної системи. Основні причини вирішення дотепер ряду організаційно-управлінських завдань без урахування в програмах, концепціях і моделях множини таких послуг пов'язуються з слабкою визначеністю оцінок окремих результатів, методів і схем функціонування і нормалізації господарських процесів. Внаслідок цього в практиці господарювання відсутні конкретні методи економічної оцінки потенційної спроможності виробничо-економічного середовища пенітенціарної системи держави, яка функціонує в умовах порушеного економічного забезпечення.

Опублікований ряд наукових досліджень, у яких отримала послідовний теоретичний і практичний розвиток проблема організації і удосконалювання послуг. Серед наукових авторів публікацій виділяються наукові праці О.І. Амоші, О.М. Азарян, С.С. Аптекаря, О.А. Бурбела, О.В. Виноградової, С.Й. Вовканича, С. Грофа, Л.А. Жука, О.А. Іщенка, П.Г. Олдака, О.В. Оліфірова, О.О. Папаіки, В.М. Пруса, О.Б. Пташинського, А.А. Садєкова, О.О. Шубіна, М.Г. Чумаченка та ін.

Разом з тим, нерозробленість питань організації, теоретичного і практичного рішення завдань надання послуги саме в обмежених системах держави свідчить про актуальність теми. Наукова і практична актуальність проблеми оцінки потенційної спроможності виробничо-економічного середовища пенітенціарної системи держави до організації виробництва і надання послуги обумовили вибір теми дисертації, методів основних положень і результатів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження було виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт:

Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за темами: «Розробка адаптаційних схем стійких відтворювальних процесів у промислово розвиненому регіоні з порушеним економічним забезпеченням» (0207U004302), «Організаційно-методичні положення життєзабезпечення пенітенціарної системи у промисловому регіоні з порушеними відтворювальними процесами» (0109U002702); у рамках яких автором розроблено методологію, організаційно-методичні положення і наукові основи і підходи до організації схем налагодження виробництва і надання послуг, життєзабезпечення осередків пенітенціарної системи; «Наукові положення по створенню організаційних і економічних умов розвитку розгалуженої системи суспільно доцільних послуг завдяки використання державою технічного і людського ресурсу пенітенціарної системи» (0109U001735), у рамках якої розроблено методичні заходи щодо розвинення послуг пенітенціарної системи держави, модельний підхід до відтворення процесів взаємодії у господарському і економічному середовищі пенітенціарної системи держави;

Луганського інституту праці та соціальних технологій за темами: «Узагальнити досвід і розробити науково-методичні положення організації самодостатності пенітенціарної системи регіону» (0107U004819) і «Дослідити педагогічні технології фізичних та підприємницьких здібностей людини та розробити принципи її соціального захисту відповідно до ринкових умов» (0107U004820), у рамках яких розроблено методологічний підхід до відтворення процесів взаємодії у економічному середовищі пенітенціарної системи держави і засобів налагодження відповідних стосунків у державі.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є комплексна розробка науково-методичних положень, системи організації і розвитку послуг пенітенціарної системи держави на стадії трансформації економічних відносин за допомогою систематизації теоретичних і використання прикладних результатів дослідження.

Реалізація позначеної мети дисертаційної роботи обумовила необхідність рішення наступних завдань:

визначення сутності категорії економічна «самодостатність» у ієрархії суб'єкту держави, суб'єкту діяльності і окремої людини в умовах переходу до пенітенціарної системи;

розробки методологічного підходу до встановлення процесів утворення функціонального економічного середовища, що діють в середовищі пенітенціарної системи держави;

систематизації теоретичних основ розвитку послуг пенітенціарної системи держави з урахуванням загальних наукових підходів до динамічно мінливої організаційної і господарської системи виробництва;

визначення методичних положень організації виробництва послуги в економічному середовищі пенітенціарній системі держави;

розробки методичного підходу до організації надання послуги особами пенітенціарної системи держави;

обґрунтування системи використання праці ув'язнених в умовах розвитку економічного середовища пенітенціарної системи держави;

визначення класифікації надання послуги в середовищі пенітенціарної системи держави згідно з видами економічної діяльності;

побудови логічної структури залучення засудженого в процес надання послуги на основі потенційного бажання до праці;

розкриття розвитку послуги за сукупністю узагальненого історичного досвіду у економічному середовищі пенітенціарної системи;

моделювання процесу надання послуги в економічному середовищі держави пенітенціарною системою;

розробки організаційно-методичних положень життєзабезпечення пенітенціарної системи держави;

формування концептуального підходу до розвитку послуг у пенітенціарній системі на основі реалізації економічного механізму;

удосконалення організаційної структури забезпечення розвитку економічного середовища пенітенціарної системи держави;

конструювання схеми надання послуги пенітенціарної системи в державі з порушеним економічним забезпеченням;

побудови виробничої структури пенітенціарної системи держави, що функціонує у середовищі з порушеним економічним забезпеченням життєдіяльності;

оцінки наукових положень та моделей налагодження організаційної функції на основі реалізації економічного механізму пенітенціарної системи держави.

Рішення поставлених завдань наукового дослідження визначили структуру, зміст й послідовність викладу отриманих результатів у дисертаційній роботі.

Об'єктом дослідження виступають процеси функціонування пенітенціарної системи в економічному середовищі держави, регіону, одиничного виробництва.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, науково-практичні засади системи організації і розвитку послуг пенітенціарної системи держави.

Методи дослідження базуються на положеннях економічної теорії, теорії маркетингу, менеджменту і підприємництва і матеріальних методах відтворення економічного явища на загалах характеристик нейронечіткої мережі. Теоретичну основу дослідження склали економічні концепції, що узагальнюють досвід розробки і використання комплексних науково-методичних підходів до з'ясування і налагодження виробництва і просування на ринку послуги за ресурсом пенітенціарної системи держави. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системного аналізу відтворення послуги як в економічному середовищі держави, так і в окремому господарчому середовищі, яким є пенітенціарна система держави, її виробничі і господарські осередки.

Для вирішення завдань, що поставлені у дисертаційній роботі, було використано систему методів дослідження, а саме: загально-наукові методи - аналізу і синтезу (для вивчення, розкриття сутності і обґрунтування теоретичних положень об'єктивного існування в пенітенціарній системі держави організаційних, технічних і технологічних умов виробництва, надання і реалізації послуги, для послідовного узагальнення окремих фактів, їх систематизації і розробки концепції розвитку, стратегії утвердження і стабілізації економічних відносин, конструювання формальних моделей і практичних рекомендацій використання матеріалів дослідження), систематизації, виокремлення і комплексної економічної оцінки наукових фактів (для розпізнання елементів, встановлення місця і ролі факторів господарчого і економічного середовища пенітенціарної системи держави, розробки науково-методичної основи дослідження), класифікації логічної обробки реєструємих випадків (для конструювання і розробки загальних умов виробництва і надання послуги середовищем осередків пенітенціарної системи держави), системний підхід до відтворення економічного явища (для послідовного розповсюдження науково-методичних положень по виробництву послуги індустріальним засобом); функціонально-аналітичні методи - нейронечіткої мережі з багатошаровим персептроном (для узагальнення і моделювання вирішального правила визначення системи нечітких логічних рівнянь при виробництві суспільно-корисного продукту ув'язненим), факторного аналізу (для встановлення параметрів і характеристик, що сприяють розвиненню умов виробництва послуги на казенних підприємствах), кластерного групування (для класифікації виробництва і спеціалізації казенного підприємства на виробленні окремої послуги), виокремлення феномену (для систематизації впливових факторів звернення до тієї чи іншої послуги за попитом), зрізаного моделювання (для створення модельного механізму відображення послуги, що виробляється при розмаїтті обмежувачів в системі), конструювання ймовірнісної системи (для розробки рекомендацій виробництва послуги у нестабільному середовищі людського фактору), економічної оцінки здобутків (для з'ясування цінності рекомендації по налагодженню і розповсюдженню виробництва послуги пенітенціарним ресурсом) тощо.

Обробка статистичних матеріалів здійснювалася з використанням сучасного комп'ютерного обладнання. Інформаційною основою роботи послужили наукові публікації з окремих питань економічного обґрунтування процесів і положень, що активізують, оживляють і розвивають національну економіку і її пенітенціарну систему як господарчу складову на етапі переходу від порушеного економічного середовища до сталих ринкових відносин, офіційні статистичні джерела, фондові й звітні матеріали держави, державного департаменту України з питань виконання покарань і регіональних центрів моніторингу й обліку економічних показників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нового методологічного підходу до розробки умов виробництва і надання послуги з використанням людського і технічного ресурсу пенітенціарної системи держави. Цей підхід забезпечує вирішення проблеми єдності економічних стосунків у державі, у регіоні і на казенному підприємстві пенітенціарної системи держави, що функціонують в порушеному економічному середовищі, що прагне забезпечити стабільні умови для виробництва і споживання суспільно корисного продукту у формі послуги, створює посилки для розвитку методів економічного й організаційного забезпечення продуктивної роботи осередків і казенних підприємств пенітенціарної системи держави на основі впровадження заходів виробничого змісту, їхньої нової структури, що науково є обґрунтованою.

Уперше:

визначено зміст і сутність пенітенціарної системи в економіці держави на основі теорії нерівності з використанням економічних категорій «бідності» і «багатства», «рівності» і «нерівності», «достатку» і «нужденності» і т. ін., що відповідає середовищу відтворення виробничих відносин, в якому штучні системи включаються в господарчу і економічну діяльність зі своїми послугами, визнаються складовими національної економіки і ведуть планомірний пошук коштів на самовиживання;

сформульовано концепцію розвитку виробничих сил пенітенціарної системи, яка наповнює економічним змістом середовище відбування покарання людини при залученні її у виробничо-технологічний процес, і спрямована на виправлення і навчання учасників виробничої взаємодії, що дозволяє повернути в громадянське, виробниче чи соціальне життя суспільства повноцінних громадян;

розроблено організаційно-методичні положення життєзабезпечення пенітенціарної системи, які систематизують теоретичні, науково-методичні і забезпечувальні процеси надання послуги на основі економічної самодостатності. Це дозволяє спрямовувати зусилля держави на наповнення обсягами робіт і послуг казенних підприємств пенітенціарної системи при ринковому засобі обміну діяльністю економічним здобутком і сприймати плідно спецконтингенту вимоги до виправлення і ресоціалізації на засадах трудотерапії і використання праці;

розроблено економіко-математичну модель лінгвістичного опису рівня послуг пенітенціарної системи держави, яка базується на нейронечіткій мережі з багатошаровим персептроном відтворення послуги на засадах функціонування виробничої, обслуговуючої і відтворювальної функції, що дозволяє отримати характеристику якості отриманих тверджень руху до здійснення виправної функції через включення ув'язненого у галузь промисловості, у виробничий процес казенного підприємства, у виробництво і надання послуги, у процеси господарської діяльності і на окремі суспільно корисні роботи.

Удосконалено:

науковий підхід до організації надання послуги при економічній взаємодії пенітенціарної системи з державою, який використовує переваги казенних підприємств і закономірність підготовки засуджених до цивільного життя, і дозволяє знайти загальне місце системи в відтворювальному суспільному процесі держави при включенні штучно створених казенних осередків і виробничих підсистем у економічне середовище національного господарства;

систему конструювання одиничного виробництва в господарчому середовищі пенітенціарної системи держави, в якій враховано вплив особливостей суспільного зв'язку «цілісність-антицілісність» на засадах полярно-потенційної тенденції «організація-дезорганізація», що відображається траєкторією розвитку організації за спіраллю і дозволяє встановити формально-аналітичні положення щодо удосконалення системи відповідно до існуючої політики державного регулювання за змістом виробництва послуг і відтворити в системі організації виробничих сил сутність робітника виробництва;

науковий підхід до формування взаємодії економічної складової виробничого і господарського середовища пенітенціарної системи держави за двома факторами виробництва, як то праці, персоніфікатором якої є ув'язнені, і капіталу, персоніфікатором якого є держава. Це дозволяє виділити три ознаки економічної складової виробничого і господарського середовища пенітенціарної системи держави: виробничу, обслуговуючу і відтворювальну;

систему послуг пенітенціарної системи на основі теоретичних висновків за узагальненням сучасного і історичного досвіду організації пенітенціарних систем у державах з різнорідним економічним забезпеченням життєдіяльності, що дозволяє підвищити ефективність організації послуги в середовищі сукупного суспільного виробництва і споживання продукту пенітенціарної системи України;

Дістали подальшого розвитку:

особливості сутності категорії економічна «самодостатність» щодо пенітенціарної системи держави, яка ототожнюється з економічною незалежністю суб'єкту діяльності, і дозволяє визначити чотири напрямки її сприйняття, серед яких: ефективне життєзабезпечення людини, конкурентне середовище території, забезпечення процесів зростання економіки і самозабезпечення розвитку плідного і сталого поступу одиничного виробництва, підприємства якого рухаються в середовищі ринку самостійно чи об'єднуються за підприємницькими принципами системи;

класифікація видів економічної діяльності для умов обмеження потенційних людських здібностей до праці в залежності від структури несення визначеного покарання й інших запобіжників, що дозволяє визначити умови господарювання, які включають пенітенціарну систему в господарчу і економічну діяльність держави;

методологічний підхід приведення в дію ефективних умов виробництва і соціальних відносин на основі послідовного розширення функцій соціальної служби пенітенціарної системи до акмеологічної, де зосереджуються акмеологічні знання і наукові співробітники, що дозволяє вирішити організаційні, виробничі і економічні питання пенітенціарної системи через конкретні засоби впливу на людину, яка має труднощі адаптації до ринкового середовища, реінтеграції до виробничого середовища і ресоціалізації до суспільного середовища;

методичний підхід з обґрунтування управлінських і регуляторних рішень у взаємозв'язку підсистем «засоби виробництва-природа», «людина-техніка» і «людина-колектив» на умовах дотримання режимного формату за задачами програмного, проектного і практичного забезпечення розвитку послуг, які виробляються і надаються пенітенціарною системою держави, що дозволяє на засадах поєднання організації праці і підприємницької здібності до праці розвинути в ув'язненого здібності сукупного робітника.

Практичне значення отриманих результатів. Рекомендації з формування і реалізації методологічних, науково-методичних підходів і організаційно-економічних заходів з надання послуги, що виробляється і надається пенітенціарною системою держави, застосовувалися в практиці управління стабілізаційними процесами національної економіки і казенних підприємств державного департаменту України з питань виконання покарань. За результатами дослідження розроблено й передано зацікавленим організаціям, управлінням і казенним підприємствам інструктивно-методичні документи для практичного використання, у тому числі:

організаційно-методичні положення життєзабезпечення пенітенціарної системи з порушеними відтворювальними процесами у промисловому регіоні, які було використано: Міністерством праці та соціальної політики України - при підготовці Концепції державної системи професійної орієнтації населення на період до 2011 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 року №150-р) (лист №10115/0/14-10/002 від 22.09.2010 р.), Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України - при доопрацюванні висновків і пропозицій при внесенні змін до закону про Державний бюджет України на 2010 рік, затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2010 року за №2461-VI (лист №04-14/14-917 від 16.09.2010 р.), Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України - при внесенні змін до Кримінально-виконавчого кодексу України в частині забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань (закон України від 21.01.2010 року №1828-VI) (лист №04-19/14-2034 від 22.09.2010 р.), Донецькою обласною державною адміністрацією - при розробці і підготовки рішень «Обласної міжвідомчої комісії з питань забезпечення обсягами робіт осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі», яку створено розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.02.1997 р. №149 зі змінами і доповненнями (лист №04/17я-2853 від 12.10.2010 р.), Державним департаментом України з питань виконання покарань в Донецькій області - при забезпеченні обсягами робіт осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі (лист №7-14812 від 19.10.2010 р.);

методичні рекомендації до розробки моделей інформаційного забезпечення стійкого розвитку промислового підприємства, які було використано Міністерством промислової політики України при підготовці Концепції загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року (лист №01/4-1-1575 від 06.10.2010 р.);

науково-методичні положення організації самодостатності пенітенціарної системи регіону, які було використано Державним департаментом України з питань виконання покарань при роботі над розробкою положень про майстерню установи виконання покарань, слідчого ізолятору (наказ ДДУПВП від 25.05.2009 р. №104) і при внесенні змін до Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (наказ ДДУПВП, МВС України від 05.08.2010 р. №283/363) (лист №УС/5734 / Зн від 08.10.2010 р.);

методика по розвитку трудової зайнятості засуджених, яку було використано Комітетом з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України при опрацюванні Закону України від 17.11.2009 року №1725-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку трудової зайнятості засуджених» (лист №04-35/12-190222 від 22.09.2010 р.);

організаційні умови розвитку пенітенціарної системи регіону, які використано як основу програми регіонального розвитку «Громадська безпека та виправлення засуджених на 2006-2010 роки» (рішення сесії Донецької обласної ради №4/31-740 від 23.12.2005 р.);

рекомендації науково-дослідної роботи методичних основ розвитку стабілізаційних процесів у середовищі казенних підприємств пенітенціарної системи держави, які було використано підприємствами установ ВК №28, ВК №32, ВК №33, ВК №52, ВК №57, ВК №82, ВК №120, ВК №124, ВК №127 Донецької області (акти впровадження).

Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійно виконаною роботою, у якій відображено авторський підхід до організації виробництва і надання послуг пенітенціарною системою держави в середовищі з порушеним економічним забезпеченням. У дисертації представлено наукові результати, що отримані за матеріалами дослідження автора, які здійснювалися в ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського і ЛІПСТ особисто здобувачем за період 2006-2010 рр. Дисертант особисто приймав участь в апробації і практичній реалізації запропонованих положень і рекомендацій, виконуючи організаційну, дослідницьку, координаційно-методичну та експертну діяльність на казенних підприємствах і в установах пенітенціарної системи України і Донецької області, відповідних експертно-методичних радах і комісіях обласної державної адміністрації і обласної ради Донецької області. Внесок автора у колективні наукові розробки конкретизовано у списку публікацій.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні науково-теоретичні та практичні положення дисертації одержали схвалення на дев'ятнадцяти міжнародних і регіональних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях і семінарах:

міжнародних - «Проблеми праці та соціальних технологій у промисловому регіоні: теорія та практика», (Луганськ, 2007-2008), «Соціум і особистість» (Луганськ, 2008), «Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки» (Донецьк, 2008-2009), «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем» (Полтава, 2009), «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (Черкаси, 2009), « «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (Севастополь, 2009), «Стратегії протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам економічної безпеки: регіональний вимір» (Запоріжжя, 2009), «Проблеми та шляхи вдосконалення ринкових відносин в умовах глобалізації економіки» (Ужгород, 2009), «Научная индустрия европейского континента» (Прага, 2009), «Перспективные вопросы мировой науки» (София, 2009), «Образование и наука без границ» (Przemysl, 2009), «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (Луцьк, 2010);

регіональних - «Організація самодостатності промислового регіону: проблеми ринку, економіки і бізнесу» (Луганськ, 2007-2008), «Економічні і підприємницькі інновації: думка молодих дослідників» (Бердянськ, 2009), «Інновації і якість вищої освіти» (Донецьк, 2008-2009).

У 2005 р. здобувач був членом робочої групи Донецької обласної ради по нормативно-правовому забезпеченню обласної програми «Громадська безпека та виправлення засуджених на 2006-2010 рр.», у 2007 р. - секретарем постійної комісії Донецької обласної державної адміністрації «Забезпечення обсягами робіт підприємств пенітенціарної системи області й працею спецконтингенту» і брав участь у роботі груп фахівців по підготовці обласної програми «Захист прав громадян на 2007-2012 роки». Використання розробок забезпечило економічний ефект у розмірі більше ніж 400 тис. грн.

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 50 робіт, у тому числі 3 монографії, 23 статті у провідних фахових виданнях, 20 наукових доповідей на конференціях та семінарах. Загальний обсяг публікацій становить 146,1 др. арк., із них особисто авторові належить 101,7 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел із понад 300 найменувань та містить 364 сторінки комп'ютерного тексту, включає 29 таблиць, 31 рисунок, 18 додатків.

ув'язнений пенітенціарний економічний

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформовано мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.

У першому розділі «Наукові основи і теоретичні положення побудови середовища виробничої діяльності у пенітенціарній системі держави» досліджено теоретичні передумови розбудови економічного забезпечення пенітенціарної системи державою, визначено зміст, основи і положення економічної самодостатності пенітенціарної системи держави і виокремлено пенітенціарну систему держави в самостійне економічне середовище.

В якості методологічної основи дослідження введено таке удосконалене поняття, яким є економічна «самодостатність», що ототожнюється з економічною незалежністю суб'єкту діяльності. Встановлено чотири напрямки руху суб'єкта до діяльності, серед яких: ефективне життєзабезпечення, конкурентне середовище, процеси зростання економіки, розвиток плідного і сталого поступу одиничного виробництва. Плідне функціонування пенітенціарної системи забезпечується державою, яка надає кошти на утримання і дозволяє ув'язненому включатися у виробництво множини послуги. Такому сприяє сукупність організаційно-методичних факторів адаптації у ринкове середовище, що відтворюється, чи планове споживання товарів і послуг державою. У структурі елементів забезпечення розвитку економіки і налагодження економічних відносин виділено методологічні константи, якими виступають три категорії, як-от: 1) нерівність, що є економічним процесом насильницького за змістом, але організаційного за формою приближення власника до окремих суспільно визнаних середовищ відтворення відносин. В економічному просторі виміру таке сприймається як система державного упередженого збереження і накопичення багатства у виробників завдяки дії гарантій на індивідуальну власність; 2) бідність, що є економічним станом, який виступає двигуном здійснення матеріального життєзабезпечення громадянина держави за зваженою межею матеріального достатку і на умовах режиму економії споживання животворної речовини; 3) багатство, що пов'язується з міццю держави, свободою дії її громадянина, беззаперечністю гарантії і права на щастя, безмежне споживання і життєзабезпечення.

Методичне підґрунтя для налагодження відносин у пенітенціарній системі для виробництва і надання послуг основане на зв'язках, які будуються на протилежностях цілісності і антицілісності системи. Цілісність системи, автономність частин і горизонтальний непрямий зв'язок між ними за даними рис. 1 займають провідне місце у сукупному відтворювальному процесі, бо направлені на усунення суперечностей, протиріч і конфліктів, на розвиток взаємодоповнення. Частини системи є автономними і урівноваженими за правами і обов'язками, а їх автономність досягається за рахунок приведення в дію горизонтальних непрямих відносин, врівноваженості по масі і взаємодоповненості одна до одної за змістом. Методично ціле, де розглядається національна економіка, і зміст частини, де своє чільне місце займає економіка пенітенціарної системи держави, відображають функцію посередника між частинами.

Система «цілісність-антицілісність» надає елементи для конструювання осередку одиничного виробництва, в якому взаємодія рухається на полярно-потенційній тенденції «організація-дезорганізація», що визначається траєкторією розвитку організації за спіраллю. Колектив засуджених є слабоузгодженим і не дружнім, тобто є конфліктним, а тому в моделі відносин превалює завжди прямий зв'язок між античастинами в антисистемі. Таке є як причиною суперечності і конфліктності, так і формальним зв'язком, що утворюється за схемою.

Встановлено, що в середовищі пенітенціарної системи держави основна проблема виробництва і надання послуги полягає не в тому, як виробити продукцію, а в тому, як організувати людей, направити їх ініціативу в конструктивне русло, щоб не прискорювалося саморуйнування; як об'єднати наміри багатьох конкретних індивідуальностей в одне загальне русло, щоб створити єдність цілей і не дати перетнутися інтересам і мотивам кланів і угрупувань, щоб не допустити несправедливості в розподілі винагороди за працю, тобто є антицілим системи. Запропоновано створювати таку цілісність, в якій непрямі горизонтальні взаємозв'язки переважають, а наявність цілого дозволяє зберегти саморозвиток і внутрішній прогрес середовища. Цілим для пенітенціарної системи держави є організаційний механізм впорядкування руху в системі праці, за яким реалізується програма взаємодоповнення і безконфліктності відносин, а у функціональному - це механізм заміщення кадрів і нормативного розподілу прибутку, за рахунок чого створюється необхідне організаційне, економічне і правове середовище взаємодії. У виробничому процесі послуги ціле виступає як наявність об'єднуючого інтересу, загальних внутрішніх норм поведінки, внутрішнього правового середовища і правових традицій, не залежних від волі окремого учасника, наявність безособової влади, вираженої в загальних статутних нормах, і механізму підтримки, загальної безособової власності, функціональної рівності професій і посад, об'єктивного механізму заохочення і покарання, належного механізму розподілу прибутку від виконуваних функцій. Орієнтацію частини на ціле забезпечують наступні складові, а саме: 1) механізм матеріальної відповідальності за завданий економічний чи матеріальний збиток і система заохочення учасника за успіх; 2) рівнозначна за доходами економічна залежність суб'єктів виробництва від кінцевого результату діяльності; 3) єдине і доступне всім інформаційне поле, прозорість діяльності.

Принциповий зміст середовища пенітенціарної системи держави за складовою руху діяльності ув'язненого визначено складовими рис. 3, що є найпростішою просторовою моделлю налагодження відносин. За таким сприйняттям середовище пенітенціарної системи держави складає множину факторів Ф_1…n, які дозволяють засудженому (З) ввійти в групу організаційної системи і рухатися за одним з трьох напрямків, перший з яких - це напрямок ресоціалізації, отримання професійних навичок і врешті решт створення нового сукупного працівника - i, що виступає основою розвитку послуг пенітенціарної системи держави з урахуванням загальних наукових підходів до динамічно мінливої організаційної і господарської системи виробництва, другий - відображає відбуття терміну покарання без включення в процес ресоціалізації і отримання професійних навичок - j, і нарешті, третій напрямок - засвоєння стійких негативних навичок і залишення злочинцем - к.

Фізично таке відтворює провідну задачу пенітенціарної системи держави: робота всіх без винятку служб пенітенціарної системи держави направлена якраз на те, щоб засуджена особа вибрала напрямок ресоціалізації, отримання професійних навичок і, врешті решт, створення нового сукупного працівника. Здобутки напрямків Y_i, Y_j і Y_k пов'язуються з деякими функціями f_i, f_j і f_k, що за виокремленими чинниками q_i, X₁, X₂, X₃ якраз і набуваються в режимному форматному середовищі усамітнення і обмеження пересування по території.

У другому розділі «Науково-методичні основи обґрунтування виробничої структури пенітенціарної системи держави» систематизовано наукові основи господарської і виробничої структури пенітенціарної системи держави, визначено методичні основи організації виробництва послуги в економічному середовищі пенітенціарної системи держави і розроблено методичний підхід до організації надання послуги особами пенітенціарної системи держави.

Виокремлюються послуги, які можуть бути надані суспільному оточенню держави пенітенціарною системою. Встановлено, що людина у пенітенціарній системі держави відбуває покарання на умовах ув'язнення і за діями держави підлягає перевихованню, ресоціалізації, отриманню професійних навичок і т. ін. Тому вона залучається у господарчі, виробничі чи обслуговуючі функції, підкоряючись режимним і іншим вимогам за схемою рис. 4. З множини робіт і операцій провідну увагу призначено двом складовим, а саме:

а) соціально-педагогічним послугам, які є предметом виправлення і ресоціалізації засуджених. Вони направлені на підвищення загального освітнього, професійного і культурного рівнів підготовки засудженого, адекватного відношення до праці, суспільно корисної діяльності, правил поведінки тощо;

б) організаційно-виробничим послугам, які є предметом виробничої діяльності ув'язнених на казенних підприємствах і в установах пенітенціарної системи. Вони направлені на залучення ув'язненого до обслуговуючої праці, навчання на виробництві установи, трудотерапії і здійснюють виробничу функцію за двома факторами виробництва - працею, персоніфікатором якої є ув'язнені, і капіталом, персоніфікатором якого є держава.

За даними табл. 1, де виставлена динаміка виробництва продукту і послуг людським ресурсом пенітенціарної системи України визначається, що обсяги виробництва і статок економіки є стабільними.

Показники виробничо-господарської діяльності пенітенціарної системи держави за даними казенних підприємств

Сукупність організаційно-правових форм визначає інфраструктуру, послуги (рис. 5), що будується за критерієм форматних обмежень пересування і доступністю окремих видів робіт. За економічною складовою у пенітенціарній системі держави встановлено виробничу, обслуговуючу і відтворювальну функції, які розподіляються:

1. За виробничою ознакою: розглядається виробничий і технологічний зміст виробництва продукту, речовини чи послуги, що є суспільно корисною і споживається, бо задовольняє нагальні потреби суспільства. Розвиває в ув'язненого працездатні навички, уміння і функції, і поліпшує його матеріальний стан, а держава одержує суспільно корисний продукт.

2. За обслуговуючою ознакою розглядається організаційний і споживчий процеси виконання роботи і створення послуги. Поліпшує рівень матеріального забезпечення ув'язненого, а державі надає додаткове джерело дешевої праці і виробництва послуг.

3. За відтворювальною ознакою розглядається соціально-економічний процес перевиховання ув'язненого, відтворення його трудового ресурсу і поповнення ринку робочої сили держави. Здійснює мету виправної системної роботи установи, а державі передає законослухняного кваліфікованого працівника.

Кінцевим моментом відчуження праці ув'язненого є виробничий процес надання послуги, який сприймається за сукупністю дій людини, що приводить в рух знаряддя праці і перетворює предмет праці у благо, задоволення визначеної потреби чи предмет захоплення, зворушення, милування, споглядання, розчулення.

Моделлю відтворення послуги враховується наступне: за механізмом послуги формується сукупність соціально-економічних відносин, які реалізуються в процесі задоволення попиту споживачів і забезпечують відтворення людини (перевиховання ув'язненого), відтворення його трудового ресурсу і поповнення ринку робочої сили держави. Критерієм для оцінки досягнень моделі є ефективність соціально-економічних відносин, яка залежить від двох факторів, а саме: а) зрілості економіки, що повинна бути належного рівня і враховувати економічний потенціал пенітенціарної системи держави, і б) матеріального рівня населення, що повинне бути готовим для споживання послуг пенітенціарної системи.

У третьому розділі «Потенційні можливості застосування праці ув`язнених у виробничих процесах за концептуальною оцінкою» визначено сутність застосування праці, вибір елементів виробничої життєздатності пенітенціарної системи держави, виявлено потенційні можливості використання праці ув`язнених у галузях промисловості і оцінено потенційне бажання до праці і метод залучення ув'язненого до виробничого процесу в осередку пенітенціарної системи держави.

В сфері пенітенціарної системи встановлено елементи виробничого організму, що очікують організації. Це:

1) казенні підприємства пенітенціарної системи держави, на яких працює 81% засуджених, і за своїми внутрішніми властивостями можуть бути віднесені до «капіталістичних майстерень»;

2) технологічні ділянки пенітенціарної системи держави забезпечення життєдіяльності ув'язненого, на яких задіяні 3% засуджених;

3) підприємства і споживачі послуги за межами пенітенціарної системи держави, на яких задіяні 16% засуджених;

4) «труд», який поступає в пенітенціарну систему держави із зовні, увібрав в себе «організаційне положення сукупного робітника з точки зору виробничих відносин» в частині своїй з системи «найманої праці», а в деякій частині своїй із системи «злочинної сфери» навички підприємницького мислення і підприємницької здібності до легкої наживи і життєзабезпечення. Добровільна система залучення до корисної праці поєднується з достеменно розрахованим числом робочих, які виконують одноманітну роботу простими засобами праці під наглядом;

5) «виробничий механізм» пенітенціарної системи держави, який за змістом технічної бази близький до простої капіталістичної кооперації і мануфактури з переважним застосуванням ручних засобів праці, бросової сировини, надмірної фізичної тяжкої праці і монотонності, а, отже, і включає в себе недостатньо професійно розвиненого сукупного робітника, який тільки формується;

6) «організаційний механізм» пенітенціарної системи держави, який закріплюється за учасником взаємодії організаційними формами мобілізації зусилля на протязі всього строку функціонування казенного підприємства чи терміну несення покарання.

Встановлено, що найвищим досягненням для пенітенціарної системи залишається підготовка навичок і робочих рухів ув'язненого, який відбуває покарання. Як раз їх він може пізніше використовувати в цивільному житті, бо в це життя він входить з властивостями моделі сукупного робітника, підготовленого за принципами простої капіталістичної кооперації. Оскільки виробництво і технологічні ділянки являють із себе сферу кооперації, яка реалізує комбінування праці в найпростіших формах, наприклад, комбінуються однорідні важкі фізичні роботи без спеціалізації, що основана на розподілі праці, то в 80% аналізованих випадках із пенітенціарної системи може вийти «комбінований робітник», що здатний виконувати роботу в тій виробничій сфері, яка заснована переважно на кооперуванні простої однорідної праці. Такою виробничою сферою, що за змістом є найближчою до визначеного, виступає міське житлово-комунальне господарство, сортування і утилізація відходів і т. ін., а також більшість галузей сільськогосподарського виробництва. Ще 20% «комбінованих робітників» знаходять своє місце в середовищі кооперації, де проявляють себе найкорисніші основи комбінування праці. Такою виробничою сферою, що корисна для названого відсотка, виступає машинне індустріальне виробництво з різнорідними трудовими операціями індустріальної робочої сили. В цивільному житті до цього відноситься будь-яке механізоване виробництво, що функціонує завдяки застосуванню фабрично-заводських пристроїв і технологічних процесів.

За схемою (рис. 7) систематизовано досвід використання здібностей ув`язнених у галузях промисловості згідно з класифікацією видів економічної діяльності і розраховано характеристики корисності праці. Узагальненням є те, що в обіг вводиться термін «Організаційна технологія процесу вироблення, надання і споживання послуги», як економічної складової взаємодії, за яким передбачається комплекс впорядкованих організуючих дій забезпечення взаємодії предметів праці, знарядь праці, трудових операцій і функцій у просторі технологічного процесу виробництва, надання і споживання послуги як у виробничій зоні пенітенціарної системи так і за межами осередку.

Методичною передумовою взаємодії є мислення ув'язненої людини (МЕМ), яка залучається до виробництва споживчої вартості. Формально такий процес відображається за зв'язком факторів:

МЕМ = f (ЕП U МДХ [Д₁, Д ₂, Д ₃, Д ₄, …, Д _n], (1)

де ЕП - економічна поведінка робітника; МДХ - результуюча характеристика мудрого і дбайливого хазяїна, що має сталі орієнтири на діяльність, її результати і здобутки; Д₁ - результуюча самостійного сприйняття рішення про використання майна; Д₂ - результуюча незалежності зв'язків з постачальниками сировини і споживачами речовини; Д₃ - результуюча індивідуально обґрунтованого вибору сфери діяльності; Д₄ - результуюча вільного користування доходом від діяльності; Д _n - інші вмотивовані фактори і складові взаємодії.

Визначені фактори формують економічну поведінку робітника, за яким криється і ув'язнений з його множиною властивостей. Процес відтворюється за наступною моделлю:

ЕП = (ПМ [ВОЛ, УОЛ, ССД, ПФЛ U СЖБУ; СДіНП] +

НМ [РСЗП; РГЗЗ; РЗП; ПДЛ U ПОСБ]), (2)

де ПМ - характеристика повсякденного мислення; ВОЛ - характеристика про відчуття окремої людини; УОЛ - характеристика про уявлення окремої людини; ССД - характеристика про специфічне сприйняття конкретної економічної дійсності в даній місцевості чи в окремому трудовому колективі; ПФЛ - характеристика цінностей і положеннь формальної логіки, як орієнтир для налагодження поведінки людини; СЖБУ - характеристика порівняльної оцінки сукупності життєзабезпечувальних благ і умов, що притаманна різним середовищам; СДіНП - характеристика нормативної оцінки суспільної думки і норми поведінки в виокремлюваному осередку суспільства; НМ - характеристика рівня наукового мислення; РСЗП - характеристика розуміння суспільного значення подій; РГЗЗ - характеристика розуміння глибинних зв'язків і закономірностей розвитку; РЗП - характеристика розуміння загальних питань відповідних населених пунктів, територій і окремих трудових колективів; ПДЛ - характеристика положень діалектичної логіки, що є орієнтиром поведінки людини у реальній відмінності; ПОСБ - сукупна характеристика порівняльної оцінки сукупності благ, що здобуваються за категоріями, законами і принципами політичної економії і економічної науки.

Умови налагодження виробництва у форматному режимі відображаються математично через штучні і ймовірнісні характеристики нейронечіткої мережі економічних відносин, на яку впливає невизначеність співдії значного числа показників, що знаходяться у залежності. Проявляє себе декілька функціональних шарів організації виробництва і надання послуги.

В четвертому розділі «Стратегічне призначення розвитку як процесу виробничої взаємодії пенітенціарної системи держави з забезпечувальними осередками і утвореннями» узагальнено досвід розвитку послуги пенітенціарної системи у функціональному середовищі суспільства, розроблено модельний підхід до відтворення процесів взаємодії у економічному середовищі казенних підприємств і розроблено положення розвитку економічного середовища пенітенціарної системи держави в порушеній аксіологічній сфері.

Обґрунтовано, що у пенітенціарній системі праця не є обов'язковою умовою життєзабезпечення носія трудового ресурсу, а вироблений продукт належить єдиному власникові засобів виробництва - державі, яка утримує виробника первинно на кошти, що є у фонді споживання, тобто у Державному бюджеті, але функція виробництва і надання послуги є фактично єдиною для отримання людиною економічної самодостатності, додаткових благ і скорочення терміну ув'язнення. На рис. 8 графічно представлена модель, заснована на основі досвіду економічної і соціальної науки щодо розвитку і використання у виробничому середовищі фізіологічних здібностей людини, його здатності до праці і до організації виробництва в штучних умовах обмежень.

Встановлено, що необхідні споживчі блага носії трудового ресурсу пенітенціарної системи держави отримують з трьох джерел, які номінально допускаються за законами держави, а саме: з бюджетного фонду держави, від використання власної праці у сфері виробництва і надання послуги чи від пожертвування третіх осіб. Визначено складові розвитку виробництва послуги у пенітенціарній системі держави, які включають ув'язненого у функцію «праця - робочий час - самодостатність» для здійснення повноцінного відтворення людини за наступною моделлю:

Встановлено дію двох істотних суперечностей, що стратегічні і обумовлені сутністю відносин, властивих економіці пенітенціарної системи, а саме:

1. Праця в середовищі пенітенціарної системи держави - це сутність самозабезпечення і самопідготовки до цивільного життя учасників, а не засіб отримання заробітної плати, прибутку чи доходу. Праця спецконтингенту використовується і в матеріальній сфері виробництва цілющої речовини, де діє формула К. Маркса (Г - Т - Г') і в невиробничій сфері виробництва послуг і робіт, де діє формула підприємництва і отримання додаткових благ.

2. Праця в середовищі пенітенціарної системи наближається більше до простого, ніж до складного змісту, що ускладнює і робить проблематичним отримання додаткового продукту, але не обмежує створення необхідного продукту. Визначено, що структура діяльності в пенітенціарній системі держави підкоряється екстенсивному витрачанню часу, у складі якого знаходить своє місце робочий час на виробництво корисної суспільству речі, робочий час на перевиховання і навчання ув'язненого і час, що витрачається на відпочинок, самопідготовку і задоволення природних і особистих потреб в'язня.

Обґрунтовано дію функції виробництва і надання послуги за механізмом включення у ринок осередків пенітенціарної системи держави згідно з попитом q на j-ту послугу, що становить q_j в натуральному вимірі, а ціна р_j-ї послуги є взаємообумовленою, тобто всі послуги, що пропонуються, відповідають платоспроможному попиту, який забезпечується державою чи індивідуальним споживачем. Математично вважається доказаним зв'язок наступних показників попиту і прибутку Z_j, а саме:

{ (5)

де Q_j - виторг від реалізації послуги j; С_j - витрати на надання та реалізацію послуги; р_j - ціна реалізації послуги, що приймається як договірна, за якої надання послуги дорівнює попиту; h - умовно постійні витрати, х - заробітна плата, витрати на сировину і т. ін. в розрахунку на одну послугу, к - обсяг надання послуги, що не залежить від її ціни р_j, e - еластичність ціни від попиту (к > 0, e < 0).

Алгебраїчна різниця статку за величиною наближається до максимального значення за функцією:

коли варіант к-го положення виробничого осередку відповідає значенню, за яким ВСП _i^пр визначається після мінімізації виробничої функції:

F = min (ВСП₁^пр, ВСП ₂^пр,…, ВСП _к^пр) ^{iк(бпл) - iк(бпр)} (7)

де к, а к = 1, 2,…, n - це число варіантів прогнозованого положення об'єкта, де своє місце знаходять саме: ВСП₁^пр, ВСП ₂^пр,…, ВСП _к^пр ВСП^пр_к - прогнозований рівень розвитку, iк(бпл) - відхилення досягнутого рівня від планового, iк(бпр) - відхилення прогнозованого рівня від планового.

Встановлено, що сутність економіки пенітенціарної системи характеризується як система, що підтримує виробничу діяльність при наявності об'єктивних обмежувачів, коли: