Послуги пенітенціарної системи в середовищі з порушеним економічним забезпеченням

а) загальна початкова генетична основа праці привноситься ззовні, бо держава вирішує, кого на даному етапі економічного розвитку вважати злочинцем, а кого - законопокірним громадянином;

б) відносини розширеного відтворення не виникають, а регулюються державою;

в) межі витрат на виробництво продукту чи надання послуги не зв'язуються ні з міновою вартістю, ні з суспільно визнаною, ні з нормативно встановленим ступенем задоволення потреб, бо відчужуються державою.

За стратегічним напрямком розвитку такої економіки розроблено організаційно-методичні положення життєзабезпечення пенітенціарної системи держави в галузі надання послуги, яка повинна: мати у своєму розпорядженні концептуальний метод відображення і дослідження суспільних і виробничих явищ; бути самодостатньою; бути схильною до якісних змін техніки, знань, людських ресурсів і здібності людини; бути віднесена до однієї з форм соціально-економічного розвитку за сутністю відтворення робітника виробництва послуги; знайти загальне місце в відтворювальному суспільному процесі; бути оцінена за об'єктивними критеріями взаємодії, що відображають характерні риси організаційної системи; бути визнаною як система організації виробничих сил; мати методологічну основу життєзабезпечення і відповідний механізм взаємодії; діяти у відповідності до економічного механізму самодостатності в межах виробничого осередку; формувати діяльність за визначеним законодавчо змістом і формалізованими процесами виправного впливу; функціонувати в залежності від форматного організаційного режиму внутрішнього забезпечення життєдіяльності за визначеними і ясними для середовища принципами; мати в своєму розпорядженні умови і необхідну можливість реалізовувати рух економічних чинників задля підготовки засудженого до цивільного життя.

В п'ятому розділі «Концептуальні підходи до управління організаційним і економічним середовищем пенітенціарної системи держави» обґрунтовано процеси, фактори і конструкцію організаційної структури, що забезпечує розвиток виробничого і економічного середовища пенітенціарної системи держави, визначено методичні процедури і ціннісні орієнтації організаційної структури забезпечення розвитку економічного середовища пенітенціарної системи держави і розроблено економічний механізм реалізації відносин та визначення варіантів організаційної підтримки виробництва послуг в пенітенціарній системі держави.

Встановлено, що організаційна функція виробництва і надання послуги в пенітенціарній системі держави має відмінність, за якою треба з`ясовувати складову психологічної спроможності включення у відтворювальний процес ув'язненого, що розпоряджається психологічним фактором особистості. Тому організаційну функцію пенітенціарної системи запропоновано спрямовувати таким чином, щоб розвиток її виробничого і економічного середовища був узгоджений з далекоглядною задачею підготовки людини до включення її в суспільне виробництво після відбуття терміну покарання і згодою на співпрацю за підприємницькою здатністю. Це дозволяє виділити два етапи відтворення взаємин за функцією «підприємець-споживач» і «споживач-підприємець», елементи якої поєднуються штучними і ймовірними відмінностями.

Вирішення такого завдання мають методичні процедури, які базуються і на виправних, і на економічних принципах, як-то:

1) набуття особистістю професійних знань, навичок і умінь для виконання технологічних операцій, рухів і робіт за теоріями професійної педагогіки і видом людської діяльності. Для цього системно розглянуто людину, що розумово і фізично самодостатня, здатна здійснювати певну діяльність. Встановлено, що завдання пенітенціарного осередку полягає в організації розширення її працеготовності засобами, що виокремлюються за критерієм діяльності і праці;

2) взаємодія людини і професійного середовища, що приводиться в рух працею. Для цього розглянуто «професійне середовище», в яке людина входить працівником і виконавцем як «суб'єкт праці» за вектором практичної спрямованості виробничої сили на господарче, виробниче чи економічне середовище, що є доступним.

Згода ув'язненого на співпрацю оцінюється за ознакою професійної адаптації до виробничого середовища, що співпадає з етапом професійного самовизначення респондента. Визначення успішності виправного процесу зводиться до розрахунку показника «Індекс задоволеності роботою» І_зад, що визначається з співвідношення:

, (8)

де , , , - частка незалежних фахівців, що відповіли за визначеним питанням інтерв'ю про задоволеність, як задоволений (а), скоріше задоволений, чим незадоволений (б), скоріше незадоволений, чим задоволений (г), абсолютно незадоволений (д). За обстеженнями казенних підприємств чотирьох областей України: Донецької, Запорізької, Одеської і Луганської встановлено, що І_зад коливається в межах від 0,1 до 0,9. Залежно від цілей і завдань досліджень, які конкретизуються, по аналогічній формулі і за даними інтерв'ю можуть бути розраховані й інші індекси.

Розроблено економічний механізм реалізації організаційної функції відносин, який ґрунтується на наступному положенні: вектор практичної спрямованості виробничих сил на виробниче і економічне середовище зумовлює розглядати загальнокультурні і професійні передумови розвитку здібності ув'язненого і приділяти увагу принципам взаємодії, які вимагають від такої людини переходу за набутими досвідом в складні субкультурні структури знань і професійні господарські і економічні відносини громадянського суспільства. Пошук варіантів організаційної підтримки завершився узагальненням того, що держава повинна сприяти розбудові розгалуженої мережі акмеологічних осередків, що дозволяють пристосовуватися людині до виробничих і інших штучних систем, якою виступає пенітенціарна система.

В шостому розділі «Наукові і практичні умови організації виробництва послуги в економічному просторі пенітенціарної системи держави» формалізовано і побудовано виробничу структуру пенітенціарної системи держави, що функціонує у середовищі з порушеним економічним забезпеченням життєдіяльності, приведено використання наукових положень та моделей організації в системі державного управління, планування і регулювання економікою і ефективність та визначення теоретичної цінності наукової розробки.

Згідно до організаційно-методичних і математично-формалізаційних положень господарчого і виробничого простору пенітенціарної системи держави обґрунтовано і запропоновано змістовні схеми відтворювального процесу в середовищі, що порушене економічним забезпеченням державних і казенних осередків.

Розроблено модель відтворення послуги у пенітенціарній системі, яка здійснюється на задачах планування управління і регулювання роботи казенних підприємств за загальними складовими, серед яких виправлення ірраціональної поведінки в'язня і залучення на робоче місце, і за приватними факторами виробничого осередку по виконанню робіт, виробництву і наданню послуги. Послуга в моделі сприймається у значенні економічного продукту особливого виду, діяльності чи блага, що задовольняє потреби індивіда, виробництва чи суспільства на основі утворення споживчої вартості чи такої іншої якості вартості, результат якої може мати як матеріальну, так і нематеріальну форми і що підлягає оцінці за грошовим еквівалентом. Методично таке здійснюється при повному уясненні сутності конкретної послуги, що виявляється за класифікаційними ознаками, коло яких пов`язується зі сферами життєзабезпечення людини чи окремих виробничих процесів і розглядається за змістом сфер зв'язку, житлово-комунальної, побутової, соціально-культурної, страхового бізнесу, транспортної, туристичної, фінансово-кредитної і т. ін., що дозволяє розпізнати та оцінити різноманітні ділові відносини, що складаються на загалах взаємодії людей і обміну корисною речовиною. Їх розмаїтість відображається через особливу споживчу вартість праці.

Визначено механізми руху організаційної функції економічного середовища пенітенціарної системи держави, які діють у середовищі регіональної економіки, де споживається вироблений продукт, речі і послуги на умовах безумовного контролю держави і влади з макрорівня. Здобутки досліджуваної економіки пов'язуються із сферами тяжкої фізичної чи малокваліфікованої праці, де застосовуються найпростіші механічні знаряддя праці. Таке надає їй стабільне економічне поле для застосування людського ресурсу, відповідний рівень ефективності його використання, кількісні і якісні параметри розповсюдження праці ув'язнених.

Економіко-математична модель руху П_сд до здійснення виправної функції через включення ув'язненого у галузь промисловості ГП, у виробничий процес казенного підприємства КПвп, у виробництво і надання послуги Внп, у процеси господарської діяльності П_ім і на окремі суспільно корисні роботи Скр відтворює ресурс праці ув'язненого РП_у, що застосовується у окремій галузі. Передбачається здійснення етапів, що є логічними, а саме:

а) професійної підготовки до праці за знаннями про складність робіт, рухів, операцій і функцій засудженого, який залучений до праці добровільно (ЗП) чи під тиском (ЗТ);

б) оцінки доступності для продукту, що виготовляється, середовища ринку;

в) перебудови ірраціонального мислення виконавця у відповідності доступності виконуваної праці;

г) оцінки техніко-економічних складових середовища підприємства;

д) доцільності надання послуги за функцією залежності.

Похідна модель наступна:

В_нп = q_j = f (р_j; Q_j; С_j; l_j; Z_j; h; х; к; e), Z_j , к > 0, e < 0, (9)

П_ім = f (Р_а; Р_б; Р_г; Р_д),

ДН_п= МЕМ = f (ЕП; ).

Рівень використання показників ресурсу економіки пенітенціарної системи держави оцінений за даними про роботу казенних підприємств у 2006-2010 рр. Виявлено, що результати впровадження програм, методів і міроприємств по вдосконаленню виробничих і економічних відносин у державному департаменті України з питань виконання покарань, промисловому регіоні, середовищі місцевого врядування і на казенному підприємстві можуть забезпечити зростання в пенітенціарній системі держави обсягу виробництва від 14,3% до 69,8%, збільшення обсягу працевлаштування ув'язнених - від 5,7% до 22,9%, що збільшує здобутки суспільства в 0,8 рази.

За метою активізації економіки розроблено науково обґрунтовані рекомендації з реалізації економічних умов організації послуг пенітенціарної системи держави, які впроваджені на прикладі казенних підприємств чотирьох областей України: Донецької, Запорізької, Одеської і Луганської. Типовими були визнані чотири підприємства Донецької області, серед яких казенні підприємства Жданівської виправної колонії №3, Макіївської виправної колонії №32, Єнакієвської виправної колонії №52, Волноваської виправної колонії №120.

Підприємствам системи було надано програму економічного розвитку, що узгоджувалась з обласною програмою «Громадська безпека та виправлення засуджених на 2006-2010 роки». Згідно з такою науково-методичною розробкою для кожного підприємства розроблені особисті програми економічного розвитку, матеріали виконання яких покладено в основу цих узагальнень.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і нове вирішення науково-прикладної проблеми вдосконалення економіки пенітенціарної системи держави шляхом організації виробництва і надання послуги. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Пенітенціарна система держави, що входить у наукове середовище і виробничу діяльність як носій функціональної економічної системи, здійснює два напрямки взаємин, а саме: життєзабезпечувальні і економічні процеси у обмеженому режимом і територією середовищі з неоднорідною функцією трудового ресурсу. Така функція залишається для суспільства значно невизначеною, незважаючи на те, що вона виступає і персоніфікатором діяльності і джерелом для створення виробничих осередків, штучних утворень і окремих локальних залежностей і повноцінно включається в середовище виробництва речовини, енергії і надання послуги, що дозволяє підтримувати життєву властивість особистості. Таке є досяжним на умовах з`єднання у процес праці фізичного ресурсу ув'язненого і уречевлених предметів. Розкрити сутність такого процесу з'єднання людського ресурсу зі знаряддями праці і предметами праці можливо за умови включення у дослідження теоретичних положень політичної економії і економічної теорії, в яких надається закономірності, положення і тенденції розвитку праці у різних виробничих і економічних середовищах держави.

В якості методологічної основи дослідження введено таке удосконалене поняття, яким є економічна «самодостатність», що ототожнюється в дослідженні з економічною незалежністю суб'єкту діяльності. Визначено її чотири напрямки, серед яких: ефективне життєзабезпечення людини, конкурентне середовище території, забезпечення процесів зростання економіки і самозабезпечення розвитку плідного і сталого поступу одиничного виробництва, підприємства якого рухаються в середовищі ринку самостійно чи об'єднуються якимсь чином і на ясних для них умовах у галузі, корпорації, товариства чи системи. Встановлено, що пенітенціарна система держави розраховує первинно на державні кошти для утримання людини, що на даний час є обмеженими із-за ринкового тиску, на використання потенційної людської здібності до праці, що підсилюється деяким технічним ресурсом, який придатний для виробництва товарів, послуг і робіт, але що теж є обмеженим за структурою, режимом і форматом несення визначеного покарання й іншими запобіжниками.

2. Методологічне підґрунтя для налагодження плідних відносин у пенітенціарній системі держави пов'язане у суспільстві з протистоянням громадян і злочинців. Таке потребує розробки відповідної теорії, за якою громадяни з злочинними намірами повинні знайти середовище для виховання. Середовищем такого забезпечення є пенітенціарна система держави, яка складається зі сфери економіки, що передає у розпорядження громади матеріальні блага, речовини і послуги, а державі - належні міцність і розвинення, сфери медичного забезпечення, що повертає людині здоров`я, а суспільству - трудовий ресурс, сфери освіти, що надає людині знання, навички і уміння, а державі - кваліфіковану робочу силу, сфери безпеки і охорони суспільного середовища, що оснащує людину засобами регуляції безпечної поведінки людини в громадських осередках, а державі забезпечує спокійне і надійне середовище для налагодження плідної взаємодії.

Встановлено формально-аналітичні положення щодо удосконалення системи відповідно до існуючої політики державного регулювання за змістом виробництва і надання послуг і відтворено в системі організації виробничих сил сутність робітника виробництва на основі теорії економічної самодостатності і нерівності з використанням економічних категорій «бідності» і «багатства», «рівності» і «нерівності», «достатку» і «нужденності» і т. ін., якою враховано вплив особливостей суспільного зв'язку «цілісність-антицілісність» на засадах полярно-потенційної тенденції «організація-дезорганізація». Викладено методичні основи організації штучної системи виховно-забезпечувального змісту, що відокремлена державою від громадянського існування і забезпечує відбуття покарання людиною і ресоціалізацію її на основі залучення у виробничий процес на казенних підприємствах системи. З`ясовано методологічні основи організаційної структури підприємств пенітенціарної системи, які є «цілісністю», бо побудовані за функцією штучного середовища зі змістом колективу, що крокує до самодостатності і самозабезпечення під контролем державних органів, за режимом компліментарності у взаємодії, і, «антицілісністю», бо штучне середовище його функціонування відокремлюється особами, психіка яких гартується засобами дисгармонії, які завершуються регресом і саморуйнуванням з суспільства на умовах неволі, що пов'язане з обмеженням вільного пересування людини, де особа не має влади, власності і визначення повноправного члену колективу як у виробничому процесі, так і у процесі розподілу здобутків.

3. Процеси обміну діяльністю, які знаходять місце пенітенціарної системи держави в середовищі послуг держави чи регіону, пов'язують її з органічною структурою налагодження обмінних відносин у державі. За цим змінюються елементи, концепція, критерії, складові, сутність, умови і чинники споживання послуг, які надаються пенітенціарною системою державним і приватним установам, громадським і промисловим осередкам, окремим громадянам і підприємцям за новітніми матеріальними і теоретичними основами розвитку пенітенціарної системи держави, що є внутрішнім середовищем, яке є позитивно виправним за виставленими перед окремою установою первинними задачами і умовно економічним за потенційними можливостями ув'язнених до виконання виробничої функції. Послугою у пенітенціарній системі держави теоретично є зміна властивості окремої особи чи створення товару, що належить економічному осередку і набуває цінності внаслідок діяльності іншого економічного осередку на загалах попередньої домовленості і згоди першого.

4. Дослідження економічної сутності організаційно-виробничих послуг через процеси обміну діяльністю, які знаходять місце пенітенціарної системи держави в середовищі послуг держави чи регіону дозволило визначити методичні основи обґрунтування послуги пенітенціарної системи держави за виробничою, обслуговуючою і відтворювальною функцією. За виробничою функцією визначено виробничий і технологічний зміст виробництва продукту чи послуги з метою розвинення в ув'язненого працездатних навичок, умінь і функцій, і з метою поліпшення його матеріального стану. За обслуговуючою функцією визначено організаційний і споживчий процеси виконуваної роботи, що завершується задоволенням особистих потреб і створення послуги з метою поліпшення матеріального забезпечення ув'язненого за рахунок джерел заробітку, що для пенітенціарної системи держави є зовнішніми. За відтворювальною функцією визначено процес виправлення ув'язненого, відтворення його трудового ресурсу і поповнення ринку робочої сили держави.

5. Встановлено, що при наданні послуги провідне місце займає технологія її виробництва. Окрім того, виникнення в матеріальному виробництві нових видів і різновидів товарів механічно виступає відправним моментом поповнення асортименту послуг, а за цим і розширення обсягів реалізації традиційних послуг, що може надати пенітенціарна система держави. Визначено сферу суспільно визнаних послуг і запропоновано методичний підхід до організаційної технології надання послуги на основі функціонального завершення взаємодії виробництва споживчої вартості у формі послуги при включенні ув'язненого за виокремленим переліком технологічних операцій в трудові відносини з пенітенціарною системою держави.

6. У межах обмеженості пенітенціарній системи держави визначено, що безпосередня трудова діяльність здійснюється на засадах поєднання організації праці і підприємницької здібності до праці, яку треба пробудити, щоб розвинути здібності сукупного робітника. Встановлено, що казенні підприємства і технологічні ділянки пенітенціарної системи держави діють за змістом капіталістичної майстерні, у якій труд убирає в себе працю кооперованих робочих, що виконують одноманітні операції за виробничим і організаційним механізмами здійснення примітивних форм і простої кооперації зусиль. Розроблено систему використання праці ув'язнених, яка дозволяє залучати ув'язненого в безпосередню трудову діяльність, яка здійснюється в середовищі матеріального виробництва у взаємозв'язку підсистем «засоби виробництва - природа», «людина - техніка» і «людина - колектив» на умовах дотримання режимного формату утримання.

7. Об'єктивними чинниками здійснення в середовищі пенітенціарної системи держави виробничого процесу встановлено наявність людського ресурсу, обладнання і замовлень від держави і регіональних споживачів. Удосконалено надання послуги пенітенціарною системою згідно з класифікацією видів економічної діяльності національного класифікатору України в будівельній, гірничодобувній, металургійній, машинобудівній, текстильній, швейній галузях промисловості і в агропромисловому комплексі держави з урахуванням відмінностей за режимними, виробничими, соціально-виховними вимогами до потенційного робітника.

8. Удосконалено такий спосіб теоретичного і практичного освоєння дійсності, в якій єдине і центральне місце займає в'язень (злочинець, засуджений, ув'язнений) і його виправлення, як специфічний вид діяльності та наукова галузь, що має відповідну сукупність методів ресоціалізації, виховання та перевиховання. Визначено механізм потенційного бажання до праці ув'язненого, який включає в себе розробку комплексу заходів за трьома способами підготовки здібностей до праці, а саме: на основі включення в виробниче навчання з участю більш досвідчених майстрів, за рахунок раціонального самовиховання особистих творчих здібностей, і на основі включення в навчальний процес одержання знань і складних навичок.

9. Встановлено, що досвід розвитку пенітенціарної системи держави виявляє риси наслідування, які можна оцінити, як високі, з системою, що вийшла з бувш. СРСР. В нових державних утвореннях змінюються способи, форми і схеми відносин завдяки ринковим засадам, за рахунок чого забезпечується розвиток нових виробничих відносин і в загальній системі, і в пенітенціарній системі держави. Обґрунтовано нове економічне середовище пенітенціарної системи, яке розвивається за загальними персоніфікаторами відносин, якими є система фінансування, система стимулів до праці, режим збереження виробничого потенціалу тощо, так і за своїм змістом і за своєю структурою. Останні є не тільки новими елементами, але й розрізняються змістом регулювання, метою, конструкцією і структурою налагодження виробничих відносин.

10. Запропоновано модельний підхід до відтворення процесів надання послуги при взаємодії держави і пенітенціарної системи, що базується на виявленні ряду відмінностей і суперечностей, які визначені між виробничим (безпосередньо виробничим) і невиробничим (опосередковано виробничим) господарюванням, а відповідно між виробничою і невиробничою організацією суспільного виробництва послуги.

11. Розроблено організаційно-методичні положення життєзабезпечення за комплексом складових, що дозволяють спецконтингенту сприймати плідно вимоги держави до виправлення і ресоціалізації в середовищі казенних підприємств. Висувається дванадцять положень, які створюють теоретичне, організаційне і впливове середовище пенітенціарної системи і складаються з: концептуального методу відображення і дослідження суспільних і виробничих явищ; економічного механізму самодостатності в межах обмеженої системи; методологічної основи життєзабезпечення і відповідного механізму взаємодії учасників пенітенціарної системи; механізмів надання технології послуги, оновлення техніки, знань чи людських ресурсів; форм соціально-економічного розвитку, за якими підтримується сутність відтворення робітника виробництва; системи організації виробничих сил; визначених законодавчо змісту і формалізованих процесів виправного впливу на засудженого; визначення форматного організаційного режиму внутрішнього забезпечення життєдіяльності за ясними для середовища принципами, які мають в своєму розпорядженні умови і необхідну можливість реалізовувати рух економічних чинників задля власної підготовки до цивільного життя.

12. Визначено, що економічний механізм реалізації організаційної функції надання послуги в пенітенціарній системі ґрунтується на наступному положенні: вектор практичної спрямованості виробничих сил на виробниче і економічне середовище пенітенціарної системи держави зумовлює розглядати загальнокультурні і професійні передумови розвитку здібності ув'язненого і приділяти увагу принципам взаємодії, які вимагають від такої людини переходу за набутими досвідом в складні субкультурні структури знань і професійні господарські і економічні відносини громадянського суспільства. Розроблено концептуальний підхід до розвитку послуг, який базується на узгодженні економічного механізму з далекоглядною задачею підготовки людини до включення її в суспільне виробництво після відбуття терміну покарання і згодою на співпрацю за двома етапами відтворення взаємин підприємницької здатності «підприємець-споживач» і «споживач-підприємець», елементи якої поєднуються штучними і ймовірними відмінностями.

13. Встановлено, що основою господарського і економічного простору досліджуваного середовища виступає виробнича сила пенітенціарної системи держави, яка у ній не тільки прив'язана до певного виробничо-технологічного процесу, але й цілеспрямована державою на виховання і навчання виробничій взаємодії, бо персоніфікатори первинно нездатні до праці. Удосконалено організаційну структуру забезпечення розвитку економічного механізму на основі розвитку працеготовності персоніфікатора і взаємодії у виробничому просторі, і ґрунтується на векторі практичної спрямованості виробничих сил на виробниче і економічне середовище пенітенціарної системи держави. Оскільки професійна адаптація є завершальним етапом професійного самовизначення робітника, то по величині її рівня запропоновано визначати успішність здійснення процесу в цілому через індекс задоволеністю роботою.

14. Сконструйовано схему опису показників і компонентів організаційної функції пенітенціарної системи держави з метою надання послуги, яка ґрунтується на факторах теоретичних процесів і їх складових за сутністю логічної послідовності, де первинним елементом виступає «професійне середовище», в яке людина повинна увійти підготовленим працівником чи виконавцем, тобто «суб'єктом праці», за концепцією підготовки до взаємодії і ресоціалізації в суспільне середовище. Рекомендацією є розвинення у пенітенціарній системі держави спеціалізованої служби, що на всіх рівнях управління забезпечує психологічне і акмеологічне обслуговування органів виконання покарань всіх ланок, надає дійову професійну допомогу керівникам, співробітникам і в'язням виправних установ.

15. Побудовано виробничу структуру пенітенціарної системи держави на основі економіко-математичної моделі лінгвістичного опису рівня послуг пенітенціарної системи держави, яка базується на нейронечіткій мережі з багатошаровим персептроном відтворення послуги виробничої структури пенітенціарної системи держави, що функціонує у середовищі з порушеним економічним забезпеченням життєдіяльності. Елементами формалізації виробничої структури пенітенціарної системи держави свиступили: продукт, що задовольняє замовника і споживача за відповідними вимогами, властивостями і якостями; послуга, що відображає особливий вид економічного продукту в формі адресно орієнтованої діяльності, яка змінює якість того, що вже є в наявності, продукту, який раніше був створений, або того, що приносить корисність споживачу саме процесом її здійснення; робота, що відображає здійснення трудовитратної, корисної профільної діяльності, що виокремлюється як самостійна частина виробництва продукту і послуги; забезпечувальні дії, що відображає керування і управління процесами в масштабі осередку виправної колонії.

16. Рівень використання наукових положень і моделей налагодження організаційної функції надання оцінений за даними про роботу казенних підприємств 2006-2010 рр. Виявлено, що результати впровадження програм, методів і міроприємств по вдосконаленню виробничих і економічних відносин у державному департаменті України з питань виконання покарань, промисловому регіоні, середовищі місцевого врядування і на казенному підприємстві можуть забезпечити зростання в пенітенціарній системі держави обсягу виробництва від 14,3% до 69,8%, збільшення рівня працевлаштування ув'язнених - від 5,7% до 22,9%, що збільшує здобутки суспільства в 0,8 рази. Економічний ефект від впровадження рекомендацій становить більш ніж 400 тис. грн.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Саєнко В.Г. Економіко-організаційні проблеми функціонування послуг пенітенціарної системи: монографія / В.Г. Саєнко. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - 334 с.

2. Саєнко В.Г. Пенітенціарна система держави: організаційно-методичні положення життєзабезпечення: монографія / В.Г. Саєнко. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - 331 с.

3. Саєнко В.Г. Інформаційне забезпечення промислового підприємства на шляху стійкого розвитку економіки: монографія / В.Г. Саєнко, І.А. Демидова. - Луганськ: СНУ імені Володимира Даля, 2009. - 326 с. (Особистий внесок: визначено умови економічного виходу казенного підприємства пенітенціарної системи у стійкий економічний простір розвитку) 10,8 др. арк.

4. Саєнко В.Г. Економічна оцінка доступності людського ресурсу пенітенціарної системи в швейній промисловості /В.Г. Саєнко // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2008. - С. 352-366.

5. Саєнко В.Г. Обґрунтування моделі інформаційного забезпечення стійкого економічного розвитку промислового підприємства /В.Г. Саєнко, І.А. Демидова // Управління проектами та розвиток виробництва: зб. наук. праць. - №3 (27). - Луганськ: СНУ імені В. Даля, 2008. - С. 161-167 (Особистий внесок: на основі казенного підприємства пенітенціарної системи обґрунтовано модель інформаційного забезпечення стійкого економічного розвитку промислового підприємства) 0,3 др. арк.

6. Саєнко В.Г. Економічний механізм самодостатності пенітенціарної системи /В.Г. Саєнко, О.О. Папаіка. - Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. - 2009. - №53. - С. 116-121 (Особистий внесок: розкрито економічні положення самодостатності пенітенціарної системи) 0,17 др. арк.

7. Саєнко В.Г. Концептуальний метод відображення і дослідження суспільних і виробничих явищ пенітенціарної системи /В.Г. Саєнко, О.О. Папаіка. // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. Вип. 28. Том 1. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - С. 129-136 (Особистий внесок: обґрунтовано концепцію дослідження виробничих явищ пенітенціарної системи) 0,31 др. арк.

8. Саєнко В.Г. Особливості господарського механізму пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко. - Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. - 2009. - №1 (32). - С. 64-67.

9. Саєнко В.Г. Організація виробництва на підприємствах пенітенціарної системи /В.Г. Саєнко. - Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. - 2009. - №3 (43). - С. 31-38.

10. Саєнко В.Г. Методичні основи оцінки праці на підприємствах пенітенціарної системи /В.Г. Саєнко. - Вісник Ужгородського національного університету. - 2009. - Спецвипуск №28. Серія економіка. Ч. II. - С. 132-138.

11. Саєнко В.Г. Залучення приватного капіталу в підприємства пенітенціарної системи промислового регіону /В.Г. Саєнко // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр., выпуск 2, том 1. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2009. - С. 227-235.

12. Саєнко В.Г. Формалізація виробництва послуги пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко // Збірник наукових праць ДонДУУ: том X, серія «Економіка», випуск 138. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - С. 119-133.

13. Саєнко В.Г. Якість виробництва продукту на казенних підприємствах пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко. - Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. - 2010. - №2 (41). - С. 103-107.

14. Саєнко В.Г. Економічний аналіз використання відходів у виробництві пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць. Серія «Економіка»; вип. 157, т. XI. - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - C. 371-382.

15. Саєнко В.Г. Розвиток продуктивної сили казенного підприємства пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко. - Економіка промисловості. - 2010. - №1 (49). - С. 191-196.

16. Саєнко В.Г. Особливості надання послуги пенітенціарною системою держави /В.Г. Саєнко. - Прометей. - 2010. - №2 (32). - С. 206-210.

17. Саєнко В.Г. Організаційні умови надання послуги у виробничому процесі пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко. - Менеджер. - 2010. - №2 (52). - С. 130-135.

18. Саєнко В.Г. Організаційні умови формування послуг пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. Вип. 29. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - С. 410-419.

19. Саєнко В.Г. Формалізація відтворення послуги в пенітенціарній системі держави /В.Г. Саєнко. - Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. - 2010. - №3 (47). - С. 228-239.

20. Саєнко В.Г. Організаційна функція виробництва послуги в пенітенціарній системі держави /В.Г. Саєнко. - ІНВЕСТИЦІЇ: практика і досвід. - 2010. - №19. - С. 42-47.

21. Саєнко В.Г. Економічний механізм реалізації організаційної функції виробництва послуги в пенітенціарній системі держави /В.Г. Саєнко. - Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. - 2010. - №4 (43) Ч. 1. - С. 37-45.

22. Саєнко В.Г. Організаційний режим підготовки людини до праці в умовах середовища пенітенціарної системи /В.Г. Саєнко. - Зовнішня торгівля. - 2010. - №5 (спецвипуск). - С. 35-41.

23. Саєнко В.Г. Економіко-математична модель функціонування послуги пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. пр. ДонДУУ. Вип. 173, т. XI. Серія: Економіка. - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - С. 148-164.

24. Саєнко В.Г. Послуга пенітенціарної системи держави як результат виробничо-господарської діяльності на прикладі обробки металу /В.Г. Саєнко. - Вісник Ужгородського національного університету. - 2010. - №31. Серія економіка. - С. 141-146.

25. Саєнко В.Г. Розвиток працездатності засудженого при організації послуги в середовищі пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко // Економіка: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. Випуск 264: в 9 т. Т. V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - С. 1365-1375.

26. Саєнко В.Г. Формалізація виробництва послуги пенітенціарної системи держави /В.Г. Саєнко // Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент»: Збірник наукових праць. Випуск 7 (26). Ч. 3. - Луцьк: ЛНТУ, 2010. - С. 101-116.

Размещено на Allbest.ru