Підвищення ефективності виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет

імені В.В. Докучаєва

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

УДК [631.16:658.]:635.1/.8

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

підвищення Ефективності виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах

Роганіна Валентина Єгорівна

Харків 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Бєсєдін Микола Олександрович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри менеджменту організацій

кандидат економічних наук Рудь Вікторія Петрівна, старший науковий співробітник Інституту овочівництва і баштанництва НААН України, завідувач лабораторії економіки і прогнозування овочевого ринку

Захист відбудеться «12» січня 2011 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 221.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий «7» грудня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.В. Шиян

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

овочівництво сільськогосподарський інноваційний

Актуальність теми дослідження. Соціальна стабільність у суспільстві значною мірою залежить від формування достатніх за обсягом продовольчих ресурсів, структура яких має бути максимально наближеною до раціональної потреби в продуктах харчування. У розв'язанні цієї проблеми важливе значення має забезпечення населення якісною і різноманітною овочевою продукцією протягом року. Проте за роки незалежності України в сільськогосподарських овочівницьких підприємствах відбулися негативні зміни, які унеможливили виробництво і постачання овочів у достатній кількості та асортименті.

Однією з причин такого стану є висока собівартість виробництва овочів унаслідок технологічної відсталості галузі, крім того овочівництво залишається однією з найбільш трудомістких галузей сільського господарства, що обумовлює низький рівень його економічної ефективності. Занадто низька урожайність овочевих культур (у три-чотири рази нижча, ніж у розвинених країнах Європи і світу) також не сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва овочів. Сукупність перелічених та інших проблем галузевого розвитку актуалізує наукові дослідження щодо розробки теоретико-методичних засад і обґрунтування практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення економічної ефективності овочівництва.

Ефективність сільськогосподарського виробництва (у т. ч. овочівництва) є ключовою проблемою економіки, далекою від повного розв'язання через існування протиріччя між обмеженими ресурсами, придатними для виробництва продовольства і зростаючим попитом на нього. На кожному новому етапі розвитку суспільства вона привертала до себе увагу багатьох учених. Теоретичні аспекти, сучасний стан і тенденції ефективності сільськогосподарського виробництва досліджували насамперед такі відомі вчені, як: В.Г. Андрійчук, Л.М. Анічин, М.О. Бєсєдін, В.К. Горкавий, М.Й. Малік, Л.Ю. Мельник, В.Я Месель-Веселяк, Л.І. Михайлова, О.В. Олійник, П.Т. Саблук, О.В. Ульянченко та ін.

Питання підвищення економічної ефективності овочевого виробництва знайшли своє втілення в наукових працях В.Я Амбросова, В.І. Бойка, В.М. Гризенкова, З.І. Гризенкової, В.І. Криворучка, О.І. Лебединської, П.М. Макаренка, В.О. Муковоза, В.В. Писаренка, В.П. Рудь, Н.І. Строченко, В.Й. Шияна та ін.

Проте проблема ефективності виробництва овочів у постреформаційний період залишається недостатньо розкритою, що і підтверджує вибір теми, її актуальність і практичну значимість дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за темою «Розробити пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0107U010373). У межах зазначеної теми автору належить наукове обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності овочівництва в сільськогосподарських підприємствах регіону. Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:

- дослідити і поглибити теоретичні аспекти економічної ефективності овочівництва відкритого і закритого ґрунту та уточнити систему її показників;

- здійснити оцінку сучасного стану та виявити тенденції розвитку овочевого виробництва в підприємствах досліджуваного регіону;

- проаналізувати формування овочевого ринку, рівня виробництва та споживання овочевої продукції;

- визначити основні напрями інноваційного розвитку овочівництва на нинішньому етапі в сільськогосподарських підприємствах, дати їх економічну оцінку та удосконалити класифікацію видів інновацій;

- розробити оптимальну галузеву структуру овочівницького і зерново-овоче-молочного виробничих типів сільськогосподарських підприємств та обґрунтувати основні напрями розвитку спеціалізації в овочівництві;

- обґрунтувати основні параметри розвитку виробництва і споживання овочевої продукції на перспективу з урахуванням зміни демографічної ситуації, структури населення і овочевої продукції, норм споживання за умов інноваційного розвитку галузі.

Об`єктом дослідження є процес формування організаційно-економічних умов ефективного виробництва овочів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних аспектів підвищення ефективності виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження слугували: основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем економічної ефективності, законодавчі та нормативні акти.

У процесі дослідження використовувалася сукупність загальнонаукових і специфічних методів: абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення сутності економічних категорій і формування висновків); аналізу та синтезу (узагальнення наукових підходів до розуміння сутності поняття «ефективність», методик визначення ефективності); економіко-математичного моделювання (оптимізації галузевої структури підприємств); порівняння (співставлення оптимальної та фактичної галузевої структури); статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу (дослідження причинно-наслідкових зв'язків); графічний (відображення взаємозв'язків досліджуваних процесів, явищ і систем); експертний (отримання необхідної інформації щодо розвитку овочівництва закритого ґрунту); прогнозування (розрахунків основних параметрів розвитку овочівництва на перспективу).

Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані Головного управління статистики в Харківській області, первинна документація сільськогосподарських підприємств Харківської області, матеріали анкетного опитування, Інтернет-джерела, наукові публікації українських і зарубіжних учених з питань ефективності виробництва та результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні методичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах. До основних результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

- визначено основні параметри розвитку овочівництва на регіональному рівні (урожайність, площа і валовий збір овочів, баланс виробництва і споживання овочів), виходячи із демографічного, фізіологічного та економічного критеріїв, а також із урахування інновацій в овочевій галузі, використання яких збільшує обґрунтованість і точність прогнозних розрахунків і дозволяє об'єктивніше визначити тенденції розвитку овочевої галузі;

удосконалено:

- систему показників визначення ефективності виробництва овочів закритого ґрунту шляхом застосування показника окупності енергетичних витрат, що є доповнюючим і необхідним для оцінки позицій підприємства на ринку, порівняльного аналізу конкурентоспроможності продукції та плануванні її асортименту;

- методичний підхід до визначення інтенсивності та ефективності інноваційної діяльності в овочівництві закритого ґрунту, який, на відміну від існуючих, враховує вкладення коштів у цій галузі не лише в площу теплиць, а і в їх конструкцію, систему зрошення, освітлення, мікроклімат, що дає можливість більш повно і всебічно оцінювати економічну ефективність інвестицій в цю галузь;

- класифікацію видів інновацій в овочівництві шляхом виділення в їх складі окремого виду - іригаційних, як одного з головних напрямів інноваційного розвитку галузі, що дасть можливість істотно підвищити урожайність овочевих культур і економічну ефективність їх виробництва за рахунок зрошення;

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування заходів щодо зниження собівартості овочевої продукції за рахунок організації безпосередньо в овочівницьких господарствах вирощування посадкового матеріалу, що сприятиме помірній диверсифікації, зменшенню виробничих і ринкових ризиків, внаслідок отримання якісного та конкурентоспроможного посадкового матеріалу, а отже і підвищенню ефективності виробництва овочів;

- методичні підходи щодо поглиблення спеціалізації овочівництва, створення овочівницького і зерново-овоче-молочного виробничих типів підприємств та оптимізації їх галузевої структури.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами дисертаційного дослідження розроблено варіант прогнозних показників розвитку овочівництва, який можна взяти за основу при плануванні в регіоні розвитку овочевої галузі на перспективу. Основні положення, висновки й пропозиції передані для практичного використання Головному управлінню агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 08-28-202 від 04.08.2010 р.). Доведений до рівня практичних рекомендацій оптимальний варіант галузевої структури підприємств двох виробничих типів: овочівницького і зерново-овоче-молочного (обґрунтовані їх основні перспективи розвитку, які можна вважати мірилом для інших господарств, що займаються овочівництвом), а також виділені і обґрунтовані основні напрями інноваційного розвитку овочівництва на нинішньому етапі, показана їх економічна ефективність - прийняті до впровадження управліннями агропромислового розвитку Чугуївської і Золочівської районних державних адміністрацій (довідки № 669/01-02 від 21.05.2010 р., № 428 від 07.06.2010 р.), Сільськогосподарським кооперативом «Вітязь» Чугуївського району (довідка № 321 від 01.07.2010 р.), Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Довжик» Золочівського району (довідка № 257 від 10.05.2010 р.) та Інститутом овочівництва і баштанництва НААН України (довідка № 25-29 д від 20.07.2010 р).

Теоретичні і практичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва при викладанні дисциплін: «Бізнес-планування», «Організація сільськогосподарського виробництва», «Підприємництво в аграрних формуваннях», «Внутрішній економічний механізм» та «Організація, управління і підприємництво в галузях рослинництва» (довідка № 894 від 14.07.2010 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Усі висновки та результати, в тому числі й ті, що містять наукову новизну, сформульовані здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві (номери 10, 11, 12 за списком наукових праць), у роботі використано лише ті положення, які є результатом особистої праці дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків, 2008 р.); «Сучасні концептуальні підходи до формування змісту підготовки фахівців аграрного профілю» (м. Харків, 2008 р.); «Коренеплідні овочеві рослини. Актуальні питання селекції і технології» (м. Харків, 2008 р.); «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності» (м. Харків, 2009 р.); «Вдосконалення фінансово-кредитного механізму АПК» (м. Львів, 2009 р.); «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 2009 р.); підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва у 2000-2010 рр. (м. Харків).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 14 наукових працях, з них 10 статей опубліковано в наукових фахових виданнях, у тому числі дев'ять - одноосібно. Загальний обсяг наукових праць становить 3,0 ум.-друк. арк., у фахових виданнях - 2,5 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації викладено на 258 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі 193 сторінки основного тексту. Дисертація містить 68 таблиць, 14 рисунків, 26 додатків - на 36 сторінках. Список використаних джерел налічує 209 найменувань і розміщений на 20 сторінках

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, зазначено інформаційну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надані відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні основи ефективності виробництва овочів» розглянуто сутність, показники і методику визначення ефективності овочевого виробництва, основні чинники підвищення економічної ефективності і особливості розвитку овочівництва та інноваційних процесів у галузі.

Економічна ефективність - це результативність виробництва, що характеризується співвідношенням між результатами господарської діяльності, витратами праці і засобів виробництва. Показниками економічної ефективності виробництва є продуктивність праці, фондовіддача, енергоємність і матеріаломісткість продукції. У масштабах усього суспільства показником економічної ефективності служить частка валового внутрішнього продукту, як сумарна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, виготовлених на території країни за певний період.

Критерієм ефективності є максимізація виробничого результату за раціональної витрати ресурсів. У ринкових умовах господарювання необхідно визначати критерій ефективності виробництва овочів, економічної та маркетингової діяльності. Критерієм ефективності виробництва овочів (і взагалі сільськогосподарської продукції) має виступати максимум прибутку від виробництва з одиниці площі (га, м²). А критерій ефективності економічної діяльності підприємства - це максимум прибутку на одиницю витрат.

У науці відомо декілька чинників підвищення економічної ефективності овочівництва, найважливішими серед яких, на наш погляд, є поглиблення спеціалізації і підвищення рівня концентрації та інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі науково-технічного прогресу.

Чинниками підвищення прибутку є: зростання обсягів реалізації кожного виду овочевих культур; підвищення ціни реалізації кожної овочевої культури; зменшення суми вкладень на виробництво і реалізацію кожного виду овочевої продукції; збільшення виробництва найбільш рентабельних видів овочів та скорочення посівів під збитковими.

Обґрунтованим мірилом ефективності є максимально можливий в конкретних об'єктивних умовах обсяг сільськогосподарської продукції з розрахунку на одиницю виробничого потенціалу при зменшенні витрат праці та засобів виробництва з врахуванням попиту споживачів на конкретний вид продукції.

Овочівництво - специфічна галузь, яка має такі особливості: овочі вирощуються у відкритому і закритому ґрунті; великий набір вирощуваних культур (більше 100), для кожної з яких властива особлива агротехніка; утруднена механізація окремих виробничих процесів, що вимагає значних затрат ручної праці; потреба в працівниках певної кваліфікації та відповідній техніці, що зумовлює високі сумарні витрати.

Головним напрямом збільшення виробництва продукції овочівництва і підвищення його економічної ефективності на нинішньому етапі є подальша інтенсифікація виробництва. Для характеристики рівня інтенсивності овочівництва відкритого ґрунту використовуються показники, що містять відомості про вкладення засобів виробництва і праці з розрахунку на одиницю земельної площі.

Визначення рівня інтенсивності овочівництва відкритого ґрунту за розміром поточних виробничих витрат на 1 га посіву овочевих культур є методично не зовсім правильним, оскільки овочева галузь включає в себе велику кількість культур, які відрізняються технологією їх вирощування. Тому загальний розмір виробничих витрат на 1 га посіву овочевих культур буде залежати від їх структури, від неї залежатиме також середня врожайність овочевих культур і собівартість овочевої продукції.

Інтенсифікація овочівництва закритого ґрунту - це процес зростання раціональних вкладень засобів виробництва і праці з розрахунку на одиницю інвентарної площі теплиць за рахунок використання більш досконалого механізму господарювання з метою збільшення обсягу виробництва продукції, підвищення її якості та зниження собівартості.

Рівень ефективності виробництва галузі характеризують такі важливі економічні показники, як валовий дохід, рівень рентабельності, норма прибутку і т. ін., але для овочівництва закритого ґрунту на сучасному етапі доцільним є введення нового показника - окупності енергетичних витрат, який розраховується як відношення суми виручки від реалізації овочевої продукції до суми вартості використаних енерговитрат. Показник окупності енергетичних витрат не можна протиставляти іншим, він є доповнюючим і необхідним у зв'язку з тим, що в умовах кризи, дефіциту енергетичних ресурсів виникає необхідність оцінювати ефективність виробництва овочів з урахуванням енергетичних витрат.

Збільшення виробництва овочів, підвищення його економічної ефективності на сучасному етапі, можливі лише на основі інноваційного розвитку галузі. Розвиток овочівництва необхідно в першу чергу орієнтувати на ресурсо- і енергоощадну техніку і технологію.

У другому розділі «Сучасний стан виробництва і споживання овочів» здійснено аналіз досягнутого рівня розвитку овочівництва відкритого ґрунту в сільськогосподарських підприємств, дана оцінка ефективності виробництва овочів закритого ґрунту, наведена характеристика ринку овочевої продукції, її виробництво та споживання.

У дореформений період овочівництво Харківської області розвивалося як спеціалізована галузь з високим рівнем концентрації виробництва. Значними виробниками овочевої продукції були спеціалізовані овоче-молочні підприємства, які розміщувалися навколо м. Харкова та поблизу великих районних центрів. Нині такі негативні явища, як інфляція, диспаритет цін, скасування системи державних закупівель, гостра нестача нової техніки, негативно вплинули на розвиток овочевої галузі.

У 2009 р. у сільськогосподарських підприємствах було зосереджено тільки 1,8 % площ овочевих культур Харківської області, решта (98,2 %) - у господарствах населення. Не стали крупними виробниками овочів і фермерські господарства. У сільськогосподарських підприємствах області головними овочевими культурами за структурою валового виробництва є капуста, на яку припадає від 26,2 до 38,2 % і буряки столові - від 8,3 до 12,4 %, а в господарствах населення - капуста (14,4-20,6 %) і томати - (11,4-29,8 %).

За 1990-2009 рр. середня врожайність овочів у господарствах населення Харківської області становила 138,3 ц/га і була вище на 16,8 %, ніж у сільськогосподарських підприємствах (115,1 ц/га). Але в окремі роки урожайність у сільськогосподарських підприємствах була суттєво більшою, особливо в 2004 р. - на 38,3 ц/га, або - на 22,5 %.

Рівень врожайності значною мірою впливає на формування собівартості овочів. Виробництво овочів характеризується великими затратами праці і грошових коштів (табл. 1).

Собівартість 1 ц реалізованих овочів має тенденцію до зростання. Особливо вона була високою у 2008 р. (148,51 грн/ц). У той же час підвищуються і ціни реалізації. Проте вони не щорічно відшкодовують виробничі витрати, що призводить до збитковості галузі. За 2004-2009 рр. овочівництво було рентабельним протягом трьох років. Причому рівень рентабельності виробництва овочів, за винятком 2007 р., був низьким (3,2-17,2 %).

Таблиця 1. Економічна ефективність виробництва овочів відкритого ґрунту в сільськогосподарських підприємствах Харківської області *

Показник	Рік	2009 р. у % до 2004 р.
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Урожайність, ц/га	208,2	112,4	64,8	138,5	171,7	160,9	77,3
Собівартість 1 ц реалізованих овочів, грн	34,97	57,68	57,08	92,10	148,51	144,34	4,1 раза
Ціна реалізації 1 ц овочів, грн	36,08	55,08	51,52	139,09	127,14	170,18	4,7 раза
Прибуток (+), збиток (-) від реалізації овочів, тис. грн	32,7	-52,8	-90,8	668,6	-672,6	802,9	24,6
Рівень рентабельно-сті (+), збитковості (-), %	3,2	-4,5	-9,7	51,0	-14,7	17,2	14 од.

*Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики в Харківській області

У забезпеченні населення регіону свіжою овочевою продукцією важливу роль відіграє овочівництво закритого ґрунту, головним завданням якого є виробництво овочевої продукції в позасезонний період та вирощування розсади для відкритого ґрунту. У 2004 р. його інвентарна площа становила 1492,0 тис. м², у 2007 р. - 1539,1, а у 2009 р. - 1540,2 тис. м². При цьому площа зимових теплиць збільшилась за досліджувані роки (2000-2009) з 385,1 тис. м² до 426,5 тис. м², - на 10,8 %, площа весняних теплиць зросла (з 1069,7 тис. м² у 2004 р. до 1113,5 тис. м² у 2009 р.) на 43,8 тис. м². Звертає на себе увагу помітне зростання урожайності овочевих культур у цілому у галузі на 14,6 кг/м² (з 11,2 кг/м² у 2004 р. до 25,7 кг/м² у 2009 р.), у т. ч. у зимових теплицях - на 8,8 кг/м² (з 23,7 до 32,5 кг/м²) і у весняних - на 16,6 кг/м² (з 6,5 до 23,1 кг/м²).

Необхідно відмітити, що зимові теплиці зосереджені лише в господарствах суспільного сектора, в той час як у приватному секторі розміщені переважно весняні теплиці, площа яких щорічно є стабільною.

Суспільний сектор овочівництва закритого ґрунту області представлений ЗАТ ТМ «Зміївська овочева фабрика», ЗАТ «Альянс», ТОВ «Красноградська овочева фабрика», ЗАТ «Тепличний».

Якщо у 2007 р. в ЗАТ ТМ «Зміївська овочева фабрика» овочівництво було прибутковим, хоча рівень рентабельності його був дуже низький (1,7 %), то в 2009 р. збитковість сягала 34,7 %. У ЗАТ «Альянс» (у минулому Харківська овочева фабрика), де для опалення теплиць використовують газ, виробництво овочевої продукції щорічно відзначалось збитковістю. Дослідження показують, що однією з основних причин збитковості виробництва овочів є зростання їх собівартості.

Так, за 2007-2009 рр. у зимових теплицях ЗАТ «Альянс» виробничі витрати з розрахунку на 1м² зросли на 79,3 %, а на 1 ц продукції - на 61,6 %. Основною причиною зростання виробничих витрат в овочівництві закритого ґрунту є підвищення цін на енергоресурси. Аналіз структури виробничих витрат у закритому ґрунті в розрізі окремих овочевих культур показав, що найбільша частка в них припадає на теплову енергію: по огірках - 69,2 %, по томатах - 69,7 %. У 2008 р. окупність 1 грн енергетичних витрат при вирощуванні огірків становила 3,11 грн, томатів - 4,38 грн, а у 2009 р. відповідно - 2,97 і 4,64 грн. Окупність енергетичних витрат показує, скільки господарство отримає грошових надходжень від реалізації овочевої продукції, вирощеної в закритому ґрунті, порівняно з вартістю витрачених енергетичних ресурсів.

У складі весняних теплиць як України, так і Харківської області переважають плівкові теплиці. З метою порівняння ефективності виробництва овочів у сільськогосподарських підприємствах і у приватному секторі протягом 2008-2009 рр. нами було проведене вибіркове обстеження ведення тепличного овочівництва двох селянських господарств Акентьєва С.А. і Севідова В.П. Основними овочевими культурами в плівкових теплицях обох господарств є огірки і томати. Виробництво овочевої продукції в плівкових спорудах обох господарств було прибутковим. Більшою прибутковістю відзначається господарство Акентьєва С.А., в якому величина прибутку з 1 м² площі посадки коливається в межах 38,23-57,25 грн, а з розрахунку на 1 ц реалізованих овочів - у межах 127,44-301,32 грн. Виробництво овочів у плівкових спорудах особистих селянських господарств, на відміну від сільськогосподарських підприємств, характеризується низьким рівнем механізації виробничих процесів і значними витратами ручної праці.

На економічну ефективність овочевого виробництва в значній мірі впливає рівень сформованості і функціонування ринку овочевої продукції, який в Харківській області розвивається динамічно. За останні п'ять маркетингових років (2004/05-2008/09) в області зросла загальна пропозиція овочів, яка забезпечується власним виробництвом, підвищився загальний попит на овочеву продукцію, в той же час дещо зменшився внутрішній попит.

Цінова ситуація на міських ринках м. Харкова за 2004-2009 рр. характеризується чіткою тенденцією зростання цін на овочі, про що свідчить вирівнювання їх динаміки за рівнянням прямої.

Овочівництво, на відміну від багатьох інших галузей сільського господарства, забезпечує більш стабільне споживання овочевої продукції з розрахунку на душу населення за досліджуваний період (1990-2009 рр.). Аналіз виробництва і споживання овочів в Україні і Харківській області показав, що їх середньодушове виробництво і споживання зростають. Проте частка спожитих овочів у кількості вироблених як у цілому по країні, так і в регіоні, має тенденцію до зменшення. Низьким залишається показник споживання відносно вироблених овочів, особливо в Харківській області (56,4%).

Установлено, що кількість вироблених овочів на душу населення за 1995-2009 рр. поки є нижчою за норму споживання, що підкреслює необхідність нарощування обсягів виробництва продукції. У результаті вирішення лінійної багатофакторної економетричної моделі залежності споживання овочів від досліджуваних факторів за областями України визначено, що найбільш суттєвими факторами, що впливають на його рівень, є обсяги виробництва овочів, доходи населення з розрахунку на 1 особу і ціна реалізації 1 кг овочів. На долю цих факторів припадає, відповідно 55,0, 35,1 і 4,0 % загальної варіації рівня споживання. Вплив таких факторів як середньомісячна заробітна плата і витрати населення з розрахунку на 1 особу є несуттєвим і слабким.

Структура виробництва овочів на душу населення різко коливається за роками (1990-2009 рр.). Так, частка огірків щорічно змінювалась від 5,2 до 14,4%, томатів - від 15,3 до 31,5 %, буряків столових - від 2,3 до 11,0 %. Безумовно, що така структура виробництва овочевої продукції не дозволяє дотримуватись рекомендованої норми їх споживання.

У третьому розділі «Основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва овочів» обґрунтовано доцільні напрями подальшого підвищення рівня концентрації виробництва продукції овочівництва, інноваційний напрям його розвитку, поглиблення спеціалізації та прогнозування перспектив розвитку овочевого виробництва.

Дослідження, проведені нами, переконливо показують переваги крупних виробників овочів перед дрібними. Групування сільськогосподарських підприємств Харківської області, що займаються овочівництвом, за розміром площ овочевих культур показало, що в третій групі господарств із середньою площею посіву (посадки) понад 42,0 га, рентабельність галузі становила 52,0 %, а в першій групі, при площі посіву (посадки) до 3,0 га - галузь була збитковою. Отже, основним вітчизняним виробником овочів в Україні у майбутньому повинні стати крупні сільськогосподарські підприємства різних форм власності.

Сьогодні досягти високої ефективності овочівництва без інвестицій і активної інноваційної діяльності на цій основі практично неможливо. Використання інноваційної моделі розвитку овочівництва в одному із кращих господарств - Сільськогосподарському кооперативі «Вітязь» Чугуївського району Харківської області це переконливо підтверджує. Одним із найбільш ефективних напрямів інноваційної діяльності в овочівництві цього господарства є впровадження у виробництво високоякісних сортів і гібридів овочевих культур, серед яких важливе значення мають сорти і гібриди зарубіжної селекції. За врожайністю і виходом продукції в грошовому обчисленні на одиницю вартості насіння зарубіжні сорти і гібриди значно перевищують насіння вітчизняної селекції. Так, голландський посівний матеріал забезпечує вихід продукції з 1 га капусти на суму 99,3 тис. грн, томатів - на 121,2 і перцю - на 91,0 тис. грн. У той же час при застосуванні насіння вітчизняної селекції вихід продукції з 1 га (за цінами реалізації) становив: капусти - 34,5 тис. грн, томатів - 25,5, перцю - 31,2 тис. грн. Окупність насіння вітчизняної селекції, порівняно із голландським, також була нижчою.

Важливим напрямом інноваційного розвитку овочівництва є зрошення овочевих культур, які є досить вологолюбними. У структурі сільськогосподарського виробництва України провідне місце за показниками економічної ефективності і екологічної безпеки займає краплинне зрошення. Більш економічно вигідно застосовувати не іригацію (звичайне зрошення), а одночасно зі зрошенням подавати розчин добрив (фертигацію), здійснюючи цим точне дозування і контроль надходження усіх поживних речовин.

Овочеві культури неоднаково окупають додаткові сумарні вкладення, пов'язані зі зрошенням (табл. 2). Найбільший вихід додаткового прибутку з розрахунку на 1 грн щорічних сумарних додаткових витрат, пов'язаних із зрошенням (система зрошення, подача води, амортизація, поточний ремонт і витрати на електроенергію), дають столові буряки (5,18 грн) і томати - (4,63 грн).

Особлива увага повинна приділятися такому важливому напряму інноваційного розвитку овочівництва, як використання сучасних овочесховищ європейського зразка з автоматизованим режимом зберігання овочевої продукції, а також якості збереження урожаю. Ні в якому разі не можна допускати ушкодження овочів під час збирання, транспортування та закладання на збереження. Виконання цих умов є запорукою успішного збереження врожаю.

Таблиця 2. Вплив краплинного зрошення і фертигації на ефективність виробництва овочевих культур у СК «Вітязь», 2009 р. *

Показник	Овочеві культури
	капуста	томати	столова морква	столові буряки	цибуля на ріпку	перець
Урожайність без зрошення, ц/га	180,5	85,3	173,8	97,0	100,1	95,5
Урожайність при зрошенні з застосуван-ням добрив, ц/га	662	808	587	483	552	306
Приріст урожаю при зрошенні, ц/га	481,5	722,7	413,2	386	451,9	210,5
Вартість прибавки урожаю, тис. грн/га	72,2	108,4	62,0	42,5	67,8	54,7
Сумарні додаткові витрати на зрошення і добрива, тис. грн/га	16,7	19,3	19,9	6,9	23,0	20,1
Додатковий прибуток, тис. грн/га	55,5	89,1	42,1	35,6	44,8	34,6
Припадає додаткового прибутку на 1 грн додаткових витрат, грн	3,33	4,63	2,12	5,18	1,94	1,72

*Джерело: розрахунки автора за даними первинного обліку СК «Вітязь»

Найтрудомісткіший процес під час виробництва овочів - збирання - повинен бути найбільш механізованим. Цибулезбиральний комплекс Keulmac (Голландія), в який входить: машина для обрізання стебел, машина для підкопування та збирання у валки, машина для підбору цибулі на ріпку з валків, є досить ефективним. Витрати на збирання 1га дорівнюють 470 грн. Якщо збирати цибулю без використання цього комплексу, то витрати значно збільшуються: підкопування цибулі - 253 грн/га, збирання цибулі на ріпку вручну - 2000 грн (20 осіб за зміну вибирають 30 т продукції на площі 0,7 га). Загальні затрати на 1 га становлять 3586 грн. Використання цибулезбирального комплексу дає економію матеріально-грошових витрат (3116 грн на 1 га), скорочує час збирання у шість разів, зменшує трудомісткість процесу (замість 20 працює тільки чотири особи).

Використовуючи під час збирання урожаю новітню техніку і закладаючи вирощений врожай в обладнані овочесховища на збереження, щоб потім реалізувати овочеву продукцію за найвищими цінами, підприємства підвищують економічну ефективність виробництва овочів.

У системі заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності як сільського господарства в цілому, так і окремих галузей, зокрема овочівництва, важливе місце належить поглибленню спеціалізації сільськогосподарського виробництва. З метою дослідження та обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності овочівництва на основі поглиблення спеціалізації, на прикладі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Довжик» Золочівського району було побудовано економіко-математичну модель розвитку господарства з трьома основними галузями: зерновим виробництвом, овочівництвом і молочним скотарством.

Згідно з оптимальним розв'язанням задачі в структурі посівів нами пропонується: збільшити площу посіву під овочевими культурами до 100 га (проти 25 га фактичних), основними серед яких будуть томати (48 га), капуста (17 га), огірки та столова морква (по 13 га). Рівень рентабельності овочівництва при цьому може становити 96,4 %, зернового виробництва - 57,4 %, а рослинництва в цілому - 71,7 %. Рівень рентабельності молочного скотарства становитиме 34,3 % при поголів'ї корів 450 голів, а впровадження науково обґрунтованих раціонів годівлі тварин дозволить підвищити їх річну продуктивність до 4500 кг. У господарстві в овочевій галузі слід поглиблювати спеціалізацію, виділивши в окреме спеціалізоване виробництво процес вирощування розсади, що дасть можливість підвищити її якість і здешевити виробництво.

Ще одним господарством, у якому ми обґрунтували пропозиції щодо оптимізації галузевої структури, було використано Сільськогосподарський кооператив «Вітязь» Чугуївського району Харківської області. Особливістю цього господарства є те, що воно спеціалізується на виробництві продукції рослинництва (посівна площа - 824 га). За розв'язком задачі площу під овочевими культурами пропонується довести до 92,5 га проти фактичної 64,5 га. Головними овочевими культурами будуть капуста, морква столова і цибуля на ріпку, решта культур будуть додатковими (буряки столові та група інших культур). Провідною галуззю господарства стане овочівництво, частка якого в товарній продукції сягне 62,2 %. На другому місці буде зернове виробництво (22,6 %). У структурі товарної продукції овочевої галузі головними культурами будуть морква столова (38,0 %) і капуста (35,4 %), допоміжною культурою буде цибуля на ріпку (17,5 %). Рівень рентабельності господарства становитиме 52,4 %.

В умовах кризи важливого значення набуває прогнозування розвитку продовольчого забезпечення регіону. Нами розраховано прогнозне виробництво, урожайність і площі овочів, баланс овочевих культур, споживання і виробництво овочів на душу населення за основними культурами у регіоні до 2020 р. Побудова прогнозованої моделі проводилась за трьома віковими групами населення на період 2010-2021 рр., для цього було застосовано найбільш поширений метод чисельного вирішення диференційних рівнянь - Адамса-Крилова.

За розрахунками загальна кількість постійного населення в Харківській області зменшиться порівняно з 2009 р. на 169,0 тис. осіб (на 6,1 %). Залежно від зміни прогнозованої кількості населення на цей період змінюється і прогнозоване фактичне споживання овочевої продукції.

Визначальним показником виробництва є урожайність овочевих культур. Важливість його полягає в тому, що він характеризує рівень культури землеробства (рівень організації виробництва овочів), і впливає на всі виробничо-економічні показники діяльності підприємства. Урожайність овочевих культур була розрахована з урахуванням інновацій (вдосконалення технологій, сортів і гібридів) і погодних умов, які за встановленою циклічністю впливають на її зменшення або збільшення. Проведений прогнозований аналіз свідчить, що в динаміці урожайності овочевих культур на перспективу до 2020 р. немає чіткої тенденції її зміни, лише помітна амплітуда коливань рівня урожайності. Вона свідчить про нестабільність і суттєву залежність урожайності та виробництва овочевих культур від зовнішніх факторів, зокрема від погодних умов.

Розрахований прогноз балансу овочевих культур у регіоні на 2011-2020 рр. свідчить, що у 2020 р., порівняно з 2008/09 маркетинговими роками виробництво овочів зросте на 63,3 тис. т (на 11,4 %). Загальний попит також підвищиться з 651,4 до 691,8 тис. т, або на 40,4 тис. т (6,2 %). Реалізація овочів за межі області зменшиться на 102,2 тис. т, а купівля за межами регіону - на 14,5 тис. т, тобто в Харківській області населення буде повністю забезпечене овочами, які виробляються в регіоні.

Користуючись прогнозом балансу овочевих культур здійснено розподіл виробництва овочевих культур за видами на перспективу. Найбільша кількість продукції у структурі валового збору на перспективу припадає на томати - 29,1 %, капусту - 21,6, огірки - 8,7 і буряки столові - 7,5 %.

За даними Головного управління статистики в Харківській області, були обґрунтовані прогнозовані показники розвитку овочівництва на перспективу до 2020 р. (табл. 3).

Таблиця 3. Досягнутий рівень і прогноз розвитку овочівництва Харківської області до 2020 р.*^,**

Показник	Фактичний період, рік	Прогнозований розрахунок, рік
	1991-1995	1996-2000	2001-2005	2006-2010	1991-2010	2011-2015	2016- 2020
Площа, тис. га	33,1	35,4	30,4	30,0	32,2	31,1	30,7
Виробництво, тис. т	395,8	415,7	511,6	527,4	462,6	548,5	585,8
Урожайність, ц/га	119,7	117,5	168,3	175,1	143,7	176,4	190,7
Споживання на 1 особу, кг	106,5	90,8	99,6	111,3	102,1	127,3	135,7
Виробництво на 1 особу, кг	127,0	141,0	179,5	189,2	159,2	201,7	220,9

*Джерело: розрахунки автора

**за 2010 р. показники виробництва овочів взято станом на 15 вересня, а за останні місяці - визначені шляхом відповідних розрахунків

Розрахунки показали, якщо порівняти прогнозований період (2016-2020 рр.) з середніми даними за 1991-2010 рр., то посівна площа зменшиться на 2,4 тис. га, тобто на 7,3 %. У той же час виробництво овочів у 2016-2020 рр. збільшиться порівняно з 1991-2010 рр. на 123,2 тис. т (на 26,6 %). Пояснюється це підвищенням ефективності овочівництва за рахунок впровадження інвестиційно-інноваційних програм.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-практичне завдання, яке полягає в розробці науково-методичних засад і практичних напрямів щодо підвищення економічної ефективності овочівництва в сільськогосподарських підприємствах. Результати дослідження дають змогу сформулювати ряд висновків і рекомендацій:

1. Доведено, що економічна ефективність - це результативність виробництва, що характеризується співвідношенням між результатами господарської діяльності, затратами праці і засобів виробництва. Критерієм ефективності виробництва овочів необхідно вважати максимум прибутку від виробництва з одиниці земельної площі. Мірилом ефективності є максимально можливий в конкретних об'єктивних умовах обсяг сільськогосподарської продукції з розрахунку на одиницю виробничого потенціалу при менших раціональних затратах праці і засобів з розрахунку на одиницю продукції з урахуванням попиту споживачів на конкретний вид продукції. Разом з тим, оскільки в сукупності витрат на виробництво овочів найбільшу питому вагу займають витрати на енергоресурси, доцільним є введення до системи показників виміру економічної ефективності виробництва овочів закритого ґрунту показника окупності енерговитрат, який може бути використаний для цілей економічного аналізу.

2. Аналіз динаміки виробничих витрат в овочівництві відкритого ґрунту показав чітко виражений їх ріст у часі. За 2004-2009 рр. собівартість овочевої продукції зросла в 4,1 раза, ціна реалізації - у 4,7 раза. Рентабельним виробництво овочів було тільки три роки, причому рівень рентабельності, за винятком 2007 р., був низьким (3,2-17,2 %). Овочівництво закритого ґрунту Харківської області включає в себе зимові та весняні теплиці, переважно покриті плівкою. За останні три роки (2007-2009) загальна площа закритого ґрунту в господарствах стабілізувалась на рівні 1540,0 тис. м², у тому числі зимових теплиць - 426,5 і весняних - 1113,4 тис. м². Характерно, що зимові теплиці зосереджені лише в суспільному секторі господарств, а весняні переважно у приватному. Загальна врожайність овочів закритого ґрунту за досліджуваний період у всіх категоріях господарств області зросла з 16,4 у 2007 р. до 25,7 кг/м² у 2009 р., у т. ч. в зимових теплицях відповідно з 27,2- до 32,5 кг/м² і у весняних - з 12,3 до 23,1 кг/м².

3. Для ринку овочевих культур Харківської області характерні ті ж риси, що і для загальнодержавного. За останні п'ять маркетингових років в області зросла загальна пропозиція овочів, яка забезпечується власним виробництвом. Підвищився загальний попит на овочеву продукцію. У той же час дещо зменшився внутрішній попит, хоча попит на продовольчі овочі підвищився. Цінова ситуація на міських ринках м. Харкова за цей же період характеризувалась чіткою тенденцією зростання цін на овочі. Аналіз виробництва і споживання овочів в Україні і Харківській області показав, що з розрахунку на душу населення вони зростають. Проте частка спожитих овочів у кількості вироблених як у цілому по країні, так і в області має тенденцію до зменшення. Якщо у 1995 р. вона по країні становила 84,8 %, то у 2009 р. - 75,8 %, а по Харківській області відповідно 83,9 і 78,4 %. Споживання овочів за останні роки збільшується, але фактичне їх споживання відносно норми хоч і покращується, та поки що залишається низьким. У 2009 р. по країні воно становило 85,2 %, а по області - 85,4 %. Кількість вироблених овочів на душу населення поки що значно нижче норм споживання, що підкреслює необхідність нарощування обсягів виробництва овочевої продукції.

4. Подальший ефективний розвиток овочівництва в країні нерозривно пов'язаний з інвестиціями, без яких неможлива інноваційна діяльність в овочевій галузі, про що переконливо свідчить досвід кращих господарств Харківської області. Як показують дослідження, важливим напрямом інноваційного розвитку виявилось використання насіння сортів і гібридів зарубіжної селекції, яке відзначається вищою окупністю порівняно з вітчизняним. Якщо вихід продукції при застосуванні насіння вітчизняної селекції з 1 га капусти становив 34,5 тис. грн, томатів - 25,5 і перцю - 31,2 тис. грн, то голландської селекції відповідно 99,3 тис. грн, 121,2 і 91,0 тис. грн.

Одним із найбільш дієвих напрямів інноваційного розвитку в овочівництві господарства стало застосування краплинного зрошення на основі фертигації. У 2009 р. приріст урожайності за рахунок зрошення в Сільськогосподарському кооперативі «Вітязь» становив: по капусті - 481,5 ц/га, томатах - 722,7, перцю - 210,5 ц/га. Додатковий прибуток з розрахунку на 1 га , одержаний за рахунок зрошення цих овочевих культур відповідно досяг 55,5 тис. грн, 89,1 і 34,6 тис. грн.

5. Виключно важливе значення в інноваційному розвитку овочівництва має використання сучасних прогресивних технологій з механізованим збиранням врожаю. Так, використання збирального комплексу врожаю під час вирощування цибулі дає економію матеріально-грошових витрат 3,1 тис. грн/га, скорочує час збирання в шість разів, зменшує трудомісткість процесу (замість 20 осіб працює тільки чотири). Особливу увагу треба приділяти такому важливому напряму інноваційного розвитку овочівництва, як використання сучасних овочесховищ європейського зразка з автоматизованим режимом зберігання овочевої продукції. Розрахунки показали, що використання інвестицій в овочівництві Сільськогосподарського кооперативу «Вітязь» у 2008-2009 рр. забезпечило отримання прибутку в сумі 2173,0 тис. грн, а строк їх окупності становив 2,4 року.

6. Важливим фактором підвищення прибутковості овочівництва є поглиблення його спеціалізації. При концентрації овочевої галузі в овочівницьких господарствах і в дореформений період внутрішньогалузева спеціалізація була розвинута слабо. На наш погляд, в овочівницьких господарствах сьогодні доцільно вирощувати не більше двох-трьох основних і стільки ж допоміжних овочевих культур. Не менш важливе значення в овочівництві для зростання його прибутковості має розвиток постадійної спеціалізації, тобто організація безпосередньо в овочівницьких господарствах підрозділів з вирощування розсади овочевих культур.

7. Розроблені оптимальні плани розвитку спеціалізації в двох типах господарств (овочівницькому Сільськогосподарському кооперативі «Вітязь» і зерново-овоче-молочному Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Довжик») показують високу ефективність за умови їх здійснення. Так, завдяки укрупненню виробництва в овочівництві, виділенню головних овочевих культур у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Довжик» рентабельність галузі може зрости до 96,4 %, а сільськогосподарське виробництво в цілому із збиткового перетвориться в рентабельне (52,4 %). У Сільськогосподарському кооперативі «Вітязь» завдяки удосконаленню його галузевої структури рентабельність рослинництва заплановано збільшити до 52,2 % проти 14,6 % рівня збитковості, а в овочівництві рівень рентабельності може збільшитись з 37,2 до 76,5 %.

8. Обґрунтовані прогнозовані показники розвитку овочівництва Харківської області на період до 2020 р. Вони включають площу, валовий збір, споживання на душу населення, виробництво на одну особу, які розроблені на основі використання формули Адамса-Крилова, а урожайність овочевих культур - на основі прогнозування циклічних процесів методом групового урахування аргументів (МГУА). Під час дослідження зміни урожайності овочевих культур протягом тривалого періоду (з 1999 по 2020 рр.) нами враховане загальне зростання урожайності завдяки впливу керованих факторів (вдосконалення технологій, використання кращих сортів та гібридів і т. д.), а також з урахуванням погодних умов, які за циклічністю корегували (зменшували або збільшували) її.

Розроблений прогноз розвитку овочівництва Харківської області на перспективу до 2020 р. і проведені розрахунки обсягів виробництва за попередні чотири періоди (1991-1995 рр., 1996-2000, 2001-2005 та 2006-2010 рр.) свідчить, що виробництво овочів на одну особу збільшиться у 2016-2020 рр. порівняно з середніми показниками 1991-2010 рр. на 38,7 %, а споживання на одну особу за цей же період - на 32,9 %.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Роганіна В.Є. Розвиток овочівництва закритого ґрунту при переході до ринку / В.Є. Роганіна // Вісн. ХДАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». -1999. - №3. - С. 112-116.

2. Роганіна В.Є. Основні тенденції розвитку овочівництва закритого ґрунту в зарубіжних країнах / В.Є. Роганіна // Вісн. ХДАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2000. - №2. - С. 76-79.

3. Роганіна В. Є. Напрями розвитку овочівництва закритого ґрунту в країнах зарубіжжя / В.Є. Роганіна // Зб. наук. пр. ЛНАУ. - 2002. - №14 (26). Т.3. - С. 283-286.

4. Роганіна В.Є. Стан і перспективи зниження тепловитрат в овочівництві закритого ґрунту/ В.Є. Роганіна // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2002. - № 7. - С. 162-165.

5. Роганіна В.Є. Спеціалізоване розсадне виробництво на комерційній основі / В.Є. Роганіна // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». -2003. - №6. - С. 229-232.

6. Роганіна В.Є. Економічна ефективність овочівництва закритого ґрунту / В.Є. Роганіна // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2004. - №10. - С. 294-298.

7. Роганіна В.Є. Сучасні аспекти підвищення ефективності виробництва овочів закритого ґрунту / В.Є. Роганіна // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - №9. - С.228-232.

8. Роганіна В.Є. Тенденції розвитку виробництва овочів / В.Є. Роганіна // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2009. - №5. - С.174-180.

9. Роганіна В.Є. Економічна ефективності виробництва овочів у господарствах Харківської області / В.Є. Роганіна // Вісн. СНАУ. Сер. «Економіка та менеджмент». - 2009. - Вип.12 (38). - С. 56-60.

10. Роганіна В.Є. Розміщення і ефективність виробництва овочів закритого ґрунту в Харківській області / В.Є. Роганіна, О.В. Ульянченко, Ю.Ю. Черненко // Вісн. ХНАУ. Сер. «Економічні науки». - 2010. - №.6. - С. 3-10. (Внесок здобувача - обґрунтована економічна оцінка розміщення і ефективності виробництва овочів закритого ґрунту в усіх категоріях господарств регіону за 1990-2009 рр.).

В інших наукових виданнях:

11. Роганіна В.Є. Ринок насіння овочевих культур і спеціалізація насінницьких господарств / В.О. Муковоз, Т.М. Лозинська, В.Є. Роганіна // Наукові праці по овочівництву і баштанництву (до 50-річчя Інституту овочівництва і баштанництва УААН). - К.,1997. - Т.2. - С. 124-128. (Внесок здобувача - аналіз тенденцій розвитку спеціалізованих насінницьких господарств).

...