Методологія самоорганізації злиття та поглинання і досягнення синергетичного ефекту в корпораціях молочної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

УДК 658.168.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

МЕТОДОЛОГІЯ САМООРГАНІЗАЦІЇ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ І ДОСЯГНЕННЯ СИНЕРГЕТИЧНОГО ЕФЕКТУ В КОРПОРАЦІЯХ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.04? економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

МАРЧЕНКО ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті харчових технологій

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Мостенська Тетяна Леонідівна

Національний університет харчових технологій,

декан факультету економіки і менеджменту,

завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бутнік-Сіверський Олександр Борисович,

Інститут післядипломної освіти НУХТ МОНМС України,

зав. кафедри економіки, обліку та фінансів;

доктор економічних наук, професор

Ходаківський Євген Іванович,

Житомирський національний агроекологічний

університет МОНМС України, зав. кафедри економіки

АПК;

доктор економічних наук, професор

Шкарлет Сергій Миколайович

Чернігівський державний технологічний

університет МОНМС України, ректор

Захист дисертації відбудеться «01» липня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.01 у Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68, ауд. А-311.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 01601, м. Київ, Володимирська, 68.

Автореферат розісланий «31» травня 2011 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

синергетичний самоорганізація злиття поглинання

Актуальність теми. Розвиток складних систем є результатом взаємодій між їхніми підсистемами та однієї системи з іншою. У природі не існує систем, які не вступають у коротко- та довготермінові слабкі та сильні взаємодії з іншими системами. Саме взаємодія об'єктів стає причиною змін їх стану. Зважаючи, що кожна система знаходиться в певній взаємодії з іншими системами, то будь-яка зміна стану однієї з систем стане причиною змін і взаємодіючих із нею систем. Такі зміни і пояснюють сутність процесу еволюції.

Механізмами еволюції системи виступають внутрішні закономірності, зовнішні впливи чи випадкові явища, під впливом яких в системі реалізуються лінійні або нелінійні взаємозалежності між її підсистемами. Наявність нелінійності взаємодій та процесів супроводжується нерівновагою системи, результатом якої є її самоорганізація як процес узгодження взаємозв'язків в системі в стані їх хаотичної взаємодії.

Економіка є багаторівневою системою з властивою кожному рівню структурною складністю та широтою системи взаємовідносин як між її підсистемами, так і зовнішнім середовищем. І чим вищий рівень економічної системи, чим більша її складність, тим більша кількість нелінійних взаємодій відбувається в ній, тим тривалішими будуть процеси нерівноваги в такій системі, а відповідно, і очевидними наслідки її самоорганізації.

В умовах зниження частки державного регулювання процесів економічного розвитку в економіці відбуваються зміни структури промислового виробництва, зростає асиметрія територіального розвитку, активізується соціальна стратифікація, що є відображенням процесів економічної самоорганізації. Подальші дослідження підтвердили прояви процесів самоорганізації і в мікроекономіці, оскільки в ній були присутні всі критерії, необхідні для її самоорганізації, адже мікроекономічні системи є складними, відкритими, нелінійними, нерівноважними системами. Всі процеси в корпораціях: від формування морально-психологічного клімату до ефективності реалізації стратегій є результатом як процесів організації, так самоорганізації в функціональних колективах.

Злиття та поглинання корпорацій у представленій методології дослідження питань розвитку економіки є інструментом її самоорганізації, процесом з найбільшими проявами ефектів нелінійних взаємодій, який в синергетиці носить назву синергетичний ефект.

Розвиток методології економічної синергетики знайшов своє відображення в працях багатьох вчених: В.С. Білоуса, В.В. Галасюка, С.О. Єрохіна, Е.А. Єрохіної, О.М. Кірієнко, А.В. Ляхова, С.В. Мельникова, В.П. Милованова, С.В. Мочерного, В.М. Порохні, Ю.О. Колісник, В.П. Решетило, Л.Н. Сергєєвої, Є.І. Ходаківського, В.Н. Тарасевича та інших.

Явище синергізму активно досліджується в процесі злиттів та поглинань корпорацій з причини виникнення нелінійних ефектів як результату реалізації стратегічного управлінського рішення або випадкової взаємодії підсистем. Однак на сьогодні синергетична методологія дослідження процесів злиття та поглинання застосовується переважно до питань прояву ефектів спільної взаємодії. Результати наукових досліджень синергізму злиття та поглинання знайшли відображення у працях Г.Я. Глинської, О. Гуліна, С.М. Іщенко, І.П. Лапшина, Р.В. Мельникова, С.В. Мельникова, В. Пихтєєва, О.А. Побоїв, І.О. Тивончук, А.Е. Хачатурова.

Втім, залишаються не дослідженими питання джерел, носіїв, інструментів синергізму злиття та поглинання. Практично відсутні роботи, де б розглядалися питання самоорганізації в сферах економічної діяльності та впливу процесів злиття та поглинання на її направленість. Відсутнє вивчення галузевих особливостей процесів злиття та поглинання, у тому числі і у молочній промисловості. На сьогодні відсутні методичні підходи до оцінки стійкості корпорацій до зовнішніх та внутрішніх коливальних процесів, що впливає на оцінку вартості корпорацій в процесі їх злиття та поглинання.

Активність процесів злиття та поглинання змінюється завдяки зміні сили та направленості впливу зовнішнього середовища, яке по відношенню до корпорації, є ієрархічним та різновпливовим. Потребують дослідження тенденції змін стану систем, які когерентно взаємодіють з молочною промисловістю, визначаючи стан та напрям її подальшого розвитку, та тенденції впливу зовнішнього середовища на стан консолідації молочної промисловості та активність процесів злиття та поглинання.

Невирішеність цих питань і обумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету, завдання і структуру дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в межах наукових тем Національного університету харчових технологій: «Розроблення економічного механізму функціонування підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської сировини» (номер державної реєстрації 0107U000475), особисто автором розроблено методику оцінки процесів самоорганізації в молочній промисловості на основі порівняння вхідних, вихідних потоків та внутрішнього потенціалу підприємств промисловості; “Удосконалення системи менеджменту на підприємствах харчової промисловості” (номер державної реєстрації 0108U010781), в межах якої автором особисто розроблена методика оцінки потенціалу синергізму в трудовому колективі в процесі злиття та поглинання корпорацій.

Результати дисертаційного дослідження були використані при розробці наукових тем Національного авіаційного університету: «Розроблення рекомендацій щодо здійснення стратегічного аналізу як інструменту підготовки, прийняття та реалізації оптимальних управлінських рішень» (державний реєстраційний номер 0106U005881), де автором підготовлені пропозиції з формування потенціалу синергізму управлінських рішень та кадровому синергізму; «Механізм застосування моделей та принципів корпоративного управління в діяльності українських корпорацій» (державний реєстраційний номер 0107U041291), в рамках якої автором представлені дослідження особливостей національної моделі управління корпораціями в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка синергетичної методології дослідження та прикладних науково-методичних засад і практичних рекомендацій щодо визначення направленості еволюції процесів злиття та поглинання в молочній промисловості під впливом зовнішніх умов та внутрішніх тенденцій розвитку та реалізації можливостей її самоорганізації.

Для досягнення визначеної мети в роботі поставлені та вирішені такі науково-методологічні та практичні завдання:

? узагальнено наукові дослідження, які дозволили сформувати новий синергетичний підхід до пізнання еволюції розвитку складних систем;

? здійснено аналіз співвідношення процесів самоорганізації та організації в розвитку економічної системи;

? виявлено джерела виникнення випадковостей та визначено їх вплив на процеси самоорганізації економічних систем;

? досліджено природу флуктуацій, їх види та можливості виникнення в процесі злиття та поглинання корпорацій;

? досліджено еволюцію становлення процесів злиття та поглинання в Україні та в молочній промисловості України зокрема, виявлено тенденції їх розвитку;

? розвинуто теоретико-методологічну сутність понять «злиття та поглинання» та ідентифіковано структурні зміни, що їх супроводжують;

? досліджено мотиви процесів злиття та поглинання і критерії їх вибору в умовах національної моделі розвитку економіки;

? проаналізовано вплив зовнішнього середовища на процеси самоорганізації в молочній промисловості та розроблено методичні засади оцінки стійкості корпорацій до зовнішніх флуктуацій;

? досліджено привабливість корпорацій молочної промисловості для процесів злиття та поглинання та розроблено методичний підхід до оцінки їх стійкості до внутрішніх коливань;

? оцінено тенденції емісійної діяльності корпорацій молочної промисловості та визначено вплив операцій злиття та поглинання на динаміку інвестування в розвиток корпорацій;

? оцінено показники ефективності діяльності корпорацій молочної промисловості та об'єктивність їх використання для цілей розрахунку коефіцієнту конвертації акцій в процесі злиття корпорацій;

? здійснено аналіз передумов самоорганізації молочної промисловості та виявлено диспропорції в розвитку системи, досліджено внутрішні тенденції розвитку молочної промисловості та виявлено невідповідності між підсистемами, які є джерелом нерівноваги в галузі;

? здійснено моделювання поведінки молочної промисловості під впливом зовнішніх флуктуацій;

? проведено декомпозицію факторів синергізму злиття та поглинання;

? досліджено джерела кадрового синергізму в процесі об'єднання корпорацій;

? обґрунтовано можливості самоорганізації персоналу на основі комбінування біологічних та соціальних характеристик членів колективу структурних підрозділів та розроблено методику оцінки потенціалу самоорганізації трудового колективу в процесі злиття корпорацій;

? удосконалено методологічні підходи до дослідження джерел появи економічних ефектів в процесі об'єднання корпорацій;

? розглянуто сутність синергетичного ефекту злиття та поглинання на основі поєднання фундаментальних теоретичних основ синергетики та економіки;

? узагальнено існуючі методи оцінки синергетичного ефекту та удосконалено методологічний підхід до оцінки синергетичного ефекту процесів злиття та поглинання корпорацій.

Об'єктом дослідження є процес самоорганізації злиття та поглинання в молочній промисловості України.

Предметом дослідження є комплекс теоретико-методологічних, методичних та практичних засад самоорганізації та досягнення синергетичного ефекту в процесі злиття та поглинання корпорацій.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, закономірності еволюції систем мікрорівневої економіки, синергетичний, системний та процесний підхід до дослідження самоорганізації злиття та поглинання корпорацій.

Для досягнення поставленої мети у роботі використано систему загальнонаукових і спеціальних методів, які дозволили дослідити процеси самоорганізації злиття та поглинання у взаємозв'язку з тенденціями розвитку молочної промисловості та розв'язати поставлені наукові завдання. При вивченні й узагальненні теоретико-метододологічних та методичних основ, опрацюванні прикладних результатів дослідження використано: метод абстрактно-логічного і системного аналізу (при дослідженні сутності синергетичної концепції та процесів самоорганізації в молочній промисловості, при теоретичному обґрунтуванні поставлених завдань, уточненні ключових понять дисертаційного дослідження та формулюванні висновків); метод аналітичних та логічних узагальнень (при дослідженні факторів впливу та тенденцій розвитку молочної промисловості, закономірностей процесів злиття та поглинання; особливостей процесів еволюції економічних систем); метод моделювання (при прогнозуванні поведінки молочної промисловості та процесів концентрації в ній під впливом зміни факторів зовнішнього середовища); математичної статистики (при оцінці стійкості корпорацій молочної промисловості до зовнішніх коливань та внутрішньої стійкості їх підсистем); аналізу і синтезу (при деталізації і структуруванні потенціалу синергізму злиття та поглинання); графічного (при дослідженні тенденцій злиттів та поглинань та оцінки передумов, тенденцій та процесів самоорганізації в молочній промисловості); метод групування (при дослідженні ефектів злиття та поглинання та виявлення носії, факторів та інструментів його синергізму); порівняльного аналізу (при розрахунку синергетичного ефекту злиття та поглинання та при оцінці стійкості корпорацій); метод експертного оцінювання (при використанні технології когнітивного моделювання для прогнозування тенденцій розвитку молочної промисловості) та інші.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційна статистика Державного комітету статистики України, Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали періодичних видань, статистична звітність підприємств харчової промисловості, інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

У дослідженні виконане теоретичне, методологічне та методичне обґрунтування направленості процесів самоорганізації злиття та поглинання корпорацій молочної промисловості, що дозволило обґрунтувати теоретико-методологічні та практичні результати, які містять наукову новизну та виносяться на захист, зокрема:

вперше:

- визначено сутність поняття синергізму злиття та поглинання як сукупності нелінійних залежностей, які розглядаються як реальні джерела самоорганізації елементів системи, що реалізують можливості зростання ефективності діяльності об'єднаної корпорації як за рахунок емерджентності (системності), так і очікувань, та досліджені джерела та інструменти його реалізації;

розроблено методичний підхід до оцінювання стійкості корпорацій до зовнішніх флуктуацій, в основу якого покладено характеристику здатності системи реагувати на зовнішні флуктуації. Запропонована авторська система показників стійкості системи, в якій кожний із показників відображає швидкість реакції корпорації на зміну чинника зовнішнього середовища;

запропоновано методику оцінки стійкості корпорацій молочної промисловості до коливань, які виникають у їх функціональних підрозділах. Проведене ранжування функціональних підрозділів за показниками стійкості до флуктуацій дозволило виявити групи стійких (виробничий) та із значною нестійкістю підрозділів (фінансовий, управлінський, маркетинговий), що забезпечує власника інформацією про підсистеми з найбільшими загрозами діяльності та дає змогу прогнозувати напрям розвитку корпорацій з огляду на стан стійкості її виробничої підсистеми як центральної ланки в системі;

запропоновано методичний підхід до оцінки процесів самоорганізації молочної промисловості на основі порівняння вхідного потоку у систему, її внутрішнього потенціалу та вихідного потоку із системи;

розроблено теоретико-методичний підхід до визначення синергетичного ефекту злиття та поглинання корпорацій, як суми очікувань власників щодо зміни ринкової вартості корпорації та нелінійних ефектів процесів самоорганізації підсистем корпорації в результаті їх об'єднання та подальших реорганізацій;

удосконалено та уточнено:

особливості еволюції національних процесів злиття та поглинання корпорацій, що дозволило здійснити його періодизацію та виявити характерні ознаки перебігу кожного із етапів, які сформували передумови подальшої еволюції економіки;

- систематизацію мотивів злиття та поглинання в залежності від політики реалізації права власності, що дозволило узагальнити три групи мотивів: 1) мотиви, продиктовані необхідністю реалізації стратегії «виживання» корпорації в складних зовнішніх та внутрішніх умовах господарювання; 2) мотиви, в основі яких лежать наміри зростання ефективності діяльності корпорації; 3) мотиви, які є результатом амбіційності їх власників. Кожна із груп мотивів обирається в залежності від ступеня задоволення нею особистих економічних інтересів власника;

? тенденції розвитку факторів зовнішнього впливу та їх невідповідності тенденціям розвитку молочної промисловості, які визначають напрями майбутньої самоорганізації системи;

? внутрішні тенденції розвитку молочної промисловості та диспропорції між економічними показниками оцінки її ефективності, які демонструють наявність внутрішніх суперечностей та неузгодженостей між підсистемами молочної промисловості та які можуть провокувати нерівновагу в системі;

множину напрямів подальшої самоорганізації молочної промисловості і процесів злиття та поглинання, зокрема, яка визначається еволюційними закономірностями попередніх етапів розвитку промисловості і направленістю зовнішнього впливу, та проведено групування інструментів, які визначають їх вибір;

поведінку молочної промисловості та процесів злиття та поглинання при зміні факторів зовнішнього середовища на основі використання когнітивної технології моделювання соціально-економічної системи з використанням аналізу сценаріїв. Виявлено, що найбільший вплив на зміну стану молочної промисловості та галузевої концентрації мають: зміна кредитної ставки, зміна попиту та обсягів експорту. Зміна даних факторів «породжує» флуктуації в системі та сприяє проявам адаптаційної самоорганізації промисловості. Значні зміни кредитної ставки можуть викликати нерівновагу в промисловості та визначити новий напрям її розвитку;

варіанти поведінки трудових колективів в процесі злиття та поглинання корпорацій та методику оцінки потенціалу самоорганізації трудового колективу в напрямі реалізації поставлених задач. Найбільш поширеними варіантами поведінки є: підтягування; підпорядкування; контроль; об'єднання рівних; відособленість. Кожний із варіантів супроводжується різними ефектами самоорганізації в процесі подальшого розвитку об'єднаної корпорації. Кількісний вимір наявних в трудовому колективі соціальних, соціально-біологічних, біосоціальних та біологічних характеристик дозволяє виявити сильні та слабкі сторони підрозділу та визначити набір характеристик, необхідних для реалізації функціональних задач;

– джерела потенціалу кадрового синергізму в процесі злиття та

поглинання корпорацій, реалізація якого можлива завдяки організованому чи хаотичному комбінуванню соціальних та біологічних характеристик його членів, залежно від задач структурних підрозділів корпорацій та типів їх поведінки в процесі злиття. До джерел кадрового синергізму віднесено рекомбінацію знань, відповідність енергії робітника енергії робочого місця, колективну взаємодію працівників, ліквідацію невідповідностей;

набули подальшого розвитку:

- ідентифікація понять «злиття» та «поглинання» як двох самостійних процесів, які можуть існувати обособлено одне від одного, або бути логічно послідовними операціями;

? сутність випадковості як джерела нерівноваги системи, роль випадковості на кожному етапі самоорганізації системи та запропоновано підхід до класифікації джерел появи випадковостей в процесі злиття корпорацій;

? економічна сутність флуктуацій, природа їх виникнення, джерела появи в процесі злиття та поглинання корпорацій та наслідки для корпорацій;

? поняття самоорганізації системи як процесу та результату. Самоорганізацію системи як процес слід розглядати як сукупність взаємодій її підсистем, які, перебуваючи в стані нерівноваги, когерентно взаємодіючи між собою, формують нову якість відносин у системі. Самоорганізація як результат виступає у вигляді визначеної структури системи (інституційної, організаційної), яка склалася в результаті взаємодії її підсистем;

? економічний зміст та природа походження синергетичного та комплементарного ефектів в процесі злиття і поглинання корпорацій та узагальнено джерела їх виникнення. Синергетичний ефект злиття розглядається як результат самоорганізації підсистем корпорації в процесі їх хаотичної взаємодії. Комплементарний ефект є планомірним результатом раціонального використання ресурсів в об'єднаній корпорації;

Практичне значення отриманих результатів полягає у розвитку теорії синергетичного підходу до дослідження процесів еволюції та самоорганізації корпорацій молочної промисловості під впливом тенденцій зовнішнього середовища та їх внутрішнього потенціалу, як умов для формування активності злиття та поглинання, обґрунтуванні пропозицій щодо формування джерел, носіїв та інструментів синергізму в процесі злиття та поглинання корпорацій, удосконаленні методичних підходів до оцінки синергетичного ефекту в процесі злиття та поглинання. Узагальнення та подальший розвиток теоретичних та методичних розробок та доведення їх до практичних рекомендацій дозволяє підвищити ефективність процесів злиття та поглинання за рахунок планування та об'єктивної оцінки можливостей появи синергії.

Основні положення, викладені в дисертаційній роботі, прийнято до впровадження Державним Комітетом інформатизації України при формуванні пропозицій до розробки Державної програми економічного та соціального розвитку України на період 2010-2015 років та в процесі формування відділів та секторів комітету (довідка), Національною асоціацією молочників України «Укрмолпром» в діяльності асоціації в цілому та корпорацій молочної промисловості, зокрема, та при підготовці пропозицій щодо стратегії економічного розвитку України (довідка № 47/1-60 від 10.02.2011 р.), Департаментом харчової промисловості Міністерства аграрної політики та продовольства України при прогнозуванні тенденцій поведінки підприємств харчової промисловості на продовольчому ринку України та при прогнозуванні економічного та соціального розвитку України (довідка № 32-01-02/365 від 07.04.2011 р.), ПАТ «Житомирський маслозавод» при підготовці стратегії та розробці політики економічного розвитку, реалізації політики управління ефективністю кадрової політики (довідка № 445 від 16 лютого 2011 р.), Спілкою молочних підприємств України при підготовці звітів про результати процесів концентрації на ринку виробників молочної продукції (довідка № 95 від 06.04.2011 р.), ПАТ «Обухівський молочний завод» при реалізації кадрової політики підприємства (довідка про впровадження).

Обгрунтовані в дисертації висновки та рекомендації прийняті до впровадження в навчальному процесі Національного університету харчових технологій при викладанні дисциплін: «Корпоративне управління», «Економіка галузей харчової промисловості», «Потенціал підприємства», «Економічна теорія», «Стратегічний розвиток підприємств», «Антикризовий менеджмент», «Управління персоналом», «Менеджмент» (акт впровадження).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібною науковою працею, у якій знайшла подальший розвиток теорія та методологія синергетичного підходу до дослідження економічних явищ та запропоновано методичний інструментарій до оцінки самоорганізації молочної промисловості, злиттів та поглинань.

Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист (теоретичні та практичні аспекти), одержані автором самостійно і є його особистим внеском в економічну теорію.

У працях, написаних у співавторстві, автору належить 1,5 друкованих аркуша, які і були використані при написанні дисертаційної роботи.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних

результатів дослідження доповідалися і обговорювались на 21 міжнародній науково-практичній та науковій конференціях, 4 всеукраїнських науково-практичних конференціях та 1 міжнародному форумі молодих учених.

Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційної роботи опубліковано у 3 колективних, 1 одноосібній монографіях, 38 статтях у наукових фахових виданнях (з яких 36 є одноосібними) загальним обсягом 16,58 друк. арк., 2 статтях в інших виданнях, 27 публікаціях за результатами науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, семи розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить - 437 сторінок, у тому числі: 98 рисунків займають 26 сторінок, 118 таблиць - 35 сторінок. Список використаних джерел (333 найменування) - 32 стор., 22 додатки - 46 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першого розділі «Методологія синергетики в дослідженні процесів злиття та поглинання» розглянуто еволюцію становлення синергетики як нової методології дослідження, проаналізовано співвідношення самоорганізації та організації економічних систем, розглянуто теоретичні та практичні засади випадковості процесу злиття та поглинання та уточнено природу флуктуацій процесу злиття та поглинання.

Наявність загальних закономірностей розвитку складних систем будь-якої природи походження спонукала до появи нової концепції наукових досліджень, яка Г. Хакеном була названа синергетикою. Базовими принципами синергетики, які і визначили її відмінності від класичної науки, полягають у наступному: розвиток системи відбувається через взаємодію її підсистем; всі складні відкриті системи є нелінійними; відкриті системи є нестабільними, оскільки, споживаючи ззовні речовину, енергію та інформацію, виявляють залежність від «якості» вхідних потоків та піддаються коливанням, які можуть бути незначними і такими, що не призведуть до зміни стану системи або її підсистем; у випадку, якщо коливання (флуктуації) виводять систему зі стану рівноваги, її розвиток стає непередбачуваним, в системі відбуваються якісні зміни та з'являються нові емерджентні властивості; нерівноважна підсистема в процесі взаємодії з іншими підсистемами починає хаотично взаємодіяти з усіма елементами системи, що призведе до урівноваженості системи з непередбачуваними результатами для системи в цілому. Такий процес хаотичної взаємодії елементів системи в стані нерівноваги називається в синергетиці когерентністю. Вся система в стані нерівноваги, взаємодіючи з іншими системами, передає останнім «збудження», «провокуючи» в них зміни і визначаючи напрям їх подальшого розвитку.

Застосування визначених принципів синергетики до еволюції економіки дозволило пояснити розвиток останньої як послідовність нерівноважних станів з незначними проміжками рівноваги. Джерелом розвитку економіки є нерівновага, в стані якої підсистеми економіки, взаємодіючи між собою, узгоджують та упорядковують взаємозв'язки, тобто самоорганізуються.

Самоорганізація це порядок, який виникає при хаотичній взаємодії структурних елементів будь-якої системи. Науку про самоорганізацію складних систем прийнято називати синергетикою, результат такої взаємодії синергією, а кількісно оцінену величину синергії - синергетичним ефектом.

Прояви самоорганізації мають місце не лише в системі «економіка», а й на рівні систем мікроекономіки в процесі їх інтеграції, реструктуризації, реорганізації, злиття та поглинання тощо. І чим більша кількість підсистем корпорації буде втягнута в процеси реструктуризаційних змін, тим активнішими будуть процеси самоорганізації. Активність самоорганізації систем мікрорівня визначає стан самоорганізації економіки в цілому.

Особливістю систем мікрорівня є як цілеспрямований вплив людини на організацію її процесів, так і опосередкований вплив на процеси самоорганізації в ній - чим більша частка організованого, тим менш самоорганізованою є система. Цілеспрямована діяльність людей може бути направлена на активізацію процесів самоорганізації або на формування комплексу заходів, стримуючих або нейтралізуючих такі процеси.

В системах мікрорівня співвідношення організованого та самоорганізованого стає причиною протиріч та невідповідностей в їх розвитку і, відповідно, може стати причиною наступного зростання нерівноваги та хаосу. Хаос, у свою чергу, формує новий порядок в системі, а, відповідно, і новий її стан.

В залежності від чинника впливу, процеси самоорганізації в корпораціях можна класифікувати як такі, які є результатом цілеспрямованої діяльності людини, та такі, які є результатом хаотичної взаємодії її підсистем.

До хаотичних процесів в корпораціях відносяться процеси випадкової взаємодії людей (як працівників функціональних підрозділів, акціонерів, ділових партнерів), яка провокує нову якість відносин між функціональними підрозділами та з зацікавленими особами (позитивну або негативну).

Причиною нерівноваги розвитку корпорації та подальшої її самоорганізації є, в тому числі, і випадковість. За синергетичним підходом до дослідження економічних систем випадковість є як джерелом нерівноваги, так і, в залежності від природи свого походження, визначає напрям подальшого розвитку корпорації. Найтиповішими причинами виникнення випадковостей є: невраховані закономірності; результати самоорганізації інших систем, з якими взаємодіє корпорація в процесі своєї діяльності; суб'єктивізм менеджменту, акціонерів та керівників функціональних підрозділів (відсутність досвіду та вмінь); непізнані нерозкриті явища.

Самоорганізація, як процес узгодженості та упорядкованості взаємозв'язків між елементами будь-якої системи, призводить до зміни її стану. Зміна стану системи розглядається як результат когерентної взаємодії її підсистем. Саме в силу наявності когерентної передачі флуктуації по системі, остання набуває нових ознак свого розвитку. Самоорганізувавшись, система «підтягує» інші взаємодіючі з нею системи до рівня, адекватного їй самій, виступаючи при цьому як випадковість для таких систем.

Злиття корпорацій, як процес їх реструктуризації, в реалізації якого задіяна велика кількість учасників та ефективність якого є залежною від великої кількості чинників, які в сукупності несуть в собі потенційну загрозу виникнення випадковостей по причині наявності суб'єктивних та об'єктивних впливів на результативність кожного із його етапів.

Синергетична методологія дослідження економічних процесів розглядає нерівновагу як основну рушійну силу розвитку будь-якої складної системи. Нерівновага виступає як реакція системи на сукупність внутрішніх та зовнішніх причин, що її викликають. Ознакою нерівноваги в системі є флуктуації. Природа виникнення флуктуацій може бути закономірною або випадковою, однак при наростанні сили їх дії, енергія впливу може перерости максимально допустиме значення, яке може витримати система, або нейтралізувати енергією протилежно направлених сил. При переростанні критичної межі стану рівноваги система переходить в стан нерівноваги, зростає ентропія в системі і настає біфуркаційний стан, результатом якого є перехід системи в новий якісний стан або руйнування системи. У стані нерівноваги важливість навіть однієї незначної флуктуації зростає, оскільки вона може бути визначальною при виборі типу атрактора як майбутнього шляху розвитку системи.

Флуктуації є своєрідними викликами системі, які сигналізують про невідповідності між окремими її підсистемами. У критичній точці флуктуації виникає можливість появи декількох альтернативних варіантів реакції системи на них: менеджмент корпорації не приймає дій з нейтралізації негативного впливу коливальних процесів; органи управління корпорації реагують на виклик системи і за рахунок свідомих дій з концентрації енергії протидії нейтралізують наслідки флуктуаційних змін.

У процесі злиття та поглинання корпорацій ймовірність виникнення флуктуацій є значною, оскільки при злитті корпорацій можливі флуктуації переговорного процесу, внутрішні флуктуації корпорацій-учасників, внутрішні флуктуації новоутвореної корпорації. Окрім внутрішніх, на процес злиття та поглинання значний вплив справляють і зовнішні флуктуації, а зокрема, зростання цін на подібні активи, зміна цін на сировину та матеріали, зміна вартості джерела фінансування угоди, зміна валютного курсу, зміна норм державного регулювання тощо.

У другому розділі «Методологія злиття та поглинання як процесів самоорганізації економічної системи» досліджено теоретико-методологічну сутність понять злиття та поглинання, здійснена логічна структуризація процесів злиття та поглинання, узагальнений мотиваційний механізм злиття та поглинання корпорацій, запропонований методичний підхід до оцінки стійкості корпорації до зовнішніх флуктуацій, проведена ідентифікація причин внутрішніх коливальних процесів корпорацій-учасників злиття та поглинання і розроблена методика оцінки їх стійкості до внутрішніх флуктуацій.

Питання теорії, методології та практики злиттів та поглинань відносяться до малодосліджених та таких, які потребують подальшого розвитку з огляду на тенденції їх стійкого зростання та удосконалення методів їх організації. На сьогодні в наукових дослідженнях переважає юридичний підхід до дослідження процесів злиття та поглинання як сукупності законодавчо визначених процедур та етапів їх реалізації. Причинами низької активності економічних досліджень процесів злиття та поглинання є неоднозначність підходів до сутності таких процесів, виходячи із їх законодавчого забезпечення, філологічна тотожність тлумачень «злиття» і «поглинання» в іноземних дослідженнях та розбіжності у трактуванні сутності процесу злиття.

На основі дослідження теоретичної сутності понять «злиття» та «поглинання»

можна стверджувати, що вони мають різний внутрішній зміст. Для процесів злиття внутрішньою складовою процесу є злиття як форм, так і активів. Поглинання передбачає передачу прав власності, а не форм діяльності. Юридичне оформлення змін у структурі компанії поглинача може настати після реалізації процесу поглинання, а може і не відбутися, в залежності від бажання власника щодо його подальшої поведінки відносно об'єкту поглинання.

На сьогодні в економічній науці зустрічається декілька підходів до з'ясування сутності поняття злиття та його логічного місця в структурі заходів з реструктуризації підприємств: злиття розглядається як метод об'єднання корпорацій; як спосіб реструктуризації корпорації; як процедура оформлення процесу об'єднання двох корпорацій. Поєднання всіх трьох підходів дає можливість розглядати злиття як процес об'єднання в політиці реструктуризації корпорації. Такий підхід дозволяє акцентувати увагу на причинах, передумовах та наслідках злиття в рамках реструктуризованої корпорації.

На основі дослідження економічної сутності процесів злиття та поглинання можна з'ясувати їх структурно-логічну послідовність. Злиття виступає одним, але не єдиним результатом операції поглинання, а поглинання, відповідно, однією (але не єдиною) передумовою операції злиття.

Сформованість приватного сектору економіки та неперервні процеси подальшого перерозподілу власності дозволили визначити особистий економічний інтерес як пріоритетний в механізмах перерозподілу власності. Особисті наміри акціонерів є визначальними при прийнятті рішень про майбутні злиття та поглинання, а зовнішнє середовище та внутрішні можливості виступають чинниками зростання чи зниження їх активності. Отже, перспективи подальшого розвитку корпорацій та економіки країни в цілому залежать від особистого економічного інтересу власника.

Виходячи з дослідження представлених в літературі мотивів злиття та поглинання, всю їх сукупність можна представити у вигляді трьох укрупнених груп: «виживання» в умовах жорсткої конкуренції; підвищення ефективності діяльності корпорації в умовах обмеженості ресурсів для розвитку; амбіційні наміри акціонерів (табл. 1).

Таблиця 1

Мотиви злиття та поглинання, що продиктовані реалізацією функції права власності

Група мотивів	Конкретні мотиви
«Виживання» в умовах жорсткої конкуренції	Доступ до технологій, доступ до ресурсів, продаж як альтернатива банкрутства, узгодження умов конкуренції між учасниками об'єднання, перерозподіл ресурсів між учасниками об'єднання
Підвищення ефективності діяльності корпорації в умовах обмеженості ресурсів для розвитку	Досягнення синергетичного ефекту, податкові мотиви, усунення неефективного управління, диверсифікація виробництва, доступ до інновацій
Амбіційні наміри акціонерів	Досягнення певної частки ринку, олігополія на ринку, вихід на нові ринки, набуття статусу транснаціональної корпорації, отримання найвищого гудвілу від продажу

Кожній групі мотивів злиття та поглинання відповідає свій тип поведінки акціонерів в залежності від величини прибутковості корпорації. Так, при реалізації мотивів «виживання» в умовах жорсткої конкуренції акціонери застосовують процедури злиття та поглинання для реалізації політики реструктуризації та продажу власності, для цілей підвищення ефективності діяльності корпорації та реалізації амбіційних намірів акціонерів - утримування власності та реструктуризацію.

За природою свого походження внутрішні флуктуації можуть бути результатом впливу зовнішніх флуктуацій; результатом внутрішніх невідповідностей у самій системі або підсистемі; результатом накладання (поєднання, взаємодоповнення) зовнішніх та внутрішніх флуктуацій.

Момент досягнення системою критичної точки переходу в біфуркаційний стан залежить від сили впливу флуктуації на нерівновагу в системі. Сила впливу флуктуації визначає стійкість системи.

Запропонована автором методика оцінки стійкості корпорацій до зовнішніх флуктуацій (коливальних процесів у зовнішніх до системи, що розглядається, системах) дозволяє виявити здатність системи реагувати на «зовнішні подразнення». В основу методики покладено принцип адекватності змін у системі змінам зовнішнього середовища. Запропонована методика оцінки стійкості за показниками: адекватність ринку, цінова свобода, покриття заборгованості, інноваційна активність, технологічність виробництва, капіталізованість корпорації - дозволила кількісно виміряти реакцію корпорації на зовнішні флуктуації, визначити слабкі сторони діяльності корпорації та намітити стратегічні орієнтири для планування управлінських рішень (енергії протидії) з метою зменшення нестійкості.

Виходячи з розглянутих вище підходів, були ідентифіковані наступні стани стійкості: абсолютна, тимчасова стійкість, нестійкість. Така ідентифікація дозволила виявити потенційну можливість появи нерівноваги у корпораціях з причини відсутності адекватної реакції на зовнішні впливи, і відповідно, прогнозувати можливість участі таких корпорацій в процесах злиття та поглинання.

Інтегральний показник стійкості корпорацій засвідчив найвищу інтегральну стійкість до зовнішніх флуктуацій у ВАТ «Житомирський маслозавод», найнижчу - у ВАТ «Ковельмолоко» (табл. 2).

Кожному із запропонованих показників оцінки стійкості системи відповідає своя тактика поведінки корпорації, яка дозволяє нейтралізувати негативну направленість впливу зовнішніх флуктуацій.

Запропонована система тактичних дій дозволить зберегти стійкість системи шляхом прийняття управлінських рішень, направлених на адаптацію корпорацій до зовнішніх впливів або протидії їх негативним наслідкам.

Для цілей оцінки стійкості корпорацій до внутрішніх коливань запропонована методика, яка ґрунтується на визначенні узгоджених змін між темпами зростання результату та ресурсу корпорацій. При збереженні принципу адекватності таких змін система вважатиметься стійкою, оскільки є відсутніми диспропорції в розвитку підсистем.

Таблиця 2

Показники індикаторів стійкості корпорацій молочної промисловості

Значення вихідних показників	ВАТ «Галактон»	ВАТ «АК «Комбінат» «Придніпровський»	ВАТ «Ковель молоко»	ВАТ «Кременчуцький міськмолзавод»	ВАТ «Житомирський маслозавод»	ВАТ «Шосткинський міськмолзавод»
Адекватність ринку	0,87	1,38	0,83	0,94	0,94	1,01
Цінова свобода	0,99	1,04	0,95	1,02	1,05	0,98
Покриття заборгованості	0,13	0	0	3,03	0,77	0
Інноваційна активність	1,06	0,94	0,74	1,03	1,23	0,84
Технологічність виробництва	0,77	1,24	1,37	1,37	1,67	1,77
Капіталізованість	2,3	0,89	0,09	0,64	8,57	0,98
Інтегральний показник стійкості корпорації	0,77	0,73	0,43	1,17	1,54	0,72

Співвідношення темпів зростання показників результативності та темпів зростання показників використання ресурсів корпорації виявило різну величину стійкості підсистем корпорацій молочної промисловості (табл. 3).

Таблиця 3

Групування підсистем корпорації за рівнем їх стійкості

Корпорації	Стійкість корпорації
	стійка < 5%	незначна нестійкість 5% < < 10%	середня нестійкість 10% < < 25%	висока нестійкість 25% <
ВАТ «Галактон»	Виробнича Інформаційна	Кадрова	Фінансова Управлінська Маркетингова
ВАТ «Шосткинський сирзавод»	Інформаційна		Фінансова Виробнича Маркетингова	Кадрова Управлінська
ВАТ «Кременчуцький молокозавод»	Інформаційна	Виробнича	Управлінська	Фінансова Маркетингова Кадрова
ВАТ «Житомирський маслозавод»	Інформаційна	Виробнича	Управлінська	Фінансова Маркетингова Кадрова
ВАТ «Ковельмолоко"	Інформаційна			Фінансова Маркетингова Кадрова Виробнича Управлінська

Найбільший ризик втрати стійкості корпорації походить від фінансової та маркетингової підсистем корпорацій. Зниження темпів нарощування операційного прибутку та зростання витрат на збут на фоні приросту собівартості продукції та повільних темпів зростання виручки можуть стати причиною зростання ентропії в системі та її подальшої самоорганізації.

Враховуючи отримані результати, слід зауважити, що для збереження упорядкованості та узгодженості між флуктуаціями в функціональних підсистемах корпорації, менеджменту варто спрямувати енергію професійного інтелекту на прийняття управлінських рішень з нейтралізації негативних проявів неефективності у зазначених підсистемах.

У третьому розділі «Стан та наслідки процесів злиття та поглинання в молочній промисловості України» досліджено генезис становлення процесів злиття та поглинання в Україні, організаційні наслідки процесів злиття та поглинання в молочній промисловості України, визначено вплив злиття та поглинання на емісійну діяльність та стан організованого ринку акцій корпорацій молочної промисловості, здійснено дослідження впливу зовнішніх факторів на напрями самоорганізації молочної промисловості.

На основі дослідження етапів розвитку ринку злиття та поглинання були узагальнені основні чинники його еволюції, використання яких активізувало процеси злиття та поглинання, а сила їх впливу визначила тренд. Основні чинники процесів злиття та поглинання узагальнено можна представити у вигляді трьох груп: об'єкт, який визначає мету операції (сировина, технологія, інновація, персонал); стан економічного середовища, основними індикаторами якого є цикл світової економіки, стан конкуренції на ринку, можливість доступу до недорогих фінансових коштів; неспецифічні випадкові фактори (епідемії, військові акції в країнах походження учасників злиття та поглинання). Застосування графічного методу дозволило виявити паралельність трендів приросту світового обсягу злиттів та поглинань та приросту світового ВВП, що підтверджує залежність активності злиттів та поглинань від тенденцій світового розвитку (рис. 1).

Рис. 1. Темпи приросту світових обсягів злиття та поглинання та світового ВВП

Злиття та поглинання призвели до появи частки транснаціональних корпорацій в розвитку світової економіки. Причинами зростання частки транснаціональних корпорацій у загальному обсязі процесів злиття та поглинання стали : обмеженість мінеральних ресурсів сировини, зростання попиту на ринку країн, що розвиваються, зростання конкуренції, завоювання нових ринків і лідерство в глобальній економіці, обмеженість можливостей подальшого зростання на внутрішніх ринках, насиченість внутрішнього ринку, диверсифікація діяльності за рахунок розширення напрямів бізнесу, придбання відомого бренду, зростання доходів населення в країнах, що розвиваються.

Обсяг національних процесів злиттів та поглинань становить від 0,1 до 0,3% обсягів світових злиттів та поглинань. Початком зародження процесів злиттів та поглинань в Україні є 1991-1995 р. - період початку формування інституту приватної власності. Основними етапами подальшої еволюції злиттів та поглинаннь в Україні є 1996-2000 роки - І хвиля перерозподілу власності, 2001-2005роки - ІІ хвиля перерозподілу власності, 2006-2007 - структуризація бізнесу, 2008 - спад активності. Кожний із етапів реалізувався під впливом притаманних йому чинників та особливостей.

Закономірністю загального обсягу процесів концентрації в Україні є зменшення частки злиття та зростання частки поглинання в сумарному їх обсязі. Якщо в 2003 році питома вага процесів злиття в загальній кількості процесів концентрації становила 17,02%, а питома вага придбання акцій - 55,02%, то в 2009 році - відповідно 0,21% та 82,08%.

Особливості еволюції національного ринку злиттів та поглинань лягли в основу національної моделі формування та управління корпоративним сектором економіки країни. На сьогодні такими особливостями є переважання конгломератного типу інтеграції, що обумовило різнопрофільність та закритість діяльності крупних корпорацій; закріплення контролю над великими промисловими об'єктами за ПФГ; непрозорість схем закріплення прав власності за національними активами; відсутність дієвих інструментів протидії ворожим поглинанням та рейдерським захопленням власності тощо.

Порівняння обсягу прямих іноземних інвестицій та сукупного обсягу процесів злиття та поглинання підтверджує висновок про домінуючу частку в загальних обсягах інвестицій, які надходять в Україну шляхом злиття та поглинання корпорацій. Однак відсутність прозорого інформаційного та статистичного забезпечення даних процесів звужує можливості їх ефективного контролю та адекватного регулювання.

Харчова промисловість України відносить до тих галузей, які проявляли найвищу активність реструктуризації власності, залучаючи до участі в управлінні своїми активами транснаціональні корпорації. Зростання купівельної спроможності населення в Україні, загальне економічне пожвавлення у сукупності зі швидкими темпами обороту обігових засобів у харчовій промисловості забезпечили їх лідируючі позиції в кількості угод злиття та поглинання. Після завершення етапу приватизації підприємств харчової промисловості почався етап встановлення мажоритарного контролю над лідерами галузей зі сторони ПФГ України та транснаціональних (або міжнародних) корпорацій, що сформував структуру власності на активи в галузях діяльності з виробництва харчової продукції.

Активність процесів поглинання в молочній промисловості стала причиною високих темпів консолідації на ринку. За підсумками 2009 року, десять найкрупніших корпорацій займають до 53% ринку.

Процеси поглинання в молочній промисловості України характеризуються своїми особливостями, які зумовлені спеціалізацією виробництва, географією попиту, забезпеченістю сировинними ресурсами.

Злиття та поглинання корпорацій молочної промисловості за участю національного або іноземного інвестора не вплинуло на інвестиційну активність в корпораціях за рахунок надходжень від додаткової емісії акцій. Узагальнено емісійну діяльність корпорацій молочної промисловості можна охарактеризувати як поодинокі емісії в періоди зміни власності корпорацій.

На основі дослідження еволюції емісійної діяльності корпорацій молочної промисловості можна констатувати факт зменшення кількості емісій при одночасному зростанні її обсягів. Найвища емісійна активність вказаних корпорацій мала місце до 2002 року. З 2003 року розпочинається період цільових крупних емісій. Додаткова емісія призвела до перерозподілу структури власності в корпораціях в напрямі формування мажоритарного власника.

Процес самоорганізації системи можна представити у вигляді логічної послідовності етапів: формування передумов, вибір напряму, оцінка результатів. Передумови самоорганізації можна охарактеризувати як сукупність вхідних потоків речовини, енергії та інформації, які є результатами попередньої самоорганізації когерентно взаємодіючих з даною системою систем, та які в сукупності формують вихідне середовище для подальшої самоорганізації системи як процесу безперервного розвитку.

Направленість процесу самоорганізації визначається направленістю впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. Під впливом вказаних факторів система будь-якого рівня трансформується, змінюючи свою організаційну структуру та ефективність діяльності.

У нинішніх умовах господарювання мінливість факторів зовнішнього середовища обумовлює стан внутрішньої стійкості промисловості та підприємства. Дослідження тенденцій факторного впливу зовнішнього середовища дозволило, в залежності від характеру їх впливу на діяльність промисловості, згрупувати їх у дві групи: група факторів позитивного впливу та група негативно направлених факторів. До факторів, зміна яких за період 2000-2008 років мала позитивний вплив на розвиток молочної промисловості, слід віднести: 1) зростання товарності молока: якщо в 1999 році коефіцієнт товарності складав 18 %, то в 2008 45 %; 2) зростання попиту на промислову продукцію: порівняння темпів зростання реальної заробітної плати та чистого доходу молочної промисловості дозволило підтвердити їх взаємозалежність та паралельність динамік; 3) зниження ставки банківського кредитування: чим більші темпи падіння процентів за кредитами, тим вищі темпи приросту чистого доходу в промисловості.

До факторів, розвиток яких відбувався в напрямі їх негативного впливу на молочну промисловість, слід віднести: 1) зменшення обсягів виробництва молочної сировини. Так, з 2007 року Україна виробляє молока в обсязі 50 % від рівня 1990 року; 2) зменшення поголів'я великої рогатої худоби. Так, у 2009 році поголів'я корів в Україні складало 33,5 % рівня 1990 року; 3) зростання закупівельної ціни молока; 4) низька якість сировини. У 2009 році молоко першого сорту становило лише 29% всього обсягу молока, направленого на переробку; 5) перехід від організованого до дрібнотоварного виробництва молока. Питома вага молока, зданого на переробку сільськогосподарськими підприємствами, зменшилася з 71 % у 1999 році до 40 % у 2009 році, при одночасному зростанні за вказаний період частки домогосподарств у структурі джерел постачання сировини (з 28 % у 1999 році до 60 % у 2009 році); 6) збитковість виробництва молока. У 2006 році рентабельність виробництва молока становила 2,7 %, у 2008 - 4,1%.

...