Методологія самоорганізації злиття та поглинання і досягнення синергетичного ефекту в корпораціях молочної промисловості

На основі аналітичного дослідження тенденцій впливу факторів зовнішнього середовища на розвиток молочної промисловості були виявлені невідповідності між напрямом впливу зовнішнього фактору та результатами самоорганізації промисловості. До таких були віднесені наступні: при зростанні державної підтримки зменшується обсяг закупівель молока; при зменшенні обсягів переробки молока зростає чистий доход промисловості; при зростанні обсягів заготівлі молока знижується рентабельність заготівлі молока.

Вказані порушення логічного взаємозв'язку є диспропорціями в розвитку системи.

Дослідження тенденцій зовнішніх факторів, які формують вхідні потоки речовини, енергії та інформації для молочної промисловості, дозволило виявити ті з них, які стали причиною нинішнього стану самоорганізації системи та штовхають її по шляху подальшого розвитку.

Шлях подальшої самоорганізації промисловості визначається внутрішніми тенденціями її розвитку, які є результатом попереднього етапу еволюції та впливу зовнішнього середовища її функціонування.

Молочна промисловість, як система з власною поведінкою, сукупністю підсистем та взаємозв'язків, має внутрішній потенціал, закономірні та випадкові тенденції свого розвитку, внутрішні невідповідності, які в умовах нерівноваги стають акумуляторами подальших її змін. На сьогодні за зовнішніми кількісними показниками зростання молочна промисловість розвивається, адаптуючись до умов мінливого зовнішнього середовища, демонструючи сталу динаміку розвитку. Лише випадковості стають причиною відхилень динаміки системи від обраної траєкторії руху.

Молочна промисловість розвивається за рахунок сприятливої динаміки факторів зовнішнього впливу: зростання попиту на національний експорт молочної продукції, зростання рівня доходів населення та загальне економічне пожвавлення. Зростання вартісних показників ефективності діяльності молочної промисловості відбувалося на фоні відсутності задоволення попиту на молочну продукцію. Якщо у 2005 році в Україні на 1 особу вироблялося 290 кг молока, то у 2009 році - лише 251,6 кг.

Дослідження внутрішніх тенденцій розвитку молочної промисловості дозволило виявити низку невідповідностей між показниками оцінки стану розвитку її підсистем, до яких слід віднести наступні: при зростанні виручки зменшується прибутковість діяльності; зростання прибутковості має місце при зменшенні обсягів експорту продукції; зростання ціни сировини спостерігається при зростанні обсягів експорту молочної продукції; зростання доходів при незмінній частці збиткових підприємств; зростання чистої виручки при зменшенні обсягів переробленого молока; зростання чистої виручки при зменшенні обсягів споживання молока на одну людину.

У четвертому розділі «Розвиток процесів злиття та поглинання за напрямами самоорганізації в молочній промисловості України» досліджено тенденції розвитку процесів самоорганізації в молочній промисловості України та розроблено методичний підхід до його оцінки, здійснено моделювання результатів самоорганізації в молочній промисловості та визначено поведінку молочної промисловості в результаті імпульсного впливу факторів зовнішнього середовища, запропоновані показники розрахунку пропорцій обміну (коефіцієнту конвертації) акцій при різних типах злиття корпорацій, запропоновано модель декомпозиції процесів синергізму злиття та поглинання в молочній промисловості, визначені джерела та умови досягнення синергетичного ефекту.

На етапі еволюційних змін самоорганізація відбувається у напрямі закономірного розвитку її тенденцій, які формуються під впливом змін одного або декількох факторів, що не провокують «збудження» всієї системи, а змушують систему пристосуватися до змін шляхом вироблення комплексу управлінських рішень по використанню їх переваг, нейтралізації або мінімізації наслідків негативного впливу. На етапі біфуркаційних змін самоорганізація системи є закономірним результатом виходу системи із стану нерівноваги.

Для цілей визначення типу процесу самоорганізації в промисловості та напряму її розвитку запропоновано методику оцінки, яка ґрунтується на кількісному вимірюванні ефективності трансформації вхідних потоків, внутрішнього потенціалу у вихідний потік.

Рис. 2. Динаміка коефіцієнтів вхідного, вихідного потоків, внутрішнього потенціалу та самоорганізації молочної промисловості

Дослідження динаміки коефіцієнтів самоорганізації за період 2001- 2009 років дозволило виділити три періоди розвитку молочної промисловості, які мають різну динаміку вхідного потоку, внутрішнього потенціалу, вихідного потоку та коефіцієнту самоорганізації промисловості.

Період 2001-2008 років характеризується нестійкістю системи «молочна промисловість», що проявляється у коливаннях коефіцієнту самоорганізації від 1,08 (2005 рік) до 0,93 (2000 рік).

Період 2006 року період впливу випадковостей на розвиток молочної промисловості у вигляді заборон експорту молочної продукції до Російської Федерації.

Період 2007-2009 період погіршення стану молочної промисловості.

Представлена динаміка коефіцієнта самоорганізації засвідчує еволюційний тип самоорганізації молочної промисловості з тенденцією погіршення стану промисловості у 2006-2009 роках.

Використання коефіцієнту варіації для кількісного виміру флуктуацій у процесах забезпечення самоорганізації в молочній промисловості виявило наявність найбільшого ризику коливань у вхідних потоках, а отже найбільшу залежність процесів самоорганізації від факторів зовнішнього середовища (коефіцієнт варіації вхідного потоку - 35,3931, внутрішнього потенціалу промисловості -25,6890, вихідного потоку -31,0102).

Дослідження тенденцій впливу факторів зовнішнього середовища та внутрішньої динаміки розвитку молочної промисловості дозволило узагальнити можливі напрями подальшої самоорганізації промисловості. До напрямів самоорганізації промисловості за участю процесів злиття та поглинання доцільно віднести: імпортозалежність; зональну консолідацію; вертикальну інтеграцію; перерозподіл власності. На сьогодні макроекономічні індикатори розвитку економіки «штовхають» молочну промисловість на шлях самоорганізації у напрямі зростання зональної консолідації.

Застосування імітаційного моделювання сценаріїв розвитку молочної промисловості дозволило виявити направленість впливу факторів зовнішнього середовища на процеси самоорганізації промисловості. Внесення імпульсів у вершини векторів, які ідентифікують зовнішній вплив на молочну промисловість, виявило різний характер такого впливу та різні наслідки самоорганізації. Поступове погіршення стану промисловості та зростання ймовірності біфуркаційного розвитку має місце при зростанні кредитної ставки та відсутності нейтралізуючих такий вплив факторів. У результаті такого впливу процеси самоорганізації відбуваються у напрямі стійкого погіршення стану промисловості.

Аналіз впливу стану ринку молочної сировини, зовнішнього попиту на національний експорт, тенденцій консолідації ринку виробників на процеси самоорганізації в молочній промисловості виявив процеси циклічної адаптації промисловості до зміни умов зовнішнього середовища, що передбачає періодичне чергування станів розвитку промисловості.

Використання імовірнісного моделювання поведінки молочної промисловості при внесенні позитивних імпульсів у вигляді зростання виробництва молока сільськими господарствами, зростання попиту та зростання обсягів експорту дозволило виявити коливальні процеси в розвитку системи на перших етапах та їх затухання на останніх. Має місце швидка адаптація системи до зміни умов зовнішнього середовища у випадку впливу факторів, які нейтралізують один одного.

Потенціал синергії представляє собою сукупність нелінійних залежностей, які розглядаються як реальні джерела самоорганізації елементів системи, що реалізують можливості зростання ефективності діяльності об'єднаної корпорації як за рахунок емерджентності (системності) так і очікувань.

Джерела синергізму процесу об'єднання поділяються на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх джерел відносяться: зростання консолідації та концентрації (зміна стану ринку, інвестиційна привабливість, кредитоспроможність тощо); покращення іміджу; зміна системи договірних відносин корпорації із зацікавленими особами.

Внутрішніми джерелами синергізму об'єднання є: кадровий синергізм; синергізм управлінських рішень та реорганізацій.

Складові синергізму об'єднання корпорацій включають: носіїв, джерела, умови виникнення, інструменти реалізації. До носіїв синергізму віднесено персонал; психологію зацікавлених осіб (споживачів, покупців, інвесторів, суспільства), очікування; імідж корпорації. Джерелами синергізму виступають соціальні та біологічні характеристики працівника (знання, вміння, навички, темперамент, інтереси, потреби тощо); інформація; управлінські рішення; невідповідності. Умовами виникнення синергізму є комбінація, рекомбінація знань та інформації, реорганізаційні процеси, консолідація, концентрація, зміна умов домовленості із зацікавленими особами. Синергізм виникає як результат самоорганізації системи або прийнятого владного рішення (управлінського рішення менеджменту або власника).

На підставі дослідження джерел появи ефективності діяльності корпорацій в післяінтеграційний період було зроблено висновок про те, що процеси реорганізації в корпорації, консолідації активів та концентрації виробництва супроводжуються двома ефектами: комплементарним та ефектом, який виникає як результат очікувань (від зміни положення на ринку, зміни поведінки контрагентів та покупців, зміни інвестиційної привабливості корпорації, зростання її ринкової вартості, нової якості управління, появи нових знань тощо.) Останній і створює джерело виникнення синергетичного ефекту в корпорації.

У п'ятому розділі «Розвиток складових синергізму злиття та поглинання» розроблено методичний підхід до визначення кадрового синергізму злиття та поглинання корпорацій, здійснено моделювання самоорганізації трудового колективу з позицій синергізму злиття та поглинання корпорацій, методологічно обґрунтовано наявність синергізму управлінських рішень в процесі злиття та поглинання корпорацій, теоретично доведено та практично обгрунтовано синергетичну природу ринкової вартості корпорації.

Найбільший потенціал синергізму в корпорації криється в його носії, яким є індивідуум із властивою йому системою знань, вмінь, навичок, темпераментом, переконаннями, інтересами та системою взаємовідносин між ними. Прояв індивідуальних характеристик та відносин між працівниками виникає у результаті перегрупування трудового колективу; проведення різких екстремальних змін в корпорації внаслідок виникнення кризових явищ у корпорації, непередбачених дій зі сторони конкурентів та зацікавлених осіб (постачальників, споживачів тощо); конструктивного конфлікту (конфлікту поглядів і думок); як реакція на управлінські та організаційні зміни (на ліквідацію невідповідностей та імплементацію найкращих стандартів управління кадрами). У результаті означених дій виникають ефекти синергізму, внутрішніми джерелами яких є:

1) рекомбінація знань у процесі перегрупування трудових колективів;

2) відповідність «енергії працівника» як сукупності природних та набутих соціальних і біологічних характеристик, притаманних кожному працівнику, енергії робочого місця як вимогам до набору соціальних та біологічних характеристик, якими повинен володіти працівник для повного ефективного виконання функціональних обов'язків і задач функціонального підрозділу;

3) енергія колективної взаємодії як результат групування та колективного обміну соціальними характеристиками працівників;

4) ліквідація невідповідностей між системами управління персоналом у корпораціях-учасницях злиття.

У процесі злиття та поглинання мають місце різні структурні зміни в корпорації, які супроводжуються об'єднанням структурних підрозділів обох корпорацій, у результаті якого виникає взаємодія членів трудових колективів та виникнення нової енергії, як результату ефекту «змішування» соціальних, біологічних, соціально-біологічних та біосоціальних характеристик індивідуумів членів такого колективу.

Енергія взаємодії членів трудового колективу є джерелом самоорганізації та виникнення синергетичного ефекту. Результатами такої самоорганізації виступає: нова політика та стратегія; структурна самоорганізація як зміна структури організації та управління корпорацією; психоемоційна самоорганізація як новий психоемоційний клімат в колективі; нова якість виконання функцій; творча самоорганізація як можливість практичної реалізації творчого потенціалу колективу.

Формування трудового колективу можливе при використанні підходів: збалансованого комбінування ключових характеристик або комбінування за обраною ключовою характеристикою. В основі підходу збалансованого комбінування ключових характеристик лежить принцип формування трудового колективу з комбінацією різних ключових характеристик, необхідних для реалізації поставлених функціональних задач. Такий підхід застосовується при формуванні колективів з широким обсягом повноважень і визначених поставлених задач. При злитті корпорацій реалізація такого підходу має місце при об'єднанні відділів маркетингу, інноваційного, інвестиційного.

В основі підходу комбінування колективу за обраною ключовою характеристикою лежить принцип підбору його членів за обмеженим переліком характеристик, які забезпечують досягнення поставлених задач. Такий підхід реалізується при формуванні технічного, технологічного, планово-економічного, бухгалтерського відділів, члени якого підбираються за ключовою характеристикою професіоналізму, який визначається набором знань, вмінь та навичок.

Ефект самоорганізації у трудовому колективі досягається шляхом організованого (підхід збалансованого комбінування характеристик) та випадкового (підхід комбінування за обраною ключовою характеристикою) співпадання трьох енергій: задач, які необхідно реалізувати конкретним підрозділом, енергії працівника та енергії колективу. Енергія працівника - це набір соціальних та біологічних характеристик особистості, які визначають природну та набуту здатність виконувати певні види робіт. Енергію колективу доцільно визначити як групову готовність та здатність до виконання управлінських рішень.

Джерелом самоорганізації об'єднаного колективу є забезпечення відповідності між декількома рівнями взаємодій: 1) наявної енергії працівника (психологічної сумісності кожного працівника), 2) енергії робочого місця (характеру виконуваної роботи) та 3) енергії колективу (оцінений потенціал колективної взаємодії) - та задачами функціональних підрозділів (виду, обсягу та швидкості робіт). Енергія колективу не дорівнює сумі енергій працівників, а є усередненим оціненим значенням сукупності соціальних, соціально- біологічних, біосоціальних та біологічних характеристик його членів та їх відповідності задачам кожного колективу.

Запропонована методика оцінки соціальних, соціально-біологічних, біосоціальних та біологічних характеристик дозволяє виявити природну та професійну здатність колективу реалізувати поставлені цілі. Кількісна оцінка структури вказаних характеристик у колективі визначає потенціал його самоорганізації та вказує напрями майбутніх перегрупувань для цілей моделювання колективів, енергія яких відповідає енергії функціональних задач.

На основі дослідження поведінки трудових колективів у процесі структурних реорганізацій в об'єднаній у результаті злиття корпорації були узагальнені найбільш типові їх варіанти: підтягування слабшого до сильнішого; підпорядкування знань, умінь, навичок, звичок членів одного із трудових колективів над іншим; встановлення контролю одного трудового колективу над іншим; об'єднання на умовах рівності; відособленість. У кожному типі поведінки криється свій потенціал та відповідні ефекти самоорганізації.

При дослідженні процесів кадрового синергізму було визначено, що останній не виникає як автоматичний передбачуваний результат процесів перегрупування трудових колективів та реконфігурації їх знань. Для запуску «механізму синергізму» необхідна економічна влада у вигляді управлінського рішення. Для дослідження структурної ієрархії суб'єктів впливу на формування кадрового синергізму введено поняття «сила впливу», як владне управлінське рішення суб'єкту, здатного змінити стан системи в цілому.

Відповідно до методології синергетичного підходу до дослідження мікросистем (як максимально організованих), синергія виступає результатом реалізації управлінського рішення. Суб'єкт управління виступає як продуцент синергізму, а саме управлінське рішення є його інструментом.

Джерело появи синергізму - ефект нової комбінації: факторів виробництва, ринкових сил, знань, інформації, відносин.

Одним із проявів синергізму виступає синергізм ринкової вартості акції, який проявляється у взаємодії об'єктивних факторів формування курсу та суб'єктивних очікуваннях інвесторів щодо зміни дохідності цінного паперу або його ринкової вартості за визначений період часу. Чим більшими будуть очікування, тим вищим буде попит на акції при незмінності об'єктивних курсоутворюючих факторів, і навпаки.

Зростання ринкової капіталізації корпорацій відбувається не за рахунок збільшення кількості акцій на організованому ринку цінних паперів, а за рахунок зростання ціни на акції, що практично підтверджує наявність спекулятивної складової в ціні, розмір якої є синергетичним ефектом, який втілює у собі ефект очікувань. За природою очікування можуть бути спекулятивними (проведеними зацікавленими особами) та об'єктивними, підтвердженими системою факторів макро, мікро та галузевого рівня. В результаті дослідження встановлено, що серед причин зростання ринкової вартості акцій домінує фактор спекулятивного характеру.

У шостому розділі «Теоретико-методологічні підходи до оцінювання ефектів самоорганізації злиття та поглинання корпорацій» розкрито теоретико-методологічний зміст ефектів злиття та поглинання корпорацій, запропоновано методичний підхід до визначення комплементарних ефектів злиття та поглинання корпорацій, ідентифіковано фактори та джерела синергетичного ефекту самоорганізації злиття та поглинання, розроблено методичні підходи до оцінювання синергетичного ефекту злиття та поглинання корпорацій.

Розмаїття поглядів на сутність ефектів злиття та поглинання корпорацій обумовило відсутність глибоких наукових досліджень з питань формування джерел їх виникнення, особливостей реалізації в процесі інтеграції, механізмів активізації та методів кількісної оцінки.

Виходячи з різної природи походження та принципів формування, ефекти процесів злиття та поглинання корпорацій можна розподілити на синергетичний та комплементарний, які в науковій літературі дуже часто ототожнюються.

Внутрішнім механізмом появи синергії є самоорганізація як процес упорядкування хаосу в системі. Синергетичний ефект виступає як кількісно оцінена енергія самоорганізації елементів будь-якої системи (економічного процесу), які, вступаючи у когерентну взаємодію, утворюють новий стан такої системи.

Основними умовами виникнення синергетичного ефекту є складність системи, нерівноважність елементів у системі та їх взаємодія в стані нерівноваги. Чим більша кількість підсистем у системі, тим більша її нерівновага, а отже, тим більшими будуть ефекти синергії.

Синергетичний ефект виникає на всіх рівнях економічної системи: макро, мезо-, мікроекономіки. Рівень економіки визначає рівень складності системи, фактори нерівноваги, силу її стійкості до нерівноваги, атрактори системи в точці біфуркації. В залежності від рівня економічної системи змінюється співвідношення організованого і самоорганізованого в системі. Так, на рівні мікроекономіки, де більшість процесів є організованими, фактором виникнення синергії є людина як носій владних повноважень щодо можливих змін у системі, носій знань, інформації, індивідуум наділений психоемоційним станом та мірою активності.

Взаємодія людей у колективі побудована на взаємодії носіїв синергетичного ефекту, їх комбінуванні та кооперуванні.

Результатами взаємодії людей при об'єднанні трудових колективів є нова продуктивність праці, нова ефективність співпраці, зміна швидкості виконання зобов'язань, генерування та продукування ідей, зміна психологічного мікроклімату в колективі, нові організаційні структури, нові інноваційні технології, нові способи та методи управління, нові технології управління функціональними підсистемами, нові стратегії розвитку, нова тактика поведінки, нові сегменти ринку тощо.

Синергетичний ефект виникає на двох рівня взаємодій: на рівні самоорганізації підсистем об'єднаної корпорації та на рівні самоорганізації відносин між об'єднаною корпорацією та зацікавленими особами (іншими корпораціями, ринком, споживачами, державою тощо). Проявами синергетичного ефекту на рівні відносин між об'єднаною корпорацією та зацікавленими особами є нові умови співпраці, переваги при придбанні товарів, зростання попиту, покращення іміджу, зміна ринкової капіталізації корпорації.

Комплементарний ефект є ефектом раціонального використання ресурсів корпорації, який виникає в результаті їх взаємодоповнення чи економії. На відміну від синергетичного, даний ефект не виникає в процесі хаотичної взаємодії, а є результатом планомірно організованих процесів у корпорації. Джерелами отримання комплементарного ефекту є спеціалізація та диверсифікація виробництва, економія витрат, придбання недооцінених активів, зміна джерел фінансування та напрямів використання фінансових потоків, трансфертне ціноутворення, податкові пільги, централізація управління.

Теоретико-методологічне розмежування сутності синергетичного та комплементарного ефекту дозволило представити сумарний ефект злиття (Е_злиття) корпорацій у вигляді суми комплементарних та синергетичних ефектів: комплементарного ефекту внутрішньої взаємодії елементів у процесі злиття та поглинання (Е_{к. вн)}, комплементарного ефекту зовнішньої взаємодії (Е _{к. зн.)}, ефекту внутрішньої самоорганізації корпорації (Е _{вн. с.}), ефекту зовнішньої самоорганізації - самоорганізація між об'єднаною корпорацією та зацікавленими особами ( Е _{зн с.}) та ефекту часових спекуляцій (Е _ч.с.).

Е_злиття = Е_{к. вн.} + Е_{к. зн.} + Е _{вн. с.} + Е _{зн. с.} + Е _ч.с. С_н.,

де, С_н. негативна самоорганізація.

Таке представлення сумарного ефекту об'єднання корпорацій може стати підставою для уточнення методики оцінки вартості угод у процесі злиття та поглинання та уникнути низки прорахунків в очікуванні синергетичних ефектів.

В основі рішення про злиття та поглинання корпорацій лежать визначені мотиви, які узагальнено можна представити у вигляді двох груп: мотиви, реалізація яких передбачає підвищення іміджу корпорації на ринку та мотиви, механізм реалізації яких спрямований на забезпечення внутрішньої ефективності діяльності об'єднаної корпорації. Оцінка ефективності реалізації визначеного мотиву з використанням показників, які відображають таку ефективність, дозволяє оцінити доцільність та ефективність всього процесу злиття та поглинання (табл. 4).

Таблиця 4

Мотиви злиття і поглинання та показники оцінки їх ефектів

Мотиви злиття	Комплементарні ефекти	Синергетичні ефекти
		внутрішні (для корпорації)	Зовнішні (для акціонера)
		джерела	показники	показники
Комбінування за рахунок взаємодоповнення ресурсів	Економія витрат за рахунок ціни ресурсу	Якість товарів Тривалість операційного циклу	Зростання обсягів реалізації Економія витрат	Зростання ринкової вартості
Економія за рахунок централізації управління	Економія витрат	Управлінський синергізм Кадровий синергізм	Зростання обсягів реалізації
Економія за рахунок масштабів діяльності	Економія витрат
НДДКР	Зростання обсягів реалізації	Кадровий синергізм	Зростання обсягів реалізації	Зростання ринкової вартості
Монопольний стан	Зростання виручки за рахунок можливості впливати на умови реалізації	Реакція зацікавлених осіб	Зростання обсягів реалізації Економія витрат	Зростання ринкової вартості
Диверсифікація виробництва	Зростання обсягів реалізації	Реакція покупців	Зростання обсягів реалізації	Зростання ринкової вартості
Податкові пільги	Зростання прибутку
Особисті мотиви власників	Різниця між ринковою і вартістю придбання			Зростання ринкової вартості
Доступ до фінансових коштів	Придбання недооцінених активів

Відповідно до цілей злиття та поглинання, синергетичний ефект об'єднання можна поділити на два види: зовнішній, який оцінюється зростанням ринкової вартості об'єднаної корпорації понад сумарну величину ринкових вартостей його учасників, та внутрішній, який є результатом процесів самоорганізації всередині об'єднаної корпорації.

Умовою досягнення зовнішнього ефекту синергії є зростання попиту на акції об'єднаної корпорації на величину більшу, аніж величина зростання внутрішньої вартості об'єднаної корпорації, а умовою досягнення внутрішнього ефекту синергії є зростання прибутку об'єднаної корпорації більше суми прибутків корпорацій, що об'єднуються. Внутрішній синергетичний ефект злиття та поглинання є величиною додаткового прибутку корпорації очищеного від прибутків, які є результатом використання комплементарних переваг такого об'єднання.

Отже, в результаті дослідження виявлено, що джерелом виникнення зовнішнього синергетичного ефекту злиття та поглинання корпорацій є очікування інвестора, внутрішнього - працівники корпорації, інформація, організаційні зміни в об'єднаній корпорації, які призводять до нової системи взаємовідносин в корпорації та відносин корпорації з зацікавленими особами. Врахування природи джерел синергії дозволяє формувати умови їх реалізації та прогнозувати майбутні ефекти її проявів.

Запропонований розподіл синергетичного ефекту на внутрішній та зовнішній дозволяє здійснити оцінку ефективності злиття та поглинання корпорацій відповідно до його мотивів та оцінити ступінь реалізації його мети.

ВИСНОВКИ

У дисертації поставлено та вирішено нову наукову проблему, що полягає у розробленні теоретико-методологічних і методичних підходів до дослідження процесів самоорганізації злиттів та поглинань в молочній промисловості; теоретичному узагальненні основних положень синергетики та методологічних особливостей їх використання в мікроекономічних системах, розробці методичних підходів до оцінювання типу розвитку молочної промисловості за участю процесів злиття та поглинання; розробці теоретико-методологічних підходів до дослідження складових синергізму та ефектів, що виникають в процесі злиття та поглинання корпорацій.

За результатами дослідження зроблено наступні висновки:

1. Методологія синергетичного підходу до дослідження базується на принципах еволюції та самоорганізації. Самоорганізація системи розглядається як процес її еволюції, зумовлений попередніми закономірностями її розвитку та особливостями зовнішнього впливу. Самоорганізація як процес узгодженості та упорядкованості взаємозв'язків між елементами будь-якої системи призводить до зміни стану самої системи, що й ідентифікується з її розвитком. Самоорганізація системи відбувається як у напрямі ліквідації невідповідностей у ній, так і шляхом використання переваг зовнішнього впливу. Будь-які рішення зі сторони органів управління діяльністю корпорацій промисловості, які породжують диспропорції в їх розвитку, стануть причиною самоорганізації в промисловості.

2. Питання теорії, методології та практики злиттів та поглинань відносяться до малодосліджених та таких, які потребують подальшого розвитку з огляду на тенденції їх стійкого зростання та набуття статусу основного інструменту механізму перерозподілу власності як на світових, так і національному ринках.

На основі дослідження теоретичної сутності понять «злиття» та «поглинання» було уточнено структурно-логічну їх послідовність. Злиття розглядається як один, але не єдиний результат операції поглинання, а поглинання, відповідно, є однією (але не єдиною) передумовою операції злиття.

3. Дослідження логічних зв'язків між мотивами злиття та поглинання корпорацій та практикою їх реалізації в молочній промисловості України дозволило виявити вплив особистого економічного інтересу власника на реалізацію кожного із мотивів. Зацікавленість власника у використанні стратегій зовнішнього зростання агреговано може бути представлена у вигляді трьох груп мотивів: 1) як антикризовий захід для цілей «виживання» корпорації в складних зовнішніх та внутрішніх умовах господарювання; 2) як спосіб зростання ефективності діяльності корпорації; 3) як спосіб прирощення власності. Ринок злиттів і поглинань у молочній промисловості розвивається шляхом реалізації всіх визначених груп мотивів.

4. Дослідження еволюції національних процесів злиттів та поглинань дозволили виявити різну ступінь активності у різні часові періоди, галузеву спрямованість, різну частку участі іноземного інвестора в їх розвитку. На основі аналізу вказаних відмінностей було виділено наступні етапи розвитку таких процесів: зародження (1991-1995 р.), становлення (1996-2005 р.), функціонування (2006-2009 р.). Кожний із етапів сформував свої особливості еволюції, які визначили стан національного ринку злиттів та поглинань. На сьогодні такими особливостями є: переважання конгломератного типу інтеграції, що обумовило різнопрофільність та закритість діяльності крупних корпорацій; закріплення контролю над великими промисловими об'єктами за ПФГ; непрозорість схем закріплення прав власності за національними активами; відсутність дієвих інструментів захисту прав власності тощо.

На молочному ринку України процеси перерозподілу власності відбуваються з використанням процесів викупу акцій, а їх активність визначається спеціалізацією виробництва, географією попиту, забезпеченістю сировинними ресурсами.

5. Для забезпечення достовірності оцінювання корпорацій в процесі їх злиття та поглинання виникає необхідність не лише у дослідженні фінансового стану корпорацій-учасниць процесу, але і внутрішній потенційній здатності корпорацій протистояти зовнішнім впливам та внутрішнім невідповідностям. Результатом зовнішнього впливу та внутрішніх невідповідностей у підсистемах корпорації є поява внутрішніх коливальних процесів у системі (внутрішніх флуктуацій). Сила впливу флуктуації визначає стійкість системи.

Стійкість корпорації до зовнішніх флуктуацій запропоновано оцінювати за підходом, який базується на вимірюванні здатності системи реагувати на зовнішні впливи. На основі співвідношення темпів зовнішнього впливу та темпів реакції системи на них було виокремлено три рівня стійкості корпорації: абсолютна, тимчасова стійкість та нестійкість. Розрахований інтегральний показник засвідчив різний стан стійкості корпорацій молочної промисловості до зовнішніх флуктуацій, що є індикатором рівня інвестиційної привабливості даних корпорацій. Так, найвища стійкість була виявлена у ВАТ «Житомирський маслозавод», найнижча - у ВАТ «Ковельмолоко».

6. Доведено, що для оцінювання внутрішньої стійкості функціональних підсистем корпорацій доцільно використання дисперсії, квадратичного відхилення та коефіцієнту варіації, що дозволило ранжувати підсистеми за рівнем їх стійкості. До стійких підсистем віднесено виробничу (коефіцієнт варіації менше 5%), до підсистем з високим ступенем нестійкості: фінансову, управлінську та маркетингову підсистеми (коефіцієнт варіації більше 25%).

Запропоновані методики оцінки стійкості корпорацій до зовнішніх та внутрішніх флуктуацій дозволяють оцінити підсистеми корпорацій за їх здатністю впливати на її загальну стійкість та реально оцінювати потенціал зростання в процесі підготовки угоди до злиття та поглинання.

7. Аналіз стану процесів самоорганізації в молочній промисловості показав, що за період 2000-2008 років промисловість розвивалася в напрямі використання переваг зовнішнього впливу, до яких слід віднести: зростання попиту, експортні можливості та економічні наслідки процесів консолідації, що призвело до зростання її чистого доходу. З 2005 року промисловість розвивається виключно за рахунок зростання ціни на молочну продукцію. На фоні зростання показника чистого доходу промисловості має місце тенденція зниження обсягів споживання молочної продукції в Україні.

Дослідженнями доведено, що ринок злиття та поглинання в молочній промисловості України не змінює ступінь задоволення потреб населення, а лише впливає на асортиментну пропозицію.

8. На основі використання кореляційної залежності між обраним зовнішнім фактором та чистим доходом промисловості були виявлені диспропорції між фактором впливу та результатом. До таких слід віднести наступні: при зростанні державної підтримки зменшуються обсяги закупівель молока; при зменшенні обсягів переробки молока зростає чистий доход промисловості; при зростанні обсягів заготівлі молока знижується рентабельність заготівлі молока; при зростанні обсягів експорту знижується прибутковість; при зростанні доходу зменшується прибутковість діяльності; зростання чистого доходу при зменшенні обсягів переробленого молока; зростання чистого доходу при зменшенні обсягів споживання молока на одну особу. Вказані невідповідності визначають напрями самоорганізації системи, яка відбуватиметься шляхом використання переваг або нейтралізації негативного впливу на підприємства промисловості.

9. Для цілей аналізу стану та тенденцій самоорганізації в молочній промисловості було запропоновано авторську методику оцінки самоорганізації, яка базується на порівнянні пропорцій між темпами зміни вхідних та вихідних потоків. Використання запропонованої методики дозволило виявити адаптаційний тип самоорганізації молочної промисловості та значну залежність розвитку від впливу зовнішнього середовища. Розрахунок інтегрального показника самоорганізації довів різний ступінь використання молочною промисловістю вхідних потоків у галузь за період 2001-2008 років, що пояснюється значною залежністю її розвитку від стану попиту, змін асортиментної пропозиції на ринку молока і молочних продуктів, стану купівельної спроможності населення України.

Порівняння співвідношень між коефіцієнтами вхідного, вихідного потоку

та коефіцієнтом внутрішнього потенціалу дозволило заявити про наявність значного внутрішнього потенціалу розвитку промисловості та її привабливість для подальших інтеграцій.

10. Дослідження факторів зовнішнього впливу та внутрішніх тенденцій розвитку корпорацій молочної промисловості дозволило виявити множину напрямів подальшої самоорганізації молочної промисловості, які будуть спрямовані на ліквідацію негативного впливу невідповідностей або використання їх переваг. До таких напрямів розвитку промисловості віднесено: зростання імпорту сировини; зональну консолідацію; вертикальну інтеграцію; перерозподіл власності. Вибір напряму розвитку залежатиме від комбінації факторів впливу та реалізується за участю процесів злиття та поглинання.

11. Застосування методу когнітивного моделювання, яке ґрунтується на використанні формалізованих законів економіки та інтуїції при прогнозуванні поведінки корпорації в умовах зміни зовнішнього впливу, дозволило спрогнозувати процеси самоорганізації при заданій зміні факторів впливу. В результаті побудови прогнозу було доведено, що стрибкоподібний розвиток корпорацій промисловості може мати місце у випадку різких змін направленості зовнішніх факторів. Найбільший вплив на процеси самоорганізації в молочній промисловості мають зміни кредитної ставки, попиту та обсягів сировини.

12. Ототожнення всіх економічних ефектів, які виникають у результаті злиттів та поглинань корпорацій, з синергетичним визначило підхід до розгляду їх сутності, виходячи із концептуальних положень синергетики, та ідентифікувати ефекти процесів об'єднання корпорацій як синергетичний та комплементарний. В результаті аналізу було доведено, що основними умовами виникнення синергетичного ефекту є складність системи, нерівноважність елементів у системі та їх взаємодія в стані нерівноваги. Кількість підсистем корпорації, які взаємодіють у стані нерівноваги, впливає на джерела формування ефекту синергії. Оскільки в процесі злиття та поглинання відбувається виробнича, операційна, фінансова, управлінська реструктуризація, що призводить до нерівноваги в об'єднаній корпорації, тому від кількості таких реструктуризацій залежатиме і сумарний ефект злиття та поглинання (як комплементарний, так і синергетичний; як позитивний, так і негативний).

13. На основі аналізу мотивів злиття та поглинань було виявлено, що

в їх основі лежать очікування синергетичного ефекту як результату емерджентності в процесі формування великих структур. Однак синергетичний ефект в процесі злиття та поглинання корпорацій не виникає автоматично. Факторами виникнення синергетичного ефекту є предмети праці та члени колективу як носії знань, інформації, індивідууми, наділені психоемоційним станом та мірою активності. Джерелом ефекту є система відносин на рівні підсистем усередині об'єднаної корпорації та на рівні відносин об'єднаної корпорації з іншими підсистемами економіки (іншими корпораціями, ринком, споживачами, державою тощо).

14. Дослідження внутрішніх джерел появи синергізму в процесі злиттів та поглинань корпорацій довело, що цілеспрямований вплив на формування ефекту синергії реалізується шляхом підбору трудового колективу на основі підходу збалансованого комбінування ключових характеристик в колективі, який дасть можливість сформувати однонаправлений потік внутрішньої енергії взаємодії членів такого колективу або за принципом комбінування за обраною ключовою характеристикою, при реалізації якого ефект трудової взаємодії його членів є результатом випадкового комбінування між усіма іншими характеристиками.

Ефект синергії виникає в результаті як реорганізації трудових колективів, так і завдяки хаотичній чи організованій взаємодії членів і досягається завдяки комбінуванню соціальних та біологічних характеристик, в результаті чого формується психологічний клімат у колективі, відбувається рекомбінація знань, виникають новації, досягається найвища відповідність між енергією робітника та енергією робочого місця, ліквідуються невідповідності.

15. Для цілей оцінювання природної здатності функціонального колективу до продукування нової якості виконання функціональних задач запропоновані методичні підходи до кількісної оцінки наявних у функціональному колективі соціальних, соціально-біологічних, біосоціальних та біологічних характеристик, які дозволяють здійснити статистичний їх вимір у носіїв відповідних темпераментів. Така оцінка дозволяє виявити якісний стан об'єднаного колективу, його потенційну здатність до самоорганізації та змоделювати існуючий набір соціальних та біологічних характеристик у колективі, необхідний для майбутніх проявів синергії.

16. На основі використання методологічних підходів до статистичного оцінювання ступеня досягнення мети злиття та поглинання корпорацій запропоновано мотиваційний підхід до оцінки синергетичного ефекту, який полягає в необхідності вибору показника оцінки такого ефекту відповідно до мотиву, який був покладений в основу процесу об'єднання корпорацій. Для його реалізації в науковий обіг введено поняття зовнішнього та внутрішнього синергетичного ефекту. Зовнішній синергетичний ефект є відображенням очікувань власників щодо зміни ринкової вартості корпорації. Внутрішній синергетичний ефект є нелінійним результатом процесів самоорганізації підсистем корпорації в результаті їх об'єднання та подальших реорганізацій. Запропонований підхід дозволяє підвищити економічну обґрунтованість очікувань ефектів злиття та поглинання та уникнути прорахунків на етапі прийняття рішення про реструктуризацію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Самоорганізація злиття та поглинання: умови та потенціал / В.М. Марченко : моногр. - К. : НУХТ, 2011. - 357 с.

2. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України: [кол. моногр.] ; за заг. ред. Л.І. Федулової - К. : Ін-т економіки та прогнозування, 2007. 937 с. (особисто Марченко В.М. - с. 301-317, с. 815-835)

3. Марченко В.М. Транснационализация пищевой промышленности и всего агропромышленного комплекса / В.М. Марченко // Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями: региональный аспект. [кол. моногр.] ; за заг. ред. В.І. Крамаренко ? Сімферополь : Культура народов Причерноморья, 2007. ? С. 112-117.

4. Марченко В. М. Синергетична концепція дослідження потенціалу злиття та поглинання / В.М. Марченко // Забезпечення соціально-економічного розвитку господарюючих систем в умовах транзитивної економіки : [кол. моногр.] ; за заг. ред. В. К. Данилко, Г. М. Тарасюк. - Житомир : ЖДТУ, 2010. -С. 90-106.

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Марченко В.М. Випадковості в синергетичній концепції дослідження процесів злиття / В.М. Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. 2009. № 9(100). С. 121-126 (0,33 д.а).

2. Марченко В.М. Вплив реалізації функції права власності на вибір мотиву злиття та поглинання / В.М. Марченко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету - № 24. - С. 52-56 (0,35 д.а).

3. Марченко В.М. Дослідження природи флуктуацій процесу злиття та поглинання / В.М. Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. 2009. № 12(103). С. 35-38 ( 0,35 д.а).

4. Марченко В.М. Загальні підходи до побудови системи корпоративного управління / В.М. Марченко // Вісник Технологічного університету Поділля. 2004. № 4. Ч.І. Т.2. С. 182 186 (0,31 д.а).

5. Марченко В.М. Зовнішні фактори самоорганізації молочної галузі промисловості // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури : збірник наук. праць. 2010. випуск 27. С. 189-199 (0,52 д.а).

6. Марченко В.М. Кадровий синергізм процесів злиття та поглинання / В.М. Марченко // Агроінком - 2009. - № 9-12. - С. 37-40 (0,33 д.а).

7. Марченко В.М. Класифікація корпоративних прав держави та проблеми управління ними / В.М. Марченко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2005. №2. С. 101-105 (0,35 д.а).

8. Марченко В.М. Класифікація флуктуацій та методичний підходів до оцінки стійкості корпорацій / В.М. Марченко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури : збірник наук. праць. 2011. випуск 30. С. 62-77 (0,52 д.а).

9. Марченко В.М. Класифікація функцій ефективного корпоративного управління / В.М. Марченко, Ю.Г. Симоненко // Економіка: проблеми теорії та практики. 2004. Випуск 192. Том ІІ. С. 4754 (0,33 д.а, особисто автору належить 0,25 д.а).

10. Марченко В.М. Комплементарні ефекти об'єднання корпорацій / В.М. Марченко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки - 2010. - № 2(52). - С. 262-265 (0,51 д.а).

11. Марченко В.М. Логічна структуризація операцій злиття та поглинання / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. - 2009. - № 28. - С. 129-132 (д.а).

12. Марченко В.М. Методичний підхід до оцінки стійкості корпорації до зовнішніх флуктуацій / В.М. Марченко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - 3(105). - С. 155- 162 (0,5 д.а).

13. Марченко В.М. Методичні підходи до оцінки вартості акціонерного капіталу / В.М. Марченко, В.О. Новак, Ю.Г. Симоненко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2004. Випуск 11. С.121126 (0,37 д.а., особисто автору належить 0,29 д.а.).

14. Марченко В.М. Методичні підходи до оцінювання синергетичного ефекту злиття та поглинання / В.М. Марченко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - 4(118). - С. 135-142 ( 0,35 д.а).

15. Марченко В.М. Методологічна сутність ефектів злиття корпорацій / В.М. Марченко // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки - 2010. - № 1(51). - С. 186-188 (0,32 д.а).

16. Марченко В.М. Методологічна сутність понять «злиття» та «поглинання» / В.М. Марченко // Проблеми системного підходу в економіці. - 2008. - № 3. Електронний ресурс. Режим доступу : http : nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/index.html/ (0,29 д.а)

17. Марченко В.М. Механізми захисту від ворожого поглинання / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. 2007. №20. С. 95-97 (0,32 д.а).

18. Марченко В.М. Міжнародні методи контролю та регулювання корпоративної соціальної відповідальності / В.М. Марченко, О.М. Сухаренко, Е.І. Данілова // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. - 2007. - № 21. - С. 151-155 (0,34 д.а., особисто автору належить 0,29 д.а.).

19. Марченко В.М. Мотиваційна складова ринку злиття і поглинання / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. 2006. №19, ч. 3. С. 130-133 (0,33 д.а).

20. Марченко В.М. Напрями самоорганізації молочної промисловості в умовах існуючого факторного впливу // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2010. Випуск 25. Частина 1. С. 332 337 (0,5 д.а).

21. Марченко В.М. Національні особливості емісійної діяльності корпорацій молочної промисловості України / В.М. Марченко// Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 2(105). С. 66-70 (0,34 д.а).

22. Марченко В.М. Обґрунтування вибору показників для розрахунку коефіцієнту конвертації акцій в процесі злиття корпорацій / В.М. Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 4(107). С. 3-8 (0,32 д.а).

23. Марченко В.М. Організаційні наслідки злиття та поглинання в молочній промисловості України / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. ? 2010. ? №33. ? С. 116-118 (0,33 д.а).

24. Марченко В.М. Особливості становлення злиття та поглинання / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. ? 2007. ? №22. ? С. 131-135. (0,32 д.а)

25. Марченко В.М. Потенціал синергізму злиття та поглинання / В.М. Марченко // Агроінком - 2009. - № 1-4. - С. 55-59 (0,33 д.а).

26. Марченко В.М. Реструктуризація корпоративної власності в Україні / В.М. Марченко // Економіка: проблеми теорії та практики. 2004. Випуск 189. Том ІV. C. 1192 1198 (0,31 д.а).

27. Марченко В.М. Рівні самоорганізації трудового колективу в процесі злиття / В.М. Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 5(108). С. 192-196 (0,37 д.а).

28. Марченко В.М. Світові тенденції консолідації та їх вплив на процеси перерозподілу власності в Україні / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. ? 2008. ? №26. ? С. 80-84 (0, 34 д.а).

29. Марченко В.М. Синергізм ринкової вартості корпорації / В.М. Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 3(106). С. 132-137 (0,33д.а).

30. Марченко В.М. Синергізм управлінських рішень / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. 2010. № 32. С. 110-112 (0,31 д.а).

31. Марченко В.М. Соціальнобіологічний підхід до моделювання потенціалу самоорганізації трудового колективу в процесі злиття / В.М. Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 6(109). С. 192-196 (0,39д.а).

32. Марченко В.М. Співвідношення самоорганізації та організації економічних систем / В.М. Марченко // Формування ринкових відносин в Україні. 2009. № 10(101). С. 3-7 (0,35 д.а).

33. Марченко В.М. Становлення синергетичної концепції дослідження економічних процесів / В.М. Марченко // Наук. пр. Нац. ун-ту харч. технологій. 2009. N 30. С. 83-86 (0,35 д.а).

34. Марченко В.М. Тенденції самоорганізації молочної промисловості України / В.М. Марченко // Агроіком. - 2011. ? № 4-6. - С. 72-82. (0,5 д.а).

35. Марченко В.М. Теоретико-методологічне обґрунтування сутності синергійного ефекту злиття та поглинання / В.М. Марченко // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности : сборник научных трудов. Донецк : Институт экономики промышленности, 2009. Выпуск 2. Том 2. С. 170-183 (0,4 д.а).

36. Марченко В.М. Оцінка процесу самоорганізації / В.М. Марченко// Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 11(114). С. 97-101 (0,32д.а).

37. Осецький В.Л. Концентрація в галузях харчової промисловості України та можливості її зміни в результаті світових процесів консолідації / В.Л. Осецький, В.М. Марченко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Економіка. 2008. № 99-100. С.85-89 (0,31 д.а., особисто автору належить 0,27 д.а.).

38. Осецький В.Л. Соціальна відповідальність корпорацій України як фактор забезпечення їхньої конкурентоспроможності / В.Л. Осецький, В.М. Марченко // Економіка та держава. 2007. № 1. С. 9-12 (0,5 д.а., особисто автору належить 0,37 д.а.).

Публікації в інших виданнях

39. Юшин С.А. Mes-система для функционирования и развития пишевых производств - механизм обеспечения своевременного их адаптирования к ускорению глобализационной стандартизации технологий / [Юшин С.А., Брусенко Н.А., Ладанок А.П., Марченко В.М., Повная С.В.] // Оралдын гылым жаршысы // Экономика и право. - 2007. - №1. - С.18-35 (0,6 д.а., особисто автору належить 0, 15 д.а.).

40. Марченко В.М. Розвиток харчової промисловості в умовах мінливого зовнішнього середовища / В.М. Марченко // Цукор України. - 2010. - №4(60). -С. 28-33 (0,1 д.а)..

Тези доповідей і матеріали науково-практичних конференцій

41. Марченко В.М. Види синергійного ефекту злиття та поглинання корпорацій / В.М. Марченко : матеріали IХ міжн. наук.практ. конф. [«Розвиток підприємства як фактор росту національної економіки»], (Київ, 24 листопада 2010 р.) / Національний технічний університет України «КПІ». К. : ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2010. С. 76.

42. Марченко В.М. Вплив оплати праці на напрями саморганізації економіки України / В.М. Марченко : матеріали всеукр. наук. практ. конф. студ., аспір. і молодих учених [«Участь молоді в розвитку економіки та суспільства україни»], (Київ, 10 березня 2010 р.) / Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури і туризму України, Академія економічних наук, союз економістів України. К. : НАКККіМ, 2010. С. 122-123.

43. Марченко В.М. Галузеві мотиви злиття та поглинання корпорацій в харчовій промисловості України / В.М. Марченко : матеріали VIІ Міжн. наук. практ. конф. [«Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю»], (Черкаси, 14-16 квітня 2010 р.) / Міністерство освіти і науки України, Черкаська обласна державна адміністрація, Черкаський державний технологічний університет. Черкаси : ЧДТУ, 2010. С. 160-162.

...