Підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 330.131.5:634.4:663.2

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Карташова Ольга Григорівна

Дніпропетровськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Сорока Микола Петрович, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, перший заступник Міністра

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович Харківський національний аграрний університет iм. В.В. Докучаева, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

кандидат економічних наук, доцент Іванилова Оксана Анатоліївна, Класичний приватний університет, доцент кафедри фінансів і кредиту.

Захист дисертації відбудеться «30» вересня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, корпус 1, конференц-зал (ауд 342).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий «29» серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.П. Дуброва

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Нестримний бурхливий розвиток світових процесів глобалізації визначає потребу забезпечення позитивних тенденцій в економічному розвитку України, де увага економічної політики держави має бути спрямована не тільки на макроекономіку, а й на підприємства, господарське функціонування яких повинно здійснюватись відповідно до критеріїв ринкової ефективності. Адже успішне протікання макроекономічних процесів не можливе без ефективного функціонування виробництва, в тому числі і виноградарсько-виноробних підприємств. Забезпечення економічної стійкості особливо в умовах кризових трансформацій ринкового середовища будь-якого господарського утворення можливо тільки шляхом підвищення ефективності виробництва, що дає змогу забезпечити конкурентоздатність продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Розуміння гостроти і актуальності проблеми ефективності виробництва, необхідність нових підходів до її вирішення вимагає розробки науково обгрунованих теоретичних та методологічних основ визначення ефективного розвитку виноградарсько-виноробних підприємств. Враховуючи, що розвиток виноградарсько-виноробного виробництва в теперішній час визначається новими негативними тенденціями, які пов'язані з необхідністю якісного поліпшення використання всіх видів виробничих ресурсів, формування та реалізації ресурсозберігаючого режиму розширеного відтворення. Тому сучасна розробка проблеми підвищення ефективності виноградарсько-виноробного виробництва України матиме як наукове, так і практичне значення, оскільки безпосередньо пов'язана з підвищенням добробуту і підприємств, і галузі, і країни в цілому.

За фундаментальної підтримки економічної думки як трансформаційного, так і дотрансформаційного періодів, практики господарювання створений значний доробок дослідження та вирішення теоретичних, методологічних та методичних питань підвищення економічної ефективності виробництва. Цим проблемам в тій чи іншій мірі були присвячені роботи С.А.Кошелюка, Ю.П.Лебединського, А.С.Лисецького, А.І.Ноткіна, Б.П.Плишевського, С.Ф.Покропивного, В.А.Тихонова, Т.І. Осташко, Н.П.Федоренко, А.В.Череп, Л.Г.Чернюк, О.В.Шубравської та інших. Окремі аспекти проблем ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств знайшли відображення в роботах Н.Н.Заяць, О.А.Іванилової, О.М.Литовченко, М.Х.Корецького, В.Т.Косюри, Р.В.Кружкової, І.А.Петренко, П.Саблука, В.О.Точиліна, О.В.Ульянченка, О.М.Шестопаль.

Разом з тим актуальними залишаються дослідження питань теоретичних, методологічних, методичних та практичних аспектів підвищення економічної ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств з урахуванням їх специфічних особливостей. Актуальність окресленого кола питань, теоретична і практична значимість їх вирішення, а також відсутність сучасних комплексних розробок та недостатній рівень вивченості проблеми в умовах нових кризових економічних трансформацій зумовили вибір теми дисертаційної роботи, зміст та структуру даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету за темою «Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень» (номер державної реєстрації 0102U005022), у межах якої автором обгрунтовано методологічні підходи до ефективного інтегрованого зростання та системного інноваційного оновлення виноградарсько-виноробних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та обгрунтування теоретичних, методичних та практичних засад підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств України в умовах кризових трасформацій і фінансово-економічної нестабільності. Відповідно до цієї мети в дисерації були поставлені та вирішені такі завдання:

- визначення сутності поняття «ефективність виробництва» в умовах кризових трансформацій на основі вивчення та узагальнення існуючих концепцій, точок зору та аналізу соціально-економічної ситуації;

- розробка методики оцінки ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств;

- створення методологічних і методичних підходів до оцінки існуючих резервів підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств України;

- здійснення повносистемної оцінки сучасного стану ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств;

- визначення резервів та обгрунтування основних напрямів і шляхів підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств;

- формування і обгрунтування шляхів впровадження інноваційної моделі техніко-технологічного розвитку виноградарсько-виноробних підприємств;

- розробка практичних рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств.

Об'єктом дослілдження є економічна діяльність виноградарсько-виноробних підприємств України, основні напрями і шляхи підвищення ефективності її виробництва.

Предметом дослідження є питання теорії, методології та прикладні аспекти підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств України, забезпечення високої результативності виробництва через мобілізацію і використання організаційно-економічних факторів збільшення обсягів виробництва продукції при уповільненні зростання витрат.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження та розв'язання поставлених задач є економічні положення теорії суспільного відтворення, розробки економічної науки у визначенні закономірностей розвитку виробництва, теорії управління. При дослідженні окремих аспектів проблеми підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств були використані праці відомих економістів, а також фахівців у галузі економіки та організації управління у промисловості, в тому числі виноробній. В процесі дослідження застосовувалися методи: діалектичний (вивчення об'єкту дослідження протягом останніх п'яти років, виявити резерви та запропонувати шляхи його подальшого розвитку), економіко-статистичний (дослідження та узагальнення тенденцій динаміки ефективності розвитку підприємств на сучасному етапі), абстрактно-логічний (узагальнення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності розвитку виноробства), системно-функціональний (дослідження та формування комплексної системи показників ефективності виноробства), порівняльного аналізу (співставлення фактичних даних звітного та попередніх років), рядів динаміки (аналіз багаторічних даних для виявлення змін в часі показників та параметрів розвитку об'єкта дослідження), експертних оцінок та вартісних підходів (визначення основних напрямів і шляхів підвищення ефективності розвитку виноробства в період кризових трансформацій).

Як інформаційна база дослідження використовувалися наукові та методичні джерела; нормативно-правові акти України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, окремих господарських одиниць.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі особисто автором отримані такі нові наукові результати:

вперше:

- розроблено теоретичні та методологічні основи підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств на основі комплексного та повносистемного підходу, який передбачає методологічне і методичне визначення інтегральної оцінки рівня ефективності виробництва вин; якості економічного зростання підприємств в галузі, так і інтегровані кількісні визначення ефективності функціонування виробництва виноградарсько-виноробних підприємств;

удосконалено:

- методичні підходи щодо визначення рівня ефективності виробництва підприємств, які від існуючих відрізняються більш повною комплексністю врахування її складових, а саме: сфери виробництва, сфери організаційно-управлінського механізму, сфери реалізації, що можна відобразити через інтегровану класифікаційну структуру факторів ефективності виробництва;

- методичні підходи щодо визначення інтегрального показника взаємозалежності ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств від інтегральної продуктивності ресурсів виробництва у виноробній промисловості;

- підходи до розробки інноваційної моделі розвитку виноробної промисловості, суть яких полігає у врахуванні специфіки сучасного стану підприємств і адаптації інноваційної моделі до умов вітчизняного виробництва, сировинно-ресурсної бази, досягнутого рівня розвитку виноробства України;

- економічний механізм підвищення ефективності виробництва вин, в основу якого, на відміну від існуючих, покладено забезпечення інституційної ефективності виноградарсько-виноробної галузі агропромислового комплексу;

набули подальшого розвитку:

- понятійно-категоріальний апарат у галузі ефективності виробництва підприємств шляхом трактування сутності і змісту поняття «економічної ефективності виробництва» як специфічної форми вираження виробничих відносин, яка об'єктивно має більш конкретний зміст, ніж загальна ефективність суспільного виробництва та виражає інтегровану економію витрат сукупної праці з метою отримання корисного результату, відображає рівень якості господарювання в конкретній галузі, де стврюється цей корисний ефект;

- методологічні та методичні підходи до оцінки впливу організаційно-економічних факторів на ефективність розвитку виноробства в ринкових умовах, які дають змогу з більшою чіткістю визначити основні напрями та шляхи розвитку галузі;

- визначення основних напрямів підвищення ефективності виробництва вин та шляхів формування економічного зростання виноробства України та комплексного поєднання галузевих і міжгалузевих підходів та інтересів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні економічних напрямі підвищення ефективності розвитку та функціонування виноградарсько-виноробних підприємств.

Результати дослідження можуть бути використанні при розробці та удосконалення схеми практичного управління виноградарсько-виноробних підприємств, економічних інструментів оцінки, прогнозування, бізнес-планування, уточнення економічної, технологічної політики подальшого розвитку цього виду діяльності на основі виявлених резервів. Конкретні пропозиції автора прийнятодо впровадження на практиці, що підтверджено Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 38 від 22.02.2011 р.)., ВАТ "Каменський" (довідка № 8/3 від 4.03.2011 р.), ВАТ «Князя Трубецького» (довідка № 26 від 7.03.2011 р.), Агрофірми «Білозерський» (довідка № 27 від 11.03.2011 р.), ПАТ «Цюрупинське» (довідка № 15 від 25.02.2011 р.), ПАТ «Цюрупинський» (довідка № 12 від 28.02.2011 р.).

Матеріали авторських розробок знайшли застосування у ході викладання навчальних дисциплін «Економіка підприємства», «Регіональна економіка» «Методи прийняття управлінських рішень», «Операційний менеджмент» у ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (довідка № 42 від 01.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки науково обгрунтованих основних напрямів та шляхів ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств в умовах кризових трансформаційних перетворень та практичних рекомендацій щодо зростання рівня ефективності вітчизняного виробництва вин. Наукові результати дисертаційної роботи належать особисто автору, які опубліковано одноосібно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на науково-практичних конференціях, зокрема: «Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (м. Херсон, 2009 р.), «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 2009 р.), «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (м. Умань, 2009 р.), «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2011 р.).

Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 9 одноосібних наукових праць загальним обсягом 3,01 друк. арк., з них - 5 наукових статтей у спеціалізованих фахових виданнях (загальним обсягом 2,21 друк. арк.), 4 - у матеріалах науково-практичних конференцій (загальним обсягом 0,8 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 230 стор., з яких 175 сторінок основного тексту, у тому числі 32 таблиці, 11 рисунків, список використаних джерел із 235 найменувань викладено на 19 стор., 19 додатків - на 35 стор.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, його предмет та об'єкт. Висвітлено наукову новизну роботи і висновки щодо практичного значення одержаних результатів, вказано форми апробації та оприлюднення результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств» - розкриті сутність і зміст економічної ефективності виробництва, кількісної оцінки її рівня, показано взаємозв'язок та взаємозалежність категорій ефективності виробництва та інтегральної продуктивності ресурсів виробництва, розкрита технологія аналітичного конструювання індикатору ефективності виробництва, показника продуктивності інтегральних ресурсів виробництва.

Економічна ефективність функціонування виноградарсько-виноробних підприємств формується на всіх цих стадіях сукупного виробничого процесу та проявляється у трьох аспектах: ефективності ресурсів (витрат), ефективності технологій і інституціональній ефективності. Встановлено, що характерною ознакою виноградарсько-виноробних підприємств є ланцюгова залежність його галузей у виробничих циклах, наявність ринкових, ресурсних, технологічних, регіональних, економічних зв'язків. Основною функцією цих підприємств є виробництво виноробної продукції, а тому узагальнюючий критерій ефективності функціонування виробництва виноградарських ресурсів і промислового виноробства замикає всю складну багатомірну систему економічних взаємодій і є своєрідним індикатором наявності (або відсутності) ознаки технологічного лідерства всього комплексу.

Використання методичного підходу щодо визначення взаємозалежності ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств від інтегральної продуктивності ресурсів виробництва зумовлює, що інтегральний критерій економічної ефективності виробництва - це показник, в аналітичній конструкції якого повинен бути відображений кінцевий результат роботи підприємства у співвідношенні із сукупними витратами, які цей результат викликали. Тому, зміст категорії та сутність поняття «ефективність виробництва» підприємства в умовах кризових трансформацій розглядається як показник інтегрованої економії витрат сукупної праці з метою отримання корисного ефекту, що відображує рівень якості господарювання та є формою вираження виробничих відносин.

Відповідна модель критерію ефективності виробництва відображає результат інтегрального впливу взаємодії різних виробничих факторів:

E = Q (p⁰ M + a F + л⁰ L + д) ^-1, (1),

де: E - критерій інтегральної економічної ефективності виробництва;

Q - вироблена продукція у вартісному вираженні, тис.грн.;

p⁰ M - матеріальні витрати, тис. грн.;

a F - амортизація промислово-виробничих фондів тис.грн.;

л⁰ L - оплата праці промислово-виробничого персоналу, тис.грн.;

д- сума інших витрат, тис. грн.

Якщо пропонуємий критерій економічної ефективності виноградарсько-виноробних підприємств відображає стан і динаміку процесу підвищення економічної ефективності виробництва, то більш всебічну характеристику ефективності використання витрат сукупної праці, а також виробничих ресурсів покликана забезпечити повносистемна інтегральна економічна оцінка ефективності виноградарсько-виноробних підприємств, яка включає комплексний блок показників ефективності виноробства - кінцевої техніко-технологічної стадії спільного агропромислового виробничого процесу. Основними рисами запропонованої системи показників є те, що визначальна роль в техніко-економічних результатах господарської діяльності належить продуктивному потенціалу; похідний характер показників, що визначають рівень економічних взаємовідносин, в тому числі доходу, прибутку і рентабельності, від показників кумулятивної ресурсомісткості продукції системи виноробства. Багатофакторність підвищення економічної ефективності виробництва виноробної продукції, різноспрямованість та різновеликість її компонентів передбачає необхідність здійснення факторного аналізу. Тому критерій ефективності не може замінити собою систему окремих показників, а становить основу цієї системи. Загальні методичні принципи економічної оцінки ефективності виноградарсько - виноробних підприємств представлені у таблиці 1. Визначальними методологічними та методичними підходами до оцінки впливу організаційно-економічних факторів на ефективність розвитку виноробства в умовах кризових трансформацій є відзекалювання рівня ефективності виробництва в цілому та рівня ефективності використання окремих видів спожитих ресурсів, охоплення як натуральних, так і вартісних аспектів, відображення специфіки підприємства на основні сполучення, поєднання показників ефективності.

Загальна стратегія аналізу економічної ефективності виробництва підприємств пов'язується з аналітичною структурою ознак системи, з рівнями їх узагальнення, з системами показників в динаміці, технологічному або регіональному відношенні, а також з урахуванням формування вартісних результатів діяльності системи.

Таблиця 1. Загальна схема аналізу економічної оцінки ефективності виноградарсько-виноробних підприємств

* Розроблено автором

виноградарський виноробний трансформація україна

Система показників у виноробстві дає уявлення не тільки про рух поточних витрат сировини, матеріалів, паливно-енргетичних, трудових, фінансових ресурсів, але й про єдиноразові витрати на створення основних та поповнення оборотних засобів, які переносяться у процесі виробництва на вартість виробленої продукції. Серед показників є узагальнюючі, які характеризують використання ресурсів та витрат в цілому по галузі, відображають інтегральну оцінку рівня ефективності виноробної промисловості та факторні, які відображають рівень використання окремих видів матеріальних ресурсів, робочої сили, основних та оборотніх засобів, капітальних вкладень, використання в процесі виробництва науково-технічних та техніко-технологічних нововведень тощо. Система показників економічної ефективності виноробства - це компонент інтегральної системи показників економічної ефективності господарської діяльності виноградарсько-виноробних підприємств, який являє собою комплексний економічний інструментарій щодо об'єктивного відображення та оцінки рівня економічної ефективності виробництва виноробної продукції, тенденцій та закономірностей її зміни, віднаходження резервів та можливих шляхів зростання.

У другому розділі - «Сучасні тенденції ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств» - дана оцінка сучасного стану економічного розвитку підприємств виноградарства та виноробства України, визначена інтегральна ефективність виробничого використання ресурсного комплексу.

За результатами дослідження встановлено, що за останні двадцять років відбувся критичний занепад виноградарської галузі, яка нині знаходиться фактично в стані глибокої системної кризи і характеризується скороченням загальних площ виноградних насаджень у плодоносному віці по Україні та негативною економічною динамікою виробництва винограду майже наполовину. В регіонах спеціалізації зменшення площ виноградних насаджень ще більш критичне. Зокрема, в Запорізькій області площі зменшились на 91 %, Закарпатській - на 79 %, Херсонській - на 76 %, АРК - на 66 %, Миколаївській - на 63 %, Одеській - на 50%. Динамічні зміни параметрів урожайності відзначалися зниженням з незначними коливаннями починаючи з 1990 року з 58,3 ц/га до 35,4 ц/га у 2001 році, в останні роки відмічається її зростання - до 66,0 ц/га в 2009 році.

Встановлено, що серед 454 господарств, які займаються вирощуванням винограду, майже половина їх зосереджена в Одеській області - 205, що становить 45 %, в АР Крим - 119 господарств, у Херсонській області - 62, Закарпатській - 47, Миколаївській - 13 і Запорізькій - 8. Від загальної кількості підприємств, які займаються вирощуванням винограду, 90,5 % належать до приватної форми власності. До державної форми власності належить 42 підприємства (9,2 %), які залишились переважно в АР Крим та Закарпатській області.

Оцінка ефективності залучення інтегрального ресурного комплексу виробництва виноградарсько-виноробних підприємств свідчить, що якість функціонування ресурсного комплексу, в тому числі ефективність використання окремих видів ресурсів, зокрема, основних фондів та живої праці відзначається ресурсоємкісним екстенсивним характером.

Природні ресурси (земельний фонд), що використовується під площами насаджень винограду, відзначаються парцеляцією та екологічними обмеженнями, що впливає на ефективність виробництва винограду. У середньому в Україні на одне господарство припадає 173 га виноградних насаджень, найбільше - в Миколаївській області - 459, найменше - в Запорізькій - 37 га. Крім того, 6,0 тис.га виноградників знаходиться на присадибних ділянках. У середньому на одне господарство державної форми власності припадає 359 га, а на приватне - 168 га. Серед виноградарських підприємств 38,3 % (177 господарств) становлять дрібні з площею виноградних насаджень менше 50 га, серед яких 77 знаходиться в Одеській області, 43 - АР Крим, 27 - Херсонській і 23 - Закарпатській області. Господарства із площею більше 200 га складають 24,8 % (113 господарств), але вони мають найбільшу питому вагу в загальній площі - 76,5 % та охоплюють майже 75 % виробництва виноградних ресурсів.

На підставі оцінки виробничого залучення ресурсів за 2008-2009 рр. можна констатувати, що урожайність винограду, як інтенсивний показник розвитку виногадарства, суттєво впливає на частку зайнятого ринку для підприємств Миколаївської, Херсонської областей, а для підприємств АР Крим доля на ринку більш пов'язана із рівнем ціни. Для підприємств Одеської області незважаючи на значні площі насаджень, обсяги ринку не є масштабними, що свідчить про низький рівень ефективності використання ресурсу (таблиця 2).

Таблиця 2. Економічна оцінка виробничого залучення ресурсів виноградарсько-виноробних підприємств регіонів спеціалізації України у 2008, 2009р.р.*

*Розраховано за формою державної статистичної звітності № 50 «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2008, 2009 р.р.»

Відмінності відтворювального процесу проявляються при розподілі ринкової ціни попиту на продукцію та формування джерел фінансування капітальних витрат. Ринкова ціна для виробника є ознакою екзогенною, а тому необхідна орієнтація на її рівень при вирішенні ключових питань інтенсивності використання земельних ресурсів. В цьому сенсі серед інших аналітичних підходів визначення рівня ренти, що є частиною ціни попиту відображає певний рівень технологічної ефективності виробництва, але з урахуванням природної продуктивності землі (таблиця 3). Показник ренти визначається за залишковим принципом і включається у схему оцінки ефективності, і конкурентоспроможності виноградарських підприємств.

Таблиця 3. Економічна ефективність виробництва винограду в регіонах спеціалізації України у 2008,2009р.р.*

*Розраховано за даними форми державної статистичної звітності № 50 «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2008, 2009р.р.»

Рента в цьому випадку не формує вартості, а є частиною залишкового доходу підприємства, саме дохід рентного походження кореспондує з ефективністю використання природного ресурсного потенціалу - урожайністю винограду, прибуток же унормовується процентом на банківські позики, та іншими комерційними факторами, що викривляють рівень ефективності залучення ресурсів виробництва. Рентабельність виноградарського виробництва визначається наявністю ренти, що є ознакою рентабельної діяльності та конкурентоспроможності. Кількісний та якісний аналіз свідчить, що в регіональному розрізі у виноградарсько-виноробних підприємствах формується доволі значний обсяг доходу рентного походження, оцінка якого становить від 3,1 тис.грн в розрахунку на одиницю площ насаджень в Херсонській області 2008 році і до 15,8 тис.грн у АР Крим в 2009 році.

В цілому по Україні у виноградарсько-виноробних підприємствах акумулюється рентний дохід від 9 до 11,3 тис. грн в розрахунку на гектар площ виноградних насаджень. Використання рентного підходу дає підстави для визначення індикатора питомого доходу (виручки): найбільший рівень спостерігається по підприємствам Миколаївської області - 25,9-32,6 тис.грн./га, найнижчий - по підприємствам Закарпатської області - 10,4-12,5 тис.грн./га.

Аналіз інших показників ефективності виноградарсько-виноробних підприємств свідчить, що рівень продуктивності праці у виноробстві поступово підвищується, проте водночас має місце негативна тенденція невпинного зниження приросту продуктивності праці в розрахунку на 1 % приросту її фондоозброєності (в 2009 році по відношенню до 2005 року показник склав 0,649), а про переважно екстенсивний режим розширеного відтворення стверджує співвідношення коефіцієнтів оновлення і вибуття основних фондів, що зумовлено багатьмя об'єктивними факторами, серед яких зростання вікових характеристик діючих фондів (таблиця 4).

Таблиця 4. Динаміка економічної ефективності виробництва та інтегральної витратоємкості виноробних підприємств України за регіонами спеціалізації ( % до 2005 р.)^*

^* Розраховано за даними Держкомстату України за відповідні роки.

За аналізований період спостерігалася тенденція зменшення частки матеріальних витрат в обсязі сукупних витрат з реалізованої продукції (питома вага матеріальних витрат у 2005 році становила 70,1 %, у 2009 році - 65,4%). Водночас відбулося зростання рівня матеріаловіддачі, який за цей період підвищився на 12,3 %. Низька ефективність використання матеріальних ресурсів у виробництві вин, обумовлена довготривалим зниженням технологічних характеристик виноградарських ресурсів, зростаням цін та тарифів на енергоносії, транспортні послуги, що має вирішальний вплив на зростаня матеріало-, енерго-, працевитрат. Спостереження економічної динаміки індикатору балансової прибутковості свідчить, що у виноробних підприємтсвах України відбувається процес поступового, все більш домінуючого та безперевного зниження його рівня: у 2009 р. - на 65,3 % по відношенню до 2005 р., у 2008 р. - на 47,8 % відносно базового року, що визначається зростанням інтегральної витратоємкості виробництва (співвідношення сукупних витрат та обсягу виробленої продукції і є оберненим показником щодо інтегрального критерію ефективності виробництва). Отримані аналітичні оцінки свідчать, що існують доволі значні резерви зростання ефективності виробництва.

У третьому розділі - «Напрями підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств» - сформована інноваційна модель розвитку виноградарсько-виноробних підприємств, визначені стратегічні напрями і механізми формування та функціонування інноваційних систем оновлення виробничих процесів виноградарсько-виноробної галузі України, виведений інтегральний показник ефекту, який відповідає вимогам його моделювання для ринкової системи.

Формування інноваційної моделі розвитку виноградарсько-виробного виробництва відрізняється від традиційних галузевих схем спеціфічністю розподілу витрат та отримання доходів у виноградарстві (визначення ефективності витрат на одиницю площі) та виноробстві (визначення ефективності витрат на одиницю продукції). В результаті розподілу факторів виробництва, ресурси формують залишковий дохід рентного походження - ренту, яка є узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва винограду та винопродукції і повинна бути нормована за ознаками родючості ґрунтів, як і норма прибутку на інвестиції, що є більш придатним для завдань прогнозування інвестицій з інноваціями. Дохід, який отримано завдяки впровадженю інновацій та зменшенню витрат, є залишковим факторним рентним доходом виноградарсько-виноробних підприємств. Тобто, ренту можна збільшити або через збільшення урожайності винограду за рахунок підвищення інтенсивності продуктивних витрат на одиницю площі, або через зменшення постійних витрат за рахунок ефекту масштабу господарства, раціоналізації інвестицій та інновацій на одиницю сільськогосподарських угідь, тобто оптимізувати витрати з урахуванням критичної ефективності виноградарства у спеціалізованих агропромислових формуваннях, де ринкова ціна є ключовою ознакою процесів відтворення продуктивних сил. Кожне виноградарсько-виноробне підприємство повинно при виборі оптимального напряму використання продукції виноградарства орієнтуватися не тільки на наявні виробничі потужності та господарські умови, що склалися, але і прагнути до освоєння нових ринків збуту, розширення асортименту продукції, та технічно-технологічного оновлення виробництва основі наукових досягнень та потреб зростаючого ринку.

Стратегічні напрями системної інноваційної модернізації виноградарства та виноробства представлено у вигляді моделі розвитку виноградарства (рис.1), яка має бути спрямована на розробку ефективної системи впровадження науково-технічних розробок, використання сучасних технологій автоматизованого потокового виробництва із замкнутим циклом, комплексну енергоощадну механізацію та автоматизацію виробництва, впровадження ресурсозберігаючих високоефективних технологій, впровадження мало- і безвідходних технологій, використання альтернативних джерел енергії, оптимізацію вибору сортів винограду, зонально адаптованих для вирощування, державну підтримку із застосуванням системи фінансових важелів, фінансування закладки і утримання виноградників; маркетингові заходи, впровадження комплексної і глибокої переробки та зберігання продукції виноградарства.

Заходи по впровадженню у виноградарсько-виноробний підкомплекс всебічної галузевої інтеграції і створення агропромислових об`єднань, дають можливість підвищити ефективність функціонування окремих учасників виноградарсько-виноробного виробництва. Понад 90 % винограду направляється на промислову переробку на вино, виноматеріали і соки. Тому сама економіко-технологічна логіка розвитку виноградарства сприяє більш органічному і природному становленню різних форм агропромислової інтеграції, зокрема: агропромислових підприємств, спеціалізованих агропромислових об`єднань, в яких в єдиному технологічному циклі синтезується вирощування, промислова переробка, зберігання та реалізація продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Схематична модель інноваційного комплексного підходу в розвитку підприємств виноградарства та виноробства

* Розроблено автором.

Доцільно рекомендувати залучити позитивний досвід роботи агропромислових об`єднань, саме в такій формі працюють нині провідні виробники ВАТ АФ «Таврія», Агрофірми «Білозерський» Херсонської області, у практику господарювання виноградарсько-виноробного підкомплексу. Для модернізації виноградарсько-виноробного виробництва за напрямом впровадження інновацій в умовах обмеженого ресурсного забезпечення доцільно залучення принципів мережево - кластерного підходу, де вузли сформованих мережних систем розвитку агропромислових кластерів у вигляді виробників та споживачів інновації разом з фінансовими та науковими центрами мають підтримувати активну конкуренцію та інноваційний розвиток поширюваних новітніх розробок за принципами реалізації горизонтального і вертикального інтегрованого зростання у виноградарсько-виноробному комплексі.

Основним напрямом підвищення ефективності функціонування та розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону є вдосконалення механізму державного регулювання. Для ефективного розвитку виноградарсько-виноробних підприємств України в умовах глобалізації необхідно: гармонізувати загальні (міжгалузеві) та спеціальні (галузеві) державні регулятори та систему управління до відповідних регуляторів та систем управління, правил та торгових режимів розвинутих ринкових країн, світової організації торгівлі, а у перспективі до спільних механізмів відносин в країнах ЄС. Сукупність взаємозв'язаних законодавчо-нормативних, організаційно-господарських, агротехнологічних підсистем, регулюючих виробництво, якість, транспортування, зберігання та оборот продукції, утворюють комплексну модель ведення виноградарства.

Визначені тенденції розвитку виноградарсько-виноробних підприємств обумовили необхідність пошуку резервів інвестування всередині системи “виробник винограду - завод первинного виноробства - завод вторинного виноробства”. Розподіляти прибуток в цьому ланцюгу пропонується пропорційно величині витрат, які здійснюються кожною ланкою виробництва готової продукції. Для визначення “чистих” витрат кожного етапу (крім виноградарів) необхідно зменшити їх на вартість сировини і величину прибутку.

Важливим фактором, що в значним чином впливає на розвиток виноградарсько-виноробних підприємств, є техніко-технологічне машинне забезпечення таропакувального господарства, наявність сховищ для виробленої продукції, необхідність забезпечення економії земельних ресурсів, збереження природних ландшафтів. Розвиток сфери тарування, пакування та зберігання сировини, виноматеріалів та винопродукції, створення підземних холодильників і сховищ дозволяють зробити якісний прорив, охопити цілий етап науково-технічних досягнень в цієї галузі.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення важливої наукової проблеми підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств.

Результати дослідження допомогли дійти таких висновків:

1. Представлено теоретичне дослідження та аналіз економічної сутності на основі вивчення та узагальнення існуючих концепцій, точок зору та аналізу соціально-економічної ситуації змісту категорії та сутності поняття «ефективність виробництва» підприємства в умовах кризових трансформацій як показник інтегрованої економії витрат сукупної праці з метою отримання корисного ефекту, що відображує рівень якості господарювання та є формою вираження виробничих відносин в конкретній галузі. Розкрито понятійно-категоріальний апарат взаємозв'язку та взаємозалежності ефективності виробництва та інтегральної продуктивності ресурів виробництва. Представлена методологія економічного виміру та кількісного визначення ефективності виробництва, розкрита технологія аналітичного конструювання індикатору ефективності виробництва, показника продуктивнсті інтегральних ресурсів виробництва.

2. Запропоновані методичні принципи визначення рівня ефективності виробництва у виноробстві, на основі яких розроблена методика узагальнюючої оцінки ефективності виробництва на основі комплексної системи показників, яка являє собою необхідний інструментарій для відображення і оцінки процесів ефективності, тенденцій і закономірностей її змін, визначення резервів та шляхів її зростання. Вона об'єднує індикатори, що мають різну властивість узагальнення відображення якості використання ресурсів виробництва. Особливе значення надається наявності в системі показників критерію ефективності виробництва, що замикає всю систему показників, даючи можливість зробити однозначну оцінку повній системі взаємодій економічної динаміки численних компонент ефективності виробництва.

3. Запропоновані методологічні і методичі підходи до оцінки існуючих резервів підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств України в умовах кризових трансформацій, які дають змогу з більшою чіткістю визначити основні напрями та шляхи розвитку підприємств цієї галузі. Представлений автором рентний підхід дозволяє виявити стійку позитивну економічну динаміку кількісних параметрів критерію ефективності виробництва, яка визначила, що за своїм потенціалом вітчизняне виноградарство є ефективною, високорентабельною та конкурентоспроможною галуззю, в якій утворюється монопольна рента. І в цьому напрямі має бути законодавчо посилена відповідальність учасників агропромислового виробництва за розподіл факторних доходів через нову фіскальну політику.

4. Здійснено повносистемну оцінку сучасного стану ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств, яка, на відміну від існуючих, відрізняється більш повною комплексністю врахування її складових, а саме: сфери виробництва, сфери організаційно-управлінського механізму, сфери реалізації, що можна відобразити через інтегровану класифікаційну структуру факторів ефективності виробництва. До інтегральної аналітичної моделі оцінки ефективності включено визначення інтегральної оцінки рівня ефективності виробництва вин, якості економічного зростання підприємств, інтегровані кількісні визначення ефективності функціонування виробництва виноградарсько-виноробних підприємств. На основі комплексного та повносистемного підходу зафіксовано зниження інтегрального рівня ефективності виробництва в аналізуємий період, що супроводжується формуванням негативних тенденцій розвитку та зростання інтегральної витратоємкості виробничих процесів., який передбачає методологічне і методичне виробництва вин; якості економічного зростання підприємств.

5. На основі комплексного поєднання виробничих, галузевих і міжгалузевих підходів та інтересів визначені резерви та обгрунтовані основні напрями і шляхи підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств. Оцінка ефективності залучення ресурного комплексу (природно-ресурсного та людського потенціалу), а особливо основних фондів та живої праці, вказує на резерви подолання ресурсоємкісного екстенсивного характеру виноградарсько-виноробного виробництва. Пошук резервів підвищення ефективності знаходиться в полі нівелювання негативних чинників, що впливають на розвиток виноградарсько-виноробних підприємств (уповільнення процесу відтворення фондового потенціалу, низький рівень використання виробничих потужностей виноробства, сезонний характер виробництва, зменшення частки інтенсивних факторів у відтворювальному процесі, панування фондоємкісної форми розширення виробництва, зниження технологічних характеристик виноградарських ресурсів, тощо).

6. Запропонована для впровадження інноваційна модель техніко-технологічного розвитку виноградарсько-виноробних підприємств полягає у врахуванні специфіки сучасного стану підприємств і адаптації інноваційної моделі до умов вітчизняного виробництва, сировинно-ресурсної бази, досягнутого рівня розвитку виноробства України. Інноваційний шлях розвитку економіки виноградарсько-виноробних підприємств необхідно орієнтувати на технічне та технологічне переозброєння на основі наукових досягнень та потреб зростаючого ринку.

7. Напрямками підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств слугують: забезпечення оновлення і нарощування виробничих ресурсів за рахунок використання сучасних технологій, зокрема, автоматизованого потокового виробництва із замкнутим циклом; створення і використання системи економічних механізмів державної підтримки суб'єктів господарювання виноградарського напряму в сфері інвестицій, податкової та кредитної політики, процесу капіталотворення; формування різних форм агропромислової інтеграції, в яких в єдиному технологічному циклі синтезується вирощування, промислова переробка, зберігання та реалізація продукції; організація сучасного таропакувального виробництва для виноробної промисловості; розвиток сфери підземного зберігіння виноробної продукції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Наукові статті у фахових виданнях

1. Карташова О.Г. Проблеми підвищення потенціалу конкурентоспроможності вітчизняної винопродукції в умовах СОТ / О.Г.Карташова // Таврійський науковий вісник: збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 2008. - Вип.59. - С.299-304.

2. Карташова О.Г. Проблеми та перспективи розвитку комплексу виноградарства та виноробства Херсонської області / О.Г.Карташова // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - Мелітополь: ТДАТУ, 2009. - Вип. 6. - С.33-39.

3. Карташова О.Г. Економічна ефективність галузі виноградарства та виноробства України / О.Г.Карташова // Таврійський науковий вісник: збірник наукових праць.- Херсон: Олди-плюс, 2011. - Вип.75. Ч.2. - С.107 - 112.

4. Карташова О.Г. Інноваційні складові організаційно-економічного механізму забезпечення підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробної галузі АПК / О.Г.Карташова // Вісник Сумського НАУ. Серія «Економіка і менеджмент». - Суми: СНАУ, 2011. - Вип. - С.152-158.

5. Карташова О.Г. Формування сировинної бази виноградарсько-виноробних підприємств / О.Г.Карташова // Ефективна економіка [Електронний ресурс]. - 2011. - № 1. - Режим доступу до журн.: http: www.economy.nayka.com.ua

6. Карташова О.Г. Механізми державного регулювання галузі виноградарства та виноробства України / О.Г.Карташова // Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств: всеук. наук.-практ. конф., квітень 2009 р.: тези доп.: В 2 т. - Херсон: Айлант, 2009. - С.42-45.

7. Карташова О.Г. Підвищення конкурентоспроможності виноградарства та виноробства України в умовах СОТ / О.Г.Карташова // Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті: міжнар. наук.-практ. конф., травень 2009 р.: елект. тези доп. - Біла Церква: БНАУ, 2009. - Економічні науки. - Режим доступу до журн.: http://tezy.btsau.edu.ua/index.php/ua/article/item/143.

8. Карташова О.Г. Чинники конкурентоспроможності комплексу виноградарства та виноробства Херсонської області / О.Г.Карташова // Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин: міжнар. наук.-практ. конф., червень 2009 р: тези доп.: В 2 ч. - Умань: УДАУ, 2009. - С.163-165.

9. Карташова О.Г. Економічна ефективність виноградарсько-виноробної галузі України / О.Г.Карташова // Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід: доповідей міжнар. конф., березень 2011 р.:тези доп. - Тернопіль: ТНЕУ, 2011. - С.84.

Анотація

Карташова О.Г. Підвищення ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет, 2011.

В дисертаційній роботі визначена сутність поняття «ефективність виробництва» в умовах кризових трансформацій на основі вивчення та узагальнення існуючих концепцій, точок зору та аналізу соціально-економічної ситуації. Розроблена методика оцінки ефективності виробництва виноградарсько-виноробних підприємств, обгрунтовані методологічні і методичні підходи...