Оцінювання конкурентоспроможності підприємства та шляхи її підвищення

9. Надання послуг у сфері маркетингу. Цей захід включає надання національним виробникам повної інформації про зовнішні ринки збуту, а саме: технічні стандарти, вимоги до якості продукції, маркетингові канали збуту, потреби й уподобання зарубіжних споживачів тощо.

10. Забезпечення навчання і перекваліфікації робочої сили та менеджерів - сприяє підвищенню конкурентоспроможності робочої сили й ефективності менеджменту.

Таким чином, для ефективної інтеграції підприємств України у світове господарство необхідно створити умови для включення їх у міжнародні виробничі процеси, використовуючи можливості глобального ринку товарів, послуг і чинників виробництва шляхом створення ефективного правового й інституційного забезпечення участі країни в міжнародному розподілі праці, заохочення експортної, інвестиційної та інноваційної активності, системної участі у виробленні правил міжнародної торгівлі.

За результатами дослідження підтримки вітчизняних товаровиробників у процесі інтеграції у світовий ринок встановлено, що є потреба у реформуванні організаційно-економічного механізму захисту національних виробників товарів відповідно до норм СОТ. У зв'язку з цим сформовано комплексний підхід до ухвалення рішень про державну підтримку підприємств. Його застосування дозволить визначити ступінь захисту вітчизняних товаровиробників та обґрунтувати доцільність закриття збиткових підприємств.

У п'ятому розділі «Підвищення конкурентоспроможності національних підприємств у світових кризових умовах» обґрунтовано, що в сучасних кризових умовах базисом створення й забезпечення конкурентоспроможності підприємств стає їх економічна стійкість, що уможливлює успішний розвиток і здійснення інвестиційних проектів. Тобто|цебто| конкурентоспроможність недосяжна без стійкого розвитку. У результаті аналізу досліджень поняття економічної стійкості підприємства, а також використання інституційного підходу надано таке визначення: економічна стійкість ? це спроможність виробничої економічної системи, яка піддалася несприятливому відхиленню за межі її допустимого значення, повернутися в рівноважний збалансований стан, що характеризується максимальним ступенем збігу економічних інтересів інституцій і разом з тим забезпечує стабільну прибутковість і нормальні умови для розширеного відтворення та стійкого економічного зростання за рахунок власних або запозичених економічних ресурсів.

Однією з можливих причин нестійкого функціонування того або іншого об'єкта є конфлікт інтересів суб'єктів, які взаємодіють один з одним у процесі здійснення господарської діяльності підприємства та мають вплив (безпосередній або непрямий) на її результати. Отже, ступінь узгодженості інтересів вищевказаної сукупності суб'єктів, які взаємодіють один з одним, впливає на стійкість функціонування конкретного об'єкта (підприємства / організації).

Розроблено методику визначення меж балансу інтересів інституцій у процесі оцінювання економічної стійкості об'єктів, яка розглядається відповідно до ступеня узгодженості інтересів сукупності суб'єктів (учасників господарських відносин), інтереси яких можуть вплинути на стійкість функціонування даного об'єкта. Це означає, що до класифікації чинників, вплив яких традиційно враховується у різних моделях оцінки економічної стійкості об'єктів, додано ще один значущий чинник - ступінь узгодженості інтересів сукупності суб'єктів (учасників господарських відносин), що взаємодіють один з одним, інтереси яких можуть вплинути на стійкість функціонування цього об'єкта.

Досліджено влив інноваційного розвитку національних підприємств на їх конкурентоспроможність та обґрунтовано пріоритетні напрями державної підтримки інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.

У постіндустріальну епоху одним з основних елементів конкурентного потенціалу підприємства є його інтелектуально-кваліфікаційний потенціал. У сучасних економічних дослідженнях поняття інтелектуально-кваліфікаційного потенціалу розроблено не досить досконало, що пов'язано з його багатогранністю. Під інтелектуально-кваліфікаційним потенціалом (ІКП) запропоновано розуміти сукупність ресурсів підприємства, яка є нині й у перспективі та визначається знаннями, інтелектом, професійними та кваліфікаційними навичками, здібностями й досвідом персоналу підприємства, а також членів інших організацій, які взаємодіють із підприємством. Взаємозв'язок кадрової, інвестиційної та інноваційної складових інтелектуально-кваліфікаційного потенціалу формує його структуру.

Кадрова складова ІКП характеризується рівнем освіченості персоналу підприємства, його інтелектуальним розвитком, професійною компетентністю, самостійністю творчого пошуку.

Інвестиційна складова ІКП є сукупністю засобів, необхідних для підтримки та збільшення інтелектуально-кваліфікаційного потенціалу підприємства (кошти на підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації кадрів підприємства).

Інноваційна складова ІКП вимірюється наявністю на підприємстві джерел наукової та професійної інформації та ступенем їх використання, кількістю інноваційного програмного забезпечення, упровадженням на підприємстві нових досягнень у певній галузі, розробкою інноваційних проектів і моделей.

До основних чинників, що впливають на зростання інтелектуально-кваліфікаційного потенціалу підприємства, належать: ступінь використання досягнень науково-технічного прогресу на підприємстві; непрямі методи державної економічної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності національних підприємств; інвестиції в розвиток трудових ресурсів; ефективність функціонування системи освіти; дієвість системи мотивації праці. Визначено основні напрями підвищення ефективності управління інтелектуально-кваліфікаційним потенціалом українських підприємств з метою зростання їх конкурентоспроможності.

У сучасній економіці екологічна складова як один із найважливіших елементів соціальної відповідальності підприємства має значний вплив на його конкурентоспроможність.

Обґрунтовано зростання значення екологічної складової конкурентоспроможності підприємства як одного з напрямів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів у світових кризових умовах. Встановлено основні методи й інструменти, які б могли сприяти не тільки досягненню екологічних цілей, але і наданню конкурентних переваг, а саме: впровадження екологічних стандартів (міжнародних стандартів серії ISO 9000 та ISO 14000); податкове коригування при ввезенні /вивезенні товарів (екологічний податок, екологічний збір); встановлення екологічних ввізних мит (чи підвищення митних тарифів) для екологічно несприятливих товарів.

Посилення експансії транснаціональних компаній (ТНК) у національну економіку обумовило необхідність пошуку вітчизняними підприємствами нових ефективних форм корпоративної структуризації, що спричинено прагненням підприємств до злиття виробництва й капіталів з метою підвищення їх конкурентоспроможності на внутрішньому та світовому ринках. Прикладом таких системних перетворень є створення національних і транснаціональних фінансово-промислових груп (ФПГ). Формування ФПГ дозволяє ефективно використовувати наявний промисловий та інноваційний потенціал вітчизняних підприємств, зберігати робочі місця, забезпечувати соціальні гарантії.

Аналіз світових тенденцій розвитку економіки з урахуванням процесів глобалізації свідчить, що найбільш стійкими й успішними у світовій економічній системі є великі експортоорієнтовані корпоративні структури з достатнім ступенем диверсифікації. Запропоновано такі основні вектори державної промислової політики, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників на світовому ринку: створення необхідних умов для формування великих інтегрованих структур на основі технологічно й коопераційно пов'язаних промислових господарюючих суб'єктів, що випускають або здатні забезпечити випуск продукції, яка є конкурентоспроможною на внутрішньому і зовнішньому ринках; розвиток законодавчої бази щодо функціонування корпоративних структур шляхом удосконалення чинного податкового, інвестиційного, інноваційного та антимонопольного законодавства; удосконалення державного митно-тарифного регулювання на основі встановлення ставок ввізних митних зборів (за конкретними товарними групами), які мають визначатися критеріями, що характеризують позиції українських товаровиробників, і станом конкуренції на ринку того чи іншого товару; створення макроекономічних і соціальних стимулів для розвитку ТНК за участю українського капіталу, що сприяло б доступу до природних, людських і науково-технічних ресурсів інших країн, реструктуризації економіки, а саме організації виробництва та збуту наукоємної продукції, усуненню багатьох протекціоністських бар'єрів, розвитку міжнародного впливу держави.

Отже, розвиток національних фінансово-промислових груп сприятиме мобілізації наявного промислового та наукового потенціалу з метою забезпечення в умовах глобалізації конкурентних переваг на зовнішньому ринку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено вирішення важливих науково-методичних проблем оцінювання конкурентоспроможності підприємства й удосконалення механізму її підвищення та одержано наукові результати, за якими зроблено такі висновки.

1. В умовах лібералізації економіки України принципово змінюється підхід до оцінювання конкурентоспроможності підприємства. З метою одержання більш повної та об'єктивної оцінки конкурентоспроможності підприємства запропоновано інституційний підхід до її оцінювання, відповідно до якого конкурентоспроможність підприємства означає економічну категорію, що має інституційний характер і відображає можливості реалізації економічних інтересів інституцій для забезпечення такої позиції підприємства на ринку, яка дозволяє реально та потенційно, поточно та перспективно успішно суперничати з виробниками товарів-аналогів.

2. З метою посилення конкурентних позицій підприємств у світовому й національному конкурентному просторі нагальною потребою є відтворення їх конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність підприємства ? це постійне інтенсивне відтворення його конкурентних складових, елементами якого є: основні фонди, трудові ресурси, фінансовий капітал, інноваційний потенціал. Удосконалення методів оцінювання конкурентоспроможності підприємств на основі врахування процесів відтворення дозволить збільшити рівень обґрунтованості управлінських рішень для підвищення конкурентоспроможності підприємства. Розглядаючи конкурентоспроможність підприємства як стан його діяльності в безперервно довгому потоці оновлення виробництва та виробничих відносин у процесі відтворення, запропоновано ресурсно-відтворювальний підхід до визначення та оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Цей підхід дозволяє кожній інституції (державі, регіону, власнику, менеджеру), виходячи зі своїх інтересів, формувати набір відтворювальних процесів для оцінки конкурентоспроможності підприємства та встановлювати їх вагові коефіцієнти на підставі логічного аналізу та з урахуванням очікуваного економічного ефекту для тієї чи іншої інституції.

3. На основі аналізу конкурентоспроможності, систематизації та класифікації її структурних елементів розроблено науково-методичний підхід до комплексного оцінювання конкурентоспроможності промислових підприємств з урахуванням інституційного характеру економічної категорії «конкурентоспроможність підприємства». Алгоритм цього підходу включає три блоки: оцінювання конкурентного становища підприємства, оцінювання перспектив розвитку галузі, оцінювання конкурентоспроможності підприємства з урахуванням інтересів держави як найбільш значущої інституції. На основі застосування запропонованого науково-методичного підходу надано рекомендації щодо виявлення ефективних напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств залежно від результатів дослідження, розроблено пропозиції з удосконалення державної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

4. Аналіз впливу інституційної складової на конкурентоспроможність підприємства в різних умовах господарювання свідчить, що в кризових умовах вплив інституційної складової при визначенні конкурентоспроможності підприємства підвищується. Це спричинено тим, що значення параметрів, які визначають дану складову, у кризових умовах збільшуватиметься. Оскільки чимало підприємств через ті або інші обставини втрачають свої конкурентні позиції, це призводить до зниження платежів до бюджетів усіх рівнів і цільових фондів, збільшення безробіття і погіршення соціальної ситуації у країні в цілому та регіоні зокрема. Цей чинник необхідно враховувати в умовах глобалізації економіки, коли із зростаючою конкуренцією виникає загроза економічній безпеці національних підприємств.

5. На підґрунті аналізу сутності конкурентоспроможності як інституційної економічної категорії, систематизації та класифікації її структурних елементів проведено комплексне інституційне оцінювання конкурентоспроможності металургійних підприємств України з урахуванням їх поточної діяльності та перспектив функціонування.

Одержані розрахункові дані дозволяють спрогнозувати й обґрунтувати рівень конкурентоспроможності за умови зміни будь-якого з показників, а також визначити силу й характер впливу різних чинників на зміцнення позицій підприємств на внутрішньому та світовому ринках.

6. Аналіз теорії та практики формування організаційно-економічного механізму інтеграції підприємств у світову економіку в країнах, які займають лідируючі позиції на світовому ринку, дозволив дати таке його визначення: організаційно-економічний механізм інтеграції підприємств у структуру світового економічного простору є системою елементів, які забезпечують ефективність цієї інтеграції, заснованої на зв'язках між підприємствами, державними органами управління та споживачами. До основних складових даного механізму доцільно віднести такі: політичну, інституційну, нормативно-правову, інноваційну, економічної політики, фінансово-інвестиційну, стандартизації та сертифікації, інформаційну, соціальну, економічної безпеки.

7. Для ефективної інтеграції підприємств України у світове господарство необхідно створити умови для включення їх у міжнародні виробничі процеси, використовуючи можливості глобального ринку товарів, послуг і чинників виробництва шляхом створення ефективного правового й інституційного забезпечення участі країни в міжнародному розподілі праці, заохочення експортної, інвестиційної та інноваційної активності, системної участі у виробленні правил міжнародної торгівлі. Серед можливих напрямів інституційної підтримки слід виокремити такі: державна підтримка науково-дослідної та інноваційної діяльності підприємств, стимулювання активізації участі підприємств у процесах міжнародного обміну чинниками виробництва, насамперед капіталів, диверсифікація товарної та галузевої структури торгівлі, розвиток інфраструктури обслуговування виробництва й експорту, забезпечення навчання і перекваліфікації робочої сили й менеджерів, удосконалення правового й інституційного забезпечення участі країни в міжнародному розподілі праці, сприяння впровадженню міжнародних стандартів якості, удосконалення протекціоністської політики держави, надання послуг у сфері маркетингу, сприяння розвитку малого бізнесу.

8. Участь України у світових економічних процесах потребує впровадження ефективних механізмів регулювання різних сфер економічної діяльності. В умовах зростаючої конкуренції між товарами національного виробництва та імпортом доцільне формування ефективного державного механізму підтримки вітчизняних товаровиробників. Цей механізм має бути всебічно обґрунтованим з позиції як економічної ефективності та впливу на конкуренцію, так і відповідності міжнародним зобов'язанням України. З метою захисту національних товаровиробників запропоновано універсальний підхід до визначення рівня державної підтримки товаровиробників. Його застосування дозволяє визначити необхідний ступінь захисту вітчизняних товаровиробників та обґрунтувати доцільність закриття збиткових підприємств.

9. У сучасних кризових умовах базисом створення й забезпечення конкурентоспроможності підприємства стає їх економічна стійкість, що уможливлює успішний розвиток і здійснення інвестиційних проектів. Застосування інституційного підходу при визначенні економічної стійкості підприємства в кризових умовах дозволило обґрунтувати ступінь економічної стійкості підприємства у формуванні його конкурентоспроможності. У зв'язку із зростанням актуальності досліджень у сфері забезпечення стійкого функціонування та розвитку економічних систем в умовах безлічі невизначених і мінливих внутрішніх і зовнішніх дій виникає потреба в розробці методики, яка надавала б можливість забезпечити жорстку формалізацію меж балансу інтересів усіх суб'єктів, які розглядаються у процесі оцінювання ступеня стійкості конкретного об'єкта. Запропонована методика є одним із наочних переконливих аргументів при встановленні доцільності управлінських рішень щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств.

10. Загальною фундаментальною передумовою конкуренції є обмеженість ресурсів. Для України, перш за все, це відтворювальний капітал, виражений через стан основного капіталу і трудовий капітал. Тому виникає потреба у вдосконаленні підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства у взаємозв'язку з його інтелектуально-кваліфікаційним потенціалом. Доцільно виокремити інтелектуально-кваліфікаційний потенціал як один з елементів конкурентного потенціалу для більш повного врахування та вдосконалення чинників господарського розвитку, які впливають на конкурентоспроможність підприємств у постіндустріальній економічній системі. Це дозволить підвищити ефективність їх інтеграції у світову економіку.

11. Вирішення екологічних проблем є одним із пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку кожної держави. У ситуації, коли турбота про екологію стає елементом конкурентної боротьби бізнесу, очевидно, що врахування екологічної складової у визначенні конкурентоспроможності підприємства є необхідним. У сьогоднішніх складних зовнішніх та внутрішніх умовах господарювання, пов'язаних із світовою економічною кризою, зростання значення екологічної складової конкурентоспроможності підприємства може стати одним із напрямів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів як на внутрішньому, так і на світовому ринках.

12. В епоху глобалізованого світу й диктату ТНК створення українських фінансово-промислових корпоративних структур є формуванням носіїв національних стратегічних інтересів, здатних не тільки взаємодіяти з великими зарубіжними корпораціями, але і здійснювати експансію на світові ринки з власною конкурентоспроможною продукцією, вступати в боротьбу за формування й перерозподіл світового доходу. Виходячи з цього основними векторами державної промислової політики, спрямованими на підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників на світовому ринку, є: створення необхідних умов для формування великих інтегрованих структур на основі технологічно й коопераційно пов'язаних промислових господарюючих суб'єктів, що випускають або здатні забезпечити випуск продукції, яка є конкурентоспроможною на внутрішньому і зовнішньому ринках; розвиток законодавчої бази щодо функціонування корпоративних структур шляхом удосконалення чинного податкового, інвестиційного, інноваційного та антимонопольного законодавства; удосконалення державного митно-тарифного регулювання на основі встановлення ставок ввізних митних зборів (за конкретними товарними групами), які мають визначатися критеріями, що характеризують позиції українських товаровиробників, і станом конкуренції на ринку того чи іншого товару; створення макроекономічних і соціальних стимулів для розвитку ТНК за участю українського капіталу, що сприяло б доступу до природних, людських і науково-технічних ресурсів інших країн, реструктуризації економіки, а саме організації виробництва та збуту наукоємної продукції, усуненню багатьох протекціоністських бар'єрів, розвитку міжнародного впливу держави. Отже, розвиток національних фінансово-промислових груп сприятиме мобілізації наявного промислового та наукового потенціалу з метою забезпечення в умовах глобалізації конкурентних переваг на зовнішньому ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коваленко Н.В. Забезпечення конкурентоспроможності національних підприємств у світовій економіці / Н.В. Коваленко. - Донецьк: ІЕП НАН України; Алчевськ: ДонДТУ, 2010. - 426 с.

2. Коваленко Н.В. Практика защиты отечественных товаропроизводителей в Украине / А.И. Акмаев, Н.В. Акмаева, Н.В. Коваленко // Организационные и экономико-правовые условия развития внешнеэкономических связей региона / Науч. ред. Б.Т. Клияненко. ? Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2001. ? С. 60-69.

3. Коваленко Н.В. Система поддержки национальных производителей товаров в зарубежных странах / А.И. Акмаев, Н.В. Акмаева, Н.В. Коваленко // Организационные и экономико-правовые условия развития внешнеэкономических связей региона / Науч. ред. Б.Т. Клияненко. ? Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2001. ? С. 104-110.

4. Коваленко Н.В. Эффективность защиты отечественных товаропроизводителей / А.И. Акмаев, В.А. Артеменко, Б.Т. Клияненко, Е.Н. Ковтунова, Р.А. Кратинов, Г.Н. Маслова, В.А. Усольцев, Н.В. Коваленко, И.А. Фесенко. ? Луганск: ЛФ ИЭПИ НАН Украины; Алчевск: ДонГТУ, 2007. ? 164 с.

5. Коваленко Н.В. Теоретическое обоснование необходимости защиты отечественных товаропроизводителей / А.И. Акмаев, Н.М. Ахромкин, Б.Т. Клияненко, Н.В. Коваленко, Н.А. Куценко, Т.Г. Савченко // Организационно-экономическое и правовое обеспечение защиты отечественных товаропроизводителей / Науч. ред. Б.Т. Клияненко. - Луганск: ЛФ ИЭПИ НАН Украины; Алчевск: ДонГТУ, 2007. ? С. 8-73.

Особистий внесок: проаналізовано особливості визначення конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації, визначено напрями підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств в умовах інтеграції економіки України у світове господарство.

6. Коваленко Н.В. Анализ внешнеэкономических связей, организации производства и обеспечения защиты предприятий-экспортеров продукции / А.И. Акмаев, В.М. Дзонь, А.Л. Зубенко, Б.Т. Клияненко, Н.В. Коваленко, Н.А. Куценко, А.З. Шевцова // Организационно-экономическое и правовое обеспечение защиты отечественных товаропроизводителей / Науч. ред. Б.Т. Клияненко. - Луганск: ЛФ ИЭПИ НАН Украины; Алчевск: ДонГТУ, 2007. ? С. 74-151.

7. Коваленко Н.В. Долгосрочные последствия открытости украинского рынка угля / А.И. Акмаев, В.Н. Белозерцев, Н.В. Коваленко // Прометей: регіон. зб. наук. праць з економіки. ? Донецьк: ІЕПД НАН України, ДЕГІ, 2002. ? Вип. 9. ? С. 59-63.

8. Коваленко Н.В. Перспективи використання лізингу у вугледобувній галузі / Н.В. Коваленко, О.О. Андріанова // Економічні проблеми адаптації та розвитку вищої школи в умовах ринку: зб. наук. праць. ? Донецьк: ІЕПД НАН України; Алчевськ: ДГМІ, 2004. ? С. 79-86.

9. Коваленко Н.В. Інноваційний тип розвитку національної економіки, необхідна умова ефективної інтеграції у світове господарство / Н.В. Коваленко // Прометей: регіон. зб. наук. праць з економіки. ? Донецьк: ІЕПД НАН України, ДЕГІ, 2006. ? С. 24-26.

10. Коваленко Н.В. Институциональная составляющая адаптации украинских предприятий в мировой экономике / Н.В. Коваленко // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; редкол.: Булеев И.П. (отв. ред.) и др. ? Донецк, 2006. ? С.106-117.

11. Коваленко Н.В. Державна підтримка вітчизняних товаровиробників у процесі приєднання до СОТ / Н.В. Коваленко // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. ? Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. ? Т. 1. - С. 37-53.

12. Коваленко Н.В. Удосконалення оцінки конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації / А.І. Акмаєв, Н.В. Коваленко // Культура народов Причерноморья. ? 2007. ? № 99. ? С.7-10.

13. Коваленко Н.В. Проблеми формування конкурентоспроможної національної економіки / Н.В. Коваленко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. ? Донецк: ДонНУ, 2007. ? С. 614-621.

14. Коваленко Н.В. Проблеми формування організаційно-економічного механізму інтеграції вітчизняних підприємств у світовий економічний простір / Н.В. Коваленко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. Економіка. ? К.: НУХТ, 2007. ? № 21. ? С.61-64.

15. Коваленко Н.В. Особенности комплексной оценки конкурентоспособности промышленных предприятий на внутреннем рынке / Н.В. Коваленко // Прометей: регіон. зб. наук. праць з економіки. ? Донецьк: ІЕПД НАН України, ДЕГІ, 2007. ? Вип. 3 (24). ? С.305-308.

16. Коваленко Н.В. Ресурсно-відтворювальний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства / А.І. Акмаєв, Н.В. Коваленко // Економіка промисловості. ? 2007. ? № 3 (38). ? С.133-137.

17. Коваленко Н.В. Конкурентоспособность предприятия в системе воспроизводственных процессов / Н.В. Коваленко // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; редкол.: Булеев И.П. (отв. ред.). ? Донецк, 2007. ? С. 84-100.

18. Коваленко Н.В. Совершенствование комплексной оценки конкурентоспособности промышленных предприятий на внутреннем рынке / Н.В. Коваленко // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. ? Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. ? С. 57-77.

19. Коваленко Н.В. Комплексная институциональная оценка конкурентоспособности металлургических предприятий Украины / Н.В. Коваленко, Л.Е. Подлипенская // Зб. наук. праць ДонДУУ: сер. «Економіка», т.8, вип. 89 «Теорія та практика управління економікою у період соціально-економічних трансформацій». ? Донецьк: ДонДУУ, 2007. ? С.79-95. ? (Сер. «Економіка»; т. 8).

20. Коваленко Н.В. Влияние корпоративной структуризации на конкурентоспособность национальных товаропроизводителей / Н.В. Коваленко, Н.А. Куликова // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. ? Донецьк: ДонНТУ, 2008. ? Вип. 34-3 (138). ? С.70-77.

21. Коваленко Н.В. Пути повышения конкурентоспособности предприятий угольной промышленности / Н.В. Коваленко // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Темат. вип.: Технічний прогрес і ефективність виробництва: зб. наук. пр. ? Х.: НТУ «ХПІ», 2008. ? №55 (2). ? С. 31-35.

22. Коваленко Н.В. Интеллектуально-квалификационный потенциал, как стратегический ресурс обеспечения конкурентоспособности предприятия / Н.В. Коваленко // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. ? Донецк: ИЭП НАН Украины, 2008. ? Вып. 1, ч. 1. - С.14-31.

23. Коваленко Н.В. Аналіз впливу екологізації підприємства на його конкурентоспроможність в сучасних умовах господарювання / Н.В. Коваленко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. ? К.: НУХТ, 2009. ? № 31. ? С.33-36.

24. Коваленко Н.В. Совершенствование управления экономической устойчивостью предприятия на основе баланса интересов институций / Н.В. Коваленко, Н.В. Гонтовая // Вісник Хмельницького нац. ун-ту. Сер. Економічні науки. ? 2010. ? №2, т.1 (148). ? С.206-212.

25. Коваленко Н.В. Вплив підвищення економічної стійкості промислових підприємств на їх конкурентоспроможність в умовах економічної кризи / Н.В. Коваленко // Вісник Запорізького нац. ун-ту. Економічні науки: зб. наук. ст. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. ? №2 (6). ? С. 22-26.

26. Коваленко Н.В. Методика определения границ баланса интересов институций и возможности ее применения / Н.В. Коваленко, Н.В. Гонтовая // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. пр. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля. ? 2010. ? №22 (II). ? С. 25-32.

Особистий внесок: проаналізовано використання на практиці методики визначення економічної стійкості підприємства як інституційної категорії.

27. Коваленко Н.В. Удосконалення оцінки конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації / А.І. Акмаєв, Н.В. Коваленко // Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия: матер. III Междунар. наук.-практ. конф. (30-31 марта 2007 г.). ? Симферополь: ДиАйПи, 2007. ? С. 5-6.

28. Коваленко Н.В. Інституційний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства / Н.В. Коваленко // Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий: матер. Всеукр. науч.- практ. конф. студентов, аспирантов, молодых ученых (17-19 мая 2007 г.). ? Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2007. ? С. 99-100.

29. Коваленко Н.В. Внешнеэкономический аспект производственно-предпринимательской деятельности в регионе / Н.В. Коваленко // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва: зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. (14-15 грудня 2007 р.). ? Х.: ХНАДУ, 2007. ? С. 94-96.

30. Коваленко Н.В. Совершенствование оценки конкурентоспособности предприятий на основе учета воспроизводственных процессов / Н.В. Коваленко // Праці VIII Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». ? Донецьк: ДонНУ, 2007. ? Ч.1. ? С.121-123.

31. Коваленко Н.В. Влияние развития внешнеэкономических связей на производственно-предпринимательскую деятельность в регионе / Н.В. Коваленко // Матер. Міжрегіон. наук.-практ. конф. «Організація самодостатності промисловго регіону: проблеми ринку, економіки і бізнесу» (18 трав. 2007 р.). ? Луганськ: ЛІПСТ, 2007. ? С. 136-140.

32. Коваленко Н.В. Розвиток інтегрованих корпоративних структур як необхідна умова підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаро-виробників / Н.В. Коваленко // Збірник тез доповідей II Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених «Інтеграція України у світовий економічний простір» (24-25 січня 2008 р.). ? Тернопіль: Економічна думка, 2008. ? С. 216-219.

33. Коваленко Н.В. Пути повышения конкурентоспособности предприятий угольной промышленности / Н.В. Коваленко // Труди VI Міжнар. наук.-практ. конф. «Дослідження та оптимізація економічних процесів» «Оптимум - 2008» (3-5 груд. 2008 р.). ? Х.: НТУ «ХПІ», 2008. ? С. 42-43.

34. Коваленко Н.В. Аналіз впливу екологізації підприємства на його конкурентоспроможність в сучасних умовах господарювання / Н.В. Коваленко // Тези доповідей V Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми економіки підприємств у сучасних умовах» (19-20 берез. 2009 р.). ? К.: НУХТ, 2009. ? С. 49.

35. Коваленко Н.В. Проблемы формирования государственной политики повышения конкурентоспособности предприятий / Н.В. Коваленко // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Вип. 88 «Інновації в державному управлінні та місцевому самоврядуванні». ? Донецьк: ДонДУУ, 2007. ? С.102-110. ? (Сер. «Державне управління»; т. 8).

Размещено на Allbest.ru