Організаційно-економічне забезпечення ефективного розвитку підприємств м’ясного птахівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ М'ЯСНОГО ПТАХІВНИЦТВА

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КОВАЛЕНКО Любов Григорівна

УДК 330.341:636.5

Біла Церква - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському національному університеті садівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор,

заслужений економіст України

Бурик Анатолій Федорович

Уманський національний університет садівництва,

завідувач кафедри менеджменту організацій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Стельмащук Антон Михайлович

Тернопільський інститут агропромислового

виробництва НААН України, провідний

науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент

Буряк Руслан Іванович

Національний університет біоресурсів і

природокористування України, доцент

кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі

Захист відбудеться «03» червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.03 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1, центральний корпус (конференц-зала).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий «28» квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Паска

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є першочерговими, оскільки рівень його розвитку визначає стан розв'язання економічних, соціальних і політичних проблем суспільства. У контексті розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва птахівництво є однією із галузей, що найдинамічніше розвивається, а рівень задоволення потреб суспільства у продуктах харчування значною мірою визначається саме її розвитком.

В умовах постійного зростання цін на продовольчі товари продукти із птиці є найважливішим елементом раціону харчування більшої частини населення України. Даний факт обумовлює потребу модернізації й подальшого інтенсивного розвитку підприємств птахівничого підкомплексу і на цій основі забезпечення підвищення ефективності виробничої діяльності.

Загальне економічне піднесення, яке розпочалося у країні з 1999 р., створило нове соціально-економічне середовище для ведення бізнесу в птахопропродуктовому підкомплексі. Розпочався процес відродження старих і створення нових великих птахівничих підприємств, які нарощують обсяги виробництва, розширюють асортимент, отримують прибутки. Покращуються показники забезпечення потреб населення у продукції птахівництва. Однак проблему підвищення ефективності функціонування підкомплексу не можна вважати вирішеною.

Виробництво продукції птахівництва не набуло провідних позицій в агропромисловому виробництві Вінницької області, що вимагає обгрунтування організаційно-економічних аспектів підвищення ефективності функціонування підприємств м'ясного птахівництва, вирішення протиріч у їх розвитку з метою пошуку резервів збільшення обсягів виробництва та переробки м'яса птиці, використання інноваційних розробок і впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Наявність багатьох можливостей підвищення ефективності виробничої діяльності птахівничих підприємств досліджуваного регіону передбачає вибір найбільш перспективних напрямів даного процесу та обгрунтування організаційно-економічних аспектів практичного їх здійснення із урахуванням досягнутого рівня розвитку виробництва продукції м'ясного птахівництва, стану ринку, доходів потенційних споживачів та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання.

Велику увагу дослідженням проблеми ефективності приділяли іноземні автори: О.А. Біттер, Дж. Долан, Дж.К. Ерроу, К.Р. Макконелл, У. Петті, Дж. Сакс, П.А. Самюельсон, Е.А. Смітт, а також вітчизняні науковці, серед яких: В.Г. Андрійчук, А.Ф. Бурик, П.С. Березівський, О.М. Варченко, В.П. Галушко, В.К.Збарський, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, Д.Ф. Крисанова, А.С. Даниленко, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, В.М., Трегобчук, О.М. Шпичак та інші. Особливої уваги дослідженням питань ефективного функціонування птахівничих підприємств приділено у наукових працях вітчизняних вчених-аграрників: Р.І.Буряка, О.І. Дація, О.Ф. Кирилюк,Б.А. Мельника, А.М. Стельмащука, І. Н. Топіхи, В.І. Топіхи, Ф.О. Ярошенка та ін.

Однак пeвні тeорeтичні та науково-практичні проблeми формування організаційно-економічних аспектів підвищeння eфeктивності діяльності підприємств з виробництва та пeрeроблeння продукції птахівництва залишаються недостатньо розробленими. Так, потребують обгрунтування питання підвищення ефективності птахівничих підприємств в умовах прояву кризи в економічній та соціальній сферах, відсутності ресурсних можливостей державних і регіональних органів влади впливати на процеси відтворення на рівні підприємства, удосконалeння маркeтингових важeлів впливу на рeзультати діяльності підприємств із урахуванням рeгіональних особливостeй, сформованих під впливом дeмографічних, eкономічних та соціальних чинників.

Актуальність цих проблeм зумовила вибір тeми дисeртаційного дослід-жeння, визначила його мeту, структуру і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Уманського національного університету садівництва за темою «Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально-орієнтованих ринкових відносин в АПК» (номер державної реєстрації 0101U004493), де здобувач обгрунтував організаційно-економічні засади розвитку підприємств м'ясного птахівництва на перспективу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення економічної ефективності виробництва продукції м'ясного птахівництва у аграрних підприємствах.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

· уточнити сутність eкономічної eфeктивності діяльності підприємств як eкономічної категорії та систематизувати складові, що впливають на ефективний розвиток птахівничих підприємств;

· узагальнити критерії та показники оцінки економічної ефективності виробництва продукції м'ясного птахівництва;

· проаналізувати світовий досвід і вітчизняну практику організації виробництва продукції м'ясного птахівництва, визначити характерні риси галузі, що впливають на ефективний її розвиток;

· дослідити сучасний стан та тенденції розвитку м'ясного птахівництва, визначити основні фактори підвищення ефективності виробництва продукції та підприємств галузі;

· провести ретроспективний аналіз ефективності функціонування птахівничих підприємств на основі використання адаптованої до ринкових умов і особливостей галузі методики;

· обґрунтувати перспективні параметри розвитку птахівництва з урахуванням ринкової кон'юнктури та розробити науково-практичні рекомендації щодо формування стратегії підвищення економічної ефективності виробництва продукції м'ясного птахівництва в агроформуваннях Вінницької області;

· визначити вплив організаційних, техніко-технологічних і економічних чинників на ефективність виробництва продукції м'ясного птахівництва та обґрунтувати напрями їх реалізації;

· здійснити оцінку маркeтингового сeрeдовища діяльності птахівничих підприємств з виробництва м'яса птиці та обґрунтувати маркeтингові інстру-менти підвищення ефективності.

Об'єктом дослідження є сукупність організаційно-економічних процесів підвищeння eфeктивності діяльності птахівничих підприємств, а також фактори, процеси та явища, які впливають на їх розвиток.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва в агроформуваннях.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження були діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, системний підхід до вивчення усіх господарських процесів на основі використання об'єктивних законів та закономірностей економічної теорії, мікро- та макроекономіки.

У процесі виконання дослідження застостовувалися загальноприйняті методи і прийоми: сукупність наукових прийомів абстрактно-логічного методу (індукція і дедукція, аналіз та синтез, аналогії і зіставлення, формалізації та моделювання) при розробці теоретичних положень з обгрунтування організаційно-економічних чинників підвищення ефективності. При здійсненні аналізу кількісних та якісних показників ефективності функціонування птахівничих підприємств застосовувався економіко-статистичний метод, зокрема його прийоми: порівняння (зіставлення даних звітного року з відповідними показниками минулих років); групування (для виявлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між ознаками), рядів динаміки (відстеження часових змін показників ефективності діяльності птахівничих господарств), із використанням графічного та табличного методів відображено аналітичну інформацію.

Дослідження попиту на продукцію м'ясного птахівництва ґрунтувалося на використанні використанням методу анкетування. Для з'ясування деяких особливостей поведінки торгово-посередницьких структур і споживачів продукції птахівництва використовувався метод спостережень.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять економічні огляди, монографії й науково-аналітичні статті вітчизняних та іноземних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях та на офіційних сайтах глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, особисті розрахунки й дослідження автора, нормативно-правові акти регулювання діяльності суб'єктів господарювання галузі, статистичні дані Головного управління агропромислового розвитку Вінницької області, асоціації «Союзу птахівників України», звітність птахопідприємств Вінницької області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

розроблено комплексну модель розвитку птахівничих господарств, яка базується на впровадженні новітніх досягнень у галузі переробки відходів на основі використання біогазових установок, що дозволить забезпечувати виробництво власними енергетичними ресурсами, одержати додатковий прибуток за рахунок реалізації продуктів переробки, формування екологічної чистої зони та сталий розвиток підприємств галузі;

удосконалено:

систему внутрішньовиробничого управління на рівні птахівничого підприємства з обгрунтуванням нормативів використання енергоносіїв і формуванням системи контролю та стимулюючих заходів їх додержання, що сприятиме зниженню виробничих витрат і підвищенню ефективності виробництва продукції;

модель побудови довготривалих взаємовигідних відносин із покупцями продукції птахопідприємств через оцінку поточного і перспективного попиту на ринку, розвиток фірмової торгівлі, формування оптових розподільчих центрів, що забезпечить зниження витрат обігу та мінімізує ризик збуту;

набули подальшого розвитку:

заходи нарощування обсягів виробництва та переробки м'яса птиці на основі використання інноваційних чинників (способів утримання, високопродуктивних кросів, сучасних ресурсозберігаючих технологій, повнораціонних збалансованих комбікормів) із урахуванням досягнутого ресурсного потенціалу підприємства та попиту на ринку, що сприятиме більш повному задоволенню потреб споживачів;

методичні підходи до розрахунку цільового критерію оцінки ефективності функціонування підприємств птахівництва як підвищення економічної та фізичної доступності споживачів до продукції за умови вирішення соціальних питань і збереження навколишнього середовища, а також показників ефективності підприємств м'ясного птахівництва, що характеризує кількісний та якісний стан його найважливіших елементів, а також напрями і динаміку їх розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у доведенні теоретичних положень дисертаційної роботи до рівня практичного застосування, що сприятиме стабільному й ефективному розвитку підприємств м'ясного птахівництва Вінницької області.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження знайшло відображення у стратегії розвитку промислового м'ясного птахівництва як складової програми розвитку сільських територій Вінницької області на 2011 р. (довідка №8-3-35-900 від 18.01.2011 р.)

Запропонована схема інтеграційних зв'язків: сільськогосподарське підприємство (вирощування зернових культур) - комбікормовий завод - птахопідприємство - торговельна мережа була розглянута Бершадським управлінням агропромислового розвитку Вінницької області і використана для формування територіального кластера (довідка №1/478 від 2.02.2011 р.)

Результати дисертаційного дослідження рекомендовані до застосування ВАТ «Бершадським птахокомбінатом» щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства (довідка №278 від 25.01.2011 р.).

Результати дисертаційного дослідження було впроваджено у навчальний процес при викладанні та підготовці методичного забезпечення дисциплін «Організація виробництва» і «Планування діяльності підприємств» Уманського національного університету садівництва (довідка №287 від 24.02. 2011 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, де сформульовані й обгрунтовані основні теоретичні положення, висновки й рекомендації стосовно діяльності підприємств м'ясного птахівництва. Завершена робота відображає здобутки автора, які мають наукове і практичне значення. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ті розробки та результати досліджень, які належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: «Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України» (м. Луганськ, 18-20 травня 2004 р.) «Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів» (м. Одеса, 24-25 травня 2007 р), «Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах» (м. Херсон, 21-22 червня 2007 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених (м. Умань, 25-26 березня 2004 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених (м. Умань, 24-25лютого 2005 р.), I Всеукраїнській заочній науково-практичної конференції (м. Умань, 20-22 січня 2010 р.), Всеукраїнській конференції молодих вчених учених (м. Умань, 18-19 лютого 2010 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки дисертаційної роботи були викладені в 12 наукових працях загальним обсягом 2,7 ум. друк. арк., з яких 8 у наукових фахових виданнях обсягом 2,3 ум. друк. арк. (з них 6 одноосібних, загальним обсягом 1,77 ум. друк. арк. ).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 251 сторінках комп'ютерного тексту, основний текст займає 228 сторінок. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 52 таблиць, 25 рисунків, 16 формул, 9 додатків. Список використаних джерел налічує 177 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі - «Теоретичні засади ефективного функціонування підприємств м'ясного птахівництва» - розкрито сутність поняття „ефективність” і систематизовано складові, що впливають на ефективний розвиток птахівничих підприємств, узагальнено критерії та показники оцінки економічної ефективності виробництва продукції м'ясного птахівництва, висвітлено світовий досвід та вітчизняну практику організації виробництва продукції м'ясного птахівництва.

Узагальнюючи теоретичні підходи, відображені у наукових працях вітчизняних та іноземних учених-економістів щодо розуміння економічної категорії «ефективність», встановлено, що вона є багатогранною економічною категорією, яку слід розглядати за критеріями як виробничо-економічну та соціально-економічну ефективність, на що впливають зовнішні та внутрішні чинники, і яку можна визначити на основі сукупних показників як на мікро-, так і на макрорівні. Загальний критерій економічної ефективності має цільову спрямованість, яка полягає у тому, що досягти максимального корисного ефекту в процесі виробництва продукції птахівництва можна за раціонального використання наявних ресурсів. Економічна ефективність - це економічна категорія, яка формується під дією системи об'єктивних економічних законів і відображає одну із головних сторін виробництва - результативність. Під поняттям „ефективність” слід розуміти кінцевий результат діяльності, одержаний на основі планування й раціонального використання матеріальних ресурсів і джерел їх формування, а також своєчасного реагування підприємств на внутрішні та зовнішні чинники через прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Автором спростовано поширене в науковій літературі ототожнення ефективності з результативністю, оскільки часто результатом виробничого процесу може бути продукт, який не має корисності й не користується попитом на ринку. За таких умов продукт праці не відповідає ефекту праці. Звідси випливає, що одержаний кінцевий результат виробництва є ефективним лише тоді, коли він дійсно корисний.

Поняття економічного ефекту має фундаментальне значення і відображає його визначальну роль у розвитку суспільства та досягненні його цілей. Під ефектом слід розуміти реальний абсолютний результат виробництва, ціннісне вираження продукту. Ефективність відображає кінцевий корисний ефект від використання засобів виробництва і живої праці, тобто віддачу сукупних вкладень. Отже, під ефективністю розуміють відношення ефекту до витрат.

Обґрунтовано, що у ринкових умовах діяльність товаровиробників в аграрному секторі має бути спрямована на одержання прибутку через виробництво і реалізацію споживчих вартостей, які задовольняють своїми властивостями певні потреби людей або кожного індивіда. При цьому споживча вартість, матеріалізована в ефекті, може бути отримана і поза сферою виробничої діяльності (дар природи та ін.).

Птахівництво розвивається на основі тих об'єктивних економічних законів, що і сільське господарство. Однак, йому властиві риси промислового виробництва: інтенсифікація й індустріалізація при спеціалізації та концентрації галузі. Взаємозв'язок між ними перетворює цю галузь у промислову.

У нинішніх умовах на рівень економічної ефективності птахівничих підприємств впливають численні чинники, які залежно від вагомості можна об'єднати у такі групи: територіальні, техніко-технологічні, організаційно-виробничі, біологічні, соціальні, екологічні, економічні, маркетингові. Комплексне їх вивчення можливо забезпечити за системного підходу.

Як свідчать результати дисертаційного дослідження, сучасні птахівничі підприємства в Україні та за кордоном характеризуються комплексним виробництвом із закінченим технологічним циклом. Процес комплексного виробництва охоплює сільськогосподарське і промислове виробництво, включаючи переробку м'яса. Сільськогосподарське виробництво передбачає процес вирощування кормів для згодовування птиці, а процес виробництва напівфабрикатів і глибокої переробки належить до промислового. Процес вирощування птиці знаходиться на межі між сільським господарством і промисловістю. Сучасних параметрів виробництва продукції птахівництва досягнуто на основі освоєння ресурсозберігаючих технологій, науково обґрунтованої системи годівлі птиці, повнішого використання генетичного потенціалу кросів і порід птиці, раціональної організації праці та виробництва, розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій, нагромадження, обробки та використання даних племінного обліку із застосуванням сучасної комп'ютерної техніки, матеріальної заінтересованості власників птиці та майна в раціональному використанні виробничого потенціалу галузі й підвищенні якості виробленої продукції.

У процесі дисертаційного дослідження було з'ясовано, що економічну ефективність даної галузі значною мірою визначає ряд специфічних особливостей. По-перше, продукція виробляється і реалізується рівномірно протягом року, відсутня сезонність виробництва, що дуже важливо при високій інфляції. По-друге, незалежно від економічної ситуації в країні попит на продукти птахівництва досить стійкий, оскільки вони належать до категорії першої необхідності. По-третє, м'ясо птиці та яйце надходять безпосередньо у продаж, та на переробку, тобто присутній ринок як прямого, так і опосередкованого попиту. По-четверте, в даній галузі меншою мірою проявляється залежність чисельності поголів'я від кількості та якості земельних угідь, птахівництво більш гнучке і пристосоване до зміни масштабів виробництва порівняно з іншими галузями тваринництва.

Автором пропонується розглядати ефективність птахівництва із таких позицій: ефективність функціонування галузі; ефективність діяльності птахопід-приємства; ефективність продукції птахівництва (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Економічна ефективність птахівництва

У другому розділі - «Оцінка ефективності виробництва продукції м'ясного птахівництва підприємствами Вінницької області» - проведено оцінку структурно-динамічних тенденцій регіонального розвитку птахівництва та чинників, які забезпечують його ефективність, проаналізовано розвиток та ефективність функціонування птахівничих підприємств області.

За останні роки (2000-2009 рр.) виробництво м'яса птиці у всіх формах господарств зросло з 264,9 до 1195,7 тис. тонн, або більше як у 4,5 рази. Обсяги виробництва збільшилися за рахунок залучених (понад 4 млрд грн) приватних інвестицій та державної підтримки, що дало змогу переоснастити птахівничі підприємства, впровадити сучасні технології, досягти продуктивності на рівні світових стандартів (47-55 г добового приросту) та гарантувати якість та безпечність продукції (рис.2).

Рис. 2. Динаміка виробництва м'яса птиці у господарствах різних форм господарювання України та Вінницької області (тис. т живої ваги)*

*Джерело: розраховано за даними Держкомстату України.

Зазначимо, що господарствами населення вироблено у живій вазі 229,5 тис. т м'яса птиці у 2009 р., що на 2,0% більше, ніж у 2006 р. на 46,7% рази менше, ніж у 1990 р. При цьому частка даної категорії господарств відповідно скоротилася із 72,3% у 1990 р. до 18,7% у 2009 р.

Водночас, у 2009 р. великі птахопідприємства виробили 966,2 тис. т живої ваги, що на 12,8 в.п. більше, ніж у попередньому році (631,7 тис. т м'яса птиці, що на 19%, або 101,5 тис. т більше, ніж за попередній рік). Відповідно за існуючою звітністю у 2008 р. кількість підприємств, що займаються переробкою птиці на м'ясо, становила 107 од., тоді як у 2009 р. їх кількість скоротилася на 11 підприємств - до 96. Кількість підприємств, які виробляють понад 1000 т м'яса птиці у рік, становить 37 підприємств, які забезпечують майже 98% загального обсягу виробництва.

У результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції розвиток птахівничих підприємств Вінницької області набув позитивної динаміки. Так, у 2010 р. сільськогосподарські підприємства Вінницької області утримували 1824,2 тис. голів, або 20,3% (у 2007 р. 18,6%). Незважаючи на те, що лише 20% поголів'я птиці перебуває у сільськогосподарських підприємств, їхня частка в структурі загального виробництва м'яса птиці становить майже 50%. У 2009 р. сільськогосподарські підприємства виробили в забійній вазі
9 тис. т м'яса птиці, що на 32% більше, ніж у 2006 р. При цьому частка даної категорії підприємств збільшилася із 27,7 % у 1990 р. до 47,6% у 2009 р.

Дослідженням встановлено, що у 2009 р. в підприємствах ВО „Вінниця-птахопром” виробництво м'яса птиці за цей період зросло у 6,5 раза, або до 14 513,9 т проти 2 224,6 т у 2004 р. Таке зростання обсягів виробництва м'яса птиці забезпечив, насамперед, Бершадський птахокомбінат, який збільшив обсяги виробництва м'яса бройлерів майже у 20 разів. Водночас птахокомбінат здійснив розширення своїх виробничих потужностей, створивши ще три цехи із вирощування птиці загальною кількістю посадкових місць 590 тис. одноразової посадки бройлерів, довівши їх до 1040 тис. голів.

Дослідженням встановлено, що продукцію птахівництва, яку виробляє ВАТ „Птахокомбінат „Бершадський”, можна поділити на дві групи: перша група - м'ясо птиці та субпродукти, одержані від забою бройлерів; друга група - продукція подальшої переробки м'яса птиці та субпродуктів.

Частка першої групи в загальній виручці від реалізації досягає 61,2%. До неї групи відноситься м'ясо птиці (тушки) - 86,5% від групового, супові набори (дрібна птиця) - 2%, шлунки - 3,5%, печінка - 6%, шиї - 1%, жир, ноги, голови - 1%.

Частка другої групи у загальній виручці від реалізації складає 38,8%. До цієї групи належить продукція порізки та обвалки тушок (стегна, каркаси, набори супові, філе, фарш, крила) - 52,1% від групового, консерви (тушонка, паштет, каші) - 19,6%, продукція копчення - 15,6%, ковбаси та сосиски (впроваджено у виробництво 60 сортів ковбас, 5 сортів сосисок, 2 сорти сардельок) - 7%, напівфабрикати (котлети, шашлик, крученики, відбивні, пельмені, фрикадельки, чебуреки, кнелі, тефтелі, курчата-табака та ін.) - 5,7%.

Ефективність галузі визначається генетичним потенціалом поголів'я птиці, витратами кормів та енергоносіїв, забезпеченням технологічним обладнанням, а також ветеринарними препаратами. На собівартість виробництва м'яса птиці значний вплив має забезпечення повноцінними кормами. При вирощуванні бройлерів велику частку в собівартості займають також витрати на придбання добового молодняку (табл.1).

У системі показників економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції важливе місце відводиться собівартості продукції, оскільки вона впливає безпосередньо на інші показники економічної ефективності - прибуток і рівень рентабельності. За період дослідження собівартість 1 т реалізованої продукції у 2009 р. становила 10905,31 грн, або зросла майже удвічі, при цьому ціна реалізації становила 916,36 грн, або підвищилася на 68,8%. Отже, собівартість виробництва одиниці продукції птахівництва зростає швидшими темпами, ніж ціна, внаслідок чого знижується прибутковість. За розрахунками, у 2009 р. рівень збитковості (без урахування державних дотацій) становив 12 в.п. Аналіз структури витрат при виробництві м'яса птиці у 2009 р. на птахопідприємствах Вінницької області свідчить, що найбільшою є частка витрат на корми - 52,3%, по статті «інші витрати» - 23,8%, оплата праці - 8,3%, амортизація - 4,2%.

Таблиця 1

Економічна ефективність виробництва і реалізації птиці на м'ясо у сільськогосподарських підприємствах Вінницької області

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн	5697,8	5625,6	6307	8238,3	7724,8	10953,1
Ціна реалізації 1 т, грн	5427	6211,6	5724,2	5627,3	6428,2	9163,6
Рівень рентабельності (без дотації), %	-4,8	10,4	-9,2	-31,7	-16,8	-16,3
Прибуток від реалізації 1 т, грн	-270,8	586	-582,8	-2611	-1296,6	-1789,5
Кількість підприємств	30	20	17	15	8	10
прибуткових	3	6	5	3	5	4
відсотків до загальної кількості	10	30	29	20	63	40
збиткових	27	14	12	12	3	6
відсотків до загальної кількості	90	70	71	80	38	60

*Джерело: розраховано за даними ф.50 с.-г.

* Наведено дані по великих і середніх сільськогосподарських підприємствах, які здійснювали господарську діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції - господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних підприємств, включаючи великі фермерські господарства, державних та інших сільгосппідприємств.

** Без урахування передачі на власних виробничих потужностях.

Аналіз структури витрат виявив також, що у трьох із семи сільськогосподарських підприємств з виробництва продукції птахівництва у Вінницькій області частка матеріальних витрат на корми перевищує 60%, по інших показник коливається у межах 42-59%. Така велика різниця пояснюється тим, що на багатьох птахофабриках відсутнє власне кормовиробництво і птиця не одержує повноцінних, збалансованих кормів.

Ріст цін на споживані сільським господарством ресурси звужує можливості птахівничих підприємств до інноваційного технічного й технологічного оновлення вирощування птиці, зниження економічного інтересу до розвитку галузі, оскільки зумовлює підвищення собівартості виробництва продукції вищими темпами, ніж зростають ринкові ціни на неї. Важливим в умовах різкого підвищення цін на окремі виробничі ресурси є запровадження механізму контролю за витратами. Так, у 2009 р. порівняно із 2005 р. у підприємствах м'ясного птахівництва Вінницької області вартість кормів на 1 т приросту збільшилася майже удвічі, електроенергія - у 2,3 рази, паливо - у 4,2 рази). Для підвищення ефективності виробництва продукції м'яса птиці автором запропоновано створення дієвої системи контроллінгу. Для цього в кожному підприємстві доцільно створити центр відповідальності, який буде контролювати доходи і витрати. Управління витратами на основі системи бюджетування дозволить знизити їх рівень, підвищити рентабельність підприємства.

Вагомим чинником підвищення ефективності виробництва продукції м'ясного птахівництва має впровадження інноваційних технологій утримання птиці, процесу годівлі та ін. Встановлено, що заміна кліткового утримання підлоговим на ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» дозволила скоротити витрати електроенергії в 2,15 рази, води - у 2,48 рази на 1 центнер м'яса. Затрати праці зменшено у 2,06 рази на 1 центнер приросту, оскільки оператор обслуговує втричі більше поголів'я птиці. Цей спосіб утримання дєє змогу відмовитися від дорогого металу для кліток і знизити енергозатрати, створити оптимальні умови утримання для таких продуктивних кросів, як Росс-308, Кобб-500.

Одним із пріоритетних чинників інтенсивного розвитку підприємств птахівничої галузі, який впливає на рівень собівартості та прибутковості виробництва продукції, є спеціалізація виробництва. Наукою і практикою доведено, що найбільш ефективне виробництво на птахофабриках м'ясного спрямування, де вирощується за рік 500 тис. бройлерів. Очевидно, що у перспективі м'ясне птахівництво Вінницької області повинно орієнтуватися на розвиток великих виробничих інтеграційних утворень, що ефективно працюють, створивши замкнуті технологічні цикли: утримання батьківських стад - виробництво кормів та їх приготування на власних комбікормових заводах - виробництво м'ясної продукції, а також торгівля готовою продукцією. Зазначимо, що у досліджуваному регіоні лише ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» забезпечив середньорічне поголів'я птиці понад 10 млн.гол.

Стримуючим чинником підвищення ефективності підприємств м'ясного птахівництва Вінницької області є відсутність інкубаторів, тобто племінна продукція (добовий молодняк) завозять із-за кордону. Іншим чинником є ввезення іноземного обладнання та устаткування.

Доведено, що значних позитивних зрушень на підприємствах галузі можна досягти при впровадженні новітніх досягнень світової і вітчизняної науки у годівлі птиці. Лише за рахунок застосування антиоксидантів у складі комбікормів не тільки збільшується віддача корму на 15-20%, а й значно підвищується якість м'яса птиці. Потреба птиці в протеїні забезпечується на 45-60 % за рахунок незамінних і 40-55 % замінних амінокислот. Пропонується знизити вартість кормів можна за рахунок виробництва їх на власному кормоцеху, вирощуючи при цьому в господарстві всі необхідні культури.

У третьому розділі - «Організаційно-економічні напрями підвищення ефективності функціонування птахівничих підприємств» - обґрунтовано перспективні параметри розвитку птахівництва в досліджуваній області та організаційно-економічні, техніко-технологічні заходи підвищення ефективності птахівничих підприємств, запропоновано напрями удосконалення маркетингових інструментів діяльності підприємств галузі.

Обґрунтовано, що подальше нарощування обсягів виробництва продукції птахівництва необхідно здійснити через поєднання зусиль сільськогосподарських товаровиробників і регіональних органів влади. Відновлювати птахівництво необхідно у тих регіонах, де сформовано економічні та соціальні умови для розміщення підприємств м'ясного птахівництва, де є законсервовані птахопід-приємства, які можна модернізувати, досвід виробництва продукції м'яса птиці на інноваційній основі, ринки збуту, а також створено необхідні інститути для реалізації комплексних програм розвитку птахівництва. Основними умовами нарощування виробництва продукції м'ясного птахівництва у Вінницькій області є технічне переоснащення наявних птахофабрик і зміцнення кормової бази.

Встановлено, що промислове птахівництво являє собою складну кібернетичну модель із дуже великою кількістю внутрішніх і зовнішніх факторів. На обсяг виробництва птахівничої продукції (як окремий показник) впливає ряд факторів, серед яких нами відібрано такі показники: поголів'я птиці, середньодобовий приріст живої ваги, терміни відгодівлі, витрати електроенергії, затрати праці, собівартість, ціна товаровиробника за 1 т, споживання м'яса птиці. У дослідженні нами використано методику, яка ураховує взаємозв'язок показника з іншими факторами виробництва.

Прогноз розвитку м'ясного птахівництва з урахуванням особливостей процесу виробництва, переробки і реалізації доводить, що збільшення обсягів виробництва продукції на 3,2% можливе за умови нарощування середньорічного поголів'я бройлерів на 11,1%, підвищення середньодобових приростів на 5,0 %, зменшення витрат корму на 1 ц приросту на 2,7%, терміну відгодівлі на - 8,3% та затрат праці на - 11,9%, при зростанні собівартості одиниці продукції на 16,8%, а також інтеграції товаровиробників із переробними підприємствами й посередниками на ринку.

Одним із чинників підвищення ефективності м'яса птиці та його конкурентоспроможності на ринках є висока якість і безпека продукції. Саме ця обставина змушує птахівників вишукувати нові методи, які б підвищували ефективність конверсії корму, а також вести пошук альтернативи використанню антибіотиків. Значні перспективи відкриваються при використанні пробіотиків, однак у питанні їх використання, перешкоджає недостатність інформації про їх результативність. Нами розраховано економічну доцільність використання препарату «Бацелл» за результатами проведеного досліду на ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський», що підтверджується можливістю на 1000 гол. отримати додатково м'яса на суму 2520 грн і заощадити корми у сумі 834 грн. Крім того використання цього препарату дозволить підвищити збереженість поголів'я на 1,3%, середньодобовий приріст збільшиться на 6,9 г (або 13,7 %), витрати кормів на 1 кг приросту знизяться на 0,17 кг, або 9 %.

Птахівництво є найбільш енергоємною галуззю тваринництва, що зумовлено високою механізацією і автоматизацією виробничого циклу - від інкубації до вирощування і забою птиці. Частка витрат на енергоносії в структурі собівартості м'яса курчат-бройлерів становить 7-10% залежно від сезону року. Вважаємо, що одним із найбільш дієвих способів управління витратами на енергоносії є розрахунок і доведення лімітів до керівників підрозділів птахофабрики.

Нами обгрунтовано нормативи витрат енергоресурсів для ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» за основними виробничими підрозділами, що дозволило підприємству в 2009 р. знизити енергоємність виробництва одиниці продукції, в тому числі витрати електроенергії - на 16,3%, пари - на 18,4%, води - на 12,5% порівняно із 2007 р.

З метою стимулювання дотримання планового ліміту витрат енергоресурсів нами розроблено шкалу преміювання працівників підрозділів за економію енергоресурсів.

Оскільки у цеху вирощування є виробничі корпуси з різною кількістю посадкових місць, різними видами обладнання, то при доведенні лімітів у цілому по підрозділу доцільно враховувати особливості кожного корпусу і для конкретних пташників необхідно розраховувати свій ліміт витрат енергоресурсів. Для цього кожний пташник слід обладнати повинні приладами обліку води та електроенергії.

З метою організації контролю за витратами енергоносіїв доцільно вести щоденний контроль показань приладів обліку енергоресурсів, що дозволить оперативно виявити факти необґрунтованих перевитрат, оперативно аналізувати та усувати причини виникнення таких ситуацій.

Доведено, що в умовах зростання цін на енергоносії та необхідності вирішення птахопідприємствами питання утилізації відходів і збереження навколишнього середовища доцільно здійснювати інвестиції під реалізацію інноваційних проектів. Нами доведено економічну доцільність реалізації ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» інвестиційного проекту по спорудженню біогазової установки. Інвестиційний проект передбачає, що при переробці пташиного посліду крім біогазу одержують високоефективне багатокомпонентне органічне добриво, білкову кормову добавку, а також цей субстрат може бути використаним для вирощування шампіньйонів. При проведенні розрахунків розглядалися три можливі варіанти сценаріїв реалізації інноваційно-інвестиційного проекту залежно від можливості забезпечення наявних потужностей виробництва та налагодження каналів збуту продукції.

Таблиця 2

Розрахунок показників ефективності інноваційно-інвестиційного проекту

Показник	Оптимістичний прогноз	Реалістичний прогноз	Песимістичний прогноз
1. Сума чистого дисконтованого доходу, тис. грн	4372,5	2254,0	135,4
2. Внутрішня норма рентабельності, %	40,0	33,8	27,0
3. Індекс прибутковості	1,39	1,20	1,01
4. Дисконтований термін окупності, років	4,1	5,2	7,3

Джерело: розраховано автором.

Отже, при реалізації цього проекту досліджуване підприємство одержить ефект внаслідок використання у виробництві більш дешевої енергії, спрямування відходів на потреби вирощування сільськогосподарських культур (нині птахофабрика орендує близько 3 тис. га землі для вирощування зернових культур), скорочення відрахувань до бюджету за забруднення навколишнього природного середовища, а також диверсифікації виробничої діяльності через організації вирощування шампіньйонів і вермікультури. Крім того, скоротяться витрати на транспортування пташиного посліду до місця зберігання, на обладнання такого місця, на виплати за зберігання відходів виробництва. Вищезазначені еколого-економічні вигоди для ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» від реалізації даного проекту сприятиме зниженню собівартості виробництва продукції та підвищенню економічної ефективності діяльності в цілому.

Споживачами продукції підприємства у 2010 р. був 101 суб'єкт госпо-дарювання, серед яких понад 10% у структурі грошової виручки мали 3 суб'єкта, від 1 до 10% - 17, інші до 1 відсотка. У структурі споживачів продукції підприємства майже половину займають фізичні особи (49 осіб), що зумовлює високий рівень ризику їх втрати та нестабільності функціонування підприємства.

Вважаємо, що досліджуваному підприємству доцільно активізувати діяльність з організації розподільчих центрів продукції м'ясного птахівництва через інтеграцію товаровиробників регіону, що дозволить одержати більш повний контроль ринків збуту, виробити єдину цінову та товарну політику та забезпечити підвищення рентабельності виробництва.

Стратегічними напрямами розширення ринку реалізації продукції для ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» можуть бути: збільшення виробництва охолодженої продукції і вихід безпосередньо на споживчий ринок - у торговельні мережі; розширення фірмових магазинів; збільшення обсягів поставок продукції у райони області та диверсифікація бізнесу по вертикалі; створення власної мережі швидкого харчування цього підприємства.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності функціонування та розвитку підприємствами з виробництва та перероблення продукції м'ясного птахівництва. Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному:

1. Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва є комплексною економічною категорією, яка характеризує співвідношення величини виробленої продукції та понесених на її виробництвом витрат, що відображає як рівень використання продуктивних сил суспільства, так і ступінь досягнення виробничої цілі.

Підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва зводиться до отримання максимальної кількості продукції від однієї голови птиці за мінімальних затрат праці та матеріальних ресурсів на її виробництво. Виділяють економічну ефективність галузі загалом; окремих птахівничих підприємств; виробництва окремих видів продукції (м'яса птиці, яєць); виконання окремих технологічних операцій; впровадження у виробництво досягнень науки і техніки.

На ефективність діяльності підприємств з виробництва та перероблення продукції птахівництва впливають чинники середовища їх функціонування та специфічні особливості галузі. Найбільш вагомий вплив на ефективність функціонування підприємств галузі мають територіальні, техніко-технологічні, організаційно-господарські, біологічні, соціальні, екологічні, економічні, маркетингові, урахування яких дозволить гнучко адаптуватися до ринкових умов.

2. Критерієм ефективності виробництва продукції птахівництва є задоволення потреб населення у споживанні якісного та безпечного м'яса птиці та продуктів його переробки, забезпеченні їх доступності усім доходним групам населення, досягненні достатнього рівня грошових доходів зайнятих у ньому працівників, а також гарантування екологічної безпеки виробництва.

Запропоновано систему показників, які дозволяє визначити рівень ефективності функціонування господарюючої системи, включаючи її внутрішню ефективність і здатність використання зовнішніх можливостей. Основним показником абсолютної економічної ефективності бройлерного виробництва слід вважати прибуток, одержаний з розрахунку на 1 мІ корисної площі, а показником відносної ефективності - рівень господарської рентабельності.

3. Характерними особливостями розвитку галузі птахівництва у світі є зменшення кількості невеликих фірм, їх інтеграція і посилення ринкових позицій провідних компаній. У багатьох країнах світу високорозвинена вертикальна інтеграція, що передбачає наявність власного комбікормового заводу, інкубатора, ферми вирощування, забійних та переробних підприємств, цеху утилізації відходів, системи маркетингу продукції.

Організація глибокої промислової переробки м'яса птиці істотно вплинула на ефективність бройлерного виробництва, дає змогу раціонально використовувати наявні ресурси, створити безвідходне виробництво і, що дуже важливе, повністю пристосувати його до вимог і смаків споживача. Ефективний розвиток підприємств м'ясного птахівництва провідних країн забезпечено вагомою державною підтримкою через спеціальні програми, які регулюють внутрішні ціни і, відповідно, доходи; систему заходів державної непрямої дії, спрямованої насамперед на сферу виробництва сировини, а не переробку; важелі регулювання імпорту м'яса птиці.

4. Птахівництво має прикметні соціально-економічні й організаційно-технічні особливості, зумовлені специфікою і рівнем її розвитку, що проявляється через велику наукоємність і динамічність виробництва, швидкі темпи відтворення поголів'я, високу продуктивність і життєздатність птиці, найнижчі затрати живої праці й матеріальних засобів на одиницю продукції та дозволяє забезпечити швидку віддачу інвестицій при реалізації інноваційних проектів.

Обсяги виробництва м'яса птиці за останні роки (2000-2009) у всіх формах господарств зросли з 264,9 до 1195,7 тис. т за рахунок залучених (понад 4 млрд грн) приватних інвестицій та державної підтримки, що дало змогу переоснастити птахівничі підприємства, впровадити сучасні технології та отримувати продуктивність на рівні світових стандартів (47-55 г добового приросту) і гарантувати якість та безпечність продукції.

5. У результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції птахівництва галузь Вінницької області набула позитивної динаміки. Так, у 2010 р. сільськогосподарські підприємства Вінницької області утримували 1824,2 тис. голів, або 20,3% (у 2007 р. 18,6%). Сільськогосподарські підприємства утримують лише 20% поголів'я птиці, однак їхня частка у структурі загального виробництва м'яса птиці досягає майже 50%.

Підприємствами ВО „Вінницяптахопром” у 2009 р. забезпечено ріст обсягів виробництва м'яса птиці у 6,5 разів, або до 14 513,9 т, проти 2 224,6 т у 2004 р., що забезпечено роботою Бершадського птахокомбінату, де забезпечено зростання обсягів виробництва м'яса бройлерів майже у 20 разів через розширення виробничих потужностей.

6. Всебічний аналіз ефективності виробництва у птахівництві дозволив виявити фактори, які її визначають. За період дослідження собівартість 1 т реалізованої продукції у 2009 р. становила 10905,31 грн, або зросла майже у двічі, при цьому ціна реалізації становила 916,36 грн, або підвищилася на 68,8%. Отже, собівартість виробництва одиниці продукції птахівництва зростає швидшими темпами, ніж ціна, внаслідок чого відбувається зниження прибутковості. Рівень збитковості у 2009 р. становив 16,3 в.п., або збільшився на 11,5 в.п.

Аналіз структури виробничих витрат при виробництві м'яса птиці у 2009 р. виявив, що найбільшу частку становили затрати на корми - 52,3%. Зазначимо, що собівартість продукції у господарствах, які користуються послугами комбікормових заводів, від 60 до 75% складається із вартості кормів, що при їх високій вартості робить виробництво низькорентабельним і навіть збитковим.

7. Основними напрямами забезпечення ефективного розвитку птахівничих підприємств в умовах досліджуваної області є: поліпшення годівлі тварин за рахунок власного забезпечення птахофабрик кормами; покращення племінної роботи; забезпечення збереження поголів'я; відтворення виробничого потенціалу та організації його ефективного використання; впровадження інноваційних технологій виробництва продукції; поглиблення переробки м'яса птиці, утилізація відходів, освоєння сучасних інструментів маркетингу.

Одним із чинників підвищення ефективності виробництва м'яса птиці є спосіб її утримання. За результатами переведення птиці із кліткового на підлогове утримання ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» скоротив витрати корму на 17,0%, електроенергії - у 2,15 рази, води - 2,48 рази на 1 центнер м'яса. Внаслідок чого зменшено затрати праці у 2,06 рази на 1 центнер приросту, оскільки оператор обслуговує поголів'я птиці втричі більше, а собівартість 1 ц приросту (у живій вазі) зменшилася на 12,2 %.

8. Пріоритетними напрямами розвитку м'ясного птахівництва є підвищення ефективності виробництва продукції на підприємствах досліджуваної області за рахунок підвищення економічної заінтересованості птахівничих господарств у виробництві продукції через збереження пільгового довгострокового кредитування, зміцнення матеріально-технічної бази шляхом повного, поступового її технічного переозброєння і переходу на енергозберігаючі технології на всіх циклах виробництва, зниження залежності товаровиробників від завезення і закупівлі дорогих інгредієнтів комбікормів та племінної продукції.

За прогнозом розвитку м'ясного птахівництва з урахуванням особливостей процесу виробництва, переробки і реалізації доводить, що збільшення обсягів виробництва продукції на 3,2% можливе за умови нарощування середньорічного поголів'я бройлерів на 11,1%, підвищення середньодобових приростів на 5,0 %, зменшення витрат корму на 1 ц приросту - на 2,7%, терміну відгодівлі - на 8,3% та затрат праці - на 11,9%, при зростанні собівартості одиниці продукції - на 16,8%, а також інтеграції товаровиробників із переробними підприємствами, посередниками на ринку.

9. Одним із стратегічних напрямів інноваційного розвитку птахівничих підприємств досліджуваного регіону є забезпечення переробки відходів виробництва шляхом реалізації інноваційного проекту з будівництва та введення в експлуатацію біогазової установки. Це дозволить знизити собівартість виробництва м'яса птиці на 8,2% і скоротити на 60% витрати на придбання мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур, знизити платежі до бюджету за забруднення навколишнього природного середовища, а також одержати додатковий прибуток від економії на енерговитратах та вирощування верміокультури і грибів.

10. Птахівництво є найбільш енергоємною галуззю тваринництва, що зумовлено високою механізацією і автоматизацією виробничого циклу - від інкубації до вирощування і забою птиці. Частка витрат на енергоносії у структурі собівартості становить 7-10% залежно від сезону року. Обгрунтовано нормативи витрат на всі види енергоносіїв для ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський», що дозволило підприємству у 2009 р. знизити витрати електроенергії - на 16,3%, пару - на 18,4%, води - на 12,5 % порівняно із 2007 р.

11. Доведено, що розширення ринку реалізації продукції для ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський» може бути забезпечено за такими напрямами: збільшення виробництва охолодженої продукції і вихід безпосередньо на споживчий ринок - у торговельні мережі; збільшення кількості фірмових магазинів, обсягів поставок продукції у райони області та диверсифікація бізнесу по вертикалі; створення власної мережі швидкого харчування цього підприємства.

Споживачами продукції птахокомбінату в 2010 р. були 101 суб'єкт господарювання, серед яких понад 10% у структурі грошової виручки мали 3 суб'єкта, від 1 до 10% - 17, інші до 1 відсотка. У структурі споживачів продукції підприємства майже половину займають фізичні особи (49 осіб). Досліджуваному підприємству доцільно активізувати діяльність з організації розподільчих центрів продукції м'ясного птахівництва через інтеграцію товаровиробників регіону, що дозволить одержати більш повний контроль ринків збуту, виробити єдину цінову та товарну політику та забезпечити підвищення рентабельності виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Лавренюк Л. Г. Переваги циклічного процесу виробництва продукції птахівництва на прикладі ВАТ „Птахокомбінат „Бершадський”/ Л. Г. Лавренюк, А. Ф. Бурик // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Вип. 55.- 2002. - С. 293-300 (особистий внесок автора: здійснено аналіз виробничого процесу у ВАТ „Птахокомбінат „Бершадський”).

...