Диверсифікація виробництва на промислових підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіки промисловості

УДК 338.33:658

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Диверсифікація виробництва на промислових підприємствах

Трубчанін Володимир Вікторович

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк).

Науковий консультант - академік НАН України, доктор економічних наук, професор Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор інституту.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Львів), директор Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту, завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва;

- доктор економічних наук, професор Отенко Ірина Павлівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Харків), завідувач кафедри економічного аналізу;

- доктор економічних наук, професор Тян Рево Борисович, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри фінансів і маркетингу.

Захист дисертації відбудеться "30" червня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "27" травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

Анотації

Трубчанін В.В. Диверсифікація виробництва на промислових підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної проблеми теоретичного, методологічного та методичного обґрунтування механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах.

Проаналізовано понятійний апарат системи диверсифікації виробництва на промислових підприємствах; виконано методологічний аналіз підходів до здійснення диверсифікації виробництва на промислових підприємствах; обґрунтовано проведення диверсифікації виробництва як реакції підприємства на збурення зовнішнього середовища. Виконано аналіз та формалізацію потенційних причин зменшення попиту на продукцію машинобудівних підприємств.

Розроблено та доведено до рівня цілісного механізму концепцію диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, яка базується на синтезі процесів оптимізації потенціалу диверсифікації та безпосереднього здійснення диверсифікації виробництва. Механізм реалізовано через комплекс науково-методичних підходів до: прогнозування попиту на продукцію підприємства з урахуванням загроз різкого зменшення попиту; аналізу готовності промислового підприємства до здійснення диверсифікації виробництва; оцінки потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах; обґрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва; формування організаційного забезпечення механізму диверсифікації виробництва шляхом перерозподілу набору нових функцій між співробітниками підприємства.

Запропоновано інформаційну модель диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, побудовану з використанням інструментарію процесного моделювання. Розроблені методичні положення інтегровано в автоматизовану інформаційну систему - модуль підготовки виробництва нових видів продукції.

Здійснено апробацію запропонованих науково-методичних підходів і моделей та оцінено їх економічну ефективність на базі діючого промислового підприємства - Ясинуватського машинобудівного заводу. Економічний ефект склав 1 млн. 110 тис. грн.

Ключові слова: диверсифікація виробництва, механізм, методи, моделі, загрози зменшення попиту, прогнозування попиту, потенціал диверсифікації виробництва.

Трубчанин В.В. Диверсификация производства на промышленных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена разрешению актуальной проблемы теоретического, методологического и методического обоснования механизма диверсификации производства на промышленных предприятиях.

Проанализирован понятийный аппарат системы диверсификации производства на промышленных предприятиях, выполнен методологический анализ подходов к осуществлению диверсификации производства на промышленных предприятиях и дано обоснование проведения диверсификации производства как реакции предприятия на возмущение внешней среды. Осуществлен анализ и формализация потенциальных причин снижения спроса на продукцию машиностроительных предприятий. Проведен анализ динамики развития отечественного тяжелого машиностроения, который показал перспективность применения инструментария диверсификации для решения проблем поиска новых рынков сбыта и улучшения результатов деятельности машиностроительных предприятий.

Разработана и доведена до уровня целостного механизма концепция диверсификации производства на промышленных предприятиях, базирующаяся на синтезе процессов оптимизации потенциала диверсификации и непосредственного осуществления диверсификации производства. Механизм реализован через комплекс научно-методических подходов к:

оценке потенциала диверсификации производства на промышленных предприятиях, основанный на расчете возможностей предприятия выпускать с помощью имеющихся производственных ресурсов виды продукции отличные от тех, которые уже производятся, с учетом влияния диверсификации производства на результаты финансово-хозяйственной деятельности предприятия, что позволяет при обосновании управленческих решений учитывать риски потери существующих рынков сбыта;

анализу готовности промышленного предприятия к осуществлению диверсификации производства, который, в отличие от других, основан на комплексной оценке организационных, производственных, финансовых, трудовых, инвестиционных, инновационных и рыночно-сбытовых параметров функционирования предприятия, что позволяет выявлять "узкие места" и направления увеличения возможностей предприятия осуществлять диверсификацию производства;

прогнозированию спроса на продукцию предприятия с учетом угроз его резкого снижения, который в отличие от других основан на корректировке полученных традиционными методами прогнозов спроса на математическое ожидание влияния негативных факторов на размер рынка и рыночную долю предприятия; использование подхода позволяет выявить наиболее уязвимые виды продукции и рынки сбыта и определить резервы времени для подготовки к диверсификации;

обоснованию решений в системе диверсификации производства, который в отличие от других основан на использовании комплекса оптимизационных моделей и позволяет принимать решения в области повышения потенциала диверсификации производства и планирования диверсификации производства с учетом имеющихся у предприятия возможностей и существующих угроз падения спроса;

формированию организационного обеспечения механизма диверсификации производства путем перераспределения набора новых функций между сотрудниками предприятия, что не требует изменения действующей организационной структуры или увеличения кадрового состава предприятия и позволяет минимизировать затраты на внедрение механизма диверсификации производства на промышленных предприятиях.

Предложена информационная модель диверсификации производства на промышленных предприятиях, построенная с использованием инструментария процессного моделирования. Разработанные в диссертации методические положения интегрированы в автоматизированную информационную систему - в модуль подготовки производства новых видов продукции.

Осуществлена апробация предложенных научно-методических подходов и моделей и оценена их экономическая эффективность на базе действующего промышленного предприятия - Ясиноватского машиностроительного завода. Экономический эффект составил 1 млн. 110 тыс. грн.

Ключевые слова: диверсификация производства, механизм, методы, модели, угрозы снижения спроса, прогнозирование спроса, потенциал диверсификации производства.

Trubchanin V.V. Diversification of Production at the Industrial Enterprises. - Manuscript.

Thesis for the Doctor of economic sciences in speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (by Types of Economic Activity). - Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2011.

The thesis deals with solution of the urgent problem concerning theoretical, methodological and methodical substantiation of production diversification mechanism at the industrial enterprises.

The conceptual framework of production diversification at the industrial enterprises was analysed, methodological analysis of the approaches to production diversification was carried out and production diversification as a reaction to the environment disturbance was substantiated. The analysis of potential reasons for decline in demand for products of the machine-building enterprises was carried out as well the above reasons were formalized.

A concept of production diversification at the industrial enterprises was elaborated and realized in the integral mechanism, which is based on the synthesis of optimization of production diversification potential and diversification of production processes. The mechanism was implemented through a complex of scientific-methodical approaches to: enterprise's products demand forecasting with due account of the threats of sharp decline in the demand, industrial enterprise readiness to performing production diversification, assessment of production diversification potential at the industrial enterprises, substantiation of the decisions within the system of production diversification, formation of the organizational support to production diversification mechanism by the redistribution of new functions among the employees.

The study offers an information model of production diversification at the industrial enterprises that is based on using process modeling tools. The methodical provisions worked out have been integrated into an automated information system - the module of preparation of the production for producing new-type products.

The scientific-methodical approaches and models proposed in the thesis have been approbated at the industrial enterprise - Yasinovatskiy Machine Building Plant, and their economic efficiency has been estimated. The economic effect amounted to one million one hundred and ten thousand hryvnias.

Keywords: production diversification, mechanism, methods, models, threats of decline in demand, demand forecasting, production diversification potential.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У результаті економічної кризи 90-х років, викликаної руйнуванням командно-адміністративної економічної системи і традиційних господарських зв'язків українські промислові підприємства зіткнулися з різким падінням попиту на свою продукцію та відповідно погіршенням фінансових і виробничих показників. Причому кризові явища у найбільш технологічній галузі - машинобудуванні - були більш глибокими, ніж у середньому по промисловості. Збільшення інвестиційного попиту з боку підприємств ланцюга "вугілля-кокс-метал" на початку XXI ст. призвело до певної стабілізації функціонування машинобудівної галузі й супроводжувалося зростанням основних показників підприємств. Однак унаслідок фінансово-економічної кризи, активна фаза якої розпочалася у 2008 р., попит на продукцію українських машинобудівних підприємств знову різко зменшився. Ситуація також обтяжується наявністю нових загроз різкого зменшення попиту, які складно формалізувати й прогнозувати. При цьому виробничі потужності більшості підприємств є надлишковими і після відповідної модернізації можуть використовуватися для виробництва затребуваної ринком продукції.

У другій половині ХХ ст. у світовій промисловості набула поширення тенденція диверсифікації виробництва, коли підприємства стали відходити від вузької спеціалізації та використовувати наявний виробничий потенціал для розширення асортименту, випуску нових видів продукції. Аналогічний підхід може бути застосований і для українських підприємств, зокрема машинобудівних. Однак використанню наявного в них виробничого й ринкового потенціалу в напрямі диверсифікації виробництва перешкоджає не лише брак фінансових ресурсів, але і відсутність комплексної політики та дієвих механізмів диверсифікації виробництва, що пояснюється, зокрема, недостатньою відповідністю існуючого наукового інструментарію потребам підприємств. З урахуванням ситуації, що склалася у вітчизняній промисловості, а також світового досвіду розвитку виробництва обрана тема, пов'язана з розробкою теоретичних і практичних положень для обґрунтування рішень у сфері диверсифікації виробництва, є актуальною.

Теоретичним і практичним питанням удосконалення процесів управління промисловими підприємствами та виробництвом присвячено роботи відомих зарубіжних учених, таких як Г. Емерсон, П. Друкер, М. Мескон, Ф. Тейлор, А. Файоль, а також вітчизняних: І. Алексєєва, О. Амоші, Я. Берсуцького, І. Булєєва, А. Воронкової, В. Гейця, Г. Козаченко, М. Кизима, О. Кузьміна, М. Лепи, Р. Лепи, Ю. Лисенка, Ю. Макогона, І. Отенко, Й. Петровича, О. Пушкаря, М. Рогози, О. Тіщенка, В. Ткаченка, О. Тридіда, Р. Тяна. Теоретичні засади диверсифікації діяльності підприємств було закладено такими науковцями, як І. Ансофф, О. Аронов, О. Бухвалов, Д. Колліс, В. Каталько, Г. Мінцберг, С. Монтгомері, Г. Немченко, М. Портер, М. Фрідмен. Практичні аспекти диверсифікації виробництва на промислових підприємствах досліджено в роботах П. Варадараджана, П. Горецкі, М. Горта, А. Гур'янова, Є. Єсинари, М. Корінько.

Незважаючи на велику кількість робіт з диверсифікації виробництва та віддаючи належне науковим і практичним результатам вітчизняних і зарубіжних учених, слід зазначити, що існуючі підходи неповною мірою задовольняють потреби українських підприємств. Зокрема, потребують вирішення питання розробки цілісного механізму диверсифікації виробництва в контексті попереджального реагування на загрози різкого зменшення попиту, оцінки й забезпечення потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, підвищення практичної застосовності науково-методичних підходів як засобу підтримки прийняття управлінських рішень.

Практична й теоретична актуальність питань комплексного забезпечення процесів диверсифікації виробництва на промислових підприємствах обумовила вибір теми дисертації, її мету, зміст і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: "Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва" (номер держреєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.), у рамках якої запропоновано науково-методичні підходи до оцінки потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах та до обґрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва; "Управління розвитком промисловості в умовах системних дисбалансів" (номер держреєстрації 0110U000380, 2010-2013 рр.), де запропоновано науково-методичний підхід до прогнозування попиту на продукцію підприємств з урахуванням загроз різкого зменшення попиту.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному, методологічному та методичному обґрунтуванні механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, що сприятиме реагуванню на загрози різкого зменшення попиту на їх продукцію та поліпшенню фінансово-господарських результатів.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі теоретичні, науково-методичні та практичні завдання:

здійснено діалектичний аналіз понятійного апарату системи диверсифікації виробництва на промислових підприємствах;

виконано методологічний аналіз підходів до здійснення диверсифікації виробництва на промислових підприємствах;

обґрунтовано проведення диверсифікації виробництва як реакції підприємства на збурення зовнішнього середовища;

проаналізовано динаміку розвитку вітчизняного важкого машинобудування;

проаналізовано потенційні причини зменшення попиту на продукцію машинобудівних підприємств;

удосконалено науково-методичний підхід до аналізу готовності промислового підприємства до диверсифікації виробництва;

обґрунтовано доцільність розробки механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах;

розроблено концепцію диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, яка базується на синтезі процесів оптимізації потенціалу диверсифікації та безпосереднього здійснення диверсифікації виробництва;

розроблено механізм диверсифікації виробництва на промислових підприємствах;

удосконалено науково-методичний підхід до прогнозування попиту на продукцію підприємства з урахуванням загроз різкого зменшення попиту;

розроблено науково-методичний підхід до оцінки потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах;

запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва, який доведено до рівня оптимізаційних економіко-математичних моделей;

наведено науково-методичний підхід до формування організаційного забезпечення механізму диверсифікації виробництва шляхом перерозподілу набору нових функцій між співробітниками підприємства;

розвинуто інформаційну модель диверсифікації виробництва на промислових підприємствах;

розроблено методичні положення, які інтегровано в автоматизовану інформаційну систему.

Об'єктом дослідження є процеси обґрунтування управлінських рішень у системі диверсифікації виробництва на промислових підприємствах.

Предмет дослідження - теоретичні, методологічні та прикладні аспекти обґрунтування управлінських рішень у системі диверсифікації виробництва на промислових підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених з управління виробництвом на промислових підприємствах, диверсифікації діяльності підприємств і диверсифікації виробництва.

Інформаційну базу дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, системи розкриття інформації на фондовому ринку України, інформація окремих підприємств.

У роботі використано сукупність методів: статистичного аналізу - при аналізі основних макроекономічних тенденцій та оцінці динаміки фінансово-господарських показників окремих підприємств; системного аналізу - при визначенні теоретичних засад диверсифікації виробництва; наукової абстракції - при розробці концепції диверсифікації виробництва на промислових підприємствах; економіко-математичного моделювання - при побудові моделей оцінки потенціалу диверсифікації виробництва та обґрунтуванні рішень у системі диверсифікації виробництва; процесного моделювання - для розробки інформаційної моделі диверсифікації виробництва; абстрактно-логічний - при теоретичному узагальненні результатів дослідження та формулюванні висновків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретичних, концептуальних і методичних положень щодо формування механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах.

Наукову новизну дослідження визначають такі основні результати:

уперше:

розроблено концепцію диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, засновану на синтезі процесів оптимізації потенціалу диверсифікації та здійсненні диверсифікації виробництва з урахуванням загроз різкого зменшення попиту, а також основних цілей і стратегій підприємства, що дозволяє організувати збалансоване за критеріями задоволення поточних потреб і потреб довгострокового розвитку прийняття рішень, спрямоване на поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності й підвищення стійкості до коливань попиту;

розроблено механізм диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, сутність якого зводиться до визначення порядку, змісту і взаємозв'язку процесів, процедур, організаційного забезпечення й інформаційних потоків, що надає можливість підвищити обґрунтованість управлінських рішень з урахуванням дії факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства;

запропоновано поняття "потенціалу диверсифікації виробництва на промисловому підприємстві" як наявних у підприємства можливостей (фінансових, виробничих, організаційних) виробляти види продукції, що відрізняються від існуючих, забезпечуючи при цьому позитивні за інших рівних умов значення основних фінансово-господарських показників;

розроблено науково-методичний підхід до оцінки потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, заснований на розрахунку можливостей підприємства виробляти за допомогою наявних виробничих ресурсів види продукції з урахуванням впливу диверсифікації виробництва на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, що дозволяє при обґрунтуванні управлінських рішень ураховувати ризики втрати існуючих ринків збуту;

удосконалено:

науково-методичний підхід до аналізу готовності промислового підприємства до здійснення диверсифікації виробництва, основу якого становить комплексна оцінка організаційних, виробничих, фінансових, трудових, інвестиційних, інноваційних і ринково-збутових параметрів функціонування підприємства, що уможливлює виявлення "вузьких місць" і напрямів збільшення можливостей підприємства здійснювати диверсифікацію виробництва;

науково-методичний підхід до прогнозування попиту на продукцію підприємства з урахуванням загроз його різкого зменшення, заснований на коригуванні одержаних із використанням традиційних методів прогнозів попиту на математичне очікування впливу негативних факторів на розмір ринку й ринкову частку підприємства; використання підходу дозволяє виявити найбільш уразливі види продукції та ринки збуту і визначити резерви часу для підготовки до диверсифікації;

науково-методичний підхід до обґрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва, який на відміну від інших базується на використанні комплексу оптимізаційних моделей та дозволяє приймати рішення у сфері підвищення потенціалу диверсифікації виробництва й планування диверсифікації виробництва з урахуванням наявних у підприємства можливостей та існуючих загроз зменшення попиту;

дістали подальшого розвитку:

обґрунтування методологічного забезпечення диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, яке на відміну від існуючих інтегрує ресурсний, маркетинговий та системний підходи для комплексного врахування різних аспектів диверсифікації, що спрямовано на поєднання переваг окремих підходів з метою підвищення ефективності процесів диверсифікації;

інформаційна модель диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, розроблена на основі стандарту моделювання процесів IDEF0, у якій окремі процеси, що пов'язані з диверсифікацією виробництва, інтегровано у єдиний комплекс, який дозволяє впорядкувати інформаційний супровід прийняття управлінських рішень і зменшити витрати на його організацію;

науково-методичний підхід до формування організаційного забезпечення механізму диверсифікації виробництва шляхом перерозподілу набору нових функцій між співробітниками підприємства, що не потребує зміни діючої організаційної структури або збільшення кадрового складу підприємства та надає можливість мінімізувати витрати на впровадження механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований механізм диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, науково-методичні підходи до оцінки потенціалу диверсифікації виробництва, до прогнозування попиту з урахуванням загроз різкого його зменшення та до обґрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва, а також відповідне інформаційне та організаційне забезпечення становлять комплексну методичну основу для обґрунтування управлінських рішень у сфері здійснення диверсифікації виробництва на промислових підприємствах.

Одержані результати впроваджено у діяльність ТОВ "Ясинуватський машинобудівний завод" (довідка № 1708 від 15.11.2010 р.); філії ПАТ "Норд" "Мінімашинобудівельний завод" (довідка № 02/2809 від 28.09.2010 р.); ВАТ "Рівнесільмаш" (довідка № 321-2/0510 від 05.10.2010 р.); Донецької торгово-промислової палати (довідка № 2020 від 19.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, де подано авторський підхід до вирішення актуальної наукової проблеми розвитку теоретичних підходів і науково-методичних положень щодо диверсифікації виробництва на промислових підприємствах. Із наукових праць, підготовлених у співавторстві, у дисертації використано лише ті матеріали, що належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дисертаційної роботи доповідалися та були схвалені на наукових конференціях: "Veda: teorie a praxe - 2008" (Praha, 2008 r.); "Бъдещето проблемите на световната наука" (г. София, 2008 г.); "Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання" (м. Донецьк, 2009 р.); "Економічні аспекти сучасних технологій управління в економіці, науці, освіті в ХХІ столітті в умовах фінансової кризи" (м. Харків, 2009 р.); "Соціально-економічні аспекти розвитку України в умовах конкурентного середовища" (м. Первомайськ, 2010 р.); "Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика" (м. Луцьк, 2010 р.); "Структурні зміни в економіці та освіті під впливом інформаційно-комунікаційних технологій" (м. Полтава, 2010 р.); "Теория и практика экономики и предпринимательства" (м. Алушта, 2010 р.); "Найновите постижения на европейската наука" (г. София, 2010 г.); "Aktualne problem nowoczesnych nauk - 2010" (Przemysl, 2010 r.); "Рефлексивні процеси і управління в економіці" (м. Херсон, 2010 р.); "Моделювання економіки: проблеми, тенденції, досвід" (м. Львів, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 36 наукових працях, з яких 3 монографії, 20 статей у наукових фахових виданнях, 12 тез матеріалів конференцій, інші - 1. Загальний обсяг публікацій становить 35,74 д.а., з яких особисто автору належить 31,66 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (259 найменувань) та 3 додатків; містить 32 таблиці та 51 рисунок. Повний обсяг роботи становить 402 сторінки.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Теоретико-методологічні положення диверсифікації виробництва на промислових підприємствах" викладено результати діалектичного та методологічного аналізу понятійного апарату системи диверсифікації виробництва; обґрунтовано проведення диверсифікації виробництва як реакції підприємства на збурення зовнішнього середовища.

У результаті аналізу обмежень у використанні існуючих трактувань диверсифікації зарубіжними та вітчизняними вченими під диверсифікацією запропоновано розуміти процес, що дозволяє підвищити ефективність функціонування підприємства в умовах зміни зовнішнього середовища за рахунок підвищення ступеня різноманітності різних видів діяльності суб'єкта господарювання, з метою зниження ризиків, компенсації негативних явищ і використання наявних можливостей. Виходячи з даного визначення встановлено, що диверсифікація є багатогранним процесом, який стосується різноманітних аспектів виробничої та фінансової діяльності підприємства. Але найчастіше вчені звертаються до більш вузького аспекту - диверсифікації виробництва у її різних проявах.

Під диверсифікацією виробництва розуміється процес різнопланового розвитку нових (або тих, що раніше вже функціонували) видів виробництва, розширення номенклатури продукції, заснований на прогнозованих даних про зміни зовнішнього середовища, що супроводжується якісними змінами в техніко-технологічній, виробничій та управлінській діяльності підприємства, а отже, призводить до появи нових конкурентів.

Обґрунтовано нове наукове поняття потенціалу диверсифікації виробництва на промисловому підприємстві як наявних у підприємства можливостей (фінансових, виробничих, організаційних) випускати види продукції, які відрізняються від тих, що вже випускаються, забезпечуючи при цьому позитивні, за інших рівних умов, значення основних фінансово-господарських показників.

На основі аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних учених виявлено, що питання теорії та методології управління диверсифікаційними процесами в науковій літературі розроблено недостатньо повно. У зв'язку з цим запропоновано науковий підхід до методологічного забезпечення диверсифікації виробництва на промисловому підприємстві, який являє собою інтеграційний підхід, що включає вигоди підприємства від використання ресурсного, портфельного, маркетингового, ресурсно-ринкового, ієрархічного, інституційного, системного, ситуаційного і рефлексивного підходів. Методологічне забезпечення диверсифікації виробництва є підґрунтям для розробки концепції диверсифікації.

Встановлено, що керівництвом підприємств своєчасно не прогнозувалися негативні тенденції та не здійснювалася підготовка для реагування на негативні явища. В умовах кризи машинобудівні підприємства не змогли адекватно відреагувати на зміни зовнішнього середовища, що свідчить про необхідність планування діяльності підприємств на основі ефективного прогнозування. Одним із перспективних напрямів подолання наслідків економічної кризи і зменшення попиту на продукцію підприємств є здійснення диверсифікації. Важливим завданням вітчизняних виробників є збільшення попиту на продукцію машинобудування. На сучасному етапі машинобудівна галузь характеризується середньою прибутковістю і спостерігається низький рівень попиту на продукцію галузі. У таких умовах найбільш доцільним є вибір стратегії диверсифікації виробництва. Це уможливить досягнення різноманітності асортиментного ряду продукції та розширення галузевого діапазону діяльності підприємства.

Вибір стратегії диверсифікації дозволить швидко реагувати на різкі зміни попиту на продукцію, максимально ефективно використовувати виробничі потужності підприємства, підвищити ефективність використання факторів виробництва і збільшити прибутковість підприємства.

У другому розділі "Диверсифікація виробництва як інструмент забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств" викладено результати аналізу динаміки розвитку вітчизняного важкого машинобудування, виділено найбільш актуальні загрози різкого зменшення попиту на продукцію машинобудівних підприємств і проаналізовано готовність підприємств до здійснення диверсифікації.

Аналіз основних макроекономічних показників розвитку економіки України свідчить про те, що в XXI ст. економіка не вийшла на траєкторію зростання, динаміка основних макропоказників відображає її чутливість до коливань кон'юнктури зовнішніх ринків і непослідовності внутрішніх реформ. Економіка України є вкрай неконкурентоспроможною через існування тісної залежності між коливаннями світових цін на метал, обсягами виробництва промислової продукції, цінами виробників. Негативний вплив макроекономічних і внутрішньополітичних процесів на загальний стан економіки країни і скорочення споживання продукції галузі призвело до зниження обсягів виробництва в машинобудуванні.

Згідно з результатами аналізу динаміки розвитку важкого машинобудування встановлено, що обвал світових цін і попиту на метал спровокував скорочення попиту на продукцію важкого машинобудування, яка знаходить збут переважно в рамках ланцюга "вугілля-кокс-метал". Таким чином, падіння попиту на базову продукцію українських машинобудівних підприємств з урахуванням наявності внутрішнього попиту, який усе більше задовольняється іноземними постачальниками, також свідчить на користь необхідності диверсифікації виробництва.

Обґрунтовано, що в сучасних умовах основними загрозами різкого зменшення попиту на продукцію українських машинобудівних підприємств є: поява абсолютно нових сильних конкурентів; зміна законодавства щодо доступу виробників на ринок та характеристики ринкової продукції; поява нових альтернативних технологій, які призводять до зміни місткості ринку; розрив економічних зв'язків; різке погіршення платоспроможності покупців. Моніторинг загроз різкого зменшення попиту пропонується здійснювати як комплекс таких етапів: відстеження передумов і сигналів загроз; аналіз існуючих загроз; інформування підрозділів підприємства; розробка реакції; реалізація реакції; контроль та корегування.

Запропоновано методичний підхід до цілісної оцінки потенціалу організації, використання якого на практиці надає можливість оцінити і проаналізувати готовність промислового підприємства здійснити диверсифікацію виробництва. Особливостями методичного підходу є: застосування саме для завдань диверсифікації виробництва; достатність і ненадмірність інформації; концентрація на вирішенні конкретних завдань щодо розвитку певного виду потенціалу підприємства.

Методику аналізу готовності підприємства до здійснення диверсифікації виробництва на машинобудівних підприємствах наведено на рис. 1. Запропонований підхід до аналізу готовності підприємства здійснити диверсифікацію виробництва дозволяє оцінювати й аналізувати організаційні, виробничі, фінансові, трудові, інвестиційні, інноваційні, ринково-збутові параметри функціонування промислового підприємства, що сприяє підвищенню рівня стратегічних рішень щодо здійснення диверсифікації виробництва на підприємстві, а також ефективності використання потенціалу на підприємствах України.

Рис. 1. Процедура аналізу готовності підприємства до здійснення диверсифікації виробництва

У третьому розділі "Концептуальні положення диверсифікації виробництва на промислових підприємствах" обґрунтовано доцільність розробки механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, запропоновано відповідну концепцію та доведено її до рівня цілісного механізму.

З метою досягнення позитивних результатів диверсифікація має здійснюватися системно та потребує збору великої кількості інформації для переконання в тому, що саме ця стратегія є економічно доцільною і можливою для реалізації. В умовах динамічності зовнішнього середовища проведення диверсифікації виробництва без чіткого і налагодженого механізму пов'язано з ризиком неповного врахування всіх аспектів ефективної реалізації даної стратегії.

Аргументовано, що існуючі підходи до диверсифікації виробництва не задовольняють потреби вітчизняних підприємств, оскільки мають ряд недоліків, які перешкоджають їх практичному застосуванню як інструменту підтримки прийняття управлінських рішень, зокрема:

трактування диверсифікації виробництва як ступеня різноманітності асортименту продукції, що спричиняє втрату орієнтації на фінансово-господарські результати як головної мети діяльності підприємств;

не враховується необхідність зростання потенціалу диверсифікації виробництва, який є головним фактором, що обумовлює ефективність проведення диверсифікації в разі виникнення в ній необхідності;

не враховуються загрози різкого зменшення попиту, хоча на практиці диверсифікація має найбільші перспективи саме як реакція на зменшення попиту на базову продукцію підприємства.

Виділено два основних елементи забезпечення ефективної диверсифікації виробництва:

1. Формування довгострокової здатності підприємства виробляти нові види продукції (потенціалу диверсифікації виробництва).

2. Безпосередня диверсифікація виробництва - всебічне забезпечення прийняття обґрунтованих рішень у сфері диверсифікації виробництва щодо строків, асортименту продукції, інвестицій, використання ресурсів тощо.

Узагальнену схему прийняття рішень у сфері диверсифікації виробництва наведено на рис. 2, а концептуальну схему - на рис. 3.

Рис. 2. Укрупнена схема прийняття рішень у сфері диверсифікації виробництва на промислових підприємствах

Концепцію диверсифікації виробництва на промислових підприємствах доведено до рівня цілісного механізму - системи, що визначає порядок, зміст і взаємозв'язок процесів, процедур, елементів і методів, організаційного забезпечення та інформаційних потоків, спрямованих на виробництво нової продукції.

Рис. 3. Концептуальна схема диверсифікації виробництва на промислових підприємствах

Загальну схему механізму диверсифікації виробництва промислових підприємств наведено на рис. 4.

Рис. 4. Схема механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах

Реалізація механізму диверсифікації пов'язана із встановленням можливих причин зменшення попиту на продукцію. Систематичний моніторинг причин зменшення попиту на продукцію дозволить підприємству своєчасно виявити загрозу і порівняти її з ринковими можливостями підприємства, що надасть підприємству часові резерви для реагування на загрози. диверсифікація попит співробітник управління

У рамках механізму диверсифікації можливе комплексне та взаємопов'язане застосування різних методів та інструментів техніко-економічного планування і регулювання виробничих процесів. Механізм забезпечить формування оптимального диверсифікаційного портфеля з метою найбільш повного використання можливостей і виробничих потужностей підприємства. Розробка механізму управління диверсифікацією виробництва дозволить підвищити обґрунтованість рішень, що приймаються, забезпечити гнучкість і оперативність управління, комплексно і систематично враховувати чинники зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, а також специфіку його діяльності. Реалізація механізму уможливить ретельну підготовку і планування процесів виробництва нової продукції за допомогою надання резерву часу для підготовки і проведення диверсифікації.

У четвертому розділі "Методи й моделі обґрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва на промислових підприємствах" запропоновано науково-методичні підходи до прогнозування попиту на продукцію з урахуванням загроз різкого зменшення попиту та до оцінки потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, а також моделі прийняття рішень у системі диверсифікації виробництва.

Обґрунтовано й доведено до рівня науково-методичного підходу порядок формалізації та врахування загроз різкого зменшення попиту на продукцію підприємства при його прогнозуванні, заснований на коригуванні одержаних із використанням традиційних методів прогнозів попиту на математичне очікування впливу негативних факторів на розмір ринку і ринкову частку підприємства.

Величина , яка відображає підсумкове розрахункове значення (прогноз) попиту на продукцію -го виду на -му ринку в -му періоді з урахуванням впливу всіх факторів, що враховуються, дорівнюватиме

, (1)

де - одержаний із використанням стандартних маркетингових методів прогноз попиту на продукцію -го виду на -му ринку в -му періоді часу;

- вірогідність настання -ї події в -му періоді;

- зміна обсягу -го ринку -го виду продукції в -му періоді в результаті впливу -ї події (фактора різкого зменшення попиту);

- зміна ринкової частки -го виду продукції на -му ринку в -му періоді в результаті настання -ї події (фактора різкого зменшення попиту);

- загальна тривалість впливу -го фактора на розміри -го ринку -го виду продукції;

- загальна тривалість впливу -го фактора на частку -го виду продукції на -му ринку.

Основними напрямами практичного використання такого підходу до прогнозування попиту при обґрунтуванні рішень щодо диверсифікації виробництва є: підвищення обґрунтованості прогнозів попиту за рахунок більш повного врахування факторів різкого зменшення попиту; оцінка очікуваного вивільнення виробничих потужностей; визначення напрямів докладання зусиль із метою утримання й розвитку ринків збуту; виявлення найбільш уразливих видів продукції та ринків збуту; визначення резервів часу для підготовки до диверсифікації тощо.

Аргументовано доцільність використання в практиці управління узагальненого показника потенціалу диверсифікації виробництва, пропорційного здатності підприємства виробляти продукцію, яка користується попитом на ринку, наявності у підприємства виробничих і фінансових ресурсів для виробництва відповідної продукції, рівня попиту на продукцію, яку підприємство може виробляти, вигідності виробництва потенційних видів продукції.

Формула розрахунку потенціалу диверсифікації виробництва DP має такий вигляд:

, (2)

де і - показники сумарних обсягів продажів базових та нових видів продукції відповідно;

і - показники сумарних обсягів прибутку від виробництва базових та нових видів продукції відповідно.

Максимальний обсяг виробництва й відповідний прибуток за кожним із потенційних видів продукції визначається за допомогою запропонованої оптимізаційної моделі з цільовою функцією максимізації обсягів випуску й обмеженнями на використання ресурсів. Фактично потенціал диверсифікації виробництва відображає широту вибору, який є у підприємства при формуванні асортименту продукції, з урахуванням виробничих можливостей і попиту на продукцію, яку підприємство принципово здатне випускати.

Кінцевою метою диверсифікації виробництва, незалежно від того або виконується вона як реакція на зміну ринкової кон'юнктури, або стає результатом прагнення керівництва підприємства до розвитку й розширення його діяльності, є поліпшення фінансових і виробничих показників підприємства, а також його здатності успішно протистояти коливанням зовнішнього середовища, насамперед ринкових умов.

Таким чином, підсумком різних дій, пов'язаних із диверсифікацією виробництва, зокрема прогнозування попиту з урахуванням загроз його різкого зменшення, оцінки потенціалу диверсифікації виробництва й інших, має стати обґрунтування рішень про доцільність проведення диверсифікації, конкретні напрями, строки, необхідні ресурси тощо. Для цього необхідно оцінити, до яких результатів приведуть ті або інші дії, пов'язані безпосередньо із плануванням диверсифікації або спрямовані на підвищення можливостей підприємства її здійснювати.

Обґрунтовано, що підготовка і прийняття на підприємстві управлінських рішень, пов'язаних із диверсифікацією виробництва, охоплює переважно вживання заходів щодо підвищення потенціалу диверсифікації виробництва та безпосереднє планування і здійснення диверсифікації виробництва. Науково-методичний підхід до обґрунтування рішень у системі диверсифікації виробництва, основні елементи якого наведено на рис. 5, доведено до рівня комплексу оптимізаційних економіко-математичних моделей, які дозволяють обґрунтовувати рішення щодо підвищення потенціалу диверсифікації виробництва (введення нових виробничих ресурсів) і планування диверсифікації виробництва (вибору часу та переліку продукції для виробництва) з урахуванням наявних у підприємства можливостей та існуючих загроз зменшення попиту.

Рис. 5. Прийняття рішень у системі диверсифікації виробництва на промислових підприємствах

У п'ятому розділі "Практичні аспекти реалізації механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах" запропоновано організаційне та інформаційне забезпечення механізму диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, викладено результати автоматизації процесу впровадження нових видів продукції на машинобудівних підприємствах із використанням корпоративної інформаційної системи та апробації запропонованих науково-методичних положень на діючому підприємстві.

Запропоновано організаційне забезпечення механізму диверсифікації виробництва - узгоджене в часі й цілях спільне функціонування окремих виконавців, колективів і технічних засобів, а також набір виконуваних у процесі диверсифікації функцій. Специфіка розробленого механізму диверсифікації виробництва дозволяє його реалізовувати без значних змін організаційної структури управління підприємством, тобто немає потреби у створенні нових відділів і збільшенні чисельності управлінського персоналу.

Основний акцент має бути зроблений на навчання та перепідготовку існуючого персоналу підприємства, оскільки необхідне введення нових функцій персоналу економічного, фінансового, конструкторського відділів, відділу МТЗ і збуту, обчислювальної техніки та відділу кадрів. Додавання нових функцій позначиться на посадових інструкціях, які в умовах динамічного виробництва мають постійно переглядатися, однак не призведе до значних фінансових і часових витрат. При цьому потрібне введення на підприємстві двох посад ? маркетолога й інженера з автоматизації виробництва.

На основі результатів аналізу підходів до інформаційного забезпечення механізму диверсифікації виробництва розроблено інформаційну модель диверсифікації виробництва на промисловому підприємстві, яка надає можливість генерувати оперативні й ефективні управлінські рішення на збурюючі дії зовнішнього і внутрішнього середовища підприємств у процесі диверсифікації виробництва, значно підвищує ефективність роботи всіх підрозділів за рахунок своєчасного забезпечення інформацією при підготовці виробництва й упровадженні нового виду продукції.

Інформаційну модель диверсифікації виробництва на промисловому підприємстві розроблено в нотації IDEF0 для графічного опису цього процесу. На рис. 6 показано верхній рівень декомпозиції інформаційної моделі диверсифікації виробництва на промислових підприємствах, що включає основні блоки розробки та прийняття управлінських рішень у сфері диверсифікації, кожен із яких доведено до необхідного рівня деталізації шляхом подальшої декомпозиції на підпроцеси.

Рис. 6. Верхній рівень декомпозиції інформаційної моделі диверсифікації виробництва на промислових підприємствах

Інформаційне забезпечення механізму диверсифікації виробництва на промисловому підприємстві забезпечує процес планування і підготовки до диверсифікації виробництва необхідною і своєчасною інформацією, дозволяє одержати прорахований і готовий до реалізації план диверсифікації виробництва.

Для забезпечення автоматизації процесу впровадження нових видів продукції на машинобудівному підприємстві обрано інформаційну систему "АСТРА", яка охоплює організаційні, програмні, технологічні, методичні й інші аспекти системи управління. Система "АСТРА" інтегрує всю управлінську інформацію, здатна видавати її у вигляді, зручному для аналізу і прийняття рішень. Процес автоматизації виробництва в системі доведено до побудови циклових графіків, що регламентують виготовлення виробу за фазами в часі. Практичне використання циклових графіків виготовлення виробів дозволяє оцінити верхню і нижню межі допустимої іммобілізації ресурсів підприємства, необхідних для його ефективного функціонування.

У результаті автоматизації бізнес-процесів на машинобудівному підприємстві значно підвищується ефективність роботи всіх підрозділів, які беруть участь у системі, за рахунок автоматизації обробки інформації, що дозволяє підвищити керованість організацією як системною одиницею в процесі підготовки виробництва і впровадження нового виду продукції.

Розроблені науково-методичні положення апробовано на одному з провідних вітчизняних підприємств вугільного машинобудування ? Ясинуватському машинобудівному заводі. Доцільність диверсифікації виробництва на підприємстві пояснюється падінням попиту, викликаним кризовими явищами в економіці країни і зменшенням інвестиційної активності в гірничо-металургійному комплексі, та надлишковими виробничими потужностями, які можна задіяти для виробництва інших видів продукції. Значення показника потенціалу диверсифікації виробництва дорівнює 0,23, що можна вважати недостатнім, оскільки в разі ще більшого падіння попиту підприємству вдасться не більш ніж на 23% компенсувати зниження обсягу реалізації та прибутку за рахунок випуску нових видів продукції. Це свідчить про необхідність нарощування потенціалу диверсифікації шляхом модернізації виробничих потужностей і пошуку нових ринків збуту.

Із використанням розроблених науково-методичних положень обґрунтовано напрями диверсифікації виробництва на Ясинуватському машинобудівному заводі (див. таблицю).

Таблиця. Результати обґрунтування диверсифікації виробництва на Ясинуватському машинобудівному заводі у 2010 р.

№	Назва продукції	До проведення диверсифікації	Після проведення диверсифікації
		Річний обсяг випуску, шт.	Прибуток від реалізації, тис. грн.	Річний обсяг випуску, шт.	Прибуток від реалізації, тис. грн.
Базова продукція
Комбайни прохідницькі
1	КСП-32	10	13500	10	13000
2	КСП-33	12	16656	11	15268
3	КСП-35	12	18000	12	18000
4	КСП-22	4	4500	4	4500
5	КСП-42	8	10496	8	10496
Машини навантажувальні
6	1ППН-5Я	4	1348	3	1011
Стволові навантажувальні машини
7	2КС-2У/40	2	2632	2	2632
Дробарки
8	ДДЗ-4	4	468	4	468
9	ДДЗ-6	4	820	5	1025
Потенційна (нова) продукція
Комбайни прохідницькі
1	КСП-1	0	0	1	1040
2	КСП-21	0	0	0	0
Лебідки прохідницькі
3	ЛПЕП-10	0	0	2	1590
Щити прохідницькі
4	КТ-5,6Б 21	0	0	0	0
Усього	60	68420	62	69530

На досліджуваному підприємстві збільшення прибутку від реалізації продукції за рахунок розширення її асортименту дозволило одержати річний економічний ефект у розмірі 1 млн. 110 тис. грн. (69,530 млн. грн. - 68,420 млн. грн. = 1,11 млн. грн.). Диверсифікація виробництва дозволяє розширити присутність підприємства на ринках збуту та знайти нових споживачів, які раніше не купували продукцію підприємства. При цьому не лише поліпшуються показники фінансово-господарської діяльності, а й підвищується завантаження основних виробничих потужностей підприємства.

Таким чином, запропоновані науково-методичні положення інтегровано в цілісний механізм та доведено до рівня економіко-математичних моделей, інформаційних технологій та організаційного забезпечення, які дозволяють підвищити обґрунтованість та ефективність управлінських рішень щодо диверсифікації виробництва на промислових підприємствах у сфері моніторингу загроз різкого зменшення попиту на продукцію, нарощування потенціалу диверсифікації виробництва, підготовки та здійснення диверсифікації виробництва.

...