Методологічні основи визначення оцінки інвестування у людський капітал

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

інститут економіко-правових досліджень

УДК 331.108:330.322.5

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Методологічні основи визначення оцінки інвестування у людський капітал

Захарова Оксана Володимирівна

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Швець Ірина Борисівна, ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Перерва Петро Григорович, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри організації виробництва та управління персоналом (м. Харків);

доктор економічних наук, професор Ведерніков Михайло Данилович, Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці (м. Хмельницький);

доктор економічних наук, доцент Єськов Олексій Леонтійович, Донбаська державна машинобудівна академія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Краматорськ, Донецька область).

Захист відбудеться "30" вересня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

Автореферат розісланий "29" серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква

Анотації

Захарова О.В. Методологічні основи визначення оцінки інвестування у людський капітал. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено формуванню методологічних основ визначення оцінки інвестування у людський капітал із метою підвищення зацікавленості держави та суб'єктів господарювання в активізації інвестування задля нагромадження людського капіталу. Уточнено сутність соціально-економічної категорії "інвестиції у людський капітал". Запропоновано виокремлення стадій життєвого циклу працівника на підприємстві із врахуванням його ставлення до власного професійного розвитку та досягнутого рівня професійної майстерності. Обґрунтовано комплексну систему наукових принципів інвестування у людський капітал. Запропоновано систему показників оцінки інвестування у людський капітал. Визначено концептуальні засади формування загальної ефективності інвестування у людський капітал. Удосконалено інформаційне забезпечення оцінки інвестування у людський капітал шляхом розширення складу показників загальнообов'язкової статистичної та внутрішньої звітності за рахунок показників інтенсивності та ефективності інвестування. Здійснено етапізацію соціально-економічного розвитку системи вищої освіти України на основі узагальнення тенденцій її становлення протягом тривалого часу. Уточнено регіональний підхід до обґрунтування необхідних обсягів професійного розвитку працівників. Обґрунтовано підхід до визначення умов досягнення інноваційного розвитку економіки на основі підвищення інтенсивності та ефективності інвестування у людський капітал. Розроблено інноваційну модель фахової підготовки кваліфікованої робочої сили, яка має бути побудованою за умов професіоналізації всіх етапів навчального процесу. Обґрунтовано систему бюджетування інвестицій у професійний розвиток працівників. Удосконалено системний підхід до визначення критеріїв соціально-економічної ефективності здійснення інвестиційних витрат при інвестуванні у людський капітал. Сформовано відтворювальний підхід до обґрунтування моделі оцінки результативності інвестування у людський капітал на основі виявлення та кількісної оцінки впливу чинників інвестиційного процесу на показники його ефективності. Обґрунтовано галузевий підхід до кількісної оцінки ризиків інвестування у людський капітал. Запропоновано процедуру планування інвестування у людський капітал шляхом конкретизації змісту та послідовності етапів професійного розвитку працівників.

Ключові слова: методологічні основи, визначення оцінки, інвестування у людський капітал, життєвий цикл працівника, ефективність, бюджетне планування, ризик. інвестування капітал господарювання

Захарова О.В. Методологические основы определения оценки инвестирования в человеческий капитал. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена созданию методологических основ определения оценки инвестирования в человеческий капитал с целью повышения заинтересованности государства и субъектов хозяйствования в активизации инвестирования для накопления человеческого капитала.

В первом разделе обоснована сущность социально-экономической категории "инвестиции в человеческий капитал", которая рассматривается как часть общих затрат предприятия на рабочую силу, осуществляемых с целью профессионального развития и охраны здоровья работников, способствующих формированию высококачественного трудового потенциала и получению долгосрочного социально-экономического эффекта. Предложено выделение стадий жизненного цикла работника на предприятии в зависимости от его отношения к собственному профессиональному развитию и достигнутого уровня профессионального мастерства, что позволяет оптимизировать инвестиционные затраты с учетом мотивационных установок и ожиданий работника, а также финансовых возможностей предприятия. Получила развитие комплексная система научных принципов инвестирования в человеческий капитал, что является синтезом общих принципов инвестирования и принципов управления человеческим капиталом, использование которых в процессе принятия и исполнения управленческих решений будет способствовать повышению обоснованности определения оценки инвестиций.

Во втором разделе уточнена система показателей оценки инвестирования в человеческий капитал на основе систематизации критериев оценки позитивного влияния инвестирования на конечные результаты деятельности предприятия, что обеспечит возможность всесторонней количественной оценки эффективности и интенсивности осуществления инвестиций в профессиональное развитие и охрану здоровья работников. Обоснована концептуальная база формирования общей эффективности инвестирования в человеческий капитал, которая заключаются в объединении финансовой, экономической и социальной составляющих эффективности, что позволяет более точно определять влияние инвестиционных затрат на конечные результаты деятельности предприятия. Определены направления совершенствования информационного обеспечения оценки инвестирования в человеческий капитал путем расширения состава показателей общеобязательной статистической и внутренней отчетности за счет показателей интенсивности и результативности инвестирования, что способствует повышению объективности оценки эффективности инвестиционных затрат на уровне предприятия, региона и отрасли.

В третьем разделе осуществлена этапизация социально-экономического развития системы высшего образования Украины на основе обобщения тенденций ее становления на протяжении длительного периода времени, что позволяет осуществить оценку влияния интенсивности процессов инвестирования на формирование человеческого капитала страны. Уточнен региональный подход к обоснованию необходимых объемов профессионального развития рабочей силы на основе группирования областей по уровню повышения квалификации рабочей силы и сравнения эмпирического распределения с нормальным, что позволяет повысить средний уровень периодичности профессионального развития. Обоснованы подходы к определению условий достижения инновационного развития экономики на основе повышения интенсивности и результативности инвестирования в человеческий капитал, что позволяет обеспечить стабильное развитие человеческого потенциала страны.

В четвертом разделе уточнена инновационная модель профессиональной подготовки квалифицированной рабочей силы, которая должна быть построена на основе профессионализации всех этапов учебного процесса, что способствует формированию индивида как высококвалифицированного и компетентного профессионала. Разработана система бюджетирования инвестиций в профессиональное развитие работников, которая базируется на основах нормативно-правового регулирования процедур инвестирования предприятия в человеческий капитал и выполнения принципов бюджетного планирования на каждом этапе его осуществления, что позволяет обеспечить качество прогнозирования профессионального развития рабочей силы. Уточнен системный подход к определению критериев социально-экономической эффективности осуществления инвестиционных затрат при инвестировании в человеческий капитал на основе соотношения индексов динамики показателей затрат ресурсов и финансовых результатов для осуществления оценки степени влияния инвестирования на конечные результаты деятельности предприятия.

В пятом разделе предложен воспроизводственный подход к обоснованию модели оценки результативности инвестирования в человеческий капитал на основе определения и количественной оценки влияния факторов инвестиционного процесса на показатели его эффективности, что позволяет осуществить прогнозирование результативности инвестирования на макро- и микроуровнях. Обоснован отраслевой подход к количественной оценке рисков инвестирования в человеческий капитал на основе ранжирования наиболее опасных рисков и обоснования выбора стратегии реагирования предприятия на риск, что способствует предупреждению негативных последствий безвозвратной полной или частичной потери инвестиций. Предложена процедура планирования инвестирования в человеческий капитал путем конкретизации состава и последовательности этапов профессионального развития работников, что способствует достижению стратегических и оперативных целей инвестирования.

Ключевые слова: методологические основы, определение оценки, инвестирование в человеческий капитал, жизненный цикл работника, эффективность, бюджетное планирование, риск.

Zakharova O.V. Metodological bases for evaluation of investments in human capital. - Manuscript.

Thesis for the doctor of economic sciences in speciality 08.00.07 - Demography, Labour Economics, Social Economy and Policy. - The Institute of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine, Donetsk, 2011.

The thesis deals with elaboration of the methodological bases for evaluation of investments in human capital with the purpose of raising the state's and managing subjects' interests in activization of the investment flows to accumulate the human capital. The essence of the social and economic category "investments in human capital" is specified. The study offers to distinguish the stages of a worker's life cycle at the enterprise depending on his attitude to his own professional development and professional skills. A complex system of scientific principles of investing human capital is well-grounded. To evaluate the investments in human capital, the system of indicators is offered. A conceptual framework for forming a general effectiveness of investments in human capital is defined. The information support to evaluation of investments in human capital was improved by adding the indicators of investment intensity and effectiveness to the obligatory statistical and internal reporting indicators. The social and economic development of the higher educational system of Ukraine was divided into the stages on the basis of generalization of the tendencies of its formation throughout the long period of time. A regional approach to substantiation of a sufficient level of labour professional development was specified. The approach to determining the conditions which provide innovation-based development of economy on the basis of raising intensity and effectiveness of investments in human capital has been well-grounded. The study describes the innovation model of vocational training of the qualified labour force which can be built if all stages of the educational process are professional. The system of budgeting of investments in professional development of workers is substantiated. A system approach to definition of the criteria of the social and economic efficiency of realization of investments when investing in human capital was improved. A reproduction approach to substantiation of the model of assessment of efficiency of investments in human capital on the basis of determination and a quantitative assessment of the influence of the investment process factors on its efficiency indicators has been worked out. A branch approach to a quantitative assessment of the general risk components in the human capital investment is proved. The procedure of planning investments in human capital by concretization of content and sequence of workers' professional development stages is offered.

Keywords: methodological bases, evaluation, investments in human capital, worker's life cycle, efficiency, budgetary planning, risk.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Спрямування курсу економічної політики України на поступове досягнення інноваційних рис економіки знань у сучасних умовах може бути практично здійснено завдяки постійному у часі й інтенсивному за характером нагромадженню людського капіталу, прискорена реалізації якого можлива через інвестування. Визначальне місце серед інвесторів у процесі інвестування у людський капітал належить державі, яка за рахунок коштів державного бюджету здійснює інвестиції в освіту, наукову діяльність і дослідження, охорону здоров'я населення, має законодавчо спонукати суб'єктів господарювання до активізації інвестування й, таким чином, формувати підґрунтя й основні тенденції нагромадження людського капіталу країни. Проте, аналіз тенденцій державного фінансування цього процесу протягом останніх років дозволяє зробити висновок не лише про його недостатність, але про незадовільний рівень ефективності використання бюджетних коштів, що спрямовуються на цілі інвестування у людський капітал. За цих умов відбувається процес перерозподілу пріоритетності джерел інвестування у людський капітал і роль провідного інвестора поступово переходить до суб'єктів господарювання. Узгодженість інтересів держави, працедавців та найманих працівників у безперервному інвестуванні у людський капітал має стати домінантою відносин у сфері розширеного відтворення трудових ресурсів.

Якісне виконання функцій із професійного розвитку та охорони здоров'я працівників повинне вчасно забезпечуватися певними обсягами інвестиційних витрат, обґрунтування доцільності та результативності яких має здійснюватися на засадах як економічної, так і соціальної ефективності. При цьому процедура такої оцінки має бути безперервною та складатися із послідовності взаємопов'язаних етапів, у кожного з яких своя специфіка здійснення. Водночас в умовах відсутності у підприємств досконалих інструментів та відповідних дієвих методик визначення оцінки інвестування у людський капітал, а також недостатнього рівня інформаційного забезпечення така процедура є досить трудомісткою та складною, а отримані результати мають низький рівень інформативності, що значно знижує економічну зацікавленість працедавця у здійсненні на постійній основі професійного розвитку та охорони здоров'я працівників, та, як наслідок, призводить до поступового скорочення обсягів інвестування підприємства у людський капітал. За таких умов розробка рекомендацій, спрямованих на забезпечення підприємства методологічним апаратом управління інвестуванням у людський капітал, набуває особливого значення.

Дослідженню проблем нагромадження людського капіталу приділяється постійна увага з боку як зарубіжних, так і вітчизняних науковців та практиків. Вагомий внесок у розвиток теорії людського капіталу внесли Г. Беккер, Дж. Мінцер, Т. Шульц, В. Антонюк, М. Ведерніков, О. Грішнова, О. Єськов, Т. Кір'ян, А. Колот, П. Перерва, І. Петрова, М. Семикіна, І. Швець. Разом із тим існуючі підходи до відтворення людського капіталу не дозволяють здійснити якісну та вичерпну оцінку інвестування у людський капітал на різних рівнях управління. Усе це обумовило потребу в подальших дослідженнях питань визначення оцінки інвестування у людський капітал.

Актуальність і особлива значущість для економіки України розв'язання проблеми підвищення зацікавленості працедавців у безперервному інвестуванні у людський капітал, відсутність дієвих законодавчих важелів спонукання та системних розробок щодо теоретичних, методологічних і практичних аспектів визначення оцінки інвестування у людський капітал обумовили вибір теми, мету, завдання та зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів наукових досліджень ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за 2004-2011 рр., а саме, у межах тем: "Розробка наукових основ формування інноваційної моделі розвитку підприємств паливно-енергетичного комплексу" (№ ДР 0104U005204), де здобувачем досліджено сутність економічної категорії "інноваційний розвиток підприємств" та запропоновано інтеграцію стратегічного та інноваційного управління для ефективного впровадження інновацій; "Наукові методи управління персоналом підприємств промисловості" (№ ДР 0105U002148), у межах якої здобувачем запропоновано методи комплексної оцінки трудового потенціалу на макроекономічному рівні та на рівні промислового підприємства; "Розвиток методології і створення практичних методів управління персоналом на підприємствах" (№ ДР 0106U013192), у рамках якої автором запропоновано механізм моделювання поведінки працівників щодо інвестиційних вкладень та економічних результатів інвестування у людський капітал; "Розрахунок нормативної чисельності працівників" (№ ДР 0108U001366), у межах якої здобувачем обґрунтовано нормативну чисельність працівників; "Науково-методичні основи комплексної оцінки ефективності витрат у персонал" (№ ДР 0107U012198), де дисертантом визначено наукові принципи, сучасні тенденції та основи планування процесів інвестування у людський капітал, систематизовано показники оцінки соціально-економічної ефективності інвестування у людський капітал; "Науково-методичні основи оцінки та регулювання неформального сектора ринку праці та соціально-економічних наслідків його функціонування" (№ ДР 0111U001423), у межах якої здобувачем систематизовано чинники формування ринку неформальної зайнятості населення України; "Відтворення людського капіталу (на різних рівнях управління економікою)" (№ ДР 0110U006206), під час виконання якої автором визначено передумови формування безперервної освіти та здійснено аналіз сучасного стану інвестування у людський капітал із метою його перспективного та продуктивного розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення зацікавленості держави та суб'єктів господарювання в активізації інвестування для нагромадження людського капіталу на основі розробки теоретичних, методологічних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо визначення оцінки інвестування у людський капітал. Необхідність досягнення поставленої мети зумовила постановку і реалізацію таких завдань:

виконано теоретичне обґрунтування сутності економічної категорії "інвестиції у людський капітал" із визначенням їх основних характеристик;

визначено стадії життєвого циклу працівника на підприємстві із урахуванням його ставлення до власного професійного розвитку;

обґрунтовано систему наукових принципів інвестування у людський капітал;

систематизовано показники оцінки інтенсивності та ефективності інвестування у людський капітал на підприємстві;

обґрунтовано види та взаємозв'язок складових ефективності інвестування у людський капітал;

визначено вимоги до інформаційного забезпечення оцінки інвестування у людський капітал;

проаналізовано історичні віхи та сучасний стан системи вищої освіти України;

запропоновано регіональний підхід до аналізу інтенсивності підвищення кваліфікації робочої сили;

оцінено умови досягнення результативності інвестування у людський капітал як основної складової забезпечення інноваційного розвитку економіки;

визначено сутність та особливості впровадження інноваційної моделі фахової підготовки кваліфікованої робочої сили;

обґрунтовано систему бюджетування інвестицій у професійний розвиток працівників підприємства;

запропоновано системний підхід до оцінки впливу інвестицій у людський капітал на загальні результати діяльності підприємства;

удосконалено відтворювальний підхід до оцінки інвестування у людський капітал на макро- та мікрорівнях;

запропоновано галузевий підхід до вибору стратегії реагування підприємства на ризики інвестування у людський капітал;

структуровано процедуру планування інвестування у людський капітал.

Об'єктом дослідження виступає процес інвестування у людський капітал.

Предметом дослідження є теоретичні положення, принципи, методи та прийоми визначення оцінки інвестування у людський капітал.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали положення класичної та сучасної економічної теорії, теорії людського капіталу, відтворення і використання людського потенціалу, фундаментальні засади визначення оцінки інвестування у людський капітал, що містяться у роботах зарубіжних та вітчизняних учених: Й. Бен-Порета, М. Блауга, Х. Боуена, П. Бурдьє, Е. Денісона, Дж. Кендріка, Д. Кіркпатріка, Л. Туроу, Д. Філліпса, І. Фішера, Дж. Хекмана, Р. Капелюшникова, М. Критського, В. Марцинкевича, А. Акмаєва, Д. Богині, Н. Борецької, Н. Брюховецької, В. Василенка, С. Вовканича, І. Заблодської, С. Злупка, А. Криклiя, Л. Лутай, І. Новак, В. Савченка, Л. Семів, А. Чухна.

Для досягнення мети дослідження й реалізації поставлених завдань у роботі використано комплекс методів теоретичного дослідження, економіко-статистичних методів та методів аналізу емпіричних даних. Серед методів теоретичного дослідження застосовано: системний підхід - при визначенні сутності категорії "інвестиції у людський капітал", обґрунтуванні класифікації видів інвестицій, виокремленні складових ефективності, систематизації й доповненні показників оцінки та при формулюванні вимог до інформаційного забезпечення оцінки інвестування у людський капітал; метод логічного узагальнення - при визначенні наукових принципів, обґрунтуванні етапів планування та оцінці умов досягнення результативності інвестування у людський капітал; метод експертних оцінок - при обґрунтуванні доцільності доповнення форм офіційної статистичної звітності показниками інвестування у людський капітал та визначенні особливостей інноваційної моделі фахової підготовки робочої сили. Серед економіко-статистичних методів аналізу емпіричних даних було використано методи: абсолютних, відносних і середніх величин, аналізу рядів динаміки та структурних зрушень - при здійсненні аналізу інтенсивності регіональних процесів підвищення кваліфікації працівників; множинного регресійного аналізу - при визначенні факторів інвестування у людський капітал, що впливають на результуючі показники діяльності підприємства, та здійснення оцінки ступеня цього впливу; матричний - при побудові бюджету професійного розвитку та обґрунтуванні вибору стратегії реагування підприємства на ризики інвестування; індексний - при обґрунтуванні умов ефективності діяльності підприємства із урахуванням чинників інвестування; графічний - при визначенні стадій життєвого циклу працівника та історичних віх розвитку системи вищої освіти України.

Нормативно-правову базу дисертації склали законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, органів державної влади та місцевого самоврядування, конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці.

Фактологічну базу дисертаційної роботи було сформовано в результаті обробки статистичних даних Державної служби статистики України, Головного управління статистики у Донецькій області, звітних даних статистичного та управлінського обліку промислових підприємств України, особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень та формуванні методичних рекомендацій щодо визначення оцінки інвестування у людський капітал, спрямованих на зростання зацікавленості держави та суб'єктів господарювання в активізації інвестування для його нагромадження. Результати дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано систему бюджетування інвестицій у професійний розвиток працівників, яка базується на засадах нормативно-правового регулювання процедур інвестування підприємством у людський капітал та дотримання принципів бюджетного планування на кожному етапі його здійснення, що дозволяє забезпечити якість прогнозування професійного розвитку робочої сили;

запропоновано відтворювальний підхід до обґрунтування моделі оцінки результативності інвестування у людський капітал на основі виявлення та кількісної оцінки впливу чинників інвестиційного процесу на показники його ефективності, що дозволяє здійснити прогнозування результативності інвестування на макро- та мікрорівнях;

визначено процедуру планування інвестування у людський капітал шляхом конкретизації змісту та послідовності етапів професійного розвитку працівників, що сприяє досягненню стратегічних та оперативних цілей інвестування;

удосконалено:

систему показників оцінки інвестування у людський капітал на основі систематизації критеріїв оцінки позитивного впливу інвестування на кінцеві результати діяльності підприємства, що забезпечує можливість усебічної кількісної оцінки інтенсивності ефективності та здійснення інвестицій у професійний розвиток та охорону здоров'я працівників;

регіональний підхід до обґрунтування необхідних обсягів професійного розвитку працівників на основі групування областей за рівнем підвищення кваліфікації робочої сили та порівняння емпіричного розподілу із нормальним, що дозволяє нівелювати територіальні особливості інвестування у людський капітал та підвищити середній рівень періодичності професійного розвитку;

підхід до визначення умов досягнення інноваційного розвитку економіки на основі підвищення інтенсивності та ефективності інвестування у людський капітал, що дозволяє забезпечити стійке нагромадження людського потенціалу країни;

інноваційну модель фахової підготовки кваліфікованої робочої сили, яка побудована для умов професіоналізації всіх етапів навчального процесу, що сприяє формуванню індивіда як висококваліфікованого та компетентного професіонала;

системний підхід до визначення критеріїв соціально-економічної ефективності здійснення інвестиційних витрат при інвестуванні у людський капітал на основі співвідношення індексів динаміки показників витрат ресурсів і фінансових результатів, що дозволяє здійснити оцінку ступеня впливу інвестування на кінцеві результати діяльності підприємства;

галузевий підхід до кількісної оцінки ризиків інвестування у людський капітал на основі ранжування найбільш загрозливих ризиків та обґрунтування вибору стратегії реагування підприємства на ризики, що сприяє попередженню негативних наслідків безповоротної повної або часткової втрати інвестицій;

дістало подальшого розвитку:

сутність соціально-економічної категорії "інвестиції у людський капітал", яка розглядається як частина загальних витрат підприємства на робочу силу, що здійснюються з метою професійного розвитку та охорони здоров'я працівників і сприяють формуванню високоякісного трудового потенціалу та отриманню довгострокового соціально-економічного ефекту;

виокремлення стадій життєвого циклу працівника на підприємстві залежно від його ставлення до власного професійного розвитку та досягнутого рівня професійної майстерності, що дозволяє оптимізувати інвестиційні витрати із урахуванням мотиваційних настанов і очікувань працівника та фінансових можливостей підприємства;

комплексна система наукових принципів інвестування у людський капітал, які є синтезом загальних принципів інвестування та принципів управління людським капіталом, використання яких у процесі прийняття та виконання управлінських рішень сприяє підвищенню обґрунтованості визначення оцінки інвестиційних витрат;

концептуальні засади формування загальної ефективності інвестування у людський капітал, які полягають у поєднанні фінансової, економічної та соціальної складових ефективності, що дозволяє більш точно визначати вплив інвестиційних витрат на кінцеві результати діяльності підприємства;

інформаційне забезпечення оцінки інвестування у людський капітал шляхом розширення складу показників загальнообов'язкової статистичної та внутрішньої звітності за рахунок показників інтенсивності та ефективності інвестування, що сприяє підвищенню ступеня об'єктивності оцінки ефективності інвестиційних витрат на рівні підприємства, регіону та галузі;

етапізація соціально-економічного розвитку системи вищої освіти України на основі узагальнення тенденцій її становлення протягом тривалого часу, що дозволяє здійснити оцінку впливу інтенсивності процесів інвестування на формування людського капіталу країни.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, обґрунтовані автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій щодо процедур визначення оцінки інвестування у людський капітал як на рівні окремого підприємства, так і на регіональному та державному рівнях. Особливу практичну значущість для суб'єктів господарювання мають:

методичні рекомендації щодо обґрунтування складових ризику, якісного та кількісного визначення найбільш загрозливих ризиків інвестування у людський капітал і вибору стратегії реагування на ризики, що сприяє отриманню підприємством очікуваної результативності від інвестованих коштів;

методичні рекомендації щодо визначення ступеня впливу інвестицій у людський капітал на кінцеві результати діяльності підприємства, що підвищує результативність управлінських рішень відносно доцільності здійснення певного виду інвестицій;

комплексна система показників оцінки інвестування у людський капітал, яка заснована на всебічному кількісному аналізі ступеня впливу інвестицій на техніко-економічні показники діяльності підприємства, що дозволяє визначити рівень інтенсивності та ефективності здійснення різних видів інвестиційних витрат.

Особливу практичну значущість для органів місцевого самоврядування становить метод визначення доцільних рівнів підвищення кваліфікації працівників суб'єктів господарювання регіону, що дозволяє наблизити періодичність професійного розвитку робочої сили регіону до нормативних вимог та світового досвіду.

Впровадження результатів наукових досліджень підтверджено довідками: Донецької обласної ради про використання моделі оцінки результативності інвестування у людський капітал та визначення необхідних обсягів професійного розвитку працівників шляхом підвищення рівня їх кваліфікації у процесі підготовки регіональної "Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2010 р." (довідка № 794-31 від 28.12.2010 р.); Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про використання пропозицій щодо структури Регіональної стратегії навчання протягом всього життя, формування її пріоритетних напрямів та заходів при формуванні Угоди між Міністерством освіти і науки України та Донецькою обласною державною адміністрацією щодо реалізації Регіональної стратегії навчання протягом всього життя на 2011-2015 рр. (довідка № 01/05-0370 від 25.11.2010 р.).

Методичні рекомендації щодо оцінки ефективності професійного розвитку робочої сили на підставі моделі життєвого циклу працівника впроваджено у діяльність ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" як основу діючої системи професійного розвитку працівників підприємства (довідка № 01-689 від 22.12.2009 р.). Економіко-математичну модель оцінки впливу інвестицій у людський капітал на динаміку кінцевих показників діяльності підприємства використано у ВАТ "Концерн Стирол" у процесі планування та аналізу результативності інвестування (довідка № 25/08к від 17.01.2011 р.).

Систему показників оцінки соціально-економічної ефективності інвестиційних витрат, спрямованих підприємством на розвиток робочої сили, впроваджено у ВАТ "Донецькгірмаш", що підвищило ступінь обґрунтованості управлінських рішень щодо вибору доцільного виду інвестування у людський капітал (довідка № 1134/68 від 18.06.2010 р.). Концептуальні положення щодо встановлення збалансованих співвідношень між показниками результативності використання виробничих ресурсів застосовуються у ТОВ "Комбінат Каргілл" у процесі оцінки витрат на розвиток працівників та при бюджетному плануванні (довідка № 02/0610 від 06.10.2009 р.). Рекомендації щодо управління ризиком інвестування у людський капітал впроваджено Колективним підприємством "Донецьке підприємство охоронно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики "Защита" у загальну систему управління робочою силою (довідка № 299 від 26.10.2010 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при викладанні дисциплін "Статистика праці", "Аналіз трудових показників" та "Соціологія праці" (довідка № 30-12/33 від 01.02.2011 р.), а також у навчальному процесі Інституту післядипломної освіти ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін "Зарубіжні моделі оплати праці", "Соціологія праці", "Статистика праці" та "Аналіз трудових показників" (довідка № 41-173 від 26.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні наукових положень, висновків та рекомендацій щодо формування методологічних основ визначення оцінки інвестування у людський капітал на макро- та мікрорівнях. Усі результати, які винесено на захист, отримано автором самостійно. Із наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертації використано тільки ті ідеї, положення та розрахунки, що належать особисто автору. Участь дисертанта у колективних роботах конкретизовано у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися автором на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці" (м. Тернопіль, 2004 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта'2004" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях "Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство" (м. Донецьк, 2004, 2006, 2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції "Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації" (м. Харків, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики" (м. Київ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональні проблеми людського та соціального розвитку" (м. Донецьк, 2008 р.); ІХ міжнародній конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 2008 р.); Міжнародній конференції "Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції" (м. Одеса, 2008 р.); ІІ Всеросійській науково-практичній конференції із міжнародною участю "Актуальні проблеми соціально-трудових відносин" (м. Махачкала, Російська Федерація, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств" (м. Харків, 2009 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації" (м. Полтава, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Інституціональні аспекти функціонування трудового потенціалу" (мм. Луганськ-Євпаторія, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні та демографічні проблеми збереження і розвитку трудового потенціалу регіонів" (м. Тернопіль, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України" (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Тенденції розвитку сучасного суспільства: шляхи подолання економічної кризи" (м. Саратов, Російська Федерація, 2009 р.); XIV Міжнародній науково-практичній конференції "Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика" (м. Луцьк, 2009 р.); V Міжнародній конференції "Стратегія якості у промисловості і освіті" (м. Варна, Болгарія, 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інновації - основа комплексного розвитку вугільної галузі в регіонах Росії та країнах СНД" (м. Прокоп'євськ, Російська Федерація, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми моделювання соціально-економічних систем" (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економічного і соціального розвитку в умовах світової кризи" (м. Донецьк, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми та шляхи їх розв'язання у науці, транспорті, виробництві та освіті '2009" (м. Одеса, 2009 р.); IV-V Міжнародних науково-практичних конференціях "Сучасні проблеми управління виробництвом" (м. Донецьк, 2009-2010 рр.); VI-VII Міжнародних науково-теоретичних конференціях молодих вчених і студентів "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери" (м. Донецьк, 2009-2010 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми соціально-трудових відносин" (м. Махачкала, Російська Федерація, 2010 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України в ХХІ столітті" (м. Кам'янець-Подільський, 2010 р.); II Міжнародній науковій заочній конференції "Актуальні питання сучасної економічної науки" (м. Липецьк, Російська Федерація, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів "Актуальні проблеми науки та освіти молоді: теорія, практика, сучасні рішення '2010" (м. Харків, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-трудові відносини: теорія та практика" (м. Київ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика" (м. Харків, 2010 р.); Науково-методичній конференції "Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції до Європейського освітнього простору" (м. Суми, 2010 р.); V Міжвузівській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасності" (м. Донецьк, 2010 р.); ІІ Міжнародному Нобелівському економічному форумі "Світова економіка ХХІ століття: цикли та кризи" (м. Дніпропетровськ, 2010 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційної роботи опубліковано у 58 наукових працях, зокрема, у 5 монографіях, з яких одна - особиста, 29 статтях у фахових наукових виданнях, 4 в інших виданнях та 19 матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 42,96 друк. арк., з яких особисто автору належать 37,99 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Дисертація загальним обсягом 383 сторінки комп'ютерного тексту містить 32 таблиці та 45 рисунків, 6 додатків на 26 сторінках, список використаних джерел із 460 найменувань на 44 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення, апробацію результатів, повноту викладу наукових і прикладних результатів дисертації в опублікованих працях.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження інвестування у людський капітал. У розділі виконано теоретичне обґрунтування сутності економічної категорії "інвестиції у людський капітал" із визначенням їх основних характеристик, визначено стадії життєвого циклу працівника на підприємстві із врахуванням його ставлення до власного професійного розвитку та обґрунтовано систему наукових принципів інвестування у людський капітал.

На підставі дослідження теорії людського капіталу та узагальнення наукових поглядів щодо сутності процесу інвестування у людський капітал виявлено недосконалість загальновизнаного тлумачення поняття "інвестиції у людський капітал". Водночас виявлено відсутність такого тлумачення у нормативних та законодавчих актах України, міжнародних нормативних документах зі статистики праці. У процесі дослідження обґрунтовано доцільність урахування при визначенні сутності економічної категорії "інвестиції у людський капітал" на мікрорівні таких аспектів, як напрями витрат, періодичність та результативність здійснення, тривалість окупності та об'єкт спрямування, що має надати категорії практичну спрямованість. Узагальнюючи еволюцію теорії людського капіталу та сучасні наукові підходи щодо різних аспектів інвестування підприємством, пропонується розглядати інвестиції у людський капітал як частину загальних витрат працедавця на робочу силу, які здійснюються з метою її продуктивного розвитку, приводять до формування високоякісного трудового потенціалу та забезпечують отримання довгострокового ефекту.

У дисертації запропоновано схему впливу інвестицій у людський капітал на кінцеві результати діяльності підприємства (рис. 1).

Доведено, що результативність здійснення певного виду інвестицій у людський капітал на мікрорівні значною мірою залежить від стадії життєвого циклу працівника на підприємстві, на якій він знаходиться у момент інвестування. Пропонується весь життєвий цикл працівника на підприємстві розглядати у вигляді п'яти послідовних стадій, кожна з яких характеризується певними його очікуваннями та ставленням до власного професійного розвитку. Тому від правильності вибору стадії, протягом якої доцільно здійснювати певний вид інвестицій у людський капітал, залежать загальна ефективність цього процесу та ймовірність виникнення для підприємства ризиків.

Доведено, що обґрунтування управлінських рішень відносно здійснення певних видів інвестицій у людський капітал має базуватися на цілісній системі наукових принципів, дотримання яких дозволить забезпечити одержання соціально-економічного ефекту від інвестицій у людський капітал. У зв'язку з тим, що інвестування у людський капітал складається з двох різних за економічним змістом процесів, а саме, безпосередньо інвестування та управління людським капіталом, обґрунтування наукових принципів його здійснення має відбуватися із використанням системного підходу. Визначено сукупність принципів, які мають регулювати процеси оцінки інвестування у людський капітал, а саме: результативність, інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексний характер формування управлінських рішень, динамізм, урахування фактора часу, економічне стимулювання, соціально-економічна ефективність та багатокритеріальність оцінки. Дотримання кожного із вказаних принципів на певних етапах інвестування у людський капітал та їх своєчасне врахування в поточній діяльності сприятиме стабільному розвитку підприємства за рахунок кількісного та якісного збільшення людського капіталу.

Розділ 2. Методологічна база визначення оцінки інвестування у людський капітал. У розділі систематизовано показники оцінки інтенсивності та ефективності інвестування у людський капітал, обґрунтовано види і взаємозв'язок складових ефективності цього виду інвестування та розкрито вимоги до інформаційного забезпечення оцінки інвестування у людський капітал на підприємстві.

Обґрунтовано, що оцінка інвестування у людський капітал має здійснюватися комплексно на основі системи відповідних показників. Запропоновано групування показників оцінки інвестування у людський капітал за двома напрямами: оцінка інтенсивності та ефективності інвестування. Групу показників оцінки ефективності інвестування доповнено новими, а саме, рентабельністю інвестування у людський капітал та коефіцієнтами: плинності перспективних працівників, інтенсивності вибуття перспективних працівників, пріоритетності інвестування, скорочення непродуктивного використання робочого часу за рахунок інвестування у людський капітал та зростання середньої заробітної плати за рахунок інвестування у людський капітал (табл. 1). Використання запропонованих показників забезпечує повноту, комплексність і достовірність результатів визначення оцінки інвестування у людський капітал.

Із метою конкретизації та диференціації фінансових вигід, які може отримати підприємство в результаті інвестування, у роботі обґрунтовано доцільність виокремлення трьох основних складових ефективності інвестування у людський капітал: фінансової, економічної та соціальної. Кожна з них має розраховуватися за загальним підходом шляхом співвідношення корисного результату певного виду, що було отримано внаслідок інвестування у людський капітал, та обсягу ресурсів, які було інвестовано підприємством у людський капітал.

Таблиця 1 Показники оцінки інвестування у людський капітал на рівні підприємства

Оцінка корисного результату інвестування у людський капітал в аспекті фінансової ефективності характеризується позитивною динамікою кінцевих абсолютних фінансових показників діяльності підприємства (виручка від реалізації продукції або чистий прибуток). Оцінка економічної ефективності полягає в отриманні корисного результату інвестування у людський капітал, який визначається зміною абсолютних техніко-економічних показників діяльності підприємства (обсяг виробництва продукції, чисельність працівників підприємства та фактичний фонд робочого часу). Соціальна ефективність полягає у корисному результаті інвестування у людський капітал, який може бути визначено зміною середнього рівня захворюваності, середнього рівня виробничого травматизму та середньою заробітною платою працівників підприємства.

Обґрунтовано виникнення синергетичного ефекту в результаті одночасного виникнення фінансової, економічної та соціальної складових ефективності інвестування у людський капітал. Таке поєднання різних за економічною природою складових ефективності викликає багаторазове посилення дії кожної з них, створюючи мультиплікативну ефективність - множинну результуючу продуктивну дію, спрямовану не лише на відчутне зростання фінансово-економічних результатів діяльності підприємства, а також на посилення соціальної забезпеченості та захищеності людини.

У роботі визначено, що інформаційне забезпечення оцінки інвестування у людський капітал комплексно характеризує різні аспекти інвестування та своєчасно і повністю забезпечує інформаційні потреби керівників підприємства. В умовах обмеженості існуючої інформаційної бази інвестування, що формується на підставі форм офіційної статистичної звітності, необхідними є уніфікація та розширення складу показників внутрішньої звітності підприємств щодо здійснення інвестиційних витрат у професійний розвиток і охорону здоров'я працівників, а також розробка єдиної методології оцінки інвестування у людський капітал. Внесення показників оцінки інвестування у людський капітал до складу показників загальнообов'язкової статистичної та внутрішньої звітності буде сприяти формуванню іміджу соціально відповідального підприємства.