Релігійні чинники в системі забезпечення економічної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РЕЛІГІЙНІ ЧИННИКИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Спеціальність: 21.04.01 - економічна безпека держави

ЩУРКО Уляна Василівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Мокій Анатолій Іванович,

Львівська комерційна академія

Центральної спілки споживчих товариств України,

проректор з міжнародних зв'язків, професор

кафедри міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Філіпенко Антон Сергійович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету

імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин;

кандидат економічних наук, доцент

Базилюк Ярослава Борисівна,

Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України,

завідувач відділу міжнародного економічного співробітництва.

Захист відбудеться " 17 " червня 2009 р. о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.02 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розісланий " 16 " травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.П. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

релігійний держава національний економіка

Актуальність теми дослідження. Релігія як визначальний чинник морально-етичних основ людської життєдіяльності впливає на формування людського капіталу і, отже, - на соціальну та демографічну функціональні компоненти національної економічної безпеки. Деструктивний характер тенденцій розвитку релігійної сфери України, що проявляється через розповсюдження ідей релігійного екстремізму, протиправну діяльність окремих неорелігійних організацій, загострення міжконфесійних і міжрелігійних суперечностей, зумовлює зниження рівня економічної безпеки держави. У той же час, належне врахування позитивного впливу релігійних чинників на рівень духовності соціально-економічних відносин, консолідацію суспільства може сприяти удосконаленню політики зміцнення економічної безпеки в умовах посилення невизначеності розвитку глобальної економіки.

Формуванню системи економічної безпеки держави, визначенню індикаторів і загроз, доповненню та подальшому розвитку категорійного апарату економічної безпеки присвячені праці В.Андрійчука, І.Бінька, О.Власюка, В.Гейця, В.Горбуліна, Я.Жаліла, А.Качинського, В.Мунтіяна, Г.Пастернак-Таранушенка, Д.Прейгера, В.Предборського, С.Пирожкова, А.Сухорукова, В.Шлемка та ін. Складні процеси трансформації суспільства та економіки, інтеграції України в світові господарські зв'язки висвітлюються в дослідженнях українських науковців О.Білоруса, Я.Базилюк, О.Ємельянова, В.Кузьменка, О.Малиновської, В.Новицького, Ю.Пахомова, А.Філіпенка.

Проблеми державно-церковних взаємовідносин, міжконфесійного та міжрелігійного порозуміння, впливу релігійних чинників на суспільні процеси розвитку держави знайшли своє відображення в працях вітчизняних дослідників В.Бондаренка, С.Вовканича, Г.Друзенка, О.Зайця, С.Здіорука, В.Єленського, А.Колодного, М.Мариновича, Ю.Решетнікова, О.Сагана, Є.Сверстюка, С.Сьоміна, В.Петрика, Л.Филипович та ін. У зарубіжних дослідженнях Б.Арунади, Р.Барро, О.Бланчарда, Дж.Біддла, Дж.Грубера, Л.Іанакона, Р.МакКлірі, М.Мітрохіна, Д.Моберга, М.Томки, Г.Хайнека розкриваються істотні взаємозв'язки між релігійними чинниками та економічним розвитком, обґрунтовується важливість врахування їх впливу на зростання та безпеку національної економіки.

Проте вагомий доробок зарубіжних і вітчизняних вчених не заперечує доцільність подальших досліджень впливу релігійних чинників на процеси трансформації, економічне зростання та, особливо, посилення національної конкурентоспроможності як важливого напряму зміцнення економічної безпеки України. Вказане обумовило вибір теми, мету та основні завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відділі стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень у межах наукових тем „Стратегічні пріоритети регіональної політики України” (номер державної реєстрації 0107U002508), „Регіональна політика України: демократичні перетворення та механізми децентралізації” (номер державної реєстрації 0108U000953), „Проект послання Президента України до Верховної Ради України” (номер державної реєстрації 0105U001186).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування теоретичних засад і методико-прикладних рекомендацій щодо регулювання взаємовідносин держави і релігійних організацій у системі зміцнення економічної безпеки України.

Досягнення означеної мети передбачало постановку та вирішення таких завдань:

окреслити теоретичні засади дослідження закономірностей впливу релігійних чинників на економічний складник розвитку цивілізації;

систематизувати та доповнити категорійний апарат економічної безпеки держави з урахуванням релігійних чинників;

виявити та узагальнити пов'язані з релігійними чинниками загрози економічній безпеці на різних рівнях управління;

розкрити специфічні характеристики впливу релігійних чинників на зміцнення економічної безпеки країн з перехідною економікою;

запропонувати сукупність засобів з використання позитивних аспектів впливу релігійних чинників на розв'язання проблем розвитку національної економіки;

обґрунтувати пріоритетні напрями удосконалення політики взаємовідносин держави і релігійних організацій у системі забезпечення економічної безпеки;

розробити методичні та прикладні рекомендації з попередження загроз і мінімізації негативного впливу релігійних чинників на рівень економічної безпеки держави.

Об'єкт дослідження - удосконалення системи забезпечення економічної безпеки держави в умовах трансформації суспільства та економіки.

Предмет дослідження - інституційні засади, методичні підходи та організаційні засоби використання впливу релігійних чинників для зміцнення економічної безпеки держави.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є положення теорій економічного зростання, глобалізації, розвитку цивілізацій, перехідних економічних систем, неоінституціоналізму, а також методи системного аналізу та теоретичного узагальнення (для розширення категорій „економічна безпека”, „національні економічні інтереси”, „загрози економічній безпеці держави”) - підрозділи 1.2, 1.3; компаративного аналізу та синтезу (для дослідження теоретичних моделей співпраці держави і церкви в країнах Європи та їх адаптивності до умов посттрансформаційної економіки) - підрозділи 2.2, 3.1; історико-логічний (для дослідження ролі релігійних чинників у різні періоди розвитку суспільства, в розрізі країн Європи, США) - підрозділи 1.1, 2.1, 2.2; функціонально-системного підходу (для виявлення соціально-економічних і релігійних передумов зміцнення економічної безпеки держави) - підрозділи 1.3, 2.3; графічний метод (при дослідженні тенденцій розвитку мереж підприємств на основі християнських принципів) - підрозділ 2.3; багатофакторного регресійного аналізу (для виявлення факторів впливу релігійних чинників на соціально-економічний розвиток) - підрозділ 2.3; кластерного аналізу (для групування загроз економічній безпеці держави та регіонів за соціально-економічними показниками та релігійними чинниками розвитку) - підрозділи 1.3, 2.3; соціологічного та експертного опитування (для встановлення пріоритетності чинників впливу на економічну безпеку, виявлення загроз економічним інтересам держави та механізмів їх мінімізації) - підрозділи 2.3, 3.3.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних науковців, законодавчі акти, офіційні дані Державного комітету статистики України, статистична інформація інших країн та міжнародних організацій, періодичні видання, матеріали міжнародних конференцій, компендіуми соціальних доктрин церков.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретичних засад та у розробці прикладних рекомендацій забезпечення позитивного впливу релігійних чинників на зміцнення економічної безпеки України.

Основні результати, які містять наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

- виявлено дуалістичний характер впливу релігійних чинників на економічну безпеку держави: прямий зв'язок зростання духовності в суспільстві з економічним розвитком і обернений - з негативними явищами в процесі трансформації соціально-економічної системи (тінізація економіки, зниження рівня зайнятості, погіршення якості людського капіталу та асиметрія міжнародної міграції трудових ресурсів), що дає підстави для покращання обґрунтованості засобів зміцнення економічної безпеки України;

- обґрунтовано доцільність використання інституційно-консолідуючої ролі релігійних чинників, посилення соціальної згуртованості та відповідальності як важливих напрямів удосконалення системи забезпечення економічної безпеки держави, зокрема конкурентоспроможності національної економіки;

удосконалено:

- термінологічний апарат науки про економічну безпеку доповненням його релігійними чинниками, внутрішніми та зовнішніми загрозами їх впливу на економічну безпеку держави (поширення екстремістських релігійних течій та зовнішнє фінансування їх діяльності; відтік фінансових активів релігійних організацій за кордон; міжнародні мережі релігійних організацій, що займаються іллегальною діяльністю, та ін.);

- сукупність засобів регулювання відносин держави та релігійних організацій доведенням необхідності посилення їх взаємодії у визначених сферах (соціальній, економічній, науково-технічній) з використанням позитивного та протидії негативному впливу релігійних чинників на економічну безпеку в законодавчій, інформаційній сферах, міжнародному співробітництві;

набули подальшого розвитку:

- методи обґрунтування стратегічних рішень із забезпечення економічної безпеки держави доповненням їх використанням морально-релігійних принципів для підвищення мотивації до праці, вирішення проблем самозайнятості та підприємницької активності громадян, зниження рівня тінізації економіки, запобігання загрозам економічній безпеці держави;

- методичні підходи до оцінки стану економічної безпеки України застосуванням прогнозних розрахунків впливу релігійних чинників, негативних явищ трансформації суспільства та економіки на інтегральний показник рівня економічної безпеки.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні важливості використання релігійних чинників для економічного розвитку, забезпечення конкурентоспроможності, зміцнення економічної безпеки та консолідації українського суспільства. Розроблені автором рекомендації та пропозиції щодо удосконалення моделі державно-церковних відносин з огляду на роль релігійних чинників у системі економічної безпеки слугували практичною основою розробки стратегії їх застосування в різних сферах соціально-економічного розвитку західних областей України та країни загалом.

Рекомендації щодо використання релігійних чинників у поглибленні процесів транскордонного співробітництва України з країнами Європейського Союзу відображені в підрозділі „Транскордонне співробітництво в умовах європейської інтеграції України” Розділу V Експертної доповіді в межах Проекту послання Президента України до Верховної Ради України (довідка №293/1002 від 26.12.2008 р.).

Пропозиції щодо застосування впливу релігійних чинників для мінімізації загроз економічній безпеці держави, зниження рівня тінізації української економіки були використані в навчальному процесі підготовки спеціалістів з міжнародних економічних відносин при викладанні дисципліни „Іллегалізація економічної діяльності” у Львівській комерційній академії (довідка № 94/22 від 18.06.2008 р.). Дослідження напрямів і сфер взаємодії держави та церкви використані в розробці наукових проектів і навчальних програм Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету (довідка №4/16 від 12.06.2008 р.).

Результати дослідницької роботи з визначення напрямів і засобів мінімізації негативного впливу релігійних чинників на економічну безпеку знайшли своє відображення в міжнародному проекті „Соціально-економічні наслідки корупції, порушення авторських прав, ухилення від сплати податків в країнах СНД: міждисциплінарний підхід до досліджень та викладання” Інституту Відкритого Суспільства (довідка №17 від 03.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використано лише ті положення та ідеї, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідалися та обговорювалися на: міжнародних науково-практичних конференціях - „Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (Чернівці, 2005 р.), „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (Луцьк, 2006 р.), „Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція” (Чернівці, 2006 р.), „Юридичні, психологічні та етичні аспекти проблем протидії деструктивним та екстремістським проявам у суспільстві” (Львів, 2007 р.), „Россия и современный мир: проблемы политического развития” (Російська Федерація, Москва, 2007 р.), „Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів” (Чернівці, 2008 р.), „Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості” (Донецьк, 2008 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях - „Економічна безпека України: проблеми та перспективи розвитку” (Дніпропетровськ, 2006 р.), „Проблеми сучасної економіки України в контексті євроінтеграційних процесів” (Черкаси, 2007 р.), „Моральні дилеми бізнесу” (Львів, 2009 р.); міжнародних науково-практичних семінарах - „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2006 р., 2007 р.), „Закономірності та механізми розвитку сучасних соціально-економічних систем” та „Соціально-економічні наслідки корупції, порушення авторських прав і ухилення від сплати податків” (Одеса, 2006 р., 2007 р., 2008 р.); засіданнях „круглих столів” - „Регіональна політика та розвиток місцевого самоврядування” (Київ, 2006 р.), „Конкурентоспроможність регіонів у контексті європейської інтеграції України” (Львів, 2006 р.), „Консолідація суспільства і відповідальність еліт в умовах виборчого процесу 2006 р. в Україні” (Ужгород, 2006 р.), „Церква, мораль, економіка: взаємообумовленість впливу” (Львів, 2006 р.), „Модель економічного зростання України в умовах дефіциту ресурсів” (Львів, 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 22 наукових статтях (18 опубліковано автором одноосібно), у тому числі 11 статей у фахових виданнях і 11 - у інших наукових виданнях і збірниках матеріалів конференцій, загальним обсягом 7,9 д.а., особистий внесок дисертанта 7,4 д.а.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (234 найменування). Обсяг основної частини - 182 сторінки, кількість таблиць - 34, кількість рисунків - 24, додатків - 27.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, окреслено мету, завдання та методи дослідження, визначено об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи.

У першому розділі „Теоретико-методичні засади дослідження ролі релігійних чинників у системі забезпечення економічної безпеки держави” узагальнено методологічні основи зміцнення економічної безпеки держави і ролі в ній релігійних чинників, проведено системно-структурний аналіз категорій „економічна безпека” та „загрози економічній безпеці держави”, окреслено генезу засад і ролі релігійних чинників у системі національних економічних інтересів та у сукупності загроз економічній безпеці.

Узагальнення сутнісних характеристик основних понять науки про економічну безпеку держави дало змогу структурувати підходи до трактувань цієї категорії, об'єднавши їх у три групи за виокремленням суб'єкта та об'єкта, згідно яких економічна безпека визначається як: (1) стійкість економічної системи до внутрішніх і зовнішніх загроз; (2) стан економіки, що дозволяє захищати її життєво важливі інтереси; (3) здатність економіки до розширеного відтворення для задоволення потреб населення та держави.

Запропоновано доповнити категорійний апарат визначенням поняття „релігійні чинники економічної безпеки” та класифікацію загроз економічній безпеці з урахуванням їх впливу. Релігійні чинники визначено як діяльність релігійних деномінацій і церков як суспільних інституцій, а також морально-етичні принципи, що детермінують суспільно-господарську поведінку індивідуума. Форми прояву потенційних і реальних загроз економічній безпеці, спричинених дією релігійних чинників, окреслені на рівні особи, підприємства, регіону, держави, суспільства, міжнародної спільноти з виокремленням загроз на кожному підрівні для попередження їх виникнення та мінімізації негативного впливу. На основі порівневого аналізу загроз систематизовано їх основні прояви на національному та глобальному рівнях (рис. 1). Глобалізація світової економічної системи спричинила глобалізацію суспільних, морально-етичних та культурно-релігійних взаємозв'язків, що поширює такі загрози, як тероризм, екстремізм, релігійний фундаменталізм, з регіонального виміру на глобальний.

За результатами теоретичного опрацювання загроз економічній безпеці держави проведено кластерний аналіз на основі інституціональної матриці, що дає підстави стверджувати про тісний взаємозв'язок релігійно-духовних чинників з іншими групами передумов виникнення загроз економічній безпеці держави, серед яких: соціально-правові (кластер І), ресурсно-виробничі (ІІ), інституційні (ІІІ), духовно-моральні (IV), системно-структурні (V), зовнішньоекономічні (VI). Група духовно-моральних чинників виокремлена як одна з основних причинно-стимулюючих для інших груп. Високий рівень впливу духовно-релігійних чинників на економічну безпеку свідчить про важливість і актуальність їх врахування при формуванні стратегії та тактики соціально-економічного розвитку.

Для більш довершеної оцінки ролі релігійних чинників у розвитку глобальної, мегарегіональної та національної економік був здійснений аналіз ролі релігійної компоненти в процесах формування та розвитку цивілізаційних утворень, які були передумовами створення мегарегіональних об'єднань. Узагальнення перспектив їх розвитку підтверджує зміцнення нехристиянської частини світу в духовному й економічному плані: частка християнської цивілізації в населенні світу до 2025 р. зменшиться до 25%, у світовому валовому продукті - до 57%, у той час, як ісламської зросте до 21% у населенні світу та до 15% - у світовому валовому продукті, що дає підстави для врахування важливості релігійних чинників у розробці стратегій економічної безпеки на різних рівнях управління.

На прикладі країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії розкрито взаємозв'язки релігійних чинників і формування економічної системи. Результати теоретичного аналізу моделей економічної поведінки на основі принципів домінуючих у регіоні релігійних вірувань підтверджують тезу про те, що релігійні переконання є серед основних засад формування економічної політики. Так, однією з передумов успішного проведення соціально-економічних реформ і стабільно високого рівня розвитку країн Південно-Східної Азії є система релігійних вірувань, що переважають у регіоні, - сповідування засад конфуціанства. Натомість, окремі характеристики, притаманні етнічним релігіям і католицькому віросповіданню, негативно вплинули на результативність реформ у Латинській Америці та Африці.

У другому розділі „Взаємозв'язок релігійних чинників та економічного розвитку в контексті економічної безпеки держави” на основі компаративного аналізу підходів основних релігійних вірувань до господарської поведінки вірних виявлено вплив релігійних чинників на економічне зростання країн світу, зокрема США, Західної Європи, країн з перехідною економікою, та зміцнення їх економічної безпеки.

Узагальнення теоретичних положень соціальних вчень протестантської, католицької та православної церков виявило відмінності позицій цих конфесій у питаннях економічного розвитку, глобалізації та інтеграції, торгівлі, діяльності ТНК, приватної власності, міжнародних відносин, персональної та колективної відповідальності, соціальної активності, що дозволило обґрунтувати перспективи та пріоритетні сфери взаємодії релігійних і економічних чинників у регіонах, де переважає конкретне вірування.

Результати багатофакторного регресійного аналізу підтверджують позитивність впливу протестантського і католицького віровизнання на мікро- та макроекономічні показники (здійснення персональних трансакцій католиками та безособова торгівля у протестантів, перевага непрямого інвестування у протестантів і прямого - у католиків, створення малих підприємств католиками та великих фірм - протестантами). Натомість, позитивний вплив православного віросповідання чіткіше проявляється в культурній і соціальній сфері. Загалом результати дослідження дають підстави стверджувати про позитивний вплив релігійних вірувань на зростання продуктивності праці, персональну та колективну відповідальність, підприємницьку активність, підвищення мотивації до праці.

Проведений емпіричний аналіз потенційних ефектів від дотримання принципів окремих релігійних вірувань, а також розрахунки коефіцієнтів кореляції між показниками соціально-економічного (ВВП на одну особу, рівень зайнятості, видатки приватних господарств, рівень освіти, демографічні показники) та духовно-релігійного розвитку (релігійність, частота відвідування церкви, самоідентифікація особи за релігійною приналежністю) підтверджують вагомий вплив релігійних чинників на стабілізацію економіки в період трансформацій та економічне зростання.

Обґрунтована важливість релігійних чинників у країнах з перехідною економікою дає підстави стверджувати, що у період трансформації, в умовах зростання рівня безробіття, злочинності, погіршення демографічної ситуації, руйнування соціальних і моральних засад, релігія може стати чинником стабілізації і консолідації суспільства, встановлення моральних пріоритетів, активізації інноваційної діяльності, заохочення підприємницької ініціативи, підвищення соціальної відповідальності бізнесу, утвердження самосвідомості громадян і активної громадянської позиції.

На основі аналізу релігійності в країнах ЦСЄ (у Польщі 93,9% громадян вважають себе віруючими, Румунії - 84,8%, Словаччині - 81,6%) зроблено висновок про її визначальну роль у реалізації економічних реформ. Виявлена важливість релігійних чинників у цих країнах підтвердила, що існуюча система релігійних переконань і моральних принципів стала передумовою для їх подальшого економічного зростання, зміцнення економічної безпеки і вступу до ЄС. Позитивний вплив релігійних чинників на економічне зростання країн з перехідною економікою був підтверджений результатами розрахунку показника рангової кореляції (0,55), що вказує на щільний зв'язок між релігійною активністю (відображає частоту відвідування церкви) та економічними показниками розвитку (ВВП на одну особу) у країнах ЦСЄ.

Виявлений у роботі позитивний вплив релігійних чинників на економічний розвиток країн з перехідною економікою дає підстави застосувати їх досвід для вдосконалення сукупності засобів взаємодії держави і релігійних чинників у системі забезпечення економічної безпеки України. Результати проведеного багатофакторного регресійного аналізу показників соціального, релігійного та економічного розвитку в Україні (усі показники R, RІ, F-критерій Фішера, DW-коефіцієнт і p-level знаходяться у межах статистичної значущості) виявили такі взаємозв'язки:

, (1)

де - кількість розлучень (од.); - кількість релігійних організацій (од.); - кількість вищих навчальних закладів (од.); - кількість лікарів (ос.); - кількість шкіл (од.).

, (2)

де - кількість засуджених (ос.); - кількість релігійних організацій (од.); - кількість вищих навчальних закладів (од.); - кількість лікарів (ос.);

, (3)

де - валовий регіональний продукт на одну особу (тис. грн); - кількість релігійних організацій (од.); - кількість вищих навчальних закладів (од.) - кількість засуджених (ос.); - кількість малих підприємств (од.); - рівень зайнятості (%).

Результати кластерного аналізу підтвердили спільні характеристики регіонів України за соціальними і релігійними показниками, оскільки регіони були згруповані аналогічно до їх розподілу за релігійними ознаками (Захід, Центр, Північ, Південний Схід), що дає підстави для виокремлення сфер, де діяльність представлених релігійних деномінацій забезпечить позитивний результат, а також пошуку напрямів ефективного застосування впливу релігійних чинників у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку.

Однією зі сфер, де підтверджений позитивний вплив релігійних чинників в Україні, є сплата податків, дотримання законодавства та виховання законослухняності в громадян. Результати обстеження релігійних навчальних закладів західних областей, проведеного спільно з експертами університету Барі (США), дозволяють стверджувати про високий рівень впливу релігійних чинників на готовність до сплати податків. Респонденти загалом засвідчили неприпустимість ухилення від сплати податків за будь-яких, навіть негативних, обставин (табл. 1) (оцінювання тверджень здійснювалося методом ранжування від 0 до 6).

Таблиця 1

Відношення представників релігійних ВНЗ до проблеми несплати податків

№	Твердження	Бал
1	Ухилення від сплати податків є етичним, якщо	я не маю змоги їх сплачувати	3,78
2		система оподаткування не є справедливою	3,68
3		значна частка зібраних податків осідає в кишенях корумпованих політиків або членів їх сімей та друзів	3,59
4		за умови, коли я платитиму менше, іншим доведеться платити більше	1,19
5		якщо податкові ставки не надто високі	1,10
6		всі так роблять	0,89
7		більша частка зібраних податків витрачається розумно	0,84
8		вірогідність бути спійманим низька	0,83

Результати розрахунку коефіцієнта контингенції (0,36) між вірою людини та сплатою податків на основі опитування громадян західних областей у 2008 р. підтвердили істотність такого зв'язку. При цьому вірогідність сплати податків віруючою людиною у 4,4 рази вища, ніж невіруючою.

Результати проведеного аналізу впливу релігійних чинників підтверджені висновками експертного опитування, у межах якого було виявлено: (1) позитивний вплив релігійних чинників на соціальну сферу і культуру (сумарна оцінка експертів - 28 балів, що є максимальною за важливістю); духовність і економічні відносини (сумарна оцінка - 31 бал); (2) позитивний вплив зростання рівня духовності на підвищення рівня народжуваності (підтримка 62,5% експертів), зайнятості (50%), зменшення злочинності (87,5%), зниження рівня тінізації та криміналізації економіки (87,5%), поширення ВІЛ/СНІДу (92,5%). Доведений позитивний вплив релігійних чинників на ці показники дозволяє здійснювати прогнозні оцінки рівня економічної безпеки держави з використанням дії цих чинників на показники, які формують сукупність порогових зна-

чень системи економічної безпеки (рівень зайнятості, безробіття, народжуваності, злочинності, криміналізації економіки). Негативний вплив релігійних чинників на економічну безпеку держави (зокрема, через поширення фундаменталістських і неорелігійних рухів на території України, за оцінкою 25% експертів) обумовлює актуальність розробки системи заходів для його мінімізації.

У третьому розділі „Інституційно-організаційні засади та прикладні засоби використання релігійних чинників для зміцнення економічної безпеки держави” обґрунтовано напрями та засоби імплементації позитивного впливу релігійних чинників у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку України та запропоновано методичні підходи до удосконалення взаємовідносин державних і релігійних інституцій для мінімізації негативного впливу релігійних чинників на економічну безпеку держави.

Обґрунтований у роботі дуалістичний характер впливу релігійних чинників вимагає відокремлення позитивних характеристик їх застосування та нівелювання негативних для уникнення загроз економічній безпеці держави. Застосування позитивного впливу релігійних чинників, що проявляється через стимулювання активнішої соціальної діяльності, ефективнішого використання ресурсів (природних, людських, часових), підвищення рівня правової та екологічної свідомості, виховання та вдосконалення загальних та індивідуальних людських якостей (наполегливість, працелюбність, ощадливість, відповідальність, почуття обов'язку, чесність) потребує адекватних засобів, які повинні включати такі заходи: (1) інформаційно-просвітницьку діяльність через засоби масової інформації; (2) промови та публічні виступи релігійних діячів; (3) оприлюднення офіційних церковних звернень; (4) проведення спільних науково-організаційних заходів; (5) внесення змін до законодавства тощо.

При запровадженні нових напрямів і засобів взаємодії релігійних, соціальних і економічних чинників в Україні потрібно врахувати положення національного законодавства про відокремлення держави від церкви, дотримання плюралізму і демократії, тенденції розвитку релігійної мережі в країні та потреби громадян. За основу оновленого підходу до взаємодії релігійних чинників і державних інституцій взято ключові підходи та принципи формування таких взаємозв'язків у країнах Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) та адаптовано їх до українських умов. У межах повноважень органів державної влади та церковних представників запропоновано посилити взаємодію за такими напрямами: (1) спільні зусилля в соціальній сфері (опіка над неповносправними, алко- та наркозалежними, ВІЛ/СНІД-інфікованими); (2) відродження кооперативного руху, що був активний у західних областях за підтримки церкви в 30-х рр. ХХ ст.; (3) об'єднання зусиль щодо розвитку релігійного туризму в Україні; (4) законодавчо закріплене відокремлення релігійної та політичної діяльності тощо (рис. 2).

Сфери, у яких спостерігається негативний вплив релігійних чинників (політична діяльність, міжетнічні та міжрелігійні конфлікти, поширення екстремістських ідей, розповсюдження тероризму, фінансово-економічна діяльність релігійних організацій), потребують впровадження заходів з його мінімізації та попередження загроз економічній безпеці держави.

Виявлений у дослідженні негативний вплив релігійних чинників на економічну безпеку держави здійснюється через: (1) відтік фінансових активів релігійних організацій за кордон; (2) „відмивання” коштів через мережу релігійних організацій шляхом надання різного роду пожертв; (3) бюджетні втрати у зв'язку зі створенням потужних фінансово-промислових груп, що здійснюють свою діяльність за статусом релігійної організації; (4) лобіювання інтересів згаданих груп при здійсненні законотворчих процесів; (5) фінансування терористичних актів коштами від „пожертв”; (6) створення безконтрольних об'єднань „мережевого маркетингу” для збуту друкованої, аудіо-, відеопродукції; (7) поширення контрабандних операцій під прикриттям релігійних організацій. Оскільки духовно-моральна група чинників виникнення загроз є однією з найпотужніших, мінімізація негативного впливу у цій сфері повинна бути включена до завдань стратегії національної економічної безпеки України.

Враховуючи позитивний вплив релігійних чинників на окремі показники економічного розвитку, в роботі розрахований прогнозний інтегральний показник рівня економічної безпеки України. Релігійні чинники, впливаючи на рівень безробіття, злочинності, ВВП, сальдо бюджету, - показники, що належать до критеріїв економічної безпеки, можуть бути опосередкованими факторними компонентами впливу на рівень безпеки. Оскільки за прогнозними оцінками на 2009-2013 рр., на основі регресійної моделі (рис. 1), вплив перелічених показників спричинює зниження рівня економічної безпеки, то запропоновані заходи із застосування позитивного впливу релігійних чинників сприятимуть зміцненню економічної безпеки України.

Рис. 1. Динаміка рівня економічної безпеки держави

Оптимальне співіснування релігійних чинників і державних інституцій вимагає не лише відокремлення, але й їх взаємодії в українському суспільстві.

Схема взаємовідносин державних органів і релігійних організацій за сучасних умов повинна передбачати використання позитивного впливу релігійних чинників на окремі сфери та протидію їх негативним проявам, що можуть спричинити послаблення конкурентоспроможності, зростання тінізації економіки, зниження рівня економічної безпеки держави. Запропоновані в роботі заходи у сферах вдосконалення інституційної бази, мінімізації деструктивних зовнішніх впливів, інформаційного забезпечення, міжнародного співробітництва дадуть можливість зміцнити економічну безпеку України.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано новий підхід до розв'язання науково-прикладної задачі удосконалення політики взаємодії держави та релігійних організацій у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку України та зміцнення економічної безпеки держави. Основні науково-теоретичні, методичні і практичні результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Формування системи економічної безпеки передбачає поступове включення релігійних чинників у системотворчі характеристики основних понять на основі існуючих підходів до вдосконалення термінологічного апарату з доповненням його категоріями „релігійні чинники економічної безпеки” та розширенням класифікації загроз економічній безпеці держави. Результати проведеного у роботі кластерного аналізу дозволяють стверджувати, що духовно-моральні чинники є одними з найважливіших передумов виникнення загроз економічній безпеці, що підтверджує необхідність їх оцінки в системі економічної безпеки держави. Врахування важливості релігійних чинників у системі економічної безпеки України підвищить ефективність прийняття управлінських рішень при розробці та реалізації стратегії економічної безпеки держави.

2. Обґрунтована в дослідженні визначальна роль релігійних чинників у процесах становлення та розвитку мегарегіональних утворень, що сформувалися на основі трансформованих цивілізаційних систем, актуалізує необхідність врахування їх впливу на соціально-економічний розвиток та економічну безпеку. Сукупність духовно-релігійних цінностей є базисом соціокультурного підґрунтя ведення економічної діяльності, вибору суспільних орієнтирів, принципів економічної поведінки населення країни чи регіону. Формування системи господарювання на основі релігійних принципів поведінки є підставою обґрунтування пріоритетних напрямів і підходів до запровадження реформ, удосконалення системи економічної безпеки на різних рівнях ієрархії управління.

3. Компаративний аналіз положень соціального вчення церков щодо ведення господарської діяльності на прикладі трьох основних гілок християнства (католицької, православної, протестантської), що домінують у європейських країнах, дозволяє стверджувати про різнорівневий вплив релігійних чинників на глобальний, регіональний і локальний соціально-економічний розвиток. Так, протестантське віросповідання відображає значний вплив на формування підприємницької ініціативи, економічної активності, ефективнішого типу господарювання (скандинавські країни, Естонія, Латвія), наслідком чого є високий рівень рентабельності господарської діяльності. Домінування католицизму (Польща, Угорщина, Словаччина) створює позитивні передумови для проведення економічних реформ, стимулювання інтеграційних процесів та формування чіткої громадянської позиції. Вплив православного віросповідання (Болгарія, Румунія, Росія, Україна) відображається здебільшого в культурній, соціальній, частково політичній, сферах і є істотнішим на національному рівні.

4. Руйнування системи ідеологічних цінностей і господарських зв'язків створило передумови для зростання рівня безробіття, злочинності, масштабів міграції та зниження якості людського капіталу, негативний ефект чого у країнах ЦСЄ був мінімізований міцним релігійно-духовним підґрунтям. Виявлений щільний зв'язок між рівнем релігійної активності та економічним зростанням у цих країнах підтверджує важливість релігійних чинників у процесі подолання соціально-економічних проблем, виходу з кризи та, як наслідок, входження до спільного економічного простору ЄС. Виявлений у дослідженні позитивний вплив релігійних чинників як передумова стабілізації на етапі трансформації соціально-економічних систем країн ЦСЄ доцільно використати при розробці концептуальних засад забезпечення економічної безпеки України.

5. Обґрунтування дуалістичного характеру дії релігійних чинників дозволило виокремити їх позитивний вплив (через підвищення продуктивності праці та мотивації до здійснення господарської діяльності, правової свідомості та готовності до сплати податків; оптимізації використання робочого часу та ресурсів; розвиток підприємницької орієнтації), який варто використовувати в системі економічної безпеки. Оцінка впливу релігійних вірувань, представлених в Україні, на різні сфери суспільного та економічного розвитку дозволила сформувати структурну схему взаємодії релігійних організацій і державних органів з акцентом на позитивному характері їх залучення до вирішення проблем в окремих сферах (соціальній, науково-технічній, економічній) та актуальності заходів щодо пом'якшення негативного впливу в інших сферах (національна безпека, тіньова економіка, інформаційний простір, міжнародне співробітництво). Серед негативних аспектів впливу релігійних чинників виокремлено деструктивну діяльність окремих неорелігійних організацій, що проявляється через: зниження рівня економічної та суспільної активності громадян; відтік фінансових коштів релігійних організацій за кордон; бюджетні втрати у зв'язку зі створенням потужних фінансово-промислових груп, що функціонують зі статусом релігійної організації; фінансування терористичних актів; створення безконтрольних об'єднань „мережевого маркетингу”; поширення контрабандних операцій.

6. Найістотніший позитивний вплив релігійних чинників проявляється у таких сферах: (1) соціальній (робота з розумово- та фізично неповносправними, алко- та наркозалежними, ув'язненими; опіка над сиротами, особами похилого віку, безпритульними); (2) науково-технічній (заохочення наукових досліджень, інноваційної активності, підприємницької ініціативи; проведення науково-практичних семінарів, „круглих столів” за спільної участі представників церкви, громадськості, органів державної влади, науковців, підприємців); (3) економічній (поширення морально-етичних принципів серед підприємців, мотивація до ефективнішої економічної діяльності, підвищення стандартів праці, соціальної згуртованості та відповідальності, залучення підприємців до соціальних проектів, розвиток кооперативного руху, створення спілок християн-підприємців, кредитних спілок, активізація релігійного туризму). Це забезпечить конкурентоспроможність національної економіки, посилить консолідацію українського суспільства, розвиток громадянської активності та підвищить рівень економічної безпеки держави.

7. На основі окресленого позитивного та негативного взаємозв'язку між релігійними чинниками і соціально-економічними показниками обґрунтована принципова схема взаємодії держави та релігійних організацій. Прогнозні оцінки рівня економічної безпеки держави підтверджують потенційне зниження цього показника за рахунок впливу окремих факторів (рівень безробіття, злочинності, сальдо бюджету), що дозволяє стверджувати про доцільність застосування релігійних чинників для мінімізації негативних тенденцій з огляду на підтверджений у дослідженні щільний взаємозв'язок між макроекономічними показниками та релігійною активністю. Обґрунтований підхід до побудови системи взаємовідносин держави та релігійних організацій сприятиме зміцненню економічної безпеки України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Ткачук У.В. Релігійний туризм як вагомий чинник формування туристичної інфраструктури / У.В.Ткачук // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці : АНТ Лтд, 2005. - Вип. ІV. Част. 2. - С. 279-284 (Економічні науки).

Ткачук У.В. Протиправна діяльність неорелігійних організацій в Україні як загроза національній безпеці / У.В.Ткачук, М.І.Флейчук // Вісник Львівської комерційної академії : [Зб. наук. праць]. - Львів : Вид-во ЛКА, 2005. - Вип. 18. Част. 1. - С. 282-285 (Серія економічна) (Особистий внесок автора: проаналізовано зарубіжний досвід протидії зловживанням релігійним чинником).

Ткачук У.В. Релігійний чинник покращення ключових параметрів інвестиційної привабливості регіону / У.В.Ткачук // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций : региональный аспект : [Сб. науч. труд.]. - Донецк : ДонНУ, 2006. - С. 708-712.

Ткачук У.В. Консолідуюча роль українських Церков у контексті європейської інтеграції / У.В.Ткачук // Вісник Львівської комерційної академії : [Зб. наук. праць]. - Львів : Вид-во ЛКА, 2006. - Вип. 20. - С. 321-327 (Серія економічна).

Ткачук У.В. Потенційні та реальні загрози економічній безпеці держави з боку протиправних дій релігійних організацій / У.В.Ткачук // Вісник Академії митної служби України. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 30. - С. 36-40.

Ткачук У.В. Релігійний чинник конкурентоспроможності регіону / У.В.Ткачук // Вісник Львівської комерційної академії : [Зб. наук. праць]. - Львів : Вид-во ЛКА, 2006. - Вип. 23.- С. 204-207 (Серія економічна).

Ткачук У.В. Вплив релігійного чинника на трансформаційні процеси соціально-економічного розвитку країн з перехідною економікою в контексті євроінтеграційних прагнень України / У.В.Ткачук // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций : региональный аспект : [Сб. науч. труд.]. - Донецк : ДонНУ, 2007. - С. 324-330.

Ткачук У.В. Роль релігійного чинника в поглибленні транскордонного співробітництва у контексті інтеграції України до ЄС / У.В.Ткачук // Актуальні проблеми міжнародних відносин : [Зб. наук. праць]. - К. : КНУ ім.Т.Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2007. - Вип. 66. Част. ІІ. - С. 211-218.

Ткачук У.В. Релігійний чинник у системі економічної безпеки держави / У.В.Ткачук // Вісник Черкаського державного технологічного університету : [Зб. наук. праць]. - Черкаси, 2008. - Вип. 19. - С. 90-96.

Щурко (Ткачук) У.В. Українсько-польське транскордонне співробіт-ництво в релігійній сфері / У.В.Щурко (Ткачук) // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2008. - Вип. ІІ. - С. 137-142 (Економічні науки).

Щурко У.В. Духовні та психологічні чинники глобалізації : постановка проблеми / А.І.Мокій, У.В.Щурко, О.В.Артеменко // Вісник Луцького національного технічного університету : [Зб. наук. праць]. - Луцьк, 2008. - Вип. 19. Част. 2. - С. 80-97 (Економічні науки) (Особистий внесок автора: проаналізовано моделі взаємодії держави та релігійних організацій у світі).

У інших виданнях:

Ткачук У.В. Негативні аспекти діяльності деструктивних релігійних організацій в Україні / У.В.Ткачук, М.І.Флейчук // Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики. Збірник матеріалів VIII міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 трав. 2005 р.).- К. : УАЗТ, 2005. - С. 282-284 (Особистий внесок автора: зроблено аналіз проявів деструктивних впливів окремих релігійних організацій протягом останнього десятиліття в Україні).

Ткачук У.В. Церква і бізнес : точки дотику / У.В.Ткачук // Науковий вісник Чернівецького університету : [Зб. наук. праць]. - Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 291-292. - С. 62-64 (Філософія).

Tkachuk U. Destructive effects of the new-religious organizations' activity in Ukraine / U.Tkachuk // Причины и последствия существования теневой экономики в странах СНГ. - Одеса : HESP, 2006. - С. 34-35.

Tkachuk U. Illegal activity of some newly-founded religious organizations / U. Tkachuk // Causes and Consequences of Corruption, Property Rights Violation and Tax Evasion in the Post-Soviet Societies. - Odessa : HESP, 2006. - Р. 34-36.

Ткачук У.В. Протидія проявам тіньової економіки у релігійній сфері / У.В.Ткачук // Закономірності та механізми розвитку сучасних соціально-економічних систем : [Зб. наук. праць]. - Одеса : Одеський національний університет ім. І.Мечнікова, 2007. - Вип. 1. Част. ІІ. - С. 11-15.

Tkachuk U. Shadow economic activity in the religious sphere in Ukraine / U.Tkachuk // Сorruption, Shadow Economy, Taxes and Transition Economies : [Collection of Scientific Works]. - Tbilisi : PH ”Universal”, 2007. - Р. 5-12.

Ткачук У.В. Конфессиональные отношения в системе внутренней и внешней политики Украины и России : сравнительный анализ / У.В.Ткачук // Россия и современный мир : проблемы политического развития. Материалы ІІІ Международной межвузовской научной конференции (Москва, 12-13 апр. 2007 г.) - М. : Институт бизнеса и политики, 2007. - С. 129-138.

Ткачук У.В. Негативні аспекти діяльності неорелігійних організацій в Україні / У.В.Ткачук, М.І.Флейчук // Закономірності та механізми розвитку сучасних соціально-економічних систем: [Зб. наук. праць]. - Одеса : Одеський національний університет ім. І. Мечнікова, 2007. - Вип. 2. - С. 44-46 (Особистий внесок автора: наведено перелік загроз економічній безпеці особи).

Ткачук У.В. Роль религии в решении проблем экономического развития в странах с транзитивной экономикой / У.В.Ткачук // Shadow Economies and Social Economic Consequences of Corruption, Tax Evasion and Property Rights Violation : [Collection of Scientific Works]. - Tbilisi : PH ”Universal”, 2008. - Р. 104-111.

Щурко У. Роль релігійного чинника в політичному процесі в контексті національної безпеки держави / У.Щурко // Матеріали „круглого столу” [Вплив політичних циклів на економічне зростання], (Львів, 12 груд. 2008 р.) / РФ НІСД у м. Львові. - Львів : Арал, 2008. - С. 89-91.

Щурко У.В. Роль релігії в трансформації країн Центрально-Східної Європи / У.В.Щурко // Міжнародний науковий журнал „Наука. Релігія. Суспільство”. - Донецьк : Інститут проблем штучного інтелекту, 2008. - Вип. 3. - С. 195-202.

АНОТАЦІЯ

Щурко У.В. Релігійні чинники в системі забезпечення економічної безпеки держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 - економічна безпека держави. - Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню використання позитивного впливу релігійних чинників на процес економічного розвитку держави з метою зміцнення економічної безпеки. Проведено системно-структурний аналіз ролі релігійних чинників у розвитку цивілізацій, формуванні ціннісно-етичного підґрунтя ведення економічної діяльності, успішності проведення економічних реформ у період суспільних трансформацій. Розширено категорійний апарат поняття „економічна безпека держави” доповненням його визначенням ризиків і загроз економічній безпеці з боку релігійних чинників. Обґрунтовано доцільність використання позитивного впливу релігійних чинників у країнах Центрально-Східної Європи у вирішенні соціально-економічних проблем та запропоновано напрями їх адаптації у системі зміцнення економічної безпеки України. Виокремлено релігійні чинники загроз, які найсуттєвіше впливають на стабільний і успішний розвиток країни. На основі виявлених загроз економічній безпеці держави розроблено рекомендації щодо їх мінімізації та запропоновано сукупність засобів регулювання взаємовідносин держави та релігійних організацій у системі забезпечення економічної безпеки України.

Ключові слова: система економічної безпеки держави, релігійні чинники економічної безпеки, загрози економічним інтересам, моделі економічної поведінки.

АННОТАЦИЯ

Щурко У.В. Религиозные факторы в системе обеспечения экономической безопасности государства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 - экономическая безопасность государства. - Национальный институт проблем международной безопасности при СНБО Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена научному обоснованию использования положительного влияния религиозных факторов на процесс экономического развития страны с целью повышения уровня экономической безопасности.

Проведен системно-структурный анализ роли религиозных факторов в развитии цивилизаций, формировании ценностно-этических основ ведения экономической деятельности, эффективности реализации экономических реформ в процессе трансформации общества и экономики.

Терминологический аппарат категории „экономическая безопасность государства” дополнен определением угроз экономической безопасности, вызванных влиянием религиозных факторов.

Обоснована целесообразность использования положительного влияния религиозных факторов в странах Центрально-Восточной Европы в решении социально-экономических проблем и предложены направления их адаптации в системе обеспечения экономической безопасности Украины.

Определены религиозные факторы угроз, наиболее существенно влияющие на стабильность и эффективность развития страны.

Основываясь на установленных угрозах экономической безопасности страны, разработаны рекомендации относительно их минимизации и предложена совокупность средств регулирования взаимоотношений государства и религиозных организаций в системе обеспечения экономической безопасности Украины.

Ключевые слова: экономическая безопасность государства, религиозные факторы экономической безопасности, угрозы экономическим интересам, модели экономического поведения.

...