Організація становлення сільських територій первинного (базового) рівня у системі сільського розвитку (на матеріалах Чернігівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ» УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 005:116:323.325:338.43 (1 - 22)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ПЕРВИННОГО (БАЗОВОГО) РІВНЯ В СИСТЕМІ СІЛЬСЬКОГО РОЗВИТКУ (на матеріалах Чернігівської області)

08.00.03. - економіка та управління національним господарством

ЩЕРБАТЮК Вікторія Василівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, академік УААН Юрчишин Володимир Васильович, ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій;

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, член-кореспондент УААН Прокопа Ігор Васильович, Державна установа «Інституту економіки та прогнозування НАН України», головний науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень;

кандидат економічних наук, доцент Талавиря Микола Петрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри економічної теорії

Захист дисертації відбудеться 03 липня 2009 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» УААН за адресою: 03680, Україна, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН за адресою: 03680, Україна, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий «01» червня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Об'єктивна необхідність дослідження розвитку сільських територій зумовлена великою сукупністю суспільних, соціальних, економічних та інших обставин, що склалися останніми роками у сільському господарстві та сільському секторі України, у тому числі стосовно села і селянства. За порівняно короткий період досліджень цієї проблематики у нашій країні одержано важливі для науки і практики результати, які дають підстави для передбачень з приводу її подальшого розвитку. Одне з них стосується об'єктивно необхідної еволюції розвитку сільських територій у систему сільського розвитку. На цій основі окреслюється новий напрям аграрно-економічних досліджень, покликаний по-можливості швидше і повніше дати відповідь на питання щодо сутності, стратегічно-цільового призначення та механізмів вирішення проблеми.

Певною мірою це полегшується завдяки результатам відповідних досліджень В. Бойка, О. Бородіної, О. Булавки, Ю. Губені, В. Дієсперова, О. Козак, О. Михайленко, М. Кропивка, М. Маліка, В. Нелепа, О. Онищенка, Т. Осташко, О. Павлова, І. Прокопи, В. Пуліма, П. Саблука, В. Скупого, М. Смушка, М. Талавирі, В. Терещенка, В. Юрчишина, К. Якуби та інших дослідників цієї проблеми. Проте при всій важливості одержаних ними науково-прикладних результатів повноту і глибину всебічного вивчення проблеми ще не вичерпано. В тому числі в частині організаційного забезпечення еволюції розвитку сільських територій у систему сільського розвитку, що вказує на актуальність обраної для дисертаційного дослідження теми.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дослідження за темою дисертації є складовою частиною плану і тематики наукових досліджень відділу соціально-економічного розвитку сільських територій ННЦ «ІАЕ» відповідно до державної НТП УААН «Розробити теоретико-методичні засади відродження села та розвитку сільських територій в умовах становлення багатоукладної економіки аграрного сектора» (державний реєстраційний номер 0106U006646).Особистий внесок автора полягає у розробці теоретико-методологічних основ формування соціальної політики.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення науково-прикладних засад організації становлення системи розвитку сільських територій первинного (базового) рівня як процесу їх трансформації у систему сільського розвитку з одночасним створенням передумов для забезпечення його ефективного соціально-економічного функціонування.

Для досягнення такої мети визначено і досліджено наступні завдання:

сформулювати наукову сутність і цільове призначення категорій „організація” і „становлення” стосовно потреб ефективного переростання розвитку сільських територій у систему сільського розвитку;

здійснити структуризацію сільських територій і на її основі обґрунтувати роль і місце становлення сільських територій первинного (базового) рівня у забезпеченні об'єктивно необхідного рівня ефективності сільського розвитку;

проаналізувати динаміку соціально-економічного розвитку сільських територій досліджуваної області і виявити ступінь її узгодженості з соціальним розвитком сільських поселень;

визначити взаємозалежність соціальних і економічних чинників у процесі розвитку сільських територій;

розробити науково-організаційні основи стратегії розвитку сільських територій стосовно потреб формування та ефективного функціонування системи сільського розвитку в досліджуваному регіоні та його науково-програмного забезпечення;

дослідити особливості соціального розвитку сільської території обраного для поглибленого дослідження Щорського району Чернігівської області у розрізі сільських територій первинного (базового) рівня. Об'єктом дослідження є науково-організаційні основи і відповідні їм практичні заходи становлення сільських територій первинного (базового) рівня у процесі їх трансформації у систему сільського розвитку. Предметом дослідження є засади, особливості і механізми системного розвитку сільських територій первинного (базового) рівня з позицій розгляду кожної з них як індивідуалізованої підсистеми єдиної системи сільського розвитку.

Методи дослідження. Методичне забезпечення дослідження грунтується на використанні необхідних методичних підходів. У тому числі загальноекономічних принципів та методів системного підходу до вивчення соціально-економічних процесів на селі; абстрактно-логічного - при розробленні наукових основ досліджуваної проблеми, а також узагальнення результатів вивчення сучасного стану сільських територій; експедиційних обстежень у процесі вивчення сучасного стану сільських територій досліджуваного регіону; монографічного - для вивчення соціального стану окремих, територіально індивідуалізованих сільських територій; статистично-економічного і побудови рядів динаміки - у процесі вивчення динаміки соціально-економічної результативності розвитку сільських територій.

Методологічні основи дослідження грунтуються на розумінні сільського розвитку як особливої соціально-економічної системи, стратегічно-цільовим призначенням якої є подолання деградаційних процесів на селі з подальшим виведенням сільських територій на рівень сталого соціально-економічного розвитку. Як підсистема більш загальної системи, уособлюваної сільським сектором, вона одночасно охоплює підсистеми нижчого порядку - первинні (базові) сільські території. В дисертації зазначено, що сільський розвиток як система зможе ефективно функціонувати лише за умови ефективного розвитку сільських територій первинних (базових) рівнів. Водночас, за характером функціонування і соціально-економічними результатами сільський розвиток у свою чергу має забезпечувати ефективний розвиток кожної окремо взятої сільської території та всієї їх сукупності. Окремим методологічним положенням передбачається здійснення вертикальної структуризації сільських територій з виділенням у ній первинних (базових) територій, які в даному дослідженні розглядаються як мікросільськотериторіальні утворення, соціальною та організаційною основою кожного з яких є конкретна сільська рада з відповідною їй місцевою сільською громадою. Сукупно вони формують сільські території районів і областей. Під системою розвитку сільських територій в дисертації слід розуміти ефективно взаємодіючу сукупність соціальних, організаційних, економічних та всіх інших чинників, спрямованих на забезпечення сільського розвитку на засадах сталості.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та інші нормативно-правові акти України, що стосуються досліджуваної проблеми; статистичні дані щодо розвитку сільського господарства та соціальної ситуації на селі в досліджуваному регіоні; відповідні робочі матеріали районних органів управління, а також сільських рад; одержана особисто дисертанткою інформація в процесі експедиційного дослідження сільських територій на місцях. Календарний період дослідження охоплює два підперіоди: радянського часу - від 1970 до 1990 року та пострадянський - з 1991 по 2007 роки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науково-методичному обґрунтуванні визначальних засад трансформації розвитку сільських територій у систему сільського розвитку.

становлення сільських територій первинного (базового) рівня досліджено з позицій їх об'єктивно зумовлюваної трансформації у систему сільського розвитку. Їх становлення повинно мати стратегічно орієнтовану сутність, яка б підпорядковувалась інтересам набуття ними рис сталого сільського розвитку. Основними складовими досягнення такої мети визначено: формування та ефективне функціонування державної політики сільського розвитку; зацікавлену відповідну і високовідповідальну діяльність місцевих громад із забезпечення ефективного розвитку сільських територій; ефективне використання у процесах становлення сільських територій необхідної сукупності соціальних, економічних, нормативно-правових, організаційних та інших забезпечуючих чинників. Визначено, що ефективне становлення сільських територій і сільського розвитку можливе лише на основі одночасного вирішення соціальних та економічних проблем.

дістали подальший розвиток:

- структуризація сільських територій з наступним розглядом усієї їх сукупності як багатокомпонентної, трирівневої вертикальної і горизонтальної сільськотериторіальної системи. У вертикальному відношенні вона охоплює первинні (базові), районні та обласні сільські території, в горизонтальному відношенні первинні (базові) сільські території формують сільські території районів і регіонів (областей);

- положення про підпорядкованість становлення сільських територій первинного (базового) рівня найближчим, середньостроковим і стратегічно віддаленим їх ефективної трансформації в систему сільського розвитку. В тому числі з метою перетворення кожної такої сільської території у соціально привабливі осередки життя, роботи і відпочинку;

- організація становлення сільських територій на стратегічно відроджувальних засадах. Відроджувальна підпорядкованість становлення сільських територій розглядається фактором прискорення і підвищення соціально-економічної результативності трансформації розвитку сільських територій у систему сільського розвитку;

- обґрунтування положень стосовно того, що за відносної рівності всіх інших забезпечуючи чинників (у розумінні їх незамінності) особливе місце серед них посідає організаційний чинник, який водночас з виконанням організаційної функції відіграє об'єднуючу, консолідаційну роль;

- науково-методологічні та організаційні положення щодо забезпечення ефективного розвитку сільських територій на основі з одного боку, чітко і всебічно опрацьованої відповідної стратегії з визначенням у ній найближчих, середньострокових і стратегічно віддалених завдань та механізмів їх досягнення, а, з іншого - розроблення програмного забезпечення виконання передбачень стратегії. На цій основі обґрунтовано науково-методологічні та організаційно-методичні основи розроблення стратегії і програм розвитку сільських територій;

- положення, що становлення сільських територій, їх трансформація в систему сільського розвитку, крім розв'язання відповідних соціально-економічних проблем, повинна забезпечувати збереження на кожній сільській території властивих їм духовних, культурних, побутових та інших надбань минулого.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані органами місцевого управління і сільських громад в практичній роботі з удосконалення організації розвитку сільських територій і сільського розвитку, надання їм соціальної та організаційної спрямованості, реалізації заходів з підвищення їх суспільної та соціально-економічної результативності. Вони знайшли використання при розробленні з участю дисертантки плану соціально-економічного розвитку Щорського району Чернігівської області. Передані облдержадміністрації науково-організаційні засади розроблення стратегії і програм розвитку сільських територій первинного (базового) рівня прийняті для практичного використання (довідка Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації № 08-08/1124 від 13.05.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особисто виконаним дисертанткою дослідженням, починаючи від розроблення мети, завдань, методології і методики виконання роботи та її структуризації, пошуку і вибору необхідної інформації до її аналізу, формулювання висновків та узагальнень. Текст дисертації також написаний дисертанткою.

Апробація результатів дослідження. Відображені в дисертації основні положення і результати досліджень оприлюднені автором на ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» ( м. Черкаси, 11 - 13 квітня 2007 р.). Результати досліджень пройшли апробацію також у Міжнародній літній школі в межах проекту програми Теmpus ІІІ «Концепція сталого розвитку в підготовці фахівців для сільського господарства (CSDAS)», який проходив з 2 по 4 липня 2008 року в Білоцерківському аграрному університеті.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,27 друк.арк., з них 7 у фахових наукових виданнях обсягом 2,8 друк.арк. (з них 6 одноосібних загальним обсягом 2,53 друк. арк.)

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел. Містить 21 таблицю на 14 сторінках, 9 рисунків на 7 сторінках, список використаних джерел, що включає 138 найменувань на 13 сторінках. Загальний обсяг дисертації 165 сторінок. Загальний обсяг основної частини 152 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Категорійний апарат дослідження: структура, наукова сутність і цільове призначення» розглянуто наукову сутність досліджуваних категорій: сільська територія, сільський розвиток, становлення та організація сільських територій, їх функціонально-цільове призначення. Як показали дослідження, внаслідок несприятливих обставин, у яких знаходяться сільські території Чернігівської області їх функціонування відбувається за складних соціально-економічних умов, які у свою чергу ускладнюватимуть їх становлення і трансформацію у систему сільського розвитку. Проте і, за цих обставин, переважна частина з них зберігає потенціал їхнього відродження.

Під становленням сільських територій у дисертації слід розуміти багатоаспектний і багатоцільовий, послідовно здійснюваний процес виведення їх на рівень розвитку, який перетворював би кожну сільську територію у привабливий для життя, роботи і відпочинку не тільки безпосередньо місцевий, а й регіональний і більш загальний - суспільний осередок розвитку країни. Вважається також, що становлення сільських територій охоплює не тільки її соціально-економічне відродження, а й збереження і примноження нагромаджених на кожній з них духовних, мовних, народно-культурних, звичаєво-побутових, виробничо-господарських, природоохоронних, екологозабезпечуючих, рекреаційних, пам'яткових та інших надбань і цінностей.

Цей аспект становлення і розвитку сільських територій вважається не менш важливим, ніж забезпечення їх соціально-економічного розвитку, оскільки в поєднанні з всіма іншими характеристиками конкретних сільських територій вони повинні зберегти самобутність кожної з них. Найважливішими елементами (складовими) сільських територій у дисертації приймаються людський капітал в особі селян та іншого сільського соціуму; сільська громада як визначальна основа забезпечення розвитку даної сільської території та сільського розвитку; соціальна сфера у всій її багатоаспектності, включаючи відповідну інфраструктуру; виробничо-господарський блок з сукупністю господарюючих на ній виробничих структур; природоохоронна і екологозабезпечуюча сфера; загальнотериторіальна інфраструктура.

Таке розуміння прикладної сутності становлення сільських територій зумовлює необхідність його організації на засадах взаємозацікавленої високовідповідальної єдності інтересів і необхідних для цього зусиль сільських громад, органів місцевого самоврядування, відповідних регіональних і загальнодержавних структур. Важливою складовою цього процесу має бути активізація участі у становленні сільських територій і сільського розвитку громадян, які проживають і працюють на кожній даній території. Однією з визначальних умов становлення сільських територій у дисертації обґрунтовується об'єктивно зумовлювана необхідність переростання відповідних процесів та їх наслідків у систему сільського розвитку. Під нею слід розуміти формування кожної сільської території як організаційної і соціальної цілісності з одночасним вирішенням на ній питань та проблем на необхідно високому рівні і з відповідними цьому соціально-економічними результатами її розвитку. У дисертації обґрунтовується повне і всебічне забезпечення сільського розвитку всією сукупністю необхідних чинників. В роботі досліджено дві їх групи: науково-методологічного призначення і прикладні. Там же розглядаються їх науково-сутнісний і прикладний зміст.

У другому розділі - «Структуризація і соціально-економічна характеристика сільських територій Чернігівської області» здійснено градацію сільських територій за рівнями ієрархії, досліджено динаміку розвитку в ній сільськогосподарської галузі за три останні п'ятирічки радянського періоду і післярадянські роки, здійснено аналіз соціальної ситуації у сільських поселеннях обраного для поглибленого дослідження Щорського району.

Чернігівська область обрана для дослідження у зв'язку з тим, що з великої кількості маловивчених або й зовсім у науковому відношенні не досліджених причин у її сільському господарстві і на селі ще у радянський період почали проявлятися і набувати прискореного розвитку деструктивні процеси, які з усіма їх негативними наслідками перейшли у пострадянський період. Внаслідок цього, як засвідчують наукові джерела, у ній мають місце депресивні території.

В основу структуризації сільських територій покладено виокремлення територій найнижчого, первинного (базового) рівня. Під ними у дисертації розуміються території, об'єднувані конкретними сільськими радами з їх соціумом, місцевими громадами та всім тим, що на них функціонує, діє, формує його соціальний, економічний, природний та весь інший потенціал. Базовими вони означені у зв'язку з тим, що саме на них зосереджується діяльність місцевих сільських громад, формується соціальна і виробнича основа їх функціонування. Вони у свою чергу формують сільські території вищих рівнів: районні, регіональні (обласні) і загальнодержавні. Вироблена на них продукція сільського господарства формує продовольчу основу країни. На них відбувається і проявляється результативно еволюція розвитку сільських територій у систему сільського розвитку.

Аналіз динаміки виробництва продукції у сільському господарстві області (з певною умовністю вона ідентифікується як продукція, вирощена на її сільських територіях) виявив тенденцію до зменшення її виробництва в останні радянські роки та зниження частки області у її загальному виробництві України. Якщо у 1976-1980 рр. виробництво продукції у сільськогосподарській галузі області у порівнянних цінах 1983 року ставило 2 млрд. 450 млн. крб., то у наступному п'ятиріччі воно зменшилось до 96,3%, а ще далі, в останній радянській п'ятирічці - до 95,6%. Внаслідок цього питома вага області у загальному по країні виробництві у ті ж п'ятирічки становила відповідно 5,53%, 5,20 і 4,78%. Водночас в інших областях Полісся (Волинська, Житомирська, Рівненська) відповідні показники зберігали тенденцію до підвищення. Подібні процеси і тенденції в області продовжуються у післярадянський період.

У дисертації з посиланням на відомі з цього приводу наукові джерела відображено започаткування в області у той же радянський період прискорених процесів сільської депопуляції з одночасним погіршенням у ній інших соціальних показників на селі. На цій підставі у дисертації зроблено висновок, що внаслідок розглянутих вище обставин Чернігівська область мала у пострадянському періоді більш загрозливий, порівняно з іншими областями, стан для подальшого розвитку. Це значно ускладнювало проведення у ній аграрних реформувань, а також і трансформацію розвитку сільських територій у систему сільського розвитку. Під час дослідження не вдалось встановити, що у співпаданні негативних тенденцій у соціальній та економічні сферах було первинним, а що - похідним від нього. Але викладене вище дало підстави для висновку, що темпи і ефективність становлення розвитку сільських територій, а також сільський розвиток у подальшому будуть знаходитись крім усього іншого, в залежності від синхронізації їх соціальної та економічної, в тому числі виробничої складових.

Загальнообласні соціальні та економічні характеристики і тенденції розвитку сільської території з певними особливостями проявляються на відповідних територіях районів залежно від обставин , в яких вони знаходились у давніші періоди і перебувають наразі. У дисертації з використанням даних обстеження у 1988 році соціального стану сільських поселень Щорського району, наданих його районною радою, досліджено деякі відповідні дані у розрізі (згідно з прийнятою у даному дисертаційному дослідженні методикою) первинних (базових) сільських територій.

На той час у районі переважали невеликі і середні за кількістю домогосподарств і проживаючих у них поселення. У середині 60-х років минулого століття район належав до густонаселених, проте вже невдовзі демографічна ситуація у ньому почала погіршуватись і набувала загрозливих масштабів. Якщо у 1966 році у його селах народилось 545 дітей, то у 1987 році цей показник зменшився до 251 народженої дитини. У 1985-1987 роках середньорічна народжуваність стабілізувалась і становила 269 дітей, що становило одну дитину на 41 двір.

Водночас у 198 сільських домогосподарствах Клюсівської сільської ради у ці ж роки народилось тільки 6 дітей, або одне немовля на 99 дворів. Навіть у селах, в яких у ці ж роки щорічно народжувалось 80-100 дітей, народжуваність зменшувалась. І тільки у сільських поселеннях Сновської сільської ради зберігалась тенденція до збільшення чисельності населення (табл. 1).

Як показують результати дослідження, сучасні тенденції динаміки соціальних процесів на первинних (базових) сільських територіях досліджуваного району більш масштабним проявом депопуляційних процесів, що мали місце у сільському секторі в радянські часи. Внаслідок цього станом на 2006 рік кількість сільських домогосподарств і чисельність проживаючих у них порівняно з 1986 роком істотно зменшились.

Таблиця 1 Чисельність сільського населення Щорського району на 1 січня