Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43:339.137.2

Організаційно-економічні основи підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хворост Тетяна В'ячеславівна

Суми 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор МИХАЙЛОВА Любов Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту ЗЕД та євроінтеграції.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ШКОЛЬНИЙ Олександр Олексійович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту ЗЕД;

кандидат економічних наук, доцент ШИЯН Наталія Іванівна, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри менеджменту організацій.

Захист дисертації відбудеться 3 липня 2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 у Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, ауд. 329.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресюю: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розіслано «02» червня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Пилипенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Розширення світогосподарських зв'язків України, набуття членства у СОТ та, як наслідок, посилення міжнародної конкуренції актуалізує проблему підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств. За умов розвитку відкритості національного ринку та появою на ньому потужних конкурентів, зростання вимог до якості та безпечності продукції, підвищення конкурентоспроможності є актуальним не тільки для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, але й для підприємств, що функціонують на внутрішньому ринку, тому що останні змушені витримувати конкуренцію з тими ж іноземними товарами, але вже імпортованими в Україну.

Не дивлячись на велику увагу, що приділяється проблемі конкуренто-спроможності загалом, та конкурентоспроможності молокопереробних підприємств зокрема, до цього часу немає єдиного погляду та залишаються поза увагою значення інноваційної діяльності для розвитку їх конкурентоспроможності, недооцінюється реалізація системи управління якістю та безпечністю продукції на молоко-переробних підприємствах, сутність, формування та функціонування механізму її підвищення, методів оцінки. Цій проблемі присвячені роботи: Г.Л. Азоєва, С.М. Кваші, Д.Ф Крисанова, М.Й. Маліка, Н.В. Осипова, Г.М. Паламарчука, П.Т. Саблука, С.В. Скибінського, Н.М. Ушакової, Р.А. Фатхутдінова, С.О. Шевельвої, О.О. Школьного, Н.І. Шиян, А.Ю. Юданова та ін.

Активізація інтеграційних процесів та розширення зовнішньоекономічної діяльності в Україні змусила підняти комплекс питань теоретичних, методологічних та практичних аспектів конкурентоспроможності молокопереробних підприємств та розробки організаційно-економічних основ її підвищення, що зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмами науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження є складовою науково-дослідних тем: «Вдосконалення національного менеджменту організацій в умовах розширення світогосподарських зв'язків України» (№ держ.реєстр. 0104U009102, 2003-2007 рр.), в рамках якої автором здійснено аналіз конкурентоспроможності молокопереробних підприємств Сумської області та їх товарів; «Аналіз розвитку світового та вітчизняного аграрних ринків» (№ держ.реєстр. 0108U003532, 2008-2010 рр.), при виконанні якої оцінено стан та перспективи розвитку світового ринку молочних продуктів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка організаційно-економічних основ підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств та їх продукції, спрямованих на забезпечення їх ефективного розвитку та високої якості продукції за умов розширення світогосподарських зв'язків.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

- дослідити теоретико-методологічні основи механізму формування конкурентоспроможності підприємств та продукції;

- дослідити систему управління якістю та безпечністю продукції молокопереробних підприємств, обґрунтувати заходи по її вдосконаленню;

- розробити організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності з позиції забезпечення якості та безпечності продукції молокопереробних підприємств;

- удосконалити методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності молочних продуктів та молокопереробних підприємств;

- здійснити факторний аналіз впливу інноваційної діяльності на рівень конкурентоспроможності підприємств з метою прогнозування за різними сценаріями розвитку зовнішнього середовища.

Об'єкт дослідження є процес формування та підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних положень та прикладних основ підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах розширення світогосподарських зв'язків України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів, законодавчі і нормативні акти органів державної влади України з питань розвитку АПК, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем конкуренції, конкурентоспроможності продукції та формування продовольчих ринків. У процесі роботи застосовувалися наступні методи економічних досліджень: системно-структурний - при дослідженні сутності категорій «конкуренції», «конкурентоспроможності», визначенні факторів та механізму конкурентоспроможності; метод теоретичного узагальнення - при здійсненні аналізу результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених; статистико-економічний (зокрема його прийоми - графічний, порівняння, матричний аналіз) - при аналізі стану розвитку молокопереробних підприємств та тенденцій здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності, а також розвитку ринків молочної продукції, формуванні переліку основних показників; соціологічний - при дослідженні ринку молочної продукції; експертних оцінок - при оцінці конкурентоспроможності молокопереробних підприємств; кореляційно-регресійного аналізу - при визначенні кількісного впливу інноваційної діяльності на конкурентоспроможність молокопереробних підприємств.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Сумській області, Міністерства аграрної політики України, первинна документація молокопереробних підприємств, публікації у періодичних виданнях, праці вітчизняних та зарубіжних вчених та фахівців з проблеми дослідження, особисті дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано методику оцінки конкурентоспроможності продукції на основі використання елементів теорії комплексного змінного, побудовано лінійну модель товарної лінії і виведено рівняння, що дає можливість обґрунтовано прогнозувати ціну товару в залежності від рівня його якості;

удосконалено:

- методичний підхід до визначення впливу інноваційної діяльності молокопереробних підприємств на їх конкурентоспроможність шляхом розв'язання множинної регресійної моделі зміни рівня конкурентоспроможності підприємств від обсягів фінансування інноваційної діяльності, обсягів реалізованої інноваційної продукції, впровадження нових технологічних процесів та витрат на маркетинг і рекламу інноваційних продуктів, що дає можливість прогнозувати рівень їх конкурентоспроможності за різними сценаріями розвитку умов зовнішнього середовища;

- механізм формування конкурентоспроможності підприємства шляхом включення механізму формування конкурентоспроможності продукції, що враховує специфіку продовольчого товару з позиції бачення його споживачем;

- організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної промисловості, який, на відміну від існуючих, заснований на розробленій автором моделі вагів прийняття управлінських рішень щодо вироблення якісної чи фальсифікованої продукції;

набули подальшого розвитку:

- методика визначення шкоди населенню, що потенційно може бути завдана споживанням неякісної молочної продукції і виражається кількістю захворівших;

- обґрунтування необхідності створення відділу управління якістю та безпечністю продукції на молокопереробних підприємствах, що сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності за умов розширення зовнішньоекономічної діяльності та відкритості національного ринку;

- методичні підходи оцінки конкурентоспроможності (комплексна оцінка, оцінка конкурентоспроможності за теорією ефективної конкуренції, за ринковою часткою, експертний метод) шляхом їх апробації на молокопереробних підприємствах.

Практичне значення одержаних результатів обумовлено актуальністю досліджуваної проблеми. Одержані наукові результати є вагомим підґрунтям для подальших економічних досліджень, розвитку і конкретизації теоретичних узагальнень. Практичне значення полягає у розробці теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо організаційно-економічних основ підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, які будуть сприяти здійсненню ефективної їх діяльності. Матеріали дослідження використовуються керівниками підприємств, органами регіонального управління для проведення моніторингу конкурентоспроможності підприємств, для проведення аналізу та планування їх подальшого розвитку.

Результати дисертаційного дослідження використані Головним управлінням агропромислового комплексу в Сумській області при реалізації Програми розвитку сільських територій Сумської області на 2008 - 2011 роки (довідка № 01-01/27в від 06.02.09), Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури в Сумській області (довідка №229/05/01-17 від 10.02.09), а також підприємствами філією «Сумський молокозавод» ДП «Аромат» (довідка №68 від 28.01.09), філією «Конотопський молокозавод» ТОВ „МалКА-транс" (довідка № 73/1 від 2.04.09 ) та філією «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось» (Довідка №323/1 від 23.03.09).

Особистий внесок здобувача. Основні положення дисертаційного дослідження отримані автором самостійно, з опублікованих праць у співавторстві використані лише ті результати, які є власними розробками.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати праці доповідалися на 8 міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: Х міжнародній науково-практичній конференції: „Проблеми сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі та шляхи їх вирішення” (м. Бєлгород, Росія, 15-19 травня 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (м. Харків, 7-9 червня 2006 р.), міжнародній науково-практичної конференції „Аграрний форум 2006” (м. Суми, 25-26 вересня 2006 р.), Х міжнародній науково-практичній конференції „Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти” (м. Київ, 30 травня 2007 р.), міжнародній науково-практичної конференції „Аграрний форум 2008” (м. Суми, 15-18 жовтня 2008 р.), міжнародній науковій конференції „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 23-24 жовтня 2008р.). Також результати дослідження відображені на науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів, що проходили на базі Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2006, 2008 рр.).

Публікації. Основні положення та результати проведеного дослідження опубліковано у 14 наукових працях загальним обсягом 5,05 д. а., з яких особисто авторові належить 3,65 д. а., в тому числі у фахових виданнях 5 наукових робіт.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (155 найменувань). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 217 сторінок комп'ютерного тексту, із них 173 сторінки основного тексту. Основна частина дисертації містить 36 таблиць, 29 рисунків та 19 додатків.

Основний зміст роботи

конкурентоспроможність молокопереробний продукція підприємство

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані завдання дослідження, визначені його предмет, об'єкт, методологічна основа і методи, розкриті наукова новизна та практична цінність дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження конкурентоспроможності підприємств» досліджено соціально-економічну сутність понять “конкуренція ” і “конкурентоспроможність продукції ” як економічних категорій і створення необхідної передумови для розвитку конкурентних відносин в аграрній сфері, узагальнено методичні підходи оцінки конкурентоспроможності та механізми формування конкурентоспроможності товару та підприємства.

Проведене дослідження дає підстави зробити висновки про те, що не залежно від того, на якому рівні ведеться конкурентна боротьба - між підприємствами, галузями або між країнами на світовому рівні - визначальною є конкурентоспроможність товару. Головними факторами, які безпосередньо формують конкурентоспроможність товару, є якість та ціна. До специфічних факторів, які також впливають на конкурентоспроможність, необхідно віднести репутацію (імідж) виробника (торгівельної марки) та співвідношення попиту та пропозиції на ринку. Окрім статичних факторів, на конкурентоспроможність товару істотний вплив здійснюють динамічні фактори: термін виготовлення та реалізації продукції.

Запропоновано варіант загального механізму формування конкурентоспроможності підприємства, до якого, на відміну від існуючих, включено механізм формування конкурентоспроможності товару, в якому враховується специфіка продовольчого товару з позиції бачення його споживачем, отримане автором на основі проведеного опитування. Систематизація джерел формування конкурентоспроможності та конкурентоутворюючих факторів дає можливість визначити основні елементи конкурентоспроможності та їх взаємодії, що дозволяє вивчити механізм формування конкурентоспроможності підприємства (рис. 1)

До механізму формування конкурентоспроможності підприємства, окрім головних конкурентоутворюючих факторів, які оцінює споживач, відносяться джерела створення конкурентоспроможності. Джерелами створення конкурентоспроможності є види діяльності. Заходи з вдосконалення діяльності на всіх етапах виробництва ведуть до підвищення якості, зниження ціни, тобто підвищення конкурентоспроможності. Під видами діяльності розуміють вдосконалення технології, маркетинг та ін. Маючи на увазі, що між видами діяльності існує зв'язок - так звані „петлі якості”, управління ними може бути вирішальним джерелом конкурентоспроможності.

Для того, щоб фактори конкурентоспроможності стали конкурентними перевагами, необхідно здійснювати впровадження нововведень, шукати нові, більш досконалі форми товару, те, чого немає у конкурентів. Результатом функціонування механізму формування конкурентоспроможності є конкурентні переваги, а їх сукупність створює конкурентоспроможність. Конкурентні переваги з'являються в умовах, коли фірма має дешеві ресурси, вигідне розташування, надійні канали збуту продукції. Такі конкурентні переваги досягаються порівняно легко. До конкурентних переваг, які досягаються достатньо важко, відносяться якість товару та репутація фірми, для їх досягнення необхідні новітні технології, сучасне обладнання, великі капіталовкладення та кваліфікований персонал.

У другому розділі «Оцінка розвитку конкурентоспроможності молокопереробних підприємств» розглядаються результати дослідження стану світового та внутрішнього ринків молока, молокопереробної галузі Сумської області. Проведена оцінка конкурентоспроможності окремих товарів та молокопереробних підприємств за різними методиками.

Молочна промисловість посідає вагоме місце у виробництві харчових продуктів в області, і складає п'яту частину загального обсягу випуску продукції харчової промисловості. Нині посилення конкуренції на ринку молочної продукції України розцінюється як основна тенденція. Стан сектору виробництва молока в Україні характеризується стійким його зниженням. Побудована нами для показника обсягу виробництва функція у(х)=-0,11х²+0,97х+11,89 (рис. 2), з великою достовірністю свідчить про можливість подальшого зниження виробництва. У випадку збереження темпів зниження обсягу виробництва ми можемо швидко втратити сировинну базу для молокопереробних підприємств.

На даний момент в Україні існує коло лідерів молочного ринку. В їх число здебільшого входять компанії, що володіють кількома молочними заводами, а деякі з них - навіть кількома десятками підприємств з різною спеціалізацією. Серед серйозних операторів уже практично немає таких, які займаються виробництвом одного виду продукції, більшість веде кілька напрямків. Можна виділити 15 компаній з обсягом виробництва молочної продукції на суму понад 125 млн. грн. Але разом ці компанії займають близько 45% від загального виробництва молокопродуктів в країні у грошовому виразі. Нижче приведений перелік лідерів молочної галузі в рейтинговому порядку: Мілкіленд-Україна, Юнімілк - Україна, Вімм-Білль-Данн, Корпорація «Клуб сиру», Контініум Льон Контракт, Група «Аваль», Лакталіс-Україна, Група «Гадяч-Шишаки», Група «Геркулес», Житомирський МЗ, Шосткинський ММК, філія «Роменський МК», Куп'янський МКК, Група «Рейнфорд», Укрпродукт груп.

Необхідно зазначити, що, незважаючи на велику кількість брендів, які пропонують головні виробники, в кожному регіоні пропозиції лідируючих компаній доповнюються продукцією місцевих виробників. Це відбувається через те, що ціна на продукцію, що завозиться у регіон, є вищою, ніж у місцевого виробника, також споживач висловлює більш високий рівень довіри місцевим виробникам. Це підтверджує проведене в місті Суми дослідження ринку молочної продукції шляхом опитування респондентів в режимі інтерв'ю на основі розробленої анкети з метою вивчення конкурентоспроможності молочної продукції місцевих виробників та поінформованості споживачів. Згідно з проведеним опитуванням 76% звертають увагу на марку продукції, яку вони купують. З них 56,6% надають перевагу продукції, яка виробляється місцевими виробниками.

Проведений аналіз ситуації на ринку України виявив, що з кожним роком відбувається зменшення кількості незалежних регіональних виробників: вони чи перестають існувати, чи перетворюються у проміжну ланку для великих виробників (використовуються для оптимізації поставки сировини). Ця тенденція чітко простежується і на ринку молочних продуктів Сумської області. Так, слід відмітити поступове зменшення кількості молокопереробних підприємств області протягом останніх шести років, якщо в 2001 році в галузі працювало 27 підприємств, то вже в 2005 році - 14 підприємств, а у 2007 - лише 9. Таким чином, їх кількість порівняно з 2001 роком зменшилась на 18 підприємств. Це, насамперед, пов'язано з тим, що великі виробники, такі як “Мілкіленд-Україна”, “Рейнфорд”, “Вімм-Білль-Данн” викупають більш дрібних виробників і перетворюють їх на свої філіали та представництва. Характеристика молокопереробних підприємств Сумської області представлена у табл. 3.

Таблиця 3

Характеристика фінансових показників молокопереробних підприємств Сумської області

Показники	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Коефіцієнт покриття	1,05	1,01	1,11	1,20	1,63	1,65
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,58	0,67	0,80	0,95	1,50	1,06
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,01	0,03	0,01	0,02	0,00	0,07
Коефіцієнт автономії	0,60	0,55	0,50	0,50	0,29	0,64
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	0,05	0,01	0,11	0,20	0,63	0,65
Рентабельність активів	0,01	0,02	0,07	0,04	0,06	0,04
Рентабельність власного капіталу	0,02	0,03	0,14	0,09	0,17	0,12
Рентабельність продажу	0,003	0,01	0,03	0,02	0,03	0,04

Аналіз підприємств за обсягами виробництва показав, що філія “Роменський молкомбінат” та ВАТ “Шосткинський міськмолкомбінат” виробляють дві третини продукції молочної промисловості області і суттєво впливають на загальні показники галузі.

У 2006 році молочна галузь України пережила істотні потрясіння. Ембарго на ввезення продукції тваринного походження, в тому числі й молочної, з території України, яке було введене Росією 20 січня 2006 року, призвело до зменшення обсягів експорту на 35% по Україні та на 78% - Сумської області До 2005 року основні країни-імпортери демонстрували стійкий попит на продукцію українського походження. Якщо розглядати ситуацію, яка сталася з експортом сиру, то географічна структура експорту всіх видів сиру вказує на те, що основною країною, до якої здійснювались поставки до 2005 року була Російська Федерація - 99,6%. Тому саме через те, що, по-перше, основною експортною групою серед підприємств молочної промисловості Сумської області є „сир та кисломолочний сир” та, по-друге, основною країною-імпортером цієї групи товару була саме Росія, відбулося різке зменшення експорту підприємств молочної промисловості Сумської області. Сумська область втратила 16,7 млн. дол. США за рік. Це дає підстави стверджувати, що питання конкурентоспроможності молочної галузі значною мірою знаходиться в площині якості та безпечності відповідної продукції.

Під час дослідження проведена оцінка рівня конкурентоспроможності продуктів та підприємств за різними методами. Вона була проведена не тільки з ціллю виявити лідерів на ринку, а ще й з метою співставлення їх результатів, задля визначення найбільш достовірних та зручних у застосуванні на практиці методів. З цією метою були обстежені основні молокопереробні підприємства Сумської області, тобто підприємства єдиної стратегічної зони господарювання. Відповідно до методу „відносних частот”, який відноситься до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств за асортиментом продукції, що випускається, проведено аналіз конкурентоспроможності на прикладі виробників молочної продукції Сумської області. На сьогоднішній день ТМ „Роменська” представляє на ринку дев'ять основних груп продукції, які включають в себе 34 види молочних продуктів. ТМ „Добряна” також представлена дев'ятьма основними групами продукції, які включають в себе 61 вид, ТМ „Шостка” представляє сім основних груп продукції, які включають 53 види молочних продуктів.

Результати аналізу матриці коефіцієнтів дозволяє надати наступні характеристики відносно конкуренції між цими підприємствами: найбільшу загрозу для конкурентів представляє ТМ „Добряна”; для ТМ „Роменська” найбільш серйозна загроза постає з боку ТМ „Добряна”, в той же час для ТМ „Добряна” відсутня серйозна конкуренція як зі сторони ТМ „Шостка”, так і з боку ТМ „Роменська”. Для ТМ „Шостка” також не існує серйозної конкуренції з боку підприємств, які ми розглядаємо. Відсутність серйозної конкуренції з боку ТМ „Шостка” пояснюється тим, що підприємство спеціалізується на виробництві в сегменті сирів та є найбільшим виробником сирів в Україні, їх асортимент складає більш ніж 25 видів. Більш низький показник з боку ТМ „Роменська” можна пояснити тим, що в асортименті продукції сухе молоко рахувалося як одна асортиментна позиція, хоча відомо, що підприємство є одним з найбільших виробників цього виду продукції в Україні.

За допомогою експертного методу у роботі проведено оцінку конкурентоспроможності сирів основних виробників Сумської області за показниками якості. Представлені види сирів було запропоновано експертам з проханням оцінити органолептичні властивості, а саме смак, колір, аромат та консистенцію, та надати їм бали: 4 найкращому - 1 найгіршому. За результатами отримано середні бали, які зазначено в таблиці 4.

Таблиця 4

Оцінка показників якості сирів основних виробників

Показники якості сиру	Вагомість параметру	Сир Російський філія «Охтирський сиркомбінат»	Сир Російський ТМ Добряна Філія «Сумський молочний завод»	Сир Російський ТМ Шостка ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат»
Органолептичні властивості	0,4	2,5	4	2,5
Упаковка	0,1	3,5	3	4
Маркування	0,2	3	3	4
Ціна	0,3	3	3	2
Всього	-	12	13	12,5
Коефіцієнт конкуренто-спроможності	-	2,85	3,7	2,8

Найбільшу кількість балів отримав сир «Російський» ТМ Добряна. Але, оскільки конкурентоспроможність товару характеризує не якість саму по собі, а ступінь відповідності якості даного товару показникам якості аналогічного товару конкурента, нам необхідно обрати еталонний зразок. За еталон ми беремо умовний товар з найвищими бальними оцінками (4). Розрахунки коефіцієнту конкурентоспроможності показали, що найбільшу конкурентоспроможність серед представлених марок має сир ТМ Добряна.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення процесу підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств» зроблена спроба обґрунтувати методику визначення шкоди населенню, що потенційно може бути завдана споживанням неякісної молочної продукції, запропоновано організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності продукції молокопереробної промисловості, побудовано багатофакторну кореляційно-регресійну модель впливу інноваційної діяльності на рівень конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, на основі даної моделі зроблено прогноз рівня конкурентоспроможності. Запропоновано стратегічні напрямки підвищення конкурентоспроможності продукції молокопереробних підприємств в умовах розширення світогосподарських зв'язків, які направлені на підвищення якості продукції.

Останнім часом питання якості та безпечності продукції знаходять все більшу увагу практично в усіх засобах масової інформації. Якщо говорити тільки про молоко та молочну продукцію, то ми не знайшли підходу, який би визначав нанесену шкоду від споживання цієї продукції. Проте нас цікавило це питання, тому що відсутність системи управління якістю на виробництві та невпорядкованість стандартизації та сертифікації продукції спричинили те, що неякісна продукція споживається населенням і завдає шкоди його здоров'ю. За відсутності методики визначення шкоди ми обґрунтовуємо свій методичний підхід, згідно якого пропонуємо розраховувати шкоду, що потенційно могла бути нанесена споживанням неякісної молочної продукції як відношення різниці обсягу молочної продукції, що виробляється за рік та обсягу продукції сертифікованої ISO 22000:2005 за рік до фактичного споживання молокопродуктів на одну особу, в рік і помножене на відсоток захворюваності (для встановлення відсотку захворюваності ми скористалися результатами дослідження П.В. Тархова та О.М. Царенка). Причинами порушень та нанесення шкоди здоров'ю людей є недостатній контроль за якістю молочної продукції, сировини, допоміжних матеріалів, порушення технологічної дисципліни та інші.

Усвідомлюючи важливість цієї проблеми та враховуючи результати нашого дослідження, ми вважаємо, що контроль за якістю необхідно здійснювати на постійній основі, тому ми пропонуємо створити на молокопереробних підприємствах відділ управління якістю та безпечністю продукції. Це є необхідним, тому що при виробництві продуктів харчування, а саме молочних продуктів, які можуть бути небезпечними для здоров'я людини, одноразові заходи, що зводяться до контролю якості окремих зразків, не можуть мати успіху. Тому на підприємстві важливо створити цілісну систему управління якістю, а така система потребуватиме постійної уваги. Робота відділу управління якістю та безпечністю продукції повинна здійснюватись у напрямках: створення високої санітарно-гігієнічної культури виробництва (організація протиепідеміологічних та гігієнічних заходів, санітарно-гігієнічне виховання персоналу); контроль за чіткою організацією виробничих процесів, дотримання технічних регламентів та виробничої дисципліни; організація ланцюжка контролю сировина > готова продукція, враховуючи всі етапи контролю попередній > поточний > заключний. Головну увагу необхідно приділяти попередньому та поточному контролю. У якості заключного контролю ми пропонуємо відслідковувати умови транспортування та зберігання готової продукції, які забезпечуються оптовими закупівельними організаціями, та безпосередньо у торгових залах, задля унеможливлення продажу продукції з минулим строком реалізації та інших порушень; контроль за дотриманням державних нормативних актів; виконання системи НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) - аналіз ризиків та контроль в критичних точках.

Враховуючи вище сказане, та на основі вивчення різних точок зору учених-економістів до визначення категорії «економічний механізм» і структури його побудови, а також з метою максимізації економічного ефекту конкурентоспроможності підприємств пропонується структура організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної промисловості. У даному механізмі основними є наступні складові: система економічних інструментів мотивації до якості праці, система оцінки ефективності проекту, система фінансування заходів по забезпеченню якості та безпечності продукції, інституційні системи, система показників контролю реалізації проекту, система знань і навичок виконавців щодо якості та безпечності продукції, організації громадського контролю, незалежні лабораторії для аналізу молочної продукції, система управління та контролю за якістю та безпечністю продукції (рис. 3).

Проведене опитування та апробація різних методів оцінки конкурентоспроможності продукції дало автору підставу для розробки власної методики оцінки конкурентоспроможності продукції. Для оцінки конкурентоспроможності товару, яка враховувала б його показники якості та ціни, запропоновано використовувати елементи теорії комплексного змінного у відповідності до якої характеристику товару представлено у вигляді комплексного числа Т на площині комплексної змінної.

, (1)

де Q - якість продукту, Р - ціна продукту

При цьому, властивості товару, які характеризують його якість, будуть зображуватися на дійсній осі х, а ціна на уявній осі іу. Таке представлення дає можливість математично коректно описати групу молочних продуктів, які мають різний рівень показників якості та ціни, а також розглядати всю сукупність товарів, які пропонуються на ринку різними виробниками і які задовольняють відповідний споживчий попит. Найбільш простою моделлю, яка описує споживчу товарну лінію, є лінійна модель, що характеризує товар за допомогою його показників якості та ціни.

Беручи до уваги представлені характеристики товару у вигляді комплексного числа, нами представлено формули визначення ціни або рівня якості товару (за умови визначення нижчого рівня якості як безпечного для здоров'я людини):

(2)

(3)

де Q_i - якість ідеального продукту, Q_min - мінімальна якість, Q - якість продукту, оцінена споживачем, Р - ціна продукту, Р_max - максимальна ціна продукту.

Таким чином, рівняння (2) характеризує рівень якості будь-якого із сукупності товарів, які запропоновані різними виробниками за різними цінами. А рівняння (3) дає можливість визначити ціну товару з будь-якої сукупності наявних товарів. За допомогою цих формул ми можемо визначити ціну товару певної якості, з яким виробник хоче вийти на ринок, або ж якість продукту в залежності від ціни, яку готові заплатити певні сегменти споживачів.

Рівняння споживчої товарної лінії дає можливість чисельного визначення характеристик харчових продуктів, а саме, молочних товарів, дані про якість яких ми отримали шляхом проведення експертної оцінки твердих сирів трьох виробників (табл. 5).

Таблиця 5

Допоміжні розрахунки для побудови лінійної моделі товарної лінії сирів

Показники	Сир Російський філія «Охтирський сиркомбінат» (То)	Сир Російський ТМ Добряна філія «Сумський молочний завод» (Тд)	Сир Російський ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» (Тш)
Qi-Qексп	1	0,7	0,5
Р/Рmax	0,5	0,7	0,8

Ці висновки ми можемо графічно представити, розглянувши споживчу товарну лінію твердого сиру «Російський» різних виробників (рис. 4). Отримана нами модель має вигляд: де, Qi - якість ідеального продукту, Qексп - якість реального продукту, оцінена споживачем (експертом).

Конкурентоспроможність визначається як площа прямокутного трикутника, гіпотенузою якого є модуль вектора, а катети - проекції вектора на дійсну та уявну осі координат:

(4)

За допомогою цього рівняння визначимо конкурентоспроможність представлених сирів:

К_о=0,5*0,5*1=0,25; К_д=0,5*0,7*0,7=0,245; К_ш=0,5*0,8*0,5=0,2.

Виконані розрахунки конкурентоспроможності із застосуванням авторської методики показують, що із сирів представлених виробників найбільш конкурентоспроможним виявився сир Російський філії «Охтирський сиркомбінат» через те, що співвідношення його ціни та якості найбільш задовольняють потреби споживачів. Таким чином, побудована лінійна модель споживчої товарної лінії з використанням елементів теорії комплексного змінного дає можливість оцінки конкурентоспроможності товару та чисельного визначення ціни товару за рівнем його якості або рівня якості товару по його ціні, а також можливість аналізу конкурентоспроможності товарів на розглянутому ринку молочної продукції.

Нами також досліджувався вплив здійснення молокопереробними підприємствами Сумської області інноваційної діяльності на їх конкурентоспроможність. За допомогою побудови багатофакторної кореляційно-регресійної моделі проведено аналіз кількісного впливу основних чинників на конкурентоспроможність молокопереробних підприємств. Отримана множинна регресійна модель має вигляд:

Y=0,0143x₁+0,0662x₂-0,982x₃+1,6295x₄+5,92,

де, у - показник конкурентоспроможності підприємств; х₁ - фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів; х₂ - обсяги реалізованої інноваційної продукції, що зазнала суттєвих змін; х₃ - впровадження нових технологічних процесів; х₄ - витрати на маркетинг та рекламу інноваційних продуктів.

Розрахований коефіцієнт множинної кореляції (R=0,97) вказує на тісний зв'язок коефіцієнта конкурентоспроможності молокопереробної галузі із зазначеними факторами, а коефіцієнт множинної детермінації (0,94) вказує на те, що всі фактори, які досліджувалися, пояснюють 94% варіації конкурентоспроможності. Дослідження рівняння регресії показало, що з врахованих факторів найбільший вплив на конкурентоспроможність мають витрати на маркетинг та рекламу інноваційних продуктів та обсяг реалізованої інноваційної продукції. Аналізуючи отриману модель, можна казати про те, що за умови відсутності впливу інших факторів в середньому: підвищення витрат на маркетинг молокопереробних підприємств області на одиницю призведе до підвищення коефіцієнта на 1,6 пункта; підвищення обсягів реалізації інноваційної продукції збільшить коефіцієнт конкурентоспроможності на 0,07 пункта, збільшення фінансування інноваційної діяльності - на 0,02 пункта. За допомогою отриманої множинної регресійної моделі ми прогнозували рівень конкурентоспроможності молокопереробних підприємств на 2012 р. В результаті проведених розрахунків встановлено, що рівень конкурентоспроможності молокопереробних підприємств за песимістичним сценарієм знизиться з 8,69 до 7,86 пункта, при збереженні існуючих тенденцій становитиме 10,05, а при найбільш сприятливих умовах - 13,8 пункта.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено розв'язання важливого науково-практичного завдання щодо організаційно - економічних основ підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, які базуються на посиленні значення інноваційної діяльності, реалізації системи управління якістю та безпечністю продукції на молокопереробних підприємствах, формування та функціонування механізму її підвищення, методів оцінки.

Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Здійснене нами узагальнення теоретико-методичних засад механізму формування конкурентоспроможності показали, що більшість науковців здійснює вивчення питань щодо формування конкурентоспроможності відокремлено товару та підприємства. Виконані дослідження дозволяють зробити висновок про нерозривність цих понять. За результатами проведеного соціологічного опитування автором встановлено, що головними складовими конкурентоспроможності товару, які впливають на вибір споживача є: якість, ціна, часові фактори (дата виготовлення, строк реалізації) та імідж виробника. Отримані результати стали основою для розробки механізму формування конкурентоспроможності молочних товарів з позиції споживача, який, віддаючи перевагу тому чи іншому товару, формує його конкурентоспроможність і, відповідно, зумовлює підвищення конкурентоспроможності підприємства. Тому ми включили його до механізму формування конкурентоспроможності підприємства.

2. Опрацьовано та апробовано методичні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності обраних молокопереробних підприємств Сумської області, зважаючи на кількісний та якісний склад показників, що застосовувалися в кожній методиці, встановлено, що для оцінки конкурентоспроможності молокопереробних підприємств найбільш доцільно використовувати комплексну оцінку, що містить показники конкурентоспроможності виробу, імідж підприємства, ефективності маркетингової діяльності, ефективності менеджменту, фінансовий стан підприємства, рентабельність продаж та ринкову частку.

3. Зважаючи на те, що останнім часом питання низької якості та безпечності продукції привертають до себе все більше уваги, а відсутність дієвої системи управління якістю та безпечністю продукції на виробництві, а також невпорядкованість системи стандартизації та сертифікації спричиняють те, що споживання неякісної продукції завдає шкоди населенню, зроблена спроба обґрунтувати методичний підхід розрахунку шкоди, що потенційно може бути завдана споживанням неякісної молочної продукції. Нами визначено, що близько 3,7 тис. чол. щорічно потенційно можуть захворіти від споживання неякісної продукції, виробленої тільки молокопереробними підприємствами Сумської області.

4. Доведено, що обов'язковою основною передумовою розвитку конкурентоспроможності молокопереробних підприємств за умов розширення їх зовнішньоекономічної діяльності є якісна та безпечна продукція, тому контроль за якістю має проводитися на постійній основі, що досягається створенням на молокопереробних підприємствах відділу управління якістю та безпечністю продукції. Робота відділу управління якістю та безпечністю продукції має здійснюватися у напрямках: створення високої санітарно-гігієнічної культури виробництва; контролю за чіткою організацією виробничих процесів, дотримання технічних регламентів та виробничої дисципліни; організації ланцюжка контролю сировина > готова продукція, враховуючи всі етапи контроль попередній > поточний > заключний; контроль за дотриманням державних нормативних актів; виконання системи НАССР - аналіз ризиків та контроль в критичних точках.

5. Задля підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, з метою утримання їх конкурентних переваг та збереження позицій суб'єкта внутрішнього ринку, конкуренція на якому з підвищенням відкритості економіки України досягає міжнародного рівня, а також здатності конкурувати на ринках інших країн, розроблено організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної промисловості, який, на відміну від існуючих, заснований на розробленій автором моделі вагів прийняття управлінських рішень щодо вироблення якісної чи фальсифікованої продукції з виділенням причин (передумов), що зумовлюють вибір рішення. Основними мотивами вироблення якісної продукції є: підвищення рівня конкурентоспроможності, імідж торгівельної марки, вихід на зовнішні ринки (збільшення обсягів експорту), турбота про здоров'я споживача, необхідність конкурування з імпортними аналогами на внутрішньому ринку. Фальсифікована продукція виробляється задля: збільшеня прибутку, зниження собіварьості, через нестачу якісної сировини, жагу до наживи та для зростання обсягів реалізації.

За умови прийняття суспільно позитивного рішення запропоновано ряд організаційно-економічних форм, методів, важелів, що забезпечують підвищення конкурентоспроможності підприємства, а при негативному рішенні пропонується здійснювати контроль через державні органи, громадські організації та незалежні лабораторії для аналізу молочної продукції.

6. За допомогою розробленої методики оцінки конкурентоспроможності товару на основі використання елементів теорії комплексного змінного та побудованої лінійної моделі товарної лінії визначено конкурентоспроможність сирів марки «Російський» обраних виробників Сумської області та визначено, що найбільш конкурентоспроможним на ринку є сир виробництва філії «Охтирський сиркомбінат», співвідношення ціни та якості якого найбільш задовольнили потреби споживачів.

Отримане рівняння дає можливість обґрунтовано прогнозувати ціну товару, що належить до товарної лінії та з яким підприємство планує виходити на ринок, в залежності від рівня його якості. Так, якщо виробник пропонує сир марки «Російський» з якісними характеристиками, оціненими експертами на 3,7 бала, то його орієнтовна ціна складе 41,5 грн.

7. Досліджено вплив здійснення молокопереробними підприємствами Сумської області інноваційної діяльності на їх конкурентоспроможність. За допомогою багатофакторної кореляційно-регресійної моделі проведено аналіз кількісного впливу основних чинників на конкурентоспроможність молокопереробних підприємств, та побудовано множинну регресійну модель, яка дає змогу зробити висновок, що з врахованих факторів найбільший вплив на конкурентоспроможність мають витрати на маркетинг та рекламу інноваційних продуктів та обсяг реалізованої інноваційної продукції. Зокрема, підвищення витрат на маркетинг молокопереробних підприємств області на одиницю призведе до підвищення коефіцієнта на 1,6 пункта; підвищення ж обсягів реалізації інноваційної продукції збільшує коефіцієнт конкурентоспроможності на 0,07 пункта, збільшення фінансування інноваційної діяльності - на 0,02 пункта.

Застосування цієї моделі дозволило розрахувати поваріантний прогноз рівня показника конкурентоспроможності молокопереробних підприємств на 2012 р. Результат дає змогу очікувати підвищення рівня даного показника з 8,69 до 13,8, що може бути забезпечено підвищенням фінансування інноваційної діяльності до 30 млн. грн., витрат на маркетинг до 2,1 млн. грн. та зростанням обсягів реалізації інноваційної продукції до 150 млн. грн.

Список опублікованих праць

У наукових фахових виданнях:

1. Хворост Т.В. Конкурентоспроможність продукції АПК України на шляху приєднання до СОТ / Т.В. Хворост // Вісник ХНАУ. Х., 2006. №8. С. 322 - 326. (Серія «Економіка АПК і природокористування») (0,3 д.а.).

2. Хворост Т.В. Інтеграція України у світовий ринок молочної продукції / Т.В. Хворост // Вісник СНАУ. Суми, 2007. Вип. 4-5(24-25), - С. 168-173. (Серія «Економіка та менеджмент») (0,3 д.а.).

3. Хворост Т.В. Щодо розробки механізму формування конкурентоспроможності підприємств / Т.В. Хворост // Вісник ХНТУСГ. Х., 2007. Вип. 66. С. 304-310. (Серія «Економічні науки») (0,3 д.а.).

4. Хворост Т.В. Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах вступу до СОТ / Т.В. Хворост // Вісник СНАУ. Суми, 2008, - Вип. 12/1(33) - C. 87-92. (Серія «Економіка та менеджмент») (0,3 д.а.).

5. Хворост Т.В. Вдосконалення оцінки рівня конкурентоспроможності продукції молокопереробних підприємств / Т.В. Хворост // Вісник СНАУ. Суми, 2009, - Вип. 4(35) - C. 39-46. (Серія «Економіка та менеджмент») (0,4 д.а.).

Матеріали конференцій:

6. Хворост Т.В. Інноваційна діяльність як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної промисловості Сумської області / Т.В. Хворост // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інвестиційного розвитку в Україні. Матеріали міжнар. наук.-практ. Конференції. (Київ, 23-24 жовтня 2008 р.). К.: РВПС України НАН України, 2008. Ч. 3. С. 270-273 (0,25 д.а.).

7. Хворост Т.В. Конкурентоспособность АПК в условиях интеграции / Т.В. Хворост // Материалы конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» Х международная научно- производственная конференция (Белгород, 15 - 19 мая 2006 г.) / М-во с. х. Российской Федерации, ФГОУ ВПО «Белгород. с. х. академия». Белгород: Белгородская ГСХА, 2006. Т.1.: «Агрономия. Экономика. Социальные и естественные науки». С. 187 (0,1 д.а.).

8. Хворост Т.В. Конкурентоспроможність продукції АПК України і СОТ / Т.В. Хворост // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів, (Суми, 4-20 квітня 2006 р.) / М-во аграр. політики, Сумськ. нац. аграр. ун-т. Суми: Сумський НАУ, 2006. Ч.2. С. 96-97 (0,1 д.а.).

9. Хворост Т.В. Якість як один з факторів, що впливає на конкурентоспроможність АПК / Т.В. Хворост // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Аграрний форум 2006» (Суми, 25-29 вересня 2006 р.) / М-во аграр. політики, Сумськ. нац. аграр. ун-т. Суми: Сумський НАУ, 2006. С. 125-126 (0,1 д.а.).

10. Михайлова Л.І. Формування конкурентоспроможності товару на прикладі виробників продукції молокопереробної галузі / Л.І. Михайлова, Т.В. Хворост // Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти: Збірник матеріалів Х міжнародній науково-практичної конференції, (Київ, 30 травня 2007 р.) / М-во економіки, Українська академія зовн. торгівлі. К.:УАЗТ, 2007. С. 150-152 (0,1 д.а.) (автором розроблено механізм формування конкурентоспроможності продукції молокопереробних підприємств);

11. Хворост Т.В. До питання методології та методів оцінки конкурентоспроможності суб'єктів господарської діяльності / Т.В. Хворост // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів (Суми, 8-25 квітня 2008 р.) / М-во аграр. політики, Сумськ. нац. аграр. ун-т. Суми: Сумський НАУ, 2008. Ч.2. С. 80-81 (0,1 д.а.).

12. Хворост Т.В. Вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств переробної галузі в сучасних умовах / Т.В. Хворост // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Аграрний форум 2008”, (Суми, 15-18 жовтня 2008 р.) / М-во аграр. політики, Сумськ. нац. аграр. ун-т. Суми: Сумський НАУ, 2008. С. 198-199 (0,1 д.а.).

В інших наукових виданнях:

13. Вступ України до СОТ: нові можливості та застереження для АПК. Науково-практичні рекомендації / [В.І. Ладика, Л.І.Михайлова, Т.В. Хворост та ін.] - Суми: Інформаційно-видавничий центр Сумського національного аграрного університету, 2008. 32 с (1,3 д.а.) (автором розроблено стратегії розвитку виробництва молочної продукції).

14. Хворост Т.В. Забезпечення якості та безпечності продукції молокопереробних підприємств як складова організаційно-економічного механізму підвищення їх конкурентоспроможності [наукове видання]/ Т.В. Хворост - Суми: ВВП «Мрія», 2009. 32 с. (1,3 д.а.).

Анотація

Хворост Т.В. Організаційно-економічні основи підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Сумський національний аграрний університет, Суми, 2009.

У роботі досліджено організаційно-економічні основи підвищення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, здійснено теоретичне узагальнення та запропоновані нові підходи щодо підвищення конкурентоспроможності, які базуються на поглибленні сутності механізму формування конкурентоспроможності підприємств, її комплексній оцінці.

Вперше обґрунтовано методику оцінки конкурентоспроможності товару на основі використання елементів теорії комплексного змінного та побудовано лінійну модель товарної лінії і виведено рівняння, що дає можливість обґрунтовано прогнозувати ціну товару, що належить до товарної лінії та з яким підприємство планує виходити на ринок, в залежності від рівня його якості. Удосконалено механізм формування конкурентоспроможності підприємства, до якого, на відміну від існуючих, включено механізм формування конкурентоспроможності товару і в якому враховується специфіка продовольчого товару з позиції бачення його споживачем, отримане автором на основі проведеного опитування.

Ключові слова: підприємство, конкурентоспроможність, конкурентоспроможність продукції, конкурентоспроможність підприємства, механізм конкурентоспроможності, рівень конкурентоспроможності, ринок.

Аннотация

Хворост Т.В. Организационно-экономические основы повышения конкурентоспособности молокоперерабатывающих предприятий. - Рукопись.

...