Макроекономічне планування розвитку соціального житла в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛА В УКРАЇНІ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства та інвестицій Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, професор, КОЗИК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри економіки підприємства та інвестицій

Офіційні опоненти :

доктор економічних наук, професор КУЦЕНКО ВІРА ІВАНІВНА, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем розвитку соціальної сфери;

кандидат економічних наук БІДАК ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60

Автореферат розісланий «15» квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук Чукаєва І.К.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За роки незалежності України поряд з високими темпами зростання будівництва в цілому, спостерігається постійне зниження темпів спорудження та розвитку соціального житла. Зважаючи на існуючий попит, питання необхідності забезпечення соціальним житлом знайшло відображення в низці національних і регіональних програм соціально-економічного розвитку України. Проте, через недосконалість вітчизняного законодавства у сфері забезпечення житлом різних категорій населення, відсутність дієвих механізмів державного планування розвитку соціального житла та, зважаючи на низький рівень інвестиційної привабливості соціальної сфери, ці програми не виконуються. Не покращили становище і прийняті в Україні нормативно-правові акти, що стосуються молодіжного житлового будівництва та будівництва житла для пільгових категорій населення тощо. Причинами такого стану є відсутність системного підходу до вирішення даної проблеми, чіткого розуміння сутності соціального житла, його належного законодавчого забезпечення. Звідси невирішеність завдань щодо фінансування розвитку соціального житла, методичних підходів до макроекономічного планування, регулювання тощо. Все це зумовлює актуальність обраної теми дослідження, її спрямованість на вирішення конкретних науково-прикладних завдань.

У дослідження проблем розвитку житлового будівництва і соціального житла значний доробок внесли такі вітчизняні й зарубіжні вчені: А. Асаул, В. Бідак, А. Гойко, Б. Данилишин, О. Євтух, В. Козик, М. Ковальський, Н. Копишинська, І. Кривов'язюк, С. Кручок, В. Куценко, В. Лагутін, О. М'якишевська, В. Павлов, К. Паливода, О. Придбайло, П. Рогожин, В. Савич, О. Соботович, І. Стєпанов, Г. Циліна, В. Шевчук, В. Юшинов та ін. Вагомий внесок у розроблення теоретичних та прикладних засад планування в системі державного управління зробили такі вітчизняні та іноземні науковці: М. Алєксєєва, І. Балабанов, І. Бланк, Є. Брігхем, Л. Дідківська, В. Іванова, М. Корецький, О. Кузьмін, І. Михасюк, О. Орлов, Г. Тарасюк, Р. Тян, В. Царьов, С. Чистов, А.Шеремет, Д. Хан та ін. В наукових працях вищеперелічених авторів висвітлено різні погляди на сутність макроекономічного планування, принципи та методи його здійснення, а також охарактеризовано зарубіжну та українську специфіку тощо. Проте, незважаючи на велику кількість публікацій і значні досягнення в теорії та практиці макроекономічного планування розвитку соціального житла, є частина питань, які залишаються дискусійними. До них слід віднести трактування поняття «макроекономічне планування розвитку соціального житла», його місце та роль в системі державного управління розвитком соціального житла. Окрім цього, вимагають подальшого удосконалення механізм макроекономічного планування розвитку соціального житла та визначення джерел фінансування, система контролю за їх цільовим використанням тощо. Необхідність вирішення окреслених проблем з урахуванням специфіки вітчизняної економіки та напрямків її реформування, визначило тему дисертаційного дослідження, її мету та завдання.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з держбюджетною темою Національного університету “Львівська політехніка” МОН України ДБ/Теор „Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” (номер державної реєстрації №0107U000837), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.06 р. №732, виконання якої здійснювалося на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва у 2007-2008 рр. При цьому роль автора полягала у формуванні індикаторів макроекономічного планування фінансового забезпечення розвитку соціального житла (розділ 1 «Дослідження індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств та їх ролі у підвищенні ефективності», підрозділ 1.1. «Системи показників оцінювання діяльності підприємства»).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо макроекономічного планування розвитку соціального житла в Україні.

Для досягнення цієї мети були поставлені і розв'язувалися такі основні завдання:

розвинути понятійно-категорійний апарат, а саме сутність понять «макроекономічне планування розвитку соціального житла», «інфраструктура розвитку соціального житла»;

удосконалити концепцію макроекономічного планування розвитку соціального житла з урахуванням системного підходу;

удосконалити методичний підхід до фінансування будівництва соціального житла;

визначити чинники, які впливають на іпотечне кредитування;

удосконалити методичний підхід до визначення дії чинників, які впливають на розвиток соціального житла;

обґрунтувати методичні рекомендації з удосконалення макроекономічного планування розвитку соціального житла;

розробити методичні положення щодо прогнозування та регулювання обсягів будівництва соціального житла

Об'єкт дослідження - процес макроекономічного планування розвитку соціального житла.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми макроекономічного планування розвитку соціального житла. При цьому особлива увага звернена на фінансове забезпечення відповідних заходів.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань у роботі використовувались такі методи: порівняння, систематизації та узагальнення - для поглиблення сутності категорій «макроекономічне планування розвитку соціального житла», «інфраструктура розвитку соціального житла», удосконалення класифікації чинників, які впливають на іпотечне кредитування; системного підходу - для визначення елементів методологічної моделі макроекономічного планування розвитку соціального житла; метод експертних оцінок - при визначенні факторів, які впливають на будівництво соціального житла; статистичний метод (регресії) - при формуванні моделі прогнозування та регулювання обсягів будівництва соціального житла; графічний метод - для наочного зображення взаємозв'язків і взаємозалежностей під час виявлення тенденцій розвитку соціального житла; індукції та дедукції. Формування кореляційно-регресійних моделей, що демонструють залежність між цільовими та визначальними показниками забезпечення розвитку соціального житла, здійснювалось з використанням пакету прикладних програм STATISTICA.

Теоретичною базою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з проблем макроекономічного планування розвитку соціального житла. Використано законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, які стосуються макроекономічного планування розвитку соціального житла; статистичні джерела Держкомстату України, Львівського обласного управління статистики; опубліковані в періодичних виданнях матеріали, що стосуються окремих аспектів макроекономічного планування будівництва соціального житла; матеріали отримані автором в результаті проведених досліджень тощо. Крім того, в процесі дослідження вивчені та проаналізовані матеріали практичної діяльності низки будівельних підприємств, які можуть реалізовувати проекти будівництва соціального житла та фінансово-кредитних установ, що задіяні у фінансуванні таких проектів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

запропоновано методичні положення щодо прогнозування та регулювання обсягів будівництва соціального житла на засадах кореляційно-регресійного моделювання із обґрунтуванням визначальних показників розвитку соціального житла та забезпечення багатоваріантності;

удосконалено:

концепцію макроекономічного планування розвитку соціального житла, що базується на системному підході, охоплює сукупність елементів (принципи, методи, цілі, суб'єкти розвитку соціального житла та інфраструктуру) і враховує їх взаємозалежність та взаємодію;

класифікацію чинників, що впливають на іпотечне кредитування, в якій, на відміну від існуючих, введено додаткові класифікаційні ознаки: «за наслідками впливу», «юридичним оформленням», «характером формування ризиків», «масштабами виникнення» та виокремлено новий різновид класифікаційної ознаки «за змістом» - соціокультурні чинники, що створює можливості для більш ґрунтовного визначення пріоритетів подальшого розвитку та динаміки іпотечного кредитування;

методичний підхід до визначення чинників, які впливають на розвиток соціального житла шляхом їх групування на внутрішні (техніко-економічні, проектні, організаційні, форс-мажорні) та зовнішні (економічні, правові, соціальні, національні, непереборної сили), що, на відміну від існуючих підходів, створює можливості для всебічного відображення впливу цих чинників як на макрорівні, так і на рівні галузі, і дає можливість більш обґрунтовано розробляти макроекономічні плани розвитку соціального житла, адаптовані до сучасних умов життєдіяльності українського суспільства;

методичні рекомендації щодо макроекономічного планування розвитку соціального житла, які передбачають послідовну його реалізацію та, на відміну від існуючих, спираються на засади функціонування і взаємодії операторів соціального типу житла, його спеціалізованих замовників - житлово-інвестиційних асоціацій;

дістали подальшого розвитку:

понятійно-категорійний апарат щодо сутності понять «макроекономічне планування розвитку соціального житла» (розглядається не як функція управління, а як один із інструментів, за допомогою якого здійснюється управління) та «інфраструктура розвитку соціального житла» (на відміну від існуючих визначень конкретизує не лише засоби, але й предмети праці, які обґрунтовано відносяться до інфраструктурного забезпечення);

методичний підхід до фінансування будівництва соціального житла шляхом ведення нових класифікаційних ознак «винятковості», «інтеграційності» та «універсальності», що дозволяє більш обґрунтовано забезпечити формування інвестиційних програм розвитку соціального житла.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції щодо удосконалення макроекономічного планування розвитку соціального житла доведені до рівня їх практичного застосування. Зокрема, концепцію макроекономічного планування розвитку соціального житла, що базується на системному підході, та методичні положення стосовно прогнозування та регулювання обсягів будівництва соціального житла можуть бути використані в процесі державного управління його розвитком, при здійсненні моніторингу фінансового забезпечення відповідних проектів державного управління національним господарством. Крім того, вони можуть бути підґрунтям Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України, обласним державним адміністраціям для формування національних і регіональних програм розвитку соціального житла.

Розроблені дисертантом науково-прикладні положення використані в діяльності Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (довідка №23/5-63 від 28.10.2008 р.), Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 50-1/2-1447 від 20.10.2008 р.), Львівської філії АКБ «Форум» (довідка №5236/6.10.15 від 20.10.2008 р.), що засвідчило їх прикладну цінність та можливість практичного застосування.

Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» МОН України, зокрема, при викладанні дисциплін: «Інвестування»; «Планування діяльності підприємств»; «Економіка та організація діяльності об'єднань підприємств» (акт впровадження № 66-72-522 від 15.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є особистим наробком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження було апробовано на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (Львів, 2004 р.); «Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці» (Хмельницький, 2006 р.); «Перший крок у науку» (Луганськ, 2006 р.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (Львів, 2008 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2008 р.), а також на наукових семінарах кафедр менеджменту і міжнародного підприємництва, а також економіки підприємства та інвестицій Національного університету «Львівська політехніка» МОН України (2005 р., 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 16 наукових працях загальним обсягом 5,75 друк. арк., з них особисто автору належить 4,95 друк. арк. У наукових фахових виданнях опубліковано 8 наукових праць.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, її основний зміст викладено на 178 стор. комп'ютерного тексту, який включає 22 таблиці, 29 рисунків. Із загальної кількості таблиць та рисунків лише 7 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел зі 176 найменувань викладено на 13 стор., 11 додатків - на 16 стор.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, проаналізовано стан та ступінь опрацювання проблематики у сучасній теорії макроекономічного планування розвитку соціального житла, визначено мету та основні завдання, предмет та об'єкт, теоретичну та методологічну базу дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні та прикладні засади макроекономічного планування розвитку соціального житла» одержали подальшого розвитку трактування категорій «макроекономічне планування розвитку соціального житла», «інфраструктура розвитку соціального житла», визначено місце та роль макроекономічного планування в системі управління його розвитком та запропоновано методологічну модель такого планування з визначенням шляхів і засобів фінансового забезпечення будівництва соціального житла й структури чинників, які впливають на іпотечне кредитування.

Як свідчить огляд літературних джерел, у тлумаченні категорій «макроекономічне планування розвитку соціального житла», «інфраструктура розвитку соціального житла» немає однозначності та єдності. На погляд дисертанта, макроекономічне планування розвитку соціального житла - це інструмент управлінської діяльності органів державної влади щодо визначення стратегічних, тактичних та оперативних цілей його розвитку, розроблення та здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів державного впливу, спрямованих на їх досягнення. Таким чином, макроекономічне планування розглядається не як функція управління, а як один із інструментів, за допомогою якого здійснюється управління. Складовою його частиною є фінансове забезпечення, за допомогою якого досягається якісне управління формуванням і використанням фінансових ресурсів для досягнення визначених цілей. Це дає можливість розглядати макроекономічне планування як складову частину системи управління розвитком соціального житла в Україні.

Методологічним підґрунтям макроекономічного планування розвитку соціального житла є його принципи та методи. Однак різними авторами виділяються відмінні принципи, що не створює єдиної науково-обґрунтованої бази для здійснення такого планування. Саме тому, з метою забезпечення ефективного макроекономічного планування розвитку соціального житла, за результатами аналізу літературних джерел та власних досліджень систематизовано принципи такого планування (принципи реалізації та принципи функціонального призначення) та виокремлено його методи (балансовий, нормативний, економіко-математичного моделювання, програмно-цільовий та сценарного планування).

Теоретико-прикладні аспекти макроекономічного планування розвитку соціального житла дозволяє розкрити розроблена методологічна модель (рис.1), в якій важливу роль відведено інституційному забезпеченню та технології такого планування. Результативність даної методологічної моделі залежить від інфраструктурного забезпечення сектору соціального житла. Звідси виникає потреба у трактуванні категорії «інфраструктура розвитку соціального житла», під якою слід розуміти спеціально сформовані та узаконені об'єкти (транспортні комунікації та засоби, мережі та засоби зв'язку тощо) і суспільні інститути (кредиту, права, цінних паперів, страхування тощо), які призначені для забезпечення усіма необхідними предметами та засобами праці сектору соціального житла.

У сучасних умовах для забезпечення ефективності та результативності розвитку соціального житла необхідно конкретизувати існуючі та обґрунтувати альтернативні методи його фінансування.

При цьому, на даний час базовими методами фінансування розвитку соціального житла переважно є: бюджетне фінансування, кредитування, самофінансування, інвестування.

Найбільш поширеним методом фінансування є іпотечне кредитування, оскільки це найкращий варіант як для кредитора, так і для позичальника та власника нерухомості. Власник нерухомості отримує вигоду в результаті її продажу, кредитор - відсотки за наданий кредит, а позичальник - житло.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Своєю чергою, ефективність іпотечного кредитування в Україні визначається групою чинників, які істотно впливають на нього. Проте, на сьогоднішній день ці чинники не повністю характеризують стан та тенденції іпотечного ринку, а існуюча їх класифікація не враховує окремі ознаки, що не сприяє формуванню методичної бази для прогнозування і планування іпотечного кредитування. Тому пропонується ввести нові класифікаційні ознаки (за наслідками впливу суб'єктів; юридичним оформленням; характером формування ризиків; масштабами виникнення) та виділити новий різновид класифікаційної ознаки «за змістом» - соціокультурні чинники. Запровадження нових класифікаційних ознак сприятиме ідентифікації чинників та удосконаленню правового оформлення іпотеки, визначенню загального рівня ризику для його попередження та мінімізації впливу.

Фінансування житлового будівництва та соціального житла здійснюється за рахунок власних та залучених коштів, використовуючи традиційні та спеціальні (проектні) методи і механізми. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що найбільш продуктивними способами фінансування є створення корпоративних утворень у формі холдингів, фінансово-промислових груп, пайова участь у будівництві, іпотечне кредитування тощо. Тому методи фінансування будівництва соціального житла доцільно згрупувати за ознаками винятковості, універсальності та інтеграційності.

У другому розділі «Аналіз та оцінка ефективності макроекономічного планування розвитку соціального житла в Україні» проаналізовано сучасний стан ринку соціального житла, експертним методом встановлено вплив факторів на розвиток його будівництва, оцінено міжнародний досвід формування соціального житла та можливості застосування його в Україні.

Встановлено, що найбільший вплив на розвиток будівництва соціального житла мають такі фактори: відсоткові ставки за кредити; інвестиції; інфляція; податки; іпотечні кредити; доходи населення; попит на соціальне житло; науково-технічний прогрес; бюджетна політика; політичні обставини; законодавчі акти; міграційні процеси; рівень кваліфікації працівників, задіяних в розвитку соціального житла; доступність та вартість земельних ділянок; ціна будівельних матеріалів; конкуренція. Проведене експертне опитування 100 експертів, серед яких було 60 керівників підприємств, що займаються будівництвом соціального житла Львівської та Тернопільської областей різних форм власності, і 40 керівників органів виконавчої влади цих областей, які задіяні у вирішенні проблем фінансування будівництва соціального житла, свідчить, що серед наведених вище факторів найбільший вплив на розвиток будівництва соціального житла мають п'ять факторів, а саме: відсоткові ставки за кредити; обсяги інвестицій; іпотечні кредити; доходи населення; попит на соціальне житло (рис. 2). Варто зауважити, що із п'яти факторів, які найбільше впливають на обсяги будівництва соціального житла, чотири стосуються його фінансування (1, 3, 4, 5).

Рис.2. Вагомості впливу виявлених факторів на обсяги будівництва соціального житла

Примітка: 1 - іпотечні кредити (11,5%); 2 - попит на соціальне житло (10,6%); 3 - доходи населення (10,4%); 4 - інвестиції (10,2%); 5 - відсоткові ставки за кредити (9,08%); 6 - політичні обставини (7,3%); 7 - законодавчі акти (7%); 8 - доступність та вартість земельних ділянок (6,5%); 9 - бюджетна політика (6,3%); 10 - інфляція (5,5%); 11 - міграційні процеси (3,7%);12 - ціна будівельних матеріалів (3,1%); 13 - податки (2,6); 14 - рівень кваліфікації працівників задіяних в розвитку будівництва соціального житла (2,4%); 15 - конкуренція (2,2); 16 - науково-технічний прогрес (1,6%).

Дослідження показують, що досягнення позитивних результатів у сфері будівництва соціального житла найбільшою мірою залежить від стану його фінансування. Разом з тим на розвиток соціального житла та його фінансове забезпечення впливає цілий спектр чинників - економічних, соціальних, технічних, організаційних, інформаційних тощо. Кожен із наведених чинників діє в межах сфери соціального житла. При цьому, ступінь впливу кожного окремого чинника та можливості його регулювання залежать від середовища виникнення. Тому виникає необхідність в класифікації чинників на: зовнішні (економічні; правові; соціальні; національні; непоборної сили) та внутрішні (техніко-економічні; проектні; організаційні; форс-мажорні).

Проведене дослідження основних соціально-економічних показників, які впливали на формування потреби в соціальному житлі за 2005-2007 рр. в Україні, показало зростання кількості людей, які потребують соціального житла, серед яких є молодь, безробітні та інші незахищені верстви населення, оскільки їхні офіційні доходи не співрозмірні із можливостями купівлі житла, а грошова допомога та інші види підтримки з боку держави не забезпечують таких можливостей. Разом з тим, протягом років спостерігається практично незмінна квартирна черга на покращення житлових умов, зменшення кількості сімей та одинаків, які одержали житло за рік (табл. 1).

Таблиця 1 Основні соціально-економічні показники, які впливають на формування потреби в соціальному житлі за 2005-2007 р р. в Україні

У третьому розділі «Основні напрямки, шляхи та засоби формування механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла» сформовано методологічні засади організаційно-економічного механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла; запропоновано послідовність здійснення такого планування; сформовано методичні рекомендації щодо функціонування та взаємодії операторів соціального житла; запропоновано методичні положення щодо прогнозування та регулювання обсягів будівництва соціального житла.

Як показали результати дослідження, в даний час відсутні статистичні дані стосовно житла, яке відноситься до категорії соціального. Причиною цього є відсутність чіткої політики держави щодо напрямків розвитку соціального житла, недосконалість фінансових механізмів його розвитку, недієвість системи управління розвитком соціального житла на державному рівні тощо. У зв'язку із наявністю вказаних проблем є необхідність у формуванні організаційно-економічного механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла як основи будь-якої системи управління. Від якісного планування залежить успішність досягнення встановлених цілей. Тому, дисертантом виділено основні методологічні засади формування організаційно-економічного механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Методологічні засади формування організаційно-економічного механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла

Разом з тим, варто зауважити, що для запровадження механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла, підвищення його ефективності, необхідно здійснити систему заходів, які мають бути реалізовані у певній послідовності.

Перший етап даної послідовності передбачає формування системи цілей, яке доцільно здійснювати за критеріями конкретності, досяжності, вимірювальності, перспективності цілей. З нашої точки зору основною ціллю макроекономічного планування розвитку соціального житла на даному етапі є максимальне задоволення потреби в ньому шляхом використання всіх існуючих засобів та важелів досягнення поставленої мети.

Другий етап визначає, яким способом буде здійснюватись розвиток соціального житла - шляхом будівництва нових житлових будинків, чи реконструкції існуючих або передачі у державну та комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень. Можливим напрямком забезпечення соціальним житлом, який експериментується в сучасних умовах, є передача забудовниками, які здійснюють житлове будівництво, частки житлової площі у новозбудованих будинках, місцевим радам або відшкодування у відповідному еквіваленті вартості такого житла на будівництво соціального. макроекономічний планування соціальний житло

Третій етап полягає у здійсненні оцінювання зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на розвиток соціального житла експертним методом, що потребує цілеспрямованого збору та синтезу інформації про нормативно-законодавче забезпечення, кадровий потенціал, виробничі потужності, рівень доходів населення, технічне забезпечення, кількість фінансових установ, які задіяні в фінансуванні розвитку соціального житла, очікувані зміни тощо.

Четвертий етап передбачає прогнозну оцінку умов функціонування суб'єктів розвитку соціального житла. Таке прогнозування має базуватись на використанні статистичних показників (рівень інфляції, облікова ставка НБУ, рівень оподаткування тощо) та інформації про місію, цілі, стратегію, політику суб'єктів, які забезпечують розвиток соціального житла, цільові планові параметри, яких вони прагнуть досягнути, тощо.

Варто зауважити, що ефективність реалізації заходів з удосконалення механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла безпосередньо залежить від суб'єктів, які залучені до такої діяльності. При цьому, в сучасних умовах для забезпечення розвитку соціального житла існує потреба в існуванні інституційних структур, які б виступали безпосередніми замовниками соціального житла. З огляду на історію і традиції фінансово-кредитних відносин, що склалися в економіках більшості європейських країн і, насамперед, у країнах із перехідною економікою, доцільно створити в Україні систему розвитку соціального житла, у якій замовниками - операторами соціального типу житла виступатимуть житлово-інвестиційні асоціації (ЖІА), які безпосередньо отримуватимуть бюджетні кошти, що спрямовані на реалізацію житлової політики, а також матимуть можливість залучати кошти приватних інвесторів (в тому числі фізичних осіб). Доцільно, щоб створена житлово-інвестиційна асоціація консолідувала всі напрямки діяльності будівельних, проектних організацій та комунальних служб, що є об'єктами будівництва та експлуатації соціальної нерухомості. Такий орган повинен стати замовником-інвестором соціально-орієнтованого житла. Першочерговою умовою створення житлово-інвестиційних асоціацій є великий обсяг капіталу, тому фінансові установи такого типу повинні створюватися у формі акціонерних товариств. Контрольний пакет акцій (50% + 1 акція) належатиме державі. Акціонерами даних інституційних одиниць можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, але без державної підтримки створення таких установ не відбудеться. Основними фінансовими інструментами акумулювання ресурсів на фінансування розвитку соціального житла є: тимчасово вільні кошти бюджетів різних рівнів, кошти державних програм, контрактні цільові житлові заощадження, інвестиції страхових компаній, пенсійних фондів тощо. Виступаючи в ролі замовника - інвестора, житлово-інвестиційна асоціація на конкурсній основі повинна здійснювати підбір забудовників, що здійснюватимуть будівництво соціального житла.

П'ятий етап передбачає вибір методів макроекономічного планування розвитку соціального житла. Найбільш придатними з них є: балансовий, нормативний, програмно-цільовий методи, сценарне планування і економіко-математичне моделювання.

Шостий етап пов'язаний із макроекономічним плануванням фінансового забезпечення розвитку соціального житла, зокрема, інвестування, самофінансування, кредитування і бюджетне фінансування. Доцільність та прибутковість використання того чи іншого методу фінансування розвитку соціального житла визначається сукупністю визначальних показників. При бюджетному фінансуванні враховуються умови визначення обсягів фінансування, періодичність передачі коштів, норми основних видів витрат тощо. При кредитуванні визначаються умови надання кредитів, гарантії і терміни їх повернення, а також їх окупність та ефективність. Основним показником прибутковості фінансування проекту розвитку соціального житла шляхом кредитування для кредитора є відсоткова ставка. При самофінансуванні проводяться розрахунки доцільності й ефективності вкладання власних коштів, форми їх мобілізації.

На завершальному - сьомому етапі формується модель макроекономічного планування розвитку соціального житла. В процесі реалізації запропонованої послідовності макроекономічного планування розвитку соціального житла доцільно врахувати наявність зворотнього зв'язку. Це створить можливості повернутись на один чи декілька із попередніх етапів для формування більш якісного інформаційного забезпечення, перегляду та уточнення цілей і завдань, вибору адекватніших показників макроекономічного планування, методів фінансового забезпечення розвитку соціального житла у зв'язку зі зміною середовища функціонування тощо.

Основою для макроекономічного планування раціональних обсягів будівництва соціального житла є встановлення оптимальних співвідношень визначальних показників. Дослідженнями встановлено, що між такими показниками (кількістю збудованого соціального житла та інвестиціями в житлове будівництво, квартирною чергою, доходами населення, сумою наданих іпотечних житлових кредитів, відсотковою ставкою на житлові кредити) існує лінійна залежність. Визначаючи протягом певної обґрунтованої кількості періодів значення цих показників можна встановити раціональне їх співвідношення для отримання оптимальної кількості збудованого соціального житла на засадах моделі багатофакторної регресії, яка має вигляд:

у = а₀ + а₁х₁ + а₂х₂ + а₃х₃ +а₄х₄ + а₅х₅, (1)

де у -кількість збудованого соціального житла (млн. м²), х₁ - інвестиції у житлове будівництво (млн. грн.); х₂ - доходи населення (млн. грн.); х₃ - кількість людей, які потребують покращення житлових умов (млн. люд.); х₄ - обсяг наданих житлових кредитів (млн. грн.), х₅ - відсоткова ставка за житлові кредити (%); а₀, а_1,......а₄, а₅ - коефіцієнти регресії, що відповідають вимогам найменшої суми квадратів відхилень фактичних значень цільового показника від тих, які вирахувані за моделлю.

На підставі офіційної державної статистичної інформації нами розраховані параметри моделі для будівництва соціального житла в Україні:

у = 0,537+0,073х₁+0,135х₂+0,637х₃+0,016х₄-0,397х₅. (2)

З метою визначення оптимального фінансового забезпечення розвитку будівництва соціального житла доцільно розрахувати часткові коефіцієнти кореляції між кількістю збудованого соціального житла та джерелами його фінансування. Це сприятиме оцінюванню вагомості впливу кожного з них на обсяги соціального житлового будівництва та розробленню обґрунтованих рекомендацій щодо його планування. Розрахунками встановлено, що часткові коефіцієнти кореляції між кількістю збудованого соціального житла та інвестиціями в житлове будівництво, доходами населення, сумою наданих житлових кредитів та відсотковою ставкою за житловими кредитами становлять відповідно: 0,866; 0,826; 0,789; -0,840.

Для розроблення комплексу заходів щодо макроекономічного регулювання розвитку соціального житла доцільно спрогнозувати зміну його обсягів на найближчі роки із врахуванням різних можливих варіантів розвитку залежно від інвестицій у житлове будівництво, доходів населення, обсягів наданих іпотечних кредитів, відсоткових ставок та квартирної черги.

На базі сформованої кореляційно-регресійної моделі можливе прогнозування обсягів будівництва соціального житла з урахуванням песимістичного, оптимістичного та найбільш реального сценаріїв його розвитку. Зокрема, проведене дисертантом оцінювання обсягів будівництва соціального житла на найближчий період (2009 р.) засвідчує подальше їх зниження переважно через незадовільне фінансування. Проведені розрахунки підтверджують придатність розробленої моделі для макроекономічного планування будівництва соціального житла в Україні.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв'язання науково-прикладного завдання розробки теоретико-прикладних засад макроекономічного планування розвитку соціального житла, що сприятиме підвищенню рівня фінансового забезпечення та ефективності формування соціального сектору національної економіки. Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретико-методологічного змісту та науково-практичного спрямування, а саме:

1. Визначальна роль соціального житла в реалізації конституційних прав населення щодо забезпечення житлом в Україні потребує особливої уваги не лише зі сторони керівних органів держави, а й зі сторони вітчизняної економічної науки.

За результатами дослідження встановлено зростання попиту на об'єкти соціального житла та відсутність дієвих механізмів його розвитку на державному рівні переважно через низькі обсяги фінансування соціальних проектів. Разом з тим, слід відзначити і недостатню обґрунтованість методологічних та методичних підходів до макроекономічного планування розвитку соціальної сфери і соціального житла зокрема. Виникла необхідність в науковому розробленні теоретико-прикладних засад макроекономічного планування розвитку соціального житла. Нові підходи для такого планування вимагають уточнення категорії «макроекономічне планування розвитку соціального житла», «інфраструктура розвитку соціального житла», виокремлення місця макроекономічного планування в системі управління розвитком соціального житла, розроблення послідовності реалізації заходів щодо підвищення ефективності механізму макроекономічного планування розвитку соціального житла.

2. Результати дослідження теоретичних засад розвитку соціальної сфери, зокрема, соціального житла, створили можливості для розроблення концепції макроекономічного планування його розвитку, що базується на системному підході та охоплює розроблену класифікацію принципів (за ознаками реалізації та функціональним призначенням), методи макроекономічного планування розвитку соціального житла (балансовий, нормативний, програмно-цільовий метод, метод сценарного планування та економіко-математичного моделювання), а також цілі, суб'єкти розвитку соціального житла та інфраструктуру. Розроблена концепція сприятиме комплексному та послідовному здійсненню макроекономічного планування розвитку соціального житла на усіх рівнях управління соціальним комплексом.

3. Встановлено, що чинники, які впливають на іпотечне кредитування, не повністю характеризують стан та тенденції іпотечного ринку, а існуюча їх класифікація не враховує окремі ознаки. Тому пропонується ввести нові класифікаційні ознаки (за наслідками впливу суб'єктів; юридичним оформленням; характером формування ризиків; масштабами виникнення) та виділити новий різновид класифікаційної ознаки за змістом - соціокультурні чинники. Удосконалена класифікація чинників, які впливають на іпотечне кредитування, створює можливості для Національного банку України, кредитних експертів банків врахувати весь спектр чинників, спрогнозувати динаміку іпотечного кредитування.

4. Обґрунтовано, що на сучасному етапі існує потреба в систематизації методів фінансування розвитку соціального житла, в результаті чого доцільне ведення нових класифікаційних ознак винятковості, інтеграційності та універсальності. Все це дозволяє управлінцям органів державної влади більш обґрунтовано здійснювати формування інвестиційних програм для цілей соціального житлового будівництва.

5. Встановлено, що на розвиток соціального житла та його фінансове забезпечення впливає цілий спектр чинників. При цьому ступінь впливу кожного окремого чинника та можливості його регулювання залежать від середовища виникнення. Тому виникає необхідність в класифікації чинників на зовнішні (економічні; правові; соціальні; національні; непоборної сили) та внутрішні (техніко-економічні; проектні; організаційні; форс-мажорні). Запропонований методичний підхід до визначення чинників, які впливають на розвиток соціального житла дозволяє Кабінету Міністрів України, зокрема Міністерству фінансів України спільно із Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та Міністерством праці і соціальної політики України розробити більш обґрунтовані та адаптовані до сучасних умов державні цільові програми фінансування розвитку соціального житла, а також забезпечити необхідний рівень їх виконання для активізації розвитку соціального сектору.

6. Доведено, що для розвитку соціального житла потребують удосконалення методичні підходи до його макроекономічного планування. У розроблених методичних рекомендаціях запропоновано послідовність реалізації заходів щодо удосконалення макроекономічного планування розвитку соціального житла (установлення цілей та завдань розвитку соціального житла; вибір та обґрунтування напрямків його розвитку; інформаційне забезпечення та оцінювання і аналізування чинників, які впливають на розвиток соціального житла; прогнозування умов функціонування суб'єктів його розвитку та формування взаємовідносин між ними; вибір та обґрунтування методів макроекономічного планування розвитку соціального житла; макроекономічне планування його фінансового забезпечення; формування моделі макроекономічного планування розвитку соціального житла), в якій особливу увагу приділено удосконаленню теоретичних та прикладних засад функціонування та взаємодії спеціалізованих замовників соціального житла - житлово-інвестиційних асоціацій.

7. Розроблено кореляційно-регресійну модель, яка визначає оптимальні обсяги будівництва соціального житла та враховує залежність обсягів такого будівництва від інвестицій в житлове будівництво, доходів населення, суми наданих житлових кредитів та відсоткової ставки за житловими кредитами. Використання даної моделі сприятиме адекватній оцінці стану та плануванню розвитку соціального житла, що дасть змогу Міністерству регіонального розвитку та будівництва України приймати об'єктивні рішення при розробці соціальних програм розвитку держави.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пшик О.О. Проблеми залучення інвестицій у житлове будівництво / О.О. Пшик // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. - № 494 - С. 279 - 286.

2. Пшик О.О. Методи оцінювання фінансової ефективності інвестиційної діяльності/ О.О. Пшик // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. - № 517. - С. 210 - 217.

3. Пшик О.О. Іпотека як інструмент кредитування житлового будівництва / О.О. Пшик // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. - № 547 - С. 204 - 211.

4. Пшик О.О. Формування теоретичних засад інфраструктури житлового будівництва / О.С. Скибінський, О.Ю. Григор'єв, О.О. Пшик // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. - № 567 - С. 309 - 315. (Особистий внесок здобувача: визначена сутність поняття інфраструктура житлового будівництва).

5. Пшик О.О. Сутність і класифікація чинників, які впливають на іпотечне кредитування / О.О. Пшик // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. (Серія «Зайнятість та соціальна інфраструктура»): Зб. наук. праць Національного університету водного господарства та природокористування. - Рівне: Видавництво «Надстир'я», 2006. - № 3 - С. 153 - 161.

6. Пшик-Ковальська О.О. Економічний механізм формування житлового будівництва / В.В. Козик, О.О. Пшик-Ковальська^* // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. - №599. - С. 73 - 77. (Особистий внесок здобувача: концептуально обґрунтовано структурну декомпозицію економічного механізму формування житлового будівництва).

7. Пшик-Ковальська О.О. Прогнозування та планування соціального житлового будівництва методом кореляційно-регресійного аналізу / О.О. Пшик-Ковальська // Економічний простір: Зб. наук. праць Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: Видавництво ПДАБА, 2008. - № 14 - С. 116 - 123.

8. Пшик-Ковальська О.О. Аналізування етапів планування житлового будівництва / О.О. Пшик-Ковальська // Наука молода: Зб. наук. праць молодих вчених Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль: Видавництво «Економічна думка ТНЕУ, 2008. - № 9 - С.

9. Пшик О.О. Шляхи подолання житлової проблеми в Україні / О.О. Пшик // Економічний вісник Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. - Київ, 2005. - № 2 - С. 151 - 157.

10. Пшик О.О. Роль транспортної галузі в інвестиційному комплексі будівництва / Б.П. Піх, О.О. Пшик // Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів і поїздів. Щорічний науково-виробничий журнал Транспортної академії України західний науковий центр. - Чернівці, 2005. - № 12 - С. 207 - 209. (Особистий внесок здобувача: сформовано послідовність етапів попереднього аналізу і регулювання ефективності реалізації проекту житлового будівництва).

11. Пшик О.О. Розробка етапів інвестиційної стратегії / О.О. Пшик // Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції [Маркетинг та логістика в системі менеджменту], (м. Львів, 7 - 9 жовтня 2004 р.) / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Інститут регіональних досліджень НАН України, Київський національний економічний університет, НТУУ «Київський політехнічний інститут» і т.д. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. - С. 266 - 267.

12. Пшик О.О. Міжнародний досвід побудови та розвитку економічного механізму формування та функціонування житлового будівництва / О.О. Пшик // Тези доповідей Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції [Перший крок у науку] / Міністерство освіти і науки України, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ: Видавництво Поліграфресурс, 2006. - С. 111 - 115.

13. Пшик О.О. Базові положення щодо побудови економічного механізму формування і функціонування житлового будівництва / О.О. Пшик // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції [Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики], (м. Львів, 11 - 13 травня 2006 р.) / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006 - С. 404 - 405.

14. Пшик О.О. Аналіз чинників, які впливають на іпотечне кредитування / О.О. Пшик // Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці], (м. Хмельницький 23 травня 2006 р.) / Міністерство освіти і науки України, Хмельницьке обласне управління освіти і науки обласної державної адміністрації, Приватний вищий навчальний заклад «Хмельницький інститут економіки і підприємництва», Хмельницький національний університет, Хмельницький університет управління та права. - Хмельницький: ХІЕП, 2006. - С. 193 - 195.

15. Пшик-Ковальська О.О. Історичні аспекти та інструментарій планування житлового будівництва / О.О. Пшик-Ковальська // Тези доповідей V ювілейної міжнародної науково-практичної конференції молодих учених [Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації] (Тернопіль, 21-23 лютого 2008 р.) / Міністерство освіти і науки України, Тернопільський національний економічний університет. - 2008. - Част. 2. С. 291 - 292.

16. Пшик-Ковальська О.О. Класифікація ризиків, які виникають при здійсненні житлового будівництва / В.В. Козик, О.О. Пшик-Ковальська // Тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції [«Управління інноваційним процесом в Україні»: проблеми, перспективи, ризики] (Львів, 29-31 травня 2008 р.) / НУ «Львівська політехніка», ЛОГО «Колегіум молодих науковців». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. - С. 142 - 143 (Особистий внесок здобувача: систематизовано ризики, які виникають при здійсненні житлового будівництва).

Анотація

Пшик-Ковальська О.О. Макроекономічне планування розвитку соціального житла в Україні - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03. - "Економіка та управління національним господарством" - Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, Київ, 2009.

У дисертації досліджено комплекс питань теоретичного і практичного характеру, які пов'язані з удосконаленням макроекономічного планування розвитку соціального житла. На засадах узагальнення літературних джерел уточнено категорії макроекономічне планування розвитку соціального житла, інфраструктура розвитку соціального житла; удосконалено концепцію макроекономічного планування розвитку соціального житла, що базується на системному підході, охоплює сукупність елементів (принципи, методи, цілі, суб'єкти розвитку соціального житла та інфраструктуру) і враховує їх взаємозалежність та взаємодію; удосконалено класифікацію чинників, які впливають на іпотечне кредитування. На підставі проведеного експертного опитування, проаналізованих статистичних даних виокремлено фактори, які найбільше впливають на розвиток будівництва соціального житла, при цьому виділено чинники, які впливають на його розвиток зокрема. Запропоновано методичні рекомендації щодо удосконалення макроекономічного планування розвитку соціального житла, які передбачають послідовну його реалізацію. Розроблено методичні положення щодо прогнозування та регулювання обсягів будівництва соціального житла на засадах кореляційно-регресійного моделювання із обґрунтуванням визначальних показників розвитку соціального житла та забезпечення альтернативної багатоваріантності.