Регіональне управління конкурентоспроможністю туристичних послуг: методологія і практика

Концепція формування кластерів, створення моделі системи управління ним базується на принципах і системному підході, використання яких дає можливість прийняття якісних управлінських рішень. Система складається з двох елементів: 1) зовнішнього оточення, що включає вхід і вихід системи, зв'язок із зовнішнім середовищем і зворотний зв'язок; 2) внутрішньої структури - сукупності взаємозв'язків між учасниками кластера.

Регулювання системи управління туристичним кластером забезпечує таку її діяльність, при якій досягається заданий стан виходу системи. Головне завдання полягає у встановленні заданого стану функціонування системи, передбаченого плануванням. Складність управління залежить насамперед від кількості змін у системі та її оточення.

Сутність управління туристичним кластером розглядається як комплекс процесів організації управління, власне управління та інформації. Організація управління повинна формуватися відповідно до визначеної мети та об'єкта, тому її ефективність значною мірою залежить від чіткості формулювання цілей управління.

Система управління туристичним кластером будується за такими групами принципів: базові, зв'язки системи із зовнішнім середовищем кластера, методологія цілеспрямованості, функціонування та розвиток системи туристичного кластера. Дотримання цих принципів сприяє тому, що ускладнення об'єктів управління, їх зв'язку і взаємодії з об'єктами зовнішнього середовища не є факторами стримування, оскільки наявність у складі механізму управління відповідних ланок дає змогу вирішувати проблеми, що виникають. Системний характер використання елементів продуктивних сил у кластері передбачає вирішення існуючих проблем на основі застосування окремих елементів механізму управління його організацією у складі цільових груп. Останні повинні формувати умови для діяльності органів управління, усувати невідповідності в економічному просторі регіону, вирішувати регіональні, локальні проблеми, підтримувати і створювати конкурентні переваги як основу сталого розвитку.

До першої цільової групи віднесено питання вибору основних пріоритетів розвитку території з урахуванням умов як зовнішнього, так і внутрішнього ринку, основної спеціалізації кластера та наявності конкурентних переваг території.

Другу групу утворюють законодавча інструктивна база та системи державних органів управління, які регулюють діяльність соціально-економічного простору кластера.

Третя цільова група об'єднує систему економічних, адміністративних механізмів, інструментів регулювання діяльності кластера.

Створення та розвиток такої системи управління, яка спирається на визначені цільові групи, забезпечать планомірний розвиток кластера.

Вибір конкурентоспроможного й ефективного варіанта стратегії управління туристичним кластером повинен базуватися на методі ієрархій. На основі побудови дерева цілей можливо створити систему управління туристичним кластером на різних його ієрархічних рівнях. Методика оцінки ефективності діяльності кластера повинна базуватися на уніфікованій системі критеріїв, що мають відповідати наступним вимогам: охоплення процесів на всіх стадіях життєвого циклу туристичного кластера; формування на перспективу на основі ретроспективного аналізу його діяльності; орієнтація на показники конкурентоспроможності конкретних туристичних продуктів на конкретних ринках за конкретний період; найважливіші критерії повинні виражатися абсолютними, відносними та питомими величинами; проектування остаточних критеріїв на основі різноманітних розрахунків із визначенням ступеня ризику й усталеності фінансової діяльності, з використанням достатнього та якісного обсягу інформації, що характеризує технічні, організаційні, екологічні, економічні й соціальні аспекти діяльності туристичного кластера.

Альтернативні варіанти рішень повинні відповідати восьми чинникам: часу, якості, масштабу, опанованості об'єкта у виробництві, методу одержання інформації, умовам застосування об'єкта, інфляції, ризику (насамперед технологічного і комерційного) і непевності. Критерієм прийняття управлінського рішення є економічний і соціальний ефекти. Туристичний кластер для підвищення управління процесами повинен мати координуючу структуру, координаційний центр, який бере на себе відповідальність за виконання кооперативних завдань.

Безвідносно до рівнів управління координаційного центру туристичного кластера (муніципального, регіонального) усі його функції можна сформулювати таким чином: розробка і виконання місцевої курортної і регіональної туристичної політики; об'єднана політика, що враховує ринкові умови; забезпечення загальних інтересів у транспортному сполученні; формування туристичної самосвідомості; організація культурного, фольклорного, суспільного і спортивного життя; керівництво діяльністю туристичних бюро; обговорення пропозицій, вказівок і скарг, що відносяться до туристичної діяльності; виконання завдань формування і координації туристичної пропозиції; експлуатація курортних і туристичних споруд; налагодження і зміцнення зв'язків із керуючими готельними підприємствами, транспортними і туристичними організаціями, різними об'єднаннями, пресою, радіо, телебаченням, організаціями всіх форм власності. При розподілі функцій між різними рівнями необхідне налагоджене співробітництво, орієнтоване на виконання загальних завдань.

Передбачений термін структурної перебудови господарчого комплексу кримської рекреації і суміжних галузей можливо поділити на етапи, кожний із яких вирішуватиме свої завдання, спрямовані на стабілізацію і зростання економіки регіону, підвищення життєвого рівня місцевого населення.

Головним завдаванням першого етапу, тривалістю 2 роки, є: пошук ресурсів внутрішнього і зовнішнього попиту; визначення провідних туристичних підприємств, наявності ланцюгів, пов'язаних з ними по вертикалі й горизонталі; сфери діяльності туристичного кластера; розподіл завдань між його учасниками.

Першочерговим завданням другого етапу, який триває весь термін функціонування кластера, визначено чітке розмежування повноважень між рівнями координаційного центру туристичного кластера і створення правового та ринкового механізму регулювання економічних й соціальних процесів, забезпечення максимальної відкритості економіки, включаючи створення вільних економічних зон, офшорних центрів.

Третій етап триває весь термін функціонування кластера і головним його завданням є: формування лояльного відношення місцевих мешканців Криму до діяльності туристичного кластера, пошук або створення організацій, які б забезпечували підвищення кваліфікації учасників туристичного кластера, отримання спеціальних навичок, технологій, інформації.

Головним завданням четвертого етапу, який також охоплює весь термін функціонування кластера, є посилення процесу переорієнтації власних і зовнішніх інвестицій у кримську рекреацію на розвиток пріоритетних напрямів.

П'ятий етап, що триває, як і попередні, весь термін функціонування туристичного кластера, включає формування і розвиток регіональної інфраструктури ринку.

Основним завданням шостого етапу, що триває весь термін функціонування туристичного кластера, є: створення ефективної системи моніторингу діяльності кластера і навколишнього середовища, розробка необхідних заходів екологічного захисту, а також комплексу адміністративних, організаційно-економічних заходів, які забезпечують зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище.

Структурна перебудова господарського комплексу рекреації і супутніх галузей можлива тільки за рахунок активізації інвестиційної діяльності, планомірного розвитку регіональної системи.

Забезпечення комплексного підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату в Криму, активізація інвестиційної діяльності в регіоні дасть змогу досягти 2015 року прогнозного обсягу капітальних інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування в сумі 7500,0 млн. гривень.

Надходження прямих іноземних інвестицій з 2010 до 2015 року очікується в розмірі 1060,0 млн. дол. США, а порівняно з періодом до 2015 року планується збільшити у 2,3 раза (табл.). Очікується активізація інвестиційної діяльності підприємств санаторно-курортної галузі, готельного комплексу, розвиток транспортної інфраструктури, що сприятиме підвищенню рівня задоволення потреб населення і його добробуту.

Виконання заходів щодо створення туристичного кластера може забезпечуватися за рахунок коштів бюджету АРК, місцевих бюджетів, власних коштів зацікавлених підприємств та організацій області, кредитів банків, коштів іноземних інвесторів, інших джерел.

Таблиця

Прогнозні показники залучених інвестицій за джерелами фінансування, 2010-2015 рр., млн. грн. у порівняльних цінах

ВИСНОВКИ

Головний результат дослідження полягає в розробці наукових засад управління конкурентоспроможністю туристичних послуг в умовах трансформаційної ринкової економіки на основі кластерного підходу. Одержані результати базуються на наступних висновках і положеннях науково-прикладного характеру:

1. За умов посилення впливу світової кризи на туристичний комплекс України особливого значення набуває регіональний аспект управління конкурентоспроможністю туристичних послуг. Кризові явища обумовили об'єктивну необхідність розробки і поглиблення теоретико-методологічних основ регулювання та управління їх конкурентними перевагами. Обґрунтовано наукові основи управління конкурентоспроможністю туристичних послуг, які враховують безпосередній зв'язок взаємозалежностей різних суб'єктів ринку та їх вплив на процеси управління. Визначено, що конкурентні переваги туристичних послуг безпосередньо залежать від рівня конкурентоспроможності конкретного виробника, який значною мірою визначається рівнем конкурентних переваг галузі, регіону, країни. Конкурентоспроможність туристичних послуг досягається за рахунок комплексного використання інтегрального потенціалу суб'єктів ринку.

2. Визначено територіальну структуру туристичного ринку, його основні елементи, територіальну спеціалізацію ринку споживачів та виробників туристичних послуг і територіальні форми цього ринку; виявлено і систематизовано взаємозв'язки між потребами, видами діяльності та суб'єктами туристичного ринку.

3. Визначено характер і особливості конкурентоспроможності туристичних послуг на основі традиційних внутрішніх та зовнішніх факторів. З огляду на наявні тенденції в розвитку кримської рекреації, запропоновано організаційний механізм управління як його програмно-цільову структуру, що має повноваження стосовно контролю та забезпечення реалізації конкретних завдань, а також ресурс для їх виконання. Організаційний механізм повинен наділятися такими повноваженнями, які б давали йому змогу ефективно впливати на організацію всіх матеріально-фінансових потоків усередині туррегіону, визначити доцільність цих потоків з позицій створення конкурентоспроможної турпослуги.

4. Отримані результати дослідження підтверджують існування взаємозв'язку між споживчою задоволеністю, прихильністю і прибутковістю. У запропонованій моделі побудови туристичного кластера показано взаємозв'язок між прибутковістю та факторами, що її формують, у вигляді ланцюга взаємозалежностей. Модель заснована на семи положеннях: прибуток і зростання підприємств туристичного кластера пов'язана з прихильністю споживачів; прихильність споживачів - із споживчою задоволеністю; споживча задоволеність - з цінністю туристичної послуги; цінність туристичної послуги - з продуктивністю підприємств кластера; продуктивність підприємств кластера - з їх прихильністю; прихильність підприємств кластера - з їх задоволеністю; задоволеність підприємств кластера - з підвищенням прибутковості.

5. Запропоновано методи оцінки конкурентних переваг об'єктів на основі вимірювання факторів, що їх визначають, з використанням інтегрального показника конкурентоспроможності об'єктів і стійкості (ефективності) їх функціонування. Оцінку конкурентних переваг об'єктів пропонується здійснювати на основі наступних принципів: застосування кількісних методів оцінки; статистичних даних, що характеризують зовнішнє і внутрішнє середовище; системного і комплексного підходу; синергічності та історичності.

6. Виробничий процес у регіональній економічній системі структуровано і представлено сукупністю трьох повних завершених циклів, утворених послідовним поєднанням шести виробничих факторів, у тому числі таких: людського - з відносин "природа - людина"; техніко-технологічний - з відносин "людина - природа"; природно-ресурсний - з відносин "природа - суспільство"; організаційний - з відносин "суспільство - людина"; інформаційний - з відносин "суспільство - природа". Здійснено оцінку конкуренції, стану розвитку рекреаційного комплексу АРК і туристичної діяльності. На території Криму зосереджено 24,7% санаторіїв, 45,9 - пансіонатів, 30,1% - оздоровчих закладів країни. В результаті дослідження визначено, що найбільш конкурентоспроможними в туристичній сфері є південнобережний, південно-східний, західний еколого-економічні райони Криму.

7. Досліджено, що економічний ефект діяльності турпідприємств не може повністю збігатися з регіональним ефектом. Це пов'язано з різною мотивацією зазначених ланок, неможливістю наявності в кожного виробника максимальної кількості дешевих ресурсів, побудовою показників обох видів ефекту, оскільки показники попереднього регіонального ефекту включають в себе інфраструктурні і соціальні витрати. Показники попереднього регіонального ефекту виконують функцію керуючого впливу на господарські об'єкти для досягнення спільних цілей регіонального рівня. Вони спрямовані на поєднання інтересів окремих колективів і регіональної економіки в цілому. У цьому зв'язку в будь-якій економічній системі зберігаються відмінності між категоріями двох видів ефекту (економічного і попереднього регіонального).

8. Виконано глибокий аналіз особливостей туристичного потенціалу кримського регіону в розрізі його складових, виявлено місцеві та зовнішні впливи на продуктивність і зростання конкурентоспроможності. Ці впливи можна позначити кількома напрямами джерел конкурентних переваг: кількість, якість факторів виробництва і витрати на них; місцеві умови, що стимулюють інвестиційний та інноваційний процеси, ступінь конкуренції, стан попиту; допоміжні й обслуговуючі галузі. Класифікацію конкурентних переваг здійснено за такими ознаками: відношення до системи; сфери виникнення переваги; зміст фактору переваги; час реалізації переваги; місце реалізації переваги; вид отримуваного остаточного результату. Існує очевидна взаємозалежність конкурентних переваг об'єктів: турпродукту, турпідприємств, галузі, регіону, країни. Конкурентні переваги об'єкта впливають на рівень конкурентоспроможності всіх об'єктів. Систематизовано фактори конкурентних переваг турпідприємств, здійснено класифікацію за їх впливом на формування конкурентних переваг країн (регіону), розроблено методику інтегральної оцінки регіональних конкурентних переваг об'єктів сфери туристичних послуг.

9. Дослідження впливу регіональних умов на управління конкурентоспроможністю підприємств туристичнного комплексу виявило їх безпосередню залежність, що зумовлює необхідність створення механізму управління конкурентоспроможністю турпродукту як на рівні виробника, так і регіону та уряду. Запропоновано модель управління конкурентоспроможністю, яка спирається на те, що економічна сутність підвищення її рівня полягає в наступному: формуванні конкурентних переваг на основі цінності; підвищенні продуктивності, доступності інформації та нових технологій для всіх учасників кластера, формуванні принципів управління кластерною системою туристичного регіону.

10. Для наближення концепції формування туристичного кластера до пріоритетів національної концепції розвитку туризму в Україні запропоновано структуровану систему принципів і цілей розвитку регіонального туристичного ринку, що істотно залежить від економічних інтересів країни. Аналіз показав, що в Україні існують наступні категорії економічних інтересів у туристичній сфері: до географічної близькості ринків та регіонів з високим демографічним потенціалом та/або значним платоспроможним попитом населення; підтримки певної незалежності від світового ринку туризму, що означає підвищення конкурентоспроможності національного рекреаційних комплексів; до ринків збуту та сировини.

11. Визначено наукові підходи до регулювання та управління конкурентоспроможністю туристичних послуг, які враховують безпосередній зв'язок, взаємозалежності різних суб'єктів ринку та їх вплив на процеси управління, формування конкурентних переваг туристичного кластера в умовах ринкової економіки. Зокрема, розкрито сутність, структуру, принципи становлення кластера, що дає змогу виявити особливості його прояву на регіональному рівні та сформулювати повноваження держави, місцевих органів самоврядування, підприємців у галузі управління конкурентоспроможністю туристичних послуг. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади регіонального управління формуванням туристичного кластера в рекреаційних регіонах, які включають систему базових принципів: цілеспрямованості, зв'язків системи із зовнішнім середовищем, функціонування й розвитку системи туристичного кластера, етапності, змістовності, властивості і взаємозв'язку компонентів стратегічного управління турпідприємством.

12. Узагальнений аналіз результативності туристичної діяльності в Україні за останні 10 років показав, що зростаюча відкритість економіки не приводить до відповідного соціально-економічного ефекту. З метою підвищення конкурентоспроможності туристичних послуг, інвестиційної привабливості туристичного кластера визначено пріоритетні напрями діяльності, етапи розвитку координуючої структури управління кластером, розподілено функції між регіональним і муніципальними координаційними центрами.

13. Методика оцінки ефективності діяльності туристичного кластера базується на уніфікованій системі критеріїв, до яких ставляться наступні вимоги: охоплення процесів на всіх стадіях життєвого циклу туристичного кластера; формування на перспективу на основі ретроспективного аналізу діяльності кластера; виходити з даних щодо конкурентоспроможності конкретних турпродуктів на конкретних ринках за конкретний період; вираження найважливіших критерів абсолютними, відносними і питомими величинами; проектування остаточних критерії на основі різноманітних розрахунків із визначенням ступеня ризику і стійкості фінансової діяльності, використанням достатнього та якісного обсягу інформації, що характеризує технічні, організаційні, екологічні, економічні та соціальні аспекти діяльності туристичного кластера. Альтернативні варіанти рішень повинні зіставлятися з вісьмома факторами: часу, якості, масштабу, освоєності об'єкта у виробництві, методу отримання інформації, умов застосування об'єкта, інфляції, ризику (насамперед технологічного і комерційного) і невизначеності.

14. Для ефективного функціонування туристичного кластера рекреаційного комплексу АРК розраховано прогноз необхідних інвестицій на 2015 рік у сумі 7,5 млрд. грн., а також визначено джерела їх надходження. Це забезпечить активізацію і підвищення дієвості туристичного кластера, розширить можливості задоволення потреб населення туристичними послугами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та брошури:

1. Швец И.Ю. Методологические проблемы исследования и регионального управления конкурентоспособностью туристических услуг / И.Ю. Швец; под ред.чл.-кор. АПН Украины Олийныка Я.Б. - К.: ВГЛ Обрії, 2005. - 240 с.

Статті в наукових фахових виданнях:

2. Швец И.Ю. Анализ конкуренции и процессы смены лидеров на мировых рынках / И.Ю. Швец // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - 2003. - Том 16(55), № 2. - С. 277-279. - (Серия: Экономика).

3. Швец И.Ю. Источники локальных конкурентных преимуществ / И.Ю. Швец // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - 2004. - Том 17(56), № 2. - С. 330-334. - (Серия: Экономика).

4. Швец И.Ю. Теоретические аспекты конкурентоспособности / И.Ю. Швец // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - 2005. - Том 18(57), № 1. - С. 313-319. - (Серия: Экономика).

5. Швец И.Ю. Анализ менеджмента и маркетинга на турпредприятиях / И.Ю. Швец // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 64. - С. 95-97.

6. Швец И.Ю. Модели ценовой политики на различных стадиях развития турпродукта / И.Ю. Швец // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 66. - С. 159-168.

7. Швец И.Ю. Качественные критерии оценки эффективности деятельности туристского кластера / И.Ю. Швец // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 67. - С. 139-142.

8. Швец И.Ю. Анализ влияния деятельности кластера на создание конкурентного преимущества / Швец И.Ю. // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 69. - С. 246-251.

9. Швец И.Ю. Стратегическое управление конкурентоспособностью туристского предприятия / И.Ю. Швец // Культура народов Причерноморья. - 2005. - Том 2, № 57. - С. 54-58.

10. Швец И.Ю. Управление качеством туруслуги / И.Ю. Швец // Культура народов Причерноморья. - 2005. - Том 2, № 61. - С. 54-58.

11. Швец И.Ю. Развитие понятия конкурентоспособность / И.Ю. Швец, Н.А. Мармиль // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 74, т. 2. - С. 57-60. Особистий внесок: визначено поняття конкурентоспроможності і сформульовано напрями його розвитку.

12. Швец И.Ю. Типы курортных систем и место среди них курортов Крыма / И.Ю. Швец // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2005. - Вип. 204, т. IV. - С. 1075-1082.

13. Швец И.Ю. Формирование конкурентных преимуществ на основе ценности / И.Ю. Швец // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2005. - Вип. 205, т. II. - С. 307-315.

14. Швец И.Ю. Этапы и содержание стратегического управления туристским предприятием / И.Ю. Швец // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип. 206, т. III. - C. 793-804.

15. Швец И.Ю. Анализ влияния роли географического расположения на конкурентные преимущества / И.Ю. Швец // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип. 207, т. III. - C. 866-875.

16. Швец И.Ю. Анализ влияния функционирования туристского кластера на ускорение инноваций / И.Ю. Швец // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ. - 2005. - Вип. 208, т. II. - C. 493-503.

17. Швець І.Ю. Класифікація факторів конкурентних переваг країни / І.Ю. Швець // Схід. - 2005. - № 5(71). - С. 29-32.

18. Швець І.Ю. Управління діяльністю туристичного кластера / І.Ю. Швець // Схід. - 2005. - № 5(71). - С. 41-46.

19. Швец И.Ю. Управление в условиях технологических инноваций: система планирования ресурсов турпредприятия / И.Ю. Швец // Економіка розвитку. - 2005. - № 4. - С. 105-106.

20. Швець І.Ю. Вплив фактора часу на підвищення конкурентоспроможності турпослуг / І.Ю. Швець // Держава та регіони. - 2005. - № 5. - С. 262-266.

21. Швець І.Ю. Модель якості туристичних послуг / І.Ю. Швець // Держава та регіони. - 2006. - № 1. - С. 277-280.

22. Швец И.Ю. Анализ уровней конкурентоспособности туристского предприятия / И.Ю. Швец // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 83. - С. 14-16.

23. Швец И.Ю. Основные подходы к интегральной оценки конкурентных преимуществ турпродукта / И.Ю. Швец // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - 2006. - Т. 19(58), №2. - С. 264-270. - (Серия: Экономика).

24. Швец И.Ю. Интеграция субъектов регионального рынка, как фактор роста эффективности туризма / И.Ю. Швец // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского.- 2007. - Т. 20(59), № 1. - С. 239-246. - (Серия: Экономика).

25. Швец И.Ю. Экономическая сущность, характер и структура туристского рынка в контексте региональной конкурентоспособности / И.Ю. Швец // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - 2008. - Т. 21(60), №1. - С. 307-322. - (Серия: Экономика).

26. Экономическая сущность, характер туристского рынка / И.Ю. Швец // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 135. - С. 39-44.

27. Швец И.Ю. Совершенствование управления конкурентоспособностью туристских услуг / И.Ю. Швец // Экономика Крыма. - 2008. - №23. - С. 29-32.

Статті в інших наукових виданнях:

28. Швец И.Ю. Анализ развития теории конкурентоспособности / И.Ю. Швец // Проблемы экономики и управления. - 2005. - № 3(10). - С. 44-49.

29. Швец И.Ю. Методические основы оценки эффективности деятельности туристского кластера / И.Ю. Швец // Проблемы экономики и управления. - 2005. - № 4(11). - С. 23-27.

30. Швец И.Ю. Оценка имиджа туристского предприятия / И.Ю. Швец // Проблемы современной экономики. - 2005. - № 3/4. - С. 320-324.

31. Shvetc I. Intropia minimization in system model realization of clasters managements / I. Shvetc // Journal of Shandong university. - 2006. - Vol. 41. - Р. 73-76.

Матеріали наукових конференцій:

32. Швец И.Ю. Общая характеристика мировых экономических центров / И.Ю. Швец // Украина в 2000 году: трансформация в рыночную экономику: материалы Всеукр. науч.-практ. конф. - Симферополь: Таврида, 2000. - С. 77-81.

33. Швец И.Ю. Факторы динамики конкурентоспособности предприятия / И.Ю. Швец // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: материалы Всеукр. науч.-практ. конф. - Симферополь: Информ.-изд. отдел ТНУ, 2002. - С. 52-54.

34. Швец И.Ю. Управление качеством туруслуги / И.Ю. Швец // Конкурентоспроможність фірм сьогодні та в майбутньому: міжнар. наук. семінар України та Польщі. - Сімферополь: Ера, 2004. - С. 91-97.

35. Швец И.Ю. Анализ влияния роли географического расположения на конкурентные преимущества/ И.Ю. Швец // Проблеми економіки і управління в сучасних умовах: матеріали І міжнар. наук.-практ. конф. - Сімферополь: Доля, 2005. - С. 18-21.

36. Швец И.Ю. Конкурентоспособность, как функция времени / И.Ю. Швец // Проекты и реальность: материалы междунар. науч.-практ. конф. ученных и специалистов. - Краков, 2005. - С. 99-112.

37. Швец И.Ю. Инновационная модель системы планирования ресурсов турпредприятия / И.Ю. Швец // Теория и практика предпринимательской деятельности: материалы междунар. науч.-практ. конф. ученных и специалистов. - Симферополь, 2006. - С. 93-97.

38. Швец И.Ю. Интеграция субъектов регионального рынка как фактор роста эффективности туризма / И.Ю. Швец // Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою: матеріали доп. учасників ІІІ наук.-практ. конф. - Бердянськ: АРІУ ЗНТУ, 2007. - С. 54-57.

39. Швець І.Ю. Основні підходи створення координаційного центра керування туристичним кластером / І.Ю. Швець // Теория и практика предпринимательской деятельности: материалы Междунар. науч.-практ. конф. ученных и специалистов. - Симферополь, 2007. - С. 76-79.

АНОТАЦІЯ

Швець І.Ю. Регіональне управління конкурентоспроможністю туристичних послуг: методологія і практика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка, - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розробці методологічних засад регіонального управління конкурентоспроможністю туристичних послуг, що враховують безпосередній зв'язок, взаємозалежності різноманітних об'єктів ринку та їх вплив на процеси управління конкурентоспроможністю. Визначено місце та роль державного регулювання у підвищенні конкурентних переваг турпослуг i запропоновано систему заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності туристичних продуктів.

У дослідженні розроблено концептуальні принципи формування кластерів у рекреаційних регіонах, що базуються на системності; методику оцінювання ефективності діяльності туристичного кластера на основі системи ключових показників ефективності, яка враховує комбінування якісних та кількісних критеріїв оцінювання ефективності; наведено методику управління конкурентоспроможністю туристичних послуг, що, на відміну від існуючих, базується на системі взаємозв'язків між суб'єктами ринку туристичних продуктів і узгоджує їх діяльність з координаційною структурою на основі виконання координуючих, кооперативних, посередницьких функцій у кластері.

Проведено апробацію головних елементів механізму на кримських підприємствах.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність, управління, регіон, туристичні послуги, рекреаційній комплекс.

АННОТАЦИЯ

Швец И.Ю. Региональное управление конкурентоспособностью туристических услуг: методология и практика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке и обоснованию теоретико-методологических и организационно-экономических основ регионального управления конкурентоспособностью туристических услуг, что учитывают непосредственную связь, взаимозависимость различных объектов рынка на процессы управление конкурентоспособностью. Определены место и роль государственного регулирования и повышения конкурентных преимуществ туристических услуг, предложена система мер, направленных на повышение конкурентоспособности туристических продуктов.

В диссертационной работе определена территориальная структура туристического рынка, элементы территориальной специализации ринка потребителей и производителей туристических услуг, формы территориальной специализации этого рынка; выявлены и систематизированы взаимосвязи между потребностями, видами деятельности и субъектами туристического рынка.

Проведена систематизация и классификация факторов конкурентных преимуществ туристических предприятий на основе их влияния на формирование конкурентных преимуществ стран (региона); разработана методика интегральной оценки региональных конкурентных преимуществ объектов сферы туристических услуг.

Обоснованно теоретико-методологический базис регионального управления формированием туристических кластеров в рекреационных регионах, которые включают систему основополагающих принципов: целепологания, связи системы с внешней средой, поэтапность, содержание, свойства и взаимосвязи компонентов стратегического управления туристическим предприятием; теоретико-методологические основы формирования конкурентоспособности туристического кластера в условиях рыночной экономики; раскрыта сущность, структура, принципы становления кластера, которые позволяют выявить особенности его проявления на региональном уровне и сформулировать полномочия государства, местных органов власти, предприятий в области управления конкурентоспособностью туристических услуг; научные подходы к регулированию конкурентных преимуществ туристических услуг, которые учитывают непосредственную связь, взаимозависимости различных субъектов рынка и их влияние на процессы управления конкурентоспособностью; научные подходы к модели ценности туристической услуги, базирующиеся на интенсификации рекреационного потенциала за счет адаптирования в рыночных условиях внутренних факторов и резервов развития территории для получения экономического эффекта от туристической услуги, стратегических и конкурентных преимуществ.

Получили дальнейшее развитие: разработка методики оценки эффективности деятельности туристического кластера, которая основана на системе ключевых показателей эффективности, учитывает комбинирование качественных и количественных критериев оценки эффективности; обоснование методики управления конкурентоспособности туристическими услугами на уровне региона, которая, в отличии от существующих, базируется на системе взаимосвязей между субъектами рынка туристической продукции и согласует их деятельность координационной структурой, на основе выполнения координирующих, кооперативных, посреднических функций в кластере; распределение функций управления между региональным и муниципальным уровнями координационного центра.

Разработаны подходы к определению характера взаимосвязей между конкурентоспособностью и эффективностью управления целями и объединением организационных, мотивационных, контролирующих рычагов управления; методический инструментарий закономерности влияния жизненного цикла туристического региона на уровень конкурентоспособности туристического продукта и региона. Разработан механизм государственного регулирования конкурентоспособности туристических услуг с учетом системы целей туристического кластера, направленных на повышение конкурентных преимуществ региональных туристических продуктов.

Представлена система методов исследования взаимосвязей, уровня развития различных объектов экономики (от конкурентоспособности туристической услуги до конкурентоспособности страны) на формирование конкурентных преимуществ.

Рассмотрено влияние инноваций на создание экономического и регионального эффекта развития территории; информационную систему как структурную составляющую организационно-экономического механизма управления развитием туристическим регионом за счет консолидированного взаимодействия в рамках правового поля деятельности органов регионального управления и туристического кластера.

Разработаны классификации факторов конкурентоспособности цены, качества, имиджа и определена степень их влияния на повышение конкурентных преимуществ региональных туристических услуг.

Изложенные в диссертационной работе результаты исследования и выводы углубляют теорию и методологию определения рычагов управления конкурентоспособностью туристических услуг и вместе с практическими рекомендациями могут стать научной базой для разработки общенациональных и региональных стратегий и тактик, программ и планов сбалансированного устойчивого развития рекреации, которые работают на повышение конкурентоспособности отечественных производителей.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность, управление, регион, туристические услуги, рекреационный комплекс.

ABSTRACT

I.Y.Shvets. Regional management development competitiveness tourist servers: methodology and practice . - Manuscript.

Thesis for obtaining an Economics Doctor Degree, specialty 08.00.05 - environmental economics. - The Productive Force Research Council of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Dissertation show us creation of methodological of regional management competitiveness of tourism, what taking in to account, intercommunication of different market objects on competitiveness management process. Determining place and role of government regulating process and rising competitiveness of tourism and proposing system which orientation is rising of competitiveness of tourism.

Consumption principles of forming clusters in repatriation regions, which based on systematization advised in this work, fixing effects price method working of tourism cluster based on key system effects indices of effects, management competitiveness method of tourism based on system of intercommunication between tour products subjects, and coordinate their activities by coordinates structure, based on implementation coordinate, cooperate, intermediary function in cluster.

Approbation of main element was made in Crimean firms.

Keywords: competition, competitiveness, management, tourist servers, regional management.

Размещено на Allbest.ru