Внутрішня торгівля і агропромисловий комплекс України: теорія і практика економічної взаємодії

Найбільш деформована структура споживання в АР Крим, Волинській, Житомирській, Тернопільській, Київській областях, тобто в аграрних регіонах і вище середнього рівня спостерігається в промислових регіонах - Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській областях. Поряд з міжрегіональною диференціацією існує гостра проблема територіальної диференціації, яка полягає в суттєвому відставанні сільських територій у споживанні продуктів харчування Із врахуванням натурального споживання відставання становить 3,5-4 раза.

Доведено, що диференціація в забезпеченні населення продуктами харчування зумовлена різницею рівнів доходів і забезпеченості населення торговельними площами. Розрахунки показують, що для вирівнювання міжрегіонального рівня споживання продуктів харчування навіть у межах мінімальних норм необхідно збільшити доходи населення (за відсутності інфляції) на 12-15%, а в окремих областях: Волинській - на 58%, Рівненській - на 78%, Тернопільській - на 43%. Паралельно необхідно ввести додатково торговельні площі у 19 регіонах, насамперед Полтавській, Львівській, Тернопільській, Донецькій областях та АР Крим.

Поглиблення досліджень функціонування роздрібної торгівлі продовольчими товарами дозволило обґрунтувати методологічні підходи до аналізу результативності і визначення змісту соціально-економічної ефективності крізь призму відповідності результатів господарської і соціальної діяльності торгівлі інтересам і потребам споживачів за оптимального використання ресурсів. Такий підхід орієнтує оцінку ефективності на систему показників, спроможних виміряти досягнуті результати у співставленні з витратами ресурсів: коефіцієнт ресурсовіддачі, рентабельність ресурсів, рентабельність операційної діяльності, рентабельність товарообороту, інтегральний показник фінансової стійкості, забезпеченість населення торговельними площами, реалізація доходів населення через торгівлю, рівень культури торгівлі.

Розрахунки таких показників дають підстави стверджувати, що ефективність функціонування торгівлі продтоварами низька. Коефіцієнт ресурсовіддачі становить лише 1,44-1,50, рентабельність активів - не більше 0,0043, а інтегральний показник фінансової стійкості дорівнює 1,9, що за шкалою моделі Є.Альтмана межує з високою ймовірністю банкрутства. Рентабельність операційної діяльності залишається низькою - 5,05% при величини цього показника загалом по торгівлі - 12,5%.

Виявлено, що резерви підвищення ефективності в торгівлі продтоварами криються в розширенні товарообороту, зниженні рівня витрат обертання, прискоренні оборотності оборотних активів, зменшенні масштабів збитковості, які охоплюють третину підприємств.

Доведено, що економічна ефективність, як категорія, повинна реалізуватися узгоджено із соціальною відповідальністю торгівлі. Обґрунтовано напрями соціальної відповідальності торгівлі, які включають асортиментну політику, цінову політику, якість і безпеку товарів, а також територіальну організацію торгівлі. Проте в Україні відсутня концепція соціальної відповідальності бізнесу, у тому числі комерційного.

У п'ятому розділі „Стратегічні напрями і механізми посилення взаємодії торгівлі та АПК” визначено стратегічні пріоритети процесу взаємодії торгівлі та АПК, обґрунтовано шляхи їх реалізації, розроблено організаційно-економічний механізм міжгалузевої взаємодії, розкрито засади активізації ролі торгівлі у розвитку соціально-економічного потенціалу села.

Доведено, що визначення стратегічних пріоритетів міжгалузевої взаємодії зумовлено активним впливом стратегічних сил на розвиток торгівлі та АПК, зокрема: поглиблення ринкових процесів, розширення товарно-грошових відносин, інноваційний розвиток економіки, її соціальна орієнтація, конкуренція, державне регулювання, глобалізація товарних ринків.

З'ясовано, що дія стратегічних сил багатовекторна і охоплює систему відтворення, економічний, соціальний, технологічний та організаційний розвиток торгівлі і галузей АПК. Відповідно і пріоритети визначені на цих напрямах:

– у системі відтворення виокремлено два стратегічних пріоритети - встановлення паритетності в системі міжгалузевого обміну і досягнення оптимальних економічних пропорцій;

– у сфері економічного розвитку визначено пріоритети: формування конкурентного агропродовольчого ринку; створення ринкового механізму економічної взаємодії, підвищення ефективності функціонування АПК і торгівлі;

– у сфері соціального розвитку, як стратегічні виокремлені пріоритети: активізації участі торгівлі у соціальному відродженні села і соціальна орієнтація діяльності АПК;

– у сфері технологічного розвитку основними пріоритетами залишаються: продовження інноваційного курсу і нарощування, через торгівлю, поставок матеріально-технічних ресурсів для галузей АПК;

– у сфері організаційних відносин і зв'язків стратегічні пріоритети сформульовані як внутрішньогалузеві - адаптація існуючих структур до нових умов, концентрація, спеціалізація типізація підприємств так і міжгалузеві - формування інтегрованих господарських систем за участю торгівлі.

Шляхи реалізації зазначених пріоритетів обґрунтовані з огляду на середньотривалу перспективу - до 2015 року.

Визначено, що реалізація стратегічних пріоритетів вимагає створення специфічного механізму міжгалузевої взаємодії торгівлі та АПК, оскільки існуючі економічні важелі, регулятори, правові норми носять фрагментарний характер і малоефективні.

За своєю сутністю механізм міжгалузевої економічної взаємодії являє собою триєдину категорію - загальноекономічну, соціально-економічну і суспільної практики. Це означає, що такий механізм, який є засобом використання економічних законів, конкретизує широкий діапазон відносин і охоплює той зріз взаємовпливу торгівлі та АПК, який розташований у сфері міжгалузевих зв'язків (рис.7).

Механізм взаємодії заснований на основоположних принципах - цілісності, інтеграційності та ефективності. Його основу становлять важелі, регулятори, обмеження економічного, організаційного, адміністративного і правового характеру. Склад основних фінансово-економічних важелів і регуляторів, їх структура, зміст і спрямованість обґрунтовано крізь призму їх впливу на оптимізацію відтворювального процесу, динамічний розвиток торгівлі та АПК і кінцеві результати функціонування взаємопов'язаних галузей.

Доведено, що організаційні форми механізму взаємодії, які базуються на господарських, коопераційних та інтеграційних зв'язках забезпечують єдність інтересів і дій складових елементів через систему організаційно-економічних відносин, створюють умови для управління і координації розвитком агропромислових, агропромислово-торгових, продуктових комплексів, холдингових компаній та інших формувань.

Виявлено, що в системі відносин обміну найбільш активно проявляються такі фінансово-економічні важелі, як ціна, дотації, доходи, прибуток, збиток, при цьому ціна повинна відігравати вирішальну роль у забезпеченні еквівалентного обміну. Однак, у ціноутворенні не знайдені підходи розрахунку „справедливої” ціни на продукцію АПК.

Існує суттєвий розрив між витратами галузей на формування продукту АПК і їх частки у роздрібній ціні. Якщо за 2000-2006 рр. витрати харчової промисловості становили у середньому 12-13%, то у складі роздрібних цін частка цього сектора становила: хліб і хлібобулочні вироби, олія, молоко близько 40% і м'ясо - 16%.

Націнка торгівлі на продукти харчування загалом також суттєво перевищує рівень витрат. Диспаритет цін у міжгалузевому обміні відносно ІІ сфери АПК (сільського господарства) за останні 15 років дорівнював 5,98 раза за матеріально-технічними ресурсами, 2,26 раза - за агропродовольчими ресурсами у сфері обігу. Як наслідок, сумарні втрати сільського господарства склали не менше 250 млрд.грн.

Запропонований механізм передбачає реалізацію різних підходів у досягненні паритету цін і еквівалентності обміну: встановлення оптимальної норми прибутку для функціонально взаємопов'язаних галузей; перерозподіл прибутку між галузями за жорстко лімітованим рівнем відносно промисловості і сільського господарства за прикладом багатьох країн в межах 4% для сфери обігу (за таким нормативом прибуток торгівлі у 6,5 раза перевищує норматив); визначення мінімальної нормативно відтворювальної ціни за окремими видами продукції; зближення внутрішньонаціональних і зовнішніх пропорцій цін, придбання та реалізація продуктів харчування з використанням номінального коефіцієнта захисту (NPC) з наданням відповідних дотацій товаровиробникам за NPC > 1 і непрямих компенсацій споживачам за NPC < 1. Виявлено, що в Україні спостерігається як конвергенція, так і суттєва дивергенція цін.

Дослідження показали, що в організаційно-економічному механізмі взаємодії торгівлі та АПК важливе місце займають товарні кредити. Суть таких кредитів полягає у тому, що реалізація агропродовольчих ресурсів товаровиробниками відбувається на умовах відтермінування кінцевого рахунку. З'ясовано, що такі відносини виникають з об'єктивних причин: сезонність виробництва, низька платоспроможність суб'єктів ринку, високі ставки банківського кредиту. Встановлено, що на товарні кредити припадає 57,5-65,7% поточних зобов'язань підприємств сільського господарства і харчової промисловості. Торгівлі поставляється щорічно на умовах товарного кредитування агропродовольчих ресурсів на 55-65 млрд.грн. Негативні наслідки товарних кредитів полягають у тому, що вони не гарантують своєчасних розрахунків і породжують у величезних масштабах дебіторсько-кредиторську заборгованість.

Виявлено, що в організаційно-економічному механізмі особливого значення набуває інвестиційний складник. Масштабні інвестиції характерні нині для післясільськогосподарських галузей. За 2000-2006 рр. основні засоби у сфері торгівлі зросли у 1,8 раза, харчовій промисловості - 1,4 раза, в сільському господарстві спостерігається зворотна тенденція - скорочення на 20%. Відставання на десятиріччя окремих галузей (сільськогосподарського машинобудування, аграрного сектора) має глибокі негативні наслідки, пов'язані із руйнуванням єдиного технологічного циклу в АПК, деформаціями ціноутворення, блокуванням технологічних відносин, поглибленням міжгалузевих диспропорцій.

Вирішення інвестиційної проблеми можливо за рахунок багатоджерельного фінансування, одним з важливих елементів якого може стати „Інвестиційний фонд АПК”, який акумулюватиме цільові кошти аграрного сектора, харчової промисловості і торгівлі. Валовий прибуток і змішаний дохід цих галузей у ВВП наближаються до 85 млрд. грн. в рік. Інвестиційні потреби сільського господарства оцінюються як мінімум в 15-18 млрд. грн. щорічно, харчової промисловості - 10-12 млрд. грн. і стільки ж торгівлі. агропромисловий грошовий торгівля міжгалузевий

У механізмі взаємодії теоретично обґрунтовано організаційно-економічні обмеження, адміністративно-економічні регулятори, правові норми. Доведена необхідність посилення ролі норм, нормативів, квот, товарних інтервенцій в системі регулювання, здійснення перерозподілу дотацій через „жовту” і „зелену” скриньки, створення потужної нормативно-правової бази.

Дослідження соціальних аспектів процесу взаємодії торгівлі та АПК дозволило розкрити і обґрунтувати напрями розширення соціальних функцій торгівлі, активізації її ролі у розвитку соціального потенціалу АПК і соціального відродження села. Виокремлено три основні напрями впливу торгівлі на соціальну сферу: забезпечення матеріальних і соціально-культурних потреб сільського населення в товарах і послугах; розвиток соціальної інфраструктури; покращення умов життя сільського населення. Зазначені напрями базуються на теорії сільського розвитку і узгоджуються з основними положеннями „Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року”.

Доведено, що програмні засади розвитку торгівлі в сільській місцевості з позицій нової теорії сільського розвитку вимагають перегляд уявлень про функції і завдання торгівлі, теоретичних положень відносно її цілей, а також підходів щодо дислокації об'єктів торгівлі, проведення асортиментної політики та підвищення якості обслуговування. Всі ці положення обґрунтовані в запропонованій концепції формування сільського ринку як особливої сфери прояву і реалізації специфічних соціально-економічних відносин, які виникають у процесі взаємодії торгівлі та АПК з приводу товарно-грошового обміну і соціального відродження села. Мета сільського ринку також особлива - функціонування в інтересах селянства, села і сільського господарства.

Соціально-економічна база формування і становлення сільського ринку є достатньо потужною - це більше 15 млн. осіб сільського населення, 5,9 млн. домашніх господарств, не менше 50 тис. суб'єктів підприємництва і близько 80 тис. соціальних об'єктів. Наявні доходи сільського населення перевищують 85 млрд.грн. Місткість сільського ринку велика, тому перспективні потреби в товарах, продукції, інфраструктурному забезпеченні суттєві (табл.4).

Таким чином, розвиток сільського ринку сприятиме задоволенню матеріальних і соціально-культурних потреб населення, поліпшенню умов житла і праці сільських жителів, впровадженню соціальних стандартів забезпечення населення, підвищенню культури і якості торговельного обслуговування.

Таблиця 4. Перспективні потреби сільського ринку в товарах і торговельній мережі

Ресурси	Од.виміру	Базовий 2005р.	2010р.	2015р.
		За всіма каналами реалізовано	Організована сільська торгівля	Потреби	Реалізація через організований ринок	Потреби	Реалізація через організований ринок
Продовольчі товари	млрд.грн.	32,2	5,9	42,1	8,2	56,3	11,3
Непродовольчі товари	млрд.грн	10,1	1,6	19,4	5,4	47,7	17,1
Товари (вода, газ, електроенергія, послуги)	млрд.грн	11,2	-	14,1	х	21,6	х
Будматеріали, машини, прилади, інвентар для домашніх господарств	млрд.грн	-	0,8	69,7	6,5	83,5	9,3
Всього	млрд.грн	53,5	8,3	145,4	20,1	209,1	37,7
Торговельна площа магазинів	млн.м2	2,6 (фактично)	2,5 (додатково)	-

Висновки

Наукові результати дослідження, які базуються на теоретичних узагальненнях, концептуально нових теоретико-методологічних підходах і науково-практичних засадах міжгалузевої економічної взаємодії дозволяють по-новому розв'язати важливу проблему - підвищення ефективності взаємодії внутрішньої торгівлі та АПК України в ринковому середовищі.

1. Взаємодія торгівлі і галузей АПК зумовлена об'єктивним процесом розширеного відтворення та єдиним технологічним циклом АПК, де агропромислове виробництво і обмін виступають взаємообумовленими стадіями цих процесів. В міру розвитку товарного виробництва в АПК, розширення товарно-грошових відносин, інтенсифікації конкуренції, глобалізації ринку агропродовольства зростатиме залежність і взаємозв'язок галузей АПК і торгівлі, відповідно, суттєво посилиться їх міжгалузева економічна взаємодія.

2. Теоретичні основи взаємодії методологічно невдосконалені, оскільки в них ігнорується принцип економічного детермінізму. Із врахуванням факторного впливу сутність економічної взаємодії торгівлі та АПК слід трактувати як „процес постійного взаємовпливу галузей та їх структурних складників на систему відтворення з метою його оптимізації”. У категоріальному контексті визначена також сутність „обміну”, „товарного обігу” і „торгівлі”. Доведено, що обмін виступає як функція в системі відтворення і є поняттям сутнісним, а „товарний обіг” і „торгівля” виступають як форми реалізації обміну. Всі три поняття генетично взаємопов'язані, але не тотожні. Товарний обіг і торгівля являють різні історичні етапи розвитку, обміну і товарних відносин. Найбільш зрілі відносини характерні для торгівлі.

3. Пізнання процесу взаємодії, розкриття його сутності, обґрунтування форм прояву, науковий аналіз ефективності впливу ускладнений через відсутність сучасних методологічних підходів і обмеженості специфічних методів дослідження. Розроблена і запропонована методологія дослідження синтезує широке коло способів пізнання і методів наукового аналізу, які базуються на сучасних теоріях (систем, відтворення, обміну, конкуренції, економічної рівноваги, ефективності), економічних законах, основоположних принципах (цілісності, стійкості, еквівалентності, оптимальності). Така методологічна платформа дозволяє розглядати взаємодію торгівлі та АПК як об'єктивний багатогранний процес взаємовпливу двох економічних систем з метою досягнення загальної мети у сфері виробництва і обороту продукту АПК.

4. Взаємодія торгівлі та АПК зумовлена чинниками економічного, соціального, організаційного, технологічного, правового характеру, з яких детермінуючими можна вважати: зростаючі потреби в агро- продовольчих ресурсах, широкомасштабне товарне виробництво і домінуючі товарно-грошові відносини. Під їх впливом процес міжгалузевої економічної взаємодії еволюціонує. Особливостями сучасного етапу еволюції є відновлення міжгалузевих зв'язків, становлення ринкової системи відносин, створення нової інфраструктури ринку агропродовольства, зростаюча роль торгівлі. Загалом еволюція підпорядкована тим же закономірностям, які характерні для розвинутих країн, де в системі агробізнесу торгівля виконує широкі функції інтегратора.

5. Необґрунтованість функцій торгівлі деформує і суттєво звужує її завдання відносно АПК. Доведено, що крім функцій обміну і зміни форми вартості, в процесі взаємодії з АПК торгівля повинна виконувати функції: доведення продукції АПК зі сфери виробництва у сферу споживання, міжрегіональних поставок, міжгалузевого обміну матеріально-технічних ресурсів, впливу на агропромислове виробництво і ринок агропродовольства. Крізь призму зазначених функцій сформульовані основні напрями взаємодії торгівлі та АПК, які охоплюють систему реалізації кінцевого продукту АПК у товарно-грошовій формі; матеріально-технічне забезпечення суб'єктів АПК; торговельне обслуговування сільського населення і соціальний розвиток села; міжрегіональні поставки продовольства; вплив торгівлі на масштаби і структуру агропромислового виробництва, врівноваження ринку агро- продовольчих ресурсів.

6. Науковий аналіз сукупності міжгалузевих відносин дозволив визначити і виокремити ті з них, які відіграють провідну роль у процесі взаємодії торгівлі та АПК - соціально-економічні, організаційно-економічні і технологічні відносини. Доведено, що створення умов для їх реалізації дозволить пом'якшити міжгалузеві протиріччя, забезпечити цілісність процесу економічної взаємодії, узгодити інтереси торгівлі та галузей АПК, досягти пропорційності їх розвитку.

7. Проведене дослідження засвідчило, що в системі міжгалузевих зв'язків АПК торгівля займає особливе місце. З одного боку, воно активно формує кінцеву продукцію АПК, а з іншого - забезпечує рух потоків агропродовольчих ресурсів в інші сфери національної економіки, а також зустрічні потоки матеріально-технічних ресурсів в АПК. Виявлено, що в сукупності витрат на створення кінцевого продукту АПК частка торгівлі становить 15,6%, сільського господарства - 21,2% і харчової промисловості - 11,8%, а в проміжному споживанні її внесок перевищує 23%, що вказує на значну роль торгівлі в міжгалузевій взаємодії. Що стосується організації торгівлею товаропотоків, то їх сумарна величина становить не менше 145 млрд.грн в рік. При цьому виявлено надмірні диспропорції у структурі товаропотоків. Співвідношення „вихідних” з АПК потоків агропродовольчих ресурсів і „вхідних” потоків матеріально-технічних ресурсів і товарів становить 4:1.

8. Аналіз показав, що товарна пропозиція АПК становить 117-119 млрд. грн. при потребах для забезпечення споживання продуктів харчування на рівні медично рекомендованих норм в 190-200 млрд. грн. у рік. Отже, товарні агропродовольчі ресурси не співставлені ні з потребами, ні з обсягами валового виробництва і можливостями АПК України. Рівень товарності в аграрному секторі надзвичайно низький (41%), тому в структурі агропродовольчих ресурсів аграрна продукція займає менше третини. Зберігається тенденція зростання товарної продукції, головним чином, за рахунок випереджального зростання цін. У зв'язку з цим запропоновано: суттєво підвищити рівень товарності продукції в господарствах населення, розвивати крупнотоварне виробництво в аграрному секторі АПК, інтенсифікувати виробництво в харчовій промисловості і перероблення сільгосппродукції, стримувати зростання цін і паралельно у 3,5-4 раза підвищити наявні доходи населення з тим, щоб досягти рівня нормального споживання і знизити рівень витрат населення на продукти харчування з 57% до 25-30% у сукупних витратах.

9. Взаємодія АПК і оптової торгівлі базується на сукупності складних відносин і зв'язків, які тільки формуються на оптовому ринку продовольства і не в стані забезпечити ефективну систему оптового збуту. В оптовій реалізації переважають малоефективні посередницькі структури. Їх частка досягла 60% в загальних обсягах реалізації продукції аграрного сектора і продовжує зростати.

Запропонована структурна модель перспективних каналів дистрибуції агропродовольчих ресурсів АПК охоплює оптові продовольчі ринки, заготівельно-збутові кооперативи, селянські торговельні дома, агробіржі, аукціони, контрактні компанії, електронні портали, цінові канали, які повинні суттєво підвищити ефективність оптової реалізації агропродовольчих ресурсів за рахунок паритетності відносин, еквівалентності обміну і зниження операційних витрат.

10. Роздрібна торгівля продтоварами, яка забезпечує завершальну стадію процесу товарно-грошового обміну, характеризується масштабними структурними трансформаціями і протирічними тенденціями, які суттєво ускладнюють визначення перспектив розвитку цієї сфери. Основні тенденції полягають у стійкому зростанні обсягів продажу (18% в середньому за рік) за високої цінової динаміки, інтенсивного розвитку мереж крупноформатних підприємств торгівлі із зарубіжним капіталом, експансії імпортних товарів, які забезпечують 27-30% товарообороту, позитивних асортиментних змін, повільного скороченого нелегалізованого обороту, обсяги якого перевищують 25 млрд. грн. у рік.

Запропонована структурна модель роздрібної торгівлі передбачає розширення сектора організованої торгівлі, трансформацію ринків у торговельно-сервісні центри, зміни в асортиментній політиці, впровадження нових форм і методів продажу.

11. Проведений аналіз свідчить, що міжрегіональна диференціація рівня забезпечення потреб населення в продовольчих товарах залишається суттєвою. Децільні коефіцієнти середньодушового продажу основних груп продтоварів за регіонами України коливаються в межах 2-5 разів. При цьому процес диференціації поглиблюється не тільки між регіонами, але й в територіальному аспекті, тобто між містом і селом., де розрив сягає 5 разів.

Сформульовані основні пропозиції щодо вирівнювання рівня споживання населенням продтоварів за областями і територіями полягають у підвищенні рівня реальних доходів населення, скороченні обсягів натурального споживання, забезпеченні економічної і фізичної доступності населення до ресурсів продовольства в роздрібній мережі.

12. Аналіз ефективності функціонування торгівлі виявив складний зміст і характер цієї категорії. Доведено, що її характеристика не зводиться лише до співвідношення результативності економічних показників, а має більш широке соціально-економічне визначення, яке полягає у відповідності результатів господарської і соціальної діяльності торгівлі інтересам і потребам споживачів за оптимального використання ресурсів. Відповідно, оцінка ефективності виражає як економічні, так і соціальні аспекти діяльності.

Головними напрямами підвищення ефективності функціонування торгівлі варто вважати: інтенсифікацію використання ресурсів, оптимізацію витрат, суттєве збільшення товарообороту і прискорення оборотності запасів. У соціальному аспекті особливої актуальності набуває соціальна відповідальність торгівлі в ціновій, асортиментній політиці, забезпеченні якості і безпеки товарів, а також функціональній і територіальній організації торгівлі.

13. Визначення стратегічних пріоритетів розвитку і посилення процесу взаємодії торгівлі та АПК зумовлено домінуючими тенденціями, характерними для цього процесу, а також активним впливом стратегічних сил, які складаються в умовах інвестиційно-інноваційного розвитку, конкуренції, посилення державного управління, розширення глобалізаційних процесів. Різновекторна спрямованість їх впливу, відповідно, зумовлює різнорідність пріоритетів. Головні з них такі: оптимізація системи відтворення в АПК, розширення товарно-грошового обміну, створення сучасної інфраструктури оптового ринку, соціальна орієнтація агропромислового виробництва і соціальне відродження села, організаційно-структурні зміни, підвищення ефективності міжгалузевої взаємодії.

14. Обґрунтування структурної моделі механізму взаємодії торгівлі та АПК що базується на принципах цілісності, інтеграційності і ефективності дозволило розкрити його сутність, як систему організаційних форм, регуляторів, економічних важелів, схем управління і правових норм, що забезпечують усвідомлене використання економічних законів, реалізацію комплексу відносин і міжгалузевих зв'язків з метою узгодженого розвитку і ефективного функціонування торгівлі та АПК. Формування і використання такого механізму в суспільній практиці сприятиме появі нових організаційних структур інтегрованого типу, оптимізації фінансово-економічних параметрів АПК і торгівлі, здійсненню ефективної міжгалузевої взаємодії.

15. Соціальні аспекти взаємодії торгівлі та АПК в ринкових умовах набувають особливо важливого значення для системного відродження села і розвитку соціального потенціалу сільських територій відповідно до основних положень теорії сільського розвитку і державної аграрної політики. Запропоновані концептуальні положення формування сільського ринку, як важливого інституту реалізації соціальної політики на селі, активізації її участі у забезпеченні соціально-культурних потреб населення, створенні соціальної інфраструктури села, соціальної орієнтації діяльності АПК дозволять посилити соціальну місію торгівлі та її соціальну відповідальність.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Апопій В.В. Внутрішня торгівля та АПК України: ефективність взаємодії: [монографія] / В.В.Апопій. - Львів: Вид-во ЛКА. 2007.- 368с.

2. Апопій В.В. Система связей потребительской кооперации в АПК: [монографія] / В.В.Апопій. - М.: Экономика, 1986.- 166с.

3. Споживча кооперація України: Проблеми сучасного розвитку: [монографія] / В.В.Апопій, С.Г.Бабенко, Л.К. Бесчасний, І.І.Лукінов та інші /Т.1 Ринкова орієнтація споживчої кооперації України.- Львів: Вид-во „Коопосвіта”, 1994. -366с. Розділ: Підвищення ролі споживчої кооперації в АПК (особистий внесок - визначена багатомірна структура АПК, потенціал агропродовольчих ресурсів, форми їх реалізації і шляхи активізації кооперативної торгівлі - 2,5 д.а.).

4. Економічні системи: [монографія] / В.В.Апопій., Г.І.Башнянін, А.М.Ващишин та інші /За ред.Г.І.Башнянина / Т.1 - Львів: Вид-во ЛКА,- 2006. -484с. Розділ: Структурні трансформації в системі торгівлі. (особистий внесок - виявлені особливості торгівлі як системи трансформації структури, обґрунтовані з позицій системності 2,0 д.а.).

Статті в наукових фахових виданнях

1. Апопий В.В. Проблемы развития прямых связей / В.В.Апопий, Ш.В.Опельбаум, А.И.Сиваченко // Советская потребительская кооперація.- 1980.- №4. - С.50-53. (особистий внесок - розкрито зміст, структуру зв'язків, обґрунтовано доцільність переходу на прямі зв'язки - 0,2 д.а.)

2. Апопій В.В. Проблеми структурних перетворень у споживчій кооперації / В.В.Апопій, Я.А.Гончарук //Вісник ЛКА. Вип. 1.-:Львів: Вид-во ЛКА, 1997. - С.15-28. (особистий внесок - перебудова організаційної, функціональної і територіальної структури - 0,5 д.а.).

3. Апопій В.В. Соціально-економічні проблеми розвитку сільського ринку України / В.В.Апопій, Я.А.Гончарук // Регіональна економіка. - 1997. - №4. - С.24-33-1,7 д.а. (особистий внесок - визначено тенденції, рівновага на ринку, механізм регулювання. - 0,6 д.а.)

4. Апопій В.В. Види і функції зв'язків торгівлі та АПК / В.В.Апопій // Торгівля, комерція, підприємництво. Зб. наук. пр. Львів: Вид-во ЛКА, 1998. -С.20-23.

5. Апопий В.В. Проблемы становления торгового посредничества в Украине / В.В.Апопий // Предпринимательство, хозяйство и право.- 1998. - №6. -С.29-32.

6. Апопій В.В. Сучасні трансформації в сфері товарного обороту // В.В.Апопій / Економіка України. 1998. - №6. - С. 33-41.

7. Апопій В.В. Організаційні проблеми розвитку сфери товарного обігу в Україні / В.В.Апопій // Вісник ЛКА (серія екон.) Т.ІІ Львів. - 1998. - С.3-12.

8. Апопій В.В. Структурна модель системи зв'язків торгівлі та АПК України / В.В.Апопій //Вісник ЛКА (серія екон.) Вип.5. Львів, 1999. - С. 23-30.

9. Апопій В.В. Фінансові взаємовідносини споживчої кооперації і АПК / В.В.Апопій // Фінанси України. - 1999. - №10. - С.40-45.

10. Апопій В.В. Формування сучасної інфраструктури ринку продовольства України / В.В.Апопій // Регіональна економіка.- 1999. - №3 - С.18-26.

11. Апопій В.В. Структурна модель сфери товарного обігу в умовах ринкових трансформацій / В.В.Апопій //Вісник ЛКА (серія екон.) Вип.9, 2001.- С. 210-216.

12. Апопій В.В. Ринок споживчих товарів в Україні: проблеми сучасного розвитку/ В.В.Апопій, Я.А.Гончарук // Економіка і прогнозування (науково-аналітичний журнал. - 2002. - С.115-124. (особистий внесок - обґрунтовано перспективні напрями і пріоритети розвитку торгівлі - 0,8 д.а.).

13. Апопій В.В. Соціальні проблеми розвитку села / В.В.Апопій //Вісник ЛКА (серія екон.). Вип. 12 Львів. 2002-С.63-67.

14. Апопій В.В. Внутрішня торгівля України: напрями структурної перебудови / В.В.Апопій // Вісник ЛКА (серія екон.) Вип.14 Львів. - 2003. - С.38-50.

15. Апопій В.В. Приєднання України до СОТ: Наслідки для внутрішньої торгівлі / В.Апопій, Т.Футало //Регіональна економіка - 2004, №2 с.93-104 - 1,1 д.а. (особистий внесок - структурні зміни, організаційні, економічні, соціальні наслідки для торгівлі продтоварами - 0,6 д.а.)

16. Апопій В.В. Інтернет-торгівля: проблеми і перспективи розвитку в Україні / В.В.Апопій //Регіональна економіка. - 2003. - №1. - С.25-33.

17. Апопій В.В. Теоретичні засади організаційних змін в сфері торгівлі / В.В.Апопій // Вісник ЛКА (серія екон.) Вип.18. 2005-С.13-19.-0,6д.а. (особистий внесок - розкрита теорія організації торгівлі, засади, модель, структура торгівлі - 0,3 д.а.)

18. Апопій В.В. Сучасні проблеми та стратегічні пріоритети розвитку внутрішньої торгівлі України / В.В.Апопій // Вісник Дон НУЕТУ (науковий журнал): Економічні науки. 2005. - №4. - С.153-163.

19. Апопій В.В. Перспективні структури і організаційні моделі у сфері торгівлі / В.В.Апопій // Вісник ЛКА (серія екон.) Вип.19. Львів, 2005. - С.27-38.

20. Апопій В.В. Теорія організації та структурна перебудова торгівлі / В.В.Апопій // Вісник КНТЕУ. 2005. - №3. - С.29-34.

21. Апопій В.В. Економічний зміст інтеграційних зв'язків АПК і торгівлі / В.В.Апопій // Вісник ЛКА (серія екон.) Вип.20. - Львів, 2006. - С.267-274.

22. Апопій В.В. Соціально-економічний зміст кооперації: теоретичні та прикладні аспекти / В.В.Апопій //Вісник ЛКА (серія екон.) Вип. 21. Львів: Вид-во ЛКА, 2006. -С.67-78.

23. Апопій В.В. Механізми взаємодії торгівлі та АПК: принципи формування / В.В.Апопій // Вісник ЛКА. (серія екон.) Вип.22.- Львів: Вид-во ЛКА, 2006. - С.410-414.

24. Апопій В.В. Соціально-економічні підходи до нормування розвитку роздрібної торговельної мережі / В.В.Апопій, Ю.М.Хом'як // Вісник ЛКА (серія екон.) Вип.23.- Львів: Вид-во ЛКА, 2006. - С.230-236. (особистий внесок - розробка критеріїв, показників, методичних підходів забезпеченості мережею в сільській місцевості - 0,3 д.а).

25. Апопій В.В. Вирівнювання регіонального рівня забезпечення населення продовольчими ресурсами / В.В.Апопій // Регіональна економіка. - 2007. - №3 - С.128-136.

26. Апопій В.В. Кооперативний сектор економіки: умови та засади формування / В.В.Апопій // Таврійський науковий вісник. Вип. 51. - Херсон, 2007.-С.61-67.

27. Апопій В.В. Соціальна функція торгівлі / В.В.Апопій // Економіка і прогнозування (науковий журнал). - 2007. - №4. - С.93-104.

28. Апопій В.В. Економічна доступність до продовольчих ресурсів на внутрішньому ринку України / В.В Апопій // Вісник ЛНАУ „Економіка АПК” 2008. - № 15 - с. 54-63.

29. Апопій В.В. Потреби внутрішньої торгівлі в агропродовольчих ресурсах. / В. Апопій // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць. Вип. 25, т. 1. - Донецьк : Дон НУЕТ, 2008 .- С. 16-23.

Вісник 2008. (науковий журнал).

30. Апопій В.В. Торгівля продовольчими товарами : сучасний стан і тенденції розвитку / В. Апопій // Вісник ДонНУЕТ № 3 (39) 2008. с. 180-186.

31. Апопій В.В. Торгівля в системі міжгалузевого обміну АПК // Економіка АПК. - 2008. - № 7. - С. 111-117.

Друковані праці наукових конференцій

1. Апопий В.В. Эффективность торговли и агропромышленного производства / В.В.Апопий // Сборник статей научно-практической конференции “Научно-технический прогресс и основные направления развития торговли МССР”. - Кишинев, 1980. - С.44-51.

2. Апопій В.В. Внутрішня і зовнішня торгівлі: проблеми взаємодії / В.В.Апопій // Збірник матеріалів VII Міжнародної науково-практичної конференції “Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики”. - К.:УАЗТ, 2004. - С.37-39.

3. Апопий В.В. Структурная перестройка торговли Украины /В.В.Апопий // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Торговля: теория и практика”. - Вільнюс “Вільнюський університет”. - 1995. - С.17-19.

4. Апопий В.В. Потребительская кооперация: новые концептуальные подходы развития / В.В.Апопий // Материалы Международного форума «Совершенствование кооперативного управления, повышение эффективности деятельности.- Белгород: Бел.ун-т, 1999. - С.170-180.

5. Апопій В.В. Проблеми товаропостачання роздрібної торговельної мережі в нових умовах господарювання // В. Апопий, Г. Берду. Збірник матеріалів наукової конференції за підсумками науково-дослідної роботи вчених ЛКА у 1999р. - Львів: ЛКА, 1995. - С.134-136 (особистий внесок - запропоновано засади раціональної організації товаропостачання - 0,6 д.а.).

6. Апопий В.В. Потребительская кооперация: актуальные проблемы ее современного развития / В.В.Апопий // Материалы Международного научного симпозиума “Dezvoltarca cooperatici ole consum: teorie si practica». - Кишинев: Молд.ун-т, 1998. - С.5-7.

7. Апопій В.В. Фінансування товарообмінних операцій і роль банків / В.В.Апопій В.В., Т.П. Лазур // Матеріали науково-практичної конференції Львівської комерційної академії. - Львів, 1996. - С.55-57. (особистий внесок - визначені підходи формування механізму фінансування посередницьких операцій - 0,05 д.а.).

8. Апопій В.В. Пріоритети стратегічного розвитку кооперативного сектора економіки України / В.В.Апопій, Я.А.Гончарук, В.С. Загорський // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Перспективи кооперації в АПК”. - Львів: ЛДАУ, 2005. - С.144-149. (особистий внесок - обґрунтовано складові кооперативного сектора в Україні - 0,2 д.а.).

9. Апопій В.В. Агропромисловий комплекс і торгівля: пріоритетні напрямки взаємодії / В. Апопій // Матеріали Міжнародного наукового форуму “Теорія і практика розвитку АПК”.- Львів: ЛДАУ, 2006. - С.448-455 (0,8 д.а.).

10. Апопій В.В. Раціональне використання земель сільсько-господарського призначення: правові та економічні проблеми /Апопій В.В., Мацько М.А. // Матеріали Міжнародного науково-практичного форуму «Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів». - Львів: ЛАДУ, 2007. - С.56-61. (особистий внесок - сформульовані організаційно-економічні проблеми використання землі - 0,4 д.а.).

11. Апопій В.В. Структурна перебудова сфери товарного обігу / В.В.Апопій // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу”. - К.:КНТЕУ, 2002. - С.21-23.

12. Апопій В.В. Система взаємозв'язків і відносин споживчої кооперації та АПК в умовах ринкової орієнтації економіки України / В.В.Апопій // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку споживчої кооперації в ринковому середовищі”. - Львів: ЛКА, 1998. - С.61-69.

13. Апопій В.В. Теоретичні проблеми розвитку споживчої кооперації України та її міжнародної інтеграції / Апопій В.В., Бабенко С.Г. // Зб. наук. праць учасн. Міжнародної конференції “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: теорія і стратегія”. - Ялта: Форос, 1996. - С.120-124. (особистий внесок - доведено об'єктивність інтеграційних процесів для кооперації та необхідність адаптації до нових умов глобалізації - 0,1 д.а.).

14. Апопий В.В. Формирование новой функциональной структуры в сфере торговли / В.В.Апопій // Сб.науч.трудов Международной научно-практической конференции “Торговля в ХХI веке: тенденции развития, инновации».- Гомель: БТЭУ, 2007. - С.16-19.

15. Апопий В.В. Совершенствование механизма межотраслевых связей торговли в АПК // Материалы Всесоюзной научной конференции «Проблемы экономического и социального развития АПК». - М.: ИЭ АН, 1983. - С.136-139.

16. Апопий В.В. Влияние интеграционных процессов на отраслевую структуру потребительской кооперации // В. Апопий, В. Беньо. Материалы Всесоюзной научно-теоретической конференции «Проблемы перспективного развития потребительской кооперации». - М., 1984. С. 168-173. (особистий внесок - запропоновано шляхи внутрішньої інтеграції функціонально пов'язаних галузей споживчої кооперації - 0,2 д.а.)

17. Апопий В.В. Межотраслевая эффективность кооперативной торговли // Тезы докладов научно-практической конференции "Проблемы теории и практики определения и планирования экономической эффективности кооперативной торговли". - Полтава, 1984. - С. 211-214.

18. Апопий В.В. Товарные ресурсы АПК и пути их вовлечения в товарооборот // Материалы научно-практической конференции “Пути совершенствования экономической работы в системе потребительской кооперации”. - М., 1985. с. 85-89.

19. Апопій В.В. Проблеми становлення споживчого ринку України / В. Апопій, Я.Гончарук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). Вип.23. Матеріали доповідей Міжнародного конгресу економістів. - Львів: ІРД, 2001. -С.360-368 (особистий внесок - обґрунтовано шляхи покращення інфраструктури, товарного забезпечення та детінізації споживчого ринку - 0,3 д.а.).

Методичні матеріали

1. Перехідна економіка: Підручник / В.М.Геєць, Є.Г.Панченко, Е.М.Лібанова та ін. / За ред. акад. В.М.Гейця. - К.: Вища школа, 2003. - 591с., у тому числі автора С.205-220: Кооперативний сектор у перехідній економіці (сутність, еволюція, основні тенденції розвитку.-0,5 д.а.

2. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг: [підручник] / В.В.Апопій, С.Г.Бабенко, Я.А.Гончарук та ін.; За ред. Апопія В.В., Гончарука Я.А. - К.:Коопосвіта, 2001. - 450с., у тому числі автора 87с.(6 д.а.) (науково-теоретичні основи, система зв'язків, оптовий ринок).

3. Організація торгівлі: [підручник] / За ред. В.В.Апопія. - К.:ЦУЛ, 2005. - 616с., у тому числі автора 118с. (теоретичні засади, організаційні моделі, структурна перебудова, оптові закупівлі, формування асортименту, електронна торгівля.-10 д.а).

4. Теорія і практика торговельного обслуговування: Навчальний посібник / За ред. В.В.Апопія. - К.:ЦУЛ, 2005. - 496с., у тому числі 95с. автора (формування систем обслуговування, управління асортиментом, особливі форми продажу.- 9 д.а).

Інші видання

1. Апопій В.В. Інтернет-торгівля в системі глобального бізнесу / В.Апопій, Я.Гончарук // Вісник ЛКА. Вип.13. - Львів: Вид-во ЛКА, 2002. - С.321-326. (особистий внесок: Передумови розвитку Інтернет-торгівлі, стан, тенденції її розвитку в системі В2В та В2С).

2. Апопій В.В. Споживча кооперація та агропромисловий комплекс: проблеми взаємодії [книга] Споживча кооперація України: історичні та соціально-економічні аспекти. - К., 1996. - С.146-158.

3. Совершенствование экономического механизма управления торговлей. Науч.изд. / Курак С.В. - Львов: изд.об. «Вища школа», 1984. - 160с., у тому числі спільно з автором с.61-79 Вопросы совершенствования хозрасчетного механизма в управлении торговлей.

4. Апопий В.В. Интенсификация АПК - ведущий фактор развития потребительской кооперации. Обзорная информ. ЦБТЭИ. Вып.4. - 1987. - С.36.

5. Апопій В.В. Економічна енциклопедія у 3-х томах. Видавнич.центр “Академія”. Т.1.-2000, Т.2.-2001, Т.3.-2002 (2 д.а.).

Анотація

Апопій В.В. Внутрішня торгівля та АПК України: теорія і практика економічної взаємодії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спец. 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Донецьк, 2008.

У дисертації розроблено теоретико-методологічні і науково-прикладні засади розвитку міжгалузевої економічної взаємодії внутрішньої торгівлі та АПК України, а також механізми їх ефективного функціонування в ринковому середовищі.

Досліджено взаємозв'язок агропромислового виробництва і товарно-грошового обміну, доведено об'єктивний характер їх взаємозалежності і, відповідно, економічної взаємодії торгівлі та АПК. Обґрунтовано функції торгівлі щодо АПК, детермінанти і фактори економічної взаємодії. Поглиблено теоретико-методологічні основи дослідження процесу міжгалузевої економічної взаємодії.

Розкрита система економічних відносин і міжгалузевих зв'язків торгівлі та АПК, виявлено суттєві протиріччя їх економічних інтересів, диспропорції розвитку і низьку ефективність функціонування. Запропоновано механізм економічної взаємодії торгівлі та АПК, обґрунтовано стратегічні пріоритети і шляхи їх реалізації.

Ключові слова: внутрішня торгівля, агропромисловий комплекс, міжгалузеві зв'язки, товарно-грошові відносини, економічна взаємодія, агро- продовольчі ресурси, сільський ринок, соціальна відповідальність торгівлі.

Аннотация

Апопий В.В. Внутренняя торговля и АПК Украины: теория и практика экономического взаимодействия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского. Донецк, 2008.

В диссертации разработаны теоретико-методологические и научно-прикладные основы развития межотраслевого экономического взаимодействия внутренней торговли и АПК, а также механизмы их эффективного функционирования в рыночной среде.

Исследована взаимосвязь агропромышленного производства и товарно-денежных отношений, доказано объективный характер их взаимозависимости и, соответственно, взаимодействие торговли и АПК. Углублены теоретико-методологические основы процесса межотраслевого взаимодействия, раскрыта его теоретическая сущность, содержание, характер и этапы эволюции.

Обоснованы детерминанты и факторы, обуславливающие развитие межотраслевого взаимодействия, уточнены функции торговли относительно АПК в рыночных условиях.

Доказана проблематичность использования классических теорий воспроизводства, обмена, стоимости и предложены варианты их сочетания с рыночными теориями предельной полезности, спроса и предложения для достижения эквивалентности межотраслевого обмена.

Исследована система отношений и межотраслевых связей, которая характерна для межотраслевого взаимодействия торговли и АПК. Выделены основные виды отношений и связей, раскрыты их функции и степень реализации. Анализ показал, что между функционально взаимосвязанными отраслями возникают существенные расхождения в экономических интересах и диспропорции в темпах и масштабах развития.

Исследование материально-вещественного содержания взаимосвязей торговли и АПК позволило определить масштабы и структуру товарных потоков, их направленность и сделать вывод о том, что диспаритет цен и неэквивалентность обмена приобрел угрожающий для функционирования АПК характер.

Всесторонне раскрыта роль и место оптовой и розничной торговли в обеспечении реализации агропродовольственных ресурсов и становлении продовольственного рынка Украины.

Предложены меры по созданию перспективной инфраструктуры оптового рынка агропродовольственных ресурсов, совершенствованию структуры розничной торговли и выравниванию регионального и территориального уровня потребления продуктов питания.

Обоснованы стратегические приоритеты развития процесса экономического взаимодействия АПК и торговли, создания организационно-экономического механизма эффективного взаимодействия, усиления роли торговли в социальной ориентации деятельности АПК, социальном возрождении села и развитии социального потенциала сельских территорий.

Ключевые слова: внутренняя торговля, агропромышленный комплекс, межотраслевые связи, отношения, товарно-денежные ресурсы, сельский рынок, социальная роль торговли.

Summary

Victor Apopiy. Domestic Trade & Agro-industry of Ukraine: Theory and Practice of Economic Cooperation. - Manuscript.

Thesis for the Doctor Degree in Economics. Speciality 08.00.03 - Economy and Management of National Policy. - Donets'k Tukhan-Baranovs'kyi National University of Economics and Commerce. Donets'k, 2008.

The theoretical, methodological and scientifically-applied bases of the development of interbranch economic co-operation of domestic trade and agro-industry of Ukraine, and also the mechanism of their effective functioning in a market environment have been investigated in the thesis.

The intercommunication of agro-industrial production and commodity-money relations have been developed also. The objective character of their interdependence, and also the economic intercommunication of trade and agro-industry have been well-proved. The determinants and factors which stipulate the development of interbranch economic co-operation and trade functions have been specified in relation to agro-industry in market conditions. The theoretical and methodological bases in the development of the process of interbranch economic co-operation have been deeply motivated.

The system of economic relations and interbranch connections of domestic trade and agro-industry have been investigated. The analysis of research revealed that in between functionally interlinked industries there were substantial divergences in economic interests and disproportion in rates and scales of development.

The methods of economic intercommunication of trade and agro-industry have been suggested. And also the strategic priorities of economic co-operation of agro-industry and trade have been already grounded.

Key words: domestic trade, agro-industry, interbranch connections, commodity-money relations, economic interaction, agro-food resources, rural market, social responsibility of trade. Размещено на Allbest.ru

...