Ефективність розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Ефективність розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України

Говорушко Т.А.

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

Київ - 2008

Вступ

Актуальність теми. Тема малого підприємництва не втрачає своєї актуальності протягом всієї історії його існування в незалежній Україні. Така зацікавленість аргументується тим, що мале підприємництво справляє суттєвий вплив на прискорення трансформаційних процесів при зміні моделі економічної системи, на економічне зростання країни, сприяє розширенню господарських зв'язків, окупності витрат, зменшує соціальну напругу в суспільстві за рахунок більшої зайнятості трудових ресурсів. Враховуючи значні можливості малого підприємництва, слід відзначити, що ефективність його розвитку у харчовій промисловості України залежить від багатьох чинників зовнішнього і внутрішнього, доволі специфічного характеру.

Теоретичним і практичним питанням ефективності розвитку малого підприємництва приділяли увагу А.І. Бутенко, З.С. Варналій, М.П. Войнаренко, Л.І. Воротіна, В.Н. Парсяк, І.М. Комарницький, П.Ю. Лазур та інші відомі науковці. Серед зарубіжних учених значний інтерес представляють авторські розробки П. Друкера, Дж. Стредвіка, Н. Сірополіса, Ф. Хайека, К. Штайльмана. Формування та ефективність розвитку малого підприємництва в агропромисловому комплексі України і харчовій промисловості зокрема досліджували С.М. Аржевітін, А.О. Заїнчковський, В.К. Збарський, Л.Ф. Дейнеко, М.Я. Дем'яненко, Т.Л. Мостенська, М.П. Сичевський, Д.Ф. Крисанов, та інші вчені.

Більшість досліджень вітчизняних науковців містять аналіз сучасних тенденцій розвитку та організаційних заходів, програми підтримки малого підприємництва, перспективи та можливі напрями поліпшення його стану в країні. Пропонується стандартний набір інструментів і механізмів розв'язання проблемних питань функціонування і розвитку малого підприємництва без урахування особливостей виду економічної діяльності. Однотипність шляхів і методів підвищення ефективності розвитку малого підприємництва, що розробляються і застосовуються на практиці, приводить до зворотного ефекту і позначається на економічних показниках діяльності малих підприємств.

Практика підтверджує незадовільний стан малого підприємництва як у економічній системі України, так і в харчовій промисловості, наявність системних проблем і можливостей, які слід вирішувати і використовувати з урахуванням галузевої специфіки.

З методологічної і методичної точки зору недостатньо розробленими є науково-практичні рекомендації, реалізація яких має сприяти підвищенню ефективності розвитку малого підприємництва в харчовій промисловості за умов зовнішнього середовища, що склалось. Останнім часом на розвиток підприємництва посилився вплив нестабільності економічної й фінансово-кредитної політики держави, негативних змін соціально-демографічного складу населення, Світової організації торгівлі та глобалізаційних процесів.

Входження України у світовий торговий простір і посилення конкуренції з боку зарубіжних виробників та імпортерів у сфері виробництва і реалізації харчових продуктів спонукає до впровадження нових технологій, створення інноваційних продуктів і скорочення життєвого циклу існуючих.

Ці чинники несуть у собі як потенційні можливості, так і загрози для існування малих підприємств харчової промисловості.

Необхідність методологічного, методичного і практичного обґрунтування чинників, що несуть у собі потенційні можливості і загрози для існування малих підприємств харчової промисловості, та впливають на ефективність їх розвитку, ідентифікація якості розвитку, виявлення незадіяних резервів, напрямів ліквідації або зменшення негативних наслідків, використання сприятливих умов і можливостей обумовили мету й актуальність обраного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретико-методологічні положення, методичні і практичні результати дослідження здійснено в межах наукових тем Національного університету харчових технологій: "Розроблення економічного механізму функціонування підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської сировини", номер державної реєстрації 0107U000475 (автором розроблено концепцію реалізації малими підприємствами фінансового забезпечення на основі самофінансування і кредитного фінансування). "Забезпечення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської сировини", номер державної реєстрації 0107U000476 (автором запропоновано класифікацію конкурентних переваг, розроблену для малих підприємств харчової промисловості, а також науково-практичні рекомендації щодо забезпечення інтеграції малих підприємств з широким колом осіб, зацікавлених у підвищенні ефективності їх розвитку).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних засад і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України з урахуванням поточного стану, галузевих особливостей, інтеграційних процесів.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

- провести теоретичний аналіз сутності малого підприємництва та його взаємозв'язку з малим бізнесом;

- дослідити ефективність розвитку малого виробничого підприємництва як категорію економічної науки;

- розглянути теоретичні підходи до встановлення суті підприємницького середовища, доповнити класифікацію його чинників та виявити вплив держави на реалізацію підприємцем основних функцій і досягнення поставлених цілей;

- розглянути та поглибити теорію визначення критеріїв віднесення підприємств до малих форм господарювання з позицій вітчизняного і зарубіжного досвіду;

- визначити суть концентрації і спеціалізації виробництва у харчовій промисловості України в контексті їх впливу на оптимальні розміри підприємств;

- розробити методологічний підхід до встановлення критеріїв малих підприємств з виробництва харчових продуктів;

- узагальнити існуючі методологічні принципи та методики оцінки ефективності функціонування і розвитку малого виробничого підприємництва;

- розробити методологічний підхід до аналізу ефективності розвитку малих підприємств з виробництва харчових продуктів з урахуванням стратегічної складової;

- оцінити просторовий розвиток малих підприємств харчової промисловості, виявити його особливості і обґрунтувати основні принципи розвитку малого підприємництва;

- провести аналіз розвитку малих підприємств у харчовій промисловості за видами економічної діяльності;

- оцінити ефективність функціонування і розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості з використанням розробленого методологічного підходу, виявити чинники, що впливають на якість розвитку малих підприємств;

- обґрунтувати динаміку і структурні зміни малих підприємств харчової промисловості на перспективу, відповідно до вимог споживчого ринку і критерію соціальної ефективності підприємств галузі;

- розробити рекомендації з удосконалення державного регулювання розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України, що ґрунтується на програмних засадах і відповідає міжнародному досвіду;

- концептуально обґрунтувати основні напрями поліпшення фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості на основі самофінансування і гарантійного кредитування;

- розробити науково-практичні рекомендації щодо підвищення адаптивності малих підприємств до мінливих умов підприємницького середовища.

Об'єктом дослідження обрано процеси розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних і прикладних питань ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України.

Методологія і методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, праці видатних вітчизняних і зарубіжних вчених з економічних та організаційних проблем підвищення ефективності функціонування і розвитку малого підприємництва.

Досягнення поставленої мети зумовило застосування таких методів дослідження: індуктивного, групувань - на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення дослідження; дедуктивного, методів деталізації, аналізу, синтезу, порівняння - у процесі теоретичного осмислення проблеми, для визначення змісту теоретичних понять, їх характеристик і взаємозв'язку у понятійно-категоріальному полі економічної науки, дослідження ефективності функціонування і розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України; монографічного - для детального вивчення світового досвіду у встановленні критеріїв для віднесення підприємств до малих форм господарювання; методи узагальнення, графічного, економіко-математичного моделювання - на етапах розробки методичного забезпечення оцінки ефективності функціонування і розвитку та обґрунтуванні перспектив розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України; абстрактно-логічного при теоретичному обґрунтуванні поставлених задач, уточненні ключових понять дисертаційного дослідження та формулюванні висновків.

Технічні розрахунки здійснено за допомогою табличного редактора Microsoft Excel. Інформаційною базою для дослідження стали: спеціальна література з проблем теорії та практики підвищення ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України. нормативні документи, статистичні дані.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:

- визначено сутність розвитку малого підприємництва як процесу закономірної зміни, що відбувається у соціально-економічній системі малих підприємств у встановленому часовому періоді на основі реалізації властивого їм упорядкування внутрішньої структури через механізми регуляції такої системи, де результатом є показники ефективності підприємницької діяльності;

- запропоновано методологічний підхід до оцінки ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості з урахуванням стратегічної складової, сутність якого полягає у використанні концепції продуктивності і системи показників з розмежуванням ресурсів на застосовані та виробничо спожиті для оцінки результативності функціонування, ідентифікації характеру розвитку, який визначають різноманітні комбінації спрямованості та відносної швидкості зміни випуску продукції, виробничих витрат і рівня їх віддачі, стратегічного вимірювання ефективності розвитку малого підприємництва на основі концепції зацікавлених сторін і системи показників відповідальності;

удосконалено та уточнено:

- класифікацію чинників впливу на реалізацію підприємцем своїх функцій і досягнення поставлених цілей. Сутність уточнення полягає в тому, що відомі та узагальнені автором класифікаційні ознаки доповнено ознаками за часом і тривалістю впливу, які дають змогу виділити реальні й потенційні чинники, а також постійні, тимчасові та епізодичні;

- класифікацію видових проявів процесу розвитку на підприємстві шляхом доповнення його ознакою "горизонт змін" з виділенням коротко-, середньо- і довгострокового періодів, що в прикладному аспекті пов'язано з формуванням тактичних і стратегічних заходів, спрямованих на підвищення якості процесів розвитку;

- визначення розміру малого підприємства, при якому за головний критерій прийнято показники чисельності працюючих з урахуванням виду економічної діяльності і величина виробничої потужності, що відповідає оптимальному розміру малого підприємства відповідно до його територіального розміщення і потребі в зосередженні економічних ресурсів у межах малого виробництва, а законодавчо встановлені критерії ураховуються як рамкові. Такий підхід дає можливість ґрунтовніше підходити до регулювання розвитку малих підприємств при розробці державних територіально-галузевих програм;

- методику матричного моделювання показників результативності підприємницької діяльності на основі приведення показників матриці до єдиного середнього показника, що характеризує досягнутий малими підприємствами рівень ефективності, і використання його для встановлення рейтингу малих підприємств за видами діяльності у секторі малого підприємництва харчової промисловості;

- прогноз розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості на період до 2015 з використанням методологічного підходу, основою якого є метод екстраполяції і методика розрахунку структури малих підприємств за видами діяльності, що базується на використанні показників чисельності населення, частоти його звернення за продуктами харчування, виробленими на малих підприємствах, середньої вартості одиниці товару і середньої виручки, що забезпечує рентабельність не нижчу за ціну позичкового капіталу на фінансовому ринку. Запропонований підхід дозволяє спрямувати розвиток малих підприємств відповідно вимогам споживчого ринку, що відповідає критерію соціальної ефективності розвитку підприємств з виробництва харчових продуктів;

- концептуальні положення щодо удосконалення державного регулювання розвитку малого підприємництва, сутність яких полягає у диференційованому підході до формування державної підтримки малих підприємств з урахуванням досягнутого ними рівня ефективності і формування державним цільових програм за видами економічної діяльності, що, на відміну від існуючого положення, спрямованого переважно на підтримку самозайнятості, дає змогу більш конструктивно впливати на розвиток цього сектору харчової промисловості;

- методику оцінки ефективності державного регулювання розвитку малого підприємництва в частині доповнення її інтегральним індексом розвитку, що розраховується як добуток частки малих підприємств у загальній кількості підприємств харчової промисловості, частки зайнятих на малих підприємствах у загальній кількості зайнятих у харчовій промисловості, частки виробленої малими підприємствами продукції у загальному обсязі виробництва продуктів харчування і коефіцієнтом реальної діяльності, що визначається співвідношенням реально діючих і зареєстрованих малих підприємств та дає змогу оцінити ступінь їх тінізації;

- концептуальні підходи до удосконалення фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України, теоретичною основою яких є реалізація самофінансування, встановлення вимог до мінімального розміру статутного капіталу малих підприємств з виробництва харчових продуктів і відродження гарантійного кредитування з метою відкриття доступу до кредитного фінансування малих підприємств харчової промисловості;

набули подальшого розвитку:

- тлумачення змісту поняття "мале підприємництво", яке пропонується розглядати як самостійну, на власний ризик, під власну майнову відповідальність, ініціативу, діяльність, що характеризується незначними обсягами виробництва (товарообороту), прагненням до інновацій, ґрунтується на використанні економічних ресурсів і спрямована на отримання фінансово-економічного і соціального результату;

- обґрунтування необхідності зміни організаційної структури, інтеграції та самоорганізації малих підприємств харчової промисловості як заходів підвищення ефективності їх розвитку в умовах мінливості підприємницького середовища.

Практичне значення отриманих результатів полягає в доведенні теоретичних положень дисертаційної роботи до рівня узагальнень, конкретних методик і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України.

Основні результати дисертаційного дослідження знайшли використання в практичній роботі, зокрема: товариства з обмеженою відповідальністю "Пектин", якому передано методичне забезпечення оцінки ефективності функціонування і розвитку малого підприємництва з урахуванням стратегічної складової (акт № 1 впровадження результатів НДР у виробничих умовах від 10 травня 2007 р.); Київського економічного інституту менеджменту в навчальному процесі при викладанні дисциплін "Професорські семінари", "Підприємницьке право", "Фінанси підприємства" (акт № 2 впровадження результатів НДР від 4 вересня 2007 р.); Національного університету харчових технологій в навчальному процесі при викладанні дисциплін "Малий бізнес", "Економіка підприємства" (акт № 3 впровадження результатів НДР від 7 вересня 2007 р.); Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва при розробці пропозицій щодо удосконалення державного регулювання розвитку малого підприємництва, що базуються на показниках його ефективності як необхідній умові створення диференційованих програм для підтримки розвитку малого підприємництва (акт № 4 впровадження результатів НДР від 10 січня 2008 р.).; Департаменту регуляторної політики Міністерства економіки України при розробці довгострокових державних цільових програмах пронозу розвитку малих підприємств харчової промисловості на період до 2015 р. (акт № 5 впровадження результатів НДР від 17 січня 2008 р.); приватного підприємства "Алма-Веко, ФУД", яке у виробничих умовах використало методологію проведення організаційних змін і методику оцінки їх ефективності (акт № 6 впровадження результатів НДР від 19 лютого 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором сформульовано та обґрунтовано теоретичні положення, висновки і рекомендації щодо перспектив і підвищення ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України в умовах становлення економіки знань. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням, містить особисті наукові ідеї здобувача і має наукове та практичне значення. Всі результати дослідження одержані безпосередньо автором і відображені у друкованих працях. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистого дослідження. Положення кандидатської дисертації у дослідженні не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на таких наукових конференціях: 71-а наукова конференції молодих вчених, аспірантів, і студентів "Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХI столітті", 18-19 квітня 2005 р. (м. Київ); Всеукраїнська науково-практична конференція "Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення" 19-20 травня 2005 р. (м. Київ); Всеукраїнська науково-практична конференція "Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах" 2006 р. (м. Київ); 72-га наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів "Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХI столітті", 23-24 квітня 2006 р. (м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція "Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами" 23-24 лютого 2007 р. (м. Жовті Води); III Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку" 15-16 березня 2007 р (м. Київ): 73-я наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів "Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХI столітті", 23-24 квітня 2007 р (м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція "Научный потенциал мира - 2007", 16-30 вересня 2007 р. (м. Дніпропетровськ); Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки", 3-6 жовтня 2007 р. (м. Ужгород); Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція "Становление современной науки - 2007" 1-15 жовтня 2007 р. (м. Дніпропетровськ); IV Міжнародна науково-практична конференція "Стратегічні питання світової науки - 2008", 15-28 лютого 2008 р. (м. Дніпропетровськ); IV Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку", 3-4 квітня 2008 р.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 40 наукових працях, підготовлених самостійно і у співавторстві. Серед них 2 книги, у тому числі одноосібна монографія загальним обсягом 21,2 обл. вид. арк., навчальний посібник у співавторстві загальним обсягом 12,5 обл. вид. арк. (особисто автору належить 6,25 д.а), 38 статей, з них 24 у фахових виданнях (загальний обсяг публікацій 13,41 д.а., з них належить автору 13,16 д.а).

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, п'яти розділів (16 підрозділів), висновків, додатків, списку використаних літературних джерел. Повний обсяг роботи 455 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 397 сторінок основного тексту (16,0 друк. арк), який включає 37 рисунків, 87 таблиць ( з них 20 займають усю площу сторінки), 34 формули, 19 додатків - 30 сторінок. Список використаних джерел (337 найменувань) - 28 сторінок.

1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, вказано зв'язок з науковою темою, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію.

У першому розділі дисертації "Теорія ефективності розвитку малого підприємництва в умовах мінливості підприємницького середовища" обґрунтовано визначення малого бізнесу і малого підприємництва як загальнонаукових суміжних понять, досліджено сутність ефективності розвитку малого підприємництва, динамічність і невизначеність підприємницького середовища, розкрито значення державної політики у забезпеченні ефективності розвитку малого виробничого підприємництва.

Встановлено, що бізнес являє собою діяльність суб'єктів економічних відносин щодо виробництва економічних благ та задоволення суспільних потреб, а також отримання економічного зиску на цій основі. Інакше кажучи, це діяльність у системі економічних відносин. Підприємництво ж базується на специфічному відношенні до навколишнього світу, персоніфікованому прагненні індивідів до інноваційних рішень та ідей. Реалізація підприємцем своїх функцій і завдань формує основу для існування бізнесу, що передбачає активну присутність на ринку хоча б двох підприємливих індивідів.

Існуючі нині концепції характеризують підприємництво як вид діяльності, спрямований на реалізацію інновацій і одержання прибутку, що ґрунтується на самостійній, систематичній ініціативі та відповідальності за постійної наявності ризику, або як інноваційну поведінку господарюючого суб'єкта. Критичне осмислення дефініцій цього поняття дало змогу уточнити визначення малого підприємництва як самостійну, на власний ризик, під власну майнову відповідальність ініціативу, діяльність власника, що характеризується прагненням до інновацій, незначними обсягами виробництва, ґрунтується на використанні економічних ресурсів та спрямована на отримання фінансово-економічного і соціального результату. Наш погляд ґрунтується на емпіричних дослідженнях, які свідчать, що мале підприємництво не можна трактувати як беззаперечно інноваційну діяльність. Інноваційна активність малих підприємств перебуває під впливом значної кількості чинників, які часто не сприяють реалізації підприємцем інноваційної функції. Тому більш доцільно вважати мале підприємництво діяльністю власника, що за певних сприятливих умов набуває інноваційного характеру. Взаємозв'язок між малим бізнесом і малим підприємництвом випливає із визначення малого бізнесу, наведеного у дослідженні: малий бізнес - це реалізація малого підприємництва у системі ринкових соціально-економічних відносин, що має на меті задоволення потреб споживачів та інших учасників.

У структурі методологічного апарату дослідження варто виділити співвідношення понять "мале підприємництво" та "мале підприємство". У рамках проведеного дослідження мале підприємство харчової промисловості трактується як організаційно відокремлена, економічно самостійна система, яка на основі внутрішнього стану взаємодіє з зовнішнім середовищем і виготовляє продукцію для реалізації її на продовольчому ринку. Сукупність малих підприємств становить сектор малого підприємництва. Такий підхід розкриває подвійний зміст малого підприємництва, що з однієї сторони розглядається як діяльність власника, який самостійно управляє своєю справою (бізнесом), а з іншої - як сектор економіки, що має свої особливості, переваги, недоліки і утворений сукупністю малих підприємств - організаційно відокремленими, економічно самостійними системами.

Дослідження теоретичної сутності розвитку дало змогу встановити, що під розвитком найчастіше розуміють процес удосконалення тих чи інших елементів суспільних відносин або матеріально-речових складників суспільства або соціально-економічних і матеріальних систем у цілому, перехід до принципово нових якісних характеристик. Джерелом розвитку малих підприємств як організаційно відокремлених і економічно самостійних систем є динамічність й невизначеність зовнішнього середовища та внутрішні протиріччя економічних систем, що функціонують в умовах конфлікту між обмеженими економічними ресурсами і безмежними потребами людини.

В роботі розроблено чотирирівневий підхід до визначення сутності розвитку малого підприємництва. Кожен попередній рівень створює основу для наступного.

На першому науково-теоретичному рівні розвиток розглядається як сукупність внутрішньо та зовнішньо обумовлених послідовних переходів малих підприємств від одного стану відносної стійкості до іншого, від моменту їх реєстрації до повного припинення діяльності. На другому методологічному рівні - це постійні зміни структури, функцій, елементів, а також їх окремих властивостей, які дають можливість з певною мірою ефективності функціонувати соціально-економічній системі малих підприємств за умов динамічного підприємницького середовища. На третьому методичному рівні розвиток малого підприємництва являє собою процес поступової зміни його кількісних і якісних характеристик та цільової ефективності підприємницької діяльності в цілому. На четвертому прикладному рівні розвиток малого підприємництва визначається постійними змінами (підвищенням) цільової ефективності функціонування малих підприємств у використанні економічних ресурсів у визначеному часовому періоді.

Таким чином, важливою характеристикою розвитку малого підприємництва є ефективність підприємницької діяльності та її постійне підвищення залежно від горизонту передбачення змін. У наукових джерелах ефективність трактується як результативність певного процесу. Систематизація наукових поглядів щодо класифікації видових проявів процесів розвитку на підприємстві спонукала автора до її удосконалення шляхом доповнення такою ознакою як горизонт змін з виділенням розвитку у коротко -, середньо - і довгостроковому періодах.

На підставі вивчення, систематизації й удосконалення теорії ефективності визначено розвиток малого підприємництва як процес закономірної зміни, що відбувається в соціально-економічній системі малих підприємств у встановленому часовому періоді на основі реалізації властивого їм упорядкування внутрішньої структури через механізми регуляції системи, а результат зміни характеризують показники ефективності підприємницької діяльності малих підприємств.

Функціонування і розвиток малого підприємства, що являє собою відкриту соціально-економічну систему, значною мірою обумовлюється впливом на нього підприємницького середовища, у формуванні і забезпеченні якості якого важливе значення надається державі. На погляд автора, підприємницьке середовище можна характеризувати як комплекс чинників зовнішнього порядку, що дозволяють або не дозволяють підприємцю реалізувати свої функції з метою досягнення поставлених цілей. Сучасне підприємницьке середовище характеризується підвищенням рівня динамічності та невизначеності. Воно є різноманітним, мінливим, неоднозначним.

Проведений аналіз наукових публікацій, пов'язаних з дослідженням чинників, що впливають на формування, функціонування і розвиток малого виробничого підприємництва, дає змогу стверджувати, що внутрішнє середовище суб'єктів малого підприємництва залежить від зовнішніх чинників. Особливістю зовнішнього середовища малого підприємництва є його об'єктивно-підпорядковуюча роль у системі відносин з органами місцевого самоврядування, з державою, великими підприємствами, фінансово-кредитними інститутами.

Зв'язок малого підприємства із зовнішнім середовищем визначає його організаційно-правова форма. Нині у харчовій промисловості переважно функціонують малі підприємства приватної форми власності, що є реальним фактом існування неінкорпорованого малого підприємництва.

Прямо залежною від організаційно-правової форми підприємства і масштабів його діяльності є організаційна структура управління. Для малих і середніх підприємств найбільш характерною вважається лінійна структура управління, основним принципом побудови якої є вертикальна ієрархія. Лінійна структура може бути застосована для вирішення оперативних і поточних завдань, але вона не дає можливості вирішувати завдання, обумовлені постійно змінюваними зовнішніми умовами. Більш прогресивними, що забезпечують якісні зміни у довгостроковому періоді, вважаються адаптивні організаційні структури.

Нині в Україні створено підґрунтя для активного розвитку інтеграційних процесів паритетної участі вітчизняних товаровиробників у міжнародному поділі праці і діяльності міжнародних економічних структур. Вирішення цієї проблеми тісно пов'язане з вступом України до СОТ, можливістю виходу вітчизняних підприємств на нові ринки збуту продукції. Автор вважає, що цей факт не можна ігнорувати, оскільки в стратегічному плані мале підприємництво галузі без зміни організаційної структури підприємств буде мати слабкі позиції.

Встановлені чинники підприємницького середовища, що перешкоджають якісним змінам у секторі малого підприємництва. Виявлено, що реалізовані державою заходи по упорядкуванню й удосконаленню нормативно-правової бази вплинули на кількісну динаміку малого підприємництва, а його якісний стан виявився далеким від раціонального.

Пропонується уточнена класифікація чинників підприємницького середовища, доповнена ознаками за часом і тривалістю впливу, що дає змогу виділити реальні й потенційні чинники, а також постійні, тимчасові та епізодичні. Реальні чинники існують у досліджуваному періоді і виявляються у процесі аналізу підприємницької діяльності, а потенційні - пов'язані з майбутнім періодом, в якому ймовірність їх виникнення можна спрогнозувати. Реальні чинники можуть бути постійними і тимчасовими, а потенційні епізодичними. Класифікації чинників впливу на ефективність розвитку малого підприємництва з урахуванням часу та тривалості впливу дає можливість управляти ними.

У другому розділі "Методологія формування кількісних ознак малих підприємств харчової промисловості" розглянуто теоретичні засади встановлення критеріїв віднесення підприємств до малих форм господарювання, враховано вітчизняний і зарубіжний досвід вирішення проблеми чіткого окреслення сектора малого підприємництва з метою формування відповідної державної політики щодо підтримки його розвитку. Досліджено взаємозв'язок концентрації й спеціалізації виробництва з оптимальними критеріями малих підприємств галузі. Сформульовано методологічний підхід до встановлення критеріїв для малих підприємств харчової промисловості.

В науковій літературі критерій трактується як ознака, на основі якої дається оцінка діяльності або визначення параметрів на перспективу. Точніше критерій можна визначити як основну відмінну ознаку, яка дає можливість отримати достовірні дані про будь-який об'єкт. Критерій виражає глибинну сутність, якісну сторону функціонування підприємства, принципи і підходи до його аналізу й управління ним.

У світовій науці склалися кількісний, якісний і комбінований підходи віднесення підприємств до різних сфер бізнесу. Домінуючими є кількісні критерії і основний серед них - чисельність працюючих. Виділення якісної сторони малого підприємництва дає змогу встановити особливі, відмінні ознаки малих підприємств, що відрізняють їх від інших суб'єктів господарювання. Раціональним і виправданим з економічної точки зору є критерій галузевої належності підприємства.

Дослідження хронології встановлення критеріїв малих підприємств в Україні засвідчило недостатню увагу зі сторони держави до вирішення даної проблеми. Корисним є осмислення досвіду зарубіжних країн, де цей сектор економіки функціонує десятки років. Слід підкреслити, що навряд чи існує єдине вірне визначення малого підприємства. Для різних цілей і завдань цілком правомірним є використання різних підходів.

Науково-технічний прогрес у виробничій сфері економіки змінив погляди щодо сутності концентрації як процесу зосередження ресурсів на великих підприємствах. Нині концентрація трактується як процес зосередження чинників виробництва на оптимальних (найкращих, найсприятливіших) за розмірами підприємствах, що в результаті призводить до збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності функціонування суб'єктів підприємницької діяльності. В умовах посилення інноваційних процесів раціональними за розмірами можуть бути лише такі підприємства, які не можуть лишатись осторонь якісних перетворень, пов'язаних з нововведеннями. Логічно, що в ряду таких підприємств малі форми господарювання можуть зайняти свою нішу.

Аналіз показників, що характеризують рівень концентрації у харчовій промисловості України засвідчив відсутність критеріїв, які б чітко характеризували розмір виробництва як оптимальний. Для вирішення цієї проблеми науково обґрунтовано вибір показників раціонального розміру підприємства і чинників, що впливають на ці розміри.

В результаті ідентифікації основних кількісних критеріїв віднесення підприємств до малих форм господарювання в харчовій промисловості встановлено, що незважаючи на недоліки такого показника як чисельність працюючих, доцільність його використання з економічної точки зору є виправданою для встановлення кількісних меж малого підприємства. Цей показник слід узгодити з виробничою потужністю підприємства, визначеною для конкретного виду діяльності, що дає можливість випускати максимальний обсяг продукції за мінімального значення середніх сукупних витрат.

На межі визначених кількісних критеріїв впливає сукупність внутрішньовиробничих і позавиробничих чинників. Виробничі - зумовлюють як мінімальний, так і максимальний розмір підприємства. Мінімальним вважається такий розмір, що забезпечує можливість ефективного використання сучасних для даної галузі технічних засобів. В роботі проведено уточнення класифікації специфічних чинників розміру підприємств у харчовій промисловості України залежно від принципів їх раціонального розміщення.

При встановленні критеріїв малих підприємств у харчовій промисловості слід дотримуватись узгодженості раціональних розмірів суб'єктів господарювання залежно від виду економічної діяльності, а також ресурсних характеристик: чисельності працюючих і виробничої потужності. Ресурсні характеристики повинні відображати особливості локального ринку і потребу в концентрації виробництва на підприємствах оптимального розміру. Регулювання цих характеристик доцільно здійснювати в межах територіальних програм розвитку малих підприємств відповідно до потреб місцевого ринку, а законодавчо встановлені критерії необхідно розглядати як рамкові на загальнонаціональному рівні, що дає змогу ліквідувати знеособленість у виділенні сфери малого підприємництва в Україні.

У третьому розділі "Методичне забезпечення оцінки ефективності функціонування і якості розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України" розроблено методологічний підхід до оцінки ефективності розвитку малого підприємництва галузі з урахуванням стратегічної складової. Встановлено, що існуючі методики є здебільшого інструментом одномоментної фіксації досягнутого рівня ефективності.

В контексті трактування категорії "розвиток" мале підприємство розглядається як соціально-економічна система, яка має дві тенденції свого існування: функціонування та розвиток. Ознакою функціонування є підтримка життєдіяльності, збереження функцій, які визначають цілісність малого підприємства, якісну визначеність, суттєві характеристики. Розвиток - це набуття нової якості, що укріплює життєдіяльність і підвищує життєздатність в умовах постійних змін зовнішнього середовища.

Функціонування і розвиток тісно пов'язані між собою, відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Так, функціонування соціально-економічної системи передбачає наявність предметів і засобів праці та людини, яка здійснює трудову діяльність, при певній відповідності цих ознак: засоби праці можуть змінювати її предмет, результат повинен відповідати інтересам та потребам людини, що свідчить про соціальну ефективність системи.

Зв'язок функціонування та розвитку має діалектичний характер. Функціонування стримує розвиток і водночас є його живильним середовищем. В свою чергу розвиток руйнує багато процесів функціонування, але створює сприятливі умови для стійкості. Таким чином, при розробці методичного забезпечення аналізу ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України слід враховувати діалектичну єдність функціонування і розвитку як найважливіших умов забезпечення результативності господарювання малих підприємств.

Для формування диференційованих програм державної підтримки малих підприємств в Україні автором розроблено алгоритм оцінювання ефективності функціонування і розвитку малого підприємництва галузі з урахуванням вузькоспеціалізованого виробництва, даних господарського обліку, а також стратегічної складової (рис.1). Рекомендовано оцінку ефективності функціонування здійснювати на основі показників продуктивності і рентабельності виробничих ресурсів, методом індексного аналізу (модель Р.М. Пєтухова) встановлюється якість розвитку. У цих межах визначено один критерій ефективності - прибуток від основної діяльності.

Ефективне управління розвитком малих підприємств у довгостроковій перспективі потребує узгодженої взаємодії всіх управлінських функцій, серед яких важливе місце посідає стратегічне вимірювання.

Стратегічне вимірювання передбачає застосування економічно обґрунтованого виміру оцінки ефективності й результативності підприємницької діяльності у стратегічному плані.

Для стратегічного вимірювання ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України в роботі використано концепцію зацікавлених сторін і сформовано систему показників відповідальності, основою якої є багатокритеріальність оцінки. Доведено, що серед найбільш вагомих груп зацікавлених сторін у ефективному розвитку малих підприємств з виробництва харчових продуктів слід виділити власників підприємств, персонал, клієнтів (споживачів) і державні (урядові структури). Кожній зацікавленій стороні відповідає критерій ефективності і система показників відповідно до внесків і стимулів.

Для підвищення наукового і практичного значення проведеного дослідження запропоновано використання матричної організації економічної інформації. Суттєвою її перевагою є зручність обробки інформації на персональних комп'ютерах, можливості перевірки, внесення змін і доповнень, прискорення і полегшення процесів підготовки даних для прогнозування подальшого розвитку підприємства. Для реалізації матричного методу сформована системи показників, які можна визначити на основі балансу підприємства та звіту про фінансові результати.

Алгоритм матричного аналізу складається із взаємопов'язаних етапів:

1) обчислення показників обраної системи показників у базисному та звітному роках;

2) розрахунок індексу зміни кожного показника та побудова матриці показників ефективності;

3) визначення суми індексів зміни показників;

4) визначення середнього рівня ефективності підприємства;

Зміни у діяльності малого підприємства рекомендовано вважати ефективними з економічної точки зору, якщо розрахункове середнє значення індексу зміни показників матриці перевищує одиницю. Вважаємо, що показник досягнутого середнього рівня ефективності може бути використаний для встановлення рейтингу малих підприємств за видами діяльності у секторі малого підприємництва харчової промисловості.

Такий спосіб і результати рейтингового оцінювання малих підприємств можуть бути використані при розробці заходів державної підтримки малого підприємництва у харчовій промисловості України, що базуються на показниках ефективності малих підприємств як необхідної умови створення диференційованих програм для їхньої підтримки.

У четвертому розділі "Ефективність функціонування і якість розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України" емпіричною базою для дослідження обрано малі підприємства харчової промисловості за видами діяльності.

Початкову оцінку розвитку малих підприємств харчової промисловості України проведено на основі порівняння із загальними тенденціями зміни кількості малих підприємств, в тому числі промислових, у економічній системі України за період 1991-2005 рр. За цей час загальна кількість малих підприємств збільшилась з 47084 до 295101. Проте у ній промислові малі підприємства становлять незначну частку.

Частка продукції малих підприємств харчової промисловості у загальному обсязі реалізованої продукції зменшилась з 3,7 % (2000 р.) до 2,0 % у 2005 р. Ситуація що склалася свідчить про втрату малими підприємствами украй важливої інституційної ролі - формування конкурентного середовища, яке складається із стійких, кваліфікованих та підприємливих економічних суб'єктів, спроможних повноцінно працювати в економіко-правових умовах розвинених ринкових відносин. Зміщення політики підтримки малого підприємництва до надання спеціальних умов для підприємців-фізичних осіб означає, що мале підприємництво "кинуто" на реалізацію соціальних функцій, які не в змозі виконувати держава через бюджетні обмеження. Одночасно це є фактичною відмовою від використання малого підприємництва як важеля структурного регулювання та модернізації економіки.

Слід зазначити, що частка малих підприємств харчової промисловості у загальній кількості підприємств цієї галузі є достатньо високою. Розрахунки темпів зміни загальної кількості підприємств і малих підприємств по відношенню до кожного попереднього року досліджуваного періоду показують, що зростання загальної кількості суб'єктів господарювання відбувалось до 2003 р. Після цього темпи росту набули спадного характеру, що цілком корелює із зменшенням кількості малих підприємств.

Встановлено, що за формою власності у харчовій промисловості переважають підприємства, які створені на власний ризик і за власні кошти (приватна власність). Їх частка становить 98,6 % від загальної кількості малих підприємств.

Створення нових малих підприємств у харчовій промисловості має великі резерви як з точки зору вибору сфери діяльності, так і способу їх організації. Але це питання має розв'язуватись виважено з урахуванням економічних і соціальних потреб на місцевому рівні та принципів розвитку малого підприємництва, сформульованих у даній роботі, які є основоположними ідеями і кістяком власної справи.

Аналіз кількісного розвитку малих підприємств галузі показав, що їх динаміка має спадний характер майже серед всіх видів діяльності. Проте у 2005 р., порівняно з 2004 р., вона дещо вирівнялась і стабілізувалась.

Встановлено, що згортання діяльності пов'язано із зміною спеціалізації, переходом на інші види діяльності з більш швидким обігом капіталу та меншими вимогами до організації і проведення виробничого процесу, а також масовим переходом у статус приватних підприємців з метою оптимізації оподаткування.

У досліджуваному періоді за видами діяльності переважали малі підприємства, що відносяться до виробництва інших харчових продуктів, а в їх складі підприємства, що спеціалізуються на виробництві хліба і хлібобулочних виробів. Найменшу частку у структурі мають підприємства, діяльність яких пов'язана з виробництвом тютюнових виробів.

Єдиним соціальним критерієм ефективності розвитку суб'єктів підприємницької діяльності на всіх рівнях національного господарства є рівень задоволення потреб у забезпеченні життєвого стандарту населення. В роботі проведено дослідження щодо задоволення потреб населення України в основних продуктах харчування відносно мінімальних та раціональних норм споживання у 2003-2005 рр. Встановлено, що населенням України в достатній кількості споживається хліб і хлібопродукти, картопля, олія, цукор, що перенасичує раціон зайвими вуглеводами. В той же час м'яса і м'ясопродуктів споживається на 36,5 кг менше від норм, рекомендованих Інститутом гігієни харчування Міністерства охорони здоров'я, недостатня кількість у щоденному раціоні молока і молокопродуктів, яєць, риби і рибопродуктів, овочів і фруктів. Така структура споживання порушує співвідношення між основними харчовими речовинами, зменшує вміст вітамінів та мікроелементів і формує незадовільні соціальні індикатори рівня життя населення, які мають бути враховані при розробленні прогнозу поліпшення структури харчування населення України та розвитку малих підприємств харчової промисловості за видами діяльності.

Однією з функцій малого підприємництва є ресурсна, сутність якої полягає у тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання землі, сировинних ресурсів, капіталу, праці, грошей, інформації у процесі виробництва товару чи послуг, організовує виробництво, розподіляє засоби виробництва і трудову діяльність. В той же час у малому підприємництві харчової промисловості залучення до економічно активної діяльності трудових ресурсів поступово скорочується. За період з 2003 по 2005 рік показник середньооблікової чисельності працюючих на малих підприємствах з виробництва харчових продуктів знизився від 72500 до 52300 осіб.

Встановлено, що процес змін у малому підприємництві харчової промисловості України перебуває під впливом низки факторів, які в роботі поділені на фактори макро-, мезо-, мікрорівня і враховані при розробці перспектив розвитку малих підприємств з виробництва харчових продуктів і перероблення сільськогосподарської сировини.

Опрацювання значного масиву статистичної інформації щодо діяльності малих підприємств харчової промисловості за 2003-2005 рр. дало можливість виявити основні тенденції в зміні показників продуктивності і рентабельності застосованих і виробничо спожитих ресурсів, рекомендованих у дослідженні для оцінки ефективності функціонування малих підприємств, а саме:

1) відсутність стабільної позитивної динаміки продуктивності основного капіталу;

2) неоднорідність зміни обсягів виробленої продукції та скорочення чисельності персоналу на більшості підприємств, що призвело до коливання продуктивності людського капіталу майже у всіх видах діяльності за винятком малих підприємств м'ясної промисловості та промислового виробництва риби;

3) нестабільність темпів зростання фондовіддачі як показника продуктивності виробничо-спожитих ресурсів, що свідчить про відсутність на малих підприємствах стабільності у обсягах виробництва та уваги до регулювання величини спожитого основного капіталу шляхом застосування виваженої й економічно обґрунтованої амортизаційної політики;

4) неоднорідність темпів зміни продуктивності виробничо-спожитих ресурсів, що дає змогу оцінити ступінь перевищення обсягу виробленої продукції над виробничими витратами. Зростання продуктивності виробничо-спожитих ресурсів у динаміці свідчить про позитивні зміни у головному фінансовому результаті - прибутку від основної діяльності (від реалізації продукції);

5) переважаючу збитковість сектора малого підприємництва харчової промисловості у 2003 і 2004 рр. та досягнення позитивного фінансового результату в 2005 р. в сумі 62308,7 тис. грн.. В цілому по сектору малого підприємництва у виручці від реалізації, отриманої у 2003 р. було 17,1 % збитку, в 2004 р. - 3,5 %, в 2005 р. - 1,8 % прибутку, що безумовно є позитивними зрушеннями у ефективності функціонування малих підприємств.

Опрацюванням рекомендацій щодо оцінки ефективності розвитку малих підприємств з використанням методики Р.М. Пєтухова, яка дає можливість визначити якість змін, та проведенням аналізу розвитку підприємств виявлено недоліки d-коефіцієнта і встановлено, що він не має економічного змісту. За оригінальною методикою d-коефіцієнт розраховується шляхом ділення індексів ефективності та валових витрат. Розклавши індекси на пропорції абсолютних величин (обсягу виробництва, обсягу витрат), ми отримаємо ділення обсягів реалізації на квадрат витрат підприємства. З цієї причини оцінка за методикою індексного аналізу побудована без використання співвідношення індексів ефективності та витрат.

На основі розрахунку системи індексу реалізованої продукції (Ірп), індексу витрат (Ів)), індексу ефективності (Іке) та їх співвідношень встановлено, що якість розвитку малих підприємств харчової промисловості відповідає переважно екстенсивно-регресивному типу (табл. 1). Пріоритетним завданням є поступовий перехід до інтенсивного розвитку досліджуваної сфери, що забезпечить їй належне місце на ринку в умовах розвитку інтеграційних процесів із Світовою організацією торгівлі та Європейським Союзом.

Матрична організація економічної інформації дає можливість встановити рейтинг малих підприємств за рівнем ефективності розвитку, сформувати та розрахувати відповідні показники для малих підприємств за видами діяльності.

В роботі визначено рейтинг малих підприємств за рівнем ефективності розвитку. Встановлено, що найвищий рівень ефективності розвитку мають малі підприємства молочної промисловості. Хоча у порівнянні з 2004 роком середній темп зростання усіх показників малих підприємств цього виду діяльності становив 0,91, це свідчить, що підприємства втрачають досягнуті позиції. Звужене відтворення є характерним для малих підприємств усіх видів діяльності цього сектора економіки.

Реалізація концепції зацікавлених сторін і розрахунок показників внесків і стимулів для малих підприємств харчової промисловості дає можливість оцінити їх еквівалентність.

Зважаючи на те, що оцінка здійснювалась для всіх видів діяльності малих підприємств, передбачених КВЕД, для характеристики внесків і стимулів було відібрано по одному показнику, щоб не переобтяжувати сформовану систему.

З точки зору користі для малих підприємств аналізувались внески у формі власного капіталу від власників бізнесу, продуктивності людського капіталу від персоналу, виручки від реалізації від споживачів продукції і обсягів фінансування із фондів підтримки розвитку підприємництва від держави.