Ефективність розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України

Виявлено, що власний капітал на малих підприємствах складався переважно з нерозподіленого прибутку, а статутний капітал формувався у незначних обсягах. Чистий грошовий потік, який з дисконтуванням використовується для визначення ринкової вартості підприємства, є показником стимулу для власників бізнесу. Установлено, що внески власників бізнесу є меншими від отриманих стимулів. Це свідчить про необхідність перегляду політики держави щодо встановлення мінімального обсягу статутного капіталу для приватних підприємств.

Річна продуктивність людського капіталу як внесок персоналу порівнювалась із стимулом у формі заробітної плати за рік. Визначено, що темпи росту річної заробітної плати у досліджуваному періоді (2003-2005 рр.) перевищували темпи росту продуктивності людського капіталу, що є порушенням вимог щодо співвідношення цих показників.

Така ситуація є характерною для більшості видів економічної діяльності і оцінюється як проблема на рівні економічної системи, яку неможливо вирішити без ліквідації тіньового компоненту діяльності малих підприємств.

Таблиця 1 Оцінка ефективності розвитку малих підприємств харчової промисловості за видами діяльності

Внески споживачів як однієї із зацікавлених сторін у використаній концепції для малих підприємств оцінювались за показником виручки від реалізації, а стимули для споживачів - за витратами на виробництво і реалізацію продукції. Як відомо, витрати формують ціну і їх зниження є важливим антиінфляційним чинником. У цьому ланцюгу встановлені незадовільні показники витрат та необхідність пошуку резервів їх зниження у межах розробленої системи управління витратами.

На заключному рівні показників системи відповідальності перебувають внески держави у формі обсягів фінансування із фондів підтримки розвитку підприємництва. Стимули оцінювались за величиною податку на прибуток. Встановлено, що за період 2003-2005 рр. малі підприємства харчової промисловості не фінансувались із регіональних фондів підтримки розвитку підприємництва, але зобов'язання платників податків виконували. Більшість малих підприємств мають статус суб'єкта малого підприємництва і сплачують єдиний податок.

Система показників відповідальності засвідчила, що у стратегічному вимірюванні малого бізнесу у харчовій промисловості, необхідно реалізувати заходи, пов'язані з підвищенням рівня відповідальності власників малих підприємств шляхом запровадження вимог до мінімального обсягу статутного капіталу, детінізацією підприємницької діяльності, зниженням витрат і зміною державної політики щодо фінансування розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості.

У п'ятому розділі "Перспективи розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості в умовах становлення економіки знань" розроблено прогноз розвитку малого підприємництва на період до 2015 року, запропоновано заходи забезпечення його ефективності на основі розробки державних цільових програм, а також концепцію реалізації фінансового забезпечення на основі самофінансування і кредитного фінансування та науково-практичні рекомендації щодо підвищення рівня адаптивності малих підприємств до мінливих умова підприємницького середовища.

З метою максимального наближення розвитку малих підприємств з виробництва харчових продуктів до найважливіших базових матеріальних потреб пропонується запровадити плановий підхід, що забезпечить спрямованість змін у малому підприємництві галузі відповідно до заданого вектору.

В роботі використано методологічний підхід, що базується на нелінійних кореляційних моделях, методі екстраполяції і методиці встановлення доцільної кількості малих підприємств через конкретну спрямованість їх господарської діяльності. Результатом застосування нелінійних кореляційних моделей та екстраполяції став сценарій розвитку малого підприємництва, що виражається у зменшенні кількості малих підприємств та чисельності працюючих на них (табл. 2):

Таблиця 2 Прогнозні величини кількості малих підприємств з виробництва харчових продуктів до 2015 року

Математична модель засвідчила ознаки стабілізації процесу розвитку у межах 2011 р., а починаючи від 2012 р. кількість малих підприємств поступово зростає і в 2015 р. досягне значення нинішнього періоду.

Для обґрунтування оптимальної структури малих підприємств за видами діяльності у межах розробленого прогнозу використано методику, що базується на показниках чисельності населення на локальному ринку, частки осіб, які віддають перевагу продуктам харчування, що вироблені на малих підприємствах, частоті звернень однієї особи за продуктами, середньої вартості одиниці товару, середньої виручки, якою забезпечується рівень рентабельності не нижчий за ціну позичкового капіталу на фінансовому ринку.

Розрахунки проведено для всіх видів діяльності малих підприємств на основі вихідних даних Державного комітету статистики України, що характеризують соціальні індикатори рівня життя населення у 2007 році та прогноз їх змін. Результатом розрахунків стала сформована структура малих підприємств за видами діяльності в цілому по харчовій промисловості (табл. 3).

У визначеному горизонті змін ефективність розвитку малого підприємництва полягає в створенні сприятливих зовнішніх умов відповідно до встановлених цілей і завдань. На погляд автора та з урахуванням світового досвіду забезпечити якість змін можна шляхом розробки цільових програм за видами економічної діяльності, які надають нині державному регулюванню нової якості, дають можливість врахувати загальнонаціональні інтереси та інтереси територіальних громад.

Рекомендований програмний підхід слід застосовувати на основі диференціації заходів підтримки малих підприємств та досягнутого ними рівня ефективності. Галузевими програмами установлюються орієнтири, які дають можливість визначати основні тенденції, планувати кількісні і якісні показники розвитку малого галузевого підприємництва, оцінювати його місце в економіці.

Методична розробка програми має розпочинатись з формулювання стратегічних цілей і завдань забезпечення сприятливих умов для якісного розвитку малого виробничого підприємництва галузі.

Таблиця 3 Рекомендовані темпи розвитку і структура малих підприємств харчової промисловості за видами діяльності до 2015 р.*

У дослідженні запропонована схема розробки територіально-галузевих програм сприяння розвитку малого виробничого підприємництва у харчовій промисловості України, що уточнює і деталізує стадії розробки програми, рекомендовані методикою Міністерства економіки України.

В числі пріоритетних завдань розглядається подальше забезпечення нормативного регулювання підприємницької діяльності відповідно до вимог ринкових відносин, розбудова інститутів ринкової інфраструктури, підготовка бізнес-кадрів, допомога у виході на зовнішні ринки. На відміну від діючої на поточний момент Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні концепція рекомендованої програми зорієнтована на програми розвитку малого бізнесу країн-кандидатів ЄС та країн східної Європи. Виконання програми в повній мірі залежить від стабільності фінансування її складників. Установлено, що для фінансового забезпечення удосконалення якості структури малих підприємств харчової промисловості необхідно 34 млн грн.

З огляду на існуючу практику, для підтримки розвитку малого підприємництва на місцях органам державної влади та місцевого самоврядування рекомендується виділяти не менше 0,5 % доходів бюджету. З метою забезпечення діючої, максимально прозорої системи фінансування програми рекомендується передбачені на ці цілі кошти спрямовувати через регіональні фонди підтримки підприємництва, створені за участю органів місцевої влади та самоврядування.

Для оцінки забезпечення ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України на основі держаних цільових програм автор удосконалює діючу методику, запроваджену Державним комітетом з питань регуляторної політики і підприємництва у 2002 році. Сутність удосконалення полягає в застосуванні інтегральної оцінки розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості визначеної адміністративно-територіальної одиниці шляхом розрахунку інтегрального індексу рівня розвитку малого підприємництва, який визначається за формулою:

, (1)

де: - інтегральний індекс розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України; - індекс кількості малих підприємств (частка малих підприємств з виробництва харчових продуктів у загальній кількості підприємств харчової промисловості); - індекс зайнятості у малому підприємництві галузі (частка зайнятих на малих підприємствах у загальній чисельності зайнятих); - індекс обсягів виробленої продукції (частка обсягів виробництва продуктів харчування малими підприємствами у загальному обсязі виробленої продукції підприємствами харчової промисловості).

Пропонується включити до методики, що нині офіційно використовується, зростання реального доходу від реалізації продукції, а для оцінювання реальних масштабів діяльності малих підприємств - врахувати тіньовий компонент на основі використання коефіцієнту потенційно можливої діяльності, який визначається співвідношенням кількості зареєстрованих малих підприємств з виробництва харчових продуктів до кількості діючих малих підприємств.

За існуючої невідповідності між кількістю зареєстрованих і фактично діючих малих підприємств установлено наявність "тіньового компоненту" у галузі. Визначено, що коефіцієнт потенційно можливої діяльності малих підприємств за роками досліджуваного періоду становив 1,44, 1,49 і 1,58. Це свідчить, що реальний дохід від реалізації продукції міг бути значно вищим, порівняно з фактично відображеним у статистичній звітності.

Зміна якості розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості, що полягає в оновленні засобів праці, впровадженні нових технологій, пошуку нових ринків збуту, потребує фінансового забезпечення, концепція реалізації якого на основі самофінансування і кредитного фінансування.

Основою розробки концепції слугувало встановлення у процесі дослідження низького рівня рентабельності і збитковості малих підприємств харчової промисловості, не виваженої амортизаційної політики регулювання величини спожитого основного капіталу і власних фінансових ресурсів.

Для підвищення рівня самофінансування малі підприємства повинні інтенсивно нарощувати обсяги виробництва і реалізації з урахуванням ринкової ситуації, використовувати сучасні форми партнерських зв'язків і впливати на величину виробничо спожитих ресурсів через розробку ефективної системи управління витратами. Згідно концепції зацікавлених сторін результатом таких заходів буде зростання чистого прибутку, що в сукупності з амортизаційними відрахуваннями призведе до позитивної динаміки чистого грошового потоку як стимулу підприємницької діяльності

Відповідальність власників бізнесу у харчовій промисловості рекомендується підвищити таким внеском як статутний капітал, що нині для приватних підприємств юридично не закріплено. Це дасть змогу створити основу господарювання для нових малих підприємств, реалізувати стартову функцію статутного капіталу і примусити засновників більш відповідально ставитись до власної справи.

Для малих підприємств м'ясної і молочної промисловості рекомендовано мінімальний статутний капітал у розмірі 200 і 180 тис. грн, а для промислового виробництва риби і перероблення овочів і фруктів 200 і 150 тис. грн відповідно.

В статутному капіталі враховано вартість обладнання, потужність якого відповідає оптимальним показникам, і потребу в коштах, необхідних для закупівлі сировини і формування інших елементів оборотних активів.

Установлено, що використання лише власних фінансових ресурсів не забезпечує істотного розширення підприємницької діяльності при сприятливій кон'юнктурі ринку і, як правило, потребує їх залучення з інших джерел. Дослідження спектру залучених і позичкових фінансових ресурсів, які використовуються для фінансування малих підприємств, показало, що жодне джерело не можна назвати легкодоступним.

Для поліпшення ситуації пропонується реалізація кредитного фінансування через відродження національної системи гарантій, яка була ліквідована у 2003 році, але не втратила своєї актуальності, що зумовлено двома основними причинами, які вважаються класичними. Перша з них пов'язана з тим, що більшість малих підприємств не володіє майном та ресурсами, які можуть розглядатися як предмет застави. Друга причина стосується банків, які віддають перевагу кредитуванню великих підприємств, оскільки ця група позичальників є більш дешевою в обслуговуванні, порівняно з кредитуванням (мікрокредитуванням) малих підприємств.

З урахуванням необхідності забезпечення зміни якості розвитку малого підприємництва у визначеному часовому періоді пропонується використання зміни організаційної структури управління, інтеграції і самоорганізації підприємств як найбільш вагомих заходів, що дозволять змінити якість розвитку і місце малого підприємництва у харчовій промисловості України.

Для прискорення процесу структурних змін відповідно до зовнішніх впливів завданням малого підприємства стає розробка програми організаційних перетворень з метою розвитку організаційної структури управління.

Результативність організаційних змін в динаміці потребує обґрунтування системи показників і критеріїв ефективності підприємницької діяльності. З огляду на стратегічні цілі, які переслідуються в процесі зміни організаційної структури, критерії можуть мати різноплановий характер. В науковій літературі не існує узгодженого підходу щодо того, який критерій є найбільш доцільним. У межах наукового дослідження здійснено відбір найпоширеніших показників, які характеризують ефективність побудови організаційної структури управління. За критерій обрано прибуток від основної діяльності. Рекомендована методика, що представлена в роботі є зручною у практичному використанні і не потребує інформації, яка може трактуватись як комерційна таємниця.

З точки зору стратегічних перспектив розвитку, організаційні зміни на рівні конкретної одиниці підприємницької діяльності (малого підприємства) у харчовій промисловості України є потрібним, але недостатнім кроком. Проведене дослідження засвідчило слабкість позицій малих підприємств на ринку продовольства в умовах жорсткої конкурентної боротьби з великими товаровиробниками продуктів харчування. Вони є фінансово міцнішими і захищають свої підприємницькі інтереси через об'єднання зусиль для досягнення загальної стратегічної мети, зміцнення конкурентоспроможності та підвищення ефективності. Тому виникає необхідність інтеграції і самоорганізації у сфері малого підприємництва.

Установлено, що на сучасному етапі найбільш доцільними є вертикальні об'єднання великих, середніх і малих підприємств харчової промисловості, а також підприємств-виробників малогабаритної техніки, галузевих науково-дослідних установ та інших зацікавлених сторін. Таким об'єднанням може стати асоціація добровільного об'єднання економічно самостійних підприємств, організацій, які одночасно можуть входити в інші утворення. Мета асоціації полягає в цілеспрямованій координації дій учасників у забезпеченні інноваційного розвитку малих підприємств. Фінансове забезпечення асоціації здійснюється її членами. Обсяги відрахувань обумовлюються в договорі. Ці суми доцільно включати до валових витрат учасників асоціації.

Важливим інструментом укріплення позицій малих підприємств харчової промисловості на продовольчому ринку є самоорганізація своєї поведінки у відповідь на впливи зовнішнього середовища шляхом створення громадських об'єднань. Доповненням до запропонованого варіанту може стати створення Національної асоціації малих підприємств харчової промисловості як громадського об'єднання з наділеними її членами функціями і завданнями. Найважливіші з них розроблено і висвітлено в роботі.

Висновки

Виконане дисертаційне дослідження, підґрунтям якого стали науковий доробок вітчизняних і зарубіжних учених сучасності і кращих представників класичної економічної теорії, великий обсяг статистичної інформації, опрацьований за допомогою розроблених, удосконалених та апробованих автором методик, особистий досвід, набутий під час роботи над дослідженням, дає змогу зробити наступні загальні висновки.

Розгляд концептуальних підходів дослідження малого підприємництва засвідчив, що наукові знання про це явище у своєму розвитку не досягло етапу систематизації; немає загальноприйнятого визначення малого підприємництва, існує плутанина в розмежуванні понять "мале підприємництво" і "малий бізнес". Дослідження сутності й характеристик малого виробничого підприємництва у країнах з перехідною економікою є основою для визначення його місця й ролі в процесі становлення ринкових відносин у харчовій промисловості України.

Розвиток теорії малого бізнесу і малого підприємництва як загальнонаукових суміжних понять сприяв уточненню дефініції малого підприємництва в сенсі неможливості включення до неї інноваційної складової як беззаперечної характеристики. Особливістю сучасного етапу розвитку малого підприємництва є низький рівень інноваційної активності малих промислових підприємств, в тому числі харчової промисловості. Тому доцільно мале підприємництво трактувати в контексті діяльності, однією із характерних ознак якої є прагнення до інновацій.

В контексті позиціонування поняття "розвиток малого підприємництва" мале підприємництво розглядається як сектор економіки, що складається із сукупності малих підприємств, а мале підприємство як соціально-економічна система, процес розвитку якої нерозривно пов'язаний з її зміною. З огляду на існуючу класифікацію видових проявів процесів розвитку на підприємстві та з урахуванням потреби формування стратегії і тактики суб'єктів підприємницької діяльності запропоновано таку ознаку як горизонт змін, що дозволяє виділити розвиток у визначеному часовому періоді: коротко-, середньо- або довгостроковому.

Сутність розвитку малого підприємництва полягає в процесі закономірної зміни, що відбувається у соціально-економічній системі малих підприємств у визначеному часовому періоді на основі реалізації внутрішньо властивого їм процесу упорядкування внутрішньої структури через механізми регуляції такої системи, результат зміни якої характеризують показники ефективності підприємницької діяльності малих підприємств.

Зважаючи на те, що існуючі класифікаційні ознаки факторів, які впливають на ефективність розвитку малого виробничого підприємництва, не повністю відображають умови підприємницького середовища та з метою повнішого розкриття їх змісту здійснено доповнення класифікації за такими ознаками як час і тривалість впливу, що дає змогу виділити реальні і потенційні чинники, а також постійні, тимчасові й епізодичні.

Дослідження хронології встановлення критеріїв малих підприємств в Україні засвідчило недостатню увагу зі сторони держави до вирішення цієї проблеми. Оскільки чітке окреслення сфери малого бізнесу є необхідним для реалізації заходів державної підтримки функціонування і розвитку малих підприємств відповідно до визначених перспектив і пріоритетів, рекомендується при встановленні критеріїв малих підприємств у харчовій промисловості України враховувати їх раціональні розміри, які відображають процеси концентрації і спеціалізації, враховують потреби локальних ринків, у межах яких працюють малі підприємства, а законодавчо встановлені критерії розглядати як рамкові. Рекомендовний підхід базується на концепції мінімально ефективного розміру фірми і враховує виробничий потенціал малого підприємства.

З метою проведення комплексної оцінки ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості було запропоновано новий методологічний підхід, що базується на органічному взаємозв'язку оцінки ефективності функціонування і ефективності розвитку та концепції стратегічного вимірювання результативності бізнесу. Використання запропоновано методологічного підходу забезпечує: по-перше, об'єктивну оцінку минулої діяльності, пошук резервів підвищення ефективності господарювання; по-друге, порівняльну оцінку товаровиробників у конкурентній боротьбі та вибір партнерів; по-третє, ефективне управління розвитком приватної справи на перспективу.

З метою посилення практичного і наукового значення дослідження та прискорення отримання інформації в умовах динамічного підприємницького середовища рекомендовано використання матричної організації економічної інформації з удосконаленням методики матричного аналізу і спрямуванням кінцевого його показника, що відображає середній рівень ефективності малих підприємств, для встановлення рейтингу малих підприємств згідно видів економічної діяльності у секторі малого підприємництва харчової промисловості. З практичної точки зору це дасть змогу диференціювати заходи державної підтримки розвитку малих виробничих підприємств на перспективу з урахуванням їх власних можливостей.

Проведений аналіз ефективності функціонування і розвитку малих підприємств харчової промисловості з урахуванням стратегічної складової дає можливість стверджувати, що за наявності позитивних моментів у показниках ефективності функціонування малих підприємств якість їх розвитку в більшості випадків не відповідає вимогам сучасності. Зміни мають переважно екстенсивно-регресивний характер. Незадовільною є також структура малих підприємств за видами діяльності. За концепцією зацікавлених сторін виявлена невідповідність внесків і стимулів, що необхідно урахувати при розробці перспектив розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості. Реалізація матричного моделювання показників ефективності дала змогу встановити, що лідерами у секторі малого підприємництва за рівнем ефективності розвитку є малі підприємства молочної промисловості. промислового перероблення овочів і фруктів, промислового виробництва риби. Проте за досліджуваний період відбулось звужене відтворення економічної діяльності всіх малих підприємств харчової промисловості.

Для підвищення ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості пропонується запровадити планування кількісної зміни малих підприємств на основі методологічного підходу, сутність якого полягає у використанні методу екстраполяції й нелінійних кореляційних моделей (визначається потреба у загальній кількості малих підприємств) і методики, що враховує потреби ринку і фінансові потреби малих підприємств (визначається структура малих підприємств за видами діяльності). В роботі реалізовано запропонований методологічний підхід і розроблено прогноз розвитку малого підприємництва на період до 2015 року, що спрямований на підвищення соціальної ефективності малих підприємств.

Макроекономічні показники системи національних рахунків погіршують збиткові малі підприємства та підприємства, що зменшують обсяги виробництва і реалізації продукції. Тому показники, що характеризують рівень досягнутої малими підприємствами ефективності, повинні стати основою для розробки диференційованих програм підтримки територіально-галузевого розвитку малого підприємництва. Для удосконалення якості структури малих підприємств харчової промисловості необхідно 34 млн грн, які можуть бути виділені з місцевих бюджетів.

З метою оцінки ефективності реалізації цільових програм територіально-галузевого розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості рекомендовано удосконалення діючої методики, яка використовується Державним комітетом з питань регуляторної політики і підприємництва, доповнення її індексом рівня розвитку малого підприємництва і показником реального доходу. Переваги індексу рівня розвитку малого підприємництва полягають у тому, що він інтегрально враховує збільшення частки продукції малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції на продовольчому ринку, зростання частки зайнятих на малих підприємствах та безпосередньо зміну кількості малих підприємств на ринку. Показник реального доходу дає змогу виявити і оцінити тіньовий компонент. Встановлено динамічне збільшення значення коефіцієнта реальної діяльності в досліджуваному періоді, що свідчить про зростання тіньової економіки у малому підприємництві.

Невисокий рівень рентабельності малих підприємств харчової промисловості, а в деяких випадках і збитковість негативно впливає на величину власного капіталу і фінансове забезпечення сектора малого підприємництва. Для зміни ситуації запропоновано концепцію реалізації малими підприємствами фінансового забезпечення на основі самофінансування і кредитного фінансування, а щодо вирішення проблем, виявлених під час стратегічного вимірювання результативності власної справи у харчовій промисловості України, рекомендовано підвищити відповідальність власників малих підприємств такими внесками, як статутний капітал. Стимулювання чистого грошового потоку слід здійснювати шляхом впливу на прибуток від основної діяльності та розробкою і запровадженням відповідної амортизаційної політики. Імплементація кредитного фінансування за сучасних умов можлива лише через відродження національної системи гарантій, що відкриє доступ малим підприємствам до банківських кредитів на основі використання прямого гарантування чи гарантування через гарантійні фонди, учасниками яких можуть бути всі зацікавлені у розвитку малого підприємництва особи.

Для підвищення ефективності розвитку малого підприємництва в умовах мінливості підприємницького середовища запропоновано трансформацію ієрархічної структури управління малих підприємств харчової промисловості в адаптивну. Методика дослідження стану організаційної структури управління малим передбачає взаємозв'язок аналізу та оцінки. Результати практичного використання методики дають можливість розробити програму організаційних змін, вихідними положеннями якої є поточний стан структури та можливості подальшого розвитку.

У сучасному підприємницькому середовищі малі підприємства харчової промисловості не прагнуть до захисту своїх інтересів і реалізації преваг на продовольчому ринку, не мають ефективної форми взаємозв'язку з можливими партнерами по бізнесу. Засобами усунення виявлених недоліків є інтеграція, що спрямована на об'єднання зацікавлених осіб шляхом створення інтегрованої господарської структури, та самоорганізація, реалізована через створення громадського об'єднання у формі асоціації. Існування цих двох форм об'єднань не суперечить чинному законодавству і передбачає співробітництво для вирішення спільних завдань, спрямованих на забезпечення ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України.

підприємницький харчовий економічний

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Говорушко Т.А. Мале підприємництво та ефективність його розвитку у харчовій промисловості України [монографія] / Тамара Андріївна Говорушко, - К.: НУХТ, 2007. - 391 с. (21,2 д.а.).

2. Говорушко Т.А. Альтернативні джерела фінансового забезпечення малих виробничих підприємств / Т. А. Говорушко // Агроінком. - 2006. - № 5 - 6. С. 110 - 115. (0,5 д.а.);

3. Говорушко Т.А. Вплив вступу України до СОТ на розвиток малого виробничого підприємництва / Т. А. Говорушко // Науковий вісник Ужгородського університету, серія „ Економіка ". Спецвипуск 22. - Ужгород 2007. - С. 6 - 11. (0,45 д.а.);

4. Говорушко Т.А. Економічна ефективність розвитку малих підприємств у харчовій промисловості України / Т. А. Говорушко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Вип. 11 (78) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2007. - С. 107 - 112. (0,45 д.а.);

5. Говорушко Т.А. Ефективність як економічна категорія / Т. А. Говорушко // Наукові праці Нац. ун-ту харч. технологій. 2007. - № 20. - С. 74 - 76. (0,5 д.а.);

6. Говорушко Т.А. Критерії віднесення підприємств до малих форм господарювання : теорія і практика / Т. А. Говорушко // Наукові праці Нац. ун-ту харч. технологій. Спеціальний випуск „Економічні науки" 2005. - № 17. - С. 78 - 81. (0,5 д.а.);

7. Говорушко Т.А. Малі підприємства у харчовій промисловості України/ Т. А. Говорушко // Економіка АПК. - 2007. - № 9. - С. 15 - 21. (0,45 д.а.);

8. Говорушко Т.А. Методичні підходи до оцінки якості розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України та їх практична реалізація/ Т. А. Говорушко // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць, Вип.1(10): Економічні науки. - Чернівці, 2008. - С. 19 - 28. (0,5 д.а);

9. Говорушко Т.А. Методологічні принципи та методика визначення показників ефективності розвитку малих підприємств з виробництва харчових продуктів / Т.А. Говорушко // Агроінком. - 2006. - № 9 - 10. - С. 59 - 65. (0,6 д.а.);

10. Говорушко Т.А Методологічні та методичні аспекти розрахунку структури малих підприємств харчової промисловості за видами діяльності на основі економетричних моделей попиту/ Т.А. Говорушко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Вип. 4 (83) // Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - С. 133 - 137. (0,5 д.а);

11. Говорушко Т.А. Механізм фінансового забезпечення малого підприємництва у харчовій промисловості України / Т.А. Говорушко // Економіка АПК. - 2008. - № 3. - С. 84 - 90. (0,5 д.а.);

12. Говорушко Т.А. Наукові та прикладні аспекти створення інтегрованої структури господарювання у малому підприємництві харчової промисловості України / Т.А. Говорушко // Проблеми науки. - 2008. - № 3. - С. 42 - 47. (0,4 д.а.);

13. Говорушко Т.А. Науково-теоретичні аспекти удосконалення організаційної структури управління малих підприємств харчової промисловості / Т.А. Говорушко // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. 2008. - № 24. - С. 121 - 124. (0,5 д.а.);

14. Говорушко Т.А. Науково-теоретичні підходи до визначення кількісних критеріїв малих підприємств з виробництва харчових продуктів / Т.А. Говорушко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Вип. 2 (81) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - С. 69 - 74. (0,5 д.а.);

15. Говорушко Т.А. Оптимальні розміри малих підприємств у харчовій промисловості України в контексті їх взаємозв'язку з концентрацією виробництва / Т.А. Говорушко // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 233: В 5 т. - Т. V - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 1327 - 1335. (0,4 д.а.);

16. Говорушко Т.А. Основні принципи розвитку малих підприємств з виробництва харчових продуктів / Т.А. Говорушко // Агроінком. - 2006. - № 7 - 8. - С. 55 - 60. (0,5 д.а.);

17. Говорушко Т.А. Особливості аналізу розвитку малих підприємств у харчовій промисловості України/ Т.А. Говорушко // Економіка АПК. - 2007. - № 6. - С. 98 - 103. (0,45 д.а.);

18. Говорушко Т.А. Особливості механізму державного регулювання ефективного розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України/ Т.А. Говорушко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Вип. 1 (80) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - С. 77 - 83. (0,5 д.а.);

19. Говорушко Т.А. Планування розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України на основі використання методу екстраполяції і нелінійних кореляційних моделей / Т.А. Говорушко // Наук. праці Нац. ун- ту харч. технологій. - К.: 2008. - № 26. - С. 23 - 25. (0,5 д.а.);

20. Говорушко Т.А. Позиціювання ефективності розвитку малих виробничих підприємств у понятійно - категоріальному полі економічної науки / Т.А. Говорушко // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. - К.: 2007. - № 21. - С. 23 - 26. (0.5 д.а.);

21. Говорушко Т.А. Тенденції регіонального розвитку малих підприємств в Україні / Т.А. Говорушко // Наук. праці нац. ун-ту харч. технологій. Частина III „Економіка", 2006. - № 19. - С. 21 - 26. (0,4 д.а.);

22. Говорушко Т.А. Теоретико-методологічні засади суті та взаємозв'язку малого бізнесу і малого підприємництва / Т.А. Говорушко // Агроінком. - 2006. - № 2. - С. 114 - 117. (0,5 д.а.);

23. Говорушко Т.А. Теоретичні основи обґрунтування видів ефективності розвитку малого підприємництва у харчовій промисловості України, їх критеріїв і показників / Т.А. Говорушко // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць, Вип. 9: Економічні науки. - Чернівці, 2007. - С. 72 - 80. (0,5 д.а.);

24. Говорушко Т.А. Фактори ефективності розвитку малих підприємств з виробництва харчових продуктів / Т.А. Говорушко // Агроінком. - 2006. - № 11 - 12. - С. 49 - 53. (0,5 д.а.);

25. Говорушко Т.А. Чинники, що визначають оптимальну частку малих підприємств у структурі народного господарства / Т.А. Говорушко // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. - К.: 2006. - № 18. - С. 105 - 108. (0,5 д.а.)

26. Говорушко Т.А. Малий бізнес: [навчальний посібник] / Т.А. Говорушко, О.І. Тимченко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 194 с. (12,5 д.а., особистий внесок здобувача - обґрунтування малих підприємств як суб'єктів підприємницької діяльності, можливостей утворення та розвитку малих підприємств у економічній системі України, особливостей утворення і розвитку малих підприємств у харчовій промисловості України, фінансового забезпечення малих підприємств, системи управління витратами власної справи, 6,25 д.а.).

Размещено на Allbest.ru