Модифікація пріоритетів аграрної політики у напрямі врахування ринкових та неринкових функцій аграрного сектора у поєднанні з економічним розвитком і якістю життя на селі потребує формування адекватної моделі аграрної політики. Модель представляється у вигляді складної структури, елементи якої тісно пов'язані та позитивно або негативно впливають один на одного. Враховуються зворотні зв'язки між елементами, коли первинна зміна у одному елементі, пройшовши через контур зворотного зв'язку, знову впливає на той самий елемент. Складність структури і внутрішня взаємодія обумовлюють характер реакції системи на вплив зовнішнього середовища і траєкторію її поведінки у майбутньому.

Індикатори надають спектр інформації щодо функціонування системи. Для оцінки впливу окремих сценаріїв політики на аграрний сектор, продовольчу безпеку і розвиток сільських територій проводиться порівняння наслідків їх реалізації з бажаним результатом. Так визначається доцільність збільшення видатків на цільові програми розвитку, заходи щодо підтримки аграрного виробництва чи стимулювання розвитку альтернативних видів зайнятості на селі. Модель дає можливість визначитися з відповідями на питання, як зміняться вихідні параметри продовольчої безпеки, розвитку сільських територій при зміні інструментів аграрної політики та як повинні змінитися керовані параметри в межах заданих обмежень на вході, щоб забезпечити задані показники на виході.

Системно-синергетичний підхід до побудови моделі аграрної політики дозволяє комплексно відображати економічні, соціальні та екологічні наслідки імпульсів, що виникають при зміні умов функціонування агропродовольчої сфери і поведінки її суб'єктів. При цьому зміни окремих величин є наслідком взаємозалежних мультиплікативних процесів, що дозволяє обчислювати поточну результативність аграрної політики, розробляти ефективну стратегію розвитку агропродовольчої сфери та розвитку сільських територій в цілому. Інституційна модель аграрної політики надає можливість ефективно поєднувати кількісні і якісні методи аналізу процесів, що стосуються агропродовольчої сфери, розвитку сільських територій та продовольчої безпеки.

Модель дозволяє враховувати як значну кількість елементів, так і численні зв'язки в складній системі, що сприятиме здійсненню інформаційно-системного аналізу. Вона може використовуватися як для прогнозування різноманітних варіантів аграрної політики, так і для управління процесами формування продовольчої безпеки, розвитку сільських територій шляхом застосування інструментів економічного, правового, технологічного, соціального, екологічного характеру.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та визначено методологічні принципи, на основі яких запропоновано нове вирішення проблеми розробки організаційно-економічного механізму формування аграрної політики. Результати дисертаційного дослідження дозволили обґрунтувати пропозиції теоретико-методологічного та практичного характеру, що відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети: аграрна політика держава фінансування

1. Аграрна політика розглядається як особлива форма соціально-економічного представництва інтересів різних соціальних верств населення та сфер економічної діяльності, в межах якої за допомогою системи стратегічних і тактичних принципів, цілей, засобів і методів науково-методологічного, політико-правового, соціально-економічного, екологічного, інформаційно-комунікаційного та організаційного характеру вирішуються питання формування продовольчої безпеки держави та забезпечення сталого розвитку сільських територій. Перехід від централізованої аграрної політики, сконцентрованої на аграрному секторі, до інтегрованої політики розвитку сільських територій враховує наявність об'єктивного зв'язку між економічними, екологічними, соціальними і територіальними аспектами життєдіяльності сільських територій, що передбачає створення відповідних місцевих, регіональних і державних інститутів; формування дієвої системи громадського управління на місцевому рівні.

2. Агропродовольча сфера є цілісною, ієрархічною, відкритою, нелінійною, динамічною та холістичною системою, якій властиві механізми самоорганізації. Можливість визначення закономірностей функціонування і розвитку цієї системи як ключової передумови забезпечення її життєздатності й стійкості пов'язується з необхідністю використання методології синергетики при формуванні аграрної політики, сутність якої полягає у пізнанні закономірностей і процесів самоутворення (штучного утворення) структур, налаштування на самоорганізацію та самостабілізацію системи.

3. Аграрна політика формується на основі механізмів, які забезпечують взаємодію процесів функціонування та розвитку агропродовольчої сфери і відображають її специфіку як соціально-еколого-економічної системи. Організаційно-економічний механізм формування аграрної політики розглядається як сукупність правових норм, принципів, методів, регуляторів гомеостатичності та інституціональних детермінант, за допомогою яких формується аграрна політика держави та її регіонів. Такий механізм передбачає наявність зворотніх зв'язків, що забезпечує його адаптивність щодо зміни середовища свого функціонування.

4. Дослідження історичної сутності аграрних перетворень різних періодів виявляє інституціональний характер закономірностей проблематики реалізації аграрних реформ. Ефективне реформування аграрної сфери економіки стримували порушення принципу еволюційності її розвитку; незабезпеченість процесу реформування відповідними ресурсами, відсутність чітко визначеної стратегії розвитку галузі з відповідною її інформаційною та юридичною підтримкою; ігнорування у державній політиці інерційного впливу неформальних інститутів на окремі реформаторські дії та необхідності формування нової модифікації ціннісних орієнтацій на селі.

5. Результатом дослідження регіональних особливостей реалізації аграрної політики є висновок щодо необхідності її модернізації з урахуванням нової економічної ситуації та наявних диспропорцій у рівні розвитку аграрної сфери регіонів. Економіка регіонів держави, зокрема депресивних, має бути інтегрована у загальнодержавну та світову систему ринків, праці та капіталу. Можливість реалізації цього завдання пов'язується з необхідністю кооперування державних управлінських структур з приватним та громадським секторами, оскільки загальнодержавні та регіональні органи влади неспроможні самостійно реалізувати весь комплекс завдань, спрямованих на сталий соціально-економічний розвиток окремих територій.

6. Процес формування і реалізації аграрної політики продовольчої безпеки починається з дослідження складу харчових продуктів, які виробляються в державі, та створення відповідного банку даних. На цій основі здійснюється моделювання харчових раціонів для різних вікових груп населення з урахуванням територіального рівня екологічного навантаження та прогнозується фізіологічна потреба населення країни в харчових продуктах. З урахуванням експортних можливостей країни за окремими групами продукції формуються баланси продовольчих ресурсів, які використовуються при розробці стратегії продовольчої безпеки. Зазначені процеси супроводжуються організованим моніторингом за характером змін, їх кількісною і якісною оцінкою з метою підготовки відповідних рекомендацій та управлінських рішень. Система моніторингу базується на поєднанні економічних та соціальних індикаторів з показниками, які відображають результативність діяльності органів влади з вирішення проблеми продовольчої безпеки.

7. Реалізація потенційних можливостей України на внутрішньому і зовнішньому ринках продовольства значною мірою пов'язується із розвитком конкуренції в агропродовольчой сфері, принципами якої є сприятливе для бізнесу середовище та дієве державне регулювання. Інституціональні основи забезпечення конкурентоспроможності агропродовольчої сфери включають людський і соціальний капітал, норми та правила діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, вільний обмін знаннями та досвідом між ними. Якість державного регулювання та управління як один із показників конкурентоспроможності агропродовольчої сфери оцінюється з позиції створення таких умов функціонування господарюючих суб'єктів, які б сприяли максимально можливому зниженню рівня їх трансакційних витрат, що передбачає налагодження активної взаємодії в системі державна влада-підприємства-споживачі.

Методика оцінювання роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення конкурентного розвитку аграрного виробництва, крім традиційних показників конкурентоспроможності, включає також показники, які характеризують якість управління в зазначеній сфері. Такими показниками, зокрема, є рівень взаємодії громадян та підприємств з органами державної влади; обсяг і якість послуг, які надаються відповідним органом влади для певної категорії споживачів; обсяг фінансових та інших видів ресурсів, спрямованих на реалізацію програмних заходів для розвитку агропродовольчої сфери на відповідній території; діяльність щодо забезпечення інвестиційної привабливості аграрної сфери, рівень довіри населення та підприємств до органів державної влади.

8. Система забезпечення якості та безпеки продовольства як один з ключових пріоритетів аграрної політики має бути еластичною, здатною реагувати на постійні зміни підсистем, зберігаючи та розвиваючи при цьому структуру, що забезпечує досягнення цілей її еволюції. Еластичність базується на інформаційно-комунікаційному процесі між основними суб'єктами системи і залежить від сукупності факторів, які створюють умови для їх збалансованої взаємодії, що регулюється державою. Забезпечення тісної взаємодії суб'єктів системи забезпечення якості та безпеки продовольства - держави, виробників, сфери зберігання, переробки, транспортування, торгівлі, ресторанного господарства, споживачів, дозволяє розкрити сутність еластичності як властивості, що передбачає дифузійне і пряме розповсюдження інформації в системі. Виділення зазначених елементів базується на зіткненні сфер їх інтересів та діяльності. З позиції інституціонально-еволюційного підходу такі суб'єкти можна представити як сукупності специфічних інститутів з характерними для них функціями в межах системи, що розглядається. Інформаційна складова даної системи є ключовою.

9. Одним із основних пріоритетів аграрної політики є сталий розвиток сільських територій, який являє собою інституціональний інтегрований процес стійких політичних, соціальних, економічних, організаційних, духовно-культурних, природно-екологічних змін, спрямованих на забезпечення високого рівня якості життя сільського населення. Розвиток сільських територій є комплексною проблемою, розв'язання якої можливе при синхронному вирішенні питань забезпечення ефективного розвитку агропродо-вольчої сфери, розширення несільськогосподарської зайнятості в сільській місцевості, створення наближених до міських умов отримання доходів і суспільних благ, належних умов доступу до ринків матеріальних, фінансових, інформаційних та інших видів ресурсів, покращання екологічної ситуації.

10. Однією з вимог до аграрної політики є забезпечення її системності, яка розглядається у декількох аспектах. По-перше, це створення механізму функціонального взаємозв'язку та взаємодії усіх учасників процесу розробки політики - загальнодержавних, регіональних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування разом з аграрними товаровиробниками, наукою, бізнесом, населенням і ін., тобто розгляд їх як єдиної системи. Виключна роль у забезпеченні такої системності належить компетентній, відповідальній та вивиженій участі держави. По-друге, системність розглядається як постійний цілеспрямований вплив на всі об'єкти аграрної політики, відповідальні за формування продовольчої безпеки держави і розвиток сільських територій. По-третє, - це застосування суб'єктами аграрної політики всіх можливих інструментів правового, організаційного, фінансового, інформаційного та іншого характеру з метою забезпечення досягнення визначених цілей політики.

11. Вирішення проблеми забезпечення сталого розвитку сільських територій потребує трансформації сучасної бюджетної політики, насамперед, у напрямі чіткого розмежування заходів фінансової підтримки власне аграрного виробництва та розвитку сільських територій із відповідною зміною структури та удосконаленням механізму державного управління в агропродовольчій сфері. Необхідно організувати багатоканальну систему фінансування комплексного розвитку сільських територій за рахунок державного та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, приватних інвестицій, що залучаються для здійснення програм соціального розвитку. Бюджетні кошти на соціальний розвиток села повинні виділятися окремим рядком і бути захищеними.

12. Функціонування аграрної економіки на інноваційних засадах передбачає стимулювання розвитку людського і соціального капіталу в аграрній сфері як сукупності знань, вмінь та творчих здібностей індивідів, системи взаємовідносин, соціальних зв'язків і комунікації між ними, що дозволяє ефективно використовувати нові технології, реалізувати засвоєні та набувати нові знання для сталого соціально-економічного розвитку. Тому пріоритетами аграрної інноваційної політики є розвиток освіти і науки, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів, стимулювання фундаментальних досліджень за ключовими напрямами, маркетинг інновацій. Активізація регіональної складової інноваційної діяльності передбачає створення територіальних агротехнопарків як інструментів інтеграції наукового, освітнього, інформаційного, фінансового і виробничого потенціалу на відповідній території в інноваційний комплекс та створення економічних умов стимулювання інноваційної діяльності.

13. Агроекологічна політика розглядається як система диференційованих за територіями принципів, цілей, засобів і методів, що реалізуються органами державної влади і місцевого самоврядування, неурядовими організаціями, господарюючими суб'єктами та населенням, спрямованих на формування екологічної безпеки. При цьому екологічна безпека визначається як стан навколишнього природного середовища, рівень використання природно-ресурсного потенціалу, організації агропродовольчого виробництва і збуту харчових продуктів, за яких відсутні потенційні загрози погіршення якості довкілля та екологічної чистоти харчової продукції, що створюють загрозу здоров'ю населення. Національна агроекологічна політика має базуватися на принципах урахування екологічних наслідків при розробці та прийнятті економічних рішень і формуванні соціально-економічної політики; участі у процесі її формування та реалізації державного, громадського і корпоративного секторів; поєднання галузевого і територіального підходів до формування агроекологічної політики; орієнтації на перспективний розвиток, превентивної форми вирішення екологічних проблем; застосування інтегрованого підходу, сконцентрованого на всіх ланках виробництва продовольства та доведення його до кінцевого споживача; регіоналізації та перерозподілу повноважень між загальнодержавним і регіональним рівнями управління; екологічної відповідальності, що передбачає запровадження відповідальності за порушення законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища.

14. Політика регулювання зайнятості на селі передбачає цілеспрямований вплив за допомогою системи державних і недержавних заходів впливу на основні параметри ринку праці з метою забезпечення максимальної ефективної зайнятості сільського населення. При цьому проблема монофункціональності ринку праці на селі викликає необхідність його диверсифікації, що реалізується шляхом розвитку альтернативних видів зайнятості та забезпечення динамічного розвитку особистих селянських господарств, трансформації найбільш активних з них в підприємницькі структури.

15. Реалізація зовнішньоторговельних перспектив агропродовольчої сфери України передбачає розвиток експортного агропродовольчого потенціалу регіонів, який являє собою здатність окремих територіальних утворень виробляти та реалізовувати на зовнішніх ринках конкурентоспроможну продукцію. При цьому на державу покладається завдання створення механізмів ефективного включення агропродовольчої сфери в систему світогосподарських зв'язків з урахуванням перспектив та тенденцій розвитку кон'юнктури світових продовольчих ринків та можливостей національних експортоорієнтованих виробництв. Інструментом реалізації визначених завдань є створення загальнонаціональних та територіальних агропродовольчих кластерів, орієнтованих на забезпечення диверсифікованого виробництва конкурентоспроможної продукції з поглибленою переробкою. Кластери спроможні об'єднати розрізнені суб'єкти продовольчого ринку в ефективно функціонуючі інтегровані системи та позитивно змінити динаміку і структуру агропродовольчого експорту.

16. Невід'ємною складовою національної аграрної політики є структурна політика в агропродовольчій сфері, що зосереджується на питаннях формування та розвитку відповідної структури виробництва агропродовольчої продукції, організаційної структури аграрних підприємств та структури управління агропродовольчою сферою. Політика щодо забезпечення адекватної структури виробництва агропродовольчої продукції реалізується поетапно та спрямовується, на першому етапі, на забезпечення внутрішнього виробництва основних видів продовольства на рівні, що відповідає попиту населення країни; на другому, - передбачає нарощування їх виробництва до обсягів, необхідних для забезпечення споживання харчових продуктів на рівні раціональних норм; на третьому, - формування експортного потенціалу вітчизняної агропродовольчої продукції. Аграрна політика щодо розвитку організаційної структури аграрних підприємств визначає пріоритетним напрямом формування кооперативних форм господарювання на селі, що є основою для подальшого розвитку інфраструктури аграрного ринку та зміцнення економічного потенціалу, конкурентоспроможності і соціального статусу аграрних товаровиробників. Розвиток системи управління агропродовольчою сферою передбачає удосконалення організаційної структури учасників процесу формування аграрної політики у напрямі їхньої інтеграції та забезпечення тісної координації зусиль щодо реалізації визначених завдань.

17. Моделювання аграрної політики здійснюється з урахуванням факторів: 1) багатофункціональності аграрного сектора для розгляду в ширшому ракурсі його впливу на екологічну ситуацію, продовольчу безпеку і розвиток сільських територій; 2) якості життя, що є одним з визначальних чинників формування людського і, відповідно, соціального капіталу на селі; 3) природного капіталу, який розглядається як фонд, що продукує потік природних ресурсів і послуг. Розроблена в дисертаційній роботі модель дозволяє оцінювати вплив різних варіантів аграрної політики на стан розвитку сільських територій та продовольчу безпеку держави.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Скидан О.В. Аграрна політика України в період ринкової трансформації: монографія / О.В. Скидан. - Житомир: Вид-во «Житомирський національний агроекологічний університет», 2008. - 376 с. (21,85 д.а.).

Рецензії: Економіка України. - 2009. - № 8. - С. 90-91; Економіка АПК. - 2009. - № 2. - С. 153-154.

Розділи в монографіях

2. Микитюк В.М. Формування продовольчої безпеки в Україні: регіональний аспект: монографія / В.М. Микитюк, О.В. Скидан. - Житомир: ДАУ, 2005. - 248 с. (14,4 д.а., особистий внесок - розділ 1 «Теоретичні основи формування продовольчої безпеки», розділ 3 «Основні напрями формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки», 10,2 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях

3. Скидан О.В. Рівень споживання продуктів харчування як критерій продовольчої безпеки / О.В. Скидан // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2004. - № 11 (2). - С. 330-335. (0,25 д.а.).

4. Скидан О.В. Регіональні аспекти проблеми продовольчої безпеки / О.В. Скидан // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. - Х.: ХНТУСГ, 2004. - Вип. 30. - С. 185-189. (0,20 д.а.).

5. Скидан О.В. Консультативне обслуговування сільського господарства в Данії / О.В. Скидан // Економіка АПК. - 2005. - № 10. - С. 140-143. (0,3 д.а.).

6. Скидан О.В. Формування аграрної політики у сфері якості та безпеки продовольства / О.В. Скидан // Вісник Державного агроекологічного університету. - Житомир, 2005. - Вип. 1. - С. 177-184. (0,47 д.а.).

7. Скидан О.В. Розвиток інноваційної діяльності в АПК регіону / О.В. Скидан, Л.С. Геращенко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2005. - № 1. - С. 177-182. (0,3 д.а., особистий внесок - обґрунтовано механізми розвитку інвестиційної діяльності в регіональному АПК, 0,2 д.а.).

8. Скидан О.В. Формування кластерної моделі розвитку АПК регіону / О.В. Скидан // Агроінком. - 2005. - № 1-2. - С. 79-81. (0,24 д.а.).

9. Скидан О.В. Удосконалення методології формування регіональної аграрної політики / О.В. Скидан, І.І. Світлишин // Регіональна економіка. - 2005. - № 4. - С. 132-137. (0,38 д.а., особистий внесок - обґрунтовано можливість застосування кластерного аналізу при прогнозуванні тенденцій змін попиту на продукти харчування, які мають враховуватися при формуванні та реалізації регіональної аграрної політики, 0,29 д.а.).

10. Скидан О.В. Удосконалення бюджетної класифікації витрат на аграрний сектор / О.В. Скидан // Фінанси України. - 2006. - № 6. - С. 29-35. (0,25 д.а.).

11. Скидан О.В. Формирование аграрной политики и оценка ее эффективности / О.В. Скидан // Vagos. - 2006. - № 71(24). - С. 89-98. (1,2 д.а.).

12. Скидан О.В. Розвиток системи індикативного планування в АПК України / О.В. Скидан // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 7. - С. 57-59. (0,28 д.а.).

13. Скидан О.В. Аграрна політика: формування понятійного апарату / О.В. Скидан // Економіка АПК. - 2006. - № 5. - С. 29-35. (0,58 д.а.).

14. Скидан О.В. Про актуальні аспекти законодавчого регулювання аграрної політики в Україні / О.В. Скидан // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 6. - С. 170-173. (0,5 д.а.).

15. Скидан О.В. Рейтингові оцінки як метод визначення результативності аграрної політики / О.В. Скидан // Вісник ДВНЗ «Державного агроекологічного університету». - Житомир, 2006. - Вип. 2. - С. 211-217. (0,32 д.а.).

16. Скидан О.В. Розвиток методології оцінки ефективності аграрної політики / О.В. Скидан // Регіональна економіка. - 2006. - № 3. - С. 90-95. (0,4 д.а.).

17. Скидан О.В. Державна політика у сфері продовольчого забезпечення населення / О.В. Скидан // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - Львів: Львів. держ. аграр. ун-т, 2006. - № 13. - С. 23-30. (0,46 д.а.).

18. Скидан О.В. Концептуальні засади державної політики фінансування розвитку сільських територій в Україні / О.В. Скидан, Н.М. Фещенко // Фінанси України. - 2007. - № 8. - С. 130-136. (0,41 д.а., особистий внесок - розроблено напрями удосконалення бюджетного фінансування розвитку сільських територій, 0,25 д.а.).

19. Скидан О.В. Проблеми регіональної економічної безпеки в Україні: аграрний аспект / О.В. Скидан // Стратегічна панорама. - 2007. - № 1 - С. 135-140. (0,5 д.а.).

20. Фещенко Н.Н. Формирование системы бюджетной поддержки сельскохозяйственных товаропроизводителей / Н.Н. Фещенко, О.В. Скидан // Vagos. - 2007. - № 2. - С. 29-39. (1,24 д.а., особистий внесок - визначено сутність понять бюджетного регулювання виробництва і системного бюджетного регулювання, узагальнено підходи щодо регулювання виробничих процесів за рахунок бюджетних коштів, 0,56 д.а.).

21. Скидан О.В. Інституціональні основи формування аграрної політики / О.В. Скидан // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Вип. 243: в 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Т. ІІІ. - С. 757-764. (0,5 д.а.).

22. Скидан О.В. Формирование конкурентоспособности АПК в рыночных условиях / О.В. Скидан // Management theory and studies for rural business and infrastructure development. - 2008. - № 14 (3). - С. 87-93. (0,5 д.а.).

23. Скидан О.В. Розвиток рибного господарства України / О.В. Скидан // Вiсник аграрної науки Причорномор'я. - Вип. 3 (46) - 2008. - С. 60-64. (0,24 д.а.).

24. Скидан О.В. Концептуальні основи стратегії формування аграрної політики України / О.В. Скидан // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2008. - № 1 (17). - С. 38-42. (0,32 д.а.).

25. Skydan O. Strengthening Food Safety Control System in Ukraine / Oleg Skydan // Nauka i Studia. - 2008. - № 4 (9). - С. 16-26. (0,5 д.а.).

26. Скидан О.В. Політико-економічний аспект докорінних аграрних перетворень в Україні / О.В. Скидан // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Вип. 240: в 5 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Т. ІІ. - С. 296-304. (0,5 д.а.).

27. Скидан О.В. Інноваційно-інвестиційна складова аграрної політики / О.В. Скидан // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 22. - С. 15-18. (0,45 д.а.).

28. Скидан О.В. Екологічна складова аграрної політики / О.В. Скидан // Агросвіт. - 2008. - № 21. - С. 8-12. (0,5 д.а.).

29. Скидан О.В. Аграрна політика України в історичному контексті / О.В. Скидан // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 147. - С. 139-142. (0,5 д.а.).

30. Скидан О.В. Устойчивое сельское развитие как приоритет аграрной политики / О.В. Скидан // Management theory and studies for rural business and infrastructure development. - 2008. - № 15 (4). - С. 134-143. (0,5 д.а.).

31. Скидан О.В. Проблеми розвитку аграрного сектора України в умовах вступу до СОТ / О.В. Скидан // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2008. - №4 (20). - С. 25-30. (0,3 д.а.).

32. Скидан О.В. Аграрная политика регулирования сельской занятости / О.В. Скидан // Social and economic rural development. Management theory and studies for rural business and infrastructure development. - 2009. - № 17 (2). - С. 86-93. (0,5 д.а.).

Публікації в інших наукових виданнях

33. Скидан О.В. Система оперативного оповіщення про ситуацію у сфері харчових продуктів в ЄС: корисний досвід для України / О.В. Скидан // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2007. - № 4. - С. 54-58. (0,5 д.а.).

34. Скидан О.В. Система маркування продуктів / О.В. Скидан // Харчова і переробна промисловість. - 2008. - №2. - С. 4-6. (0,25 д.а.).

35. Скидан О.В. Развитие агротехнопарков на Украине / О.В. Скидан // Роль инноваций в развитиии агропромышленного комплекса. - М.: ВИАПИ им. А.А.Никонова: «Энциклопедия российских деревень», 2008. - С. 575-577. (0,2 д.а.).

36. Фещенко Н.Н. Идеология государственной поддержки развития сельских территорий / Н.Н. Фещенко, О.В. Скидан // Многофункциональность сельского хозяйства и устойчивое развитие сельских территорий. - М.: ВИАПИ им. А.А.Никонова: «Энциклопедия российских деревень», 2007. - С. 532-535. (0,3 д.а., особистий внесок - ідентифіковано взаємозв'язок низької ефективності використання бюджетних коштів та стану розвитку аграрного сектора, 0,18 д.а.).

37. Скидан О.В. Використання кластерного аналізу при формуванні регіональної аграрної політики / О.В. Скидан // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: матеріали наук.-теорет. конф., 3-5 берез. 2005 р.: в 3-х ч. - Житомир: Вид-во “Держ. агроекол. ун-т”, 2005. - Ч. 2. - С. 133-137. (0,35 д.а.).

38. Скидан О.В. Формування аграрної політики продовольчої безпеки в Україні / О.В. Скидан, О.Д. Ковальчук // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: матеріали міжнар. форуму молодих вчених: у 2-х т. - Х.: ХНТУСГ, 2005. - Т. 2. - С. 267-268. (0,06 д.а., особистий внесок - обґрунтовано необхідність розгляду продовольчої безпеки у якості пріоритету аграрної політики, 0,04 д.а.).

39. Ковальчук О.Д. Значення інформаційних технологій у матеріально-технічному забезпеченні АПК / О.Д. Ковальчук, В.М. Микитюк, О.В. Скидан // Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК: тези доп. Другої міжнар. наук.-практ. конф., 13-15 черв. 2005 р., м. Мелітополь / Таврійська держ. агротехн. акад. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2005. - С. 98-100. (0,1 д.а., особистий внесок - досліджено роль інформаційних технологій в розвитку АПК, 0,03 д.а.).

40. Скидан О.В. Соціальні аспекти аграрної політики / О.В. Скидан // Тези XXXI наук.-практ. міжвуз. конф., 14-16 берез. 2006 р. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - С. 145. (0,1 д.а.).

41. Скидан О.В. Розвиток аграрної соціальної політики в Україні / О.В. Скидан // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали Другої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 11 трав. 2006 р. - Житомир: ДАУ, 2006. - С. 100-104. (0,36 д.а.).

42. Скидан О.В. Формирование приоритетов аграрной политики государства / О.В. Скидан // Ломоносов-2006: материалы XIII Междунар. науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых , 12-15 апр. 2006 г. - М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2006. - С. 1032-1033. (0,1 д.а.).

43. Скидан О.В. Витрати населення як критерій ефективності економічної політики держави / О.В. Скидан // Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства: зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. ЖДУ ім. І. Франка / за заг. ред. Данилишина Б.М. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 61-64. (0,3 д.а.).

44. Скидан О.В. Управление развитием личных крестьянских хозяйств в Украине / О.В. Скидан // Management theory and studies for rural business and infrastructure development: proceedings of International Scientific Conference, 5-7th Oct. 2006. - Kaunas: Lithuanian University of Agriculture, 2006. - С. 259-261. (0,19 д.а.).

45. Скидан О.В. Использование современных статистических методов при формировании аграрной политики государства / О.В. Скидан // Science and studies of accounting and finances: problems and perspectives: The Papers of International Scientific Conference. - Kaunas: Lithuanian University of Agriculture, 2006. - № 1 (5). - С. 29-33. (0,54 д.а.).

46. Скидан О.В. Регіональні аспекти проблеми землекористування / О.В. Скидан, О.С. Заїка // Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів, 27-29 листоп. 2006 р., c. Чабани. - К.: ЕКМО, 2006. - С. 31-33. (0,1 д.а., особистий внесок - розроблено методику обґрунтування можливостей природно-ресурсного потенціалу щодо забезпечення продовольчої безпеки регіону, 0,07 д.а.).

47. Скидан О.В. Аграрна політика як складова економічної політики держави / О.В. Скидан // Тези XXXIІ наук.-практ. міжвуз. конф., 14-16 берез. 2007 р. - Житомир: ЖДТУ, 2007. - С. 119. (0,12 д.а.).

48. Скидан О.В. Регіональні аспекти розвитку та використання лісоресурсної сфери / О.В. Скидан, Н.М. Фещенко // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку: матеріали наук.-практ. конф., 20 квіт. 2007 р., м. Київ / під ред. Б.М.Данилишина; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: РВПС України, 2007. - С. 149-155. (0,4 д.а., особистий внесок - оцінено стан ведення лісового господарства регіону, розроблено систему заходів щодо забезпечення розвитку лісопереробної галузі, 0,25 д.а.).

49. Скидан О.В. Стратегія розвитку аграрного сектора в умовах міжнародної економічної інтеграції / О.В. Скидан // Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи: матеріали першої міжнар. наук.-практ. конф. / за ред. Романенко О.В. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 104-106. (0,25 д.а.).

50. Скидан О.В. Роль соціально орієнтованих неурядових організацій у реалізації політики сільського розвитку в Україні / О.В. Скидан, Д.І. Дема, Н.М. Фещенко // Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку: доп. Міжнар. симп., 16-18 трав. 2007 р. - Житомир: Вид-во „ДВНЗ „Держ. агроекол. ун-т”, 2007. - С. 187-193. (0,4 д.а., особистий внесок - визначено види діяльності громадських організацій у соціальній сфері та форми стимулювання їх розвитку, 0,26 д.а.).

51. Скидан О.В. Актуальные аспекты формирования аграрной политики Украины / О.В. Скидан, Н.Н. Фещенко // Жас галым - 2007: тр. ІІ Междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых, 18-19 апр. 2007 г.: [посвящ. 40-летию образования Таразского гос. пед. ин-та]: в 12 т. - Тараз: Таразский гос. пед. ин-т, 2007. - Т. 1. - С. 49-55. (0,73 д.а., особистий внесок - обґрунтовано пріоритетні напрями формування і реалізації аграрної політики, 0,52 д.а.).

52. Фещенко Н.М. Законодавче регулювання розвитку галузі хмелярства в Україні / Н.М. Фещенко, О.В. Скидан // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали третьої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 31 трав. 2007 р. - Житомир: Вид-во ДВНЗ “Держ. агроекол. ун-т”, 2007. - С. 81-85. (0,35 д.а., особистий внесок - здійснено ретроспективний аналіз державного ругулювання хмелярської галузі в Україні, 0,2 д.а.).

53. Feshcenko N. The priority direction of rural areas development in Ukraine / N. Feshcenko, O. Skydan // Rural Development: The Proceeding of the Third International Scientific Conference, 8-10 November 2007. - Kaunas: Lithuanian University of Agriculture, 2007. - Volume 3, Book 2. - С. 142-146. (0,4 д.а., особистий внесок - розроблено модель соціально-економічного розвитку сільських територій, 0,15 д.а.).

54. Скидан О.В. Совершенствование аграрной политики сельского развития в Украине / О.В. Скидан // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: матеріали Міжнар. форуму молодих вчених. - Х.: ХНТУСГ, 2007. - С. 57-59. (0,1 д.а.).

55. Скидан О.В. Державна підтримка і регулювання розвитку сільськогосподарської кооперації як пріоритет аграрної політики / О.В. Скидан // Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах: доп. Міжнар. наук. конф., 20-22 черв. 2007 р. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 90-95. (0,35 д.а.).

56. Скидан О.В. Впровадження програмно-цільового методу управління розвитком галузі хмелярства / О.В. Скидан // Стратегія ринкової адаптації галузі хмелярства: матеріали Всеукр. наук.-практ. симп., 1 лип. 2008 р. - Житомир: Вид-во ДВНЗ «Держ. агроекол. ун-т», 2008. - С. 82-88. (0,45 д.а.).

57. Скидан О.В. Развитие системы индикативного планирования в контексте формирования аграрной политики / О.В. Скидан // Социально-экономическое и технологическое развитие АПК: состояние, тенденции, прогноз: материалы междунар. науч.-практ. конф., 18-19 июня 2008. - Ростов н/Д.: Ростовский гос. экон. ун-т, 2008. - С. 363-365. (0,13 д.а.).

58. Скидан О.В. Розвиток агропродовольчої сфери України в умовах глобалізаційних викликів / О.В. Скидан // Стратегии развития Украины в глобальной среде: материалы ІІ междунар. науч.-практ. конф., 7-9 нояб. 2008 г. - Симферополь: ЦРОНИ, 2008. - Т. 1. - С. 32-35. (0,21 д.а.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено сутність та значення аграрної політики у розвитку держави і суспільства, визначено її складові та показники. Висвітлено історичну суть аграрних перетворень різних періодів, причини і наслідки аграрних криз. Встановлено інституціональний характер закономірностей проблематики, напрямів і шляхів реалізації аграрних реформ. Обґрунтовано основні напрями, механізми та інструменти аграрної політики, у т.ч. на регіональному рівні.

Вироблено пропозиції щодо оптимізації економічного механізму інноваційної та інвестиційної діяльності в АПК України, бюджетного фінансування розвитку сільських територій. Досліджено теоретичні й методологічні проблеми продовольчої безпеки та сталого розвитку сільських територій як ключових пріоритетів аграрної політики. Визначено напрями удосконалення політики у сферах якості та безпеки продовольства, харчування населення. Запропоновано альтернативний підхід до визначення мети, принципів та системи регуляторів агроекологічної політики.

Ключові слова: аграрна політика, сільська територія, продовольча безпека, якість та безпека продовольства, організаційно-економічний механізм, державне регулювання, земельні відносини, інноваційно-інвестиційна діяльність.

Аннотация

Скидан О.В. Организационно-экономический механизм формирования аграрной политики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2009.

В диссертационной работе исследованы сущность и значение аграрной политики в развитии государства и общества, определены ее составляющие и показатели. Отражена историческая суть аграрных преобразований разных периодов, причины и последствия аграрных кризисов. Установлен институционный характер закономерностей проблематики, направлений и путей реализации аграрных реформ. Разработаны основные направления, механизмы и инструменты аграрной политики, в т.ч. на региональном уровне.

Впервые обоснована необходимость применения системно-синергетического подхода при формировании аграрной политики, предусматривающего разработку и реализацию системы стратегических и тактических принципов, целей, средств и методов научно-методологического, политико-правового, социально-экономического, экологического, информационно-коммуникационного и организационного характера, с помощью которых решаются проблемы продовольственной безопасности государства и развития сельских территорий. Идентифицированы ключевые деструктивные факторы развития агропродовольственной сферы в условиях глобализационных вызовов с обоснованием адаптационных инструментов по их локализации и нейтрализации, в частности развития внутренней конкуренции, формирования аграрной протекционистской политики, не противоречащей рыночным принципам, и создания долгосрочных экспортных преимуществ на международном продовольственном рынке за счет производства продовольствия, пользующегося доверием потребителей. Разработана институциональная модель аграрной политики, учитывающая многофункциональный характер сельского хозяйства, связывающая его функции с развитием экономики сельских территорий и качеством жизни на селе, а также создающая возможность оценки влияния различных вариантов аграрной политики на состояние развития сельских территорий и продовольственную безопасность государства.

Определены содержание и составляющие устойчивого развития сельских территорий как институционального интегрированного процесса устойчивых политических, социальных, экономических, организационных, духовно-культурных, природно-экологических изменений, направленных на обеспечение высокого уровня жизни сельского населения. Уточнены научные основы формирования системы обеспечения качества и безопасности продовольствия, выделяющиеся принципом эластичности, который предусматривает ее функционирование на основе информационно-коммуникационного процесса между всеми субъектами системы и зависимость от совокупности факторов, создающих условия для сбалансированного взаимодействия этих субъектов.

Проведена теоретическая аргументация необходимости трансформации современной бюджетной политики в направлении четкого разграничения мер финансовой поддержки аграрного производства и развития сельских территорий с соответствующим изменением структуры и усовершенствованием механизма государственного управления в агропродовольственной сфере. Обоснованы научные принципы развития агроэкологической политики, которая, в отличие от существующих подходов, в качестве приоритета предусматривает формирование экологической безопасности. Последняя рассматривается как такое состояние природной среды, уровень использования природно-ресурсного потенциала, организации агропродовольственного производства и сбыта пищевых продуктов, при которых отсутствуют угрозы ухудшения качества окружающей среды и экологической чистоты пищевой продукции, создающих угрозу здоровью населения.

Разработаны предложения по оптимизации экономического механизма инновационной и инвестиционной деятельности в агропродовольственной сфере, предусматривающие приоритетность развития человеческого и социального капитала как совокупности знаний, умений и творческих способностей индивидов, системы взаимоотношений, социальных связей и коммуникации между ними, что позволяет эффективно использовать новые технологии, реализовать усвоенные и получать новые знания для устойчивого развития. Определены предложения и практические рекомендации по развитию рынка земли, совершенствованию экономических основ управления земельными ресурсами в условиях реформирования земельных отношений.

Выявлена специфика обеспечения стабильной занятости сельского населения и разработаны научно обоснованные предложения по совершенствованию социально-трудовых отношений в аграрной сфере в рыночных условиях. Обоснована необходимость государственного регулирования и поддержки развития кооперативного движения. Определены концептуальные основы стратегического развития национальной системы сельскохозяйственных кооперативов в Украине, базирующиеся на выявленных особенностях, закономерностях и тенденциях их развития.

Ключевые слова: аграрная политика, сельская территория, продовольственная безопасность, качество и безопасность продовольствия, организационно-экономический механизм, государственное регулирование, земельные отношения, инновационно-инвестиционная деятельность.

Summary

Skydan O.V. The organizational and economic mechanism of forming Ukraine's agrarian policy. - Manuscript.

The thesis for a Doctor's degree in Economics, speciality 08.00.03. - Economics and Management of National Economy. - The National Scientific Centre “Institute of Agricultural Economics” UAAS, Kyiv, 2009.

The thesis covers the essence and importance of the agrarian policy in the development of the state and society, determines its components and indices. The paper highlights the historical essence of agrarian transformations in various time periods, as well as the reasons and aftereffects of agrarian crises. It also determines the institutional character of the regularities in the problems, directions and ways of the market reform implementation. It substantiates the main directions, mechanisms and instruments of the agrarian policy, the regional level included.

The thesis considers the suggestions related to the optimization of the economic mechanism of the innovative and investment activities in Ukraine's AIC, as well as to the budget financing of the rural territories development. It presents the investigations into the theoretical and methodological problems of food safety and sustainable rural development as the agrarian policy key priorities. The paper deals with an alternative approach to determining the goal, principles and system of the agroecological policy regulators.