Забезпечення конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Спеціальність 08.00.04 економіка і управління підприємствами (харчова промисловість)

Драган Олена

Іванівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Національного університету харчових технологій Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Мостенська Тетяна Леонідівна, Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гудзинський Олексій Дмитрович, Національний аграрний університет Кабінет Міністрів України, професор кафедри менеджменту; доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, Кваша Сергій Миколайович, Українська академія аграрних наук, академік-секретар відділення аграрної економіки і земельних відносин;

доктор економічних наук, професор Романова Лідія Василівна, Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, професор кафедри маркетингу

Захист дисертації відбудеться «_10_» жовтня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.058.01 в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 68, учбовий корпус В, аудиторія В-502.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий «____» вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Марченко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Набуття економіки України статусу ринкової, приєднання держави до Світової організації торгівлі, економічні та соціальні перетворення, суттєвими ознаками яких є перехід на інноваційний шлях розвитку, висувають більш високі вимоги до наукових досліджень економіки переробних галузей щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємств на ринку.

Сучасний стан конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості України свідчить про те, що вони працюють в умовах: по-перше, обмежених сировинних, фінансових, технічних і трудових ресурсів; по-друге, невирішених соціально-трудових проблем (високий рівень ручної праці, не привабливі, важкі та шкідливі умови роботи); по-третє, низького рівня якості менеджменту, організації виробництва, нормування праці та обліку витрат; по-четверте, низької купівельної спроможності населення при формуванні високих цін на м'ясо та м'ясопродукти; по-п'яте, низької конкурентоспроможності більшості підприємств галузі на внутрішньому та зовнішньому ринках. У зв'язку з цим посилюється значення вирішення проблеми забезпечення конкуренто-спроможності підприємств м'ясної галузі на теоретико-методологічному рівні.

Дослідження теоретичних проблем і практичного застосування положень теорії конкурентоспроможності знайшли своє відображення в працях іноземних учених: Г.Л. Азоєва, І. Ансоффа, Г. Асселя, Ф. Котлера, Г. Минцберга, М. Портера, Ф. Тейлора, А. Сміта, А. Файоля, Р.А. Фатхутдінова, Р. Уотермена, Е. Чемберлена, Й. Шумпетера, О.Ю. Юданова, а також вітчизняних ? В.А. Білошапки, В.Л. Діканя, І.З. Должанського, Г.В. Загорія, Ю.Б. Іванова, С.М. Кваші, Л.С. Кобиляцького, Н.Н. Лепи, Л.В. Романової, Г.М. Скударя, О.Б. Чернеги. Окремим питанням підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової переробної галузі України присвятили свої праці О.Д. Гудзинський, Л.В. Дейнека, Т.Л. Мостенська, П.В. Осіпов, В.А. Павлова, М.П. Сичевський та інші.

У дослідженнях вчених аналізувалися різні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Проте в сучасній економічній літературі не існує єдиного підходу до формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств, а також відсутні теоретичні розробки, які б враховували особливості досягнення конкурентоспроможності підприємствами різних галузей. Набуває вагомого значення вирішення цієї проблеми безпосередньо на рівні підприємств окремих галузей харчової промисловості, у тому числі й м'ясної, зважаючи на специфічні особливості та світові тенденції її функціонування. Саме м'ясна промисловість, враховуючи її складний фінансовий стан, необхідність технічних, технологічних, організаційних, соціально-трудових, економічних змін та існуючий низький рівень конкурентоспроможності, потребує системного й комплексного дослідження щодо обґрунтування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств, відсутність якого, в умовах загострення конкурентної боротьби, є однією з ключових причин кризових процесів у підприємствах галузі. Вагомість вирішення цієї наукової проблеми зумовила вибір теми, об'єкта, предмета, мети, завдань та логіко-структурної побудови дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту Національного університету харчових технологій у 2005?2008 роках. Воно є складовою наукових тем: «Забезпечення конкуренто-спроможності підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції», номер державної реєстрації 0107U000476, (автор є виконавцем даної теми, ним розроблено методологію формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної галузі в умовах приєднання України до СОТ); «Вдосконалення системи управління підприємствами харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської сировини», номер державної реєстрації 0107U000477 (автором запропоновано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення операційного менеджменту на підприємствах м'ясної промисловості).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної галузі на вітчизняному і міжнародному ринках. Відповідно до мети роботи та в контексті завдань соціально-економічної політики України були сформульовані й вирішені такі завдання:

? узагальнено існуючі теоретико-методологічні підходи до визначення та забезпечення конкурентоспроможності підприємств;

? уточнено фактори забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості та визначено сутність понять «конкурентоспроможність підприємства м'ясної промисловості», «конкурентоспроможність м'ясної продукції» як економічних категорій в умовах розвитку конкурентного ринку;

? обґрунтовано методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості;

? проаналізовано сучасний стан та виявлено проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості;

? здійснено оцінку конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості на регіональному ринку з метою визначення існуючого рівня забезпечення конкурентоспроможності підприємств-лідерів;

? запропоновано методологічні підходи до формування комплексної системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості;

? розроблено техніко-технологічну складову системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості, яка включає активізацію інноваційного розвитку, впровадження системи міжнародних стандартів з менеджменту та екологічну політику підприємства;

? сформовано соціально-трудову складову системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості за рахунок розвитку корпоративної культури, удосконалення організації і нормування праці, забезпечення конкурентоспроможності робітників на ринку праці;

? обґрунтовано організаційно-економічну та фінансово-інвестиційну складові системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості на підставі формування галузевого кластеру на рівні регіону, удосконалення управління витратами та операційного менеджменту.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів формування системи забезпечення конкуренто-спроможності підприємств м'ясної промисловості в контексті реалізації соціально орієнтованої моделі суспільно-економічного розвитку України.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження, які побудовані на базі сучасних теорій: конкуренції, систем, кластерів, стратегічного менеджменту, управління якістю, маркетингу, реінжинірингу, операційного менеджменту, що дозволило автору виявити основні проблеми формування системи конкурентоспроможності підприємств м'ясної галузі та запропонувати шляхи їх вирішення.

У дисертаційній роботі використано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень, зокрема: системний підхід ? при вивченні зв'язків між явищами та процесами в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємств; статистичний аналіз ? при визначенні динаміки, структури та результативності розвитку підприємств м'ясної галузі; порівняльний ? при зіставленні стану конкурентоспроможності підприємств; діалектичний та абстрактно-логічний ? при проведенні теоретичних узагальнень, формування висновків. Графічні методи ? при дослідженні зв'язків, виявленні тенденцій та визначенні закономірностей у забезпеченні конкуренто-спроможності підприємств галузі. Комплексні методи оцінки конкуренто-спроможності підприємств ? при визначенні інтегрального показника конкурентоспроможності підприємств на регіональному ринку. Для аналізу конкурентоспроможності підприємств застосовані методи комп'ютерної обробки й аналізу інформації за допомогою програм Microsoft Excel.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять економічні огляди, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях та на офіційних сайтах Інтернету, особисті розробки й дослідження автора, закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, Національної асоціації виробників м'яса і м'ясопродуктів України «Укрм'ясо», звітність окремих підприємств м'ясної галузі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних і методичних положень та розробленні практичних рекомендацій, які в сукупності вирішують наукову проблему забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості. Результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

уперше:

? розроблено методологічний підхід до формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає такі структурні складові (підсистеми): соціально-трудову, техніко-технологічну, організаційно-економічну, фінансово-інвестиційну, та для кожної з них запропоновано конкретні заходи щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості України;

? обґрунтовано сукупність науково-практичних підходів до формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості, зокрема, інноваційного, геронтологічного, ресурсозберігаючого, логістичного, кластерного, корпоративно-командного та реіжинірингу, які передбачають співробітництво на умовах партнерства між суб'єктами ринкових відносин: науковцями, постачальниками, конкурентами, посередниками, споживачами для досягнення конкурентних переваг;

? розроблено комплексну програму впровадження системи міжнародних стандартів з менеджменту на підприємствах м'ясної промисловості для забезпечення конкурентних переваг у галузі управління якістю продукції та безпеки, охорони здоров'я працівників і захисту навколишнього природного середовища, захисту інтересів та прав споживачів, інтеграції існуючих систем стандартів: якісних, екологічних, соціальних;

? обґрунтовано операційну стратегію виробничих підрозділів підприємств м'ясної промисловості за класифікаційними ознаками «виштовхуючої» та «витягуючої» виробничих систем на основі філософії “ощадливого виробництва” і запровадження технологій реінжинірингу, що враховують особливості організації виробничих процесів, планування, ефективного використання всіх видів ресурсів та логістичного підходу до виробництва;

удосконалено:

? модель активізації інноваційного розвитку підприємств м'ясної промисловості для забезпечення їх конкурентоспроможності в умовах обмежених сировинних, фінансових, технічних, трудових ресурсів і геронтологічного підходу до виробництва м'ясної продукції;

? концепцію забезпечення високої якості продукції та конкуренто-спроможності підприємств м'ясної промисловості щодо створення ефективного механізму управління безпекою, якістю продукції, формування експортного потенціалу та залучення інвестицій для інноваційного розвитку підприємств;

? концептуальні засади формування екологічної політики підприємств м'ясної промисловості, які сприяють дотриманню нормативів екологічної безпеки та забезпеченню конкурентоспроможності продукції та підприємства;

? концепцію удосконалення організації і нормування праці на підприємствах м'ясної галузі, яка базується на політиці гуманізації праці щодо створення нормальних умов праці, забезпечення повної безпеки праці, раціональної організації технологічних процесів виробництва продукції;

? систему безперервного навчання робітників на підприємствах галузі для підтримки індивідуальних професійних здібностей та розвитку талановитої молоді за рахунок відповідного матеріального заохочення та забезпечення нормальних умов праці;

? методичний підхід до визначення виробничої собівартості продукції підприємств м'ясної промисловості за рахунок віднесення фактично облікованих загальновиробничих витрат у повному обсязі на виробничу собівартість продукції, що спрощуватиме облік і відображатиме реальні витрати на виробництво продукції;

? управління виробничими підрозділами за рахунок уведення посади ? майстра, безпосередньо приймаючого участь у виробництві, з метою підвищення відповідальності за збереження матеріальних ресурсів, ефективності діяльності, дотримання робітниками правил техніки безпеки та охорони праці у малочисельних і високомеханізованих виробництвах;

одержали подальший розвиток:

? понятійний апарат теорії конкурентоспроможності за рахунок визначень: «система забезпечення конкурентоспроможності підприємств», «конкуренто-спроможність підприємства м'ясної промисловості», «конкурентоспроможність м'ясної продукції», «конкурентоспроможність торгової марки», «конкурентоспроможність робітника на ринку праці», «місія підприємств м'ясної промисловості»;

? теоретико-методичні підходи до формування факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості, адекватних сучасним умовам функціонування галузі;

? теоретичні засади формування галузевого кластеру на рівні регіону на основі великого підприємства ? м'ясокомбінату та споріднених підприємств для забезпечення конкурентоспроможності підприємств з метою створення пайового інвестиційного фонду для розвитку власної сировинної бази, впровадження безвідходного виробництва, ресурсозберігаючих технологій, підготовки кваліфікованих кадрів;

? концептуальні засади стратегічного розвитку підприємств м'ясної промисловості на період до 2015 року.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі науково обґрунтовані положення, висновки і пропозиції доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій.

Наукові розробки щодо формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості та галузевого кластеру на рівні регіону використовуються Департаментом ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики (довідка №14-01/535 від 17.04.2008 р.).

Методичні розробки щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємств сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємств м'ясної промисловості на вітчизняному ринку та рекомендовані для практичного використання керівникам, спеціалістам галузі Національною асоціацією виробників м'яса і м'ясопродуктів України "Укрм'ясо" (довідка №46-01/06 від 14.01.2008 р.). Методика оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості, на прикладі регіонального ринку ? м. Києва та Київської області, використовувалась відділом сприяння розвитку переробки продукції тваринництва та ринків збуту Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (довідка №33/1 від 06.12.2007 р.). Рекомендації щодо геронтологічного підходу до виробництва м'ясної продукції, підтверджений деклараційним патентом на винахід «Композиція для виготовлення шинки» (№ 72716 А від 15.03.2005 р.). Практичне впровадження здійснено на підприємствах м'ясної промисловості: ВАТ «Козятинський птахокомбінат» (довідка № 4/1235 від 19.12.07 р.), ТОВ ТОВ «М'ясокомбінат «Ювілейний» (довідка №138 від 11.02.08 р.), ВАТ «Кременчукм'ясо» (довідка №1523 від 04.06.07 р.), ПІП ТОВ «Русанівський м'ясокомбінат» (довідка №35/09 від 31.01.08 р.), ТОВ «Поліс» (довідка №17 від 29.01.08 р.), ВАТ «Фабрика кулінарії» (довідка №27-а від 24.01.08 р.).

Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного університету харчових технологій (акт від 27.02.2008 р.) та Державної академії керівних кадрів культури та мистецтва (довідка №76 від 29.02.2008 р.), Київського університету ринкових відносин (довідка №39 від 03.03.2008 р.) при викладанні дисциплін «Управління якістю», «Управління конкурентоспроможністю підприємств», «Теорія ситуаційного управління», «Маркетинг», «Управління інноваційними проектами», «Операційний менеджмент», «Організація, планування та управління виробництвом на підприємствах».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є кваліфікованою самостійно виконаною працею та підсумком багаторічних наукових досліджень, в якій викладено авторський підхід до вирішення актуальних наукових проблем подальшого розвитку теорії і практики забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості України. Усі відображені в дисертації положення та висновки наукової новизни, які винесені на захист, отримано автором особисто. З наукових праць, які опублікувані у співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистих напрацювань. Положення кандидатської дисертації у дослідженні не використовуються.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати проведених досліджень апробовані на науково-практичних конференціях: VII Міжнародній науково-технічній конференції «Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення» (м. Київ, 23?25 жовтня 2001 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 10?13 грудня 2002 р.); 69-й науковій конференції «Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості» (м. Київ, 22?24 квітня 2003 р.); ХІ Міжнародній науково-технічній конференції «Розроблення та виробництво продуктів функціонального харчування, інноваційні технології та конструювання обладнання для перероблення сільгоспсировини, культура харчування населення України» (м. Київ, 21?23 жовтня 2003 р.); ІV Міжнародній науковій конференції «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 11?14 грудня 2003 р.); 70-й науковій конференції «Наукові здобутки молоді ? вирішення проблем харчування людства у ХХІ столітті» (м. Київ, 20?21 квітня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах» (м. Київ, 23?24 березня 2006 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період» (м. Хмельницький, 19?21 жовтня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми менеджменту» (м. Київ, 26?27 жовтня 2006 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства» (м. Донецьк, 31?1 листопада 2006 р.); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики та освіти» (м. Київ, 23?24 листопада 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові досягнення ? 2007» (м. Дніпропетровськ, 01?14 лютого 2007 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку» (м. Київ, 15?16 березня 2007 р.); науково-практичній конференції «Глобалізація, СОТ: конкурентні позиції України» (м. Київ, 27 березня 2007 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні» (м. Київ, 16?17 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-технічній конференції «Інноваційні технології, проблеми якості і безпеки сировини та готової продукції у м'ясній та молочній промисловості» (м. Київ, 27?28 листопада 2007 р.) та на методичних семінарах кафедри менеджменту Національного університету харчових технологій.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 48 наукових працях, з яких: 2 ? одноосібні монографії, 1 ? колективний навчальний посібник, 1 ? колективний понятійно-термінологічний словник, 32 ? наукові статті (з них 28 ? одноосібні) у фахових виданнях, 10 тез і доповідей на міжнародних та науково-практичних конференціях. Загальний обсяг опубліко-ваних наукових праць, що належать особисто автору, становить 47,29 друк. арк., з них у фахових виданнях ? 10,8 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів (20 підрозділів), висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 534 сторінки комп'ютерного тексту, у тому числі 407 сторінок основного тексту (16,81 друк. арк.), який включає 48 рисунків, 41 таблицю (з них 38 займають усю площу сторінки), 17 формул і 14 додатків на 97 сторінках. Список використаних джерел із 347 найменувань викладено на 30 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертації, сформульовано мету дослідження, поставлено завдання, розкрито предмет, об'єкт, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації та публікації автора.

У розділі 1 «Теоретичні основи забезпечення конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкової економіки» досліджено теоретичні засади визначення сутності конкурентоспроможності підприємства як економічної категорії, фактори забезпечення конкурентоспроможності та методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості.

Дослідження конкурентоспроможності підприємств є важливою складовою розвитку суспільства, виступає об'єктом поглибленої уваги науковців, а кожному з етапів розвитку продуктивних сил відповідає своє бачення економічної природи забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення поняття «конкурентоспроможність підприємства» та його забезпечення дозволили дослідити існуючі наукові точки зору, а саме конкурентоспроможність підприємства залежить від конкуренто-спроможності продукції; є результатом ефективної господарської діяльності за умов конкурентного ринку; є комплексною порівняльною характеристикою підприємства, яка відображає ступінь конкурентних переваг діяльності підприємства над конкурентами; досягається завдяки фінансовій конкурентоспроможності; є результатом підвищення продуктивності використання ресурсів підприємства; є результатом маркетингової діяльності; це завойовування частки міжнародного конкурентного ринку шляхом удосконалення зовнішньоекономічної діяльності; є результатом використання людського капіталу; забезпечується інноваційною спроможністю; є постійним збільшенням капіталу підприємства.

Для поглибленого розуміння процесів конкуренції обґрунтовано дію основних факторів, що забезпечують конкурентоспроможність підприємств м'ясної промисловості й враховують особливості розвитку галузі: стан та розвиток виробничого потенціалу (ресурси: трудові, техніко-технологічні, фінансові, просторові, нематеріальні, інформаційні), підвищення ефективності виробництва (інноваційні; впровадження досягнень науково-технічного прогресу; власна науково-дослідна діяльність; застосування сучасних концепцій економіки та менеджменту; мотиваційні; екологічні) та забезпечення конкуренто-спроможності продукції (якість продукції; впровадження менеджменту якості; маркетингові; стан і розвиток виробничо-ветеринарного контролю).

Вищезазначені фактори забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості, їхня сутність, взаємодія, можливість регулювання та управління дозволили сформувати визначення: «Конкурентоспроможність підприємства м'ясної промисловості ? це економічна категорія, яка характеризує здатність підприємства оптимально використовувати наявні можливості виробничого потенціалу, постійно підвищувати ефективність виробництва та забезпечувати конкуренто-спроможність продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках в умовах залежності від стану та розвитку тваринництва, м'ясної галузі, участі України у міжнародних економічних організаціях, співтовариствах, міждержавних угодах».

Одним із поширених методологічних підходів до забезпечення конкурентоспроможності підприємства є досягнення конкурентоспроможності продукції. Можливість підприємства конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності його продукції. У зв'язку з особливостями виробництва м'ясної продукції та її місцем при формуванні споживчих ринків запропоновано класифікацію факторів впливу на формування конкурентоспроможності м'ясної продукції, які розглядаються у взаємозв'язку: ціна продукції, маркетингові заходи, якість м'яса і м'ясної продукції. Запропоновано визначення поняття, яке враховує ці особливості: «Конкурентоспроможність м'ясної продукції ? це економічна категорія, яка характеризує ступінь привабливості продукції для покупців за результатами суб'єктивного співставлення сукупності якісних та вартісних параметрів, що задовольняють конкретну фізіологічну потребу споживачів у м'ясних продуктах і відповідають вимогам ринку на певний період часу».

Істотний вплив на забезпечення конкурентоспроможності м'ясної продукції здійснює наявність привабливої торгової марки, яка є ефективним інструментом маркетингової діяльності. Тому для забезпечення конкурентоспроможності продукції науковці виділяють поняття «конкурентоспроможність торгової марки», яке недостатньо висвітлено в їх дослідженнях. Запропоновано наступне визначення: «Конкурентоспроможність торгової марки ? це сукупність специфічних функціональних та емоційних властивостей, яка за допомогою ефективних інструментів маркетингу сприяє залученню потенційних споживачів ? сегменту ринку підприємства, посиленню та утриманню конкурентної переваги за рахунок формування стійкої прихильності до товару в порівнянні з торговими марками конкурентів».

На основі дослідження існуючих методів оцінки конкурентоспроможності підприємства зроблено наступний висновок, що оцінку конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості потрібно здійснювати за методикою, яка включає застосування кількох методів одночасно: метод, заснований на теорії ефективної конкуренції, метод оцінки фінансового стану та метод балів. Ці методи дозволяють розрахувати інтегральний показник конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості на обраному регіональному ринку.

У розділі 2 «Сучасний стан та проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості України» досліджено передумови формування конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості, вплив на неї розвитку тваринництва, фактичне забезпечення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств на регіональному ринку в умовах СОТ.

За адміністративно-командної системи господарювання було сформовано вагомий технічний потенціал м'ясної промисловості, який дозволяв експортувати продукцію в інші країни. На 01.01.1990 року працювало 147 підприємств галузі України, які могли переробити за зміну понад 2 тис. т худоби та птиці, виробити 1300 т ковбасних виробів, понад 500 т м'ясних напівфабрикатів, 250 т сухих білкових кормів.

У період 1996?2003 рр. відбувалося реформування власності підприємств м'ясної промисловості і у приватних осіб сконцентрувалися контрольні та блокуючи пакети акцій. Внаслідок банкрутства були ліквідовані м'ясокомбінати: Київський, Ровенський, Смілянський, Луцький, Дніпропетровський, Катеринопільський птахокомбінат та інші великі підприємства галузі. Натомість, у м'ясній промисловості було введено в дію понад 800 малих підприємств.

Протягом 2000?2006 рр. у м'ясній промисловості створюються кластерні системи на базі великих м'ясопереробних підприємств або великих сільськогосподарських підприємств: за типом холдингової компанії функціонує ВАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат»; за типом концерну ? ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат; на базі цілісного майнового комплексу ? ВАТ «Бершадський птахокомбінат» тощо.

За період 19912006 рр. споживання м'яса і м'ясопродуктів зменшилось майже у 2 рази і у 2006 році становило 42 кг із розрахунку на одну особу за рік, про що свідчать дані табл. 1.

Таблиця 1 Споживання м'яса в Україні (на одну особу за рік в кг) за 19902006 рр.*

*Розраховано за даними Держкомстату України

За 2004?2006 роки спостерігається тенденція до підвищення споживання м'ясної продукції на одну особу за рахунок збільшення в раціоні м'яса птиці: 2004 р. ? 45%; 2005 р.? 53%; 2006 р. ? 55,2% від загального обсягу м'яса. Водночас споживання яловичини на одну особу знижується з року в рік: 2004 р. ? 35,3%; 2005 р. ? 31%; 2006 р. ? 25,1%.

Підприємства м'ясної промисловості працюють в умовах дефіциту на ринку вітчизняної сировини, що підтверджує аналіз зміни поголів'я великої рогатої худоби та свиней за період 19902006 років: поголів'я великої рогатої худоби зменшилося у 4 рази; свиней ? майже у 2,5 рази, кіз і овець у 5,2 рази.

Відповідно до Національної програми розвитку виробництва і соціального відродження села України на 19992010 роки планові показники реалізації м'яса у забійній вазі не виконуються, а також знизився її рівень проти 1997 року: за 2000 р. 97,2%; за 2005 р. 85,4%. Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що на період до 2010 року не передбачається динамічного економічного зростання, а населення України буде забезпечено м'ясом і м'ясопродуктами на рівні 50 кг, що приблизно удвічі менше, ніж у розвинених європейських країнах.

Економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств за 1990?2006 роки також значно погіршилися (рис. 1).

Для виведення тваринництва з кризи автором запропоновано комплексний підхід, який передбачає такі стратегічні заходи: удосконалення законодавчої бази в сфері тваринництва; прийняття Закону про ідентифікацію поголів'я худоби; відродження та виведення на повну потужність великих спеціалізованих тваринницьких комплексів; створення нових організаційних структур інтеграції тваринницької галузі з переробною промисловістю ? кластерів, які є більш ефективними і адаптованими до умов ринкової економіки.

З метою оцінки конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості здійснено регіональний аналіз ринку м. Києва та Київської області, який є найбільш висококонкурентним. Станом на 01.01.2007 року в області функціонує 110 переробних підприємств різної форми власності та 19 цехів у сільськогосподарських підприємствах. Однак тільки 6 м'ясопереробних і 2 птахопереробних підприємства Київської області є конкурентоспроможними на даному ринку, решта ? підприємства інших регіонів України.

У дослідженні проаналізовано діяльність і конкурентні позиції 10 підприємств м'ясної промисловості, що реалізують продукцію на ринку м. Києва та Київської області, мають майже однаковий асортимент продукції, орієнтацію на певний рівень споживача, збутову політику товарів в однаковому ціновому діапазоні, використання подібних маркетингових підходів.

Оцінка конкурентоспроможності підприємств була здійснена на основі SWOT-аналізу та методу, побудованого на основі теорії ефективної конкуренції, оцінки фінансового стану та методу балів свідчить, що рівень конкурентоспроможності змінюється залежно від ситуації на ринку, стабільності становища конкурентів. Так, за 2003?2006 роки змінився рівень конкурентоспроможності підприємств-лідерів на ринку: одні втратили лідерські позиції (ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод», ТОВ «М'ясний альянс», ПІІ ТОВ «Русанівський м'ясокомбінат»); інші підприємства за рахунок здобутих конкурентних переваг його забезпечили (ВАТ «Козятинський птахокомбінат», ТОВ «Ідекс», ВАТ «Кременчукм'ясо», ТОВ «Поліс», ТОВ «М'ясокомбінат «Ювілейний»), про що свідчать дані рис. 2.

Як свідчить аналіз, основними істотними факторами забезпечення конкурентоспроможності підприємств-лідерів на ринку є: стабільний фінансовий стан; наявність власної сировинної бази; застосування комплексного перероблення сировини; висока якість м'ясної продукції; впровадження міжнародних стандартів якості; наявність сучасних очисних споруд; придбання автоматизованого обладнання; розроблення нових технологій; розвинута інформаційна система; висококваліфікований персонал, який працює як одна команда; конкурентоспроможність торгової марки та інші.

Вступ України до СОТ може призвести до негативних наслідків для підприємств м'ясної промисловості у зв'язку з вимогою відміни державних дотацій сільському господарству, і, як наслідок, ? зменшення обсягів тваринницької сировини. У 2006 році імпорт м'яса і м'ясопродуктів в Україну у 15 разів перевищував експорт, що свідчить про поступове перетворення галузі з експортоорієнтованої на імпортозалежну. За даними Міністерства аграрної політики, щорічно на імпорт м'яса Україна витрачає п'ять мільярдів гривень, які могли бути виділені на розвиток вітчизняного тваринництва.

Для стратегічного розвитку підприємств м'ясної промисловості на період до 2015 року необхідно:

На державному рівні: розробити і затвердити Постановою Кабінету Міністрів України довгострокову стратегію розвитку м'ясної промисловості до 2015 року; розробити дієву державну агропромислову політику у сфері розвитку тваринництва, яка б базувалася на стратегічному виборі нашою державою європейської інтеграції; надати статус державного органу управління розвитком м'ясної промисловості Національній асоціації виробників м'яса і м'ясопродуктів України «Укрм'ясо» та передбачити відповідне фінансування щодо вивчення та розповсюдження передового досвіду організації виробництва і праці, новітніх технологій, сертифікації і стандартизації; створити умови для залучення приватного капіталу для підприємств промисловості; забезпечити матеріальну та фінансову підтримку щодо створення науково-технічної та виробничої бази галузі для розроблення і впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій, техніки та інших інновацій; гармонізувати українську систему стандартизації та сертифікації, а також норми, що регламентують санітарний контроль відповідно до європейських стандартів та ін.

На рівні Національної асоціації виробників м'яса і м'ясопродуктів України «Укрм'ясо»: здійснити системний аналіз перспектив розвитку підприємств м'ясної промисловості та, на підставі отриманих результатів розробити «Галузевий план роботи щодо створення нових модернізованих зразків обладнання на період до 2015 року»; визначити критерії до проведення атестації виробництва підприємств; підготувати і подати уряду пропозиції щодо забезпечення конкурентоспроможності галузі в умовах співробітництва України з країнами Європейської Співдружності та ін.

У розділі 3 «Методологічні підходи до формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості» досліджуються наукові засади формування системи забезпечення конкуренто-спроможності підприємств та її вплив на вибір конкурентної стратегії розвитку.

Результати дослідження свідчать, що проблема криється в недостатньому обґрунтуванні поняття «система забезпечення конкурентоспроможності». З цією метою пропонується шляхом розв'язання комплексу складних завдань, сутність яких характеризується опрацюванням методології забезпечення конкуренто-спроможності з точки зору теорії систем. Системний підхід до забезпечення конкурентоспроможності необхідно розглядати, передусім, з точки зору основних його положень.

Таким чином, пропонується розглядати забезпечення конкуренто-спроможності як систему. Вплив «виходу» системи забезпечення конкурентоспроможності на «вихід» системи менеджменту робить його конкурентоспроможним, а також суттєво перетворює «вихід» операційної системи на: конкурентоспроможну продукцію, конкурентоспроможну торгову марку, збільшення: прибутку, частки ринку, обсяг продажу, задоволення інтересів всіх учасників процесу.

Методологічний рівень системи забезпечення конкурентоспроможності включає теорію об'єктивних економічних законів, закономірностей і законів організації, наукові підходи та принципи їх побудови, функціонування й розвитку соціально-економічних і технічних систем, дослідження інструменту ринкових відносин ? механізму конкуренції, а також взаємозв'язок трьох систем (забезпечення конкурентоспроможності, менеджменту, операційної системи).

Практичний рівень системи забезпечення конкурентоспроможності передбачає, базуючись на методологічних підходах, розроблення дійових заходів щодо досягнення або підвищення конкурентоспроможності різних об'єктів (менеджменту, персоналу, виробництва, продукції, підприємства в цілому тощо), які, відповідно до стратегічної мети, сприяють реалізації певного рівня конкурентоспроможності підприємств конкретної галузі.

Дослідженням визначено, що ефективна система забезпечення конкуренто-спроможності підприємств м'ясної промисловості повинна складатися із наступних підсистем: техніко-технологічної, соціально-трудової, організаційно-економічної, фінансово-інвестиційної, які характеризують та удосконалюють внутрішнє середовище підприємства. Кожна підсистема забезпечує конкурентоспроможність власного об'єкта (персоналу, виробництва, технології, продукції), що ефективно взаємодіють і доповнюють дію інших підсистем.

Узагальнивши існуючий науковий доробок запропоновано наступне визначення: «Система забезпечення конкурентоспроможності підприємств ? це сукупність послідовних дій керуючої підсистеми (підходів і методів), підсистеми забезпечення (інформаційної, наукової, правової, нормативної. ресурсної), що здійснюють взаємовплив на керовану підсистему (техніко-технологічну, соціально-трудову, організаційно-економічну, фінансово-інвестиційну складові) для виконання завдання ? досягнення конкурентоспроможності на ринку».

Запропоновані науково-практичні підходи до формування системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств на прикладі м'ясної промисловості, які передбачають, що досягнення конкурентоспроможності неможливе без розвитку співробітництва на умовах партнерства між суб'єктами ринкових відносин: науковцями, споживачами, постачальниками, потенційними конкурентами, посередниками, за допомогою сукупності підходів: інноваційного, геронтологічного, кластерного, ресурсозберігаючого, логістичного, корпоративно-командного та реінжинірингу.

Геронтологічний підхід передбачає розроблення і виробництво геронтологічно цінної високоякісної продукції, яка сприятиме збереженню здоров'я, подовженню працездатного віку і загалом ? життя споживачів.

Вибір конкурентної стратегії розвитку підприємства м'ясної промисловості базується на системі забезпечення конкурентоспроможності щодо підвищення конкурентних можливостей підприємства, зміцнення або утримання конкурентних позицій на внутрішньому та світовому ринках.

Формування стратегії вимагає визначення місії підприємства, що призводить до прийняття стратегічних рішень на трьох рівнях м'ясокомбінату: загальному рівні; функціональному рівні; операційному рівні ? виробничих підрозділів. Узагальнюючи наукові здобутки пропонується наступне визначення: «Місія підприємств м'ясної промисловості ? це виробництво високоякісної продукції для забезпечення потреб і повноцінного харчування населення з метою збереження здоров'я нації та створення позитивного іміджу підприємства на вітчизняному та міжнародному ринках».

Система стратегічного планування підприємства повинна будуватися на ієрархічній підпорядкованості «зверху-вниз» на підставі зворотного зв'язку «знизу?вверх», що об'єднує інтереси керівництва з інтересами трудових колективів при виборі конкурентної стратегії розвитку підприємства з урахуванням прийняття кардинальних змін у виробництві, поліпшення якісних харктеристик продукції, організаційної структури, економічного потенціалу.

Аналіз застосування різних конкурентних стратегій (лідерства за витратами, диференціації, зосередження) для стратегічного розвитку підприємств м'ясної промисловості свідчить про необхідність впровадження заходів системи забезпечення конкурентоспроможності, які враховують характерні особливості підприємств галузі, умови застосування й обмеження.

У розділі 4 «Техніко-технологічна складова системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості» обґрунтовуються необхідність активізації інноваційного розвитку, впровадження системи міжнародних стандартів з менеджменту, розроблення екологічної політики підприємств.

Запропонована модель активізації інноваційного розвитку підприємств м'ясної промисловості спрямована на створення конкурентних преваг, підвищення виробничого потенціалу, забезпечення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку та виходу на світові ринки. Практична реалізація активізації інноваційного розвитку підприємств доцільна за такими напрямками: впровадження досягнень НТП на основі поєднання інтересів наукових організацій, служб впровадження і безпосередньо виробників ? споживачів науково-технічної продукції; виробництво продукції в обсягах та асортименті, достатньому для харчування населення України за науково обґрунтованими нормами та відповідно до вимог безпеки здоров'я людини і геронтології; застосування ресурсозберігаючих технологій за рахунок комплексного перероблення сировини; створення ефективної системи зберігання сировини і готової продукції м'ясної промисловості за рахунок визначення відповідності існуючого холодильного господарства вимогам ФАО і СОТ; реконструкції холодильного господарства, які мають рівень зносу 80?90% обладнання; створення безпечних систем охолодження; автоматизація виробничих процесів, яка сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню тривалості виробничого циклу.

Для активізації інноваційного розвитку підприємств пропонується: залучення ресурсів та формування інноваційного фонду; надання науковим колективам умов для проведення наукових досліджень на підприємстві із залученням власних фахівців для створення ініціативної групи; залучення випускників і молодих фахівців, що мають досвід науково-дослідної і виробничої діяльності, до роботи у виробничих лабораторіях; створення бази для студентів вищих навчальних закладів, професійно-технічних училищ для опанування виробничо-наукової діяльності безпосередньо в умовах виробництва.

Прагнення України інтегруватись в європейські і світові економічні структури вимагає впровадження на підприємствах м'ясної промисловості системи міжнародних стандартів з менеджменту (рис. 5). Пропонується комплексна програма впровадження міжнародних стандартів з менеджменту (ISO серії 9000 «Система управління якістю»; ISO серії 14000 «Система управління навколишнім середовищем»; НАССР «Система забезпечення безпеки продуктів харчування»; ISO серії 22000 «Система управління безпекою харчової продукції»; OHSAS 18000 «Система управління безпекою праці»; SA 8000 «Система управління соціальною відповідальністю»; BS 7799 «Система управління інформаційною безпекою»), яка чітко визначає напрямки та конкретних відповідальних за застосування їх у діяльність підприємств галузі. Комплексна програма спрямована на допомогу спеціалістам підприємств у підвищенні їх компетенцій в галузі управління якістю та правил щодо безпеки, для охорони здоров'я працівників і захисту навколишнього природного середовища, захисту інтересів та прав споживачів.

Вирішення проблеми поліпшення якості м'ясної продукції сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції і підприємства й потребує узагальнення наукових здобутків у даній галузі шляхом розроблення концепції забезпечення високої якості продукції та конкурентоспроможності підприємств.

Основні напрямки концепції: розроблення та впровадження функціонально-організаційних схем виробництва продукції; налагодження системи вивчення запитів споживачів; здійснення контролю за вмістом генетично модифікованої сировини у готовій продукції; розроблення Стандарту підприємства; створення координаційної ради з питань поліпшення якості із представників усіх структурних підрозділів підприємства; залучення всіх працівників підприємства до процесу поліпшення якості шляхом створення гуртків якості та ін.

Сучасні підприємства м'ясної галузі мають різні джерела забруднення навколишнього природного середовища: викиди систем вентиляції; газоподібні викиди технологічного обладнання; викиди автотранспорту; речовини з неприємним запахом та ін. Основними забруднювачами навколишнього середовища є цехи технічних фабрикатів, термічні відділення ковбасних заводів, відділення переробки харчових жирів, компресорний, котельня. Також виробництва мають велику кількість відходів і постійно постають перед проблемою їх перероблення. Тому актуальним питанням є формування екологічної політики на рівні підприємства й визначення основних її пріоритетів: жорстка відповідальність керівництва за екологічний стан; створення лабораторії екологічної безпеки; проведення екологічного аудиту підприємства; здійснення екологічної модернізації основних фондів; підвищення професіоналізму персоналу з питань екології; впровадження міжнародних стандартів ISO серії 14000; передбачення розділу «Екологія» в технічному паспорті підприємства.

У розділі 5 “Соціально-трудова складова системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості” обґрунтовано формування корпоративної культури, удосконалення організації і нормування праці та забезпечення конкурентоспроможності робітника на ринку праці.

Забезпечення конкурентоспроможності підприємства, неможливе без позитивних зрушень у соціально-трудових відносинах на підприємствах м'ясної промисловості, де важливими є не лише кількісні параметри праці, а передусім ? якісні, вихід на принципово нові стандарти ставлення до праці, управління її безпекою, формування корпоративної культури. Корпоративна культура підприємства має забезпечити оптимальне поєднання інтересів трудових колективів із місією підприємства, що знайшло відображення у запропонованому Кодексі корпоративної культури для підприємства м'ясної промисловості.

На сучасному етапі організація і нормування праці на підприємствах знаходиться у занепаді. Середньорічний темп зниження чисельності робітників, зайнятих ручною працею, становить менше 1% за рахунок механізації та автоматизації виробничих процесів. Не скорочується чисельність робітників, зайнятих на роботах із важкими та шкідливими умовами праці. Рівень середньої заробітної плати та її частка у загальних витратах є надто низькою 2?6%.

Аналіз існуючих типових норм часу свідчить про недостатнє врахування ваги предмета праці при здійсненні конкретних операцій для працівників різної статі. У зв'язку з цим виникає проблема проведення атестації робочих місць і розроблення нових типових норм виробітку на всі ручні та машинно-ручні операції з дотриманням сучасних правил охорони праці, а також розроблення нових типових норм виробітку з урахуванням статі працівників, що не передбачається діючими типовими нормативами праці для всіх виробництв підприємств. Так, згідно з діючою з 1 січня 2002 року Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу розподіляються на наступні показники: при загальному навантаженні за участю м'язів корпусу, рук і ніг при переміщенні вантажу на відстань до 5 м допустиме (середнє фізичне навантаження) становить: для чоловіків ? 25 т•м, для жінок ? 15 т•м. При важкій праці 2-го ступеня загальне навантаження для чоловіків складає понад 35 т•м; для жінок ? понад 25 т•м. Оскільки передбачаються різні норми навантаження для жінок і чоловіків на цих процесах, то відповідно й норми виробітку повинні бути меншими на 40%. Дані пропозиції відображені у запропонованому Положенні щодо атестації, раціоналізації, обліку і планування робочих місць на підприємствах м'ясної промисловості.