Методологічні засади формування вибіркових сукупностей населення в системі державної статистики України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

УДК 311.213.2

Методологічні засади формування вибіркових сукупностей населення в системі державної статистики України

Спеціальність 08.00.10 - статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Гладун Олександр Миколайович

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, м. Київ.

Захист відбудеться 24 лютого 2009 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36.

Автореферат розісланий “21” січня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А.Зоріна

вибірковий державний статистика

АНОТАЦІЯ

Гладун О.М. Методологічні засади формування вибіркових сукупностей населення в системі державної статистики України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.10 - статистика. - Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, Київ, 2008.

У роботі досліджено проблемні питання при формуванні вибірок для проведення державних обстежень населення; проаналізовано відповідність системи формування вибірок міжнародним принципам та рекомендаціям; обґрунтовано необхідність та визначено напрями реформування програм здійснення державних вибіркових обстежень населення у частині формування вибірок з урахуванням цілей та інституційних можливостей системи державної статистики України.

Розроблено концептуальні положення та методологічні засади формування вибіркових сукупностей для проведення обстежень населення в системі державної статистики України.

Розроблено та впроваджено методологічне та методичне забезпечення реалізації окремих етапів формування вибіркових сукупностей населення для чотирьох різних обстежень в системі державної статистики України.

Розроблено статистичну модель використання гармонізованих показників та формулу розрахунку їх вагових коефіцієнтів, що дозволяє отримувати більш надійні оцінки за будь-якої кількості обстежень для різних типів показників.

Розвинуто метод стратифікації вибіркової сукупності шляхом розширення поняття пріоритету за рахунок включення до нього коефіцієнта бажаного підвищення надійності оцінки показника та коефіцієнта однорідності.

Розроблено процедуру узгодження результатів стратифікації, отриманих за результатами розрахунків для різних показників.

Ключові слова: вибіркові обстеження населення, формування вибірки, композиційне оцінювання, гармонізація, оптимізація дизайну вибірки.

АННОТАЦИЯ

Гладун А.Н. Методологические основы формирования выборочных совокупностей населения в системе государственной статистики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.10 - статистика. - Государственная академия статистики, учёта и аудита Госкомстата Украины, Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена решению важной научной проблемы - разработке концептуально-методологических основ статистического наблюдения населения на базе выборочных обследований в части формирования выборочных совокупностей и их адаптации к современным условиям функционирования органов государственной статистики Украины.

Обоснованы роль и место выборочных наблюдений населения в системе государственной статистики как источника разноплановой и взаимосвязанной информации относительно населения, которая является основой принятия соответствующих решений на разных уровнях управления.

В роботе исследованы проблемы при формировании выборок для проведения государственных обследований населения; проанализировано соответствие системы формирования выборок международным принципам и рекомендациям; обоснована необходимость и определены направления реформирования программ реализации государственных выборочных обследований населения в части формирования выборок с учетом целей и институциональных возможностей системы государственной статистики Украины.

Предложена формализованная схема организации и проведения выборочных обследований, раскрыто содержание и взаимосвязь отдельных этапов, их влияние на процедуру формирования выборки. Уточнено содержание отдельных терминов, которые используются при формировании выборок.

Разработаны концептуальные положения и методологические основы формирования выборочных совокупностей для проведения обследований населения в системе государственной статистики Украины.

Обосновано, что для расчета объема выборки целесообразно использовать универсальную формулу, которая учитывает желаемую надежность (коэффициент вариации), оценку значения показателя, его дисперсию и дизайн-эффект.

В работе определены десять принципов, которым должна отвечать основа выборки, и рассмотрены отдельные практические вопросы ее формирования. Обоснована необходимость периодического проведения актуализации основы выборки и осуществления специальных процедур контроля формирования выборочной совокупности.

Разработано и внедрено методологическое и методическое обеспечение реализации отдельных этапов формирования выборочных совокупностей населения для четырех разных обследований, которые проводятся в системе государственной статистики Украины на постоянной или периодической основе.

В диссертации сделан вывод о необходимости разработки подходов для повышения надежности оценок показателей, которые рассчитываются по регионам или отдельным группам населения. На основе зарубежного опыта и с учетом условий функционирования системы государственной статистики обосновано, что решение проблемы целесообразно осуществлять по двум направлениям: разработка статистических моделей и оптимизация дизайна выборки.

Автором на базе идеи композиционного оценивания разработана статистическая модель использования гармонизированных показателей и формула для расчета ее весовых коэффициентов, что позволяет получать более надежные оценки показателей разных типов с использованием информации любого количества обследований. Разработаны специальные процедуры, которые позволяют использовать модель для показателей, являющихся значениями рядов распределений. Разработана организационная схема использования модели при проведении расчетов для государственного и регионального уровней, что позволяет получить согласованные между собой оценки.

Обосновано, что оптимизацию дизайна выборки целесообразно осуществлять с использованием процедур стратификации. В работе предложен усовершенствованный метод стратификации выборочной совокупности, в котором понятие приоритета расширено за счет включения в него коэффициента желаемого повышения надежности и коэффициента однородности. Разработана процедура согласования результатов при проведении стратификации на основе нескольких показателей.

Все теоретические разработки апробированы с использованием реальных данных различных государственных выборочных обследований населения.

Ключевые слова: выборочные обследования населения, формирование выборки, композиционное оценивание, гармонизация, оптимизация дизайна выборки.

ABSTRACT

Gladun O.M. Methodological basis of population samples formation in the system of State Statistics of Ukraine. Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of Doctor of Economics, specialty 08.00.10 - Statistics. - State Academy for Statistics, Accounting and Audit of State Statistics Committee of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis provides results of research of problematic issues of sample formation during carrying out of State population surveys; sample formation system correspondence to International principles and recommendations was analyzed; the need was substantiated and directions were defined of state population surveys programs reformation in the aspect of sample formation, taking into account goals and institutional possibilities of Ukrainian State statistics system.

Conceptual statements and methodological basis of population samples formation for population sample surveys carrying out in the system of Ukrainian State statistics were developed.

Methodological and methodic supplement of population samples different stages formation for four various surveys in the system of Ukrainian State statistics were developed and introduced.

Statistical model of harmonized indicators usage and formula of their weight coefficients calculation that allows obtaining more reliable estimates for arbitrary number of surveys for different indicator types were developed.

Method of sample stratification by widening of priority concept by inclusion into it a coefficient of desired estimate reliability increase and homogeneity coefficient was developed.

Procedure of coincidence of stratification results obtained from different indicators calculation results was developed.

Keywords: population sample survey, sample formation, compositional estimation, harmonization, sample design optimization.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Статистична звітність через свою специфіку не може забезпечити потребу в інформації щодо багатьох аспектів життєдіяльності людини. Це унеможливлює повноцінну розробку різних соціально-економічних програм, моніторинг ефективності їх виконання, а також проведення теоретичних та прикладних наукових розвідок. Отримання багатоаспектної та взаємопов'язаної інформації можливе лише безпосередньо від населення, що забезпечують вибіркові обстеження.

Для визначення стану суспільства, розробки дієвих соціально-економічних програм завжди необхідно мати інформацію щодо стану населення, його самопочуття, бачення перспектив, психологічного сприйняття реалій сьогодення. Це дозволяє робити узагальнення на принципово іншій інформаційній базі, дослідити зв'язки між окремими показниками із соціальними та демографічними характеристиками особи чи сім'ї (домогосподарства). Така інформація має велике значення для успішності реформ та їх підтримки населенням.

Основним виробником статистичної інформації щодо населення є органи державної статистики, які все більше і більше застосовують вибіркові методи спостереження. Переваги вибіркових обстежень полягають у тому, що вони можуть проводитись з будь-якою періодичністю, дозволяють оперативно отримати результати, гнучко змінювати програму обстеження.

Теоретичний розвиток та активізація використання вибіркового методу у практичних дослідженнях пов'язані з дослідженнями В. Гурвица, Р. Джессена, Ф. Йейтса, Г. Калтона, Л. Кіша, У. Кокрена, В. Мадова, М. Хансена, Д. Шварца, а також Н.Ч. Бокун, А.Г. Волкова, Н. К. Дружиніна, Г.С. Кільдишева, Т.М. Чернишової та ін.

В Україні дослідження різних аспектів вибіркового методу здійснювали такі вчені, як О.О. Васєчко, А.М. Єріна, В.С. Михайлов, В.М. Пархоменко, М.В. Пугачова, В.Г. Саріогло, О.І. Черняк та ін.

При проведенні вибіркових спостережень постає проблема надійності даних, яка є складовою загальної проблеми якості статистичної інформації. Її вирішення обумовлюється вирішенням питань щодо різноманітних аспектів статистичного спостереження: методологічного, технологічного, організаційного, технічного, кадрового тощо.

Окремим питанням забезпечення якості та надійності статистичної інформації присвячені праці таких українських вчених, як С.С. Герасименко, А.В. Головач, В.Б. Захожай, А.М. Єріна, О.Г. Осауленко, А.П. Ревенко, Е.М. Лібанова, В.І. Паніотто, Н.О. Парфенцева, С.І. Пирожков та ін.

Зокрема, одним із напрямів підвищення надійності оцінок показників вибіркових обстежень є використання статистико-математичних методів. Фундаментальними у цьому напрямі є роботи М. Гхоша, Дж.С. Девіла, К. Д'єрфа, Р. Лехтонена, Н. Лонгфорда, Е. Пахкінена, К.-Е. Сандала, Дж.К. Рао та ін.

На початок дев'яностих років минулого століття в Україні на постійній основі проводились два вибіркових обстеження населення - бюджетів сімей та з питань економічної активності населення (ЕАН), результати яких дозволяли проводити аналіз джерел засобів існування, структури витрат, оцінки рівня зайнятості та безробіття за методологією Міжнародної організації праці (МОП) тощо. Проте методологія їх проведення, зокрема в частині формування вибірки, потребувала удосконалення. Ситуацію, що склалась, критично оцінювали фахівці Держкомстату, які займались проведенням цих обстежень: Н.С. Власенко, Н.В. Григорович, І.І. Осипова. За їх висновками було прийняте рішення про створення нової системи проведення вибіркових обстежень населення. Ця система мала будуватись на новітніх розробках у галузі вибіркового методу з урахуванням міжнародних стандартів і рекомендацій щодо методології отримання статистичної інформації та її якості.

Створення нової системи проведення вибіркових обстежень населення потребувало розробки відповідного наукового забезпечення щодо загальної концепції побудови вибірок, методологічних основ та методичних положень з формування вибіркових сукупностей населення, забезпечення відповідної надійності оцінок показників з урахуванням конкретних умов функціонування органів державної статистики.

Таким чином, проблема розробки методологічних засад формування вибіркових сукупностей при проведенні обстежень населення з урахуванням необхідності отримання оцінок показників відповідної надійності та дотримання міжнародних рекомендацій є актуальною для сучасної статистичної науки та практики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

В основу дисертації покладені результати теоретичних досліджень та практичних розробок, що виконувались у Науково-дослідному інституті статистики Держкомстату України на реалізацію пункту 3 „Створення методології та впровадження у практику проведення вибіркових обстежень домашніх господарств відповідно до міжнародних вимог” розділу ІІ „Перехід до нових форм статистичного спостереження” Заходів реалізації Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, яка затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 1998 р. № 971 (подовжена до 2004 року) у рамках таких науково-дослідних робіт:

договір „Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України”, теми „Розробка принципової технологічної схеми статистичного спостереження соціально-демографічних процесів на базі обстежень домашніх господарств” (номер державної реєстрації 0197U004013) та „Розробка та впровадження методології формування вибіркової сукупності для обстеження бюджетів домашніх господарств, її ротації та розповсюдження результатів на генеральну сукупність (1998-1999 рр.)” (номери державної реєстрації 0198U007212 та 0199U003752);

договір „Розробка основних методологічних положень проведення вибіркових державних статистичних спостережень”, теми „Формування методологічних засад конструювання вибіркової сукупності для проведення обстеження домогосподарств з питань економічної зайнятості та зайнятості у неформальному секторі” (номер державної реєстрації 0197U004018) та „Розробка методичних рекомендацій по відбору та ротації домашніх господарств при проведенні вибіркових обстежень економічної активності населення” (номер державної реєстрації 0198U007211);

теми „Організація системи вибіркових статистичних спостережень з питань статистики сільського господарства” (номер державної реєстрації 0102U001799) та „Організація системи вибіркових статистичних спостережень з питань статистики праці” (номер державної реєстрації 0102U005914).

Також в основу дисертації покладені результати теоретичних досліджень та практичних розробок, що виконувались під час роботи в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України у рамках таких науково-дослідних робіт:

„Розробка методологічного забезпечення формування вибіркової сукупності домогосподарств для проведення демосоціального обстеження населення України” (номер державної реєстрації 0105U003132);

„Побудова системи показників соціально-демографічного розвитку регіонів різного рівня” за програмою „Демографія та проблеми людського розвитку”, затвердженою Постановою Бюро Відділення економіки НАН України від 11 червня 2003р., протокол №4 (номер державної реєстрації 0103U005822).

Автор є науковим керівником та/або відповідальним виконавцем зазначених науково-дослідних робіт.

Мета та завдання дослідження.

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад та методичних положень формування вибіркових сукупностей населення для проведення статистичних спостережень в системі державної статистики України.

Досягнення поставленої мети потребує вирішення двох взаємопов'язаних завдань: 1) розробка теоретичних основ формування вибіркових сукупностей населення; 2) вирішення проблеми забезпечення відповідної надійності оцінок показників у контексті формування вибірок.

Відповідно до мети дослідження, визначені та вирішені такі завдання методологічного, методичного та практичного характеру:

- обґрунтувати необхідність реформування системи побудови вибіркових сукупностей при проведенні обстежень населення в системі державної статистики;

- виокремити етапи вибіркового обстеження, визначити їх зміст та вплив на якість даних та процедуру формування вибірки;

- розробити концептуальні положення та методологічні засади формування вибіркових сукупностей населення в системі державної статистики України;

- адаптувати методологічні засади формування вибірок для проведення конкретних обстежень населення в системі державної статистики України;

- визначити напрями вирішення проблеми надійності даних вибіркових обстежень у контексті проведення базових державних обстежень населення;

- розробити статистичну модель підвищення надійності оцінок показників на основі спільного використання даних будь-якої кількості обстежень;

- удосконалити методологічні підходи до оптимізації дизайну вибірки.

Об'єктом дослідження є вибіркові обстеження населення.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та методичні положення формування вибіркових сукупностей населення для проведення вибіркових обстежень в системі державної статистики України.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної та статистичної науки. У процесі дослідження використані методи системного аналізу, узагальнення і систематизації, а також статистичні та математичні методи, зокрема вибірковий метод, метод композиційного оцінювання та метод групувань.

Інформаційною базою дослідження є рекомендації міжнародних організацій у галузі статистики взагалі та вибіркового методу зокрема; законодавчі та нормативні акти, що регулюють статистичну діяльність в Україні; результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених; дані вибіркових обстежень населення та статистична інформація Держкомстату України і проведені на її основі власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв'язанні важливої наукової проблеми - розробці методологічних засад формування вибіркових сукупностей населення, з урахуванням відповідних міжнародних рекомендацій та необхідності забезпечення відповідної надійності оцінок показників, і їх адаптації до умов функціонування органів державної статистики України. Це створює теоретико-методологічну базу отримання якісної та надійної статистичної інформації для прийняття відповідних рішень на різних рівнях управління.

Основні здобутки здобувача, що містять наукову новизну та виносяться на захист, є такими:

вперше:

- розроблені концептуальні положення та методологічні засади формування вибіркових сукупностей для проведення обстежень населення в системі державної статистики України, що створює теоретичні основи для здійснення відповідних статистичних спостережень на державному та регіональному рівнях;

- розроблено методологічно-методичне забезпечення формування вибіркових сукупностей населення для здійснення чотирьох обстежень в системі державної статистики України (умов життя домогосподарств, економічної активності населення, базової соціальної захищеності населення та мультикативного кластерного обстеження населення з питань становища дітей та жінок);

- розроблені статистична модель використання гармонізованих показників та формула розрахунку їх вагових коефіцієнтів, що дозволяє отримувати більш надійні оцінки для різних типів показників за будь-якої кількості обстежень;

- розроблена організаційна схема розрахунку композиційних оцінок гармонізованих показників для державного та регіонального рівнів, що дозволяє отримати узгоджені між собою оцінки;

удосконалено:

- метод визначення обсягу вибірки з використанням коефіцієнту варіації та дизайн-ефекту, що забезпечує можливість формування вибірок будь-якого дизайну за показниками різних типів;

- метод стратифікації вибіркової сукупності шляхом розширення поняття пріоритету, за рахунок включення до формули Є. Неймана коефіцієнта бажаного підвищення надійності оцінки показника та коефіцієнта однорідності, що дозволяє проводити стратифікацію з використанням більшої кількості параметрів та відповідно з наявною інформацією;

одержало подальший розвиток:

- напрями реформування програм здійснення державних вибіркових обстежень населення в Україні у частині формування вибірок;

- зміст етапів проведення вибіркового обстеження, що дозволяє дослідити вплив окремих етапів на процедуру формування вибірки;

- метод визначення можливості спільного використання показників, отриманих за даними різних обстежень;

- зміст окремих складових гармонізації, що забезпечує спільне коректне використання даних різних державних вибіркових обстежень;

- процедура узгодження результатів стратифікації, отриманих за розрахунками для різних показників, що дозволяє проводити оптимізацію з урахуванням рівня їх надійності.

Практичне значення одержаних результатів.

Доведені до рівня конкретних пропозицій, рекомендацій, методик та інструкцій і використані Держкомстатом України при впровадженні, проведенні та обробці результатів обстежень умов життя домогосподарств та економічної активності населення основні результати наукових досліджень, які здійснювались на виконання Заходів реалізації Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, що затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 1998 р. № 971, щодо розробки дизайну вибірки, методологічних принципів формування територіальної вибірки та вибіркової сукупності домогосподарств (довідка Держкомстату України № 07-1-2-08/72 від 15 липня 2004 р.).

Держкомстатом України використано при впровадженні та проведенні двох обстежень за міжнародними проектами: „Базова захищеність населення України” (проект МОП та Програми розвитку ООН „Вимірювання бідності: розроблення індикаторів соціально-економічної захищеності”) та „Мультиіндикативне кластерне обстеження населення щодо становища жінок та дітей в Україні” (проект ЮНІСЕФ) результати наукових досліджень щодо методологічного та методичного забезпечення формування вибіркових сукупностей населення (довідка Держкомстату України № 05/6-27/87 від 8 серпня 2006 р.).

Міністерством праці та соціальної політики України при розробці планів робіт та створенні спеціалізованих статистичних моделей для підвищення надійності оцінювання показників бідності на регіональному рівні з метою забезпечення щоквартального моніторингу бідності, що передбачено Стратегією подолання бідності, яка затверджена Указом президента України від 15 серпня 2001 року № 637, використані результати наукових розробок в частині досліджень дизайну вибірки обстеження умов життя домогосподарств (довідка Міністерства праці та соціальної політики України № 024-180 від 13 грудня 2004 р.).

Також окремі методологічні та методичні розробки дисертаційного дослідження, використовуються у навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні навчальної дисципліни „Організація вибіркових обстежень” при підготовці магістрів за спеціальністю „Прикладна статистика” (довідка від 18 жовтня 2004 р.) та Державної академії статистики обліку та аудиту при викладанні навчальної дисципліни „Організація вибіркових обстежень” при підготовці бакалаврів за спеціальністю „Прикладна статистика” (довідка №361/1 від 21 квітня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача.

Наукові результати та висновки, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. Наукове дослідження є самостійно виконаною науковою працею, відображає авторський підхід до вирішення проблеми формування вибіркових сукупностей населення виходячи із завдань, які стоять перед державною статистикою України з урахуванням її інституційних можливостей. Зокрема, це стосується використання наукових розробок дисертації для створення системи вибіркових обстежень населення та здійснення автором контролю дотримання правильності впровадження розробок.

У дисертації не використовувались ідеї і розробки, що належать співавторам опублікованих наукових праць чи співвиконавцям наукової тематики. У дослідженні не використовувались матеріали кандидатської дисертації здобувача.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та результати дисертації доповідались на міжнародних та національних наукових та науково-практичних конференціях, сесіях, семінарах, круглих столах. Зокрема на: семінарі „Організація проведення щоквартальних вибіркових обстежень домогосподарств з питань економічної активності населення” (Київ, 1999 р.); науково-практичній конференції „Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики - 99” (Коктебель, 1999 р.); круглому столі по обговоренню Комплексної програми забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності (Київ, 2001 р.); 8-му українсько-польсько-словацькому науковому семінарі „Проблеми економічної статистики у країнах з перехідною економікою” (Київ, 2001 р.); національній науково-практичній конференції „Сучасний стан та перспективи розвитку регіональної статистики” (Ялта, 2002 р.); 5-й міжнародній науковій конференції „Регіональна статистика в Європі, що об'єднується” (Познань-Лагов, Польща, 2002 р.); 7-й та 8-й міжнародних школах „Математичні та статистичні методи в економіці, фінансах та страховій справі” (Ласпі, 2003 р.; Форос, 2004 р.); 54-й сесії Міжнародного інституту статистики (Берлін, Німеччина, 2003 р.); ІІ-й, ІV-й та V-й науково-практичних конференціях з нагоди Дня працівників статистики „Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (Київ, 2004 р., 2006 р., 2007 р.); 11-му українсько-польсько-словацькому науковому семінарі „Статистика в управлінні соціально-економічним розвитком” (Київ, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики” (Київ, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи” (Київ, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і методологія статистичного аналізу”, присвяченій 100-річчю від дня народження Й.С.Пасхавера (Київ, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть” (Київ, 2007 р.).

Публікації.

Основні результати проведеного наукового дослідження висвітлені в опублікованих автором 43 роботах (у тому числі 13 у співавторстві). Загальний обсяг публікацій, які належать особисто автору, становить 39,18 д.а., у тому числі: 20,20 д.а. - одноосібна монографія, 15,38 д.а. - 27 статей у наукових фахових виданнях, 3,60 д.а. - 15 публікацій в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації - 497 сторінок друкованого тексту.

Дисертація містить 22 рисунки та 87 таблиць, у тому числі 6 рисунків та 49 таблиць у 11 додатках; список використаних джерел нараховує 245 найменувань на 26 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено сутність і стан наукової проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію щодо апробації результатів дослідження та про кількість публікацій.

У розділі 1 „Населення як об'єкт статистичного спостереження” розглянуто такі категорії як населення, сім'я, домогосподарство; обґрунтовано, що основною формою статистичного спостереження для збирання інформації щодо населення є вибіркові обстеження; розглянуті міжнародні вимоги до якості статистичних даних та рекомендації з формування вибіркових сукупностей населення; узагальнені недоліки, які мали місце при проведенні постійних вибіркових обстежень населення в системі державної статистики України на початку дев'яностих років минулого століття.

Населення є найскладнішим об'єктом статистичного спостереження, що обумовлено його специфікою, а саме: мобільністю, змінюваністю окремих характеристик, а також різноманітністю функцій, яке реалізовує домогосподарство, їх взаємопов'язаністю поміж собою. Кількість та якісна відмінність домогосподарств значно ускладнюють їх дослідження.

Основною інформаційною базою для досліджень населення, підсумки яких слугуватимуть підґрунтям розробки державної політики, є офіційна статистична інформація, а головним виробником - органи державної статистики на підставі здійснення державних статистичних спостережень.

У роботі розглянуті особливості різних видів статистичного спостереження та обґрунтовано, що комплексна, різноаспектна, взаємопов'язана інформація щодо населення може бути отримана тільки на підставі вибіркових обстежень. Така інформація дозволяє дослідити взаємозв'язок окремих демографічних, соціальних та економічних характеристик особи, а також сім'ї, домогосподарства. Вибіркові обстеження можна проводити у будь-який час, з будь-якою періодичністю, що дозволяє оперативно отримувати результати, гнучко змінювати програму обстеження.

У дослідженні розглянуто два чинники (міжнародний та внутрішній) необхідності реформування вибіркових обстежень населення, які здійснювались органами державної статистики України.

Міжнародний чинник безпосередньо пов'язаний з набуттям Україною незалежності, яка внаслідок цього стала суб'єктом міжнародних відносин. Це вимагало від країни адаптації та впровадження певних міжнародних норм та стандартів, у першу чергу, в галузі статистики. Значна увага при цьому приділяється ґрунтовності використовуваної статистичної методології, від цього залежить якість даних, що мають відповідати визначеним характеристикам якості (рис. 1). Відповідно до цих характеристик має бути оцінена надійність отриманих при проведенні вибіркових обстежень показників. В дисертації доведено, що при розрахунках надійності оцінок показників найкращий результат дає застосування реплікаційних методів.

Внутрішній чинник обумовлений тим, що в дев'яностих роках минулого століття вибіркові обстеження населення здійснювались за застарілою методологією Держкомстату СРСР. Зокрема, методологічні засади вибіркового обстеження бюджетів сімей не змінювались багато років і прийшли у протиріччя з новими умовами функціонування та станом самого об'єкта статистичного спостереження внаслідок змін у суспільно-економічних відносинах.

Для формування вибіркової сукупності при проведенні обстеження бюджетів сімей продовжували використовуватись:

1) галузевий принцип побудови вибірки;

2) суб'єктивна „підгонка під репрезентативність” при відборі підприємств та колгоспів;

3) суб'єктивна заміна колгоспів для забезпечення їх рівномірного розміщення на території області;

4) відсутність ротації одиниць вибірки;

5) особа як одиниця відбору у міських поселеннях;

6) показник заробітної плати робітників як характеристика репрезентативності вибірки сімей.

До того ж, складна програма обстеження обумовлювала високу трудомісткість обстеження, що призводило до значної кількості відмов від участі в обстеженні.

Друге обстеження, яке з 1995 року здійснювалось на постійній основі - економічної активності населення, і ставило за мету вивчення ситуації на ринку праці, за кілька років виявило дві проблеми, не вирішення яких негативно впливало на якість результатів, а саме:

1) застаріла основа вибірки;

2) проведення обстеження один раз на рік.

Таким чином, у середині дев'яностих років минулого століття ситуація, яка склалася з проведенням вибіркових обстежень населення органами державної статистики, вимагала вирішення таких проблем:

- реорганізація діючих постійних обстежень (бюджетів сімей та ЕАН) в частині побудови вибірок;

- створення науково-методологічної бази щодо побудови вибірок населення з урахуванням інституційних можливостей органів державної статистики;

- забезпечення врахування відповідної надійності оцінок показників при побудові вибірок;

- необхідність методологічної співставності з аналогічними обстеженнями інших країн, що забезпечується дотриманням відповідних міжнародних стандартів та рекомендацій.

Їх вирішення вимагало розробки нової системи формування вибіркових сукупностей населення, концептуальних та методологічних засад побудови вибірки, відповідних методичних положень. Ці розробки повинні були базуватись на досягненнях світової статистичної науки і практики з врахуванням міжнародних стандартів та рекомендацій до такого роду обстежень, специфіки країни та інституційних можливостей системи державної статистики.

У розділі 2 „Теоретико-методологічні засади формування вибіркових сукупностей населення” розглядаються етапи організації і проведення вибіркових обстежень та чинники, що обумовлюють якість результатів; теоретичні основи та методологічні особливості реалізації окремих процедур формування вибірки; питання розробки дизайну вибірки та вирішення проблеми підвищення надійності даних у контексті формування вибіркових сукупностей.

У роботі пропонується виділити вісім етапів проведення вибіркового обстеження: початкові роботи; підготовчі роботи; формування вибірки; проведення обстеження; обробка даних; аналіз даних; підготовка звітів; створення архіву дослідження. Детально розглянутий зміст кожного етапу, їх взаємозв'язок та вплив на якість результатів обстеження (рис. 2). Одним з найскладніших етапів проведення вибіркового обстеження є формування вибірки, яке здійснюється з урахуванням змісту таких етапів: початкові роботи, підготовчі роботи, проведення обстеження, обробка даних. Такий підхід відповідає розширеному варіанту загальної концепції керування якістю результатів вибіркових обстежень. Згідно з цією концепцією якість визначається як певна функція всіх (вибіркових і невибіркових) похибок. Вибіркові похибки оцінюються на стадії обробки даних, вплив невибіркових похибок може бути зменшений відповідними організаційними та контрольними процедурами.

Вимоги до вибірки і особливості її формування мають міститися у Технічному завданні, яке визначає: мету обстеження; терміни проведення опитування; мету побудови вибірки; генеральну сукупність; одиницю спостереження (з визначенням певних обмежень); обсяг вибіркової сукупності; вимоги щодо термінів функціонування вибірки одиниць спостереження; термін функціонування вибірки; вимоги до представлення у вибірці адміністративно-територіальних одиниць та географічних територій; вимоги до тривалості функціонування територіальної вибірки; необхідність проведення стратифікації; вимоги до надійності оцінок основних показників, що будуть отримані (для різних територіальних рівнів); очікуваний коефіцієнт відповідей респондентів та інші вимоги до вибірки залежно від специфіки обстеження. Технічне завдання може включати й інші положення, що відбивають особливості обстеження.

З метою коректного і однозначного визначення виду вибірки та схеми її формування для конкретних умов організації обстеження, у роботі запропонована класифікація процедур побудови вибірок та розглянуті їх особливості. Як класифікаційні ознаки були запропоновані такі: схема відбору; спосіб відбору; обсяг вибірки; вплив на процес відбору; механізм відбору; структуризація генеральної сукупності; кількість одиниць, яка відбирається одночасно; кількість ступенів відбору; кількість фаз відбору; кількість обстежень одиниць вибірки; ротація одиниць вибірки. При цьому, враховуючи нееквівалентне використання у сучасних публікаціях окремих термінів щодо формування вибірки, у роботі уточнений їх зміст, що забезпечує уніфікацію понятійного апарату.

Вибір схеми формування та визначення обсягу вибірки щодо кожного обстеження обумовлюється відповідями на питання про: 1) надійність оцінок показників, отриманих за різними реально можливими у даних умовах схемами; 2) вартість кожної схеми.

Проблеми, вирішення яких також впливає на обсяг вибірки, це: необхідність оцінити з певним рівнем надійності декілька ознак; врахування відмови респондентів від участі в обстеженні; навантаження інтерв'юера; стратифікація; дизайн вибірки.

Слід врахувати, що більшість вибірок в обстеженнях населення є багатоступеневими і основна проблема полягає у визначенні стандартної похибки для конкретного дизайну вибірки. Формули, які наводяться в публікаціях, мають певні обмеження при застосуванні. Наприклад, часто умовою є однаковий розмір всіх одиниць, які відбираються на першому ступені, чи відбір однакової кількості одиниць, які відбираються на другому ступені з кожної одиниці, відібраної на першому ступені. На практиці ці умови доволі часто не витримуються. До того ж відбір рівної кількості одиниць з кожної з них може призвести до зміщення оцінки, яке важко визначити.

Для розрахунку обсягу вибірки у роботі запропоновано використовувати універсальну формулу, яка враховує бажану надійність (коефіцієнт варіації), дисперсію ознаки, її значення та дизайн-ефект:

де n - обсяг вибірки;

- оцінка дизайн-ефекту;

- оцінка дисперсії, яка характеризує варіацію значень ознаки по одиницях вибірки, за умови її побудови за процедурою простого випадкового відбору;

CV - коефіцієнт варіації;

- оцінка середнього значення показника .

Зазначена формула може бути використана для розрахунку обсягу вибірки для різних типів показників та різного дизайну вибірки. У роботі подані аналогічні формули для розрахунку обсягу вибірки для показників сумарних значень, часток та кількості одиниць з певною ознакою.

При проведенні вибіркових обстежень на постійній основі виникає проблема вибору схеми ротації, яка полягає у визначенні співвідношення між частинами вибіркової сукупності, що вибуває з обстеження, і тої, що залишається в обстеженні. У роботі розглянуті підходи до визначення співвідношення цих частин.

Дослідження та вибір найбільш придатних джерел інформації для формування основи вибірки є також однією з умов розробки ефективного дизайну вибірки. У роботі визначені принципи, яким повинна відповідати основа вибірки: якість, повнота, актуальність, багаторівневість, територіальність, географічність, картографічність, класифікаційна узгодженість, періодичність та конфіденційність, і розкритий їх зміст. Оцінені також можливі джерела інформації та дані, які можуть використовуватись при формуванні основи вибірки при проведенні обстежень населення.

Особлива увага приділена питанню актуалізації основи вибірки, яка розглядається як окремий етап формування вибіркової сукупності, мета якого полягає у приведенні переліку та характеристик одиниць відбору до стану, який вони мають на дату, якомога наближену до термінів проведення вибіркового обстеження. Необхідність актуалізації пояснюється змінами, які постійно відбуваються з населенням, що призводить до певної невідповідності списків реальному стану. Актуалізація впливає на якість проведення відбору і, внаслідок цього, на весь подальший процес проведення обстеження та обробки даних.

Кількість одиниць відбору в основі вибірки повинна забезпечувати можливість формування вибірки протягом визначеного терміну, а самі одиниці відбору мати характеристики, які дозволяють здійснювати упорядкування за визначеними принципами. У роботі наведені підходи до визначення мінімальної кількості одиниць відбору в основі вибірки та розглянуті варіанти упорядкування одиниць відбору.

При виборі варіанту впорядкування слід виходити з мети дослідження та аналізу того, наскільки упорядкування відбиває зміни якісних характеристик. У роботі обґрунтовано, що при відборі міських населених пунктів краще застосовувати принцип упорядкування за зміною значення ознаки, а при відборі районів з сільським населенням - географічний принцип упорядкування. Правильно проведене упорядкування є неявною стратифікацією і вже само по собі забезпечує попадання у вибірку одиниць з різними значеннями ознак.

У роботі обґрунтовано, що при проведенні обстежень населення більш доцільним є застосування систематичного відбору в порівнянні з простим випадковим: систематичний відбір технічно простіше реалізувати; при правильній побудові основи вибірки систематичний відбір практично не відрізняється від простого випадкового; при застосуванні певних принципів упорядкування основи вибірки систематичний відбір може забезпечити кращу репрезентативність вибірки за характеристиками, покладеними в основу впорядкування; у багатьох випадках систематичний відбір забезпечує ту ж саму похибку вибірки, що і простий випадковий.

Зауважимо, що якщо при відборі необхідно враховувати розмір одиниці відбору, доцільно застосовувати процедуру систематичного відбору з нерівними ймовірностями, а саме - відбір з імовірностями, пропорційними розміру (PPS), що теоретично забезпечує побудову самозваженої вибірки. Головною метою методу відбору PPS є забезпечення рівних ймовірностей відбору для кожної кінцевої одиниці вибірки.

У роботі розглядаються теоретичні положення застосування методу PPS, а також окремі особливості його практичного застосування. Зокрема, це проблема визначення кількості територіальних одиниць, яку потрібно відібрати, та кількості домогосподарств, які необхідно відібрати у межах територіальної одиниці. Також запропонована процедура відбору кластерів за методом PPS.

Підсумком теоретичних розробок щодо формування вибірки є розробка дизайну вибірки. Дизайн вибірки являє собою логічну модель структури вибіркової сукупності, перелік етапів та принципів її формування. Дизайн вибірки розробляється виходячи з умов Технічного завдання на формування вибірки та врахування системи обмежень (наявна інформаційна база, інституційні та фінансові можливості тощо) і особливостей інших етапів проведення вибіркового обстеження (в першу чергу, обробки даних).

Процедуру розробки дизайну вибірки для обстежень населення пропонується поділити на такі етапи: врахування обмежень щодо охоплення вибірковим обстеженням адміністративно-територіальних одиниць та локальних територій; врахування обмежень щодо охоплення вибірковим обстеженням певних категорій населення; проведення стратифікації генеральної сукупності; визначення кількості ступенів відбору; визначення способу відбору на кожному ступені. При розробці дизайну слід враховувати інформаційну базу, яку планується використати для формування основи вибірки. Якість дизайну вибірки значною мірою визначає репрезентативність вибіркової сукупності.

Таким чином, розробка дизайну вибірки є складною нетривіальною задачею, на вирішення якої впливають різноманітні чинники. Теоретично дизайн вибірки повинен бути оптимальним одночасно як з точки зору цілей спостереження, так і з точки зору інституційних можливостей.

Вирішення проблеми надійності даних є особливо важливою для таких адміністративних територій як область, район, місто тощо, в першу чергу якщо інформацію необхідно отримати по певних групах населення. Зазначена проблема обумовлена внутрішнім протиріччям самого вибіркового методу. Це протиріччя ґрунтується, з одного боку, на обмеженості ресурсів (людських, матеріальних, часових, фінансових тощо) на проведення обстеження та, з іншого, - на необхідності забезпечення відповідної статистичної надійності оцінок отриманих показників. У світовій статистичній науці проблема отримання надійних оцінок показників отримала назву „проблема малих територій”. У роботі розглядаються два напрями вирішення зазначеної проблеми: застосування статистичних моделей та коригування дизайну вибірки.

У розділі 3 „Концептуальні та методологічні основи формування вибірок для державних статистичних спостережень населення” розроблені концептуальні положення та методологічні засади проведення вибіркових обстежень населення в системі державної статистики; розглянуті методичні особливості реалізації окремих процедур формування вибірки; проаналізовані методологічні особливості формування вибірки для проведення окремих державних вибіркових обстежень населення.

З урахуванням інституційних можливостей системи органів державної статистики України у роботі обґрунтовано, що концептуально вибірки для проведення обстежень населення повинні бути: за схемою відбору - безповторними; за впливом на процес відбору - об'єктивними; за механізмом відбору - ймовірнісними; за структуризацією генеральної сукупності - стратифікованими; за кількістю ступенів відбору - багатоступеневими; за специфікою одиниць відбору на перших ступенях - територіальними; за способом відбору - систематичними; за кількістю одиниць, яка відбирається одночасно на останньому етапі - індивідуальними; за кількістю фаз відбору - однофазними; за ротацією одиниць вибірки - ротаційними.

З метою реалізації комплексного підходу до формування вибіркових сукупностей населення у дисертації визначена загальна послідовність етапів їх проведення, зміст і методологічні, методичні та практичні особливості реалізації кожного етапу: 1) визначення вимог до вибірки відповідно до цілей обстеження; 2) аналіз джерел інформації для формування вибірки; 3) розрахунок обсягу вибіркової сукупності; 4) розробка Технічного завдання на формування вибірки; 5) розробка дизайну вибірки; 6) реалізація робіт з формування вибірки; 7) актуалізація основи вибірки; 8) контроль формування вибіркової сукупності та актуалізації основи вибірки.

При реформуванні системи проведення обстежень бюджетів сімей (яке отримало назву умов життя домогосподарств - УЖД) та ЕАН було обґрунтовано, що для їх здійснення вибірка повинна бути триступеневою: на першому ступені проводиться відбір адміністративних територій, на другому - локальних територій, а на третьому визначаються адреси домогосподарств. При цьому відбір на першому та другому ступенях проводиться з нерівними ймовірностями відбору, а на третьому ступені - з рівними ймовірностями. Враховуючи організацію роботи мережі інтерв'юерів (проживання у місцевості проведення інтерв'ю та участь у двох обстеженнях одночасно), було визначено за доцільне використання територіальної вибірки для двох обстежень одночасно протягом п'яти років. Вибірки домогосподарств мають бути окремими, їх ротація проводитись за визначеними схемами. Стратифікація має проводитись за регіонами та типами місцевості (саморепрезентативні та несаморепрезентативні міські населені пункти і сільська місцевість) пропорційно чисельності неінституційного населення. Аналіз джерел інформації дозволив обґрунтувати, що на другому ступені відбору як інформаційну базу для формування основи вибірки доцільно використовувати у міських населених пунктах відомості щодо виборчих дільниць, у сільській місцевості - дані погосподарського обліку.

Розроблені концептуальні та методологічні засади дозволили вирішити проблеми, які стояли перед органами державної статистики щодо реформування системи проведення вибіркових обстежень населення, методичні положення забезпечили коректне проведення обстежень протягом 1999-2003 рр., що забезпечило користувачів якісною статистичною інформацією.

Особливістю, яка вплинула на формування вибірки у наступному п'ятирічному циклі (2004-2008 рр.), було включення до системи постійних обстежень ще й обстеження з питань сільськогосподарської діяльності (СГД), проведення якого було передбачено в усіх сільських районах країни. Спільне використання територіальної вибірки та мережі інтерв'юерів для трьох обстежень обумовило перехід до двоступеневої вибірки у сільській місцевості. У містах вибірка залишилась трьохступеневою, але для проведення відбору на другому та третьому ступенях використовувалась нова інформаційна база - дані Всеукраїнського перепису населення 2001 року.

Ґрунтуючись на розроблених концептуальних положеннях та методологічних засадах було створено дизайн та здійснено формування вибіркових сукупностей також для обстеження Базова соціальна захищеність населення (проведені у 2003, 2004 та 2006 рр.) та Мультикативного кластерного обстеження населення з питань становища дітей та жінок в Україні (проведено у 2005 р.), що дозволило отримати актуальну інформацію з різних соціальних проблем, співставну з іншими країнами.

У роботі обґрунтована необхідність проведення актуалізації основи вибірки перед кожним щорічним етапом формування вибірки та проведення контрольних процедур з формування вибірки.

Контроль формування вибіркової сукупності та актуалізації основи для вибірки здійснюється з метою перевірки правильності дотримання методично-інструктивних матеріалів та коректності реалізації всіх процедур відбору. Необхідність проведення контролю обумовлена як різним кваліфікаційним рівнем працівників, які виконують роботи щодо відбору, так і впливом помилок при відборі на якість даних, що отримуватимуться за даними обстежень протягом наступних п'яти років. Контроль є обов'язковим етапом формування вибіркової сукупності. У роботі запропоновані два типи контролю: формальний та математичний.

З метою коректної практичної реалізації методологічних положень у дисертації розроблений методичний інструментарій проведення робіт з формування вибірки.

У розділі 4 „Методологічні засади гармонізації вибіркових обстежень населення” розглядаються методологічні основи гармонізації; розроблені модель композиційного оцінювання показників та формула для розрахунку вагових коефіцієнтів; здійснена адаптація розробленої моделі для різних типів показників та розподілів; запропонована технологічна схема проведення робіт з композиційного оцінювання з використанням гармонізованої системи показників різних обстежень.

Проблема забезпечення надійності оцінок показників є актуальною для будь-якого вибіркового обстеження. Проблема ускладнюється у випадку необхідності отримання оцінок для малих сукупностей населення (невеликих територій, соціально-демографічних груп). Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є спільне використання даних, отриманих з різних джерел. У роботі досліджений випадок спільного використання даних різних вибіркових обстежень. У цьому разі необхідне дотримання двох умов: 1) оцінки показників, отриманих у кожному вибірковому обстеженні, повинні стосуватись однієї генеральної сукупності; 2) методологія отримання показників, по яких будуть розраховуватись оцінки на базі даних кількох обстежень, повинна бути гармонізована.

...