Методологічні засади формування вибіркових сукупностей населення в системі державної статистики України

Можливість спільного використання гармонізованих показників обумовлена необхідністю формування всіх вибірок з однієї генеральної сукупності. Складність вибору статистичного критерію для перевірки гіпотези щодо належності всіх вибірок до однієї генеральної сукупності обумовлена: теоретично необмеженою кількістю вибірок; вимірюванням у дискретній шкалі більшості соціально-економічних ознак (мають рангову та номінальну шкалу виміру); відмінністю від нормального закону розподілу більшості соціально-економічних ознак. З урахуванням наведених особливостей зроблено висновок про можливість використання критерію Краскелла-Валліса або медіанного для перевірки належності всіх вибірок до однієї генеральної сукупності. Перевірка гіпотези повинна здійснюватись по кожному показнику, включеному до переліку. Якщо по якомусь з показників гіпотеза відхиляється, то така ситуація може свідчити про певні відмінності або помилки при формуванні вибірок. У цьому випадку необхідно проведення аналізу причин ситуації, що склалася.

З методологічної точки зору спільне використання даних потребує гармонізації: принципів побудови вибірки, одиниць спостереження; періоду спостереження; переліку показників та методології їх розрахунку; класифікацій та системи кодування; системи контролю та коригування первинних даних; системи обробки невідповідей.

Для вирішення проблеми спільного використання даних, отриманих за результатами різних вибіркових обстежень, автором запропонований підхід, в основу якого покладений метод композиційного оцінювання. Композиційні оцінки - це оцінки, отримані безпосередньо на підставі даних вибіркового обстеження, з урахуванням оцінок, отриманих за будь-яким іншим методом оцінювання. Автором запропоновано замість непрямих оцінок використання прямих оцінок за даними інших вибіркових обстежень.

Модель для спільного використання даних гармонізованих вибіркових обстежень має вигляд:

де - композиційна оцінка показника ;

- пряма оцінка показника у i-ому обстеженні (i=І, ІІ, ..., k);

- ваговий коефіцієнт показника для i-того обстеження ;

- варіація композиційної оцінки;

- варіація прямих вибіркових оцінок показника у i-тому обстеженні;

k - кількість обстежень, за даними яких розраховується композиційна оцінка показника .

Головною проблемою при застосуванні моделі є визначення вагових коефіцієнтів. У роботі в узагальненому вигляді у двох формах запропонована формула для розрахунку вагових коефіцієнтів, які можуть бути застосовані при необмеженій кількості вибірок та різних типів показників:

або

Відповідно до формули, „внесок” у композиційну оцінку кожного показника залежить від значення варіації вибіркових оцінок показника: чим меншим є значення варіації, тим більше „внесок” показника з цієї вибірки, і навпаки - чим більше значення варіації, тим менший „внесок” показника у композиційну оцінку.

У роботі розглядається застосування моделі для різних типів показників. На базі моделі розроблені формули для розрахунку оцінок показників, варіації їх вибіркових оцінок, коефіцієнта варіації та композиційної оцінки для чотирьох типів показників: оцінки середнього та сумарного значення, частки і кількості одиниць, які відповідають певному значенню ознаки.

Також розроблені підходи до застосування моделі для одно-, дво- та багатовимірних розподілів, використання яких дозволяє отримати узгоджені композиційні оцінки для різних показників. У роботі обґрунтовано, що при розрахунку вагових коефіцієнтів для одновимірного розподілу найбільш прийнятним варіантом є використання дисперсії розподілу часток. Проблема розрахунку вагового коефіцієнта для двовимірного розподілу складніша, ніж для одновимірного, через необхідність врахувати варіацію двох ознак одночасно. У цьому випадку пропонується замість дисперсії використати значення коваріації. Для отримання узгоджених композиційних оцінок при наявності трьох або більше змінних, за якими будуються попарні двовимірні розподіли, при розрахунку вагових коефіцієнтів пропонується замість варіації використовувати значення детермінантів коваріаційних матриць.

Апробація теоретичних розробок провадилась на реальних даних трьох обстежень УЖД, ЕАН та СГД. Проведений у роботі аналіз дозволив зробити висновок щодо відповідності умовам гармонізації даних трьох зазначених обстежень, що обумовлює можливість і коректність їх спільного використання.

Апробація здійснювалась з використанням двох методологічних підходів. Перший - це формування на базі реальних даних, які умовно вважаються генеральною сукупністю, модельних вибіркових сукупностей. У цьому випадку є можливість порівняти отримані розрахункові дані з даними „генеральної сукупності”. Другий підхід - безпосереднє використання даних різних вибіркових обстежень. Тоді отримані результати порівнюються як з даними вибіркових обстежень, так і з даними з інших джерел.

З метою практичного застосування моделі композиційного оцінювання гармонізованих показників у роботі розроблена організаційна схема обробки даних, яка забезпечує отримання узгоджених результатів. Це створює підґрунтя для впровадження зазначеної наукової розробки у практику.

Таким чином, гармонізація проведення вибіркових обстежень дозволяє:

- отримати на підставі даних різних обстежень більш надійні оцінки окремих показників щодо стану населення України, окремих її регіонів та соціально-демографічних груп, ніж за даними кожного обстеження окремо;

- підвищити надійність всіх даних вибіркових обстежень шляхом застосування даних гармонізованої частини у таких процедурах роботи з даними, як обробка невідповідей, проведення імпутації, побудова системи ваг;

- використати інформацію, отриману за переліком гармонізованих показників, для проведення поглибленого аналізу соціально-економічних процесів.

У розділі 5 „Методологічні підходи до оптимізації дизайну вибірки” розглянуто зміст поняття дизайн-ефект; досліджено вплив дизайну вибірки на надійність оцінок показників; розглянуто проблему оптимізації дизайну вибірки; розроблені методологічні положення та практичні рекомендації щодо проведення оптимізації дизайну вибірки за різних умов.

Складність або взагалі неможливість точного розрахунку похибок оцінок показників за аналітичними формулами для вибірок складного дизайну обумовлює необхідність розробки формул для різних типів показників з урахуванням реального дизайну вибірки шляхом застосування методів приблизної оцінки похибок вибірки.

У світовій статистичній практиці для приблизної оцінки частіше застосовуються так звані реплікаційні методи. Ці методи базуються на спеціальній процедурі формування незалежних підвибірок (реплікацій) з повної вибірки. У порівнянні з аналітичними формулами, реплікаційні методи мають такі переваги: проведення розрахунків з урахуванням реального дизайну вибірки; незалежність від типу показника; наявність відповідного програмного забезпечення; економічність трудовитрат тощо. У той же час реплікаційні методи висувають певні вимоги до дизайну вибірки, потребують спеціальної підготовки масиву даних, кваліфікованого персоналу та необхідності його спеціальної підготовки.

Застосування реплікаційних методів дозволяє оцінити стандартну похибку, варіацію вибіркових оцінок та дизайн-ефект для кожного показника. Дизайн-ефект є відносним показником, який кількісно характеризує вплив дизайну вибірки на надійність оцінок показників вибіркових обстежень. Він показує відмінності варіації оцінок певного показника при реальному дизайні вибірки від варіації оцінок цього ж показника за умови побудови вибірки за принципами простого випадкового відбору і розраховується за формулою:

де deff () - дизайн-ефект для показника ;

- оцінка варіації показника для реального дизайну вибірки;

- оцінка варіації показника для вибірки такого ж обсягу за умови її побудови за процедурою простого випадкового відбору.

Вплив дизайн-ефекту на надійність даних (коефіцієнт варіації) можна отримати за формулою:

У роботі дослідження дизайн-ефекту здійснювалось шляхом формування модельних вибіркових сукупностей на базі реальних даних вибіркового обстеження ЕАН. Модельні вибірки формувались як одно- та дво- ступеневі за умови стратифікації та без неї. Розрахунки дизайн-ефекту провадились на основі аналітичних формул та за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення WesVarPC. Аналіз результатів засвідчив: 1) наявність впливу дизайну вибірки на надійність оцінок показників: за умови стратифікації оцінки показників є більш надійними, ніж за відсутності стратифікації; простий випадковий відбір забезпечує більшу надійність ніж багатоступеневий; 2) наявність впливу конкретної реалізації вибірки на значення дизайн-ефекту; 3) залежність значення дизайн-ефекту від методу його розрахунку.

Вплив дизайну вибірки на надійність оцінок показників обумовлює необхідність здійснення його оптимізації з метою загального підвищення надійності даних обстеження. Оптимізація передбачає існування певного критерію (одного або кількох одночасно), відповідно до якого і визначається оптимальність рішення. Критерієм може бути: незмінність загального обсягу вибірки; мінімізація вартості обстеження; максимізація надійності оцінок показників тощо. При цьому мають бути враховані методи оцінювання показників та необхідність розподілу вибірки по території країни (стратифікація).

Характерною рисою більшості вибіркових обстежень населення є використання стратифікованих вибірок, що гарантує отримання інформації як стосовно всієї генеральної сукупності, так і її частин. У цьому контексті оптимізація забезпечується на підставі перерозподілу обсягу вибірки на користь страт з недостатньою надійністю оцінок показників за рахунок страт з достатньою надійністю. У роботі обґрунтовано, що найбільш прийнятним при проведенні вибіркових обстежень населення є оптимізація дизайну вибірки, яка базується на стратифікації за формулою Є.Неймана з використанням поняття пріоритету, запропонованим Н.Лонгфордом:

,

де ni - обсяг вибірки i-ї страти;

n - теоретичний (розрахунковий) обсяг вибірки для всієї сукупності;

- середньоквадратичне відхилення у i-й страті;

H - кількість страт;

Pi - пріоритет для i-ї страти.

Пріоритет визначається як (де Ni - обсяг i-ї страти (при цьому - обсяг генеральної сукупності); q - експонента пріоритету ()).

При застосуванні оптимальної стратифікації (q = 2) теоретично отримуємо дизайн, оптимальний з точки зору надійності загальнодержавного показника. При значеннях вплив розміру страти стає не пропорційним, а відбувається перерозподіл вибірки на користь менш численних страт за рахунок більш численних. При цьому теоретично надійність оцінки показника зменшиться у стратах, в яких обсяг вибірки зменшився, і, навпаки, надійність оцінки показника підвищиться у стратах, обсяг вибірки в яких збільшився. Надійність оцінки показника для всієї сукупності дещо зменшиться, проте при великих обсягах вибіркової сукупності це зменшення надійності не повинно бути суттєвим.

У роботі поняття пріоритету розширене автором за рахунок включення до нього коефіцієнта бажаного підвищення надійності оцінки показника та коефіцієнта однорідності:

де - коефіцієнт підвищення надійності оцінки показника у i-й страті (; CVi та - відповідно реальне та бажане значення коефіцієнта варіації оцінки показника у i-й страті);

g - експонента підвищення надійності;

- коефіцієнт однорідності і-ї страти;

s - експонента однорідності.

Використання цієї формули дає можливість встановлювати для кожної страти свій рівень надійності і через нього впливати на значення пріоритету та обсяг вибірки, що проілюстровано у роботі на прикладах.

Слід враховувати, що між середньоквадратичним відхиленням, коефіцієнтом варіації та коефіцієнтом однорідності існує взаємозв'язок, через що на практиці доцільно використовувати тільки один з цих показників. Залежно від значень q, g та s і припущення рівності в усіх стратах одного чи кількох з показників , та можна отримати різні варіанти формули для проведення стратифікації. Параметром, без якого неможливо обійтися, на нашу думку, є обсяг страт (Ni). Інші параметри можна застосовувати в залежності від наявної інформації та особливостей умов оптимізації конкретного дизайну вибірки.

У роботі розглянута проблема узгодження результатів оптимізації у випадку проведення оптимізації за умови необхідності забезпечення відповідного рівня надійності не для одного, а декількох показників. При проведенні розрахунків для кожного з показників отримаємо різні значення обсягів вибірки для страт (індекс j = 1, ..., k позначає показник, за яким був розрахований обсяг вибірки для і-ї страти).

Пропозиція щодо вирішення зазначеної проблеми полягає у використанні вагового коефіцієнта , який розраховується згідно наведеної раніше формули.

Його перевагою є те, що він не має одиниць виміру, тобто є співставним для різних показників за якими оптимізується розмір страт. Але надає більшої ваги показнику з вищою надійністю. У випадку розрахунку обсягу вибірки, навпаки, більшу вагу повинен отримати показник (обсяг вибірки) з меншою надійністю, тому був запропонований інший коефіцієнт для якого задовольняється вимога .

Тоді формула для розрахунку узагальнюючого обсягу вибірки набуває вигляду:

де - усереднений обсяг вибірки для і-ї страти.

При оптимізації дизайну вибірки для кількох обстежень, які проводяться одночасно, слід оптимізувати дизайн для кожного обстеження окремо. Після отримання розподілу обсягів вибірки для всіх обстежень за стратами, отримані дані повинні бути узгоджені з навантаженням інтерв'юера.

У дисертації запропонована послідовність проведення робіт при оптимізації, що забезпечує коректне запровадження результатів у практику.

ВИСНОВКИ

Відповідно до мети та завдань у дисертації запропоновано рішення нової актуальної наукової проблеми, а саме - розробки теоретико-методологічних засад формування вибіркових сукупностей населення для проведення статистичних спостережень в системі державної статистики України. Здійснені автором дослідження дозволили сформулювати такі висновки теоретико-методологічного та науково-практичного характеру.

1. Методологія проведення вибіркових обстежень населення, яка використовувалась органами державної статистики в дев'яностих роках минулого століття, містила певні недоліки, при цьому система формування вибіркових сукупностей не відповідала міжнародним принципам та рекомендаціям щодо організації та проведення таких обстежень.

Відповідно до цих принципів, формування вибіркових сукупностей населення повинне забезпечувати певну надійність оцінок показників, вимоги до якої визначають нові функції та завдання, що їх мають вирішувати органи державної статистики.

2. Враховуючи нееквівалентне використання окремих термінів щодо вибіркового методу у сучасних публікаціях, у роботі уточнений їх зміст, що забезпечує уніфікацію понятійного апарату.

3. Запропонована формалізована схема організації та проведення вибіркових обстежень, розкритий зміст та взаємозв'язок їх окремих етапів, що уможливлює комплексність проведення робіт при здійсненні вибіркового обстеження.

Одним з відповідальних етапів проведення вибіркового обстеження є формування вибірки, помилки на якому призводять до зміщень оцінок показників, оцінити які важко, або роблять вибіркові дані взагалі непридатними для використання. З метою зменшення похибок у роботі визначений вплив на етап формування вибірки інших етапів, що обумовлює необхідність комплексного підходу до обстеження ще на стадії його планування.

4. Обґрунтовано, що концептуально вибірки для проведення обстежень населення повинні бути безповторними, об'єктивними, ймовірнісними, стратифікованими, багатоступеневими, територіальними, систематичними, індивідуальними, однофазними, ротаційними.

5. Обґрунтовано, що до найважливіших елементів формування вибірки мають бути віднесені: розрахунок обсягу вибірки, вибір схеми ротації, формування основи вибірки та визначення способу відбору.

Доведено, що для розрахунку обсягу вибірки доцільно використовувати універсальну формулу, яка враховує бажану надійність (коефіцієнт варіації), значення ознаки, її дисперсію та дизайн-ефект. Перевагою цієї формули є те, що вона може бути використана для розрахунку обсягу вибірки для різних типів показників та різного дизайну вибірки.

Визначено десять принципів, яким повинна відповідати основа вибірки, розкритий їх зміст та висвітлені окремі практичні питання формування основи вибірки, що забезпечує отримання якісної основи вибірки.

Обґрунтовано, що при проведенні обстежень населення найбільш доцільним є застосування при відборі систематичного відбору. Якщо ж при відборі необхідно враховувати розмір одиниці відбору, доцільно застосовувати процедуру систематичного відбору з нерівними ймовірностями, а саме - відбір з імовірностями, пропорційними розміру, що забезпечує побудову самозваженої вибірки.

6. Підсумком проведення робіт з формування вибірки є розробка дизайну вибірки, який являє собою модель структури вибіркової сукупності, перелік етапів та принципів її формування. Дизайн вибірки повинен розроблятись виходячи з умов формування вибірки та врахування системи обмежень (наявна інформаційна база, інституційні та фінансові можливості тощо) і особливостей інших етапів проведення вибіркового обстеження (включаючи і обробку даних).

7. Враховуючи розроблений дизайн вибірки для обстежень УЖД та ЕАН та орієнтацію дослідження на практичне застосування розробок органами державної статистики, обґрунтована необхідність проведення актуалізації основи вибірки та здійснення спеціальних процедур контролю формування вибіркової сукупності та її актуалізації. Здійснення процедур актуалізації та контролю забезпечує підвищення якості інформаційної бази та отриманих за результатами обстеження даних.

8. Розроблені у роботі методологічні засади були використані при підготовці методик формування вибірок для обстежень УЖД, ЕАН, Базова соціальна захищеність населення та Мультикативного кластерного обстеження населення з питань становища дітей та жінок в Україні.

9. Зроблено висновок щодо необхідності здійснення заходів для підвищення надійності оцінок показників, які розраховуються по регіонах або окремих групах населення. Обґрунтовано, що з урахуванням існуючих в органах державної статистики умов здійснення вибіркових обстежень, вирішення проблеми отримання надійних оцінок показників доцільно реалізувати за двома напрямами: використання статистичних моделей і оптимізація дизайну вибірки.

10. Один з напрямів вирішення проблеми надійності вибіркових даних ґрунтується на запропонованому автором підході об'єднання прямого та непрямого оцінювання показників з використанням методу композиційного оцінювання щодо даних різних вибіркових обстежень. Передумовою застосування вказаного підходу є належність всіх вибірок до однієї генеральної сукупності та гармонізація проведення вибіркових обстежень (у роботі визначені і стосовно трьох постійних державних вибіркових обстежень домогосподарств (УЖД, ЕАН та СГД) дослідженні сім складових гармонізації).

11. Спільне використання гармонізованих показників різних обстежень вимагає створення відповідного інструментарію. Автором запропоновані статистична модель та формула розрахунку вагових коефіцієнтів, які можуть бути застосовані при необмеженій кількості вибірок та для різних типів показників з метою здійснення оцінок показників, розрахунку варіації їх вибіркових оцінок, коефіцієнта варіації та композиційної оцінки на базі показників різних обстежень.

Теоретичні розробки були апробовані з використанням модельних та реальних вибіркових сукупностей на базі даних трьох постійних державних вибіркових обстежень домогосподарств, які відповідають умовам використання моделі. Для впровадження результатів дослідження автором розроблена організаційна схема проведення розрахунків, яка забезпечує отримання узгоджених оцінок показників.

12. Вплив дизайну вибірки на надійність оцінок показників у контексті проведення вибіркових обстежень населення на постійній основі вимагає його оптимізації.

Обґрунтовано, що при здійсненні органами державної статистики України вибіркових обстежень населення на постійній основі, найбільш прийнятним є проведення оптимізації дизайну вибірки за формулою Є. Неймана з використанням поняття пріоритету. Поняття пріоритету розширене автором за рахунок включення до нього коефіцієнта бажаного підвищення надійності оцінки показника та коефіцієнта однорідності. З метою перерозподілу обсягу вибірки між стратами запропонована універсальна формула, особливості використання якої обумовлені наявною інформацією та метою оптимізації. Запропоновані методологічні підходи апробовані на реальних даних вибіркових обстежень населення.

13. Необхідність одночасного підвищення надійності оцінок декількох показників призводить до неспівпадання результатів перерозподілу обсягу вибірки для різних показників. Для узгодження результатів, отриманих для різних показників, у роботі запропонована формула, яка враховує існуючу надійність оцінок показників.

Особливості організації проведення обстеження дають підстави зробити висновок, що отриманий у підсумку дизайн буде відрізнятись від теоретично розрахованого. Тобто оптимальність реального дизайну слід розуміти у відносному, а не в абсолютному значенні. Ця відносність обумовлена конкретними умовами проведення обстежень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Гладун О. М. Вибіркові обстеження населення: методологія, методика, практика: [монографія] / Гладун О. М. - Ніжин : ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2008. - 348 с. - 20,20 д.а.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Гладун О. М. Методологічні підходи до визначення критеріїв бідності і запровадження моніторингу бідності в України / О. М. Гладун, Н. П. Сотніченко // Статистика України. - 1998. - №2. - С. 14-18. - 0,50 д.а. (особисто здобувачу належить 0,25 д.а.; запропоновано запровадження моніторингу бідності на базі вибіркового обстеження бюджетів сімей (домогосподарств)).

3. Гладун О. М. Реформування статистики смертності населення як складова удосконалення демографічної статистики / О. М. Гладун, Л. В. Задоєнко // Статистика України. - 2000. - №4. - С. 50-60. - 1,00 д.а. (особисто здобувачу належить 0,70 д.а.; запропонована система удосконалення демографічної статистики з метою підвищення надійності демографічних даних для регіонального рівня, для використання, зокрема, при формуванні вибіркових сукупностей та обробці даних вибіркових обстежень).

4. Саріогло В. Г. Калібрація статистичних ваг для підвищення репрезентативності даних вибіркових обстежень домогосподарств / В. Г. Саріогло, О. М. Гладун, Т. О. Валькова // Статистика України. - 2001. - №3. - С. 21-25. - 0,49 д.а. (особисто здобувачу належить 0,22 д.а.; описані теоретичні засади врахування дизайну вибірки при зважуванні даних).

5. Гладун О. М. Проблеми оцінювання якості даних вибіркових обстежень домашніх господарств / О. М. Гладун // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НДІ статистики Держкомстату України. - 2000. - Вип. 2. - С. 242-244. - 0,30 д.а.

6. Саріогло В. Г. Метод композиційних оцінок у вирішенні проблеми „малих територій” / В. Г. Саріогло, О. М. Гладун, О. В. Лиса // Статистика України. - 2001. - №4. - С. 28-31. - 0,47 д.а. (особисто здобувачу належить 0,20 д.а.; проведений аналіз методологічних засад, які застосовуються у світовій статистичній практиці для постановки задачі підвищення надійності оцінок показників для „малих територій”, та запропонована ідея гармонізації програм різних обстежень для підвищення надійності оцінок показників).

7. Гладун О. М. Проблема отримання надійних даних для регіонального рівня при проведенні вибіркових обстежень домогосподарств / О. М. Гладун // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НДІ статистики Держкомстату України. - 2001. - Вип. 3. - С. 154-158. - 0,40 д.а.

8. Гладун О. М. Гармонізація програм статистичних спостережень при проведенні обстежень домогосподарств / О. М. Гладун // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НДІ статистики Держкомстату України. - 2002. - Вип. 4. - С. 86-89. - 0,40 д.а.

9. Гладун О. М. Напрямки підвищення якості даних вибіркового обстеження умов життя домогосподарств та вирішення проблеми „малих територій” / О. М. Гладун, В. Г. Саріогло // Статистика України. - 2003. - №1. - С. 4-11. - 0,80 д.а. (особисто здобувачу належить 0,45 д.а.; проаналізовано вплив основних факторів, що впливають на якість даних вибіркових обстежень; обґрунтована можливість використання оцінок показників, отриманих за гармонізованою програмою у різних обстеженнях, при композиційному оцінюванні для підвищення надійності даних).

10. Гладун О. М. Домогосподарство як елемент економічної системи // Наукові записки університету „Києво-Могилянська академія”. - К.: КМ Академія, 2003. - Т. 22, частина ІІ „Суспільні науки”. - С. 342-345. - 0,35 д.а.

11. Гладун О. М. Вплив дизайну вибірки на показники вибіркового обстеження економічної активності населення / О. М. Гладун // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НТК статистичних досліджень Держкомстату України. - 2004. - Вип. 6. - С. 99-109. - 0,80 д.а.

12. Гладун О. М. Методи багатовимірного аналізу даних вибіркових обстежень домогосподарств / О. М. Гладун // Науковий вісник: Щоквартальний зб. наук. праць. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту. - 2004. - Вип. 4(5). - С. 4-10. - 0,53 д.а.

13. Гладун О. М. Гармонізація програм вибіркових обстежень населення: проблеми та шляхи вирішення / О. М. Гладун // Статистика України. - 2005. - №2. - С. 8-13. - 0,67 д.а.

14. Гладун О. М. Домогосподарства: функції та проблеми дослідження / О. М. Гладун // Демографія та соціальна економіка: Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - К.: НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень. - 2005. - №1. - С. 177-185. - 0,67 д.а.

15. Гладун О. М. Вибіркове обстеження базової захищеності населення України / О. М. Гладун // Науковий вісник: Щоквартальний зб. наук. праць. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту. - 2006. - Вип. 1. - С. 18-27. - 0,63 д.а.

16. Гладун О. М. Питання класифікації вибірок / О. М. Гладун // Статистика України. - 2006. - №1. - С. 8-15. - 0,90 д.а.

17. Гладун О. М. Особливості формування вибірок при проведенні крупних демосоціальних вибіркових обстежень населення / О. М. Гладун // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НТК статистичних досліджень Держкомстату України. - 2005. - Вип. 7. - С. 102-112. - 0,81 д.а.

18. Гладун О. М. Методологічні питання отримання композиційних оцінок показників на базі даних різних вибіркових обстежень / О. М. Гладун // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. -Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 217, том ІІІ. - С. 753-772. - 0,81 д.а.

19. Гладун О. М. Методологічні питання композиційного оцінювання одновимірних розподілів з використанням даних різних обстежень / О. М. Гладун // Науковий вісник: Щоквартальний зб. наук. праць. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту. - 2006. - Вип. 3. - С. 20-27. - 0,48 д.а.

20. Гладун О. М. Композиційне оцінювання двовимірних розподілів: методологічні проблеми та шляхи їх вирішення / О. М. Гладун // Науковий вісник: Щоквартальний зб. наук. праць. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту. - 2006. - Вип. 4. - С. 4-14. - 0,60 д.а.

21. Гладун О. М. Організація проведення вибіркових обстежень та якість даних / О. М. Гладун // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. - Житомир. - 2006. - № 4(38). - С.234-244. - 0,82 д.а.

22. Гладун О. М. Проблемні питання при визначенні обсягу вибірки / О. М. Гладун // Статистика України. - 2007. - №1. - С. 4-9. - 0,70 д.а.

23. Гладун О. М. Статистичне моделювання у підвищенні якості даних вибіркових обстежень населення / О. М. Гладун, Л. В. Лущик // Моделювання та інформаційні системи в економіці: Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. - 2007. - Вип. 75. - С. 75-96. - 1,23 д.а. (особисто здобувачу належить 0,73 д.а.; розглянуто композиційне оцінювання як один із напрямків підвищення якості даних вибіркових обстежень).

24. Гладун О. М. Теоретичні та практичні аспекти застосування методу PPS при формуванні вибіркових сукупностей населення / О. М. Гладун // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. - Житомир. - 2007. - № 1(39). - С. 252-257. - 0,44 д.а.

25. Гладун О. М. Теоретичні засади формування основи вибірки при проведенні вибіркових обстежень населення / О. М. Гладун // Сіверянський літопис. - 2007. - №3. - С. 137-141. - 0,49 д.а.

26. Гладун О. М. Вибіркові обстеження домогосподарств в Україні: історичний аспект / О. М. Гладун // Статистика України. - 2007. - №3. - С. 4-12. - 1,05 д.а.

27. Гладун О. М. Дизайн вибірки та проблеми його оптимізації / О. М. Гладун, Н. А. Ващаєва // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Серія: Бухгалтерський облік, контроль і аналіз: Міжнародний зб. наук. праць. - Житомир, Житомирський державний технологічний університет, 2007. - Випуск 2(8). - С. 31-39. - 0,50 д.а. (особисто здобувачу належить 0,45 д.а.; зроблена загальна постановка проблеми оптимізації, розглянутий взаємозв'язок оптимізації і дизайну та проаналізовані види стратифікації).

28. Гладун О. М. Методологічні підходи до оптимізації розміщення вибірки для постійних обстежень населення / О. М. Гладун // Науковий вісник: Щоквартальний зб. наук. праць. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту. - 2007. - Вип. 4. - С. 4-11. - 0,53 д.а.

Публікації в інших виданнях:

29. Гладун О. М. Розробка та впровадження в Україні нової методології формування вибіркової сукупності домашніх господарств для проведення соціально-економічних обстежень / О. М. Гладун // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НДІ статистики Держкомстату України. - 1999. - Вип. 1. - С. 28-32. - 0,50 д.а.

30. Саріогло В. Г. Принципи побудови системи ваг для розповсюдження результатів вибіркового обстеження домогосподарств на генеральну сукупність / В. Г. Саріогло, О. М. Гладун, С. О. Гніпа // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НДІ статистики Держкомстату України. - 2000. - Вип. 2. - С. 245-248. - 0,31 д.а. (особисто здобувачу належить 0,13 д.а.; визначені порядок розрахунку базових ваг відповідно до дизайну вибірки та врахування окремих факторів при корегуванні базової ваги).

31. Gladun O. M. Problem of small areas by hold the survey of living conditions of the households / O. M. Gladun // Problems of economical statistics in transition countries: 8th Ukrainian - Polish - Slovak Scientific Seminar. Kyiv, October 24-26, 2001. - Kyiv: Kyiv National Economic University, 2001. - Р. 93-102. - 0,70 д.а.

32. Гладун О. М. Проблеми надійності даних вибіркових обстежень та дизайн - ефект / О. М. Гладун // Seventh International School on Mathematical and Statistical Methods in Economics, Finance and Insurance: Abstracts. Laspi (Crimea, Ukraine), September 8-13, 2003. - Kyiv, 2003. - Р. 3. - 0,07 д.а.

33. Gladun O. M. Statistical observation programs harmonization at realization of sample surveys of households in Ukraine / O. M. Gladun // The 54th Session of the International Statistical Institute: Bulletin of the International Statistical Institute. Berlin, Federal Republic of Germany, August 13-20, 2003. - Berlin, 2003. - Contributed Papers, Volume LX. - Book 1. - Р. 411-412. - 0,13 д.а.

34. Гладун О. М. Проблеми методології статистично забезпечення аналізу демографічної ситуації в України та її регіонах / О. М. Гладун, Л. В. Задоєнко, Н. А. Ващаєва // Проблеми статистики: Щорічник наук. праць. - К.: НТК статистичних досліджень Держкомстату України. - 2004. - Вип. 6. - С. 26-30. - 0,42 д.а. (особисто здобувачу належить 0,20 д.а.; запропоновано створення бази первинних демографічних даних для отримання різноманітної інформації щодо регіонів для перевірки репрезентативності вибірки).

35. Гладун О. М. Гармонізація програм вибіркових обстежень: необхідність та проблеми використання / О. М. Гладун // Eighth International School on Mathematical and Statistical Methods in Economics, Finance and Insurance. Abstracts. Foros (Crimea, Ukraine), July 21-26, 2004. - Kyiv, 2004. - Р. 24. - 0,04 д.а.

36. Gladun O. M. Sample Design Research on the Basis of Households Samples Simulation / O. M. Gladun // Statistics in management of social and economical development: 11th Ukrainian - Polish - Slovak Scientific Conference, Kyiv, October 20-22, 2004. - Kyiv: Kyiv National Economic University, 2005. - Р. 124-129. - 0,27 д.а.

37. Гладун О. М. Методологічні проблеми статистично-інформаційного забезпечення дослідження демографічної ситуації в регіонах України / О. М. Гладун, Л. В. Задоєнко, Н. А. Ващаєва // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: ІІ науково - практична конференція з нагоди Дня працівників статистики. Київ, 2 грудня 2004 р. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту, 2004. - С. 147-157. - 0,45 д.а. (особисто здобувачу належить 0,20 д.а.; розглянута необхідність створення бази первинних демографічних даних з метою перевірки репрезентативності вибірки на регіональному рівні).

38. Стельмах Л. М. Демосоціальне вибіркове обстеження населення України: цілі, методологія, проблеми / Л. М. Стельмах, О. М. Гладун // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць (спеціальний випуск: Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики. - Т. 1: Відтворення населення та його природний рух): Міжнародна науково-практична конференція, 20-21 жовтня 2005 р. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 187-194. - 0,41 д.а. (особисто здобувачу належить 0,21 д.а.; розроблений дизайн вибірки для крупних демосоціальних обстежень та особливості його практичної реалізації).

39. Гладун О. М. Методологічні аспекти забезпечення коректності проведення композиційного оцінювання / О. М. Гладун, Н. А. Ващаєва // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: ІV науково-практична конференція з нагоди Дня працівників статистики. Київ, 4 грудня 2006 р. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту, 2006. - С. 136-145. - 0,42 д.а. (особисто здобувачу належить 0,21 д.а.; наведена загальна постановка задачі та модель гармонізації; визначені особливості, що впливають на вибір критерію для перевірки гіпотези щодо належності різних вибірок до однієї генеральної сукупності).

40. Гладун О. М. Підвищення надійності оцінок показників на базі даних різних вибіркових обстежень / О. М. Гладун // Теорія і методологія статистичного аналізу: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Й.С.Пасхавера, Київ, 12-13 грудня 2006 р. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 93-100. - 0,31 д.а.

41. Gladun O. M. The statistics of small areas in Ukraine / O. M. Gladun // Regional statistics in uniting Europe (Statystyka regionalna w jednoczacej sie Europie): 5th International Scientific Conference, Lagow, Poland, September 2-5, 2002. - Poznan: Internetowa oficyna wydawnicza, Centrum Statystyki Regionalnej, 2007. - P. 152-160. - 0,45 д.а.

42. Gladun O. M. Small Area Composite Estimation on Basis Different Population Sample Surveys Data / O. M. Gladun // The 56th Session of the International Statistical Institute: Bulletin of the International Statistical Institute. Lisboa, Portugal, August 22-29, 2007. - Lisboa, 2007. - Proceeding (CD-ROM).

43. Гладун О. М. Окремі проблеми оптимізації дизайну вибірки / Гладун О.М., Ващаєва Н.А. // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: V Міжнародна науково-практична конференція з нагоди Дня працівників статистики. Київ, 5-6 грудня 2007 р. - К.: Держкомстат України, Державна академія статистики обліку та аудиту, 2007. - С. 54-56. -0,10 д.а. (особисто здобувачу належить 0,05 д.а.; зроблена загальна постановка проблеми оптимізації та розглянуті варіанти її проведення).

Размещено на Allbest.ru