Державний сектор сучасної економіки: питання теорії

Згодом слід вирішувати питання, яка з них більш відповідатиме умовам країни, а отже шляхи подальшого розвитку у цьому напрямі. Перший шлях пов'язаний з таким рівнем перетворення економіки, який буде самодостатній для вирішення соціальних питань. Другий шлях передбачає підпорядкування економічних перетворень в напрямі суттєвого підвищення соціальних показників суспільного розвитку з метою створення суспільного соціального фонду і встановлення відносної соціальної справедливості в країні. Але вже сьогодні перший шлях доказує свою «непрацездатність» головним чином за умови політичної нестабільності, а другий ще не має достатнього економічного потенціалу і стало діючої податкової системи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Система соціально-економічних функцій держави у сучасній економіці

Такі висновки підсилює розуміння того, що найбільше прийнятним для нашої країни може бути другий шлях, тобто будь-які значимі досягнення в економіці повинні супроводжуватися поступовим поліпшенням стану соціальної сфери. Саме ступінь розвитку соціальної сфери є тим «лакмусовим папірцем», що підтверджує ступінь зрілості суспільства.

Аналіз варіантів соціальної політики держави по деяких країнах світу та варіанту соціальної політики української держави свідчить про існування певних соціальних пріоритетів, що довели власну соціальну ефективність.

Співставлення цих варіантів доводить, що сучасний стан економічного розвитку спроможний забезпечити задоволення соціальних потреб людини будь-якої країни принаймні на нормальному рівні. Формування того чи іншого варіанту соціальної політики, в тому числі української держави, може бути забезпеченим, якщо додержуватися головних соціальних пріоритетів держави, до яких слід віднести: забезпечення сталого економічного розвитку країни, враховуючи тенденції національної і світової економіки; формування системи соціального захисту працездатних верств населення, оскільки саме вони створюють ВВП, складова якого (національний доход) є джерелом коштів для забезпечення соціального добробуту; здійснення такої соціальної політики, яка б забезпечувала дієвий пошук державою кращого з того, що можуть надати переваги ринкового господарства; спрямовування наукових досліджень на обґрунтування такої соціальної політики держави, яка була б спроможною забезпечити своїм громадянам реальний соціальний захист на основі наукового визначення справжньої вартості національної робочої сили за сучасних техніко-технологічних, економічних та гуманітарних умов виробництва.

В дисертації встановлено, що існують два підходи до визначення соціальної держави. Одна позиція виходить із поняття соціально орієнтованої економіки, що створюється і функціонує за державною програмою і яку можна визначити як системну організацію соціальних цілей держави, окремих соціальних груп і громадян, а також економічних засобів і механізмів їх досягнення. Друга позиція виходить з того, що соціальну державу характеризує ефективність економіки як на мікро-, так і макроекономічному рівнях і орієнтація її на кінцеву мету господарювання як-от задоволення потреб і інтересів усіх верств населення країни.

Засадами появи і подальшого розвитку соціальної держави слід вважати: зміну місця і ролі людини в структурі продуктивних сил, перетворення її у визначальну їх складову; зростання ролі відносин «держава - особа» в порівнянні з відносинами «держава - суспільство», додержання принципу солідарності держави і громадянина; поширення і розвиток філософії і теорії сучасної соціальної держави, яка не сприймає патерналістської ролі держави і орієнтована на усунення утриманства та на створення сприятливих соціальних умов через соціально орієнтоване ринкове господарство; еволюційний розвиток держави, що передбачає розширення соціальних функцій і їх включення до складних функціональних напрямів економічної і політичної систем, в результаті чого відбувається соціалізація цих функцій, трансформація їх під соціальні критерії прогресу. Аналіз цих позицій доводить, що в Україні є доцільність, але немає поки що суттєвих підстав для створення соціальної держави як з економічної, так особливо і з політичної точок зору.

У п'ятому розділі - Державний сектор економіки в аспекті тенденцій світового розвитку досліджено основні напрями переходу до постіндустріального суспільства, роль державного сектора в економічному зростанні, посилення ролі державних інститутів економічної влади, можливість партнерства державних і недержавних інститутів в забезпеченні соціального прогресу.

Дослідження основних напрямів переходу до постіндустріальної економіки за її інституціональною структурою привели до наступних висновків. По-перше, методологією їх аналізу повинна бути еволюційна теорія розвитку соціально-економічних систем, за якою трансформацією економіки, зокрема, в Україні, можна вважати: прискорений розвиток продуктивних сил та досить швидку тенденцію до їх усуспільнення, поширення влади державно-корпоративного капіталу; досягнення такого ступеня розвитку, що може бути охарактеризований як наступ епохи інформатизації суспільства; нетрадиційну зміну прав власності, в тому числі і державної, що можна вважати об'єктивним процесом; реформування державного сектора економіки з тенденцією до насильницького скорочення його сфери; формування нового інституту ринку, що функціонує за умов дії закону планомірного розвитку і обумовлює складний господарський механізм регулювання економіки (ринок і план); зміну форм управління як похідну систему від попередніх змін; формування адекватної такій змішаній економіці соціальної сфери. По-друге, безсумнівною уявляється позиція А. Чухна, який виходить з того, що ринкова економіка як така не може мати перспективу у якості форми організації майбутнього суспільного життя і що подальший розвиток суспільства повинен бути заснованим на науково-технологічному прогресі, що є об'єктом дослідження еволюційної теорії. По-третє, системне здійснення інституціональних перетворень повинно передбачати комплекс заходів щодо змін кожної складової економічних відносин, тобто такі перетворення повинні бути не епізодичними і відірваними один від одного, а системними.

Економічне зростання (ЕЗ) здійснюється під впливом чималої кількості об'єктивних і суб'єктивних факторів, взаємодія яких може мати позитивні і негативні наслідки для соціально-економічного розвитку країни. Теоретичні і реалізовані моделі ЕЗ не підлягають екстраполяції на українську економіку, оскільки з урахуванням особливостей історично-традиційного і сучасного розвитку такі моделі можуть бути деформовані і не спрацюють на ЕЗ. Проведений аналіз наявних і потенційних факторів української моделі ЕЗ доводить, що їх використання не можна віддати стихійним ринковим регуляторам, а за діями сучасної тенденції активізації економічних функцій держави слід не тільки посилити державний контроль, а й поширити участь держави у регулюванні факторів ЕЗ, їх доречного і оптимального поєднання з метою прискорення соціально-економічного розвитку країни, виходячи із інтересів вітчизняного бізнесу, загальнонаціональних інтересів і згідно світовій тенденції переходу до постіндустріального суспільства. Положення і висновки, що доведено у підрозділі, є аргументами пропозиції відносно доцільності створення в Україні науково обґрунтованої системи державного регулювання процесом економічного розвитку.

Дослідження державних інститутів економічної влади виявило наявність восьми інститутів: державний сектор економіки на основі державної власності; державне регулювання економіки поряд з ринковими важелями; державний контроль, у тому числі недержавного сектора економіки; соціальна сфера, що знаходиться у державному секторі; державний бюджет; муніципальна влада; зовнішньоекономічна діяльність держави та митний контроль; політична влада. Аналіз кожного з цих інститутів доводить, що, по-перше, в сучасний період розвитку національної економіки ринкового типу актуальною постає проблема економічної влади; по-друге, у структурі інститутів економічної влади головного значення набуває влада держави, яка має власні інститути здійснення (реалізації) економічної влади, що відповідає процесу формування інституціональної економіки та її соціалізації; по-третє, кожний з державних інститутів економічної влади по-різному впливає на соціально-економічний стан країни, але всі вони знаходяться у взаємодії; по-четверте, державний сектор господарювання і державне регулювання економіки спричиняють на неї суттєвий вплив.

Проблему партнерства між державними і недержавними інститутами проаналізовано в дисертації через: соціальне партнерство між капіталом і найманою працею; економічне партнерство між державою і приватним бізнесом (зокрема, в інвестиційній і інноваційній сфері); партнерство в системі кластерів; партнерство в напрямі забезпечення національної безпеки країни.

Перший аспект аналізу виявив, що реальних партнерських відносин між підприємницьким капіталом і найманими працівниками в Україні ще не існує; соціальне партнерство може виникнути і розповсюдитися лише на економічній основі; підвищення зацікавленості найманих працівників в економічному процвітанні підприємства (фірми, корпорації) можна досягнути лише через додержання принципу розподілу доходів за працею і впровадження нових прогресивних форм заохочення до сумлінної праці, включаючи як безпосередньо оплату праці, так і мережу соціальних послуг. Головний висновок з цього напряму партнерства: поступові зміни традиційних відносин між трудом і капіталом на більш цивілізовані форми відбуваються за рахунок впровадження так званих людських відносин та заміни відкритих форм експлуатації найманої праці капіталом на приховані.

Висновком другого аспекту аналізу через сферу інвестування і інновацій є констатація того факту, що до переходу на партнерські відносини з державою в Україні набагато більшою мірою готовий вітчизняний великий приватний капітал, оскільки підвищився рівень капіталізації підприємництва; посилилася питома вага економічної влади великого капіталу; одержано від держави певні гарантії його статусу; підвищилася конкурентоспроможність національного капіталу на світовому ринку. Проте, навіть за таких умов приватний капітал не в змозі нав'язати свої правила гри державі.

Третій аспект аналізу проблеми дозволив дістати того висновку, що найбільш ефективним напрямом партнерства держави і приватного бізнесу є використання чималих потенційних можливостей кластерів, які надають найліпших можливостей для партнерських відносин не тільки між капіталом і трудом, між владою і приватним бізнесом, між виробництвом і наукою, між різними галузями корисної діяльності і т.п., а й партнерства між регіональною і центральною владою заради соціально-економічного розвитку країни. Разом з тим, партнерство державних і приватних інститутів не повинно бути щільним настільки, щоб злитися у державно-монополістичну силу. Четвертий висновок полягає в забезпеченні економічної і національної безпеки через партнерство держави і приватного бізнесу. Система безпеки національної економіки включає: внутрішню основу (інтереси особи, колективу, суспільства); елементи сутності (незалежність, сталість, цілісність); виявлення основних загроз (руйнування науково-технологічного потенціалу, деградація людського капіталу тощо); економічна політика держави і методи її реалізації та пріоритетні інструменти; правове забезпечення; організаційна структура управління.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Дисертація містить постановку і теоретичне вирішення важливої наукової проблеми визначення місця і ролі державного сектора економіки, що знайшло відображення у комплексі методологічних і практичних підходів до розробки концепції побудови державного сектора сучасної української економіки. На основі одержаних результатів можна здійснити такі висновки.

1. За методологічну основу визначення держави як суб'єкту економічних відносин та її функцій в сучасній економіці прийнято: причини виникнення і генетичні ознаки держави; необхідність адекватного реагування на «провали» ринку; постулати класичної політичної економії. Дослідження виявило, що економічна роль держави почала набирати ваги і посилювалася під впливом розвитку продуктивних сил, суспільного розподілу праці, виробничих і організаційно-економічних відносин. Економічні функції держави об'єктивно обумовлені необхідністю правового закріплення відносин між багатими і бідними та захисту об'єктів власності багатих. Зміна соціально-економічних систем сприяла збільшенню чи зменшенню економічної ролі держави. Такий хвильовий вплив держави на економічне життя суспільства одержував відбиття в наукових концепціях і теоріях. Соціально-економічні функції держави за сучасних умов угруповано у 4 групи: регулююча адміністративна; регулююча економічна; регулююча фінансова; соціальна.

2. Формування наукових поглядів на державу і її функції відбувається згідно з історичними етапами розвитку суспільства. Сучасні концепції державної власності мають своєю предтечею як погляди давніх учених, так і представників пізнішої економічної науки за її основними напрямами. Теорія і практика державного сектора економіки розвинена менш за все, оскільки, з одного боку, теорія питання не встигає за бурхливим розвитком продуктивних сил і суспільних відносин, з іншого боку, обґрунтована ідея про тенденцію до подальшого зростання ролі держави в економіці підтверджується практикою не лінійно, а диференційовано по країнах світу і етапах. Економіко-правове закріплення цієї тенденції в Україні є слабким і потребує подальшого удосконалення. Авторське визначення державної власності як засади державного сектора: це є відносини, які складаються в суспільстві з привласнення частки національного багатства країни, що дозволяє державі на основі застосування власних повноважень спрямування її на задоволення суспільних потреб (інтересів).

3. Обґрунтовано положення, що держава є повноправним суб'єктом підприємницької діяльності у ринковому середовищі. Аналіз основних ознак підприємництва підтвердив цей висновок. Головним призначенням державного підприємництва є поєднання економічної і соціальної ефективності (доцільності) власної діяльності. Аналітичний огляд вихідних засад державного підприємництва дозволив здійснити такі висновки: державне підприємництво є однією з форм здійснення державою своєї економічної функції; критеріями підприємницької діяльності держави є не тільки економічний (прибутковість підприємства), а і соціальний ефект (суспільні цілі); структурною складовою економіки, що суміщає норми суспільної і підприємницької діяльності, є державний сектор; суб'єктна структура державного підприємництва визначається тим, що діяльність держави з стратегічного управління державними підприємствами (функція владних органів) повинна бути відокремленою від поточного управління ними (функція суб'єкту господарювання); в рамках державного підприємництва постає реальністю партнерство державних і приватних капіталів.

4. Дослідження теорії і практики виявило, що державний сектор економіки є єдиною, цілісною системою об'єктів державного господарства і суб'єктів державного господарювання в ринковій економіці, як її неминучий результат, з одного боку, і в цій своїй якості як сутнісна передумова її ефективного функціонування, з іншого боку. Доведено об'єктивність його подальшого функціонування та поглиблення за умов співіснування з недержавним сектором економіки. Державний сектор як такий сьогодні обумовлюється функціонуванням чималої кількості ринкових моделей економіки з різною структурою, рівнем та масштабами, значенням у ВВП, соціальними наслідками тощо. Аналіз процесу формування ринкових відносин з точки зору трансформації державної власності в окремих постсоціалістичних країнах дозволив виявити самостійні моделі державного сектора: еволюційно розвиваюча базис економіки, ліберально-градуалістська, ліберально-шокова. Модель державного сектора України, що формується, на практиці втрачає низку істотних системоутворюючих, функціонально-відтворювальних і соціально орієнтованих ознак, іманентно властивих суспільному сектору економіки розвинених країн, оскільки державна власність виступає натепер не стільки інструментом і чинником економічного і соціального зростання, скільки полем силової гри по її захопленню і переділу. Обґрунтовано авторську концепцію побудови, функціонування і якісних змін державного сектора української економіки на основі аналізу таких реальних її ознак: наявність остаточних негативних явищ одержавлення економіки в попередній системі господарювання; дія механізму регулювання сучасної змішаної економіки співіснуванням ринку і плану; необхідність посилення регулюючої функції держави за кризових умов та пом'якшення впливу зовнішніх факторів на національне відтворення; необхідність посилення ролі держави в соціальній сфері; об'єктивна потреба створення і функціонування нових державних інститутів економічної влади; дія світової тенденції до постіндустріального суспільства та економіки знань. Тому конче потрібно законодавче втручання з приводу визначення загальної політики розвитку державного сектора.

5. Дослідження процесу демократизації власності з просуванням до постіндустріального суспільства виявило, що демократизації власності не можна досягти через поширення приватної власності, як вважають деякі автори, оскільки, по-перше, не може бути демократичним конкурентне середовище, що засноване на приватній власності і ринку; по-друге, не можуть бути демократичними відносини між капіталом і найманою працею (соціальне партнерство повинно мати економічну основу); по-третє, проблематичним уявляється перехід до інформаційного чи постіндустріального суспільства через приватну власність. Якщо виходити із статус-кво в Україні, то реально і законодавчо в ній існують три основні форми власності: приватна, колективна, державна з їх модифікаціями у бік об'єднання. Кожна з них відчуває на собі потребу демократизації. Державна власність може демократизуватися на шляху подолання власних суперечностей внутрішнього і зовнішнього порядку та суперечностей між всіма існуючими формами власності за умови державного регулювання цих процесів. Найбільш імовірним уявляється процес демократизації власності через розвиток корпоративної і державно-корпоративної форм власності, оскільки саме тут формуються відносини узгодження і партнерства.

6. В аспекті об'єктивних основ регулювання сучасного відтворення досліджено змішану економіку як підвалину і середовище функціонування державного сектора. Авторський (новий) підхід до тлумачення змішаної економіки виявився в тому, що її досліджено у трьох аспектах: історико-гносеологічному, з позиції технологічного способу виробництва і соціально-економічного, який розбито на два процеси: рух від ринкової економіки класичного капіталізму і рух від перехідної економіки та поєднання старих і нових економічних відносин у напрямі до економіки знань (нової економіки). Такий підхід дещо відрізняється від прийнятого в економічній теорії, де змішаною економікою вважається лише сучасна економіка, в якій поєднуються державна і недержавна власність. Для аналізу змішаної економіки сучасного типу за основу зазвичай береться позиція Е. Хансена, яка має сенс.

7. У зв'язку з проблемами регулювання сучасної економіки через механізм співіснування ринкових і планових (державних) важелів та методів регулювання досліджено трансакційні витрати. Встановлено, що за планово-командної економіки, всупереч розповсюдженої думки про їх відсутність, існували неявні економічні трансакційні витрати, що приховують витрати чималої кількості узгоджень через структури бюрократичного апарату. За ринкових умов господарювання проблему встановлення ринкової рівноваги пов'язано із трансакційними витратами, тому побудовано економіко-математичну модель за їх участю, яка показує, що вони можуть бути розподіленими між ринковими суб'єктами (виробником і споживачем) різними методами. Один з можливих варіантів є їх відшкодування третьою особою, в тому числі державою. Теоретична і практична складність цього процесу підсилюється в змішаній економіці, де співвідношення трансакційних витрат можуть мати безліч варіантів, але така економіка створює умови, за яких збільшення трансакційних витрат одного типу (наприклад, витрати, що найчастіше виникають після складання угоди) компенсуються за рахунок зменшення витрат іншого типу (витрати, що передують складанню угоди).

8. Встановлено, що на сьогодні функціонують дві основні моделі соціальної сфери: задоволення соціальних потреб за рахунок власних високих доходів; задоволення соціальних потреб державою через загальнонаціональний соціальний фонд. Україна використовує своєрідний їх симбіоз. Виникає потреба у формуванні власної моделі соціальної сфери. Виявилося, що поступовим шляхом до неї є підпорядкування економічних перетворень в напрямі суттєвого підвищення соціальних показників суспільного розвитку з метою створення суспільного соціального фонду і встановлення відносної соціальної справедливості в країні. Саме ступінь розвитку соціальної сфери є тим «лакмусовим папірцем», що підтверджує ступінь зрілості суспільства. Формування того чи іншого варіанту соціальної політики може бути забезпеченим додержанням головних соціальних пріоритетів держави: забезпечення своїм громадянам реального соціального захисту від законів ринку і свавілля політиків.

9. Запропоновано основні засади створення моделі ринку соціальної держави для України, які виходять з того, що існують два підходи до визначення соціальної держави. Перший ґрунтується на понятті соціально орієнтованої економіки, що створюється і функціонує за державною програмою і яку можна визначити як системну організацію соціальних цілей держави, окремих соціальних груп і громадян, а також економічних засобів і механізмів їх досягнення. Другий виходить з того, що соціальну державу характеризує ефективність економіки на мікро- і макроекономічному рівнях і орієнтація її на кінцеву мету господарювання: задоволення потреб і інтересів всіх верств населення країни. Засадами появи і подальшого розвитку соціальної держави слід вважати: зміну місця і ролі людини в структурі продуктивних сил, перетворення її у визначальну їх складову; зростання ролі відносин «держава - особа» в порівнянні з відносинами «держава - суспільство»; поширення і розвиток філософії і теорії сучасної соціальної держави, яка не сприймає патерналістської ролі держави і орієнтована на усунення утриманства та на створення сприятливих соціальних умов через соціально орієнтоване ринкове господарство. Аналіз цих позицій доводить, що в Україні є доцільність, але немає на сьогодні суттєвих підстав для створення соціальної держави як з економічної, так і з політичної точок зору.

10. Дослідження державних інститутів економічної влади, принаймні в Україні, виявило наявність восьми інститутів: державний сектор економіки на основі державної власності; державне регулювання економіки поряд з ринковими важелями; державний контроль, у тому числі недержавного сектора економіки; соціальна сфера, що знаходиться у державному секторі; державний бюджет; муніципальна влада; зовнішньоекономічна діяльність держави і митний контроль; політична влада. Аналіз кожного з цих інститутів доводить, що, по-перше, в сучасний період розвитку національної економіки актуальною постає проблема економічної влади; по-друге, у структурі інститутів економічної влади головного значення набуває влада держави, яка має власні інститути здійснення (реалізації) економічної влади, що відповідає процесу формування інституціональної економіки та її соціалізації; по-третє, кожний з державних інститутів економічної влади по-різному впливає на соціально-економічний стан країни, але всі вони знаходяться у взаємодії; по-четверте, державний сектор господарювання і державне регулювання економіки спричиняють на неї більш суттєвий вплив, ніж інші інститути.

11. Проблему партнерства між державними і недержавними інститутами проаналізовано в дисертації через такі напрями: соціальне партнерство між капіталом і найманою працею; економічне партнерство між державою і приватним бізнесом (аналіз обмежено партнерством в інвестиційній і інноваційній сфері); партнерство в системі кластерів; партнерство в напрямі забезпечення національної безпеки країни. Головний висновок аналізу можна звести до твердження: традиційні відносини між трудом і капіталом повинні поступово змінюватися на більш цивілізовані форми за рахунок впровадження так званих людських відносин та заміни форм експлуатації найманої праці на адекватні постіндустріальному суспільству.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Головінов О. М. Держава у ринковому середовищі: питання теорії: Монографія / О. М. Головінов. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. - 279 с.

У наукових фахових виданнях:

2. Головінов О. М. Виникнення держави й еволюція поглядів на її економічну роль / О. М. Головінов // Схід. - Аналітично-інформаційний журнал. - Липень-серпень 2004. - № 5 (63). - С. 32-36.

3. Головінов О. М. Державна власність: ретроспективний аспект та сучасні концептуальні підходи / О. М. Головінов // Схід. - Аналітично-інформаційний журнал. - Січень-лютий 2005. - № 1 (67). - С. 9-14.

4. Головинов О. Н. Основные направления институциональных преобразований в современных условиях / О. Н. Головинов // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 89-1. - Донецьк: ДонНТУ, 2005. - С. 127-131.

5. Головинов О. Н. Экономико-правовой аспект содержания государственного сектора экономики / О. Н. Головинов // Економіка та право. 2005. - № 1(11). - С. 119-124.

6. Тарасенко Г. Д. Змішана економіка: дещо новий підхід до визначення поняття / Г. Д. Тарасенко, О. М. Головінов // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 97. - Донецьк, ДонНТУ, 2005. - С. 115-123. (Особистий внесок автора: дослідження співвідношення різних аспектів аналізу змішаної економіки).

7. Головінов О. М. Функції держави як економічного інституту власності / О. М. Головінов // Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць. Вип. 19, т. 1 / Голов. ред. О. О. Шубін. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - С. 21-28.

8. Головінов О. М. Державні інститути економічної влади / О. М. Головінов // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 203: В 4 т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 579-591.

9. Головінов О. М. Про персоніфікацію відносин власності в державному секторі / О. М. Головінов // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - № 3 (27). - Серія: економічні науки. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - С. 25-33.

10. Головінов О. М. Ретроспекція приватизації власності в Україні / О. М. Головінов // Економіка і регіон: Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. - № 4 (7). - Полтава: ПолтНТУ, 2005. - С. 69-72.

11. Головінов О. М. Демократизація власності і держава / О. М. Головінов // Вісник Хмельницького національного університету. - № 1, Т. 1 (77). - Хмельницький: ХНУ, 2006. - С. 57-63.

12. Головінов О. М. Про деякі особливості соціальної політики держави в різних моделях ринку / О. М. Головінов // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. Економічні науки. - Львів: Львівська державна фінансова академія, 2006. - С. 309-317.

13. Головінов О. М. Фактори, що впливають на масштаби державного сектора економіки / О. М. Головінов // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - № 3 (31). - Серія: економічні науки. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - С. 18-26.

14. Головінов О. М. Державна власність: аналіз з погляду її суперечностей / О. М. Головінов // Вісник економічної науки України. - 2006. - № 2 (10). - С. 77-80.

15. Головінов О. М. Соціально орієнтована ринкова економіка як модель соціальної держави / О. М. Головінов // Економіка та держава. - 2007. - № 2. С. 10-12.

16. Головінов О. М. Теорія і практика інституту державної власності в трансформаційній економіці / О. М. Головінов // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 31-1(117). Донецьк, ДонНТУ, 2007. - С. 212-217.

17. Головінов О. М. Загальні ознаки державного підприємництва / О. М. Головінов // Академічний огляд. Економіка та підприємництво. - 2007. - № 1. - С. 20-23.

18. Головінов О. М. Державні підприємства: проблеми оцінки ефективності / О. М. Головінов // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2007. - № 21. - Серія: економіка. - С. 26-29.

19. Головінов О. М. Економічне зростання: роль держави в ринкових умовах / О. М. Головінов // Вісник Сумського державного університету. Серія: економіка. - 2007. - № 1.- С. 111-119.

20. Головінов О. М. Про партнерство держави і приватного сектора в інноваційній діяльності / О. М. Головінов // Галицький економічний вісник. - 2007. - № 3 (14). - С. 32-41.

21. Головінов О. М. Аналітична оцінка соціальних аспектів у трансформованій економіці України / О. М. Головінов // Вісник соціально-економічних досліджень. Випуск 27. - Одеса: ОДЕУ, 2007. - С. 76-82.

22. Головінов О. М. Державний сектор економіки в різних соціально-економічних системах / О. М. Головінов // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - № 3 (35). - Серія: економічні науки. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. - С. 16-25.

23. Головінов О. М. Національна безпека і економічна політика держави / О. М. Головінов // Социальная экономика. - 2007. - № 3-4, июль-декабрь. - С. 62-69.

24. Головінов О. М. Загальнотеоретичні засади функціонування державного сектора / О. М. Головінов // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 1 (79). - С. 5-17.

25. Головінов О. М. Теорія і практика планування в умовах розвиненої ринкової економіки / О. М. Головінов // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 1(10): Економічні науки. - Чернівці, 2008. - С. 377-393.

26. Головінов О. М. Особливості переходу підприємств державного сектора до інноваційного розвитку / О. М. Головінов // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2008. - № 26. - Серія: економіка. - С. 25-28.

27. Головінов О. М. Держава у контексті інституційного підприємництва / О. М. Головінов // Економіка та держава. - 2008. - № 6 (66). - С. 19-23.

28. Головінов О. М. Держава в системі забезпечення безпеки національної економіки / О. М. Головінов, В. Р. Жуков // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. - № 3 (39). - Серія: економічні науки. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - С. 58-65. (Особистий внесок автора: визначення ролі держави в забезпеченні безпеки національної економіки).

29. Головінов О. М. Механізм приватно-державного партнерства / О. М. Головінов // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 34-3(138). - Донецьк, ДонНТУ, 2008. - С. 10-16.

За матеріалами конференцій:

30. Головінов О. М. Про системне управління державною власністю / О. М. Головінов // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали VІ міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 28 - 30 вересня 2005 року. / Відповідальний редактор Хомяков В. І. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - С. 29-32.

31. Головінов О. М. Соціальна сфера - своєрідний тест для держави на соціальність / О. М. Головінов // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. В 3 т. - Т. 1 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Амоша А.И.(отв. ред.) и др. - Донецк, 2006. - С. 130-137.

32. Головінов О. М. Про ефективність підприємств державного сектора економіки / О. М. Головінов // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества. 23 - 24 июня 2006 г. Материалы международной научно-практической конференции. - Одесса: "ВМВ", 2006. - С. 91-92.

33. Головінов О. М. Соціальна політика і державна власність / О. М. Головінов // Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі: Збірник наукових статей всеукраїнської науково-практичної конференції, 27 28 жовтня 2006 р. - Управління розвитком. - 2006. - № 5. - С. 53-54.

34. Головінов О. М. Актуальні проблеми ефективності підприємств державного сектора / О. М. Головінов // ІІІ міжнародна науково-практична конференція "Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку": Тези доповідей. - К.: НУХТ, 2007. - С. 79-80.

35. Головінов О. М. Деякі аспекти значущості держави в забезпеченні ефективності суспільного виробництва / О. М. Головінов // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Наукова думка інформаційного віку - 2007". Том 2. - Економічні науки - Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2007. - С. 113-115.

36. Головінов О. М. Інвестиційна складова впливу держави на економічний зріст / О. М. Головінов // Материалы Международной научно-практической конференции ученых и специалистов "Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие". Симферополь, 25-26 апреля 2007 года. Симферополь: Таврия, 2007. - С. 154-156.

37. Головінов О. М. Основні напрямки дій держави як суб'єкту економічної діяльності / О. М. Головінов // "Наукові дослідження - теорія та експеримент 2007": Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 14 - 16 травня 2007 р.: - Полтава: Вид-во "ІнтерГрафіка", 2007. - Т. 8. - С. 54-58.

38. Головінов О. М. До проблеми управління державним сектором / О. М. Головінов // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Т. 1. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - С. 10-12.

39. Головінов О. М. Держава як суб'єкт соціальної діяльності / О. М. Головінов // Матеріали Міжнародної наукової конференції "Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів". - Дні науки: Зб. Тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет "ЗІДМУ", 11 - 12 жовтня 2007. Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2007. - Т. 1. - С. 343-344.

40. Головінов О. М. Державний сектор як засада державного підприємництва О. М. Головінов // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, 14 - 15 грудня 2007 р. - Ч. 1. - Харків: Вид-во ХНАДУ, 2007. - С. 24-25.

41. Головінов О. М. Особливості державного сектора в транзитивній економіці / О. М. Головінов // Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою: Збірник наукових статей всеукраїнської науково-практичної конференції, 14 - 15 грудня 2007 р. - Управління розвитком. - 2007. - № 8. - С. 93-95.

42. Головінов О. М. Забезпечення інноваційного типу розвитку - пріоритетна функція держави / О. М. Головінов // ІV Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку": Тези доп. - К.: НУХТ, 2008. - С. 122.

43. Головінов О. М. Співвідношення державного регулювання і ринку в господарському механізмі / О. М. Головінов // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі", 18 - 19 квітня 2008 року. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2008. - С. 32-34.

44. Головинов О. Н. Направления активизации инновационной деятельности государства / О. Н. Головинов // Инновационные технологии в бизнес-образовании: сборник научных статей Международного весеннего форума: в 3 ч. - Гомель: учреждение образования "Белорусский торгово-экономический университет потребительской кооперации", 2008. - Ч. 3. - С. 21-25.

45. Головінов О. М. Про взаємодію держави, державної власності й громадянського суспільства / О. М. Головінов // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества. 26-27 июня 2008 г. Материалы II-й Международной научно-практической конференции. - Одесса "ВМВ", 2008. - С. 160-161.

46. Головінов О. М. Державна власність у контексті сталого економічного розвитку / О. М. Головінов // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація [Текст]: Міжнар. наук.-практ. конф., 2008 р., 30-31 жовтня, м. Донецьк: [матеріали] / редкол.: О. О. Шубін [та ін.]. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - С. 16-19.

47. Головінов О. М. Проблеми формування інноваційного клімату / О. М. Головінов // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави". - Том 4. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 18-21.

48. Golovinov O. State Role in the Development of Venture Financing in Ukraine / O. Golovinov, Y. Petrochenkova, O. Feriabova // Proceedings of the 15th GBU-International Conference on Control, Development and Informatics in Business and Economics, Brasov, Romania, November 10-12, 2008, (CDAIBE'08). - "George Baritiu" University of Brasov, Faculty of Economics. - "Editura Didactica si Pedagogica" Publishing House, Bucharest, Romania, 2008. - P. 95-101. (Особистий внесок автора: обґрунтування ролі держави у розвитку інноваційного венчурного фінансування).

АНОТАЦІЯ

Головінов О. М. Державний сектор сучасної економіки: питання теорії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню державного сектора економіки за сучасних умов його функціонування в ринковому середовищі. Державний сектор тлумачиться як єдина, цілісна система об'єктів державного господарства і суб'єктів державного господарювання в ринковій економіці як її неминучий результат, з одного боку, і в цій своїй якості як сутнісна передумова її ефективного функціонування, з іншого боку. Доведено його об'єктивність за сучасних умов і в Україні. Проаналізовано причини походження і розвитку державної власності в теоретичних концепціях і в історичній практиці, процес демократизації власності, моделі державного сектора економіки, його структуру і масштаби, державу як суб'єкт підприємницької діяльності. Обґрунтовано авторську концепцію побудови, функціонування і якісних змін державного сектора в сучасному ринковому середовищі. Досліджено змішану економіку як середовище функціонування державного сектора, трансакційні витрати ринкової рівноваги (економіко-математична модель), роль держави в економічному зростанні, соціально-економічні функції держави і соціальну державу, партнерство державних і недержавних інститутів економічної влади та тенденції державного сектора в аспекті національної і світової економіки.

Обґрунтовано методологію аналізу державної власності, державного сектора економіки, змішаної економіки та механізму її регулювання як поєднання ринкових і державних важелів, українську модель ринку за участю держави як соціального ринкового господарства, а також розроблено концептуальні засади імовірності партнерства державних і недержавних інститутів на шляху до постіндустріальної економіки.

Ключові слова: державна власність, демократизація власності, державний сектор економіки, змішана економіка, трансакційні витрати, економічне зростання, партнерство державних і недержавних інститутів.

АННОТАЦИЯ

Головинов О. Н. Государственный сектор современной экономики: вопросы теории. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена исследованию государственного сектора экономики в современных условиях его функционирования в рыночной среде. Государственный сектор трактуется как единая, целостная система объектов государственного хозяйства и субъектов государственного хозяйствования в рыночной экономике как ее неизбежный результат, с одной стороны, и в этом своем качестве как сущностная предпосылка ее эффективного функционирования, с другой стороны. Доказана объективность государственного сектора в современных условиях экономики Украины. Исследованы причины происхождения и развития государственной собственности в теоретических концепциях и в исторической практике, процесс демократизации собственности, модели государственного сектора экономики, его структура и масштабы, государство как субъект предпринимательской деятельности, смешанная экономика как среда функционирования государственного сектора, трансакционные издержки рыночного равновесия (экономико-математическая модель), роль государства в экономическом росте, социально-экономические функции государства и социальное государство, партнерство государственных и негосударственных институтов экономической власти, а также тенденции государственного сектора в аспекте национальной и мировой экономики.

Обосновано методологию анализа государственной собственности и государственного сектора экономики, исходя из того, что государство является субъектом экономических отношений и выполняет социально-экономические функции. Данная методология позволила автору выявить как причины -генетические признаки государства, так и необходимость его вмешательства в экономическую жизнь общества. Конкретно результатами исследования следует считать.

Группировку функций государства на регулирующую административную, регулирующую экономическую, регулирующую финансовую и социальную с соответствующими направлениями их реализации.

Анализ теории и практики государственного сектора экономики, который позволил обосновать авторскую концепцию формирования, функционирования и качественного изменения этого сектора в Украине на основе исследования комплекса структур, которые уже присутствуют, и которые следует создать (например, новые государственные институты экономической власти). Анализ дополнительных аргументов в пользу тенденции дальнейшего роста роли государства в экономике, причем не линейно, а дифференцированно по странам мира и этапам их развития.

Авторское определение государственной собственности как отношений, которые складываются в обществе по поводу присвоения части национального богатства страны, что позволяет государству направлять ее на удовлетворение общественных потребностей (интересов). Процесс демократизации собственности целесообразен не путем развития частной, а корпоративной собственности.

Положение о том, что государство является полноправным субъектом предпринимательской деятельности, организационным институтом которой выступает государственный сектор. Его особенностью является то, что он, совмещая нормы общественной и предпринимательской деятельности, соединяет экономическую и социальную эффективность, направленную на общий социальный эффект.

Анализ моделей государственного сектора экономики, который выявил наличие таких из них, как эволюционно развивающую базис экономики, либерально-градуалистскую, либерально-шоковую. Для Украины изменение сложившейся модели возможно на пути нормативно-правового обеспечения регулирующей функции государства в отношении предприятий государственного сектора, выработки позиций украинской власти по поводу его роли и задач как в краткосрочной, так и долгосрочной перспективе.

Новый подход к исследованию смешанной экономики как среды функционирования государственного сектора с трех аспектов: историко-гносеологического, технологического способа производства и социально-экономического. Результатом такого анализа явилось утверждение, что любая экономика, представленная неоднородными отношениями и формами экономической связи, может считаться смешанной.

Обоснование украинской модели рынка с активным участием государства на основе партнерства государственных и негосударственных институтов экономической власти, поскольку только социальное государство способно создать и поддерживать такую социальную сферу, которая бы осуществляла удовлетворение социальных потребностей всего населения страны и его социальную защиту, что и означает обеспечение перехода к постиндустриальному обществу.

Ключевые слова: государственная собственность, демократизация собственности, государственный сектор экономики, смешанная экономика, трансакционные издержки, экономический рост, партнерство государственных и негосударственных институтов.

SUMMARY

Golovinov O. M. State sector of modern economy: theoretical aspect. - Manuscript.

Thesis for the Doctor Degree on Economics on the specialty 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine. - Donetsk, 2009.

Thesis deals with the study of state sector of economy functioning under modern conditions of a market environment. State sector is treated as a single integral system of state economy objects and state management subjects in a market economy, as its inevitable result on one side, and in this quality as an essential pre-condition of its effective functioning on the other side. Its objectivity is substantiated under modern conditions in Ukraine as well. There have been analyzed reasons for origin and development of public property in theoretical conceptions and historical practice, property democratization process, model of economy state sector, its structure and scope, the state as a subject of entrepreneurial activity. Author conception of construction, functioning and expansion of state sector in a modern market environment is grounded.

Research mixed economy as environment for state sector existence, transactional costs of market equilibrium (economic-mathematical model), role of the state in economic growth, social state and socio-economic functions of the state, partnership of public and non-governmental institutions of economic power and tendencies of state sector in national and world economy aspects.

There have been grounded analysis methodology of public property, state sector of economy, mixed economy and its regulation mechanism as a combination of market and public levers, the Ukrainian market model with the state being involved as social market economy; there also have been developed conceptual principles of partnership probability between state and non-governmental institutions on the way to post-industrial economy.

Key words: public property, democratization of property, state sector of economy, mixed economy, transactional costs, economic growth, partnership of public and non-governmental institutions.

Размещено на Allbest.ur