Організаційно-управлінські засади детінізації економічної діяльності у національному господарстві

Висновки

Результати проведеного дослідження дали можливість сформулювати такі основні науково-теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації:

1. Тіньову економічну діяльність у найбільш широкому розумінні слід розглядати як сукупні дії суб'єктів господарювання і економічні відносини, які непідзвітні державі. В такому ракурсі тіньова економіка є викликом державі та тим, хто відповідно до законодавства виконує її функції через органи влади - законодавчої, судової і виконавчої.

2. Питання так званої “тіньової” економіки не втрачає своєї злободенності впродовж останніх десятиліть, знаходячись у центрі уваги міжнародної спільноти. Обговорення на форумах керівників світових держав і міжнародних організацій, наявність спеціальних служб для протидії цьому явищу у структурі державної влади, численні симпозіуми та наукові конференції формують передумови для ефективної спільної протидії цьому явищу. Водночас потрібно винести уроки із власного досвіду і визнати, що ключовою функцією виконавчої влади в економіці має стати, з одного боку, захист свободи підприємництва, з іншого - налагодження контролю держави за діяльністю суб'єктів господарювання, підприємств і окремих осіб з метою детінізації економічної діяльності та виробничих відносин. Це, без всяких сумнівів, набуває важливого значення для успішного соціально-економічного розвитку українського суспільства.

3. За всі роки незалежності ситуація в національному господарстві в цьому сенсі не змінилась на краще. Саме тому автором висловлено наукову гіпотезу, відповідно до якої тінізацією в українському вимірі є не що інше, як приховування доходів, здебільшого отриманих не кримінальною, а суспільно корисною діяльністю, спрямованою, насамперед, на благо трудівників, а вже потім - усієї держави. Саме в тіньовому секторі економічно активні члени національного господарства реалізують досягнення сучасного менеджменту, застосовують ринкові принципи і правила господарської діяльності, тобто здійснюють ринкові реформи більш ефективно, ніж це робиться на легальному рівні. Водночас, автор категорично не сприймає ретрансльованої в умовах фінансової кризи тези про те, що "єдино можливою тактикою виживання українських підприємств і національного господарства в цілому в умовах рецесії є активізація тіньової діяльності", що "можна було б рекомендувати нашій владі призупинити показушну боротьбу з тіньовим сектором, тому що його зростання є природною лінією поведінки власників українських підприємств в умовах глобальної економічної кризи" ("Київський телеграф", 5-11 червня 2009 р.).

4. Відсутність повної інформації про обсяги, структуру і тенденції прихованої діяльності зумовлює можливість того, що управлінські рішення владних структур не відповідають реальним процесам економіки. Відкривається прямий шлях до зниження ефективності державної політики в грошово-кредитній, податковій, бюджетній сферах. Викликають занепокоєння порушення законодавчо закріплених норм функціонування банківської системи, які дестабілізують економічні та соціальні сфери України. У фарватері цього процесу перебувають банки із сумнівним фінансовим становищем. Нерідко ці банки мають велику зовнішню заборгованість на рівні, що загрожує їх фінансовій стабільності. Тепер банкам стало дозволено поєднувати чисто депозитно-кредитну діяльність зі страховою, інвестиційною, наданням різноманітних агентських послуг і т. д. - тобто заробляти гроші практично будь-якими методами. Водночас державний нагляд зберігся лише за власне банківською діяльністю - так і почалося надування фінансової «бульбашки». Банкрутства великих банків до цього часу не досліджені належним чином. Дієвих, практичних висновків, які унеможливили б подальшу дестабілізацію кредитно-фінансової системи країни, ні Національним банком, ні урядом зроблено не було.

5. Управлінсько-регуляторна "бездіяльність" уповноважених органів держави та небажання впроваджувати системні заходи, спрямовані на зниження темпів тінізації, призводять до погіршення ситуації незалежно від рівня економічного розвитку. Включення тіньової діяльності, її учасників і фінансових ресурсів в офіційний господарський процес України є однією з ключових проблем соціально-економічного розвитку, розв'язання якої має стати об'єктом скоординованих зусиль усіх гілок державної влади.

6. Тіньовий фінансовий капітал не бере участі у формуванні фінансових ресурсів держави, навпаки - паразитує на бюджетних коштах, використовує їх як головне джерело своїх надприбутків. Маніпулювання з бюджетними коштами і державною власністю штовхає державу на залучення кредитів як вимушений у таких умовах засіб вирішення фінансових проблем. В той же час та частина населення, що отримує доходи у тіньовій сфері, також користується державними послугами, отримує соціальні пільги та виплати на однакових умовах з іншими. За нашою оцінкою, більше половини валового національного продукту створюється і здійснює обіг поза сферою впливу держави і не бере участі у формуванні Державного та місцевих бюджетів. Тому потребує спеціального вирішення проблема розроблення шляхів залучення тіньових коштів до формування Державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду. Водночас потребує удосконалення система виплат і пільг, що фінансуються за рахунок держави, для того, щоб ними користувалися лише ті громадяни, які виконують свої зобов'язання перед державою.

7. Значні витрати на своє функціонування здійснює Національний банк України. Поточні витрати не відповідають нормам, що встановлені для державних установ. Зважаючи на те, що НБУ має значні доходи від поточної діяльності, проте не сплачує податків, а "перераховує перевищення доходів над видатками у Державний бюджет", доцільно контролювати його витрати в тому ж порядку, як і витрати бюджетних установ, підприємств та організацій.

8. Реальністю стало суттєве зниження ролі права і судової системи, іноді навіть їх підпорядкованість тіньовому фінансовому капіталу. Це зумовлює недовіру населення та легальних підприємців до держави в цілому і органів влади зокрема. В економічному житті формується система панування фінансових груп (кланів), що являють собою владно-господарюючі структури, котрі розпоряджаються великими капіталами і провадять широкомасштабну підприємницьку (найчастіше - спекулятивно-комерційну) діяльність. Такі фінансові групи блокують конкуренцію у фінансовій сфері, на ринках основних товарних груп, передусім - у зовнішній торгівлі.

9. Втрата податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів призводить до ускладнення виконання державою своїх фінансових зобов'язань перед суспільством і посилює нерівномірність податкового тиску. Зростання податкового навантаження на законослухняних платників, в свою чергу, стимулює подальше приховування доходів від оподаткування, посилює несправедливий та непрозорий розподіл національного доходу в суспільстві. Водночас скорочення видатків бюджету є причиною недофінансування державних інститутів регулювання економіки (судів, правоохоронних органів), їх ослаблення і занепаду в той період, коли найбільш відчувається потреба в забезпеченні прав і законних інтересів учасників економічних відносин. Зменшуються можливості держави в постачанні на ринки суспільних благ - освіти, охорони здоров'я, культури, які фінансуються в кілька разів менше, аніж це є необхідно.

10. Одним з найнебезпечніших результатів тінізації економічної діяльності є створення передумов для загальної криміналізації суспільства, що загрожує державі втратою своїх регулятивних, контрольних та інших соціально важливих функцій. Наслідком і стимулом для подальшого розвитку тіньових відносин у суспільстві є посилення корупції. В свою чергу, корупція стає живильним середовищем, стимулом для подальшого розвитку самої тіньової діяльності. Зрощення посадових осіб з “тіньовиками”, з кримінальними елементами руйнує підвалини правової держави. Все це негативно відбивається на громадській свідомості. В ній розмивається межа між поняттями законності і беззаконня, непродумано проголошене гасло “дозволено все, що не заборонено” поступово трансформувалося у почуття вседозволеності. Характерним є той факт, що при оцінці значення і впливу кримінальних структур на економічну діяльність і суспільно-політичне життя на всіх рівнях, відповідальні державні посадовці вважають за необхідне говорити про ці явища загалом, не називаючи жодної конкретної особи. В кращому випадку їх називають деякі ЗМІ чи окремі журналісти. Все це формує негативний імідж держави, стримує надходження в країну іноземних інвестицій та налагодження торговельно-економічних стосунків українських підприємств із зарубіжними партнерами, а також перешкоджає інтеграції України в європейську спільноту.

11. Протягом останніх років формування великомасштабного тіньового сектора в Україні значною мірою спровоковано втратою державою важелів ефективного управління економічними процесами, суттєвими недоліками економічної і правової політики, в тому числі незадовільним станом господарського законодавства. Нестабільність законодавства, неврегульованість та суперечливість нормативних актів, які видаються різними відомствами, зумовлюють неефективність та обтяжливість державної політики для учасників економічного процесу. Проте ці неузгодженості нерідко використовуються для того, щоб створити особливо сприятливі умови для окремих підприємств і фінансових угруповань. За умов, коли регуляторна політика держави йде на тіньові угоди з інтересами вагомих груп економічних суб'єктів, тіньові відносини поширюються на цілі галузі та сфери діяльності і набувають масового прояву.

12. Діюча в державі система державного регулювання виявилася неспроможною забезпечити суб'єктам господарювання (як підприємствам, так і найманим працівникам) належні умови для ефективної діяльності та забезпечення власного добробуту. Такий стан створює загрози для економічної безпеки суб'єктів економічного процесу, спонукає їх до стихійного встановлення власних правил здійснення господарських операцій, в яких регулятивна та контрольна роль держави поступово заміщується неформальними угодами між самими учасниками. Враховуючи, що основним стимулом звернення до тіньових операцій є можливість отримання більш високого прибутку, ніж у легальній сфері, слід визнати, що сфера тіньової діяльності здатна зберігати привабливість доти, поки не буде створено умов до настільки ж прибуткової діяльності в сфері легального підприємництва та бізнесу.

13. Практично кожен напрям зовнішньоекономічної діяльності супроводжується певними різновидами тіньового бізнесу. Це, в першу чергу, нелегальні імпорт та експорт товарів і послуг. Про їх масштаби та відповідно втрати для державної казни свідчать результати перевірки митної служби України. Попри численні нарікання господарських суб'єктів, продовжують діяти нормативні акти Держмитслужби, які мають найбільш деструктивний характер для національного господарства. Величезні втрати бюджету спричиняються заниженням митної вартості. Чинна нормативна база містить механізми його недопущення. Проте у практичній діяльності митних органів вони не використовуються.

14. Фактично наразі не існує комплексної системи оцінки діяльності митниць за усіма напрямами, визначеними чинним законодавством України. Є серйозні підстави вважати, що митна сфера є найбільш тінізованою і корумпованою. Така ситуація украй негативно впливає на престиж органів державної влади, сприяє загостренню криміногенної ситуації в країні.

15. Виявлено прорахунки у визначенні пріоритетних і поточних завдань, перспективному і поточному плануванні, організації, розподілу повноважень та координації роботи між митними органами різних рівнів; відсутній належний контроль за якістю і повнотою виконання поставлених завдань, комплексна оцінка результатів діяльності структурних підрозділів.

Список праць за темою дисертації

1. Засанська О.В. Економічна безпека - основа національної безпеки України / О.В. Засанська // Стратегія розвитку України. - 2006. - № 5 - С. 112-114.

2. Засанська О.В. Міжнародний досвід боротьби з економічною злочинністю в умовах глобалізації / О.В. Засанська // Інформаційна глобалізація міжнародних відносин. - 2007. - № 1. - С. 35-40.

3. Засанська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою / О.В. Засанська // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 5 (95). - С. 69-76.

4. Засанська О.В. Організаційні основи боротьби із легалізацією тіньових капіталів / О.В. Засанська // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 7 (95). - С. 28-34.

5. Засанська О.В. Мікроекономічні чинники конкурентоспроможності японської компанії / О.В. Засанська // VI студентська наук.-техн. конф.: зб. тез доповідей, (Львів, 30 листопада-1 грудня 2004 р.) / Національний університет „Львівська політехніка", 2004. - С. 46-49.

6. Засанська О.В. Роль і значення реклами в міжнародній економічній діяльності / О.В. Засанська // Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих науковців, (Львів, 22-23 квітня 2004 р.) / відп. ред. О.Є. Кузьмін. - Львів: Вид-во Національного ун-ту “Львівська політехніка”, 2004. - С. 89-91.

7. Засанська О.В. Японська модель інноваційної політики / О.В.Засанська // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., (Львів, 14 вересня 2004). - Львів: Вид-во Національного ун-ту “Львівська політехніка”, 2004. - С.106-108.

8. Засанська О.В. Комп'ютерна злочинність як основна загроза економічній безпеці держави / О.В. Засанська // Проблеми застосування інформаційних технологій спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС, навчальному процесі, взаємодії з іншими службами : матеріали наук.-практ. семінару, (Львів 2 грудня 2005 р.) / Міністерство внутрішніх справ України, Львівський юридичний ін-т Київського національного ун-ту внутрішніх справ. - 2005. - С. 321-323.

9. Засанська О.В. Проблеми забезпечення економічної безпеки України / О.В. Засанська // АВІА 2007: матеріали Міжнар. наук.-техн. конф., (Київ, 25-27 квітня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Міністерство промислової політики України, Національне космічне агентство України, Національний авіаційний ун-т. -- К.: НАУ, 2007. -- С. 71-76.

Размещено на Allbest.ru