Теоретико-методологічні засади формування галузевої системи екологічного менеджменту (на прикладі підприємств лісового сектору економіки України)

Розроблено концепцію формування оптимальної галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору, в якій об'єктом оптимізації є відтворювана система з терміном служби не менше 5 років і оптимальним рівнем напрацювання на відмову (рис. 2). При цьому на рисунку підсистема "Виробництво" представляє лісовий сектор економіки, а підсистема "Середовище" - природне життєве середовище.

Проведене дослідження показало, що у системі екологічного менеджменту лісового сектору досить високий рівень невизначеності. Важливо з часом мінімізувати невизначеність за рахунок використання методів зовнішнього доповнення. Для досліджуваної системи це моніторинг і сертифікація лісів, екологічний аудит і екострахування. Досягнення загальної надійності системи повинно бути підпорядковане критерієві максимуму інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування.

Доведено, щоб мінімізувати поступові відмови системи і повністю виключити раптові відмови, слід застосувати такі основні методи підвищення її надійності: активні, адаптивні й зовнішнього доповнення. До активних методів належить розроблення оптимальних планів виробництва (заготівлі) продукції, ведення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт у повній відповідності з динамікою екологічних потреб територій і попиту споживачів продукції. Адаптивні методи передбачають нівелювання протиріч між потребами у результатах еколого-економічної діяльності підприємств сектору та їх можливостями за допомогою потенційної надлишковості, часової надлишковості та матеріального резервування. Результати дослідження з визначення методів підвищення надійності системи показано на рис. 3.

Серед методів підвищення надійності суперсистеми "Лісовий сектор економіки - Природне життєве середовище" провідним є резервування різних видів, зокрема, створення резервів (запасів) виробничих запасів, продукції та лісових площ. Розроблена економіко-математична модель задачі резервування представлена задачею стохастичного лінійного програмування:

; (1)

; (2)

; (3)

; (4)

; (5)

, (6)

де: k - індекси видів ресурсів (виробничих запасів, продукції, лісових площ) (); i - індекси підприємств (); - математичне сподівання еколого-економічних витрат на виготовлення (заготівлю, закупівлю) одиниці ресурсу k-го виду на і-му підприємстві; - математичне сподівання еколого-економічних втрат від дефіциту одиниці k-го ресурсу в системі; - математичне сподівання еколого-економічних витрат на резервування одиниці k-го ресурсу на і_му підприємстві; - математичне сподівання прогнозу потреби у k-му ресурсі; - математичне сподівання виробничої потужності і еколого-рекреаційного потенціалу і-го підприємства; - обсяг резерву k-го ресурсу в системі; - шуканий обсяг виробництва (заготівлі, закупівлі) ресурсу k-го виду на і-му підприємстві; - шуканий обсяг резерву k-го ресурсу на і-му підприємстві.

Запропоновано визначення: еколого-рекреаційний потенціал лісогосподарського підприємства - зафіксована можливість ефективного сталого ведення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт, що дозволяє поряд з виробничими потужностями ідентифікувати еколого-економічні обмеження функціонування лісогосподарських підприємств.

Постановка і розв'язання задачі резервування на перспективу не менше 5 років дозволяє визначати в рамках лісового сектору економіки оптимальні резерви по видах ресурсів щодо кожного лісогосподарського і лісопромислового підприємства за критерієм мінімуму сукупних еколого-економічних витрат і втрат у системі.

Загалом, на галузевому рівні систему екологічного менеджменту підприємств лісового сектору економіки представлено комплексом статичних задач на перспективу не менше 5 років: задача збалансованості з природним життєвим середовищем, задача вибору компромісної альтернативи щодо критеріїв системи, задача резервування. При цьому важливим є зовнішнє доповнення - моніторинг і сертифікація лісів, екологічний аудит і екострахуваня. На рівні конкретного підприємства система екоменеджменту представлена, здебільшого, задачами оперативного управління, обмеженими рамками зазначених задач галузевого рівня.

Дослідження показало, що на вході системи екологічного менеджменту підприємств лісового сектору економіки треба робити екологічну експертизу всієї документації, яку пропонують розробники підприємству, в рамках його компетенції. Розроблена економіко-математична модель задачі екоекспертизи представлена задачею стохастичного дискретного програмування:

; (7)

; (8)

, (9)

де: і - індекси розробників документації (); k - індекси видів документації (); - витрати на придбання k-го виду документації у і-го розробника; - витрати на проведення екологічної експертизи документації k-го виду; - математичне сподівання еколого-економічних втрат від використання на підприємстві документації k-го виду; - математичне сподівання потреби у k-му виді документації за даними екомаркетингу; - шуканий варіант вибору документації k-го виду у і-го розробника.

Розв'язання задачі екологічної експертизи дозволяє керівництву конкретного підприємства на перспективу не менше 5 років зробити оптимальний вибір комплектів запропонованої документації за критерієм мінімуму сукупних витрат на придбання і екологічну експертизу та можливих еколого-економічних втрат від користування нею.

Всі ресурси, які надходять на підприємство, повинні проходити екологічну діагностику. Розроблена економіко-математична модель задачі діагностики представлена задачею динамічного стохастичного лінійного програмування. Її розв'язання дозволяє визначати оптимальні обсяги одержаних від постачальників на достатньому рівні екологічно чистих виробничих ресурсів по календарних періодах (декадах) за критерієм мінімуму сукупних витрат на одержання і екологічну діагностику ресурсів та можливих еколого-економічних втрат від їх використання і дефіциту. На виході системи задача календарного планування збуту підприємства, орієнтована на динаміку потреби, визначеної із застосуванням сучасного екологічного маркетингу. Вона моделюється задачею динамічного стохастичного лінійного програмування. Розв'язання задачі дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні обсяги поставок продукції, наявності лісових площ і еколого-рекреаційних функцій лісів за критерієм мінімуму можливих сукупних еколого-економічних витрат на виготовлення (заготівлю) і реалізацію продукції, виконання всіх видів робіт та втрат від дефіциту продукції, площ і еколого-рекреаційних функцій лісів.

Всі компоненти цільової підсистеми стратегічно і тактично впливають на досягнення конкурентоспроможності підприємств. Проведене дослідження показало, що забезпечення цього можливе лише на базі оптимізації технічної підготовки виробництва на еколого-економічних засадах та екологічного маркетингу. Технічна підготовка виробництва, базуючись на даних екомаркетингу, повинна забезпечувати на потрібну перспективу корисний ефект продукції. Розроблена економіко-математична модель задачі технічної підготовки виробництва представлена задачею динамічного стохастичного дискретного програмування. Розв'язання задачі дозволяє здійснювати по календарних періодах оптимальний вибір заходів технічної підготовки виробництва по видах лісопродукції (продукції), площ і еколого-рекреаційних функцій лісів, лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт за критерієм мінімуму сукупних еколого-економічних витрат і можливих втрат щодо проведення заходів технічної підготовки виробництва.

Для оптимізації забезпечуючої підсистеми розроблено економіко-математичну модель, представлену задачею динамічного стохастичного дискретного програмування. Її розв'язання дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні варіанти за видами забезпечення по видах лісопродукції (продукції), лісів, лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт за критерієм мінімуму сукупних витрат і можливих еколого-економічних втрат щодо забезпечення підприємства.

Центральною задачею у функціональній підсистемі та і у всій керуючій системі є задача оптимізації календарного планування виробничої програми. Вона моделюється задачею динамічного стохастичного лінійного програмування. Розв'язання задачі дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні обсяги виробництва (заготівлі) продукції, здійснення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт по підрозділах підприємства за критерієм мінімуму сукупних еколого-економічних витрат на виробництво (заготівлю) продукції і проведення всіх видів робіт, а також можливих втрат від дефіциту продукції, площ і еколого-рекреаційних функцій лісів та через виплати підприємства за відходи і викиди його ресурсів у природне життєве середовище. Важливим компонентом підсистеми є мотивація, який представлено моделлю рівноваги. При цьому первинні потреби в піраміді потреб людини доповнені екологічними потребами. У моделі кожний вид первинних потреб людини одержує у стані рівноваги максимально можливу оцінку мотивації, а кожний вид вторинних потреб одержує максимум переваг у мотивації при відповідному обмеженні мотивації первинними потребами.

Дослідження показало, що для підсистеми управлінських рішень спеціальне економіко-математичне моделювання компонентів не доцільне, так як усі вони опосередковано враховуються в моделях оптимізації в інших підсистемах керуючої системи. Розроблено моделі прийняття і забезпечення якості управлінських рішень.

У п'ятому розділі дисертації - "Екологічний аудит у галузевій системі екологічного менеджменту" - здійснено оцінку концептуальної бази екоаудиту, охарактеризовано інструменти впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екоменеджменту та організаційно-економічний механізм формування системи внутрішнього екоаудиту.

Відповідно до проведеного дослідження екологічний аудит є зовнішнім доповненням для галузевої системи екологічного менеджменту та органічною складовою даної системи на рівні конкретного підприємства.

Застосовуючи історичний і логічний методи, опрацьовано матеріали зарубіжного і вітчизняного досвіду становлення екологічного аудиту. Він став у багатьох країнах економіко-правовим інструментом стимулювання природоохоронної діяльності підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.

Введений в дію Закон України "Про екологічний аудит" хоча і є важливим вкладом у правове забезпечення організації екоаудиту, національну законодавчо-правову базу поповнює недостатньо. Проте і ті положення, які знайшли відображення в Законі, мають велике методологічне і практичне значення. Передусім, це стосується чіткого визначення екологічного аудиту, що поклало край багаточисельним різноманітним трактуванням. Ідентифіковано також його суть і всі елементи.

Для секторів економіки України правомірним є підхід з міжнародної практики природокористування щодо розв'язання еколого-економічних проблем у єдиній системі екологічного менеджменту і аудиту (СЕМА).

Для підприємств лісового сектору економіки замовниками екоаудиту можуть бути центральні й місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які зацікавлені не лише у стабільності екологічної ситуації, але й у покращенні еколого-рекреаційних функцій лісів. Крім того, зацікавленість у проведенні екологічного аудиту підприємств, як у методі підвищення надійності системи екоменеджменту, повинні виявити їх власники, галузеве керівництво.

Дослідження показало, що на галузевому рівні повинен застосовуватись зовнішній екоаудит підприємств за розробленою методологією, який може здійснювати спеціально організована потужна екоаудиторська фірма з філіями на місцях. Вона б спеціалізувалась з екологічного аудиту підприємств сектору економіки, залишаючись незалежною. Розроблено проект договору на проведення екоаудиту зазначеною фірмою для підприємств лісового сектору економіки та проект протоколу (переліку питань) до нього. Розроблена модель оптимізації функціонування такої екоаудиторської фірми представлена задачею динамічного стохастичного дискретного програмування. Її розв'язання дає можливість по календарних періодах (кварталах) здійснювати оптимальний вибір обсягів екоаудиторських робіт за критерієм мінімуму сумарних витрат на проведення і можливих втрат від непроведення по варіантах екоаудиторських робіт.

Застосовані аналіз і синтез дозволили зробити висновок про доцільність починати підготовку до впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екологічного менеджменту з екопаспортизації всіх підприємств. З цією метою розроблено модель екологічної паспортизації підприємства (рис. 4). Вона враховує специфіку діючої національної нормативно-правової бази, дає можливість ефективно проводити екоаудит підприємств, забезпечуючи його системою вхідних даних, контрольних моментів і базою порівняльного аналізу.

Проведене дослідження показало, що у діючих нормативно-правових актах та наукових працях немає чіткого визначення внутрішнього екоаудиту. Тому запропоновано таке визначення: внутрішній екологічний аудит - це незалежна та об'єктивна аналітико-консультаційна діяльність, спрямована на забезпечення належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування на даному підприємстві. Це дає можливість адекватно трактувати внутрішній екоаудит у системі екоменеджменту.

Пропонується внутрішній екологічний аудит організовувати на великих підприємствах, в об'єднаннях підприємств як структурний підрозділ, безпосередньо підпорядкований власникові. Його конкретні завдання і функції визначаються загальною системою екологічного менеджменту підприємства. При цьому внутрішній екоаудит повинен базуватись на властивих лише йому спеціальних стандартах підприємства, розробляти які визнано за доцільне таким чином (рис. 5).

Розроблено модель процесу планування внутрішнього екологічного аудиту. Етапами планування є: ознайомлення з об'єктом, вибір конкретного виду діяльності для перевірки, вибір найбільш доцільного способу екоаудиту, визначення потреби в ресурсах. Кожний етап має свою специфіку. Зокрема, на етапі вибору конкретного виду діяльності (підрозділу) як об'єкта дослідження внутрішній екологічний аудитор концентрує ресурси на тих сферах діяльності, які пов'язані з найбільшим екологічним ризиком і ускладнюють досягнення цілей екологічної діяльності підприємства.

Розроблений методичний підхід до оцінювання ризиків, пов'язаних з системою внутрішнього екологічного аудиту, передбачає здійснення процесу в три етапи: оцінювання впливу факторів ризику на внутрішній екоаудит, визначення рейтингу підрозділу, визначення пріоритетності екологічного аудиту. Це дає можливість ефективно вибирати методи і процедури внутрішнього екоаудиту залежно від рейтингової оцінки підрозділу підприємства. Зокрема, якщо ранг підрозділу "1", то доцільно, при "2" - допускається застосування екологічної експрес-оцінки. Якщо ранг підрозділу "3", то треба проводити комплексну екоаудиторську оцінку з обов'язковим повноцінним лабораторним дослідженням відібраних проб.

Аналізування матеріалів з теорії і практики застосування внутрішнього аудиту дозволило зробити висновок, що ефективність внутрішнього екологічного аудиту безпосередньо залежить від правильної організації його підрозділу. Штат і бюджет цього підрозділу повинні затверджуватись відповідно до обсягів робіт на рік з розбивкою по кварталах. Обсяги робіт по календарних періодах запропоновано визначати за допомогою розробленої моделі оптимізації, представленої задачею динамічного стохастичного лінійного програмування.

Одержаний в результаті розв'язання даної задачі оптимальний план проведення внутрішніх екоаудиторських робіт за критерієм мінімуму можливих сукупних витрат при проведенні та еколого-економічних втрат при непроведенні (недостатньому проведенні) внутрішніх екоаудиторських робіт надає обґрунтування важливому елементу функціональної підсистеми керуючої системи екологічного менеджменту підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми теоретичного обґрунтування і розроблення теортетико-методологічних засад формування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки на основі розробленої теоретичної концепції екоменеджменту, яка ґрунтується на запропонованій парадигмі управління еколого-економічними процесами із забезпеченням оптимального співвідношення між екологічним і економічним механізмами управління. При цьому, екологічний менеджмент не відокремлюється від загальної системи управління, а всі його елементи органічно "вбудовані" у загальну структуру системи менеджменту, що дає можливість здійснювати процес менеджменту, розробляти та приймати управлінські рішення на еколого-економічних засадах із забезпеченням належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування. Отримані наукові результати сприятимуть реформуванню економіки України на засадах сталого розвитку, вибору стратегічного вектора трансформації її суспільної економічної системи у ХХІ столітті.

Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки теоретико-методологічного змісту та науково-практичного характеру:

1. На початку ХХІ століття постала потреба ефективного регулювання комплексного процесу екологізації виробництва, всієї господарської діяльності суспільства з врахуванням фактору екологічної безпеки. При цьому, екологізація виробництва вимагає відповідного вдосконалення господарського механізму. У країнах Європейського Співтовариства у складі системи управління промисловим виробництвом впроваджена підсистема регулювання впливу підприємств на навколишнє природне середовище - екологічний менеджмент. Актуалізувалась потреба впровадження екоменеджменту в усі сектори економіки, формування галузевих систем екологічного менеджменту.

Для сталого розвитку Землі важливою є проблема збереження та раціонального використання лісів. Історично склався унікальний лісовий сектор економіки нашої країни, до складу якого входять комплексні лісогосподарські підприємства та підприємства лісопереробної промисловості. Реформування, реорганізація управління лісовим сектором на еколого-економічних засадах, тобто у напрямку формування системи екоменеджменту, сьогодні стали одними з найактуальніших проблем. В Україні система екологічного менеджменту лише на етапі становлення. Теоретично цей напрямок ще недостатньо розроблений, зокрема, щодо теоретико-методологічних засад і прикладних механізмів формування галузевої системи екоменеджменту підприємств. Немає також методології формування системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки. Усе зазначене зумовило необхідність проведення спеціального наукового дослідження.

2. Доведено об'єктивну необхідність формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки в результаті обґрунтування об'єктивної необхідності впровадження концепції сталого розвитку в нашій країні, визначення місця лісівництва у сталому розвитку національної економіки та обґрунтування актуальності реформування лісокористування. При цьому, запропоновано вважати лісовим сектором економіки сукупність комплексних лісогосподарських підприємств та підприємств лісопереробної промисловості, в т.ч. деревообробної, целюлозно-паперової і лісохімічної галузей, що дало можливість досліджувати єдиний природний процес збереження і відтворення лісових ресурсів, їх заготівлі і переробки. Введено поняття галузевої системи екологічного менеджменту як сукупності взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, таких як специфічні для конкретного сектору економіки організаційна структура підприємства і необхідні ресурси та окреслене організаційними регламентами коло відповідальності, управлінські процедури і процеси, метою якої є регулювання впливу на природне життєве середовище і яка ґрунтується на принципах самоорганізації, синергії й розвитку. Це дає можливість конкретні завдання вирішувати як на рівні окремого підприємства, так і з урахуванням всієї сукупності підприємств конкретного сектору економіки, тобто на галузевому рівні.

Розроблено проект Екологічного Кодексу України, у якому відображено запропоновані підходи до вдосконалення організаційно-економічного й інституціонального механізмів природокористування, в т.ч. пропозиції з еколого-економічної оцінки функціонування суб'єктів підприємницької діяльності та їх оподаткування. Запропоновано Міністерству фінансів України доповнити діючі обов'язкові організаційні регламенти з бухгалтерського і податкового обліку конкретними пропозиціями щодо обліку екологічних витрат, зокрема, П (с) БО 16 "Витрати", діючий План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію про його застосування (субрахунок 978 "Екологічні витрати"), а також Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Всесторонній комплексний аналіз, проведений щодо екологічної сертифікації лісів, показав, що сертифікація лісів України необхідна, але її доцільно застосовувати разом з економічною реформою в лісовому секторі економіки країни. Обґрунтовано і сформульовано необхідні й достатні умови для ефективної реалізації розробленої парадигми управління еколого-економічними процесами в лісовому секторі економіки країни. Необхідними умовами є: проголошений курс країни на сталий розвиток, розроблення державної екологічної політики, створення механізму фінансування і контролювання екологічної політики, Державна програма "Ліси України" на 2002-2015 роки, нова редакція Лісового кодексу України. Достатні умови: створення і розвиток еколого-економічного вчення, напрацювання з розроблення і впровадження концепції Екологічної Конституції Землі, реформування діючого законодавства в екологічному напрямку, початок сертифікації лісів, розроблення й розвиток системи моніторингу лісів, напрацювання з екологічних менеджменту, маркетингу, аудиту і страхування.

3. Дослідження показало, що методологія формування галузевої системи екологічного менеджменту повинна включати сукупність прийомів побудови територіально орієнтованої, складної, відкритої, ієрархічної системи управління з органом управління. При цьому система має бути такою, що самоорганізовується, має зворотній зв'язок (як позитивний, так і негативний), емерджентність, економічний гомеостаз, еквіфінальність, інваріантність, активну взаємодію з середовищем, стохастичну структуру, адаптивну поведінку з рівновагою різноманітних цілей системи. У цій стійкій динамічній системі потрібно здійснювати адаптивне дуальне управління на базі стану рівноваги, з часом прямуючи до оптимального. Тому на перших етапах впровадження системи екологічного менеджменту доцільно використовувати моделі рівноваги. При цьому потрібна ієрархічна структуризація системи, організація розроблення управлінських рішень на всіх її рівнях з використанням принципу зовнішнього доповнення, раціоналізуючи канали зв'язку між керуючою і керованою системами, маючи на меті досягнення оптимального рівня працездатності системи, мінімізуючи поступові і повністю виключаючи її раптові відмови.

4. Розроблена концепція екоменеджменту підприємства має такі риси. До компонентів зовнішнього середовища системи належать: макросередовище, інфраструктура регіону, мікросередовище підприємства. Компоненти входу - методичні, нормативні, проектно-конструкторські й інші документи, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, енергія, нове обладнання, нові трудові ресурси, інформація. На виході - продукція (роботи, послуги) відповідної кількості, якості, екологічності, ресурсомісткості, поставлена (виконані) в установлені строки. Компонентами цільової підсистеми керуючої системи є: підвищення рівня екологічності та якості продукції, виконуваних робіт і послуг, ресурсозбереження, розширення ринків збуту, екологічний і організаційно-технічний розвиток виробництва, соціальний розвиток колективу, охорона і покращення якості природного життєвого середовища. До забезпечуючої підсистеми належить методичне, ресурсне, інформаційне і правове забезпечення. Функціональна підсистема включає: маркетинг, у т.ч. екологічний; планування; організацію процесів, у т.ч. екологічну діагностику; облік і контроль, у т.ч. внутрішній екоаудит; мотивацію; регулювання, в т.ч. екологічну експертизу. Компоненти підсистеми управлінських рішень: управління персоналом, соціологія і психологія менеджменту, розроблення і реалізація управлінського рішення, аналіз у прийнятті рішень, у т.ч. екологічний ситуаційний, та прогнозування в прийнятті рішень. Окреслена концепція відрізняється від теорії виробничого менеджменту екологічною складовою, в т.ч. елементами еколого-економічного аналізу.

5. При постановці задачі формування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки було застосовано системний, кібернетичний підхід до проблеми і розв'язано її в рамках суперсистеми "Лісовий сектор економіки - Природне життєве середовище". Доведено, що на перспективу не менше 5 років для галузевої системи екоменеджменту підприємств доцільним є забезпечення стану збалансованості з природним життєвим середовищем. З цією метою розроблено модель рівноваги із застосуванням спеціального способу визначення інтегрального еколого-економічного ефекту діяльності виробників. У моделі кожне підприємство одержує максимально можливий еколого-економічний ефект, а кожний регіон - максимум корисності щодо викидів і відходів підприємств сектору. Для системи потрібен спеціальний рівень ієрархічного управління. В ієрархічній системі управління знайдено можливість враховувати багатокритеріальність еколого-економічної системи. При цьому вибір компромісної альтернативи здійснюється за 8 запропонованими критеріями.

6. Застосування для дослідження зазначеної суперсистеми загальної теорії надійності дозволило розробити концепцію формування оптимальної галузевої системи екологічного менеджменту, в якій об'єктом оптимізації є відтворювана система з терміном служби не менше 5 років і оптимальним рівнем напрацювання на відмову. У системі досить високий рівень невизначеності. Важливо з часом його мінімізувати за рахунок використання принципу зовнішнього доповнення, як одного з основних методів підвищення надійності системи. Для системи екоменеджменту підприємств лісового сектору зовнішнім доповненням є моніторинг і сертифікація лісів, екологічний аудит і екострахування. Щоб мінімізувати поступові відмови системи і повністю виключити її раптові відмови, запропоновано ввести резервування, як загальне, так і поелементне, як у часі, так і у просторі. Визначення оптимальних резервів базується на зіставленні величини можливих сукупних еколого-економічних витрат на виробництво (заготівлю) і резервування з втратами від дефіциту за видами ресурсів у системі. Запропоновано розв'язання проблеми на основі розробленої економіко-математичної моделі у вигляді задачі стохастичного лінійного програмування. Створюються резерви виробничих запасів, продукції, лісових площ. Постановка і розв'язання задачі резервування на перспективу не менше 5 років дозволяє визначити в рамках лісового сектору оптимальні резерви щодо кожного лісогосподарського і лісопромислового підприємства. При цьому запропоновано визначення: еколого-рекреаційний потенціал лісогосподарського підприємства - зафіксована можливість ефективного сталого ведення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт, що дозволяє поряд з виробничими потужностями ідентифікувати еколого-економічні обмеження функціонування лісогосподарських підприємств.

7. Дослідження показало, що на рівні конкретного підприємства система екологічного менеджменту представлена здебільшого задачами оперативного управління, які можуть бути розв'язані лише з урахуванням інтересів всіх підприємств, тобто обмежені рамками задач галузевого рівня. Для оптимізації процесу екологічної експертизи розроблено економіко-математичну модель, представлену задачею стохастичного дискретного програмування. Розв'язання задачі на перспективу не менше 5 років дозволяє зробити оптимальний вибір комплектів запропонованої підприємству документації за критерієм мінімуму сукупних витрат на її придбання і екологічну експертизу та можливих еколого-економічних втрат від користування цією документацією. Для оптимізації процесу екологічної діагностики розроблено економіко-математичну модель у вигляді задачі динамічного стохастичного лінійного програмування. Її розв'язання дозволяє визначати оптимальні обсяги одержання від постачальників достатнього рівня екологічно чистих ресурсів по календарних періодах (декадах) за критерієм мінімуму сукупних витрат на одержання і екологічну діагностику ресурсів та можливих еколого-економічних втрат від їх використання і дефіциту. Оптимізація календарного планування поставок продукції, виконання всіх видів робіт пропонується за допомогою розробленої економіко-математичної моделі, представленої задачею динамічного стохастичного лінійного програмування, розв'язання якої дозволяє визначити по календарних періодах оптимальні обсяги поставки продукції, наявності лісових площ і еколого-рекреаційних функцій лісів за критерієм мінімуму можливих сукупних еколого-економічних витрат на виготовлення (заготівлю) і реалізацію продукції та виконання всіх видів робіт, а також втрат від дефіциту продукції, площ і еколого-рекреаційних функцій лісів.

Оптимізацію технічної підготовки виробництва на еколого-економічних засадах пропонується здійснити за допомогою розробленої економіко-математичної моделі у вигляді задачі динамічного стохастичного дискретного програмування. Розв'язання задачі дозволяє зробити оптимальний вибір заходів технічної підготовки виробництва по календарних періодах щодо видів лісопродукції (продукції), площ і еколого-рекреаційних функцій лісів, всіх видів робіт за критерієм мінімуму сукупних еколого-економічних витрат і можливих втрат щодо проведення заходів технічної підготовки виробництва. Для забезпечуючої підсистеми керуючої системи розроблено економіко-математичну модель, представлену задачею динамічного стохастичного дискретного програмування. Її розв'язання дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні варіанти за видами забезпечення стосовно видів лісопродукції (продукції), лісів і всіх видів робіт за критерієм мінімуму сукупних витрат і можливих еколого-економічних втрат від дефіциту щодо забезпечення підприємства. Для оптимізації календарного планування виробничої програми розроблено економіко-математичну модель у вигляді задачі динамічного стохастичного лінійного програмування. Розв'язання її дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні обсяги виробництва продукції (заготівлі лісопродукції) та всіх видів робіт по підрозділах підприємства за критерієм мінімуму сукупних еколого-економічних витрат на виробництво продукції (заготівлі лісопродукції) і проведення всіх видів робіт, а також можливих втрат від дефіциту продукції (лісопродукції), площ і еколого-рекреаційних функцій лісів та через відходи і викиди ресурсів підприємства у природне життєве середовище.

У системі компонент мотивації враховано із застосуванням розробленої моделі рівноваги. При цьому первинні потреби в піраміді потреб людини доповнені екологічними потребами. У моделі кожен вид первинних потреб людини одержує у стані рівноваги максимально можливу оцінку мотивації, а кожний вид вторинних потреб одержує максимум переваг у мотивації при відповідному обмеженні мотивації первинними потребами. Розроблено моделі прийняття і забезпечення якості управлінських рішень.

8. Відповідно проведеного дослідження екологічний аудит є зовнішнім доповненням для галузевої системи екологічного менеджменту та органічною її складовою на рівні підприємства. Для підприємств лісового сектору економіки замовниками екоаудиту можуть бути центральні та місцеві органи влади, які повинні бути зацікавлені не лише у екологічній стабільності, але й у покращенні еколого-рекреаційних функцій лісів. Крім того, зацікавленість у проведенні екоаудиту, як у підвищуючому надійність системи екоменеджменту методі, повинні проявити й власники, галузеве керівництво. На галузевому рівні повинен здійснюватись зовнішній екологічний аудит підприємств. Для цього запропоновано організувати потужну екоаудиторську фірму з філіалами на місцях, яка б діяла на підставі договорів із замовниками. Розроблено проект договору на проведення екоаудиту підприємств лісового сектору та проект протоколу (переліку питань) до нього. Розроблена модель оптимізації функціонування такої фірми представлена задачею динамічного стохастичного дискретного програмування. Її розв'язання дає можливість по календарних періодах (кварталах) здійснювати оптимальний вибір обсягів екоаудиторських робіт за критерієм мінімуму сукупних витрат на проведення і можливих втрат від непроведення за варіантами екоаудиторських робіт. Обґрунтовано доцільність починати підготовку до впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екологічного менеджменту з екологічної паспортизації підприємств. З цією метою розроблено модель екопаспортизації. Вона враховує специфіку національної нормативно-правової бази, дає можливість ефективно проводити екоаудит підприємств за розробленою методологією, забезпечуючи його системою вхідних даних, контрольних моментів і базою порівняльного аналізу.

9. Проведене дослідження показало, що у діючих нормативно-правових актах та наукових працях немає адекватного визначення внутрішнього екоаудиту. Тому було дано визначення: внутрішній екологічний аудит - це незалежна та об'єктивна аналітико-консультаційна діяльність, спрямована на забезпечення належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування на даному підприємстві. Це дає можливість адекватно ідентифікувати поняття внутрішнього екоаудиту в системі екоменеджменту. Внутрішній екологічний аудит повинен бути організований на великих підприємствах, в об'єднаннях як структурний підрозділ, безпосередньо підпорядкований власнику. Конкретні завдання і функції підрозділу визначаються загальною системою екологічного менеджменту. Діючи паралельно з внутрішнім контролем, він сприяє суттєвому підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

10. Доведено, що внутрішній екоаудит повинен базуватись на спеціальних стандартах підприємства, розробляти які визнано за доцільне згідно із запропонованою моделлю. Розроблено класифікацію методичних прийомів внутрішнього екологічного аудиту та запропоновано їх застосування залежно не лише від специфіки об'єкта і рейтингу підрозділу підприємства, але й від професійного рівня і практичного досвіду внутрішніх екологічних аудиторів. Оцінювання ризику внутрішнього екоаудиту доцільно проводити поетапно. Визначення пріоритетності екологічного аудиту у підрозділах підприємства пропонується здійснювати за їх рейтинговою оцінкою. Ефективність внутрішнього екоаудиту безпосередньо залежить від організації його відділу (підрозділу). Штат і бюджет відділу повинні затверджуватись згідно з обсягами робіт на рік з розбивкою по кварталах. Обсяги робіт по календарних періодах запропоновано визначати за допомогою розробленої економіко-математичної моделі у вигляді задачі динамічного стохастичного лінійного програмування. Одержаний в результаті розв'язання даної задачі оптимальний план проведення внутрішніх екоаудиторських робіт у підрозділах підприємства надає наукове обґрунтування важливому елементу функціональної підсистеми керуючої системи екологічного менеджменту.

11. На підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати:

? Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України, Міністерству фінансів України, Державному комітету лісового господарства України при розробленні законодавчих актів і нормативних документів щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, реформуванні економіки України та її окремих секторів на засадах сталого розвитку, вдосконаленні обліку і звітності в Україні на еколого-економічних засадах використовувати сформульовані в дисертації теоретико-методологічні засади формування галузевих систем екологічного менеджменту підприємств, зокрема, щодо лісового сектору економіки;

? Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців за галузями знань "Економіка та підприємництво" й "Менеджмент та адміністрування" використовувати теоретичні і методологічні положення дисертації щодо формування і використання системи екоменеджменту організацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Лебедевич С.І. Методологічні основи формування екологічного менеджменту і екоаудиту в лісовиробничому комплексі України : монографія Світлана Іванівна Лебедевич. - Львів : Камула, 2005. 256 с.

2. Лебедевич С.І. Теоретико-методологічні засади формування галузевої системи екологічного менеджменту підприємств : [монографія] / Світлана Іванівна Лебедевич. ? Львів : Ліга-Прес, 2008. ? 340 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Лебедевич С.І. Аудит в системі менеджменту лісової галузі / С.І. Лебедевич // Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства : Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів : УкрДЛТУ, 1999. Вип. 9.7. С. 295297.

4. Лебедевич С.І. Проблеми організації обліку та звітності в стратегії сталого розвитку України / С.І. Лебедевич // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів : УкрДЛТУ, 1999. Вип. 9.13. С. 212215.

5. Лебедевич С.І. Становлення екологічного аудиту в Україні / С.І. Лебедевич Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів УкрДЛТУ, 2003. Вип. 13.1. С. 201204.

6. Лебедевич С.І. Необхідність впровадження екоменеджменту в лісовиробничому комплексі України / С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку : зб. наук. праць ДОНДУУ. Серія. "Державне управління". Донецьк, 2004. Т. 5. Вип. 36. С. 145150. Особистий внесок здобувача : обґрунтовано необхідність впровадження екоменеджменту в лісовиробничому комплексі України.

7. Лебедевич С.І. Значення екологічного аудиту в концепції сталого розвитку С.І. Лебедевич // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів : УкрДЛТУ, 2004. Вип. 14.4. С. 170172.

8. Лебедевич С.І. Етапи впровадження екологічного аудиту на підприємствах лісопромислового комплексу України / С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. Львів : УкрДЛТУ, 2004. Вип. 14.7. С. 224228. Особистий внесок здобувача : розроблено методологію впровадження екоаудиту на підприємствах лісопромислового комплексу.

9. Лебедевич С.І. Методичні проблеми впровадження екологічного аудиту в лісопромисловому комплексі України / С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук.-техн. праць. Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. Т.ІІ. Вип. 200 : В 4. С. 421427. Особистий внесок здобувача : розроблено методику внутрішнього екологічного аудиту підприємств лісопромислового комплексу.

10. Лебедевич С.І. Економіко-математичне моделювання задачі внутрішнього екологічного аудиту / С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Формування ринкової економіки в Україні : наук. зб. Львів : Інтереко, 2005. Спецвипуск 15 (частина 1) : Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні. С. 414419. Особистий внесок здобувача : розроблено економіко-математичну модель задачі внутрішнього екологічного аудиту.

11. Лебедевич С.І. Роль лісу у сталому розвитку України / С.І. Лебедевич // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів : УкрДЛТУ, 2005. Вип. 15.2. С. 168 171.

12. Лебедевич С.І. Важливість децентралізації екологічної політики в Україні С.І. Лебедевич // Науковий вісник НЛТУУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів : НЛТУ України, 2005. Вип. 15.3. С. 180183.

13. Лебедевич С.І. Кібернетичний підхід до дослідження системи екологічного менеджменту / С.І. Лебедевич // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць / С.І. Лебедевич. Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. Т. ІІІ. Вип. 204. С. 706711.

14. Лебедевич С.І. Економіко-математичне моделювання компонентів входу системи екологічного менеджменту лісогосподарського підприємництва / С.І. Лебедевич // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Програмування і прогнозування соціально-економічного розвитку регіону : зб. наук. праць / С.І. Лебедевич. Львів : НАН України : І-т регіональних досліджень, 2005. Вип. 4 (LIV). С. 213218.

15. Лебедевич С.І. Економіко-математичне моделювання календарного планування діяльності лісогосподарського підприємства / С.І. Лебедевич // Науковий вісник НЛТУУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів : НЛТУ України, 2005. Вип. 15.4. С. 212215.

16. Лебедевич С.І. Проблеми реалізації засад екологічної економії в Україні / С.І. Лебедевич // Науковий вісник НЛТУУ : зб. наук.-техн. праць / С.І. Лебедевич. Львів : НЛТУ України, 2005. Вип. 15.5. С. 318321.

17. Лебедевич С.І. Застосування резервування для підвищення надійності системи екологічного менеджменту лісовиробничого комплексу України / С.І. Лебедевич // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць / С.І. Лебедевич. Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. Т.IV. Вип. 209 : В 4. С. 868872.

18. Лебедевич С.І. Проблема сталого розвитку та система оподаткування підприємств лісопромислового комплексу України / С.І. Лебедевич // Вісник Львівської комерційної академії. Сер. економічна / С.І. Лебедевич. - Львів : Вид-во Львівської комерційної академії, 2005. Вип. 17. - С. 233236.

19. Лебедевич С. Концепція екологічного менеджменту підприємства / Світлана Лебедевич // Вісник Львівського університету. Сер. економічна / Світлана Лебедевич. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. Вип. 34. С. 519524.

20. Лебедевич С.І. Вплив концепції сталого розвитку на новітню економічну думку / С.І. Лебедевич, С.Є. Шутка // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - Т. ІІІ. Вип. 211. С. 756760. Особистий внесок здобувача : розкрито суть концепції сталого розвитку, проаналізовано основний вплив її на сучасну економічну науку.

21. Лебедевич С.І. Економіко-математичне моделювання цільової підсистеми системи екологічного менеджменту лісогосподарського підприємства / С.І. Лебедевич, М.М. Мамчин // Логістика : Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Львів : Вид-во Нац. універ. "Львівська політехніка", 2006. № 552. С. 399403. Особистий внесок здобувача : обґрунтовано і розроблено економіко-математичну модель задачі оптимізації технічної підготовки виробництва на еколого-економічних засадах.

22. Лебедевич С.І. Загальні засади розробки системи екологічного менеджменту в лісовиробничому комплексі України / С.І. Лебедевич, М.М. Мамчин // Проблеми економіки та управління : Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Львів : Вид-во Нац. універ. Львівська політехніка", 2006. № 554. С. 281285. Особистий внесок здобувача : визначено склад лісовиробничого комплексу України, розроблено модель рівноваги системи екоменеджменту комплексу із зовнішнім природним середовищем.

23. Лебедевич С. Методи підвищення надійності системи екологічного менеджменту лісовиробничого комплексу України / Світлана Лебедевич // Вісник Львівського університету. Сер. економічна / Світлана Лебедевич. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. Вип. 35. С. 471475.

24. Лебедевич С.І. Сертифікація лісів як метод підвищення надійності системи екологічного менеджменту лісовиробничого комплексу України / С.І. Лебедевич, С.Є. Шутка // Науковий вісник НЛТУУ : зб. наук.-техн. праць. Львів : НЛТУ України, 2006. Вип. 16.5. С. 3338. Особистий внесок здобувача : проведено комплексний аналіз схеми FSC сертифікації лісів.

25. Лебедевич С. Об'єктивна необхідність формування екологічного менеджменту в лісовиробничому комплексі України / Світлана Лебедевич // Вісник Львівського університету : Сер. економічна / Світлана Лебедевич. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. Вип. 37 (2). С. 542544.

26. Лебедевич С.І. Концепція Екологічної Конституції Землі, як необхідна і достатня умова сталого розвитку України / С.І. Лебедевич, С.Є. Шутка // Науковий вісник НЛТУУ : зб. наук.-техн. праць. Львів : НЛТУ України, 2007. Вип. 17.8. С. 5054. Особистий внесок здобувача : обґрунтована необхідність впровадження концепції ЕКЗ для сталого розвитку країни.

27. Лебедевич С.І. Актуальність формування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки / С.І. Лебедевич // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість : міжвід. наук.-техн. зб. / С.І. Лебедевич. Львів : НЛТУ України, 2007. Вип. 33. С. 145148.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

28. Лебедевич С.І. Роль екологічного аудиту в промисловій екології в Україні С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Наука і освіта ' 2004 : матеріали VII міжнар. наук.-практич. конф., (Дніпропетровськ, 10_25 лютого 2004 р.). Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. Т.60 : Екологія. С. 4346. Особистий внесок здобувача : розкрита роль екоаудиту для промислових підприємств, його переваги.

29. Лебедевич С.І. Місце і роль екологічного аудиту в системі внутрішнього аудиту підприємств лісопромислового комплексу України / С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Динаміка наукових досліджень ' 2004 : матеріали ІII міжнар. наук.-практич. конф., (Дніпропетровськ, 21_30 червня 2004 р.). Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. Т. 34 : Екологія. С. 1819. Особистий внесок здобувача : розкрита роль і специфіка екологічного аудиту в системі внутрішнього аудиту лісогосподарських і лісопромислових підприємств.

30. Лебедевич С.І. Напрями застосування екологічного аудиту в лісопромисловому комплексі України / С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Система экологического менеджмента ISO 14001 - Экологический аудит / Довкілля - Environment - Окружающая середа : Научно-практическая серия. Ч. пятая. К. : www. eko. org. ua, 2005. С. 406407. Особистий внесок здобувача : розкрито напрями застосування екологічного аудиту на підприємствах лісопромислового комплексу.

31. Лебедевич С.І. Забезпечуюча підсистема системи екологічного менеджменту лісогосподарського підприємства / С.І. Лебедевич // Економічна система України : минуле, сучасне, майбутнє : матеріали міжн. наук.-практ. конф., (Львів, 21_22 жовтня 2005 р.). Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. С. 199200.

32. Лебедвич С.І. Методичні проблеми впровадження внутрішнього екологічного аудиту / С.І. Лебедевич, У.П. Федуник // Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні : традиції, проблеми, перспективи : матеріали ІІІ міжн. наук. конф., (Київ, 25 березня 2005 р.). - К. : ІВЦ Держкомстату України, 2005. С. 96100. Особистий внесок здобувача : розкрито методичні проблеми впровадження внутрішнього екологічного аудиту.

33. Лебедевич С.І. Екологічний маркетинг і екоаудит у системі екологічного менеджменту / С.І. Лебедевич, М.М. Мамчин, О.В. Здрок // Маркетинг та логістика в системі менеджменту : матеріали VI міжн. наук.-практ. конф., (Львів, 9_11 листопада 2006 р.). Львів : Вид-во Нац. універ. "Львівська політехніка", 2006. С. 184185. Особистий внесок здобувача : розкрито роль екологічного маркетингу і екоаудиту в системі екологічного менеджменту.

34. Лебедевич С.І. Теоретико-методологічні засади формування системи екологічного менеджменту в лісовому секторі економіки України / С.І. Лебедевич // Сучасні проблеми економіки та управління : матеріали ІІ міжн. наук.-практ. конф., присвяченої відзначенню 70-річчя з дня народження В'ячеслава Чорновола, (Львів, 07 грудня 2007 р.). Львів : Апріорі, 2008. С. 249251.

Навчальний посібник

35. Лебедевич С.І. Екологічний аудит : [навч. посіб.] / Світлана Іванівна Лебедевич. Львів : Ліга Прес, 2007. 223 с.

АНОТАЦІЯ

Лебедевич С.І. Теоретико-методологічні засади формування галузевої системи екологічного менеджменту (на прикладі підприємств лісового сектору економіки України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню проблеми обґрунтування і розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екологічного менеджменту підприємств на основі розробленої теоретичної концепції екоменеджменту. Доповнено понятійний апарат за темою дисертації. Розроблено методологію формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки. Визначено об'єкт оптимізації, методи підвищення надійності та здійснено економіко-математичне моделювання основних задач системи. Розроблено механізми зовнішнього і внутрішнього екологічного аудиту підприємств у галузевій системі екологічного менеджменту.

Ключеві слова: галузева система, екологічний менеджмент, лісовий сектор економіки, теоретична концепція, оптимізація, надійність, економіко-математичне моделювання, екологічний аудит.

АННОТАЦИЯ

Лебедевич С.И. Теоретико-методологические позиции формирования отраслевой системы экологического менеджмента (на примере предприятий лесного сектора экономики Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный лесотехнический университет Украины, Львов, 2008.

Диссертационная работа посвящена обоснованию и разработке теоретико-методологических позиций формирования отраслевой системы экологического менеджмента для предприятий лесного сектора экономики. Актуальность диссертации обусловлена необходимостью реорганизации управления всеми видами экономической деятельности, всеми секторами экономики, в т.ч. лесным, в направлении экоменеджмента на пути страны к устойчивому развитию. В нашей стране система экологического менеджмента только на этапе становления. Теоретически это направление еще недостаточно разработано. Методология формирования системы экоменеджмента в лесном секторе экономики отсутствует. Объектом исследования выступает процесс экологического менеджмента предприятий лесного сектора экономики. Предмет исследования - теоретико-методологические позиции и прикладные механизмы формирования отраслевой системы экоменеджмента для предприятий лесного сектора экономики Украины.